Статті в журналах: "Порушення розподілу"

1

Muraviov, Yu V. "Дослідження розподілу мисливських угідь Львівської області". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 4 (3 червня 2019): 72–74. http://dx.doi.org/10.15421/40290415.

Повний текст джерела

Анотація:

Мисливське господарство залишається однією із неприбуткових галузей національного господарства. Передусім залишається невирішеним питання щодо ефективного користування мисливськими угіддями. Мисливське господарство України потребує реформування та дієвих стратегічних кроків, які базувалися б на засадах Сталого розвитку. На основі актуальних статистичних даних проаналізовано розподіл мисливських угідь Львівської області між користувачами на 31.01.2017. Порівняно сучасний розподіл площ мисливських угідь з розподілом на 01.01.2016. Досліджено зміни кількісного складу мисливських угідь та їх користувачів. Досліджено зміни площ угідь Львівської області за аналізований період. Виявлено проблеми, що стосуються користування мисливськими угіддями. Здійснено аналіз нормативно-правової бази щодо мисливського господарства України. Розглянуто досвід європейських країн у галузі мисливського господарства. Виявлено недоліки у законодавстві мисливської галузі, зокрема недосконалість системи відповідальності за порушення цього законодавства. Відсутні чіткі норми та порядок надання мисливських угідь в користування. Законодавчі акти потребують змін для забезпечення ефективного користування мисливськими угіддями. Запропоновано шляхи для покращення управління мисливськими угіддями. Рекомендовано у найближчому майбутньому провести інвентаризацію ресурсів мисливських угідь. Вкрай нагальним завданням є удосконалення нормативно-правової бази діяльності та перспектив розвитку мисливського господарства України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Кушта, А. О., та С. М. Шувалов. "ТОПОГРАФО-АНАТОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВАЖКОСТІ КОВТАННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ВЕЛИЧИНИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ДЕФЕКТУ ТКАНИН ПОРОЖНИНИ РОТА". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 116, № 3 (18 листопада 2021): 22–27. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-41-3.4.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті деталізовано опис об’єму дефектів, де в основу оцінки післяопераційного дефекту покла- дені анатомо-фізіологічні дані груп м’язів та орга- нів, що відповідають етапам формування харчової грудки і ковтання. Так, анатомо-фізіологічні струк- тури систематизовані нами залежно від послідов- ності акту жування та ковтання. До м’язів, які при- ймають участь в акті відкушування, розжовування та жування, належать переднє черевце двочеревце- вого м’язу, щелепно-під’язиковий та жувальний, скро- невий, латеральний і медіальний криловидні м’язи, які іннервуються нижньощелепною гілкою трійчас- того нерву. М’язи, які беруть участь в підйомі кореня язика догори і вкорочують його, таким чином готу- ючи харчову грудку до проштовхування в гортано- глотку за межі глотково-надгортанної згортки – це заднє черевце двочеревцевого м’язу, шилопід’язиковий, під’язиково-язиковий. Іннервація здійснюється лице- вим нервом, який забезпечує повільне, регульоване ско- рочення м’язів. Третій нейром’язовий комплекс – це м’язи гортані та глотки. Тут відбувається мимовіль- ний етап ковтання, неконтрольоване проходження їжі в гортаноглотку і стравохід. Іннервація відбува- ється переважно язикоглотковим нервом. Мета роботи. Провести топографо-анатомічний аналіз механізму ковтання і розподіл нейром’язових комплексів рота та глотки, які беруть участь у формуванні харчової грудки та проковтуванні її, на три відділи, які пов’язані онтогенетично як похідні І, ІІ та ІІІ зябрових дуг. Про- вести оцінку важкості порушення ковтання в залеж- ності від виду і величини післяопераційного дефекту. Наукова новизна. Внаслідок клінічних спостережень на основі анатомічного розподілу та онтогенетич- ного походження був проведений аналіз порушення ковтання в післяопераційному періоді залежно від величини дефекту. Вперше розподілені на групи паці- єнти від об’єму видалених тканин та пов’язаних з ними порушень. Виявлені межі проведення опера- тивного втручання для збереження функції ковтання. Висновки: 1. Розподіл нервово-м’язового апарату роту та ротоглотки за функціями надзвичайно важливий при плануванні оперативних втручань і передбачення мож- ливих порушень формування харчової грудки і ковтання. 2. Межа нейром’язових комплексів між похідними ІІ та ІІІ зябрових дуг надзвичайно важлива для збере- ження функції ковтання. 3. Враховуючи особливості онтогенетичного похо- дження та іннервацію нейром’язових комплексів, осо- бливого значення набуває розробка провідникових бло- кад для знеболення тканин в післяопераційному періоді.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Prozorova, T. M., K. S. Krupey та O. M. Kamyshnyi. "КЛЮЧОВІ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ У КЛІТИНАХ БРИЖОВИХ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ НАЩАДКІВ ЩУРІВ З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ ГЕСТАЦІЙНИМ ДІАБЕТОМ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (23 травня 2020): 36–41. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.1.11118.

Повний текст джерела

Анотація:

Гестаційний діабет (ГД) є важливим порушенням обміну речовин, що може впливати на морфогенез органів імунної системи. Мета дослідження – з’ясувати особливості змін функціонального стану клітин брижових лімфатичних вузлів у нащадків щурів з експериментальним гестаційним діабетом (ЕГД). Матеріали і методи. Дослідження проведено на 80 нащадках щурів лінії Wistar з ЕГД віком 1 і 6 місяців. Для індукції ЕГД вводили внутрішньочеревно стрептозотоцин (SIGMA Chemical, США) у дозі 45 мг/кг. Для ідентифікації TLR2, TLR4, NOD2, RIGI, T-bet, Nlrp3, RORγt і Foxp3 у гістологічних зрізах лімфатичних вузлів застосовували імунофлюоресцентний метод. Для дослідження експресії мРНК генів Aire, Deaf1, Foxp3, IL10, Ctla4, Cxcr4, Ccr7, Madcam1, S1pr1 використовували метод полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією в режимі реального часу. Результати. Встановлено комплекс ключових патофізіологічних і функціональних змін у клітинах брижових лімфатичних вузлів (БЛВ) у нащадків щурів з ЕГД: зміни експресії регуляторів рециркуляції і хоумінгу лімфоцитів; порушення формування периферичної імунологічної толерантності; активація патернрозпізнавальних рецепторів уродженої імунної системи на лімфоцитах БЛВ; зміни розподілу ефекторних Т-клітин в БЛВ. Висновки. Пренатальна гіперглікемія призводить до посилення прозапальної сигналізації та активації компонентів уродженої імунної системи більш виразно на 1 місяці життя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

КАЛИНОВСЬКА, Ірина. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПСИХОКОРЕКЦІЇ ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ". Acta Paedagogica Volynienses 1, № 1 (14 квітня 2022): 164–68. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.26.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито теоретичні засади психокорекції дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення. Здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури із зазначеної проблеми, доведено її актуальність. Зазначено, що психокорекція сприяє повноцінному функціонуванню й розвитку особистості через розв’язання її конкретних психологічних проблем, через вплив на окремі психологічні структури дитини, виконуючи завдання не тільки зміни, а й навчання, формування, розвитку тих чи інших сторін психологічної реальності. Неповноцінна мовна діяльність дітей дошкільного віку позначається на формуванні в них сенсорної, інтелектуальної й афективно-вольової сфери. Дітям дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення притаманні труднощі у комунікативній діяльності, що зумовлюють низьку ініціативність в міжособистісних стосунках із однолітками, неспроможність бути повноцінним партнером у грі, виразити словами свої погляди і почуття. Відзначено нестійкість уваги, обмежені можливості її розподілу. За порівняно збереженої логічної пам’яті в дітей дошкільного віку знижена вербальна пам’ять, страждає продуктивність запам’ятовування. Вони забувають складні інструкції, елементи й послідовність завдань. Робота з дітьми дошкільного віку, які мають порушення мовлення, не повинна закінчуватися в межах закладу освіти. Батьки та рідні можуть ненав’язливо допомагати дитині розвиватися, вони повинні підтримувати її, але не виконувати все за неї. Дитина має відчути, що вона сама може все зробити і що поруч є люди, які підтримають її у разі, якщо вона помилиться. Дошкільники з порушеннями мовлення – це неоднорідна група дітей, яких об’єднує те, що вони потребують спеціально створених умов для засвоєння соціокультурного досвіду. Психокорекційна діяльність орієнтована на вирішення конкретних проблем навчання, поведінки або психічного самопочуття. Завдяки корекційним заходам долаються перешкоди до повноцінного цілісного психічного розвитку дитини дошкільного віку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Гант, Олена, та Ярослава Малик. "Динаміка продуктивності когнітивних функцій спортсменів на різних етапах змагальної діяльності". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 16–21. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.023.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: вивчити особливості продуктивності когнітивних функцій спортсменів на різних етапах змагальної діяльності. Матеріал і методи: аналіз науково-методичної літератури, методика «Таблиці Шульте», методика «Mini Mental Status Exam», методика «Запам’ятовування 10 слів». У дослідженні брали участь 99 спортсменів високої кваліфікації у віці від 18 до 23 років. Перша стадія дослідження проходила в умовах змагальної діяльності, другий етап - в постзмагальний період. Статистична обробка отриманих емпіричних даних здійснювалася за допомогою методу встановлення ймовірності відхилень (за t-критерієм Ст’юдента). Результати: проведено психодіагностичне обстеження продуктивності когнітивних функцій спортсменів віком від 18 до 23 років. Визначено особливості функцій уваги і мнестичних функцій спортсменів в умовах змагальної та постзмагальної діяльності. Висновки: показано, що структуру когнітивних дисфункцій в період екстремальної змагальної діяльності визначають звуження обсягів безпосередньої і довготривалої пам'яті, зниження продуктивності процесу запам'ятовування, дефекти селективності, звуження обсягів довільної уваги, порушення процесів концентрації, розподілу і переключення. Встановлено, що зниження когнітивної продуктивності спортсменів в екстремальних умовах змагальної діяльності носять функціональний характер і піддаються редукціїу першій декаді постзмагального періоду. Ключові слова спорт, спортсмени, здоров'я, когнітивні функції, увага, пам'ять

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Мальцев, Дмитро. "РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ БІОХІМІЧНОГО ПРОФІЛЮ У ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ, АСОЦІЙОВАНИМИ З ГЕНЕТИЧНИМ ДЕФІЦИТОМ ФОЛАТНОГО ЦИКЛУ". Immunology and Allergy: Science and Practice, № 1-2 (21 травня 2021): 19–28. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2021.1-2-03.

Повний текст джерела

Анотація:

Обґрунтування. Результати останніх мета-аналізів рандомізованих контрольованих клінічних досліджень вказують на асоціацію генетичного дефіциту фолатного циклу з розладами спектру аутизму у дітей.Мета дослідження: вивчення біохімічних порушень у дітей з генетичним дефіцитом фолатного циклу, асоційованим з розладами спектру аутизму, длярозуміння механізму формування енцефалопатії й імунодефіциту, а також – пошуку біомаркерів моніторингу стану та мішеней подальших терапевтичних втручань з попередження і/або зменшення нейротоксичності та імуносупресії.Матеріали і методи. Досліджувану групу (ДГ) склали 138 дітей з діагнозом розладів спектру аутизму (DSM-IV-TR та ICD-10), у яких відзначався ге-нетичний дефіцит фолатного циклу (MTHFR C677T + MTHFR A1298C і/або MTR A2756G і/або MTRR A66G; ПЛР). Контрольна група (КГ) включала 51 здорову дитину відповідного вікового і гендерного розподілу. Аналізували показники біохімічного профілю, зокрема сироваткову концентрацію гомоцистеїну, вітамінів В6, В12, D3, фолієвої кислоти, креатиніну, креатин-фосфокінази (КФК) та лактатдегідрогенази (ЛДГ).Результати та їх обговорення. Для пацієнтів ДГ характерний специфічний патерн біохімічних порушень (р˂0,05; Z˂Z0,05). Відзначаються гіпергомоцистеїнемія, дефіцит деяких вітамінів групи В, вітаміну D3 та ознаки мітохондріальної дисфункції. Підвищення концентрації гомоцистеїну в сироватці крові дітей ДГ на момент обстеження мало місце у 88 %, знижен-ня сироваткової концентрації вітаміну В6 – в 76 %, вітаміну В12 – в 79 %, вітаміну D3 – в 72 %, фолієвої кислоти – в 69 %, гіперкреатинінемія – в 65 %, підвищення сироваткових концентрації КФК – в 57 % таЛДГ – в 79 % випадків. Розрахунки відношення шансів (OR) та 95 % довірчого інтервалу (95 % СІ) вказують, що всі досліджувані генотипи асоційовані з характерним патерном біохімічних змін. Очікувана частота тих чи інших біохімічних порушень при наявності певного генотипу збільшується від 2 до 7 разів, залежно від виду біохімічного показника, типу, композиції та кількості патогенних поліморфних варіантів генів ензимів циклу фолієвої кислоти з феноменом генотип-асоційованих патернів та кумулятивним ефектом.Висновки. Для генетичного дефіциту фолатного циклу, асоційованого з розладами спектру аутизму у дітей, характерний специфічний патерн біохімічних змін, що не є типовим для здорових дітей, і може бути залученим до патогенезу імунодефіциту та енцефалопатії. Це може бути використано в діагностичному процесі при скринінгу генетичного дефіциту фолатного циклу, оцінці важкості стану й проведенні клінічного моніторингу дітей з розладами спектру аутизму. Зазначені порушення можуть бути об’єктом терапевтичних втручань з метою корекції біохімічного статусу пацієнта та послаблення проявів імуносупресії та психічних порушень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Бєдний, Сергій Іванович. "СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДЕННЯ ОРКЕСТРОВИХ ТВОРІВ ДЛЯ ДУЕТУ БАЯНІВ: ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНИЙ ПІДХІД". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 44 (25 червня 2021): 43–53. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235306.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті полягає в розгляді особливостей перекладення оркестрових творів для дуету баянів. Досягнення мети передбачало вирішення таких завдань, як: 1) узагальнити характеристики технічних можливостей баяна; 2) визначити принципи перекладення оркестрових творів для двох баянів. Методологія дослідження базується на застосуванні загальнонаукових методів пізнання та музикознавчих методів – джерелознавчих, практичних, аналітичних, які дали змогу провести аналіз специфіки перекладення оркестрових творів для дуету баянів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що, ґрунтуючись на методологічних положеннях сучасних дослідників та виконавців, запропоновано застосування нового принципу «різноманітного співвідношення функцій фортепіанних рук» для розподілу оркестрового музичного матеріалу з урахуванням фактури дуету баянів та її співставлення з ідентичністю оркестрових тембрів. Висновки. Проаналізовано специфіку звукоутворення та фактурні можливості баяна. Виявлено, що оркестрове перекладення для одного баяна переважно слід робити не відповідно до ідентичності оркестрових тембрів, а до ідейно- образного змісту твору. базуючись на специфічних можливостях баяна. Зазначено, що для дуету баянів при перекладенні оркестрового твору із застосуванням нового принципу «різноманітного співвідношення функцій фортепіанних рук» створюється можливість зробити перекладення у значній відповідності з оркестровою ідентичністю тембрів, фактури та динаміки твору. Доведено, що порушення означеного принципу призведе до логічної зміни тембрів, фактури та динаміки дуету баянів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

ЄЗЕРОВ, АЛЬБЕРТ, та ДМИТРО ТЕРЛЕЦЬКИЙ. "Суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України: питання взаємодії". Право України, № 2020/08 (2020): 223. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-08-223.

Повний текст джерела

Анотація:

Україна, яка запровадила концентровану модель конституційного контролю, стикнулася із винятково складним і не менш важливим завданням розподілу повноважень судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України (КСУ). Метою статті є доведення позиції, за якою інституційний дизайн забезпечення верховенства Конституції України визначає не жорстке відособлення, а взаємодію судів загальної юрисдикції та КСУ. Сприйняття концентрованої моделі конституційного контролю як такої, що заперечує дієву участь інших, окрім КСУ, суб’єктів у тлумаченні та захисті Конституції від порушень, видається помилковим. КСУ являє собою єдиний центр, але він не є єдиним суб’єктом такої діяльності. Іншими значущими учасниками виступають суди загальної юрисдикції, які зобов’язані забезпечувати дієвість Конституції способом її прямого застосування. Здійснюючи правосуддя, суди загальної юрисдикції мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з погляду відповідності Конституції, і в усіх необхідних випадках застосовувати її як акт прямої дії та найвищої юридичної сили. Це не повинно сприйматись як порушення ними виключної юрисдикції КСУ. Натомість ідеться про функціональну взаємодію різних суб’єктів забезпечення конституційної безпеки, спільний захист конституційних прав і свобод особи безпосередньо на підставі Конституції. Насамперед суди загальної юрисдикції мають прагнути витлумачити правові акти, які підлягають застосуванню, у такий спосіб, аби узгодити із Конституцією, а у разі явного й очевидного протиріччя, яке не може бути жодним способом узгоджене із Конституцією, – відмовлятися від їхнього застосування і застосовувати норми Конституції як норми прямої дії. Це стало можливим у контексті процесуальної реформи 2017 р., яка, закріпивши таке повноваження за судами загальної юрисдикції, засвідчила безспірний відступ від процедури інцидентного контролю, традиційної в межах концентрованої моделі, її еволюційний розвиток. Обов’язковим наслідком такої відмови має бути, як і визначено актами процесуального законодавства, звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення подання щодо конституційності до КСУ. Безсумнівно, це вимагає від Верховного Суду ретельного аналізу кожного звернення та обґрунтованого й послідовного здійснення права на звернення до КСУ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

ГАНДЗЮК, Микола, та Дмитро ГАНДЗЮК. "ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СТІЙКІСТЬ РУХУ АВТОМОБІЛІВ І АВТОПОЇЗДІВ У ГАЛЬМІВНОМУ РЕЖИМІ ТА КРИТЕРІЇ ЇЇ ОЦІНКИ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 15 (26 листопада 2020): 5–10. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.386.

Повний текст джерела

Анотація:

З огляду на зростання інтенсивності руху на сучасних автомагістралях, необхідно підвищити безпеку транспортних засобів для уникнення аварійних ситуацій, що несуть за собою погіршення здоров’я людей та значні матеріальні втрати при пошкодженні транспортних засобів та вантажів. Особливо гостро це питання стосується автомобільних поїздів, процес руху та гальмування яких набагато складніший ніж в одиничних автомобілів. Необхідно щоб гальмівна система дозволяла регулювати швидкість руху автопоїзда у широкому діапазоні, протидіяла заносам, а також унеможливлювала складання ланок транспортного засобу та його зіткнення з іншими автомобілями, тобто забезпечувала відповідну стійкість. Водій повинен максимально контролювати поведінку транспортного засобу під часу руху, а за потреби швидко та безпечно зупинити його. Поліпшення експлуатаційних властивостей автопоїздів у сучасних умовах руху є одним із пріоритетних завдань для забезпечення високого рівня безпеки їх експлуатації з максимальною ефективністю використання. Досягнення даних вимог можливе лише за умови врахування можливих змін технічного стану автопоїздів у процесі експлуатації. Зокрема, значну увагу слід відвести змінам, які можуть відбутися у гальмівній системі ланок автопоїзда, що можуть спричинити порушення оптимальних показників регулювання й розподілу гальмівних сил по осях та бортах транспортного засобу, що неминуче призводить до втрати стійкості його руху навіть при незначних швидкостях, особливо при максимальному завантаженні. Зважаючи на це у роботі проведено аналіз факторів, що впливають на стійкість руху автомобілів і автопоїздів у гальмівному режимі та основних критеріїв стійкості і ефективності гальмування транспортних засобів, а також огляд нормативних документів, що їх регламентують.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Пасієшвілі, Л. М., А. С. Марченко, А. В. Загребельська, Н. В. Малик та О. В. Карая. "РОЛЬ ОЖИРІННЯ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ ТОПОГРАФІЇ ЖИРОВОЇ ТКАНИНИ В ПЕРЕБІГУ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2-ГО ТИПУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (25 березня 2022): 147–50. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12480.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. Жирову тканину на сьогодні розглядають як ендокринний орган у зв’язку з розвитком метаболічних порушень та поділяють її на два види – білу та буру. Ожиріння супроводжується змінами у ліпідному, білковому, вуглеводному та мінеральному обмінах, а також порушенням гормональної функції жирової тканини. Вважають, що саме білий жир визначає метаболічні зсуви та ураження органів-мішеней. Найнесприятливіший вплив ожиріння має на перебіг цукрового діабету (ЦД). Доведено, що надмірна вага – провокувальний фактор у розвитку ЦД. Мета – оцінити стан ліпідного та вуглеводного обміну у хворих ЦД 2-го типу з урахуванням стадії ожиріння та топографії жирової тканини. Матеріал і методи. Для діагностики ожиріння (ОЖ) застосовували класифікаційні критерії ВООЗ (1997) із визначенням індексу маси тіла (ІМТ) за формулою Кетле. Розподіл жирової тканини та відсоткове співвідношення вісцерального та підшкірного пулу жирової тканини досліджували за допомогою апарату OMRON BF511 (Японія). Стан ліпідного обміну оцінювали за вмістом загального холестерину сироватки крові, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів високої щільності та холестерину ліпопротеїдів низької щильності. Результати. Встановлено, що підвищення маси тіла супроводжується збільшенням обох складових жирової тканини, але здебільшого за рахунок вісцерального пулу, вміст якого зростає у 2,7 раза, проти підшкірної жирової тканини – збільшується у 1,8 раза. Перебіг ЦД 2-го типу призводить до порушення вуглеводного та жирового обмінів. Зміни в останньому корелюють зі стадією ожиріння та топографією жирової тканини. Висновки. Ожиріння у хворих ЦД 2-го типу відбувається на тлі збільшення вмісту жирової тканини здебільшого за рахунок вісцерального пулу. Виявлена пряма кореляційна залежність між стадією ожиріння та топографічним розподілом жирової тканини. ЦД 2-го типу супроводжується розвитком гіперліпідемії, вираження якої корелює з ІМТ та накопиченням вісцерального жиру.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Гудима-Підвербецька, Марія Мирославівна, та Мирослава Мирославівна Гудима. "ШЛЯХИ ЗАХИСТУ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ ТУРИСТА В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ЗАХОДІВ ІЗ ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЮ ГОСТРОЇ РЕСПІРАТОРНОЇ ХВОРОБИ, СПРИЧИНЕНОЇ COVID-19". Історико-правовий часопис 17, № 2 (30 березня 2022): 112–19. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2021-2/16.

Повний текст джерела

Анотація:

Нові обставини завжди вимагають розставлення акцентів у реалізації та створенні умов для надання туристичних послуг, де на перше місце виходить саме безпека. В статті відзначається, що, окрім загальних обов’язків, передбачених ст. 13 ЗУ «Про туризм», цим законом встановлені й інші цілком конкретні заходи, спрямовані на безпеку туристів у фінансовому плані, зокрема, обов’язкове фінансове забезпечення туроператорами і турагентами своєї цивільної відповідальності перед туристами гарантією банку чи іншої кредитної установи (ст. 15) та страхування життя і здоров’я туриста (медичне та від нещасного випадку) (ст. 16). З’ясовано, чи є епідемія COVID-19 та карантинні заходи, вжиті у зв’язку з нею, підставою для звільнення від відповідальності виконавця туристичних послуг за порушення умов договору, і викладено висновок, що кваліфікація обставин, вжитих внаслідок введення карантину як форс-мажорних, залежить від: 1) договірного закріплення як форс-мажорних цих умов; 2) впливу форс-мажору на неможливість здійснення стороною конкретного договору, наявності доказів щодо цього, а також договірного розподілу ризиків виникнення форс-мажору; 3) повідомлення про неможливість виконання зобов’язань через форс-мажор контрагента негайно або у строки, встановлені договором сторін; 4) намагання сторони за таких умов попередити завдання шкоди контрагенту; 5) звернення до контрагента з проханням про продовження строків виконання договору чи зміни інших його умов способом, передбаченим у договорі, без застосування штрафних санкцій, що може привести до договірної зміни сторонами договору; 6) звернення сторони за отриманням сертифікату щодо засвідчення форс-мажору до Торгово-промислової палати. Наголошується, що форс-мажорні обставини за вказаних умов лише звільняють від відповідальності за порушення зобов’язання виконавцем туристичних послуг, але не звільняють його від виконання. Тому з погляду права застосовані внаслідок пандемії обмежувальні заходи можуть мати такі правові наслідки для сторін договору про надання туристичних послуг: 1) за втрати кредитором інтересу у виконанні зобов’язання внаслідок прострочення боржника через обставини непереборної сили / форс-мажору можлива його відмова від прийняття виконання і вимога відшкодування збитків; 2) за постійної неможливості виконання зобов’язання боржником через обставини непереборної сили зобов’язання припиняється; 3) за істотної зміни обставин можлива зміна або розірвання договору. Зауважено, що до істотної зміни обставин можна відносити заходи, що вживаються через пандемію, однак хвороба замовника туристичної послуги чи його родичів не визнається як істотна зміна обставин або непереборна сила. Інструментом захисту інтересів замовника турпослуг може стати в цьому разі страхування від невиїзду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Solodka, K. Y. "Виборчі кампанії до органів місцевого самоврядування Ніжина після запровадження Міського Положення 1870 р." Literature and Culture of Polissya 99, № 13i (29 травня 2020): 5–20. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-13i-99-5-20.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі архівних матеріалів аналізується запровадження Міського Положення 1870 р. у Ніжині, одному з найбільших повітових міст Російської імперії. Описуються перші кроки державних службовців щодо організації місцевих виборів. Висвітлено процедуру делегування до інституцій міського громадського управління Ніжина у 1870–1898 рр.: проаналізовано чисельний склад виборців, гласних, особливості їх обрання, процес формування думи та управи. Характеризується виборча документація, вимоги її оформлення відповідно до законодавства. Надається перелік пакету звітних документів, які надсилалися до канцелярії губернатора після проведення виборчої процедури. Вказується коло посадових осіб, які брали участь у створенні необхідних паперів, відповідали за правильність та своєчасність їх розробки. У статті змальовуються проблеми, які виникали під час підготовки до голосування; порушення виборчої процедури внаслідок неправильних дій управи, незнання та нерозуміння жителями міста виборчого процесу, високий рівень абсентеїзму серед виборців. Наводиться характеристика соціальних станів, які найбільше були зацікавлені у формуванні міських органів. Висвітлюються взаємовідносини між новоствореними міськими органами та губернатором. Аналізується вплив губернських органів на перебіг місцевих виборів. На підставі опублікованих матеріалів та архівних джерел вказується кількість місцевих жителів, які мали право брати участь у процедурі голосування. Змальовується нерівномірність розподілу голосів між розрядами, число виборців, на яких припадав один гласний у кожному виборчому зібранні. Аналізуються причини та мета запровадження Міського Положення 1892 р., характеризується зміст нормативно-правового документа. Досліджується процес формування виборчих органів міського управління, зміни упроведенні зібрань, соціальний склад Ніжинської міської думи та управи після нової реформи. Надається порівняння Положень 1870 та 1892 рр.,характеризуються плюси та мінуси законодавчих актів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Вакуленко, Юлія. "СЕНСОМОТОРНИЙ БАТЬКІВСЬКИЙ ОПИТУВАЛЬНИК: АДАПТАЦІЯ НА УКРАЇНСЬКІЙ ВИБІРЦІ НОРМОТИПОВИХ ДІТЕЙ ТА ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА". Психологія: реальність і перспективи, № 14 (1 квітня 2020): 42–52. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.149.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано та проаналізовано методику Сенсомоторний батьківський опитувальник (оригінальна назва – Sensorimotor History Questionnaire for Preschoolers). Розглядається проблема порушень обробки та інтеграції сенсорної інформації у нормотипових дітей та дітей з розладами аутистичного спектра. Висвітлено сучасні дослідження сенсорних особливостей та порушень у дітей, звернено увагу на необхідність досліджень особливості сенсорної сфери та її порушень у нормотипових дітей та дітей з РАС (розлади аутистичного спектра, аутизм) на вітчизняній вибірці. Описано результати адаптації та апробації методики Сенсомоторний батьківський опитувальник на вибірці українських дітей. Методика була переведена на українську мову з мови оригіналу (англійська) із залученням професійного перекладача. Адаптований варіант пройшов асиметричний переклад, який дозволив зберегти смислове навантаження тверджень і дотримання вимог чіткості та однозначності формулювань. Для підрахунку балів використовувалася програмне забезпечення Excel 2016, для перевірки психометричних характеристик методики статистична програма IBM SPSS Statistics 23. Психометричні характеристики методики показали високий та достатній рівень. Була проведена стандартизація процедури та інтерпретації результатів дослідження, для цього було обчислено частотний розподіл за загальним показником та додатково – за віковими группами, для визначення меж вираженості порушень сенсорної сфери у дітей і підлітків. За результатами частотного розподілу було визначено загальний розподіл балів, який дає можливість визначати наявність та вираженість порушень обробки та інтеграції сенсорної інформації у дітей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Бігуляк, Г. Т., А. І. Довгалюк, І. М. Кліщ та М. М. О. Стецевич. "ВПЛИВ МЕЗЕНХІМАЛЬНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН НА ПЕРЕБІГ ІМУННОГО ПРОЦЕСУ В ЩУРІВ З ГОСТРИМ ПАРОДОНТИТОМ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (4 серпня 2021): 116–24. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12259.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Методи регенеративної терапії починають широко використовувати в медицині. Лікування пародонтиту є складним завданням стоматології, тому відбувається пошук новітніх методів, які були б ефективними за цієї патології. Мета дослідження – вивчити вплив стовбурових клітин на стан клітинної та гуморальної ланок імунітету за умов експериментального пародонтиту. Методи дослідження. Дослідження проводили на білих безпородних щурах-самцях масою 180–200 г. Пародонтит викликали шляхом уведення в тканини ясен ліпополісахариду по 40 мікролітрів (1 мг/мл) через день протягом 14 діб. Через 1, 7, 14 і 21 доби після останнього його введення щурів декапітували під тіопенталовим наркозом (50 мг/кг). Контролем слугував матеріал від інтактних тварин. Отримували мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) у вагітних самок орієнтовно на 21–24-ту доби вагітності. Для одержання життєздатних МСК використовували ферментний метод. Культивування здійснювали в СО2- інкубаторі за температури 37 °С та концентрації СО2 – 5 %. Стовбурові клітини вводили щурам у ділянку ясен разовою ін’єкцією з розрахунку 1 млн клітин на 1 кг маси тіла. Для максимального збереження життєздатності клітин вводили МСК протягом 30 хв після отримання суспензії. Клітинну (CD4+, CD8+, CD3+, CD20+) ланку імунітету досліджували імунофлуоресцентним методом за допомогою моноклональних антитіл до CD4+-, CD8+-, CD3+- і CD20+-антигенів щура, кон’югованих із флуоресцеїн ізотіоціанатом (FITC) виробництва “Beckman Coulter” (США). Імунореактивність організму вивчали за вмістом сироваткових імуноглобулінів класів А, М, G методом твердофазового імуноферментного аналізу за допомогою набору реагентів “eBioscience, Inc” із використанням аналізатора “StatFax”. Отримані цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики. Достовірність відмінностей порівнюваних параметрів між різними вибірками визначали з використанням t-критерію Стьюдента (при нормальному розподілі результатів) чи Манна – Уїтні (в разі розподілу, що не був нормальним). Результати й обговорення. За умов моделювання гострого пародонтиту продукування сироваткових імуноглобулінів значно зростало на початкових етапах експерименту з подальшим зниженням до 21-ї доби. При введенні МСК воно було менш інтенсивним, ніж у тварин без корекції. Вміст CD4+-клітин у щурів з гострим пародонтитом достовірно підвищувався на початкових етапах з подальшим зниженням до 21-ї доби. Після введення МСК він був меншим і на 1-шу добу складав 130,8 % від показника здорових тварин, що, відповідно, становило 88,6 % від рівня щурів, яким корекції не проводили. До 21-ї доби вміст CD4+-клітин продовжував знижуватись і достовірно не відрізнявся від такого у тварин без патології. Подібною була динаміка рівня CD8+-клітин, однак підвищення було меншим, ніж CD4+-клітин. Динаміка регуляторного індексу CD4+/CD8+ вказувала на достовірне зростання у тварин з гострим пародонтитом у ранні терміни з подальшим зниженням до 21-ї доби. Вміст CD3+- та CD20+-клітин у сироватці крові щурів з гострим пародонтитом на 1-шу добу достовірно перевищував показники інтактних тварин з подальшим зниженням до 21-ї доби. Корекція із застосуванням МСК супроводжувалась менш інтенсивним зростанням рівня CD3+- та CD20+- клітин. Висновки. У тварин з гострим пародонтитом спостерігають достовірне зростання рівня CD4+-лімфоцитів, порушення співвідношення основних субпопуляцій лімфоцитів (CD4+ і CD8+), що супроводжується достовірним підвищенням імунорегуляторного індексу, а також порушення функціональності гуморальної ланки імунної системи, що проявляється дисбалансом імуноглобулінів у кров’яному руслі та зниженням резистентності гуморальної ланки імунної системи. Застосування МСК суттєво вирівнює спричинений патологічним процесом дисбаланс імунної системи, сприяючи нормалізації імунорегуляторного індексу та основних класів імуноглобулінів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Подрезенко, І. М., Н. С. Остапенко, С. В. Крючкова, В. А. Кириченко та Л. В. Бондаренко. "ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ГІДРОСФЕРУ В МЕЖАХ МІСЬКИХ ТЕХНОЕКОСИСТЕМ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 70–76. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Екосистеми гідросфери мають визначальне значення для функціонування міських техноекосис-тем. На їх екологічний стан найбільший вплив чинять виробничі процеси підприємств, особливо гір-ничодобувних, які використовують величезні обсяги ресурсів (енергії, матеріалів і води), а поверта-ють до навколишнього середовища масу відходів і забруднених стічних вод. Аналіз багаторічних спо-стережень показує, що найбільш поширеними забруднювачами річок басейну Дніпра є нітрити, азотамонійний, біогенні та органічні речовини, важкі метали, нафтопродукти і феноли. Концентрація їхсвідчить про порушення якісних нормативів води, які затверджені для промислово-господарськихкомплексів, водойм для розведення риб, а також культурно-побутового призначення в межах місь-ких техноекосистем. З метою не тільки подолання негативних наслідків, а й запобігання техноген-ного впливу, одним з головних завдань екологічно збалансованого природокористування повинно бутивизначення полікомпонентного впливу токсичних викидів і відходів на навколишнє середовище, особ-ливо на гідросферу. Представлено методологічні підходи до оцінки природно-техногенного впливу нагідросферу в межах міських техноекосистем. У цьому дослідженні пропонується оцінювати приро-дно-техногенний вплив на гідросферу шляхом визначення на мікроелементному рівні парного корелю-вання. Актуальність цієї проблеми обумовлена ще й тим, що в останні роки простежується тенде-нція вторинного забруднення природних вод унаслідок десорбції забруднювачів різної природи та хі-мічної структури у відповідних донних відкладеннях. Уперше були досліджені кореляційні взаємозв'я-зки між техногенними, біогенними та гідрологічними характеристиками водойм у межах міськихтехноекосистем; визначені коефіцієнти парної кореляції; виконана систематизація та визначеноосновні закономірності, які стосуються розподілу мікроелементів у семи групах, з урахуванням їхкількісного вмісту в планктоні. В результаті аналізу коефіцієнтів парної кореляції між мікроелеме-нтами, що містяться у планктоні, була складена класифікація небезпеки цих мікроелементів щодоперенесення їх в харчовому ланцюзі «Планктон/Риба/Людина».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Parchomenko, O. I. "Гендерно-дискримінаційні акценти сімейного законодавства України: соціально-моральний аспект". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 2(142) (25 квітня 2017): 55. http://dx.doi.org/10.15421/171725.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблемі гендерної нерівності та гендерної дискримінації чоловіцтва засобами нормативно-правової регуляції Сімейного кодексу. В результаті проведеного дослідження автор приходить до висновку про те, що трансформація гендерних відносин на рівні соціонормативного регулювання має вести до досягнення фактичної, а не формальної рівноправності статей у сфері шлюбно-сімейних відносин. Констатовано, що на зміну традиційно-нерівноправного (матріархатно-тенденційного і андроцидарного) розподілу ролей між чоловіком і жінкою має прийти концепція рівностатусності, яка забезпечує однакові можливості для двох партнерів. Таким чином, питання про соціо-гендерний статус чоловіцтва, яке пропонується або може бути запропоноване йому в суспільстві, де на зміну матріархально-гетеричному типу гендерної диференціації приходить егалітарний тип, виникає з самої суспільної практики; і адекватну відповідь на нього дає саме гендерний аналіз чинного сімейного законодавства України.Доведено, що усунення гендерної дискримінації є ключовим імперативом регуляції та інституціалізації сімейних відносин за умови реалізації комплексу заходів, які передбачають довгострокову дію на суспільство і його інститути, що дасть можливість подолати матріархальний расизм і сексизм жіноцтва, що покладе кінець тривалому періоду гендерної нерівності і несправедливості, коли чоловіча частина населення України піддавалася прихованій гендерній дискримінації за рахунок порушення соціонормативного паритету представників обох статей в правовій інституціалізації сім’ї. На думку автора, стратегічні цілі трансформації гендерних відносин в сімейно-правовому полі полягають у зміні культури взаємодії статей, заміні відносин ієрархії на відносини партнерства, привнесення в суспільну свідомість таких цінностей, як миролюбність і життєтворення як основоположних цінностей освіченої андрократії. Розуміння того, що стать не є підставою для дискримінації в будь-якій сфері суспільного життя виявляється запорукою позитивних соціальних трансформацій. Адже дискримінація за всіма іншими соціальними стратифікаційними ознаками (класовими, національними, расовими, політичними, культурними тощо) в егалітарному суспільстві є не просто нелегітимною, але і несумісною із дієвою соціальною мораллю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Баранкова, В. В. "ПРЕДМЕТ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВАХ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ НОТАРІУСАМИ". Знання європейського права, № 1 (18 вересня 2020): 21–27. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.41.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено поняття і зміст предмету доказування в межах судового розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса. Можливість відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса, розглядається як одна з гарантій дотримання законності нотаріальної діяльності та дотримання прав заінтересованих осіб - учасників нотаріальної дії. Виходячи зі змісту сформульованого у сучасній науці цивільного процесуального права поняття предмету доказування як сукупності фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті, висвітлюється специфіка джерел формування предмету доказування у наведених справах та правил розподілу обов'язків щодо доказування, які зумовлюються предметом та підставами позову як засобу порушення справи, а також заперечень проти нього. На підставі аналізу матеріалів судової практики сформульовано висновки щодо складу юридичних фактів, що входять до предмету доказування у таких справах та визначено умови притягнення нотаріуса до цивільно-правової відповідальності. Стверджується, що загальними умовами відшкодування шкоди, заподіяної незаконними або недбалими діями нотаріуса, відповідно до цивільного та нотаріального законодавства є незаконні чи недбалі дії (чи бездіяльність) нотаріуса, наявність самої шкоди (майнової чи моральної), причинний зв'язок між неправомірною поведінкою нотаріуса та заподіяною шкодою, а також вина нотаріуса. При цьому правила частини 2 ст. 27 Закону «Про нотаріат» передбачають необхідність встановлення специфічних фактів, що можуть свідчити про відсутність вини нотаріуса та звільняють його від відповідальності. У науково-практичному аспекті сформульовано пропозиції щодо викладення мотивувальної частини рішень у справах про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями або недбалістю нотаріуса, в межах якої обов'язково мають висвітлюватися джерела формування предмету доказування у справі, а також висновки суду щодо встановлення наявності або відсутності умов притягнення нотаріуса до відповідальності за спричинення шкоди. Простежено застосування правил звільнення від доказування фактів, що входять до предмету доказування. Визначено специфіку предмету доказування у справах за позовами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також щодо дій приватного та державного нотаріуса.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Chekhlova, O. V. "МОДЕЛЬ МІКРОАНГІОПАТІЇ КІНЦІВОК ПРИ СТРЕПТОЗОЦИНОВОМУ ДІАБЕТІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (12 лютого 2021): 166–70. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11769.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. Залишається актуальною розробка моделей діабетичної мікроангіопатії кінцівок. Це ускладнення трапляється у всіх хворих з тяжким діабетом і, а за даними деяких дослідників, буває навіть при субкомпенсації у всіх пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу, і у 30 % – з цукровим діабетом 1-го типу. Мета дослідження – оцінка адекватності до потреб клініко-фізіологічних досліджень експериментальної моделі мікроангіопатії кінцівок при стрептозоциновому діабеті. Матеріал і методи. Експериментальні дослідження були проведені за умов хронічного експерименту на 50 статевозрілих щурах лінії Вістар масою 180–250 г. Після введення стрептозоцину з експерименту виключали тварин із підвищеною резистентністю до панкреатотропної токсичної дії за критерієм відсутності гіперглікемії, після чого впродовж 6 тижнів виводили по 2 тварини для проведення морфологічних досліджень. На 7 тижні виводили з експерименту ще 10 тварин для оцінки ефективності експериментальної моделі. За станом решти 10 тварин спостерігали впродовж ще трьох тижнів. Під час експерименту проводили лабораторний моніторинг глюкозурії, ацетонурії, протеїнурії, рівня глікемії. Формування ДМА підтверджували морфологічним дослідженням м’яких тканин задніх лапок щурів. Статистичну обробку проводили непараметричними методами за допомогою програмного забезпечення Statistica 10.0 (Dell StatSoft Inc., США). Результати. Середня маса тварин, залучених до дослідження, склала (190,0±0,6) г при cv=2,9 %. У результаті аналізу розподілу значень вмісту глюкози крові у тварин після введення СЗТ, встановлено, що при амплітуді значень 9,9–17,0 ммоль/л в середньому цей показник склав (14,2±0,2) ммоль/л. Подальший аналіз показав, що ефективність моделювання ЕЦД становила 92 %, що є прийнятним для підгострого експерименту. Висновки. Розроблена патофізіологічна модель діабетичної мікроангіопатії є адекватною до потреб клінічної фізіології. При діабетичній мікроангіопатії відзначається ремоделювання капілярного русла, що супроводжується зменшенням діаметра судин до (7,7±0,7) мкм, а також явищами периваскулярної інфільтрації та порушення лімфодренажної функції. Обговорюється доцільність розробки ефективних методів непрямої реваскуляризації, спрямованих на відновлення перфузії та зменшення проявів діабетичної мікроангіопатії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Lehkyi, V. V., та S. B. Kovalevskii. "Типологічне оцінювання лісових масивів Дубровицького лісництва, порушених унаслідок несанкціонованого видобутку бурштину". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 61–64. http://dx.doi.org/10.15421/40280812.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати дослідження території та лісових насаджень Дубровицького лісництва, ушкоджених внаслідок незаконного видобутку бурштину. З'ясовано масштаби антропізації типів лісорослинних умов, на підстаі чого виокремлено найбільш деградовані з них. Досліджено площі порушених лісових земель і встановлено їх відсоткове співвідношення до загальної площі кварталів Дубровицького лісництва. Наведено коротку характеристику окремих едатопів. Досліджено та проаналізовано співвідношення між порушеними площами та віковою складовою деревостану. Виділено групи віку деревостанів, що зазнали найбільшого антропогенного перетворення внаслідок несанкціонованого промислу. Визначено супутні проблеми, що пов'язані з видобутком бурштину. Встановлено розподіл порушених площ між групами віку та типами лісорослинних умов на особливо захисних лісових ділянках. Охарактеризовано закономірності порушення територій особливо захисних лісових ділянок, що призводить до зникнення рідкісних диких тварин і рослин, втрати захисних функцій лісу, реліктових насаджень та пам'яток історії. Виокремлено негативні наслідки для лісогосподарської галузі, виникнення яких пов'язано з видобутком бурштину. Перелічено лісівницькі втрати, яких зазнає підприємство за рахунок процвітання несанкціонованого промислу. Проаналізовано потенційну можливість природного поновлення на антропізованих площах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

ГАНДЗЮК, Дмитро, Микола ГАНДЗЮК та Валерій СТЕЛЬМАЩУК. "ВИЗНАЧЕННЯ НОРМАЛЬНИХ РЕАКЦІЙ ОПОРНОЇ ПОВЕРХНІ ПРИ РУСІ МОДУЛЬНОГО ТРИЛАНКОВОГО ПРИЧІПНОГО АВТОПОЇЗДА УСКЛАДІ «АВТОМОБІЛЬ-ТЯГАЧ – ДВОВІСНИЙ ПІДКАТНИЙ ВІЗОК – ТРИВІСНИЙ НАПІВПРИЧІП» У ГАЛЬМІВНОМУ РЕЖИМІ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 13 (4 грудня 2019): 38–51. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.86.

Повний текст джерела

Анотація:

Ефективним засобом скорочення чисельності транспортних засобів при збереженні обсягів вантажоперевезень є використання автопоїздів. У наш час автопоїзди застосовуються у багатьох країнах світу. Зважаючи на відносну конструктивну простоту та меншу довжину при однаковому рівні вантажопідйомності, та з урахуванням ряду інших переваг, сідельні автопоїзди отримали значне визнання й найбільш поширені у забезпеченні транспортних перевезень вантажів.З огляду на зростання інтенсивності руху на сучасних автомагістралях, необхідно підвищити безпеку транспортних засобів для уникнення аварійних ситуацій, що несуть за собою погіршення здоров’я людей та значні матеріальні втрати при пошкодженні транспортних засобів та вантажів. Особливо гостро це питання стосується автомобільних поїздів, процес руху та гальмування яких набагато складніший ніж в одиничних автомобілів. Необхідно щоб гальмівна система дозволяла регулювати швидкість руху автопоїзда у широкому діапазоні, протидіяла заносам, а також унеможливлювала складання ланок транспортного засобу та його зіткнення з іншими автомобілями, тобто забезпечувала відповідну стійкість. Водій повинен максимально контролювати поведінку транспортного засобу під часу руху, а за потреби швидко та безпечно зупинити його.Зважаючи на це, поліпшення експлуатаційних властивостей автопоїздів у сучасних умовах руху є одним із пріоритетних завдань для забезпечення високого рівня безпеки їх експлуатації з максимальною ефективністю використання. Досягнення даних вимог можливе лише за умови врахування можливих змін технічного стану автопоїздів у процесі експлуатації. Зокрема, значну увагу слід відвести змінам, які можуть відбутися у гальмівній системі ланок автопоїзда, що можуть спричинити порушення оптимальних показників регулювання й розподілу гальмівних сил по осях та бортах транспортного засобу, що неминуче призводить до втрати стійкості його руху навіть при незначних швидкостях, особливо при максимальному завантаженні.Вирішення цих проблем неможливе без розробки математичної моделі руху модульного триланкового причіпного автопоїзда, у якій були б враховані основні кінематичні та геометричні співвідношення, кути встановлення осей, нормальні реакції опорної поверхні та бічні сили на колесах осей ланок з урахуванням їх перерозподілу по осях та бортах при гальмуванні автопоїзда у криволінійному та прямолінійному русі а також кути відведення коліс автомобіля-тягача, підкатного візка та напівпричепа.Саме тому дана робота присвячена визначенню нормальних реакцій опорної поверхні при русі модульного триланкового причіпного автопоїзда у складі «автомобіль-тягач - двовісний підкатний візок - тривісний напівпричіп» у гальмівному режимі.Ключові слова: автопоїзд; модульний триланковий причіпний автопоїзд; компонувальна схема; причіпна ланка; причіп; напівпричіп; підкатний візок; математична модель; експлуатаційні властивості; стійкість; опорна поверхня; нормальні реакції; гальмівний режим

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Kopiy, Leonid, Yulian Kahaniak, Serhiy Kopiy, Vitalii Suhovych, Maria Kopiy та Igor Fizyk. "Cтруктура соснових деревостанів району видобутку бурштину у північно-східній частині Західного Полісся". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 19 (26 грудня 2019): 50–59. http://dx.doi.org/10.15421/411926.

Повний текст джерела

Анотація:

Господарська діяльність державного підприємства «Клесівське лісове господарство», що розташоване у північно-східній частині Західного Полісся, характеризується комплексним використанням природних ресурсів, які знаходяться на території лісового фонду. Лісові екосистеми є джерелом деревини та недеревних лісових ресурсів, протектором ерозії грунту тощо. Одночасно на території лісогосподарського підприємства здійснюється нелегальний видобуток бурштину. Таке негативне втручання зумовлює істотне пошкодження або повне знищення деревостанів і рослинного покриву. Дослідження здійснювали з метою актуалізації лісотаксаційних показників соснових деревостанів на ділянках лісового фонду ідентичних до тих, які порушені внаслідок видобутку бурштину, з наступним аналізом структури деревного запасу. Об’єктом дослідження є чисті та мішані соснові деревостани на землях, які не порушені бурштиновими розробками, в умовах вологого субору на території лісового фонду ДП «Клесівське ЛГ», що за структурою відповідають пошкодженим. Предметом дослідження є структура деревного запасу зазначеного об’єкту. Виявлено сімнадцять об’єктів, подібних за породним складом деревостанів. Запас для кожного елемента лісу поділено на десять рівновеликих частин. Встановлено мінливість частки запасу сосни звичайної, розподіленого за рівновеликими частинами. Виділено п’ять типів розподілу запасу сосни за рівновеликими частинами деревостану. Тип розподілу частки запасу сосни детермінований деревною породою, групою віку та показником мінливості діаметра стовбура. Встановлені особливості доцільно використовувати при відтворенні деревостанів на ділянках, порушених під час видобуванні бурштину. Соснові деревостани, які використані для порівняльного аналізу, відносяться до одного типу лісу та групи віку і характеризуються високою дисперсністю бонітету та відносної повноти. Структурний аналіз вказує на вагомість впливу чинника розробки бурштину на величину сировинних втрат.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Сядриста, І. І. "Ознаки поняття «акціонерна відповідальність»". Прикарпатський юридичний вісник, № 5(34) (23 лютого 2021): 71–74. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5(34).649.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто ознаки відповідальності учасників акціонерних правовідносин. На підставі проведеного аналізу зроблено висновки, що акціонерній відповідальності властиві певні ознаки, які у свою чергу можна поділити на загальні та спеціальні. Акціонерна відповідальність має безпосередній зв'язок з акціонерними правовідносинами та може застосовуватися виключно до учасників відповідного правового зв'язку. Підставою застосування цивільно-правової відповідальності до учасників акціонерних правовідносин є невиконання або неналежне виконання обов'язків останніми, що можуть передбачатися законодавством, локальними актами, акціонерним договором, та порушення прав, законних інтересів інших учасників окреслених відносин. Ще однією ознакою відповідальності учасників акціонерних правовідносин є можливість її застосування як у судовому, так і в позасудовому порядку, оскільки акціонерні правовідносини за своєю суттю є внутрішніми, то і відповідальність, що може застосовуватися до їхніх учасників, і порядок її застосування повинні передбачатися не лише на законодавчому, а й на локальному рівні. Порушувати корпоративні права учасників відповідних правовідносин можуть декілька осіб, вони несуть відповідальність як солідарні боржники. Тобто у разі завдання збитків товариству діями (бездіяльністю) його посадових осіб колегіально товариство може звернутися з відповідною вимогою до всіх членів органів товариства або до окремого з них. Відповідальність учасників акціонерних правовідносин може застосовуватися лише за ініціативою учасника, чиї права порушено, акціонери не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів. Особливістю відповідальності учасників акціонерних правовідносин є те, що підстави її застосування, вид і розмір можуть передбачатися не лише нормами законодавства, а й спеціальними локальними актами, такими як статут, акціонерний договір, де можуть бути визначені її межі, види санкцій, підстави звільнення, розподіл ризиків тощо. При цьому підвищена відповідальність може бути встановлена як законом, так і статутом або акціонерним договором, обмежена законом, а статутом та акціонерним договором - якщо цього не забороняє імперативна норма.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Федоренко, С. М., О. Б. Лазарєва, В. В. Вітомський та М. В. Вітомська. "Результати аналізу обмежень у трудовій діяльності пацієнтів ортопедичного профілю, яким рекомендована амбулаторна програма фізичної терапії". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (30 вересня 2019): 89–97. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.2.89-97.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Визначити особливості обмежень у трудовій діяльності серед амбулаторних пацієнтів до проходження курсу фізичної терапії. Методи. Опитувальник щодо обмежень у трудовій діяльності (Work Limitations Questionnaire). Розподіл пацієнтів на групи відбувався з використанням Міжнародної класифікації функціонування та за типами відношення до хвороби. Отримані дані оброблено методами математичної статистики. Результати. Виявлено достовірні відмінності між пацієнтами за шкалами «фізичні вимоги» та «вимоги до виробництва» в ході розділення їх на групи залежно від локалізації ушкодження. Зокрема, найбільшу відмінність отримано за шкалою «фізичні вимоги»: Ме (25 %; 75) при ушкодженнях у нижній частині тіла становила 58,3 (45,8; 70,8) %, а при ушкодженнях у верхній частині тіла – 50 (36,5; 58,3) %. З іншої сторони, при розподілі пацієнтів на групи залежно від психотипу достовірних відмінностей отримано більше, що свідчить про важливість врахування ставлення до хвороби та його вплив на різні аспекти продуктивності праці. Так, найбільша відмінність отримана за шкалою «управління часом»: Ме (25 %;75) у групі раціональних психотипів – 55 (35; 65) %, а у групі з нераціональних – 70 (55; 85) %. Висновки. При входженні у програму фізичної терапії пацієнти з ортопедичними порушеннями мають суттєві обмеження у трудовій діяльності. Отримані результати важливі для складання більш індивідуалізованих програм фізичної терапії з метою покращення динаміки показників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Pogrebnoy, O. V. "МОДЕЛЮВАННЯ ПОШКОДЖЕННЯ ЩIЛЬНОСТI ЕЛЕМЕНТIВ БIОМЕХАНИЧНОÏ СИСТЕМИ ПIД ВПЛИВОМ ЗОВНIШНIХ СИЛОВИХ ФАКТОРIВ". Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій, № 29 (27 травня 2019): 246–59. http://dx.doi.org/10.15421/42190020.

Повний текст джерела

Анотація:

На підставі обширного експериментального матеріалу досліджено поведінку біомеханічної системи, зокрема. лучезап'ясний суглоб, при дії на нього зовнішніх силових факторів різної інтенсивності. Первинними експериментальними даними були рентгенограми пошкоджених ділянок біомеханічної системи. Для кожного випадку проведено класифікація типу порушення щільності елементів системи. Методами непараметричної статистики вивчено вплив гендерного чинника на розподіл кількості пацієнтів за типами переломів. Отримано залежності типу перелому від віку пацієнтів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Бабенко, Д. В. "Специфіка адміністративно-правового регулювання діяльності господарських товариств". Актуальні проблеми держави і права, № 87 (4 листопада 2020): 11–16. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i87.2793.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена адміністративно-правовому регулюванню функціонування суб'єктів господарювання та ролі окремих органів державної влади у правовідносинах, що виникають під час взаємодії корпорацій із державою. Встановлено, що адміністративно-правове регулювання розуміємо як цілеспрямований процес здійснення впливу держави в особі її компетентних органів за допомогою визначених правових засобів на учасників відповідних правовідносин, зокрема і юридичних осіб. З'ясовано, що призначення суб'єктів владних повноважень під час взаємодії зі сферою господарювання полягає у здійсненні ними контролю за дотриманням корпоративного законодавства й адміністративно-правового втручання для захисту порушених прав учасників корпоративних правовідносин або реалізації управління державними корпоративними правами та надання адміністративних послуг. Фактично, тип адміністративно-правового регулювання для корпоративних підприємств характеризує загальну спрямованість впливу права на суспільні відносини у процесі здійснення підприємницької діяльності. Здійснено умовний розподіл компетенцій суб'єктів владних повноважень на три великі групи: 1) повноваження, спрямовані на контроль за дотриманням корпоративного законодавства; 2) повноваження, спрямовані на захист порушених прав та інтересів активних учасників корпоративних відносин; 3) повноваження, пов'язані з управлінням державними корпоративними правами. Окрім того, було уточнено твердження стосовно того, що адміністративно-правове регулювання корпоративних правовідносин має істотний вплив як на всебічну діяльність держави, так і на всіх заді-яних у цьому процесі суб'єктів господарювання (підприємницькі та некомерційні суб'єкти). Також досліджено, що на ефективне функціонування корпоративних підприємств позитивно впливають адміністративно-правові засоби, способи та методи відповідного регулювання наявних правовідносин. З'ясовано, що суттєвим завданням суб'єктів, які виконують публічно-владні управлінські функції, є встановлення, підтримання й контроль за додержанням загальних та рівних для всіх суб'єктів господарювання умов забезпечення їхньої максимальної спрямованості на задоволення чинних необхідних потреб. В іншому разі порушення законодавства будь-ким з учасників правовідносин має наслідком очевидну невідповідність критеріям законності та порушує справедливий баланс між інтересами корпоративних підприємств та носіями влади.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Мелкумова, Тетяна Володимирівна. "Стильова та жанрова диференціація мовлення засобів масової інформації в сучасному мовознавстві". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 2 (12 грудня 2008): 46–54. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v2i0.979.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порушено проблему функціонально-стильового статусу мовлення засобів масової інформації, розглянуто внутрішньостильовий розподіл інформаційного та публіцистичного стилів, окреслено перспективи досліджень інформаційних та публіцистичних жанрів у зв’язку з активізацією суспільно-політичного життя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Гук, М. Т. "КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БЕЗЕРИТЕМНОЇ ФОРМИ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ І ГРАНУЛОЦИТАРНОГО АНАПЛАЗМОЗУ ЛЮДИНИ". Інфекційні хвороби, № 3 (29 листопада 2021): 43–48. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.12493.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – з’ясувати клініко-імунологічні особливості безеритемної форми Лайм-бореліозу (БЕФ ЛБ) і гранулоцитарного анаплазмозу людини (ГАЛ) у пацієнтів, окремо та в поєднанні. Пацієнти і методи. Під спостереженням було 97 хворих із БЕФ ЛБ і ГАЛ, віком від 19 до 77 років. Групу порівняння склали 30 донорів крові, які за віком і статтю відповідали розподілу обстежених хворих. Для серологічного підтвердження ЛБ використали двохетапну діагностику. Для лабораторної діагностики ГАЛ використали ПЛР у режимі реального часу, в крові обстежених визначали ДНК A. phagocytophilum, а також метод непрямого імунофлуоресцентного аналізу, яким визначали специфічні антитіла класів IgM та IgG до A. phagocytophilum. Рівень цитокінів (ІL-4, ІL-6 та TNF-α) у сироватці крові визначали методом ІФА. Результати досліджень та їх обговорення. У пацієнтів із БЕФ ЛБ і ГАЛ усіх трьох груп (лише БЕФ ЛБ, лише ГАЛ, їх поєднання) переважали артралгія, гарячка та міалгія, рідше – втомлюваність, когнітивні порушення, кардіалгія, без суттєвої різниці між групами. Проте, припухлість суглобів частіше мали хворі з ЛБ та поєднанням двох інфекцій порівняно з пацієнтами лише з ГАЛ, p<0,01; лімфаденопатія переважала у пацієнтів з ГАЛ, як при моноінфекції, так і при поєднанні з ЛБ, щодо хворих лише на ЛБ, p<0,05; пацієнтів із ЛБ і ГАЛ частіше турбувало зниження зору; нудота і блювання траплялися в осіб лише із ГАЛ. Вміст IL-4 переважав у пацієнтів із двома інфекціями щодо групи лише з БЕФ ЛБ: 3,55 проти 2,01 пг/мл, р<0,05, залишаючись в межах норми. Суттєве підвищення ІL-6 було в сироватці крові пацієнтів лише з ГАЛ та поєднання ГАЛ + БЕФ ЛБ порівняно з групою порівняння: 38,70 проти 0,43 пг/мл, р<0,001, та 12,93 проти 12,93 пг/мл, р<0,001. При цьому, концентрація ІL-6 значно переважала в обстежених із ГАЛ порівняно з пацієнтами з ГАЛ і БЕФ ЛБ: 38,70 проти 12,93 пг/мл, р<0,001. Рівень TNF-α переважав у пацієнтів лише із ГАЛ щодо хворих лише із БЕФ ЛБ: 7,43 проти 4,81 пг/мл, р<0,05, залишаючись в межах референтних значень. Проте, концентрація TNF-α у сироватках крові пацієнтів з ГАЛ і БЕФ ЛБ була вищою, ніж у групі порівняння: 7,43 проти 0,21 пг/мл, р<0,001 та 4,81 проти 0,21 пг/мл, р<0,001 відповідно. Висновки. Клініко-імунологічні особливості БЕФ ЛБ і ГАЛ у пацієнтів лікарень Тернополя, окремо та в поєднанні, вивчені вперше. Встановлено переважання інтоксикаційного синдрому у всіх пацієнтів із кліщовими інфекціями, незалежно від їх поєднання; домінування лімфаденопатії у пацієнтів із ГАЛ, припухлості суглобів у хворих із БЕФ ЛБ (p<0,05). Концентрація протизапального IL-4 у сироватці крові пацієнтів з БЕФ ЛБ і ГАЛ у поєднанні та лише із БЕФ ЛБ була в межах норми, проте вища в осіб із вказаними інфекціями (р<0,05). Вміст прозапального ІL-6 був значно збільшений у сироватці крові пацієнтів цих обох груп, із значним переважанням у хворих на ГАЛ порівняно з поєднанням БЕФ ЛБ і ГАЛ (р<0,001); TNF-α був збільшений у сироватці крові пацієнтів лише із ГАЛ (р<0,05).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Мойсеєнко, І. М. "НЕЙРОНАУКИ ЯК ПІДҐРУНТЯ ДО КОРЕКЦІЇ СЕНСОМОТОРИКИ ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ АУТИЧНОГО СПЕКТРУ". Педагогіка та психологія, № 61 (квітень 2019): 122–31. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.14.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасному науковому світі щодня з'являються різні напрями досліджень, що приводить до виникнення нових дисциплін. Здобутки нейропсихології, нейробіології та нейрофізіології є новим поштовхом для розвитку педагогічного напряму корекції психофізичних порушень у дітей з особливими освітніми потребами. Спеціальні педагоги встановлюють цілі та завдання розвитку дитини з розладами аутичного спектру (РАС), нейрології допомагають їх виконувати. Вирішення проблеми вимагає компетентності психологів, клініцистів, педагогів, які можуть забезпечити відповідну нейрокорекцію. Спільна робота вчених різних сфер діяльності – фізіологів, психологів, викладачів – допоможе зрозуміти та розробити нові методи допомоги дітям із РАС. Мета статті – висвітлити клінічні особливості функціональних порушень нервової системи дітей з РАС. У статті зроблено аналіз стратегій, технологій, емпіричних здобутків сучасних нейронаук та їхній вплив на розробку педагогічних технологій допомоги дітям з особливими освітніми потребами. На основі всебічного дослідження було визначено ряд питань. Діти з аутизмом мають неврологічні розлади. У галузі корекційної педагогіки виникають труднощі дітей з РАС у імітації, розподілі м’язового тонусу, рухи погано скоординовані, порушена орієнтація в просторі, відчуття тіла, звуків, фарб, форм навколишнього середовища. Неповна інтеграція рефлекторних моделей може спричинити функціональні та структурні проблеми в організмі. Нейрофізіологічною основою центральної нервової системи став початок нових підходів до діагностики та педагогічної допомоги дітям з РАС. Розробка авторської методики "Сенсомоторний розвиток" базується на знаннях нейрофізіології. На основі комплексного дослідження зроблений аналіз авторської методики, що спрямована на стимуляцію органів вестибулярної системи та пропріоцепцію дітей з РАС. Спеціальні вправи стимулюють мозочок, стовбур мозку, мієлінізацію нервових волокон. Теоретичні та експериментальні дослідження дали можливість розробити структуру діагностики сенсомоторних навичок. На основі результатів діагностики було розроблено авторську методику формування сенсомоторних навичок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Карп, Марта, та Вікторія Мільчановська. "ГРАФО-ФОНЕМНІ ТА ГРАФІЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ У КРЕАТИВНОМУ БЛОКНОТІ КЕРІ СМІТ WRECK THIS JOURNAL". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 188–93. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-40.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто графо-фонемні засоби у тексті креативного блокнота Кері Сміт WRECK THIS JOURNAL / ЗНИЩ ЦЕЙ ЩОДЕННИК, а саме графо-фонемні засоби виокремлення речення або його частини (розрядка, написання речення або його частини великими буквами, поєднання різних шрифтів, вживання багатокрапки) та графо-фонемні засоби виокремлення слова або словосполучення (винесення слова в окремий рядок, виокремлення слова або словосполучення іншим шрифтом, використання великих літер замість малих або навпаки, порушення правила написання слів). Також охарактеризовано графічні засоби у тексті креативного блокнота (використання заголовних букв, особливості шрифту, розташування тексту на сторінці, розподіл тексту на абзаци або строфи). Можна виділити такі функції графічних засобів, як емоційно-оцінна функція, функція посилення, привертання уваги читача.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Мальцев, Дмитро. "РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ МІКРОБНОГО СПЕКТРУ У ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ, АСОЦІЙОВАНИМИ З ГЕНЕТИЧНИМ ДЕФІЦИТОМ ФОЛАТНОГО ЦИКЛУ". Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine, № 1-2 (30 грудня 2021): 26–39. http://dx.doi.org/10.37321/ujmh.2021.1-2-04.

Повний текст джерела

Анотація:

Обґрунтування. Результати п’яти мета-аналізів рандомізованих контрольованих клінічних досліджень свідчать про асоціацію генетичного дефіциту фолатного циклу (ГДФЦ) і розладів спектру аутизму (РАС) у дітей. В таких випадках формується імунодефіцит та імунна дисрегуляція, що знижує резистентність до деяких мікроорганізмів.Мета дослідження: вивчити структуру мікробного спектру у дітей з РАС, пов’язаними з ГДФЦ, згідно з накопиченою дотепер доказовою базою і вивчити асоціацію виявлених мікроорганізмів з показниками імунного статусу для покращення розуміння патогенезу енцефалопатії та удосконалення алгоритмів діагностики, моніторингу і лікування.Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано медичні дані 225 дітей віком від 2 до 9 років з ГДФЦ, у яких відзначалися клінічні прояви за типом РАС (досліджувана група; ДГ; 183 хлопчиків і 42 дівчинки). До контрольної групи (КГ) віднесли 51 клінічно здорову дитину (37 хлопчиків та 14 дівчаток) аналогічного вікового розподілу, які не страждали на ГДФЦ. Спеціальне лабораторне обстеження дітей груп спостереження проводили з урахуванням сучасних уявлень щодо мікробного спектру у пацієнтів з РАС згідно з публікаціями в PubMed і Embase. Для вивчення асоціацій між досліджуваними показниками застосовували показник відношення шансів (odds ratio, OR) та 95% довірчий інтервал (95% СІ). Дослідження виконувалося як фрагмент науково-дослідної роботи на замовлення МОЗ України (№ держреєстрації 0121U107940).Результати та їх обговорення. TTV відзначався в 87%, HHV-7 – 79%, HHV-6 – 68%, EBV – 59%, Streptococcus pyogenes – 46%, Candida albicans – 41%, Borrelia – 34%, Mycoplasma pneumoniae – 27%, Chlamydia pneumoniae – 26%, Yersinia enterocolitica – 23%, Toxoplasma gondii – 19%, перенесена природжена CMV нейроінфекція – 7%, наслідки HSV-1/2-нейро-інфекції – 5% випадків в ДГ (р<0,05; Z<Z0,05). HHV-6, HHV-7 та EBV були асоційовані з дефіцитами NK-, NKT- та СD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів. ТТV також був асоційований з дефіцитами NK- та NKT-лімфоцитів, однак не з дефіцитом СD8+ цитотоксичних Т-клітин. Стрептококова інфекція була пов’язана з гіпо- і дисімуноглобулінемією, а також – дефіцитом мієлопероксидази. Кандидоз був асоційований тільки з дефіцитом мієлопероксидази. Токсоплазмоз відзначався при дефіциті СD4+ Т-хелперів та комбінованих порушеннях імунітету. Наслідки природженої CMV-нейроінфекції мали місце тільки при комбінованих порушеннях імунітету. Висновки. Для дітей з РАС, асоційованими з ГДФЦ, характерним є специфічний мікробний спектр з переважанням інтрацелюлярних опортуністичних та умовно патогенних мікроорганізмів, який визначається особливостями порушень в імунному статусі, спровокованих ГДФЦ, що має визначати алгоритм раціонального мікробіологічногопошуку, оцінки імунного статусу, проведення антимікробного та імунотропного лікування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Sukhovych, V. M., S. L. Kopiy, Yu Yo Kahanyak, L. I. Kopiy, O. P. Shykula та M. L. Kopiy. "Структурний аналіз розподілу запасу соснових деревостанів у характерних для розробки бурштину лісорослинних умовах на території ДП "Дубровицьке лісове господарство"". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (26 грудня 2019): 65–69. http://dx.doi.org/10.36930/40290911.

Повний текст джерела

Анотація:

Територія лісового фонду ДП "Дубровицьке лісове господарство" характеризується комплексним використанням природних ресурсів. Лісові екосистеми є джерелом стиглої деревини. Підприємство відзначається значною різноманітністю лісорослинних умов, що зумовлює потребу в розробленні системи лісогосподарських заходів для вирощування високопродуктивних та екологічно стійких лісових насаджень. Одночасно на території таких об'єктів здійснюють самовільне видобування бурштину. Цей процес у майбутньому сприятиме істотній зміні перебігу нагромадження запасу деревними породами. Здійснено інвентаризацію соснових деревостанів та оцінено структуру деревного запасу у вологому суборі (найпоширеніший тип лісорослинних умов, у межах якого проводять несанкціоноване видобування бурштину) на території державного підприємства "Дубровицьке лісове господарство" для подальшої оцінки втрат деревини на ділянках, що порушені видобутком бурштину. Об'єктом дослідження є чисті та мішані соснові деревостани на непорушених землях. Предметом дослідження є структура запасу зазначеного об'єкту. Детальний аналіз структури деревостану проведено на дванадцяти дослідних ділянках. Запас для кожного елемента лісу розподілено на десять рівновеликих частин. Аналіз розподілу запасу за рівновеликими частинами виявив його істотну мінливість. Виділено сім груп об'єктів. У межах кожної рівновеликої частини підтверджено мінливість частки запасу. Вказано на мінливість розподілу запасу за рівновеликими частинами деревостану.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Прибила, Ольга, Олеся Зінич, Наталія Кушнарьова, Алла Ковальчук, Вадим Корпачев, Анжела Шупрович та Катерина Шишкань-Шишова. "ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ ОБМІНУ СЕЧОВОЇ КИСЛОТИ У ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ФЕНОТИПУ". Problems of Endocrine Pathology 79, № 1 (15 березня 2022): 57–64. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2022.1.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Порушення обміну сечової кислоти (СК) останнім часом розглядають як одне з поліметаболічних порушень, характерних для цукрового діабету (ЦД) 2 типу та метаболічного синдрому (МС). Показано, що дисметаболізм СК асоціюється з патофізіологічними фенотипами, що супроводжуються загальним та/або вісцеральним ожирінням і високим кардіоренальним ризиком. При цьому не завжди має місце гіперурикемія, однак дослідження екскреції уратів із сечею може виявити гіперпродукцію та гіперекскрецію СК. Метою нашої роботи було встановити особливості композиції тіла та метаболічного фенотипу (МФ), зокрема рівня урикемії, інсулінемії, показників ліпідного спектру сироватки крові у пацієнтів із ЦД 2 типу в залежності від статі, ступеня ожиріння та вмісту абдомінального жиру. Матеріали та методи. Обстежено 47 пацієнтів із ЦД 2 типу (25 чоловіків та 22 жінки), віком від 30 до 82 років. Пацієнтів (окремо чоловіків і жінок) було розділено на підгрупи: без ожиріння (ІМТ < 30 кг/м2) та з ожирінням (ІМТ > 30 кг/м2). Визначали антропометричні параметри та композицію тіла (% загального жиру та води, рівень абдомінального жиру, сегментарний розподіл жирової та м’язової маси методом біоелектричного імпедансу), СК у сироватці крові та в добовій сечі, розраховували кліренс СК, фракційну екскрецію СК у відношенні до креатиніну, активність гіпоксантингуанінфосфорибозилтрансферази (ГГФРТ), а також показники вуглеводного обміну (глікемію натще, HbA1c, інсулін) та ліпідного спектру сироватки крові. Результати. У пацієнтів з ожирінням, порівняно з особами без ожиріння, на тлі вищого рівня інсуліну та HOMA-IR, зафіксовано більші показники вісцерального жиру, вмісту загального жиру, кісткової маси, жирової маси корпусу. Середній рівень урикемії в обох підгрупах як жінок, так і чоловіків, знаходився в межах статевої норми, незважаючи на підвищену або наближену до верхньої межі норми добову продукцію СК. У підгрупі чоловіків із фенотипом ожиріння, у порівнянні з особами без ожиріння, виявлено підвищення рівня урикемії та тригліцеридів, що може бути пов’язано з впливом виявлених у цій групі анаболічних чинників, що активують процеси біосинтезу пуринів та жирних кислот de novo. У жінок з ожирінням, порівняно з підгрупою без ожиріння, виявлені достовірно вищі значення кліренсу СК та фракційної екскреції уратів, що, не виключено, дозволяє підтримувати нормальний рівень урикемії. Висновок. Дослідження показників обміну сечової кислоти та ліпідного спектру в чоловіків і жінок із ЦД 2 типу в залежності від ступеня ожиріння дозволило виявити різницю механізмів, що викликають порушення пуринового і ліпідного обміну та характеру накопичення жиру, пов’язані зі змінами анаболічно-катаболічного балансу, зокрема рівня інсуліну та активності анаболічного шляху реутилізації пуринів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Йоркіна, Н. В., та А. К. Умерова. "ОСОБЛИВОСТІ БІОТОПІЧНОГО РОЗПОДІЛУ ОКРЕМИХ ВИДІВ НАЗЕМНИХ МО-ЛЮСКІВ У РІЗНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗОНАХ УРБОЕКОСИСТЕМИ МЕЛІТО-ПОЛЯ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 21 (14 квітня 2021): 441–43. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/73.

Повний текст джерела

Анотація:

У повідомленні представлені результати досліджень наземної малакофауни, які проводилися протягом двох років (весна 2017 р. – весна 2019 р.) в різних функціональних зонах урбоекосистеми Мелітополя (транспортна магістраль, терито-рія промислового об'єкта, зони житлового масиву та рекреаційна). У досліджуваних біотопах було виявлено 5 видів сухопутних молюсків: Xeropicta derbentina (Krynicki 1836), Brephulopsis cylindrica (Menke, 1828), Monacha fruticola (Krynicki, 1833), Helix albescens (Rossmässler, 1839), Xeropicta krynickii (Krynicki 1833). Більшість представників малакофауни вивчалася в польових умовах.Виявлено, що сухопутні молюски можуть розглядатися в якості перспективних об'єк-тів біодіагностики екологічного стану ґрунтів антропогенно трансформованих урбоекосис-тем, а також виступати важливими агентами зміни клімату. Крім того, важливо оцінити нас-лідки колонізації адвентивних видів сухопутних молюсків та їх впливу на аборигенні біоце-нози.Встановлено, що сухопутна малакофауна урбоекосистеми Мелітополя характеризу-ється високою чисельністю і невеликою різноманітністю. Переважають адвентивні види – X. derbentina, B. cylindrica, M. fruticola. Незважаючи на те, що останній вид вважається крим-ським ендеміком, він добре адаптувався в урбанізованих біотопах на півдні Запорізької обла-сті. Визначено, що для біодіагностики стану антропогенно порушених біотопів доцільно ви-користовувати закономірності просторово-часової динаміки поширення угруповань назем-них молюсків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Гмирін, А. А. "РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ: ЗАГАЛЬНОСОЦІАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ". Ірпінський юридичний часопис, № 3 (25 лютого 2021): 143–49. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.3.2020.143-149.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зазначається, що правова неврегульованість багатьох проблем у сфері оподаткування, складність і неоднозначність законодавчої бази сприяють зростанню податкової злочинності, зниженню рівня надходження податків. Зазначено, що в Україні через хаотичний розвиток ринкових відносин склалася певна система заходів, способів і засобів, які використовуються недобросовісними платниками податків для ухилення від сплати податків. Недосконалість податкової системи, непропорційний розподіл податкового зобов’язання між різними сферами економічної діяльності породжують безліч нових раніше невідомих способів порушень податкового законодавства, яким буде неможливо запобігти правовими засобами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Гребеник, М. В., та Ю. В. Гончарук. "КЛІНІЧНИЙ ПОРТРЕТ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ФІБРИЛЯЦІЄЮ ПЕРЕДСЕРДЬ: ДАНІ ВЛАСНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У КОГОРТІ ХВОРИХ ІЗ КОМОРБІДНИМИ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2-ГО ТИПУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (28 липня 2021): 49–53. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12054.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Фібриляція передсердь (ФП) є найбільш розповсюдженим порушенням ритму і наявна у 1–2 % осіб у світі. Передбачається, що до 2060 р. кількість осіб з ФП досягне 17,9 млн. Фремінгемське епідеміологічне дослідження показало, що АГ та ЦД є незалежними предикторами виникнення ФП. Тому попередження виникнення, прогнозування перебігу даної аритмії в осіб з вказаною супутньою патологією набуває особливої актуальності. Мета – провести клініко-функціональне зіставлення розвитку та перебігу ФП в умовах коморбідних АГ і ЦД. Матеріал і методи. Обстежено 186 пацієнтів віком від 20 до 74 років, в тому числі 55,9 % чоловіків і 44,1 % жінок. ФП виявлена у 80,1 % хворих (основна група), не виявлено порушень ритму у 13,4 % (контрольна група). Результат. При обстеженні хворих із ФП виявлено такий розподіл за статтю: чоловіків було 61,7 %, жінок – 38,3 %, причому чоловіки виявились в середньому на 4 роки молодшими. Виявлено, що таке ускладнення гіпертензивного серця як ФП найчастіше виникає через 10 років після виявлення АГ. При розвитку ЦД ФП виникає швидше, ніж при ізольованій АГ. Чим тривалішим був анамнез АГ і ЦД, тим більше хворих мали ФП. Клінічно хворі з АГ та ЦД часто не відчували рецидиву пароксизмів аритмії, що, ймовірно, вплинуло на прогресування патології. Виявилось, що тривале вживання алкоголю безпосередньо впливає на зміни показників ЕхоКГ і, як наслідок, на виникнення пароксизмів ФП. Поєднання АГ та ЦД також має вагомий вплив на ремоделювання серця та персистенцію ФП, а виражена ГЛШ у групі хворих із СР і АГ, ймовірно, пов’язана з гіршим медикаментозним контролем АГ. Висновок. ФП у хворих з АГ і ЦД 2-го типу характеризується менш яскравою клінічною симптоматикою, прихованим початком, прогресуванням ремоделювання серця, схильністю до трансформації у постійну форму та гіршим прогнозом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

ПЛОТНІКОВ, ОЛЕКСІЙ. "Міжнародно-правова відповідальність за дотримання прав людини на окупованих територіях України". Право України, № 2000/11 (2020): 80. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-11-080.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається питання міжнародно-правової відповідальності за дотримання і захист прав людини на окупованих територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а також Донецької та Луганської областей України. Наша держава заявляє про свою відданість захисту прав громадян на окупованих територіях, водночас відповідальність за порушення прав людини на цих територіях вона поклала на Російську Федерацію (РФ). Постає питання про відповідність такого підходу міжнародно-правовим зобов’язанням України та про розподіл відповідальності за дотримання прав людини між Україною як державою-сувереном і РФ як державою-окупантом. Метою статті є проведення розмежування відповідальності України та РФ за дотри мання прав людини на окупованих територіях Криму, Донецької та Луганської областей. Буде розглянуто загальні правила щодо обов’язків держав із захисту прав людини в разі окупації, а також проаналізовано практику Європейського суду з прав людини з метою визначення перспектив застосування цих правил у ситуації окупації Криму та частин Донецької та Луганської областей. Встановлюється, що РФ як держава-окупант несе як негативні, так і позитивні зобов’язання із забезпечення прав людини, тоді як на Україну покладаються лише позитивні зобов’язання. Існує ефективний контроль та юрисдикція РФ на окупованих територіях, а отже, вона несе відповідальність за порушення прав людини на цих територіях. Україна, зі свого боку, має шанс уникнути такої відповідальності, якщо зможе продемонструвати, що зробила все розумно можливе для дотримання своїх позитивних зобов’язань із захисту прав людини на окупованих територіях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

ПЛОТНІКОВ, ОЛЕКСІЙ. "Міжнародно-правова відповідальність за дотримання прав людини на окупованих територіях України". Право України, № 2000/11 (2020): 80. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-11-080.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається питання міжнародно-правової відповідальності за дотримання і захист прав людини на окупованих територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а також Донецької та Луганської областей України. Наша держава заявляє про свою відданість захисту прав громадян на окупованих територіях, водночас відповідальність за порушення прав людини на цих територіях вона поклала на Російську Федерацію (РФ). Постає питання про відповідність такого підходу міжнародно-правовим зобов’язанням України та про розподіл відповідальності за дотримання прав людини між Україною як державою-сувереном і РФ як державою-окупантом. Метою статті є проведення розмежування відповідальності України та РФ за дотри мання прав людини на окупованих територіях Криму, Донецької та Луганської областей. Буде розглянуто загальні правила щодо обов’язків держав із захисту прав людини в разі окупації, а також проаналізовано практику Європейського суду з прав людини з метою визначення перспектив застосування цих правил у ситуації окупації Криму та частин Донецької та Луганської областей. Встановлюється, що РФ як держава-окупант несе як негативні, так і позитивні зобов’язання із забезпечення прав людини, тоді як на Україну покладаються лише позитивні зобов’язання. Існує ефективний контроль та юрисдикція РФ на окупованих територіях, а отже, вона несе відповідальність за порушення прав людини на цих територіях. Україна, зі свого боку, має шанс уникнути такої відповідальності, якщо зможе продемонструвати, що зробила все розумно можливе для дотримання своїх позитивних зобов’язань із захисту прав людини на окупованих територіях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Сапіжак, І. І. "МОЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЕМБРІОНАЛЬНИХ НЕЙРОНАЛЬНИХ КЛІТИН ДЛЯ РЕГЕНЕРАЦІЇ СТРУКТУР ВНУТРІШНЬОГО ВУХА МОРСЬКИХ СВИНОК З ГЕНТАМІЦИНОВИМ ОТОТОКСИКОЗОМ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (28 липня 2021): 134–41. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12215.

Повний текст джерела

Анотація:

Виражені порушення слуху значно погіршують комфортність життя, змінюють емоційний стан людини, а при розвитку в ранньому дитинстві призводять до порушень психосоціального формування особистості. На сьогодні не існує ефективних способів лікування хворих із сенсоневральною приглухуватістю (СНП). Тому в усьому світі вважають за краще «тактику заміщення», а саме – слухові апарати при приглухуватості, або кохлеарний імплант при глухоті. Мета – вивчити за допомогою електронно-мікроскопічного дослідження вплив НЕК інтратимпанального і субпотиличного на стан структурних елементів внутрішнього вуха морських свинок із експериментальним ототоксикозом. Матеріал і методи. Для вивчення ефективності НЕК при ототоксикозі аміноглікозидів експериментальні дослідження були проведені на 40 морських свинках масою 500–900 г. ОНП був викликаний введенням аміноглікозидного антибіотика – гентаміцину сульфату в дозі 100 мг/кг протягом 14 днів (1 група). Суспензію нейрональних стовбурових клітин вводили в обсязі 2 млн клітин в 0,5 мл інтратимпанально і 2 мільйони клітин в 0,5 мл субокципітально в дні 1 та 15 експерименту. Результати. Проведено електронномікроскопічне дослідження суспензії нейрональних стовбурових клітин, які були отримані для введення морським свинкам зі змодельованою сенсоневральною приглухуватістю та структур органу Кортії 5 морських свинок через 4 доби після субокципітального та інтратимпанального введення НЕК. Ультраструктурне дослідження НЕК, які були отримані для введення, засвідчило, що клітини загалом характеризувались великим округлим або овальним ядром з одним або декількома ядерцями, нерівномірним розподілом хроматину в ядрі та вузьким обідком цитоплазми. Виявлення окремих таких клітин мало місце серед структур Кортієва органа через 4 доби після субокципітального введення НЕК. Виявлялись численні синаптичні контакти переважно аферентних нервових закінчень, що контактували з базальною ділянкою волоскових клітин з різним ступенем електронної щільності, що свідчить про високий рівень синаптичної активності. Отримані результати в зіставленні з даними літератури свідчать про активну міграцію ембріональних клітин після інтратимпанального та субокципітального їх введення, а також про перспективність використання даного методу введення НЕК. Висновки. Отримані дані свідчать про те, що інтратимпанальне і субокципітальне введення НЕК сприяє регенерації пошкоджених клітинних структур внутрішнього вуха.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Гулкевич, О. "Правовий режим земель історико-культурного призначення". Юридичний вісник, № 2 (1 вересня 2020): 297–305. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1736.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню поняття «правовий режим земель історико-культурного призначення» та місця цієї правової категорії у земельному праві, запропоновано власне визначення правового режиму цієї категорії земель. Автором досліджено чинне законодавство України та наукову літературу в цій сфері. Наведено різні підходи до розуміння правового режиму як юридичної категорії. Досліджено розуміння правового режиму земель як загалом, так і земель історико-культурного призначення. Окреслено проблематику щодо відмінностей правового режиму земель історико-культурного призначення, охоронних зон, історичних ареалів міст та охоронюва-них археологічних територій. Окрім того, автор підтверджує зв'язок між правовим режимом пам'яток та земельними ділянками, на яких вони розташовуються. Саме пам'ятка культурної спадщини є тим об'єктом, що зумовлює наявність правового режиму земель історико-культур-ного призначення. Наголошується, що особливості правового режиму земель історико-культурного призначення зумовлені потребою охорони і збереження об'єктів культурної спадщини. Проаналізовано розподіл повноважень у сфері охорони культурної спадщини та її територій, що належать Кабінету Міністрів України, Міністерству культури та інформаційної політики України, а також місцевим органам охорони культурної спадщини. Проаналізовано обмеження щодо набуття об'єктів культурної спадщини, а також певних земельних ділянок істори-ко-культурного призначення у приватну власність. Автор звертає увагу на важливість укладення охоронних договорів, визначаючи у них обов'язки власників та перелік робіт, що необхідно здійснити. Досліджено питання дозволів на проведення будь-яких земляних чи будівельних робіт або іншої господарської діяльності на земельних ділянках істори-ко-культурного призначення. Проаналізовано засади припинення прав на земельні ділянки історико-культурного призначення та відповідальності за порушення у їх використанні чи інші порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Chernii, T. V., O. V. Lytvyn та M. M. Lytvyn. "Клініко-неврологічні характеристики гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії у державних службовців". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 6.76 (10 жовтня 2015): 40–44. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.6.76.2015.78074.

Повний текст джерела

Анотація:

Серед основних причин смертності населення України у 2012–2013 рр. перше місце посідають хвороби системи кровообігу (68,2 %). Cеред основних етіологічних чинників хронічних порушень мозкового кровообігу важливу роль відіграє тривало існуюча артеріальна гіпертензія, що призводить з часом до розвитку гіпертонічної енцефалопатії. Тому метою нашого дослідження було вивчити клініко-неврологічні особливості перебігу гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії у державних службовців. Пацієнтів було розподілено за рівнем артеріального тиску, наявністю супутньої патології, сімейного анамнезу з боку гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби сердця, обстежено за Фрамінгемським дослідженням вік серця/судин, також було виконано розподіл пацієнтів чоловічої та жіночої статі за показниками антропометрії, проаналізовано основні скарги хворих та основні неврологічні синдроми, згідно з чим була виявлена значна перевага з боку координаторних порушень. Таким чином, існуючі клініко-неврологічні характеристики гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії можуть бути доповнені та розширені запропонованими нами критеріями з метою покращення методів первинної профілактики інсультів серед працездатного контингенту, а саме — державних службовців.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Толюпа, С., І. Пархоменко та С. Штаненко. "Модель системи протидії вторгненням в інформаційних системах". Information and communication technologies, electronic engineering 1, № 1 (липень 2021): 39–50. http://dx.doi.org/10.23939/ictee2021.01.039.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті запропоновано модель системи виявлення вторгнень (СВВ), яка відображає основні процеси, які відбуваються у системі, з метою оптимізації процесів протидії вторгненням. Такі процеси в загальному вигляді можна розглядати як процеси розподілу і використання ресурсів, виділених на захист інформації. Використання методів моделювання із забезпеченням належного рівня захищеності інформації привело до розроблення множини формальних моделей безпеки, що сприяє підтриманню належного рівня захищеності систем на основі об’єктивних і незаперечних постулатів математичної теорії. Запропонована модель протидії порушенням захищеності інформації в ІС, на відміну від подібних відомих сьогодні моделей, які призначені для оцінювання впливів можливих атак і загроз різних рівнів та прийняття обґрунтованого рішення щодо реалізації систем виявлення вторгнення ІС, надає можливість оперативно оцінювати поточний стан захищеності ІС за умов забезпечення працездатності формальних методів за короткими обмеженими вибірками щодо параметрів засобів захисту ІС та параметрів загроз, що впливають на елементи ІС. Застосування запропонованої моделі дасть змогу отримувати поточні оцінки стану захищеності інформації, надати додатковий час на підготовку та здійснення заходів реагування на загрози з метою підвищення безпеки інформації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Zuyev, K. O. "Роль вісцеральної жирової тканини у розвитку гормонально-метаболічних порушень у хворих на цукровий діабет 2-го типу з ожирінням та артеріальною гіпертензією". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 4.60 (15 липня 2014): 57–62. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.4.60.2014.76684.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подані результати дослідження рівня адипокінів (лептину та адипонектину), а також резистентності до інсуліну та секреторної активності β-клітин підшлункової залози залежно від кількості жирової тканини в організмі й типу її розподілу, що вивчався за допомогою двофотонної рентгенівської абсобціометрії, у 106 пацієнтів (50 чоловіків і 56 жінок віком 55,90 ± 2,15 року) із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу, ожирінням та артеріальною гіпертензією порівняно з контрольною групою обстежуваних (без ЦД, ожиріння й артеріальної гіпертензії). Було показано, що надлишкова кількість жирової тканини у хворих на ЦД 2-го типу справляє вплив на розвиток гормонально-метаболічних порушень, що пов’язано з особливостями продукції адипокінів. Було виявлено, що гіперпродукція лептину жировою тканиною та зниження базального рівня адипонектину при ожирінні створюють передумови до зниження чутливості клітин-мішеней до інсулін-опосередкованого засвоєння глюкози, перенапруження й подальшого виснаження секреторної функції β-клітин підшлункової залози, а також до підтримання стійкого стану резистентності до інсуліну та зміщення гомеостазу глюкози в напрямку переважання гіперглікемічних станів. Також встановлено фізіологічно детермінований статевий диморфізм рівня адипокінів, що обумовлює більш високу толерантність жіночого організму до надлишку маси жирової тканини. Підтверджено, що стан гіперлептинемії та гіпоадипонектинемії лежить в основі порушень вуглеводного обміну у хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням та артеріальною гіпертензією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Serdulets, J. I. "ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ПЕРОКИДАЦІЇ ЛІПІДІВ, ГЛУТАТІОНОВОЇ ЛАНКИ ПРОТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ, ІЛ-18, ІЛ-10 ТА МАТРИЛІНУ 3 У ХВОРИХ НА ОСТЕОАРТРОЗ, ПОЄДНАНИЙ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ, ОЖИРІННЯМ, АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (2 жовтня 2018): 125–31. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9222.

Повний текст джерела

Анотація:

Низка досліджень вказує, що оксидативний стрес (ОС) впливає на патогенез та прогресування остеоартрозу (ОА). Відомо, що ОС є порушенням рівноваги між прооксидантними й антиоксидантними системами в клітинах і тканинах. Інтенсифікація пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) призводить до вивільнення прозапальних цитокінів, порушення мікроциркуляції, структури колагену і сприяє прогресуванню дегенеративного процесу в суглобових тканинах. Мета дослідження – визначити зміни показників пероксидації ліпідів та глутатіонової ланки протиоксидантного захисту, ІЛ-18, ІЛ-10 та матриліну 3 у хворих на остеоартроз, поєднаний з цукровим діабетом 2 типу, ожирінням, артеріальною гіпертензією. Матеріал і методи. Обстежено 116 пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, ожирінням та артеріальною гіпертензією, віком від 16 до 65 років (середній вік склав 40,5 років). При розподілі хворих на групи за віком були прийняті якісні вікові періоди, рекомендовані комітетом експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) [37]: молодий вік (16–29 років) – 0,79 %, зрілий вік (30–44 роки) – 10,24 %, середній вік (45–59 років) – 53,54 %, похилий вік (60–65 років) – 35,43 %. Основна частина хворих була середнього працездатного віку. Було виділено 4 клінічні групи динамічного спостереження (хворі з ізольованим остеоартрозом та із супутніми захворюваннями). Пероксидацію ліпідів вивчали за методикою Владимирова Ю. А (1999), стан показників глутатіонової ланки протиоксидантного захисту – титраційним методом за О. В. Травіною в модифікації І. Ф. Мещишена, І. В. Петрової (1983). Доcлiдження цитокінів у cироватцi кровi: інтерлейкінів 10 та 18 – виконано з викориcтанням вiдповiдних наборiв фiрми Bender MedSystems GmbH (Авcтрiя) твердофазовим iмуноферментним методом Platinum ELISA, згiдно з iнcтрукцiєю виробника. Результати. У всіх групах хворих показники малонового альдегіду підвищувалися, але більшою мірою у пацієнтів, у яких остеоартроз перебігав із цукровим діабетом типу 2, ожирінням та артеріальною гіпертензією. Зниження антиоксидантного захисту за даними глутатіону відновленого найвираженішим було також у хворих цієї групи. Показники ІЛ-18 були найвищими при остеоартрозі з ожирінням та артеріальною гіпертензією, а ІЛ-10 – за наявності цукрового діабету. Показники матриліну 3 змінювалися неоднозначно. Висновки. У хворих на остеоартроз із цукровим діабетом 2 типу, ожирінням та артеріальною гіпертензією значно порушується рівновага між процесами пероксидації ліпідів та глутатіоновою ланкою протиоксидантного захисту, що асоціюється з активацією ІЛ-18 і суттєвою недостатністю ІЛ-10. Показники матриліну 3 знижуються при ізольованому остеоартрозі та за його поєднання з артеріальною гіпертензією, підвищуючись у ІІІ та ІV групах порівняно з ПЗО.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Buryanov, O. А., M. G. Kryshchuk, O. A. Kostogryz, V. V. Lykhodiy, V. O. Yeshchenko та M. O. Zadnichenko. "Особливості структурно-функціональних порушень при нестабільності наколінка, що супроводжується дисплазією виростків стегнової кістки (клініко-експериментальне дослідження)". TRAUMA 14, № 5 (1 вересня 2013): 58–63. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.14.2013.88132.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Дослідити особливості структурно-функціональних порушень при нестабільності наколінка з дисплазією виростків стегна за типом А та В. Матеріали та методи. Артроскопічно обстежено 98 пацієнтів із нестабільністю наколінка, що супроводжується дисплазією виростків стегнової кістки. З дисплазією типу А — 65 (66,3 %) пацієнтів, типу В — 33 (33,7 %) пацієнти. Для визначення особливостей розподілу напруження в хрящі наколінка використовували розроблені динамічні імітаційні комп’ютерні моделі. Результати. Більш тяжкий ступінь пошкодження хряща наколінка відмічався при нестабільності з дисплазією типу В (p < 0,05). Ступінь пошкодження хряща наколінка залежить від тривалості захворювання (p < 0,05). Нестабільність наколінка, що супроводжується дисплазією типу В, характеризується більшим напруженням у хрящі наколінка при 10-градусному згинанні колінного суглоба на 126 %, при 20-градусному — на 120 %, при 30-градусному — на 123 %, ніж нестабільності наколінка з дисплазією типу А, при якій напруження в хрящі наколінка при 10-градусному згинанні колінного суглоба збільшилось лише на 116 %, при 20-градусному — на 105 %, а при 30-градусному зменшилось на 16 %. Виcновки. Нестабільність наколінка з дисплазією типу В характеризується більш тяжким пошкодженням хряща наколінка в порівнянні з дисплазією типу А. Тяжкість пошкодження хряща обумовлена більшим напруженням у хрящі наколінка при дисплазії виростків стегнової кістки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Горетько, Тетяна. "ПРОГРАМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ IT-МЕНЕДЖЕРІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ США: ЗМІСТОВИЙ АСПЕКТ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 15 (20 січня 2020): 139–46. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.139-146.

Повний текст джерела

Анотація:

Автором статті обґрунтовано актуальність порушеної проблеми. Розглянуто зміст поняття «освітня програма» та виокремлено основні структурні елементи, що мають бути наявними в освітніх програмах згідно з Законом України «Про вищу освіту». На прикладах 3 університетів США різних типів виявлено та проаналізовано структурні особливості й змістове наповнення освітніх програм за напрямом «ІТ-менеджмент». Зроблено висновок, що структура усіх трьох програм є подібною, а змістове наповнення суттєво різниться. При цьому дисципліни в програмах можна умовно розділити на групи, хоча цей розподіл і є нерівномірним. Водночас усі 3 університети підкреслюють перспективність напряму «ІТ-менеджмент» і великий попит на фахівців цієї спеціальності на ринку праці. Всі 3 програми є практико орієнтованими й спрямованими на ефективний розвиток умінь та навичок студентів. Ключові слова: освітня програма; професійна підготовка; менеджмент інформаційних технологій; IT-менеджер.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Sukhovych, V. M., L. I. Kopiy, Yu Yo Kaganyak, S. L. Kopiy, O. O. Meleshchuk, M. L. Kopiy, A. A. Novak та V. M. Gonchar. "Варіанти формування соснових деревостанів на порушених видобуванням бурштину землях". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 5 (25 листопада 2021): 17–21. http://dx.doi.org/10.36930/40310502.

Повний текст джерела

Анотація:

Істотним негативним явищем на території земель лісового фонду Полісся є вторинне користування природними ресурсами під час видобування бурштину, що поширено на великих площах у межах окремих лісництв. Найбільші площі з пошуку та видобутку бурштину виявлено в лісництвах Дубровицького, Клесівського, Володимирецького та Зарічненського лісгоспів Рівненської області. Програмою відповідних дослідів передбачалося вивчити особливості формування лісівничо-таксаційних показників молодого насадження при різних варіантах догляду за лісостаном на різних секціях дослідного стаціонару. Розробки бурштину просторово реалізовані із різною інтенсивністю. Водночас деградація ґрунтового профілю найпоширеніших в умовах аналізованого регіону типів ґрунтів у майбутньому ускладнить процеси відтворення рослинного покриву. Тому цей чинник може позначитися на успішності відтворення фітоценозу за участю сосни. Отримані наукові дані актуалізують подальшу корекцію програми лісогосподарських заходів у деревостанах на початковій стадії росту та розвитку (в молодняках 1 групи). Здійснено дослідження впливу видобування бурштину на особливості росту і розвитку сосни звичайної у лісових насадженнях свіжого бору Клесівського лісництва ДП "Клесівське лісове господарство" при різних способах догляду. На чотирьохсекційному дослідному об'єкті, закладеному у шестирічних лісових культурах, де видобували бурштин, проаналізовано ріст і розвиток сформованого деревостану за участю сосни звичайної та листяних домішок після здійснення лісогосподарських заходів. Відповідно до програми досліджень на секції (c) проведено суцільне вирубування листяних домішок і залишено сосну звичайну, на секції (а) насадження залишено без втручання (контроль), на секції (b) проведено надрубування 1/3 висоти стовбурів листяних порід, на секції (d) надрубування листяних екземплярів здійснено на 1/2 їх висоти. Встановлено, що проведення догляду за відповідною методикою сприяє формуванню найнижчої висоти сосни звичайної на контролі (а), дещо вищою до 1,3 м вона є на секції зі вкороченою на 1/3 висоти березою (b), вищою ніж 1,4 м сосна звичайна є на секції із суцільним вирубуванням листяних (c) і найвищою 1,7 м сосна є на секції з надрубуванням листяних домішок на ½ їх висоти (d). Встановлено домінування листяних деревних видів на контролі за висотою, діаметром та запасом. Береза серед листяних видів на контролі переважає за висотою і діаметром, а також за запасом. Найкраще сосна звичайна за площею поперечного перетину стовбурів представлена на контролі (0,77 м2/га) на секціях c (0,45 м2/га) та d (0,37 м2/га). Найменша кількість саджанців сосни збереглась на секції b. Відзначено позитивний вплив надрубування берези повислої на ріст і розвиток сосни на деяких секціях. Зокрема, на секції b висота саджанців сосни порівняно з контролем (1,1 м) зросла до 1,3 м, але найкращий позитивний ефект відзначено на секції d з надрубуванням берези на 1/2 висоти, що сприяло підвищенню висоти сосни до 1,7 м, а D0-середньоарифметична величина розподілу становила 1,8 порівняно з контролем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Skrypnyk, N. V., T. V. Romaniv, T. I. Vlasiuk та I. V. Gudz. "Взаємозв’язок інсулінорезистентності з функціональним станом печінки у хворих на метаболічний синдром із цукровим діабетом 2-го типу". Терапевтика 2, № 1 (30 липня 2021): 45–51. http://dx.doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-1.45.

Повний текст джерела

Анотація:

Одним із патогенетичних механізмів розвитку інсулінорезистентності (ІР) при цукровому діабеті (ЦД) 2-го типу є формування неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП). ЦД і патологію печінки можна вважати взаємопов’язаними процесами. Метою роботи була оцінка індикаторних, секреторних та екскреторних ферментів сироватки крові в розвитку ІР у хворих на метаболічний синдром (МС) із ЦД 2-го типу. Проведено розподіл хворих на МС із ЦД 2-го типу залежно від наявності неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ): група хворих із НАСГ — 211, група хворих без НАСГ — 119. Із метою визначення значущості ступеня ІР у формуванні метаболічних ланок патогенезу ІР нами проведено також розподіл обстежених хворих на групи залежно від ступеня підвищення показника ІР — HOMA-IR. До групи хворих, у яких встановлено І ступінь ІР (HOMA-IR від 4,0 до 20,0), увійшли 49 (29%) осіб (група І ст. IR). До групи хворих, у яких було встановлено ІІ ступінь ІР (HOMA-IR від 20,0 до 50,0), увійшли 79 (47%) осіб (група ІI ст. IR). До групи хворих, у яких було встановлено ІІІ ступінь ІР (HOMA-IR понад 50,0), увійшли 40 (24%) хворих (група ІII ст. IR). У хворих на МС із ЦД 2-го типу з НАСГ виявлено підвищення в сироватці крові рівнів аланінамінотрансферази, сорбітолдегідрогенази, аргінази, лактатдегідрогенази, лужної фосфатази та зниження вмісту холінестерази, що свідчить про зниження дезінтоксикаційної та синтетичної функції печінки, наявність цитолізу та порушення процесів глікогенізації, особливо при формуванні ІР високого (ІІІ) ступеня. Отримані нами дані свідчать про зв’язок інсулінорезистентності з поглибленням явищ ушкодження гепатоцитів, пригніченням синтетичної функції гепатоцитів, зниженням дезінтоксикаційної функції печінки, процесами гліколізу, предикторами некрозу гепатоцитів при НАСГ на тлі МС із ЦД 2-го типу. Крім того, отримані нами дані свідчать про зв’язок компенсації вуглеводного обміну у хворих на МС із ЦД 2-го типу з функціональним станом печінки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Маньковський, Д. С. "КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНІ ПРЕДИКТОРИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНИХ УРАЖЕНЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ТА АЛГОРИТМ ЇХ ОЦІНКИ В СИСТЕМІ НЕВРОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (8 грудня 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12568.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Сучасні технології кардіохірургічних втручань (КХВ) дозволяють значною мірою впливати на структуру смертності, інвалідності та якість життя пацієнтів із критичним перебігом ішемічної хвороби, клапанними пороками серця, кардіоміопатіями. Разом з тим неврологічні ускладнення здатні суттєво впливати на перебіг післяопераційного періоду та нівелювати технічно якісне виконаня КХВ. Останніми роками загальна смертність після КХВ із використанням штучного кровообігу (ШК) характеризуються зменшенням на 20–25 %, тоді як частота гіпоксично-ішемічних уражень (ГІУ) головного мозку (ГМ) практично незмінна і, навіть, у старших вікових групах зростає. Мета дослідження – розробити алгоритм оцінювання ризику гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку як компоненти неврологічного супроводу кардіохірургічних пацієнтів. Матеріали і методи. Дослідження виконано на клінічній базі ДУ «Інститут серця МОЗ України» з використанням первинних матеріалів стосовно кардіохірургічних втручань із застосуванням штучного кровообігу; задіяно дві групи пацієнтів, що сформовані за методикою копі-пара (за ознаками: вік, стать, вид втручання): в першій (n=340 осіб) – пацієнти з ГІУ ГМ після втручань, у другій (n=340 осіб) – без ГІУ ГМ. У дослідженні використано результати рутинного неврологічного, інструментальних та лабораторних обстежень на етапах оперативного лікування із заповненням спеціальної Карти експертної оцінки неврологічного супроводу пацієнта з кардіохірургічним втручанням. Результати. При порівняльному міжгруповому аналізі виявлено достовірні (р<0,05) КАФ, виконано їх ранжування за показником загальної інформативності та 10 найбільш інформативних включено до алгоритму прогнозування. Наявність достовірної інформації щодо прогностичного значеня клініко-анамнестичних предикторів дозволило обґрунтувати поступовість процедури оцінки ризику та скласти відповідний табличний алгоритм, до якого в порядку зменшуваної інформативності, внесені найбільш прогностично цінні ознаки та відповідні прогностичні коефіцієнти. Технологія прогнозування досить проста та (після оцінки наявності/відсутності перелічених в алгоритмі факторів) передбачає поступове додавання відповідних коефіцієнтів до досягнення однієї із прогностичних сум, що дозволяє виконувати персоніфіковану оцінку ризику з одночасним розподілом (співвідношенням) обстежених осіб до однієї із трьох груп ризику. Висновки. Вивчено діагностичну цінність та прогностичне значення клініко-анаменстичних предикторів ризику гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку, складено прогностичний їх профіль, опрацьовано алгоритм персоніфікації ризику та виділено три основні прогностично несприятливі синдроми: психоневрологічний (наявність енцефалопатії, артеріальної гіпертензії, закритих черепно-мозкових травм в анамнезі), судинної дисфункції (порушення церебральної ауторегуляції, зниження фракції викиду лівого шлуночка, інсульт в анамнезі, асиметрія кровонаповнення), серцево-судинних порушень (фібриляція передсердь, «німий» стеноз сонних артерій, наявність атероматозу висхідної зони аорти).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Курман, А. Ф., Л. П. Каришева, О. В. Щербина та І. В. Чижевський. "ВПЛИВ ХРОНІЧНОГО НИЗЬКОДОЗОВОГО ІОНІЗУЮЧОГО ОПРОМІНЕННЯ НА ІМУННУ СИСТЕМУ, МЕХАНІЗМИ НЕЙРОЕНДОКРИННОЇ РЕГУЛЯЦІЇ І ОКРЕМІ БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТВАРИН В УМОВАХ РАДІАЦІЙНО ЗАБРУДНЕНИХ УГІДЬ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 239–48. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.32.

Повний текст джерела

Анотація:

Аграрний сектор економіки України все більш упевнено виходить на перші позиції в структурі експортних галузей держави. А за умови стабілізації економічного та медико-біологічного стану суспільства, аграрне виробництво, безумовно, стане рушієм розвитку України. Проте значні площі сільськогосподарських угідь в окремих областях України мають суттєве залишкове радіоактивне забруднення ізотопами Чорнобильського аварійного викиду. Початкова післяаварійна гострота проблеми в значній мірі наразі вже знята завдяки процесам природного розпаду ядер активних ізотопів. Це зробило актуальним перенаправлення зусиль дослідників-радіобіологів від вивчення закономірностей розвитку порушень та патологій при дії високих радіаційних навантажень з подальшою розробкою методів і заходів протидії деструктивним процесам, на спрямування їх уваги до дослідження і розшифровки особливостей реагування організму тварин і людей на шкідливі наслідки пролонгованих, довготривалих опромінень низької інтенсивності. Науковий загал вже створив доволі широку мережу дослідницьких осередків по вирішенню питань, пов’язаних із low-dose radiation, які мають і спеціалізовані інформаційні ресурси, як наприклад International Journal of Low Radiation. Проте активно співпрацювати в цій системі українські радіобіологи не в змозі, через недостатнє державне фінансування науково-дослідної діяльності. Нажаль закордонні вчені не виявляють особливої зацікавленості саме в дослідженнях такого об’єкту, як сільськогосподарські тварини. Тому на даний час загальний масив отриманих експериментальних та моніторингових результатів не дає достатньо повної картини змін гомеостазу опромінених особин. Загалом наявні дані свідчать про те, що за цих умов виникають ушкодження, пов’язані як із безпосереднім поглинанням енергії у критичних мішенях, так і з опосередкованими порушеннями, зумовленими певними змінами фізико-хімічних та біохімічних процесів на молекулярно-клітинному рівні. Зокрема, спостерігається посилення процесів перекисного окиснення ліпідів і зниження активності ендогенної багатокомпонентної антиоксидантної системи. З’ясовано, що при тривалому радіаційному впливі в малих дозах, відбуваються процеси розбалансування гормонального гомеостазу, які пов’язані з дисбалансом неспецифічних механізмів нейроендокринної регуляції адаптаційних процесів. Головна роль у їх реалізації належить нейромедіаторам, які, крім процесів гальмування і збудження нервових клітин, також контролюють різноманітні механізми функціонування організму, зокрема нейроендокринної системи, беруть участь у регуляції секреції гіпоталамічних факторів і тропних гормонів гіпофіза. Дослідження функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи за тривалої дії радіації у низьких дозах дозволили виявити її чутливість до внутрішнього опромінення у малих дозах. Під впливом довготривалого малоінтенсивного радіаційного фактору в організмі тварин виникають не тільки певні зміни у гормональному балансі, а й у функціонуванні імунної системи, формуванні патологічних змін концентрації і розподілу біохімічних сполук, перебігу метаболічних процесів та зниженні імунітету. Кількісне оцінювання біологічних ефектів за низькодозового хронічного опромінення вищих організмів залишається однією з дискусійних і достеменно не з’ясованих проблем у сільськогосподарській радіобіології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Михалойко, О. Я., та І. В. Жулкевич. "ПОКАЗНИКИ ТРОМБОЦИТОГРАМИ В ПАЦІЄНТІВ У РАННЬОМУ ВІДНОВНОМУ ПЕРІОДІ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (28 липня 2021): 108–12. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12211.

Повний текст джерела

Анотація:

За результатами тромбоцитограми у пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт, у ранньому відновному періоді відмічаються морфофункціональні зміни тромбоцитів. Мета – вивчення змін показників тромбоцитограми у пацієнтів із перенесеним ішемічним інсультом у ранньому відновному періоді. Матеріал і методи. Проведено клініко-лабораторний аналіз 80 хворих, які перенесли гострий некардіоемболічний ішемічний інсульт у ранньому відновному періоді. Серед обстежених було 44 чоловіки та 36 жінок віком (58,42±6,9) років. Групу контролю склали 30 практично здорових осіб (16 чоловіків та 14 жінок) без тяжкої соматичної патології та порушень мозкового кровообігу в анамнезі віком (56,7±4,8) років. Тромбоцитограму із визначенням кількості тромбоцитів (PLT), середнього об᾽єму тромбоцитів (MPV), ширини розподілу тромбоцитів (PDW), кількості великих тромбоцитів (P-LCC) та відсотка великих тромбоцитів (P-LCC) проводили на гематологічному аналізаторі Abacus 30. Результати. Морфофункціональні показники тромбоцитограми у пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт, характеризуються збільшенням розміру тромбоцитів, тромбокриту, підвищенням кількості та відсотка великих тромбоцитів у порівнянні із групою контролю, що свідчить про вищу функціональну тромбоцитарну активність, тобто підвищену їх агрегаційну здатність. Висновок. Показники MPV, PCT, P-LCC, P-LCR можуть розглядатися як індикатори тромбоцитарної активності при інсульті у ранньому відновному періоді, що розширює можливості контролю за ефективністю антитромбоцитарної терапії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Порушення розподілу"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями