Статті в журналах з теми "Показники ефективності управління активами"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Показники ефективності управління активами.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Показники ефективності управління активами".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Шушкова, Юлія, Аміна Шутко та Юлія Баськова. "АНАЛІЗ СТАНУ ТА СТРУКТУРИ АКТИВІВ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 415–21. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-89.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті наведено економічну сутність терміну «активи», виділено основну класифікацію активів, що дає можливість оцінити характер участі усіх засобів у господарському обороті. Визначено особливості управління оборотними та необоротними активами підприємств України в умовах зовнішніх загроз, таких як спад виробництва, посилення фінансової нестабільності, пандемії коронавірусу, військових дій на сході країни тощо. Визначено основні завдання аналізу активів підприємства. Здійснено структурно-динамічний аналіз активів підприємств України за 2015-2019 роки. Доведено, що розмір, склад та структура активів підприємства зумовлює обсяг його виробництва та рівень ефективності цього виробництва. Проаналізовано динаміку темпу зростання оборотних та необоротних активів підприємств України за 2015-2019 роки. У дослідженні розглянуто показники обсягу оборотних та необоротних активів з розподілом на великі, середні, малі та мікропідприємства за 2019 рік. Оцінено галузеву структуру активів підприємств України. Встановлено тенденції зміни обсягів оборотних та необоротних активів усіх галузей економіки України у 2018-2019 роках. Проаналізовано ефективність використання оборотних та необоротних активів за коефіцієнтами постійності та мобільності, а також визначено тенденції зміни співвідношення оборотних і необоротних активів підприємств України. Відзначено, що в сучасних умовах коефіцієнт співвідношення оборотних та необоротних активів зростає і це є позитивним явищем, оскільки підприємства України можуть швидко погашати свою заборгованість. Отримані результати дослідження можуть знайти впровадження у діяльність підприємств різних форм власності в частині здійснення заходів формування, розпорядження та управління активами.
2
Tsarenko, O. V. "АНАЛІТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЄВОСТІ ТА ЦІЛЕОРІЄНТОВАНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА". Actual problems of regional economy development 1, № 14 (26 квітня 2018): 84–92. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.84-92.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність оборотних активів, та ризики, пов’язані з процесом формуванням їх оптимальної структури. Визначено вплив прискорення обіговості оборотних активів на фінансові результати діяльності підприємства. Аргументовано процедури постійного моніторингу і аналізу ефективності використання оборотних активів, що забезпечує керівництво підприємства своєчасною інформацією та дозволяє прийняти обґрунтовані управлінські рішення щодо оптимального формування обсягу оборотних активів. Розкрито дефініцію оборотних (мобільних) активів як системоутворюючого елемента поліфункціональних змін масштабів розвиненості структурних одиниць з одного боку – комерційного продукту(послуги) за ознакою його матеріально-речової форми, з іншого – як діяльність з безпосереднього його створення та реалізації в безперервному кругообігу форм власності, що убезпечує: агломерацію різних за природою суб’єктно-орієнтованих відносин та ущільнення взаємодії між усіма ієрархічними рівнями. З’ясовано, що коли підприємства знаходяться на повному самофінансуванні, визначення оптимальної потреби в оборотних активах як в цілому, так і по кожній складовій, має важливе значення. Збільшення суми оборотних активів вище за цей оптимум приводить до збитку через зайві кошти та невикористання наявних матеріальних ресурсів. У той же час зменшення оборотних активів підприємств, в порівнянні з їх оптимальним значенням, спричиняє простої устаткування і інші втрати, пов'язані з відсутністю тих або інших необхідних матеріальних ресурсів. Раціональне управління оборотними активами припускає їхню оптимізацію виходячи з потреби підприємства. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності використання оборотних активів в залежності від стадії кругообігу, що включають економічно-фінансові детермінанти, джерела та інструментарій регулювання для створення результативної політики управління оборотними активами у загальній стратегії управління активами підприємства для формуванні необхідного обсягу і складу оборотних активів, оптимізації джерел їхнього фінансування. Опрацьовано критерії підвищення ефективності використання оборотних активів, що включають: прискорення їх обіговість за допомогою підвищення обсягу реалізованої продукції з забезпеченням довгострокового її випуску на замовлення, а також ретельної і своєчасної добірки продукції на відвантаження; використання методів нормування оборотних активів – метод прямого розрахунку, аналітичний (дослідно-статистичний) метод, коефіцієнтний метод; підвищенням ліквідності та платоспроможність підприємства; дотримання оптимального співвідношення власних і позикових оборотних активів, а також складання бюджетів поточних надходжень і витрат.
Для системної оптимізації структурних одиниць визначені такі шляхи управління дебіторською заборгованістю, як надання знижок за швидку оплату; факторинг; контроль стану розрахунків з покупцями при відстроченій(простроченій) дебіторській заборгованості; системний аналіз співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості; класифікація дебіторської заборгованості залежно від її якості та створення резервів безнадійних боргів; проведення моніторингу дебіторської заборгованості і порівняння її показників з такими ж показниками по галузі, конкурентів та даними минулих років. В залежності від стадії кругообігу визначено пріоритетні шляхи підвищення ефективності використання оборотних активів: скорочення матеріальних запасів на складах за рахунок зниження наднормативних запасів матеріалів, внаслідок поліпшення постачання, за рахунок зниження норм витрат матеріалів на одиницю продукції; зменшення тривалості циклу виробництва основної продукції за рахунок застосування нової техніки і технології, підвищення продуктивності праці, норм витрат ресурсів, зменшення часу перебування в заділах деталей, складальних одиниць; скорочення залишків нереалізованої продукції через прискорення реалізації, підвищення ефективності роботи служби маркетингу, удосконалення розрахунків, поліпшення комплектності постачань; підвищення ритмічності виробництва внаслідок рівномірності випуску і відвантаження продукції, удосконалення планування і організації виробництва.
3
Дребот, Н. П., Я. А. Танчак та М. М. Миколишин. "Тенденції розвитку небанківських фінансових установ на ринку фінансових послуг України". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 109–14. http://dx.doi.org/10.36930/40300119.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних умовах розвитку економіки ступінь розвитку фінансового ринку характеризується великою кількістю та різноманітністю фінансових посередників та асортиментом фінансових послуг, які вони надають учасникам ринку. Небанківські фінансові установи є професійними учасниками ринку фінансових послуг, які забезпечують спільне інвестування, управління активами, посередництво у купівлі-продажу фінансових інструментів, гарантійні операції тощо. Сучасні тенденції розвитку фінансових систем розвинених країн світу свідчать про дедалі вагомішу роль у мобілізації фінансових ресурсів саме фінансових посередників, типи і види яких визначаються рівнем розвитку фінансових відносин. Важливе місце серед фінансових посередників належить небанківським фінансовим установам, кожен вид яких відіграє свою роль, має свої функції та призначення. Наявне розмаїття небанківських фінансових установ в Україні вимагає застосування, з одного боку, специфічних підходів до їх державного регулювання, з іншого, універсальних заходів відродження і розвитку ринку фінансових послуг. Вирішення зазначеної проблеми передбачає аналіз та тенденції розвитку небанківських фінансових установ, який стане основою побудови системи порівняних показників оцінки ефективності їх діяльності, результати якої стануть інформаційною базою для прийняття ефективних рішень з метою реалізації стратегії реформування державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг та забезпечення ефективного управління ними на рівні держави. У роботі оцінено діяльність основних небанківських фінансово-кредитних установ. Проаналізовано основні показники діяльності небанківських фінансових установ у розрізі основних сегментів сучасного ринку фінансових послуг. Визначено проблеми, які гальмують розвиток ринку страхових послуг, ринку недержавного пенсійного забезпечення та ринку ломбардного кредитування. Зроблено висновок про необхідність негайного вирішення системних проблем на ринку фінансових послуг для забезпечення його ефективного та стабільного функціонування в майбутньому.
4
Zaiachkivska, О. V., та Y. S. Semeshchuk. "УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ЯК ЧИННИК СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 94 (25 червня 2021): 46. http://dx.doi.org/10.31713/ve220215.
Повний текст джерелаАнотація:
Публікацію присвячено узагальненню категорії активів та обґрунтуванню економічної діяльності підприємства з управління ними. Досліджено основні аспекти управління оборотними та необоротними активами. Здійснено аналіз та виокремлено основні цілі та завдання управління активами підприємства. Визначено ключові напрямки оптимізації системи активів, обґрунтовано пріоритетні шляхи підвищення ефективності управління активами підприємства. Для формування оптимальної структури активів підприємства запропоновано створити персоніфіковану стратегію управління активами, яка б базувалась на загальних принципах підвищення ефективності такого управління.
5
Grygorieva, Y. "Шляхи вдосконалення процесу управління оборотними коштами". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 76 (4 березня 2017): 39–42. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7608.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню значення оборотних коштів для діяльності підприємства. У статті досліджено сутність поняття «оборотні кошти», особливості його управління та основні фактори, що впливають на їх формування. Проаналізовано вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на рівень оборотних коштів підприємства. Розглянуто методи управління їх елементами в сучасних умовах для здійснення всебічного аналізу ефективності використання оборотних засобів, що дозволить визначити шляхи підвищення їх використання. Запропоновано та обґрунтовано заходи для підвищення ефективності використання оборотного капіталу для успішного розвитку підприємств на основі вдосконалення управління оборотними активами у нестійкому ринковому середовищі.
6
Рибидайло, А. А., О. С. Прокопенко, А. М. Турейчук та Г. В. Руденська. "Ключові показники ефективності управління персоналом збройних сил". Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, № 1-65 (23 вересня 2019): 65–74. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2019-1-65/65-74.
Повний текст джерела
7
Смолій, Вікторія Миколаївна. "Показники ефективності управління процесом виробництва електронних апаратів". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 25 (16 жовтня 2014): 70–76. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.25.2014.39189.
Повний текст джерела
8
Прокопченко, С. В. "УРАХУВАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОБЛІКУ ВИТРАТ СТВОРЕННЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ У БЮДЖЕТНІЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНІЙ УСТАНОВІ". Підприємництво та інновації, № 21 (30 грудня 2021): 61–64. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/21.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із найважливіших об’єктів майна науково-дослідної установи є нематеріальні активи, які виступають джерелом як отримання конкурентних переваг, так і показником ефективності її діяльності. Створення нематеріальних активів у науково-дослідних установах має певні особливості, головною з яких є бюджетне фінансування. Під час дослідження та розроблення таких активів виникає чимало питань щодо відображення в обліку витрат. У статті запропоновано підхід до розмежування етапів дослідження від етапу розроблення під час облікового відображення витрат на нематеріальні активи. Доведено, що ризик-орієнтовне управління та вдосконалення порядку обліку і відображення у звітності витрат дає можливість отримати об’єктивну й якісну інформацію щодо вартості створених об’єктів нематеріальних активів.
9
ГОЛОВКОВА, Л. С., Н. О. КРИСАНОВА та Л. О. ДОБРИК. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ ШЛЯХОМ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (17 червня 2021): 134–42. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/241874.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою роботи є огляд та порівняння основних показники ефективності діяльності банків, визначення факторів, що на них впливають, виявлення ключових факторів ефективності найбільших за рівнем рентабельності активів банків України, визначення ролі управління витратами в управлінні ефективністю діяльності банку, а також надання практичних рекомендацій з управління та оптимізації витрат банку. Методика. Ефективність в загальному розумінні визначається як співвідношення результату до витрат на його отримання. Тому в роботі була проаналізована структура доходів та витрат банківської системи України за період з 2008 р. по жовтень 2020 р. Також для визначення впливу доходів чи витрат на ефективність діяльності банку були розраховані показники прибутковості та інші фінансові коефіцієнти сорока п’яти найбільших за розміром активів банків України. Виходячи з отриманих результатів, був проведений аналіз впливу окремих факторів на ефективність діяльності обраних банків. Результати. В роботі визначені тенденції зміни структури доходів та витрат банківської системи України, розраховані та проаналізовані два показника ефективності ROA та CIR за даними діяльності сорока п’яти банків України за 2019 рік, визначені ключові фактори ефективності та зазначений основний спосіб підвищення ефективності діяльності банку на даному етапі розвитку банківської системи України. Також в роботі запропоновані рекомендації з побудови витратного менеджменту для підвищення ефективності діяльності банку. Вказані результати мають практичне значення для використання в діяльності банків.
10
Нестеренко, Валентина, Інна Осьмірко та Тетяна Синиця. "АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 26 (26 червня 2021): 79. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.79.
Повний текст джерелаАнотація:
УДК 658.15; JEL Classification: M 40
Мета. Формування підходу до аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства на основі визначення факторів впливу та відповідних груп аналітичних показників. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є наукові видання і матеріали періодичних видань. Результати. Аналізуючи погляди дослідників на визначення сутності фінансової діяльності підприємства, можна виокремити наступні погляди: це діяльність підприємства, спрямована на формування і розподіл фінансових ресурсів; діяльність з фінансового посередництва; діяльність з організації використання фінансових інструментів в умовах підприємства; діяльність по забезпеченню підприємства фінансовими ресурсами; діяльність по мобілізації фінансових ресурсів підприємства задля досягнення визначених власником цілей економічного розвитку підприємства, тощо. Відповідно до сутності фінансово-економічної діяльність підприємства всі фактори впливу на неї можна розділити на наступні види: внутрішні - організаційно-правова форма підприємства, рівень забезпечення сировиною, ефективність системи управління підприємством, ефективність управління ресурсами підприємства, стан матеріально-технічного забезпечення діяльності підприємства, технологічний рівень виробництва, та зовнішні - загально ринкова кон’юнктура, соціально-політичні фактори, природі фактори, вплив податкової системи, рівень інвестиційної привабливості галузі, фінансово-кредитна політика держави. Відповідно до факторів впливу, перелік показників, за допомогою яких має реалізовуватися процес аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства має бути наступним: показники ефективності використання основних засобів: фондовіддача, фондомісткість, фондорентабельність; показники ефективності використання матеріальних ресурсів: рентабельність продажів, рентабельність продукції, рентабельність операційної діяльності, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність інвестицій; показники ефективності використання трудових ресурсів: продуктивність праці, трудомісткість продукції, виробіток; показники ефективності використання фінансових ресурсів: показники ділової активності, показники фінансової стійкості, показники ліквідності, показники фінансової рентабельності. Наукова новизна. Сформовано узагальнений підхід до аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства відповідно до факторів впливу на неї та обґрунтовано перелік показників її оцінювання. Практична значущість. Запропоновані висновки можуть бути використані дослідниками, власниками та керівниками підприємств при формуванні ефективної системи аналізу господарської діяльності підприємства.
11
Прокопенко, О. С., А. А. Рибидайло, А. М. Турейчук та Г. В. Руденська. "Ключові показники ефективності управління організаційною структурою збройних сил". Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, № 2-63 (28 лютого 2019): 95–103. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2018-2-63/95-103.
Повний текст джерела
12
Побоча, К. П., та М. Ю. Ходаківська. "УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ В УКРАЇНІ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1 (23 червня 2019): 189–99. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2019.189-199.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розв’язанню науково-практичного завдання щодо розроблення та обґрунтування теоретичних положень і практичних рекомендацій для забезпечення підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами недержавних пенсійних фондів (НПФ) України в умовах соціально-економічної нестабільності. З’ясовано особливості фінансових ресурсів недержавних пенсійних фондів, а саме: формування та використання фінансових ресурсів здійснюється згідно із законодавством; цільове призначення чітко визначене; їх надходження та вилучення має циклічний характер; накопичення та зберігання фінансових ресурсів довготермінове; їх розпорядження здійснює компанія з управління активами. Досліджено, що НПФ свої фінансові ресурси спрямовують на пенсійні виплати, інші зобов’язання, видатки та придбання активів.
13
Андрієнко, М. М., та І. О. Шпак. "ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА КРИТЕРІЇВ УПРАВЛІННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 4 (63) (29 грудня 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються критерії результативності підприємства, які залежать від невизначених умов зовнішнього середовища, що впливає на складність процесів планування та прогнозування діяльності суб’єктів господарювання. Сутність показників результативності зводиться до визначення ефективності виробничо-господарської діяльності суб’єктів господарювання та показує, наскільки адаптована компанія до зовнішніх та внутрішніх викликів середовища, що безпосередньо залежить від процесів та виконуваних функцій керівниками. Загальним показником, який характеризує результативність роботи підприємства, є ефективність управління суб’єктом господарювання. Підсумковими показниками, що визначають ефективність управлінської діяльності, є прибутки, витрати, доходи, собівартість, рентабельність та обсягові показники. Таким чином, сутність таких понять, як «результативність» та «ефективність» є аналогічними, тому показники їх визначення теж є ідентичними.
14
Halaniuk, Iakiv S. "Оцінка ефективності взаємодії Державної прикордонної служби України з органами публічної влади". Public administration aspects 5, № 12 (30 березня 2018): 5–16. http://dx.doi.org/10.15421/15201744.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті викладено укладені автором напрями оцінювання ефективності взаємодії Державної прикордонної служби України з органами публічної влади та проаналізовано основні блоки функцій взаємодії усіх елементів публічного управління, на результатах виконання яких і базується зазначена оцінка. Представлено розроблену автором стратегічну карту моделі Balanced Scorecard для оцінки ефективності взаємодії Державної прикордонної служби України з органами державної влади та місцевого самоврядування. Запропоновано методичний підхід до аналізу та визначення напрямків взаємодії між підрозділами Державної прикордонної служби України та органами публічного управління при виконанні ними своїх завдань, розроблено систему заходів їх реалізації. З використанням такого підходу визначені ключові показники оцінювання результативності взаємодії органів Державної прикордонної служби України та Державної фіскальної служби України у частині здійснення заходів спільного відеоконтролю в пунктах пропуску на державному кордоні України. Відзначено, що запропоновані показники не є універсальними та можуть бути адаптовані для потреб конкретного підрозділу Державної прикордонної служби України або напряму діяльності.
15
Волков, А. Ф., О. В. Лезік, М. П. Долина, С. І. Корсунов, С. І. Федченко та І. В. Гуленов. "Аналіз, оцінка та шляхи підвищення ефективності системи управління підрозділами ППО сухопутних військ за рахунок безперервності її функціонування". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(69) (22 липня 2021): 7–15. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.69.01.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі проводиться аналіз методик, які дозволяють оцінити безперервність функціонування системи управління підрозділами протиповітряної оборони Сухопутних військ, але в цілому вони не використовуються комплексно та розглядаються як окремі самостійні методики, що визначають лише часткові фактори або показники, які впливають на безперервність управління. Система показників, що застосовується, в основному носить імовірнісний характер. У практиці при оцінці ефективності системи управління тактичної (оперативно-тактичної) ланки, а також ефективності ППО СВ в цілому, найбільше розповсюдження отримали коефіцієнтні методики, в яких вплив факторів на організацію і ведення ППО визначається сукупністю різних коефіцієнтів, що розраховуються завчасно, зводяться в таблиці і служать зручним додатковим матеріалом штабам при підготовці варіантів рішень і обґрунтуванні основних пропозицій. Отже, виникає питання в удосконаленні методичної бази досліджень і оцінювання безперервності функціонування системи управління тактичної ланки. Практичне значення отриманих результатів полягає у реалізації пропозицій щодо безперервності управління в ході виконання завдань підрозділами ППО Сухопутних військ в районі проведення ООС.
16
Крилова, І. І. "Підвищення ефективності управління активами підприємств сфери водопостачання та водовідведення як фактор сталого розвитку підприємств". Інвестиції: практика та досвід, № 15, серпень (2019): 113–20.
Знайти повний текст джерела
17
Tereshchenko, S., та V. Feday. "Ефективне використання оборотних активів підприємством". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 2(80) (25 лютого 2019): 67–71. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.2.13.
Повний текст джерелаАнотація:
В сучасних умовах господарювання кожне підприємство робить головний акцент на вирішенні питань стабільності функціонування та максимізації прибутку. Для того, щоб досягти поставлених цілей, потрібна правильно підібрана, чітка та ефективна політика управління активами підприємства, в яких значну роль відіграють оборотні кошти. Актуальність досліджуваної проблеми управління оборотними коштами зумовлена також тим, що від ефективності їх формування, регулювання та використання залежить оптимальність рівня ліквідності, платоспроможності, і, як наслідок, фінансової стійкості підприємства. Брак оборотних коштів ставить підприємство на шлях банкрутства, що змушує задуматись над удосконаленням системи управління ними. Нестача грошових коштів, так і їх надлишок чинять значний вплив на роботу підприємства, спричиняючи збої в виробництві чи постачанні сировини, чим зменшують очікуваний прибуток. Саме тому дуже важливим є прискорення залучення грошових оборотних коштів як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел. Кваліфіковане управління грошовими коштами дає можливість зацікавленим особам (зовнішнім і внутрішнім користувачам) приймати певні оптимальні управлінські рішення, які в майбутньому можуть суттєво вплинути на кінцевий результат фінансово-господарської діяльності підприємства
18
Купира М.І. та Киришко М.В. "ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 1, № 3 (20 липня 2020): 104–10. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доведено, що формування фінансової стратегії як основи стійкого та конкурентоспроможного розвитку у довгостроковій перспективі вимагає чітко побудованого алгоритму з врахуванням сучасних тенденцій. Встановлено, що під фінансовою стратегією в системі забезпечення конкурентоспроможності підприємства важливо трактувати загальний план окреслення точковості фінансових цілей та завдань на довгострокову перспективу через формування фінансових ресурсів у векторному напрямку фінансовою стійкості.
Проведено теоретичний розбір сутнісного наповнення фінансової стратегії в процесі формування, реалізації та коригування з виділенням структурних елементів фінансової стратегії в частині результативності.
Розроблено архітектуру формування фінансової стратегії в системі забезпечення конкурентоспроможності через матричний аналіз та фінансовий ефект.
Доведено, що фінансова стратегія в частині результативності діє через принципи та етапність щодо формування і впровадження та працює за виведеним алгоритмом: Управління = капітал + активи + інвестиції + грошові кошти+ прибуток + ризики. Узгодженість та ефективність управління на кожному етапі створює вектор прибутковості в процесі гнучкої фінансової політики. В першу чергу, в систему закладають достатній обсяг фінансових ресурсів, методи ефективності використання капіталу, оптимізація його структури та швидке реагування й нейтралізація ризиків на довгострокову перспективу.
Запропоновано матрицю вибору фінансової стратегії в частині ефективного стратегічного управління підприємства через синергію та дисбаланс з визначеним рівнем ефективності кожного структурного елементу та розраховано фінансовий ефект від вбудованих інноваційних інструментів у фінансову стратегію, який лише підсилить конкурентні позиції підприємства на ринку.
Фактично, фінансова стратегія є тією основою, яка забезпечує векторне фінансове підґрунтя для фінансово-економічного розвитку в частині нарощення прибутковості. Її ефективність окреслюється моментами, за яких стратегічні цілі ґрунтуються на реальних фінансових показниках та можливостях підприємства, чіткій системі управління, гнучкості та прозорості.
19
Kremen, O. I., R. L. Mosiichuk, and V. M. Kremen. "A Comprehensive Analysis of Efficiency of the Enterprise’s Assets Management." Business Inform 8, no. 499 (2019): 202–10. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2019-8-202-210.
Повний текст джерела
20
Kovalenko, Andriy, Heorhii Kuchuk та Vitalii Tkachov. "МЕТОД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИВУЧОСТІ КОМП’ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ НА ОСНОВІ VPN-ТУНЕЛЮВАННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 90–95. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.090.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проаналізовано основні підходи до забезпечення живучості комп’ютерних мереж. Показано, що методологія забезпечення живучості, яка застосовується до комп’ютерних систем має часткову відмінність за ту, що застосовується до комп’ютерних мереж, що пов’язано з активним розвитком технологій віртуалізації. Метою статті є розробка методу, який дозволяє забезпечити живучість комп’ютерної мережі, яка є інформаційним середовищем для гарантованого надання цифрових послуг, шляхом використання віртуальних тунелів, заснованих на принципах VPN-тунелювання для делегування «білих» IP-адрес в комп'ютерні мережі, або схеми маршрутизації потоків даних при використанні внутрішніх VPN-серверів з єдиною «білою» IP-адресою. Отримані результати дозволяють: сформулювати наукову задачу з формалізацією необхідних технічних вимог до розроблюваної комп'ютерної мережі; розробити прикладне рішення забезпечення живучості комп’ютерної мережі, засноване на використанні множинних VPN-тунелів; провести ряд експериментів з дослідження ефективності використання різних мережних протоколів в VPN-тунелях; створити підґрунтя для подальший розвитку методології забезпечення живучості комп’ютерних систем для забезпечення безперервності процесів управління мережними інфраструктурами. Дослідження дозволяють зробити висновки, що запропонований метод може бути використаний на етапах проектування комп’ютерних мереж в частині визначення показників надлишковості при реалізації принципів управління елементами мережі як то сервери, шлюзи, технологічне обладнання тощо
21
Кабаченко, Д. В., та В. В. Сипало. "РОЗРОБКА СИСТЕМИ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІАЛУ АГРОПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА ШЛЯХОМ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 9 (3 листопада 2021): 109–15. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.9.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено класифікацію методів економіко-математичного моделювання, визначено, які з них використовуються для вирішення завдань оптимізації. Розглянуто найбільш відомі прикладні моделі управління запасами, що використовуються у ринковій економіці. Сформульовано загальне поняття логістичних витрат та визначено їх склад на підприємстві. Проаналізовано загальні показники ефективності виробництва та результативності роботи підприємства загалом. Описано способи підвищення ефективності діяльності підприємства та оцінювання його ресурсного потенціалу. Розглянуто питання формування фінансового капіталу підприємства та оптимізації його структури. Визначено та проаналізовано основні концептуальні моделі, за допомогою яких розглядається процес прийняття управлінських рішень. Наведено приклади специфічних факторів, що є важливими для агропромислового комплексу.
22
Varyvoda, Yu Yu, A. M. Tymoshyk та B. R. Tsizh. "Управління ефективністю роботи міні-ГЕС". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2 березня 2018): 86–89. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8516.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається гідро-вітроенергетична установка, у якій залежно від добових потреб електроенергії та природніх коливань напору води і сили вітру оперативно здійснюється регулювання ефективності виробленої електроенергії за рахунок ситуативного використання енергії вітрогенератора. Встановлено, що стихійні зміни параметрів енергоносіїв негативно впливають на техніко-економічні показники енергообладнання. Внаслідок цього втрати і собівартість електроенергії суттєво зростають. Підтверджено, що залежність собівартості виробництва електроенергії від числа годин використання встановленої потужності енергоустановки оцінюється коефіцієнтом екстенсивного використання Кекс, коефіцієнтом інтенсивного використання Кінт та коефіцієнтом інтегрального використання Кін = Кекс × Кінт . Запропонована схема гідро-вітроенергетичної установки, в якій механічно об’єднані процеси виробництва електроенергії через використання сили вітру і напору води. Механічно об’єднуючи (для спільного регулювання) процеси виробництва електроенергії в одній гідро-вітроенергетичній установці, можна підвищити ступінь використання встановленої потужності міні-ГЕС за рахунок збільшення тривалості безперервної роботи з максимально високим ККД. Ступінь використання встановленої потужності міні-ГЕС зростає за рахунок збільшення тривалості безперервної роботи з максимально високим ККД. У нічний період гідрогенератор з турбіною може використовуватися як насос для накопичення води у водоймищі і її подальшого використання в денний максимум навантаження. Підвищення ефективності роботи таких установок буде відчутним, коли один з генераторів буде здатний підсилювати механічною або (і) електричною енергією потужність іншого, забезпечуючи більший ступінь їх використання. Розглянуто і проаналізовано різні варіанти механічного управління роботою гідро-вітроенергетичної установки при можливих змінах напору води чи (і) вітру. Подано висновки та перспективи подальших досліджень висвітленої проблеми.
23
Макаров, C. А., О. М. Чекунова та С. П. Бєляк. "Методика оцінки завадостійкості системи зв’язку Повітряних Сил". Системи озброєння і військова техніка, № 1(61), (14 травня 2020): 128–37. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.61.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті в результаті проведеного аналізу встановлено, що складовою системи управління є система зв'язку, ефективність функціонування якої з урахуванням досвіду ведення бойових дій на сході України істотно залежить від впливу сучасних засобів радіоелектронного подавлення Збройних сил Російської Федерації. Визначені показники ефективності системи зв’язку, правильна оцінка яких дозволить забезпечення якісного управління частинами та підрозділами Повітряних Сил. Обґрунтована доцільність використання єдиного пiдходу щодо оцінки завадостійкості системи зв’язку в мережах Повітряних Сил. На основі існуючих методик оцінки якості функціонування систем зв’язку, радіотехнічного забезпечення та інформаційних систем запропоновано узагальнену удосконалену методику оцінки завадостійкості системи зв’язку, яка враховує показник ймовірності постановки противником навмисних завад та оцінку показника електромагнітної сумісності як одного із складових.
24
Shcherbakova, A. S. "УДОСКОНАЛЕННЯ ПІДХОДУ ДО ОЦІНКИ ІНТЕГРОВАННОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЯК НЕОБХІДНОЇ УМОВИ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 95 (24 вересня 2021): 157. http://dx.doi.org/10.31713/ve3202114.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано, що впровадження інвестиційно-інноваційної моделі економічного зростання дозволить зменшити перекоси в економіці, підвищити якісні та кількісні показники господарської діяльності підприємств, залучити інвестиції для підвищення ефективності діяльності тощо. Необхідність залучення інвестиційних ресурсів у підприємства зумовлена гострою потребою оновлення матеріальнотехнічної та технологічної бази, реструктуризацією основних засобів, рядом екологічних та економічних питань. У статті розглядаються підходи до визначення «інвестиційного потенціалу підприємства». Оскільки ефективність інвестування підприємств, що працюють в суміжних галузях залежить від комплексного використання фінансовоекономічних чинників та ефективності функціонування суміжної галузі, тому дані галузі виступають як лімітуючий і в той же час об’єктивнонеобхідний фактор розвитку підприємств. Автором запропоновано концепцію «інтегрованого інвестиційного потенціалу» для підприємств суміжних сфер, яка враховує специфіку поєднання таких галузей. У роботі проведено концептуалізацію поняття «інтегрований інвестиційний потенціал». Запропоновано методичний підхід до оцінювання інтегрованого інвестиційного потенціалу підприємств, що працюють в суміжних галузях, який дозволяє інтегрувати різноманітні й часто різнонаправлені за напрямом змінні показники, представити їх у легко оглядовій і прийнятній для інтерпретації формі; розширити можливості для більш якісного і надійного аналізу та прогнозування діяльності підприємств та кількісного виміру їх фінансових перспектив. Встановлені на його основі рівні інвестиційного потенціалу можуть слугувати орієнтиром для визначення суб’єктів господарювання, які найбільше потребують державної підтримки, що стане потужним підґрунтям фінансового забезпечення їх економічного розвитку.
25
Самофалов, Дмитро. "ОЦІНКА СТАНУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ". Public management 25, № 5 (3 червня 2021): 210–31. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-210-231.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено оцінку комунікативної діяльності в публічному управлінні громадським здоров’ям в Україні. Для оцінювання визначені ета- пи становлення громадського здоров’я в Україні, вивчені відповідні норма- тивно-правові акти, офіційні вебсайти, надано аналіз розбудови комунікативної діяльності громадського здоров’я на різних етапах розвитку. Вивчені основні показники, які можуть бути індикаторами успішності комунікатив- ної діяльності в країні. До таких показників віднесено: фактичні показни- ки здоров’я (кількість інсультів, інфарктів, відмова від шкідливих звичок), комунікативні компоненти, прийняті населенням (виявлення інсульту не медичними працівниками, вуличні реанімації, використання засобів індиві- дуального захисту, вакцинація) та комунікативні (комунікативні компанії запам’ятовуються населенням, рівень довіри до відправника інформації). Вивчено фактичні показники, та наведено тенденції до змін цих показників за останні п’ять років. Зроблено якісну та кількісну оцінку на основі об’єк- тивних показників комунікативних компаній та показників здоров’я нації. Визначено, що в Україні тільки починається розбудова інституції громад- ського здоров’я. Нормативно-правові акти (НПА) недостатні, а стратегія комунікативної діяльності не сформована. Серед комунікативних компаній найбільшу ефективність мала комунікативна діяльність, розроблена за під- тримки міжнародних партнерів (ВІЛ, Туберкульоз), та ті, які мають потужні світові тренди (тютюнопаління), однак результати цих компаній також важ- ко вважати задовільними. Визначено, що більшість комунікативних компа- ній спрямовані на ситуаційну проблему (спалах інфекційних захворювань, вакцинація тощо), при чому повністю відсутня довгострокова комунікацій- на стратегія.
Також визначено, що деякі важливі питання громадського здоров’я не бу- ли включені та не розглядаються на державному рівні (ожиріння, позалікар- няні реанімації тощо).
26
Чмир, Віктор, та Петро Дзюба. "МЕТОДИКА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ КОРДОНУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 347–63. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.209.
Повний текст джерелаАнотація:
З урахуванням результатів огляду наукових досліджень, враховуючи, досвід, специфіку та практику використання автомобільної техніки (АТ) в органах Держприкордонслужби, а також наявність проблематики щодо підтримання надійності АТ та технічної готовності парку машин до забезпечення оперативно – службової діяльності, в статті визначенні можливості з підвищення ефективності технічної експлуатації АТ в органах Держприкордонслужби. Ефективність технічної експлуатації АТ характеризується ступенем технічної готовності рухомого складу до виконання оперативно – службових задач по охороні кордону при найменших затратах на експлуатацію. Загальна ефективність досліджуваної системи поділяється на технічну і економічну, за вихідні показники або критерії яких прийнято: для першої — коефіцієнт технічної готовності, для другої — рівень зниження статей собівартості, що залежать від стану автомобіля. Технічний стан нового автомобіля регламентований критеріями і нормами заводу - виробника. B експлуатації цей стан підтримується проведенням системи заходів, оцінюваних вихідним показником конкретного числового значення коефіцієнта технічної готовності. Як показує аналіз нормативних документів, варіація коефіцієнта технічної готовності для основних підрозділів органів Держприкордонслужби має складати величину 0,95-0,98. До складу великої і складної системи управління технічною готовністю АТ органів Держприкордонслужби входять три основні компоненти: управління як процес обміну діагностичною інформацією і прийняття наступних рішень з метою оптимізації кінцевого результату; діагностика як показник, що дає управляючу інформацію про стан елементів АТ; коефіцієнт технічної готовності парку як критерій ефективності технічної експлуатації АТ. Розглянута модель управління технічною готовністю дозволяє підійти до вибору цільової функції ефективності, що ґрунтується на продуктивності перевезень. Такою цільовою функцією є мінімум сумарних затрат на одиницю собівартості перевізного процесу при оптимальній технічній готовності. В основу математичної моделі покладено апарат теорії матричного обчислення. Отримані наукові результати дозволяють вирішити ряд практичних завдань з підвищення ефективності технічної експлуатації АТ підрозділів охорони кордону
27
Petrenko, O. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ МЕГАПОЛІСУ". Theory and Practice of Public Administration, № 4 (67) (26 листопада 2019): 26–33. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Узагальнено концептуальні основи вдосконалення державного регулювання пасажирського транспорту мегаполісу. Доведено, що основою регулювання процесів пасажирських перевезень, особливо на транспорті загального користування, фінансування якого здійснюється з бюджету міста, є інформація про планові та фактичні показники транспортної роботи перевізників, а правильність управлінських рішень залежить від достовірності первинної інформації. Відповідно для підвищення ефективності управління транспортним комплексом на рівні мегаполісу необхідно забезпечити достовірність первинної інформації про виконання транспортної роботи, а також доступність до первинних даних усіх структур, що забезпечують транспортний процес. Назріла необхідність створення ефективної міської інформаційної системи у сфері транспорту.
28
Pavlyk, Vladyslav Volodymyrovych. "ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ РОЗРИВІВ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 114–19. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-114-119.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Низький рівень ефективності наявних зелених технологій призводить до недоотримання обсягу енергії від наявних енергетичних потужностей країни, що у свою чергу є передумовою виникнення розривів енергоефективності національної економіки (РЕНЕ). Постановка проблеми. Встановлено, що єдиного підходу до оцінювання розривів енергоефективності світовою науковою спільнотою не прийнято. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Автором систематизовано передумови виникнення РЕНЕ. На основі результатів дослідження визначено, що традиційно під розривами енергоефективності розуміють явище, що виникає у наслідок не ефективного використання наявних та потенційно можливих природних ресурсів для виробництва та споживання енергії. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Визначено, що наявні підходи до оцінювання РЕНЕ не враховують еколого-економічних детермінант, що впливають на величину РЕ. Постановка завдання. Метою статті є дослідження науково-методичних підходів до оцінювання РЕНЕ та урахування еколого-економічних детермінант. Виклад основного матеріалу. Результати аналізу свідчать про зростаючий тренд наукових праць присвячених дослідженню питань РЕНЕ. Встановлено, що традиційно РЕНЕ визначаються як різниця між енергетичним потенціалом та фактичним енергетичним балансом країни. Автором систематизовано основні детермінанти, що впливають на величину РЕНЕ, а саме: соціальні параметри, обсяг зелених інвестиції, показники екологічної ефективності, показники ефективності державного управління та макроекономічної стабільність. Висновки. На основі результатів дослідження підходів до оцінювання РЕНЕ автором запропоновано використовувати транслогову функцію та метод фронтироного стохастичного аналізу, що на відміну від існуючих, враховує соціальні, екологічні та макроекономічні детермінанти. У подальших досліджень доцільним є практична апробація запропонованого науково-методичного підходу до оцінювання РЕНЕ.
29
Zelinskyi, S. E. "Реформування державного управління в Україні: від стратегії до практики". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (29 травня 2020): 102–9. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.03.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація
Сьогодні є очевидним той факт, що без підвищення соціальної ефективності та результативності державного управління неможливо побудувати сучасну економіку, сформувати справедливі суспільні відносини, вийти на новий рівень якості життя населення, досягти зростання авторитету будь-якої країни в сучасному світі. Тому реформування системи державного управління в Україні є ключовим фактором модернізації управлінської діяльності та розвитку інституційних засад державності.
Метою статті є дослідження і аналіз результатів виконання завдань і напрямів реформування системи державного управління в Україні та формування певних їх оцінок через різні показники та індикатори.
Наукова новизна. Розглянуто способи оцінювання завдань Стратегії реформування державного управління на основі аналізу даних досліджень експертів та опитувань державних службовців.
Висновки. З 2016 року в Україні відбувається реформа державного управління відповідно до завдань затвердженої «Стратегії реформування державного управління України на 2016–2020 роки». При цьому практичними напрямами цієї Стратегії, які заслуговують на увагу, є: «Державна служба та управління людськими ресурсами» і «Надання адміністративних послуг та адміністративна процедура». Важливо відзначити, що оцінки експертів та державних службовців співпадають за багатьма показниками щодо завдань Стратегії. Як завжди, залишається велике питання до показника «Справедливість і конкурентоспроможність системи оплати праці державних службовців», яке так і не вирішене. При подальшій реалізації завдань Стратегії мали би бути залучені представники освітніх та наукових установ і науковці галузі знань «Публічне управління та адміністрування».
30
Ilchuk, Pavlo, Olha Kots та Anastasiia Kud. "ПОКАЗНИКИ КАПІТАЛІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ: ФАКТИЧНИЙ СТАН ТА ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІЗ ПОКАЗНИКАМИ ПОЛЬЩІ, ШВЕЙЦАРІЇ ТА НІМЕЧЧИНИ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 21 (30 березня 2020): 195–205. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-01-195-205.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті основну увагу зосереджено на аналізуванні капіталізації банківської системи України. Недостатній рівень капіталізації банківської системи України є проблемою впродовж усіх років незалежності. Визначення рівня капіталізації банківської системи України виконано на основі розрахунку та аналізування такого показника як частка капіталу у ВВП. Окремо було проаналізовано структуру капіталу банків. Порівняння капіталізації банківських систем України, Польщі, Швейцарії та Німеччини виконано на основі аналізування динаміки капіталу, активів та зобов’язань, окремих відносних показників (структури капіталу та ефективності його використання), а також коефіцієнта капіталізації. Виконане порівняння дає змогу використовувати найбільш відповідні українським реаліям практики управління капіталізацією банківською системою.
31
A., Meshcheryakov. "INFLUENCE OF RISK OF INEFFECTIVE ASSET AND LIABILITY MANAGEMENT ON LIQUIDITY INDICATORS." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 37 (May 5, 2020): 76–79. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2020-37-13.
Повний текст джерела
32
Бойко, Б. О., та В. В. Небеснов. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СУДНОВОГО ПРОПУЛЬСИВНОГО КОМПЛЕКСУ ШЛЯХОМ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМ МОНІТОРИНГУ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 78–81. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.78-81.
Повний текст джерелаАнотація:
Постановка проблеми у загальному вигляді. У статті пропонується огляд деяких проблем, що виникають при експлуатації суднового пропульсивного комплексу. Розглянуто основні методи та шляхи модернізації моніторингу енергетичних показників, фактори які впливають на енергетичні показники. Пропонується рішення проблеми за допомогою впровадження підвищеного запасу потужності головного двигуна . Сьогодні суднобудування це міжнародний ринок з дуже розвиненою конкуренцією, в результаті чого судновласники замовляють судна там, де вони бачать високу якість продукції та які задовольняють їх терміни будівництва і вартість судна. Тому сьогодні дуже важливо підвищити та повністю використати резерви головного двигуна, які дадуть нам змогу підвищити енергетичну ефективність суднового пропульсивного комплексу в цілому. При розробці або модернізації систем управління пропульсивним комплексом при русі судна необхідно враховувати дію зовнішніх чинників невизначеного характеру, що впливають на техніко-експлуатаційні характеристики судна
33
Горященко, Юлія, Юлія Бокова та Анастасія Кулешова. "ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ`ЄКТІВ МАЛОГО БІЗНЕСУ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 297–302. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-64.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто та досліджено чинники впливу на розвиток інноваційно-інвестиційної діяльності суб`єктів малого бізнесу. Виявлено те, що подальшого розгляду потребує дослідження інноваційно інвестиційного потенціалу в контексті розробки та реалізації інноваційно інвестиційної стратегії забезпечення стійкого розвитку підприємств. Проблеми визначення ефективності інноваційно-інвестиційного розвитку є вкрай актуальними для економіки України. Вирішення цих проблем і формування працездатної системи показників дозволять оцінити ефективність поточного функціонування інноваційно-інвестиційного механізму і ступінь реалізації поставлених завдань і цілей інноваційного розвитку. Управління інноваційно-інвестиційним розвитком держави відноситься до стратегічно важливих, що пов'язано зі зростанням ролі інновацій та необхідних для цього інвестицій, оскільки вони безпосередньо впливають на основні макроекономічні показники розвитку країни.
34
Yatsiv, I. B., та D. O. Bobrovnyk. "Оцінка потенціалу використання бенчмаркінгу щодо підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (14 лютого 2020): 106–18. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.01.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню питань оцінки потенціалу використання бенчмаркінгу щодо підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств.
Метою статті є дослідження та обґрунтування змісту питань оцінки потенціалу використання бенчмаркінгу щодо підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств.
Наукова новизна. Враховуючи сучасні тренди в управління глобальними підприємствами на світових ринках товарів та послуг, доведено, що й аграрні суб’єкти підприємницької діяльності можуть також використовувати бенчмаркінг у своїй роботі. Обґрунтовано, що в реальності такий метод управління на професійному рівні мають змогу використовувати лише господарські товариства та частково приватні підприємства, які дійсно зацікавлені у підвищенні до максимально можливого рівня ефективності виробництва і володіють відповідними фінансовими ресурсами, які можуть бути використані у цьому напрямку. Україна на порядок відстає від розвинених держав у розвитку бенчмаркінгу, що обумовлюється великою кількістю перешкод, серед яких, насамперед, варто виділити економічну, політичну нестабільність та інформаційну замкненість підприємств, які для стабільного та успішного розвитку намагаються не демонструвати реальні показники власної діяльності.
Висновки. Бенчмаркінг як універсальний інструмент забезпечення ефективності роботи компанії також можна використовувати для підвищення якості функціонування інших економічних систем, а не тільки суб’єктів підприємницької діяльності. На сьогодні активний розвиток бенчмаркінгу призвів до формування окремих підрозділів у великих консалтингових компаніях для надання відповідних послуг. Простота та ефективність цього методу сприяли швидкому його розповсюдженню серед менеджерів різних ланок великих підприємств. Також, враховуючи універсальність бенчмаркінгу та можливість використовувати його в різних галузях та секторах національної економіки, консалтингові агентства почали відігравати активну роль у просуванні цього методу управління серед інших корпорацій, створюючи відповідні інститути по вивченню бенчмаркінгу.
35
Вільгуцька, Р. Б., Г. В. Лема Г.В., О. Є. Федорчак та Л. І. Михайлишин. "ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ: ОЦІНКА, ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, УПРАВЛІНСЬКІ КОМПЕТЕНЦІЇ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 158–70. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.158-170.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено існуючі підходи до визначення сутності поняття «інвестиційна привабливість підприємства», «організаційна структура підприємства» і «розвиток компетенцій працівників». Розкрито підходи до тлумачення сутності інвестиційної привабливості підприємства різними авторами. Розглянуто метод прогнозування ринкової вартості підприємства на підставі модифікації лінійної регресійній моделі залежності між вартістю акцій певного підприємства і обсягом виплачуваних дивідендів. Впровадження цього методу може здійснюватися у три етапи: формування рядів даних для регресорів та залежної змінної, цикл пов'язаний з необхідністю отримання рівняння необхідної точності та розрахунку ринкової вартості підприємства у майбутньому. Запропоновано спосіб економічної оцінки інвестиційної привабливості підприємства на основі розрахунку очікуваної майбутньої ринкової вартості його акцій. Також подається суть еталонного інвестиційного інструменту. Відображено вплив реструктуризації організаційної структури управління на розвиток компетенцій працівників. Пропонується розглянути показник мобільності організаційних структур управління, який вказує, як зміна потенціалу організаційної структури управління впливає на показники економічного розвитку підприємства. Це демонструє, наскільки поточна ОСУ відповідає потребам підприємства. Наведено та охарактеризовано етапи впровадження навчального процесу на підприємстві, що складається з таких етапів, як: збір та обробка інформації, вибір методів навчання, оцінка ефективності навчання.
36
Davydov, Andrii. "Удосконалена методика оцінювання ефективності функціонування системи радіосвітлотехнічного забезпечення тактичної авіації в операціях". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 6 (31 грудня 2020): 144–50. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.6.13.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті висвітлені основні положення удосконаленої методики оцінювання ефективності функціонування системи радіосвітлотехнічного забезпечення тактичної авіації в операціях, яка дозволяє оцінити ефективність її функціонування з урахуванням можливостей системи технічного забезпечення щодо відновлення радіолокаційних, радіонавігаційних засобів та світлотехнічного обладнання, можливості авіаційних підрозділів, які здійснюють льотні перевірки радіонавігаційних засобів системи радіосвітлотехнічного забезпечення аеродромів базування тактичної авіації а також метеорологічний мінімум аеродрому базування, який вона може забезпечити наявним складом засобів, з урахуванням умов, за яких може здійснюватися управління повітряним рухом повітряних суден тактичної авіації в районі аеродрому. В розробленій методиці застосовані основні показники ефективності функціонування системи радіосвітлотехнічного забезпечення тактичної авіації, які дозволяють оцінити її ефективність через відповідність рівня забезпеченості справними штатними радіолокаційними системами посадки, інструментальними системами посадки, а також світлотехнічним обладнанням потрібному значенню. При цьому стани, в яких будуть знаходитись системи радіосвітлотехнічного забезпечення аеродромів базування тактичної авіації характеризуватимуть конкретне значення метеорологічного мінімуму аеродрому базування в операції, з яким система здатна забезпечити посадку повітряного судна визначеним складом засобів.
37
Yudina, Е. I. "Моделювання впливу технологічних нововведень на зростання ефективності виробництва". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 272. http://dx.doi.org/10.15421/191630.
Повний текст джерелаАнотація:
Невід’ємний інструмент підвищення ефективності промислового виробництва – активізація інноваційної діяльності, яка заснована на застосуванні досягнень науково-технічного прогресу (НТП). Саме це обумовлює необхідність розробки науково обґрунтованих підходів до управління інноваційною діяльністю, спрямованою на підвищення ефективності використання ресурсів і результатів діяльності промислових підприємств, а також визначення напрямів її організації. Підвищення ефективності діяльності підприємства пов’язане із його умінням пристосовуватися до особливостей сучасної конкуренції і швидких змін ринкового середовища, своєчасно реагувати на ці зміни, визначати стратегічні напрями діяльності, зокрема такі, як застосування нових технологій і створення ефективних механізмів упровадження інновацій.Мета роботи – моделювання впливу технологічних нововведень на підвищення ефективності виробництва шляхом математичного опису закономірностей взаємодії інноваційної і виробничої діяльності промислового підприємства та визначення кількісного впливу впроваджених нових технологій на зниження ресурсомісткості продукції і поліпшення результатів роботи суб’єктів господарювання промислового сектора економіки.Досліджено вплив технологічних нововведень на показники витрат ресурсів виробництва на основі економіко-математичного моделювання взаємодії виробничого та інноваційного процесів. Розроблено моделі кореляційної залежності ресурсомісткості виробництва від упровадження нових технологій на промисловому підприємстві Дніпропетровської області (Україна), за допомогою яких встановлено та математично описано закономірність впливу технологічних нововведень на величину економічних показників виробничої діяльності промислового підприємства. Створені економіко-математичні моделі дозволили розрахувати кількісне співвідношення витратомісткості продукції та інвестиційних витрат на прогресивне технологічне оновлення виробництва, а встановлені інтервальні межі – прогнозувати можливі зміни показників виробництва в результаті впровадження нових технологій і планувати результати діяльності підприємства залежно від його інвестиційно-інноваційної активності. У ході аналізу розраховано параметри, які характеризують якість розроблених моделей і свідчать про їх адекватність і можливість застосування на практиці.Наукова новизна дослідження – встановлено й надано математичне пояснення закономірностей взаємодії показників інноваційної та виробничої діяльності, оцінний кількісний вплив нових технологій на зростання ефективності роботи промислових підприємств.Практичне значення дослідження – розроблені моделі дозволяють обчислювати величину показників ресурсомісткості та ефективності виробництва, які відповідають певній сумі інвестицій у нові технології, та визначати зміну величини показників виробничої діяльності в результаті впливу зміни обсягу інвестицій у технологічні нововведення, а отже, прогнозувати і планувати результати і ступінь зростання ефективності виробництва на основі наявних інвестиційних ресурсів. Їх кількісне співвідношення дозволяє оцінити якісний і кількісний вплив упроваджених нових технологій на підвищення ефективності роботи підприємства.Перспективним напрямом подальших досліджень за темою даної роботи можна вважати створення механізму управління інвестиційно-інноваційною діяльністю і ефективністю виробництва на основі техніко-технологічного оновлення матеріально-технічної бази підприємства.
38
Ляшенко, С., А. Фесенко, О. Ляшенко та В. Кісь. "Oбґрунтування застосування показників якості в енерго– та екологічно ефективних АСУ цукрового виробництва". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (24 лютого 2020): 47–56. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).47-56.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання підвищення ефективності роботи цукрової галузі, а також конкурентоспроможності цукрових заводів України. Проведений аналіз нормативної та законодавчої бази щодо регулювання роботи цукрових заводів показав підвищення уваги до показників якості цукру. Зроблено порівняння української нормативної бази і технічних та якісних вимог, що застосовуються у провідних країнах ˗ виробниках цукрової продукції. Визначено проблеми, з якими стикаються інженерні служби, що забезпечують функціонування виробничих процесів. На основі проведеного аналізу визначено підрозділи цукрового виробництва, робота яких найбільше впливає на показники якості. Розглянуто засоби, що застосовуються у цих підрозділах і їхній вплив на якісні показники цукру. Визначено, що на показники якості отриманої продукції суттєво впливає неефективна робота випарного відділення.
Розглянуто причини і обставини неефективної роботи цукрових заводів, якість продукції яких є низькою. Зокрема, визначено невідповідності у роботі випарного відділення цукрового заводу, що спричинюють збільшення тривалості процесу випарювання, а це, в свою чергу, призводить до наростання кольоровості цукру. Таким чином, існує чітка залежність між забезпеченням високої якості цукру та тривалістю процесу випарювання, а отже і ефективністю споживання енергоносіїв на підприємствах. Інша сторона енергоефективності – це зменшення впливу на довкілля як результат економії енергоресурсів і зменшення викидів парникових газів. Ефективне регулювання роботи усіх підрозділів цукрового заводу через удосконалення автоматизованих систем управління (АСУ) технологічними процесами може комплексно оптимізувати виробництво, а це забезпечить покращення якості продукції до міжнародних вимог, зменшить споживання енергії та мінімізує вплив на довкілля.
Показано вплив технологічних (температура, тиск тощо) та технічних показників процесу випарювання (поверхні нагріву, об'єми випарних апаратів, накип тощо), а також показників якості (сухі речовини, лужність, доброякісність, каламутність, кольоровість тощо) на якість продукції. Проаналізовано, як якісні та кількісні показники технологічного процесу випарювання впливають на якість продукції, що випускається.
На основі даних про роботу цукрових заводів України за останні роки, де інженерні служби займались питанням отримання якісної продукції, визначено найбільш ефективні напрями покращення якості цукру. Як головні напрями обрано: оптимізацію режимів роботи випарної установки, застосування сучасних хімічних засобів, що додаються у розчини цукрової продукції (сік та сироп), застосування автоматизованих систем управління, що базуються на ефективному математичному та програмному забезпеченні.
Порівняльний аналіз впливу технологічних заходів з підвищення якісних показників, що контролювались на вході та виході випарної установки став основою для проведення оцінки економічної ефективності запропонованих напрямків. Визначено рівень зменшення експлуатаційних витрат на енергоресурси за умови оптимізації процесів випарювання цукрового соку щодо підтримання мінімально необхідної тривалості технологічного етапу. За таких умов спостерігається суттєве зменшення наростання кольоровості соку. Запропоновано комплекс заходів щодо оптимізації
39
Opanasyuk, V. V., та A. V. Zborovsky. "ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ВИЩОГО ПОРЯДКУ В АФІЛІЙОВАНІЙ КОМПАНІЇ ПРИ М&A". Actual problems of regional economy development 2, № 13 (26 червня 2017): 8–15. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.13.8-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження проблем інтеграції стратегій вищого порядку і афілійованій компанії при угодах злиття та поглинання. Розглянуто елементи стратегії компанії при експансії на зарубіжний ринок. Визначено основні цілі при укладанні угод M&A, зазначений їх розподіл, окремо розглянуті цілі покупця. Досліджено переваги і результати укладання різних горизонтальних та вертикальних угод M&A, ефективність угод в довгостроковому і короткостроковому періодах. Виявлені показники ефективності міжнародних M&A. Згруповані ризики при укладанні угод M&A, обґрунтовані стратегії, методи та інструменти управління фінансовими ризиками. Подані рекомендації з перевірки та забезпечення чистоти угоди M&A. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на розробку заходів і механізмів імплементації стратегії вищого порядку в афілійованій компанії при здійсненні М&A.
40
Ya., Pas. "MAIN INDICATORS EFFICIENCY OF BANKING BUSINESS DEVELOPMENT MANAGEMENT." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 43 (October 22, 2021): 72–80. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-43-11.
Повний текст джерелаАнотація:
The article examines the effectiveness of management of banking business development of banking business has been completed, as it has shown that cardinal changes are taking place in the banking sector of Ukraine. Such changes are due to the decrease in the pay-per-person capacity of the clients, the interconnected gentry to discourage the arrival of banks, to the advances of the economies, as inheritors, to those who have moved to the banks. The assessment of the efficiency of bank busi-ness development management made it possible to increase the growth of bank income and the results became the basis for the adoption of the strategy of the development of the future. Analysis of the effectiveness of managing the development of banking business, the percentage of banks‘ assets, the percentage of banks’ assets from the bank’s owner (banks with a state-owned part; banks, which are located before the third-party banking groups; banks with private capitalists) margin, operational income, net income. The study showed that as of June 1, 2021, the banking business as a whole is operating effectively, as evidenced not only by the growth of absolute profits, but also, above all, the indicators of return on assets and return on capital. According to the consolidated data, the average Ukrainian bank, which just emerged from the crisis in 2018 as of June 1, 2021, is generally efficient. However, private and “other” state-owned banks still have too high a share of their income expenditures. The return on capital of these banks is also the lowest. The best positions in 2020 are observed in bank “Privatbank”. Leading the domes-tic market are banks belonging to foreign banking groups, they have consistently high and balanced management efficiency. The second position in terms of the efficiency of managing the development of the banking business in Ukraine is occupied by banks with a state share. The third position is occupied by banks with private capital. It is determined that among the main prob-lems of the banking business, which affect the rate of profitability, is the outpacing growth of costs relative to the bank’s income.Keywords: banking business, development of banking business, efficiency of management of development of banking busi-ness, return on capital, return on assets. У статті досліджено питання ефективності управління розвитком банківського бізнесу. Основні показники ефективності управління розвитком банківського бізнесу дали змогу визначити слабкі місця та віднайти джерела зростання доходів банків, а її результати стали базою для прийняття рішень щодо стратегії майбутнього розвитку. Аналізування ефективності управління розвитком банківського бізнесу здійснено за групами банків залежно від їхнього власника (банки з державною часткою; банки, які належить до іноземних банківських груп; банки з приватним капіталом) за основними показниками прибутковості, такими як ROA, ROE, CIR, чиста процентна маржа, операційні доходи, чистий прибуток. Дослідження показало, що станом на 1 червня 2021 р. загалом по системі банківський бізнес працює ефективно, про що свідчить зростання не лише абсолютного прибутку, але й передусім показників рентабельності активів та рентабельності капіталу.Ключові слова: банківський бізнес, розвиток банківського бізнесу, ефективність управління розвитком банківського бізнесу, рентабельність капіталу, рентабельність активів.
41
Kovalenko, T. P., S. S. Lys, V. O. Serdiuk, I. R. Galyanchuk та N. M. Lashkovska. "Аналіз ефективності роботи модернізованої водопідготовчої установки котельні підприємства". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 87–91. http://dx.doi.org/10.15421/40290618.
Повний текст джерелаАнотація:
Об'єктом дослідження є котельня підприємства ТзОВ "Гофрон", розташована в с. Малехів Жовківського району, призначена для забезпечення технологічних потреб підприємства в парі, а також забезпечення потреб тепла на опалення виробничого корпусу. На підприємстві приготування живильної води для котлів фірми Ferroli виду Vapoprex HVP 800 здійснено за допомогою водопідготовчої установки (ВПУ) SF-10A. Установка серії SF-10A складається з двох натрій-катіонітних фільтрів із загальним блоком управління і солерозчинним баком для приготування сольового розчину. Як фільтрувальний матеріал в установці SF-10A використано катіонообмінні смоли, що мають високу місткість за солями жорсткості. Наведено реакції, які описують процес іонного обміну за схемою двоступеневого натрій-катіонування, а також переваги цього методу. Проведено лабораторні дослідження з вивчення впливу ВПУ SF-10A на якість води. Встановлено, що після ВПУ жорсткість води зменшилась до 0,01 мг-екв/л. Наведено декілька етапів процесу регенерації двоступеневої натрій-катіонітової установки. Проведено розрахунок питомої витрати солі NaCl (а) на одну регенерацію та встановлено, що на фільтри I ступеня а = 135 г/г-екв, для II ступеня a = 350 г/г-екв. Проаналізовано ефективність роботи ВПУ SF-10A та розраховано техніко-економічні показники котельні підприємства ТзОВ "Гофрон" після модернізації ВПУ. Визнасено, що ККД до модернізації ВПУ підприємства становило 82 %, а після модернізації – 91 %.
42
Trunina, I., K. Latyshev та K. Skrebcova . "АДАПТАЦІЯ ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ДО СТАНДАРТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ". Theory and Practice of Public Administration 1, № 68 (28 лютого 2020): 218–29. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.01.26.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено, що досягти злагодженої діяльності державних інститутів неможливо без висококваліфікованих управлінців, які здатні швидко реагувати на запити суспільства.
Проаналізовано основні принципи, на яких ґрунтується державна служба. Сформовано систему показників для оцінювання ефективності та особливостей розвитку державної служби в Україні, серед яких суттєвість показників та їхніх груп для державних органів влади, порівняльність показників, регулювання показників, прогнозування розвитку. За допомогою інтегрального показника та визначених показників, які віддзеркалюють організаційні та соціально-економічні аспекти розвитку державної служби на сучасному етапі демократизації державного управління, розраховано рівень розвитку державної служби в Україні станом на друге півріччя 2018 р.
Визначено необхідність створення єдиного документа-стандарту на основі посадових інструкцій державних службовців, професійно-кваліфікаційних характеристик посад, моделей компетентності тощо, адже існування низки законодавчих і підзаконних нормативних актів, які регулюють кадрові призначення у державній службі стримують процес становлення та розвитку державної служби.
Проаналізовано базові показники програми СІГМА, упровадження якої є важливим політичним кроком для України щодо забезпечення нової якості державного управління.
Доведено, що найбільш сприятливим методом інтеграції державної служби в Україні до стандартів ЄС є метод адаптації.
43
ДУМЕНКО, Микола, Вікторія САДИКОВА та Євгеній ПРОКОПЕНКО. "ЗБАЛАНСОВАНА СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЯК ЗАСІБ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 48–64. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.437.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню збалансованої системи показників (ЗСП) як засобу стратегічного управління організацією. З’ясовано: мету та підцілі системи (створення системи управління організацією та показників діяльності керівників, зазначеної організаційно-функціональної структури; забезпечення реалізації стратегії діяльністю всіх підрозділів; усунення розриву між цілями компанії та їх операційною реалізацією; оцінка успішності будь-якого витратного проєкту; узгодження мети компанії з діяльністю персоналу); принципи її організації (причинно-наслідкові зв’язки між цілями та показниками, фактори досягнення результатів, взаємозв’язок із фінансовими результатами); елементи документації ЗСП (як приклад, стратегічна карта); ключові показники ефективності (КРІ) (запізнілі, випереджальні (оперативні)), їх правила (правило “10/80/10”) та принципи впровадження (керованості та контрольованості; партнерства; принцип перенесення зусиль на головні напрямки; принцип інтеграції процесів оцінки показників, звітності та підвищення продуктивності ЗСП; принцип узгодження виробничих показників зі стратегією). Сама ідея збалансування містить у собі врахування під час прийняття управлінських рішень, не лише фінансових даних, а й дані про стан ринку, час і вартість процесів, які виконуються в компанії, інформацію про персонал тощо. При цьому успішне вирішення завдання підвищення продуктивності вимагає встановлення ефективного партнерства між усіма зацікавленими особами та забезпечення широких повноважень співробітників організації. Урахування випереджальних показників дає можливість оцінити діяльність підрозділу та організації в цілому та здійснити прогнозування на майбутнє, з дотриманням високої якості процесів та продукції, ступінь задоволення замовника. Доведено, що збалансована система показників як система управління дає можливість перетворити стратегію організації в систему оперативних цілей і визначень основних показників роботи.
44
МИХАЙЛЮК, Юрій. "ЩОДО ПИТАННЯ ПОШУКУ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОТИДІЇ НЕЗАКОННІЙ МІГРАЦІЇ НА ДІЛЯНЦІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЧОПСЬКОГО ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ПОЗА ПУНКТАМИ ПРОПУСКУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 120–37. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.442.
Повний текст джерелаАнотація:
З метою якісного виконання завдань, які законодавчо покладено на Державну прикордонну службу України, органи охорони державного кордону та прикордонні підрозділи повинні у межах своєї компетентності адекватно реагувати на загрози та ризики, що виявляються під час здійснення своєї діяльності, зокрема у прикордонній сфері. У науковій статті розглянуто специфіку реалізації оперативно-службової діяльності на ділянці відповідальності Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління. Установлено, що основною загрозою на ділянці прикордонного загону є незаконна міграція поза пунктами пропуску. Напрямками здійснення протиправної діяльності, як і в минулі роки, залишаються Великоберезнянський та Ужгородський. Найбільш активна словацька ділянка кордону, де за дослідний період припинено 91 % спроб порушень державного кордону, 9 % - на кордоні з Угорщиною та 1 % на кордоні з Польщею. Проведено аналіз статистичних даних щодо протидії незаконній міграції поза пунктами пропуску через державний кордон України, розкрито специфіку тактики дій правопорушників та їх пособників під час організації незаконного переміщення через державний кордон України. Представлено висновок щодо необхідності пошуку шляхів підвищення ефективності організації протидії незаконній міграції поза пунктами пропуску та обмеженій можливості існуючого науково-методичного апарату щодо реалізації раціонального розподілу сил і засобів прикордонних підрозділів з урахуванням специфіки ділянки відповідальності Чопського прикордонного загону. Автором зроблено висновок, що параметри умов обстановки на ділянці відповідальності Чопського прикордонного загону мають як детермінований, так і невизначений характер. Тому модель оцінки ефективності та часткові показники ефективності повинні мати імовірнісний характер.
45
Kosaretsky, Yevhenii, Anatoliy Pavlikovsky, Kostiantyn Hunbin, Oleh Bondarenko та Michael Lavruk. "Щодо управління спроможностями забезпечення потреб збройних сил боєприпасами". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 3 (20 червня 2021): 89–97. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз завдань, що виконуються Збройними Силами України та заходів забезпечення боєприпасам Збройних Сил України в мирний і в воєнний час. Метою дослідження є аналіз відповідності між завданнями, що вирішують Збройні Сили України, та запасами боєприпасів, що призначені для забезпечення військ під час виконання ними завдань. На підставі систематизації літературних джерел та підходів до вирішення проблеми забезпечення Збройних Сил України боєприпасами з’ясовано, що за будь-яких умов обстановки Збройні Сили повинні забезпечити стримування збройної агресії проти України та надати їй відсіч, здійснювати охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законодавством України, а також брати участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали аналіз, синтез, декомпозиція, досвід ведення бойових дій на Сході України. У дослідженні розглянуті процеси набуття потрібних спроможностей забезпечення боєприпасами Збройних Сил України в мирний і в воєнний час. Запропоновані показники та критерії оцінки ефективності спроможностей забезпечення потреб Збройних Сил боєприпасами. Запропонована інформаційно-логічна модель процесу забезпечення Збройних Сил боєприпасами в мирний час і в воєнний час, яка дає наглядне уявлення співвідношення завдань, що виконуються Збройними Силами України та заходів забезпечення боєприпасам Збройних Сил України в мирний і в воєнний час. Модель доцільно застосовувати у підтримці прийняття рішень під час організації заходів забезпечення Збройних Сил боєприпасами. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для науковців та управлінців, які вивчають проблематику всебічного забезпечення боєприпасами Збройних Сил України під час проведення ними операцій зі стримування збройної агресії.
46
Remez, Artem. "Рекомендації щодо оцінювання бойової ефективності застосування військ із урахуванням створення та застосування різних варіантів розвідувально-ударних систем в операціях". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 3 (1 липня 2021): 189–201. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Досвід застосування військ в операціях об’єднаних сил показав необхідність удосконалення існуючих підходів щодо принципів та способів бойового застосування угруповань військ. Сьогодні чітко просліджується тенденція переходу від платформоцентричних до мережоцентричних принципів ведення бойових дій. Одним із можливих шляхів переходу до мережоцентричних принципів ведення бойових дій є створення розвідувально-ударних систем шляхом ситуаційного інтегрування наявних сил і засобів розвідки, управління та ураження у цільові системи в єдиному інформаційному просторі. Розвідувально-ударна система повинна бути побудована із множини підсистем об'єднаних інформаційними відносинами, які функціонують, як одне ціле, на основі єдиних принципів і правил, з погодженими основними вимогами до їх складових. Інтегрування різних сил і засобів у цільові системи створює передумови щодо наявності декілька можливих варіантів цих систем, які мають різні оцінки ефективності їх застосування, вартісні показники їх створення, утримання та застосування, а також різні часові інтервали щодо їх створення та приведення у бойову готовність. Одним із критерієм прийняття рішення щодо доцільності вибору того чи іншого варіанту розвідувально-ударної системи є показник приросту ефективності бойового застосування військ за рахунок принципів синергетичного ефекту під час застосування розвідувально-ударних систем. Тому практична реалізація пропозицій щодо створення нових або удосконалення існуючих розвідувально-ударних систем у Збройних Силах України, а також розроблення методичних підходів щодо вибору найбільш раціонального варіанту цих систем буде вимагати наявності певних методичних рекомендацій щодо роз’яснення підходів до оцінювання бойової ефективності застосування військ із урахуванням результатів застосування того чи іншого варіанту розвідувально-ударної системи в операціях Об’єднаних Сил Збройних Сил України. Автором в статті запропоновано алгоритм оцінювання бойової ефективності застосування військ з урахуванням створення та застосування різних варіантів розвідувально-ударних систем в операції, на основі якого сформовано основні рекомендації щодо оцінювання бойової ефективності з урахуванням застосування розвідувально-ударних систем в операції, наведено практичні розрахунки бойової ефективності різних варіантів розвідувально-ударних систем, а також запропоновано номограму вибору раціональної кількості засобів ураження розвідувально-ударної системи за умов заданої кількості засобів ураження противника.
47
Пристинський, В. М., Т. М. Пристинська, В. О. Зайцев та Ю. Л. Майдіков. "ЗДОРОВ’Я І ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЯК ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.1) (28 вересня 2021): 149–64. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_1-149-164.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано доцільність впровадження в навчально-виховний процес студентів педагогічних технологій, які сприяють розвитку компетентностей щодо відповідального ставлення до здоров’я і здорового способу життя. Визначено критерії (мотиваційно-цільовий, когнітивно-дієвий, рефлексивно-особистісний), показники та рівні сформованості таких компетентностей як чинників духовної культури особистості. Експериментальна перевірка ефективності впливу педагогічних технологій на формування відповідального ставлення студентів до здоров’я і здорового способу життя здійснювались на базі кафедр теоретичних, методичних основ фізичного виховання і реабілітації; фізичної терапії, фізичного виховання і біології; науково-дослідної лабораторії духовного й фізичного виховання дітей та учнівської молоді ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (Слов’янськ), а також фізичної реабілітації Національного університету «Чернігівська політехніка» (Чернігів). До експериментально-дослідної роботи було залучено 25 студентів другого курсу факультету фізичного виховання; 42 студенти першого і другого курсів факультету психології, економіки й управління та 47 студентів першого і другого курсів філологічного факультету. Встановлено позитивну динаміку формування відповідального ставлення до здоров’я і здорового способу життя у студентів експериментальних груп, яка характеризується зростанням високого рівня на 19,2 % (в контрольних групах – на 2,3 %) та зниженням низького рівня на 31,7 % (в контрольних групах – на 3,1 %). Доведено, що впроваджені педагогічні технології, а також критерії та показники розвитку відповідального ставлення студентів до здоров’я і здорового способу життя є ефективними чинниками формування духовної культури особистості.
48
Бойко, А. Д., І. В. Трофименко та О. В. Бажак. "СИНТЕЗ МОДЕЛІ ТА АЛГОРИТМІВ ПРОЦЕСУ КЕРУВАННЯ РУХОМ СУДНА". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 29–35. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.04.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розроблена модель систем керування судном. Особливістю даної моделі є взаємозв’язок суднових навігаційних пристроїв з енергетичними системами судна. Використання даної моделі дозволяє вивчити та дослідити якісні показники судна та виявити залежності впливу їх характеристик на якість керування судна. Також у статті наведено алгоритмічні рішення системи керування судном та висвітлюються позитивні та негативні властивості їх використання. Для дослідження руху судна як правило застосовуються динамічні моделі з оптимізацією керуючих впливів. При цьому, у якості моделі динаміці просторового стану можна використовувати модель Пуанкор, а для часткового вирішення систем рівнянь даних моделей можна використовувати статистичні методи. Це пов'язано з тим що, аналітичні рішення знаходяться тільки в небагатьох випадках. Таким чином, виникає необхідність розроблення нових моделей руху судна по заданому маршруту та його керування в складній динамічній обстановці. Тому метою даної статті є розробка моделі системи керування судном з можливістю висвітлення логічних зв’язків для підвищення ефективності судноводіння під час його експлуатації в складних умовах для забезпечення безпеки управління судна. Ключові слова: автоматизована система керування, навігаційні пристрої, судноводіння, керування судном, енергетичні системи.
49
БАРАНОВ, Юрій, Андрій БАРАНОВ та Андрій КУЗЬМИЧЕВ. "ВИБІР ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 291–301. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.477.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття підготовлена на актуальну тему, що пов’язана з підвищенням ефективності функціонування системи логістичного забезпечення. З метою досягнення стратегічних цілей і виконання основних завдань, визначених Стратегічним оборонним бюлетенем України та Державною програмою розвитку Збройних Сил України продовжується планова поетапна робота щодо впровадження реформ, спрямованих на розвиток єдиної ефективної системи логістики за стандартами НАТО, спроможної надати ефективну підтримку усім складовим сил оборони, які встановленим порядком і на умовах, що визначені законодавством України, залучаються до виконання завдання з оборони держави у складі сил оборони.
Метою статті є вибір та обґрунтування показників оцінки ефективності функціонування системи логістичного забезпечення.
Для проведення подальшого дослідження щодо оцінки ефективності функціонування системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій необхідно вибрати і обґрунтувати відповідні показники, що характеризують ті принципи, які найбільш впливають на наш погляд на ефективність функціонування системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій. Так стійкість логістичного забезпечення припускає здатність системи і органів управління виконувати свої функції в будь-якій обстановці. Тому, під час визначення результуючого показника живучості системи доцільно будувати цей показник з двох частин: перша частина має бути показником ступеня збереження функцій підсистеми військової логістики під час дій супротивника, наприклад, ймовірністю збереження функцій цієї підсистеми, тобто ймовірністю збереження готовності, тобто коефіцієнта готовності підсистеми під час дії супротивника; друга частина показника живучості має (у разі незбереження функцій підсистеми військової логістики під час дій супротивника) бути показником ступеня відновлення функцій підсистеми військової логістики, наприклад, у вигляді показника перевищення ймовірності перебування підсистеми у стані повної готовності до ймовірності перебування цієї підсистеми у неготовому стані.
Таким чином, перша складова показника живучості – має сенс показника стійкості під час дії противника, а друга – показника ефективності відновлення, у разі пошкодження противником будь-яких складових з функцій логістичної підсистеми.
Цей узагальнений показник є основою для побудови в подальшому критерію з метою оцінювання рівня досягнення мети збереження живучості підсистеми забезпечення військ протягом операції.
50
Єлісєєв, Валерій, Андрій Пруський, Василь Тищенко та Євген Власенко. "МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕЗЕРВІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СИЛАМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ". Науковий вісник: Державне управління 4, № 6 (15 січня 2021): 122–42. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-4(6)-122-142.
Повний текст джерелаАнотація:
Важливим елементом управлінської діяльності є підготовка та прийняття обґрунтованих управлінських рішень Ефективність функціонування єдиної державної системи цивільного захисту (ЄДСЦЗ) в цілому визначається оперативністю дій сил цивільного захисту (ЦЗ). Сили цивільного захисту – це аварійно-рятувальні формування, спеціалізовані служби та інші формування цивільного захисту, призначені для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (АРІНР) з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (НС). Тривалість проведення різного виду робіт залежить від достатнього запасу матеріального резерву, що використовується при виконанні робіт, та визначає час ліквідації НС та її наслідків, тим самим впливає на кількість людських жертв і об’єм матеріальних збитків від НС. У науковій статті на основі аналізу завдань визначених Кодексом цивільного захисту а також дій органів управління та сил цивільного захисту у надзвичайних ситуаціях пропонується математичний апарат визначення необхідних (достатніх) матеріальних резервів для підвищення ефективності дій підрозділів сил цивільного захисту при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій як інструмент механізму державного управління силами цивільного захисту. Матеріальні резерви необхідні для забезпечення експлуатації та ремонту техніки та озброєння можуть утворювати комплекти матеріальних резервів або матеріальні резерви за окремими типами елементів на складах. Комплектні матеріальних резервів, у свою чергу, можна поділити на об’єктові (на один тип техніки) та групові (на групу однотипних об’єктів техніки). У статті розроблено математичний апарат розрахунку матеріальних резервів необхідних для забезпечення експлуатації техніки та озброєння при виконанні аварійно-рятувальних та інших видів робіт. Для оцінки впливу матеріальних резервів на ефективність функціонування підрозділів сил цивільного захисту при ліквідації НС та їх наслідків використовуються деякі показники надійності озброєння.