Статті в журналах: "Показники функціонального стану"

1

Nesterova, Svitlana, Alla Sulyma та Anatolii Korolchuk. "Функціональний стан кардіореспіраторної системи чоловіків із різним соматотипом". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(55) (30 вересня 2021): 69–75. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-69-75.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. На сьогодні стан здоровʼя українців засвідчує тенденцію до погіршення, причому на першому місці серед причин смертності населення – захворювання серцево-судинної системи. Проведення оцінки функціонального стану серцево-судинної системи й рання діагностика патологічних процесів дають змогу попередити ускладнення та профілактику смертності від захворювань. Інтегральним показником функціонального стану серцево-судинної й дихальної систем є рівень аеробної продуктивності, який характеризує потужність аеробних процесів енергозабезпечення. Аналіз літератури засвідчив, що основою функціональних особливостей організації індивіда є морфологічна специфіка органів і тканин. Саме тому оцінку функціонального стану серцево-судинної системи доцільно проводити з урахуванням соматотипологіч- них особливостей, що дає можливість спрогнозувати залежність розвитку серцево-судинних захворювань в осіб із різним соматотипом і виокремити групи ризику розвитку патології. Завдання роботи – виявити соматоти- пологічні особливості функціонального стану серцево-судинної й дихальної систем та рівня аеробної продуктивності в чоловіків віком 18–30 років. Методи роботи. Установлення соматотипологічної прина- лежності проводили за методикою Хіт-Картера. Аналіз функціонального стану кардіореспіраторної системи проводили за показниками електрокардіографії, спірографії та величиною аеробної продуктивності. Результати. У дослідженні брали участь чоловіки віком 18–30 років, яких розподілено на п’ять соматоти- пологічних груп. Нами проведений аналіз показників біоелектричної активності серця й функціонального стану дихальної системи. Отримані результати засвідчили, що в усіх досліджуваних показники функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем перебувають у нормі. Порівняльний аналіз результатів у представників різних соматотипів виявив вірогідно нижчий рівень показників зовнішнього дихання в ендоморфів. У представників ендоморного соматотипу також зафіксовано нижчий рівень величини аеробної продуктивності, порівняно з представниками інших соматотипологічних груп. Отримані результати дають можливість припустити, що особи з перевагою жирового компонента схильні до розвитку серцево-судинних захворювань. Висновки. Отримані результати засвідчили, що рівень функціонального стану кардіореспіра- торної системи в чоловіків 18–30 років відповідає нормі. Водночас у представників ендоморфного соматотипу рівень аеробної продуктивності нижчий, порівняно з результатами представників інших соматотипологічних груп.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Kyrychuk, Olena. "Механічні особливості апарату вентиляції легень та основні гемодинамічні показники серед молодших школярів, які займаються футболом, і нетренованих хлопчиків". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(332) (29 грудня 2018): 175–79. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-332-7-175-179.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчено показники функціонального стану кардіореспіраторної системи молодших школярів, які за-ймаються в секціях футболу. Проведено порівняльний аналіз показників зі школярами, котрі не займаються спортом та ведуть малоактивний спосіб життя. Результати дослідження засвідчують позитивний вплив сек-ційних занять із футболу на показники функціонального стану кардіореспіраторної системи, оскільки вони забезпечують високі енергетичні витрати, збільшують можливості серцево-судинної й дихальної систем в умовах відносного мʼязового спокою, а також при м’язовій роботі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Voloshyn, O. S., Н. B. Humenyuk, M. V. Voloshyn, Yu S. Smorshchok та N. H. Zinkovska. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ОРГАНІЗМУ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ З РІЗНИМ РЕЗЕРВОМ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ СЕРЦЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (17 серпня 2020): 70–76. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11009.

Повний текст джерела

Анотація:

Функціональний стан організму значною мірою визначається характером та ефективністю механізмів його адаптації. Дослідження функціональних можливостей серцево-судинної системи дозволяє отримати широкий масив інформації про реактивність організму у відповідь на коливання умов середовища. Мета – дослідити особливості показників діяльності серцево-судинної системи, рівень адаптаційного потенціалу, рівень тренованості апарату зовнішнього дихання, толерантність до розумових навантажень з метою оцінки функціонального стану організму осіб із різним рівнем працездатності серця. Матеріал і методи. В ході роботи обстежено 60 практично здорових осіб юнацького віку. Вивчали показники частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, адаптаційного потенціалу за Баєвським, резервні можливості системи дихання за Скібінським і рівень тренованості апарату зовнішнього дихання за Розенталем, досліджували індекс Робінсона, а також показники толерантності до розумового навантаження. Результати. В обстежених із рівнем індексу Руф’є вище середнього (1-а група) 88,9 % осіб має задовільний рівень адаптаційного потенціалу, тоді як в осіб із середнім рівнем індексу Руф’є (2-а група) задовільний рівень адаптаційних реакцій мали лише 60,0 % обстежених. В осіб 1-ої групи резервні можливості системи дихання мають кращі показники: у 22,3 % осіб встановлено добрий рівень індексу Скібінського, 66,7 % обстежених мали задовільний рівень цього показника. Водночас в осіб 2-ої групи добрий рівень індексу Скібінського мали 10 % обстежених, 80 % осіб – задовільний, ще 10 % – низький рівень. Серед обстежених 1-ї групи домінують особи з високим рівнем толерантності до розумового навантаження – 60 %. Висновки. У групі з вищими показниками функціональних резервів серця на 20,8 % більше осіб із задовільним рівнем адаптаційного потенціалу, на 12,3 % більше обстежених із добрим рівнем індексу Скібінського. Особи з більшим резервом працездатності серця демонструють кращі показники толерантності до розумового навантаження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Коц, С. М., В. П. Коц та П. Г. Коваленко. "ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЕВОСУДИННОЇ СИСТЕМИ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 1, № 23 (2021): 68–75. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.1.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено дослідження функціональних показників серцево-судинної системи організму у дітей різних вікових груп (молодший шкільний вік, середній шкільний вік, старший шкільний вік). Безпосередньо вимірювали фізіометричні показники гемодинаміки, які характеризують функціональний стан серцево-судинної системи. В результаті досліджень виявлено функціональні особливості серцево-судинної системи в залежності від віку досліджуваних. Як показник регуляції роботи серцево-судинної системи та резервно-функціональних можливостей серцево-судинної системи використовували розрахункову величину індекс Робінсона. Найбільша кількість дітей із високим рівнем резервно-функціональних можливостей серцево-судинної системи за рівнем індексу Робінсона, що відповідає високому рівню фізичного здоров’я, виявлено в групі молодших школярів (19.1%). Відмічено значний відсоток дітей із порушенням регуляції роботи серцево-судинної системи у всіх вікових групах, але найбільше у групі середнього шкільного віку. Рівень функціонального стану серцевосудинної системи у дітей середнього та старшого шкільного віку низький та нижче середнього. Симпатична регуляція серцево-судинної системи та сильно виражене домінування симпатичної системи наявна у 32.8%, 52.4%, 52.5% дітей молодшого, середнього та старшого віку. Проведено порівняння абсолютних показників гемодинаміки та резервно-функціональних можливостей за індексом Робінсона дітей за 2014 рік та 2019 роки. Порівняння вказує на загальну негативну динаміку показників функціонального стану серцево-судинної системи дітей: у середньому шкільному віці з нижче середнього до низького, у старшому віці – з середнього до нижче середнього. Перспективи подальших досліджень полягають у тому, що моніторин функціонального стану серцево-судинної системи окремих груп сприятиме розробці ефективних здоров’язберігаючих та оздоровчих програм.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Orlyk, T. V., V. V. Povorozniuk та N. I. Dzerovych. "Зв’язок між структурно-функціональним станом кісткової тканини та частотою низькоенергетичних переломів у жінок у постменопаузальному періоді". TRAUMA 16, № 1 (4 січня 2015): 54–59. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.16.2015.80220.

Повний текст джерела

Анотація:

Втрата кісткової тканини при остеопорозі відбувається непомітно, тому захворювання часто виявляється вже після розвитку перелому. Частота переломів збільшується з віком як у жінок, так і в чоловіків. Остеопороз і пов’язані з ним переломи ведуть до збільшення показників захворюваності, інвалідності, знижують якість життя і призводять до збільшення смертності.Золотим стандартом діагностики остеопорозу на сьогодні залишається двохенергетична рентгенівська абсорбціометрія (ДРА). За даними ДРА, основною кількісною характеристикою структурно-функціонального стану кісткової тканини є показник мінеральної щільності (МЩКТ), основною якісною — показник якості трабекулярної кісткової тканини (TBS). Відомо, що з віком обидва показники зменшуються і погіршується стан кісткової тканини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Ivanitsky, Roman, та Alla Alоshуna. "Функціональний стан опорно-рухового апарату дітей середнього шкільного віку з вадами слуху". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (27 вересня 2018): 86–90. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-86-90.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Опорно-руховий апарат людини відіграє важливу роль у формуванні й гармонійному її розвитку. Функціональний стан опорно-рухового апарату людини є своєрідним індикатором здоров’я. Аналіз літературних джерел засвідчує, що в дітей із вадами слуху показники функціонального стану опорно-рухового апарату відрізняються від аналогічних даних у здорових дітей. Мета дослідження – визначити та проаналізувати вікові зміни показників функціонального стану опорно-рухового апарату дітей середнього шкільного віку з вадами слуху. У процесі дослідження ми використовували такі методи: аналіз літературних джерел, відеометрія (програма «Torso») для визначення кутів нахилу тулуба й голови, педагогічне тестування для визначення статичної витривалості м’язів передньої частини тулуба та ніг і м’язів задньої частини тулуба й ніг, методи математичної статистики. Результати дослідження. У процесі досліджень установлено, що в період із 11 до 14 років у хлопчиків та дівчаток відбувається зростання досліджуваних показників та здійснюється цей процес неоднозначно. Так, у досліджуваний період показник статичної витривалості передньої частини тулуба й ніг статистично достовірно (р<0,05) зростає в хлопчиків на 9,2 с, у дівчаток – лише на 5,2 с; показник статичної витривалості задньої частини тулуба й ніг статистично достовірно (р<0,05) зростає, у хлопчиків – на 9,2 с, у дівчаток – на 6,2 с. Кут нахилу голови (a6) у період 11–14 років у хлопців і дівчат статистично достовірно (р<0,05) зростає на 0,6 град. Кут нахилу тулуба (a1) статистично достовірно (р<0,05) зростає в хлопців 0,18 град., у дівчат – 0,2 с. Приріст досліджуваних показників різний у хлопців і дівчат. Висновки. Отримані результати засвідчують, що в хлопців і дівчат відбувається статистично достовірно (р<0,05) зростання досліджуваних показників у віковому аспекті. При цьому у хлопців та дівчат досить низькі показники статичної витривалості передньої частини тулуба й ніг, дещо кращі, але все ж низькі показники статичної витривалості задньої частини тулуба та ніг. Показники кутів нахилу голови й тулуба також нижчі від нормативних.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Соколова, О. В., Ельшан Азієв, О. В. Соломонко, О. О. Самохін та С. М. Криворучко. "ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОГО СТАНУ УЧНІВ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ФУТБОЛОМ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (27 вересня 2021): 93–101. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні перспективним напрямом у вирішенні проблеми підвищення ефективності процесу фізичного виховання підростаючого покоління є використання в цьому процесі таких видів спортивної діяльності, як футбол, який користується великою популярністю серед молоді. В учнів середнього шкільного віку простежується тенденція до зниження бажання займатися фізичними вправами, особливо на уроках фізичної культури. Тому варто розширювати секційні заняття, на яких учням дається можливість займатися тими спортивними вправами, які їм цікаві, від яких вони отримують задоволення. Але варто зазначити, що тільки за умов ретельного вивчення впливу секційних занять з різних видів спорту на показники фізичного стану організму школярів, систематичного проведення лікарсько-педагогічного контролю можлива ефективна побудова навчально-тренувального процесу. Мета дослідження – обґрунтувати ефективність використання засобів футболу для підвищення показників фізичного розвитку та функціонального стану дітей середнього шкільного віку. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес секційних занять з футболу. Методи дослідження – аналіз та узагальнення літературних джерел за темою дослідження, педагогічні спостереження, методи оцінки функціонального стану серцево-судинної системи й системи зовнішнього дихання, методи математичної статистики. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел (проведено пошук інформації й з’ясування обґрунтованості наукової проблематики дослідження); аналіз документальних матеріалів (вивчено структуру та зміст програми підготовки секційних занять із футболу); педагогічне тестування (установлено показники функціонального стану серцево-судинної системи й системи зовнішнього дихання); методи математичної статистики (використано для опрацювання емпіричних даних на етапах дослідження). Результати дослідження. На початковому етапі дослідження вихідні значення показників фізичного стану хлопців середнього шкільного віку досліджуваних груп не мали статистично вірогідної різниці. Під впливом секційних занять з футболу прикінцеві результати тестування функціонального стану серцево-судинної системи відповідали високому й середньому рівням, функціонального стану системи зовнішнього дихання класифікувалися як вище за середній і середній. Висновки. Доведено, що використання засобів футболу в процесі фізичного виховання хлопців середнього шкільного віку сприяло істотній оптимізації функціонального стану серцево-судинної системи й системи зовнішнього дихання та фізичного стану обстежених школярів. Результати дослідження рекомендовані для практичного використання в системі фізичного виховання дітей шкільного віку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Дзьордзьо, Ю. Р., та С. М. Андрейчин. "ЗВ’ЯЗУВАЛЬНА ФУНКЦІЯ СИРОВАТКОВОГО АЛЬБУМІНУ ПРИ ГІПЕРТОНІЧНІЙ ХВОРОБІ, НЕАЛКОГОЛЬНОМУ СТЕАТОГЕПАТИТІ ТА ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ 2 ТИПУ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (23 лютого 2022): 39–44. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12732.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. В останні роки зріс інтерес до досліджень зв’язувальної функції сироваткового альбуміну (ЗФСА) при різних патологічних станах. Однак її зміни при хронічних захворюваннях залишаються маловивченими. З огляду на існуючі докази впливу порушень транспортної функції сироваткового альбуміну на ефективність медикаментозного лікування, важливим є вивчення взаємозв’язків порушень ЗФСА з різними патологічними процесами, що супроводжуються тривалим медикаментозним лікуванням. Поміж таких захворювань інтерес викликають гіпертонічна хвороба (ГХ) та різноманітні пов’язані з нею коморбідні стани. Мета дослідження – оцінити взаємозв’язки змін ЗФСА та показників функціонального стану печінки при ГХ у поєднанні із супутнім неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) і цукровим діабетом (ЦД) 2 типу та запропонувати медикаментозну корекцію виявлених змін. Методи дослідження. Обстежено 3 групи пацієнтів із ГХ ІІ стадії з 2–3 ступенями артеріальної гіпертензії. До 1-ї групи ввійшли 28 осіб без супутніх захворювань, до 2-ї – 48 пацієнтів із супутнім НАСГ, до 3-ї – 47 осіб із НАСГ та ЦД 2 типу. В свою чергу, 2-гу і 3-тю групи поділили на 2 підгрупи (А та Б). Хворі підгрупи А отримували базову терапію ГХ і додатково препарат “Антраль” по 1 таблетці 3 рази на добу протягом 60 днів, підгрупи Б – лише базову терапію ГХ. Усі хворі пройшли стандартне клінічне обстеження, а також у них досліджували ЗФСА та показники печінки: активність аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ), гамма-глутамілтранспептидази (ГГТ), лужної фосфатази (ЛФ), показник тимолової проби (ТП) і вміст загального білірубіну в сироватці крові. Групу порівняння становили 25 практично здорових осіб. Результати й обговорення. У сироватці крові пацієнтів 1-ї групи підвищились активність ГГТ, ЛФ, показники ТП і загального білірубіну, а також спостерігали позитивний кореляційний зв’язок середньої сили ЗФСА із загальним білірубіном. У 2-й групі мали місце зниження ЗФСА і зростання всіх досліджуваних показників, окрім того, відзначили негативні кореляції середньої сили її з АсАТ та ЛФ. У 3-й групі відмітили ще більш суттєве зниження ЗФСА і показників функції печінки, а також негативні кореляційні зв’язки середньої сили ЗФСА з АлАТ і ТП та сильний зв’язок із ЛФ. У хворих обох підгруп, яких лікували антралем, порівняно з підгрупами без використання гепатопротектора, зросла ЗФСА та зменшились рівні підвищених досліджуваних біохімічних показників і збільшилася сила кореляційних зв’язків ЗФСА з усіма показниками. Це може бути пов’язано з позитивним впливом антралю на функціональний стан печінки. Висновок. Застосування антралю у пацієнтів із ГХ у поєднанні з НАСГ та з НАСГ і ЦД 2 типу призводить до покращення показника ЗФСА та функціонального стану печінки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Virstyuk, N. G., I. I. Vakalyuk, O. J. Cherkashyna та V. M. Kazmiryk. "Функціональний стан печінки у хворих із хронічною серцевою недостатністю залежно від наявності неалкогольного стеатогепатиту". Терапевтика 2, № 1 (30 липня 2021): 33–38. http://dx.doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-1.33.

Повний текст джерела

Анотація:

Результати досліджень довели вплив неалкогольної жирової хвороби печінки на перебіг серцево-судинних захворювань. Недостатньо вивченим залишається функціональний стан застійної печінки при хронічній серцевій недостатності (ХСН) у поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ). Мета роботи — вивчення показників функціонального стану печінки у хворих на ХСН ІІА стадії ІІІ ФК за класифікацією NYHA (New York Heart Association) залежно від наявності НАСГ. Матеріали та методи. Обстежено 72 хворих на артеріальну гіпертензію (АГ), ускладнену ХСН ІІА стадії ФК ІІІ за NYHA: 36 хворих без НАСГ (І група), 36 хворих із НАСГ на стадії фіброзу F1-F2 (ІІ група). Групу обстежених становили 31 (43,0%) чоловік і 41 (57,0%) жінкавіком (66,9±5,4) року. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб. Вивчали показники функціонального стану печінки, ліпідограми, а також вміст С-реактивного протеїну (СРП), фактора некрозу пухлин альфа (ФНПα) і NT-pro BNP у крові імуноферментним методом зі статистичним опрацюванням. Результати. Зміни функціонального стану печінки були більшими за поєднання ХСН і НАСГ: у пацієнтів ІІ групи вміст білірубіну, активність АсАТ, АлАТ, ЛДГ, ГГТП і ЛФ були вищими, показники дисліпідемії вираженішими порівняно з пацієнтами І групи (p<0,05). Вміст СРП у крові пацієнтів ІІ групи перевищував такий у здорових у 7,88 раза, у пацієнтів І групи — у 2,26 раза (p<0,05); вміст ФНПα — у 3,86 і 1,24 рази (p<0,05); NT-proBNP — у 4,79 і 1,49 рази відповідно (p<0,05). Виявлено кореляції між показниками ФНПα й активністю АлАТ, ГГТП, холінестерази (r=+0,61; r=+0,42; r= –0,42 відповідно; p<0,05); між ФНПα і NT-pro BNP (r=+0,73; p<0,05); між АлАТ, ГГТП і NT-pro BNP (r=+0,55; r=+0,49 відповідно; p<0,05).Висновки. Поєднання ХСН ФК ІІІ за NYHA з НАСГ характеризується помірною гепатомегалією, порушенням функціонального стану печінки із цитолітичним, холестатичним синдромами, порушенням синтезуючої функції печінки та наростанням дисліпідемії; посиленням субклінічного системного запалення і ХСН за збільшенням у крові вмісту СРП, ТНФα і NT-pro BNP.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Мінцер, О. П., В. П. Карленко, Я. О. Шевченко та О. О. Суханова. "КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТАНІВ ОРГАНІЗМУ. ПІЛОТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ". Medical Informatics and Engineering, № 2 (29 листопада 2021): 4–13. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2021.2.12449.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто питання та проведено пілотний аналіз даних про можливості виділення стабільних станів функціонування організму при фізичних навантаженнях. В якості прикладу обрано показники ергоспірометрії та динаміки частоти серцевих скорочень у 7 чоловіків і 6 жінок, основного складу збірної команди України з біатлону. Визначено можливість виділення кластерів сталих фізіологічних станів спортсменів-біатлоністів, їх повторюваність, взаємозв'язок із фізіологічними показниками та виявлено бар'єри, що негативно впливають на своєчасне корегування функціонального стану спортсменів. З'ясовано, що проведена кластеризація функціонального стану в спортсменів у процесі змагальної діяльності підтвердила гіпотезу про наявність у них декількох сталих станів, виявлення та інтерпретація змін яких для досягнення максимального результату на змаганнях можлива при забезпеченні певної тривалості моніторингу та персоналізованого оцінювання траєкторії змін. Більшість методів автоматичної кластеризації станів у спортсменів дають близькі результати. Враховуючи, що біологічні об'єкти здатні створювати свої власні норми та постійно гармонізувати свої можливості для забезпечення стабільності функціонування, вкрай потрібна формалізація біологічних концепцій про сталі стани. Застосування парадигми сталих станів як комбінації незмінних фізіологічних показників (при не екстремальних впливах зовнішніх факторів) дозволяє суттєво полегшити вирішення завдання прогнозування результатів тренувального процесу в спортсменів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Strykalenko, Yevhenii, Oleh Shalar, Rehina Andrieieva, Ihor Zhosan, Viktoriia Koval та Oksana Shvets. "Вплив занять Cycle на фізичний стан жінок молодого віку". Physical education, sport and health culture in modern society, № 4(48) (31 грудня 2019): 68–73. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-04-68-73.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Cycle є аеробним видом спорту, оскільки сприяє зміцненню серцево-судинної системи, розвитку м’язової системи, підвищує рівень загальної та спеціальної витривалості та дозволяє корегувати вагові показники. Незважаючи на вдосконалення сучасних фітнес-технологій і велику кількість розроблених фітнес-програм, більшість з них не засновані на глибокому розумінні функціональних механізмів тренування жінок репродуктивного вікового періоду, і не враховують проблем індивідуалізації з метою оптимізації її ефективності. Мета й методи дослідження. Мета роботи полягає в розробці методики занять Cycle та визначенні ефективності їх впливу на показники фізичного стану жінок молодого віку. Контингент дослідження складали жінки молодого віку, які займалися у Херсонському фітнес-клубі «Hammer». Були застосовані такі методи дослідження: методи педагогічного тестування для оцінки рівня фізичної підготовленості, медико-біологічні методи для оцінки функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем; педагогічний експеримент, спрямований на впровадження методики використання тренувальних занять Cycle для покращення показників функціональної та фізичної підготовленості жінок молодого віку, методи математичної статистики. Результати роботи та ключові висновки. За рахунок використання занять Cycle за всіма тестами відбулись позитивні зрушення від 11,3 до 39,6 %. Встановлено, що розходження між вихідними та кінцевими результатами за чотирма досліджуваними тестовими завданнями виявилися достовірними (два з фізичної підготовленості – рівномірний біг на 2000 м, згинання та розгинання рук в упорі лежачи, та два з функціонального стану – Індекс проби Руф’є, Індекс гарвардського степ-тесту) (р < 0,05, р < 0,01). Це підтверджує думку про цілеспрямований вплив фітнес-тренувань з використанням спеціалізованого обладнання Cycle на механізми функціональної адаптації до тривалих фізичних навантажень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Блистів, Тарас, Костянтин Пацалюк та Владислав Благій. "Оцінка результативності програми занять на основі використання засобів активного туризму у підвищенні показників фізичного стану старшокласників". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (20 квітня 2021): 56–64. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.56-64.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. В статті подано результати дослідження результативності програми занять активним туризмом для підвищення показників фізичного стану старшокласників. Мета. Визначити вплив програми занять на основі використання засобів активного туризму на показники фізичного стану старшокласників. Методи. Теоретичні, антропометричні, психодіагностичні, педагогічні (педагогічний експеримент, педагогічне тестування), фізіологічні, методи математичної статистики. Результати. Вирішення поставлених експериментальних завдань здійснювали на базі Львівського обласного центру краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді. У педагогічному експерименті взяли участь 51 школяр, з них 27 осіб 15 років та 24 особи 16 років. Тривалість педагогічного експерименту – один навчальний рік (10 місяців). У хлопців і дівчат 15–16 років відбулись позитивні зміни функціонального стану кардіореспіраторної системи, підвищився рівень фізичної роботоздатності та соматичного здоров’я. Під впливом занять з використанням засобів активного туризму достовірно покращились ЧСС у стані спокою, ЖЄЛ, проби Штанге і Генчі, життєвий індекс, індекси Робінсона та Руф’є. У хлопців когнітивні функції покращилися на 6,9 бала, у дівчат на 8,3 бала, що відповідає рівню, вищому за середній. Інтегральний показник емоційного стану після завершення педагогічного експерименту у хлопців 16 років становить 8,9 бала, у дівчат відповідно 8,8 бала і вказує на дуже добрий стан. Аналогічні тенденції спостерігалися у школярів п’ятнадцятирічного віку. Наприкінці педагогічного експерименту у них спостерігається позитивна динаміка у результатах контрольних вправ, що характеризують такі рухові якості, як швидкість, спритність, швидкісно-силові якості та витривалість. Розроблена програма оздоровчо-рекреаційних занять на основі використання засобів активного туризму продемонструвала позитивний вплив на більшість показників фізичного стану школярів 15–16 років. Це підтверджує адекватність підібраних засобів і методів можливостям даної вікової групи і їх ефективність. Ключові слова: активний туризм, фізичний стан, старшокласники, програма, ефективність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Височина, І. Л., Н. С. Башкірова та Є. А. Ахе. "РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ ПОРУШЕНЬ СТАНУ ЗДОРОВʼЯ У ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП ЗІ ЗНИЖЕНИМИ ПОКАЗНИКАМИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ЗА ДАНИМИ ПРОБИ РУФʼЄ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (25 березня 2022): 60–63. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12800.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. В роботі представлено результати оцінки рівня функціонального резерву серця дітей шкільного віку (від 7 до 17 років) з використанням проби Руфʼє як основної складової медико-педагогічного контролю. Мета – визначити та оцінити рівень функціонального резерву серця дітей віком від 7 до 17 років з використанням проби Руфʼє та подальшою оцінкою особливостей стану здоровʼя осіб, які мають функціональний резерв серця нижче середнього. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 82 дитини, з них 43 – хлопці (52 %) та 39 – дівчата (48 %), які відповідали наступним критеріям: вік від 7 до 17 років, стан соматичного благополуччя. Всім дітям проведено загальноклінічні обстеження, визначено функціональні можливості серцево-судинної системи за допомогою проби Руфʼє з подальшим розподілом на групи за періодами дитячого віку (молодший, середній та старший шкільний вік). Статистичний аналіз результатів дослідження виконували з використанням Microsoft Excel та пакета статистичного аналізу SPSS 22.0 Результати й обговорення. Дослідження проводилось у декілька етапів. На початковому етапі виявили, що значна кількість дітей у різних вікових групах має функціональний резерв серця нижче середнього, а саме – 42,6 % серед дітей молодшого шкільного віку, 39 % – середнього шкільного віку, 26,6 % – старшого шкільного віку. Середні показники проби Руфʼє в трьох вікових групах суттєво не відрізнялися (p=0,085). Також відмічена відсутність впливу показників біологічного віку та статі пацієнтів на наявність порушень у стані їх здоровʼя за оцінкою функціонального резерву серця. Подальша оцінка, що проводилась у дітей зі зниженими показниками проби Руфʼє, дозволила виявити, що 15,2 % дітей мали відхилення у стані здоровʼя. Висновки. Підтверджено, що проба Руфʼє та оцінка функціонального резерву серця дітей шкільного віку є доступним та ефективним інструментом в практиці сімейних лікарів, який дозволяє виявити відхилення в стані здоровʼя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Сутула, Ольга, Анастасія Невелика та Юрій Чуча. "Бадмінтон як один із засобів оздоровчо-рекреаційної діяльності студентів". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 86 (23 грудня 2021): 45–49. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.007.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: оцінити вплив занять бадмінтоном за оздоровчо-рекреаційною програмою на фізичну підготовленість та стан здоров’я студентів. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 13 здобувачів вищої осіти другого курсу жіночої статі Харківської державної академії фізичної культури. Оздоровчо-рекреаційна програма впроваджувалась протягом 6 місяців. Для оцінки її ефективності на початку та наприкінці експерименту в учасників експерименту визначалися антропометричні показники (маса тіла, зріст стоячи, сила м’язів кисті), фізіологічні показники (життєва ємність легень (ЖЄЛ). Оцінка фізичної працездатності студенток та ефективності їх дихальної системи проводилась з використанням проб Руф’є, Штанге, Генче. Рівень їх здоров’я оцінювався за методикою О. Пирогової. Результати: проведені дослідження підтвердили інформацію вчених про незадовільний стан фізичної підготовленості та здоров’я студентської молоді. Представлені матеріали дозволили констатувати позитивний вплив оздоровчо-рекреаційних занять з використанням засобів бадмінтону на показники функціонального стану серцево - судинної та дихальної систем, на рівень фізичної працездатності і фізичного здоров’я дівчат. Висновки: результати досліджень свідчать про те, що показники маси тіла, зріст стоячи майже не змінились, а показники: сила кисті, життєва ємність легень покращились протягом циклу тренувальних занять. Результати проведеного дослідження свідчать про покращення функціонального стану та рівня здоров’я студенток, які тренувались за оздоровчо-рекреаційною програмою, в основу якої покладено засоби бадмінтону. Ключові слова: здоров’я, фізична підготовленість, фізичний розвиток, функціональні проби, проба Штанге, проба Генче, студенти, бадмінтон.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Sitovskyi, Andrii, Natalia Bielikova, Svitlana Indyka, Oleksandr Radchenko, Viktor Romaniuk та Ihor Savchuk. "Вегетативне забезпечення функціонального резерву серця підлітків різних медичних груп". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 79–87. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-79-87.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Фізична працездатність підлітків різних медичних груп варіює в досить широких діапазонах. Розподіл учнів на медичні групи за показниками індексу Руф’є не відображає рівня фізичної працездатності школярів. Мета дослідження – дослідити взаємозв’язок вегетативного забезпечення серцевої діяльності, фізичної працездатності та функціонального резерву серця підлітків різних медичних груп. Матеріал та методи дослідження. Обстежено 140 школярів 7–8-х класів віком 12–14 років (середній вік – 12,9±0,65 років). Із них 58 хлопців (середній вік – 12,9±0,7 років) та 82 дівчини (середній вік – 13,0±0,6 років). Вивчали фізичну праце- здатність (PWC170), функціонально-резервні можливості серцево-судинної системи (індекс Руф’є), варіабельність ритму серця (ВРС). Статистичний аналіз здійснювали за допомогою пакета прикладних програм Statistica-v.10.0. Результати. Під час вивчення вегетативного забезпечення серцевої діяльності встановлено достовірні відмінності між основною й спеціальною медичними групами за такими показниками ВРС у спокої: LF norm, n.u., HF norm, n.u., LF/HF, у.о., %LF. Середні показники К 30:15 між різними медичними групами не відрізнялися. А їхні середні значення перебували в діапазоні 1,0–1,25 у.о., що характеризує погіршення функціонального стану організму в усіх медичних групах. Баланс симпатичного й парасимпатичного відділів ВНС, за середніми даними приросту ЧСС в ортопробі, перебували в межах фізіологічної норми (18–27 %) і не відрізнявся між різними медичними групами. Висновки. У стані спокою простежено переважання активності симпатичної ланки регуляції в модуляції серцевого ритму підлітків спеціальної медичної групи, порівняно з основною. Однак за активної ортостатичної проби відсутні відмінності між показниками, що характеризують стан вегетативної регуляції серцевої діяльності й реактивність симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Симонік, А. В., В. О. Пономарьов та М. С. Симонік. "ВПЛИВ ЗАНЯТЬ АТЛЕТИЧНОЮ ГІМНАСТИКОЮ НА ФІЗИЧНИЙ СТАН ЧОЛОВІКІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (28 вересня 2021): 175–81. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-24.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості впливу занять силової спрямованості на показники фізичного розвитку, функціонального стану, фізичної підготовленості та психомоторики чоловіків різних вікових груп. У дослідженні взяло участь 27 спортсменів, віком від 16 до 45 років, які були розділені на 3 групи: 1 група – 16–25 років (n=9), 2 група – 26–35 років (n=9), 3 група – 36–45 років (n=9). Вплив застосовуваних засобів підготовки оцінювався через 4 місяці. Для визначення рухової готовності застосовували вправи: жим штанги лежачи на горизонтальній лаві, присідання зі штангою в тренажері Смітта, станова тяга; гнучкість оцінювалася за результатами нахилу з положення стоячи на лаві в сантиметрах; локальна витривалість м’язів живота оцінювалася за результатами рухового тесту підйом тулуба з положення лежачи. Для визначення функціонального стану використовувалися такі тести: проба Штанге; індекс Гарвардського степ-тесту; ЖЄЛ; життєвий індекс. Оцінку психомоторики проводили за тестами: проба Ромберга; оцінка відмінностей у масі штанги (жим з пов’язкою на очах), шкала самооцінки за Спілбергом і тепінг-тест. Для оцінки рівня фізичного розвитку ми використовували показники: вимірювання обхватів (грудної клітини, стегна, плеча, талії); зважування; вимірювання зросту; розраховувався індекс Кетле. Ми дослідили особливості впливу занять атлетичною гімнастикою на чоловіків різних вікових груп: 1 група – 16–25 років (n=9), 2 група – 26–35 років (n=9), 3 група – 36–45 років (n=9). У таблиці 1 представлені результати проведеного дослідження. Ми дійшли висновку, що з віком показники фізичного розвитку (індекс Кетле, окружність грудей, окружність талії) зростають. Обсяг стегна, окружність плеча з віком практично не змінюються. Показники функціонального стану (індекс Гарвардського степ-тесту й життєвий індекс) знижуються з віком. Значення показників життєвої ємкості легень і проби Штанге найвищі в другій віковій групі (26–35 років). Показники спеціальної фізичної підготовки найвищі в другій віковій групі (26–35 років). Локальна витривалість м’язів живота й показник вправи «станова тяга» досягають найвищих значень у першій віковій групі (16–25 років) і з віком знижуються. Показники психомоторики учасників дослідження досягають найвищих значень у другій віковій групі (26–35 років) і незначно знижуються з віком. Визначення ваги штанги за рахунок м’язового відчуття найкраще розвинене в першій віковій групі (16–25 років). Показники фізичного розвитку найчастіше змінюються в першій віковій групі. Дані, що відображають функціональний стан, найбільше змінилися в чоловіків другої вікової групи, (індекс Гарвардського степ- тесту). Найбільш значні зміни в руховій підготовленості досягнуті чоловіками третього віку (36–45 років). При оцінці психомоторики найбільш позитивні зміни відбулися в учасників дослідження у віці від 16 до 25 років. Перспективи подальшого дослідження вбачаються в розробці методики підготовки спортсменів, які спеціалізуються в атлетичній гімнастиці, з урахуванням типу статури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Лазарева, Е. Б., Т. А. Рожкова та Д. Н. Бойко. "Эффективность применения средств физической реабилитации в технологии коррекции нарушений осанки танцоров высокой квалификации". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (26 квітня 2016): 104–10. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2016.1.104-110.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Розробка технології корекції порушень постави, спрямованої на поліпшення стану опорно-рухового апарату спортсменів високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивних танцях. Для оцінки ефективності технології корекції порушень постави в динаміці оцінювалися показники стабілографії танцюристів високої кваліфікації. Методи. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури; педагогічні та біомеханічні методи. Результати. Визначено особливості морфофункціонального стану спортсменів, котрі зумовлюють спрямованість процесу корекції, зміст процедур лікувальної гімнастики, партерної гімнастики, занять коригуючими вправами, методику масажу, гідрокінезитерапії з елементами лікувального плавання, елементів функціонального тренінгу та Пілатеса, спрямованих на поліпшення стану опорно-рухового апарату спортсменів високої кваліфікації. Після застосування запропонованої технології було виявлено достовірні позитивні зміни в показниках стабілографії. Висновки. Експериментальна перевірка розробленої технології корекції порушень постави спортсменів високої кваліфікації показала свою ефективність, яка проявляється у зміні показників часу домінанти навантаження у балансувальному стабілографічному тесті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Гецько, Н. В., та Т. Я. Ярошенко. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ПЕЧІНКИ У ЩУРІВ РІЗНОГО ВІКУ ЗА УМОВИ ДІЇ ТЮТЮНОВОГО ДИМУ НА ТЛІ ЗАСТОСУВАННЯ НАТРІЙ ГЛУТАМАТУ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (14 грудня 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i3.12470.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Тютюнокуріння щорічно вбиває понад 8 млн осіб у всьому світі, з них близько 1,2 млн є пасивними курцями. Характерна ознака сучасних харчових технологій – використання харчових добавок, які не завжди безпечні для здоров’я людини. Мета дослідження – вивчити вплив пасивного тютюнокуріння на тлі тривалого введення натрій глутамату на показники функціонального стану печінки у сироватці крові щурів різного віку. Методи дослідження. Досліди виконано на 32 безпородних статевозрілих білих щурах-самцях масою 180–200 г та 32 безпородних статевонезрілих білих щурах-самцях масою 60–80 г. Тварин поділили на 4 групи: 1-ша – контрольна; 2-га – щури, яким моделювали пасивне тютюнокуріння; 3-тя – щури, яким вводили натрій глутамат; 4-та – щури, яким моделювали пасивне тютюнокуріння на тлі введення натрій глутамату. В сироватці крові щурів визначали вміст загального білірубіну, активність лужної фосфатази (ЛФ) та активність аланінамінотрансферази (АлАТ). Результати й обговорення. За умови пасивного тютюнокуріння у сироватці крові статевозрілих щурів вміст загального білірубіну вірогідно зменшився на 35,3 %, активність ЛФ достовірно підвищилася на 38,3 %, активність АлАТ вірогідно зросла у 2,6 раза, що свідчило про порушення функціонального стану печінки та розвиток цитолізу і холестазу. Пасивне тютюнокуріння на тлі застосування натрій глутамату супроводжувалося зменшенням вмісту загального білірубіну на 55,3 %; р<0,001 відносно контрольної групи, що на 31,0 % (р=0,002) нижче цього показника за умови ізольованої дії тютюнового диму; зростанням активності ЛФ у 2,1 раза; р<0,001 щодо контрольної групи, що на 53,2 % (р<0,001) перевищувало дані за умови ізольованої дії тютюнового диму; збільшенням активності АлАТ у 4,5 раза; р<0,001 стосовно контрольної групи, що на 68,8 % (р<0,001) перевищувало показник за умови ізольованої дії тютюнового диму. В статевонезрілих щурів при цьому інтенсивність змін біохімічних маркерів функціонального стану печінки перевищувала показники статевозрілих щурів. Висновки. Отримані результати свідчать про те, що натрій глутамат посилює токсичний вплив тютюнового диму на печінку, це проявляється більш вираженими змінами біохімічних маркерів її функціонального стану за умови комбінованої дії тютюнового диму та натрій глутамату відносно ізольованої дії тютюнового диму. У віковому аспекті більш виражені зміни спостерігають у статевонезрілих щурів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Данищук, А. Т. "Cтабілометричні показники рівноваги у дітей 7–14 років з різним станом склепінчастого апарату стопи". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (30 вересня 2019): 24–28. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.2.24-28.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Виявити стабілографічні особливості рівноваги дітей шкільного віку в залежності від стану склепінчастого апарату стопи. Методи. За допомогою системи оцінки функціонального стану опорно-рухового апарату тіла людини «DIERS FAMUS» (Німеччина) досліджували показники швидкості та величини відхилення загального центру ваги тіла і центрів тиску на кожну стопу дітей 7–14 років з порушенням і без порушення склепінчастого апарату стопи. Результати. Представлено дані про показники рівноваги у дітей шкільного віку, що мають різний стан склепіння стопи. Встановлено, що існують вірогідні відмінності показників середнього відхилення загального центру тиску в сагітальній площині у дітей з нормальним станом склепінчастого апарату стопи і плоскостопістю, які виражаються у більшій нестабільності тіла у вертикальній стійці дітей з плоскостопістю. При цьому виявляється тенденція до зменшення показників середньоквадратичного відхилення загального центру тиску у фронтальній площині у дітей з порушенням склепінчастого апарату стопи. Висновок. Функція рівноваги у дітей з нормальним станом склепінчастого апарату стопи більш виражена, ніж у їхніх однолітків, які страждають на плоскостопість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Рядова, Ліліана. "Дослідження показників функціонального стану тактильного аналізатора у дітей середнього шкільного віку з вадами зору". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 81–83. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.036.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити показники функціонального стану тактильної сенсорної системи в учнів середніх класів з вадами зору. Матеріал і методи: показники тактильної чутливості визначалися за методом естезіометрії. В дослідженні прийняли участь школярі середніх класів з вадами зору комунального закладу «Харківська спеціальна загальноосвітня школа- інтернат І–ІІІ ступенів № 12» Харківської обласної ради для дітей з вадами зору. Результати: розглядалися показники тактильної чутливості 3-ої фаланги середнього пальця кисті та середини долоні у дітей середнього шкільного віку з вадами зору. Висновки: виявлено, що найкращі показники відчуття дотику на 3-ій фаланзі середнього пальця кисті спостерігалися у хлопців 10-го та дівчат 7-го класів; середини долоні – у хлопців 6-го та дівчат 9-го класів. Ключові слова вади зору, відчуття дотику, діти, середній шкільний вік, тактильна чутливість, функціональний стан тактильного аналізатора.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Levytska, L. V. "МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ВІДНОВНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА З КОМОРБІДНИМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (19 квітня 2019): 75–81. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.10034.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: встановити критерії готовності до реабілітації хворих на інфаркт міокарда залежно від наявності супутнього цукрового діабету з врахуванням особливостей функціонального стану організму. Матеріали і методи. Обстежено 371 хворого на гострий інфаркт міокарда з коморбідною патологією. Діагностику, лікування та реабілітацію пацієнтів проводили відповідно до чинних протоколів. Результати. Поглиблений статистичний аналіз дозволив підтвердити описаний іншими дослідниками вплив супутнього цукрового діабету на різні функціональні системи організму хворого на гострий інфаркт міокарда та виявити нові маркерні показники, які можуть бути використані для контролю метаболічних, гемодинамічних та регуляторних порушень при відновленні здоров’я у хворих на інфаркт міокарда. Окрім глюкози, як традиційного маркера супутнього цукрового діабету, ними виявилися рівень фібриногену, міжнародне нормалізоване відношення швидкості осідання еритроцитів, кількість лімфоцитів у периферійній крові, тривалість анамнезу артеріальної гіпертензії та індекс коморбідності Чарльсона. Стосовно ускладнень інфаркту міокарда, які переважають у хворих на цукровий діабет, то в них більш часто діагностували серцеву астму, аневризму лівого шлуночка і синдром Дреслера. Висновки. 1. Поєднання інфаркту міокарда з коморбідним цукровим діабетом є незалежним предиктором гіршого функціонального стану організму, в таких хворих найчастіше розвиваються ускладнення інфаркту міокарда та серцева недостатність, що потребує більш ретельного контролю за маркерними функціональними показниками, а також індивідуального підходу в проведенні реабілітаційних заходів. 2. Інтегральним показником для оцінки функціонального стану хворого при плануванні реабілітаційних заходів може слугувати індекс коморбідностіЧарльсона, який відображає кількісний ступінь коморбідності у хворих на інфаркт міокарда в поєднанні з цукровим діабетом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Shkodyak, N., N. Lisova, O. Pyatnychko, О. Sobodosh, O. Maksymovych та O. Balyan. "Ефективність препарату на основі колістину при лікуванні кишкових інфекцій поросят". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 147–53. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.19.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті викладено результати клінічного дослідження вітчизняного ветеринарного препарату на основі колістину (Колістовету) при лікуванні поросят із гострими захворюваннями шлунково-кишкового тракту бактеріальної етіології. Встановлено терапевтичну ефективність і безпечність досліджуваного препарату при лікуванні хворих поросят 2–2,5-місячного віку. Вивчали морфологічні та біохімічні показники крові дослідних тварин, за умов застосування Колістовету. Виявлено тенденцію до збільшення вмісту гемоглобіну, вірогідне зменшення відносної кількості паличкоядерних нейтрофілів і збільшення відсоткового вмісту лімфоцитів, порівняно з показниками до лікування. На підставі імунологічних показників та показників активності ферментів АлАТ, АсАТ, ЛФ у сироватці крові поросят встановлено позитивний вплив препарату Колістовет на поступове відновлення функціонального стану гепатобіліарної системи, а також активацію клітинної ланки неспецифічної резистентності організму тварин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Povorozniuk, V. V., N. I. Dzerovych та A. S. Musiienko. "Нормативні показники якості та мінеральної щільності кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта в українських жінок різного віку". TRAUMA 16, № 2 (3 червня 2015): 36–43. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.2.16.2015.80252.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження було оцінити показники якості трабекулярної кісткової тканини (TBS) і мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) на рівні поперекового відділу хребта в українських практично здорових жінок різного віку. На базі Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу обстежено 497 практично здорових жінок віком від 20 до 89 років, які були розподілені на сім груп за десятиріччями. У дослідження не включали жінок із мінеральною щільністю кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта та шийки стегнової кістки зі значенням Z-критерія за межами ±2 SD, із ранньою менопаузою (до 45 років), із ожирінням (індекс маси тіла > 30 кг/м2), з наявністю захворювань, що впливають на метаболізм кісткової тканини. МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта (L1–L4) оцінювали за допомогою приладу двохенергетичної рентгенівської денситометрії (Prodigy, GE Lunar, Мадісон, США). Показник TBS (L1–L4) визначали за допомогою методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франція). У результаті проведеного дослідження встановлено, що максимальні значення показника TBS (L1–L4) та МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта (L1–L4) визначені у жінок вікової групи 30–39 років. Вірогідно нижчий показник TBS (L1–L4) порівняно з жінками вікової групи 30–39 років встановлено у вікових групах 50–59, 60–69, 70–79 та 80–89 років, МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта (L1–L4) — у вікових групах 40–49, 50–59, 60–69, 70–79 та 80–89 років. Зниження показника TBS (L1–L4) вірогідно збільшувалось з віком — від –3,11 % у віковій групі 40–49 років до –18,68 % — у віковій групі 80–89 років. Найбільш низькі показники МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта (L1–L4) спостерігались у віковій групі обстежених жінок 40–49 років — –16,97 %. При цьому у віковій групі 80–89 років показник МЩКТ становив –9,50 %. Виявлені зміни МЩКТ обумовлені розвитком дегенеративно-дистрофічних змін на рівні хребта з віком. Таким чином, вагомість детермінант, що визначають міцність кісткової тканини, є відмінною у різних вікових періодах. Отримані нами результати підтверджують незалежність показника TBS у визначенні структурно-функціонального стану кісткової тканини та ризику остеопоротичних переломів. Встановлено негативний регресійний зв’язок між тривалістю постменопаузального періоду жінки та показником TBS. При проведенні регресійного аналізу між показниками якості та мінеральної щільності кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта (L1–L4) у загальній групі виявлено вірогідний позитивний зв’язок (p = 0,0001). При вивченні регресійного зв’язку у різних вікових групах вірогідна залежність виявлена тільки в обстежених жінок вікової групи 30–39 років. Враховуючи отримані нами результати, вважаємо, що при оцінці структурно-функціонального стану кісткової тканини та визначенні ризику переломів у кожний віковий період має бути індивідуальний підхід до пацієнта.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Tjupak, Tatiana, Yuri Tjupak, Yuri Tjupak, Felix Filak та Volodymyr Tarasyuk. "Аналіз стану окремих показників фізичного й функціонального розвитку школярів 11–12 років із сутулістю". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3(47) (1 жовтня 2019): 72–77. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-72-77.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. У звʼязку з тривалим сидінням на уроках, малорухливим способом життя в період навчання проблема формування правильної постави набуває особливого значення. Сутулість – найбільш поширена форма кіфозу (викривлення верхнього відділу хребта). Мета дослідження – аналіз стану окремих показників фізичного й функціонального розвитку школярів 11–12 років, у яких виявлено сутулість. Матеріал і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 12 хлопців із сутулістю віком 11–12 років та 12 здорових однолітків ЗОШ І–ІІІ ступенів с. Прилуцьке, Волинської області. Під час дослідження використовували теоретичні методи дослідження, клінічний огляд, анкетування, опитування, антропометричні методи, функціональні методи, діагностику рухових функцій. Результати дослідження. У ході дослідження визначено, що 57 (66,3 %) школярів мають різноманітні порушення постави. Анкетування й спілкування дали можливість визначити, що у хлопців із сутулістю спостерігали обмеження рухів хребта, що викликає біль та втому; зʼявляється важкість концентрувати свою увагу. Аналіз результатів антропометричного обстеження хлопців 11–12 років засвідчив, що зріст хлопців із сутулістю вищий за своїх однолітків без сутулості, показники маси тіла дещо збільшені, порівняно зі здоровими, що можна пояснити зменшеною руховою активністю; сила м’язів кисті сильнішої руки слабша в сутулих хлопців. Дані функціонального стану кардіореспіраторної системи підлітків 11–12 років свідчать про обмеження в руховій активності внаслідок сутулості. Проведене дослідження засвідчило, що сутулість впливає на рухливість хребта. Середній показник нахилу вперед у сутулих хлопців становив 1,62±0,7см., що не відповідає віковій нормі. Отримані середні показники сили мʼязів спини вказують на недостатній їх розвиток в обох групах. При цьому сила мʼязів спини в здорових підлітків значно більша, порівняно з хлопцями із сутулістю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Дяченко, Андрій, Юрій Шкребтій та Е. Ченьцін. "Ергометричні та фізіологічні характеристики спеціальної функціональної підготовленості спортсменів у видах спорту з проявом витривалості". Слобожанський науково-спортивний вісник 2, № 82 (26 квітня 2021): 11–16. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-2.002.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити індивідуальні параметри режимів тренувальної роботи на гребному ергометрі для розвитку специфічних компонентів функціонального забезпечення спортсменів у видах спорту з проявом витривалості. Матеріал і методи: у дослідженні взяли участь 25 веслярів на байдарках, членів збірних команд провінцій Шаньдун, Дзяньші (КНР). Для вимірювання ергометричної потужності роботи в реальному режимі часу був використаний гребний тренажер Dansprint (Данія). Споживання кисню (VO2), рівень викиду CO2 (VCO2), легенева вентиляція (VE) визначалися для кожного циклу дихання з використанням мобільного газоаналізатора Oxycon (Jaeger). Результати: показники ергометричної потужності роботи зареєстровані у відповідності з рівнем реакції кардіореспіраторної системи в процесі моделювання компонентів функціонального забезпечення спеціальної працездатності веслярів. На цій основі розроблено режими тренувальних засобів, а також програма їх цільового використання в системі спеціальної функціональної підготовки веслярів. Висновки: доведено ефективність програми спеціальної функціональної підготовки веслярів. Результатом є підвищення ергометричної потужності роботи й реакції кардіореспіраторної системи при моделюванні компонентів функціонального забезпечення спеціальної працездатності веслярів - швидкої кінетики, стійкого стану і компенсації втоми. Ключові слова: функціональна підготовка, функціональна підготовленість, ергометрія, ергометрична потужність, кардіореспіраторна система.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Levytska, L. V. "ФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА ІЗ СУПУТНІМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПЕРИФЕРІЙНИХ АРТЕРІЙ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПІДХОДІВ ДО ЇХ ВІДНОВНОГО ЛІКУВАННЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (22 квітня 2019): 17–22. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10042.

Повний текст джерела

Анотація:

Висока поширеність кардіологічних захворювань і їх часте поєднання з різними коморбідними станами спричиняють ріст кількості пацієнтів, у яких лікувальні підходи виходять за межі загальноприйнятих стандартів. Поширеність захворювань периферійних артерій (ЗПА) зростає у всьому світі, причому пацієнти із ЗПА мають не тільки знижену якість життя, але й високий ризик таких серцево-судинних подій, як інсульт, інфаркт міокарда і смерть внаслідок серцево-судинних захворювань. Мета – аналіз взаємозв'язків між наявністю коморбідної патології периферійних артерій і функціональними показниками хворих на інфаркт міокарда. Матеріал і методи. Обстежено 371 хворого на гострий інфаркт міокарда з коморбідною патологією, в тому числі ЗПА, які проходили гостру фазу реабілітації. Вік пацієнтів становив (66,16±10,41) року. Серед обстежених було 249 (67,12 %) чоловіків і 122 жінки (32,88 %). Параметри внутрішньосерцевої гемодинаміки визначали, оцінюючи ехокардіоскопічні показники, виміряні на апараті Philips HD11XE, електрокардіографічні показники серцевої діяльності вивчали за допомогою ЕКГ апарата «ЮТАС», біохімічні показники крові визначали загальноприйнятими методами, використовуючи стандартні тестові системи (Пліва-Лахема, Чехія). Результати. При вивченні зв'язків між супутньою патологією периферійних артерій у хворих на ІМ і числовими функціональними показниками було зафіксовано пряму кореляцію між наявністю судинної патології та тривалістю анамнезу артеріальної гіпертензії, величиною систолічного та діастолічного артеріального тиску, товщиною стінок лівого шлуночка та розміром правого шлуночка, а також між наявністю судинної патології і індексом коморбідності. Доведено, що ЗПА є незалежним предиктором гіршого функціонального стану в пацієнтів із ІМ внаслідок поглиблення структурно-функціональних змін серця. Висновки. Асоціація інфаркту міокарда з коморбідним захворюванням периферійних артерій є незалежним предиктором гіршого функціонального стану організму. Індекс коморбідності Чарльсона може слугувати інструментом кількісної оцінки ступеня коморбідності у хворих на ІМ із ЗПА при визначенні функціонального статусу та плануванні реабілітації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Грін, С. О., та О. Д. Остроушко. "Аналіз потреби у фізичній реабілітації учасників АТО та тактика відновлення військових з ураженням суглобів". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (28 лютого 2018): 93–100. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.1.93-100.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Досліджено особливості застосування фізично-реабілітаційних заходів для осіб з вогнепальними і травматичними ураженнями суглобів кінцівок на базі Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни. Методи. Узагальнено інформацію з 20 областей України щодо потреби у фізичній реабілітації серед демобілізованих учасників АТО з ураженням суглобів верхньої і нижньої кінцівок та встановлено відсоткове співвідношення осіб з інвалідністю. Результати. Проведене дослідження відображає кількісне превалювання вогнепальних уражень нижньої кінцівки, а саме колінного і надп’ятково-гомілкового суглобів; найменша кількість поранених має ураження кульшового суглоба. Серед вогнепальних уражень верхньої кінцівки на першому місці – поранення плечового суглоба, далі ураження променево-зап’ясткового і найменше ліктьового суглоба. Розроблено картку фізичнореабілітаційного обстеження для пацієнтів з порушеннями опорно-рухового апарату, яка відображає показники антропометрії, гоніометрії, силові показники, а також результати функціональних проб і тестів та вираженість больового синдрому. Запроваджена оцінкова картка дозволяє визначити початковий рівень функціонального стану пацієнта та висвітлити результати проведеної програми фізичної реабілітації. Наведено середньостатистичні показники покращення функціонального стану суглобів верхньої та нижньої кінцівок після проведеного курсу фізичної реабілітації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Омельяненко, Г. А., Ф. Ф. Товстопятко, О. В. Бессарабова та О. О. Сухорущенко. "КІК-АЕРОБІКА ЯК НЕТРАДИЦІЙНА ФОРМА ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ШКОЛЯРІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (27 вересня 2021): 58–64. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-08.

Повний текст джерела

Анотація:

Дефіцит фізичної активності, що характеризує сучасне життя, викликає дискомфорт в організмі дитини, що зростає. Аналіз шкільних програм із фізичного виховання вказав на той факт, що в наш час немає реальної можливості здійснити важливий принцип системи фізичного виховання – забезпечити диференційований та індивідуальний підхід до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, фізичного розвитку й фізичної підготовленості. Саме тому в більшості випускників середньої школи рівень розвитку рухових здібностей не відповідає тим вимогам, які висуває суспільство до фізичної підготовленості молодого покоління. Мета дослідження – визначити вплив нетрадиційних форм фізичної культури, які спрямовані на підвищення фізичного стану школярів. Об’єкт дослідження – фізичне виховання дітей середнього шкільного віку. Суб’єкт дослідження – хлопці середнього шкільного віку. Предмет дослідження – показники функціонального стану серцево-судинної системи й системи зовнішнього дихання, фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку. Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури за темою дослідження; педагогічний експеримент; педагогічні спостереження; тестування фізичної підготовленості; методи оцінки функціонального стану серцево- судинної системи й системи зовнішнього дихання; методи математичної статистики. Результати дослідження. Вихідні значення показників фізичної підготовленості й системи зовнішнього дихання школярів середніх класів на початку дослідження відповідали рівням: нижче за середній, середній і вище за середній. Рівень функціонального стану серцево-судинної системи відповідав низькому та середньому рівням. Наприкінці дослідження виявлена більш висока ефективність занять із застосуванням кік-аеробіки в експериментальній групі порівняно з контрольною, на відміну від якої застосування парного Т-тесту Стьюдента показало, що різниця значень до та після експерименту є статистично достовірною в експериментальний групі за всіма тестами. Висновки. Упровадження кік-аеробіки як нетрадиційної форми фізичної культури школярів середніх класів засвідчило свою ефективність, що підтверджено приростами відповідних показників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Рода, О. Б., С. В. Калитка та І. М. Войтович. "Порівняльна характеристика функціональних можливостей та фізичної працездатності чоловіків і жінок, які спеціалізуються в бігу на середні дистанції". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (30 листопада 2018): 15–22. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.2.15-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчити динаміку функціональних можливостей та фізичної працездатності кваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються у легкоатлетичному бігу на середні дистанції. Методи. Анкетування, педагогічний експеримент, медико-біологічні та методи математичної статистики. В обстеженні взяли участь 13 жінок та 10 чоловіків, які спеціалізуються в бігу на середні дистанції, віком 17–24 роки, які мали кваліфікацію I та II розрядів і кандидата в майстри спорту. Результати. Установлено, що функціональний стан і фізична працездатність упродовж мезоциклу у жінок залежать від зміни гормонального статусу протягом менструального циклу; у чоловіків – поступово зростають до настання втоми. Найвищі показники фізичної працездатності та функціонального стану у спортсменок було зафіксовано в постменструальну (р < 0,05) та постовуляторну фази (р < 0,05); вони значно знижуються в овуляторну (p < 0,05), передменструальну та менструальну фази (p < 0,05). Показники фізичної працездатності та функціонального стану у чоловіків-спортсменів I розряду та КМС зростали у першому, другому, найвищими були у третьому, знизилися в четвертому і найменшими були у п’ятому мікроциклах (p < 0,05); у спортсменів II розряду найменший рівень відзначали в першому, зростання – у другому, третьому і четвертому мікроциклах та найбільший – у п’ятому. Висновки. Результати взаємозв’язку рівня прояву функціональних можливостей спортсменів і ефективності виконання специфічних навантажень мезоциклу стали методологічною основою розробки програм їх спортивної підготовки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Babinets, L. S., K. Yu Kytsai та B. O. Mihenko. "Оцінка структурного і функціонального стану підшлункової залози у різних групах пацієнтів з хронічним біліарним панкреатитом". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (21 січня 2020): 69–74. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10768.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: оцінка структурного і функціонального стану підшлункової залози у різних групах пацієнтів з хронічним біліарним панкреатитом терапевтичного профілю та після хірургічних втручань. Матеріали і методи. Досліджено 115 хворих на хронічний біліарний панкреатит. Для визначення впливу етіологічного біліарного чинника вони були поділені на 4 групи. До 1 групи (26 хворих) належали хворі на ХП в поєднанні з функціональними розладами (ФР) біліарної системи. 2 групу (30 хворих) складали хворі на ХП в поєднанні з некам’яним хронічним холециститом (НХХ). До 3 групи (34 хворих ) належали хворі на ХП після перенесеної лапаротомічної ХЕ (ЛТХЕ). У 4 групу (25 хворих) входили хворі на ХП після перенесеної малоінвазивної ХЕ (МІХЕ). Вік хворих – від 30 до 71 року. Пацієнти були зіставними за віком, статтю і тривалістю захворювання, що становила (10,0±1,5) років. Зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози оцінювали за допомогою фекальної α-еластази, яку визначали методом імуноферментного аналізу, і показника копрограми, вираженого у балах. Оцінку стану та структури підшлункової залози проводили методом еластографії хвилі зсуву за допомогою скануючого УЗ-апарата Ultima PA. Результати досліджень та їх обговорення. Показники зовнішньосекреторної функції підшлункової залози погіршувались із поглибленням патологічного процесу в гепатобіліарній системі. Спостерігалась виражена екскреторна недостатність за обома досліджуваними параметрами. Отримані результати довели, що найбільше порушеною структура підшлункової залози була у групі хворих на ХП+ЛТХЕ, а найнижчі показники жорсткості спостерігались у групі ХП+МІХЕ. Було встановлено наступний рейтинг впливовості етіологічного біліарного чинника на структурний і функціональний стан підшлункової залози у бік зменшення рівня жорсткості і покращення її екскреторної функції: лапаротомічна холецистектомія > некалькульозний холецистит = функціональні розлади гепатобіліарної системи > малоінвазивна холецистектомія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Shvets, A. V., A. Yu Kikh, Y. O. Parkhomenko та I. A. Lukianchuk. "ОСОБЛИВОСТІ ВІДНОВЛЕННЯ ПОРУШЕННЯ ПРОСТОРОВОЇ СТІЙКОСТІ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З НАСЛІДКАМИ ЗАКРИТОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ ТА АКУБАРОТРАВМИ". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 1 (23 березня 2020): 40–49. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.1(1)-040.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Перебуваючи в умовах бойових дій військовослужбовці піддаються впливу комплексу негативних факторів, які призводять до зниження їх боєготовності та працездатності через наслідки мінно-вибухової травми. Черепно-мозкова травма (ЧМТ) стає складною медико-соціальною проблемою у зв'язку з підвищенням професійної дискваліфікації в багатьох країнах світу. Поєднана патологія практично завжди тягне за собою дефекти у підтриманні контролю за позою, що робить зазначені дослідження актуальними для вчасної діагностики та моніторингу кохлео-вестибулярних порушень і цілеспрямованого відновного лікування наслідків мінно-вибухової травми. Мета дослідження – дослідити особливості відновлення порушення просторової стійкості у військовослужбовців з наслідками закритої черепно-мозкової травми та акубаротравми в підгострому періоді реабілітації як методу контролю оцінки відновлення їх функціонального стану. Матеріали та методи. Була обстежена група з 30 військовослужбовців, які мали в анамнезі (більше 3-х місяців) закриту ЧМТ, ускладнену акубаротравмою. Дослідження статичної просторової стійкості (функції рівноваги) проводили за допомогою приладу «МПФИ стабилограф 1» і пакета програмного забезпечення StabiliS протягом 1 хв. Дослідження проводили при поступленні на реабілітацію та після 14±2 діб відновного лікування. Результати. Показники комп'ютерної стабілометрії, отримані в умовах відсутності зорового контролю за підтриманням вертикальної пози, є найінформативнішими характеристиками, які можуть служити критеріями діагностики порушень функціонального стану після перенесених ЧМТ з акубаротравмою. Виявлено, що під час досліджень віддалених наслідків ЧМТ, показники стабілографії суттєво не змінюються під час реабілітації, але варіабельність їх значно зменшується (до реабілітації була достовірно вищою). Це свідчить про гармонізацію функцій вестибулярного апарату у досліджуваної групи осіб в період підгострої реабілітації. Висновки. Показано важливість проведення періодичної оцінки функціонального стану за стабілометричними показниками в осіб у процесі лікування акубаротравми, поєднаною зі струсом головного мозку в підгострому періоді реабілітації, для удосконалення та індивідуалізації технології відновного лікування зазначеної патології. Визначено, що статистично підтверджена позитивна динаміка реабілітації характеризується зменшенням варіабельності характеристик показників стабілометрії серед пацієнтів без зорового контролю: середнє положення центру тиску в фронтальній площині, ексцес коливань центру тиску в фронтальній площині, зсув автокореляційної функції у фронтальній та сагітальній площині до отримання значення коефіцієнта кореляції менше ніж нуль, що свідчить про гармонізацію функцій вестибулярного апарату у досліджуваної групи осіб під впливом лікування та проведених реабілітаційних заходів. Динаміка відновлення більшості показників стабілограми у військовослужбовців за кількісними характеристиками їх відхилення від нормальних значень не залежно від зорового контролю свідчить про наявність позитивних результатів відновного лікування та має певні структурні особливості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Hrebenyk, Anton. "CRITERIA, INDICATORS AND LEVELS OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE BACHELORS OF RAILWAY TRANSPORT." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 47, no. 3 (December 29, 2021): 56–62. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2021-3-47-56-62.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито критерії сформованості професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту. Для мотиваційно-ціннісного, когнітивно-функціонального, рефлексивно-оцінювального критеріїв встановлено відповідні показники, що їх характеризують, рівні сформованості (елементарний, достатній, високий, творчий) та дібрано відповідний діагностичний інструментарій. Проаналізовані критерії, показники та рівні забезпечують визначення сучасного стану та динаміки формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту під час навчання в закладі вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Єрмішев, О. В., та Т. В. Марчак. "Функціонально-екологічна експертиза Шаргородського району Вінницької області". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 4 (17 вересня 2020): 85–91. http://dx.doi.org/10.36930/40300415.

Повний текст джерела

Анотація:

Концепція функціонально-екологічної експертизи (ФЕЕ) регіонів екологічного (радіаційного) контролю принципово доповнює прийняті форми дозиметричного і тиреодозиметричного контролю за рахунок конкретизації стану здоров'я людей на контрольованих територіях. Метою нашої роботи стало за допомогою ФЕЕ провести верифікацію радіаційної залежності функціонального здоров'я (адаптаційного потенціалу) і дозиметричної паспортизації населених пунктів сіл Голинчинцi, Джурин та Рахни Лiсовi Шаргородського району Вінницької області, які належать до зони посиленого радіоекологічного контролю (IV зони). За допомогою функціонально-вегетативної діагностики (ФВД) за методом В. Г. Макаца обстежено 700 дітей різних статевовікових груп, з яких хлопці – 342, дівчата – 358, які постійно проживають в цих населених пунктах. У центрі уваги ФЕЕ є функціональне здоров'я (адаптаційний потенціал) дитячого населення, яке стає "біоіндикатором" індивідуального здоров'я і характеризує екологічну динаміку в регіоні компактного проживання. Екологічним критерієм ФЕЕ конкретного регіону проживання населення є системно залежне зіставлення пригнічення функціональної активності організму (парасимпатичної активності (ПА), вегетативної рівноваги (ВР) та симпатичної активності (СА). На цій основі формується інтегральна характеристика екологічного стану і визначаються рівні (зони) його екологічного тиску. Внаслідок проведення дослідження вперше з'ясовано, що основною характеристикою, яка відображає негативний вплив екологічних факторів, є зменшення кількості обстежених людей у зоні вегетативно-функціональної рівноваги і збільшення їх у зоні парасимпатичної активності. Наші спостереження довели, що функціонально-вегетативне здоров'я дітей екологічно залежне, а його показники є найчутливішими біоіндикаторами екологічного та радіаційного забруднення. Результати проведення ФЕЕ обстежених населених пунктів Шаргородського району збігаються і принципово доповнюють офіційну дозиметричну паспортизацію населених пунктів, що свідчить про її достовірність і ефективність. Моніторинг вегетативного здоров'я (адаптаційного потенціалу) дітей має стати основою сучасної функціональної диспансеризації дитячого населення і доповнювати державну дозиметричну і тиреодозиметричну паспортизацію населених пунктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Sheiko, N. I., та V. P. Feketa. "МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СТАНДАРТИЗОВАНОГО ОПИТУВАЛЬНИКА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ АВТОНОМНИХ ДИСФУНКЦІЙ В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (30 травня 2019): 170–74. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10137.

Повний текст джерела

Анотація:

Синдром автономних дисфункцій – це поліетіологічний синдром, що характеризується дисфункцією автономної нервової системи і функціональними порушеннями всіх систем організму. Поширеність САД, за даними деяких авторів, складає від 20 до 56 % всіх захворювань у осіб молодого віку, поступаючись лише ГРВІ. Мета – виявити студентів з автономними дисфункціями та оцінити функціональний стан їх організму кількісно за допомогою показника активності регуляторних систем (ПАРС). Матеріал і методи. До дослідження було залучено 100 студентів іноземців 2–3 курcів медичного факультету (1 група), та 100 студентів-українців молодших курсів інших факультетів (2 група) обох статей віком 17–23 роки. Для скринінгу автономних дисфункцій здійснювали анкетування за стандартним опитувальником А. М. Вейна. Для об’єктивної характеристики функціонального стану автономної нервової системи використовували показники варіабельності серцевого ритму, отримані шляхом 5-хвилинної реєстрації ІІ відведення зa допомогою комп’ютерного діагностичного комплексу «КардіоЛаб» («ХАІ-Медіка»,Україна). Зниження пристосувальних можливостей організму визначали за допомогою показника активності регуляторних систем (ПАРС). Результати. За даними опитувальника А. М. Вейна, серед студентів-іноземців ознаки вегетативних змін мали 32 студенти (32 %), а серед українців – 21 (21 %). Однак об’єктивно автономні дисфункції, підтверджені показниками варіабельності серцевого ритму, серед іноземців мали лише 18 осіб (18 %), а серед українців – 11 осіб (11 %) відповідно до загальної кількості опитаних студентів. Зокрема, 50 % студентів-іноземців та 54,5 % студентів-українців мали помірну функціональну напругу, тобто донозологічні стани, ПАРС 2–4; 22,2 % студентів-іноземців та 27,3 % студентів-українців мали виражену функціональну напругу, тобто преморбідний стан, ПАРС 5–6; 11,1 % студентів-іноземців та 9,1 % студентів-українців мали різко виражену функціональну напругу, стан незадовільної адаптації, ПАРС 7-8; 16,7 % студентів-іноземців та 9,1 % студентів-українців мали астенізацію (виснаження) регуляторних систем, ПАРС 9–10. Висновки. Опитувальник А. М. Вейна може бути використаний для скринінгу синдрому автономних дисфункцій, однак необхідним є об’єктивне підтвердження за допомогою вимірювання показників варіабельності серцевого ритму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Полтавець, Андрій, Вячеслав Мулик та Андрій Кийко. "ВИЗНАЧЕННЯ ВИМОГ ДО КОМПЛЕКСУ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПІД ЧАС ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ СПОРТСМЕНІВ З ВІЙСЬКОВО-АВІАЦІЙНОГО ПʼЯТИБОРСТВА". Слобожанський науково-спортивний вісник 5, № 79 (26 жовтня 2020): 52–57. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-5.008.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: проаналізувати вихідні показники, що характеризують рівень розвитку фізіометричних параметрів у курсантів першого курсу вищого навчального закладу, які є претендентами у збірну команду з міжнародного військово-авіаційного п'ятиборства. Матеріал і методи: аналіз літературних джерел, тестування, статистичний аналіз. В дослідженні приймали участь 48 курсантів першого курсу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (чоловіки), віком 17-18 років, з них 38 кандидатів у майстри спорту та 10 майстрів спорту. Результати: враховуючи вихідні дані стосовно розподілу за видами спорту курсантів-чоловіків першого курсу ХНУПС, були визначені показники коефіцієнту пропорційності і міцності статури з метою запобігання впливу будь-яких випадкових параметрів на кінцеві результати дослідження. Для вирішення мети і завдань досліджень нами були відібрані і систематизовані тести для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи. Були визначені та проаналізовані дані показника фізичної працездатності за тестом PWC170. Проведено аналіз результатів у вигляді вербального опису, таблиць, аналітичного опису отриманих закономірностей. Висновки: визначено, що підготовка спортсменів з військово-авіаційного п’ятиборства в подальшому вимагає розробки універсального комплексу фізичних вправ, виконання яких не вимагає спеціального обладнання, є зрозумілим, і відповідає вимогам підготовки. Визначено важливість оцінки функціонального стану серцево-судинної системи під час процесу відбору спортсменів у збірну команду з міжнародного військово-авіаційного п'ятиборства та для визначення алгоритму подальшого тренування. Встановлено, що заняття протягом тривалого часу тим або іншим видом спорту (ігрові, циклічні, складно-координаційні, єдиноборства) напередодні до включення до складу збірної команди з військово-авіаційного п’ятиборства робить необхідним розробку універсального комплексу фізичної підготовки. Використання метод кругового тренування (кроcфіту) найбільше відповідає вимогам щодо універсального комплексу фізичних вправ для підготовки до змагань з військово-авіаційного п’ятиборства. Ключові слова військово-авіаційне п'ятиборство, фізіометричні параметри, функціональний стан, кругове тренування, кросфіт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Didushko, O. M. "Гіперлептинемія як один із чинників порушення функції нирок у хворих на гіпотиреоз". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 6.62 (16 жовтня 2014): 29–32. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.6.62.2014.76932.

Повний текст джерела

Анотація:

Із метою вивчення особливостей функціонального стану нирок у хворих на гіпотиреоз обстежені 132 хворі на первинний гіпотиреоз. Згідно з отриманими результатами, у пацієнтів із маніфестним гіпотиреозом наявна дисфункція нирок, що проявляється підвищенням рівня креатиніну та зниженням швидкості клубочкової фільтрації, розвитку та прогресуванню якої сприяє наявність у пацієнтів чинників ризику — гіперлептинемії, дисліпідемії, надмірної маси тіла та абдомінального ожиріння. Констатовано, що більш значущі показники дисліпідемії асоціювалися з найбільшими проявами абдомінального ожиріння за показниками окружності талії (96,58 ± 1,70 см та 98,73 ± 3,35 см), а також більшим індексом маси тіла.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Gerush, I. V., N. P. Grigorieva та Ye O. Ferenchuk. "ВПЛИВ ГЛУТАТІОНУ НА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СИРОВАТКИ КРОВІ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ НЕФРОПАТІЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (1 листопада 2018): 27–32. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9552.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ.Захворювання нирок – одна з найпоширеніших та найактуальніших проблем сучасної медицини. В останні десятиліття активно вивчають нефропротекторні властивості різноманітних антиоксидантів з метою попередження та корекції порушень функцій нирок, однак дані щодо ролі різних антиоксидантів є фрагментарними і потребують подальших досліджень. Мета дослідження– вивчити вплив глутатіону на зміну біохімічних показників крові за умов експериментальної нефропатії. Методи дослідження. Досліди проводили на 90 білих статевозрілих щурах-самцях масою 0,16–0,18 кг. У двох серіях експериментів нефропатію викликали шляхом одноразового внутрішньочеревного введення фолієвої кислоти в дозах 200 та 250 мг/кг. Глутатіон вводили інтрагастрально в дозі 100 мг/кг упродовж трьох та семи днів. Для оцінки функціонального стану нирок проводили біохімічне дослідження крові з визначенням концентрації креатиніну, сечовини, альбуміну, загального білка, активності γ-глутамілтранспептидази та аланіламінотранспептидази. Результати й обговорення.За умов нефропатії спостерігали збільшення вмісту сечовини порівняно з контрольною групою: на 27 % – на третій день експерименту, на 15 % – на сьомий. Введення глутатіону сприяло нормалізації досліджуваного показника. Було відзначено підвищення, порівняно з контрольною групою, рівня креатиніну в сироватці крові щурів із нефропатією в 1,5 раза при застосуванні фолієвої кислоти в дозі 200 мг/кг. На сьомий день експерименту він збільшився лише на 17 %. У групі тварин, в яких нефропатію викликали фолієвою кислотою в дозі 250 мг/кг, концентрація креатиніну підвищилась порівняно з контрольною групою: у 2,4 раза – на третій день експерименту, на 30 % – на сьомий. Семиденне введення глутатіону прирівнювало показники креатиніну піддослідних тварин до показників контрольної групи. Про загальну інтоксикацію організму під впливом високої концентрації фолієвої кислоти свідчили зниження білоксинтезувальної функції печінки, зростання активності γ-глутамілтранспептидази та аланіламінотранспептидази. Висновки.Глутатіон проявляє нефропротекторні властивості, що підтверджується зниженням проявів нефротичного синдрому та поліпшенням функціональних показників нирок. Найбільш чутливий біохімічний показник за умов нефропатії – креатинін, вміст якого залежить від концентрації токсиканта, можна використовувати для діагностування стану нирок та підтвердження моделі нефропатії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Kokareva, Svetlana, Boris Kokarev та Eduard Doroshenko. "Аналіз стану опорно-рухового апарату висококваліфікованих футболістів на початку 2-го підготовчого періоду річного макроциклу". Physical education, sports and health culture in modern society, № 4(44) (29 грудня 2018): 64–68. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-04-05-64-68.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Усе більш актуальним завданням спортивної підготовки сьогодення стає розробка адекватних засобів ефективного відновлення працездатності організму спортсменів після тренувальних і змагальних навантажень. Загальновідомо, що під час тренувань і змагальної діяльності вони можуть досягати критичних величин. Отже, оптимізація системи комплексного відновлення спортсменів є основою для збереження високого рівня працездатності й запобігання негативним наслідкам перенапруження під час тренувальних і змагальних навантажень. Мета дослідження – визначення функціонального стану опорно-рухового апарату (ОРА) висококваліфікованих футболістів на початку 2-го підготовчого періоду річного циклу підготовки. Методи дослідження – аналіз науково-методичної літератури, тестування гнучкості, стабілометрія, методи математичної статистики. Результати роботи. Установлено, що на початку 2-го підготовчого періоду річного циклу підготовки піддослідні спортсмени характеризувалися «низьким» або «нижчим від середнього» рівнем показників гнучкості. Показано, що у футболістів високої кваліфікації рівень статичної опороспроможності в цьому періоді річного макроциклу відповідав значенням «середнє» та «нижче від середнього», так само, як і показники суглобової рухливості. Виявлено факти вестибулярних і пропріоцептивних порушень, які суттєво впливають на функцію рівноваги. Висновки. Згідно з результатами рухових тестів та гоніометрії низький рівень функціонального стану ОРА футболістів після виходу із зимової відпустки свідчать про нееластичність або скороченість (спазмування) м’язів і зв’язкового апарату, що є однією з ознак їх хронічного перенапруження. Чинним дослідженням підтверджено раніше отримані експериментальні дані про зниження стабілометричних показників, що характеризують стабільність вертикальної пози, нестабільність суглобів нижніх кінцівок, наявність вестибулярних і пропріоцептивних порушень; розширено уявлення про заходи попередження та нівелювання негативних наслідків перевантаження ОРА висококваліфікованих футболістів. Рекомендовано включати до підготовчої й завершальної частин навчально-тренувальних занять коригувальні та профілактичні вправи за наявними методиками міофасциального розслаблення (МФР), які сприятимуть нормалізації функціонального стану ОРА й зниженню ризику травматизму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Kentesh, O. P., M. I. Nemesh, O. S. Palamarchuk, O. E. Kostenchak-Svystak та V. P. Feketa. "ЗАЛЕЖНІСТЬ СКЛАДОВИХ КОМПОНЕНТІВ МАСИ ТІЛА ВІД ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ АВТОНОМНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ У ЗДОРОВИХ ОСІБ ЧОЛОВІЧОЇ СТАТІ МОЛОДОГО ВІКУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (23 січня 2019): 81–88. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9738.

Повний текст джерела

Анотація:

Зрушення, які виникають у діяльності ефекторів, пов’язані, насамперед, з характеристиками функціонального стану автономної нервової системи (парасимпатикотонічна або симпатикотонічна її спрямованість). На наш погляд, зміну вегетативного забезпечення необхідно розглядати як донозологічний критерій соматичного неблагополуччя. Саме тому незбалансованість регуляторних систем може бути пусковим механізмом розвитку надмірної маси тіла та ожиріння, яке є найбільш вірогідним предиктором серцево-судинних захворювань. Однак на сьогоднішній день немає чітких даних щодо взаємозв’язку між індексом маси тіла (ІМТ), вмістом загального жиру (ВЗЖ), вмістом вісцерального жиру (ВВЖ), вмістом безжирової маси (ВБМ) з показниками АНС. Мета – дослідити залежності та встановити взаємозв’язки між функціональними показниками стану АНС та складовими компонентами маси тіла у групах практично здорових осіб чоловічої статі з різним функціональним станом автономної регуляції. Матеріал і методи. В дослідженні взяв участь 31 чоловік віком 18–25 років. Вимірювання маси тіла, ІМТ та показників компонентного складу проводилося з використанням аналізатора складу тіла Tanita BC-601. Функціональний стан АНС визначали за допомогою аналізу ритмограми варіабельності серцевого ритму (ВСР) у фоновому записі (тривалістю 5 хв). Реєстрацію ритмограми проводили за допомогою комп’ютерного апаратного комплексу «КАРДІОЛАБ» (ХАИ-МЕДИКА, Україна). Результати були статистично опрацьовані за допомогою програми Minitab 17. Результати. Виявлено, що у осіб чоловічої статі з різним характером вихідного тонусу регуляції АНС статистично значимо відрізняються показники складових компонентів маси тіла, а саме ІМТ, ВЗЖ, ВВЖ та ВБМ. При оцінці результатів кореляційного аналізу було виявлено, що ІМТ має статистично значимий позитивний кореляційний зв’язок з ПАРС та IS. Висновки. У результаті проведених досліджень було встановлено, що дисбаланс автономної нервової системи, для якого характерне зниження загальної варіабельності серцевого ритму з переважанням центральних нейрогуморальних впливів та надмірне підвищення впливу однієї з ланок АНС призводить до порушення обміну речовин з наступним виникненням надлишкової маси тіла та ожиріння й ряду небажаних станів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

S.N., Kots, Kots V.P., and Kovalenko P.G. "DYNAMICS OF THE FUNCTIONAL STATE OF THE CARDIOVASCULAR SYSTEM OF SCHOOL-AGE CHILDREN UNDER THE INFLUENCE OF A CORRECTIVE COMPLEX." Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences), no. 31 (December 20, 2021): 35–44. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2021-31-4.

Повний текст джерела

Анотація:

The purpose of the work was to determine the functional state of the cardiovascular system of children of different ages,to determine the nature of the influence of the complex of respiratory and motor exercises and the intake of bee bread on the functional state of the cardiovascular system. Schoolchildren of 8-16 years old took part in the research. Materials and methods:anthropometric instrumental methods for the study of the cardiovascular system were used, the physiological index of regulation of the cardiovascular system -Robinson's index was determined. It was revealed that the studied schoolchildren of middle and senior school age have negative indicators of the level of regulation of the cardiovascular system -the level is below average. Strongly expressed dominance of the sympathetic system is observed in 3.8%, 48.2%, and 27.3% of children of different age groups. When comparing the groups, it can be noted that the indicators of the functional state of the cardiovascular system in the group of middle school age were the worst. The study shows that a complex with the inclusion of respiratory and motor exercises andbee bread (a special product made from pollen and honey) brings about positive changes in the functional state of the cardiovascular system. The reliability of the difference in systolic blood pressure at the beginning of the study and at the end was revealed in all age groups of the studied. During the study period in all three groups, there is a tendency to improve the regulation of the activity of the cardiovascular system. It was found that there were positive changes in the indicators of the functional state of the cardiovascular system of children of different ages. The results were taken into account for the development of health-improving and educational recreation programs in the camp to improve the indicators of the functional state of the circulatory system, regulate the activity of the cardiovascular system, and adapt capabilities.In order to improve the functional state of the respiratory system of schoolchildren, it is necessary to reduce the impact of hypodynamia, develop and implement the health programs and health technologies.Key words:functional assessment, cardiovascular system, children's health, regulation of cardiovascular system, hemodynamic parameters. Метою роботи було визначити функціональний стан серцево-судинної системи дітей різного віку, визначити характер впливу комплексу дихально–рухових вправ та прийому перги на функціональний стан серцево-судинної системи. В досліджені прийняли участь школярі 8-16 років.Буловикористано антропометричні інструментальні методи дослідження серцево-судинної системи, визначали фізіологічний індекс регуляції діяльності серцево-судинної системи –індекс Робінсона. Виявлено, що удосліджених школярів середнього та старшого шкільного віку відмічаються негативні показники рівня регуляції серцево-судинної системи –рівень нижче за середній. Сильно виражене домінування симпатичної системи (наявнеу 3,8%, 48,2%, 27,3% дітей різних вікових груп).При порівнянні груп можна відмітити, що показники функціонального стану серцево-судинної системи у групі середнього шкільного віку були найгірші. Дослідження свідчить, що комплекс із включенням дихально-рухових вправ та перги (спеціального продукту із пилку та меду) здійснює позитивні зміни на функціональний стан серцево-судинної системи. Достовірність різниці за показником систолічного артеріального тиску на початку дослідження та наприкінці виявлена у всіх вікових групах досліджуваних. За період дослідження у всіх трьох групах спостерігається тенденція до покращення регуляції діяльності серцево-судинної системи. Встановлено, що відбулися позитивні зміни показників функціонального стану серцево-судинної системи у дітей різного віку. Результати прийнято до уваги для розробки оздоровчих та виховнихпрограм відпочинку у таборі для покращенняпоказників функціонального стану системи кровообігу,регуляції діяльності серцево-судинної системи,адаптаційних можливостей. Подальших досліджень компенсаторно-пристосувальних механізмів потребують діти, що проживають в умовах дії низькоінтенсивної постійної природньої радіації.З метою поліпшення функціонального стану респіраторної системи даних школярів,необхідне зниження впливу гіподинамії, розробка та впровадження здоров’язберігаючих програм, технологій здоров’язбереження. Ключові слова:функціональна оцінка, серцево-судинна система, здоров’я дітей, регуляції діяльності серцево-судинної системи, показники гемодинаміки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Khodan, V. V., та A. B. Volosyanko. "Динаміка показників функціонального стану апоптотичних, антиапоптотичних ангіогенезрегулюючих цитокінів (HGF, TNF-α) печінки у дітей з хронічним холецистохолангітом під впливом комплексного лікування тіотриазоліном та аскорутином". CHILD`S HEALTH, № 6.49 (1 жовтня 2013): 54–58. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.6.49.2013.84842.

Повний текст джерела

Анотація:

Обстежено 120 дітей із хронічним холецистохолангітом і супутнім порушенням функціонального стану печінки. Вивчено показники фактора росту гепатоцитів (HGF) і фактора некрозу пухлини альфа (TNF-α) у динаміці застосування комплексних схем лікування. Встановлено знижений рівень HGF у дітей із хронічним холецистохолангітом, які отримували стандартну терапію + аскорутин, що розцінюється як зниження регенеративної активності гепатоцитів. При використанні в комплексному лікуванні аскорутину і тіотриазоліну виявлено вірогідне зниження рівня HGF, що обумовлено цитопротекторним і капіляростабілізуючим ефектами на ендотеліоцити синусоїдів і гепатоцитів у цілому. Стабілізація показника TNF-α імовірно відбувається при застосуванні в комплексній терапії тіотриазоліну, що безпосередньо обумовлено цитопротекторним і антиоксидантним ефектами вищевказаного препарату.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Kolesnyk, M. O. "ПОКАЗНИКИ ОБМІНУ ЗАЛІЗА В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ФУНКЦІОНАЛЬНОГО КЛАСУ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНІСТІ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ СУПУТНІМ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТОМ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (29 січня 2019): 78–84. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.3.9765.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: проаналізувати значення показників червоної крові та ферокінетики в залежності від функціонального класу (ФК) ХСН зі зниженою фракцією викиду (знижФВ) лівого шлуночка (ЛШ) у пацієнтів із супутнім ЗД. Матеріали та методи. В дослідженні проведений аналіз гематологічних показників та показників ферокінетики 122 хворих ХСН гіпертензивної в поєднанні з ішемічною етіологією зі знижФВ ЛШ та супутнім ЗД залежно від величини ФК ХСН. Результати. Виявлено, що в хворих із супутнім латентним ЗД та залізодефіцитною анемiєю (ЗДА) зі збільшенням ФК ХСН зменшуються показники ферокінетики. В групі хворих ХСНзнижФВ із супутньою ЗДА серед пацієнтів ІІІ ФК були достовірно нижчі середні значення Hb, Hct, та кількості Rbc порівняно з середніми значеннями даних показників пацієнтів ІІ ФК цієї ж групи. Серед показників ферокінетики були достовірно нижчі середні рівні феритину, НТЗ та достовірно вищий рівень ЗЗЗС. В групі хворих ХСНзнижФВ із латентним ЗД ІІІ ФК достовірна відмінність була виявлена лише за значенням НТЗ. Висновки. Найбільш показовими серед гематологічних показників та показників ферокінетики, щодо фізичної активності хворих ХСН при ЗДА є Hb, Hct, Rbc, феритин та НТЗ, низькі значення, яких асоціюються з вищим ФК. Зниження НТЗ свідчить про погіршення функціонального стану хворих ХСНзнижФВ із супутнім ЗД, як з анемією, так і без.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Сарапук, Роман. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПЛАВАННЯ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНИХ ЗАПАЛЕНЬ ЛЕГЕНЬ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 53–57. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.53-57.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити вплив занять плаванням на відновлення функціональних резервів кардіореспіраторної системи після перенесених запальних захворювань легень. Методи. У дослідженні взяли участь 50 осіб (12 жінок і 38 чоловіків, середній вік 42,01±1,29 років) після завершення стаціонарного лікування з приводу запальних захворювань легень в пульмонологічному відділенні Івано-Франківського обласного фтизіопульмонологічного центру. За погодженням з лікуючими лікарями вони були скеровані у санаторії “Алмаз” і “Кристал (м. Трускавець) де основним групам (ОГ) у кількості 25 осіб чоловічої і 6 жіночої статі було створено умови для щоденних занять плаванням протягом 18 днів. Тривалість кожного заняття складала 45 хвилин, а обсяг фізичного навантаження – 400–800 м при ЧСС 120-140 уд/хв. Контрольні групи протягом перебування в санаторії плавання не використовували. Для оцінки основних показників функції зовнішнього дихання використовувався комп’ютерний спірометр Mіcrospіro HІ-501. Визначення загальної фізичної працездатності здійснювали за допомогою проби Джеймса. Обстеження здійснювали двічі (до початку і після завершення циклу занять плаванням). Результати. Порівняльний аналіз змін середніх значень дихального об’єму і життєвої ємності легень контрольної й основної групи чоловіків свідчить про те, що в основній групі ці показники зовнішнього дихання перевищують дані групи контролю на 10,9% і 4,0% відповідно (р<0,05). Аналіз засвідчує, Щодо жінок, то величини дихального об’єму та життєвої ємності легень основної групи наприкінці занять зросли у порівнянні з групою контролю на 5,0% і 12,4% відповідно. Вірогідні зміни виявлені також і в показниках хвилинного об’ємудихання, форсованого об’єму дихання та пікової швидкості видиху як у чоловіків, так і в жінок. Висновок. Застосування плавання у відновному періоді осіб, які перенесли запальні захворювання дихальної системи забезпечує нормалізацію функціонування як дихальної, так і серцево-судинної системи, що опосередковано свідчить про нормалізацію механізмів нейрогуморальної регуляції функцій організму.Ключові слова: плавання, запальні захворювання легень, функціональний стан.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Dzyubanovskyi, О. І., та А. А. Gudyma. "ВПЛИВ ДЕКОМПРЕСІЇ ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ НА ДИНАМІКУ ПРОЦЕСІВ ЖОВЧОУТВОРЕННЯ І ЖОВЧОВИДІЛЕННЯ ПІСЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ХОЛЕСТАЗУ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ". Klinicheskaia khirurgiia, № 10 (24 листопада 2017): 66. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.10.66.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Дослідити вплив декомпресії жовчовивідних шляхів на жовчоутворювальну і жовчовидільну функції печінки після експериментального холестазу різної тривалості. Матеріали і методи. В експерименті на нелінійних білих щурах моделювали обтураційну жовтяницю і вивчали показники жовчоутворення і жовчовиділення. Результати. Після холестазу протягом 3 діб і реканалізації спільної жовчної протоки (СЖП) відновлення жовчоутворювальної і жовчовидільної функцій печінки відзначали через 5 діб; після 7 діб холестазу – через 7 діб; після 14 діб холестазу - пригнічення функціонального стану печінки в усі строки після реканалізації СЖП з тимчасовим покращенням через 9 діб. Обговорення. Реканалізація СЖП супроводжується зменшенням вмісту в жовчі загальних жовчних кислот і холестеролу, збільшенням літогенних властивостей жовчі та уповільненням її відтоку. Динаміка та інтенсивність виявлених порушень залежать від тривалості обтурації, максимальні – після 14 діб холестазу. Висновок. Інтенсивність порушення функціонального стану печінки залежить від тривалості холестазу і прогресує від 3-ї до 14-ї доби холестазу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Levytska, L. V. "Стратифікаційні шкали ризику серцево-судинних подій у хворих на інфаркт міокарда в поєднанні з коморбідною і хірургічною патологією". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (26 березня 2019): 96–104. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.1.9922.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: вивчити особливості реагування фізичних та біохімічних показників функціонального стану організму у хворих на інфаркт міокарда (ІМ) в поєднанні з коморбідною патологією (КП), виявити зв’язки між маркерними і лімітуючими параметрами функціонального стану організму та ступенем ризику серцево-судинних подій. Матеріали і методи. Досліджено 371 хворого на інфаркт міокарда з коморбідною патологією, які були послідовно включені в проспективне дослідження. Вивчено основні функціональні показники стану організму хворого на ІМ з КП, а також їх взаємозв'язки з основними шкалами ризику, клінічними маркерами толерантності до фізичного навантаження та індексом коморбідності Чарльсона (ІКЧ). Результати досліджень та їх обговорення. Ступені ризику за шкалою GRACE у хворих на ІМ з КП мають прямий кореляційний звязок (точково-бісерійна кореляція) з показниками віку (r=0,267; Р<0,0001), частоти серцевих скорочень (r=0,159; Р=0,028), частоти дихальних рухів (r=0,248; Р=0,001), рівнями глюкози (r=0,197; Р=0,007), креатиніну (r=0,154; Р=0,033), та індексом коморбідності Чарльсона (r=0,275; Р<0,0001). Обернена кореляція спостерігалася між ступенями ризику за шкалою GRACE та рівнями гемоглобіну (r=-0,159; Р=0,03), загального холестерину (r=-0,217; Р=0,003), ЛПНГ (r=-0,292; Р<0,0001), SpO2 (r=-0,178; Р=0,017), кількістю лімфоцитів (r=-0,169; Р=0,02). Прослідковувалася обернена кореляція між ступенем коморбідності за ІКЧ та тестом шестихвилинної ходьби на 10-й, 30 і 90-й день від початку розвитку ІМ (r10=-0,318; r30=-0,397; r90=-0,425; Р<0,0001). Аналіз специфічності та чутливості тесту шестихвилинної ходьби на 10-й, 30-й та 90-й день реабілітації післяінфарктних хворих при значеннях ІКЧ>2 показав максимальну специфічність (1,0) та прогностичну цінність позитивного результату (1,0) цього маркера у коморбідних пацієнтів для значень ТШХ10 = 83,5-98 м (95% ДІ (0,672-0,828), Р=0,037); ТШХ30 = 147-166,5 м (95% ДІ (0,766-0,904), Р=0,005 та ТШХ90 = 199,5-227,5 м (95% ДІ (0,741-0,933), Р=0,005).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Філак., Я. Ф., та Ф. Г. Філак. "Санаторна реабілітація хворих з патологією травної системи та остеохондрозом хребта ускладненого протрузіями". Україна. Здоров’я нації 1, № 1 (13 січня 2022): 97–101. http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254647.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: науково обґрунтувати та удосконалити комплексну програму реабілітації для хворих, які перенесли оперативне втручання у зв’язку з виразковою хворобою та з остеохондрозом хребта, ускладненого протрузіями в умовах санаторію.Матеріали та методи. Дослідження проведені 30 хворих, які перенесли оперативне втручання на органах черевної порожнини у зв’язку з виразковою хворобою, у яких також діагностований остеохондроз хребта, ускладнений протрузіями віком від 44 до 53 років. Всім пацієнтам проводили ультразвукове обстеження жовчного міхура і підшлункової залози, інтрагастральна РН-метрія, стан підшлункової залози вивчався за допомогою методики ФАЖ. Оцінка рухливості хребта досліджувалась з вихідного положення лежачи на животі. Людина піднімається на руках на скільки йому дозволяє хребет.Результати. У результаті проведених комплексних реабілітаційних заходів, поряд з покращенням клінічної картини відзначається покращення лабораторних методів дослідження, саме: рівень рН тіла шлунка у хворих достовірно знизився в антральному відділі шлунка, підвищились показники ферментовидільної функції підшлункової залози натще і в період травлення, покращилися показники гнучкості хребта.Висновки. У хворих поєднаною патологією наші дослідження встановили, що зниження функцій функціонального стану хребта, травної системи взаємно пов’язані та підсилюють деструктивний вплив на стан всього організму. Комплексна санаторно-курортна реабілітація позитивно впливає на об’єктивні показники діяльності травної системи, а також на функціональний стан хребта, підвищує ефективність відновного лікування та покращує психоемоційний стан пацієнтів.Ключові слова: органи травлення, остеохондроз хребта, протрузії хребта, санаторна реабілітація.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Гончаренко, В. М., Т. В. Ковалюк, С. В. Бенюк, В. В. Курочка та Н. П. Королюк. "Вплив розробленого алгоритму ведення вагітності та пологів у самотніх жінок на функціональний стан фетоплацентарного комплексу". НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ 4, № 1 (24 липня 2020): 50–55. http://dx.doi.org/10.33247/2312-1025.4(1).2020.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. У статті представлено результати вивчення стану фетоплацентарного комплексу на тлі розробленого алгоритму ведення вагітності і пологів у самотніх жінок.Мета роботи – оцінити стан фетоплацентарного комплексу у самотніх вагітних на тлі комплексного алгоритму лікувально-профілактичних заходів під час вагітності та пологів.Матеріали і методи. Проведено оцінку фетоплацентарного комплексу у 50 самотніх жінок на тлі запропонованого комплексного алгоритму (основна група І), у 50 самотніх жінок (основна група ІІ) та 50 заміжніх жінок (група порівняння) при загальноприйнятому веденні вагітності і пологів. Вивчення стану фетоплацентарного комплексу проводили на 36–40-й тиждень вагітності. Алгоритм ведення вагітності та пологів у самотніх жінок включав гіпносугестивну психотерапію, аутогенне тренування, прийоми когнітивної, поведінкової, позитивної психотерапії.Результати та обговорення. Дослідження стану фетоплацентарного комплексу у самотніх вагітних виявило збільшення частоти затримки росту плода (16,5%), зростання кількості патологічних змін навколоплідних вод (21,3%), ехографічні зміни плаценти (53,8%). Підтвердженням прогресування плацентарної дисфункції стало зниження рівнів естріолу в 1,6 разу, прогестерону та пролактину в 1,2 разу, плацентарного лактогену в 1,3 разу і хоріонічного гонадотропіну в 1,5 разу при зростанні рівня кортизолу в 1,6 разу та зміни вмісту плацентарних білків: збільшення альфа-фетопротеїну в 1,9 разу, альфа2-мікроглобуліну фертильності в 1,7 разу, тестостерон-естрадіолзв’язуючого глобуліну в 1,5 разу, плацентарного альфа1-мікроглобуліну фертильності в 1,9 разу при зменшенні трофічного бета-глікопротеїду в 1,5 разу. Запропонований алгоритм заходів дозволив зменшити патологічні ехографічні (на 12%) та кардіогемодинамічні зміни стану фетоплацентарного комплексу, покращити показники гормонсинтезуючої функції плаценти: підвищення рівня естріолу (на 12%), прогестерону (на 14%), плацентарного лактогену (на 12%),хоріонічного гонадотропіну (на 14%) та вмісту плацентарних білків: трофічного бета-глікопротеїну (на 16%), зниження вмісту альфа-фетопротеїну (на 10%), плацентарного альфа1-мікроглобуліну (на 12%), альфа2-мікроглобуліну фертильності (на 14%) і тестостерон-естрадіолзв’язуючого глобуліну (на 16%).Висновки. Результати досліджень підтверджують встановлені закономірності між частотою перинатальних ускладнень у жінок та виявленими порушеннями функціонального стану фетоплацентарного комплексу. Запропонований алгоритм ведення вагітності у самотніх жінок позитивно впливає на стан фетоплацентарного комплексу, що підтверджується гемодинамічними, ендокринологічними, метаболічними змінами та покращенням функціонального стану плода.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Ковельська, А. В., О. М. Лисенко, З. А. Горенко та Б. Є. Очеретько. "Гематологічні показники у спортсменів та рівень фізичної працездатності". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (29 вересня 2017): 74–82. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2017.2.74-82.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Дослідити взаємозв’язки між основними показниками фізичної працездатності і гематологічними показниками у системі оцінки поточних змін функціонального стану організму спортсменів-аматорів. Методи. В умовах тесту з фізичним навантаженням із ступінчасто наростаючою потужністю оцінювали реакцію кардіореспіраторної системи на фізичні навантаження. Для класифікації клітин крові та визначення їх рівня, а також для визначення середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті (МСН) і середнього об’єму еритроцита (MCV) використовували імпедансний метод. Рівень гемоглобіну (HGB) у периферичній крові визначали колориметричним методом. Результати. Виявлено зв’язок між основними показниками фізичної працездатності та деякими гематологічними показниками, зокрема HGB і МСН. Показано, що зменшення MCV є критерієм підвищення адаптованості організму до фізичного навантаження, а рівень фізичної працездатності залежить від віку спортсмена-аматора. Висновки. Отримані дані дозволять визначити рівень тренованості як спортсменів-початківців, так і осіб, які займаються оздоровчою фізичною культурою певний час, що, в свою чергу, дасть можливість формувати та корегувати режим фізичних навантажень різної енергетичної спрямованості з урахуванням потреб і можливостей організму спортсмена, а також спостерігати за динамікою змін функціональних показників організму

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Рожко, П. Д., та Е. М. Дєньга. "БІОФІЗИЧНІ ПОКАЗНИКИ ТКАНИН ПАРОДОНТА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ В ПРОЦЕСІ КОМПЛЕКСНОГО ОРТОПЕДИЧНОГО ЛІКУВАННЯ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 112, № 3 (27 травня 2021): 60–64. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-37-3-60-64.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведені спектроколориметричні дослідження свід-чать про те, що у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, спрямованих на ортопедичне лікування, спо-стерігався знижений бар'єрний захист ясен, що су-проводжувалось підвищеною проникністю ясен для барвника розчину Шиллера-Писарєва, а також пози-тивна реакція розчину Шиллера - Писарєва з резерв-ним полісахаридом глікоген, яка свідчить про наяв-ність в яснах запалення. Крім того, у них спостеріга-лося порушення функціонального стану мікрокапіляр-ного русла ясен, при якому під дією жувального нава-нтаження замість збільшення кровотоку в капілярах відбувалося їх спазмування.Мета роботи. Вивчення стану тканин пародонта і його мікрокапілярного русла у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу в процесі комплексного ортопедич-ного лікування з використанням імплантатів.Результати дослідження та висновки. Розроблений лікувально-профілактичний комплекс, що включав препарати, що знижують холестерин і зменшують проникність судин, нормалізують обмін речовин і по-силюють резистентність організму, регулюють ліпі-дний обмін і виводять токсини з організму, привів у пацієнтів основної групи до певної нормалізації функ-ціонального стану мікрокапілярного русла ясен і до зниження ступеня запальних процесів в них, що коре-лювало і з поліпшенням їх стоматологічного статусу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Hanna, Tamozhanska, Miatyha Olena, and Honcharuk Nataliia. "Indicators of the functional state of the body systems of university students." Physical culture, sports and health of the nation 258, no. 6(25) (2018): 231–38. http://dx.doi.org/10.31652/2071-5285-2018-6-25-231-238.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Показники функціонального стану"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями