Статті в журналах: "Позитивні емоції"

1

Kliuiko, Lesia. "ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФЕНОМЕНУ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ЖИТТЯМ ОСОБИСТОСТІ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 36–41. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.120.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проаналізовано феномен суб’єктивного благополуччя та його вплив на задоволеність життям особистості. Проаналізовано, що психологічне благополуччя – складний, інтегральний феномен, що характеризує позитивне функціонування особистості та виражається в суб’єктивному відчутті задоволеності життям, реалізації власного потенціалу та залежить від суб’єктивної якості комунікацій особистості з оточуючими. Виявлено, що суб’єктивне благополуччя – складний психологічний феномен, що включає в себе емоційні, когнітивні і конативні компоненти. Розглянуто різні концепції розуміння суб’єктивного благополуччя у науковій літературі. Виділено, що суб’єктивне благополуччя складається із когнітивної оцінки задоволеністю різними сферами власного життя та емоційної оцінки самосприйняття, із задоволеності життям, відсутності негативного афекту та наявності позитивних емоцій і є динамічною когнітивно-емоційною оцінкою людини якості власного життя загалом та окремих його сфер, що залежить, з одного боку, від неї самої та її особистісних властивостей, з іншого – від реалій її життя. Виявлено, що найпопулярнішою є трикомпонентна модель суб’єктивного благополуччя, в якій виокремлюють когнітивну (оцінка власного життя, яка виявляється у задоволеності, уявлення про власне майбутнє), емоційну (позитивні чи негативні емоції, оптимізм, задоволеність сьогоденням і минулим, позитивне ставлення до інших, самооцінка здоров’я, незалежність, аутентичність) та конативну (поведінкову, що включає в себе контроль над обставинами та наявність мети власного існування) складові.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

ЧАЙКА, Галина. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ТА МІЖОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИН: СТАТЕВО-ВІКОВИЙ АСПЕКТ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 1 (54) (19 травня 2022): 84–90. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті вивчався взаємозв’язок між емоційною стійкістю особистості та її вмінням створювати та підтримувати позитивні стосунки з іншими людьми. Мета статті – вивчити кореляції між емоційною стійкістю особистості та її міжособистісними взаєминами залежно від статі та віку досліджуваних. Методи дослідження. Для вивчення міжособистісних взаємин було використано два показники: показник «позитивні відносини з іншими» за методикою вивчення психологічного благополуччя К.Ріфф та показник «чутливість до інших» Тесту автономія-прив’язаність. Для вивчення емоційної стабільності були вибрані два показники – баланс афекту (Опитувальник афективного балансу Н. Бредберна) і контроль з методики вивчення життєстійкості Мадді. Висновки: Були виявлені вікові та статеві відмінності такого взаємозв’язку. Емоційна стабільність жінок більшою мірою залежить від наявності в них позитивних, рівноправних, доброзичливих стосунків із іншими людьми. Емоційна стабільність чоловіків також може спиратися на позитивні взаємини з іншими, але меншою мірою. Надмірна чутливість до інших частини жінок вказує на певні ознаки підвищеної невротизації, що загалом негативно впливає на емоційну стабільність. Позитивні стосунки з іншими, існування широкого кола таких взаємин позитивно впливає на емоційну стабільність людини будь-якого віку. Для молодих людей, які вже вийшли з етапу навчання, особливо важливо навчитися самостійно контролювати власне життя, у тому числі власні емоції, щоб досягти емоційної стійкості. Тому в цьому віці вміння не підпадати під чужий плив, вміння знизити чутливість до інших, до поглядів, вірувань, думок інших задля формування власного зрілого світогляду, для контролю над власними емоціями особливо важливе, іноді навіть важливіше за наявність певних позитивних стосунків. Отримані результати допоможуть розвивати і підтримувати емоційну стійкість людини у не простий час війни на теренах нашої Батьківщини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

ЧУБАК, Аїда, та Ольга КУЛИНА. "ОСОБЛИВОСТІ ҐЕНДЕРНОГО ВІДТВОРЕННЯ ЕМОТИВНОСТІ ЩОДО ВАКЦИНАЦІЇ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19 У МЕДІА". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 244–50. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.33.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні зростає інтерес до досліджень у сфері емоцій та ґендеру. Увесь комунікативний простір пронизаний емоціями, через які людина сприймає навколишній світ. Емоції є важливим складником мислення та мовної свідомості індивіда. Наявність ґендерних відмінностей у сфері емоційного інтелекту – факт очевидний, однак погляди фахівців на цю проблему істотно різняться. У нашому дослідженні ми розглянули особливості ґендерного відтворення в медіа категорії емотивності щодо вакцинації в період пандемії COVID-19. Останні два роки тема COVID-19 є однією з найбільш актуальних. Зі з’явою вакцини люди висловлюють різноманітні думки стосовно неї. Визначено особливості вербалізації емоцій чоловіками та жінками в постах. Ролі чоловіків і жінок у суспільстві змінюються. Визначено поняття емоційного інтелекту та ґендера. Виявлено, що на формування статі впливають різні чинники – біологічний, соціальний та ступінь суспільного розвитку. Проте найбільшу вагу має соціальний, бо саме суспільство створило, сформувало правила, яких мають дотримуватися чоловіки та жінки. Встановлено, із застосуванням порівняльного й описового методів, відмінності мови жінок та чоловіків у прояві емоцій у коментарях, які стосуються COVID-19. Проаналізовано 202 коментарі з соціальної медіаплатформи “Twitter”. З них чоловічих – 91 коментар, а жіночих – 111. З’ясовано, що вербалізація емоцій чоловіками й жінками загалом не відрізняється. За результатами проведеного аналізу визначено, що жінки детальніше описують ситуації під впливом емоцій. Окрім того, вони виразніше висловлюють негативні та позитивні емоції. Жінки активніше проявляють емоції, особливо гнів, образу та ненависть. Чоловіки проявляють свої емоції, проте все ще в досить стриманому форматі. Коментарі, які мають нейтральне забарвлення, зазвичай належать чоловікам. Актуальність роботи полягає в тому, що проблема ґендерної мовної репрезентації емоційного інтелекту вивчена мало, проте популярна. Окреслено подальші перспективи дослідження цієї теми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Кочарян, Ігор, та Юлія Пуханова. "ЕМОЦІЙНІ ЧИННИКИ КРЕАТИВНОСТІ ПІДЛІТКІВ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 64 (2021): 110–28. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2021.64.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження: Стаття розкриває питання розвитку креативності за допомогою виявлення психологічних факторів, що заважають або сприяють креативності, в такому випадку стає задача пошуку регулюючих механізмів, які активують та підсилюють креативність, та ті фактори, що навпаки, притупляють або занижують її рівень. Мета дослідження:виявити емоційні чинники, які пов’язані та впливають на креативність підлітків. Результати дослідження: В роботі розкривається одна з актуальних проблем сучасної психології, що пов’язана з креативністю особистості. Проведено аналіз взаємозв’язків креативності з емоційними рисами, особливостями емоційного інтелекту, особливостями емоційного реагування, що пов’язані з креативністю особистостей підліткового віку, виявлено емоційний фактор креативності. Виявлений статистично достовірний негативний зв’язок оригінальності зі страхом, як емоційною рисою, позитивний зв'язок оригінальності з презирством, як емоційною рисою, виявлені статистично достовірні позитивні зв’язки емоційного інтелекту та його складових з оригінальністю, статистично достовірний позитивний зв'язок між практичним вмінням розпізнавати емоції з розробленістю та креативністю, визначено мінливість ознаки оригінальності зі зміною показника управління власними емоціями та презирства, як емоційної риси. Виявлено фактор креативності, який статистично достовірно пояснює мінливість креативності, та складається з інтересу, як емоційної риси, з оптимуму переживань, як засобу емоційного реагування, складових емоційного інтелекту, та зі способом емоційного реагування – апатією, як обмежуючим чинником креативності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Романова, Н. В. "ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ БУНДЕСКАНЦЛЕРКИ АНҐЕЛИ МЕРКЕЛЬ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 240–45. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-39.

Повний текст джерела

Анотація:

Реферована стаття висвітлює особливості семантики емотивної лексики, репрезентованої в німецькомовному політичному дискурсі бундесканцлерки Анґели Меркель. Актуальність студії зумовлена потребою виявлення специфіки феномена в площині ментальних процесів, що допомагає уточнити характер взаємодії мови та мислення, з’ясувати, як вербалізуються знання політикині про емоції. Мова політичних діячів є засобом і інструментом влади, механізмом маніпуляції масової свідомості, орієнтована більшою мірою на інтелект адресата, його думки, емоції, почуття. Будучи порівняно нейтральною, ця мова відображає майбутній контекст, інтерпретований у річищі політичної діяльності. Такий контекст важко заперечити, неможливо перевірити, проте легко змоделювати. Йдеться про інтереси суспільства, закарбовані через певні образи й навіть моделі ворогів чи недругів. Виокремлено умовно три різновиди семантики емотивної лексики: позитивна, негативна й невизначена. Позитивна семантика емотивної лексики – носія базових, соціальних і культурних емоцій – відповідає позитивному ставленню А. Меркель до предметів і явищ навколишнього світу, інформує про задоволення її потреб, актуалізує появу позитивних емоцій, у тому числі радість, щастя, надія, любов тощо. Негативна семантика емотивної лексики сигналізує про відповідне ставлення до предметів і явищ навколишнього світу, маніфестує розбіжність між бажаним станом речей і існуючим, викликає в неї негативні емоції, як-от страх, тривога, стрес тощо. Невизначена семантика емотивної лексики тотожна нечіткому ставленню канцлерки до предметів і явищ навколишнього світу, характеризує розмитість її потреб, запитів та інтересів, не має очевидної модальності, прикладом невизначених емоцій є нестрах, немовчання, небайдужість. Встановлено два основні типи мовної свідомості: типова й нетипова, що опосередковуються перехідною мовною свідомістю. Типовість, нетиповість або перехідність визначено через кількісні показники й обрахунки. Доведено, що емотивна лексика конкурує з аналогічними фразеологічними одиницями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

КОГУТЯК, Надія. "Засоби навчання емпатії дітей з розладами спектру аутизму". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, № 1 (14 квітня 2020): 126–39. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.1.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається емпатія як афективно-когнітивний феномен, дефіцит якого характеризує розлади спектру аутизму. Опираючись на визначення емпатії як інтегрального соціально-психологічного явища, що поєднує у собі емоційний, когнітивний та поведінковий компоненти, автори розкрили основні засоби навчання емпатії дітей з ознаками аутизму. Здібності до емпатії у дітей з аутизмом були визначені як здатність розуміти і поведінково реагувати на емоційні стимули, запропоновані дослідником. У емпіричному дослідженні взяли участь 24 дитини (у супроводі батьків) віком від 4 до 8 років, з них 13 дітей мали ознаки аутизму, а 11 були визначені як діти з нейротиповим розвитком та з відсутніми складними соматичними захворюваннями. Гіпотеза дослідження: форма та засоби презентації емоційних виразів вливає на успішність засвоєння (навчання) емпатійної реакції та відрізняється у дітей з РСА та дітей із нейротиповим розвитком. Методи дослідження: Стандартизоване спостереження C.A.R.S (Childhood Autism Rating Scale) та експеримент для діагностики мімічної експресії дітей у статичній та динамічній формах. Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити наступні висновки: негативні емоцій швидше аніж позитивні засвоюються у обох групах дітей; динамічна форма презентації емоційного стимулу краще диференціюється нейротиповими дітьми, але складніше дітьми з ознаками аутизму; емоції на схематичних зображеннях дітям з дослідної групи легше впізнавати, аніж на фото з людьми. Динамічна форма навчання емпатії досягає більшої ефективності (збільшується час концентрації уваги та зменшується кількість відволікань) для дітей з ознаками аутизму при багаторазовому повторенні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Grygus, Igor, Maryna Chovpylo та Dorota Ortenburger. "Роль фізичної активності в процесі фізичної реабілітації вагітних". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(42) (26 липня 2018): 102–10. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-102-110.

Повний текст джерела

Анотація:

Вагітність і пологи є значним фізичним навантаженням на організм кожної жінки. Виношування плода та пологова діяльність вимагають від вагітної посиленого функціонування всіх органів і систем організму. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати особливості проведення фізичної реабілітації вагітних жінок у передпологовому періоді. Представлений у статті матеріал свідчить, що рухова активність під час вагітності сприяє нормалізації психологічного стану жінок у процесі вагітності, формуванню родової домінанти, перешкоджає розвитку стресу та сприяє збереженню й зміцненню здоров’я матері та потомства, а тим самим – і здоров’ю сім’ї. Також фізичні вправи дають змогу ефективно підготуватися до пологів і сприяти швидкому протіканню пологового та післяпологового періоду. У них виникають позитивні емоції, покращується настрій, створюється впевненість у сприятливому перебігу вагітності, повноцінному розвитку плода, подоланні труднощів із його виношуванням і під час пологів та народження нормальної здорової дитини. Вагітні, які займалися фізичними вправами за запропонованою програмою, відзначили тонізуючий, оздоровчий і загальнозміцнювальний ефект занять.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Мелкумова, Т. В., та В. М. Зінченко. "Семантичні групи предикативних прислівників у художніх творах Олександра Довженка." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, № 2 (2020): 213–18. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-22.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізуються семантичні групи предикативних прислівників у художніх творах О. До- вженка. Кількісний аналіз використання предикативних прислівників у творах О. Довженка вия- вив значну кількість слів на означення стану з модальним відтінком, прислівників на позначення фізичного, психічного, інтелектуального й емоційного стану людини та помірне вживання предика- тивних прислівників на позначення стану середовища, яке оточує персонажів. З-поміж предикатив- них прислівників на позначення стану з модальним відтінком присутні предикативні прислівники, що відображають зорові відчуття персонажів, передають емоційну оцінку змісту інформації (пе- реважно це важкі настрої), служать для встановлення оптимального мовного контакту орато- ра зі слухачем, виражають звертання до співрозмовника з помітною імперативністю, указують на обов’язковість / необов’язковість певних дій, на можливість виконання певних дій, на часове об- меження терміну виконання певної дії. До предикативних прислівників на позначення фізичного, психічного, інтелектуального, емоційного стану людини і взагалі істоти належать такі, що виража- ють негативні емоції персонажів (сум, важкість на душі, досаду, прикрість тощо), характеризують фізичний стан персонажів, позначають позитивні психічні й емоційні стани осіб. До семантичної гру- пи предикативних прислівників на позначення стану середовища, яке оточує персонажів творів, на- лежать ті, що активізують слухові та зорові відчуття читачів, відображають відчуття неістот, познача- ють позитивні явища в середовищі, яке оточує персонажів творів. Дослідження є перспективним у напрямі з’ясування прагматичної функції предикативних прислівників у художніх творах О. Довжен- ка задля збагачення відомостей про творчу майстерність видатного митця.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

O.S., Menshykova. "NOUN STATUS IN THE IMPLEMENTATION OF CATEGORY OF EMOTIVITY IN CINEMATOGRAPHIC DIALOGUE (BASED ON GERMAN AND UKRAINIAN TELENOVELS)." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 121–29. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-18.

Повний текст джерела

Анотація:

The article draws attention to appropriateness of the comparative study of emotions based on cinematographic database, especially German and Ukrainian dialogues in original telenovelas as a perspective linguistic bulk of the text (“Sturm der Liebe”, “Alisa – folge deinem Herzen”, “Wege zum Glück, Spuren im Sand”, “Тільки кохання”, “Дві матері”, “Обручка з рубіном” (12000 sentences, about 80000 words)).Every country adapts scripts of telenovelas according to its own cultural opportunities and nonverbal semiotic contexts. In spite of the fact emotive vocabulary for every script has ethnically specific features, analysing them it’s possible to make conclusions about the structure and scenario keynotes. The structure and scenario leitmotives have global and typical character. This fact determines the necessity to search standardized semantic number of leitmotives.On the basis of information provided by the analysis and certification of emotive vocabulary paying moiré attention to the status, frequency and the semantics of emotive nouns among other morphological categories. While choosing positive or negative charged lexemes, both denotative and konotative emotve breadths are considered. The given data is compared with the data from corpus studies and the dictionaries as for the frequency of Ukrainian and German languages. The article raises the problem of correlation between positive and negative emotives in sentences considering positive and negative emotions. Moreover, the reasons for large number of lexemes with positive semantics in negatively emotived statements (grammar features, context, nonverbal factors) are also considered by the author. According to qualitative analysis the synonymous line of positive and negative nouns for German and Ukrainian languages is qualified by semantic groups. It gives perspectives for further modelling of a movie dialogue in each developed language. The data as for the correlation between the number of emotive nouns and general number of emotive lexemes in both Ukrainian and German languages is considered. Due to statistic data it’s clear that Ukrainian part is twice as big as German, moreover it’s more full of emotive lexemes. Synonymous variation is also more spread in Ukrainian language than in German.Key words: emotions, negative / positive emotives, emotive nouns, semantic group, telenovelas. У статті розглядається питання доцільності компаративного дослідження емоцій на матеріалі кінемато-графу, зокрема кінодіалогу німецьких та українських оригінальних теленовел, як перспективного лінгвістичного масиву тексту («Sturm der Liebe», «Alisa – folge deinem Herzen», «Wege zum Glück, Spuren im Sand» і «Тільки кохання», «Дві матері», «Обручка з рубіном» (12 000 речень, близько 80 000 слів)).Кожна країна адаптує сценарій теленовели під можливості своєї лінгвокультури та невербальних семіо-тичних контекстів. Хоча вибір емотивної лексики для кожного сценарію має етноспецифічні риси, у ході аналізу можна дійти висновку, що побудова та сценарні лейтмотиви мають глобальний і типізований характер, що зумовлює необхідність пошуку стандартизованих семантичних наборів емотивів.На базі поданого матеріалу проведено аналіз і паспортизацію емотивної лексики з фокусом на статус, частотність і семантику емотивних іменників серед інших морфологічних класів. У відборі позитивно чи негативно заряджених лексем враховуються як денотативна, так і конотативна емотивність. Отримані дані зіставляються з даними корпусних досліджень і словників частотності української та німецької мов. У статті розглядається проблема співвідношення позитивних і негативних емотивів у реченнях на позначення позитивних і негативних емоцій і причини наявності великої кількості лексем із позитивною семантикою в негативних емотивних висловлюваннях (граматичні особливості, контекст, невербальні фактори). За даними якісного аналізу синонімічний ряд позитивних і негативних іменників для німецької та української мов класифіковано за семан-тичними групами, що надає перспективи подальшого моделювання прототипу кінодіалогу в кожній із досліджуваних мов. Наведено дані щодо співвідношення кількості емотивних іменників і загальної щільності емотивних лексем у німецькій та українській мовах. За результатами статистичних підрахунків бачимо, що українська вибірка вдвічі більше насичена емотивними лексемами, ніж німецька. Синонімічна варіативність української мови також превалює над німецькою.Ключові слова: емоції, негативні / позитивні емотиви, емотивні іменники, семантична група, теленовела.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Романова, Н. В. "ТЕКСТОВИЙ ПОРТРЕТ ЕМОЦІЇ РАДОСТІ (НА МАТЕРІАЛІ ОПОВІДАННЯ Б.РЕЙМАН «DIE GESCHWISTER»)". Лінгвістичні дослідження 1, № 54 (2021): 120–31. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості семантики емоції радості, вербалізованої сучасною німецькою мовою в тканині художнього твору жанру оповідання. Уточнено поняттєво-теоретичний апарат, зокрема поняття ‘емотивна ситуація’, терміни ‘емоція’ і ‘радість’, виявлено два різновиди емотивних ситуацій, висвітлено позитивний, нейтральний і негативний плани останніх, схарактеризовано суб’єктів – носіїв емоції радості, виокремлено основні каузатори емоції радості, запропоновано класифікацію мовних одиниць-маркерів зі значенням ‘емоція радості, її варіанти’

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Пономаренко, Я. С. "РОЛЬ ЕМОЦІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ ІЗ РІЗНИМ РІВНЕМ ОСОБИСТІСНОЇ ЗДІЙСНЕНОСТІ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (7 квітня 2022): 72–75. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття містить теоретичний огляд і результати емпіричного дослідження проблеми емоційної сфери працівників поліції. Психологічні джерела свідчать про те, що однією з найбільш актуальних проблем у правоохоронній системі є питання емоційних станів поліцейських, котрі є невід’ємною складовою частиною регуляції діяльності, спрямованої на досягнення спільної мети. Підкреслюється, що у науці емоції поліцейських більшою мірою розглядалися через призму ступеня раціональності або у контексті когнітивних чи поведінкових процесів, однак такий аспект, як психологічний внесок особистісної здійсненності у функціонування емоційної сфери працівників поліції ще не висвітлений у психологічних дослідженнях. Мета статті – вивити специфіку емоційної сфери поліціантів із різними рівнями особистісної здійсненності (ОЗ). Емпіричне дослідження складалося із двох етапів. Змістом першого етапу став розподіл досліджуваних працівників поліції на різні рівні особистісного здійснення на грунті даних, отриманих із використанням «Опитувальника особистісного здійснення» О. Штепи. Загальну вибірку склали 97 поліцейських із різних поліцейських підрозділів, котрі із застосуванням кластерного аналізу за методом к-середніх були розподілені на три групи. Перша група з низьким рівнем ОЗ склала 25 осіб, друга група з високим рівнем ОЗ налічувала 29 досліджуваних, до третьої групи середнього рівня ОЗ увійшли 43 респонденти. До подальшого дослідження були залучені респонденти з низьким рівнем особистісного здійснення (перша група) та з його високим рівнем (друга група). Другий етап дослідження передбачав визначення специфіки емоційних станів, домінуючих потреб і бажаних переживань у поліцейських із різним рівнем особистісної здійсненності. Для досягнення поставленої мети була задіяна «Шкала оцінки значущості емоцій» Б. Додонова. Кількісна обробка результатів здійснювалася за допомогою t-критерія Стьюдента для незалежних вибірок. Емпірично доведено, що бажані переживання й емоції виявляють істотні відмінності у поліцейських із різним рівнем особистісної здійсненності. Працівники поліції з низьким рівнем ОЗ більш схильні вважати бажаними переживання позитивно забарвлених емоцій, які зумовлюють відчуття радості, безтурботності тощо, на відміну від поліцейських із високим рівнем ОЗ, котрі надають перевагу емоціям, що активізують увагу у ситуаціях невизначеності, супроводжують процес отримання нових знань, надбання досвіду, що надає таким емоціям позитивний зміст із погляду особистісного розвитку, а також, альтруістичним та естетичним емоціям, які виступають важливою умовою формування моральних якостей особистості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

КОНДРАТЮК, Світлана, та Наталія ВОЛИНЕЦЬ. "ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 15, № 4 (15 липня 2020): 133–46. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.382.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано актуальність вивчення ціннісного ставлення особистості до майбутньої професійної діяльності. Розглянуто поняття «цінності», «ставлення», «ціннісне ставлення». Зазначено, що вагоме значення в житті кожної людини мають вибір майбутньої професії та професійне самовизначення. Здійснений теоретичний аналіз ціннісного ставлення до професійної діяльності майбутнього фахівця. Формування ціннісного ставлення до майбутньої професійної діяльності залежить від усвідомлення змісту поняття «цінність», «ціннісне ставлення». Висвітлюється ціннісне ставлення як важливий компонент у підготовці майбутнього фахівця. Тенденції розвитку сучасного суспільства зумовлюють постійне підвищення значущості професій типу "людина-людина". Ставлення до професії формується на початку навчання, тому важливим є позитивний клімат у закладі вищої освіти серед усіх учасників навчально-виховного процесу на основі визначення сучасних особливостей становлення фахівця, поєднання суто психологічних та психофізіологічних аспектів цієї проблеми, а також розробки цілісної системи психологічного забезпечення всіх етапів становлення фахівця. Зауважено, що цінності виступають основою поведінки людини, вони мають здатність поступово втрачатися, тому їх потрібно набувати та реалізовувати; ціннісне ставлення до майбутньої професійної діяльності можливе за умови його усвідомлення, прийняття та реалізації у практичній діяльності. Зазначено, що у процесі навчання з боку професорсько-викладацького складу необхідно навчати студентів взаємоповазі, терпінню при взаємодії; створювати умови для реалізації ціннісних орієнтацій в процесі професійної підготовки; викликати та підкріплювати позитивні емоції з метою активізації діяльності та мобілізації зусиль задля підвищення професійного рівня; розвивати потребу в самоосвіті та самовдосконаленні професійних знань, вмінь та навичок. Важливим завданням закладу вищої освіти є створення оптимальних умов для формування професійних цінностей майбутніх фахівців, що спонукатимуть їх до сумісних суспільно значущих цілей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Париш, Мохаммад. "Роль рекреації в реабілітації: системний огляд". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (18 вересня 2021): 52–56. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.52-56.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Вивчення ролі та впливу рекреаційних практик протягом періоду фізичної реабілітації шляхом системного аналізу сучасних підходів, таких як рекреаційна терапія та метод терапевтичної рекреації. Мета. Дослідження теоретичних підходів до визначення термінів «дозвілля» та «рекреація» стало основою даного дослідження. Методи. Критичний аналіз сучасної наукової літератури та систематичний огляд попередніх емпіричних досліджень. Результати. Проведене комплексне теоретичне дослідження дало змогу сформулювати такі визначення: «дозвілля» – вільний від роботи та пов’язаних з нею обов’язків час, який людина вирішує провести, виходячи з власних уподобань, емоційного стану та настрою; «рекреація» – фізична активність людей, спрямована на покращення стану здоров’я, рівня добробуту, отримання позитивних емоцій та задоволення, позбавлення від напруження, а також соціальні взаємодії. Крім того, було вивчено роль рекреації у процесі реабілітації, а саме шляхом використання рекреаційної терапії, яка позитивно впливає на стан здоров’я, ефективність реабілітації та самопочуття, що досягається у разі отримання позитивних емоцій від дозвілля, розваг та соціальних взаємодій. Терапевтично-рекреаційний підхід демонструє позитивний вплив фізичної та емоційної діяльності (дозвілля) на ефективність реабілітації, відновлення та повернення осіб з травмами, хворобами чи вадами до звичного рівня активності, а також сприяє більш активному способу життя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

ТАФІНЦЕВА, Світлана, та Людмила МОТОЗЮК. "ІГРОВА ТЕРАПІЯ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ РОБОТИ З ДИТИНОЮ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 1 (54) (19 травня 2022): 78–83. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статі автором визначено основні методологічні та організаційні аспекти ігрової терапії у психологічній практиці роботи із дитиною-клієнтом: центрованість ігрової терапії на дитині, символізм «мови» гри та іграшок, забезпечення злиття витіснених частин психіки дитини через гру, сприймання гри як зони відповідальності та компетентності дитини, ігрова терапія сприяє розгортанню абреакційної гри як свідомого переживання певного травматичного моменту, виставлення терапевтичних обмежень ігрової терапії у вигляді незмінних правил. Оскільки гра діє на імпульси з-за меж свідомості дитини – несвідомого, то враховано терапевтичний вплив ігор через такі їх можливості як: полегшення спілкування (самовираження, доступ до несвідомого, безпосереднє навчання, непряме навчання), сприяння емоційному оздоровленню (катарсис, абреакція, позитивні емоції, кондиціонування страхів, профілактика стресових станів, стрес- менеджмент), покращення соціальних стосунків (терапевтичні стосунки, емпатія, соціальна компетентність, закріплення досвіду), удосконалення особистих якостей (моральний розвиток, стійкість, прискорений психологічний розвиток, креативність, саморегуляція, самооцінка). Доведено, що методологічні та організаційні аспекти використання ігрової терапії у роботі із дитиною-клієнтом сприяють її психосоціальному розвитку та поліпшенню психічному здоров’ю через створення безпечного, конфіденційного та турботливого середовища, яке дозволяє дитині грати з якомога меншими обмеженнями, але стільки, скільки необхідно (для фізичної та емоційної безпеки). Висновки. Визначені методологічні та організаційні аспекти ігрової терапії у психологічній практиці роботи із дитиною враховують її унікальний рівень розвитку та дозволяють освоїтися у більш комфортній ситуації для продуктивного самовираження та пізнання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

УДОВІЧЕНКО, Г. М., та Г. А. САМОЙЛЕНКО. "ДЕЯКІ МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙ В СУЧАСНОМУ ІНТЕРНЕТ-СПІЛКУВАННІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 153–59. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.22.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зазначено, що емоційна сфера людини надзвичайно різноманітна і складна. Емоції відіграють важливу роль у житті людини і тісно взаємоповʼязані із процесами мовлення, комунікації. На мовному рівні емоції трансформуються в емотивність, тобто вербальну / невербальну реакцію людини на подразник. Демонстрація власних емоцій є природньою потребою сучасної людини у процесі комунікації. Для сучасного комуніканта, зокрема користувача соціальних мереж, притаманні різні форми і засоби вираження емоцій: фонетичні, графічні, лексичні, синтаксичні та інші засоби. Автори відзначають, що переважає графічний засіб, спрямований на зорове сприйняття інформації. Основними методами дослідження є теоретичний аналіз і синтез (узагальнення теоретичних відомостей про категорію емотивності, визначальні характеристики інтернет-спілкування), описовий метод (опис особливостей використання лексичних засобів для вираження емоцій), системний аналіз (добір фактичного матеріалу, його систематизація). Доведено, що особливостями віртуального спілкування є: діалогічність, емоційність, особливий авторський характер, співвідношення категорій читач-автор або промовець-слухач, зняття обмежень у часі та просторі, статус учасників зазвичай є рівним, формування загальної картини світу, необмежений вибір мовних засобів. Бажання пережити ті чи інші емоції пояснюється прагненням до емоційного наповнення тексту. Тим більше, що Інтернет цьому сприяє, адже важливою рисою Інтернет-спілкування є поєднання різноманітних стильових елементів, використання розмовних слів та зворотів, елементів мовної гри, використання фразеологізмів тощо. Емотивність є лінгвістичною характеристикою тексту, що здатна викликати емоційний ефект. Вона є результатом передачі емоцій людини за допомогою мовних засобів. Відповідно, будь-які вербальні засоби вираження передають або нейтральні емоції, або ж позитивно чи негативно забарвлені. У результаті дослідження зʼясовано, що у ситуаціях, коли у великому потоці інформації відправнику повідомлення доводиться привернути увагу одержувача, він максимально використовує вплив графічних засобів, доповнюючи ними символічну інформацію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Івченко, Оксана, та Олена Мітова. "СКЛАДОВА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ БАСКЕТБОЛІСТІВ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ У ПІДГОТОВЧОМУ ПЕРІОДІ". Слобожанський науково-спортивний вісник 4, № 78 (26 червня 2020): 37–42. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-4.006.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначення та аналіз показників індивідуально типологічних особливостей особистості баскетболістів 13-14 років, та з їх урахуванням надати рекомендацій щодо проведення навчально-тренувального процесу на основі диференційованого підходу. Матеріал і методи: на початку підготовчого періоду 2019-2020 н. р. було проведено психологічну діагностику за методикою Г. Айзенка EPI (Eysenck Personality Inventory), за допомогою якої отримали дані за окремими типологічними (переважання типу темпераменту) показниками баскетболістів на етапі попередньої базової підготовки,. У дослідженні приймали участь 30 баскетболістів 13-14 років. Результати: питання підвищення ефективності організації психологічної підготовки за рахунок використання можливостей розвитку особистості спортсменів, її контроль та корекція виступає одним з найважливіших завдань, що стоять як перед дитячо-юнацьким спортом, так і перед спортом вищих досягнень. Психологічна підготовка та контроль розвитку психологічної підготовленості посідає важливе місце у навчально-тренувальному процесі баскетболістів і етап попередньої базової підготовки не став виключенням. Висновки: отримані дані стали підґрунтям для рекомендацій щодо корекції навчально-тренувального процесу, а саме: розподіл по підгрупам баскетболістів на етапі попередньої базової підготовки з урахуванням властивостей нервової системи, індивідуальних типологічних особливостей, рис особистостей, щирості за «шкалою брехні», що дозволить збільшити відсоток засвоєння навчального матеріалу, покращити міжособистісні відносини, що складаються між партнерами внаслідок їх сумісності такі як повага, взаєморозуміння, згуртованість, міжособистісна атракція, позитивні емоції та ін. Ключові слова програма з баскетболу, психологічна підготовка, баскетболісти, психологічна діагностика, методика Г. Айзенка EPI, корекція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

БОЙКО, Юлія. "ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ, КРИТЕРІЇВ ТА РІВНІВ ЇХ СФОРМОВАНОСТІ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ АКСІОЛОГІЧНИХ УСТАНОВОК ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 182–94. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-182-194.

Повний текст джерела

Анотація:

АНОТАЦІЯ Проблема збереження здоров’я студентської молоді включає аксіологічний контекст (розгляд цінностей здоров’я у сфері мислення студентів, виявлення їх мотивації до здорового способу життя тощо). Суспільні трансформації можуть стати одним із чинників змін ціннісних орієнтацій сучасних студентів. Ці умови створюють новий контекст для дослідження проблем здорового способу життя, виявлення їх місця в системі цінностей студентів. Метою статті є обґрунтування та виділення компонентів, критеріїв та показників аксіологічних установок до здорового способу життя студентської молоді. Визначені компоненти, критерії та показники стають базовими для визначення рівнів сформованості у студентів цього особистісного утворення. У статті досліджуються такі компоненти аксіологічних установок до здорового способу життя: когнітивно-цільовий (знання про здоров’я і здоровий спосіб життя, про цінності здоров’я і здорового способу життя, аксіологічні установки на досягнення мети), мотиваційно-ціннісний (ставлення до власного здоров’я, уміння, позитивні емоції, інтерес та потреби до здорового способу життя), регулятивно-діяльнісний (вчинки та поведінка, що сприяють здоровому способу життя: дотримання вимог здорового способу життя в повсякденному житті) та рівні, які відображають їх сформованість: високий, середній, низький. Розуміння рівнів сформованості аксіологічних установок до здорового способу життя сприяє вирішенню поставленої проблеми й дозволяє зробити певні висновки про результативність цього процесу. Окреслюється перспектива подальших розвідок, яка полягає в розробці моделі формування аксіологічних установок до здорового способу життя студентської молоді. Ключові слова: аксіологічні установки, здоровий спосіб життя, компоненти здорового способу життя, рівні сформованості аксіологічних установок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Руденко, Наталія. "ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ГОМОНЕГАТИВІЗМУ З АГРЕСИВНІСТЮ ТА ЦІННІСНИМИ ОРІЄНТАЦІЯМИ ЮНАКІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 16 (1 липня 2021): 180–85. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i16.223.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано поняття «гомофобія» і «гомонегативізм» у психіатрії та психології; причини гомонегативізму; психологічна характеристика осіб, схильних до гомонегативізму. Досліджено рівні гомонегативізму у старшокласників жіночої та чоловічої статі. Проаналізовано взаємозв’язок гомонегативізму з агресивністю та ціннісними орієнтаціями юнаків та юнок. Встановлено, що більшість (66 %) респондентів досліджуваної вибірки відчувають позитивні або нейтральні емоції по відношенню до гомосексуалів. Статистичний аналіз даних показав, що не існують статеві відмінності в рівнях гомонегативізму у старшокласників. У респондентів (66 %) переважає середній рівень агресивності. Виявлено помірний прямий зв’язок між показниками гомонегативізму і агресивності у осіб чоловічої статі. Не встановлено зв’язку між цими показниками у осіб жіночої статі. Встановлено, що провідними у осіб юнацького віку є такі цінності, як самостійність, гедонізм, доброта та стимуляція. Респонденти більшою цінності визнають потребу в автономності і незалежності, прагнуть насолоди або чуттєвого задоволення. Для них важлива доброзичливість у взаємодії з близькими людьми і однолітками, прагнення до новизни і глибоких переживань. Суттєвих статевих відмінностей в ціннісних орієнтаціях у школярів не виявлено. У хлопців виявлено помірний прямий зв’язок між рівнем гомонегативізму і показниками таких цінностей, як конформність і влада; та обернений зв’язок з показниками такої цінності, як самостійність. У дівчат виявлено помірний обернений зв'язок гомонегативізму з такими показниками цінностей, як гедонізм, універсалізм, та прямий зв'язок з показниками такої цінності, як традиції. У статті представлено результати апробації соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на зниження рівня гомонегативізму та розвитку толерантності в юнацькому віці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

РОМАНОВА, Н. В. "СЛОГАН У НІМЕЦЬКОМУ МОВЛЕННІ (СЕМАНТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 140–45. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.20.

Повний текст джерела

Анотація:

Лінгвістичне дослідження присвячено аналізу семантики слоганів у німецькому мовленні 2015 року як частини рекламного тексту. В семантиці слоганів відображено технічний, культурний, економічний, екологічний та соціальний досвід етносу, що постійно оновлюється, розширюється, змінюється. Доведено, що слоган є креативним продуктом мови й мислення. Він інформує про якість бренду, товару або послуги і водночас проєктує цю якість на людину (адресата), спонукаючи її (його) на рішучі дії. Висвітлено етимологію та динаміку понять “Reklame“ і “Slogan“, виокремлено умовно три (реклама) та дві (слоган) стадії семантичного наповнення, описано політику, структуру й графічне виділення реклами й слогану (колір, розмір, шрифт) у текстовій тканині часопису Focus 2015, визначено основну функцію слогана – маніпуляція адресатом. Особливу увагу акцентовано на парадигмі семантичних підтипів слоганів. Запропоновано класифікацію слоганів за двома критеріями: текстовою семантикою та локалізацією в часописі. Виділено дванадцять семантичних підтипів феномену та три позиції його розміщення: ініціальну, медіальну й фінальну з домінуванням медіальної. Встановлено актуальність технічних засобів пересування в тому числі вітчизняними й зарубіжними (Америка, Швеція) автомобілями. Слогани вітчизняних автомобілів репрезентовано лаконічно й чітко, зарубіжних – розпливчасто. Вітчизняні бренди орієнтовано на позитивні емоції, а саме: радість, подив та оцінку, зарубіжні – пов’язані лише з оцінкою технічних характеристик (Америка) та прагматикою (Швеція). Друге місце посідають семантичні підгрупи «Послуги», «Фінансування та кредит». «Послуги» диференційовано на три різновиди: реальні, віртуальні й дистанційні, «Фінансування та кредит» апелюють до банківських установ, що конкурують між собою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Моісеєва, Ю. А., М. І. Марущак, Н. В. Ліснянська та О. М. Копаниця. "ЯКІСНА ОЦІНКА ВІДНОШЕННЯ ДО ХАРЧУВАННЯ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (22 травня 2021): 76–79. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.12090.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Однією із загальних цілей дієтотерапії при цукровому діабеті 2 типу (T2DM) є удосконалення знань про харчування, пов’язане з діабетом, щоб сприяти позитивним дієтичним практикам та підвищувати якість харчування. Мета дослідження – оцінити відношення до харчування людей, хворих на цукровий діабет 2 типу. Матеріали і методи. У дослідження включили 34 хворих на T2DM, які перебували на стаціонарному лікуванні в комунальному закладі «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради. З кожним пацієнтом проводили бесіду тривалістю 30–60 хв, під час якої дослідник з’ясовував як діагноз цукрового діабету змінив відношення до харчування, роль харчування при діабеті, зокрема були поставлені наступні запитання: чи вважаєте ви харчування компонентом забезпечення нормального стабільного життя; як змінилося ваше харчування після виявлення цукрового діабету; чи змінилося у вас відношення до їжі після того, як ви дізналися, що у вас діабет; як навколишні відносяться до того, що ви відмовляєтесь від певної їжі через діабет; як ви оцінюєте свій емоційний стан у компанії за столом; як ви організували своє харчування в сім’ї; чи отримуєте ви позитивні емоції від харчування; чи пов’язуєте ви зростання глюкози з погрішностями в харчуванні. Результати. При аналізі отриманих результатів встановлено, що більшість пацієнтів (61,76 %) розуміє, що харчування є вагомим компонентом забезпечення нормального стабільного життя, проте решта 38,24 % пацієнтів не задумується над якістю харчування для нормального функціонування їх організму. Практично усі хворі на T2DM змінили харчовий раціон після виявлення захворювання, при цьому 9 пацієнтів строго стежать за дієтою, 4 пацієнти зменшили тільки об’єм порцій, решта намагаються дотримуватися дієтотерапії. Після виявлення у хворих T2DM, в них також змінилося відношення до їжі, зокрема, у більшої частини пацієнтів підвищилося бажання з’їсти «шкідливі» для цієї категорії хворих продукти. Часто як пацієнти, так і навколишні почували себе незручно під час прийому їжі за одним столом. Висновки. Модифікація харчування є необхідним заходом для ефективного керування цукрового діабету 2 типу пацієнтами. Спільна робота медичного персоналу з хворим на діабет дозволить виробити стратегії для конкретного пацієнта, що збалансує не тільки їх харчування, але й міжособистісні стосунки під час споживання їжі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

K.O., Kruhlov, and Blyskun O.O. "THE PECULIARITIES OF SUBJECTIVE SOCIAL WELL-BEING OF YOUNG EMPLOYEES IN THE ORGANIZATION." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (November 4, 2020): 100–107. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-4-14.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є визначення особливостей суб’єктивного соціального благополуччя молодих співробітників в організації. Методи: аналізування та узагальнення результатів наукових досліджень; «Опитувальник параметрів суб’єктивного соціального благополуччя» (Т.В. Данильченко); методи математичної обробки даних, зокрема порівняльний аналіз за допомогою критерію кутового перетворення Фішера.Результати. Констатовано, що психологічне благополуччя є умовою, чинником та водночас критерієм успішної адаптації співробітника в організації. Визначено, що стан благополуччя створює сприятливі позитивні міжособистісні відносини, можливість спілкуватися, позитивні емоції, тому переважно йдеться про суб’єктивне соціальне благополуччя. Висновки. Виявлено відмінності у проявах показників суб’єктивного соціального благополуччя між групою молодих працівників, які перебувають у процесі трудової адаптації, та більш досвідченими співробітниками, які мають більший стаж роботи, а саме: за параметрами: соціальна помітність, соціальна дистантність, соціальне схвалення, соціальні переконання (р ≤ 0.05), тобто молоді співробітники вважають недостатньою свою соціальну значущість, соціальний престиж та авторитетність з погляду інших осіб; вони відчувають іноді соціальну ізольованість, відчуженість, незадоволеність соціальними стосунками; працююча молодь в оцінках своїх особистісних та професійних якостей переважно орієнтується на сторонні думки колег, керівництва, водночас має позитивні уявлення про якості, чесноти інших осіб та справедливість та контрольованість світу. Отримані дані є корисними для роботи з адаптації молодих працівників в організації.Ключові слова: суб’єктивне соціальне благополуччя, співробітники організації, працююча молодь, молоді співробітники, трудова адаптація. The aim of the study is to determine the peculiarities of the subjective social well-being of young employees in the organization.Methods: analysis and generalization of scientific research results; “The questionnaire of parameters of subjective social well-being” (T.V. Danylchenko); methods of mathematical data processing, the comparative analysis by means of Fisher’s angular transformation criterion, in particular.Results. It has been stated that psychological well-being is a condition, factor, and, at the same time, a criterion of successful adaptation of an employee in the organization. It has been determined that the state of well-being creates favorable positive interpersonal relationships, a possibility to communicate, get positive emotions, satisfy a person’s need for that; therefore, it is mostly about subjective social well-being.Conclusions. Some differences have been revealed in the manifestations of the indicators of subjective social well-being between a group of young workers in the organization, who are in the process of labor adaptation, and more experienced employees, who have more work experience: social noticeability, social remoteness, social approval, social beliefs (p ≤ 0.05), that is, young employees consider their social significance insufficient, social prestige and authority from the point of view of other people; they sometimes feel social isolation, alienation, dissatisfaction with social relations; working youth, in assessing their personal and professional qualities, is mainly guided by the extraneous opinions of colleagues, directorship, and, at the same time, has positive ideas about qualities, virtues of other people, justice and positiveness of the world. The obtained data are useful for work on the adaptation of young employees in the organization.Key words: subjective social well-being, employees of the organization, working youth, young employees, labor adaptation.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Шегедин, Наталія. "СЕМАНТИКА ТА СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ ПРИКМЕТНИКІВ ЖОВТОГО КОЛЬОРУ В ЛАТИНСЬКІЙ МОВІ (на матеріалі творів августівського періоду)". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 165–70. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-27.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено комплексне дослідження семантичних та стилістичних функцій прикметників жовтого кольору в латинській мові на матеріалі поетичних творів Квінта Горація Флакка, Публія Овідія Назона й Публія Вергілія Марона. Виконано аналіз особливостей художньої реалізації прикметників жовтого кольору, семантичної структури основних кольоропозначень. Виокремлено ядро, навколоядерну, периферійну та дифузну зони. Лексико-семантичне поле прикметників жовтого кольору кількісно багате й семантично розгалужене, оскільки включає лексичні одиниці, які позначають різноманітні відтінки жовтого. Дослідження продемонструвало, що лексема flavus є семантичним центром лексико-семантичного поля. Навколоядерну зону становлять auratus, aureus, croceus, flavens, inauratus, luteus, де основною диференційною ознакою є насиченість кольору. Лексичні одиниці cereus, fulvus, gilvus, luridus, murreus, pallens, ravus, у значенні яких жовтий колір утрачає яскравість, унаслідок чого, рівновага вираження колірної ознаки зміщується в бік темного або світлого тону, становить периферію поля. У дифузній зоні виділяємо flammifer, igneus, igniferus. Відзначено дві основні функції словотворення – номінативну та експресивно-стилістичну. Розкрито значення прикметників жовтого кольору і їхні індивідуально-авторські трансформації. Колірні означення дають змогу простежити формування й розвиток багатозначності слів. Семантика жовтого кольору – рух від конкретного порівняння до колірного узагальнення. Особливо виразними функціонально-стилістичними засобами виявилися полісемія, метафора, епітет. За допомогою цих тропів створюються яскраві художні емоційно-експресивні образи, які привертають увагу читача і, зазвичай, виражають позитивні або негативні емоції. Семантична завантаженість концепту жовтого кольору відображає не лише почуття й думки поетів, а й соціальні явища в житті античного суспільства. Проте на вибір лексеми, передусім, впливає подих античної доби та відчуття кольору авторами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

ПОПОВА, Ольга, та Лариса ПОПОВА. "ЛІНГВІСТИЧНІ ІГРИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 144–52. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-144-152.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зроблено спробу з’ясувати роль лінгвістичних ігор як засобу формування комунікативної компетентності молодших школярів, що сприяє підтриманню інтересу до навчання української мови та спрямований на отримання учнями знань за рахунок власних зусиль, розкриття особливостей будови та функціонування мови. Лінгвістична гра сприяє розвитку в здобувачів початкової освіти уяви про основні граматичні категорії та граматичне значення слова, які як абстрактні поняття дуже важко сприймаються в цьому віці. Вона також допомагає зрозуміти процес утворення нових слів та засвоїти основні словотворчі моделі. Ігрове засвоєння слова сприяє розвитку загальної мовленнєвої культури особистості, формує підсвідоме розуміння мовної норми та розвиває лінгвістичне мислення, що є основою комунікативної компетентності. Систематизація досвіду педагогів, представленого на особистих сайтах, у журнальних статтях та методичних публікаціях дозволила виділити найбільш популярні лінгвістичні ігри, які використовуються педагогами на уроках української мови в початковій школі, та розподілити їх на такі групи: фонетичні, лексико-фразеологічні, морфологічні, орфографічні, синтаксичні. Ураховуючи те, що молодшим школярам характерні емоційність, пізнавальна активність, бажання фантазувати, прагнення показати свою кмітливість і вправність, зростає роль використання лінгвістичних ігор на уроках української мови як засобу формування комунікативної компетентності. Сучасні лінгвістичні ігри передбачають змагальність, добровільність, що дозволяє учням задовольнити свої потреби в рухливості, отримати позитивні емоції радості, захоплення, задоволення, реалізувати свої інтереси, оволодіти навичками комунікації тощо. При проведенні лінгвістичних ігор здобувачі початкової освіти не лише засвоюють мовні норми, правила, а й залучаються до системи різноманітних суб’єкт-суб’єктних відносин, формують уміння взаємодіяти в команді, приймати рішення, доводити свою думку, що сприятиме формуванню комунікативної компетентності. Ключові слова: лінгвістична гра, комунікативна компетентність молодших школярів, фонетичні ігри, лексико-фразеологічні ігри, морфологічні ігри, орфографічні ігри, синтаксичні ігри.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Гринченко, І. Б., О. В. Різник, В. В. Лисенко, В. М. Ковєря та Т. В. Карпунець. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІЗИЧНОЇ Й ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЮНИХ ГАНДБОЛІСТІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ РУХЛИВИХ ІГОР". Педагогіка та психологія, № 63 (квітень 2020): 32–42. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2020.63.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню ефективності фізичної та технічної підготовленості юних гандболістів 10-11 років засобами рухливих ігор, ігрових вправ та естафет на етапі початкової підготовки. У роботі стверджується, що для підвищення фізичної і технічної підготовленості юних гандболістів необхідно правильно підібрати комплекс ігор, вправ, прийомів. З’ясовано, що такі комплекси викликають у дітей ігровий азарт, захоплюють своєю напругою й пристрастю, викликають додаткові позитивні психологічні емоції, сприяють формуванню у юних спортсменів можливості творчих, імпровізаційних дій на спортивному майданчику. Рухливі ігри доцільно підбирати з метою організації розминки, для розвитку сили, швидкісних якостей та швидкості рухів, для тренування спритності, витривалості й гнучкості. Різноманітність комбінацій, застосовуваних на тренуваннях з рухливих ігор з фізичного навантаження і координаційної складності взаємодії учасників має бути доступною. Головна відмінність застосування рухливих ігор на заняттях з юними гандболістами полягає в тому, що заняття сприймаються з величезною радістю, проходять з більшою віддачею і на високому емоційному рівні. У роботі пропонується авторська методика, яка передбачала впровадження в навчально-тренувальний процес юних гандболістів 10-11 років, групи початкової підготовки (експериментальної групи), рухливих ігор, естафет та ігрових завдань. Методика впроваджувалася протягом 9 місяців (74 заняття), 3 рази на тиждень, тривалістю 20 хв. Особливістю авторської методики було те, що ігри поділялися на дві групи: перша група – рухливі ігри для розвитку основних фізичних якостей юних І.Б. Гринченко, О.В. Різник, В.В. Лисенко, В.М. Ковєря, Т.В. Карпунець 33 гандболістів; друга група – рухливі ігри для відпрацювання технічних і тактичних навичок гри. Після проведення експерименту з’ясувався статистично значимий приріст показників рівня фізичної підготовленості, що зафіксовано тільки у випробовуваних експериментальної групи, які займалися за авторською методикою. Крім визначення показників фізичної підготовленості гандболістів за результатами тестування здійснювався аналіз технічної підготовленості обстежуваних, що виявило також достовірний приріст.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Щербакова, Олена. "Психологічні детермінанти становлення особистості академічно здібного учня базової школи". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(51) (2020): 263–73. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1-263-273.

Повний текст джерела

Анотація:

Виклик сьогодення такий, що сучасний учень повинен отримувати можливість не тільки здобувати знання, необхідні компетенції основ наук, але і розвивати особистісні ресурси психологічного благополуччя. Стаття присвячена теоретичному аналізу психологічних детермінант становлення особистості академічно здібного учня базової школи. Обґрунтовано специфіку впливу особистісних якостей та властивостей на становлення особистості у молодшому підлітковому віці. Встановлено, що одним із чинників становлення особистості академічно здібного учня є психологічне благополуччя. Переживання благополуччя (або неблагополуччя) інтегративне, на нього впливають різні сторони буття молодшого підлітка, в ньому злиті багато особливостей ставлення підлітка до себе і навколишнього світу. Встановлено що психологічне благополуччя, як показник якості життя людини, є досить складним явищем і процесом, що відображає когнітивно-емоційну оцінку людиною якості свого життя і виявляється в задоволеності ним загалом і окремими його сферами, у переживанні позитивних емоцій і почуттів, у відчутті реалізації власного потенціалу. Узагальнено і виділено основні компоненти психологічного благополуччя: самосприйняття (позитивна самооцінка себе і свого життя в цілому, усвідомлення і прийняття не тільки своїх позитивних якостей, але і своїх недоліків), позитивні відносини з оточуючими (вміння співпереживати, так і здатність бути відкритим для спілкування), автономія, управління навколишнім середовищем (успішне оволодіння різними видами діяльності, здатність досягати бажаного, долати труднощі на шляху реалізації власних цілей), мета в житті (почуття осмислення існування), особистісний ріст (передбачає прагнення розвиватися, навчатися і сприймати нове). Зроблено висновок, що для становлення особистості академічно здібного учня та для успішного втілення себе в житті необхідно бути компетентним у питаннях емоційного самопочуття та психологічного благополуччя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Левченко, Тетяна. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛЕКСИКО-ТЕМАТИЧНИХ ГРУП У СОЦІАЛЬНИХ ДІАЛЕКТАХ". Society. Document. Communication, № 7 (19 листопада 2019): 75–92. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-75-92.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано функціонування лексико-тематичних груп у соціальних діалектах. Зокрема функціонування зоо‑ та фітоморфізмів у кримінальному арго на території України у 20-30-х роках минулого століття досі не було об’єктом комплексного дослідження, що зумовлює актуальність нашої розвідки. З огляду на це, наша мета полягає в аналізі найчисельнішої лексико-тематичної групи, яку представлено у кримінальному арго 20-30-х років ХХ століття зоо- та фітоморфізмами та в дослідженні процесу лексичної метафоризації і динаміки розвитку пропонованої групи лексики. Аналізуючи різні моделі перенесення, варто зазначити, що метафоризація фітоморфізмів здійснюється за подібністю, що сприймається органами відчуття (зором, слухом, дотиком, нюхом) і за схожістю емоційно‑психологічного сприйняття. Позитивні чи негативні емоції дають змогу поєднувати в одній назві реалії дійсності, що зумовлюють однаковий емоційний стан або характеризуються однаковим емоційним станом. Охарактеризовано риси зоо- і фітоморфних перенесень, в яких яскраво виражена пейоративна маркованість. Риси, ознаки, властивості представників тваринного і рослинного світу спрямовуються на приниження гідності, підрив довір’я до людини. На позначення цього явища у лінгвістиці використовують термін «дисфемізм» або «какофемізм», які представляють троп, що полягає в заміні звичайної, нейтральної назви грубим, вульгарним словом або висловом з метою приниження об’єкта її позначення, для емоційного підсилення та увиразнення висловлення; іноді це є виявом мовної бравади, прагненням епатувати слухача. Таким чином визначено, що дисфемізми – це зоо- і фітоморфічні метафори стосовно людини, уживання грубих, лайливих, непристойних слів. На основі аналізу наукової літератури і словників, які містять жаргонну лексику, зафіксовано тенденцію вживання арготизмів у певному тематичному спрямуванні, зокрема і тих, що є російськими відповідниками. Джерелом метафоричного вживання арготизмів виступають такі тематичні групи слів: а) назви тварин; б) назви рослин; в) назви частин тіла людини. Негативна оцінна конотація відіграє вирішальну роль у метафоричних значеннях кримінального арго. Лексико-тематична група зоо- та фітоморфізмів у кримінальному арго свідчить про матеріальні і духовні цінності кримінального світу і дає змогу побачити суспільні проблеми в цілому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Гальченко, Л. В., О. В. Бессарабова та І. Є. Дядечко. "РОЗВИТОК КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ ІЗ ДЦП, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ БОЧЧЕ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (27 вересня 2021): 126–32. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-18.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі теоретичного аналізу літературних джерел і матеріалів спеціалізованих періодичних видань визначено цілі, завдання і методи дослідження, а також механізм дії засобів адаптивної фізичної культури (АФК) на розвиток координаційних здібностей у дітей з дитячим церебральним паралічем (ДЦП). У статті розглядається питання розробки методичного комплексу для розвитку показників координаційних здібностей у дітей з ДЦП на заняттях з гри бочча із застосуванням спеціально спрямованих вправ та адаптованих рухливих і народних українських ігор на влучність. У дослідженні брали участь дівчатка і хлопчики у віці 9–11 років з середньою і важкою формою спастичної диплегії. Визначено координаційні здібності дітей з ДЦП, при цьому виявлено найменш розвинені групи м’язів, що дозволило найбільш ефективно підібрати методику занять. За методикою Т.Є. Казакової оцінено ступень підготовленості дітей з ДЦП до занять бочча. Проаналізовано зміни координаційних здібностей у дітей з ДЦП під впливом спеціально спрямованих вправ з м’ячем, які включалися в зміст адаптованих рухливих і народних українських ігор на влучність. Доведено ефективність застосування спеціально підібраних вправ та ігор на влучність в експериментальній групі. Показники точності метання м’яча покращилися, і ці відмінності є достовірними (р<0,05). Діти значно легше потрапляли в ціль м’ячем, покращилася здатність володіти своїм тілом, діти навчилися грати в команді, з’явилося прагнення до перемоги і до оволодіння новими навичками. Покращилася координація в цілому, діти стали більш стійкими до фізичних навантажень, більш витривалими, значно зросла здатність утримувати рівновагу. Використання ігор на влучність на заняттях бочча сприяло поліпшенню не тільки точності рухів рук і ніг, координації рухів, статичних і динамічних здібностей, а й покращенню психоемоційного стану дітей з ДЦП. Ігровий характер і викликані грою позитивні емоції підсилюють фізіологічні процеси в організмі і покращують роботу всіх органів і систем. Прагнення дітей до досягнення спільної мети сприяє поліпшенню координації рухів, більш точному орієнтуванню в просторі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

ФЕСЕНЮК, Наталія, Ніна КОЛЯДЕНКО, Євген РОМАНЕНКО та Наталія ЗДОРОВЕНКО. "ВПЛИВ СПІЛКУВАННЯ З ТВАРИНАМИ НА ПСИХІЧНІ СТАНИ ДІТЕЙ З ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ТА ВАДАМИ ЗОРУ". Психологічне здоров’я, № 1 (28 квітня 2021): 103–19. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-9.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми. В джерелах наукової літератури відсутня чітка класифікація та структура негативних психічних станів щодо переважання чи наявності їх окремих видів в тому чи іншому віковому періоді, є недостатнім відповідний психодіа- гностичний інструментарій, залишаються недостатньо розробленими і теоретично об- ґрунтованими методики психокорекції негативних психічних станів. Серед рекомендацій психокорекційних втручань немає методики анімалотерапії, дане питання взагалі недо- статньо розроблене та мало висвітлене в наукових джерелах, в той час як у всьому світі використання тварин-асистентів з лікувально-реабілітаційною метою стає все більш популярним і поширеним, що спостерігається також і в Україні. Формулювання мети статті: обґрунтувати зоопсихологічні механізми та визначити ефективність психоко- рекційного впливу тварин. Виклад основного матеріалу. В результаті спостереження за реакціями дітей на тварин і ставленням до них, нами було виокремлено чотири типи реа- гування: І – адекватні реакції (≈ 65 %); ІІ – не зовсім адекватні реакції (≈ 23 %); ІІІ – зовсім неадекватні реакції (≈ 7 %); ІV – несприйняття тварини (відсутність реакції) (≈ 5%). Спіл- кування з тваринами знижує прояви агресії, позитивно впливає на комунікативність та емоційний стан особистості. Накопичення агресивності, в поєднанні зі зниженням кому- нікативних зв’язків, обмеженням спілкування, нестачею позитивних емоцій, може спричи- нити виникнення негативних психічних станів та призвести до невротизації особистості. Спілкування ж із тваринами в процесі психокорекції, дозволяє знизити поріг агресивності, що має важливе психопрофілактичне значення. Висновки. Психологічна корекція на основі зоотерапії, завдяки тому, що взаємодія організовується опосередковано, через тварин, до- помагає вирішити комунікативно-особистісні проблеми, створити позитивну мотивацію успіху, знизити прояви негативних форм поведінки та невмотивованої агресії, розширити спектр виявлення емоцій, надає можливість зняти психоемоційне напруження, оптимізу- вати очікування та спрямувати активність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Дорошенко, М. "Частки як виразники позитивних емоцій у політичному дискурсі". Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство), вип. 25 (2017): 70–76.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Івченко, Н. С. "КАРНАВАЛІЗОВАНИЙ АНІМАЦІЙНИЙ ЕКОДИСКУРС: ЕКОЛОГІЯ ЕМОТИВНИХ МОВНИХ ЗАСОБІВ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 99–105. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Роботу присвячено вивченню взаємодії двох сучасних сфер наукових інтересів лінгвістики – емотіології та еколінгвістики. На їхньому стику сформувалася нова наукова галузь – емотивна еколінгвістика, яка досліджує мову крізь призму екологічної вмотивованості емоцій, що виражені емотивними засобами мови. Емоції є мотиваційною основою вербальної та невербальної поведінки, отже, безпосередньо визначають вибір засобів мовлення, які зі свого боку сприяють екологічному зростанню або знищенню. Уперше доведено, що до емотивних засобів мови належить не лише лексика, але й граматичні, стилістичні й синтаксичні засоби мови, які своєю виразністю сприяють емотивному забарвленню дискурсу. У дослідженні послідовно розглядаються способи вираження емотивності засобів мови вербальним модусом (номінація (пряма назва емоції), дескрипція (опис емоційного переживання) та експресія (емотивний вираз)), а також категорії емотивної семантики (афективи (емоційні засоби мови), конотативи (засоби, що мають асоціативне емотивне значення) та потенціативи (неемотивні засоби, що набувають емотивного значення в просторі анімації), репрезентовані в карнавалізованому анімаційному екодискурсі “Zootopia”. Під час передачі змісту емотивної семантики у вищезазначеному типі дискурсу не менш важливим є також і невербальний модус: аудіальний, який передає невербальні особливості мовлення, його гучність, тон, інтонації, звуки анімаційного простору, і візуальний – рухи тіла, жести, міміку, особливості побудови кадру, його яскравість, кут огляду, освітленість тощо. Особливо значущим у випадку саме карнавалізованого анімаційного дискурсу є те, яку саме емотивність транслює невербальний модус, іншими словами, чи він збігається, доповнює, регулює, або, навпаки, протистоїть чи замінює емотивне значення вербального модусу. У роботі визначено, що позитивна чи негативна забарвленість емотивів не має потенціалу впливати як на екологічність, так і на неекологічність, отже, емотивні засоби мови екологічні, якщо вони спрямовані на успішність комунікації, викладення проблем сьогодення та заохочують до екологічного зростання, і неекологічні, якщо вони орієнтовані на конфлікт і деструкцію екологічного світу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Kriukova, Liudmyla. "ВПЛИВ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ НА ПРОЦЕСИ АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКА ДО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 57–63. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.123.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкриті особливості адаптації молодшого школяра до навчального процесу. Проаналізовано останні дослідження з проблеми. Виявлено, що дана проблема набула суттєвого значення на сучасному етапі розвитку педагогічної науки. Зроблено висновок, що рівень розвитку емоційної сфери дитини визначає, наскільки адаптованою буде дана дитина до відповідного середовища. Визначені причини та форми дезадаптації першокласника до шкільного навчання. Виділені основні аспекти адаптації школяра. Розглянуто основні складові адаптивності дитини до шкільного навчання. Вивчено, що стан емоційного дискомфорту є однією з причин шкільної дезадаптації та порушення психічного здоров’я школяра. Встановлено, що адаптаційний процес буде відбуватися швидше та ефективніше при позитивному розвитку емоційної сфери першокласника. Запропоновано для підвищення рівня адаптації на основі розвитку емоційної сфери проводити т.з. кольорові експерименти, які допоможуть сформувати позитивне ставлення першокласника до навчання в школі. Такі експерименти за допомогою кольору можуть ефективно вплинути на емоційну сферу першокласника, сформувати запас позитивних емоцій щодо навчального процесу та підвищити рівень шкільної адаптації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

O.A., Bohovyk. "GEMINATION AS ONE OF THE PRINCIPLES TO VERBALIZE THE EXPRESSION OF CHARACTERS’ EMOTIONAL STATES (based on Ray Bradbury’s dystopian novel “Fahrenheit 451”)." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 88–94. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-14.

Повний текст джерела

Анотація:

Purpose. The task of this article is to study the use of gemination that is the stylistic device of repetition. It is used to depict the emotional states of the characters in the novel “451 degrees Fahrenheit” by the American writer Ray Bradbury. Until now this topic has not been examined thoroughly in scientific studies. It seems interesting to mark gemination as positive and negative one by means of the context that helps to acquire a certain expressive and evaluative judgment.Methods. The research is carried out using a descriptive method for cataloguing, systematization, and classification of factual material, as well as methods of theoretical generalization and analysis. The method of contextual analysis is used to clarify the role of expressive means in the text of the novel. This method is aimed at revealing the context, taking into account the author’s intention, and commented on the means of expression used by the writer. The application of these methods allows analyzing the use of the stylistic figure gemination as an expression of the characters’ different emotional states.Results. The article considers the theoretical aspects of repetition and stylistic devices which are based on its principle. In the novel, repetition functions as one of the principles to verbalize the expression of the characters’ emotional states. The views of linguists on the peculiarities of gemination’s functioning in the language are analyzed. The attempt to give the definition to this stylistic device is made. In linguistics, gemination is characterized as a phenomenon of the expressive syntax that has a contact location. The achievement of the influential effect is due to redundancy. Conclusions. The analyzed examples which are based on gemination mostly describe negative emotions. The number of examples in the novel where gemination is used to denote positive emotions is rather small. It is emphasized that such a distribution is not usual as it depends on the genre, the text’s general tone, and the context of the analyzed stylistic device.Key words: repetition, stylistic devices, expressive syntax, fiction, function, emotion. Мета наукової розвідки полягає в дослідженні вживання стилістичної фігури повтору гемінації, яку використано для зображення емоційного стану персонажів у романі американського письменника РеяБредбері «451 градус за Фаренгейтом», що до сьогодні не ставало предметом ретельних наукових студіювань. Цікавим видається позитивне та негативне маркування стилістичної фігури, яка залежно від контексту набуває певного експресивно-оціночного судження.Методи. Дослідження здійснено за допомогою описового методу – для інвентаризації, систематизації і класифікації фактологічного матеріалу, а також методів теоретичного узагальнення та аналізу. Для з’ясування ролі експресивного засобу в тек-сті роману було використано метод контекстуального аналізу, який спрямовано на розкриття контексту з урахуванням задуму автора та було прокоментовано виражальні засоби, якими послуговувався письменник. Використання зазначених методів дозволило здійснити аналіз уживання стилістичної фігури гемінація як виразника різних емоційних станів персонажів твору.Результати. У статті розглянуто теоретичні аспекти фігури мови повтору та стилістичних фігур, які засновані на його принципі. У тексті роману повтор функціонує як один із принципів вербалізації вираження емоційних станів персонажів. Детально проаналізовано ті з них, які використано як інструмент досягнення експресивності. Розглянуто точки зору вчених-лінгвістів на особливості функціонування гемінації в мові та зроблено спробу надати дефініцію зазначеному явищу. У науко-вих лінгвістичних розвідках гемінація характеризується як фігура експресивного синтаксису. Зазначене явище має контактне розташування, а досягнення впливового ефекту відбувається за рахунок надлишковості. Вживання гемінації у тексті привер-тає увагу читачів, акцентує увагу на найголовнішому, допомагає відобразити настрій та емоції героїв твору.Висновки. У статті звернено увагу на вживання стилістичних фігур, які засновано на принципі повтору і є семантико-стилістичною домінантою у творі письменника. Досліджувані приклади, які засновані на вживанні фігури мови гемінації, в основному описують негативні емоції. Кількість прикладів у романі, де гемінація вживається на позначення позитивних емоцій, складає незначну кількість. Наголошено, що такий розподіл не є закономірним, а залежить від жанру, загального тону твору та контексту аналізованої фігури. Ключові слова: повтор, стилістичні засоби, експресивний синтаксис, художній текст, функція, емоція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Ananchenko, K., A. Chuev, and G. Zantaraya. "Study of methods of regulation of positive emotions in martial arts." Єдиноборства, no. 3(13) (June 1, 2019): 4–12. http://dx.doi.org/10.15391/ed.2019-3.01.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Kulchitskaya, Anna, та Tetiana Fedotova. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ". Psychological Prospects Journal, № 33 (9 червня 2019): 178–91. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-178-191.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті теоретично розглянуто проблему харчової поведінки особистості (Л. Пономарьова, Р. Комер, О. Самойлова, Т. Яблонська та ін.), яка визначає не лише вподобання, схильності, цінності, установки особистості, а й культурну, етнічну та релігійну приналежність, відтворює психологічний портрет індивіда, несе приховану інформацію про його індивідуальні характеристики. Ризик порушень харчової поведінки особистості пов’язаний із низькою соціальною адаптацією, труднощами в налагодженні міжособистісних взаємин, сімейною ситуацією тощо (А Занозін, В. Сутчук, В. Шебанова й ін.). Емпірично з’ясовано, що підлітки групи ризику вирізняються емоційною та екстернальною харчовою поведінкою. У ставленні до себе в них превалюють закритість, певний рівень самокерівництва, внутрішня конфліктність і схильність до самозвинувачення. Школярі цієї групи визначили ставлення батьків до них як диктаторське, вороже та непослідовно-деструктивне. Отже, підліткам групи ризику складно переробляти емоції, не вдаючись за допомогою до їжі, і стримуватися при її вигляді, вона виконує для них психотерапевтичну функцію. Вони схильні «заїдати» свої проблеми та компенсувати таким чином власні недоліки, про що свідчать кореляційні зв’язки емоційної харчової поведінки з ворожим ставленням батьків і закритістю; екстернальної харчової поведінки з диктаторським ставленням та самозвинуваченням. Харчова поведінка підлітків групи норми характеризується здатністю обмежувати себе в їжі, прагненні харчуватися раціонально. Вони вирізняються самовпевненістю, самоприйняттям, очікуванням позитивного ставлення з боку інших та усвідомленням власної цінності. Підлітки визначили ставлення до себе батьків як автономно-відсторонене та позитивно-гармонійне. Тобто, з одного боку, наявна довіра та позитивний інтерес у батьків до своєї дитини, її повне психологічне прийняття; з іншого – відсутність тенденцій до заступництва й певне відмежування від проблем дітей, їх оцінка як цілком дорослих осіб. Установлено кореляційні зв’язки обмежувальної харчової поведінки з автономно-відстороненим і позитивно-гармонійним ставленням батьків та із самовпевненістю; екстернальної харчової поведінки із самоприйняттям.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Матович, О. О., та І. Ю. Онищук. "ФУНКЦІЮВАННЯ КОНСТИТУЕНТІВ МОВЛЕННЄВОГО ВАРІАНТА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ “FACE” У ДЕТЕКТИВНИХ РОМАНАХ ХХ СТОЛІТТЯ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 136–44. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-19.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається лексико-семантичне поле “FACE”, що бере участь у створенні образу персонажа, а саме в його описі, у детективному романі. Шляхом суцільної вибірки було отримано 659 контекстів портретних описів персонажів детективного роману XX сторіччя. Нами з’ясовано, що портретні вкраплення (93%) превалюють над портретними описами (1,4%), що зумовлено жанровою специфікою досліджуваних творів. Такий прийом сприяє створенню динамічності оповідання, а також є сюжетною і структурною ланкою в текстах завдяки частим повторенням і уточненням портретних характеристик персонажів. Прийом, який автори детективних романів влучно застосовують для створення ефекту напруженості та загадковості. Число конституентів лексико-семантичного поля “FACE” становить 1 929 одиниць, найбільш актуалізовані такі зони: «очі», «особа загалом», «рот». Важливою роллю конституентів лексико- семантичного поля “FACE” є номінація вираження емоцій, мімічних і немімічних, через які автор передає переживання і почуття персонажів, надаючи їм достовірності. Загалом у межах усієї вибірки було зафіксовано всього 478 випадків експлікації емоційних переживань персонажа. У досліджуваних текстах були зафіксовані номінації почуття любові, а також 39 видів емоцій, станів і реакцій. Отримані дані були структуровані відповідно до номінацій позитивних, негативних і нейтральних емоцій. Аналіз виявив значну чисельну перевагу групи негативних емоцій, а саме «гнів», «невдоволення», «сором». У групі нейтральних емоцій превалюють «здивування», «здивування й інтерес», що цілком закономірно і зумовлено жанровою специфікою творів. Група позитивних емоцій найменш численна, ситуативна і не пов’язана із кримінальними сценами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Ігнатенко, Д. Є. "Інтенсивність вияву позитивних емоцій у фразеологізмах англійської, німецької, російської та української мов". Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах, Вип. 33/34 (2017): 35–48.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Фельцман, І. М. "Лексико-семантичний аналіз іменників на позначення позитивних емоцій у сучасній англійській мові". Сучасні дослідження з іноземної філології, Вип. 7 (2009): 429–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Фельцман, І. М. "Лексико-семантичний аналіз іменників на позначення позитивних емоцій у сучасній англійській мові". Сучасні дослідження з іноземної філології, Вип. 7 (2009): 429–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Ihnatenko, D. Ye. "Інтенсивність вияву позитивних емоцій у фразеологізмах англійської, німецької, російської та української мов." Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах, № 33-34 (2017): 35–48. http://dx.doi.org/10.31558/2075-2970.2017.33-34.4.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Kirsanova, Svitlana. "СКЛАДНИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 23 (24 листопада 2020): 106–10. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.106-110.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі аналізу наукової літератури узагальнено погляди вчених щодо формування готовності студентів до міжособистісної взаємодії в полікультурному середовищі педагогічного університету, розглядається структура означеного поняття. Актуальність проблеми зумовлена необхідністю створення і налагодження конкретного механізму, у якому етнічна самосвідомість виступала б важливим чинником усвідомлення причетності до рідної етнічної культури, розуміння її значення в консолідації української нації, у формуванні її національно-державних інтересів. Засучасних умов глобалізованого полікультурного суспільства підготовленість студентської молоді до міжособистісної взаємодії в полікультурному середовищі педагогічного університету – це не лише провідна компетентність людини, але й органічний складник її професійної діяльності.Мета дослідження полягає в розкритті змісту і складників готовності студентської молоді до формування міжособистісної взаємодії в полікультурному середовищі педагогічного університету. Змістова структура поняття готовності, на думку авторки, включає полікультурні знання, уміння, навички, внутрішні емоції й емоційно-ціннісні ставлення, культурну обізнаність, що забезпечує розуміння суті різних культурних явищ, їхніх характеристик тавзаємозв’язку, наявність проникливості та здатності до оцінювання культурних феноменів, дій представників різних культур та самооцінки власної поведінки.Результати наукового пошуку надали можливість виокремити структурні компоненти (раціональний, аксіологічний, дієвий, рефлексивний), критерії та показники: мотиваційно-потребнісний (розвиненість мотивів щодо оволодіння знаннями та вміннями полікультурної взаємодії, наявність потреби в їхньому постійному вдосконаленні); емоційно-ціннісний (прояв позитивного ціннісного ставлення до інших культур та їх носіїв, відчуття позитивних емоцій від спілкування з представниками інших соціокультурних спільнот); когнітивно-функціональний (сформованість знань просутність культури, культурні особливості різних народів, правила та норми комунікації, а також умінь, необхідних для здійснення міжособистісної взаємодії: інтелектуальних, організаційних, комунікативних, рефлексивних); особистісний (сформованість особистісних якостей, необхідних для реалізації міжособистісного спілкування: емпатійність, толерантність, доброзичливість).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Романова, Н. В. "ЕЛІПТИЧНІ РЕЧЕННЯ ЯК ЗАСІБ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙ (на матеріалі оповідання Б. Рейман “Die Geschwister”)". Лінгвістичні дослідження, № 53 (2020): 105–16. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.53.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено синтаксичний рівень вербалізації емоцій психічної категорії. Виокремлено два різновиди еліптичних конструкцій: без головних та другорядних членів речення. Еліпсис визначено як специфічний тип висловлювання з пропущеним елементом, що легко домислюється з контексту. З’ясовано, що функції еліпсисів корелюють з авторським та персонажним мовленням, опосередковуються суб’єктивною оцінкою. Авторське мовлення має гетерогенний (оповідь, опис, розмірковування), персонажне — гомогенний (діалог, полілог) характер. Парадигма емоцій авторки обмежена негативними, персонажів — негативними, позитивними, нейтральними переживаннями та апелює до амбівалентних, негативних і позитивних емоційних патернів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Карпенко, Євген. "Репрезентація аксіологічного потенціалу емоційного інтелекту в працях українських учених". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T3 (2019): 127–43. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-127-143.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено аналізу сучасних поглядів українських учених на феномен емоційного інтелекту. Вони функціонують у руслі окреслених моделей його дослідження (модель здібностей, змішана модель та модель характеристик) і відзначаються різною предметною спрямованістю. Однак більшості з них притаманне розуміння емоційного інтелекту як здатності особистості до інтелектуального, свідомого, розумового контролю над власною афективною сферою і підпорядкування емоцій досягненню мети у площині міжособистісної взаємодії, а також особистісного і професійного розвитку. Зазначається, що проаналізовані наукові підходи тією чи іншою мірою містять у собі латентні можливості для з’ясування змісту аксіологічного потенціалу емоційного інтелекту в процесі персонального життєздійснення. Втім він досі належним чином не висвітлений у наявних наукових дослідженнях. У статті також розкрито зміст суміжних понять, а саме – соціального, професійного, мотиваційного та екзистенційного інтелектів. Вказано, що перший переважно розглядається крізь призму досягнення успіху в міжособистісній взаємодії, другий – підвищення ефективності у сфері діяльності, третій – орієнтує на досягнення персональних цілей, а четвертий – відповідає за ставлення індивіда до трансцендентних питань. Разом вони виявляються пов’язаними з такими компонентами емоційного інтелекту, як організмічне чуття та емоційна компетентність. При цьому перше виступає внутрішньоособистісним механізмом ідентифікації і розуміння закладеного в емоціях смислу, а друга – за його прикладне втілення у просторі міжособистісної взаємодії. Відтак обидва механізми позитивно позначаються на якості та внутрішній узгодженості процесу життєздійснення особистості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Shcherbakova, Оlena. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА АКАДЕМІЧНІ ЗДІБНОСТІ УЧНІВ СТАРШОГО ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 195–200. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.143.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена виявленню особливостей емоційного інтелекту в учнів з різними типами академічних здібностей. Доведено, що на рівень розвитку емпатії та здатності до управління емоціями інших позитивно позначається домінування внутрішньої мотивації у структурі типологічних профілів академічно успішних школярів. Встановлено, що нижча емоційна обізнаність, низька здатність до мотивування себе на переживання певних емоцій, слабо виражена емпатія та низька здатність до управління емоціями інших характеризують учнів з низьким рівнем академічних здібностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Меленчук, Наталя. "САМОСТАВЛЕННЯ АВАНТЮРНИХ ОСІБ: ПОШУК ВІДМІННОСТЕЙ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 9(54) (27 лютого 2020): 107–17. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).10.

Повний текст джерела

Анотація:

В цій статті презентовано результати дослідження самоставлення осіб з різним рівнем авантюрності. Здійснено аналіз досліджень щодо визначення таких феноменів, як: «авантюрність», «самоставлення». Авантюрність, як складна властивість особистості, розглядається з позицій континуально-ієрархічного підходу до структури особистості. Актуальність розробки проблеми пов’язана з потребою вивчення властивостей особистості, котрі вимагають від особистості сміливих, швидких, а інколи й ризикованих дій в умовах високої невизначеності. Такою властивістю є схильність особистості до авантюрної поведінки (авантюрності). Ми припустили, що авантюрна особистість, за даними літератури, має позитивне ставлення до себе. Для емпіричної перевірки було обрано: оригінальний психодіагностичний «Тест-опитувальник схильності до авантюрності» (АВАНТ-1)» О. П. Саннікової, О. І. Саннікова, Н. І. Меленчук і методику «Тест-опитувальник самоставлення особистості» С. Р. Пантілєєва, В. В. Століна. Встановлено статистично значимі взаємозв’язки показників авантюрності і самоставлення. Якісний аналіз за допомогою методу асів і профілів дозволив вивчити психологічні особливості самоставлення осіб, які різняться рівнем авантюрності. Показано, що особи з низьким рівнем авантюрності в даній виборці є схильними до більшого самоприйняття, схвалення себе в цілому і більш позитивного ставлення до себе. Особи з високим рівнем авантюрності, характеризуються невисокими значеннями за показниками самоставлення та відсутністю негативних емоцій в сторону свого «Я». Представники групи осіб з високим рівнем авантюрності не готові поставити собі в провину свої промахи, невдачі, власні недоліки і не схильні до самозвинувачення. Таким чином, в роботі доведено припущення про те, що авантюрні особи, хоча за рівнем нижче, ніж не авантюрні особи, характеризуються позитивним самоставленням, самоінтересом, саморозумінням, самоповагою, аутосимпатією, самовпевненістю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Щербакова, Катерина, Лілія Макаренко та Надія Щербакова. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 288–97. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.423.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом теоретичного аналізу є проблема забезпечення психологічного здоров’я дітей старшого дошкільного віку. При цьому психологічне здоров’я розглядається як одна із складових здоров’я людини в цілому і характеризується індивідуальними особливостями (станом психологічного комфорту, оптимізму, душевного спокою, рівновагою) та іноді проявом деяких психокомплексів: тривожністю, невпевненістю в собі, відчуттям самотності, незадоволеністю стосунками з близькими людьми (батьками, родиною, вихователями, однолітками тощо). У статті зроблено спробу розглянути окремі організаційно-педагогічні умови використання в освітньому процесі дитячого садка музики як ефективного засобу позитивного впливу на емоційний стан дитини, особлива увага приділялася ознайомленню дітей з колисковою піснею. Результати проведеного дослідження довели, що діти знають і люблять колискові пісні, але їм не вистачає досвіду з використання цих пісень у виконанні матусі (бабусі). Під час експериментальної роботи вони знайомилися з музичними особливостями колискових пісень. Це створювало умови для формування мистецько-творчої компетентності як здатності дитини практично реалізовувати свій художньо-естетичний потенціал для отримання бажаного результату творчої діяльності на основі позитивних емоцій і почуттів. Під час слухання колискових пісень, діти з допомогою вихователя відмічали ніжний, лагідний характер мелодії та змісту, звертали увагу на емоційні стосунки між мамою і малям. Після проведеного експерименту діти часто співали колискові своїм лялькам, передавали свою ніжність та любов до них. Упровадження в освітній процес колискової пісні давало можливість забезпечувати у дітей позитивне самопочуття, готовність виявляти увагу і турботу до інших людей. Отже, маємо зазначити, що колискові пісні виконують захисну функцію, вони є універсальним терапевтичним засобом, що забезпечує, перш за все, психологічне здоров’я дитини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Єфімова, А. І., та І. С. Расторгуєва. "ВИКОРИСТАННЯ ДОШКИ ЄВМІНОВА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ПОСТАВИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 80–85. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Систематизація й узагальнення сучасних науково-методичних знань з питань використання профілактора Євмінова для пацієнтів із порушеннями постави дають змогу розширити та сформувати уявлення про актуальність цієї методики. Мета наукового дослідження – надати теоретичний аналіз та узагальнити дані науково-методичної літератури щодо використання гімнастичних загальнорозвивальних і спеціальних коригуючих вправ як одного з засобів лікувальної фізичної культури, зокрема їх виконання на дошці Євмінова для лікування та профілактики порушень постави; проаналізувати та узагальнити дані опитування щодо ефективності застосування дошки Євмінова. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури з тематики дослідження, опитування. Постава – це звичне положення тіла людини у спокої та в русі. Вона визначається під час стояння, сидіння, ходьби та виконання інших видів рухової діяльності. Відхилення від правильної постави називають порушенням або дефектом постави. Порушення постави – це не хвороба, але людина з порушеною поставою перебуває у групі ризику щодо розвитку ортопедичної патології хребта, захворювань органів дихання, травлення тощо. Одним із засобів лікувальної фізичної культури, що застосовується для лікування порушень постави, є гімнастичні вправи з використанням дошки Євмінова. Згідно з результатами опитування щодо ефективності застосування дошки Євмінова 71,4 % осіб відзначили покращення, 25,2 % – не відчули результату, 3,4 % респондентів констатують погіршення стану. Позитивне враження від занять лікувальною фізичною культурою з використанням дошки Євмінова склалось у 94,8 % пацієнтів; нейтральне (візит не викликав особливих емоцій) – у 4,7 %, негативне – у 0,5 % пацієнтів від загальної кількості опитаних. Аналіз літературних джерел підтверджує наявність проблеми порушення постави у населення України. Проте на основі власних досліджень ми дійшли висновку, що використання гімнастичних загальнорозвивальних та спеціальних коригуючих вправ як одного з засобів лікувальної фізичної культури, зокрема їх виконання на дошці Євмінова, має позитивний вплив на стан постави.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

M.O., Orap, Akimova N.V., and Kalba Ya.Ye. "Subjective well-being and anxiety level during the COVID-2019 crisis: study in Ukrainian adolescence." Insight: the psychological dimensions of society, no. 6 (December 10, 2021): 28–39. http://dx.doi.org/10.32999/2663-970x/2021-6-3.

Повний текст джерела

Анотація:

The global pandemia and introduced quarantine provides completely new social conditions that affect the mental health of people. The influence of trait and state anxiety on people with different levels of subjective well-being in quarantine remains unexplored. Method: We used the PERMA-Profiler (J. Butler, M. Kern) technique to diagnose the overall level of subjective well-being and its components. The STAI method (С. Spielberger) was also used to study the level of respondent’s trait and state anxiety. Results: It was found that the overall level of life satisfaction is sig- nificantly negatively correlated with the level of trait anxiety (r = - .25). The level of state anxiety was unexpectedly lower at the beginning of quarantine (43.95 ± 3.90), than one month later (48.50 ± 5.08). Qualitative analysis has led to the conclusion that in adolescence this is due to a lack of awareness of the dangers of a pandemic and the general attitude to quarantine as a holiday and vacation. There was an inverse relationship between anxiety and positive emotions before the quarantine, but under quarantine, positive emo- tions lost their potential to contain anxiety, and correlations were insignificant, so even positive events under quarantine could not reduce COVID-19 anxiety. However, the general level of subjective well-being of Ukrainian youth does not correlate with the level of anxiety and has not changed significantly during the first months of the quarantine. Conclusions: The concept of subjective well-being of Ukrainian youth is based primarily on subjective indicators of positive emotions and meanings and much less depends on more objective criteria, such as health, engagement and accomplishment. It was found that during the first month of the quarantine, the level of state anxiety did not affect the experience of subjective well-being by Ukrainian adolescence. Key words: subjective well-being, anxiety, pandemic, COVID-19, quarantine, adolescence. Пандемія та запроваджений карантин створили цілком нові соціальні умови, котрі впливають на стан психічного здоров’я людей. Недослідженою залишається особистісна і ситуативна тривожність осіб з різним рівнем суб’єктивного благополуччя в умовах карантину. Методологія та методи. Використано методику “PERMA-Profiler” (Дж. Батлер, М. Керн) для діагностики загального рівня суб’єктивного благополуччя та його складових. Використано методику “STAI” (Ч. Спілбергер) для дослідження рівня особистісної та ситуативної тривожності респондентів. Результати. Встановлено, що загальний рівень задоволення життям значуще негативно корелює з рівнем загальної (особистісної) тривожності (r = - .25). Зафіксовано, що рівень ситуативної тривожності є неочікувано статистично нижчим на початку карантину (43.95±3.90), ніж через місяць після (48.50±5.08). Якісне аналізування дало змогу констатувати, що у юнаків це пов’язано з недостатнім усвідомленням загроз пандемії та загальним ставленням до карантину, як до відпочинку і канікул. З’ясовано, що причинами ситуативної три- вожності на початку карантину було переважно обмежене спілкування, страх за здоров’я та обмежена мобільність. Звернуто увагу, що до початку карантину існувала обернена залежність між рівнем тривожності та позитивними емоціями, але через місяць карантину позитивні емоції втратили свій потенціал щодо стримування рівня тривожності. Констатовано, що встановлені кореляції є неіс- тотними, навіть позитивні події в умовах карантину не здатні знижувати рівень тривожності щодо COVID-19. Встановлено, що загальний рівень суб’єктивного благополуччя українського юнацтва не корелює з рівнем тривожності та істотно не змінився за перші місяці запровадженого карантину. Висновки. З’ясовано, що благополуччя української молоді ґрунтується насамперед на суб’єктивних показниках позитивних емоцій, і значно менше залежить від більш об’єктивних критеріїв, таких як стан здоров’я, залученість та досягнення. Було встановлено, що впродовж першого місяця запро- вадженого карантину рівень ситуативної тривожності не вплинув на переживання суб’єктивного благополуччя українськими юнаками і юнками. Ключові слова: суб’єктивне благополуччя, тривожність, пандемія, COVID-19, карантин, юнацтво.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

СИНЯКОВА, Віра. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ СОЦІАЛЬНОЇ СИТУАЦІЇ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ЗАМІСНОГО БАТЬКІВСТВА". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3 (52) (21 лютого 2022): 140–45. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.20.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто актуальну проблему соціальної ситуації розвитку в умовах замісного батьківства, проведено теоретичний аналіз літератури щодо ролі сімейного середовища у формуванні особистості дитини, його детермінантності, цінності та незамінності у вихованні, адаптації та соціалізації дітейсиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Зазначено, що діти, які позбавлені батьківського піклування, відрізняються від дітей, які виховуються у сім’ї, за деякими неявними психологічними характеристиками. Наслідки цих відхилень проявляються через труднощі адаптації до умов життєдіяльності у замісній сім’ї. У статті подано інформацію про те, що соціальна ситуація розвитку у замісних сім’ях має психологічні особливості: відсутність біологічного зв’язку між прийомною матір’ю та дитиною; вплив негативного життєвого досвіду дитини на процес соціалізації у замісній сім’ї; негативні установки та афективні прояви замісних батьків. Зроблено висновки, що в умовах створення замісної родини найбільш важливим є етап адаптації – знайомство з новими соціальними ролями, вирішення складних психологічних ситуацій. У статті визначено завдання прийомних батьків щодо створення сприятливої ситуації розвитку: психологічна, соціальна, педагогічна підтримка дітей; втілення програми реабілітації основних сфер життєдіяльності дитини на основі отриманих діагностичних результатів; індивідуальна робота з дитиною щодо максимального забезпечення її нормального розвитку. Також визначено низку факторів, що впливають на соціальну ситуацію розвитку дитини у замісній сім’ї. Наукова новизна визначається через висвітлення основних критеріїв сприятливої соціальної ситуації у формах замісного батьківства: для дитини – це переважання позитивних емоцій, позитивне ставлення до прийомної сім’ї, довіра до її членів, адекватне сприйняття прохань і вимог; для сім’ї – адекватне сприймання поведінки дитини; розуміння проблем прийомної дитини та власних проблем. Критеріями оцінки психологічного клімату у прийомній сім’ї визнано: доброзичливе ставлення членів сім’ї один до одного; почуття захищеності та емоційної задоволеності; відповідальність членів сім’ї один за одного; прагнення проводити вільний час у домашньому колі, разом виконувати домашню роботу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Біла, Світлана, та Ірина Негура. "УСНІ СПОГАДИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ПОВСЯКДЕННОСТІ У ЗАКЛАДАХ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Problems of humanities. History, № 7/49 (20 липня 2021): 184–205. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.7/49.234420.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Метою дослідження є характеристика методичних засад оптимального застосування усних спогадів як інструмента для вивчення історії повсякдення у закладах середньої освіти. Методологія дослідження передбачає застосування принципу верифікації, методології застосування методу усної історії, загальнонаукових методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше охарактеризовано теоретико-методичні засади застосування усних спогадів в освітньому процесі. Висновки. Усні спогади очевидців подій є цінними джерелами для вивчення історії повсякдення новітнього періоду у закладах середньої освіти. Їх застосування в освітньому процесі доцільне з кількох причин. Дослідницькі проєкти, виконані за допомогою методу усної історії, формують позитивну мотивацію старшокласників до вивчення історії повсякдення і регіональної історії, розвивають у них певні дослідницькі та комунікативні навички. Зібрані школярами усні свідчення респондентів про побут, особливості праці та відпочинку, внутрішні переживання, емоції можуть слугувати для подальших наукових досліджень істориків-професіоналів. Водночас усні спогади не є об’єктивними й абсолютно достовірними і потребують особливих методологічних підходів, ретельної підготовки школярів, оволодіння ними методикою інтерв’ювання, детального подальшого аналізу та інтерпретації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Шелих, А. А. "ПРАВОСВІДОМІСТЬ: ДОКТРИНАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (21 січня 2020): 14–19. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).180.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтована теоретична та практична зна-чимість правосвідомості як засобу усвідомлення суб’єк-тами необхідності правомірної поведінки, що забез-печує суспільний розвиток. Наголошено на проблемі поширення різноманітних форм деформації правосві-домості. Обґрунтовується необхідність переосмислен-ня цінності категорії «правосвідомість», вироблення механізмів підвищення її ролі як серед населення, так і серед представників влади. Актуальність досліджен-ня правосвідомості пов’язана також із її ключовим зна-ченням для правопорядку та розбудови держави.Правосвідомість досліджена як складне багато-аспектне явище, що має різні рівні прояву та потре-бує не лише вивчення, а й переосмислення. У статті проаналізовано та узагальнено наявні доктринальні уявлення про правосвідомість, визначено їх позитивні та негативні риси. Констатовано факт, що загально-теоретична наука ХХІ ст. не виробила єдиного підхо-ду до розуміння правосвідомості. Наявні визначення класифіковані через ставлення суб’єктів до права та елементів правової системи, вплив права на індивідів, закріплення навичок правової поведінки за допомогою відбиття правової дійсності, юридичні знання та оці-ночне ставлення до практики, соціально-правові уста-новки та ціннісні орієнтації суб’єктів через пізнання права, його місце і роль у забезпеченні свободи особи та загальнолюдських цінностей.Обґрунтоване авторське визначення правосвідомо-сті як фільтру, через який забезпечується сприйнят-тя правової дійсності, формується оціночне ставлення до неї і який уособлюється у формі правових знань, по-чуттів, емоцій, уявлень і переконань. Ознаками право-свідомості визначено: забезпечення сприйняття право-вої дійсності; формування оціночного ставлення до неї; повна форма уособлення; складається із сукупності правових знань, почуттів, емоцій і переконань; вико-нує регулятивну і пізнавальну функцію; поширюється на всі без винятку елементи правової дійсності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Позитивні емоції"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями