Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Політика ціноутворення.
Статті в журналах з теми "Політика ціноутворення"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-22 статей у журналах для дослідження на тему "Політика ціноутворення".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Ліпич, Л. Г., К. П. Мельник, С. М. Бортнік, Ю. Я. Візняк та М. А. Козоріз. "АУДИТОРСЬКА ПОЛІТИКА СУБ’ЄКТІВ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 39–45. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3580.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті ґрунтовно проаналізовано сучасне нормативно-правове регулювання аудиторської діяльності та виявлено напрямки його вдосконалення в частині внутрішнього забезпечення аудиторської діяльності, яке передбачає для аудиторських компаній можливість вибору підходів до управління якістю своїх послуг, політики ціноутворення, корпоративної етики тощо, що посилюється умовами сталого розвитку та процесами децентралізації влади й управління. Можливість вибору методів і процедур в бухгалтерському обліку призвело до появи поняття «облікова політика». Назрілим є застосування в теорії і практиці аудиту категорії «аудиторська політика». Така категорія для суб’єктів аудиторської діяльності обґрунтовується необхідністю комплексної систематизації в одному внутрішньому документі як опису підходів (розкриття політики) щодо особливостей управління якістю і ціноутворенням своїх послуг, так і розкриття свого суспільного позиціонування й відповідальності. Публічна аудиторська політика сприятиме формуванню в суспільстві (зокрема, на певних сільських територіях) позитивного іміджу цієї діяльності, її відповідності цілям сталого розвитку. Запропоновано широке використання в науці та практиці аудиту категорії «аудиторська політика суб’єкта аудиторської діяльності» та змодельовано основні положення (розділи) її змісту (місія, управління якістю, розвиток персоналу й гендерна рівність, корпоративна етика, партнерська відповідальність, ціноутворення й винагород персоналу, дорожня карта розвитку суспільної корисності, професійно-громадська активність). Застосування аудиторської політики як внутрішнього документу, що визначає ключові орієнтири і вибір підходів функціонування аудиторської компанії на певний період, формує стрижень її фінансової діяльності та слугує комплексним представленням компанії для зовнішніх партнерів.
2
Покатаєва, О. В. "Державна регуляторна політика щодо механізму ціноутворення на товари і послуги для населення". Держава та регіони. Економіка та підприємництво, № 3 (2009): 142–50.
Знайти повний текст джерела
3
Томілін, О. О. "Особливості формування міжгалузевих зв'язків та їх вплив на структурну політику в АПВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (28 грудня 2017): 110–14. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.04.22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено системний аналіз сучасного стану міжгалузевих економічних відносин у системі агропромислового виробництва, розкрито специфіку формування та розвитку міжгалузевих економічних зв’язків в аграрній сфері економіки та їх вплив на структурну політику агропромислового виробництва, обґрунтовано основні чинники системного утворення міжгалузевих економічних відносин у агропромисловому виробництві. Структурна політика розглядається як багатопланове та багаторівневе поняття, яке відображає співвідношення різних взаємопов’язаних і взаємообумовлених елементів економічних систем. Зроблено висновок щодо основних механізмів коригування структурної політики: реалізацію комплексних цільових програм, вільне ціноутворення, конкуренцію, нагромадження та перелив капіталу з однієї галузі в іншу. Визначено, що основними цілями структурно-організаційного інструменту регулювання є: митно-тарифні; соціально-психологічні; ринково-ціноутворюючі; фінансово-кредитні; інноваційно-інвестиційні.
The article carried out a systematic analysis of the current state of interbranch economic relations in the agroindustrial production; it shows the specific formation and development of interbranch economic relations in the agricultural economy and its impact on structural policies of agroindustrial production; it substantiated the main factors of the formation of interbranch system of economic relations in agroindustrial production. Structural policy is considered as multifaceted concept, which reflects the ratio of different interrelated and interdependent elements of economic systems. The author drew a conclusion about the basic mechanisms of structural adjustment policies, the implementation of integrated programs, free pricing, competition, accumulation and flow of capital from one branch to another. It is determined that the main objectives of structural and organizational tools of regulation are customs tariff, social and psychological, market pricing, finance and credit, innovation and investment. The main problems of economic development of Ukraine which cause activation of restructuring the national economy are structural deformation in the fields of agroindustrial production, ineffective level of modern production technologies, inefficiency interbranch relations of agricultural industries, weak economic management mechanism for all sectors of agroindustrial production.
4
Скрипник, О. В. "ОЦІНКА ВПЛИВУ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ТА ГАЛУЗЕВИХ ФАКТОРІВ НА ЦІНИ ВИРОБІВ З ГАЗОБЕТОНУ В УКРАЇНІ". Building production 1, № 66 (28 листопада 2019): 54. http://dx.doi.org/10.36750/2524-2555.66.54-59.
Повний текст джерелаАнотація:
Для формування ефективної цінової політики підприємств з виробництва газобетону,яка сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності на ринку будівельних матеріалів Українинадзвичайно актуальним є адекватне оцінювання макроекономічних та галузевих факторів. Устатті досліджені процеси ефективного ціноутворення для максимізації прибутку на підприємствах з виробництва легких ніздрюватих бетонів. Охарактеризовані основні тенденції на ринку автоклавного газобетону. Розглянутий вплив типу ринкової структури на вибір методів ціноутворенняна будівельному ринку. Визначені основні фактори формування ціни на ринку газобетону України та проведений їх кореляційний аналіз з метою оцінки впливу на цінову динаміку газобетонних виробів. Запропоновані основні напрями формування ефективного механізму ціноутворення на ринку автоклавного газобетону.
5
Ястремська, Н. "Менеджмент ціноутворення в комунікаційній політиці торговельної марки". Проблеми і перспективи економіки та управління, № 4 (8) (2016): 82–86.
Знайти повний текст джерела
6
Шемет, А. Д. "Державне регулювання інноваційних форм торгівлі шляхом упровадження політики ціноутворення". Держава та регіони. Економіка та підприємництво, № 5 (2010): 208–12.
Знайти повний текст джерела
7
Martynenko, Valentyna Vitaliyivna. "МАКРОЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ РИНКОВОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ В УМОВАХ ДОСКОНАЛОЇ КОНКУРЕНЦІЇ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA 1, № 2(10) (2017): 105–12. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2017-1-2(10)-105-112.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Важливість вивчення існуючих проблем, визначення найбільш сут-тєвих макроекономічних факторів ціноутворення на ринках продовольчих товарів в умовах досконалої конкуренції є беззаперечною, оскільки протягом останнього часу саме забезпечення продовольчої безпеки держави стало стратегічно важливим напрямом національної економічної політики. Постановка проблеми. Доцільно провести оцінку впливу основних макроекономічних факторів на ціно-утворення та кон’юнктуру одного з досконало конку-рентних ринків продовольства України – ринку макаронних виробів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових працях таких вчених, як Н. Білошкурська, В. Гмиря, О. Дармограй та ін. досліджується методичні та методологічні засади аналізу кон’юнктури, структури, стану розвитку аграрного та продовольчого ринків в Україні. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Дослідниками ще недостатньо опрацьовані проблеми формалізації та статистичного аналізу макроекономічних факторів ціноутворення на ринку продовольчих товарів з метою моделювання та прогнозування ціни і її впливу на обсяг попиту в умовах досконалої конкуренції. Постановка завдання. Необхідно дослідити існуючі макроекономічні фактори та сучасний стан ціноутворення на типовому ринку продовольчих товарів в умовах досконалої конкуренції з метою прогнозування його кон’юнктури. Виклад основного матеріалу. Автором класифіковано та систематизовано основні макроекономічні фактори ціноутворення, вплив яких є суттєвим на ринку макаронних виробів в умовах досконалої конкуренції. Побудовано модель залежності щомісячних обсягів реалізації (функцію попиту) макаронних виробів в Україні. Проведено формалізацію та статистичний аналіз впливу макроекономічних факторів на середньомісячну ціну та обсяг попиту з метою прогнозування кон’юнктури ринку макаронних виробів в Україні. Отримані результати дослідження можуть бути використані для аналізу інших типових ринків продовольчих товарів в умовах досконалої конкуренції. Висновки. В умовах ринку досконалої конкуренції, у процесі ціноутворення вирішального значення набуває врахування впливу таких макроекономічних факторів, як інфляція, кон’юнктура ринків виробничих ресурсів, динаміка цін товарів-субститутів, тенденції у добробуті та демографії населення країни.
8
Zhezhkun, I. M. "Встановлення ринкових цін на необроблену деревину". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (26 квітня 2018): 63–68. http://dx.doi.org/10.15421/40280411.
Повний текст джерелаАнотація:
В Україні обсяги використання деревного ресурсу щорічно збільшуються, частину якого на суму понад 1 млрд дол. США експортують за кордон. Вигідність експортування круглого лісу зумовлена ціновою різницею на 30–40 % на внутрішньому та зовнішньому ринках. На сучасному етапі розвитку країни не вдалось реалізувати напрями державної цінової політики зі забезпечення збалансованості ринку необробленої деревини та запобігання зловживанню монопольним становищем у сфері ціноутворення на лісові ресурси. Для відродження вітчизняної деревообробної промисловості та стабілізації поставок деревної сировини на внутрішній ринок в Україні з 2017 р. строком на 10 років заборонено експорт необробленої деревини та дров паливних, завдовжки понад 2 м. В Україні тривають суперечки між лісогосподарської галуззю та галузями лісопромислового комплексу (ЛПК) щодо встановлення справедливого ринкового механізму ціноутворення та динаміки відпускних цін на необроблену деревину. Останніми роками загострились суперечності між великим і дрібним вітчизняним бізнесом деревообробної галузі щодо рівних можливостей закупівель необхідних обсягів деревної сировини та встановлення прийнятних ринкових цін. Дискусійним залишається й питання економічної доцільності та правомірності фактичного керування з боку Держлісагентства України та регіональних органів управління лісогосподарської галуззю процесом встановлення цін на деревну сировину підвідомчих лісогосподарських підприємств. Наведено результати та доведено економічну ефективність для постійних лісокористувачів електронних дистанційних аукціонів з продажу необробленої деревини, проведених упродовж 2017 – І кварталу 2018 рр., порівняно з очними торгами. Визначено основні недоліки та проблеми ціноутворення на продукцію необробленої деревини, що виникають за умов її реалізації на усних аукціонах. Встановлено недосконалість дієвого в Україні механізму організації та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини. Запропоновано заходи з поліпшення механізму проведення аукціонів та підходів до ціноутворення на продукцію необробленої деревини.
9
V., Kobets, Ivanov V., and Myhaylova V. "PRICE POLICY FORMATION FOR HOTEL AND RESTAURANT COMPLEXES USING INFORMATION TECHNOLOGY." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 38 (July 3, 2020): 100–107. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2020-38-18.
Повний текст джерела
10
Бойчук, І. В. "ВПЛИВ КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГУ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КОНКУРЕНЦІЇ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 60 (3 липня 2020): 68–74. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено обґрунтуванню теоретичних положень та поданню практичних рекоменда-цій щодо визначення впливу комплексу маркетингу та окремих його елементів на вдосконалення діяльності під-приємства в умовах посилення конкуренції для отримання ним конкурентних переваг на ринку. Актуальність дос-ліджуваної теми пов’язана з тим, що в умовах сьогодення можливості маркетингової діяльності суб’єктів еко-номіки суттєво залежать від їхнього вміння якісно формувати маркетинг-мікс і підбирати окремі його складові для забезпечення швидкого реагування на конкурентне середовище. На основі узагальнення наукових публікацій і з врахуванням прикладних умов реалізації стратегічних підходів підприємств на засадах конкуренції виявлено, що вона є потужним інструментом формування цивілізованих ринків і змушує підприємців розширювати власне ви-робництво, покращувати якість продукції, знижувати собівартість товарів, орієнтуватися на соціально-економічні запити сучасного споживача. Зазначено, що саме комплекс маркетингу розглядають як основу органі-зації управління підприємством і прийняття зважених рішень з орієнтиром на врахування ринкового попиту і стану конкурентної боротьби. Доведено, що для забезпечення цілісного характеру маркетингового впливу на ринкове становище фірми потрібно розглядати предмет конкуренції з позицій товару (послуги) і з погляду спо-живача, чим обумовлений вибір різних методів конкурентної боротьби для привернення потенційної клієнтури. Обґрунтовано, що зважені рішення про структуру та наповнення маркетингового комплексу базуються на кра-щому розумінні потреб цільового споживача і тих критеріїв, якими він керується, приймаючи рішення про вибір однієї з конкуруючих пропозицій. Серед критеріїв вибору товару клієнти аналізують економічні та психологічні параметри, які напряму пов’язані з формуванням конкурентного маркетинг-міксу. Вказано на необхідність роз-робки товарної політики фірми з орієнтацією на набір товарів і послуг, які пропонуються цільовому ринку; їхню якість, кількість і відповідність потребам споживачів; додаткову користь, яку вони пропонують клієнту на противагу товарам-конкурентам; частоту оновлення номенклатури, упаковку і бренд продукції загалом. Запро-поновано враховувати рівні “товарної цибулини” при виборі маркетингової стратегії продукту для узгодження стратегічних рішень і тактичних дій щодо визнання товару цільовим ринком і забезпеченні його конкуренто-спроможності. Процес визначення ціни на товар як елементу маркетингу необхідно узгоджувати зі стратегіч-ними цілями діяльності підприємства, попитом на його продукцію, ціновою політикою основних конкурентів, рівнем доходів населення й іншими важливими чинниками оточуючого середовища. Особлива увага приділяється типу конкурентного ринку, що визначає специфіку цінової поведінки на ньому і стає основою розробки комплексу маркетингу. На цій основі рекомендовано формувати маркетингову політику ціноутворення та використовува-ти ціновий фактор як ефективний засіб конкурентної боротьби. Показано вагомість місця як складової комплек-су маркетингу, що забезпечує систему збуту товарів і гарантує доступність продукції для потенційних спожи-вачів. Запропоновано створення такого виду корисності для цільової клієнтури, як зручність місця купівлі това-ру, що забезпечить реалізація маркетингової стратегії розподілу та збуту на більш високому рівні в порівнянні з фірмами конкурентів. Доведено доцільність проштовхування продукції підприємства на основі інформування, переконання і впливу на рішення про купівлю, з фокусуванням на її перевагах над конкуруючими товарами. В скла-ді маркетингової стратегії просування потрібно враховувати співвідношення її важливих елементів, а саме: реклами, заходів із стимулювання збуту, персонального продажу і пропаганди. Окремо розглянуто вплив на кон-курентні позиції підприємства рекламування товарів як важливого засобу комунікації з цільовою аудиторією. Визначено специфіку застосування різних засобів стимулювання збуту, особистого продажу і PR-заходів із вра-хуванням потреб споживачів і рівня їхньої прихильності. Вказано на важливість забезпечення балансу всіх скла-дових комплексу маркетингу в діяльності підприємства, що є підґрунтям для сильних позицій підприємства і формування конкурентних переваг, що має практичну цінність. Запропоновано поєднувати методи цінової і неці-нової конкуренції в маркетинговій діяльності.
11
Сошников, А. "Особливості розвитку інноваційної економіки в умовах боротьби з коронавірусною інфекцією COVID-19". Юридичний вісник, № 3 (8 жовтня 2020): 185–90. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1940.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є аналіз підходів до визначення інноваційної економіки, дослідження її складників та надання оцінки її впливу на розвиток виробництва.
Проаналізовано стратегічні документи, які окреслюють державну політику в напрямі розвитку інноваційної економіки, зокрема положення: Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020», Цілей сталого розвитку України на період до 2030 р., Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 р.
Підкреслено, що саме інноваційна економіка ґрунтується на інноваційному розвитку і дасть змогу Україні зайняти місце серед розвинених держав світу.
Інноваційна економіка дає змогу залучити надресурси, нематеріальні, а саме інтелектуальні, яке потім уже комерціалізуються, тобто мають конкретне вартісне вираження.
Аргументовано, що ідеїнапря-му не перетворюється на товар, ідея може бути етапом створення (модернізації, удосконалення) інноваційного товару або складником ціноутворення інноваційного товару.
Визначено, що інноваційний розвиток завжди пов'язаний з інвестиціями, залученням значних коштів для створення цього інноваційного продукту або технологічних процесів. Своєю чергою, можна говорити, що інновації дають змогу зменшити собівартість продукції, можуть призвести до її здешевлення, зробити той чи інший товар більш конкурентоздатним. Головна теза -виробництво, що продукує інноваційний продукт або продукт, який має окремі інноваційні складники, це на першому етапі вартісне виробництво, а здешевлення вже відбувається у подальшому.
Доведено, що саме людина, яка займається впровадженням інновацій, дає змогу суспільству змінюватися, постійно підвищуючи вимоги до продуктів (це і багатофункці-ональність чи універсальність), роблячи їх більш сучасними.
12
Пиршін, М. І. "ЕКОНОМІЧНІ ЗАГРОЗИ САМОДОСТАТНЬОМУ РОЗВИТКУ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво і торгівля, № 30 (1 липня 2021): 72–82. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-30-12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто стан розвитку підприємств лісового господарства і лісозаготівлі та запропоновано узагальнюючий підхід до питання визначення економічних загроз їх самодостатності, згідно з яким сутність її може бути охарактеризована як досягнення якісного і кількісного рівня ефективності функціонування господарюючої системи, так і певний стан захищеності від загроз збалансованої, стійкої і стабільної роботи. Визначено, що економічні загрози самодостатності розвитку підприємств – це будь-які обставини або події, які можуть привести не лише до поточного порушення наявних бізнес-процесів, одержання збитків або зменшення доходів, так і втрати гарантій учасникам господарювання на збереження і примноження вкладених активів і створеного іміджу. Дослідження дозволило узагальнити наявні економічні загрози, які стоять на шляху до самодостатнього їх розвитку за окремими напрямами, зокрема у сфері: бюджетно-податкової політики, відносин з постачальниками та підрядниками, ціноутворення на об’єкти діяльності, платоспроможності, ефективності господарювання, автономії, інвестування, окупності витрат, створення цільових резервів, продуктивності праці, впливу інфляційних процесів, формування доданої вартості, приросту ринкової вартості підприємств, побудова системи контролінгу, капіталізації потенціалу та превентивно-профілактичної протидії тіньовій економіці. Проведене оцінювання наявних економічних загроз державним лісогосподарським підприємством із урахуванням впливу реалізації інтересів стейкхолдерів надає можливість отримання комплексної оцінки рівня самодостатності господарювання, що сприяє прийняттю більш ефективних управлінських рішень щодо покращення стану економічної безпеки, стійкості функціонування та розвитку лісової галузі. Подальші дослідження доцільно спрямувати на обґрунтування превентивно-профілактичної, оперативно-інформаційної та прогностичної функцій, які є абсолютною основою забезпечення самодостатнього розвитку підприємств лісової галузі. Це дозволить протистояти ідентифікованим і потенційним загрозам самодостатньому розвитку підприємств шляхом ефективного управління ризиками в процесі своєї господарської діяльності.
13
Харченко, Т. О. "ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 4 (15 квітня 2022): 142–52. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз міжнародних практик державного регулювання розвитку аграрного сектору. Встановлено динаміку форм та методів регулювання, цільовий вплив яких спрямовується на доходи суб’єктів господарювання, ринкові відносини, безпосередньо сільськогосподарське виробництво, міжгалузеві зв'язки тощо. Державне регулювання розвитку аграрного сектору в Україні реалізується через механізми прямої бюджетної підтримки шляхом субсидіювання та дотування, податкових пільг та регулювання ціноутворення. Серед означених механізмів основним, починаючи з 1998 р., були податкові пільги, при цьому до 2017 р. діяв ще спеціальний режим оподаткування ПДВ у сільському господарстві. Визначено, що безпосередній вплив на результативність державного регулювання розвитку аграрного сектору здійснює стан розвитку економіки, можливості бюджетів, стан законодавчого забезпечення, рівень сформованості пріоритетів галузевого та територіального розвитку. Встановлено, що для України доцільним є часткове використання інструментів різних підходів для формування комплексної моделі, орієнтованої на розширення страхових та фінансово-кредитних інструментів, поглиблення рівня інноваційності виробництва, сталий розвиток сільських територій тощо. Визначено, що за показником PSE (%) найбільший рівень державної підтримки виробників у Японії. Однак рівень державної підтримки зменшився в 2020 р. порівняно з 2000 р. на 26,6%. Аналогічною є тенденція і щодо зменшення рівня державної підтримки виробників аграрного сектору в 2020 р. порівняно з 2000 р. у країнах Європейського Союзу на 36,3%. У межах оцінки рівня державної підтримки виробників аграрного сектору в США підтверджено узагальнену тенденцію щодо скорочення обсягів підтримки в 2020 р. порівняно з 2000 р. майже вдвічі. За результатами оцінки встановлено, що державна підтримка виробників аграрного сектору в Україні є найменшою, характеризується наявністю від’ємних значень протягом досліджуваного періоду та відсутністю сталої тенденції. Підтверджено, що інструменти державного регулювання аграрного сектору економіки України є зіставними з міжнародною практикою регуляторної політики.
14
Shyian, Natalia, та Valerii Kolosha. "Формування ціни на молоко в Україні в контексті світових тенденцій". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 4 (20 грудня 2020): 232–50. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.04.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою цієї статті є оцінка тенденцій у зміні цін на молоко в Україні порівняно з іншими країнами світу та виявлення закономірностей у їх зміні, а також апробація власного методичного підходу до оцінки рівня варіації в динамічних рядах.
Методологія / методика / підхід. У процесі дослідження використано діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, монографічний метод (аналіз наукових здобутків вітчизняних і зарубіжних учених із проблем ціноутворення, функціонування ринку молока, впливу рівня цін на ефективність виробництва в молочному скотарстві). Зі спеціальних методів дослідження використано абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень і формулювання висновків), економіко-статистичні (при оцінці найбільш виражених циклів у динамічних рядах, рівня їх взаємозв’язку, варіації), графічний (при побудові графічних зображень динамічних процесів). Також запропоновано та здійснено апробацію коефіцієнта варіації прогнозних значень.
Результати. У результаті проведеного дослідження встановлено, що в Україні на ринку молока найбільш чітко вираженим є цикл тривалістю 12 місяців, що є свідченням сезонного характеру зміни цін. Подібних закономірностей не було виявлено в інших країнах, які ми досліджували. Переважаючою тенденцією там були кон’юнктурні зміни цін під впливом попиту та пропозиції на молочну продукцію. Також визначено характер і рівень взаємозв’язку між різними ринками молока з допомогою регресійного аналізу. Установлено, що в Україні ціни на молоко, виражені в доларах США, мали тісну залежність із їх величиною в Новій Зеландії, країнах Європейського союзу. Отримані результати дають можливість для прогнозування зміни цін на молоко в Україні.
Оригінальність / наукова новизна. Дістала подальшого розвитку оцінка рівня варіації в динамічних рядах через апробацію запропонованого коефіцієнта варіації прогнозних значень, що дозволило об’єктивно оцінити ситуацію в різних країнах.
Практична цінність / значущість. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що виявлення закономірностей у динаміці зміни цін на молоко в Україні ставить перед державними органами питання розробки відповідної політики, спрямованої на мінімізацію рівня варіації цін на молоко, з метою підвищення їх прогнозованості.
15
Ватаманюк-Зелінська У.З. та Беднарчук В.В. Млінцова А.О. "ФІСКАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗБОРУ ЗА МІСЦЯ ДЛЯ ПАРКУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ МІСТА ЛЬВОВА". Економічний форум 2, № 2 (12 червня 2021): 127–35. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-16.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті визначено фіскальне значення збору за місця паркування транспортних засобів для економіки міста Львова. Розглянуто нормативно-правову базу, яка регулює функціонування збору за місця для паркування транспортних. Наведено характеристику обов’язкових елементів збору за місця для паркування транспортних засобів, а саме платників податку, об’єкт оподаткування, базу оподаткування та ставку збору. Відзначено, що суму збору за паркування транспортних засобів визначають за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для паркування, у розмірі до 0,075 % мінімальної заробітної плати. Здійснено аналіз показників збору за місця для паркування в доходах бюджетів міст обласного значення у 2020 році. За результатами аналізу встановлено, що бюджет міста Львова в шестеро менший за столичний, а кількість населення нашого міста є меншою в чотири рази, проте частка зборів за паркування в бюджеті міста Львова становить 0,1710%, а в Києві лише 0,0038%, що свідчить про провадження ефективної політики щодо організації, функціонування, ціноутворення, координації і контролю в галузі паркування транспортних засобів. Охарактеризовано фіскальну функцію збору за місця для паркування транспортних засобів на базі динаміки його надходжень до бюджету міста Львова. Розглянуто питому вагу цього збору у структурі місцевих податків бюджету міста Львова та в ході аналізу виявлено, що за аналізований період цей показник знаходиться у межах від 0,45% у 2016 році – до 0,75% у 2020 році, що вказує на зростання кількості транспортних засобів мешканців та гостей міста. Наведено плату за паркування одного транспортного засобу за годину у розрізі зон паркування міста Львова. Визначено, що передбачено п’ять зон паркування на території міста Львова. Також слід відзначити, що організація майданчиків для паркування на території міста Львова здійснюється за ініціативою органів державної влади та місцевого самоврядування чи за поданням суб’єктів підприємницької діяльності. Доведено, що збір за місця для паркування транспортних засобів є доволі перспективним джерелом поповнення місцевих бюджетів. Визначено характерні проблеми паркування та справляння збору за місця для паркування транспортних засобів. На основі здійсненого дослідження уточнено тенденції та визначено напрями органів місцевого самоврядування для вирішення проблем цієї сфери.
16
Мишко, Ольга, та Ірина Камінська. "ФОРМУВАННЯ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Економіка та суспільство, № 23 (26 січня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-23-25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сучасні особливості ціноутворення на торговельних підприємствах. Визначено, що лише об’єктивний і економічно обґрунтований підхід до формування ціни товару, дозволяє торговельним підприємствам забезпечувати належний рівень рентабельності та забезпечує суттєву перевагу в конкурентній боротьбі. Зазначається, що цінова політика торговельних підприємств пов’язана з необхідністю забезпечення ефективного функціонування усіх наявних каналів реалізації товарної продукції. Визначено ряд проблемних чинників, які потребують вирішення задля забезпечення належного рівня прибуткового функціонування суб’єктів господарювання. Врахування потреби щодо вирішення проблем, пов’язаних з цими чинниками дасть змогу підприємствам сформувати дієвий інструментарій подолання факторів ризику та ринкових змін. При цьому необхідно також враховувати специфіку сфери діяльності підприємства та товарних груп, з якими воно працює. Досліджено, що існує об’єктивна потреба щодо формування та забезпечення на рівні управлінського апарату підприємства належного функціонування комплексної системи інформаційного забезпечення процесу ціноутворення.
17
Kozhushko, S. P., and S. G. Zakharova. "MARKETING POLICY OF PRICE FORMATION AT MODERN HOTEL ENTERPRISE." State and regions. Series: Economics and Business, no. 2 (113) (2020). http://dx.doi.org/10.32840/1814-1161/2020-2-21.
Повний текст джерела
18
Носань, Наталія. "ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПРОДУКТІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ". Економіка та суспільство, № 33 (30 листопада 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-33-53.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сутність особливостей ціноутворення на ринку банківських продуктів України в умовах цифрової економіки. Представлено, що потенціал використання цифрових технологій у банківському секторі України зростає. Зазначено, що послуги електронного банківського обслуговування надаються не лише банками, але й іншими суб'єктами фінансового ринку, що посилює конкуренцію на ринку фінансових послуг. Представлено основні чинники ціноутворення на банківські продукти в Україні. Представлено основні методи ціноутворення при формуванні та реалізації цінової політики банками. Зазначено, що вартість послуг дистанційного банківського обслуговування потребує здійснення інвестицій у сучасні технології. Охарактеризовано основні групи інновацій у банківській діяльності. Представлено перспективи та можливі загрози від використання інновацій у банківській сфері.
19
Герасимова, Оксана. "НЕДОЛІКИ ТА ШЛЯХИ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ЦІНОУТВОРЕННЯ В БУДІВНИЦТВІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВЕЛИКИХ МАСИВІВ ДАНИХ (BIG DATA)". Економіка та суспільство, № 32 (26 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-18.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми статті визначається тим, що стабільний розвиток України неможливо уявити без значних темпів росту прямих іноземних інвестицій, які залежать від наявності сприятливого ділового клімату в країні. Багатогранний процес включає комплексну державну політику в сфері впровадження прозорих та сучасних методів ціноутворення в будівництві. Гнучка та інформативна система визначення вартості будівництва повинна базуватися на використанні програмних інструментів управління великими даними. Закордонні методи визначення кошторисних цін достатньо давно базуються на системному процесі збору та обробки інформації з відкритих джерел. Збірники кошторисних цін у розвинутих країнах не є примусовими загальнообов’язковими вимогами, норми не затверджуються центральними органами виконавчої влади або місцевого самоврядування та не вводяться в дію будь-якими інстанціями. Вітчизняні методи ціноутворення фактично продовжують копіювати радянську систему розробки кошторисної документації, що не дає можливості інвесторам робити зважений вибір між багатоваріантними проектними рішеннями, а також своєчасно контролювати ефективність управлінських рішень за допомогою інтерактивних технологій.
20
Безкоровайна, Лариса. "Управління проєктами у сфері гостинності: питання ціноутворення, маркетингових стратегій, якості туристичних послуг". Adaptive Management Theory and Practice Economics 10, № 20 (10 травня 2021). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-10(20)-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. В статті зроблено кроки до розв’язання важливих питань сучасності: розвитку сфери гостинності як головної ланки туристичної індустрії через ефективне управління проєктами, доцільний вибір стратегій цінової та маркетингової політик, забезпечення якості туристичних послуг. Підкреслено, що Україна має великий потенціал для розвитку туризму в усіх напрямах: гастро-, агро-, екотуризм; зимовий, морський, зелений, сільський, культурний туризм; заходи і фестивалі, MICE та ін. З’ясовано, що відповідно до стратегії глобального розвитку, восьма ціль стосується галузі туризму, й декларує забезпечення виконання стратегій підтримки сталості цієї сфери, що сприяє створенню робочих місць, розвиткові місцевої культури і виробництва місцевої продукції; стійкому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та достойній роботі для всіх громадян; зростанню валового внутрішнього продукту; підвищенню продуктивності в економіці за допомогою диверсифікації, технічної модернізації та інновацій. Все це зумовлює необхідність розроблення нових якісних туристичних проєктів для забезпечення сталого розвитку сфери гостинності зокрема й туризму загалом.
В дослідженні акцентовано увагу на специфічних видах проєктів у гостинності: інвестиційному, що пов’язаний із необхідністю певних фінансових інвестицій у створення і розвиток підприємств туристської інфраструктури; інноваційному, що пов’язаний із розробленням нових туристських продуктів або окремих туристських послуг, новітніх маршрутів; міжнародному, в розробленні й виконанні якого беруть участь іноземні партнери. Встановлено, що ефективність діяльності проєкту в сфері гостинності має базуватися на гарній командній роботі, здатній забезпечити необхідну гнучкість, стимулювати творчість і креативність, створити атмосферу співробітництва й підтримки, позитивно вплинути на якість результату проєкту.
Ключові слова: індустрія гостинності, управління проєктами, ціноутворення, маркетингові стратегії, туристичні послуги, якість послуг.
21
Безкоровайна, Лариса. "Управління проєктами у сфері гостинності". Adaptive Management Theory and Practice Economics 11, № 22 (20 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-11(22)-02.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. В статті зроблено кроки до розв’язання важливих питань сучасності: розвитку сфери гостинності як головної ланки туристичної індустрії через ефективне управління проєктами, доцільний вибір стратегій цінової та маркетингової політик, забезпечення якості туристичних послуг. Підкреслено, що Україна має великий потенціал для розвитку туризму в усіх напрямах: гастро-, агро-, екотуризм; зимовий, морський, зелений, сільський, культурний туризм; заходи і фестивалі, MICE та ін. З’ясовано, що відповідно до стратегії глобального розвитку, восьма ціль стосується галузі туризму, й декларує забезпечення виконання стратегій підтримки сталості цієї сфери, що сприяє створенню робочих місць, розвиткові місцевої культури і виробництва місцевої продукції; стійкому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та достойній роботі для всіх громадян; зростанню валового внутрішнього продукту; підвищенню продуктивності в економіці за допомогою диверсифікації, технічної модернізації та інновацій. Все це зумовлює необхідність розроблення нових якісних туристичних проєктів для забезпечення сталого розвитку сфери гостинності зокрема й туризму загалом.
В дослідженні акцентовано увагу на специфічних видах проєктів у гостинності: інвестиційному, що пов’язаний із необхідністю певних фінансових інвестицій у створення і розвиток підприємств туристської інфраструктури; інноваційному, що пов’язаний із розробленням нових туристських продуктів або окремих туристських послуг, новітніх маршрутів; міжнародному, в розробленні й виконанні якого беруть участь іноземні партнери. Встановлено, що ефективність діяльності проєкту в сфері гостинності має базуватися на гарній командній роботі, здатній забезпечити необхідну гнучкість, стимулювати творчість і креативність, створити атмосферу співробітництва й підтримки, позитивно вплинути на якість результату проєкту.
Ключові слова: індустрія гостинності, управління проєктами, ціноутворення, маркетингові стратегії, туристичні послуги, якість послуг.
22
Шевлюга, А. Г., та О. В. Зозульов. "НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ НА ЗАСАДА МАРКЕТИНГУ ІГРОВОГО ПРОДУКТУ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (17 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.235960.
Повний текст джерелаАнотація:
Ігрова індустрія одна з перших галузей, що почали монетизувати інтелектуальну власність. Мобільні ігри – програми, побудовані за принципом ігрового процесу або так званий геймплею, які використовуються на мобільних пристроях. Тож, об’єктом даного дослідження слугує ринок мобільних ігор. Статистика показує що даний ринок є найбільш прибутковим в порівнянні з суміжними ринками комп’ютерних ігор та консольних ігор. Нині фінансові показники свідчать також про позитивну динаміку як в світі, так і в Україні. В роботі було розглянуто стан та динаміку продажів мобільних ігор протягом останніх декілька років, визначено найбільш прибуткові категорії додатків за рахунок аналізу мега середовища та вітчизняного виробництва цифрових товарів. Більше того, було зазначені ключові контрагенти. Їх вивчення дозволить сформувати уявлення про наявний механізм функціонування ринку та рівні взаємодії, що існують між суб’єктами. Розглянуто також поняття «розробка», «модель монетизації» та «способи виходу на ринок» з метою більш детального вивчення специфіки виробництва та реалізації електронних товарів. Під специфікою мається на увазі технологія створення придатного до споживання товару, формування політики ціноутворення, просування та розміщення товару через доступні канали розподілу. Більше того, буд представлений матеріал щодо алгоритму створення та тестування фінальної версії продукту. На кожній ланці функціонування проекту, починаючи від ситуаційного аналіз, було зазначено конкретні маркетингові методи та показники, що підлягають опрацюванню. Додатково викладено матеріал щодо методики визначення цільової аудиторії проекту. Тож, в статті визначено сутність ринку мобільних ігор, встановлено та охарактеризовано його структуру, визначено роль кожного з учасників економічних відносин, надано авторську структурно-логічну схему випуску товару. Робота має практичну цінність і ґрунтується на аналізі актуальної інформації, зазначеної спеціалістами даної сфери як в сфері ігрової розробки, так і маркетингу. В ході роботи було досліджено теоретико-методологічну базу, зокрема наукові праці вітчизняних та іноземних діячів та тематичні статті експертів галузі з метою вивчення особливостей комплексу маркетингу та ігрової розробки в цілому. Під час дослідження було застосовано методи дедукції, аналізу та синтезу. Окремі результати було подано у вигляді рисунків та таблиць.