Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Показники економічні.
Статті в журналах з теми "Показники економічні"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Показники економічні".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
СПАСІЧЕНКО, Оксана. "ДОСВІД ОПТИМІЗАЦІЇ МАРШРУТНОЇ МЕРЕЖІ МІСТА ЗА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 13 (4 грудня 2019): 165–72. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.100.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі запропоновано для моделювання маршрутної мережі застосовувати метод лінійного програмування (транспортна задача) із критеріями оптимізації показників економіко-екологічної та соціальної оцінки. Особливістю цільової функції є адитивний характер показників економічних витрат, екологічних та соціальних збитків при здійсненні пасажироперевезень з ваговими коефіцієнтами і характеризує витратність логістичної системи. Для кожного маршруту вибирається відповідно вагові коефіцієнти важливості економічного та екологічного показників залежно від особливостей здійснення перевезення, що дозволяє вибрати схему перевезення за інтегральним показником (розраховується план оптимальний за економічними чи екологічними показниками, або компромісний). Розроблений підхід застосовано для удосконалення маршрутної мережі громадського транспорту м. Києва на еколого-економічних засадах. Оптимізація маршрутної мережі тільки для окремих маршрутів дозволила збільшити дохід і зменшити витрати при здійсненні пасажироперевезень з одночасним зменшилися викиді шкідливих речовин.Ключові слова: транспортна система міста, маршрутна мережа, пасажироперевезення, оптимізація, еколого-економічні показники.
2
Кубатко, Олександр Васильович. "ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ФЛУКТУАЦІЇ ПОКАЗНИКІВ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ". ЕКОНОМІКА І РЕГІОН Науковий вісник, № 3(64) (7 червня 2017): 15–21. http://dx.doi.org/10.26906/eir.2017.3(64).868.
Повний текст джерелаАнотація:
УДК:330.5:330.1:331.47
Олександр Васильович Кубатко, кандидат економічних наук, доцент, докторант. Сумський державний університет. Еколого-економічні флуктуації показників здоров’я населення. Обґрунтовано вплив еколого-економічних флуктуацій на трендові та циклічні показники здоров’я населення. На основі смугового фільтра Баттерворта виконано розділення реальних статистичних еколого-економічних даних на трендові й циклічні складові, виділено флуктуації розвитку тривалістю близько восьми років. З’ясовано, що амплітуда логарифма флуктуацій викидів забруднення атмосфери на один кілометр квадратний є більш ніж у п’ять разів вищою порівняно з логарифмом флуктуацій серцево- судинних захворювань у регіонах України; флуктуації стану здоров’я населення є еластичними щодо флуктуацій середнього віку населення у регіонах України. Нееластичність флуктуацій забруднення щодо флуктуацій здоров’я населення пояснено асиміляційним потенціалом навколишнього середовища та захисними функціями організму людини.
Ключові слова: еколого-економічні флуктуації, економічний розвиток, забруднення довкілля, здоров’я населення.
3
Маренич, М. М. "ЕФЕКТИВНІСТЬ СПОСОБІВ ЗАСТОСУВАННЯ ГУМІНОВИХ СТИМУЛЯТОРІВ У ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 26–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати економічної ефективності способів застосування гумінових стимуляторів як елемента управління урожайністю пшениці озимої. Застосування гумінових стимуляторів у сумі-шах з протруйниками переважно призводило до збільшення врожайних і економічних показників. Аналіз економічних показників використання гуматів свідчить про їхню ефективність для застосу-вання при передпосівній обробці насіння пшениці. Сортові властивості також мають незаперечний вплив на економічні показники. У цьому досліді сорт Смуглянка виявився краще адаптованим до умоввирощування й забезпечив більшу врожайність та вищу рентабельність виробництва – 117 проти98,3 %. Прибавка врожайності від використання протруйника Максим Стар 025 FS склала в серед-ньому по всіх сортах 3,3 ц/га, чистий дохід був на 1522 грн більшим порівняно з контролем. Викори-стання Радостиму виявилося менш ефективним з погляду господарювання, проте порівняно з конт-ролем також було позитивним.Найефективнішими були варіанти, де застосовували 1R Seed treatment (1,0 л/т). У разі викорис-тання лише цього препарату прибавка урожайності порівняно з контрольним варіантом склаламайже 6 ц/га, а в комплексі з протруйником – 6,3 ц/га. Отже, незважаючи на значну вартість 1RSeed treatment, він у такій дозі є найкращим препаратом для передпосівної обробки насіння пшениціяк у комплексі з протруйником, так і відокремлено – чистий дохід від використання цього препаратусклав 2480 грн. Активатор родючості ґрунту 5R SoilBoost у кількості 11 кг/га сприяв збільшеннюврожайності зерна пшениці на 4,8 ц/га, хоча досить висока вартість препарату фактично нівелюєйого переваги для отримання чистого доходу – він був майже однаковим з контрольним варіантом,а показник рентабельності був навіть на 8,3 % нижчим. Найбільша економічна ефективність зафік-сована у варіанті, де використовувалося лише позакореневе внесення 4R Folliar concentrate у дваприйоми по 2 кг/га. Найкращий економічний показник спостерігався за умови використання гуматіву сумішах з гербіцидами у варіанті, де застосовували суміш Пріма (400 г/га) та Foliar concentrate(2 кг/га). Додавання до розчину гербіциду 200 г/га Гуміфілду не призводило до збільшення врожайно-сті, а комбінування суміші з Foliar concentrate (2 кг/га) збільшувало її на 6,4 ц/га. Відповідно до цьогона 2816 грн вищими були показники чистого доходу та рентабельності – на 15,5 %.
4
Мельник, І. В., В. М. Сорохтей, Т. В. Приставський та В. П. Партута. "ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ МОНОЛІТНИХ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ПЕРЕКРИТТІВ З ВСТАВКАМИ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 36 (24 листопада 2018): 142–50. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i36.260.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено огляд техніко-економічних показників перекриттів з ефективними вставками різних форм та з різних матеріалів і відображено техніко-економічні показники з власного досвіду проектування таких перекриттів.
5
Піньковський, Г. В., та С. П. Танчик. "ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ УДОСКОНАЛЕНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКА У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 39–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати наукових досліджень з економічної та енергетичної ефективно-сті удосконалених елементів технології вирощування соняшника у Правобережному Степу України.У результаті досліджень доведено, що ранні строки сівби зумовлюють вищий рівень рентабельностіпорівняно з пізніми. Також встановлено, що виробничі витрати під час першого строку сівби колива-лися в межах 8677‒9835 грн/га, під час другого – 8793‒9951 грн/га і під час третього зростали до8909‒10067 грн/га через проведення додатково передпосівної культивації у другий строк і двох – утретій. Зважаючи на економічні показники, ефективним є вирощування гібридів LG 54.85, LG 55.82 уперший строк сівби за умови температури ґрунту 5‒6 0С. Гібриди соняшника Форвард, LG 56.32 най-вищі економічні показники забезпечують у третій строк сівби, якщо температура ґрунту 9‒10 0С. Се-ред гібридів найбільш економічно доцільно вирощувати LG 55.82 при сівбі з температурою ґрунту5‒6 0С. Чистий прибуток на цьому варіанті становив 22043 грн/га, рівень рентабельності – 224,1 %.Коефіцієнт енергетичної ефективності виявився найвищим під час першого строку сівби у гібридаLG 55.82 і становив 4,44. Значною мірою економічна та енергетична ефективність залежить відморфологічних особливостей гібридів, густоти стояння рослин, строків сівби та технології вирощу-вання. Визначено, що вирощування гібридів Форвард, LG 56.32, LG 54.85, LG 55.82 економічно і енер-гетично доцільно при густоті стояння рослин 60 тис./га. Високі вимоги соняшнику до ресурсів сере-довища не виключають ранні строки сівби, а навпаки, підтверджують актуальність дослідженьщодо їх ефективності.
6
Vasylyshyn, K. R. "ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ЕКОЛОГІЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 7 (24 вересня 2015): 31–37. http://dx.doi.org/10.15421/40250704.
Повний текст джерелаАнотація:
Звернено увагу на потребі відшкодування збитків, спричинених техногенними і природними загрозами. Обґрунтовано актуальність вивчення економічних показників функціонування ринку екологічного страхування в Україні. Проаналізовано види екологічного страхування відповідно до Закону України "Про страхування". Розраховано частку страхових премій з екологічного страхування на вітчизняному страховому ринку. Проаналізовано основні економічні показники функціонування ринку екологічного страхування, зокрема приросту страхових премій і виплат, а також рівня страхових виплат.
7
Moskvichova, O. S., та O. V. Buriachenko. "СКЛАДОВІ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 159–67. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.159-167.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження складових системи економічної безпеки туристичних дестинацій. Для цього було проаналізовано економічні показники розвитку сфери туризму в Україні та світі, а також видаткові статті державного бюджету України, їх розподіл між безпосередніми та опосередкованими складовими туристичної індустрії та їх динаміка. Доведено необхідність трансформації української сфери туризму з метою популяризації держави як туристичної дестинації світового рівня та збільшення потоків туристів. Встановлено складові системи економічної безпеки України як туристичної дестинації. Метою статті є формування системи забезпечення економічної безпеки туристичної дестанації в системі невизначеності національної економіки.
Методологічною основою проведеного дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, дослідно-пошукова література, наукові праці вітчизняних вчених з питань економічної безпеки туристичних дестинацій, особливо в умовах невизначеності національної економіки, а також інші методи, такі як системний аналіз; синтез, статистичний метод та інші.
Наукова новизна полягає в проведеному аналізі економічних показників розвитку сфери туризму в Україні та світі, а також проведеному аналізі видаткових статей державного бюджету України, їх розподілу між безпосередніми та опосередкованими складовими туристичної індустрії та їх динаміка.
Практична значимість статті полягає в пропозиціях щодо державного управління туристичною галуззю України, яка складається з чотирьох підсистем, які взаємовпливають одна на іншу (політична, економічна, природна і соціальна), а також як таку, що спрямована на сталий розвиток складових об’єктів економічної безпеки та туристичних дестинацій зокрема. Функціонування системи економічної безпеки туристичної дестинації повинно забезпечуватись всіма об’єктами та під пильним керівництвом державних органів влади.
8
Ivanova, Lyudmila, Valeriya Karasova та Artem Sudak. "АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДАХ КУЛЬТУРИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 1(13), № 1(13) (2018): 191–99. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-1(13)-191-199.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто соціально-економічні аспекти розвитку сучасного драматичного театру на прикладі драматичного театру в Чернігові, переваги якого відображає порівняльний аналіз конкурентоспроможності з іншими театрами України та закладами культури. Аналіз фінансово-економічних показників дозволив з’ясувати певні особливості: у структурі отриманих доходів значно переважають доходи від іншої операційної діяльності у порівнянні з чистими доходами, втім, обсяги останніх зростають; для стимулювання цього зростання вважаємо необхідним уточнити та доповнити показники діяльності, перелік яких запропоновано в цій статті.
9
Кушнір, Наталія, Віталій Гончарук та Валентина Гончарук. "СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), № 9(103) (30 листопада 2020): 372–79. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/372-379.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано поняття економічної культури як вектора розвитку загальної національної культури й показника соціальних замовлень сучасної освіти. Досліджено економічну культуру особистості як невід’ємний компонент її загальної культури та каталізатора економічних процесів. З’ясовано, що економічна культура виражає уявлення й мотиви суб’єктів соціально-економічних відносин через консолідацію соціальних груп до спільної діяльності. Визначено, що взаємовідносини між учасниками соціальних груп зміцнюють організаційні та інституційні економічні зв’язки, надають їм особистісний сенс і творчу продуктивність, актуалізуючи все внутрішнє життя людей.
10
Турінський, О. В., Б. О. Демідов, Д. А. Гриб, С. І. Хмелевський та О. О. Хмелевська. "Фінансово-економічні аспекти життєвих циклів складних наукоємних і високотехнологічних зразків озброєння і військової техніки". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3(40), (12 серпня 2020): 50–60. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.40.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається ієрархічна структура вартісних показників життєвого циклу зразка озброєння і військової техніки (ОВТ) та група вихідних даних, що необхідні для оцінювання значень цих показників. Відмічається, що вартісні показники мають розглядатися у взаємозв'язку з часовими показниками життєвого циклу зразка ОВТ. Серед основних положень (необхідності, можливості і доцільності розробки і закупівлі перспективних зразків ОВТ), що використовуються при обґрунтуванні рішень про можливість створення нових зразків, виділяється воєнно-економічна доцільність, як надважливе положення, яким слід керуватися в умовах обмеженого фінансово-економічного ресурсу держави. Розглядаються питання, що пов'язані з лімітованими, мінімально припустимими і контрактними цінами ОВТ. Наголошується на необхідності використання досвіду провідних країн світу в області державного господарювання і ціноутворення на продукцію оборонного призначення. Наголошується, що в умовах обмежених ресурсів варіант витрачання фінансових ресурсів, що планується для реалізації, буде результативним, якщо серед усіх альтернатив створення зразків ОВТ він забезпечує мінімізацію технологічних і техніко-економічних ризиків до рівня прийнятних для замовника і забезпечує на плановому періоді досягнення максимально можливого ефекту. Зазначено, для оцінювання воєнно-економічної доцільності створення нового зразка ОВТ (модернізації існуючого) необхідно враховувати у взаємозв'язку усі витрати замовника на усі стадії життєвого циклу зразка для визначення на початку його створення доцільності продовження його ЖЦ. Приділена увага важливості науково-методичного забезпечення і супроводження розробки і корегування планових документів фінансування розвитку озброєння і військової техніки, та забезпечення життєвих циклів складних наукоємних і високотехнологічних зразків озброєння і військової техніки.
11
Rudko, H. I., O. V. Netskyi та S. F. Lytvyniuk. "Науково-методичні і нормативні чинники актуалізації результатів геолого-економічних оцінок родовищ корисних копалин". Мінеральні ресурси України, № 4 (28 грудня 2021): 36–40. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.4.36-40.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні аспекти актуалізації результатів геолого-економічних оцінок родовищ корисних копалин, науково-методичні й нормативні чинники проведення цієї роботи, спрямованої на підвищення рівня інформаційної вивченості родовищ корисних копалин як основи Державного балансу запасів корисних копалин України, системи управління ресурсами й запасами корисних копалин, інвестиційного планування. Принцип періодичності проведення геолого-економічної оцінки відповідає міжнародним практикам щорічного розкриття звітності про запаси і ресурси корисних копалин перед фондовими біржами. Загалом проведення періодичних (повторних) геолого-економічних оцінок актуалізує техніко-економічні й фінансові показники господарської діяльності користувачів надр для цілей інвестиційного планування та оподаткування.Втрати держави внаслідок послаблення контролю за станом запасів корисних копалин і раціональним використання надр сукупно важко оцінити, проте вони однозначно вагомі й значущі.
12
ЗАХАРЧУК, Віктор, Олег ЗАХАРЧУК та Олександр МЕЛЬНИЧУК. "Доцільність використання вантажних електромобілів в Україні". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 14 (31 серпня 2020): 95–101. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.351.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано економічну та екологічну доцільність використання вантажних електромобілів в Україні. В результаті аналізу літературних джерел встановлено, що електротранспорт має ряд переваг у порівнянні з традиційними автомобілями. Розроблено метод оцінки економічної ефективності використання електромобілів. Методи дослідження теоретичні. Розрахунковим методом з використанням математичного моделювання визначені економічні показники експлуатації вантажного електромобіля. Термін окупності інвестицій в придбання електромобіля з врахуванням екологічного збитку становить майже сім років. Наукова новизна роботи полягає в тому, що за розробленими методом виконана оцінка ефективності використання електромобілів в Україні з врахуванням екологічного збитку. Практичне значення полягає в доведенні доцільності використання вантажних електромобілів.
Ключові слова: вантажний електромобіль, термін окупності, експлуатаційні витрати, капітальні вкладення.
13
Stelmakh, Nataliia, Serhii Sapon та Yaroslav Ryzhuk. "ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ НА БАЗІ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОЦІНКИ ЙОГО ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 89–97. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-89-97.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Технологічне підготовлення виробництва є важливим етапом, оскільки саме на ньому розробляється технологічний процес (ТП) виготовлення деталі, від якого залежать техніко-економічні показники, які визначають конкурентоспроможність деталі на ринку продукції. Постановка проблеми. Час, який витрачається багатьма вітчизняними підприємствами на розрахунок техніко-економічних показників технологічного процесу виготовлення деталі, сьогодні є досить значним, що суттєво сповільнює технологічне підготовлення виробництва. У сучасних умовах швидкості навколишніх змін, перетворень та конкуренції на ринку це недопустимо. Аналіз досліджень і публікацій. Нині є значна кількість програмного забезпечення для розрахунку технікоекономічних показників ТП виготовлення деталей. Кожна програма має свої переваги і недоліки. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Важливим елементом програмного забезпечення для розрахунку техніко-економічних показників ТП виготовлення деталей має бути можливість оперативного розрахунку оптимального ТП за показниками, які є найбільш важливими в конкретних виробничих умовах. Тобто має бути можливість вибору параметра оптимізації. Метою статті є удосконалення методу розрахунку вартості та часу виготовлення деталі залежно від типу виробництва. Виклад основного матеріалу. На прикладі конкретної деталі, продемонстровано можливості програмного забезпечення «Auto_price» для розрахунку вартості деталі, залежно від типу виробництва і структури технологічного процесу. Вибрано оптимальне рішення, враховуючи вартість та час виготовлення, зважаючи на ваговий коефіцієнт, який було обрано за допомогою експертної оцінки. Висновки відповідно до статті. У роботі було удосконалено метод розрахунку вартості та часу виготовлення деталі залежно від типу виробництва, що дозволило отримати оптимальний технологічний процес з урахуванням техніко-економічних показників та реалізувати цей метод програмно.
14
Tytukh, Yaroslav, Yurii Baydevliatov, Halyna Rebenko та Yurii Musienko. "Зміни показників запліднюваності за вакцинації корів проти сибірки". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 4 (51) (28 грудня 2020): 3–10. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2020.4.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Показник запліднюваності є одним з маркерів ефективність галузі тваринництва, проте благополучному утворенню і закріпленню зиготи в слизовій оболонці матки можуть перешкоджати не лише різні запальні процеси, а й імунологічні реакції поствакцинального комплексу.
Попередні спостереження за станом запліднюваності корів в господарстві вказували на суттєве зниження цього показника як раз після проведення вакцинації проти сибірки. Результати досліджень, наведені в статті показують достовірне зменшення показника запліднюваності. На нашу думку, це пов’язане з імунологічними процесами в організмі провакцинованих корів, яких осіменяли. Тобто, стимульована під час вакцинації імунна система не здатна гальмувати свою роботу в окремо взятих статевих шляхах, тому й заважає прикріпленню успішно утвореної при заплідненні зиготи до слизової матки, що в підсумку закінчується безпліддям і настанням повторної охоти.
Отримані результати дозволяють стверджувати, що вакцинація тварин проти сибірки і особливо період активного формування поствакцинального специфічного імунітету знижують показники відтворення у корів: показники запліднюваності знижувалися на 16,2% протягом першого тижня після вакцинації та на 50% протягом другого у порівнянні з показниками тварин, які осіменялися до початку вакцинації
З’ясовано, що у корів, яких осіменяли під час імунологічного навантаження, відмічене збільшення тривалості термінів неплідності – відповідно на 12,7% та 38,6%.
Економічні розрахунки показали, що збитки від недоотримання телят в групі корів, осіменених безпосередньо після вакцинації, були в 2,7 разів більші, а в групі корів, осіменених на другому тижні після вакцинації, – відповідно в 3,5 рази вищі, ніж у корів, яких осіменяли до вакцинації. Збитки від недоотримання молока в цих групах збільшилось відповідно на 7,6 % та 38,4%.
15
Степанюк, О. С. "Економічні процеси оборотності активів та її показники". Academic Review 2, № 51 (2019): 39–46. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5354-2019-2-51-4.
Повний текст джерела
16
Варцаба, В. І., О. Г. Чубарь та В. О. Огородник. "ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА БІЗНЕСУ: БАНКІВСЬКИЙ СЕКТОР VS «КОРОНАВІРУСНА» КРИЗА". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (25 листопада 2020): 47–58. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.47-58.
Повний текст джерелаАнотація:
Негативні наслідки, породжені обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, призвели до відчутного зниження ділової активності по всьому світу та виявили неготовність владних кіл до швидкого розв’язання питань такого масштабу. Метою даної публікації є дослідження можливостей надання фінансово-кредитної підтримки бізнесу за умов протидії «коронавірусній» кризі, що охопила весь світ і не оминула Україну.
У статті проаналізовано обсяги фінансових результатів бізнес-структур у 2020 році та встановлено, що збитки перевищили відповідні показники минулого року більш ніж втричі, а обсяг одержаних прибутків на 10% менший минулорічного показника. Також виявлено, що «коронавірусна» криза суттєво вплинула на економічні настрої українців, що проявилося у зниженні кожного компоненту індикатора економічних настроїв та індикатора споживчої впевненості.
Хоча органами державної влади запроваджуються певні антикризові заходи, авторами даного дослідження встановлено, що задекларовані форми державного стимулювання суб’єктів підприємництва та обсяги фінансово-кредитної підтримки не в змозі суттєво вплинути на стабілізацію ситуації, а можуть лише пом’якшити та згладити негативні тенденції.
У статті висвітлено окремі тенденції та особливості реалізації Програми «Доступні кредити 5-7-9%», за результатами чого зроблено висновок про антикризовий, а не інвестиційний, характер структури кредитів цієї програми, оскільки близько 80% кредитів спрямовуються на рефінансування існуючих заборгованостей.
Практична значущість проведеного дослідження полягає в тому, що як важіль подолання економічних наслідків, спричинених обмежувальними заходами, та стимулювання подальшого економічного зростання автори пропонують інтенсифікацію роботи банківського сектора, розширення програм пільгового кредитування за участі держави, метою яких має стати стимулювання фінансово-економічної активності через підтримку малого та середнього бізнесу, який відіграє ключову роль в економіці України.
17
Kucher, Lesia, Anna Honcharova та Dariia Kalinova. "Еколого-економічні засади сталого управління землекористуванням". Journal of Innovations and Sustainability 5, № 1 (10 листопада 2021): 05. http://dx.doi.org/10.51599/is.2021.05.01.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Мета роботи полягає в еколого-економічному обґрунтуванні чинників формування та поліпшення ресурсоощадності землекористування в регіонах України.
Результати. Виявлено високий прямий кореляційний зв’язок між землемісткістю в сільському господарстві та землемісткістю економіки; помірний прямий зв’язок між землемісткістю в сільському господарстві та збиткомісткістю валового регіонального продукту; помірний прямий зв’язок між рівнем розораності й загальним еколого-економічним збитком від втрати гумусу; слабкий прямий зв’язок між рівнем розораності й збиткомісткістю валової продукції сільського господарства. Виявлено, що варіація землемісткості економіки на 67,5 % залежала від варіації показника землемісткості в сільському господарстві. У результаті апробації розробленої регресійної моделі обчислено прогнозну збиткомісткість валової продукції сільського господарства на прикладі Запорізької та Харківської областей. Здійснено кількісну оцінку залежності збиткомісткості валового регіонального продукту від продуктивності використання земель та еколого-економічної оцінки балансу гумусу. У результаті здійсненої кластеризації 24 регіони України об’єднано у п’ять кластерів, кожен із яких характеризується подібними параметрами ресурсоощадності землекористування, що дало змогу визначити головні резерви поліпшення ощадності використання земель для кожного кластера.
Наукова новизна. Дістали подальшого розвитку положення щодо сталого управління землекористуванням на основі еколого-економічного регулювання його ресурсоощадності. Уперше встановлено кількісний вплив окремих факторів землекористування на показники його ресурсощадності, а також здійснено кластерний аналіз ресурсоощадності землекористування за регіонами України, що дозволило визначити пріоритетні напрями його поліпшення в перспективі.
Практична цінність. Результати кореляційного та кластерного аналізу, регресійного моделювання та прогнозування показників ресурсоощадності землекористування на прикладі окремих регіонів України можуть бути використані як для наукових цілей, так і для формування системи сталого управління землекористуванням на регіональному рівні.
18
Степанець, О. В., та А. С. Захарченко. "Вплив автоматичної системи моніторингу та управління будівлею на загальні показники енергоефективності". Automation of technological and business processes 12, № 2 (30 червня 2020): 14–21. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i2.1804.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається питання енергоефективності в контексті сучасної будівлі, беручи до уваги як і економічні показники, так і екологічні характеристики та особистий комфорт користувачів. Зазначено актуальність вказаного напрямку в Україні, структуру енергоспоживання та потенціал в сфері енергоефективності з огляду на вже існуючі результати. Переглянуто нормативні документи та нормативно-правові акти, включно з Законом України «Про енергетичну ефективність будівель», що визначають вимоги до будинків, процедури сертифікації, енергетичного аудиту та фіксують пріоритетні напрямки розвитку держави. Вказується принцип визначення доцільного рівня енергоефективності та його залежності від низки технічних, соціальних та економічних параметрів, де перевага надається впровадженню комплексних енергозберігаючих рішень з необхідністю забезпечення рівномірного впливу на характеристики будівлі та її інженерні системи для досягнення найвищого результату. У статті розглянуто особливості систем автоматизації сучасних будівель, пов’язані з їх розподілом на класи енергоефективності та відповідних наборів характеристик та функцій, що мають бути реалізованими. Також описано методи оцінки впливу системи на енергоефективність будівлі та орієнтовні очікувані економічні вигоди для кожного з визначених класів. Переглянуто параметри та явища, що можуть спотворювати ці результати. Аналіз будівлі дозволяє визначити оптимальну структуру і функції системи автоматизації для скорочення необхідних витрат або більш раціональному використанні матеріальних ресурсів. В результаті визначено перспективний напрямок розвитку галузі автоматизації будівель, посилаючись на отриману інформацію, їх вплив на параметри та роль в показниках енергоспоживання будівлі.
19
Дубиніна, С. М. "ВПЛИВ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НА ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 11-2 (29 травня 2020): 23–28. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.22.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах сучасності, стратегічного розвитку України інноваційна адаптація промислових підприємств є рушійною силою реформування економічного розвитку країни. У статті досліджені фактори впливу на інноваційний розвиток промислових підприємств, умови формування, ефективність інноваційної активності, оскільки інноваційна діяльність – це науково-технічний прогрес не тільки підприємств, а всієї держави. Визначено, що інноваційний розвиток має найбільшу сферу впливу і охоплює не тільки наукові розробки, а й виробництво, кінцевий результат господарської діяльності підприємства – прибуток. Зазначено, що сучасні промислові підприємства країни мають низький інтелектуальний потенціал, який є головним складовим чинником генерації ідей та впровадження в дію інновації. Проведено розрахунок та обґрунтування впливу фактичних інноваційних витрат на показники господарської діяльності промислового підприємства.
20
Василишин, Х. Р. "Економічні показники функціонування ринку екологічного страхування в Україні". Науковий вісник НЛТУ України. Серія економічна, Вип. 25.7 (2015): 31–37.
Знайти повний текст джерела
21
ХІТРОВ, Ігор, Михайло КРИСТОПЧУК та Світлана ПАШКЕВИЧ. "ОЦІНОЧНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ МАРШРУТНОЇ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ МІСТА ДУБНО". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 15 (27 листопада 2020): 147–54. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.402.
Повний текст джерелаАнотація:
Системи міського пасажирського транспорту займають особливе місце в загальній структурі пасажирського транспорту, що пояснюється безупинним підвищенням ролі міст у житті суспільства, обумовленого розподілом праці та концентрацією виробництва. Зміни в житті України призвели до значної модифікації структури потреб населення в перевезеннях і перебудові маршрутних систем більшості українських міст, яка найчастіше носила стихійний характер. У той же час прийняття рішень про зміну маршрутних систем являє собою складну задачу, що торкається інтересів великої кількості городян та має значне соціальне й економічне значення. Створення інформаційної бази міста передбачає збір вихідних даних про транспортну мережу, характеристики вулично-дорожньої мережі і попиту на переміщення пасажирів.
При цьому вибір маршрутів руху громадського транспорту, що входять у систему, відбувається на основі попередньої оцінки ефективності її функціонування. На підставі пасажиропотоків за кожним маршрутом розраховується раціональна кількість транспортних засобів, техніко-економічні і техніко-експлуатаційні показники роботи на маршрутах.
У роботі представлено аналіз оціночних показників функціонування пасажирської системи міста Дубно, дано їх характеристику, намічено шляхи покращення ефективності функціонування на перспективу.
22
Kovalenko, Victor, Victor Artemchuk, Sergii Levchenko та Sergii Bashliy. "ЕКОНОМІЧНІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ БІОГАЗОВИХ СУМІШЕЙ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". Scientific Journal "Metallurgy", № 1 (17 лютого 2021): 84–90. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2020-1-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Подано результати розрахунків економічної доцільності використання біогазовихтехнологій у промислових пічних установках. Для оцінки економічної ефективності викори-стання біогазу в умовах діючих промислових підприємств металургійної галузі України іЗапорізької області розраховано базові економічні показники переведення типового пічно-го обладнання на біогазові суміші з різних похідних джерел. Встановлено, що використо-вувати низькокалорійне паливо в енергетичному обладнанні, з урахуванням його якіснихпоказників, доцільно як окремо, так і в комбінації з традиційними джерелами енергії. Зроб-лено висновок, що до найбільш придатного в ливарному цеху ПАТ «Металургійний комбі-нат «Запоріжсталь» для підвищити за рахунок використання біогазових технологій, є печівідпалу лиття безперервної дії та конвеєрні рециркуляційні сушила форм виливниць. На-ведено розрахунок економічної ефективності переведення пічного обладнання ливарногоцеху ПАТ «Запоріжсталь» на використання низькокалорійного біогазового палива.
23
Kravchenko, V., E. Korchomny, A. R. Abdul Khuseyn та V. Kravchenko. "Деякі показники ядерної енергетичної установки типу КН-3". Nuclear and Radiation Safety, № 2(50) (15 червня 2011): 43–47. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2011.2(50).08.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто судову ЯЕУ електричною потужністю в конденсаційному режимі 152,3 МВт. Наведено її особливості порівняно зі стаціонарними ЯЕУ. Визначено залежність електричної потужності від кількості теплоти, що відпускається споживачеві. Отримано економічні показники використання інтерметалевого та оксидного ядерного палива.
24
Trunina, I., K. Latyshev та K. Skrebcova . "АДАПТАЦІЯ ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ДО СТАНДАРТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ". Theory and Practice of Public Administration 1, № 68 (28 лютого 2020): 218–29. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.01.26.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено, що досягти злагодженої діяльності державних інститутів неможливо без висококваліфікованих управлінців, які здатні швидко реагувати на запити суспільства.
Проаналізовано основні принципи, на яких ґрунтується державна служба. Сформовано систему показників для оцінювання ефективності та особливостей розвитку державної служби в Україні, серед яких суттєвість показників та їхніх груп для державних органів влади, порівняльність показників, регулювання показників, прогнозування розвитку. За допомогою інтегрального показника та визначених показників, які віддзеркалюють організаційні та соціально-економічні аспекти розвитку державної служби на сучасному етапі демократизації державного управління, розраховано рівень розвитку державної служби в Україні станом на друге півріччя 2018 р.
Визначено необхідність створення єдиного документа-стандарту на основі посадових інструкцій державних службовців, професійно-кваліфікаційних характеристик посад, моделей компетентності тощо, адже існування низки законодавчих і підзаконних нормативних актів, які регулюють кадрові призначення у державній службі стримують процес становлення та розвитку державної служби.
Проаналізовано базові показники програми СІГМА, упровадження якої є важливим політичним кроком для України щодо забезпечення нової якості державного управління.
Доведено, що найбільш сприятливим методом інтеграції державної служби в Україні до стандартів ЄС є метод адаптації.
25
Михайляк, І. В. "Економічні фактори, що впливають на показники зовнішньої торгівлі країни". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 111, (ч. 2) (2012): 76–82.
Знайти повний текст джерела
26
Михайляк, І. В. "Економічні фактори, що впливають на показники зовнішньої торгівлі країни". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 111, (ч. 2) (2012): 76–82.
Знайти повний текст джерела
27
Markovych, I. H. "ДИНАМІКА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ НА ТЛІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В УКРАЇНІ". Інфекційні хвороби, № 2 (29 липня 2019): 4–14. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10320.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – дослідити вплив на динаміку інфекційної захворюваності населення України деяких епідемічних ризиків в умовах соціально-економічних перетворень.
Для встановлення динаміки інфекційного процесу в Україні проведено ретроспективний епідеміологічний аналіз, який базувався на вивченні багаторічної захворюваності населення за статистичними даними галузевої звітності МОЗ України та Держсанепіднагляду. Для виявлення сили й характеру взаємозв’язку між динамікою показників первинної інфекційної захворюваності населення (поширеності хвороб) та деяких чинників середовища життєдіяльності людини застосовано кореляційний аналіз і побудовано кореляційно-регресійні моделі.
В Україні впродовж 1994-2015 рр. загальна чисельність населення зменшилась на 17,6 %, що супроводжувалося змінами в динаміці інфекційної захворюваності (в бік її зниження), про що свідчить пряма взаємозалежність між динамікою показників, які характеризують ці явища (0,65≤r≤0,73). Соціально-економічні перетворення в Україні призвели до зменшення обсягів утворених відходів від економічної діяльності підприємств, зокрема в 2,2 разу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. При цьому показники інфекційної захворюваності найсильніше корелювали із загальним обсягом зважених часток в атмосферному повітрі від стаціонарних джерел (r≥0,91), викидами оксидів азоту (r≥0,75), оксиду вуглецю (r≥0,82), викидами речовин у вигляді суспендованих твердих частинок більше 2,5 мкм та менше 10 мкм (r=0,96), а отже зменшення концентрації цих речовин у повітрі позитивно позначається на стані здоров’я населення. Оберненопропорційні кореляційні зв’язки виявлені між показниками соціально-економічного розвитку країни (регіонів) та показниками поширеності інфекційних хвороб (вперше виявленої інфекційної захворюваності) опосередковано вказують на те, що збільшення капітальних інвестицій за видами економічної діяльності (-0,48≤r≤-0,59); зростання сумарного доходу регіонів та наявного доходу на одну особу (-0,67≤r≤-0,80); збільшення доходів населення, зокрема заробітної плати (-0,75≤r≤-0,83), а також поточних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища (r=-0,8) сприяють зниженню інфекційної захворюваності.
Висновки. Отримані результати свідчать про те, що умови проживання населення в різних областях України суттєво відрізняються за соціально-економічними, екологічними, демографічними та іншими показниками, при цьому інфекційні хвороби є тим індикатором, який чутливо реагує на їх зміну. Виявлені взаємозв’язки між умовами проживання населення та інфекційною захворюваністю свідчать про те, що динаміка та керованість епідемічного процесу інфекційних хвороб залежить від багатьох чинників, а отримані результати є підґрунтям для розробки та ухвалення адекватних управлінських рішень щодо забезпечення епідемічного благополуччя на рівні держави та регіонів.
28
Korolevska, Anna. "Аналітичний інструментарій оцінки інтеграції мігрантів у приймаюче суспільство". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (6) (31 жовтня 2019): 16–27. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-02-16-27.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зазначена необхідність побудови системи оцінки інтеграції мігрантів в українське суспільство. Розглянуто наявні та чинні інструменти такої оцінки. Для оцінки інтеграції мігрантів використовують системи індикаторів. Найбільш активно така система (показники Сарагоси) розроблялась, а наразі вдосконалюється в Європейському Союзі, витоки якої сягають 1999 р. На початку показники Сарагоси включали індикатори, які аналізували інтеграцію мігрантів за чотирма сферами, якот: зайнятість, освіта, оціальне включення та активне громадянство. Згодом ця система розширилась.Показники Сарагоси стали основою для побудови інших інструментів аналізу інтеграції мігрантів. Спільний проект OЕСР-ЄС «Settling In» (2018 р.) охоплює економічні та соціальні результати як шляхом кількісних, так і якісних вимірювань інтеграції й надає порівняння результатів інтеграції іммігрантів і їхніх дітей. Іншим інструментом, який за основу аналізу використав показники Сарагоси, є проект Індекс політики інтеграції мігрантів (MIPEX), що дає змогу провести порівняльний аналіз між країнами, оцінити ефективність ужитих змін. Для моніторингу розроблено 167 показників. У статті розглянуто також оцінку інтеграції мігрантів за проектом «Національний механізм оцінювання інтеграції» (NIEM), що ґрунтується на понад 150 індикаторах, розроблених чинних стандартах інтеграції до ЄС й охоплює різні сфери та види експертизи.Зазначено, що в практичній площині для оцінки інтеграції мігрантів за системою індикаторів і порівняння досягнень за країнами Європи існують певні проблеми в джерелах та зборі статистичних даних. Описано європейський досвід побудови системи оцінки інтеграції мігрантів. Визначено алгоритм побудови системи індикаторів для моніторингу процесу інтеграції мігрантів у приймаюче суспільство. Указано підхід по поняття «показник» і характеристики, які він повинен містити.
29
Юрківський, Олександр Йосипович, та Людмила Вікторівна Каленчук. "Принципи оподаткування при формуванні податкових систем України та Польщі". Економіка, управління та адміністрування, № 3(97) (13 жовтня 2021): 18–22. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-3(97)-18-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Глобалізація та інтернаціоналізація економічних відносин вимагає як формування нових, так і посилення діючих інструментів забезпечення конкурентних переваг власної економіки. Серед базових внутрішніх інструментів впливу на соціально-економічні, екологічні проблеми країни та країн-партнерів є податки й інші обов’язкові податкові платежі. Польща та Україна відновили власну незалежність одночасно на початку 90-х років XX століття і урядами країн приділялася значна увага використанню податків у реформуванні власних економічних моделей. Податки в Польщі стали елементом політики «шокової терапії», в Україні активно використовувалися урядами при послідовному реформуванні національної економіки до ринкових умов господарювання. Податки стали базовим інструментом бюджетно-податкової політики України та Польщі, однак ефективність використання виявилася різною з огляду на макроекономічні показники розвитку обох держав, соціального розвитку.
30
Гудима, Олег, Анастасія Гудима та Катерина Зінченко. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ОКРЕМОЇ КРАЇНИ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (7 квітня 2021): 125–30. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.025.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається питання виявлення закономірностей між розвитком міжнародних відносин і економічним зростанням держав. Розглянуто три європейські країни, які входять в Європейський Союз та проаналізовано економічні показники: валовий внутрішній продукт в розрахунку на душу населення та індекс людського розвитку у порівнянні в період до вступу в Європейський Союз та станом на 2017 рік. За результатами проведеного аналізу статистичних даних, на основі теорії неолібералізму, було визначено що для суттєвого підвищення добробуту громадян окремо взятої країни необхідно суттєво підвищувати міжнародну активність. На основі виявлених закономірностей здійснено прогноз економічного зростання на п’ять років для України та Республіки Молдова при покращенні міжнародних відносин.
31
Talakh Т. "ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 101–8. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Найбільш вагомими показниками господарської діяльності будь-якого підприємства або галузі є показники, що характеризують ефективність їх діяльності, тобто співвідношення отриманого результату до понесених витрат.
На показники ефективності чинять вплив безліч факторів, які залежать від галузевих особливостей, територіальних, маркетингових та системи менеджменту. Завдання кожного підприємства в контексті ефективного господарювання полягає у скороченні витрат і отриманні вищих фінансових результатів, при цьому враховуючи ризики функціонування підприємства. Саме тому, виникає необхідність комплексного, структурного дослідження показників ефективності господарської діяльності підприємств різних галузей національної економіки із застосуванням методики економічного аналізу.
В статті дана характеристика наукових підходів до економічної сутності поняття «ефективність», «економічна ефективність» та системи показників, що характеризують рівень економічної ефективності підприємства. З’ясовано, що економічна ефективність – це результат фінансово-економічної діяльності суб’єкта господарювання, який покриває усі витрати на її здійснення та містить чистий прибуток, що залишається для розвитку бізнесу.
Проведено аналіз суб’єктів господарювання України за видами економічної діяльності і з’ясовано, що промислові підприємства складали 6,7% від всієї кількості суб’єктів господарювання, вони забезпечують 24,4% ВВП України і реалізують 30,7 % продукції від загального обсягу підприємств національної економіки України. На основі статистичних методів дослідження та методики економічного аналізу розраховано, проаналізовано динаміку основних показників економічної ефективності промислових підприємств України та проведено факторний аналіз їх зміни. З’ясовано, що за 5 останніх років підприємства промисловості нарощують обсяги реалізації, суму отримуваного чистого прибутку та збільшують показники економічної ефективності.
32
Ткач, Iван, та Марина Маланчук. "Аналіз факторів, які впливають на ціноутворення продукції військового призначення". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 3, № 1 (28 лютого 2018): 45–56. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2018.3.1.6.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведено аналіз факторів, які впливають на ціноутворення продукції військового призначення. Аналіз публікацій з проблем ціноутворення виявив наявність декількох моделей ціноутворення на продукцію військового призначення, серед них найбільш домінуюча є “затратна” модель, яка використовується в країна, що розвиваються. Визначено, що до зовнішніх факторів, які впливають на ціноутворення відносяться: номенклатура замовлень і заплановані (прогнозовані) техніко-економічні показники; ринкове середовище; соціально-економічні умови і прогноз їх розвитку; чинна нормативно-правова база ціноутворення. До внутрішніх факторів відносяться: рівень собівартості продукції; виробничі можливості підприємства; конкурентні переваги.
33
Рибалко, Олена, та Олександра Уколова. "ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 7 (5 листопада 2019): 19–22. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.07.00.004.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретичні та практичні питання обліку основних засобів, а саме проаналізовано первинні документи та запропоновано шляхи вдосконалення. Одним з найважливіших факторів збільшення обсяг виробництва є наявність основних засобів, їх технічний стан і рівень забезпеченості, який безпосередньо впливає на техніко-економічні показники, зниження собівартості продукції і фінансовий результат фірми. Основні засоби безпосередньо впливають на собівартість продукції, ціноутворення, оподаткування майна організацій, трудомісткості, і в кінцевому підсумку на показники, що характеризують їх фінансовий стан, тому дана тема є актуальною для вивчення.
34
Semenenkо, Oleh, Ihor Voronchenko, Ruslan Butenko, Roman Pekuliak, Tetiana Yakovlieva та Olexandr Afanasyev. "Методика розподілу фінансових ресурсів на основні заходи будівництва Збройних Сил України з урахуванням економічних можливостей держави та показників оборонної достатності". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 4 (31 серпня 2021): 214–24. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.19.
Повний текст джерелаАнотація:
214
У Збройних Силах України продовжується робота щодо підвищення ефективності оборонного планування та управління оборонними ресурсами. Україна намагається сьогодні під час оборонного планування перейти від планування на основі загроз до оборонного планування, орієнтованого на досягнення військами (силами) спроможностей, необхідних для виконання покладених на них завдань із урахуванням економічних можливостей держави. Перелік завдань Збройних Сил України визначається на основі ймовірних сценаріїв їх застосування. Одним із ключових моментів ефективного планування застосування Збройних Сил за відповідним сценарієм є вірне, обґрунтоване визначення обсягів необхідних оборонних ресурсів (людських, матеріально-технічних, фінансових). На сучасному етапі трансформації системи оборонного планування до стандартів НАТО та застосування методу планування на основі спроможностей необхідне удосконалення існуючих підходів до розподілу виділених державою фінансових ресурсів, особливо в умовах неповного забезпечення існуючих оборонних потреб. У статті розкрито погляди авторів щодо вирішення завдання раціонального розподілу фінансових ресурсів на основні заходи будівництва Збройних Сил України, а також розподілу за напрямами бюджетних витрат з урахуванням економічних показників розвитку держави. У статті розкрито загальну структуру методичного підходу та структурно-логічну схему методики розподілу виділених фінансових ресурсів на основні заходи будівництва Збройних Сил України. Розроблена методика, на відміну від існуючих, дає змогу: по-перше, врахувати економічні показники держави під час розподілу виділених фінансових ресурсів; по-друге запропонувати найбільш раціональний розподіл виділених фінансових ресурсів, як між заходами будівництва Збройних Сил України так і видами ресурсів з метою максимізації рівня виконання всіх заходів будівництва Збройних Сил України. Застосування Методики в системі оборонного планування дозволить підвищити ефективність планування розвитку ЗС України та обґрунтованість очікуваних результатів розвитку в програмах планах, підвищить ефективність витрачання бюджетних коштів на заходи будівництва Збройних Сил України, а також дозволить обґрунтовано формувати показники потреб Збройних Сил України за основними заходами їх будівництва з урахуванням достатності економічних можливостей держави щодо їх забезпечення на визначений період.
35
Андрієнко, М. М., та І. О. Шпак. "ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА КРИТЕРІЇВ УПРАВЛІННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 4 (63) (29 грудня 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються критерії результативності підприємства, які залежать від невизначених умов зовнішнього середовища, що впливає на складність процесів планування та прогнозування діяльності суб’єктів господарювання. Сутність показників результативності зводиться до визначення ефективності виробничо-господарської діяльності суб’єктів господарювання та показує, наскільки адаптована компанія до зовнішніх та внутрішніх викликів середовища, що безпосередньо залежить від процесів та виконуваних функцій керівниками. Загальним показником, який характеризує результативність роботи підприємства, є ефективність управління суб’єктом господарювання. Підсумковими показниками, що визначають ефективність управлінської діяльності, є прибутки, витрати, доходи, собівартість, рентабельність та обсягові показники. Таким чином, сутність таких понять, як «результативність» та «ефективність» є аналогічними, тому показники їх визначення теж є ідентичними.
36
Фролов, Д. О. "ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ФАЗАНІВНИЦТВА В УКРАЇНІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2014): 115–18. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.04.21.
Повний текст джерелаАнотація:
Економічна ефективність господарства залежитьвід дотримання технології вирощування птахів. Заоптимізації процесу вирощування мисливського фаза-на на господарстві «Скіф» протягом 3-х років вдало-ся збільшити кількість пташенят від однієї самки на185 %. У випадку дотримання технології вирощуван-ня мисливського фазана на всіх господарствах Украї-ни кількість ділового молодняку підвищиться на113103. У перерахунку на грошові показники, еконо-мічний ефект для Україні в цілому складатиме по-над13,3 млн грн.
Economic efficiency of the farm depends on maintaining the technology of birds breeding. During the optimization process of the hunting pheasant breeding content in the farm "Skiff" for 3 years we managed to increase the number of chicks from one female 185 %. In the case of maintenance of the hunting pheasant breeding technology on all farms in Ukraine, the number of young chickens increases by 113103. In the recalculation to the cash index, the economic effect for Ukraine as a whole will be more than 13,3 million UAH.
37
МЕЛЕНЧУК, Тетяна, та Євгеній КИРИЛЮК. "ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ В МІСТАХ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 15 (26 листопада 2020): 72–78. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.394.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі проведено аналіз існуючих наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі дослідження якості перевезення пасажирів у містах. Наведено питання цього напрямку наукових досліджень , які потребують додаткового вирішення. Виявлено, що існуючі методи оцінки якості перевезення пасажирів як параметри використовують складові витрат часу пасажирів на пересування та показники умов цього пересування. Визначено, що для планування якості технологічного процесу перевезення пасажирів муніципальною владою її оцінка повинна базуватися на параметрах даного процесу. Це дасть можливість при проведенні вибору перевізників для кожного маршруту враховувати конкретні показники, які вони зможуть забезпечити своїм рухомим складом. З урахуванням того, що підвищення якості процесу перевезення не повинно зменшувати економічні показники транспортних підприємств, обґрунтовано необхідність їх додаткового фінансування для компенсації витрат на досягнення рівня якості, якого вимагає влада міста. Запропоновано інтегрований показник якості перевезення пасажирів на маршруті міського пасажирського транспорту, що враховує параметри технологічного процесу перевезення пасажирів. Визначено, що підвищення якості перевезення пасажирів можливо за рахунок планування раціональних значень довжини перегонів, інтервалу руху, технічної швидкості та місткості транспортних засобів, які працюють на маршруті. Наведена концепція визначення розміру додаткового фінансового забезпечення перевізників муніципальною владою дозволяє розробити систему оцінки якості перевезення пасажирів у містах, у якій разом з вимогами до рівня якості транспортного обслуговування буде наведено розмір додаткового фінансування перевізників для його забезпечення.
38
Furdychko, Orest, Oksana Drebot, Nina Palianychko, Stepan Dankevych та Yoshihiko Okabe. "Еколого-економічна звітність як індикатор стану лісогосподарського землекористування". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, № 2 (20 червня 2021): 219–50. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Мета статті – здійснити теоретико-методичне обґрунтування повноти, доступності й прозорості показників еколого-економічної звітності лісогосподарських підприємств як індикатора стану лісогосподарського землекористування в контексті збалансованого розвитку (на прикладі Малого Полісся України); з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки між окремими показниками, що характеризують перебіг певних процесів у лісогосподарському землекористуванні.
Методологія / методика / підхід. Теоретичні та методологічні основи дослідження базуються на аналізі набору еколого-економічних показників звітності лісогосподарських підприємств як індикаторів стану використання земель лісогосподарського призначення в контексті збалансованого розвитку. Використано методи: діалектичний метод пізнання для аналізу законодавчих і нормативних актів та наукових праць учених щодо проблематики збалансованого використання земель лісогосподарського призначення; метод аналогій (перенесення впливів, що були виявлені на інших територіях з аналогічними об’єктами та властивостями, на територію, яка розглядається); аналіз найбільш актуальних проблем доступності для громадськості показників стану використання земель лісогосподарського призначення; кореляційного аналізу – при визначенні тісноти зв’язку між статистичними характеристиками показників використання земель лісогосподарського призначення; синтез і логічне узагальнення концептуальних основ необхідності й передумов удосконалення еколого-економічних показників; монографічний – для виявлення чинників удосконалення показників; абстрактно-логічний – теоретичні узагальнення та формулювання висновків. У дослідженні для оцінки доступності інформації щодо стану лісогосподарського землекористування використовувався кількісний аналіз із використанням даних із первинних та вторинних джерел. У цьому дослідженні проаналізовано не значення показників звітів, а те, як вони структуровані та яку інформацію вони містять.
Результати. Досліджено повноту, доступність і прозорість системи показників еколого-економічної звітності лісогосподарських підприємств на прикладі Малого Полісся України. Робота досліджує з точки зору збалансованого землекористування практику в області звітності з використанням даних державних та комунальних лісогосподарських підприємств Малого Полісся України, онлайн-сервісу ProZvit (у вільному доступі база даних по підприємствам з 2016 р.). Досліджена величина кореляційної залежності між статистичними характеристиками окремих показників використання земель лісогосподарського призначення дає можливість на підставі об’єктивно наявного причинно-наслідкового зв’язку між явищами та показниками виявити перебіг певних позитивних чи негативних процесів у лісогосподарському землекористуванні. На основі аналізу за оприлюдненими в інтернет-джерелах даними висвітлено окремі недоліки набору доступних для громадськості показників, зокрема необхідність їх актуалізації з урахуванням законодавства Європейського Союзу. Результати цього дослідження вказують на необхідність переосмислення національної спрямованості звітності із суто економічної на еколого-економічну.
Оригінальність / наукова новизна. Запропонована структурна схема інформаційного доступу громадськості до еколого-економічних показників використання земель лісогосподарського призначення, що забезпечить повноту й прозорість, відкритість і підзвітність перед суспільством інформації про екологічні наслідки використання земель лісогосподарського призначення. Запропоновано запровадити додаткові екологічні показники звітності, які в подальшому можуть бути використані в ролі індикаторів збалансованості лісогосподарського землекористування в масштабах країни, зокрема: накопичення вуглецю в лісах і зміни такого накопичення; ступінь еродованості ґрунтів; уміст гумусу; показники продуктивності (бонітету) лісових земель залежно від ґрунтових умов у різних зонах України; показники стану популяцій видів фауни й флори, що підлягають охороні та збереженню; різноманітність видів природних ресурсів, які використовуються населенням на території планованої діяльності і в зоні її впливу; різноманітність екосистемних послуг; на доповнення до абсолютних даних застосовувати відносні показники на 1 га земель лісогосподарського призначення. Зазначені показники запропоновано включати до звітності за такими блоками: вплив на земельні угіддя й ґрунти; вплив на фауну, флору, біорізноманіття; вплив на поверхневі води; вплив на ландшафти; вплив на атмосферне повітря; накопичення вуглецю; обсяги поновлення лісів, лісокультурних робіт.
Практична цінність / значущість. На прикладі лісогосподарських підприємств, розташованих на території Малого Полісся України, доведено, що набір економічних та екологічних показників звітності, доступної онлайн, є індикатором стану використання земель лісогосподарського призначення. На основі проведеного дослідження підготовлено підґрунтя для удосконалення інформаційної бази звітності в масштабах як країни, так і кожного лісогосподарського підприємства, окремого регіону, оскільки регіональні галузеві поліпшення сприятимуть досягненню збалансованого землекористування на рівні країни.
39
Гончаренко, О. Г., О. М. Тогочинський, В. О. Аніщенко та К. Ю. Сіренко. "ЕКОНОМЕТРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ". Science and Innovation 18, № 1 (14 лютого 2022): 20–28. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.01.020.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Для виявлення напрямків розвитку інноваційних процесів у вітчизняній промисловості та окреслення їх подальших перспектив доцільно застосовувати економіко-математичні методи оцінки. Тому важливим є дослідження динаміки показників інноваційної діяльності та побудова моделі інноваційного розвитку промислового потенціалу України.Проблематика. Економічні процеси та кризові явища спонукають до пошуку нових форм і методів господарювання для забезпечення конкурентоспроможності й економічної стійкості. Застосування економетричного моделювання дозволяє математично розрахувати вплив інновацій на зростання промислового потенціалу, визначити зміну значеньпоказників інноваційної діяльності, а отже, прогнозувати й планувати результати і ступінь інноваційних процесів.Мета. Змоделювати рівень інноваційного розвитку промислового потенціалу України методом багатовимірного статистичного аналізу інноваційної діяльності для прийняття оптимальних управлінських рішень.Матеріали й методи. Методи критичного й економічного аналізу застосовано для обґрунтування економетричної моделі та порівняння, групування показників інноваційної діяльності.Результати. Розроблено алгоритм економетричного моделювання інноваційного розвитку промислового потенціалу, що містить чотири блоки оцінки. Визначено, розраховано та проаналізовано динаміку основних складових елементів-показників, що розкривають інноваційну діяльність вітчизняної промисловості. Сформовано матрицю вихідних даних та здійснено стандартизацію значень елементів матриці спостережень. Змодельовано економетричну модель інноваційного розвитку промислового потенціалу України. Наведено інтегральні показники рівня інноваційного розвитку промислового потенціалу, що відображають сукупні зміни, які сталися в їхніх значеннях за певний період. Ці значення коливаються у межах 0,50—0,71, що вказує на низький рівень інноваційної активності.Висновки. Моделювання інтегральних показників дає можливість прогнозувати зміни інноваційного процесу у майбутньому та альтернативні шляхи його розвитку.
40
Борзих, Олександр, Людмила Гаврилюк та Михайло Круть. "75 РОКІВ ІНСТИТУТУ ЗАХИСТУ РОСЛИН НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 6 (4 липня 2021): 113–21. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.021.
Повний текст джерелаАнотація:
На всіх етапах своєї історії Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України успішно вирішував важливі завдання, пов'язані з розробкою ефективних заходів щодо захисту рослин від найбільш небезпечних шкідників та хвороб. Теоретично обґрунтовано економічну доцільність застосування інсектицидів, розроблено економічні пороги шкідливості фітофагів, показники екологічної безпеки хімічного методу захисту та теоретичні основи інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів. Проводиться величезна робота з наукового забезпечення селекції сільськогосподарських рослин на стійкість проти збудників хвороб та шкідників. Здійснено комплекс наукових досліджень із вдосконалення еколого-безпечних методів захисту вирощуваних культур за умов радіоактивного забруднення. Розроблено системи моніторингу та контролю чисельності паразитичних фітонематод на пшениці озимій, картоплі, буряках цукрових, овочевих культурах закритого ґрунту. Здійснюються численні наукові дослідження з карантину рослин. Є розробки з питань прогнозування забур’яненості посівів польових культур та удосконалення прийомів застосування гербіцидів. Провадяться широкомасштабні дослідження з генетики пшениці.
41
Mendela, I. Ya. "РОЗВИТОК ІНТРАПРЕНЕРСТВА НА ПІДПРИЄМСТВАХ КУРОРТНОЇ СФЕРИ". Actual problems of regional economy development 2, № 13 (26 червня 2017): 38–44. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.13.38-44.
Повний текст джерелаАнотація:
Поняття “інтрапренерства” надзвичайно поширене у західному менеджменті. Сутність його полягає в наданні працівнику, який має перспективну ідею, можливості використати ресурси підприємства для її здійснення, реалізуючи тим самим свої підприємницькі можливості. Партнерство в інноваційній діяльності має визначальне значення для результативності її здійснення. Партнерство зовсім не припускає повної рівності: для професійного партнерства характерно те, що старші за посадою партнери отримують більшу винагороду і менше займаються поточною роботою, ніж молодші партнери. На основі чинників зовнішнього та внутрішнього середовища підприємницької діяльності, відмінностях, які характеризують підприємництво в туристично-рекреаційній сфері, тенденцій розвитку, здобутків економічної науки виявлено, що розвитку підприємств курортної сфери сприятиме стимулювання інтрапренерства всередині підприємства. Система менеджменту, економічні показники ефективності діяльності та ділової активності, якості послуг, інтеграція, кластеризація, співпідприємництво та інтрапренерство забезпечують реалізацію підприємницької концепції.
42
Kropyvko, Mykhailo, Mykola Krushelnytsky та Nadiia Stolyarchuk. "СОЦІАЛЬНА СПРЯМОВАНІСТЬ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІЧНОЮ ЕФЕКТИВНІСТЮ ІНВЕСТИЦІЙ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 121–31. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0211.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено, що соціальна відповідальність суб’єктів бізнесу перед органами місцевого самоврядування та соціумом залежить від соціально-економічних потреб суспільства. Проаналізовано особливості двох основних моделей побудови соціальної відповідальності між відповідними суб’єктами господарювання: американської та європейської. Встановлено, що важливим напрямом оцінки сучасного стану залучення інвестицій в соціально-економічну діяльність в аграрній сфері є оцінка взаємозв’язку між економічним зростанням суб’єктів аграрної сфери та розвитком сільських територій. Визначено вплив показників рівня економічного розвитку на рівень соціально-економічної відповідальності. Встановлено, що найбільш ефективною організаційно-правовою формою в Україні у сільській місцевості є фермерське господарство. Здійснено аналіз основних показників діяльності аграрних підприємств за 2015-2019 рр. Оцінено соціально-економічну діяльність господарюючих суб’єктів аграрної сфери на прикладі Степанівської територіальної громади. Визначено найпоширеніші практики надання інвестицій регіону (громаді) та завдання з реалізації напрямів соціально-економічної переорієнтації діяльності в процесі розвитку аграрної сфери. Визначено, що ключовими бар’єрами для розвитку соціальних ініціатив на селі є, з одного боку, небажання великої частини аграрників свідомо, ініціативно та добровільно надавати посильну допомогу у розвитку сільських громад та територій, а з іншого – несприятливі податкові, інвестиційні та інші економічні та інституційні умови, що створені державою для функціонування цих аграрних підприємств у цілому та реалізації їхніх соціальних функцій зокрема.
Доведено, що посилення соціально-економічної відповідальності в аграрній сфері матиме позитивний вплив на розвиток кадрового потенціалу підприємства (зменшується плинність кадрів, підвищується їх мотивація до праці), відносини з партнерами та інвесторами (зростає довіра до компанії та рівень інвестиційної привабливості), клієнтами (зростає імідж, бренд стає більш привабливим та споживаним, репутація компанії покращується). Як наслідок, можна очікувати підвищення ринкової вартості аграрного бізнесу, а відтак і ширшого залучення інвестицій в розвиток вітчизняної аграрної галузі.
43
Vdovenko, S. V., O. B. Grynyshyn та A. V. Vdovenko. "Характеристика стічних вод технологічних установок первинного перероблення нафти". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 60–65. http://dx.doi.org/10.15421/40290113.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено розгорнуту характеристику стічних вод, що утворюються на різних технологічних установках первинного перероблення нафти (електродегідратори, атмосферна та вакуумна трубчатки), а також оцінено відповідність якісних характеристик стоків вимогам технологічних регламентів та чинних нормативних документів, що регулюють діяльність нафтопереробних заводів. Способом проведення моніторингу та виконання натурних замірів встановлено, що концентрації забруднювальних речовин у стічних водах технологічних установок первинного перероблення нафти часто перевищують встановлені внутрішньозаводські норми та не досягають показників якості найкращих доступних технологій і рекомендацій, зазначених у чинних нормативних документах. З'ясовано, що тотожні технологічні процеси навіть у межах одного нафтопереробного заводу під час перероблення однакової сировини досить сильно відрізняються за рівнем питомого водовідведення, що свідчить про недосконалість технологічних установок та необхідність їхньої модернізації, базуючись на "найкращих практиках" у нафтопереробній промисловості. Обґрунтовано, що існуючі технологічні процеси первинного перероблення нафти мають значний потенціал щодо зменшення кількості стоків та покращення рівня їхнього очищення і повторного використання. Отримані дані дають змогу оцінити вплив джерел скиду технологічних установок на якість води, що надходить на загальнозаводські очисні споруди та розробити реальні заходи, виконання яких допоможе найбільш економічним способом привести скид стічних вод нафтопереробних заводів відповідно до вимог законодавства та загалом підвищити економічні показники і рівень екологічної безпеки у нафтопереробній галузі.
44
АРТЮХ, Т. М., А. С. ТЕРНОВА та І. В. ГРИГОРЕНКО. "ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ШКІЛЬНОЇ ФОРМИ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (31 липня 2020): 75–90. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Розробка моделі оцінки конкурентоспроможності продукції та оцінка відповідно до неї шкільної форми основних вітчизняних виробників.
Методика. Під час дослідження використано методи рейтингових оцінок та комплексної оцінки конкурентоспроможності підприємства.
Результати. Модель оцінки конкурентоспроможності швейних товарів представляє собою дерево показників, на нульовому рівні якого розташовується показник конкурентоспроможності продукції (К), на першому − перебувають: комплексний показник нормативних вимог (Кнв), комплексний показник якості товару (Кя), комплексний економічний показник (Ке) і комплексний показник, що характеризує можливості підприємства на ринку (Кп). Алгоритм оцінки конкурентоспроможності шкільної форми включає: оцінку відповідності товарів-конкурентів нормативним вимогам та іншим обов'язковим вимогам, що задаються нормативними документами; обчислення комплексного показника якості на основі ранжування характеристик товарів, яке здійснюють експерти; визначення комплексного економічного показника; розрахунок комплексного показника можливостей підприємства з відповідними одиничними та комплексними показниками; оцінка рівня конкурентоспроможності шкільної форми основних вітчизняних виробників.Для оцінки конкурентоспроможності шкільної форми у відповідності із моделлю конкурентоспроможності та послідовністю визначення було розроблено і обґрунтовано пропозиції з визначення: важливості показників швейних товарів (визначення коефіцієнтів вагомості відповідних параметрів при оцінці конкурентоспроможності); якості товару (визначення порядку і правил кількісної оцінки якості на основі параметрів, що характеризують використання шкільної форми за призначенням, і в процесі експлуатації); витрат на придбання та експлуатацію шкільної форми; організаційних показників ринкової стабільності підприємства; конкурентоспроможності шкільної форми.
В результаті застосування розглянутих пропозицій і оцінки рівня конкурентоспроможності шкільної форми були проведені розрахунки стосовно продукції ТОВ «Хмельничанка», ТМ «Мілана», ПрАТ Швейне підприємство «Юність» і Виробничо-комерційної фірми «Велма».
Проведені дослідження свідчать про те, що найбільш конкурентоспроможною продукцією на ринку шкільної форми і кращою на даний момент часу є продукція ПрАТ Швейне підприємство «Юність».
Практична значимість. Запропонована модель оцінки конкурентоспроможності шкільного одягу, заснована на задоволенні нормативних вимог якості продукції, економічних характеристиках товару та ринкової стабільності фірми, що дозволить її вітчизняним виробникам більш ефективно управляти конкурентоспроможністю.
45
Molchanov, Lavr Serhiiovych, Anatolii Gryhorovych Cherniatevych, Volodymyr Viktorovych Vakulchuk та Olena Anatoliivna Chubina. "КОМПЛЕКСНИЙ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ КОНСТРУКЦІЇ ВЕРХНІХ продувальних ПРИСТРОЇВ НА ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЦТВА СТАЛі в кисневих конвертерах". Modern Problems of Metalurgy 1, № 22 (6 листопада 2019): 62–72. http://dx.doi.org/10.34185/1991-7848.2019.01.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати розрахунково-аналітичної оцінки впливу конструкції верхнього продувального пристрою на основні техніко-економічні показники процесу виплавки сталі в кисневих конвертерах з донною подачею нейтрального газу. Проведення комплексної економічної оцінки базувалося на сумуванні відхилення відносних витрат виробництва, що пов’язані з забезпеченням виплавки залізовуглецевого напівпродукту (вартість основних шихтових матеріалів), без врахування вартості модернізації основного технологічного устаткування. За результатами проведених досліджень встановлено, що при використанні класичної конструкції верхньої кисневої фурми нижча теплота згоряння конвертерного газу складає 10 МДж/м3. У порівнянні з класичною конструкцією двоярусна, двоконтурна та триярусна фурми забезпечують зниження нижчої теплоти згоряння конвертерного газу на 8,5, 4,4 та 27,1 % відн. відповідно. При компенсації зниження теплоти згоряння димових газів за рахунок використання природного газу та врахування усіх основних параметрів технологічного процесу виплавки сталі економія складає 3,23 $ США / т сталі для двоконтурної, 6,81 $ США / т сталі – для двохярусної та 11,61 $ США / т сталі – для трьохярусної конструкції фурм у порівнянні з використанням класичної конструкції.
46
Шевяков, Ю. І. "Методи оцінювання літаків первинної льотної підготовки як багатовимірних об'єктів з врахуванням важливості їх ознак". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(42,) (21 січня 2021): 79–83. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.42.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто і розв’язано задачу вибору літака первинної підготовки із застосуванням метода мультиплікативної згортки кількісних характеристик літаків первинної підготовки та метода, заснованого на таксонометричному підході. Запропоновано модифікації цих методів шляхом врахування коефіцієнтів важливості кількісних характеристик літаків: льотні якості літака (придатність до первинного льотного навчання), безпека, економічні показники (вартість літака, вартість експлуатації та технічного обслуговування) та технічний супровід. У якості прикладу розглядаються шість літаків з ілюстративними даними щодо кількісних характеристик літаків.
47
Шаравара, Р. І. "ЕКОНОМІЧНІ ТА ПРАВОВІ АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 5 (26 лютого 2021): 58–64. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.5.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості нормативно-правового та економічного регулювання банківської системи України через призму інтеграції у світовий фінансовий простір. Проаналізовано особливості сформованої в Україні системи банківського нагляду та визначено необхідність переходу від інституційного регулювання до макропруденційного та мікропруденційного типів впливу. Сформовано основні завдання та пріоритети головного регулятора на ринку банківських послуг України – Національного банку України. Визначено ключові показники ефективності регулювання банківської системи в Україні. Регулювання банківської діяльності в Україні є складовою частиною загальної системи імперативного регулювання держави. Наголошено на необхідності під час реформування системи нормативно-правового регулювання враховувати загальноєвропейські директиви, рекомендації, регламенти у фінансовій сфері.
48
Osyodlo, G. V., O. V. Tsyts, S. M. Prokopchuk, Y. Y. Kotyk та V. V. Osyodlo. "Ерозивно-виразкові захворювання гастродуоденальної зони у військовослужбовців: клінічні та фармакоекономічні аспекти". Ukrainian Journal of Military Medicine 3, № 1 (12 березня 2022): 51–59. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-051.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. В статті проведений аналіз поширення та структури ерозивно-виразкових захворювань гастродуоденальної зони у військовослужбовців, що перебували на лікуванні у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний Військовий Клінічний Госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ»). Виконано порівняння фармакоекономічних показників окремих схем лікування таких захворювань та потенційну економічну вигоду від їх використання.
Мета. Провести аналіз клінічних та фармакоекономічних показників діагностики та лікування ерозивно-виразкових захворювань гастродуоденальної зони у військовослужбовців та визначити потенційну економічну вигоду при використанні різних схем терапії таких захворювань.
Матеріали та методи: проведено аналіз звітних документів НВМКЦ «ГВКГ» щодо 3904 військовослужбовців, які перебували на лікуванні з діагнозами виразкова хвороба шлунку, виразкова хвороба ДПК, гастрити та дуоденіти. Порівняно фармакоекономічні показники стандартної та вісмутовмісткої схем терапії та розраховано потенційну економічну вигоду для НВМКЦ «ГВКГ».
Результати. Встановлено, що за 5–річний статистичний ряд в НМВКЦ «ГВКГ» зареєстровано 184 випадки виразкової хвороби шлунку, 1023 випадки виразкової хвороби ДПК та 2697 випадків гастритів та дуоденітів. Схеми лікування з включенням рабепразолу та колоїдного вісмуту вітчизняного виробника показали кращі витратну ефективність та корисність витрат. Потенційна економічна вигода для НВМКЦ «ГВКГ» при використанні схем з рабепразолом та вісмутом у 5-річній перспективі становить близько 473 тис грн.
Висновки. Використання у схемах лікування H.pylori-асоційованих ерозивно-виразкових захворювань шлунку та ДПК у військовослужбовців вітчизняного рабепразолу та колоїдного вісмуту демонструє кращі терапевтичні та фармакоекономічні показники і є економічно вигідним для використання у НВМКЦ «ГВКГ».
49
Hulai, Vasyl, Serhii Nikolaiev та Valeriia Yelshynova. "ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ НА ПРИКЛАДІ КРАЇН З ПЕРЕХІДНОЮ ЕКОНОМІКОЮ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (8) (26 листопада 2020): 276–93. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-276-293.
Повний текст джерелаАнотація:
У вступі розкрито актуальність теми дослідження та сформульована наукова проблема. Проведено аналіз основних публікацій та досліджень. Сформульовано мету та поставлено основні дослідницькі завдання роботи. Описано методику дослідження системи міжнародних відносин та одного з явищ сфери міжнародних економічних відносин – інвестиційна привабливість. Основну частину статті становить дослідження та опис категорії приватні іноземні інвестиції та їх роль, значення для країн з перехідною економікою. Світова практика неодноразово доводила доцільність використання прямих іноземних інвестицій як одного з ключових елементів економічного та соціально-політичного розвитку держави. Країни- резиденти, що отримали фінансування від іноземних компаній, міжнародних інституційних установ або ж країн акумулювали дані активи з метою подальшого покращення виробничих потужностей, розвитку науково-технічної бази, погашення зовнішнього боргу тощо. Дані дії прямо чи опосередковано позитивним чином вплинули на добробут країн. Особлива увага звертається на проблему взаємозалежності економічного зростання національної економіки та прямих іноземних інвестиції, яка досі не втратила своєї актуальності, особливо для країн з перехідною економікою. Інвестиційна привабливість для останніх є має фундаментальне значення при створенні порядку денного. Особи, що приймають рішення щодо інвестування тих чи інших проектів мають свої системи координат. Однак, в контексті міжнародних відносин до головних критеріїв відносять інституційні, економічні, фінансові та соціально-політичні чинники. Для більш ширшого розкриття та дослідження проблеми була змодельована ситуація, за якої один з інституційних інвесторів, а саме Європейський банк реконструкції та розвитку, застосовуючи багатокритеріальний порівняльний аналіз обирає одну з трьох інвестиційно привабливих країн з перехідною економікою. Пошук рішення відбувався завдяки застосуванню математичних методів оцінювання та прикладних програм. Критерії, що порівнювались мали як якісний, так і кількісний характер, а тому, особа, що приймає рішення, за даної покладалась на власне суб’єктивне бачення ситуації, за наявності знань та досвіду визначала їх роль та значимість виводячи тим самим оптимальне рішення в досліджуваній області. Важливим є також й те, що спочатку було проведено обрахунки згідно першої категорії даних – макроекономічні показники країн, далі згідно другої – показники економічної свободи. Вихідні результати згідно двох перших обрахунків відрізнялись та не надали одностайного рішення. Оптимальний варіант було знайдено тільки після уніфікації обох систем. На завершення, автори аналізують переваги та недоліки застосованого методу, надають рекомендації для країни, що отримала найменше значення. Розуміння та послідовне усунення негативних факторів, які зменшують інвестиційну привабливість зміцнить та покращить міжнародне економічне положення. Отже, довгострокові капіталовкладення в національні господарства є однією з форм здійснення міжнародної політики. Інвестування є двостороннім процесом, а тому країні-резиденту необхідно зважати та рівень власної інвестиційної привабливості, максимізуючи позитивні якості та мінімізуючи негативні.
50
Berdnik, P. G., та Yu Ye Shapran. "ІМІТАЦІЙНА МОДЕЛЬ ВПЛИВУ ТОЧНОСТІ ОЦІНКИ КОЕФІЦІЄНТУ ГОТОВНОСТІ МОБІЛЬНИХ КОНТРОЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНИХ СИСТЕМ НА ДОСТОВІРНІСТЬ КОНТРОЛЮ АПАРАТУРИ РАДІОНАВІГАЦІЇ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (8 лютого 2018): 8–11. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.008.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті показаний вплив технічного стану апаратури радіонавігації морського транспорту на часові та економічні показники морських перевезень. Запропонований метод побудови імітаційної моделі, який полягає у врахуванні ймовірностей знаходження мобільних контрольно-діагностичних систем і апаратури радіонавігації у відповідних станах експлуатації – справному або несправному. Розроблені аналітичні співвідношення для визначення ймовірності знаходження апаратури радіонавігації у відповідних станах експлуатації. Запропонована імітаційна модель, яка заснована на особливостях параметрів контролю апаратури радіонавігації та похибок мобільної контрольно-діагностичної системи, що застосовується при контролі.