Готові списки джерел за темами / Полімерні захисні покриття

Зміст

Статті в журналах
Дисертації

Добірка наукової літератури з теми "Полімерні захисні покриття"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Полімерні захисні покриття".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Полімерні захисні покриття"

Khromylova, O. V. "ВИБІР ЗАХИСНОЇ ПОЛІМЕРНОЇ ОБОЛОНКИ ДЛЯ ТАБЛЕТОК-ЯДЕР L-АРГІНІНУ З ТІОТРИАЗОЛІНОМ". Фармацевтичний часопис, № 2 (29 травня 2019): 23–29. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.2.9927.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Вибір плівкоутворюючої системи для покриття таблеток-ядер L-аргініну з тіотриазоліном захисною полімерною оболонкою. Матеріали і методи. Для отримання таблеток-ядер використовували субстанції тіотриазоліну, L-аргініну та зареєстровані допоміжні речовини. Таблетки-ядра отримували методом вологої грануляції в лабораторних умовах на кафедрі фармацевтичної хімії Запорізького державного медичного університету. При нанесенні оболонки використовували плівкоутворюючі композиції торгової марки Опадрай в різноманітних концентраціях, установку для нанесення плівкоутворюючого покриття Glatt, об’єм барабану 0,8 л, маса завантаження 400 г. На таблетки-ядра наносили 3 % плівкоутворювача. Результати й обговорення. У зв’язку з тим, що досліджувані плівкоутворюючі покриття при однаковій концентрації забезпечують різну в'язкість, для експерименту використовували рекомендоване виробником Colorcon співвідношення: для покриття з ГПМЦ готували 15 % суспензію, а для покриття на основі ПВС 20 і 30 % суспензію. На таблетки-ядра наносили 3 % плівкоутворювача. Кожну серію отриманих таблеток оцінювали за зовнішнім виглядом, однорідністю в масі, стійкістю таблеток до роздавлювання, часом розпадання. Дисперсійний аналіз експериментальних даних дослідження покритих таблеток L-аргініну з тіотриазоліном показав, що серед п’яти видів плівкоутворюючих систем найкращою є OPADRY. Висновок. Проведено дослідження з вибору плівкоутворюючої суспензії для покриття таблеток-ядер L-аргініну з тіотриазоліном захисною полімерною оболонкою. За сукупністю отриманих показників – зовнішнього вигляду плівки, однорідності маси покритих таблеток, їх стійкістю до роздавлювання і часом розпадання раціонально використовувати 15 % плівкоутворюючу суспензію OPADRY.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Brailo, M. V., A. V. Buketov, O. S. Kobelnyk, S. V. Yakushchenko, A. V. Sapronova, O. O. Sapronov та A. O. Vasilenko. "Оптимізація вмісту добавок у епокси-поліефірному зв'язувачі для підвищення когезійної міцності композитів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 11 (27 грудня 2018): 71–77. http://dx.doi.org/10.15421/40281114.

Повний текст джерела

Анотація:

Доведено, що для захисту елементів металевих поверхонь від корозії та зношення ефективним є використання захисних полімерних композитних покриттів. Встановлено, що для створення полімерного композитного матеріалу з поліпшеними когезійними властивостями потрібно вводити в епокси-поліефірний зв'язувач наповнювачі різної природи та дисперсності, модифікатори та пластифікатори. Експериментально встановлено, що введення двокомпонентного наповнювача різної природи та дисперсності впливає на показники руйнівних напружень під час згинання композитного матеріалу. Методом ортогонального центрального композиційного планування експерименту доведено, що для створення композиту з підвищеними показниками руйнівних напружень під час згинання потрібно вводити дискретне вуглецеве волокно з розмірами часток d = 6…8 мкм, l = 0,5…1,5 мм – 0,05 мас. ч. та окиснену нанодисперсну добавку з дисперсністю d = 5…8 нм – 0,05…0,075 мас. ч. на 100 мас. ч. епокси-поліефірного зв'язувача. При цьому показники руйнівних напружень під час згинання підвищуються до σзг = 72,6…75,5 МПа. Додатково встановлено вплив двокомпонентного наповнювача на ударну в'язкість розробленого епокси-поліефірного композиту. Проаналізовано, що введення дискретного вуглецевого волокна за вмісту 0,10…0,15 мас. ч. та окисненої нанодисперсної добавки 0,05…0,075 мас. ч. на 100 мас. ч. епокси-поліефірної матриці дає змогу отримати підвищені показники ударної в'язкості композитного матеріалу (W = 9,1…9,4 кДж/м2). Отримані результати дають змогу створити полімерний матеріал із поліпшеними в комплексі показниками когезійних властивостей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Удовицька Ю.А., Луньов С.В., Кашицький В.П., та Назарчук П.Ф. "РОЗРАХУНОК ВТРАТ ЕНЕРГІЇ ШВИДКИХ ЕЛЕКТРОНІВ ПРИ ПРОХОДЖЕННІ ЧЕРЕЗ ЕПОКСИКОМПОЗИТ". Перспективні технології та прилади, № 16 (31 серпня 2020): 141–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-20.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведені розрахунки коефіцієнта пропускання, радіаційних, іонізаційних та сумарних втрат для електронів з енергіями 10 МеВ та 12 МеВ при проходженні шару епоксидної смоли товщиною 5 мм з твердником ПЕПА 12 мас. ч. та з наповнювачами порошків алюмінію та заліза вмістом 30 мас.ч. Було встановлено, що іонізаційні втрати енергії швидких електронів значно перевищують радіаційні і зростають при введені в полімерну матрицю наповнювачів порошків алюмінію та заліза. При цьому коефіцієнт пропускання електронного пучка стає меншим. Для шару епоксикомпозиту з наповнювачем порошу заліза такі втрати енергії електрона є найбільшими. Це пояснює високу радіаційну стійкість досліджуваних раніше монокристалів n-Ge з таким захисним шаром епоксипокриття до електронного опромінення з енергією 10 МеВ. Шар епоксидно-діанової смоли марки ЕД–20 з наповнювачами порошків алюмінію та заліза може бути перспективним матеріалом для створення відносно дешевих, легких та технологічних захисних покриттів елементів напівпровідникової електроніки від агресивної дії високоенергетичного електронного опромінення. Представлені теоретичні розрахунки можуть бути використанні при розробці та моделюванні на основі такого епоксикомпозиту захисних покриттів чутливих елементів або корпусів напівпровідникових датчиків, які перебувають в умовах підвищеної радіації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Popadyuk, O. Y. "Загоєння різаних ран шкірних покривів під впливом нановмісних біодеградуючих ранових покриттів". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (10 вересня 2019): 48–52. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.2.10417.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: дослідити вплив нановмісних біодеградуючих ранових покриттів на загоєння неускладнених різаних ран шкірних покривів в експерименті in vivo. Матеріали і методи. Дослідження проводили із застосуванням біодеградуючої полімерної плівки насиченої нанооксидом цинку та розчином гідратованого фулерену С60 та ранового покриття Curasorb Zn на 53 морських свинках у клініко-біологічній базі “Віварій” ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет” з дотриманням санітарно-гігієнічних норм та правил Європейської конвенції про захист хребетних тварин. Термін спостереження – 3, 7, 4 та 21 доби. Виконували планіметричні, патоморфологічні та мікробіологічні дослідження. Результати досліджень та їх обговорення. Морфологічно на третю добу у всіх дослідних групах спостерігали масивні ділянками некрозу, крововиливи та набряк субепітеліальних м’яких тканин. Площа ранової поверхні у тварин ІІ групи зменшилась на 17,8 %, що є кращим результатом порівняно з І групою, а у тварин ІІІ групи площа рани до 3-ї доби зменшилась на 25,8 %. Утворення грануляційної тканини на 7-му добу в ІІІ групі тварин відбувалося активніше, ніж у тварин ІІ групи, що проявлялося більшою кількістю новоутворених капілярів та менш вираженою запальною інфільтрацією зони оперативного втручання. На 14-ту добу експерименту в І дослідній групі площа ран становила (148,9±8,5) мм2, що вказувало на зменшення площі на 70,4 %. У ІІ групі на 14-ту добу площа ран зменшилась на 90,4 %, а у ІІІ групі була повна епітелізація.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Морозов, О. В., В. В. Морозов та Є. В. Козленко. "ЗАСТОСУВАННЯ ГЕОМЕМБРАНИ SOLMAXHDPE З ПОЛІЕТИЛЕНУ ВИСОКОЇ ЩІЛЬНОСТІ У РАЗІ ВІДНОВЛЕННЯ ПРОТИФІЛЬТРАЦІЙНОГО ОБЛИЦЮВАННЯ ЗРОШУВАЛЬНИХ КАНАЛІВ У ПІВДЕННОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (26 листопада 2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.8.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлені матеріали досліджень технічного стану бетонного обли- цювання Інгулецького магістрального каналу, який функціонував 58 років, конструкцій та технологій застосування інноваційного протифільтраційного покриття – геомемб- рани SolmaxHDPE з поліетилену високої щільності – для відновлення протифільтрацій- ного облицювання зрошувальних каналів у Південному регіоні України. Метою досліджень було встановлення можливості застосування геомембрани з поліе- тилену високої щільності для відновлення протифільтраційного облицювання зрошуваль- них каналів у Південному регіоні України на прикладі Інгулецької зрошувально-обводню- вальної системи. Управлінням каналів Інгулецької зрошувальної системи (УК ІЗС) у 2013 році виконано ремонт аварійної ділянки Інгулецького магістрального каналу із застосуванням сучасних полімерних матеріалів, виконаний протифільтраційний екран з геомембрани HDPE (поліе- тилен високої щільності) Solmax 440-70007, t= 1 мм). Відпрацьована технологія укладки геомембрани на дно і відкоси магістрального каналу. Геомембрана укладається на вирівняне наявне облицювання із монолітного бетону. Дно каналу було вирівняно шаром піску товщиною 10 см. Екран з геомембрани у верхній частині каналу на довжині 127 м закріплений на заплечиках у зуб, а інші 23 м екрана металевими пластинами до монолітного бетону з використанням дюбелів. На дні каналу протифільтраційний екран був привантажений залізобетонними опорами з поперечним перерізом 300 мм х 200 мм, вужчою площиною до низу. У місцях привантаження екрана для захисту геомембрани від механічного пошкодження було використано геотекстиль. Протифільтраційний екран з геомембрани HDPE (поліетилен високої щільності) Solmax 440-70007 t= 1мм), як показали дослідження на ділянці Інгулецького магістраль- ного каналу, забезпечує суттєве зменшення фільтраційних втрат і може використовува- тися під час будівництва та реконструкції наявного протифільтраційного облицювання на каналах Інгулецької, Краснознам’янської, Явкінської, Татарбунарської зрошувальних систем, Північно-Кримського каналу та на всіх інших зрошувальних системах Південного регіону України. Подальшими дослідженнями є визначення терміну служби геомембрани, її надійності, ефективності та вдосконалення технологій будівництва такого протифільтраційного покриття – геомембрани – з огляду на регіональні та технічні особливості зрошувальних каналів різних порядків у Південному регіоні України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Полімерні захисні покриття"

Гурин, Анатолій Григорович, та Є. С. Москвітін. "Визначення демпфуючих властивостей електроізоляційних матеріалів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48719.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Самчик, Н. М., та В. П. Кашицький. "Вплив силових полів на процеси структурування епоксиполімерів". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39680.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток сучасної техніки не можливий без застосування матеріалів з високими фізико-механічними та експлуатаційними властивостями. Важливе місце серед цих матеріалів посідають полімерні композиційні матеріали, зокрема епоксикомпозити, які застосовують як елементи різних конструкцій і виробів, а також в якості захисних покриттів. Сучасний рівень вимог, які поставлено промисловістю до експлуатаційних характеристик композитних матеріалів, спонукає до пошуку оптимального поєднання властивостей композитів та технології їх формування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Рассоха, Олексій Миколайович, Ганна Миколаївна Черкашина та Марина Сергіївна Сухоставська. "Функціональні градієнтні покриття на основі модифікованих фурано-епоксидних полімерів". Thesis, РАСТР-7, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48764.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пономаренко, Є. В. "Природні мінеральні пігменти: способи отримання та застосування". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11791.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кашицький, В. П., В. М. Малець та Т. В. Пупенко. "Дослідження механічних властивостей епоксикомпозитних покриттів наповнених порошком цирконію". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47414.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасний розвиток техніки вимагає створення нових полімерних матеріалів із заданими механічними характеристиками насамперед з підвищеною міцністю, твердістю, ударною в’язкістю та низькою собівартістю [1]. В останні роки значна увага приділяється створенню захисних покриттів нового покоління на основі полімерматричних матеріалів шляхом модифікування структури високодисперсними частинками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бутенко, Оксана Олександрівна. "Технології одержання композиційних покриттів для захисту від електромагнітного випромінювання на водній та безводній основі". Diss., 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/17861.

Повний текст джерела

Анотація:

Дисертацію присвячено актуальній проблемі захисту навколишнього середовища від електромагнітного випромінювання (ЕМВ). Неминучість впливу ЕМВ на населення, живу природу та електроніку стало даниною сучасному технічному прогресу і все більш широкому застосуванню телебачення і радіомовлення, радіозв'язку, використанню надвисокочастотних випромінюючих приладів і технологій. Регламентація робіт випромінювальних пристроїв зменшує небажане опромінення населення, але подальший технічний прогрес все ж підвищує ймовірність впливу ЕМВ на людину.
The thesis is devoted to the actual problem of environmental protection against electromagnetic radiation (EMR). The inevitability of the EMR impact on the population, wildlife and electronics has become a tribute to modern technological progress and the increasing use of television and radio broadcasting, radio communication and radar, the use of ultra-high frequency (microwave) radiating devices and technologies. Regulation of radiation devices reduces unwanted exposure of the population, but further technical progress still increases the likelihood of EMR impact on humans.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!