Статті в журналах: "Позитивна мотивація"

1

Колесніков, Олександр. "Роль привабливості професії у структурі мотивації трудової діяльності держслужбовців". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)Т1 (2020): 129–48. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-129-148.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена вивченню структури мотивації трудової діяльності держслужбовців, факторів, які роблять професію привабливою чи непривабливою для них, а також особливостей взаємозв’язків між цими показниками. Зокрема, виявлено, що держслужбовців у своїх професії приваблює її важливість у соціумі, характеристики робочого дня та можливість контактувати, працювати з людьми; наявність умов для творчості та самовдосконалення, факт відповідності роботи власному характеру, виявились для держслужбовців менш значущими. У структурі трудової мотивації держслужбовців більш вираженою є внутрішня мотивація порівняно із двома видами зовнішньої (позитивної та негативної). Водночас, зовнішня негативна мотивація є більш вираженою у співвіднесенні із зовнішньою позитивною. При переважанні у структурі професійної мотивації держслужбовців внутрішньої мотивації до праці, «важливість професії у суспільстві» стає для них менш значущою. Водночас, зовнішню позитивну мотивацію здатні підсилити такі фактори привабливості професії, як «можливості професійного самовдосконалення» та «наявність контакту з людьми». При переважанні у структурі трудової мотивації держслужбовців зовнішньої негативної мотивації, вони схильні частіше вказувати на негативні аспекти власної професії, такі як невідповідність роботи власному характеру та незадоволеність робочим графіком.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

МАМЧУР, Євген. "МОТИВАЦІЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Освітні обрії 50, № 1 (28 січня 2020): 173–76. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.173-176.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена одній з важливих умов формування професійно-ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя, пов’язаної з мотиваційною сферою особистості. Проаналізовано різні погляди вчених щодо поняття «мотив», видів мотивів (пізнавальні, соціальні), їх вияву під час навчально-виховної діяльності. Доведено, що систематична позитивна мотивація визначає орієнтованість особистості на гуманізацію та гуманітаризацію в суспільстві, пріоритет загальнолюдських цінностей, їх безпосередній вплив на рівень професійної підготовки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Яремко, Роман. "Дослідження професійної мотивації майбутніх рятувальників". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 354–62. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-354-362.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема професійної мотивації майбутніх рятувальників. Здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз наукових праць щодо проблеми професійної мотивації майбутніх рятувальників. Підібрано та проведено ряд методик спрямованих на дослідження професійної мотивації майбутніх рятувальників, готовності до ризику, особистісних якостей, самооцінки, нервово-психічної стійкості. Описано результати емпіричного дослідження. Виявлено, що у курсантів переважає адекватна мотивація до служби, ситуаційна мотивація, викликана престижністю професії та конформістський тип професійної мотивації. Визначено наступні кореляційні зв’язки. Адекватний тип професійної мотивації позитивно корелює із високим рівнем нервово-психічної стійкості, готовністю до ризику, високим рівнем домагань, високим рівнем самооцінки, врівноваженістю. Ситуаційний тип, пов’язаний із престижем професії та матеріальними стимулами позитивно корелює із середнім рівнем готовності до ризику, високим рівнем самооцінки. Ситуаційний тип, пов’язаний із романтичною привабливістю професії позитивно корелює із фемінністю та низьким рівнем готовності до ризику. Конформістський тип професійної мотивації позитивно корелює із високим рівнем домагань та готовністю до ризику. Компенсаційний тип, позитивно корелює із низьким рівнем самооцінки та сором’язливістю. Кримінальний тип професійної мотивації позитивно корелює із спонтанною агресивністю, середнім рівнем домагань, та середнім рівнем готовності до ризику. Ключові слова: мотивація, професійна мотивація, курсанти, майбутні рятувальники, типи професійної мотивації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

G.V., Chaika. "FACTORS SUPPORTING POSITIVE RELATIONS WITH OTHER PEOPLE AND PREVENTING EXCESSIVE DEPENDENCE ON THEM." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (December 1, 2021): 70–76. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-9.

Повний текст джерела

Анотація:

Objective: to find factors, i.e. personal qualities, supporting the creation of positive relationships with others and helping a person overcome too high, unhealthy sensitivity to others.Methods: indicator “positive relations with others” from the method studying psychological well-being C. Riff and indicator “sensitivity to others” from Autonomy–Connectedness Scale (ACS–30) of Bekker M.H.J., van Assen M.A.L; General Self-Efficacy Scale (Schwarzer, R., & Jerusalem, M.), Ways of Coping Questionnaire (Folkman and Lazarus), WIPPF, the Personality Views Survey III-R (S. Maddi), Self-Attitude Questionnaire (V.V.Stolin, S.R. Pantileev), Bass Orientation Personal Inventory, Zimbardo Time Perspective Syventory, Quality of Personality’s Life (Chykhantsova O.A.), Bradburn Scale of Psychological Well-Being, The Satisfaction with Life Scale (E. Diener et al.).Results: several personal traits were identified that were positively associated with “positive relations with others” and negatively with “sensitivity to others”. These were self-attitude, hardiness, self-efficacy, ability to cope with a new situation, self-understanding, choice of adaptive coping strategies in difficult situations. “Positive relations with others” were positively associated with intrinsic motivation, feelings of happiness, life satisfaction; and “sensitivity to others”, on the contrary, was positively associated with impersonal motivation and the predominance of negative emotions in life. Conclusions: positive relations with others support a person’s psychological well-being, but only if such relations are built on an equal footing. The ability to establish and maintain positive relationships with others is influenced by good self-attitude and hardiness. The development of these personal traits is especially useful if the ability to have positive relations is insufficiently developed. In addition, these personal traits will help to get rid of excessive sensitivity to the will, views, thoughts, beliefs that may be imposed by other people. To achieve positive relations on an equal basis, a person must rely on internal motivation, i.e. their own motivation in their actions, and also choose conditionally adequate coping strategies.Key words: positive relations with others, sensitivity to others, self-attitude, hardiness, coping strategies, psychological well-being, motivation. Мета – віднайти фактори, тобто особистісні якості, які підтримують створення позитивних стосунків з іншими та допомагають людині перебороти занадто високу, нездорову чутливість до інших. Методи: показник «позитивні відносини з іншими» методики вивчення психологічного благопо-луччя К.Ріфф та показник «чутливість до інших» тесту «Автономія-прив’язаність» Bekker M.H.J., van Assen M.A.L; шкала самоефективності Р.Шварцера та М. Єрусалема, копінг-тест Лазаруса і Фол-кмана WIPPF, тест життєстійкості С. Мадді, тест-опитувальник самоставлення особистості В.В. Сто-ліна, С.Р. Пантилєєва, опитувальник для визначення спрямованості особистості, опитувальник часової перспективи Ф. Зімбардо, опитувальние для вивчення якості життя особистості О.А. Чиханцової, опитувальник афективного балансу Н. Бредберна, шкала задоволеності життям E. Diener et al.Результати. Була виявлена низка рис, які позитивно пов’язані із позитивними відносинами з іншимиі негативно пов’язані із чутливістю до інших. Це самоставлення, життєстійкість, самоефективність, здатність впоратися з новою ситуацією, саморозуміння, вибір адаптивних копінг-стратегій у складних ситуаціях. Позитивні відносини з іншими позитивно пов’язані із внутрішньою мотивацією, відчуттям щастя, задоволеності життям, а чутливість до інших, навпаки, позитивно пов’язана із безособовою мотивацією та із переважанням у житті негативних емоцій.Висновки. Позитивні стосунки з іншими підтримують психологічне благополуччя людини, проте, лише за умови, що такі стосунки будуються на рівноправній основі. На здатність встановлювати та підтримувати позитивні стосунки з іншими впливають добре самоставлення і життєстійкість. Розвиток цих особистісних рис особливо корисний, якщо здатність до позитивних стосунків розвинена на недостатньому рівні. Крім того, ці особистісні риси сприятимуть позбавленню від надмірної чутливості до волі, поглядів, думок, переконань, що можуть нав’язуватися іншими людьми. Для досягнення позитивних взаємин на рівноправній основі людина має спиратися на внутрішню, тобто власну мотивацію у свої діях, та також обирати умовно адекватні копінг-стратегії.Ключові слова: позитивні відносини з іншими, чутливість до інших, самоставлення, життєстійкість, копінг стратегії, психологічне благополуччя, мотивація.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

ЧИСТЯКОВА, Людмила. "ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО ЕКОЛОГОЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 419–27. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-419-427.

Повний текст джерела

Анотація:

АНОТАЦІЯ У статті осмислюється проблема формування позитивної мотивації студентів до екологозбережувальної діяльності. Актуальність студії визначається тим, що саме цей вид діяльності є однією із основних предметно-перетворювальних практик, які реалізуються на уроках трудового навчання в середній школі та уроках технологій у старшій школі. Специфіка професійної діяльності вчителів, які забезпечують викладання цих предметів, передбачає синтез психолого-педагогічної, методичної, навчально-виробничої та техніко-технологічної діяльності. Професійна діяльність учителя трудового навчання та технологій ґрунтується на високому рівні психолого-педагогічної майстерності, глибоких знаннях із основ сучасного виробництва, матеріалознавства, машинознавства; уміннях реалізовувати найсучасніші технології обробки різних матеріалів. При цьому майбутньому вчителеві необхідно мати мотивацію, адже навіть висока кваліфікація не матиме високих результатів професійної діяльності, якщо не буде узгоджена з мотиваційною функцією самого процесу цієї діяльності. Саме тому мотивація розглядається як психологічний феномен, який у сукупності із соціальними, моральними, професійними інтенціями сприяє отриманню очікуваного результату. Сформульовано алгоритм, використання якого у освітній практиці, забезпечує належний педагогічний ефект. Визначено, що екологічна спрямованість діяльності майбутнього вчителя трудового навчання та технологій передбачає пошук індивідуального стилю поведінки в навколишньому середовищі, відповідальність до розв'язання різних екологічних ситуацій, усвідомлений вибір способів діяльності з урахуванням екологічних закономірностей та гармонійних відносин «людина – природа» та залучення учнів до такої діяльності. Студія засвідчує, що створення і застосування екологозбережувального середовища, раціональне використання ресурсів, розв’язання екологічних питань є важливими мотивами особистісного і професійного самоствердження майбутніх учителів трудового навчання та технологій. Ключові слова: мотивація, мотив, інтерес, екологозбережувальна діяльність, майбутній вчитель.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Квітка, Аліна. "ДІАГНОСТИЧНИЙ АПАРАТ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, № 1 (26 квітня 2021): 180–91. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.638.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито діагностичний апарат для визначення сформованості соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби. З’ясовано, що про сформованість зазначеної професійно важливої властивості можна зробити висновок на основі оцінки особистісних якостей курсантів, необхідних для соціально-комунікативної взаємодії, мотивації до вивчення проблем соціально-комунікативної компетентності, знань, умінь і навичок, необхідних для належної соціально-комунікативної взаємодії у професійному середовищі. Запропоновано три критерії для діагностики співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України з питань соціальної та комунікативної компетенції з урахуванням її структури. Ці критерії характеризують його структурні компоненти, включаючи особистісний, когнітивний та активний, а також відповідні показники. Особистому критерію соціальної та комунікативної компетентності відповідають такі показники, як стійкі пізнавальні інтереси у сфері соціальної та комунікативної взаємодії, позитивна внутрішня мотивація розвитку соціальної та комунікативної компетентності; соціальний інтелект, тобто емпатія – здатність співчувати, поставити себе на місце когось іншого; толерантність як здатність прийняти іншу людину з її перевагами та недоліками, готовність зрозуміти думку інших; комунікабельність, готовність установлювати і підтримувати контакти з іншими людьми, орієнтація на партнерство; здатність аналізувати свою комунікативну діяльність, бажання розширити комунікативний потенціал до саморозвитку та самовдосконалення. Про формування соціальної та комунікативної компетентності за когнітивним критерієм свідчать такі показники, як знання сутності професійного спілкування, його специфіки, усвідомлення морально-етичних норм і правил професійно орієнтованої комунікативної діяльності, знання особливостей міжособистісної взаємодії, загальних закономірностей групової діяльності, комунікативних стратегій і взаємодії з різними категоріями осіб (засудженими, їх родичами, представниками громадськості). Показниками активного критерію є: здатність чітко будувати ділові розмови, налагоджувати контакт і підтримувати взаємодію, долати бар’єри та комунікативні відхилення у професійному спілкуванні, проводити дискусію та переконувати з метою зменшення кількості випадків примусових заходів. Використовуючи ці критерії, пропонується виділити такі рівні формування соціальної та комунікативної компетентності: початковий, достатній та оптимальний.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

ГОРБАТЮК, Роман, та Тетяна ПОЛІЩУК. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 125–41. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.609.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкрито зміст організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, який відображає структуру, цілі діяльності, що віддзеркалюють систему цінностей колективу і стиль керівництва ним: норми, правила, традиції. Їх взаємодія утворює структуру організаційної культури педагогічного колективу. Запропоновано новий підхід щодо побудови та теоретичного обґрунтування структурно-функціональної моделі розвитку організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, яка виконує ілюстративну, трансляційну, пояснювальну, дослідницьку, прогностичну функції і дає змогу виявляти можливі технології підвищення рівня організаційної культури педагогічних колективів. Спроектована структурно-функціональна модель складається із взаємопов’язаних блоків: цільовий (мета, цілі і завдання розвитку організаційної культури), теоретико-методологічний (концепція розвитку організаційної культури педагогічного колективу, педагогічні умови; традиції, ідеали, ритуали), технологічний (інноваційна методика розвитку організаційної культури), діагностичний (критерії, параметри та рівні розвитку організаційної культури), результативний (позитивна динаміка розвитку організаційної культури). Окремим складником структурно-функціональної моделі виділено педагогічні умови розвитку організаційної культури педагогічного колективу професійного навчального закладу аграрного профілю (мотивація до розвитку організаційної культури, що сприятиме особистісному культурному, професійному зростанню суб’єктів освітньої діяльності; вдосконалення (розвиток) загальнокультурної компетентності педагогів; готовність колективу до інноваційних змін у системі цінностей; інформаційно-методичне забезпечення розвитку організаційної культури; збереження існуючих традицій та ефективне використання ідеалів, ритуалів).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

ТИМОЩУК, Наталія. "ЕЛЕКТРОННІ ПІДРУЧНИКИ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (вересень 2020): 397–408. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-397-408.

Повний текст джерела

Анотація:

Ефективне викладання іноземних мов студентам завжди посідало чільне місце серед проблем сучасної лінгводидактики. Формування мотивів вивчення іноземної мови є обов’язковим етапом роботи викладача немовного закладу вищої освіти. У статті досліджено проблему підвищення мотивації студентів немовних закладів вищої освіти до вивчення іноземної (англійської) мови професійного спрямування шляхом використання електронних підручників на заняттях. Автором розглянуто мотивацію студентів закладу вищої освіти як необхідну складову навчального процесу. На думку автора, використання електронних підручників у процесі навчання англійської мови є одним з таких методів, що якнайкраще урізноманітнюють процес навчання. У цій статті ми проаналізували, як електронний підручник може вплинути на ставлення студентів закладу вищої освіти до іноземної (англійської) мови та рівень їхньої мотивації. З цією метою 95 студентам-першокурсникам (3 групи) Вінницького національного аграрного університету було запропоновано два опитувальника іноземною (англійською) мовою для визначення мотивації вивчення дисципліни та їх ставлення до використання електронних підручників у навчальному процесі для підвищення мотивації. Результати досліджень довели, що його впровадження у навчальний процес було успішним щодо підвищення рівня мотивації студентів до вивчення дисципліни, адже більшість студентів виявили позитивне ставлення до використання запропонованого електронного ресурсу у вивченні мови. Ми вважаємо, що використання електронного підручника з іноземної (англійської) мови професійного спрямування є ефективним за умови його систематичного застосування протягом навчального року, адже аналізована форма організації навчального процесу значно підвищила мотивацію студентів до вивчення іноземної (англійської) мови професійного спрямування. На нашу думку, викладачі університетів повинні застосовувати різні підходи та стратегії для створення сприятливого навчального середовища, де студенти почувалися б зацікавленими, впевненими в досягненні своїх навчальних цілей. Ключові слова: іноземна мова, мотивація, електронний підручник, студенти університету.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Побережна, Наталя Олександрівна. "Професійна мотивація та її роль у формуванні мотивації до вивчення іноземних мов у студентів немовних ВНЗ". Освітній вимір 38 (16 травня 2013): 242–46. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3219.

Повний текст джерела

Анотація:

Побережна Н. О. Професійна мотивація та її роль у формуванні мотивації до вивчення іноземних мов у студентів немовних ВНЗ. У статті аналізуються шляхи формування оптимальної мотивації учіння студентів немовних ВНЗ до оволодіння іноземною мовою у процесі навчання. Виявлено умови, що впливають на формування позитивної мотивації слухачів до оволодіння іншомовними здібностями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Бессараб, Наталія. "Підвищення професійної компетентності вчителя як умова виховання міжкультурної толерантності молодших школярів". New pedagogical thought 105, № 1 (17 травня 2021): 102–5. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-102-105.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито питання професійної компетентності, інноваційної діяльності вчителя як умова виховання міжкультурної толерантності молодших школярів, що визначається обсягом компетенцій, колом повноважень у сфері професійної діяльності, які передбачають індивідуальний стиль роботи, спосіб досягнення освітньої мети, забезпечують якість та ефективність професійної діяльності. Схарактеризовано сутність професійної компетентності вчителя, професійну підготовку фахівця та його професійну компетентність, де перше поняття відображає процес оволодіння необхідними знаннями й навичками, а друге – результат цього процесу, якісну характеристику. Проаналізовано проблему визначення професійної педагогічної компетентності та її істотні характеристики. Зазначено, що найбільш суттєвою ознакою досліджень є трактування поняття «професійна компетентність учителя» як інтегрування відповідного рівня його професійних знань, умінь і навичок, особистісних якостей, що виявляються в результаті діяльності (рівень вихованості й освіченості учнів). Розглянуто потенціал професійної компетентності вчителя, усвідомлення актуальності та необхідності його професійної діяльності, бажання ефективно здійснювати її, знання про сутність толерантності та особливості її формування в молодших школярів; прийняття дитини, емпатійне розуміння; настановлення на терпимість у педагогічній діяльності; володіння формами і методами формування толерантності як емоційно-позитивна мотивація педагога у процесі виховання толерантності в молодших школярів. Окреслено питання необхідності підвищення професійної компетентності педагогів у вихованні міжкультурної толерантності молодших школярів, виокремлено основні його етапи (організаційно-інформаційний, практичний, результативний), що передбачають ознайомлення із загальною інформацією про виховання міжкультурної толерантності молодших школярів, а також програмою підвищення професійної компетентності вчителів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Ліпич Л.Г., Хілуха О.А. та Кушнір М.А. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ ДЕМОТИВАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 70–78. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Обмеженість ресурсів, конкуренція, глобалізація економіки зумовлюють необхідність виявлення впливу демотиваційних чинників на ефективність діяльності кожного суб’єкта підприємництва. Тому метою статті є оцінка джерел та чинників, що мають демотивуючий вплив на працівників підприємств. У статті демотивація розглядається як система дисциплінарних покарань, матеріальних стягнень і емоційних стресів для того, щоб дати зрозуміти працівнику, що він погано справляється зі своїми обов’язками. Обґрунтовано, що в контексті мотивації та демотивації до праці працівник може займати такі позиції: бути мотивованим, що означає, що він буде демонструвати поведінку, необхідну для досягнення конкретної мети; демотивованим - буде працювати на досягнення поставлених цілей чи виконання завдань набагато нижче власних можливостей; виражати нейтральне ставлення до роботи - виконувати свої завдання відповідно до зазначених вказівок, не демонструючи позитивної чи негативної поведінки. Шляхом опитування працівників великих Луцьких підприємств на предмет ролі позитивної та негативної мотивації і демотивації до роботи, встановлено, що чинники позитивної мотивації використовуються частіше. Це свідчить про ефективність мотиваційної системи роботодавців опитуваних підприємств. Респонденти ранжували позитивні чинники таким чином: оприлюднення позитивних досягнень (16%),стимулювання розвитку (15%), підвищення матеріальної винагороди (15%), право придбання акцій підприємства (11% ),почуття самореалізації та розвитку (9% ). Найбільш демотивуючим чинником для респондентів є фінансовий , другим - непорозуміння в колективі, третім - погані стосунки з безпосереднім керівником. Доведено, що хоча фінансовий чинник має найсильніший вплив, не менш важливими для працівників є міжособистісні відносини. Найменше демотивують респондентів складні завдання. Запропоновано здійснення заходів із профілактики і попередження виникнення демотивації працівників. Обґрунтовано, що знання видів мотивації та демотиваційних чинників і раціональне застосування форм матеріального та нематеріального стимулювання підвищують конкурентоспроможності підприємства та його кадрову безпеку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Кобрій О. М. "Змістові напрями педагогічної підготовки вчителя у закладах вищої освіти України". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (11 лютого 2021): 96–103. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.113.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі принципів гуманізації й демократизації освіти та інтеграції освітньої діяльності в європейський інформаційний простір як базових процесів, які відкривають можливості прогресивних змін у сучасній системі освіти, забезпечують вивільнення творчого потенціалу особистості, визначені основні змістові напрями педагогічної підготовки вчителя у закладах вищої освіти. Виявлено вплив гуманістичної та демократичної тенденцій на формування на цій основі якісно нових суб’єктно-суб’єктних стосунків особистості з усіма учасниками освітнього процесу, розвиток у неї почуття відповідальності за власну діяльність, самоініціативності як основної рушійної сили прогресу особистості, гармонійне становлення студентів. Обґрунтовано, що зовнішнім виявом таких перетворень є пріоритет моралі, відхід від диктатури людини над людиною і реалізація права людини на вибір предмета, способів діяльності, позитивна мотивація діяльності, вдосконалення її здібностей; посилення практичного та виховного спрямування дисциплін соціального змісту, які забезпечують мовно-літературну освіту. Наголошено на необхідності застосування до змісту вищої освіти т. зв. діяльнісного підходу, що створює умови для демократичної побудови змісту освіти та означає забезпечення різнорівневим матеріалом (з метою врахування особливостей навчання й виховання дітей з різними здібностями, потребами), профільність навчання, поглиблене вивчення окремих дисциплін, здатність користуватися інформацією, самостійно аналізувати процеси та явища, що відбуваються навколо, розв’язувати творчі завдання, пристосовуватись до нових умов, мати можливості нестандартно підходити до розв’язання життєвих проблем. Відображення різнорівневого змісту освіти у різнорівневих підручниках, програмах, посібниках дає змогу реалізувати добрі умови для вибору змісту завдань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

ТИМКІВ, Лідія. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ КОМПЕТЕНЦІЇ ДО РОБОТИ ІЗ СІМ’ЯМИ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ". Humanitas, № 3 (28 жовтня 2021): 84–89. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті актуалізовано проблему виокремлення педагогічних умов, які забезпечать ефективність підготов- ки майбутніх соціальних працівників до роботи з дітьми та сім’ями у складних життєвих обставинах. Автором поставлено за мету з’ясувати педагогічні умови формування в майбутніх соціальних працівників компетенції здійснення професійної діяльності із сім‘ями, що перебувають у складних життєвих обставинах. У межах компетентнісного підходу виокремлено та охарактеризовано компетенцію діяльності соціальних пра- цівників із сім‘ями у складних життєвих обставинах. Вона містить три компоненти: когнітивний (знання причин потрапляння сім‘ї у складні життєві обставини; проблем, які постали перед сім'єю; методів і етапів соціального супроводу сімей у складних життєвих обставинах; нормативно-правових актів у цій галузі і т. д.), операційно- діяльнісний (володіння технологією соціального супроводу сім‘ї у складних життєвих обставинах; уміння здійснити їх діагностику; володіння невербальними засобами спілкування; уміння інтерпретувати нормативно-правові акти, що регулюють діяльність із соціального супроводу, та ін.), мотиваційний (позитивна мотивація до здійснюваного соціального супроводу сімей, прагнення до вдосконалення професійних умінь для ефективної діяльності). Розкрито критерії сформованості когнітивного, операційно-діяльнісного та мотиваційного компонентів вищезазначеної компетенції у майбутніх соціальних працівників. Процес формування компетенції здійснення соціального супроводу сімей у СЖО буде найбільш ефективним за умови дотримання таких організаційно-педагогічних умов, як: організація навчання на основі інтеграції навчаль- них дисциплін; здійснення практичної підготовки та позанавчальної діяльності майбутніх соціальних працівни- ків у ЗВО на основі соціального партнерства; використання в навчальному процесі активних методів навчання з метою підготовки до виконання професійних функцій із соціального супроводу сімей у СЖО.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

САВЧАК, Ірина. "РОЗВИТОК МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Human Studies Series of Pedagogy, № 45 (9 грудня 2021): 64–70. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.13/45.9.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено визначенню основних шляхів підвищення мотивації студентів до вивчення іноземної мови за допомогою дистанційних технологій. Світова пандемія COVID-19 повністю змінила усталений спосіб життя суспільства. Освіта – одна зі сфер, яка зазнала глобальних змін і, здавалось би, основним завданням було впровадження інноваційних технологій, які допоможуть налагодити освітній процес, але постало інше питання – забезпечення мотивації студентів в умовах дистанційного навчання з метою досягнення якісного результату. Питання розвитку мотивації студентів належить сьогодні до найбільш актуальних, адже мотивація – це спонукальна сила, яка впливає на формування поведінки особистості, спрямовує її діяльність і дії на мотиваційні об’єкти, контролює реалізацію намірів, сприяє вибору нових технік і стратегій для реалізації мотивів. У статті відзначено важливість мотивації у вивченні іноземної мови в умовах дистанційного навчання за допомогою сучасних інформаційних технологій. Визначено поняття «дистанційне навчання», що передбачає інтеграцію інформаційних і педагогічних технологій, що забезпечують інтерактивність взаємодії педагога і студента, а також продуктивність навчального процесу. Визначено, що ключовими у вивченні мов є внутрішня і зовнішня мотивації. Внутрішня мотивація полягає у виконанні завдання, бо це приносить задоволення, а не заради доброї чи поганої оцінки. Зовнішня ж мотивація викликана зовнішніми чинниками, такими як задоволення очікувань викладача чи хороша оцінка. Проаналізовано сучасні інформаційні технології: програми, додатки, застосунки, які використовуються у навчальному процесі для підвищення рівня мотивації студентів у вивченні іноземних мов. Зазначено важливість ролі викладача в цьому процесі, в його вмінні організувати навчальний процес, створити позитивну доброзичливу атмосферу спілкування начального середовища. Виокремлено перелік програм, які можна використовувати на заняттях з метою підвищення рівня мотивації студентів до навчання мови.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Олефір, В. П. "ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА У ПРОЦЕСІ МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЗМІСТОВІ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ АСПЕКТИ". Problems of Modern Psychology, № 2 (16 лютого 2021): 187–97. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-20.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті акцентується увага на важливості розвитку індивідуальності молодшого школяра в музичній діяльності. Представлена теоретична модель становлення індивідуальності молодшого школяра, що визначає структуру програми розвитку індивідуальності та послідовність її впровадження в просторі навчального процесу загальноосвітньої школи. Встановлене основне завдання програми – актуалізація таких психологічних умов становлення індивідуальності молодшого школяра у процесі музичної діяльності, як оптимальний рівень тривожності, адекватна самооцінка, позитивна мотивація навчання, ефективне цілепокладання, розвинений самоконтроль та саморегуляція поведінки, креативність, досвід міжособистісної взаємодії. Визначаються основні принципи, дотримання яких важливе під час роботи із молодшими школярами у заданому напрямі: активної участі, творчої активності та співробітництва, принцип «тут і тепер», діалогічності, рівноправного спілкування, індивідуального підходу, зворотного зв’язку, толерантної та коректної педагогічної оцінки. Розкриваються особливості програми розвитку індивідуальності молодшого школяра в музичній діяльності, що являє собою створений авторський цикл навчально- розвивальних занять «Розвиток індивідуальності молодшого школяра на уроках музики» та спрямована на розвиток навичок самопізнання, формування адекватного уявлення, позитивного ставлення до себе, розвиток здатності до самостійної постановки цілей, умінь цілереалізації; оволодіння прийомами саморегуляції, формування довільної уваги, подолання імпульсивності, розвиток вольових якостей; формування позитивного ставлення до навчання; розвиток пізнавального інтересу, комунікативних навичок, доброзичливості, чуйності, толерантності. Описуються заняття програми, що являють собою комплекс вправ/процедур як авторської модифікації, так і запозичених, які представляють активні методи соціально-психологічного навчання (групова дискусія, рольова гра, вправи на самопізнання і самооцінювання, вправи для розминки), що виконуються в рамках основних видів музичної діяльності – слухання музики, співу, інтонування, гри на музичних інструментах, імпровізації, засвоєння музичних знань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Myropoltseva, Nina. "ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦІЛЬОВОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ". Psychological Prospects Journal, № 34 (29 грудня 2019): 107–18. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-107-118.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній статті представлено новий теоретико-емпіричний розгляд цільової спрямованості особистості студента з наголосом на ролі психологічної освіти в її розвитку. Цільова спрямованість в даному досліджені розглядається за допомогою таких прикмет, як системність, стійкість, ієрархічність, та має зв’язок з усією системою характеристик особистості. Аналізу підлягали такі можливості студентів як: визначення мети шляхом усвідомлення того, що має бути досягнуто, передбачення способу його досягнення, а також здатність підпорядковувати вчинки та дії обраній цілі, неухильне прагнення до неї, яке проявляється в умінні тривалий час зберігати мету й організувати свою поведінку для її здійснення. Охарактеризовано позиції особистості (егоцентрична, раціональна, альтруїстична), які супроводжують прояви цільової спрямованості різного ступеня (низький, середній, високий). Егоцентрична позиція передбачає задоволення біологічних і матеріальних потреб, меркантильно-утилітарну мотивацію. Раціональна позиція полягає у задоволенні соціальних потреб, прагматичній та престижній мотивації. Альтруїстична позиція визначається як задоволення духовних потреб при творчій та внутрішній мотивації відповідно до здійснюваної діяльності. На підставі аналізу результатів розвитку цільової спрямованості особистості студентів на різних курсах навчання за спеціальністю психологія було встановлено, що студенти четвертого року навчання мають вищі показники альтруїстичної та раціональної позиції. У них простежується позитивне ставлення до себе, до оточуючих людей, розуміння їх потреб та проблем, бажання допомогти, підвищення емоційної стійкості до високого та середнього рівнів, позитивні зрушення у прийнятті власних недоліків, сприйнятті власного Я-образу, підвищення рівня самостійності та організованості, самовизначення в житті, розвиток вміння ставити конкретні цілі та вчасне їх виконання, підвищення рівня навчальної мотивації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

БЕНЬКОВСЬКА, Наталя. "ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, № 1 (2020): 248–55. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-248-255.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі формування мотивації до вивчення іноземних мов здобувачами вищої освіти. Розглядаються різноманітні мотиваційні підходи. Практичний досвід переконує, що найголовніше у вивченні іноземної мови – це мотивація здобувачів вищої освіти. Вона є пусковим механізмом будь-якої діяльності: праця, спілкування чи пізнання. Мотив повинен бути як на початку заняття, так і на кожному окремо взятому його етапі. Мотив має стати тією точкою опори, на якій будується зміст заняття. Жоден навіть висококваліфікований викладач, не досягне бажаного результату, якщо його зусилля не будуть узгоджені з мотиваційною основою на конкретний результат. Будь-яка діяльність чи вчинок спонукається не окремим мотивом, а комплексом, тобто є полімотивованим. У контексті дослідження мотивація учіння розглядається як ієрархічна система внутрішніх і зовнішніх мотивів. Під мотиваційною сферою розуміється сукупність стійких мотивів, що знаходяться в певній ієрархії і виражають спрямованість особистості. Обґрунтовано, що вплив емоційного фактора на навчальну діяльність є неоднозначним, він залежить від певних умов. Процес формування професійного інтересу має певні закономірності та стадії. У статті також обґрунтовано, що робота на занятті, організована за принципами комунікативності, має переваги перед теоретичним підходом до вивчення мови. Узагальнено, що для ефективного досягнення результату необхідно забезпечити диференційований підхід до вивчення іноземної мови. У результаті дослідження зроблено висновок, що цілеспрямована робота в процесі вивчення іноземних мов з метою розвитку не лише зовнішніх стимулів, а й внутрішніх спонукань має позитивну тенденцію. Глибші, ґрунтовніші знання здобувачів вищої освіти відкривають перед викладачем ширші можливості з метою використання різноманітних за змістом та формами завдань, що позитивно позначаються на формуванні професійних інтересів. Ключові слова: мотивація, мотив, класифікація мотивів, іноземні мови, здобувачі вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Жолонко, Т. В., та О. М. Гребінчук. "НЕМАТЕРІАЛЬНА МОТИВАЦІЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 2 (61) (30 вересня 2021): 23–28. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/61-4.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті уточнено поняття «мотивація», розглянуто основні інструменти нематеріальної мотивації в сучасній системі управління персоналом. Висвітлено приклади запровадження елементів нематеріальної мотивації успішними зарубіжними компаніями (самостійний вибір робочого графіку, дистанційна робота, надання індивідуальних та корпоративних бонусів), а також проаналізовано можливості їх реалізації на вітчизняних підприємствах. На думку авторів, запровадження всього різноманіття інструментів нематеріальної мотивації в українських організаціях стримується обмеженими ресурсами, надмірною консервативністю, неготовністю до змін з боку керівництва й працівників. Проте в епоху інформаційної революції та ринкової конкуренції неможливо залишатися осторонь світових тенденцій у сфері управління людськими ресурсами, тому вітчизняні роботодавці мають бути готовими до інновацій та позитивних змін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

СУКАЛЕНКО, Тетяна. "СКЛАДНИКИ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2021): 118–23. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.18.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті уточнено зміст понять «комунікативна компетентність» і «мовленнєва компетентність», наголошено на тому, що комунікативна компетентність здобувача вищої освіти відображає рівень його духовного й культурного розвитку, формує світоглядні уявлення та цінності для успішної професійної самореалізації. Здійснено огляд праць українських та зарубіжних науковців із проблем вивчення комунікативної компетентності, визначено актуальні аспекти дослідження. Встановлено структуру комунікативної компетентності, у межах якої виділено мовну, дискурсивну, соціолінгвістичну, ілокутивну, стратегічну, мовленнєву компетенції. Увагу сфокусовано на мовленнєвій компетентності, яку визначено як інтегровану характеристику фахових та особистісних якостей здобувача вищої освіти, складниками якої є позитивна мотивація, володіння мовними знаннями, уміннями й навичками, необхідними для здійснення професійної діяльності. Розкрито мовний, соціокультурний, стратегічний і професійний компоненти комунікативної компетентності. Мовний компонент визначають знання, уміння, навички та здібності, завдяки яким здобувач вищої освіти будуватиме доречне мовлення відповідно до норм граматики й лексики. Соціокультурний компонент охоплює фонові знання, зокрема знання соціокультурних особливостей народу, мови, комунікативної поведінки. Стратегічний компонент комунікативної компетентності містить знання, уміння й навички, які допоможуть здобувачеві вищої освіти здійснювати ефективну комунікацію, застосовувати необхідні комунікативні стратегії та тактики. Професійний компонент містить здібності, якості, знання, уміння й навички здійснювати пошук професійно значущої інформації, визначати основне у фахових текстах, проводити презентації, опитування тощо. Охарактеризовано ключові складники комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти: обізнаність із різними комунікативними ситуаціями, здатність взаємодіяти з навколишнім світом, уміння контактувати з людьми, навички конструктивного спілкування. Визначено, що комунікативна компетентність особистості полягає у спроможності встановлювати й підтримувати контакти; це визначена система знань, навичок, умінь, позицій, думок і поглядів, за допомогою яких здійснюється ефективне спілкування. Зауважено, що для розвитку комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти необхідно розвивати навички управління комунікацією під час моделювання ситуацій спілкування, виконання спеціальних вправ, розроблення стратегій і тактик спілкування, аналізу очікуваних результатів, прогнозування поведінки комунікантів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Чайка, О. І. "ПРОЄКТУВАННЯ ПРОЦЕСУ ВИХОВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (30 грудня 2021): 358–70. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-358-370.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкриваються теоретичні основи проєктування процесу виховання полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов, в основу якого покладено науковий метод моделювання; обґрунтовано технологію виховання полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов, складовими якої є структурно, змістовно та функціонально пов’язані між собою усі компоненти полікультурності особистості: лінгвокультурологічні знання; полілінгвальна мовна свідомість; інтерсоціальні цінності; соціокультурна толерантність по відношенню до представників іншої культури; емоційна саморегуляція; міжкультурна комунікативна компетентність; культуротворча діяльність. Теоретично обґрунтована структурно-змістовна модель процесу виховання полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов має такі блоки: цільовий, представлений соціальним замовленням, метою і завданнями; концептуальний, представлений науковими підходами, закономірностями і принципами; змістовно-технологічний, представлений змістом освітнього процесу, формами, методами, технологіями, етапами та засобами; критеріально-результативний, що містить компоненти, критерії, показники та рівні сформованості. Структура полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов представлена когнітивним, аксіологічним, комунікативним, саморегуляційним та культуротворчим компонентами та відповідними критеріями з показниками: світоглядно-пізнавальний (система лінгвокультурологічних знань; полілінгвальна свідомість; рівень володіння рідною та іноземними мовами); емоційно-ціннісний (система ціннісних орієнтацій; толерантність як прийняття цінностей іншої людини, іншої культури; налаштованість на діалог і співпрацю; емоційна саморегуляція в процесі міжкультурної комунікації); мотиваційно-комунікативний (позитивна мотивація до полікультурного розвитку; здатність до міжкультурного спілкування; уміння обирати стиль мовної поведінки в полілінгвальному середовищі; діяльнісно-рефлексивний (здатність до використання технологій полікультурного виховання; здатність до професійної та особистої рефлексії, прагнення до самоосвіти, прагнення до професійного мовленнєвого та культурного саморозвитку); мовно-естетичний (сформованість естетичних почуттів та інтересу до вітчизняної та світової культури, художньо-естетична толерантність; уміння аналізувати художньо-естетичні цінності, дати художньо-естетичну оцінку літературним іншомовним текстам). На основі визначених критеріїв та аналізу наукових підходів схарактеризовано три рівні полікультурної вихованості майбутніх викладачів іноземних мов: високий (креативний), середній (репродуктивний), низький (адаптивний).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Mytskan, Bohdan, Tetiana Mytskan та Lyudmyla Zhyrak. "КОРЕКЦІЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО СТАНУ СЛАБОЧУЮЧИХ ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 34 (5 лютого 2020): 10–26. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.10-26.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Обґрунтувати ефективність використання рекреаційно-оздоровчого туризму для корекції психофізіологічного стану дітей з вадами слуху. Методи. Для досягнення окресленої мети було використано комплекс методів: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної і спеціальної літератури, нормативних документів; соціологічні (анкетування); психологічні (опитувальник САН,психологічні тести Люшера, Кеттела, Даймонда і Роджерса) та біологічні методи (експрес-оцінка рівня соматичного здоров’я за методикою Г. Апанасенка) дослідження, а також методи математичної статистики. Результати. В рамках дослідження розроблена авторська програма “Мандрувати може кожен”, спрямована на відновлення втрачених фізичних, психічних і духовних сил дітей з особливими потребами, їх гармонійний психофізіологічний розвиток, соціальну інтеграцію та адаптацію до умов зовнішнього середовища засобами рекреаційно-туристичної діяльності. Доведено позитивний вплив розробленої програми на психофізіологічний стан, соціальну адаптацію та інтеграцію дітей з вадами слуху. Зокрема, результати психологічного тестування свідчать про позитивні зміни в суб’єктивному сприйнятті власного психоемоційного стану. Вірогідно покращились показники самопочуття, активності, настрою. Водночас виявлені позитивні зміни в мотивації та потребах дітей з вадами слуху. Зокрема, Це відображає позитивна динаміка вибору головних кольорів, як показника активності, енергійності. Досягнуто покращення показників емоційно-вольової сфери, зокрема, зниження імпульсивності, дратівливості, емоційної втоми, зростання самоконтролю та рівноваги. Достовірні позитивні зміни відбулися щодо розвитку уяви, образного та емоційно-насиченого мислення, комунікативних властивостей, адаптації дітей до умов суспільного середовища. За підсумками формувального педагогічного експерименту встановлено достовірні зміни морфо-функціональних показників, які призвели до покращення соматичного здоров’я. Висновок. Таким чином, можна констатувати, що експериментальна модель організації та комплексна програма корекції психофізіологічного стану дітей з вадами слуху засобами рекреаційно-оздоровчого туризму значною мірою сприяє покращенню їх психічних та фізіологічних властивостей і може бути рекомендована для широкого впровадження в руховудіяльність неповносправних дітей.Ключові слова: рекреаційно-оздоровчий туризм, слабочуючі діти, психічні і морфо- фізіологічні властивості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

НЕЛЬГА, Тетяна. "ПРОБЛЕМА МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ У ПРИЗМІ ДЕРЖАВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ (СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ)". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління 59, № 1 (24 лютого 2022): 42–46. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2020-1(59)-7.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття побудована на результатах соціологічного дослідження, проведеного автором у листопаді 2020 року в Міжрегіональній Академії управління персоналом. Аналізується мотивація навчання студентів, ставлення до різних аспектів студентського життя та плани на майбутнє. Зроблено висновок, що учні мають високу мотивацію до навчання, позитивно оцінюють як сам процес навчання, так і стосунки з викладачами та один з одним. Вони також загалом задоволені вибором майбутньої професії та навчального закладу, а також орієнтовані на професійну реалізацію як у майбутній професії, так і на знаходження себе в інших сферах ринку праці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Разумова, Олена, та Олена Резнікова. "Особливості розвитку професійної я-концепції сучасного вчителя". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)T.1 (2021): 161–71. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-161-171.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлені результати емпіричного дослідження проблеми особливостей розвитку професійної Я-концепції сучасного вчителя. Актуальністьпоставленої проблеми визначається протиріччям між необхідністю розвитку професійної Я-концепції педагога відповідно до соціальних очікувань і недостатньою визначеністю практики цього процесу.Мета статті: змістовний аналіз структурних компонентів професійної Я концепції сучасного вчителя і визначення на цій підставі критеріїв її позитивної спрямованості. У якості структурної основи дослідження виступила модель розвитку професійної Я-концепції педагога, що включає: когнітивну, оціночну, поведінкову, мотиваційну, духовно-ціннісну складові. Задля досягнення мети використовувалися методики «Хто Я?» М. Куна, Т. Макпартленда, методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі, методика «Моторна проба» Й. Шварцландера, методика «Індикатор копінг-стратегії» Д. Амірхана, методика діагностики мотивації професійної діяльності К. Замфір, методика діагностики ціннісних орієнтацій М. Рокіча. Проаналізовано особливості змісту і структурної організації професійної Я-концепції вчителя, її когнітивну, оціночну, поведінкову, мотиваційну, духовно-ціннісну складові. Визначено критерії позитивної Я-концепції вчителя: у когнітивній складовій – розвинений рівень рефлексії, професійно-орієнтовані ідентифікації, збалансованість модальностей Я-образів, їх внутрішня цілісність та загальний позитивний зміст; у оцінній складовій – адекватний рівень домагань та адекватна самооцінка; у поведінковій складовій – високий рівень розвитку стратегій розв’язання проблем, пошуку соціальної підтримки та виражені смисло-життєві орієнтації; у мотиваційна складовій – «оптимальний мотиваційний комплекс», спрямованість на особистісне зростання та здійснення внесків у суспільне життя; у духовно-ціннісній складовій – гармонійність структури термінальних і інструментальних цінностей. Окреслено перспективи розробки проблеми: зв’язати дослідження професійної Я-концепції педагогів із параметрами їх адаптованості, життєстійкості, самоактуалізації тощо. Ключові слова: педагог, професійна Я-концепція, рефлексія, ідентичність, образ Я, рівень домагань, мотивація, ціннісні орієнтації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Цуруль, О. А. "ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ДИСТАНЦІЙНОГО КУРСУ «МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ МОТИВАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ»". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (12 листопада 2021): 59–65. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-09.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито особливості методичної підготовки вчителя біології до формування в учнів мотивації до вивчення біології. Відзначено, що формування відповідної методичної компетентності є важливим напрямом професійного розвитку сучасного вчителя біології. Мотивація є провідним чинником, що регулює активність, поведінку, діяльність особистості. Будь-яка педагогічна взаємодія вчителя з учнем стає ефективною лише з урахуванням особливостей навчальної мотивації. Актуальність спеціального дистанційного курсу для вчителів біології посилюється негативною динамікою навчальної мотивації учнів в умовах усесвітньої пандемії, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Дистанційний курс «Методика формування в учнів мотивації до вивчення біології» є короткотривалим онлайн-курсом на освітній платформі «Всеосвіта» (30 навчальних годин). В основу розробки курсу покладено авторське навчально-методичне забезпечення методичної підготовки майбутніх учителів біології в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова. Дистанційний курс складається із трьох модулів: «Теоретичні засади формування в учнів мотивації до вивчення біології», «Методичні особливості формування в учнів мотивації до вивчення біології» та «Контрольно-оцінний». Цей курс надає унікальну можливість вивчити інноваційні методи та засоби формування в учнів мотивації до вивчення біології. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології дозволяють кожному слухачу підбирати максимально ефективний темп та програму занять. Проєктування навчального процесу здійснено на засадах компетентнісного підходу. Охарактеризовано особливості розгортання змісту курсу на рівні провідних форм організації навчання (лекції, практичні заняття), визначено відповідні результати навчання вчителів біології. Проведено аналіз перших результатів запровадження авторського дистанційного курсу. Усі складники авторського курсу (зміст, завдання, оцінювання) були позитивно відзначені слухачами – учителями біології. У статті наголошується, що малі дистанційні курси є новим напрямом не лише професійного розвитку вчителів, і й перспективною формою сучасної методичної підготовки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Brahina, Kateryna. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ УСТАНОВКИ У ПРОФІЛІ ГУБРИСТИЧНОЇ МОТИВАЦІЇ ОСІБ ЛІТНЬОГО ВІКУ". Psychological Prospects Journal, № 34 (29 грудня 2019): 10–23. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-10-23.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена теоретико-методологічному аналізу та емпіричному обґрунтуванню взаємозв’язку соціально-психологічних установок та губристичної мотивації осіб літнього віку. Теоретичне обґрунтування проблеми стосується питань необхідності вивчення цього аспекту у віковій групі осіб літнього віку в силу обов’язкового врахування і аналізу реінтеграційних умов успішної самореалізації і удосконалення особистості. Зазначено, що губристична мотивація в ознаках досконалості і переваги, визначає внутрішні ресурси саморозвитку особистості. Підкреслено, що регулюючу роль у проявах губристичної мотивації здійснюють соціально-психологічні установки, які засобом вибіркового ставлення до оточуючого світу і самого себе, визначають внутрішню активність у досягненні бажаних цілей. Розроблена програма емпіричного дослідження, а також комплекс використаних методів математичної обробки результатів дослідження дає змогу конкретизувати теоретичні положення у вигляді реальних психологічних фактів: встановлено дві форми стабілізуючого і дезорганізуючого впливу соціально-психологічних установок на зміст губристичної мотивації; доведено, що прагнення до досконалості як показника губристичної мотивації осіб літнього віку, пов’язане із стабільними переживанням щодо оцінки і розуміння ними соціально-психологічних настанов і змін; а прагнення до переваги знаходить зв'язок із дестабілізуючими переживаннями потреби у владі, що часто призводить до внутрішньої невизначеності, неоднозначності і конфліктності. Зафіксовані позитивні інтеркореляційні зв’язки між показниками потреби у владі та установкою на результат, егоїзм, гроші і свободу, підтверджують прояви у цій віковій групі консерватизму і самопожертви задля збереження своїх інтересів та поглядів, зацікавленість у фінансовій незалежності та домінуючої позиції контролю над іншими з метою підвищення рівня довіри до себе та зросту значущості своєї особистості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Комлягіна, В. Д. "Формування позитивної мотивації до вивчення англійської мови". Англійська мова та література, № 31/32 (437/438 ) (2014): 69–76.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

ФЕСЕНЮК, Наталія, Ніна КОЛЯДЕНКО, Євген РОМАНЕНКО та Наталія ЗДОРОВЕНКО. "ВПЛИВ СПІЛКУВАННЯ З ТВАРИНАМИ НА ПСИХІЧНІ СТАНИ ДІТЕЙ З ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ТА ВАДАМИ ЗОРУ". Психологічне здоров’я, № 1 (28 квітня 2021): 103–19. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-9.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми. В джерелах наукової літератури відсутня чітка класифікація та структура негативних психічних станів щодо переважання чи наявності їх окремих видів в тому чи іншому віковому періоді, є недостатнім відповідний психодіа- гностичний інструментарій, залишаються недостатньо розробленими і теоретично об- ґрунтованими методики психокорекції негативних психічних станів. Серед рекомендацій психокорекційних втручань немає методики анімалотерапії, дане питання взагалі недо- статньо розроблене та мало висвітлене в наукових джерелах, в той час як у всьому світі використання тварин-асистентів з лікувально-реабілітаційною метою стає все більш популярним і поширеним, що спостерігається також і в Україні. Формулювання мети статті: обґрунтувати зоопсихологічні механізми та визначити ефективність психоко- рекційного впливу тварин. Виклад основного матеріалу. В результаті спостереження за реакціями дітей на тварин і ставленням до них, нами було виокремлено чотири типи реа- гування: І – адекватні реакції (≈ 65 %); ІІ – не зовсім адекватні реакції (≈ 23 %); ІІІ – зовсім неадекватні реакції (≈ 7 %); ІV – несприйняття тварини (відсутність реакції) (≈ 5%). Спіл- кування з тваринами знижує прояви агресії, позитивно впливає на комунікативність та емоційний стан особистості. Накопичення агресивності, в поєднанні зі зниженням кому- нікативних зв’язків, обмеженням спілкування, нестачею позитивних емоцій, може спричи- нити виникнення негативних психічних станів та призвести до невротизації особистості. Спілкування ж із тваринами в процесі психокорекції, дозволяє знизити поріг агресивності, що має важливе психопрофілактичне значення. Висновки. Психологічна корекція на основі зоотерапії, завдяки тому, що взаємодія організовується опосередковано, через тварин, до- помагає вирішити комунікативно-особистісні проблеми, створити позитивну мотивацію успіху, знизити прояви негативних форм поведінки та невмотивованої агресії, розширити спектр виявлення емоцій, надає можливість зняти психоемоційне напруження, оптимізу- вати очікування та спрямувати активність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Щербакова, Олена. "Соціальний інтелект та академічні здібності учнів старшого підліткового віку". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T3 (2019): 337–49. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-337-349.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено виявлену типологію академічних здібностей учнів основної школи та визначено особливості соціального інтелекту учнів з різними типами академічних здібностей. У результаті кластеризації даних за психодіагностичними методиками, які вимірюють інтелект, креативність та мотивацію, а також враховуючи середній семестровий бал, що відображає загальну та парціальну успішність, окремо по вибірці академічно успішних та академічно неуспішних було отримано відповідно п’ять та три типологічних профілі. Було встановлено кластерні профілі академічних здібностей школярів основної школи з високою успішністю у навчанні: кластер 1 – «Інтелектуально обдаровані, креативні, внутрішньо вмотивовані академічно успішні школярі», кластер 2 – «Інтелектуально обдаровані, креативні, невмотивовані академічно успішні школярі», кластер 3 – «Інтелектуально обдаровані, зовнішньо вмотивовані академічно успішні школярі», кластер 4 – «Інтелектуально обдаровані, внутрішньо вмотивовані академічно успішні школярі», кластер 5 – «Інтелектуально обдаровані, креативні, зовнішньо вмотивовані академічно успішні школярі». Кластерні профілі академічних здібностей школярів основної школи з низькою успішністю у навчанні: кластер 1 – «Інтелектуально обдаровані немотивовані академічно неуспішні школярі», кластер 2 – «Недостатньо інтелектуально здібні, немотивовані академічно неуспішні школярі», кластер 3 – «Недостатньо інтелектуально здібні, внутрішньо вмотивовані академічно неуспішні школярі». У статті також розглядаються результати порівняння показників соціального інтелекту учнів в залежності від профілю академічних здібностей. Було встановлено, що при певному профілі академічних здібностей учні погано орієнтуються в загальноприйнятих нормах і правилах поведінки, а іншим школярам властиві здатності повно і точно описувати особистість незнайомої людини за фотографіями, розшифровувати невербальні повідомлення. Встановлено, що успішні у навчанні школярі, у типологічних профілях яких виражена внутрішня мотивація до навчання, здатні передбачати подальші вчинки людей на основі аналізу реальних ситуацій спілкування, передбачати події, грунтуючись на розумінні почуттів, думок, намірів учасників комунікації. У статті доведено, що рівень загального інтелекту та академічних здібностей загалом відповідає рівню соціального інтелекту у старшому підлітковому віці. Домінування внутрішньої мотивації у структурі типологічних профілів академічно успішних школярів позитивно позначається на соціальному інтелекті. Зниження академічних здібностей за усіма параметрами негативно позначається на соціальному інтелекті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Ковбасюк, Тетяна. "Психолого-педагогічні особливості мотивації педагогів до професійної діяльності". New pedagogical thought 108, № 4 (29 грудня 2021): 62–69. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-62-69.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. У статті здійснено аналіз психолого-педагогічних особливостей мотивації педагогів до професійної діяльності, досліджено ієрархічну структуру мотиваційної сфери, визначено основні мотиви діяльності вчителя. Проаналізовано фактори, що впливають на формування професійної мотивації, визначено умови успішної професійної самореалізації. Для проведення емпіричного дослідження використано такі методики: тест «Мотивація професійної діяльності» (методика К. Замфір у модифікації А. Реана), тест «Діагностика рівня професійної спрямованості» (Т. Дубовицької), методика «Задоволеність педагога обраною професією» (у модифікації А. Реана). Виявлено, що в респондентів, які нещодавно розпочали свою професійну діяльність, домінують мотиви досягнення соціального престижу і поваги оточуючих та задоволення від самого процесу і результатів праці. Встановлено, що в учителів, стаж педагогічної діяльності яких складає 6–15 років, найбільш актуалізованими є мотиви кар’єрного зростання та матеріального заохочення. Виявлено, що в осіб зі значним стажем педагогічної діяльності домінують такі мотиви, як-от: можливість більше самореалізуватися саме в цій діяльності, грошова винагорода, бажання кар’єрного зростання, задоволення від самого процесу і результатів праці. Досліджено рівень професійної спрямованості педагогів, доведено, що з досвідом він поступово зростає від пасивного до креативного, однак в учителів, які працюють за спеціальністю більше 16 років, рівень креативності дещо знижується. Виявлено, що більшості педагогів притаманний середній рівень задоволеності професійною діяльністю, однак спостерігається її зростання відповідно до стажу роботи. Визначено, що формування та збереження позитивної внутрішньої мотивації до професійної діяльності є одним із факторів, що сприяють підвищенню ефективності педагогічної взаємодії та створюють сприятливі умови для самореалізації вчителя у професійній діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Kolodnytska, O. D. "ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ) У СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ВНЗ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ". Медична освіта, № 4 (24 вересня 2018): 52–55. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9197.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – з’ясувати особливості формування позитивної мотивації до вивчення англійської мови (за професійним спрямуванням) у студентів медичних ВНЗ за допомогою інтерактивних технологій і методів навчання. Основна частина. У статті обґрунтовано ефективність застосування інтерактивних технологій і методів навчання у поєднанні з традиційними в процесі формування позитивної мотивації до вивчення англійської мови (за професійним спрямуванням) у студентів медичних ВНЗ. З’ясовано рівень сформованості позитивної мотивації до вивчення англійської мови (за професійним спрямуванням) у студентів-медиків за допомогою інтерактивних технологій і методів навчання. Висновок. Вміле використання інтерактивних методів і технологій у поєднанні з традиційними сприяє формуванню позитивної мотивації до вивчення англійської мови (за професійним спрямуванням) студентами медичних ВНЗ, їхній якісній фаховій іншомовній підготовці, розвиває професійні уміння на навички, активізує творчий потенціал, підвищує зацікавленість навчальною дисципліною.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Струкова, Олена. "Роль бар’єрності та реалізованості смислів особистісних цінностей у побудові мотиваційної сфери жінок, які займаються бізнесом". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)Т1 (2020): 20–35. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-20-35.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті відображено результати дослідження специфіку реалізації мотиваційної сфери жінок у бізнесі. В групі жінок проявляється широкий репертуар позитивних прогнозів особистісної активності, який детермінується смисложиттєвими орієнтаціями і узгодженістю життєвих цінностей. Основними прогностичними елементами мотивації соціальної активності жінок, які займаються бізнесом, виступають такі важливі характеристики мотиваційної сфери, як: спрямованість на взаємодію, потреба у досягненнях, пізнавальний мотив, мотив самомобілізації, особистісного очікування, ініціації, самооцінки вольового зусилля, особистісного осмислення роботи тощо. Такі прогностичні елементи, як Цілі, Процес та Результат створюють позитивний вплив на досліджувану мотиваційну сферу жінок, а такі, як Локус контролю життя, Локус контролю «Я» та Реалізованість - негативний. Цілісна мотиваційна сфера жінок, які займаються бізнесом, та позитивний прогноз їхньої соціальної активності залежать від задоволеності минулим і власним актуальним станом справ, наявності цілей в бізнесі, спрямованих на майбутні перспективи його розбудови та розвитку, а також від ступеня розузгодження бажаного і можливого, від переконаності в тому, що життя людини не завжди піддається тотальному свідомому контролю свідомому контролю, на який може і не вистачати зусиль. Мета статті – на основі аналізу сучасних досліджень та емпіричного дослідження довести роль бар’єрності та реалізовуваності сенсів особистісних цінностей в побудові мотиваційної сфери жінок, що займаються бізнесом. Особливого значення у цьому контексті набуває специфіка жіночої мотивації у бізнесі, яка дозволяє не тільки досягти високих результатів, але й сформувати нове жіноче обличчя сучасного українського бізнесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Віннікова, Лілія. "ФАКТОРИ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ТА УЧНІВ ПРИ ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 40–43. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-9.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті аналізуються основні фактори мотивації учнів та студентів до вивчення англійської мови при дистанційній формі навчання. Спираючись на аналіз літературних джерел та особистий досвід автора, визначено, що мотивація до вивчення іноземної мови може бути зовнішня, нав’язана та внутрішньою. Стаття містить результати опитування 116 школярів та студентів, які засвідчили, що майже половина обох груп вмотивована до вивчення іноземної мови ззовні, що потребує корекції, так як у даному випадку відсутнє усвідомлення значущості вивчення дисципліни. Автор наголошує, що у студентів спостерігається тенденція до підвищення вибору мотиву свідомого вибору вивчення іноземної мови, що може бути пов’язано з їх професійним становленням. Опитування щодо якості дистанційного навчання англійської мови показало, що більшість школярів негативно сприйняла навчання онлайн, зважаючи на численні проблеми із методичним забезпеченням та інструктажем, коли більшістю студентів було зазначено про позитивний характер такого навчання, вивільнення часі та більш глибокі ресурси для подальшого вивчення англійської мови.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

ТЕРНАВСЬКА, ЛІЛІЯ. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ІНШОМОВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 291–98. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-291-298.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах євроінтеграційних процесів зростає роль іноземної мови, що зумовлює пріоритетні завдання професійної підготовки майбутніх юристів. Одним із них є формування культури іншомовного професійного спілкування. Автор підкреслює, що першою умовою формування культури ІПС у майбутніх юристів є стимулювання їх професійної мотивації щодо оволодіння культурою іншомовного спілкування як важливого складника професіоналізму. Для розвитку професійної мотивації оволодіння культурою ІПС уже на перших заняттях з іноземної мови, а також під час вивчення курсу “Вступ до спеціальності” студентам надали цільову установку на оволодіння обраною професією в цілому й особливу значущість для сучасного фахівця комунікативної діяльності, що вимагає, у тому числі, оволодіння культурою ІПС у зв’язку з підвищенням ролі зв’язків з іноземними партнерами для забезпечення ефективності виробничого процесу. На заняттях з інших фахових дисциплін (лекціях, семінарах) викладачі (за нашим проханням) також намагалися впливати на мотиваційну сферу студентів щодо оволодіння культурою ІПС, акцентуючи увагу на поглибленні інтеграційних процесів у сфері юриспруденції. Для формування позитивної мотивації професійної підготовки студентів запровадили форми роботи, що передбачають безпосереднє ознайомлення з реальним виробництвом, особливостями професійної діяльності сучасного юриста, зустрічі з випускниками, які набули досвіду ІПС в професійній діяльності, які наводили переконливі докази щодо необхідності оволодіння студентами культурою ІПС як запоруки їхньої конкурентоспроможності в майбутній професії, розкривали значущість ділової взаємодії з зарубіжними партнерами в сучасних ринкових відносинах тощо. Також на заняттях приділялася увага проведенню тренінгів (тренінг іншомовного спілкування, тренінг мотивації досягнення успіху, імідж-тренінг), під час яких орієнтували студентів на формування культури професійного спілкування і культурою ІПС, а також на корекцію й розвиток мотиваційних, поведінкових установок. Ключові слова: мотивація, культура іншомовного професійного спілкування, майбутні юристи, тренінг.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Козак, Людмила, та Наталія Іваненко. "ВИКОРИСТАННЯ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ЯК ЗАСОБУ ПІЗНАВАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Інноватика у вихованні 2, № 13 (15 червня 2021): 43–52. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i13.377.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців, які розглядають доповнену реальність як сучасний засіб навчання. Визначено аспекти дослідження проблеми впровадження AR в освіту, зокрема: підвищення ефективності навчання та мотивації дітей через використання AR-додатків на смартфонах; формування культури читання засобами технології доповненої реальності; перспективи використання в освітньому процесі доповненої реальності. Розглянуто практичне значення використання доповненої реальності у роботі з дітьми дошкільного віку, зокрема: проаналізовано специфіку видань художніх творів з AR-додатками, які доцільно застосовувати у роботі з дітьми дошкільного віку; наочно продемонстровано можливості книжок-розмальовок для дітей дошкільного віку, створених за допомогою технології доповненої реальності. Встановлено, що застосування засобів AR у навчальному процесі має низку особливостей та переваг, зокрема, технології доповненої реальності позитивно впливають на емоційно-вольову сферу дітей, підвищують мотивацію до пізнання нового, активізують інтерес дітей до вивчення нових тем, розвивають емоційний інтелект і творче мислення, сприяють якісним змінам в освітньому процесі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Khomeriki, O. A. "Мотивація до навчання студентської аудиторії в умовах інформаційного суспільства: тенденції і перспективи". Grani 18, № 10 (22 вересня 2015): 88–92. http://dx.doi.org/10.15421/1715200.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядаються фактори формування позитивної мотивації студентства в умовах становлення інформаційного суспільства. Цінності, мотиви, установки особистості студентів розглядаються крізь призму властивого їм способу життя та особливостей навколишнього соціокультурного середовища, з його численними процесами соціальних та економічних змін, що впливають на студентство як велику соціальну групу суспільства. Аналізуються результати власного соціологічного дослідження, які засвідчують, що головними факторами, що негативно впливають на мотивацію навчання, є: недоліки підручників і методичної літератури; велика навчальне навантаження, особливо у тих, хто навчається на 3 та 5 курсі технічних спеціальностей; відсутність сучасного обладнання, технічних засобів; непристосованість до занять аудиторій, що потребують ремонту, оснащення новими меблями, навчальним обладнанням. Зовнішні джерела навчальної мотивації визначаються умовами життєдіяльності студента, до яких ставляться вимоги, очікування і можливості. Вимоги пов’язані з необхідністю дотримання соціальних норм поведінки, спілкування і діяльності. Очікування характеризують ставлення суспільства до вчення як до норми поведінки, яка приймається людиною і дозволяє долати труднощі, пов’язані із здійсненням навчальної діяльності. Можливості – це об’єктивні умови, які необхідні для розгортання навчальної діяльності (наявність підручників, бібліотеки та інших інформаційних, матеріальних ресурсів). Особисті джерела включають інтереси, потреби, установки, еталони і стереотипи, які зумовлюють прагнення до самовдосконалення, самоствердження і самореалізації в навчальній та інших видах діяльності. Взаємодія внутрішніх, зовнішніх і особистих джерел навчальної мотивації впливає на характер навчальної діяльності і її результати. Відсутність одного з джерел призводить до переструктурування системи навчальних мотивів або їх деформації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Крушельницкая, Ольга Б., та Вероника Э. Терентьева. "Психологические особенности мотивации детей к занятию спортивной гимнастикой". Российский психологический журнал 17, № 4 (30 грудня 2020): 21–33. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2020.4.2.

Повний текст джерела

Анотація:

Введение. Мотивация спортивной деятельности, как правило, рассматривается в педагогических работах, в то время как ее психологические основания остаются недостаточно изученными. В представленном исследовании выявлены и проанализированы связи между мотивацией детей к занятию спортивной гимнастикой, их социометрическим статусом, уровнем тревожности и особенностями родительского отношения в семье. Методы. В исследовании участвовали 95 детей старшего дошкольного и младшего школьного возраста, занимающихся спортивной гимнастикой более года. С целью выявления психологических и социально-психологических особенностей мотивации детей использовались: тест-опросник родительского отношения (А. Я. Варга, В. В. Столин), тест тревожности «Выбери нужное лицо» (Р. Тэммл, М. Дорки, В. Амен), шкала явной тревожности CMAS (адаптация А. М. Прихожан), методика оценки уровня спортивной мотивации обучающихся (адаптация методики Н. Г. Лускановой, сделанная О. Н. Степановой и А. Н. Волковой), социометрия, статистическая обработка данных. Результаты. Выявлены статистические значимые различия показателей, характеризующих детей с разным уровнем мотивации. Доказано, что наиболее мотивированные к учебной спортивной деятельности дети имеют, в зависимости от типа семейного воспитания, средний или высокий уровни тревожности и занимают высокие или низкие позиции в интрагрупповой структуре спортивной ученической группы. Родительское отношение к этим детям характеризуется высоким уровнем принятия и кооперации, что выражается в позитивном внимании к интересам ребенка, уважении, поощрении самостоятельности и инициативы. Обсуждение результатов. Результаты исследования позволяют внести вклад в научные представления о психологических условиях оптимизации мотивации детей к спортивным занятиям. Полученные результаты могут использоваться в программах повышения психологической компетентности спортивных тренеров и открывают перспективы дальнейшего исследования социально-психологических факторов мотивации спортивной деятельности детей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Зінонос, Наталя Олексіївна. "Вплив мотивації на успішність і результати навчання іноземних студентів при вивченні природничо-математичних дисциплін". Педагогіка вищої та середньої школи 50 (18 квітня 2017): 269–75. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v50i0.1311.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній статті розглянута проблема мотивації навчання іноземних студентів, зокрема мотивації навчання природничо-математичних дисциплін. Проаналізовано сутність мотивації іноземних студентів, що розглядається в якості умови, що сприяє адаптаційному процесу навчання та підвищенню якості засвоєння іноземними студентами природничо-математичних знань. Розглянуто значення зовнішньої та внутрішньої мотивації іноземних студентів. Визначені умови позитивної мотивації в навчальній діяльності студентів-іноземців при вивченні природничоматематичних дисциплін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Осин, Евгений Николаевич, Дмитрий Дмитриевич Сучков, Тамара Олеговна Гордеева та Татьяна Юрьевна Иванова. "Удовлетворение базовых психологических потребностей как источник трудовой мотивации и субъективного благополучия у российских сотрудников". Психология. Журнал Высшей школы экономики 12, № 4 (3 грудня 2015): 103–21. http://dx.doi.org/10.17323/1813-8918-2015-4-103-121.

Повний текст джерела

Анотація:

Удовлетворение базовых психологических потребностей в автономии, компетентности и связанности с другими людьми, постулируемые в теории самодетерминации Э. Диси и Р. Райана, рассматриваются как важный предиктор оптимального функционирования индивидов. В статье представлены результаты русскоязычной адаптации Шкалы удовлетворенности базовых психологических потребностей на работе, предложенной Э. Диси с коллегами. Использована выборка сотрудников крупной производственной организации (N = 1183). С использованием структурного моделирования показано, что структура опросника соответствует теоретически ожидаемой бифакторной модели, включающей 3 фактора базовых потребностей и 2 фактора систематической ошибки, связанной с направлением утверждений. Разработанные шкалы обладают приемлемой внутренней согласованностью (альфа Кронбаха 0,70–0,85). Для проверки конструктной валидности шкал использован опросник трудовой мотивации, опирающийся на теорию самодетерминации, а также индикаторы субъективного благополучия – шкалы удовлетворенности жизнью и позитивного и негативного аффекта. Шкалы трех базовых потребностей демонстрируют слабые и умеренные позитивные связи с показателями удовлетворенности жизнью и позитивного аффекта, а также внутренней, интегрированной, идентифицированной и интроецированной мотивации; негативные связи – с показателями негативного аффекта, экстернальной мотивации и амотивации. С использованием структурного моделирования показано, что автономная и контролируемая трудовая мотивация может рассматриваться как медиатор связей удовлетворения базовых потребностей с субъективным благополучием. Полученные результаты соответствуют положениям теории самодетерминации и данным зарубежных исследований и свидетельствуют о важности разработки интервенций, направленных на повышение удовлетворенности базовых потребностей сотрудников организаций. Обсуждаются основные принципы разработки таких интервенций с опорой на теорию самодетерминации.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Бешок, Т. "Формування позитивної мотивації у студентів щодо застосування навчально-пізнавальних медіатекстів". Молодь і ринок, № 6 (161), червень (2018): 90–93.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Ткач, Ю. М. "Розвиток позитивної мотивації учбової діяльності в майбутніх економістів засобами математики." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 2 (56) (2016): 426–32.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

ФЕДОРОВА, Олександра, та Ірина МИКИТИН. "ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ В ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ДО ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". Humanities science current issues 5, № 27 (26 травня 2020): 146–51. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.5/27.204506.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Ляпін, Руслан Сергійович. "ЭКЗИСТЕНЦИАЛ «ЗАБОТА» В «СМИРЕННОЙ ПРОЗЕ» А. ПЛАТОНОВА". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, № 97 (2021): 96–110. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2021.1.97.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета даної статті полягає в аналізі ідейно-художніх особливостей «смиренної прози» А. Платонова в контексті екзістенціалу М. Хайдеггера «турбота» (Sorge). У дослідженні застосовані герменевтичний метод для інтерпретації творчого світу прози письменника і трансдисциплінарний метод, який передбачає розгляд літературних творів з позиції знань з інших галузей гуманітаристики – фундаментальної онтології М. Хайдеггера і, зокрема, екзістенціалу «турбота». Визначено, що в оповіданні «Такир» широко представлена власна і невласна турбота. Невласна, відповідно до філософії Хайдеггера, обумовлена диктатом розпоряджень пересічних безликих людей (Man), внаслідок чого в мотивації поведінки і почуттів герої виходять з обов'язку, терпіння й звички, забуваючи минуле і своє особливе вміння бути. Власна турбота як рух до знаходження себе розкривається в оповіданні в процесі дорослішання героїні, її поступового розуміння себе й усвідомлення необхідності радикальної відмови від диктату суспільства Man. Проведено аналіз дбайливості як форми турботи, представленої трьома модусами: індиферентним, дефективним і позитивним. Показано, що переважаючими модусами дбайливості, ставлення до екзистенції інших як до спів-буття, в оповіданні «Такир» є індиферентний і дефективний модуси. Позитивна дбайливість в «смиренній прозі» Платонова реалізується в формі взаємин як чоловіка і жінки («Річка Потудань», «Повернення», «Такир»), так і батьків і їхніх дітей («Третій син», «Сухий хліб»), а також прийомних батьків та дітей («Юшка», «Житейська справа»).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Баранова, В. А. "ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: ЗВ’ЯЗОК МІЖ РІВНЕМ РОЗВИТКУ ПАРАМЕТРІВ ТА ПСИХОЛОГІЧНИМИ ЧИННИКАМИ МЕЗОРІВНЯ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (17 лютого 2022): 113–18. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.22.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито зв’язки між рівнем розвитку параметрів організаційної культури закладів позашкільної освіти за методикою «Дослідження організаційної культури: крос-культурний аналіз» D. Bollinger, G. Hofstede та психологічними чинниками мезорівня, а саме: «внутрішніми» чинниками, зумовленими рівнем організаційного розвитку закладів позашкільної освіти (показники: організаційна зрілість, проблемність, організаційний розвиток), та «зовнішніми», які зумовлені організаційно-функціональними характеристиками закладів позашкільної освіти: типом закладу, напрямом діяльності, статусом закладу в освітній системі регіону, терміном існування, кількістю персоналу, який працює, кількістю дітей, які навчаються. Встановлено, що організаційній культурі закладів позашкільної освіти притаманна оптимальність розвитку всіх параметрів організаційної культури закладів позашкільної освіти, що свідчить про досить високий рівень комфортності перебування працівників у закладах позашкільної освіти, позаяк прослідковується тенденція до децентралізації влади, гнучкий стиль управління, стійка мотивація на досягнення цілей, суперництво і конкуренція. У процесі дослідження встановлено, що «внутрішні» чинники мезорівня розвитку організаційної культури, які зумовлені організаційним розвитком закладів позашкільної освіти, істотно впливають на рівень розвитку типів організаційної культури, проте це зумовлює необхідність посилення організаційного розвитку, який позитивно впливає на формування типів організаційної культури закладів позашкільної освіти. Також виявлено низку позитивних статистично значущих зв’язків між «зовнішніми» чинниками мезорівня, які зумовлені організаційно-функціональними характеристиками закладів позашкільної освіти, та рівнем розвитку параметрів організаційної культури закладів позашкільної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Bielovetska, L. E. "СУЧАСНІ НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (13 липня 2021): 93–98. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-14.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено проблеми оцінювання іншомовної компетентності студентів вищих навчальних закладів; надано результати аналізу та характеристика основних інструментів для об’єктивного оцінювання рівня володіння англійською мовою студентами закладів вищої освіти. Сьогодні науковий та технічний прогрес вимагає впровадження нових сучасних технологій у всіх сферах, включаючи освіту. Для визначення ефективності оцінювання рівня знань студентів з іноземних мов охарактеризовано такі інструменти для дистанційного навчання, як Google forms, Google Docs, Quizlet, Socrative, Kahoot, SurveyMonkey, PollEverywhere, Screencast-o-matic, TrainingCheck, CloudApp, Dropbox, Weebly, що дають змогу перевіряти засвоєний студентами матеріал новими і творчими способами. Ці інструменти є зручними у процесах викладання англійської мови та навчання мові, оскільки забезпечують такі функції: викладачеві – зручну швидку перевірку рівня володіння студентом англійською мовою, можливість переглянути типові помилки та обговорити їх зі студентами для корегування їхнього подальшого плану навчання, можливість підвищити рівень викладання іноземної мови. З’ясовано, що використання онлайн-інструментів для контролю знань викладачем та самостійного оцінювання рівня володіння англійською мовою студентами забезпечує вдосконалення їхніх знань з граматики і лексики, покращення навичок володіння письмом, та надає студентам можливість відчути швидкий зворотній зв’язок, що позитивно впливає на їхню мотивацію виконувати онлайн-завдання та вивчати іноземну мову, допомагає підтримувати самонавчання. Поєднання застосування згаданих засобів у викладанні іноземної мови з використанням сучасних інформаційних технологій – це один із шляхів підвищення мотивації студентів. Основна увага в навчальному процесі приділяється підвищенню активності студентів та використанню підходів та сучасних інструментів навчання, що підвищують активність на занятті. В умовах глобалізації викладачі іноземних мов постійно відчувають необхідність удосконалення вмінь і навичок роботи з інтернет-інструментами, застосування яких позитивно впливає на якість навчання та розвиток іншомовної компетентності студентів у закладах вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Kovács, K., J. Kéringer, N. Gyömbér, and Á. Lénárt. "RISK FACTORS IN H UNGARIAN ELITE RYTHMIC GYMNASTIC FROM PSYCHOLOGICAL ASPECT THE RELATION AMONG BODY IMAGE, MOTIVATION, BURN-OUT AND PERCEIVED COACH AND PARENT-AUTONOMY SUPPORT." Sport Science and Human Health, no. 2 (2019): 74–79. http://dx.doi.org/10.28925/2664-2069.2019.2.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Що стосується естетичних видів спорту, то ритмічна гіманстика є одним із найскладніших видів спорту та передбачає найбільший ризик порушення харчування та вигоряння. У випадку молодіжного спорту мотиваційний клімат та сприйняття підтримки автономії вважаються важливими факторами психологічного розвитку. Мета - дослідити зв’язок образу тіла, мотивації та вигоряння художніх гімнасток із рівнем сприйняття підтримки автономії тренерами та батьками. Методи . Вибірка складається з елітних спортсменів з художньої гімнастики (N=26; середній вік=16,34; SD=2,00). Застосовані такі затверджені анкети: опитувальник спортивного клімату; шкала сприйняття підтримки автономії для підбору вправ; опитувальник завдання та его орієнтації у спорті; опитувальник на вигоряння спортсмена; тест ставлення до тіла. Результати . Встановлено значну, негативну, середню асоціацію між рівнем сприйнятття підтримки автономії та шкалою девальвації, тоді як взаємозв’язок між рівнем сприйняття підтримки самостійності (з боку тренерів та батьків) та ставленням до тіла був значним, позитивним. Висновки . Позитивне співвідношення рівня сприйняття підтримки самостійності та ставлення до тіла може означати амбівалентну якість відносин спортсмен-батько та спортсмен-тренер. Негативне співвідношення рівня сприйняття самостійності та девальвації виявляє важливість комунікації та зворотного зв’язку в самооцінці спортсмена.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Эфендиев, Азер Гамидович, Анна Сергеевна Гоголева, Анна Валерьевна Пашкевич та Евгения Сергеевна Балабанова. "Ценностно-мотивационные основы и реальность трудовой жизни российских работников: проблемы и противоречия". Мир России 29, № 2 (6 квітня 2020): 108–33. http://dx.doi.org/10.17323/1811-038x-2020-29-2-108-133.

Повний текст джерела

Анотація:

Цитирование: Эфендиев А.Г., Гоголева А.С., Пашкевич А.В., Балабанова Е.С. (2020) Ценностно-мотивационные основы и реальность трудовой жизни российских работников: проблемы и противоречия // Мир России. Т. 29. № 2. С. 108–133. DOI: 10.17323/1811-038X-2020-29-2-108-133 Противоречивость изменений в сфере труда требует пересмотра подходов к изучению ценностно-мотивационных основ трудовой деятельности. В данной статье трудовая деятельность представлена как динамично развивающаяся система, элементами которой являются ценностно-ориентационная основа, конкретные трудовые практики в существующей социально-экономической ситуации и мотивация трудовых практик. Проводится различие ценностных диспозиций и реальной мотивации труда как реакции сотрудника на условия, которые ему предоставляет конкретное рабочее место или та профессия, в рамках которой он работает. На основе эмпирического исследования 1423 российских работников изучаются факторы формирования действующих ролевых стандартов трудовой деятельности российских работников, проводится оценка роли трудовых диспозиций и ценностей сотрудников в этих процессах, а также выявляется значимость социально-экономических условий рабочих мест и профессий. Результаты исследования показали, что при безусловном доминировании материалистических ценностей обнаруживаются существенные профессионально-отраслевые различия в актуализации ценностей, ориентированных на личностное развитие. Было обнаружено, что наличие ценностного приоритета «Ориентация на самореализацию и профессиональное развитие» значимо связано с позитивной нормативной моделью индивидуального трудового поведения, и в сочетании с ориентацией на «Возможность получения новых знаний, умений» отрицательно связано с негативной моделью индивидуального трудового поведения. Помимо этого, было выдвинуто предположение о благотворном влиянии содержания профессии на формирование мотивации добросовестного, высокопрофессионального труда. Среди внешних факторов решающую роль в формировании и поддержании трудовой мотивации играют конкретный коллектив и принятые в нем нормы.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

ПОЗДНЯКОВА, Валентина. "OСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ МОРСЬКОЇ ОСВІТИ ДО МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 363–70. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-363-370.

Повний текст джерела

Анотація:

АНОТАЦІЯ Стаття присвячена проблемі підготовки здобувачів морської освіти до майбутньої професійної діяльності. Встановлено, що в сучасних соціально-економічних умовах особливо гостро стоїть проблема активізації людського чинника, максимального використання можливостей особистості для досягнення найвищих результатів у професійній діяльності, зокрема морській галузі. Автором доведено, що визначенню особливостей підготовки здобувачів морської освіти до майбутньої професійної діяльності сприятиме характеристика суті поняття “професійна спрямованість здобувачів морської освіти” (якість особистості курсанта морського закладу освіти пов’язана з певною активністю в освітніх, громадських та інших галузях діяльності та формує його як майбутнього професіонала морського транспорту і соціально активного громадянина суспільства). Особливістю підготовки здобувачів морської освіти до майбутньої професійної діяльності є: орієнтації стратегій і концепцій підготовки здобувачів морської освіти на загальносвітові й європейські цінності, а тому важливим є вивчення іноземної мови (набуття в процесі організації освітньої діяльності компетенцій, що зумовлюють дієву підготовку до професійної діяльності); неоднозначність і різновекторність наукових підходів до організації освітнього процесу здобувачів морської освіти (від орієнтації на європейські зразки до домінування національної ідеології в Україні); активна участь здобувачів морської освіти в патріотичному вихованні державних інститутів, політиків, громадських і ветеранських організацій та релігійних конфесій. При визначенні особливостей підготовки здобувачів морської освіти до майбутньої професійної діяльності, виокремлено такі принципи: системності та систематичності, взаємодія курсантів з викладачами, принцип позитивно-ресурсної діагностики, принцип неперервності, принцип позитивної мотивації та сприятливого емоційного фону, принцип формування позитивної перспективи професійної здатності випускника морського закладу вищої освіти. Ключові слова: підготовка, освітній процес, здобувачі морської освіти, особливості підготовки, професійна діяльність, професійна спрямованість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Usatenko, Hanna. "Практичні аспекти створення символів альтернативної та додаткової комунікації для відновлення комунікативних навичок у людей з афазіями". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 47(50) (3 липня 2021): 190–200. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi47(50).222.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядається процес створення символів альтернативної та додаткової комунікації(АДК) під час практичного дослідження їх використання у 90 пацієнтів після інсульту.Порушення мовлення представлено як одне з основних ускладнень неврологічнихзахворювань, таких як інсульт, у дорослому та літньому віці. АДК визначено як ефективнийзасіб реабілітації мови, мовлення і долання порушень комунікації, а також як компенсаторнуможливість для людей з афазіями. Метою дослідження було вивчення комунікативноївідповіді щодо використання АДК-символів для ранньої реабілітації мовлення, а основнимзавданням – огляд кейсів користування АДК та опис процесу розуміння пацієнтами малюнків(піктограм) для визначення істотних характеристик символів та фраз. Дослідження базуєтьсяна спостереженнях фахівців, які заповнили онлайн-форму за результатами реабілітаціїмовлення пацієнтів з афазіями протягом перших двох тижнів після перенесеного інсульту.Проведено попереднє опитування фахівців, метою якого було обговорення змісту карток,створених для АДК. Номінальна та рангова шкали використовувалися, щоб визначити, чирозуміють пацієнти малюнки на картках та чи ідентифікують їх з реальними об’єктами,станами, потребами та діями. Кількісні результати дослідження засвідчили, що 70% пацієнтіввиявляли позитивні емоційні реакції щодо використання карток у комунікації. У більшостівипадків пацієнти мали позитивну динаміку відновлення мовлення, а спеціалісти зауважили,що в пацієнтів зростає мотивація комунікувати з тим, хто здійснював догляд. Статтяпідсумовує практичний досвід створення символів АДК українською мовою та використанняїх на ранніх стадіях реабілітації пацієнтів після інсульту, а також є спробою привернутибільше уваги до можливих експериментальних досліджень візуальних стимулів АДК увипадку афазій у контексті соціальної інтеграції пацієнтів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Ліщук М. Є., к.с.-г.н., доцент та Московчук А. Т., к.е.н., доцент. "СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ ЇЇ РЕФОРМУВАННЯ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 66–74. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-8.

Повний текст джерела

Анотація:

У матеріалах статті розглянуто стан системи управління охороною праці в України та перспективи її реформування. Здійснено аналіз виробничого травматизму. Зазначено, що загальна його динаміка за 2015-2019 роки є неоднозначною, проте стабільно зростає кількість смертельних нещасних випадків. Причинами такої ситуації може бути неефективність системи управління охороною праці. Визначено стан імплементації міжнародних норм з охорони праці в національну нормативно-законодавчу базу: транспортування міжнародних норм здійснюється фрагментарно, переважно у формі наказів, що не дозволить комплексно реформувати усі аспекти безпеки і гігієни праці та знизить її впливовість. Охарактеризовано напрями удосконалення системи управління охороною праці з врахуванням ризикоорієнтованого підходу та законодавчих ініціатив з точки зору перспектив, загроз і недоліків. Акцентовано увагу на тому, що результативність охорони праці залежить від мотивації учасників виробничого процесу. Зазначено, що більшість вітчизняних підприємств перебуває на другому рівні в культурі безпеки (за кривою Бредлі). Вони використовують контроль та примус до виконання необхідних правил. Це не дозволить розв’язати проблему, тому запропоновано поширювати колективну позитивну мотивацію, спрямовану на створення організаційних умов безпечної праці. Виокремлено трансформаційні тенденції у сфері праці, які призведуть до змін у методах її охорони. Ними є технологічний прогрес, демографічна ситуація, кліматичні зміни і зміни організації праці. Окреслено основні напрями підвищення ефективності функціонування системи управління охороною праці в Україні, які врахують її недоліки та адаптують до перспективних змін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Трубина, I. Trubina, Забелина, I. Zabelina, Баученков, and V. Bauchenkov. "Ways to Motivate University Staff When Forming Schools of Thought." Management of the Personnel and Intellectual Resources in Russia 3, no. 2 (April 17, 2014): 30–35. http://dx.doi.org/10.12737/3530.

Повний текст джерела

Анотація:

To modernize the current educational system, a powerful mechanism for accumulating and imparting knowledge should be created, capable to develop qualitative competences of prospective specialists. As requirements for the professional competences of teaching staff are becoming increasingly stringent, the need arises to search for and implement powerful incentives and methods of staff motivating with regard to the specifics of teaching at the high school. Supportive institutional environment, facilitating for academics to unlock their intellectual potential and get appropriate compensation, is conditional to maximal fulfillment of teachers’ needs and motives, fundamental to the academic and teaching activities. Schools of thought, created in many higher educational establishments of this country, provide a sustainable framework of such a supportive environment in the sphere of science and education.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Позитивна мотивація"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями