Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Показники макроекономічні.
Статті в журналах з теми "Показники макроекономічні"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Показники макроекономічні".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Батракова, Тетяна, Анастасія Бондаренко та Марія Міхайлуца. "ВПЛИВ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ НА МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 335–40. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-71.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено дослідження впливу пандемії COVID-19 на міжнародну торгівлю, обсяги світового ВВП та зростання загального боргу країн світу. Вивчено аналітичні роботи різних авторів, в яких визначено поточний стан захворюваності і смертності в результаті пандемії та динаміка фінансово-економічних показників країн світу, зміна яких відбулась в результаті прийняття обмежувальних заходів урядами країн світу. Наведено статистичні дані щодо динаміки торгівельних оборотів світу, обсягів світового ВВП та динаміки світового боргу за останній фінансовий рік у порівнянні з аналогічними періодами попереднього року. Висвітлено аргументи, що підтверджують взаємозв’язок між карантинними обмеженнями та падінням світової торгівлі і коливанням світового ВВП. Зазначено одну з причин зростання світового боргу та можливі наслідки для фінансово-економічної ситуації в світі.
2
Пузанов, І. І. "Вплив умов торгівлі України на макроекономічні показники". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 26 (2001): 55–57.
Знайти повний текст джерела
3
Савич, І. "Вплив тінізації бюджетних відносин на макроекономічні показники". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 2 (167) (2015): 117–22.
Знайти повний текст джерела
4
Васечко, Людмила, Оксана Глушак, Світлана Семеняка, Андрій Рамський та Олена Нестерова. "ДІАГНОСТИКА ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ МЕТОДОМ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 157–64. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3638.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються проблеми вітчизняної системи державного пенсійного страхування. Зокрема, на прикладі Пенсійного фонду України (ПФУ), методом математичного моделювання досліджується вплив певних макроекономічних, демографічних та фінансово-економічних чинників на формування доходної частини бюджету ПФУ. Встановлено, що в якості визначальних параметрів, змінам яких має приділятися особлива державна увага при прогнозуванні доходної частини Пенсійного фонду України, виступають такі ендогенні показники: динаміка середньомісячної заробітної плати та рівень інфляції (макроекономічні показники), розмір єдиного страхового внеску, що розподілений на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (фінансово-економічний показник), чисельність зайнятого населення (демографічний показник). Здійснено перевірку наявності мультиколінеарності між обраними факторними змінними за допомогою тесту Фаррара-Глобера. Доведено, що оскільки між факторними змінними немає високого ступня кореляції, то етап параметризації доцільно здійснити за допомогою методу найменших квадратів (МНК). На базі побудованої економетричної моделі множинної регресії було встановлено, що при збереженні середнього розміру заробітної плати темп росту доходної частини бюджету Пенсійного фонду України буде становити 0,41 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту величини єдиного внеску, темпу зростання кількості зайнятого населення, рівня інфляції). При збереженні тарифів страхових внесків для роботодавців у фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування України темп зростання доходної частини бюджету Пенсійного фонду України буде становити 0,73 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту середньомісячної заробітної плати, темпу зростання кількості зайнятого населення, рівня інфляції). При збереженні кількості зайнятого населення темп росту доходної частина бюджету Пенсійного фонду України становить 0,86 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту середньомісячної заробітної плати, темпу росту величини єдиного внеску, рівня інфляції).
5
Чугаєв, О. "Макроекономічні показники нових країн-членів у контексті розширення ЄС". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини, вип. 35/36 (2007): 34–36.
Знайти повний текст джерела
6
Чугаєв, О. "Макроекономічні показники нових країн-членів у контексті розширення ЄС". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини, вип. 35/36 (2007): 34–36.
Знайти повний текст джерела
7
Загуменнов, М. М. "Макроекономічні показники та їх вплив на доходи і видатки бюджету". Фінанси України, № 3 (2002): 65–69.
Знайти повний текст джерела
8
Мирошниченко, І. "Вплив тінізації економіки України на макроекономічні показники в умовах глобалізації". Схід, № 5 (125) (2013): 70–75.
Знайти повний текст джерела
9
Загуменнов, М. М. "Макроекономічні показники та їх вплив на доходи і видатки бюджету". Фінанси України, № 3 (2002): 65–69.
Знайти повний текст джерела
10
Нестеренко, С. С. "ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ У СИСТЕМІ РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 5 (26 лютого 2021): 38–46. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.5.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття розглядає проблематику наявності системи економічної безпеки регіонів в контексті проведеної політики державного регулювання. Виявлено структуру загроз економічній безпеці регіонів у масштабах національної економіки. Обґрунтовано тезу про те, що принциповими для економічної безпеки регіону є граничні значення показників, перевищення або недосягнення яких призводить до початку руйнівних процесів у ньому, тобто необхідний постійний і всебічний моніторинг із використанням індикаторів економічної безпеки за такими напрямами, як: макроекономічні показники стану економіки, демографія, рівень і якість життя, динаміка зайнятості та виробництва, стан фінансово-бюджетної і грошово-кредитної систем, розвиток ринкової інфраструктури, соціальна активність населення, дієвість системи державної влади, механізмів правового та адміністративного регулювання.
11
Zaiets, Svitlana. "СТАТИСТИЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 132–45. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0212.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджено сутність і значення прогнозування основних показників рівня життя населення для формування стійкого економічного розвитку країни.
Статистичне прогнозування рівня життя населення є інформаційною базою для визначення цілей та напрямів соціально-економічного розвитку країни, розроблення орієнтовних макроекономічних параметрів та їх обґрунтування, а також прийняття управлінських рішень щодо досягнення бажаного рівня життя населення.
Вихідною базою для прогнозування рівня життя населення, визначення основних напрямів розвитку країни є запропонована система статистичних показників рівня життя населення України за 2010–2019 рр. Основними з них є такі макроекономічні показники, як: валовий внутрішній продукт в розрахунку на душу населення, індекс інфляції, середня тривалість життя, індекс людського розвитку, тощо.
Методологічною основою дослідження є широко відомий метод кореляційно-регресійного аналізу. Регресійний аналіз проведено на основі побудованих рівнянь тренду для кожної із досліджуваних залежних змінних величин. Зокрема, статистичною базою для прогнозування рівня життя населення в контексті сталого економічного розвитку стали два ключові макроекономічні індикатори – валовий внутрішній продукт у розрахунку на одного зайнятого та оплата праці найманих працівників у розрахунку на одного зайнятого. Обґрунтовано доцільність статистичного прогнозування цих індикаторів для дослідження перспектив розвитку рівня життя в країні.
Валовий внутрішній продукт відображає стан економіки в державі і використовується для оцінки результатів виробництва та споживання, темпів економічного зростання, продуктивності праці, а також формує уявлення про загальний матеріальний добробут населення. Рівень заробітної плати як соціально-економічна категорія є основним джерелом доходів зайнятого населення і значною мірою характеризує матеріальний стан членів суспільства.
Практичні результати прогнозування рівня життя є основою для обґрунтування та прийняття управлінських рішень щодо подальшого соціально-економічного розвитку країни. Визначено довірчі межі, в яких буде знаходитися обсяг валового внутрішнього продукту в розрахунку на одного зайнятого та оплата праці найманих працівників у розрахунку на одного зайнятого в Україні у 2020 р.
Сьогодні в умовах невизначеності і швидких змін внутрішнього та зовнішнього середовища важливо передбачати можливі варіанти розвитку ключових показників рівня життя населення та вміти упередити настання можливих небажаних наслідків і тенденцій світової пандемії, що мала свій початок у 2020 році.
12
Горященко, Юлія, Юлія Бокова та Анастасія Кулешова. "ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ`ЄКТІВ МАЛОГО БІЗНЕСУ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 297–302. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-64.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто та досліджено чинники впливу на розвиток інноваційно-інвестиційної діяльності суб`єктів малого бізнесу. Виявлено те, що подальшого розгляду потребує дослідження інноваційно інвестиційного потенціалу в контексті розробки та реалізації інноваційно інвестиційної стратегії забезпечення стійкого розвитку підприємств. Проблеми визначення ефективності інноваційно-інвестиційного розвитку є вкрай актуальними для економіки України. Вирішення цих проблем і формування працездатної системи показників дозволять оцінити ефективність поточного функціонування інноваційно-інвестиційного механізму і ступінь реалізації поставлених завдань і цілей інноваційного розвитку. Управління інноваційно-інвестиційним розвитком держави відноситься до стратегічно важливих, що пов'язано зі зростанням ролі інновацій та необхідних для цього інвестицій, оскільки вони безпосередньо впливають на основні макроекономічні показники розвитку країни.
13
Рак, Р. "Економетричні моделі оцінки впливу державних позик на основні макроекономічні показники України". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 101 (2008): 37–39.
Знайти повний текст джерела
14
Рак, Р. "Економетричні моделі оцінки впливу державних позик на основні макроекономічні показники України". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 101 (2008): 37–39.
Знайти повний текст джерела
15
Шпотенко, В. Д. "ВВП та ВНП як макроекономічні показники впливу на зростання добробуту населення". Економіка та держава, № 8, серпень (2017): 84–88.
Знайти повний текст джерела
16
Михайлик, О. М. "Макроекономічні показники та їх вплив на формування інвестиційних ресурсів в будівництві". Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія "Економіка", вип. 2 (2014): 105–15.
Знайти повний текст джерела
17
Pavlyk, Vladyslav Volodymyrovych. "ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ РОЗРИВІВ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 114–19. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-114-119.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Низький рівень ефективності наявних зелених технологій призводить до недоотримання обсягу енергії від наявних енергетичних потужностей країни, що у свою чергу є передумовою виникнення розривів енергоефективності національної економіки (РЕНЕ). Постановка проблеми. Встановлено, що єдиного підходу до оцінювання розривів енергоефективності світовою науковою спільнотою не прийнято. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Автором систематизовано передумови виникнення РЕНЕ. На основі результатів дослідження визначено, що традиційно під розривами енергоефективності розуміють явище, що виникає у наслідок не ефективного використання наявних та потенційно можливих природних ресурсів для виробництва та споживання енергії. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Визначено, що наявні підходи до оцінювання РЕНЕ не враховують еколого-економічних детермінант, що впливають на величину РЕ. Постановка завдання. Метою статті є дослідження науково-методичних підходів до оцінювання РЕНЕ та урахування еколого-економічних детермінант. Виклад основного матеріалу. Результати аналізу свідчать про зростаючий тренд наукових праць присвячених дослідженню питань РЕНЕ. Встановлено, що традиційно РЕНЕ визначаються як різниця між енергетичним потенціалом та фактичним енергетичним балансом країни. Автором систематизовано основні детермінанти, що впливають на величину РЕНЕ, а саме: соціальні параметри, обсяг зелених інвестиції, показники екологічної ефективності, показники ефективності державного управління та макроекономічної стабільність. Висновки. На основі результатів дослідження підходів до оцінювання РЕНЕ автором запропоновано використовувати транслогову функцію та метод фронтироного стохастичного аналізу, що на відміну від існуючих, враховує соціальні, екологічні та макроекономічні детермінанти. У подальших досліджень доцільним є практична апробація запропонованого науково-методичного підходу до оцінювання РЕНЕ.
18
Savych, I. "SHADOW ECONOMY AND ITS RELATIONS WITH TAX SYSTEM, BUDGET DEFICIT AND MACROECONOMIC INDICATORS." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv Economics, no. 167 (2015): 117–22. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/167-2/19.
Повний текст джерела
19
Nikytenko, D. V. "МІЖНАРОДНІ СТРАТЕГІЇ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 94 (25 червня 2021): 140. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202113.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто стратегії розвитку країн, що розвиваються: концепція «порочного кола бідності», концепція переходу до самопідтримуючого зростання, концепція «великого поштовху» та її різновиди. Проаналізовано основні макроекономічні показники, що характеризують рівень економічного розвитку. Визначено, що Україна, будучи однією з найбільших за територією та кількістю населення держав Європи, є однією з найбідніших, а дотримання неокласичних постулатів економічної теорії на початку 90-х років 20 століття не допомогло подолати структурну кризу. Визначено, що активізація ефективного інвестування та створення відповідного інституціонального середовища могли створити підґрунтя для економічного розвитку. Зазначено, що в умовах сповільнення глобалізаційних процесів, викликаних розповсюдженням COVID-19, формування стратегії економічного розвитку України повинно базуватись на засадах індустріалізації економіки та неопротекціонізму.
20
Юрківський, Олександр Йосипович, та Людмила Вікторівна Каленчук. "Принципи оподаткування при формуванні податкових систем України та Польщі". Економіка, управління та адміністрування, № 3(97) (13 жовтня 2021): 18–22. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-3(97)-18-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Глобалізація та інтернаціоналізація економічних відносин вимагає як формування нових, так і посилення діючих інструментів забезпечення конкурентних переваг власної економіки. Серед базових внутрішніх інструментів впливу на соціально-економічні, екологічні проблеми країни та країн-партнерів є податки й інші обов’язкові податкові платежі. Польща та Україна відновили власну незалежність одночасно на початку 90-х років XX століття і урядами країн приділялася значна увага використанню податків у реформуванні власних економічних моделей. Податки в Польщі стали елементом політики «шокової терапії», в Україні активно використовувалися урядами при послідовному реформуванні національної економіки до ринкових умов господарювання. Податки стали базовим інструментом бюджетно-податкової політики України та Польщі, однак ефективність використання виявилася різною з огляду на макроекономічні показники розвитку обох держав, соціального розвитку.
21
Borysiuk, Оlena, Tatiana Shmatkovskaya та Maria Datsyuk-Tomchuk. "ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ВИКОРИСТАННЯ СТЕЙБЛКОЇНІВ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ЗМЕНШЕННЯ ВОЛАТИЛЬНОСТІ КРИПТОВАЛЮТ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 1, № 25 (28 березня 2021): 69–78. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-01-69-78.
Повний текст джерелаАнотація:
Криптовалютам властива висока волатильність. Це пояснюється, перш за все тим, що цей ринок відносно молодий з невеликою кількістю учасників і обсягами торгів. Якщо на традиційних ринках присутній потік публічної інформації, регулярна корпоративна звітність відповідно до міжнародних стандартів, звітність регуляторів про макроекономічні показники, прогнозні оцінки аналітиків з поточного та майбутнього стану ринків. То у сфері криптовалют таке середовище тільки формується. Це призводить до того, що курси криптовалют (в основному в доларовому вираженні) схильні до високого рівня волатильності, що робить їх використання не зручними з практичної точки зору як засобу обміну і вартості.
Водночас волатильності курсу біткоїну і інших криптовалют на фінансовому ринку перешкоджає використанню цих цифрових активів в якості грошей. Поряд з інструментами, що дозволяють пом'якшити валютний ризик використання існуючих криптовалют, розробляються нові криптовалюти, спеціально сконструйовані так, щоб їх ринковий курс мав низьку волатильність щодо того чи іншого активу. Такі криптовалюти отримали назву стейблкоїни (stablecoins).
22
Радзіховська, Л., Л. Гусак та Ю. Панчук. "Побудова багатофакторної регресійної моделі засобами програмного забезпечення Eviews." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 44 (29 жовтня 2021): 54–59. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-09.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розкрито особливості практичного застосування сучасних інформаційних технологій до здійснення прогнозування макроекономічних процесів на основі економетричних моделей. Для проведення аналізу оцінки впливу макроекономічних показників на динаміку господарської діяльності застосовано економіко-математичні методи, а саме – кореляційно-регресійний аналіз. Здійснено макроекономічне прогнозування показників реального валового внутрішнього продукту за допомогою економетричної моделі з виростанням статистичного пакету Еviews. Використано статистичні дані (таблицю макроекономічних показників), проведено трендовий аналіз. Зроблено висновок про те, що за допомогою економетричного прогнозування можна оцінити майбутні тенденції розвитку економічних процесів. А використання сучасних інформаційних технологій (зокрема, програмного забезпечення Eviews, табличного процесора MS Excel) дозволяє це зробити швидко, наочно та зручно.
23
Toniuk, M., T. Karpova, T. Pishenina та O. Yakovleva. "ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 43, № 1 (5 березня 2020): 34–41. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.43.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено сутність, основні особливості інвестицій в аграрний сектор, що зумовлюються специфікою правового стану України, специфікою аграрного виробництва в Україні та специфікою нового світового порядку планування, виробництва, розподілу. Визначено теоретичні та методологічні проблеми залучення інвестицій в аграрний сектор України. Виділено основні складові сільськогосподарської галузі економіки, в які в Україні, в основному, залучено іноземні інвестиції. Проаналізовано види та деякі характеристики інвестицій, основні проблеми гальмування інвестицій в діяльність сільськогосподарських підприємств. Запропоновано шляхи вирішення існуючих проблем інвестицій в діяльність сільськогосподарських підприємств. Охарактеризовано ризики вкладання інвестицій в діяльність сільськогосподарських підприємств. Проаналізовано динаміку прямих іноземних інвестицій у сільське господарство за період з 2010 по 2017 рр. та їх вплив на основні показники розвитку сільського господарства України. Зроблено висновок, що іноземних інвесторів цікавлять підприємства, які можуть забезпечити за короткий час повернення вкладеного капіталу з отриманням найбільшого прибутку. З огляду на це, більш перспективними в українській економіці для них є не виробництво сільськогосподарської продукції, а її переробка. Сьогодні увага акцентується на необхідності диверсифікації джерел інвестиційного забезпечення аграрної сфери. Виявлено на які види за видами вирощуваних культур розподілилися посівні площі. Визначено ТОП-10 найбільших агрохолдингів за обсягом земельного банку. Виділено основні індикатори інвестиційного розвитку сільського господарства України. Обґрунтовано стратегічну спрямованість залучення іноземних інвестицій в аграрний сектор економіки України. Зроблено висновок, що недостатня ступінь довіри іноземних інвесторів до України і високий рівень інвестиційного ризику зумовлюють низький рівень надходжень інвестицій, а інвестиційний клімат в свою чергу безпосередньо впливає на основні показники соціально-економічного розвитку держави. Проаналізовано стратегічні цілі, індикатори інвестиційного розвитку сільського господарства України та основні макроекономічні проблеми.
24
Fedchenko, Konstantin Anatoliiovych. "АНАЛІЗ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ КРАЇНИ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 85–96. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-85-96.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Останніми роками економіка України характеризується нестабільністю фінансово-економічних показників її розвитку, суттєвим впливом факторів зовнішнього середовища та мінливістю політичної ситуації в країні. Це призводить до зниження темпів економічного розвитку, соціальної напруженості в країні та загострення економічної кризи. В цих умовах важливого значення набуває постійний моніторинг динаміки зміни основних показників, що визначають стан економічного розвитку, своєчасне застосування превентивних заходів по мінімізації негативного впливу основних її дестабілізуючих факторів. Постановка проблеми. Відсутність ефективного інструментарію забезпечення макроекономічної рівноваги в країні та повного набору індикаторів її оцінювання зумовлює потребу в розробці інтегрального показника макроекономічної стабільності та його використання в подальшій державній економічній політиці. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти оцінювання рівня макроекономічної стабільності досліджені в наукових працях О. І. Барановського, О. С. Білоусова, І. А. Канцір, Г. П. Клімова, О. Д. Рожко та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. На сьогоднішній день питання оцінювання рівня макроекономічної стабільності потребують більш системного та ґрунтовного дослідження. В науковій літературі наявна значна кількість підходів до оцінювання окремих аспектів макроекономічної стабільності, в той час ґрунтовні комплексі підходи до визначення її інтегрального значення відсутні. Постановка завдання. Основним завданням дослідження є порівняльний аналіз існуючих підходів до визначення макроекономічної стабільності. Виклад основного матеріалу. В роботі наведені основні показники макроекономічної стабільності країни, проведений їх горизонтальний аналіз. Висновки. За результатами дослідження зроблено висновок про те, о стабільність національної економіки є комплексним поняттям ґрунтовне дослідження якого має вирішальне значення на етапі стратегічного та тактичного планування ключових факторів розвитку національної економіки. Зроблено висновок про вагомий вплив макроекономічної стабільності на обсяг ВВП в країні.
25
Ніколаєва А.М. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСОВОГО РИНКУ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 125–33. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретичні підходи до дефініції «ефективність фінансового ринку» та визначено методологію її оцінки з позиції виконання фінансовим ринком його макроекономічної функції. Проаналізовано та узагальнено основоположні концепції ефективності фінансового ринку, розроблені американськими вченими. Визначено сутність ефективного ринку та виділено форми його ефективності за гіпотезою ефективного ринку Ю. Фами, теорії інвестиційного цінного паперу В. Шарпа, альтернативної гіпотези ефективного ринку Т. Коупленда і Дж. Вестона, концепції витрат фінансового посередництва К. Ерроу, Р. Лукаса та П. Ромера. Обґрунтовано, що не всі висунуті науковцями умови ефективності фінансового ринку дотримуються на реальному ринку. Вказано на суперечність рівняння ефективності фінансового ринку, що визначається як величина, обернена різниці відсоткових ставок по кредитах і депозитах в банківській системі.
Автором обґрунтовано, що макроекономічну ефективність фінансового ринку та її роль у забезпеченні стабільного розвитку соціально-економічних систем, в першу чергу, визначає розподільна (перерозподільна) функція фінансового ринку. Зазначено, що ефективний фінансовий ринок має бути рушійною силою, що стимулює стабільний розвиток і позитивні зрушення в економіці, забезпечуючи підприємства інвестиційно-кредитними ресурсами.
За макроекономічною роллю в ринковій економіці, ефективність фінансового ринку автором визначається як його здатність забезпечувати ефективний перерозподіл ресурсів, спрямовуючи їх в реальний сектор економіки, що призводить до стабільного розвитку соціально-економічних систем. При цьому ефективність фінансового ринку за його розподільною функцією пропонується оцінювати за показником співвідношення суми реально залученого капіталу нефінансовими корпораціями та сукупної ресурсної бази фінансового ринку.
Здійснено порівняльний аналіз впливу стану розвитку основних сегментів фінансового ринку (фондового та кредитного ринків) на економічний розвиток різних країн за ключовими показниками, що надаються Всесвітньою федерацією бірж та Міжнародним Валютним Фондом.
26
Перфільєва, A., I. Сілютіна, Н. Антипенко та Д. Власенко. "ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 329–38. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251465.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Досліджено роль цифрової економіки як фактору економічного розвитку держави. Установлено, що вплив цифрової економіки на економічний розвиток держави можна оцінити виходячи з її впливу на макроекономічні показники. Для оцінки впливу цифрової економіки як фактору економічного розвитку України побудовано регресійні моделі впливу цифрової економіки на валовий внутрішній продукт, темп інфляції та обмінний курс гривні відносно щодо США. Установлено, що розвиток ІТ-послуг в Україні має висхідний тренд, надійність якого становить 96 %. Доведено, що кореляція динаміки зростання обсягу наданих ІТ-послуг в Україні та валового внутрішнього продукту становить 79 %. Це доводить існування взаємозв’язку зростання валового внутрішнього продукту і розвитку цифрової економіки в Україні. Доведено обернений вплив розвитку цифрової економіки на темпи інфляції в Україні. Кореляція між ними становить 67 % і має від’ємне значення, оскільки розвиток ІТ-послуг сприяє зменшенню темпів інфляції та забезпечує підтримання цінової стабільності. Виявлено низький рівень кореляції між обсягом ІТ-послуг в Україні та динамікою обмінного курсу гривні щодо долара США. Це зумовлено тим, що ІТ-послуги споживаються резидентами і призводять до безпосереднього припливу іноземної валюти в Україну. Тестування моделей впливу цифрової економіки, що представлена ІТ-послугами, на показники економічного розвитку України показало: статистично значимий вплив ІТ-послуги мають на темп інфляції. Установлено, що низький вплив цифрової економіки на валовий внутрішній продукт в Україні зумовлений малою часткою цифрової економіки. Доведено, що зі збільшенням питомої ваги цифрової економіки її вплив на економічний розвиток держави зростає. Прогнозування трендових значень параметрів економічного розвитку показало, що в майбутньому в Україні зростатиме обсяг ІТ-послуг, а це сприятиме підтриманню цінової стабільності та зростанню обсягу валового внутрішнього продукту. За умови експорту ІТ-послуг цифрова економіка здійснюватиме позитивний вплив на укріплення гривні щодо долара США. Ключові слова: цифрова економіка, економічний розвиток, ВВП, інфляція, обмінний курс. Формул: 4; рис.: 4; табл.: 3; бібл.: 15.
27
Кулаков, Є. В., та П. В. Кривуля. "Розвиток інтегральних показників середньомісячної плати як елементу макроекономічної системи показників якості життя". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(271) (8 лютого 2022): 65–77. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-271-1-65-77.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено проблему актуальності розвитку інтегральних показників середньомісячної плати як елементу системи показників якості життя у країні за умов ринкової економіки, було проведено порівняльний аналіз існуючих моделей підрахунку середньої заробітної плати та наведено приклад можливого рішення проблеми нерелевантності використовуваних у моделях інтегральних показників. Було розглянуто теоретичну базу складання інтегральних показників, які можуть бути використані у вирішенні цієї проблеми, зіставлено думки вітчизняних та зарубіжних науковців за темою складання інтегральних показників у економіці, особливості їх використання та функціонування. Розглянуто можливість використання показників Лібіха та Шелфорда, що лімітують граничну ефективність інтегральних показників в цілому по економіці. У статті було розглянуто статистичну інформацію середньої заробітної плати в Україні за вересень 2021 року, представлено ілюстративний матеріал у табличній формі, на основі якого було проведено експеримент з використанням запропонованою методикою підрахунку заробітної плати, за яким було отримано результат дослідження та зроблено відповідні висновки. Запропоновано використання усіх існуючих методів підрахунку середньої заробітної плати на макрорівні у купі зі запропонованим автором методом, для порівняння отриманої інформації. Завданням наступних досліджень є перевірка гіпотези за даних Держстату з урахуванням частки населення регіонів, порівняння з існуючими методами. Сформульовано перспективні завдання: продовжити дослідження різниць інтервалів вибірки, як перекіс її в один із боків, для позначення сили скупченості бідного або багатого населення, яке має вплив на отримання інформації зі загальної вибірки; продовжити дослідження взаємозв’язку існуючих та запропонованої методики підрахунку середньої заробітної плати для їх уніфікації в один інтегральний показник, що зможе відобразити усю сутність вибірки. При цьому запропонований синтетичний показник не претендує бути альтернативою існуючим показникам і замінити їх, а стає похідною узагальненою оцінкою з універсальною назвою «середня заробітна плата» замість кількох показників з однаковою назвою, але різних за значеннями та змістом. Це має виключити використання в процесах професійної комунікації використання омонімічної назви і запобігти помилок комунікатів та утворення частини комунікаційно-наведених ризиків у використанні систем макроекономічних показників.
28
Шкурат, Марія, Галина Кукель, Людмила Штефан та Віталій Мазур. "РОЗВИТОК ІНДУСТРІЇ 4.0 В ЄС: ОСОБЛИВОСТІ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ПОСТПАНДЕМІЙНОГО ВІДНОВЛЕННЯ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 213–20. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3606.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено провідну роль цифровізації та формування Індустрії 4.0 для економічного розвитку країн у сучасних умовах. Підкреслено, що нові цифрові технології можуть допомогти об’єднаній Європі стати більш конкурентоспроможною. Водночас пандемія COVID-19 підкреслила важливість цифровізації економіки та розвитку Індустрії 4.0 і підвищила ризики для досягнення економічних цілей Європи, якщо цифрова трансформація не буде проведена. Наведено основні задекларовані положення розвитку Індустрії 4.0 у ЄС і визначено, що фактично ці плани не було досягнуто перед економічним спадом, що був викликаний пандемією. Запропоновано аналіз впливу пандемії COVID-19 на макроекономічні показники ЄС: криза виявила взаємозалежність глобальних ланцюгів вартості та цінності глобально інтегрованого єдиного ринку Європи. Визначено, що в таких умовах нового сенсу та актуальності отримала необхідність швидкого переходу до більш цифрової та стійкішої економічної та промислової моделі, щоб підтримувати і посилювати прагнення ЄС до стійкої конкурентоспроможності. Проаналізовано Багаторічний фінансовий план ЄС на 2021—2027 рр., який має на меті нівелювання економічної та соціальної шкоди, яку було завдано пандемією коронавірусу. Ключовими для активізації майбутнього зростання ЄС мають стати: інновації, цифрова трансформація, стратегічна інфраструктура та єдиний ринок. Значний обсяг бюджетного фінансування Європейського Союзу направлений на відновлення економіки через цифрову трансформацію та формування Індустрії 4.0. Планується, що це допоможе інвестувати більше в передові цифрові навички та ширше використання цифрових технологій в економіці та суспільстві, тобто формування бази для подальшого розвитку Індустрії 4.0. Хоча ще повною мірою не видно наслідків пандемії для економіки ЄС, уже існує стратегія їх подолання через акселерацію інноваційного розвитку, інтенсифікацію цифрової трансформації та розвиток Індустрії 4.0 в усіх країнах ЄС.
29
Prodaniuk, R. I. "Інформаційна безпека в соціологічному контексті: до постановки проблеми". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 4 (6 травня 2018): 84–90. http://dx.doi.org/10.15421/171861.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі науково-теоретичної та соціально-практичної рефлексії поняття інформаційної безпеки та його співвідношення із суміжними поняттями соціології безпеки як галузевої соціологічної теорії. Автором зроблено висновок про те, що розгляд суспільства в структурному функціоналізмі передбачає розуміння інформаційної екологічності в аспекті виконання чотирьох засадничих функцій:
1) функції адаптації (adaptation), яка змістовно співпадає із виробництвом матеріальних благ та послуг шляхом використання природних ресурсів середовища. З точки зору інформаційної екології, визначенням якої автор цієї статті буде надалі оперувати, інформаційна екологічність економічної інформації може оцінюватись з точки зору її впливу на відповідні макроекономічні процеси та результати економічної життєдіяльності: обсяги виробництва та ВНП, показники безробіття, індекси цін та інфляції тощо;
2) функція ціледосягнення (goal attainment), яка залежить від культурного консенсусу, що визначається на рівні ідеології. Це випливає з того, що консенсус між ключовими політичними акторами досягається, передусім, на платформі відповідної ідеології. В ідеології відповідні суб’єкти можуть впроваджувати стандарти оцінювання інформації з точки зору її інформаційної безпечності / небезпечності;
3) Функція інтеграції (integration), котра забезпечується дотриманням інформаційної екологічності в сфері соціальної моралі та права. Соціальна мораль є складником культурної системи, в якій впроваджуються критерії вирізнення належного / неналежного. З іншого боку, право дозволяє формалізувати зазначені критерії у вигляді кодексів стандартизованих поведінкових приписів (прескрипцій), які уможливлюють уніфікацію соціальної поведінки. Наголошено, що від інформаційної безпеки залежить як стан моральної, так і правової регуляції соціальної поведінки;
4) функція підтримання ціннісних зразків (latency), яка передбачає збереження і підтримання основних цінностей суспільства. Автором констатовано, що для такого збереження і підтримання є необхідним встановлення вищих цензурних фільтрів аксіосфери, проходження інформації через які дає можливість її відтестовування на предмет потнеційної користності / шкідливості для інших соціальних підсистем, інституцій, спільнот та осіб.
30
Hulai, Vasyl, Serhii Nikolaiev та Valeriia Yelshynova. "ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ НА ПРИКЛАДІ КРАЇН З ПЕРЕХІДНОЮ ЕКОНОМІКОЮ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (8) (26 листопада 2020): 276–93. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-276-293.
Повний текст джерелаАнотація:
У вступі розкрито актуальність теми дослідження та сформульована наукова проблема. Проведено аналіз основних публікацій та досліджень. Сформульовано мету та поставлено основні дослідницькі завдання роботи. Описано методику дослідження системи міжнародних відносин та одного з явищ сфери міжнародних економічних відносин – інвестиційна привабливість. Основну частину статті становить дослідження та опис категорії приватні іноземні інвестиції та їх роль, значення для країн з перехідною економікою. Світова практика неодноразово доводила доцільність використання прямих іноземних інвестицій як одного з ключових елементів економічного та соціально-політичного розвитку держави. Країни- резиденти, що отримали фінансування від іноземних компаній, міжнародних інституційних установ або ж країн акумулювали дані активи з метою подальшого покращення виробничих потужностей, розвитку науково-технічної бази, погашення зовнішнього боргу тощо. Дані дії прямо чи опосередковано позитивним чином вплинули на добробут країн. Особлива увага звертається на проблему взаємозалежності економічного зростання національної економіки та прямих іноземних інвестиції, яка досі не втратила своєї актуальності, особливо для країн з перехідною економікою. Інвестиційна привабливість для останніх є має фундаментальне значення при створенні порядку денного. Особи, що приймають рішення щодо інвестування тих чи інших проектів мають свої системи координат. Однак, в контексті міжнародних відносин до головних критеріїв відносять інституційні, економічні, фінансові та соціально-політичні чинники. Для більш ширшого розкриття та дослідження проблеми була змодельована ситуація, за якої один з інституційних інвесторів, а саме Європейський банк реконструкції та розвитку, застосовуючи багатокритеріальний порівняльний аналіз обирає одну з трьох інвестиційно привабливих країн з перехідною економікою. Пошук рішення відбувався завдяки застосуванню математичних методів оцінювання та прикладних програм. Критерії, що порівнювались мали як якісний, так і кількісний характер, а тому, особа, що приймає рішення, за даної покладалась на власне суб’єктивне бачення ситуації, за наявності знань та досвіду визначала їх роль та значимість виводячи тим самим оптимальне рішення в досліджуваній області. Важливим є також й те, що спочатку було проведено обрахунки згідно першої категорії даних – макроекономічні показники країн, далі згідно другої – показники економічної свободи. Вихідні результати згідно двох перших обрахунків відрізнялись та не надали одностайного рішення. Оптимальний варіант було знайдено тільки після уніфікації обох систем. На завершення, автори аналізують переваги та недоліки застосованого методу, надають рекомендації для країни, що отримала найменше значення. Розуміння та послідовне усунення негативних факторів, які зменшують інвестиційну привабливість зміцнить та покращить міжнародне економічне положення. Отже, довгострокові капіталовкладення в національні господарства є однією з форм здійснення міжнародної політики. Інвестування є двостороннім процесом, а тому країні-резиденту необхідно зважати та рівень власної інвестиційної привабливості, максимізуючи позитивні якості та мінімізуючи негативні.
31
Turyanskyy, Yu I. "Ідентифікація макрофінансових показників у сфері управління державними фінансами". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (26 грудня 2019): 105–9. http://dx.doi.org/10.36930/40290918.
Повний текст джерелаАнотація:
Зосереджено увагу на особливостях аналізу макрофінансових показників у сфері управління державними фінансами. Наголошено, що ефективність податкового регулювання залежить від значного числа інтересів та факторів і визначається використанням відповідних макрофінансових індикаторів, які потрібні для комплексного аналізу і вибору сценаріїв досягнення стратегічних цілей. Показано важливість розмежування макрофінансової та макроекономічної сфер. Макрофінансовими індикаторами визначено доходи та видатки зведеного бюджету, державний борг, показники грошово-кредитної сфери. Оскільки управління є безперервним циклічним процесом, протягом циклу індикатори використовуються двічі: для оцінки ситуації під час планування заходів та оцінки наслідків їх впровадження. Визначено, що індикатори податкової сфери також включають у групу макрофінансової безпеки як складову структури доходів бюджету. Показники податкового навантаження на макрорівні відображають ефективність податкової політики, тобто кількісно вимірюють сукупний вплив податкових платежів на джерела їхньої сплати. При цьому потрібно розрізняти податкове навантаження сплачене та несплачене, тобто податкові борги та борги до цільових фондів. З'ясовано, що податковий коефіцієнт є найпростішим показником для використання у характеристиці податкового навантаження та його впливу на макропараметри. З погляду аналізу макрофінансової стабільності, відношення податкових надходжень до ВВП дає достатньо підстав для формування висновків щодо довготермінових тенденцій наповнення бюджету та виявлення потенційних ризиків. Однак надходження податків не є індикатором, пов'язаним з рівнем економічного розвитку. Обґрунтовано, що рівень несплати податкових зобов'язань, рівень тінізації економіки є відображенням реальної макрофінансової стабільності.
32
Кожем"якіна, С. М. "Продуктивність праці: вектор макроекономічних показників". Ринок праці та зайнятість населення, № 4 (41) (2014): 49–53.
Знайти повний текст джерела
33
Бахрушин, В. Є. "Аналіз динаміки макроекономічних показників України". Держава та регіони. Економіка та підприємництво, № 4 (67) (2012): 5–10.
Знайти повний текст джерела
34
Бахрушин, В. Є. "Аналіз динаміки макроекономічних показників України". Держава та регіони. Економіка та підприємництво, № 4 (67) (2012): 5–10.
Знайти повний текст джерела
35
Vashai, Y. V. "МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ДЕРЖАВ У ГЛОБАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 91 (20 грудня 2020): 39. http://dx.doi.org/10.31713/ve320204.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність досліджуваної проблеми пов’язана з тим, що макроекономічні фінансові ризики та дисбаланси однієї країни можуть стати фактором аналогічних загроз інших держав – торгівельних партнерів, учасників тих же міжнародних організацій тощо. У зв’язку із цим провідні фінансово-аналітичні корпорації світу розробляють та динамічно вдосконалюють методики оцінки фінансового стану держав, їх рейтингування в глобальному просторі задля оперативного виявлення можливих ризиків, прогнозування фінансових криз та адекватного реагування світового співтовариства. Метою статті є дослідження міжнародних фінансових методик оцінки економічного стану держав у глобальному просторі задля оцінки можливостей їх застосування для макроекономічного аналізу в Україні. У статті розглянуто методики оцінки фінансових показників держав міжнародними економічними організаціями та рейтинговими агентствами. Проаналізовано підходи до такої оцінки гідно з процедурою виявлення макроекономічних дисбалансів, визначення індексу ризику країн, що розраховує Euromoney, а також визначення індикаторів фінансової стійкості, розроблених Міжнародним Валютним фондом. Досліджено групи показників за вказаними методиками, їх критичні межі, інформаційну базу та послідовність оцінки. Узагальнено переваги та недоліки зазначених методик в умовах сучасного глобалізованого середовища. Автори дійшли висновку, що застосування в міжнародній практиці показників, що базуються виключно на фінансових аналітичних даних, доцільне для оцінки кредитоспроможності, фінансової стійкості країни, проте для внутрішнього управління не дає відповіді на запитання щодо причин виникнення фінансових проблем, які можуть приховуватись за структурними дисбалансами, політичною та військовою нестабільністю тощо. Проте узагальнені аналітичні дані щодо світових фінансових рейтингів країн дають змогу оперувати важливою міжнародною інформацією для поточного управління та прийняття рішень щодо фіскальної, монетарної політики на рівні держави.
36
Малиш, Н. А. "Екологічна політика України у макроекономічних показниках". Екологічний вісник, № 6 (64) (2010): 16–17.
Знайти повний текст джерела
37
Cокуренко, С. В. "МАКРОЕКОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КРИЗОВИХ ЯВИЩ В УКРАЇНІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 139–45. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено порівняльний аналіз перебігу кризових явищ останніх двох десятиліть в Україні. Багато науковців стверджують, що деструктивний вплив пандемії COVID-19 пояснюється “паралічем” більшості сегментів світової економіки та зростанням невизначеності щодо майбутнього розвитку подій, що могло створити спад виробництва на зразок “великої депресії” 1929-2033 рр. Попри відмінності у засадничих причинах для макроекономічної дестабілізації та способах проведення стабілізаційної політики, кризові явища 2008-2009, 2014-2015 та 2020-2021 рр. мають подібні риси в обох аспектах – динаміки відносних цін і обсягів виробництва. Відповідний аналіз проведено за даними, що охоплюють період за 4 квартали до початку кризових явищ та 8 кварталів після їх початку. Прогнози для періоду 2021Q2-Q4 для показників валового внутрішнього продукту (ВВП), промислової продукції, аграрного виробництва, роздрібного товарообігу, сальдо поточного рахунку і окремих макроекономічних індикаторів зроблено за допомогою автоматичної процедури ARIMA(n,m). Основні результати проведеного аналізу можна підсумувати так: а) на досягнення передкризового рівня ВВП потрібно більше ніж 8 кварталів, б) відновлення економіки після пандемії COVID-19 видається достатньо оперативним, головним чином завдяки відчутному поліпшенню умов торгівлі, в) незалежно від походження (внутрішнє чи зовнішнє) кризові явища супроводжуються тимчасовим зниженням РОК.
38
Olena Baula та Sarzhan Y. "ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ВАЛЮТНЕ КОТИРУВАННЯ". Economic forum 1, № 1 (13 березня 2022): 80–89. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Феномен обмінного курсу, як основи здійснення зовнішньоекономічної діяльності, є однією з основних рис сучасного етапу розвитку світогосподарських відносин. Валютне котирування, як безпосередній механізм здійснення та обслуговування обмінного курсу, є критично важливим для кожної держави напрямом макроекономічної політики. Тому, вивчення впливу традиційних факторів курсоутворення є важливим джерелом інформації щодо стану національної економіки загалом, та її стратегічної орієнтованості зокрема.
Основною метою дослідження є аналіз засади кореляції котирування фунта стерлінга у взаємозв’язку з показниками зовнішньоекономічної діяльності країни; виявлення впливу зміни показників зовнішньоекономічної діяльності на валютне котирування британського фунта; виявлення впливу Брекзіту на кореляцію валютного котирування британського фунта та зовнішньоекономічної діяльності країни відносно аналізованих контрагентів; співставлення отриманих економіко-математичних та логічних тенденцій.
Британський фунт стерлінга є найстарішою валютою у світі, що досі перебуває в обігу. На ринку Форекс, операції з британським фунтом є одними з найбільших за обсягами. Ці факти зумовлюють зручність обрання даної валюти, як основи для проведення економіко-математичного аналізу.
Для досягнення визначеної мети використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, застосування яких забезпечило ґрунтовність, об’єктивність і достовірність поданих у статті положень і сформульованих висновків. Зокрема, використані такі методи: систематизації та узагальнення, наукової абстракції та експлікації, аналізу, індукції, економетричного моделювання, методи описової статистики та візуального аналізу.
У статті досліджено особливості впливу зміни показників зовнішньоекономічної діяльності країни на валютне котирування британського фунта відносно інших валют кошика СПЗ, зокрема японської єни, та долара США. Виявлено вплив Брекзіту, як критичного моменту в зовнішньоекономічній діяльності країни, на кореляцію валютного котирування британського фунта та зовнішньої торгівлі країни відносно аналізованих контрагентів. А також співставлено отримані математичні та логічні тенденції економіко-математичного аналізу.
У статті обґрунтовано доцільність проведення валютної політики держави, базуючись на показниках зовнішньоекономічної діяльності країни, зважаючи на особливості історії обмінних пар та моментної кон’юнктури ринків.
Результати дослідження можуть бути корисними для розробленні науково-обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення валютної політики країни.
39
Гриценко, О. А. "Вплив макроекономічних показників на стан ринку нерухомості України". Державний інформаційний бюлетень про приватизацію, № 9 (2002): 59–61.
Знайти повний текст джерела
40
Мулякова-Бочі, А. К. "Вплив макроекономічних показників на стан платіжного балансу України". Актуальні проблеми економіки, № 4 (130) (2012): 106–13.
Знайти повний текст джерела
41
Сунцова, О. О. "Методологія дослідження макроекономічних показників розвитку національного господарства України". Менеджмент, Вип. 13 (2010): 183–204.
Знайти повний текст джерела
42
Пенькова, О. Г. "Методологія прогнозування основних макроекономічних показників на довгостроковий період". Формування ринкових відносин в Україні, № 2 (117) (2011): 57–62.
Знайти повний текст джерела
43
Гордей, О. Д., К. О. Безноско та А. О. Мерва. "ВПЛИВ COVID-19 НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ В УКРАЇНІ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1-2 (4 грудня 2020): 49–63. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1-2.2020.49-63.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто вплив пандемії COVID-19 на світову та національну економіку. Здійснено аналіз макроекономічних показників (вивчено динаміку зміни: ВВП, промислової продукції, безробіття, кількості ФОП, кредитної діяльності банків, показників державного бюджету), на які найбільш негативно вплинула пандемія. Встановлено основні напрями державного регулювання виходу господарюючих суб’єктів із фінансово-економічної кризи внаслідок впливу пандемії.
44
Daudova, G., V. Kovalchuk та O. Kurnosov. "СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ В УКРАЇНІ". Актуальні Проблеми Державного Управління, № 2(56) (29 жовтня 2019): 65–73. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.02.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто впровадження стратегічного менеджменту до бюджетного процесу з точки зору підвищення ефективності та результативності бюджетних витрат. Визначено фактори, що впливають на вірогідність показників, що застосовуються для середньострокового планування. Для визначення найбільш достовірних макроекономічних показників для розробки стратегічного бюджету на перспективу запропоновано впровадження до бюджетного процесу механізму проактивного управління, залучення незалежних експертних установ, запровадження системи управління розширеним спектром ризиків тощо.
45
Краєвський, В. М., Н. В. Параниця та С. В. Петруха. "Методичні підходи до аналізу макроекономічних показників зовнішньої торгівлі України". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 7 (14 вересня 2021): 52–60. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.7.2021.52-60.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито природу операцій з імпорту; дано визначення сутності нормативно-правового забезпечення обліку імпортних операцій на території України. У роботі проведено аналіз економічних чинників, що впливають на експорт та імпорт товарів, розглянуто основні методи прогнозування показників зовнішньої торгівлі, дано статистичну оцінку особливостей зовнішньоторговельної та економічної ситуацій в України в сучасних умовах. Проведено порівняльний аналіз понять «оподаткований імпорт» та «статистичний імпорт».
Здійснено комплексний економіко-статистичний аналіз сучасного стану статистичної методології України.
46
Kotina, H. M., M. M. Stepura та Ye H. Tilichenko. "МАКРОЕКОНОМІЧНІ ВПЛИВИ НА ДОХОДИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ: АНАЛІТИЧНИЙ ЗРІЗ". Actual problems of regional economy development 1, № 14 (28 лютого 2020): 241–53. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.241-253.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягала у дослідженні основних чинників, що зумовлюють просторову структуру та часову зміну обсягу доходів місцевих бюджетів, виділенні основних тенденції, що спричиняють зміну досліджуваних бюджетних індикаторів, побудові багатофакторної моделі залежності доходів бюджету від інших економічних показників. У статті висвітлено економічне та соціальне значення доходів місцевих бюджетів в аспекті політики децентралізації України. Визначено основні тенденції та фактори, що впливають на величину фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування в Україні. Побудовано багатофакторну модель зміни величини доходів бюджетів під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників. Результати дослідження будуть використані у подальшій роботі в процесі вироблення конкретних пропозицій щодо напрямів підвищення ефективності формування фінансових ресурсів місцевого самоврядування.
47
Куліков, Г. "Заробітна плата в системі основних макроекономічних показників у кризовий період". Україна: аспекти праці, № 7 (2010): 14–20.
Знайти повний текст джерела
48
Куліков, Г. "Заробітна плата в системі основних макроекономічних показників у кризовий період". Україна: аспекти праці, № 7 (2010): 14–20.
Знайти повний текст джерела
49
Куліков, Г. "Заробітна плата в системі основних макроекономічних показників у кризовий період". Україна: аспекти праці, № 7 (2010): 14–20.
Знайти повний текст джерела
50
Dedeliuk, Kateryna, та Mykola Herasymuk. "Економічні та соціальні наслідки членства Польщі у Європейському Союзі". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (29 травня 2017): 33–43. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-33-43.
Повний текст джерелаАнотація:
Завданням даної статті є дослідження та аналіз особливостей розвитку соціально-економічної сфери господарства Республіки Польща та після набуття членства у Європейському Союзі. Досвід соціально-економічного розвитку Республіки Польща в перші роки членства в ЄС є надзвичайно цінним для України, ураховуючи її намір приєднатися до європейської спільноти, а його науковий аналіз особливо актуальним у контексті сучасних тенденцій. Відповідно до завдання, розглянуто та проаналізовано динаміку основних макроекономічних показників в країні за 2003–2016 роки. Встановлено, що на протязі всього періоду членства Республіки Польща у ЄС спостерігалося зміцнення економічної активності населення, зростання експорту та зменшення зовнішньоторговельного дефіциту, збільшення припливу прямих іноземних інвестицій, перш за все з країн Європейського Союзу, збільшення великих фінансових вливань в економіку країни з боку ЄС. Усе це, у свою чергу, призвело до покращення макроекономічних показників країни, зокрема до зростання обсягів ВВП і ВВП на душу населення та підвищення рівня життя громадян Польщі, яке відобразилося в збільшенні реальних доходів населення. І як головний наслідок – підвищення індексу людського розвитку. Визначено основні проблеми соціально-економічного розвитку Республіки Польща після вступу до ЄС, головними з яких стала проблема безробіття та збільшення трудової міграції.