Добірка наукової літератури з теми "Політична реформа"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Політична реформа".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Політична реформа"
1
ТЕПЛЮК, МИХАЙЛО. "Конституційне визначення публічної влади – ключова ланка юридичної доктрини України". Право України, № 2021/02 (2021): 29. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-02-029.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі конституційного визначення системи публічної влади в Україні в контексті юридичної доктрини України. Метою статті є визначення поняття публічної влади та методологічних підходів до конституційного закріплення її системи в Україні. У статті підкреслено потребу в наукових дослідженнях конституційних засад організації та функціонування публічної влади в Україні, з’ясування сутності цієї влади та особливостей її виявлення в українському суспільстві, необхідність дослідження закономірностей функціонування публічної влади в системі конституційного ладу України та напрямів її реформування. Розглянуто поняття публічної влади у зв’язку з політичною владою та основні форми здійснення публічної влади в сучасних суспільствах, якими є державна влада та місцеве самоврядування. Відзначено негативну закономірність погіршення якості публічної влади через нерозвинену політичну систему, зумовлену недосконалістю визначення конституційного ладу України. Стверджується, що однією з таких обставин є та, що Конституція України ґрунтується на суперечливій, принципово хибній концепції конституційного процесу. Наголошено, що ключовою ланкою стратегії конституційного процесу, від якої залежить успішність політичної та правової реформ, а з ними – реформування економічної, соціальної, гуманітарної та інших сфер, стає ухвалення всеукраїнським референдумом Конституції України в новій редакції. Лише через конституційні зміни відкривається можливість системно, послідовно і виключно на правовій основі провести реформи публічної влади. Вказано на пріоритетний характер формулювання в юридичній доктрині України засадничих конституційних положень щодо організації політичної системи, а також розроблення на її основі загальної концепції політичної реформи. Визначено головні завдання реформи політичної системи України, якими є усунення або зменшення впливу відповідних суспільно-політичних факторів, що живлять неякісну владу, визначено концептуальні основи політичної реформи. Наголошено, що реформована таким чином політична система є необхідною умовою здійснення правової реформи як неодмінної передумови реформ в інших сферах. Визначено головну мету правової реформи та її концептуальні засади згідно з юридичною доктриною України. Охарактеризовано різні аспекти зазначених засад. Розгля нуто питання установчої влади, зокрема, доктринальне визначення взаємовідносин держави і народу в частині участі державної влади в реалізації установчої влади безпосередньо народом. Відзначено необхідність, відповідно до юридичної доктрини України, реального втілення в життя принципу конституційної законності, неухильного виконання Конституції України, імперативність застосування конституційних норм і необхідність забезпечити реальну охорону Конституції від протиправної зміни та інших порушень її вимог. У зв’язку з цим у новій редакції документа слід передбачити розділ “Охорона Конституції”, на основі якого має бути розроблений і запроваджений належний юридичний механізм, та надано характеристику останнього. Критично розглянуто поняття “конституційна реформа”, запропоновано визначення її об’єкта і предмета.
2
Derzhko, I. Z. "Політична культура громадянського суспільства в контексті синергетичної парадигми". Grani 18, № 1 (22 грудня 2014): 11–16. http://dx.doi.org/10.15421/1715002.
Повний текст джерелаАнотація:
Особливість політичної культури полягає в тому, що вона нерозривно пов’язана з людською суб’єктивністю і є «суб’єктивним об’єктом». У вузькому розумінні політична культура - це не політика або політичний процес у їхньому реальному втіленні, а комплекс уявлень тієї чи іншої національної або соціально-політичної спільноти про світ політики, про закони й правила його функціонування. Політична культура містить у собі ті елементи й феномени суспільної свідомості й, у більш широкому плані, духовної культури тієї або іншої країни, які пов’язані із суспільно-політичними інститутами й політичними процесами і впливають на форми, формування, функціонування й розвиток державних та політичних інститутів, задають значимість і напрямок політичному процесу в цілому. Політична культура виступає як кінцевий пояснювальний принцип, як найважливіший показник розвитку політичної системи. Коли теоретики перейшли від побудови концепцій і обґрунтування методик до їх емпіричної перевірки, то тут були виявлені як переваги, так і істотні недоліки кожної з моделей, що ставлять під сумнів навіть деякі ключові моменти. Так, насамперед потрібно було чітко сформулювати, що ж є об’єктом і суб’єктом політичної культури. Досліджуючи політичну культуру, не можна ігнорувати той факт, що вона є специфічною та відмінною від основних характеристик політичної культури інших соціальних груп, а подекуди - цілком альтернативною, через що має бути розглянута в якості окремої категорії. Політична культура пронизує всю сукупність відносин, які складаються між учасниками політичного процесу, здійснює вплив на форми організації державної влади, будову її інститутів, дозволяє ефективно регулювати відносини між державою і громадянським суспільством, забезпечує соціальний консенсус. Політична культура є тим фактором, який може безпосередньо сприяти або перешкоджати демократичному політичному розвитку. Це підтверджує і практика розвинутих демократичних держав, яка показує, що саме демократична політична культура є основою їх стабільності і динамічного функціонування. Розуміння політичного режиму як функціональної характеристики політичної системи, що включає методи і способи політичного владарювання, а також порядок взаємовідносин громадян, суспільства і політичної влади, дає змогу визначити зв’язок політичної культури з режимом та її місце в ньому.Процес переходу до демократії уособлює сукупність декількох стадій розвитку. Але це не робить всі політичні переходи схожими один на одного. Завдання лібералізації і демократизації, проведення політичних та управлінських реформ кожного разу вирішуються по-різному, в різній послідовності та у різні терміни. В нормальному стані суспільства ми маємо справу з консенсусною політичною культурою, коли наявний високий рівень злагоди й більшість членів суспільства позитивно ставиться до його політичних інститутів. Синергетика показує, як можна багаторазово скоротити час і необхідні зусилля й генерувати, через резонансні впливи, бажані і - що не менш важливо - структури, що реалізуються, у складній системі. Нова наука про самоорганізацію та складнощі вбачає синергетичний сенс у цьому древньому уявленні. Особливо важливим такий підхід видається у ситуації зростаючого дефіциту ресурсів - ресурсів часу, матеріалів, можливостей людства. Економія цих ресурсів стає не просто вигідною, але єдино можливим виходом для людства у світлі глобальних проблем. Перехід від недемократичної політичної культури до демократичної - це перехід до автономної участі, яка заснована на можливості вибору і властива розвиненому громадянському суспільству, конкуренції у політиці.
3
Левандовська, М. С. "Політична реформа чи конституційна криза?" Наше право, № 4, ч.1 (2010): 19–22.
Знайти повний текст джерела
4
Шкляр, Л. "Політична реформа в Україні: концептуальний аналіз". Наукові записки інституту політичних і етнонаціональних досліджень. Політологія і етнологія, Вип. 21 (2002): 6–18.
Знайти повний текст джерела
5
Chornolutsky, R. V. "Актуалізація феноменології моніторингу в правотворчості". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (13 березня 2020): 8–14. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.02.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних умовах багатофакторної та багаторівневої державної та самоврядної модернізації в Україні об’єктивно актуалізується й зростає роль і значення феноменології правового моніторингу як ефективного інструментарію нагляду за якістю, ефективністю та результативністю правотворчості на всіх стадіях (етапах) її організації та реалізації, включаючи й правозастосування. Наведена тенденція детермінується і пов’язана не тільки з переходом до ринкових відносин в економіці, а й з побудовою нового комплексу публічно-правових владних відносин на центральному (політична та адміністративна реформи), регіональному (політична, адміністративна та муніципальна реформи) та місцевому рівнях (адміністративна та муніципальна реформи), реанімацією цілого блоку загальнодемократичних приватних відносин (право власності, земельна реформа), що зумовило появу нових соціальних інститутів у сучасній державі, яка ставить перед собою телеологічні домінанти входження до могутніх інтеграційних міждержавних політико-економічних (Європейський Союз) та оборонно-військових (НАТО) об’єднань і союзів, об’єктивуються й актуалізуються кількісні та якісні параметри нормопроектування і нормотворчості (законотворчості), а також їх конкретний результат – формування такого владного інструменту як система законодавства, що є визначальною складовою реформування держави та соціуму.
6
Кресіна, І. "Політична реформа в Україні: здобутки і недоліки". Право України, № 4 (2007): 9–12.
Знайти повний текст джерела
7
Пухтинський, Микола. "Реформа місцевого самоврядування - це концепція плюс політична воля". Віче, № 13/14 (2008): 36–37.
Знайти повний текст джерела
8
Шляхтун, П. П. "Політична реформа в Україні: причини і можливі наслідки". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 54/55 (2003): 137–38.
Знайти повний текст джерела
9
Parlyk, V. I. "Політичні реформи в Україні: перехід від трансформації до модернізації". Grani 19, № 1 (20 грудня 2015): 47–52. http://dx.doi.org/10.15421/1716008.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу сутнісних характеристик процесу політичних реформ в умовах складної ситуації у політичній сфері українського суспільства, а також визначенню основних потенційних напрямків подальших змін. Суттєвою глобальною політичною трансформацією є творення суверенної, незалежної України. Можна казати, що пройшло формування гілок влади, парламенту, зовсім нового для того часу інституту Президента. Поступово склалася багатопартійна система, створювалися громадські та громадськополітичні організації. У 1996 р. була прийнята Конституція, але відсутність політичної консолідації політичного класу (еліти), боротьба за посади, ігнорування інтересів широких народних мас, використання політичних сил інших держав для внутрішньополітичної боротьби зробило всі ці досягнення суто формальними. Сучасний етап розвитку держави характеризується перманентною кризовою ситуацією, яка охоплює політичну сферу. Аналіз робіт учених (М. Михальченко, В.П. Горбатенко, М.О. Паламарчук, В. Трачук та інші) дозволили охарактеризувати проблеми і причини української моделі політичної модернізації. У статті зроблено висновок про те, що трансформація політичних інституцій в Україні не була підкріплена модернізацією і зазнала краху. Вона відбувалася відповідно до характеристик, передбачених для країн з авторитарнототалітарним минулим та характеризується незавершеністю, нерівномірністю, нестійкістю багатьох процесів, наявністю великої кількості ризиків і відступів від базових варіантів перетворень.
10
Пильгун, Н. В., та О. С. Слуцька. "ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". Прикарпатський юридичний вісник, № 5 (10 лютого 2022): 11–15. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5.924.
Повний текст джерелаАнотація:
Пильгун Н. В., Слуцька О. С. Теоретико-правовий аналіз політичної системи України. – Стаття. У статті проведено теоретико-правовий аналіз політичної системи України. Запропоновано визначення, що загалом політична система – це забезпечення інтеграції, розробка та реалізація загальної мети суспільства. Під політичною системою України розуміють сукупність політичних відносин, правових і політичних норм, інститутів та ідей, пов’язаних з формуванням і здійсненням влади та управлінням суспільством. Велике значення для формування всієї політичної системи має правосвідомість суб’єктів та безпосередній рівень політики у сучасному суспільстві. На систему політики впливають правові основи, які здійснюються завдяки усвідомленню особами обов’язковості правових норм і принципів, сприйняття критеріїв правильності, соціальної виправданості та вплив самої поведінки суб’єктів політичної системи на всю систему державотворення. В основі політичної системи виникає ряд проблем, пов’язаних з модернізацією всього суспільства, а саме: непідготовленість самої системи до реформування державного політичного режиму; заміна неефективних владно-політичних інститутів інститутами громадського суспільства; необхідність подолання кризи легітимності.На цей час тенденції розвитку політичної системи зосереджують свою увагу на збереженні соціальних стандартів, а реформування державно-правової системи супроводжується відсталістю змін, які відбуваються у свідомості громадян, що, відповідно, впливає на державотворення і законодавчий процес. Політична система здійснює монопольний вплив на владу у масштабах всього суспільства, що своєю чергою є визначальним для розвитку сфер суспільства, формування правосвідомості і правової системи, створення структур управління над суспільними процесами. Перш за все політика мотивує до здійснення реформ і покращення суспільного життя.
Дисертації з теми "Політична реформа"
1
Полупанов, Дмитро Сергійович. "Національна політика П. М. Врангеля". Thesis, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35959.
Повний текст джерела
2
Полупанов, Дмитро Сергійович. "Антиврангелівський рух у Криму та Південній Україні у 1920 р". Thesis, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38499.
Повний текст джерела
3
Дремлюк, О. Р. "Кадрове забезпечення органів місцевого самоврядування в умовах соціально-політичних реформ". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71820.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній роботі досліджено проблему кадрового забезпечення служб органів державної влади та місцевого самоврядування в процесі здійснення соціально-політичних реформ в Україні.
Проаналізовано стан і розвиток кадрової політики в Україні на рівні органів державної влади. Виявлено недоліки системи комплектації кадрів, формування і використання кадрового резерву. Показано, що підготовка кадрів закладами освіти слабо зорієнтована на потреби економіки держави. Запропоновано рекомендації по удосконаленню кадрової політики.
Визначено реальний стан функціонування кадрових служб; проаналізовано причини гальмування процесів модернізації роботи кадрових служб у системі державного управління та місцевого самоврядування; сформульовано пропозиції щодо вдосконалення та розширення нормативно-правової бази кадрової роботи; розроблено науково-практичні програми підготовки керівників та працівників кадрових служб до діяльності в нових умовах.В данной работе исследована проблема кадрового обеспечения служб органов государственной власти и местного самоуправления в процессе осуществления социально-политических реформ в Украине. Проанализировано состояние и развитие кадровой политики в Украине на уровне органов государственной власти. Выявлены недостатки системы комплектации кадров, формирования и использования кадрового резерва. Показано, что подготовка кадров учебными заведениями слабо ориентирована на потребности экономики государства. Предложены рекомендации по совершенствованию кадровой политики. Определены реальное состояние функционирования кадровых служб; проанализированы причины торможения процессов модернизации работы кадровых служб в системе государственного управления и местного самоуправления; сформулированы предложения по совершенствованию и расширению нормативно-правовой базы кадровой работы; разработаны научно-практические программы подготовки руководителей и работников кадровых служб к деятельности в новых условиях.
In this paper, the problem of personnel provision of services of state authorities and local self-government in the process of implementation of socio-political reforms in Ukraine is researched. The state and development of personnel policy in Ukraine at the level of state authorities is analyzed. The shortcomings of the staffing system, the formation and use of the personnel reserve are revealed. It is shown that training of personnel by educational institutions is weakly oriented on the needs of the state economy. Recommendations for improvement of personnel policy are offered. The real state of functioning of personnel services is determined; the reasons of inhibition of modernization processes of personnel services in the system of public administration and local self-government are analyzed; formulated suggestions on improvement and expansion of the legal base of personnel work; Scientific and practical programs of training of managers and employees of personnel services for activities under new conditions have been developed.
4
Антоненко, О. М. "Теорія і політика економічних реформ в Китаї". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2021. http://local.lib/diploma/Antonenko.pdf.
Повний текст джерелаАнотація:
Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижчеУ роботі розглядаються теоретичні аспекти моделі керованого розвитку національної економіки і з'єднання на цій основі двох паралельних процесів досліджень, один з яких пов'язаний з аналізом теорії і практики китайських економічних реформ, а інший - з науковим обґрунтуванням шляхів ринкової трансформації України. Проаналізовано теоретичні основи моделі керованого розвитку китайської економіки, методологічні основи аналізу практики китайських реформ, нове розуміння діалектики продуктивних сил і виробничих відносин, діалектичний синтез формаційного і цивілізаційного підходів в китайській економічній науці. Показано, що за поняттям "соціалістичної ринкової економіки" ховається специфічна форма державного капіталізму. Проведено порівняльний аналіз класичної моделі стихійної ринкової трансформації та сучасної державно-капіталістичної моделі керованої ринкової трансформації. На основі проведеного теоретичного аналізу обґрунтовується необхідність заміни давно застарілої ліберальної моделі стихійної ринкової трансформації України шляхом переходу до сучасної державно-капіталістичної моделі керованого розвитку економіки.
The paper considers the theoretical aspects of the model of controlled development of the national economy and the connection on this basis of two parallel research processes, one of which is related to the analysis of theory and practice of Chinese, and the other - with scientific substantiation of market transformation of Ukraine. The theoretical foundations of the model of controlled development of the Chinese economy, methodological foundations of analysis of the practice of Chinese reforms, a new understanding of the dialectic of productive forces and production relations, dialectical synthesis of formational and civilizational approaches in Chinese economics are analyzed. It is shown that the concept of "socialist market economy" hides a specific form of state capitalism. A comparative analysis of the classical model of spontaneous market transformation and the modern state-capitalist model of managed market transformation is carried out. Based on the theoretical analysis, the need to replace the long-outdated liberal model of spontaneous market transformation of Ukraine by moving to a modern state-capitalist model of controlled development of the economy is substantiated.
5
Антоненко, О. М. "Теорія і політика економічних реформ в Китаї". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2021. http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/14300.
Повний текст джерелаАнотація:
Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижчеКваліфікаційна робота бакалавра складається з трьох розділів. Об’єкт дослідження – є теоретичні основи та практична політика ринкової трансформації китайської економіки. У роботі розглядаються теоретичні аспекти моделі керованого розвитку національної економіки і з'єднання на цій основі двох паралельних процесів досліджень, один з яких пов'язаний з аналізом теорії і практики китайських економічних реформ, а інший - з науковим обґрунтуванням шляхів ринкової трансформації України. Проаналізовано теоретичні основи моделі керованого розвитку китайської економіки, методологічні основи аналізу практики китайських реформ, нове розуміння діалектики продуктивних сил і виробничих відносин, діалектичний синтез формаційного і цивілізаційного підходів в китайській економічній науці. Показано, що за поняттям "соціалістичної ринкової економіки" ховається специфічна форма державного капіталізму. Проведено порівняльний аналіз класичної моделі стихійної ринкової трансформації та сучасної державно-капіталістичної моделі керованої ринкової трансформації. На основі проведеного теоретичного аналізу обґрунтовується необхідність заміни давно застарілої ліберальної моделі стихійної ринкової трансформації України шляхом переходу до сучасної державно-капіталістичної моделі керованого розвитку економіки
The bachelor's thesis consists of three sections. The object of research is theoretical foundations and practical policy of market transformation of the Chinese economy. The paper considers the theoretical aspects of the model of controlled development of the national economy and the connection on this basis of two parallel research processes, one of which is related to the analysis of theory and practice of Chinese, and the other - with scientific substantiation of market transformation of Ukraine. The theoretical foundations of the model of controlled development of the Chinese economy, methodological foundations of analysis of the practice of Chinese reforms, a new understanding of the dialectic of productive forces and production relations, dialectical synthesis of formational and civilizational approaches in Chinese economics are analyzed. It is shown that the concept of "socialist market economy" hides a specific form of state capitalism. A comparative analysis of the classical model of spontaneous market transformation and the modern state-capitalist model of managed market transformation is carried out. Based on the theoretical analysis, the need to replace the long-outdated liberal model of spontaneous market transformation of Ukraine by moving to a modern state-capitalist model of controlled development of the economy is substantiated.
6
Дольська, Ольга Олексіївна. "Гуманізм і бажання служити народові – підгрунтя реформи освіти". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45501.
Повний текст джерела
7
Мороз, Т. Є. "Державна політика покращення медичної допомоги новонародженим в умовах медичної реформи в Україні". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82043.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі здійснено аналіз політики покращення медичної допомоги новонародженим в умовах медичної реформи в Україні. Проаналізовано державну політику покращення медичної допомоги новонародженим в інших країнах світу.
Узагальнено напрями покращення медичної допомоги новонародженим в умовах медичної реформи в Україні. Проведено комплексний аналіз сучасної державної політики покращення медичної допомоги новонародженим на прикладі Шосткинської ЦРЛ . Проаналізовано тенденції покращення медичної допомоги новонародженим в Шосткінській районній лікарні.
Визначено напрями вдосконалення медичної допомоги новонародженим в умовах медичної реформи в Україні та запропоновано рекомендації щодо покращення медичної допомоги новонародженим.В работе осуществлен анализ политики улучшения медицинской помощи новорожденным в условиях медицинской реформы в Украине. Проанализирована государственная политика улучшения медицинской помощи новорожденным в других странах мира. Обобщены направления улучшения медицинской помощи новорожденным в условиях медицинской реформы в Украине. Проведен комплексный анализ современной государственной политики улучшения медицинской помощи новорожденным на примере Шосткинской ЦРБ. Проанализированы тенденции улучшения медицинской помощи новорожденным в Шосткинской районной больнице. Определены направления совершенствования медицинской помощи новорожденным в условиях медицинской реформы в Украине и предложены рекомендации по улучшению медицинской помощи новорожденным.
The paper analyzes the policy of improving medical care for newborns in the context of medical reform in Ukraine. The state policy of improving medical care for newborns in other countries of the world is analyzed. The directions of improvement of medical care for newborns in the conditions of medical reform in Ukraine are generalized. A comprehensive analysis of the current state policy of improving medical care for newborns on the example of Shostka CDH. The tendencies of improvement of medical care for newborns in Shostka district hospital are analyzed. The directions of improvement of medical care for newborns in the conditions of medical reform in Ukraine are defined and recommendations on improvement of medical care for newborns are offered.
8
Кошевецький, І. В. "Політика державного фінансування закладів охорони здоров’я в умовах сучасної реформи – результати і перспективи". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82876.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі здійснено аналіз державної політики фінансування закладів охорони здоров’я в умовах сучасної реформи в Україні та проаналізовано особливості державної політики фінансування закладів охорони здоров’я в країнах світу.
Також проаналізовано особливості державного планування фінансування закладів охорони здоров’я в Україні та державного фінансування ЗОЗ на місцевому рівні на прикладі аналізу діяльності КНП КМР «Конотопська міська лікарня».
В роботі здійснено аналіз результатів державної політики фінансування ЗОЗ на прикладі КНП КМР «Конотопська міська лікарня та запропоновано рекомендації щодо покращення державного фінансування закладів охорони здоров’я.В работе проведен анализ государственной политики финансирования учреждений здравоохранения в условиях современной реформы в Украине и проанализированы особенности государственной политики финансирования учреждений здравоохранения в странах мира. Также проанализированы особенности государственного планирования и финансирования учреждений здравоохранения в Украине и государственного финансирования ЗОЗ на местном уровне на примере анализа деятельности КНП КГС «Конотопская городская больница». В работе проведен анализ результатов государственной политики финансирования ЗОЗ на примере КНП КГС «Конотопская городская больница и предложены рекомендации по улучшению государственного финансирования учреждений здравоохранения.
The paper analyzes the state policy of financing health care institutions in the context of modern reform in Ukraine and analyzes the features of the state policy of financing health care institutions in the countries of the world. The features of state planning and financing of health care institutions in Ukraine and state financing of ZOZ at the local level are also analyzed on the example of the analysis of the activities of the KNP KGS "Konotop City Hospital". The paper analyzes the results of the state policy of financing ZOZ on the example of the KNP KGS "Konotop City Hospital" and offers recommendations for improving the state financing of health care institutions.
9
Сухонос, Володимир Вікторович, Владимир Викторович Сухонос та Volodymyr Viktorovych Sukhonos. "Зміни у конституційно-правовому статусі глави держави в Україні відповідно до політичної реформи: державотворчий контекст". Thesis, Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка, 2006. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/79714.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проаналізовано конституційно-правовий статус Президента України після реалізації політичної реформи, а також прогнозуються можливі наслідки зміни вказаного статусу після 2006 року.В статье анализируется конституционно-правовой статус Президента Украины после реализации политической реформы, а также прогнозируются возможные последствия изменения указанного статуса после 2006 года
The article analyzes the constitutional and legal status of the President of Ukraine after the implementation of political reforms, as well as the possible consequences of projected changes in the specified status after 2006
10
Муляр, В. І. "Петро Могила в українській історії". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39877.
Повний текст джерелаАнотація:
Цього року, як відомо, виповнюється 400 років Києво-Могилянській академії – фактично найстарішому вищому навчальному закладу України. Її створення та розвиток припали на той час, коли в українському політичному, церковному та культурно-духовному середовищі зростала ціла плеяда відомих діячів. Серед
них, безперечно, особливе місце зайняв Петро Могила (1596-1647 рр.).
Книги з теми "Політична реформа"
1
Сичова, В. В. Проекти політичної реформи в Росії (перша чверть ХІХ ст.). Харків: Райдуга, 2002.
Знайти повний текст джерела
2
Політична реформа в Україні: ключові питання і суперечності. Київ: НІСД, 2003.
Знайти повний текст джерела
3
Кампо, В. М. Українські реформи: політика і право. К., 1995.
Знайти повний текст джерела
4
Кампо, В. М. Українські реформи: політика і право. К., 1995.
Знайти повний текст джерела
5
Оборонна політика: потреба реформ Збройних Сил України. Київ: Заповіт, 2011.
Знайти повний текст джерела
6
Власова, Інна, Світлана Калашнікова, Олена Оржель, Володимир Рябченко, Катерина Трима та Леся Червона. Теоретичні основи реалізації соціальної відповідальності університетів. Редактори Світлана Калашнікова та Олена Оржель. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2021. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7644-52-0-2021.
Повний текст джерелаАнотація:
Видання підготовлено авторським колективом Відділу взаємодії університетів і суспільства Інституту вищої освіти НАПН України за результатами виконання першого етапу НДР «Політика та механізми реалізації соціальної відповідальності університетів України» (2021-2023 рр.). У публікації визначено теоретичні основи реалізації соціальної відповідальності університетів, окреслено ключові сфери соціальної відповідальності, схарактеризовано її виміри (когнітивний, екологічний, етичний, правовий, фінансовий, економічний, управлінський та ін.). Публікація буде корисною для здобувачів, викладачів, дослідників вищої освіти, інших осіб, зацікавлених у модернізації вищої освіти, посиленні соціальної ролі університетів, залученні громадянського суспільства до реалізації структурних реформ, глибинних структурних трансформацій.
7
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.24.
Повний текст джерелаАнотація:
Історія незалежної України – складний шлях усвідомлення нею власних національних інтересів, обстоювання державного суверенітету, виборювання гідного місця в Європі та світі. Перед новою незалежною державою постали безпрецедентні за складністю і масштабами завдання перетворення: • «радянської людини», ізольованої «залізною завісою», на українця, відкритого до Європи і світу; • тоталітарного суспільства, в якому людина була гвинтиком державної машини, на громадянське суспільство, яке поважає права і свободи кожної людини; радянського авторитаризму ‒ на сучасну європейську демократію; • планово-адміністративної економіки як частини єдиного народногосподарського комплексу СРСР, заснованої на державній власності, на сучасну ринкову економіку на основі приватної власності; • УРСР на незалежну Україну. За 30 років замість диктатури комуністичної партії і декоративної системи рад створено систему державної влади, ґрунтовану на поділі на законодавчу, виконавчу і судову, визнане й гарантоване місцеве самоврядування. Триває реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади, завданнями якої, поміж іншого, є забезпечення доступності публічних послуг та підвищення їхньої якості, досягнення оптимального розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади. Україна – одна з небагатьох країн пострадянського простору, в якій відбувається періодична зміна політичної влади як у спосіб виборів, так і під тиском масових протестів. За Індексом демократії (Democracy Index) британської дослідної компанії The Economist Intelligence Unit Україна у 2020 р. посіла 79-те місце із 167 країн світу. Розвивається громадянське суспільство. Зростає довіра до громадських організацій та волонтерського руху. Зміцнюється партнерство громадянського суспільства з органами влади, що сприяє прозорості та підзвітності державних органів, розвитку діалогу у суспільстві. Завдяки сучасним інформаційним технологіям поліпшується доступ громадян до публічних послуг. Стратегічним курсом України є європейська та євроатлантична інтеграція, набуття повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО.
Звіти організацій з теми "Політична реформа"
1
Абдула, Андрій Іванович. Відкрите суспільство, критичне мислення та раціональність. Львівський національний університет імені Івана Франка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2488.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається критико-раціоналістична традиція, пов’язана з просвітницькою вірою в розум (науковий, філософський, політичний, загальнолюдський), як така, що має єдине підґрунтя в усіх своїх проявах. Цим підґрунтям постає раціональна критика, соціальним проявом якої є «відкрите» (до критики) суспільство. Стверджується, що методологічні принципи, до яких апелює критико-раціоналістична традиція (критична настанова, плюралізм, егалітаризм, номіналізм, антифундаменталізм та ін.) зберігають значний гносеологічний потенціал, орієнтуючи, у тому числі, й на перспективу соціальних перетворень. Висвітлюються ключові аспекти цієї концепції, у зв’язку з категоріями «розуму», «критики», «критичного мислення». Звертаючись до трьох аспектів критичного мислення: психолого-педагогічного, логіко-методологічного та наукового, робиться висновок, що подібна інтерпретація у цілому відповідає уявленню про «критичний розум» (у тлумаченні К. Поппера). Підкреслюється, що критико-раціоналістична методологія апелює не лише до гуманістичних чи просвітницьких цінностей, але й до універсального способу розвитку – методу спроб і помилок. Аналізуються можливості попперівської концепції як методології соціальних реформ, а також проблемні аспекти методологічних засад критичного раціоналізму та безпосередньо «відкритого суспільства».