Статті в журналах: "Показники фізичної підготовленості"

1

Korsak, O., I. Sultanova та I. Ivanyshyn. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕСТІ ЛІЦЕЇСТІВ ВІЙСЬКОВО-СПОРТИВНОГО ЛІЦЕЮ З ЇХ РІВНЕМ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 33 (3 січня 2020): 171–82. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.171-182.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Визначити стан фізичної підготовленості та встановити її особливості в учнів ліцеїв з посиленою фізичною підготовкою, які мають різні темпи росту. Методи. В експерименті приймали участь 354 ліцеїсти Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату віком 13–17 років. З метою вивчення особливостей фізичної підготовленості учнів ліцею 13–17 років залежно від фізичного розвитку (темпів росту) були використані біологічні методи (вимірювання довжини тіла), тестування фізичної підготовленості та методи математичної статистики (варіаційний, кореляційний аналізи та методи перевірки гіпотез). Результати. Темпи росту організму і диференціації його функцій різним чином впливають на рухові можливості ліцеїстів у віці 13–17-ти років. В одні вікові періоди темпи росту істотно впливають на розвиток фізичних якостей, в інші – менше, що підтверджує доцільність врахування цього фактора при оцінці фізичної підготовленості. Так, якщо у 13-річних ліцеїстів з різними темпами росту різниця спостерігалася тільки у значеннях вибухової сили м’язів ніг і загальної витривалості, то у 14–15-річних, окрім названих, такі відмінності були виявлені щодо м’язової витривалості, швидкісних здібностей та спритності. У 16-річних ліцеїстів вірогідні зміни виявлено у значеннях показників швидкісних здібностей, вибухової сили м’язів ніг і координації рухів. Слід зазначити, що в цьому віці зі зростанням темпів росту значення показника загальної витривалості погіршувалося. Щодо дослідження впливу фактора росту на показники фізичної підготовленості 17-річних ліцеїстів, то слід сказати, що вірогідна різниця виявлена тільки в результатах бігу на 100 м і 1000 м. Висновок. Встановлено, що показники природного росту і розвитку організму різним чином впливають на рухові можливості ліцеїстів у віці 13–17-ти років. В одні вікові періоди темпи росту істотно впливають на розвиток фізичних якостей, в інші – менше, що підтверджує доцільність дотримання принципів диференційованого фізичного виховання та розробки відповідних критеріїв оцінки фізичної підготовленості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Товстопятко, Ф. Ф., В. О. Тищенко, О. В. Соколова та Я. С. Стьопочкін. "ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І ВДОСКОНАЛЕННЯ РУХОВИХ НАВИЧОК СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 2 (4 листопада 2021): 64–68. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-09.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналіз шкільних програм із фізичного виховання вказує на те, що в наш час немає реальної можливості здійснити важливий принцип системи фізичного виховання – забезпечити диференційований та індивідуальний підхід до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості. Саме тому в більшості випускників середньої школи рівень розвитку рухових здібностей не відповідає тим вимогам, які висуває суспільство до фізичної підготовленості молодого покоління. Мета дослідження – підвищити ефективність формування вмінь і вдосконалення рухових навичок старшокласників на уроках фізичної культури у варіативному модулі «Волейбол». Об’єкт дослідження – урок фізичної культури у варіативному модулі «Волейбол». Предмет дослідження – показники фізичної та технічної підготовленості. Суб’єкт дослідження – хлопці старшого шкільного віку. Методи дослідження: аналіз і узагальнення літературних джерел за темою дослідження, педагогічні спостереження, тестування фізичної підготовленості, тестування технічної підготовленості, методи математичної статистики. Результати дослідження. Проаналізована науково-методична література за темою дослідження дозволила більш детально вивчити особливості фізичної і технічної підготовки у волейболі, особливості розвитку фізичних якостей. Була розроблена й апробована на практиці методика підвищення ефективності формування вмінь і вдосконалення рухових навичок старшокласників на уроках фізичної культури у варіативному модулі «Волейбол». Використання нових, більш ефективних педагогічних рекомендацій сприяло формуванню вмінь і вдосконаленню рухових навичок старшокласників у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури. Висновки. Застосування експериментальної методики в умовах контролю показників загальної фізичної підготовленості, а також під час виконання технічних елементів волейболу дозволило підвищити рівень підготовки старшокласників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Furman, Yuriy, Vyacheslav Miroshnichenko та Oleksandra Brezdeniuk. "Оцінка фізичної підготовленості студентської молоді 18–20 років". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(42) (26 липня 2018): 86–90. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-86-90.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Перші результати тестування фізичної підготовленості студентів засвідчили, що за окремими тестами значна кількість осіб (понад 50 % досліджених) не можуть виконати мінімальні нормативи. Така невідповідність може виникати за відсутності об’єктивних критеріїв оцінки фізичних якостей. Мета дослідження полягала в розробці методики нормативів оцінки фізичної підготовленості студентської молоді. Методи дослідження. Методом педагогічного тестування визначали показники фізичної підготовленості студентів 18–20 років. Проведено аналіз відповідності чинних нормативів фізичної підготовленості реальним можливостям молоді проявляти фізичні якості. Користуючись «правилом трьох сигм», розроблено оцінні нормативи фізичної підготовленості. На основі даних, установлених дослідженням великої кількості однорідного контингенту, пропонуємо оцінювати результат, який відповідає середньому арифметичному вибірки () у «3» бали. Результат, який відповідає значенню +1σ і -1σ, відповідає оцінці «4» і «2» бали відповідно, +2σ і -2σ – «5» і «1» бал. Результати роботи. Розроблено нормативи оцінки фізичних якостей, які відповідають рівню фізичної підготовленості сучасної молоді. Висновки. На підставі результатів тестування рівня фізичної підготовленості студентів (2017 р.) установлено, що за окремими нормативами більшість результатів не перевищують мінімальний бал. Це вказує на те, що наявна методика оцінки фізичної підготовленості молоді 18–20 років не дає змоги об’єктивно оцінити фізичні якості. Запропонована методика розробки нормативів ґрунтується на основі «правила трьох сигм». Розроблені за авторською методикою нормативи оцінки фізичної підготовленості забезпечують можливість близько 95 % студентів виконати тести в межах оцінної шкали.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Перевозник, Володимир, Володимир Паєвський та Катерина Максимова. "ПОКАЗНИКИ ФІЗИЧНОЇ ТА ВІЙСЬКОВО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ КУРСАНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ХНУПС ІМ. І. КОЖЕДУБА". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 80 (21 грудня 2020): 52–57. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.008.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити динаміку показників фізичної та військово-професійної підготовленості курсантів факультету Протиповітряної оборони Сухопутних військ (ППО СВ) ХНУПС ім. І. Кожедуба. Матеріал і методи: теоретичний аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Результати: визначена динаміка показників фізичної та військово-професійної підготовленості курсантів факультету ППО СВ ХНУПС ім. І. Кожедуба. За час експериментального періоду, який тривав один (2019-2020) навчальний рік, у якому брали участь курсанти третього курсу факультету ППО СВ відбулося поліпшення середніх результатів за тестами, що характеризує швидкість рухів, витривалість, швидкісно-силові здібності і власне силові здібності. Підвищення рівня фізичної підготовленості сприяло підвищенню рівня військово-професійної підготовленості курсантів. У результаті кореляційного аналізу виявлено взаємозв’язок надійності у діях курсантів в умовах навчань з рівнем розвитку різних сторін фізичної підготовленості. Висновки: отримана динаміка кількісних показників фізичної та військово-професійної підготовленості курсантів та здійснений кореляційний аналіз даних, що дає підставу для корегування навчального процесу курсантів факультету ППО СВ у напрямку удосконалення фізичної підготовки з урахуванням військово-професійної діяльності. Ключові слова: курсанти, фізична підготовленість, військово-професійна підготовленість, показники.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Куц-Бурдейна, О. О., Ю. Й. Рудий, О. В. Марчук та Я. В. Лученко. "Факторна структура фізичної та функціональної підготовленості студентів з порушенням постави". Pain medicine 3, № 2/1 (18 жовтня 2018): 34. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.34815.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Порушення постави є одним із чинників, який негативно впливає на функціональні можливості організму, а також сприяє виникненню деяких хронічних захворювань. Розповсюдженість порушень постави у студентів зумовлена складністю організації роботи, відсутністю оптимальних методик фізичного виховання у закладах вищої освіти та низькою мотивацією молоді до занять фізичною культурою. Мета дослідження: дослідити факторну структуру функціональної підготовленості студентів-юнаків з порушенням постави. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 108 юнаків віком від 17 до 21 року з порушенням постави. При проведенні факторного аналізу використовувалась закрита модель методу головних компонентів. Ротацію референтних осей здійснено за допомогою Веримакс-критерію. Результати дослідження та їх обговорення. У студентів з порушенням постави показники фізичної та функціональної підготовленості виявилися вірогідно гіршими, ніж у студентів з нормальною поставою. Результати факторизації показників підготовленості юнаків з порушенням та без порушення постави вказують на високий кореляційний зв’язком між фізичною та функціональною підготовленістю. У студентів з порушенням постави вправи повинні спрямовуватись на розвиток витривалості – близько 35 %; вправи для вдосконалення анаеробних можливостей – близько 27 %. Зважаючи на досить високу дисперсію (11 %) від загальної вибірки силової статичної витривалості м’язів, які підтримують поставу, необхідно включати в програму навантажень вправи для підвищення тонусу постуральних м’язів; вправи для розвитку силової статичної витривалості м’язів спини та сідничних м’язів мають складати близько 23 %. Висновки. Порушення постави є досить поширеною патологією, яка зустрічається у студентів вищих навчальних закладів і негативно впливає на їх фізичну та функціональну підготовленість. Отримані результати факторного аналізу дозволяють розробити програму занять з фізичного виховання, які матимуть безпосередній вплив на показники фізичної працездатності, максимального споживання кисню та анаеробних можливостей організму для забезпечення ефективності процесу занять фізичними вправами. Перспективи подальших досліджень. Планується дослідження факторної структури фізичної та функціональної підготовленості студентів з різними типами постави.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Омельяненко, Г. А., Ф. Ф. Товстопятко, О. В. Бессарабова та О. О. Сухорущенко. "КІК-АЕРОБІКА ЯК НЕТРАДИЦІЙНА ФОРМА ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ШКОЛЯРІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (27 вересня 2021): 58–64. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-08.

Повний текст джерела

Анотація:

Дефіцит фізичної активності, що характеризує сучасне життя, викликає дискомфорт в організмі дитини, що зростає. Аналіз шкільних програм із фізичного виховання вказав на той факт, що в наш час немає реальної можливості здійснити важливий принцип системи фізичного виховання – забезпечити диференційований та індивідуальний підхід до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, фізичного розвитку й фізичної підготовленості. Саме тому в більшості випускників середньої школи рівень розвитку рухових здібностей не відповідає тим вимогам, які висуває суспільство до фізичної підготовленості молодого покоління. Мета дослідження – визначити вплив нетрадиційних форм фізичної культури, які спрямовані на підвищення фізичного стану школярів. Об’єкт дослідження – фізичне виховання дітей середнього шкільного віку. Суб’єкт дослідження – хлопці середнього шкільного віку. Предмет дослідження – показники функціонального стану серцево-судинної системи й системи зовнішнього дихання, фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку. Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури за темою дослідження; педагогічний експеримент; педагогічні спостереження; тестування фізичної підготовленості; методи оцінки функціонального стану серцево- судинної системи й системи зовнішнього дихання; методи математичної статистики. Результати дослідження. Вихідні значення показників фізичної підготовленості й системи зовнішнього дихання школярів середніх класів на початку дослідження відповідали рівням: нижче за середній, середній і вище за середній. Рівень функціонального стану серцево-судинної системи відповідав низькому та середньому рівням. Наприкінці дослідження виявлена більш висока ефективність занять із застосуванням кік-аеробіки в експериментальній групі порівняно з контрольною, на відміну від якої застосування парного Т-тесту Стьюдента показало, що різниця значень до та після експерименту є статистично достовірною в експериментальний групі за всіма тестами. Висновки. Упровадження кік-аеробіки як нетрадиційної форми фізичної культури школярів середніх класів засвідчило свою ефективність, що підтверджено приростами відповідних показників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Дядечко, І. Є., та В. Г. Бабій. "РІЧНА ДИНАМІКА ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ УЧНІВ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ НАСТІЛЬНИМ ТЕНІСОМ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (27 вересня 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-06.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано матеріали теоретичного аналізу проблеми застосування настільного тенісу у фізичному вихованні школярів. Встановлено, що засоби настільного тенісу мають цілеспрямований вплив на такі важливі компоненти рухових здібностей школярів, як швидкість зорово-моторної реакції, частота рухів, швидкісно-силові здібності. Застосування у фізичному вихованні настільного тенісу як засобу підвищення функціональної та фізичної підготовленості дітей шкільного віку є актуальним. Секційні заняття забезпечують високий рівень якості фізичного виховання, що виявляється в підвищенні рівня фізичної підготовленості, значному впливу на показники здоров’я і психологічної стійкості до стресових ситуацій. З огляду на це слід розширювати секційні заняття, на яких учням надається можливість займатися тими спортивними вправами, які їм цікаві, від яких вони отримують задоволення. У ході вирішення завдань дослідження було вивчено динаміку показників спеціальної фізичної та технічної підготовленості хлопців 12–13 років під час занять настільним тенісом в умовах шкільної секції. Метою дослідження було дослідити вплив секційних занять з настільного тенісу на показники спеціальної фізичної та технічної підготовленості юнаків 12–13 років. У ході дослідження було зафіксовано, що наприкінці навчального року за всіма показниками, що характеризують рівень спеціальної фізичної підготовленості хлопців, відбулися достовірні зміни. Найбільший відносний приріст виявлено у стрибках зі скакалкою в один і в два оберти та згинанні і розгинанні рук від тенісного столу за 1 хвилину, у бігу по «вісімці», у завершальному ударі на дальність відскоку. Також достатньо значний приріст відмічено у бігу на 15 м та стрибку у довжину і бігу навколо столу. Найменший приріст зафіксовано у перенесенні м’ячів у кошики. Наприкінці навчального року за всіма показниками, що характеризують рівень спеціальної технічної підготовленості хлопців, була виявлена позитивна достовірна динаміка (набивання м’яча долонною стороною ракетки, набивання м’яча тильною стороною ракетки, набивання м’яча по черзі долонною і тильною стороною ракетки, гра накатами по діагоналі справа, гра накатами по діагоналі зліва). Найбільший відносний приріст показників був виявлений у грі накатами по діагоналі зліва, виконанні подачі накатом у ліву половину столу з 10 спроб, набиванні м’яча долонною стороною ракетки та виконанні подачі накатом у праву половину столу з 10 спроб, у грі накатами по діагоналі справа. Достатній приріст був зафіксований у набиванні м’яча по черзі долонною і тильною сторонами ракетки, у відкиданні з правої і лівої сторін по всьому столу. Найменший приріст був зафіксований у набиванні м’яча тильною стороною ракетки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Джур, О. Ю., О. В. Соколова, В. О. Тищенко, С. О. Новицька та О. Ф. Баканова. "ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО МЕТОДИКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ФУТБОЛІСТІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (28 вересня 2021): 133–39. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-19.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні футбол розвивається в напрямі високої рухливості спортсменів, миттєвих тактико-технічних дій, подальшої інтенсифікації спортивної підготовки, що виявляється в збільшенні швидкості гри та забезпечує ефективний результат. З огляду на це одним із актуальних питань є зміст, структура і методика фізичної підготовки юних футболістів. Інноваційний підхід до проблеми вдосконалення фізичної підготовленості спортсменів вимагає врахування таких факторів, як вік, кваліфікація, період підготовки. Ці фактори мають істотний вплив на рівень фізичної працездатності. Загальна фізична підготовка юних футболістів є базовою, вона завжди передує спеціальній. Мета роботи – довести ефективність впливу розробленої методики вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів на загальнопідготовчому етапі підготовчого періоду. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес юних футболістів. Предмет дослідження – показники фізичної підготовленості юних футболістів. Суб’єкт дослідження – хлопчики 7–8 років. Були використані такі методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел за темою дослідження, педагогічне дослідження, педагогічний експеримент, тестування рівня фізичної підготовленості, тестування рівня спеціальної фізичної підготовленості, методи математичної статистики. Результати дослідження. Обґрунтовано інноваційний підхід до методики вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів для вирішення навчально-тренувальних завдань. Підтверджено ефективність впливу плану підготовки на вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів. У процесі педагогічного експерименту засвідчено ефективність використовуваних засобів, методів і організаційних форм. Практичне значення полягало в розробці і впровадженні методики вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів. Висновки. Позитивні зрушення за показниками фізичної підготовленості відбивають вікові особливості розвитку дітей, а також вплив цілеспрямованої педагогічної дії, про що свідчать більш виражені зміни у хлопців експериментальної групи порівняно зі контрольною. У контрольній групі прикінцеві результати деяких показників достовірно відрізнялися від вихідних даних. Однак темпи приросту в експериментальній групі були значно вищими, ніж у контрольній.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Сутула, Ольга, Анастасія Невелика та Юрій Чуча. "Бадмінтон як один із засобів оздоровчо-рекреаційної діяльності студентів". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 86 (23 грудня 2021): 45–49. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.007.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: оцінити вплив занять бадмінтоном за оздоровчо-рекреаційною програмою на фізичну підготовленість та стан здоров’я студентів. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 13 здобувачів вищої осіти другого курсу жіночої статі Харківської державної академії фізичної культури. Оздоровчо-рекреаційна програма впроваджувалась протягом 6 місяців. Для оцінки її ефективності на початку та наприкінці експерименту в учасників експерименту визначалися антропометричні показники (маса тіла, зріст стоячи, сила м’язів кисті), фізіологічні показники (життєва ємність легень (ЖЄЛ). Оцінка фізичної працездатності студенток та ефективності їх дихальної системи проводилась з використанням проб Руф’є, Штанге, Генче. Рівень їх здоров’я оцінювався за методикою О. Пирогової. Результати: проведені дослідження підтвердили інформацію вчених про незадовільний стан фізичної підготовленості та здоров’я студентської молоді. Представлені матеріали дозволили констатувати позитивний вплив оздоровчо-рекреаційних занять з використанням засобів бадмінтону на показники функціонального стану серцево - судинної та дихальної систем, на рівень фізичної працездатності і фізичного здоров’я дівчат. Висновки: результати досліджень свідчать про те, що показники маси тіла, зріст стоячи майже не змінились, а показники: сила кисті, життєва ємність легень покращились протягом циклу тренувальних занять. Результати проведеного дослідження свідчать про покращення функціонального стану та рівня здоров’я студенток, які тренувались за оздоровчо-рекреаційною програмою, в основу якої покладено засоби бадмінтону. Ключові слова: здоров’я, фізична підготовленість, фізичний розвиток, функціональні проби, проба Штанге, проба Генче, студенти, бадмінтон.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Квасниця, О. М., та В. О. Тищенко. "ЗАСОБИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ У РЕГБІ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 120–27. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблеми контролю за рівнем фізичної підготовленості кваліфікованих регбістів як одного з головних складників тренувального процесу. У зв’язку з відсутністю модельних характеристик показників рівня фізичної підготовленості кваліфікованих гравців із урахуванням їхніх індивідуальних можливостей вагомого значення набуває поетапна достовірна інформація про рівень їхньої фізичної підготовленості, яку можна отримати завдяки проведенню тестування (контролю). Аналіз спеціалізованої літератури свідчить, що наразі фундаментальних праць із зазначеної проблематики надзвичайно мало, а в опублікованих роботах не досить відомостей про комплексне вивчення кількісно-якісних показників рівня фізичної підготовленості кваліфікованих регбістів. Метою статті є аналіз методик комплексного контролю за рівнем розвитку загальної та спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих регбістів. Відповідно до навчальної програми для ДЮСШ, СДЮШОР та ШВСМ з регбі та регбіліг пропонується проводити контроль за рівнем фізичної підготовленості з використанням таких тестів, як: загальна витривалість (тест Купера та BLEEP-тест); швидкісні можливості (AGILTY, RSA, Т-тест); силова витривалість (жим штанги лежачи, тяга біцепсами, віджимання від підлоги, піднімання тулуба лежачи на підлозі); силові показники (підтягування на перекладині, жим штанги лежачи, присідання зі штангою, кистьова динамометрія); швидкісні показники (біг 30 м зі старту, біг 30 м з ходу, біг 60 м зі старту); швидкісно-силові показники (стрибок угору з місця з двох ніг, потрійний стрибок з місця з двох ніг, стрибок у довжину з місця). Однак, попри достатню розробленість тестів у регбі та регбіліг, не всі види фізичної підготовленості регбістів контролюються сучасними тестами, які відповідають специфіці ігрової діяльності у командних спортивних іграх. Зміни у правилах гри та включення регбі-7 до програми Олімпійських ігор вплинули на конкуренцію у грі та значно підвищили її інтенсивність, що своєю чергою вимагає від гравців належного рівня фізичної підготовленості. На нашу думку, це актуалізує питання детального аналізу комплексного розвитку та контролю за фізичними якостями регбістів. Проаналізувавши науково-методичну літературу та тренерський досвід, можна стверджувати, що організація та проведення контролю для визначення рівня фізичної підготовленості в регбі проводиться безсистемно та з використанням таких методик тестування, які не повністю розкривають специфіку змагальної діяльності кваліфікованих гравців. Передусім для отримання достовірної об’єктивної інформації про рівень фізичної підготовленості кваліфікованих регбістів необхідно розробити комплексну програму контролю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Назимок, В. В. "ФІЗИЧНА ТА СПЕЦІАЛЬНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ СТУДЕНТІВ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ БОКСОМ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 9 (21 березня 2022): 174–81. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.23.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – простежити динаміку розвитку загальної та спеціальної фізичної підготовленості студентів, які займаються боксом у процесі фізичного виховання, протягом одного та двох років відповідно. Для оцінки фізичної підготовленості студентів були використані такі види тестувань: вибухова сила – стрибки в довжину з місця, згинання-розгинання в упорі лежачи 20 с. та 1 хв. Окремим нормативом були стрибки на скакалці (кількість за 1 хв.) та визначення максимальної кількості ударів, нанесених протягом 15 с. лівою рукою, правою рукою. Швидкісна підготовленість та витривалість визначались за допомогою навантаження максимальної потужності (до 20 с.) – біг 100 м та великого фізичного навантаження (до 30 хв.) – біг 3000 м. Порівнюючи середні показники тестування студентів першого та другого курсів, що займаються боксом у процесі фізичного виховання, можна зробити висновки, що загальна та спеціальна фізична підготовленість студентів першого курсу за результатами тестування всіх фізичних якостей покращилася. Тоді як результати студентів другого курсу були кращими в усіх випробуваннях, крім швидкості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Шевченко, Олег, Святослав Коваль та Максим Мерзлікін. "Комплексний розвиток технічної та фізичної підготовленості тенісисток 7-8 років". Слобожанський науково-спортивний вісник 3, № 83 (23 червня 2021): 19–25. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.003.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: дослідити зміни показників технічної та фізичної підготовленості тенісисток 7-8 років під впливом занять за програмою ДЮСШ. Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичних літературних джерел; тестування технічної та фізичної підготовленості, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У дослідженні брали участь 12 дівчат віком 7–8 років групи початкової підготовки 2 року навчання. Результати: отримані достовірні зміни показників фізичної підготовленості тенісисток у метанні тенісного м’яча на дальність на 39,8% (t=3,70, p<0,01), у хваті гімнастичної палиці, що падає, на 12,7% (t=5,00, p<0,001), у човниковому бігу у 5 напрямах з ракетками «Віяло» на 8,9% (t=2,40, p<0,05). В інших контрольних вправах були отримані позитивні зміни, але не мали достовірних результатів (p>0,05). В технічній підготовленості отримані позитивні достовірні зміни у вправах: удар з відскоку від стінки на 33,3% (t=2,20, p<0,05) та в ударі з відскоку через сітку з кошика тренера на 56,4% (t=2,70, p<0,05). Правильно підібрані вправи з фізичної підготовки дали змогу тенісисткам своєчасно підходити до м’яча для виконання удару і покращити результати тестування. Виявлено, що покращення показників у стрибках в довжину, метання тенісного м’яча на дальність і точність сприяло підвищенню значимості кореляційних зв’язків до середнього та високого рівнів показників в ударах з відскоку від стінки та через сітку, в подачі. Висновки: впровадження методики комплексного розвитку фізичних якостей та технічної підготовленості за програмою ДЮСШ сприяло достовірним змінам показників. Визначилися шляхи для подальшого удосконалення швидкісних, швидкісно-силових та координаційних здібностей, подачі та ударів по м’ячу тенісисток. Ключові слова: тенісистки, фізична підготовленість, показники, технічні прийоми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Підгайна, Віра, та Микола Кунашенко. "Ефективність застосування фізкультурно-оздоровчої програми з елементами акварекреації на показники фізичної підготовленості юнаків старших класів". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (3 січня 2022): 86–89. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.86-89.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Узагальнено практичний досвід використання засобів акварекреації під час дозвілля та вплив даних фізкультурно-оздоровчих занять на рівень фізичної підготовленості старшокласників. Обґрунтовано ефективність різновидів веслування, використання яких приводить до підвищення рівня фізичної роботоздатності, збільшення рухової активності, формування правильної постави, нормалізації маси тіла, підвищення інтересу до занять з фізичної культури. Мета. Обґрунтування впливу фізкультурно-оздоровчих занять на рівень фізичної підготовленості учнів старших класів. Методи. Аналіз та узагальнення наукової літератури, тестування. Результати. Фізкультурно-оздоровчі заняття дають можливість сконцентрувати та забезпечити тісну взаємодію учнівського самоуправління, сім’ї та суспільства. Такий вид дозвілля сприяє оптимізації рухового режиму учнів. Фізкультурно-оздоровчі тренування є важливим фактором для підтримання або покращення здоров’я людини, але слід звертати увагу на те, що ефективність тренувань може бути значно вищою за рахунок поєднання фізичних вправ з раціональним харчуванням, дотриманням режиму дня, позитивним психологічним настроєм, використанням гігієнічних оздоровчих заходів, «раціональним способом життя». Аналіз сучасних підходів до програмування та змісту фізкультурно-оздоровчих занять зі старшокласниками показав необхідність їх подальшого вдосконалення. За результатами отриманих даних авторами запропоновано використовувати засоби акварекреації під час дозвілля старшокласників, що дозволить змінити рівень їхньої фізичної підготовленості. Ключові слова: юнаки, фізкультурно-оздоровчі заняття, фізична підготовленість, акварекреація.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Хлопецький, Василь, та Сергій Курилюк. "ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЇ КОРЕКЦІЇ НЕГАТИВНИХ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ОЗДОРОВЧОГО ФІТНЕСУ НА ЇХ ФІЗИЧНИЙ СТАН". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 34 (13 серпня 2020): 145–53. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.145-153.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження. З’ясувати ефективність технології корекції негативних психічних станів студентів засобами оздоровчого фітнесу. Методи дослідження. Для визначення стану рухових здібностей та фізичної підготовленості студентів використовувалась батарея тестів К. Зухори. Рівень фізичного здоров’я визначали за експрес-оцінкою рівня фізичного (соматичного) здоров’я Г.Л. Апанасенка. Результати. У результаті експерименту значно покращився рівень СЗ студентів педагогічних спеціальностей ЕГ. Зокрема зміни були пов’язані із зниженням на 35,42 % і 18,75 % часток студентів з низьким і нижче середнім рівнями СЗ та збільшенням на 43,75 % їх частки з середнім рівнем (χ2 = 39,58; Р < 0,01). Слід відзначити також, що 10,42 % та 2,08 % студентів ЕГ мали вище середнього та високий рівні соматичного здоров’я відповідно. У КГ кількість студентів з низьким рівнем соматичного здоров’я зросла на 4,26 % за рахунок відповідного зменшення таких з середнім та вище середнього рівнями, що відповідало загальній тенденції щодо рівня здоров’я студентської молоді.У студентів ЕГ суттєво покращився інтегральний показник фізичної підготовленості. Мінімальний рівень фізичної підготовленості мали 2,08 % студентів проти 27,08 % до експерименту, задовільний – 52,08 % проти 54,17 %, добрий та дуже добрий рівні фізичної підготовленості мали 39,58 % та 4,17 % відповідно. Слід зазначити, що у 2,08 % студентів виявлено високий рівень фізичної підготовленості, чого не спостерігалося до експерименту (χ2 = 16,84; Р < 0,01). Проведені дослідження засвідчують позитивний вплив технології корекції негативних психічних станів студентів з використанням оздоровчих технологій на показники психічного та фізичного стану студентів педагогічних спеціальностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Galandzovskii, Stanislav, Alla Sulyma та Anatolii Korolchuk. "Покращення показників фізичної підготовленості у студентів транспортного коледжу шляхом використання бігових навантажень". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (27 вересня 2018): 73–77. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-73-77.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – дослідження впливу бігових навантажень в аеробному режимі енергозабезпечення на показники фізичної підготовленості студентів транспортного коледжу. Мета роботи. У праці використовували теоретичний аналіз й узагальнення даних науково-методичної літератури, тестування фізичної підготовленості, методи математичної статистики. Дослідження проводили у вересні 2015 – квітні 2016 р. на базі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. У дослідженні брали участь 44 студенти Вінницького транспортного коледжу чоловічої статі. Студентів розділили на дві групи – контрольну та основну. Досліджено вплив 24-тижневої програми з використанням бігових навантажень в аеробному режимі енергозабезпечення. Ефективність занять із використанням бігових навантажень в аеробному режимі енергозабезпечення вивчали за їх здатністю впливати на фізичну підготовленість студентів транспортного коледжу. Установлено, що «Навчальна програма з фізичного виховання для вищих навчальних закладів I–II рівня акредитації» не спричиняє вірогідних позитивних змін фізичної підготовленості студентів транспортного коледжу. Висновки. Застосування у фізичному вихованні студентів транспортного коледжу занять періодичністю три рази на тиждень, які включають бігові навантаження в аеробному режимі енергозабезпечення, покращують показники загальної, швидкісної й швидкісно-силової витривалості; силової динамічної витривалості м’язів ніг; силової статичної витривалості м’язів спини, сідничних м’язів і м’язів задньої поверхні стегна. Під впливом занять, у яких використовували бігові навантаження в аеробному режимі енергозабезпечення, через 24 тижні у студентів достовірно зросли загальна витривалість (на 4,35 %), швидкісна витривалість (на 3,73 %), силова динамічна витривалість м’язів ніг (на 8,27 %) і статична витривалість м’язів спини, сідничних м’язів та м’язів задньої поверхні стегна (на 5,39 %) (p<0,05).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Луценко, Лариса, Інна Бодренкова та Юлія Луценко. "Взаємозв’язок показників спеціальної фізичної підготовленості спортсменів та структурних компонентів змагальної програми в акробатичному рок-н-ролі". Слобожанський науково-спортивний вісник 2, № 82 (26 квітня 2021): 29–36. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-2.005.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: встановити взаємозв’язок показників спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих спортсменів «мейн класу контактного стилю» та структурних компонентів змагальних програм в акробатичному рок-н-ролі. Матеріал і методи: у дослідженні взяли участь 16 кваліфікованих спортсменів віком 14-17 років, 8 чоловіків та 8 жінок (8 спортивних пар). Методи дослідження: аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент і методи математичної статистики. Результати: досліджено змагальні програми та показники рівня спеціальної фізичної підготовленості квалі-фікованих спортсменів. Виявлено і встановлено достовірні зв’язки між складовими компонентами змагальної програми та показниками спеціальної фізичної підготовленості. Експериментально доведено та математично підтверджено, що розроблені та апробовані тести є найбільш інформативними для визначення готовності до зма-гальної діяльності кваліфікованих спортсменів та є об’єктивними критеріями відбору та орієнтації спортсменів у системі підготовки і змагальній діяльності в акробатичному рок-н-ролі. Висновки: отримані дані систематизують засоби спеціальної фізичної підготовки спортсменів і дають можли-вість спланувати алгоритм корекції та вдосконалення змагальних програм кваліфікованих спортсменів «мейн класу контактного стилю». Використовуються тренерами спортивних клубів для оцінки стану підготовленості спортсменів і вдосконалення змагальних програм спортивних пар категорії «мейн клас контактної стилю» в акробатичному рок-н-ролі. Ключові слова: акробатичний рок-н-рол, «мейн клас контактний стиль», кваліфіковані спортсмени, структурні компоненти змагальної програми, спеціальна фізична підготовка, кореляційний аналіз.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Strykalenko, Yevhenii, Oleh Shalar, Rehina Andrieieva, Ihor Zhosan, Viktoriia Koval та Oksana Shvets. "Вплив занять Cycle на фізичний стан жінок молодого віку". Physical education, sport and health culture in modern society, № 4(48) (31 грудня 2019): 68–73. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-04-68-73.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Cycle є аеробним видом спорту, оскільки сприяє зміцненню серцево-судинної системи, розвитку м’язової системи, підвищує рівень загальної та спеціальної витривалості та дозволяє корегувати вагові показники. Незважаючи на вдосконалення сучасних фітнес-технологій і велику кількість розроблених фітнес-програм, більшість з них не засновані на глибокому розумінні функціональних механізмів тренування жінок репродуктивного вікового періоду, і не враховують проблем індивідуалізації з метою оптимізації її ефективності. Мета й методи дослідження. Мета роботи полягає в розробці методики занять Cycle та визначенні ефективності їх впливу на показники фізичного стану жінок молодого віку. Контингент дослідження складали жінки молодого віку, які займалися у Херсонському фітнес-клубі «Hammer». Були застосовані такі методи дослідження: методи педагогічного тестування для оцінки рівня фізичної підготовленості, медико-біологічні методи для оцінки функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем; педагогічний експеримент, спрямований на впровадження методики використання тренувальних занять Cycle для покращення показників функціональної та фізичної підготовленості жінок молодого віку, методи математичної статистики. Результати роботи та ключові висновки. За рахунок використання занять Cycle за всіма тестами відбулись позитивні зрушення від 11,3 до 39,6 %. Встановлено, що розходження між вихідними та кінцевими результатами за чотирма досліджуваними тестовими завданнями виявилися достовірними (два з фізичної підготовленості – рівномірний біг на 2000 м, згинання та розгинання рук в упорі лежачи, та два з функціонального стану – Індекс проби Руф’є, Індекс гарвардського степ-тесту) (р < 0,05, р < 0,01). Це підтверджує думку про цілеспрямований вплив фітнес-тренувань з використанням спеціалізованого обладнання Cycle на механізми функціональної адаптації до тривалих фізичних навантажень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Шестерова, Людмила, та Лейля Аджаметова. "ВПЛИВ ПЛІОМЕТРИЧНОГО ТРЕНУВАННЯ НА УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕННОСТІ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ СПРИНТЕРІВ З ВАДАМИ ЗОРУ НА ПЕРЕДЗМАГАЛЬНОМУ ЕТАПІ". Слобожанський науково-спортивний вісник 77, № 3 (6 червня 2020): 43–48. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-3.006.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: з’ясувати ефективність застосування пліометричного методу тренування на різному ґрунті на передзмагальному етапі висококваліфікованих спринтерів з вадами зору. Матеріал і методи: досліджувалися показники спеціальної фізичної підготовленості Заслуженого майстра спорту України з легкої атлетики серед спортсменів з вадами зору упродовж передзмагального етапу річного макроциклу. У ході роботи були використані наступні методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження; педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати: зміна ґрунту, на якому виконувалися вправи пліометричного характеру, призвела до позитивних змін показників спеціальної фізичної підготовленості легкоатлетки. Висновки: застосування на передзмагальному етапі підготовки висококваліфікованої легкоатлетки з вадами зору шеститижневої пліометричної програми сприяло достовірному підвищенню швидкісних і швидкісно-силових показників (p<0,05-0,01). Ключові слова пліометрика, спеціальна фізична підготовленість, передзмагальний етап, вади зору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Кадієва, Маргарита. "Аналіз показників фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (3 січня 2022): 58–65. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.58-65.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Обґрунтування доцільності вивчення та аналізу особливостей фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями для побудови програми рекреаційних занять з даним контингентом. Мета. Вивчити показники фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями як основи розробки оздоровчо-рекреаційної програми занять з використанням засобів скелелазіння. Методи. Теоретичний аналіз фахової науково-методичної літератури, компаративний метод, педагогічні методи (спостереження, експеримент, тестування), антропометричні, фізіологічні методи дослідження, методи математичної статистики. Результати. Дані вказують на відсутність статистично значущої різниці (р > 0,05) у показниках фізичного розвитку та серцево-судинної системи між хлопчиками і дівчатками обох вікових груп. Встановлено значну варіативність показників маси тіла та динамометрії правої і лівої кисті у всіх статево-вікових групах. Показники індексу Руф’є перебувають в діапазонах 11,6–12,8 ум. од., що відповідає задовільному рівню фізичної працездатності. Серед дітей обох статево-вікових груп не виявлено осіб, які б мали високий та достатній рівні фізичної працездатності. У хлопчиків 9 років за силовий індекс переважна більшість набрали 6 і 8 балів, відсутні особи які мали б високі бали. У цьому контингенті обстежених під час оцінювання індексу витривалості переважна більшість набирали бали від 7 до 10, але серед дітей були і такі, що отримали 4 і 5 балів. Під час оцінювання індексу швидкості хлопчики в основному отримали від 6 до 10 балів. Оцінювання їхнього швидкісно-силового індексу вказує на виконання тестового завдання на високі бали, переважна більшість виконала тест на 7 і 10 балів. Аналіз фізичної підготовленості дівчаток 9 років вказує на досить низькі бали. Спостерігається великий відсоток осіб, які мали від 4 до 5 балів і відсутні ті, які мали 10 балів і вище. Подібні результати спостерігаються і у школярів 10 років. Переважна більшість осіб обох статево-вікових груп мають низький рівень фізичного здоров’я, жодної дитини не було віднесено до середнього і високого рівня. Отримані дані фізичного стану дітей молодшого шкільного віку з емоційно-вольовими порушеннями свідчать про певні особливості показників, які важливо враховувати під час складання програм рекреаційних занять з використанням засобів скелелазіння для даного контингенту. Ключові слова: діти молодшого шкільного віку, емоційно-вольові порушення, фізичний стан, фізичний розвиток, фізична підготовленість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Корсак, Олександр, Олександр Лемак, Ірина Султанова та Ірина Іванишин. "ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН І ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ УЧНІВ ЛІЦЕЮ З ПОСИЛЕНОЮ ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ З РІЗНИМ РІВНЕМ БІОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 26–38. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.26-38.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – дослідити взаємозв’язок між функціональним станом і фізичною підготовленістю учнів з різним рівнем біологічного розвитку. Методи дослідження: 1) тестування фізичної підготовленості (комбінований силовий тест, біг на 100 і 1000 м, човниковий біг 4×9 м , стрибок у довжину з місця, нахил тулуба вперед з положення сидячи, підтягування з вису); 2) біологічні методи (антропометрія, визначення рівня біологічного розвитку, артеріального тиску, адаптаційного потенціалу, індексів Робінсона та Кердо, життєвого індексу, проби Штанге та Генчі); 3) методи математичної статистики. В дослідженні взяли участь 332 учні Прикарпатського ліцею з посиленою фізичною підготовкою віком 13–17 років. Результати. Із збільшенням рівня біологічного розвитку знижуються функціональні резерви організму, про що свідчить низький показник життєвого індексу та індексу Робінсона. Ці зміни супроводжувалися зростанням систолічного артеріального тиску та адаптаційного потенціалу, що свідчить про напругу регуляторних систем організму. Із збільшенням рівня біологічного розвитку підвищуються показники комплексної силової вправи, стрибка у довжину з місця, гнучкості та підтягування у висі. Поряд з цим відбувається зниження витривалості та спритності по відношенню до підлітків з низьким рівнем біологічного розвитку. Висновок. Підвищення рівня біологічного розвитку супроводжується зростанням розвитку силових та швидкісно-силових якостей, а також гнучкості. Натомість, у період інтенсивного статевого дозрівання, на фоні уповільнення процесів диференціації кардіореспіраторної системи і зростання напруги механізмів нейрогуморальної регуляції функцій організму, уповільнюється зростання аеробних можливостей (витривалості). Розвиток фізичних здібностей та функціональних резервів фізіологічних систем відбувається гетерохронно, що обумовлено різними темпами росту організму та біологічного розвитку. Урахування виявлених особливостей фізичного та функціонального стану організму підлітків з різним рівнем біологічного розвитку в процесі фізичної підготовки дозволить більш ефективно здійснювати дозування фізичних навантажень у підлітковому віці.Ключові слова: функціональний стан, підлітки, біологічний розвиток, фізична підготовленість, фізичні якості, функціональні резерви.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Lebediev, Serhii, Sergey Zhurid, Svyatoslav Koval, and Victor Shalenko. "Control of physical and technical readiness of football players at the stage of specialized basic training." Слобожанський науково-спортивний вісник 1, no. 26 (March 31, 2022): 14–19. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2022-1.003.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити на початку підготовчого періоду вихідний рівень фізичної та технічної підготовленості футболістів 2006 р.н. різних дитячо-юнацьких команд м. Харкова. Матеріал і методи: дослідження проводилося в серпні 2021 року. Контингент обстежуваних - спортсмени у кількості 56 футболістів ДЮФК (дитячо-юнацький футбольний клуб) «Арсенал» м. Харкова та ДЮСШ (дитячо-юнацька спортивна школа) № 7 м. Харкова, вік яких становив у середньому 14,6 років. Були визначені технічні та фізичні показники, які характеризують рівень підготовленості футболістів до початку змагального сезону. У дослідженні були використані такі методи: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Результати: у роботі встановлені статистично достовірні відмінності між технічними показниками: в тесті біг 30 м (з м’ячем) (р <0,05; t=2,18), вкидання м’яча з-за бічної лінії (р<0,05; 2,88); у показниках з фізичної підготовленості статистично достовірні зміни були виявлені у тестах «Іллінойс» (р <0,05; t=2,72), човниковий біг 7х30 м (р<0,05; t=2,48), при цьому гравці ДЮФК «Арсенал» долають відстань швидше (р<0,05; t1=2,10; t2=2,05; t3=2,06; t7=2,15) на першому, другому, третьому та сьомому відрізках ніж гравці ДЮСШ № 7. У тесті на витривалість човниковий біг 5х30 м гравці ДЮФК «Арсенал» швидше (р<0,05; t=2,12) пробігають, ніж гравці ДЮСШ № 7, при цьому на першому та третьому відрізках гравці ДЮСШ № 7 повільніше (р<0,05; t1=2,75; t3=2,05) долають відстань, ніж футболісти ДЮФК «Арсенал». Висновки: аналіз спеціальної літератури свідчить, що сучасна науково-методична база в аналізі технічної та фізичної підготовленості у футболі є недостатньо вивченою для того, щоб забезпечити ефективну підготовку юнаків до вищих спортивних досягнень. У результаті дослідження встановлено статистично достовірні відмінності у показниках з фізичної та технічної підготовленості між ДЮФК «Арсенал» та ДЮСШ № 7 м. Харкова. Визначено, що футболісти 2006 року народження мають низький рівень функціональної працездатності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Pavlova, Iuliia, та Olena Zastavska. "Вплив занять кросфітом на психічний стан та якість життя молоді". Physical education, sports and health culture in modern society, № 1 (45) (24 травня 2019): 62–70. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-01-62-70.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Незважаючи на значні напрацювання, детальне вивчення біологічних, соціальних та поведінкових аспектів і значення рухової активності для психічного здоров’я людини, відкритими для розгляду й дискусії залишаються питання розуміння механізмів впливу фізичної активності на психічне здоров’я дітей та підлітків. Мета статті – оцінити вплив занять кросфітом на психічний стан і показники якості життя осіб підліткового віку. Методи. У дослідженні взяли участь 14 осіб віком 14–16 років. Тренування з кросфіту тривалістю 1 год відбувалися тричі на тиждень упродовж двох місяців. До складу тренувань входили багатофункціональні комплексні вправи переважно силової спрямованості, які учасники виконували в аеробному режимі в зоні високої інтенсивності, тривалістю не більше ніж 20 хв. Для оцінювання якості життя застосовували анкету PedsQL™ (Generic Core, український варіант для респондентів віком 13–18 років). Уявлення учасників про самого себе («Я»-концепція) вивчали за оцінкою фізичного «Я», настрою, спортивної й академічної компетентностей. Залежні між собою непараметричні вибірки порівнювали за допомогою Z-критерію Вілкоксона. Результати. Після участі у 8-тижневій програмі спостерігали зростання (p<0,01) рівня фізичної підготовленості за результатами виконання комплексів вправ. Середні значення всіх показників «Я»-концепції зростали після участі в про- грамі. Позитивну динаміку спостерігали для показників «Настрій» (р=0,09), «Спортивна компетентність» (р=0,09), «Академічна компетентність» (р=0,10). По завершенню програми показники якості життя зросли на 4–10 балів та перевищували значення 75 балів. Зміни спостерігали щодо показників шкал «Фізичне функціонування» (на 10 %, p=0,1), «Емоційне функціонування» (на 14 %, p=0,09) і «Функціонування в школі» (на 15%, p=0,03). Висновки. Одночасно зі збільшенням рівня фізичної підготовленості, 8-тижневі тренування з кросфіту сприяли зростанню впевненості в собі, поліпшенню настрою. В учасників програми спостерігали зростання показників якості життя на 10–15 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Ашанін, Володимир, Світлана Пятисоцька, Яна Жерновнікова, Андрій Єфременко, Ольга Без’язична та Ліана Дугіна. "Особливості фізичного розвитку спортсменів як основа диференціації навантажень в тренувальному процесі юних кікбоксерів". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 81 (22 лютого 2021): 59–65. http://dx.doi.org/10.15391/https://doi.org/10.15391/snsv.2021-1.008.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити показники фізичного розвитку спортсменів групи початкової підготовки з кікбоксингу. Матеріал і методи: дослідження було проведено на базі ДЮСШ «ХФТІ» м. Харкова. До експерименту було залучено 28 кікбоксерів 10-11 років групи початкової підготовки першого року навчання. У роботі застосовували наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення наукової літератури, антропометричні вимірювання, методи математичної статистики. Результати: були проведені візуальні та антропометричні обстеження тіла спортсменів за наступними показниками: довжина і маса тіла, окружність грудної клітини. Також проведено комплексне тестування рухових якостей спортсменів з використанням контрольних вправ, що передбачені державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України. Висновки: у ході дослідження були проведені антропометричні обстеження юнаків 10-11 років, які займаються кікбоксингом, що дозволило встановити особливості будови тіла спортсменів. Були обчислені ваго-зростовий та грудо-зростовий індекси, а також індекс Піньє для визначення соматичного типу спортсменів. В результаті дослідження виявлено, що за індексом Кетле переважна кількість учнів мала рівень фізичного розвитку середній і вище; за індексом пропорційності розвитку грудної клітини – вузьку грудну клітину. За виявленими значенням індексу Пінье встановлено, що більшість кікбоксерів відноситься до астенічного типу конституції. Виявлено важливе значення застосування диференційованого підходу в організації тренувального процесу спортсменів з урахуванням їх соматотипу. Спортсмени 10-11 років різних соматотипів (астенічного, нормостенічного та гіперстенічного) мають суттєві відмінності за показниками розвитку фізичних якостей. Такі результати дослідження експериментально підтвердили необхідність пошуку нових підходів до системи фізичної підготовки спортсменів з урахуванням їх індивідуальних особливостей. Ключові слова: фізичний розвиток, фізична підготовленість, соматотип, диференційований підхід, спортсмени-кікбоксери, початковий етап підготовки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Andres, Andrіі. "Спритність та показники уваги студентів інституту інформаційних технологій". Physical education, sports and health culture in modern society, № 1 (45) (24 травня 2019): 55–61. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-01-55-61.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Високий рівень розвитку психофізичних якостей фахівця сприяє високій працездатності й міцному здоров’ю, професійному успіху. Доведено позитивний вплив застосування ігор у фізичному вихованні студентів на їхні психофізичні показники. Доведено існування взаємозв’язку між окремими показниками психофізичної та фізичної підготовленості. Проте відсутність інформації про ступінь взаємозв’язків між рівнем розвитку спритності та показниками уваги в студентів спеціальності «Інформаційні технології» гальмують процес добору ефективних засобів фізичного виховання студентів комп’ютерних спеціальностей, хоча концентрація й стійкість уваги є професійно-значущими психофізичними якостями студентів інформаційно- логічної групи спеціальностей. Метою роботи було з’ясувати можливості покращення показників концентрації, стійкості та переключення уваги студентів Інституту інформаційних технологій засобами з розвитку спритності. Методи. У констатувальному експерименті взяли участь 548 студентів чоловічої статі першого курсу Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології. Увагу визначали із застосуванням коректурної проби Бур- дона, спритність – за результатом човникового бігу 4×9 м. Проводили кореляційний аналіз. Результати роботи. Лише невелика кількість (5,1 %) студентів продемонструвала дуже високий рівень концентрації уваги. Третина студентів мали високий і дуже високий (36,7 та 3,5 %) рівні стійкості уваги. За показниками концентрації та стійкості уваги 16,1 і 21,3 % студентів потребують нагальної корекції, позаяк мають низькі й дуже низькі показники; за показниками переключення уваги таких студентів суттєво більше (28,2 %). Спритність має вищий від середнього ступінь впливу на показники переключення уваги. Висновки. Студенти Інституту інформаційних технологій потребують цілеспрямованого розвитку уваги в рамках психофізичної підготовки під час академічних чи позанавчальних занять із фізичного виховання. Ефективними для цього можуть бути засоби з розвитку спритності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Лемак, Олександр, Олександр Корсак, Ірина Султанова, Ірина Іванишин, Родіон Арламовський та Анна Фірка. "ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО СТАНУ ПІДЛІТКІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 35 (4 січня 2021): 48–59. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.35.48-59.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Дослідити взаємозв’язок між фізичним розвитком (на прикладі довжини тіла) іфізичним станом в учнів підліткового віку. Методи. В дослідженні взяло участь 411 підлітків, з них –201 жіночої та 210 чоловічої статі. З метою вивчення особливостей фізичного стану досліджуваногоконтингенту (темпів росту) були використані такі методи: оцінка фізичної підготовленості школярів;визначення аеробної продуктивності методом степ-ергометрії; стан регуляторних механізмівоцінювали на підставі адаптаційного потенціалу за М. Баєвським. У якості критерію фізичного роз-витку використовували показники довжини тіла. Кількісні дані опрацьовані статистично з викорис-танням методів варіаційної статистики та методів перевірки гіпотез. Результати. У підлітківжіночої статі в групі з низьким рівнем фізичного розвитку сприятливим періодом для розвитку гнуч-кості є вік 12–13 років, для розвитку швидкісно-силових здібностей – 13–14 років. У групі з середнімрівнем фізичного розвитку вік 13–14 років є сприятливим для розвитку динамічної сили згиначів плеча.Для розвитку швидкісно-силових здібностей період 13–14 років є сприятливим у підлітків чоловічоїстаті з високим та середнім рівнями фізичного розвитку; вік 13–15 років є сприятливим для групипідлітків з низьким рівнем фізичного розвитку. Динамічну силу згиначів плеча доцільно розвивати у 13–14 років у підлітків з високим рівнем фізичного розвитку та у 15–16 років у групі з середнім рівнемфізичного розвитку. Для розвитку статичної м’язової витривалості сприятливим є період 13–14 років упідлітків з середнім рівнем фізичного розвитку. Висновок. Наявність сприятливих періодів для розвиткуфізичних якостей у різні періоди онтогенезу та флюктуацій напруги адаптаційних механізмів упідлітків з різним рівнем фізичного розвитку, а також тенденції до зниження фізичної підготовленостіта аеробної продуктивності зумовлює необхідність розробки та запровадження у практику їх фізичноїпідготовки диференційованих підходів з урахуванням рівня фізичного розвитку.Ключові слова: фізичний стан, підлітки, фізичний розвиток, аеробна продуктивність, адап-таційний потенціал.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Tsyupak, Yuriш, Tatyana Tsyupak, Alexander Shvay, Leonid Gnitetsky, Andrey Kovalchuk та Yurii Tsyupak. "Вплив занять рухливими іграми на показники фізичної та техніко-тактичної підготовленості юних футболістів у підготовчому періоді". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(42) (26 липня 2018): 149–54. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-149-154.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. В умовах збільшення щільності гри у футбол та її швидкості важливе включення в структуру тренувального процесу комплексу рухливих ігор, які сприятимуть розвитку фізичної й техніко-тактичної підготовленості. Завдання дослідження – визначити вплив спеціально підібраних рухливих ігор на стан фізичної, спеціальної та технічної підготовленості юних футболістів 12–13 років. Матеріал і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 40 футболістів, які займалися в групі спортивного вдосконалення першого року навчання. Досліджувані належали до основної медичної групи, на момент обстеження вони не мали скарг на стан здоров’я та самопочуття. В експериментальній групі на кожному тренувальному занятті, відповідно до поставлених завдань, використовували рухливі ігри. Заняття в контрольній групі проводили за загальноприйнятою програмою. Результати дослідження. Установлено, що середні показники стрибка в довжину з місця в юних футболістів експериментальної групи становлять 163,8 см, у юних футболістів контрольної групи – 173,6 см (Р<0,05). Величини потрійного стрибка в довжину, – 526,2 см і 520,8 см; стрибка вверх – 41,4 і 43,2 см; бігу на 400 м – 69,34 с і 68,18 с; човникового бігу – 3х15 м – 8,12 і 8,42 с (Р> 0,05). Подібну тенденцію виявлено й за спеціально-фізичною підготовленістю футболістів. Висновки. Результати проведеного педагогічного експерименту підтверджують ефективність розробленої методики застосування спеціально підібраних рухливих ігор у навчально-тренувальному процесі юних футболістів другого року навчання, що засвідчує вірогідне покращення їхньої фізичної, спеціальної й технічної підготовленості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Chervonoshapka, Maryna, Halyna Shutka та Oksana Chychkan. "Силові показники ударів руками і ногами у курсантів закладів вищої освіти МВС України". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (29 вересня 2018): 108–12. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-108-112.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Одним із важливих показників підготовленості курсантів є здатність виконувати удари з високою швидкістю та силою (з урахуванням вразливих точок на тілі людини), оскільки це дає змогу ефективно випереджати дії правопорушника та чинити негативний вплив на його працездатність за умови прямої загрози життю й здоров’ю працівника поліції або громадян. Мета й методи дослідження. Мета роботи – дослідити показники сили ударів руками та ногами в курсантів на різних етапах навчання. У роботі застосовували такі методи: теоретичний аналіз й узагальнення даних науково-методичної літератури та емпіричних матеріалів наукового дослідження; контрольні випробування – тестування з використанням ударного хронодинамометра «СПУДЕРГ», який дає змогу вимірювати силу ударів; методи статистичного опрацювання. Результати роботи та ключові висновки. Досліджено показники сили поодиноких видів ударів. Проведено порівняльний аналіз показників сили ударів у курсантів на різних етапах навчання. Отримані результати досліджень дали змогу виявити резерви для покращення рівня спеціальної фізичної підготовленості курсантів, а також підвищення ефективності процесу вивчення й удосконалення техніки ударних дій у навчальному процесі з дисципліни «Спеціальна фізична підготовка».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Соловей, О. М., М. Ю. Пожидаєв, Д. В. Дищенко, К. Г. Вознюк, С. П. Петренко та Д. О. Анісімов. "ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА КУРСАНТІВ ЯК ФАКТОР, ЩО ВПЛИВАЄ НА РІВЕНЬ СКЛАДНИКІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 71–79. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Нині основною складовою частиною професійної діяльності працівників правоохоронних органів є високий рівень компетентності і рівень спеціальної фізичної підготовленості. Незважаючи на це, рівень теоретичної підготовки курсантів і здобувачів вищої освіти та їхні теоретичні знання не завжди відповідають вимогам, які сприяють підвищенню мотивації до занять зі спеціальної фізичної підготовки і вдосконаленню їх рівня. Тому проблемою нашого дослідження є визначити рівень теоретичної підготовки курсантів та її вплив на розвиток складників спеціальної фізичної підготовки протягом навчального процесу. Мета – визначити вплив теоретичної підготовки курсантів на їх рівень складників спеціальної фізичної підготовленості під час навчального процесу. Матеріал і методи: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури та нормативних документів, анкетування, педагогічне спостереження, методи тестування спеціальної фізичної підготовленості, послідовний педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Стимулюючими факторами успішного навчання в університеті є оволодіння професією (72,6 %), набуття знань (70,3 %), наявність бажання навчатися (93,4 %). Отримують задоволення від дисципліни «Спеціальна фізична підготовка» 28,3 %, мають бажання займатися додатково фізичними вправами 58,1 %. Із форми заняття обрали лекції в поєднанні з практичними заняттями 89,2 %, лекції в поєднанні із самостійною роботою – 60,3 %, лекції в поєднанні із семінарськими заняттями і консультаціями –61,8 %. 55,0 % задоволені змістом лекцій і практичних занять, 31,6 % достатньо зрозумілі поняття і терміни під час лекцій, 13,3 % відчували інтерес до проблем, що розглядалися під час лекції. 19,1 % вважають рівень власної підготовленості високим, 41,6 % – середнім і 34,4 % – нижчим за середній. Достовірно (р<0,05) покращились показники швидкісно-силових здібностей (на 3,1%), спритності (на 3,2 %), сили (на 25,4 %) та витривалості (на 3,6 %). Професійні мотивації першокурсників («оволодіння професією», «отримання диплома», «набуття знань») прямо пов’язані з формуванням професійних вмінь та навичок та набуттям теоретичних знань із дисципліни «Спеціальна фізична підготовка». Набуті теоретичні знання відіграють важливу роль у підвищенні рівня спеціальної фізичної підготовленості курсантів і здобувачів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Марченко, С. І., та Б. А. Бережняк. "Особливості розвитку координації у школярів молодших класів". Теорія та методика фізичного виховання, № 4 (6 листопада 2015): 32. http://dx.doi.org/10.17309/tmfv.2014.4.1115.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження: визначити особливості координаційної підготовленості школярів молодшого шкільного віку. Методи й організація дослідження. В дослідженні використані такі методи: метод теоретичного аналізу та узагальнення літературних джерел, вивчення документальних матеріалів, педагогічне спостереження і хронометраж навчальних занять; метод контрольних випробувань, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У експерименті прийняли участь 60 учнів: 20 — 2 класів, 20 — 3 класів, 20 — 4 класів.Висновки. У молодшому шкільному віці дівчатка мають більш високий, ніж хлопчики, рівень прояву статичної рівноваги, а показники динамічної рівноваги хлопчиків вище аналогічних показників дівчаток. Отримані данні вікового розвитку координаційних здібностей вказують на необхідність розробки методики диференційованого фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Дітей, що не займаються спортом і мають середні й низькі показники фізичної підготовленості, варто орієнтувати на поліпшення особистих результатів.<div> </div>

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Симонік, А. В., В. О. Пономарьов та М. С. Симонік. "ВПЛИВ ЗАНЯТЬ АТЛЕТИЧНОЮ ГІМНАСТИКОЮ НА ФІЗИЧНИЙ СТАН ЧОЛОВІКІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (28 вересня 2021): 175–81. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-24.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості впливу занять силової спрямованості на показники фізичного розвитку, функціонального стану, фізичної підготовленості та психомоторики чоловіків різних вікових груп. У дослідженні взяло участь 27 спортсменів, віком від 16 до 45 років, які були розділені на 3 групи: 1 група – 16–25 років (n=9), 2 група – 26–35 років (n=9), 3 група – 36–45 років (n=9). Вплив застосовуваних засобів підготовки оцінювався через 4 місяці. Для визначення рухової готовності застосовували вправи: жим штанги лежачи на горизонтальній лаві, присідання зі штангою в тренажері Смітта, станова тяга; гнучкість оцінювалася за результатами нахилу з положення стоячи на лаві в сантиметрах; локальна витривалість м’язів живота оцінювалася за результатами рухового тесту підйом тулуба з положення лежачи. Для визначення функціонального стану використовувалися такі тести: проба Штанге; індекс Гарвардського степ-тесту; ЖЄЛ; життєвий індекс. Оцінку психомоторики проводили за тестами: проба Ромберга; оцінка відмінностей у масі штанги (жим з пов’язкою на очах), шкала самооцінки за Спілбергом і тепінг-тест. Для оцінки рівня фізичного розвитку ми використовували показники: вимірювання обхватів (грудної клітини, стегна, плеча, талії); зважування; вимірювання зросту; розраховувався індекс Кетле. Ми дослідили особливості впливу занять атлетичною гімнастикою на чоловіків різних вікових груп: 1 група – 16–25 років (n=9), 2 група – 26–35 років (n=9), 3 група – 36–45 років (n=9). У таблиці 1 представлені результати проведеного дослідження. Ми дійшли висновку, що з віком показники фізичного розвитку (індекс Кетле, окружність грудей, окружність талії) зростають. Обсяг стегна, окружність плеча з віком практично не змінюються. Показники функціонального стану (індекс Гарвардського степ-тесту й життєвий індекс) знижуються з віком. Значення показників життєвої ємкості легень і проби Штанге найвищі в другій віковій групі (26–35 років). Показники спеціальної фізичної підготовки найвищі в другій віковій групі (26–35 років). Локальна витривалість м’язів живота й показник вправи «станова тяга» досягають найвищих значень у першій віковій групі (16–25 років) і з віком знижуються. Показники психомоторики учасників дослідження досягають найвищих значень у другій віковій групі (26–35 років) і незначно знижуються з віком. Визначення ваги штанги за рахунок м’язового відчуття найкраще розвинене в першій віковій групі (16–25 років). Показники фізичного розвитку найчастіше змінюються в першій віковій групі. Дані, що відображають функціональний стан, найбільше змінилися в чоловіків другої вікової групи, (індекс Гарвардського степ- тесту). Найбільш значні зміни в руховій підготовленості досягнуті чоловіками третього віку (36–45 років). При оцінці психомоторики найбільш позитивні зміни відбулися в учасників дослідження у віці від 16 до 25 років. Перспективи подальшого дослідження вбачаються в розробці методики підготовки спортсменів, які спеціалізуються в атлетичній гімнастиці, з урахуванням типу статури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Tsiupak, Tetiana, Yuriy Tsiupak, Oleksandr Shvai, Yurii Tsyupak та Ruslan Haivola. "Вплив фізичної терапії на морфо-функціональний стан та рухову активність хлопчиків 7 – 8 років з легкою формою розумової відсталості". Physical education, sport and health culture in modern society, № 1(53) (1 квітня 2021): 72–79. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-01-72-79.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. В усьому світі відзначається підвищена цікавленість до проблеми розумової відсталості в різних аспектах. Роль фізичної терапії розумово відсталих дітей полягає в корекції рухової сфери, у підвищенні рівня здоров’я й фізичної підготовленості, у позитивному впливі на психоемоційний стан. Мета дослідження – проаналізувати вплив засобів фізичної терапії на морфофункціональний стан та дрібну моторику хлопчиків 7– 8 років із легкою формою розумової відсталості. Матеріал і методи дослідження. У дослідженні, за пого- дженням батьків, узяли участь вісім хлопчиків віком 7–8 років із діагнозом за МКХ-10 – дебільність, F70 – легка розумова відсталість. Під час дослідження використовувались теоретичні методи дослідження, клінічний огляд, анкетування, опитування, антропометричні методи, функціональні методи, діагностика рухових функцій. Результати дослідження. За час експерименту, який тривав вісім місяців, показники фізичного розвитку й функціонального стану хлопчиків 7–8 років зазнали позитивних змін. Порівняльний аналіз показників розвитку дрібної моторики хлопчиків після експерименту показав значне покращення результатів тестування. Так, під час виконання тесту «Скласти мозаїку» різниця в показниках до й після проведення експерименту становила 2 бали, при <0,001; «Розкладання» та «Застібування ґудзиків» поліпшилося на 1,5 бали при p<0,001; «Шнуру- вання» і «Знайти квасолину» на 1,75 бала, при p<0,001; «Лови кульку» – на 1,25 бала при p=0,001; «Пересипання» – на 1 бал, при p=0,008; «Конструювання з паличок» – на 1,88 бала, при p<0,001. Висновки. Запропонована програма фізичної терапії позитивно вплинула на фізичний розвиток, стан серцево-судинної, дихальної систем і розвиток дрібної моторики хлопчиків 7–8 років із розумовою відсталістю легкої форми, що вказує на можливість їх розвитку при своєчасній спеціально спрямованій корекції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Vilchkovsky, Edward. "Особливості підвищення рухової активності учнів загальноосвітніх шкіл США". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(46) (30 червня 2019): 9–15. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-02-09-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Масові дослідження стану здоров’я учнів американських шкіл, які проводились у 80-х роках ХХ ст., показали, що в них значно знизилися показники тренованості серцево-судинної системи. Значна частина учнів старших класів мала зайву масу тіла й ожиріння. Тому зроблено висновки, що основними чинниками, які негативно впливають на стан здоров’я, фізичний розвиток і рухову підготовленість дітей та учнівської молоді, є режим гіподинамії (малої рухової активності в значної частини школярів); другий чинник пов’язаний із незначною кількістю уроків фізичного виховання в деяких школах (один−два рази на тиждень) та невдалою організацією спортивно-масової роботи зі школярами в позаурочний час. Мета дослідження – проаналізувати та узагальнити досвід загальноосвітніх шкіл США щодо організації й змісту рухової активності учнів у позаурочний час. Методи дослідження – аналіз літератури з теорії та методики фізичного виховання, педагогіки й документів, які стосуються реформування шкільної освіти у США, матеріалів науково-практичних конференцій із проблеми фізичного виховання школярів. Результати дослідження. У зв’язку із ситуацією, яка склалася з реалізацією оздоровчих завдань у навчальних закладах США, Президентська рада з фізичної підготовки та спорту розробила рекомендації для керівництва освіти в штатах, директорів шкіл і вчителів фізичної культури. Особливістю фізичного виховання в американських школах є те, що в кожному штаті для шкіл розробляються свої навчальні плани. Тому кількість уроків фізичного виховання в різних типах шкіл та класах може мати свої відмінності. Для проведення позакласної спортивно-масової роботи в школі вчитель складає факультативну програму. Зміст її становлять ті види спорту, які обрані учнями для позакласних спортивних занять. Учитель може також скласти комбіновану програму з фізичної культури, яка поєднує основну та факультативну програми. Учителям фізичної культури рекомендується включати до програми такі види фізичних вправ і спорту, як спортивні ігри, гімнастика та акробатика, танці, водні види спорту, легка атлетика, єдиноборства й обов’язково рекреаційні види спорту, якими людина може займатися протягом усього життя. При цьому враховується спортивна база школи, регіональні, кліматично-географічні умови та інтерес учнів до цих спортивних дисциплін. Висновки. Фізичне виховання є обов’язковою складовою частиною системи шкільної освіти США. Воно реалізується у формі уроків, індивідуальних занять фізкультурою та спортом у позаурочний час (спортивні секції, рекреаційні заняття, змагання та ін.). Програма з фізичної культури в американських школах спрямована на підвищення всебічної фізичної підготовленості учнів, формування в них стійкої мотивації до рухової активності та створення здорового стилю життя, виховання позитивних моральних і вольових якостей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Бакіко, І. В., О. В. Радченко, В. В. Файдевич, А. Г. Чиж та В. П. Констанкевич. "АДЕКВАТНІСТЬ САМООЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДІВЧАТ СЕРЕДНІХ КЛАСІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (27 вересня 2021): 14–22. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-02.

Повний текст джерела

Анотація:

Для виховання і формування цінностей особистої фізичної культури школяра необхідні відповідні умови організації фізичного виховання і визначення його значущого статусу та іміджу в суспільстві. Проте вчені відзначають украй низький рейтинг цінностей фізичної культури в сучасному суспільстві. На думку авторів, необхідні кардинальні зміни щодо розуміння суті фізичної культури на базі широкого філософсько-культурологічного підходу, що дадуть можливість зорієнтувати систему неспеціальної фізкультурної освіти на формування і відтворення людини в цілісній єдності тілесного і духовного. Критерієм оцінки ефективності педагогічної діяльності у сфері неспеціальної фізкультурної освіти, на думку М. Маєвського, має бути не лише рівень здобутих нових фізкультурних знань, формування рухових умінь і навичок, розвиток фізичних здібностей, але і позитивне мотиваційно-потребове ставлення до фізичної культури, що може проявлятися у зверненні до саморозвитку, самовираження, самооцінки, самоконтролю, самопізнання, самовиховання, самореалізації, самовизначення, самоосвіти, самовдосконалення, тобто до самореалізації й удосконалення свого духовного і фізичного начала, що і є важливим феноменом культури. Мета дослідження полягає у визначенні адекватності самооцінки фізичного розвитку за показниками фізичної підготовленості дівчат середніх класів для виявлення ефективності засобів педагогічного контролю в процесі фізичного виховання. Були використані такі методи дослідження: аналіз даних науково-методичної літератури, нормативно-правових документів і програм з фізичної культури, педагогічне тестування фізичної підготовленості, методи математичної статистики, тест-опитувальник Є.В. Боченкової «Самоопис фізичного розвитку». Дослідження проводилось протягом березня – квітня 2021 року. Спочатку ми визначали фізичну підготовленість дівчат 6-го та 9-го класів за загальноприйнятою методикою. Також дівчата відповідали на запитання опитувальника для визначення самооцінки фізичного розвитку (за Є.В. Боченковою). Пропонувалось дати самооцінку своєму фізичному розвитку за такими показниками: «здоровʼя», «координація рухів», «фізична активність», «стрункість тіла», «спортивні здібності», «глобальне фізичне «Я», «зовнішній вигляд», «сила», «гнучкість», «витривалість» та «самооцінка». Результати дослідження та ключові висновки. Самооцінка – це елемент самопізнання, рефлексії, який характеризується емоційно насиченою оцінкою себе як особистості, своїх можливостей, критичним ставленням до себе і впливає на ефективність діяльності людини. Самооцінка формується протягом розвитку підлітків під впливом соціуму і може відображати їх ціннісні орієнтації, які стимулюють або пригнічують діяльність, спрямовану на саморозвиток. Аналіз взаємозв’язку між показниками допомагає визначити засоби, завдяки яким дівчата відчувають можливість досягнення визначеної мети. Ми розглядаємо кореляційні зв’язки між самооцінкою та показниками фізичного розвитку. Найвищі коефіцієнти кореляції шестикласниць між показниками самооцінки і фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (сила) та по r = 0,8 (фізична активність та стрункість тіла). Найвищі коефіцієнти кореляції дев’ятикласниць між показниками самооцінки і фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (гнучкість) та по r = 0,8 (координація рухів, фізична активність, спортивні здібності, глобальне фізичне «Я»). Проведені дослідження виявили неадекватність самооцінки фізичної підготовленості дівчат середніх класів, що свідчить про важливість теоретичного висвітлення і практичного впровадження в уроки фізичної культури розділу педагогічного контролю і самоконтролю фізичної підготовленості, який має бути стимулом для самовдосконалення в процесі фізичного виховання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Anokhin, Yevhen. "Аналіз цільового компонента спортивно-масової роботи у вищих військово-навчальних закладах Збройних сил України". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(42) (26 липня 2018): 43–50. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-43-50.

Повний текст джерела

Анотація:

Фізична підготовленість військовослужбовців є основою їхньої боєздатності. Тому її забезпеченню приділяють багато уваги з перших років служби військовослужбовців. Однак практика засвідчує, що внаслідок зниження в сучасному суспільстві інтересу до фізичної культури й спорту, до військових навчальних закладів поступають особи без попереднього спортивного досвіду та з рівнем фізичної підготовленості, який не відповідає вимогам навчально-бойової й особливо бойовій діяльності військових спеціалістів. Прийнятими на сьогодні в збройних силах психолого-педагогічними методами в кращому випадку вдається підвищити підготовленість майбутніх офіцерів до мінімально необхідного рівня, але сформувати в них ціннісне ставлення до фізичної підготовки, стійку мотивацію підтримувати фізичну підготовленість на необхідному рівні впродовж усієї служби не вдається. Фізичне вдосконалення курсантів здійснюється в декількох організаційних формах. Кожна з них володіє різним потенціалом із погляду виховання в майбутніх офіцерів фізичної культури. Унаслідок особливостей організації й проведення найвищими можливостями в цьому плані володіє спортивно-масова робота. Саме тому ми вирішили дослідити стан спортивно-масової роботи у військових навчальних закладах Збройних сил України, вияснити, як ефективно використовується її педагогічний потенціал щодо виховання в курсантів особистісної фізичної культури – основне для їх багаторічної фізичної активності, зокрема, і формування військового професіоналу в цілому. Нами встановлено, що невизначення керівними документами з фізичної підготовки військовослужбовців єдиної чітко сформульованої конкретної цільової установки спортивно-масової роботи у військових навчальних закладах послужило причиною зміщення акцентів спортивно-масової діяльності у військових академіях із виховання особистості майбутніх офіцерів на суто кількісні показники – бали, очки й місця та, головне, утрати зв’язку з освітнім процесом. Основним висновком нашого дослідження є те, що в цьому вигляді спортивно-масова робота у військових навчальних закладах не в стані служити справі виховання особистості курсанта, формуванню в нього особистої фізичної культури та ціннісного ставлення до фізичної підготовки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Балушка, Л. М., Х. Р. Хіменес, О. В. Флуд, Т. І. Мороз та О. А. Чичкан. "УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ КУРСАНТІВ ЛІЦЕЮ З ПОСИЛЕНОЮ ВІЙСЬКОВО-ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБІВ СПОРТИВНОЇ БОРОТЬБИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 2 (3 листопада 2021): 5–14. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-01.

Повний текст джерела

Анотація:

В сучасних ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою існує протиріччя між наявними високими вимогами до рівня підготовленості учнів та фактично відсутністю у програмі з фізичної культури належних механізмів, засобів, методів, які б повною мірою сприяли належному підвищенню рівня їхньої підготовленості. Мета дослідження. Підвищити рівень фізичної підготовленості учнів ліцеїв із посиленою військово- фізичною підготовкою з використанням засобів боротьби. Результати. Ключові положення наукової новизни отриманих результатів полягають у тому, що уперше обґрунтовано ефективність застосування засобів боротьби у фізичному вихованні учнів ліцеїв з посиленою військово- фізичною підготовкою, що сприяє достовірно більш вираженому зростанню показників фізичного розвитку, функціональних та психофізіологічних можливостей і фізичної підготовленості учнів; обґрунтовано структуру та зміст програм з фізичної культури із використанням засобів боротьби різного методичного змісту, що поєднують у собі загальноприйняті засоби розвитку фізичних якостей (70% від загального часу на уроки фізичної культури) та засоби спортивної боротьби (30% від загального часу на уроки фізичної культури). Перша програма мала акцент на розвитку силових і швидкісно-силових якостей і методі суворо регламентованої вправи, другу спрямовано на розвиток координаційних здібностей і методи ігрової та змагальної вправи. Аналіз сумарних середніх змін засвідчив, що порівняно більш ефективною упродовж проведеного педагогічного експерименту була запропонована експериментальна програма з фізичної культури. Загальне сумарне зростання усереднених даних груп показників, використовуваних у дослідженні учнів експериментальної групи, становило 94,0%, а в учасників контрольної групи – 53,3%. Висновки. Застосування засобів боротьби на практиці підготовки учнів ліцеїв із посиленою військово- фізичною підготовкою в межах занять фізичною культурою дозволяє якісно підвищити рівень їхньої фізичної підготовленості, в тому числі і провідні фізичні якості майбутнього захисника Вітчизни (силові, швидкісно-силові, координаційні якості та витривалість).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Тищенко, В. О., В. А. Лочман, К. О. Мордвинов, М. А. Бєлоус та Д. Г. Тищенко. "ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ У НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ В ГАНДБОЛІ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 2 (4 листопада 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-08.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – здійснити аналіз застосування інноваційних засобів у навчально-тренувальному процесі в гандболі. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес у гандболі. Предмет дослідження – показники рівня фізичної підготовленості. Суб’єкт дослідження – спортсмени команди «Академія гандболу». Методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичних джерел за темою дослідження; педагогічні спостереження; педагогічний експеримент; методика визначення рівня фізичної підготовленості; методи математичної статистики під час оброблення результатів дослідження. Результати дослідження. Порівняльний аналіз прикінцевих даних контрольної (займалася за традиційною методикою) та експериментальної (із використанням інноваційних засобів і технічних засобів) груп констатував достовірні зміни в чотирьох тестах із восьми: у потрійному стрибку з місця, комплексній вправі, метанні м’яча на дальність однією рукою стоячи та двома руками сидячи. Висновки. Вирішення завдання підвищення якості процесу підготовки гандболістів передбачає широке використання інноваційних інформаційних технологій у системі спортивного тренування, що вимагає систематичного вдосконалення навчально-тренувальних занять, модернізації методів спортивного тренування, використання досягнень науково-технічного прогресу та передового спoртивнo-педагoгічного досвіду. Упровадження інноваційних та інформаційних технологій дозволяє оптимізувати процес формування, розвитку і вдосконалення фізичних якостей гандболістів. З їхньою допомогою не тільки підвищується емоційний фон, але і прискорюється навчання або вдосконалюються окремі навички.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Полтавець, Андрій, Вячеслав Мулик та Андрій Кийко. "КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ ДЛЯ ЗАНЯТЬ ВІЙСЬКОВО-АВІАЦІЙНИМ ПʼЯТИБОРСТВОМ ЗА ДАНИМИ СТАНУ СЕНСОМОТОРНОЇ КООРДИНАЦІЇ СПОРТСМЕНІВ". Слобожанський науково-спортивний вісник 4, № 78 (26 червня 2020): 50–55. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-4.008.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: проаналізувати вихідні показники, що характеризують рівень розвитку сенсомоторної координації та фізичної (рухової) підготовленості курсантів закладу вищої освіти для подальшої тренувальної діяльності з військово-авіаційного п'ятиборства. Матеріал і методи: аналіз літературних джерел, анкетування, тестування, статистичний аналіз. У дослідженні приймали участь 48 курсантів першого курсу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (чоловіки), віком 17-18 років, з них 38 кандидатів у майстри спорту та 10 майстрів спорту. Результати:проаналізовано вихідні показники кандидатів для подальшої тренувальної діяльності з військово-авіаційного п'ятиборства. Проведено розподіл кандидатів за такими видами спорту як ігрові, циклічні, складно-координаційні види та спортивні єдиноборства. Використовуючи визначення, що сенсомоторна координація є інтегрованим показником функціонування сенсорних систем організму, були відібрані і систематизовані тести, показники яких характеризують координаційні здібності. Проведено аналіз результатів у вигляді вербального опису, таблиць, аналітичного опису отриманих закономірностей. Висновки: визначили неоднорідність вихідних показників сенсомоторної координації кандидатів в збірну команду з військово-авіаційного п'ятиборства. Встановлена необхідність розробки єдиного універсального алгоритму тренування з визначенням обов’язкових контрольних точок – періодів визначення провідних можливостей та розроблено комплекс додаткових вправ для покращення тих чи інших показників сенсомоторної координації у відповідності до виду спорту, яким займався курсант до вступу. Ключові слова військово-авіаційного п'ятиборства, смуга перешкод, спортивне орієнтування, сенсомоторна координація.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Holovkina, Viktoriya, та Yuriy Furman. "Вплив занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на функцію зовнішнього дихання дівчат 11–12 років". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(46) (30 червня 2019): 99–104. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-02-99-104.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Складовою частиною фізичної підготовки юних плавців є застосування в тренувальних заняттях вправ, які сприяють покращенню силових здібностей. Однак зловживання вправами силового спрямування в залі сухого плавання може негативно вплинути на функціональний стан кардіореспіраторної системи юних плавців. Тому вдосконалення майстерності юних плавців повинно відбуватися за умов комплексного підходу до процесу вдосконалення фізичної підготовленості та з урахуванням вікових функціональних можливостей спортсменів. У статті подано результати дослідження об’ємних і швидкісних показників функції зовнішнього дихання дівчат-плавчинь 11–12 років. Мета роботи. Науково обґрунтувати доцільність комплексного застосування в тренувальному процесі плавчинь 11–12 років методу інтервального гіпоксичного тренування й елементів аквафітнесу шляхом дослідження динаміки показників функції зовнішнього дихання. Методи дослідження. Обстежено 62 спортсменки віком 11–12 років, спортивний стаж яких становив 2–3 роки. Дослідження функції зовнішнього дихання здійснювалося за допомогою спірографічного методу із використанням спірографа відкритого типу «CARDIO SPIRO» протягом 24 тижнів. Реєстрували частоту дихання, об’ємні та швидкісні показники зовнішнього дихання. Результати роботи. Установлено, що в плавчинь під впливом занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування вірогідно покращилися показники дихального об’єму, частоти дихання, максимальної вентиляції легень, життєвої ємності легень на вдиху та видиху, резервного об’єму дихання на вдиху та видиху, а також швидкісні показники функції зовнішнього дихання, які підтверджують покращення пропускної спроможності великих бронхів. Висновки. Рекомендовано для покращення функції зовнішнього дихання плавчинь 11–12 років на етапі початкової базової підготовки комплексно застосовувати елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Омельяненко, Г. А., О. В. Бессарабова та С. О. Новицька. "ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ В УЧНІВ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 2 (3 листопада 2021): 41–45. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-06.

Повний текст джерела

Анотація:

Погіршення стану здоров’я дітей відбувається на тлі напруженої санітарно- епідемічної ситуації у країні, забруднення довкілля, зниження життєвого рівня багатьох сімей, неналежної медичної допомоги, нездорового індивідуального способу життя. Низький рівень здоров’я дітей великою мірою також зумовлений відсутністю свідомого ставлення до власного здоров’я, розуміння його значення для себе, свого майбутнього, для суспільства. Це й зумовлює необхідність активізації мотивації молоді до здорового способу життя. Мета – дослідження ефективності формування мотивації до здорового способу життя в учнів середнього шкільного віку засобами спортивно-оздоровчого туризму. Об’єкт дослідження – фізичне виховання дітей середнього шкільного віку. Суб’єкт дослідження – хлопці середнього шкільного віку. Предмет дослідження – показники фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку. Методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичних джерел за темою дослідження; педагогічні спостереження; педагогічний експеримент; анкетування, опитування, методика визначення рівня фізичної підготовленості, визначення рівня сформованості здорового способу життя школярів; методи математичної статистики ( оброблення результатів дослідження). Результати дослідження. Залучення дітей до туристської діяльності здійснювалось за програмою роботи кружка «Спортивно-оздоровчий туризм». Навчальна програма включала в себе поняття підготовки та проведення туристських походів різних видів та ступенів складності; знайомство з видами туристського спорядження як для здійснення походів, так і для участі в туристських змаганнях; основи топографії – уміння «читати» карту, складати план місцевості; гігієни туриста та правил поведінки на природі. Значна увага приділялася краєзнавчій роботі – вивченню та дослідженню природи, історії, культури та туристських можливостей рідного краю, удосконаленню фізичної підготовки та загартуванню організму, здоровому способу життя. Висновки. Під час дослідження визначено ефективність оздоровчого туризму у процесі формування здорового способу життя в учнів середнього шкільного віку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Lemak, Oleksandr, Iryna Sultanova, Iryna Ivanyshyn та Rodion Arlamovskyi. "Фізична підготовленість та морфо-функціональний стан підлітків з різним рівнем аеробної продуктивності". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (27 вересня 2018): 91–98. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-91-98.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Недостатній рівень фізичної підготовленості та соматичного здоров’я школярів обумовлює актуальність вивчення розвитку фізичних якостей у взаємозв’язку з аеробною продуктивністю та фізичним розвитком організму підлітків. Завдання дослідження – виявити взаємозв’язок складників фізичної підготовленості й фізичного розвитку підлітків із різним рівнем аеробної продуктивності. Матеріал і методи дослідження – оцінка фізичної підготовленості школярів (Сергієнко Л.П., 2010); визначення аеробної продуктивності методом степ-ергометрії (Карпман В. Л., 1988). Оцінку фізичного розвитку проводили на підставі визначення силових індексів, індекса маси тіла та індекса Пін’є. Кількість м’язової маси для розрахунку силових індексів визначали за методом Mатейка. У дослідженні взяло участь 423 підлітки, 211 – із них жіночої та 212 – чоловічої статі. Результати дослідження. Зниження рівня аеробної продуктивності супроводжується збільшенням індексу маси тіла та зниженням індексу Пін’є, що відображає важливу роль соматометричних ознак фізичного розвитку в детермінуванні функціональних можливостей організму. Підвищення рівня аеробної продуктивності пов’язано зі збільшенням м’язової сили, про що свідчить динаміка силових індексів, визначених за даними співвідношення показників кистьової та станової динамометрії до м’язової маси тіла в дівчат і хлопців, а також згинання-розгинання рук в упорі лежачи до маси тіла в підлітків чоловічої статі. Висновки. Зі зниженням аеробної продуктивності зростає частка дітей із нижчим від середнього рівнем фізичної підготовленості та зменшується частка дітей із вищем від середнього рівнем фізичної підготовленості. Наявність респондентів із вищим від середнього рівнем фізичної підготовленості в кожній дослідній групі свідчить про наявні можливості до підвищення рівня розвитку фізичних якостей. Отримані результати можна використати для розробки диференційованих підходів у фізичному вихованні школярів із різним рівнем аеробної продуктивності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Ватаманюк, С. В., Т. О. Хабінець, В. І. Довгаль, Г. В. Кедрич та С. М. Сиротюк. "ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЧОЛОВІКІВ 26–35 РОКІВ ІЗ РІЗНИМИ ТИПАМИ ПОСТАВИ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ОЗДОРОВЧИМ ФІТНЕСОМ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 9 (18 березня 2022): 29–36. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Зрілий вік чоловіків вимагає особливої уваги фахівців сфери фізичної культури і спорту, оскільки саме в цьому віковому періоді збереження здоров'я населення набуває особливої соціально-економічної цінності. Зовнішність – це найперша і очевидна ознака, що індивідуалізує людину. Людина як творіння культури і її співучасник через діяльність і узагальнення визначає результат, в тoму числі й в образі свoгo тіла. Аналіз літературних даних свідчить про недостатню кількість досліджень, які б висвітлювали підходи, щодо підвищення рівня стану біогеометричного профілю постави чоловіків 26–35 років у процесі занять оздоровчим фітнесом. У процесі експерименту було залучено 40 чоловіків 26–35 років. За даними медичних карт чоловіків, у яких були виявлені порушення постави, лікарем-ортопедом був підтверджений діагноз. Методи дослідження: антропометрія, педагогічний експеримент, педагогічне тестування. Отримані результати оброблялися методами математичної статистики. За результатами дослідження встановлено з віком негативну динаміку збільшення кількості порушень постави у чоловіків 26–35 років. Аналіз результатів антропометрії дозволив визначити особливості фізичного розвитку чоловіків першого періоду зрілого віку. У процесі дослідження встановлено, що з віком погіршуються показники фізичної підготовленості у досліджуваного контингенту. Отримані дані стали основою розроблення технології підвищення рівня стану біогеометричного профілю постави чоловіків першого періоду зрілого віку у процесі занять оздоровчим фітнесом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Vashchuk, Liudmyla x., Nina Dedeliuk, Natalia Zakhozha, Svitlana Savchuk, Olena Ishchuk та Volodymyr Zakhozhyi. "Особливості фізичної підготовленості старшокласниць як передумова побудови фітнес-програм силового спрямування". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 62–68. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-62-68.

Повний текст джерела

Анотація:

станів, свідчить про недоліки фізичного виховання в школі та позашкільних формах роботи, що впливають на стан здоров’я й фізичну підготовленість старшокласників. У сучасних наукових дослідженнях припускається, що теоретико-методологічне обґрунтування інтеграції фітнесу в систему шкільної фізкультурної освіти сприятиме підвищенню рівня фізичної підготовленості та мотивації до занять фізичними вправами підлітків, їхньому фізичному розвитку, зміцненню здоров'я, соціалізації й самовизначенню. Методи дослідження – аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, психолого- педагогічні методи, тестування, методи математичної статистики. Результати роботи. Розробляючи фітнес- програми силового спрямування ми враховували фізичну працездатність старшокласниць. Результати тестування засвідчують, що рівень фізичної підготовленості дівчат старшого шкільного віку невисокий. Середній рівень компетентності старшокласниці мають переважно за показниками сили та швидкісно-силових якостей. Низький рівень компетентності за показниками фізичної підготовленості виявлено за розвитком швидкості, гнучкості, витривалості й спритності. Отже, рівень фізичної підготовленості дівчат старшого шкільного віку переважно низький або середній, що зумовлює необхідність додаткових і цілеспрямованих занять фізичними вправами. Після застосування в процесі занять із застосуванням фітнес-програм силового спрямування, результати педагогічного експерименту дали змогу стверджувати, що в учнів вірогідно (р < 0,001) покращився рівень фізичної підготовле- ності. Висновки. Виходячи з цієї концепції, ми запропонували оздоровчу рекреаційну програму для дівчат старшої школи, що включає процес гармонійного розвитку фізичних якостей, підвищення рівня фізичної підго- товленості на основі застосування засобів силового фітнесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Samolenko, Tatiana, and Alexander Apaychev. "The level of physical preparedness of the first year students in the field of specialization “General physical education”." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences., no. 2 (September 28, 2018): 281–87. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2018-1-2-281-287.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Петрачков, Олександр, та Олена Ярмак. "Використання засобів функціонального тренінгу у підвищенні показників фізичного стану юнаків". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 1 (3 липня 2021): 50–54. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.50-54.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Однією із актуальних проблем у практиці фізичного виховання студентської молоді на сьогодні стоїть питання пошуку та розробки оздоровчих технологій, які будуть сприяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я. Мета. Визначити вплив засобів функціонального тренінгу на фізичний стан юнаків 18–19 років у процесі фізичного виховання. Методи. Аналіз літературних джерел і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; педагогічне спостереження, педагогічне тестування фізичної підготовленості та педагогічний експеримент; методи антропометрії і функціональної діагностики; методи математичної статистики. Результати. В ході педагогічного експерименту було встановлено, що заняття із використанням засобів функціонального тренінгу мали позитивний комплексний вплив на роботу кардіо-респіраторної системи, рівень фізичної працездатності і підготовленості. Порівнюючи результати показників функціонального стану наприкінці педагогічного експерименту, виявили у юнаків вірогідні зміни (р < 0,05; р < 0,01) у показниках частоти серцевих скорочень у стані відносного спокою та пробах із затримкою дихання Штанге і Генчі. Середньогрупові значення індексу Руф’є та Робінсона теж зазнали позитивних вірогідних змін (p < 0,05; p < 0,01), що вказує на покращення функціональної здатності серцевого м’яза, резервних можливостей серцево-судинної та дихальної систем. Завдяки заняттям функціональним тренінгом переважна більшість юнаків змогли скласти тести і нормативи щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України на позитивні бали. Отримані результати педагогічного експерименту дають підстави стверджувати, що засоби функціонального тренінгу, які застосовували у процесі фізичного виховання, мали позитивний вплив на переважну більшість досліджуваних показників. Ключові слова: фізичний розвиток, кардіо-респіраторна система; фізична підготовленість, студентська молодь.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Когут, Ірина, Вікторія Маринич та Катерина Чебанова. "Оцінювання рівня технічної підготовленості спортсменів з інвалідністю в карате". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (2 лютого 2022): 32–36. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.32-36.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Аналіз практичного досвіду навчально-тренувальної роботи в карате, наукове обґрунтування результатів досліджень у сфері фізичної культури та спорту, результати експертного оцінювання дозволили розробити навчальну програму з позашкільної освіти фізкультурно-спортивного напряму «Карате – тренуємося разом», побудовану на основі інклюзивного підходу. Для визначення ефективності впровадження інклюзивного підходу до побудови навчально-тренувального процесу спортсменів з інвалідністю в карате проведено тестування, що включало два етапи (порівняльно-послідовний експеримент першого та другого порядків). Для оцінювання рівня технічної підготовленості спортсменів з інвалідністю було використано змагальні вправи з ката. Мета. Обґрунтувати структуру і зміст організаційно-методичного забезпечення навчально-тренувального процесу (технічної підготовленості) спортсменів з інвалідністю в карате. Методи. Аналіз і узагальнення спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів та матеріалів мережі Інтернет; педагогічне спостереження; вимірювання; методи математичної статистики. Результати. По завершенні експериментального дослідження, у спортсменів з інвалідністю було виявлено достовірні відмінності за всіма досліджуваними параметрами технічної підготовленості. Показники тесту технічної підготовленості, а саме виконання ката хейан-шодан покращились на 4,2 %. Організація та проведення навчально-тренувальних занять є ефективними за умови правильно підібраних організаційно-методичних рекомендацій до реалізації навчально-тренувального процесу. Ключові слова: карате, ката, спортсмени з інвалідністю, технічна підготовленість, навчально-тренувальний процес, організаційно-методичне забезпечення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Bakiko, Ihor, Sergіy Savchuk, Vitaly Dmitruk та Vladimir Kovalchuk. "Адекватність самооцінки фізичного розвитку за показниками фізичної підготовленості хлопців середніх класів". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 56–61. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-56-61.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Для виховання й формування цінностей особистої фізичної культури школяра необхідні відповідні умови організації фізичного виховання та визначення його значимого статусу й іміджу в суспільстві. Проте вчені відзначають украй низький рейтинг цінностей фізичної культури в сучасному суспільстві. Мета дослідження – дослідження адекватності самооцінки фізичного розвитку за показниками фізичної підготовлено- сті хлопців середніх класів для визначення ефективності засобів педагогічного контролю в процесі фізичного виховання. Методи дослідження – аналіз даних науково-методичної літератури, нормативно-правових доку- ментів, програми з фізичної культури, педагогічне тестування фізичної підготовленості, методи математичної статистики, тест-опитувальник Є. В. Боченкової «Самоопис фізичного розвитку». Визначено фізичну підготов- леність хлопців 6- та 9-го класів за загальноприйнятою методикою. Також надавалися відповіді на опитувальник для визначення самооцінки фізичного розвитку (за Боченковою Є. В.). Результати дослідження та ключові висновки. Самооцінка – це елемент самопізнання, рефлексії, яка характеризується емоційно насиченою оцінкою себе як особистості, своїх можливостей, критичному ставленню до себе й тим самим впливає на ефективність діяльності людини. Самооцінка формується протягом розвитку підлітків під впливом соціуму та може відображати їх ціннісні орієнтації, які стимулюють або пригнічують діяльність спрямовану на саморозвиток. Аналіз взаємозв’язку між показниками допомагає визначити засоби, завдяки яким хлопці відчувають можливість досягнення визначеної мети. У цьому разі ми розглядаємо кореляційні зв’язки між самооцінкою й показниками фізичного розвитку. Найвищі коефіцієнти кореляції в шестикласників між даними самооцінки та фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,6 (фізична активність) і r = 0,21 (самооцінка). Вагомі коефіцієнти кореляції дев’ятикласників між показниками самооцінки й фактичними даними фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (зовнішній вигляд) r = 0,28 (фізична активність). Проведені дослідження виявили неадекват- ність самооцінки фізичної підготовленості хлопців середніх класів, що свідчить про важливість теоретичного висвітлення та практичного впровадження в уроки фізичної культури розділу педагогічного контролю й самоконт- ролю фізичної підготовленості, що має бути стимулом для самовдосконалення в процесі фізичного виховання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

ДУТЧАК, В. В. "ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ПЕРІОДИЗАЦІЇ СПОРТИВНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ЮНИХ ЛЕГКОАТЛЕТІВ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 3–8. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.1.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема інноваційних підходів до проблеми періодизації спортивних навантажень юних легкоатлетів. Сучасний рівень наукових знань у спорті не лише розширив запас уявлень щодо взаємозв’язку всіх сторін підготовки легкоатлетів, але і значно поглибив їх. Раціональне планування тренувального процесу, правильне використання засобів і методів спортивного тренування на всьому протязі багаторічної підготовки юних спортсменів можливе лише за умови обліку анатомо-фізіологічних особливостей зростаючого організму. З погляду спортивного відбору, спортивної орієнтації, планування тренувального процесу, вибору засобів і методів тренування становлять інтерес анатомо-фізіологічні особливості зростаючого організму. Спорт підвищує опірність організму до несприятливих впливів зовнішнього середовища і є тому найважливішим засобом зміцнення здоров’я й профілактики захворювань. Однак, якщо при систематичних заняттях і раціональному підборі тренувальних навантажень у юних спортсменів спостерігаються високі показники імунологічної реактивності, то при нерегулярних заняттях або надмірних навантаженнях сила неспецифічного імунітету зменшується, що веде до зниження опірності організму інфекціям. Крім того, при плануванні тренувального процесу варто враховувати, що в юних спортсменів відзначаються сезонні коливання показників імунологічної реактивності: підвищення в осінній період і зниження у весняний. Встановлено, що фізичне навантаження, яке відповідає силам і рівню підготовленості до виконання фізичних вправ, поліпшує розвиток кісткової системи й збільшує період її росту. Виявлено, що одним із напрямків підвищення ефективності системи підготовки легкоатлетів базується на глибокому вивченні структури змагальної діяльності і побудові на цій основі модельних структур навчально-тренувального процесу. Оптимальний рівень розвитку швидкості, сили, спритності, витривалості – основа для оволодіння технікою і тактикою легкоатлетів. В той же час реалізація завдань фізичної підготовки сприяє формуванню важливих психічних і морально-вольових якостей спортсменів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Трачук, Сергій, Янь Ген та Інна Мамедова. "Досвід тестування фізичної підготовленості учнівської молоді України і Китайської Народної Республіки". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (20 травня 2021): 96–100. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.96-100.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Фізична підготовка учнівської молоді як процес і її результат – фізична підготовленість – є загальновизнаним ключовим показником благополуччя дітей і підлітків, і важливим показником здоров’я у подальшому житті в сучасних концепціях розвитку розвинених країн. Мета. Узагальнити і зіставити досвід тестування фізичної підготовленості учнівської молоді України і Китайської Народної Республіки. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення даних літературних джерел, контент-аналіз нормативних і програмно-методичних документів, компаративний метод зіставлення та аналізу зарубіжного й вітчизняного досвіду, логіко-теоретичний аналіз, історичний аналіз. Результати. У ході дослідження встановлено значення та специфіку тестів для оцінки рівня фізичної підготовленості учнівської молоді у системі фізичного виховання України та КНР. Виявлено типові вправи, що використовуються в процесі тестування рівня фізичної підготовленості учнів. Загалом в кожній із систем оцінки фізичної підготовленості чітко простежуються визначені основні маркери, що загалом і визначають рівень підготовленості. У системах тестування фізичної підготовленості учнівської молоді України і КНР відображено загальні підходи до організації та форматування тестових нормативів фізичної підготовленості, які дозволяють оцінити основні рухові якості учнів, а в практиці КНР система доповнена індексом маси тіла й оцінкою функціональних можливості дихальної системи. Узагальнюючи дані тестування двох країн, необхідно зазначити, що рівень фізичної підготовленості потребує адекватної реакції в прийняті рішень уповноважених органів влади, саме в ключовому аспекті забезпечення самого процесу фізичної підготовки (створення належних умов, інфраструктури тощо). Ключові слова: фізична підготовленість, тестування, фізичне виховання, школярі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Коваленко, Ю. О., В. О. Тищенко, Ф. Ф. Товстоп’ятко та В. В. Блізніченко. "ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ З БАДМІНТОНУ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 128–34. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-17.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати досліджень проблеми особливостей впливу змісту навчально-тренувального процесу на функціональну підготовленість юних бадмінтоністок. У результаті наукового пошуку виявлено брак досліджень у напрямі вивчення показників, що характеризують зміни функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем юних спортсменів. Наукові роботи переважно присвячені дослідженням технічної та фізичної підготовленості бадмінтоністів. З’ясовано, що вирішальними для успіху в цьому виді спорту є такі рухові здібності, як швидкість реакції, швидкість одиночного руху, швидкісно-силові здібності, гнучкість, загальна та спеціальна витривалість. Отже, діапазон засобів і методів впливу є досить широким і складним у поєднанні. Тож під час планування тренувальних навантажень необхідно враховувати, з одного боку, забезпечення всебічного розвитку фізичних якостей і функціональних можливостей організму, а з іншого – формування техніки. Було вивчено вплив методики підготовки юних бадмінтоністів на показники, що є інформативними під час оцінювання діяльності кардіо-респіраторного блока спортсменів, зокрема з боку серцево-судинної системи – систолічний та діастолічний артеріальний тиск, артеріальний тиск середній, хвилинний об’єм кровообігу, систолічний об’єм кровообігу, індекс Робінсона, адаптаційний потенціал, коефіцієнт економічності кровообігу; з боку дихальної системи – проби Штанге-Генчі, життєва ємність легень, частота дихання, хвилинний об’єм дихання, максимальна вентиляція легень. Експериментальним шляхом підтверджено ефективність розробленої методики побудови навчально-тренувального процесу дівчат 13–14 років. Наприкінці дослідження значно покращилися показники систолічного об’єму та коефіцієнт економічності кровообігу, життєвої ємності легень, показники проб Штанге-Генчі, частоти дихання та максимальної вентиляції легень. Підтверджено ефективність застосування в методиці навчання бадмінтоністів на етапі спеціалізованої базової підготовки поєднання кардіотренувань з силовими, швидкісно-силовими та швидкісними вправами із використанням комбінації занять 2 на 3 (2-денні з акцентом на вдосконалення аеробних здібностей помірної інтенсивності та 3-денні з акцентом на вдосконалення силових, швидкісних та швидкісно-силових здібностей).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Ватаманюк, С. В. "ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЧОЛОВІКІВ 26–30 РОКІВ ПІД ВПЛИВОМ ЗАСОБІВ ТЕХНОЛОГІЇ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ СТАНУ БІОГЕОМЕТРИЧНОГО ПРОФІЛЮ ПОСТАВИ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 62–70. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.8.

Повний текст джерела

Анотація:

Багато представників вітчизняної і зарубіжної педагогічної науки відзначають, що в умовах сьо-годення однією з головних проблем для осіб зрілого віку є істотне зниження рівня фізичного стануі здоров’я у зв’язку з фізіологічними змінами, що відбуваються в організмі внаслідок природногопроцесу старіння. Постава привертала увагу лікарів і вчених з незапам’ятних часів. Серед фахівцівусе більше утверджується думка, що біомеханічні порушення скелетно-м’язової системи хребетно-рухового сегмента істотно обтяжують перебіг захворювання та зумовлюють наявність вираженихлокомоторних дисфункцій. Необхідно відзначити, що в доступній сучасній літературі дедалі більшеробіт, які б описували технології та підходи корекції постави людини в умовах фітнес-центрів. Наетапі формувального експерименту нами було залучено 40 чоловіків 26–30 років. Варто наголосити,що контингент чоловіків був задіяний у дослідженні добровільно, давши письмову згоду на участьу педагогічному експерименті, а також на подальший аналіз й оприлюднення їхніх особистих данихпід час розгляду та висвітлення результатів дослідження. Отримані результати оброблялися мето-дами математичної статистики. Тривалість розробленої авторської технології становила 9 місяців.Технологія включає три періоди: втягуючий, основний та підтримуючий. Результати, отриманіу ході досліджень, доводять позитивний вплив засобів та методів авторської технології на станпостави та показники фізичної підготовленості (витривалості м’язів живота, гнучкості тазостегно-вого суглоба і поперекового відділу хребта) чоловіків 26–30 років з різними типами постави.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Показники фізичної підготовленості"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями