Добірка наукової літератури з теми "Показники органолептичні"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Показники органолептичні".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Показники органолептичні"
1
ЯНЧИК, М. В., В. В. КІЙКО та Е. Ф. ХАЛІКОВА. "ВПЛИВ СОЄВОГО ЛЕЦИТИНУ НА ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ГІРЧИЧНОГО ХЛІБА". Товарознавчий вісник 1, № 13 (30 липня 2020): 52–64. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-05.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Удосконаленя рецептури хліба гірчичного з використанням соєвого лецитину та визначення впливу обраної добавки на показники якості готового продукту впродовж зберігання
Методика. Для дослідження показників якості хліба гірчичного використовували загальноприйняті методики визначення органолептичних показників, вологості, кислотності, пористості, підйомної сили.
Результати. Удосконалено рецептуру хліба гірчичного з додаванням соєвого лецитину, обгрунтовано технологічну схему його виробництва та підібрано оптимальне дозування добавки. За результатами органолептичних досліджень та підйомної сили обрано дозування соєвого лецетину у кількості 0,6%.
Досліджено органолептичні та фізико-хімічні показники хліба гірчичного з додаванням соєвого лецитину та без його використання. Виявлено, що зразок гірчичного хліба з додаванням соєвого лецитину характеризується більш гладенькою поверхнею, без тріщин та м’якушкою з рівномірно розподіленими порами, що гарно розжовується порівняно із контрольним зразком. Доведено, що в зразку гірчичного хліба з додаванням соєвого лецитину впродовж зберігання волога утримується набагато краще, спостерігається незначна зміна кислотності впродовж зберігання, а показник пористості є вищим як у свіжевиготовленого зразка так і після зберігання.
Наукова новизна. Вперше удосконалено рецептуру гірчичного хліба за рахунок, додавання соєвого лецитину та досліджено його показники якості.
Практична значимість.Результати, які були отримані в ході досліджень, можна впровадити на хлібопекарських підприємствах України незалежно від форм власності та підпорядкування
2
Deinychenko, G., T. Kolisnychenko та T. Lystopad. "Розробка технології ягідних соусів з йодовмісними добавками з урахуванням їх впливу на органолептичні показники". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2 березня 2018): 107–13. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8520.
Повний текст джерелаАнотація:
Дану роботу присвячено розробці технології соусів з дикорослих та культивованих ягід з йодовмісними добавками, що характеризуються високими органолептичними показниками. Для досягнення поставленої мети необхідно було обґрунтувати вибір ягідної сировини та йодовмісних добавок, розробити технологію виготовлення соусів, провести органолептичну оцінку якості. Дослідження проводились за стандартизованими методиками у лабораторії кафедри харчових технологій хімічного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. З позицій хімічного складу обґрунтовано доцільність використання чорниці, калини, обліпих, кизилу та журавлини, так як до складу цих ягід окрім життєво необхідних компонентів, таких як вітаміни та мінерали, входять флавоноїди. Флавоноїди – це біологічно-активні речовини, які здатні регулювати діяльність людського організму, виявляють кардіотонічну та гіпотензивну активності, антиоксидантну, протирадіаційну та спазмолітині дії. Встановлено, що як йодовмісну добавку доцільно використовувати водоростеву сировину, так як до її складу входить значна кількість органічного йоду в легкозасвоюваній формі. Найбільша його кількість міститься у бурих морських водоростях ундарії перистої, фукусі та ламінарії Тому передбачається, що додавання навіть невеликої кількості водоростей, тобто таке яке не відображається на органолептичних показниках, до складу ягідного соусу, дозволить вдовольнити добову потребу людини в йоді, що досить актуально в умовах йододефіциту, до яких належить територія України. Безпосередньо розроблено технологію ягідних соусів з використанням попередньо зазначених видів сировини. Встановлено, що суха подрібнена водоростева сировини потребує попереднього замочування та виявляє неоднакову гігроскопічність залежно від виду. Розроблено технологічні схеми, із зазначенням їх структури та мети функціонування складових частин. Проведено органолептичний аналіз, завдяки якому встановлено, що розроблені ягідні соуси характеризуються звичними для споживача смаковими властивостями, що позитивно вливатиме на сприйняття інноваційного продукту. Розроблено систему бального оцінювання якості соусів з урахуванням коефіцієнта важливості. Впровадження цієї системи дозволило наочно продемонструвати високі органолептичні показники якості отриманих соусів. Таким чином було досягнуто поставленої мети дослідження.
3
Бабенко, В. І., та В. О. Бахмач. "ВИЗНАЧЕННЯ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ МАЙОНЕЗУ ІЗ СОКОМ КАЛИНИ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ РЕЦЕПТУРИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, № 26 (3 серпня 2021): 24–30. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-03.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний ритм життя людини, несприятливі впливи довкілля потребують забезпечення організму людини натуральними вітамінами та мікроелементами, тому варто вживати жирові емульсійні продукти, що забезпечують потреби організму людини необхідними фізіологічно актив- ними речовинами. Введення вітчизняних нетрадиційних соків до складу майонезної продукції сприяє формуванню оригінального смаку й підвищенню харчової цінності. Вміщені в соках вуглеводи (моно- сахариди, пектинові речовини) спільно з мікро- та макроелементами, дубильними речовинами, орга- нічними кислотами позитивно впливають на організм людини, зміцнюючи захисні сили й збагачуючи енергетичний баланс. Використання соку з плодів калини в майонезній продукції підсилює їх харчову цінність за рахунок внесення фізіологічно активних речовин. У статті наведено результати розро- блення рецептури та оптимізації складу майонезу з використанням соку плодів калини. Досліджено вплив на показники якості майонезу внесення соку плодів калини, для чого побудовано профілограму органолептичних показників дослідних зразків майонезів. Розраховано комплексний показник якості майонезу з оптимальним вмістом компонентів, а саме соку з плодів калини, цукру та води. За резуль- татами проведення повного факторного експерименту отримано рівняння залежності для заданих чинників. Задля знаходження оптимального співвідношення компонентного складу розраховано зна- чення локального оптимуму за комплексним показником якості майонезу. Розв’язання складеної сис- теми рівнянь дало змогу встановити оптимальні параметри співвідношення компонентів майонезу, що забезпечило отримання високого значення комплексного показнику якості продукції. Виготовлено дослідний зразок майонезу та визначено органолептичні й фізико-хімічні показники відповідно до вимог чинної нормативної документації.
4
Божко, Н. В., В. І. Тищенко та В. М. Пасічний. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КРАФТОВИХ КОВБАСОК ІЗ МЯСОМ ВОДОПЛАВНОЇ ПТИЦІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 38–44. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто важливість розв’язання питань розробки нових видів функціо- нальних продуктів, розширення асортименту оздоровчих виробів масового споживання, раціональ- ного використання м’ясної сировини. Розробка нових комбінованих м’ясопродуктів із такими функ- ціональними інгредієнтами, як м’ясо водоплавної птиці і бамбукова клітковина, дасть змогу досягти ефекту синергізму і, як результат, збільшення терапевтичного ефекту як м’ясної, так і рослинної сировини. Метою роботи було вивчення можливості заміни м’яса в рецептурі напівкопчених ковбасок «Мисливських» відповідною кількістю м’яса качки мускусної та впливу кількості доданоï гідратованоï бамбукової клітковини на функціонально-технологічні та органолептичні властивості готових виро- бів. У процесі досліджень встановлено, що повна заміна яловичини на м’ясо качки в рецептурі напів- копчених ковбасок не знижує фізико-хімічні та органолептичні якісні показники готового продукту. Визначено оптимальний ступінь гідратації бамбукової клітковини 1:3, який забезпечує високий рівень функціонально-технологічних і органолептичних показників нових виробів. Сполучення м’яса качки і бамбукової клітковини в розробленому співвідношенні дає змогу отримати фаршеві модельні системи і підвищити вологозв’язуючу здатність на 19,8%, вологоутримуючу здатність – на 32,35%, емульгу- ючі властивості – в середньому на 20%. Високі ФТВ розроблених фаршів забезпечують отримання якісних показників органолептичної оцінки готових виробів. Технологічні і медико-біологічні ризики, які присутні в технології нового продукту, залежать від контакту харчової системи із сонячним світ- лом, повітрям, порушенням терміну зберігання. Ці чинники зумовлюють погіршення органолептич- них властивостей продуктів та потенційно можуть сприяти деструкції корисних із фізіологічної точки зору нутрієнтів. Сполучення нових інгредієнтів, хімічні модифікації речовин під час зберігання створюють ризик окислювального псування. Тому подальші перспективи досліджень нового продукту полягають у застосуванні додаткових прийомів запобігання окисленню і пов’язаного з цим погіршення органолептики виробів.
5
Dudkina, O. O., A. V. Gavrysh, O. V. Nemirich, T. I. Ishchenko та I. M. Ternavska. "ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ФОНДАНІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (16 вересня 2016): 134–38. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6827.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній статті розглянуто питання апробації розробки солодкої страви – фонданів спеціального призначення та підтвердження відповідності органолептичних і фізико-хімічних показників якості та мікробіологічних і токсикологічних показників безпеки вимогам нормативної документації.
Для досліджень були обрані кекси, фондани з борошна пшеничного і борошна рисового у якості контролів; з резистентного модифікованого крохмалю PRECISA® Вake GF, що являє собою текстуруючу систему з суміші крохмалів тапіоки, кукурудзи і картоплі – як дослід. В дослідженнях використано традиційні методи визначення органолептичних, фізико-хімічних показників якості, а також мікробіологічних та токсикологічних показників безпеки.
В статті наведені органолептичні показники якості, такі як: зовнішній вигляд (форма та поверхня), консистенція (текучість рідкої частини фонданів, пористість щільної частини фонданів), колір (однорідність, інтенсивність, натуральність), смак (виразність і чистота) та запах (виразність і чистота). За допомогою отриманих даних було підтверджено раціональні рецептурні композиції. Встановлено фізико-хімічні показники якості: масову частку вологи, масову частку жиру, лужність, пористість щільної частини фондану, вязкість тіста. Підтверджено, що дані показники знаходяться в межах регламентованих значень. Підтверджено мікробіологічну та токсикологічну безпечність інноваційних розробок.
6
Скрипніченко, Дмитро Михайлович, Надія Олександрівна Дец та Любов Олександрівна Ланженко. "ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ СИРОВИННИХ ІНГРЕДІЄНТІВ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ СИРКОВОГО ДЕСЕРТУ З НАПОВНЮВАЧАМИ". Scientific Works 84, № 2 (25 грудня 2020): 10–16. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i84.1881.
Повний текст джерелаАнотація:
В матеріалах статті визначені та наведені органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні показників молока-сировини та знежиреного молока, в свою чергу знежирене молоко в подальшому є основною сировиною для виробництві сиркового десерту.
При виробництві сиркового десерту на молочній основі обґрунтовано доцільність використання у якості наповнювача – меду липового та волоських горіхів. Встановлено, що додавання меду та волоських горіхів в якості додаткової рослинної сировини є необхідним для підвищення енергетичної цінності готового продукту. Розроблено рецептуру сиркового десерту на молочній основі з медом та волоськими горіхами. В результаті проведення експериментальних досліджень визначені органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні показники сиркового десерту з наповнювачами та встановлено, що всі зазначені показники відповідають нормативним показникам якості для сиркових десертів.
7
Мусій, Л. Я., О. І. Цісарик та І. М. Сливка. "РОЗРОБЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЙОГУРТУ, ЗБАГАЧЕНОГО СЕЛЕНОМ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 28 (10 січня 2022): 30–36. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-28-05.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальним нині є збагачення продуктів харчування мінеральними сполуками, які здебільшого споживаються людством у недостатній кількості. Серед особливо дефіцитних виділяють органічні сполуки селену. Метою роботи було розробити технологію, дослідити властивості та показники якості йогурту із використанням біологічно активної добавки «Селен Альга Плюс». Біодобавка «Селен Альга Плюс» містить у своєму складі органічний селен, вітаміни Е, С, йод та топінамбур. На першому етапі експериментальних досліджень визначали вплив біодобавки на органолептичні показники дослідних зразків йогурту. Контролем служив класичний йогурт. Досліджували два способи внесення біодобавки: до пастеризації в нормалізовану суміш; після пастеризації перед заквашуванням. Контрольним зразком був класичний йогурт. У результаті експериментальних досліджень встановлено концентрацію біодобавки «Селен Альга Плюс» у кількості 0,6% від маси суміші до пастеризації або 0,4% після пастеризації, що відповідає 50% нормі споживання селену на добу за вживанні в їжу 200 г продукту. У зразках йогурту протягом зберігання на 1, 7, 14-ту доби досліджували органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні показники згідно ДСТУ 4343:2004 «Йогурти. Загальні технічні умови». Протягом 7 діб не було помічено погіршення органолептичних показників. Проте, в наступні доби зберігання спостерігали незначне виділення сироватки у всіх зразках йогурту, що впливає на споживчі властивості продукту. З аналізу отриманих показників титрованої кислотності йогурту з селеном під час зберігання випливає закономірність інгібуючого впливу біодобавки в концентрації 0,6 і 0,4%. Встановлено, що в контрольному зразку йогурту без селену, відбувалося поступове зростання молочнокислих мікроорганізмів упродовж 14-добового періоду зберігання. За вмістом патогенних мікроорганізмів впродовж зберігання зразки йогурту відповідали вимогам чинного ДСТУ.
8
Denysova, Natalya, Margaryta Ziniuk та Nataliia Buialska. "ВИКОРИСТАННЯ ДОБАВОК БЕЗГЛЮТЕНОВОГО БОРОШНА В ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 234–40. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-234-240.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю розробки технологічних рецептур хлібобулочних виробів із використанням натуральних добавок задля поліпшення якісних характеристик готової продукції. Постановка проблеми. Хлібобулочні вироби є основним продуктом споживання абсолютної більшості населення нашої країни та світу загалом, тому виникає необхідність розробки та впровадження заходів щодо підвищення якісних та поживних характеристик продукції в конкурентних умовах. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових публікаціях показана перспективність введення в рецептуру хлібобулочних виробів як збагачувачів та поліпшувачів натуральних добавок рослинного та тваринного походження. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Не досліджено використання в технології пшеничних хлібобулочних виробів добавок із безглютенового борошна змінних концентрацій, що забезпечують поліпшення якісних показників виробів. Постановка завдання. Розробка технології виготовлення пшеничного хлібу з використанням як добавки безглютенового борошна (рисового, гречаного та кукурудзяного), що дозволить поліпшити фізико-хімічні, структурно-механічні та органолептичні показники готових виробів. Виклад основного матеріалу. Проведено оцінювання фізико-хімічних, структурно-механічних та органолептичних показників тістових напівфабрикатів та готових виробів. Розроблена рецептура приготування пшеничного надзбручанського хлібу з використанням як натуральної добавки суміші безглютенового борошна (рисового, гречаного та кукурудзяного в рівних концентраціях) з дозуванням 5 та 10 % від ваги внесеного пшеничного борошна. Висновки відповідно до статті. Встановлено позитивний вплив 5 % добавки суміші безглютенового борошна (рисового, гречаного та кукурудзяного в рівних концентраціях) на фізико-хімічні, структурно-механічні та органолептичні показники пшеничних хлібобулочних виробів на прикладі технології виготовлення хлібу надзбручанського.
9
Собакарь, Євген, та Лілія Шитова. "ОЦІНКА ЯКОСТІ КАВИ". Молодий вчений, № 8 (96) (31 серпня 2021): 13–16. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено вивченню теоретико-методологічних основ оцінки якості кави: натуральної обсмаженої в зернах та меленої, натуральної розчинної кави. Визначено основні нормативні акти для оцінки якості кави. Розглянуто органолептичні показники якості кави обсмаженої в зернах, зокрема, аромат, колір і форма, вигляд на розріз, вміст вологи, неякісних зерен, органічних і мінеральних домішок. Дано загальну характеристику показників для оцінки кави натуральної розчинної (за типами: порошкоподібна, гранульована, сублімована. Встановлено, що наявні нормативні документи свідчать про сформовану основу технічного регулювання управління якістю кави в Україні. Виявлено, що аспект органолептичних досліджень якості кави, які безпосередньо пов’язують сортність та вартість кави не має належного нормативного регламентування.
10
Щербакова, Н. С., та Ю. Ю. Максимова. "ВПЛИВ ТОКСИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ НА ОРГАНОЛЕПТИЧНІ ПОКАЗНИКИ МОЛОКА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 153–58. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з найнебезпечніших форм забруднення продуктів харчування та навколишнього середови-ща є важкі метали, токсичні для людини і тварин. Ці речовини потрапляють в організм людини пе-реважно через їжу. З цієї причини важливо визначити джерела накопичення та забруднення і прос-тежити шляхи цих металів до сільськогосподарської продукції. Запобігання небезпечного впливу важких металів на здоров'я людини має ґрунтуватися на заходах, що охоплюють всю міграційну ланку, від зменшення накопичення металів у природному середовищі до контролю їх вмісту у продуктах харчування. Сільськогосподарські тварини є провідною ланкою в системі ґрунт-рослина-тварина-їжа, яка отримує різні органічні речовини й хімічні елементи, зокрема важкі метали з кор-мом і водою. Молоко є найбільш «сприйнятливим» до важких металів. Найбільш токсичними елеме-нтами є свинець, ртуть, кадмій, цинк і миш'як. Дослідження проводили 2019 року на базі Регіональ-ної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області. Всього було досліджено12 проб молока коров’ячого незбираного – по одній пробі з партії. При проведенні дослідження наорганолептичні показники звертали увагу на колір, смак, запах, консистенцію. Досліджуючи хіміко-аналітичні властивості, молока визначали масову концентрацію мікро- та макроелементів за допо-могою відповідних процедур випробувань та сучасних приладів. У результаті досліду хіміко-аналітичних властивостей встановили, що вміст ртуті (Hd) у досліджуваних пробах відповідає но-рмі. Вміст кадмію (Cd) у пробі № 2 становить 0,056 мг/кг, у пробі № 3 – 0,042 мг/кг, у пробі № 9 –0,047, а у пробі № 10 – 0,059 при гранично допустимому рівні 0,03 мг/кг, що на 86,6, 40, 56 та 96%більше норми відповідно. Показники по цинку (Zn) у досліджуваних пробах перебувають у межах но-рми. Вміст свинцю (Pb) у пробі № 2 становить 0,233 мг/кг, що на 133 % більше за норму. Вміст сви-нцю (Pb) у пробі № 3 становить 0,285 мг/кг, що на 185 % перевищує гранично допустимі рівні. Упробі № 9 вміст свинцю становить 0,249, а у пробі № 10 – 0,265, що на 149 % і на 165 % відповіднобільше за норму. Концентрація миш’яку (As) у досліджуваних пробах перебувають у межах норми.За органолептичними показниками всі досліджувані проби відповідали держвимогам ДСТУ3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови».
Дисертації з теми "Показники органолептичні"
1
Рогова, Алла Леонідівна, Олена Шидакова-Каменюка та Лоліта Миколаївна Медведь. "ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ ПИВОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА В ТЕХНОЛОГІЇ ПЕЧИВА". Thesis, Тернопіль, 2016, 2016. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/4211.
Повний текст джерела
2
Биша, Н. М. "Розробка технології полікомпонентної суміші для виробництва продуктів швидкого приготування на основі кави". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/22813.
Повний текст джерелаАнотація:
Биша, Н. М. Розробка технології полікомпонентної суміші для виробництва продуктів швидкого приготування на основі кави : дипломна робота : 181 – Харчові технології / Н. М. Биша ; керівник роботи Н. М. Денисова ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра харчових технологій. – Чернігів, 2020. – 68 с.Кава - дуже поширений напій, має складний хімічний склад. Вона містить приблизно дві тисячі хімічних речовин. Є три основні сорти кави – арабіка, рoбуста та ліберіка. У світовій торгівлі продаж не обсмажених зерен кави займає друге місце після продажу нафти. В Україні в однаковій мірі присутні всі чотири види продукції: кава натуральна в зернах і мелена; кава розчинна 100%; кавові напої що включають натуральну каву; кавові суміші на основі розчинної кави. Кава та кавові напої багаті цукрами ( інулін, фруктоза ), білковими речовинами, в тому числі амінокислотами, а також мінеральними та іншими біологічно-цінними речовинами, вони позитивно впливають на організм людини, сприяють травленню, підвищують апетит та знімають втому. Кава – дуже розповсюджений напій, має складний хімічний склад. Він містить приблизно дві тисячі хімічних речовин. Є три основні сорти кави - арабіка, рoбуста та ліберіка. У світовій торгівлі продаж не обсмажених зерен кави займає друге місце після продажу нафти. В Україні в однаковій мірі присутні всі чотири види продукції: кава натуральна в зернах і мелений; кава розчинна 100%; кавові напої містять натуральну каву; кавові суміші на основі розчинної кави. Кава і кавові напої багаті цукрами (інулін, фруктоза), білковими речовинами, в тому числі амінокислотами, а також мінеральними та іншими біологічно цінними речовинами, вони позитивно впливають на організм людини, сприяють травленню, підвищують апетит і знімають втому.
Coffee - a very popular drink, it is a complex chemical composition. It contains about two thousand of chemicals. There are three main varieties of coffee - mocha, аrabica and robusta. Worldwide volume of unroasted coffee bean sales is on second place after oil. In Ukraine, all four types of coffee products are equally available: natural coffee beans and powder, 100% instant coffee, coffee drinks containing natural coffee, coffee mixes based on instand coffee. Coffee and coffee drinks are rich in sugars (inulin, fructose), protein substances, including amino acids, minerals and other biologically-active components, they positively affect the human body, promote digestion, increase appetite and relieve fatigue.
3
Фьодорова, О. В., та Олександра Олександрівна Варанкіна. "Удосконалення біотехнології виробництва вермуту". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44731.
Повний текст джерела
4
Бартківська, Вікторія Віталіївна. "Дослідження якості та безпечності питної бутильованої води". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49689.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ". Керівник проекту: доцент, к. т. н. Тихенко Оксана Миколаївна.Об’єкт дослідження: встановлення відповідності показників якості питної бутильваної води різних торгових марок води гігієнічним нормативам. Предмет дослідження: органолептичні та фізико-хімічні показники якості питної бутильованої води. Мета роботи: дослідити якість питної бутильованої води різних виробників. Методи дослідження: аналіз, SWOT-аналіз, порівняння фізичних та органолептичних показників якості води з нормативними, статистична обробка результатів досліджень, узагальнення.
5
Бартківська, Вікторія Віталіївна. "Дослідження якості та безпечності питної бутильованої води". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45204.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ". Керівник проекту: доцент, к. т. н. Тихенко Оксана Миколаївна.Об’єкт дослідження: встановлення відповідності показників якості питної бутильваної води різних торгових марок води гігієнічним нормативам. Предмет дослідження: органолептичні та фізико-хімічні показники якості питної бутильованої води. Мета роботи: дослідити якість питної бутильованої води різних виробників. Методи дослідження: аналіз, SWOT-аналіз, порівняння фізичних та органолептичних показників якості води з нормативними, статистична обробка результатів досліджень, узагальнення.
6
Попов, Ярослав Олександрович, та Алла Леонідівна Рогова. "Збагачення мінеральними речовинами мучних кондитерських виробів за рахунок водоростей". Thesis, ПУЕТ, 2019. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/8858.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено технологію кексів з порошком водорості фукус, якій є джерелом мінеральних речовин, а саме йоду (10,4 мг/100 г). За результатами фізико-хімічних та органолептичних показників визначена оптимальна кількість добавки - 15 % від маси сировини. Внесення порошку здійснюється на стадії отримання емульсії після попереднього змішування з яйцями. Вироби мають добрі органолептичні властивості та підвищену біологічну цінність. Кекс масою 75 г забезпечує добову потребу організму людини в йоді.
7
Ткаченко, Наталія Андріївна, Павло Олександрович Некрасов та Л. А. Лукіна. "Біфідовмісна молочна сироватка – цінний фізіологічно функціональний харчовий інгредієнт". Thesis, Харківський державний університет харчування та торгівлі, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40176.
Повний текст джерела
8
Литвиненко, О. О. "Дослідження перспективи використання борошна амаранту та продуктів його переробки у технології рогалика фруктового з підвищеною поживною цінністю". Thesis, Чернігів, 2019. http://ir.stu.cn.ua/123456789/19611.
Повний текст джерелаАнотація:
Литвиненко, О. О. Дослідження перспективи використання борошна амаранту та продуктів його переробки у технології рогалика фруктового з підвищеною поживною цінністю : магістерська робота : 181 – Харчові технології та інженерія / О. О. Литвиненко ; керівник роботи Челябієва В. М. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра харчових технологій. – Чернігів, 2019. – 99 с.Наведений огляд літератури щодо сучасної концепції створення продуктів функціонального харчування, огляд останніх досліджень використання продуктів переробки амаранту в якості добавок в хлібопеченні. В роботі проведені дослідження впливу продуктів переробки амаранту на технологічний процес та якість напівфабрикатів та готових виробів (визначений оптимальне дозування добавки, вплив на клейковину, газоутримувальну здатність, підйомну силу, зимазну та мальтазну активність дріжджів, фізико-хімічні та органолептичні властивості готових виробів – рогаликів фруктових). Розрахована рецептура та запропонована технологічна схема виробництва рогаликів фруктових.
9
Прибитько, В. М. "Використання овочевої сировини у технології дієтичного морквяно-вівсяного печива". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/22819.
Повний текст джерелаАнотація:
Прибитько, В. М. Використання овочевої сировини у технології дієтичного морквяно-вівсяного печива : дипломна робота : 181 – Харчові технології / В. М. Прибитько ; керівник роботи В. М. Челябієва ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра харчових технологій. – Чернігів, 2020. – 79 с.Досліджено вплив добавки морквяного порошку на функціональнотехнологічні властивості вівсяного печива за органолептичними, фізикохімічними показниками. Була визначена енергетична цінність, глікемічний індекс, а також порівнювали властивості двох видів борошна, які використовувалися при виготовленні печива. Проводили експертну оцінку виготовленого виду печива порівнюючи з вівсяним печивом до, якого додавалось морквяне пюре за певними критеріями. Визначена величина втрат при термообробці зразку печива та вихід готових виробів. Розрахована енергетична цінність, собівартість, глікемічний індекс печива.
The influence of additives ¬ carrot powder on the functional and technological properties of oesal cookies on organoleptic, physicochemical indicators is investigated. Energy value, glycemic index, and the properties of two types of flour used in the manufacture of cookies were determined. Expert evaluation of the manufactured type of biscuits was carried out comparing with oedible biscuits to, which was added carrot puree according to certain criteria. The specified amount of losses in thermal processing of the cookie sample and the output of finished products. Calculated energy value, cost, glycemic cookie index.
10
Копилова, В. С., Олександра Олександрівна Варанкіна та Ірина Анатоліївна Бєлих. "Дослідження органолептичних показників якості сиру кисломолочного з додаванням рослинної сировини". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44413.
Повний текст джерелаЧастини книг з теми "Показники органолептичні"
1
Новікова, Наталя, та Марія Шинкарук. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИГОТУВАННЯ ВАФЕЛЬНИХ ТРУБОЧОК З ФРУКТОВОЮ НАЧИНКОЮ ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ БЕЗГЛЮТЕНОВОЇ СИРОВИНИ". У Галузеві дослідження XXI століття: аграрні науки, зоологія та ветеринарія, виробництво та технології (1st ed.). European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/hdsanzvvt.ed-1.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Кондитерські вироби - це солодка продукція, що містить значну частину цукру або цукрозамінників. Вони мають високу енергетичну цінність та легко засвоюються організмом людини. Розглянуто існуючого асортименту кондитерських виробів та розвинуті підприємства в Україні. Виявлено проблему, що необхідно реформувати економіку України впровадженням змін її структури внесенням інновацій у кожній окремій галузі, в тому числі кондитерській, розширювати асортименту виробів для хворих на целіакію. Вивчаючи вже наявні методи та методики розробки нових рецептур у галузі із виробництва борошняних кондитерських виробів, які мають позитивні кінцеві результати, можна відмітити, що є досить доцільним у класичній рецептурі провести заміну пшеничного борошна на такі види борошна, білок яких не містить глютеніну, до них можна віднести: гречане, кукурудзяне, рисове, нутове, амарантове, льняне, мигдальне, борошно сорго, топіоки тощо. Розроблено нову рецептуру приготування вафельних трубочок з фруктовою начинкою із використанням безглютенової сировини. Досліджено органолептичні показники та структурно-механічні властивості вафельного тіста, харчова цінність фруктової начинки з додавання фруктози замість цукру. Узагальнена технологічна схема. Порівняно хімічний склад контрольного зразку з дослідним. Розроблена модель якості напівфабрикатів. Зроблені висновки, що створення нових видів продукції та продовження досліджень із використанням нетрадиційних видів борошна та борошняних сумішей у технологіях приготування борошняних кондитерських виробів, а саме вафельних трубочок з фруктовою начинкою, є актуальним та сприятливим для отримання оптимістичних результатів досліджень, що надасть можливість створювати продукт високої якості з підвищеною харчовою цінністю та зниженою енергетичною цінністю, що є перспективним шляхом у впровадженні продуктів функціонального призначення у повсякденний раціон харчування населення.