Статті в журналах: "Порив"

1

Васьків, М. "Два українські "кольорові романи" порив "ins Blau" і "червоний" порив". Література. Фольклор. Проблеми поетики, Вип. 15 (2003): 3–16.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Zinevych, Anastasiya. "Екзистенціальний поворот у французькій феноменологічній думці: Г. Марсель і Є. Мінковський". Multiversum. Philosophical almanac, № 9-10 (18 травня 2018): 78–89. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.9-10.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті полягає в конкретному аналізі екзистенціального повороту, який відбувається у філософській думці в ситуації війни. Наводиться критика суб’єкт-об’єктної дихотомії в думці Г. Марселя і Є. Мінковського. Вводяться в науковий обіг досі маловідомі тексти засновника феноменологічної психіатрії Євгена Мінковського. Його ідеї випадіння людини з екзистенційного контексту особливо актуальні сьогодні, коли людина здебільшого випадає з дійсного життя у віртуальну реальність. Автор статті вважає необхідним актуалізувати важливі ідеї Мінковського про «життєвий контакт з реальністю», «час, що проживається» й «особистісний порив».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

ГАНАБА, Світлана, та Кирил ПАНТЄЛЄЄВ. "ТВОРЧІСТЬ ЯК СВОБОДА: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ІДЕЇ ТА ПРАКТИЧНІ СТРАТЕГІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 15, № 4 (15 липня 2020): 60–72. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.377.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток творчих здібностей людини є одним із релевантних та актуальних питань сфери наукових досліджень, які пов’язані з людиною. Використання теоретичних ідей, пов’язаних із розумінням феномену творчості, дозволить використати їх евристичний потенціал у розробці проблем, пов’язаних із розвитком особистості, формуванням особистісних, соціальних, професійних якостей тощо. У статті розглядаються концептуальні ідеї, які презентують феномен творчості як акт свободи й окреслюють стратегії можливостей їх практичного втілення. Наголошується, що творчість – це не замовлення, а політ фантазії й устремлінь, це акт свободи. Творити згідно з певними алгоритмами чи на основі конкретних правил передбачає радше вдосконалення чого-небудь, що вже відбулося, аніж виникнення принципово нового. Діяльність, яка відбувається згідно з певними канонами й відповідає певним умовностям чи правилам, радше нагадує роботу за зразком, ніж творчий порив. Детермінації спрямовують діяльність у чітко визначене річище. Нестандартна проблема чи складне завдання, яке виникає перед людиною, вимагає від неї пошуку відповідних рішень. І наскільки вони будуть вільними від різних умовностей та детермінацій, настільки вони будуть творчо ефективними і затребуваними. Ці ідеї є релевантними, оскільки передбачають урахування у практиці діяльності психолога підходів до людини як мети, до її інтересів і потреб тощо. Свобода як засадничий екзистенціал людини породжує творчість і породжується творчістю. Вона символізує здатність людини бути собою та відкривати і творити світ свого буття. Свобода розглядається як можливість і здатність людини бути собою, бути відкритою до різних змін у всіх можливих модусах суспільної й особистісної реалізації. Вона засвідчує незалежність людського існування, визволення від певної обмеженості. Проте по справжньому вільною людина може стати за умови не лише звільнення від чогось (когось), а й отримуючи здатність набувати щось нове, перебуваючи у стані постійного розвитку та саморозвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Панченко, П. "Шляхетні пориви". Наукові читання Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Вип. 12 (2007): 41–43.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Давыдов, Георгий. "Порыв ветра". Новый мир, № 2 (1018 ) (2010): 81–92.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Сиромолот, Ю. "Полив по графику". Химия и жизнь - 21 век, № 7 (2008): 62–66.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Совачова, Г. "Крізь пориви життя". Українська біографістика, Вип. 5 (2009): 220–30.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Мельник, В. В. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ 137Сs У КОМПОНЕНТАХ ЛІСОВОГО БІОГЕОЦЕНОЗУ СВІЖИХ БОРІВ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 88–98. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчено особливості розподілу 137Cs у компонентах лісового біогеоценозу свіжих борів Українсь-кого Полісся. Щільність радіоактивного забруднення ґрунту на пробній площі становила 267±9,6 кБк/м2. Питома активність 137Cs у компонентах біогеоценозу відрізнялася на кілька поряд-ків, з мінімумом у глибинних горизонтах ґрунту (28–30 см шар – 40 Бк/кг) і максимумом у надземнійфітомасі окремих видів рослин (щитник шартрський – 85937 Бк/кг). Компоненти соснового дерево-стану можна розмістити в такий ряд за зменшенням величини питомої активності 137Cs: пагони >кора внутрішня > шпильки > кора зовнішня > гілки тонкі > гілки товсті > деревина, а для трав’яно-чагарничкового покриву характерний такий ряд: щитник шартрський > чорниця > верес звичайний> брусниця > плаун булавовидний > ортилія однобока > ожика волосиста. Моховий покрив характе-ризується вищими величинами питомої активності радіонуклідів порівняно з лишайниковим покри-вом, де епіфітні види лишайників мають менший вміст 137Cs, ніж епігейні. У сосновому біогеоценозіґрунтовий покрив утримує основну частку сумарної активності радіонуклідів (76,66 %), з них на лі-сову підстилку припадає – 14,24 %, а на мінеральні шари ґрунту – 62,42 %. На інші компоненти при-падає – 23,34 %, де сосновий деревостан та моховий покрив відповідно становлять 12,02 та11,04 %, а на підріст, лишайниковий та трав’яно-чагарничковий покрив припадає лише 0,28 %. Осно-вна частка фітомаси фітоценозу припадає на деревний ярус – 85,10 %, на моховий покрив – 14,48 %,а роль інших ярусів рослинності в цьому екотопі була незначною та становила 0,42 %. Розподіл су-марної активності 137Cs по компонентах значно відрізняється порівняно з розподілом фітомаси наодиницю площі. Так, максимальну частку валового запасу 137Cs утримує деревний ярус (51,49 %) тамоховий покрив (47,32 %). Частка решти ярусів незначна, становить 1,19 % і представлена у тако-му порядку за зменшенням утримуючої здатності радіонуклідів: трав’яно-чагарничковий покрив >лишайниковий покрив > підріст. У сосновому біогеоценозі ключовими компонентами в утримуванійздатності та інтенсивності біогеохімічного кругообігу радіонуклідів є лісовий ґрунт, деревний яруста моховий покрив.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Климов, Василь. "Асканія Нова. Пори року". Міжнародний туризм, № 3 (2007): 114–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Бояновська, Е. "Хто пошив шинель - портной чи кравець?" Український тиждень, № 16 (284) (2013): 40–42.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Парнікоза, І. Ю. "Антарктична одіссея. Зелений покрив Аргентинських островів." Країна знань, № 9/10 (127) (2017): 33–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Парнікоза, І. Ю. "Антарктична одіссея. Зелений покрив Аргентинських островів". Країна знань, № 1/2 (128) (2018): 51–55.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Парнікоза, І. Ю. "Антарктична Одіссея. Зелений покрив Аргентинських островів". Країна знань, № 7/8 (126) (2017): 39–43.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Парнікоза, І. Ю. "Антарктична Одіссея. Зелений покрив Аргентинських островів". Країна знань, № 7/8 (126) (2017): 39–43.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Парнікоза, І. Ю. "Антарктична одіссея. Зелений покрив Аргентинських островів." Країна знань, № 9/10 (127) (2017): 33–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Парнікоза, І. Ю. "Антарктична одіссея. Зелений покрив Аргентинських островів". Країна знань, № 1/2 (128) (2018): 51–55.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Ripetskyi, Ye Yo, R. Yo Ripetskyi та L. I. Dorosh. "Облік зміни площ лісових угідь у структурі земельного фонду за характеристиками супутникового знімка". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 2 (28 березня 2019): 15–19. http://dx.doi.org/10.15421/40290202.

Повний текст джерела

Анотація:

На прикладі гірського агроландшафтного середовища показано застосування технології дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) до контролю зміни площ лісових угідь через їх вирубування. На підставі супутникового знімка QuickBird здійснено моделювання вирубок лісових угідь і отримано зображення територій з різними зонами вирубок. Зміни у структурі площ лісових угідь відбувається способом переміщення лінії розмежування "лісовий покрив – вирубка", за якого площі з лісового покриву переходять до зони вирубок. Доведено, що гістограмні характеристики RGB супутникового знімка QuickBird мають інформативність про зміни площ у структурі "лісовий покрив – вирубка". Показано, що величини медіан усіх RGB-каналів однозначно реагують на зміни площ лісового покрову. Найбільш чутливим до динаміки зміни площ з усіх RGB-каналів є канал Green. Фізичне пояснення цього процесу здійснено на підставі тестових фрагментів "лісовий покрив" і "вирубка". Встановлено, що завдяки різній текстурі "лісового покрову" і "вирубки" їхні гістограмні характеристики відрізняються зонами розміщення пікселів за яскравістю. Для фрагменту "лісовий покрив" основна частина пікселів у гістограмі зосереджена в діапазоні з кодом 0–100, тоді як для фрагменту "вирубка" вона зміщується вправо до діапазону 100–200. Більш однорідна текстура вирубок дає СКВ 24, що створює графік із чітко виразним екстремумом, який стає дедалі помітнішим із поширенням площі вирубок. Отримано аналітичну залежність між динамікою зміни площ ΔS на границі "лісовий покрив – вирубка" і кількості пікселів Nекстр, що припадає на екстремум за кількістю пікселів у діапазоні гістограми 100–200. Показано її достатньо високу чутливість, що дає змогу вирішувати задачі обліку зміни площ лісових угідь у структурі земельного фонду за характеристиками супутникового знімка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Дойко, Н. "Трав"янистий покрив діброви дендрологічного парку "Олександрія"". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, Вип. 22/24 (2009): 119–20.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Мамаева, Светлана Анатольевна. "Библиотечная общественность эпохи перестройки: порыв к единению". Библиотечное дело, № 6 (2008): 40–43.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Nin, Nu. "Принципы формообразования одночастной музыкальной композиции (на примере пьесы Ф. Шумана «Порыв»)". Музичне мистецтво і культура, № 21 (25 грудня 2015): 459–67. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2015-21-459-467.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье введено понятие «рондо-сонатная одночастность», рассматриваются свойства формы рондо-сонатной одночастности и анализируются ее особенности на примере фортепианной пьесы Р. Шумана из «Фантастических пьес» ор. 12 — «Порыв». Подводятся итоги целостного анализа пьесы с точки зрения рондо-сонатной одночастности: многотемность, стремление к замкнутости разделов и также к сквозному развитию, с двойственной трактовкой основной тональности; также с нарушенной масштабной соотносительностью рефренов и эпизодов, разделов формы.Ключевые слова: одночастность, рондо-соната, многотемность, целостный анализ, замкнутость и разомкнутость, тональная двойственность, внутреннее развитие, Шуман, «Порыв».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Огородник, Ирина, та Алла Гуменюк. "КЕРАМИЧЕСКАЯ МАССА ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА САМОГЛАЗУРУЮЧОГО КЕРАМИЧЕСКОГО КЛИНКЕРА ДЛЯ ОБЛИЦОВКИ ФАСАДОВ". Будівельні матеріали та вироби, № 1-2(101) (24 квітня 2019): 43–45. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2020-101-08.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток будівництва, приближення його до європейських стандартів, потребує постійного розширення асортименту, кольорової гами, текстури та фактури керамічного клінкеру для обличкування фасадів. В зв'язку з цим, дуже важливо досягти необхідні фізико-технічні та архітектурні властивості виробів при максимально можливому зниженні температури випалу. Традиційним шляхом отримання блискучої поверхні цегли є використання полив чи ангобів різного складу та кольору. При цьому зростає собівартість виробництва за рахунок використання додаткових технологічних операцій та ціни полив. Нами розроблено технологію виробництва самоглазуруючої поверхні керамічного клінкеру за рахунок використання в складі керамічної маси сполук бору. Це дозволило при отриманні архітектурного ефекту, покращити експлуатаційні властивості керамічного клінкеру при зменшенні температури випалу

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Zhyzhka, S. V., та N. G. Povod. "ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМ МІКРОКЛІМАТУ ВПРОДОВЖ РОКУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(39) (23 грудня 2019): 85–91. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.4.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчено результати впливу геотермальної та традиційної системи вентилювання приміщень для утримання холостих і умовно поросних свиноматок на параметри мікроклімату в них впродовж року, та залежність від цих параметрів відтворних якостей свиноматок. Як класична так і геотермальна системи вентилювання приміщень забезпечили оптимальний мікроклімат в них у перехідні пори року, але не забезпечили рекомендованих показників температури повітря і його вологості в зимову та літню пори року. Різниця в температурі повітря та лігва не спричинила різниці в температурі поверхні шкіри свиноматок в усі пори року за винятком зимової. Геотермальна система вентилювання приміщення за рахунок стабілізації повітря в підземних шахтах, та більш рівномірного його розподілу за допомогою повітропроводів, створювала більш комфортні температурні умови утримання для свиноматок під час осіменіння, що в подальшому мало вплив на відтворювальні якості та продуктивні показники свиноматок в усі пори року за винятком зими. Параметри мікроклімату створені різними системами вентилювання приміщення впливали на прихід свиноматок в охоту, їх запліднюваність та відсоток опоросу. Більш відчутним цей вплив був влітку та восени, а меншим взимку та навесні. Мікроклімат в приміщеннях для утримання холостих і умовно поросних свиноматок виявив деякий вплив на відтворювальні якості свиноматок. Дослідження в даному напрямку планується продовжити, а їх результати використовувати при проектуванні та реконструкції свинарських приміщень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Fedoruk, E. A. "Живий надґрунтовий покрив як індикатор стану лісопаркових масивів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (25 квітня 2019): 23–26. http://dx.doi.org/10.15421/40290304.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати досліджень живого надґрунтового покриву зон відпочинку лісопаркових масивів Києва. Охарактеризовано зміни живого надґрунтового покриву, що зумовлені збільшенням рекреаційного навантаження та розвитком лісопаркових ценозів, оскільки в разі змін у рекреаційному навантаженні першими на це реагують трав'яні рослини, лишайники та мохи. Відповідно до поставленої мети досліджено стан та проаналізовано склад живого надґрунтового покриву в рекреаційних зонах лісопарків Києва. Визначено фактичні, оптимальні та граничні рекреаційні навантаження та рекреаційні місткості досліджуваних зон відпочинку лісопарків Києва, що характеризують їх природний рекреаційний потенціал. Оцінено вплив рекреаційного навантаження на лісопаркові масиви. Встановлено, що в зонах відпочинку міста відбувається нерівномірний розподіл відвідувачів лісопарків, що призводить до знищення характерних трав'яних лісових рослин та незворотних змін у живому надґрунтовому покриві. Розглянуто основні причини, що сприяли розвитку цього явища. Встановлено, що на сьогодні є потреба в застосовуванні системи заходів, спрямованих на зниження рекреаційних навантажень у зонах масового відпочинку, їх збереження, ефективне використання та охорону територій, а також потрібно підвищити якість благоустрою територій, де є високий рівень рекреаційних навантажень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Барвінський, А. В. "Агрофізичні аспекти регламентації технологічного навантаження на грунтовий покрив". Землеустрій, кадастр і моніторинг земель, № 1/2 (2016): 62–69.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Барвінський, А. В. "Агрофізичні аспекти регламентації технологічного навантаження на грунтовий покрив". Землеустрій, кадастр і моніторинг земель, № 1/2 (2016): 62–69.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Семенишина-Фіголь, Б. "ҐЕНЕЗА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ". Юридичний вісник, № 2 (6 липня 2021): 237–46. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2178.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано гене¬зис національного законодавства щодо охорони земель та досліджено шлях криміналізації правопорушень у сфері земельних відносин залежно від факторів суспільного розвитку з моменту виникнення права влас¬ності на землю. Здійснено порів¬няльний аналіз законодавства часів радянської влади та сучасної Укра¬їни. Зважаючи на доктринальні розробки, виявлено закономірності розвитку кримінального законо¬давства у сфері земельних відно¬син під впливом законодавства різних історичних періодів, окрес¬лено теоретичне значення такого розвитку для подальшого вдоско¬налення кримінально-правової охо¬рони земельних відносин в Україні та визначено критерії періодиза¬ції кримінально-правових норм, які встановлюють відповідальність за порушення у сфері земельних відно¬син.Проведено класифікацію кримі¬нальних правопорушень, пов'язаних із незаконним заволодінням зем¬лею, відповідно до предмета пося¬гання поділено на три групи: ті, які порушують право фактичного користування без одержання офі¬ційного статусу власника земельної ділянки. До таких правопорушень належать: а) самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1 КК України) та самоправство (ст. 356 КК України). Особливістю таких кримінальних правопорушень є те, що об'єктом посягання є безпосе¬редньо земельна ділянка, а не права на неї; б) ті, метою яких є неза¬конне набуття юридичних прав на землю. До цієї групи ми відносимо шахрайство (ст. 190 КК України), зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України), зловживання повноваженнями осо¬ бами, які надають публічні послуги (ст. 365-2 КК України), підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання під¬роблених документів (ст. 358 КК України), службове підроблення (ст. 366 КК України) як супутні злочини. Особливістю цієї групи кримінальних проваджень є те, що під час їх вчинення здійснюється протиправний перехід юридичних прав на земельну ділянку; в) кримі¬нальні правопорушення екологічної спрямованості, метою яких є неза¬конне заволодіння землею. До цієї групи належить незаконне заволо- діння ґрунтовим покривом (поверх¬невим шаром) земель (ст. 239-1 КК України) та незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах (ст. 239-2 КК України). Характерним для цієї групи є вчинення дій, спрямованих на заволодіння ґрунтовим покривом чи водним фондом без спеціалізова¬ного дозволу. Об'єктом посягання є ґрунтовий покрив.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Ladyka, V. I., L. M. Khmelnychyi, M. B. Shpetnyi та V. V. Vechorka. "Продуктивність поросят на дорощуванні за великогрупового утримання на полімерній та бетонній підлозі". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1-2(36-37) (1 липня 2019): 3–14. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.1.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті вивчалась продуктивність поросят на дорощувані залежно від типу підлоги у різні пори року. Встановлено, що поросята, які утримувались на більш комфортній полімерній підлозі, щодоби споживали більше на 13,8% комбікорму взимку, на 12,0% навесні, на 8,2% влітку та на 7,7% восени. При великогруповому утриманні поросят в станках з частково щілинною полімерною підлогою спостерігались вищі абсолютні прирости взимку – на 18,5%, навесні – на 10,5%, влітку – на 11,0% та восени – на 15,5%%. Більш комфортні умови утримання поросят в станках з полімерною підлогою за рахунок вищої інтенсивності росту поросят сприяли зменшенню витрат кормів на одиницю приросту, взимку – на 4,6%, навесні – на 3,5%, влітку – на 3,1% та восени – на 3,9%. Інтенсивність росту поросят в період їхнього дорощування, в усі пори року, була вищою у станках з полімерною ґратчастою підлогою порівняно з тваринами, які вирощувались у цей період на бетонній ґратчастій підлозі. В осінньо-зимовий період різниця за інтенсивністю росту поросят при альтернативних типах підлоги зростала, та зменшувалась у весняно-літній період року. Конверсія корму впродовж року більше залежала від пори року, ніж від типу решітчастої підлоги у станку. Збереженість поросят суттєво залежала від типу підлоги і мала значні коливання впродовж року в станках з бетонною решітчастою підлогою, і частка поросят, які загинули в усі пори року також була вищою у цих станках. На основні господарськи корисні ознаки, найвищий вплив чинить тип ґратчастої підлоги в станку для дорощування поросят, дещо менший – пора року і найменший, їхня взаємодія. На основі досліджень встановлено недоцільність заміни в станках для дорощування поросят полімерної підлоги на бетонну.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Ткач, О. В. "ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ І РОЗВИТКУ РОСЛИН ЦИКОРІЮ КОРЕНЕПЛІДНОГО ДО І ПІСЛЯ ПЕРЕЗИМІВЛІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (27 березня 2020): 74–80. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Останніми роками спостерігаємо тенденції до закономірностей зміни кліматичних умов, що ви-магають внесення відповідних корективів у технологічні операції вирощування сільськогосподарських культур, зокрема цикорію коренеплідного. Проте дослідних даних щодо впливу підпокривних культур, післяукісних і післяжнивних посівів цикорію коренеплідного на насіннєву продуктивність в умовах Правобережного Лісостепу України недостатньо. У цьому й полягає актуальність та практичне значення відповідних досліджень. Основні методи досліджень – польовий та лабораторний. Дослі-дження виконувалися на дослідному полі Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції інституту кормів та сільського господарства Поділля НААНУ впродовж 2016–2018 років. Результати проведених досліджень свідчать, що найвища польова схожість насіння цикорію коре-неплідного була під покривними культурами, а саме під покровом озимої пшениці – 37,2 %, що на 5,0 % вище ярого ячменю і на 2,2 % вище озимого ячменю. Встановлено, що краще перезимували рос-лини цикорію коренеплідного на варіантах від післяукісного збирання вико–вівсяної суміші (на зелений корм) – 82,4 %, також на варіантах від післяжнивного збирання озимого ячменю на зерно – 78,0 %. Найменший показник перезимівлі рослин цикорію отримали від підсіву культури під покрив озимої пшениці лише 51,0 %, що на 18 % менше ніж під покровом ярого ячменю та на 14,9 % менше ніж під покривом озимого ячменю. Високу урожайність насіння цикорію коренеплідного одержали від підсіву під покрив ярого ячменю – 0,415 т/га. Дещо нижча урожайність виявилася на варіантах з підсівом під покрив озимої пшениці та озимого ячменю – 0,351 та 0,294 т/га, відповідно. За вирощування на-сіння цикорію коренеплідного безвисадковим способом у післяукісних та післяжнивних посівах та-кож спостерігається зниження врожайності насіння на 0,065 т/га та 0,117 т/га порівняно з варіа-нтом від підсіву під покрив ярого ячменю. Це насамперед пов’язано як з режимом зволоження, так і температурними характеристиками у травні – серпні. Найвища маса 1000 насінин була у варіанті за післяукісного вирощування –1,39 г при врожайності насіння 0,350 т/га, тобто незважаючи на крупність насіння урожайність була невисокою. Така закономірність свідчить про зрідженість по-сівів через недостатнє зволоження в літній період, що в кінцевому результаті і відобразилось на урожайності насіння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Mykhalko, Oleksandr, та Mykola Povod. "ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК ДАНСЬКОГО ТА ФРАНЦУЗЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1-2(36-37) (1 липня 2019): 27–37. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.4.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті порівняно відтворювальні якості свиноматок французької та данської селекції впродовж року в умовах одного господарства. Встановлено, що тварини данського походження мали в цей період на 16,02–18,73% більшу потенційну багатоплідність. При цьому у них була на 1,07–1,57% більша кількість мертвонароджених поросят. Вони виявили вищі на 15,13–17,70% вищу багатоплідність та на 14,21–15,82% кількість поросят при відлученні у порівнянні з їх ровесницями французької селекції. В той же час свиноматки французького походження вирізнялись вищою на 7,75–14,52% великоплідністю та більшою на 15,16–26,26 % масою одного поросяти при відлученні. За масою гнізда поросят при народженні та при відлучені закономірної різниці між групами свиноматок різного походження не встановлено. Відтворювальні якості свиноматок як французького, так і данського походження залежали від змін пори року. Найменше від пори року залежали: багатоплідність – 3,68–4,37%, збереженість поросят – 3,32–5,34%, кількість поросят при відлучені – 5,40–6,83%. В більшій мірі залежали від змін пори року індивідуальна маса поросят при відлучені – 11,28–13,34% та маса гнізда поросят при відлученні – 12,74–17,49%. Більшою сезонною мінливістю відрізнялись свиноматки данського походження. Найважчі поросята відлучались від свиноматок обох груп взимку, а найлегші – влітку. Маса гнізда поросят в обох групах була вищою в зимово-весняний період порівняно з літньо-осіннім. Встановлено значний вірогідний вплив генетичної належності свиноматок впродовж року на масу одного поросяти при відлучені на рівні 43,69%, масу гнізда поросят при відлученні – 40,39% та на багатоплідність – 19,13%. Значно слабкіший вплив на ці показники чинила пора року, а саме: на масу гнізда поросят при відлучені – 4,87%, на масу одного поросяти в при відлученні – 3,15% та на збереженість поросят – 2,77%. Не встановлено впливу пори року на багатоплідність. Взаємодія факторів генетичної належності свиноматок та пори року мала значний вплив на багатоплідність – 47,22%, масу одного поросяти при відлучені – 43,60%, масу гнізда поросят при відлучені – 40,39% та збереженість поросят – 2,77%. Індекс комплексної оцінки відтворювальних якостей свиноматок був впродовж року вищим у тварин данського походження порівняно з поголів’ям французького походження на 11,47%.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Козленко, Є. В., О. В. Морозов та В. В. Морозов. "Особливості формування гідрохімічного режиму зрошувальної води Інгулецького магістрального каналу у 2021 році". Аграрні інновації, № 9 (14 грудня 2021): 26–35. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.9.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Дослідження особливості формування гідрохімічного режиму зрошувальної води Інгулецького магістрального каналу у 2021 році та оцінювання придатності води для зрошення за чинними стандартами.Методи. Польовий експеримент, лабораторні аналізи води за стандартними методиками, системний підхід і системний аналіз, узагальнення даних, порівняння.Результати. Задля оцінки якості зрошувальної водиІнгулецького магістрального каналу закладено моніторингову мережу спостережень: точку відбору пробводи на пікеті 48 Інгулецького магістрального каналу.Протягом періоду дослідження показник мінералізаціїзрошувальної води Інгулецького магістрального каналуколивався у межах від 1550 мг/дм3 (станом на 26.06)до 750 мг/дм3 (станом на 25.08). Показник середньоїмінералізації зрошувальної води становив 1215 мг/дм3.Протягом періоду дослідження показник вмісту хлоридіву зрошувальній воді Інгулецького магістрального каналуколивався у межах від 367 мг/дм3 (станом на 26.06) до 193 мг/дм3 (станом на 26.06). Середнє значення вмістухлоридів у зрошувальній воді за період досліджень становило 263 мг/дм3. Зменшення вмісту хлоридів у зрошувальній воді у серпні-вересні пояснюється тим, щоу другій половині серпня внаслідок сприятливих умовза руслом р. Інгулець до гирла ГНС «антирічкою» булапідтягнута дніпровська вода. Але така ситуація не відбувається щорічно, це є окремим випадком. Водночасдля формування більш-менш задовільної якості водипід час застосування технології «антирічка» потрібнапостійна цілодобова робота не менш ніж чотирьох агрегатів ГНС, але і це не забезпечить постійну стабільнузадовільну якість води, про що свідчать багаторічнідослідження. Нами виконано оцінку якості води за чинними нормативними документами, а саме за державнимстандартом України «ДСТУ 2730:2015. Захист довкілля.Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії» та за Постановою Кабінету Міністрів Українивід 02.09.2020 № 766 «Про нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення, управління поливамита водовідведенням».Висновки. За небезпекою іригаційного засоленняґрунту згідно із ДСТУ 2730:2015. – вода І класу (придатна для зрошення без обмежень) для середньосуглинкових та важко-суглинкових ґрунтів; ІІ та І класудля глинистих ґрунтів. Згідно з Постановою КабінетуМіністрів України № 766 – полив безпечний, але з урахуванням ІІ класу якості за агрономічними критеріями –полив можливий за умови застосування відновлювальних заходів. За небезпекою підлуження ґрунту згідноіз ДСТУ 2730:2015 вода відноситься до І класу, згідноз Постановою Кабінету Міністрів України № 766 – поливбезпечний. За небезпекою осолонцювання ґрунту згідноіз ДСТУ 2730:2015 – вода І класу для темно-каштанових і каштанових суглинкових середньо- і високобуферних ґрунтів та для чорноземних ґрунтів суглинковихсередньо- і високобуферних. Для чорноземних ґрунтівглинистих середньо- і високобуферних у червні – водаІІІ класу, тобто вода непридатна для зрошення без попереднього поліпшення її складу; у липні та на початкусерпня – вода ІІ класу, із середини серпня та у вересні –вода І класу. Згідно з Постановою КМУ № 766: у червні –полив заборонено, у липні та на початку серпня – поливможливий за умови застосування відновлювальнихзаходів, із середини серпня та у вересні – полив безпечний. За небезпекою токсичного впливу води на рослини згідно із ДСТУ 2730:2015 – вода ІІ класу, згідноз Постановою КМУ № 766 – полив можливий за умовизастосування відновлювальних заходів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Balyuk, Svyatoslav Antonovich, Lyudmila Ivanovna Vorotinceva, Marina Anatolevna Zaharova та Aleksandr Anatolevich Nosonenko. "КРИТЕРИИ И ИНДИКАТОРЫ ЭВОЛЮЦИИ ПОЧВ". Научный взгляд в будущее, № 07-03 (12 грудня 2017): 87–95. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-07-03-059.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі розглядаються проблеми впливу змін клімату на ґрунтовий покрив, яка є на сьогодні досить актуальною на світовому рівні. Посушливість клімату, що відмічається в останні роки (зменшення кількості опадів, підвищення температури) впливає на еволюцію

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Романова, Наталя Василівна. "Семантика асоціатів на слово-стимул Überraschung (на матеріалі спрямованого асоціативного експерименту)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 7, № 1 (12 жовтня 2012): 120–30. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v7i1.700.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито семантичне наповнення асоціатів на німецькомовне слово-стимул Überraschung подив, отриманих у ході спрямованого асоціативного експерименту. Визначено домінантні значення аналізованого слова як ядерної основи. Доведено, що семантика асоціата як лінгвістичного явища окреслена формулою «образ і мовний рівень».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Алєксєєва, Т. М. "Грунтово-рослинний покрив як показник забруднення атмосферного повітря важкими металами". Український гідрометеорологічний журнал, № 14 (2014): 16–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Saranenko, I. I., N. N. Tsvetkova та A. A. Dubina. "Фізико-хімічні та морфологічні властивості ґрунтів північної технозони м. Кременчук". Biosystems Diversity 15, № 1 (15 січня 2007): 145–49. http://dx.doi.org/10.15421/010727.

Повний текст джерела

Анотація:

З’ясовано, що природний ґрунтовий покрив на більшій частині технозони знищений або значно змінений: спостерігається переущільнення, перемішування майже всіх горизонтів ґрунтового профілю. Вміст антропогенних включень становить 25–50 %. На основі отриманих результатів та із використанням класифікації міських ґрунтів встановлені підтипи ґрунтів: індустроземи, культуроземи, ристоземи, урбодернові ґрунти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Levenets, S. S., T. M. Kosovska, S. O. Nykytyuk та Т. О. Voroncova. "ФАКТОРИ РИЗИКУ ГІПЕРРЕАКТИВНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ ІЗ БРОНХІАЛЬНОЮ АСТМОЮ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (29 червня 2020): 17–22. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11478.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – виявити та вивчити фактори, що свідчать про наявну осмотичну гіперреактивність бронхів у дітей із бронхіальною астмою: проживання у вогких приміщеннях зі стінами, покритими цвіллю, поблизу відкритих водойм (річки, озера, стави), залежність загострень хвороби від вологої погоди, пори року. Матеріали та методи. У статті проаналізовано фактори ризику гіперреактивності дихальних шляхів: умови проживання, метеозалежність від вологої погоди та загострення у пори року з підвищеною вологістю (осінньо-весняний періоди) методом анкетування 160 дітей віком від 1-го до 18 років, хворих на персистуючу та інтермітуючу бронхіальну астму, з проявами атопії та без неї. При аналізі умов враховували проживання поблизу відкритих водойм і у вологих приміщеннях зі стінами, покритими цвіллю. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що діти з персистуючою бронхіальною астмою мають більш виражену осмотичну гіперреактивність бронхів, що проявляється частішою метеозалежністю від вологої погоди, проживання в місцях із підвищеною вологістю (у вологих приміщеннях і недалеко від відкритих водойм), ніж діти з інтермітуючою бронхіальною астмою. Висновки. У дітей з інтермітуючим перебігом бронхіальної астми вираження осмотичної гіперреактивності бронхів найчастіше відмічається у пори року з підвищеною вологістю. Діти з атопією при персистуючому та інтермітуючому перебігу бронхіальної астми частіше проживають у місцях із підвищеною вологістю і мають загострення під час вологої погоди та в періоди з підвищеною вологістю, ніж діти без проявів атопії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Дойко, Н. М. "ОЦІНКА ТРАВ'ЯНИСТОГО ПОКРИВУ СХІДНОЇ БАЛКИ У ДЕНДРОПАРКУ "ОЛЕКСАНДРІЯ" НАН УКРАЇНИ З МЕТОЮ ЙОГО ОПТИМІЗАЦІЇ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 21 (14 квітня 2021): 343–49. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/49.

Повний текст джерела

Анотація:

Збере-ження унікальних культуроценозів одного з найстаріших в Україні ботанічних закладів – де-ндрологічного парку "Олександрія" НАН України – є важливим науковим і практичним пи-танням. За минулі два століття з часу заснування парку відбулися зміни структури деревних насаджень та руйнування значної частини декоративних паркових композицій. Значною мі-рою це стосується досліджуваної ділянки, розташованої на нерівностях мезорельєфу дендро-парку. Обов'язковим компонентом паркових композицій є трав'янистий покрив. В роботі по-дані результати вивчення сучасного стану трав'янистої рослинності історичної ландшафтної ділянки "Східна балка" у дендропарку "Олександрія" для подальшого проведення робіт з її оптимізації. В Східній балці трав'янистий покрив представлений 86 видами з 43 родин: 40 видами, що зростають по схилах, та 46 видами – по берегах водойм і перезволожених ділян-ках днища балки. Значну долю від цієї кількості становлять багаторічні рослини – 77% і 88% відповідно. Адвентивні види складають 17%. Проведення оздоровчих заходів стосовно цін-них насаджень та агролісомеліоративних заходів дозволять відновити тут високодекоративні ландшафти і включити дану територію в загальну рекреаційну зону (екскурсійний маршрут, територію для просвітницьких заходів).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Бєльська, О. В. "РОЗПОДІЛ 137Cs В ЕКОСИСТЕМАХ ЛИШАЙНИКОВИХ БОРІВ ПОЛІСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 21 (14 квітня 2021): 198–201. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/28.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота містить експериментальні дані щодо здатності різних компонентів лісових екосистем накопичувати 137Сs. Встановлено, що серед лісової рослинності найбільшу частку радіонуклідів містить деревний ярус, проте найбіль-шою питомою активністю відрізняються лишайниковий та моховий покрив. Ґрунт є одним з депо радіонуклідів, що має велике значення у розподілі ізотопів в лісовій екосистемі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Zhurenko, O. V., V. I. Karpovskiy та O. V. Danchuk. "Вміст літію в крові корів із різним вегетативним статусом, залежно від пори року". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 17–23. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати досліджень впливу тонусу автономної нервової системи на вміст Літію в крові корів, залежно від пори року. Вміст металу в сироватці, цільній крові та клітинах крові корів, залежно від їх вегетативного статусу та пори року, становить, відповідно, 0,42–0,51 мкг/100 мл, 0,34–0,41 мкг/100 мл та 0,17–1,22 мкг/100 мл. Встановлено, що пора року чинить достовірний вплив лише на вміст Літію в сироватці та цільній крові корів, у яких переважає тонус симпатичного відділу автономної нервової системи. Встановлено залежність вмісту Літію у крові корів від тонусу автономної нервової системи. Переважання впливу на роботу серця парасимпатичного відділу автономної нервової системи, незалежно від пори року, не чинить вплив на вміст Літію в сироватці, цільній крові та її клітинах. Переважання впливу на роботу серця симпатичного відділу автономної нервової системи влітку чинить достовірний вплив лише на вміст Літію в клітинах крові – ղ²ᵪ = 0,58 (р < 0,05), тоді, як взимку цей вплив стає сильнішим – ղ²ᵪ = 0,73 (р < 0,01). Так, влітку та взимку вміст даного металу в крові корів-симпатикотоніків був достовірно меншим, відповідно, на 15,7 % (р<0,05) та 15,9 % (р<0,015) від такого у тварин-нормотоніків. Вміст Літію в різних фракціях крові має обернені взаємозв’язки з тонусом автономної нервової системи корів взимку (r = -0,73–0,84; р < 0,01–0,001), тоді, як у теплу пору року вони стають недостовірні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Andrushchenko, O. P., M. Н. Rumіantsev та O. B. Bondar. "Живий надґрунтовий покрив у природних дубових насадженнях південно-східного Лісостепу України". Forestry and Forest Melioration, № 133 (3 грудня 2018): 3–9. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.3.

Повний текст джерела

Анотація:

Для вікового ряду природних дубових насаджень насіннєвого походження, що ростуть у свіжій та вологій ясенево-липовій діброві в межах південно-східного Лісостепу України (ДП «Скрипаївське НДЛГ»), визначено видовий склад, біомасу, вологість основних видів живого надґрунтового покриву та рівномірність його розповсюдження по площі. Виявлено, що найбільш розвиненим був живий надґрунтовий покрив під наметом низькоповнотного (0,65) 157-річного дубового насадження, а найменш розвиненим – під наметом високоповнотного (0,90) середньовікового насадження. У дубових насадженнях різного віку свіжої ясенево-липової діброви в складі живого надґрунтового покриву переважає осока волосиста (Carex pilosa Scop.). До числа характерних видів також належать зірочник ланцетолистий (Stellaria holostea L.), куцоніжка лісова (Brachypodium sylvatica (Huds) Beauv.), чина весняна (Lathyrus vernus L.) та будра плющевидна (Glechoma hederacea L.). У дубових насадженнях вологої ясенево-липової діброви біомаса осоки волосистої в 194-річному насадженні є в 1,3 разу вищою, ніж у 79-річному насадженні. Під наметом дубових насаджень вологої ясенево-липової діброви загальне проективне покриття трав’яним ярусом становить 30–40 % з переважанням у складі осоки волосистої, яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.), копитняка європейського (Asarum europaeum L.) та купини духмяної (Polygonatum odoratum L.).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Соцький, А. М. "ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЛІСУ ЯК ОСНОВНОГО РЕСУРСУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНЬОГО СЕРЕДОВИЩА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences, № 10 (18 листопада 2021): 49–54. http://dx.doi.org/10.36477/2616-7611-2021-10-07.

Повний текст джерела

Анотація:

Ліс є ресурсно-сировинним та рослинно-ягідним постачальником, що потребує захисту держави та урегулювання його використання. Саме ці та багато інших питань лежать у правовій площині, і лісові відносини урегульовується нормами права. Зазначено, що біологічні, хімічні та інші характеристики природних об’єктів не завжди автома- тично приймаються юриспруденцією, право формує поняття природних об’єктів, керуючись своїми критеріями, і поняття ці можуть збігатися, проте можуть і відрізнятись. Саме тому не варто зако- нодавцю уникати правових колізій за допомогою використання схожих термінів, оскільки ця практика сприяє виникненню ще більшої плутанини і виникненню нових правових колізій. Поняття «земельна ділянка» та «земля» в більшості випадків охоплюють не лише простір над та під земною поверхнею, але й розташований у межах цього простору ґрунтовий покрив. Водночас, можливі ситуації, коли терміни «земельна ділянка», «земля» не будуть охоплювати ґрунт. У випадку, коли ґрунтовий покрив буде вилучено із природного середовища, тобто ґрунт перестане утворю- вати ґрунтовий покрив і буде поміщений, наприклад, у горщик із квіткою, він не буде охоплюватися ні поняттям «земля», ні «земельна ділянка», і відносини, об’єктом яких буде ґрунт у горщику, не будуть належати до предмету земельного права. Зазначено, що ліс – це природний, відтворюваний об’єкт природи, елемент екологічної системи, що складається з дерев, чагарників, іншої лісової рослинності, що зростає на землі; джерело одержання деревини та іншої лісової продукції, він виконує кліматорегулюючі, захисні, водоохоронні, санітарно- гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші функції, які впливають одна на одну та на довкілля. Ліс як об’єкт природи має такі ознаки: об’єкт рослинного світу, зареєстрований у державних лісо- облікових документах як ліс, об’єкт власності, управління, використання та охорони; біологічна, біо- фізична, природна і кібернетична, економічна система; відтворюваний об’єкт природи; складається з деревно-чагарникової та трав’янистої рослинності, що зростає на землі; виробляє різноманітні сиро- винні ресурси; впливає на навколишнє природне середовище.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Байрамбеков, Ш. Б., Г. Н. Киселева, О. Г. Корнева та Л. Г. Перова. "ОСОБЕННОСТИ БИОЛОГИИ ВОЗБУДИТЕЛЯ АНТРАКНОЗА АРБУЗА В УСЛОВИЯХ НИЖНЕГО ПОВОЛЖЬЯ". II МНК «Инновационная деятельность как фактор развития агропромышленного комплекса в современных условиях», № 1 (28 лютого 2020): 183–87. http://dx.doi.org/10.36684/22-2020-1-183-187.

Повний текст джерела

Анотація:

На основании результатов исследований по изучению особенностей биологического развития антракноза выявлено, что семена, выделенные из сильно пораженных плодов несут в себе внутреннюю инфекцию Cоlletotrichum lagenarium E.et H. и могут являться источниками возобновления и распространения болезни. При организации семеноводства бахчевых культур необходимо выделять семена из здоровых плодов. В условиях орошаемого земледелия Нижнего Поволжья капельный полив снижает пораженность бахчевых культур антракнозом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Pelekh, Khrystyna Myronivna, та Alina Yaroslavivna Steblak. "Хорова творчість Миколи Дремлюги (на прикладі хорового циклу «Пори року»)". Музичне мистецтво і культура 1, № 32 (2021): 413–23. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-1-31.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Konovalova, T. М., O. V. Zhukov та O. Y. Pakhomov. "Гіс-підхід до оцінки мінливості електропровідності ґрунту під впливом педотурбаційної активності сліпака (Spalax microphthalmus)". Biosystems Diversity 18, № 1 (20 червня 2010): 58–66. http://dx.doi.org/10.15421/011009.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчено вплив рийної активності сліпака на електропровідність ґрунтів. Показано ефективність ГІС-технологій для оцінки впливу педотурбаційної активності на створення гетерогенності ґрунтової поверхні. Запропоновано метод перетворення одновимірного просторово координованого масиву даних у матричну форму для подальшої обробки методами багатовимірної статистики. Характеристика ґрунту в межах пориїв сліпака за допомогою ландшафтних показників складності та різноманіття дозволила кількісно оцінити роль рийної активності сліпака в утворенні різноманіття умов на рівні нанорельєфу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Kalinovych, N. "Vegetation of central Carpathians foreland at the Late Glacial period." Studia Biologica 3, no. 2 (2009): 123–32. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0302.042.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Kalinovych, N., and P. Gębica. "Vegetation of Rzeszow foreland at the beginning of Holocene." Studia Biologica 3, no. 3 (2009): 97–106. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0303.058.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Соколов, А. С., та Г. Ф. Соколова. "ИЗУЧЕНИЕ РАЗЛИЧНЫХ СПОСОБОВ ОСНОВНОЙ ОБРАБОТКИ ПОЧВЫ ПОД БАХЧЕВЫЕ КУЛЬТУРЫ НА МЕЛИОРИРОВАННЫХ ЗАЛЕЖНЫХ ЗЕМЛЯХ". II МНК «Инновационная деятельность как фактор развития агропромышленного комплекса в современных условиях», № 1 (28 лютого 2020): 187–89. http://dx.doi.org/10.36684/22-2020-1-187-189.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведены исследования по выявлению оптимального способа основной подготовки почвы под основную бахчевую культуру – арбуз, возделываемый после рыбоводного пруда. В процессе работы определены такие показатели, как плотность сложения почвы, влажность, запасы влаги, порозность, засоренность посевов и рентабельность. Установлено, что при возделывании арбуза сорта Русская березка в качестве основной обработки почвы рекомендуется проводить плоскорезную обработку. Запасы влаги после рыбоводного пруда и капельный полив позволяют получить урожайность плодов арбуза – 65,8 т/га.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Matusiak, M. V., та O. I. Tsyhanska. "Оцінювання рівня біорізноманіття та природного поновлення дуба звичайного у лісогосподарській зоні міста Вінниця". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 56–60. http://dx.doi.org/10.15421/40280811.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено рівень біорізноманіття деревно-чагарникових видів та рівень природного поновлення основних лісотвірних порід Вінницького лісового господарства. Встановлено фактори, які впливають на процеси природного поновлення під наметом деревостанів свіжої і вологої грабової діброви. За результатами обстежень виявлено, що під наметом деревостану вплив на самосів дуба звичайного мають не тільки материнські дерева, але й підлісок та живий надґрунтовий покрив. Досліджено, що кількість самосіву під материнським деревостаном значно зменшується в період між насіннєвими роками. Також встановлено, що помірно розвинений живий надґрунтовий покрив позитивно впливає на дубовий самосів на лісосіках, він своїм притіненням пом'якшує різкі зміни мікроклімату. Оцінено вплив підліску на природне поновлення і з'ясовано, що в багатоярусних складних насадженнях різноманітність підліску негативно впливає на розвиток дубового самосіву, особливо це проявляється у віці 1–3 роки. Вивчено процеси природного поновлення в дослідних деревостанах. На більшості ділянок трапляється підріст дуба звичайного, граба звичайного, клена гостролистого та ясена звичайного. Підріст липи дрібнолистої і бука лісового виявлено тільки під наметом окремих деревостанів. За результатами проведених досліджень виявлено, що діброви Поділля мають високий лісовідновний потенціал, який змінюється в межах 65–80 %. Кількість підросту дуба звичайного становить від 10,2 до 52,1 % від загальної густоти підросту, або близько 2,7–8,9 тис. шт.∙га-1. Вік підросту дуба не перевищує трьох років. У старшому віці його тіньовитривалість зменшується і рослини перетворюються в стирчаки та гинуть.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Lisovets, O. I., та V. A. Brayilko. "Біолого-екологічна характеристика трав’яного покриву липо-ясеневої діброви центральної заплави р. Самара". Biosystems Diversity 19, № 2 (21 вересня 2011): 86–92. http://dx.doi.org/10.15421/011130.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчено флористичний склад трав’яного покриву та фітоценотичну активність видів заплавного лісу. Досліджений фітоценоз має характерні ознаки заплавного лісу: у спектрі біоморф найактивніші гемікриптофіти та вегетативно рухливі види, а серед екоморф – мезофіти, мезотрофи, геліосціофіти та сильванти. Результати фітоіндикаційного аналізу підтвердили наявність сприятливих екологічних умов для формування лісового біогеоценозу. Трав’яний покрив дослідженої лісової екосистеми протягом останніх 40 років спостережень залишився досить стабільним: із флористичного складу наявні 70 % зареєстрованих раніше видів, домінують типові сильванти, проективне покриття низьке.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Brygadyrenko, V. V., L. I. Faly та K. G. Yakimets. "Різноманіття угруповань герпетобію балки тунельна м. Дніпропетровськ". Biosystems Diversity 20, № 1 (17 лютого 2012): 03–12. http://dx.doi.org/10.15421/0112001.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено видовий склад фауни підстилкових безхребетних 10 антропогенно трансформованих екосистем на території балки Тунельна (південно-західна частина Дніпропетровська, Україна). Коротко охарактеризовано рослинний покрив пробних ділянок, проаналізовано таксономічну та екоморфічну структури, індекси біологічного різноманіття угруповань підстилкових безхребетних тварин. Охарактеризовано види безхребетних тварин балки Тунельна, занесені до Червоних книг України та Дніпропетровської області. Підкреслюється цінність обстеженої території для охорони рідкісних і зникаючих видів тварин, пропонується створити та території балки новий об’єкт природно-заповідного фонду

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Гордієнко, О. І. "Фізико-математична модель дифузії малих електронейтральних молекул крізь білкові мембранні пори". Фізика живого (Біофізика і далі) 10, № 2 (2002): 88–94.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Порив"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями