Увійти

Готові списки джерел за темами / Позбавлених батьківського піклування / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Позбавлених батьківського піклування"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Позбавлених батьківського піклування.

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Позбавлених батьківського піклування".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Boiko, J. "УПРОВАДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ ПРИЙОМНОЇ СІМ’Ї ЯК АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ФОРМИ ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ". Theory and Practice of Public Administration 3, № 70 (30 жовтня 2020): 114–21. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.03.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено окремі аспекти державного регулювання інституту прийомної сім’ї як форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування; проаналізовано генезис упровадження прийомної сім’ї в системі форм влаштування таких дітей. Зосереджено увагу на перевагах прийомної сім’ї серед інших форм цієї системи та особливостях державного регулювання діяльності прийомної сім’ї. Досліджено переваги прийомної сім’ї порівняно з іншими формами влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Обґрунтовано доцільність упровадження й державної підтримки прийомної сім’ї як однієї з найефективніших та бажаних форм улаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Запропоновано врахувати досвід експериментального упровадження зазначеної форми, вказано на першочергові щодо розв’язання аспекти регулювання упровадження прийомної сім’ї.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

НИКОЛАЄВА В. І. "АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ТА РИЗИКІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕФОРМИ ДЕІНСТИТУЦІАЛІЗАЦІЇ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ В УКРАЇНІ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 84, № 3 (15 січня 2020): 44–54. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2019.84-3-05.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описуються особливості впровадження реформи деінституціалізації в Україні системи утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Визначено сутність процесу деінституціалізації. Автором проведено якісний аналіз досліджень, моніторингових звітів щодо становища дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування за 2005-2016 рр. Виокремлено передумови реформування системи державних закладів для дітей. Основний акцент зроблено на факторах і ризиках, що впливають на ефективність впровадження реформи деінституціалізації в українському суспільстві та розробки моделі зі зниження їх негативної дії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Князька, Л. А. "Порівняльний аналіз соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в Україні та Республіці Польща". Ірпінський юридичний часопис, № 2 (26 лютого 2020): 63–69. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.2.2019.63-69.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується питання соціального захисту дітей-сиріт та дітей, що є позбавленими батьківського піклування. Здійснюється порівняльний аналіз основних ключових аспектів соціального захисту досліджуваних верств населення в Україні та Республіці Польща. Акцентується увага на основних нормативно-правових актах в Україні та Республіці Польща щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, що є позбавленими батьківського піклування. Виділено основні, необхідні для України заходи щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, що є позбавленими батьківського піклування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Синякова, В. Б. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ". Problems of Modern Psychology, № 4 (11 лютого 2022): 77–83. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-4-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема соціальної адаптації дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, є вкрай важливою та потребує ефективних заходів для її вирішення. Особливо актуальною вона стає під час переміщення дитини в прийомну сім’ю. У статті наведено результати психологічних обстежень, які доводять, що найбільша кількість проблем та відхилень від нормального становлення особистості у вихованців дитячого будинку спостерігається в емоційно-вольовій сфері. Це пов’язано з порушенням компетентності соціальної взаємодії, невпевненістю у собі та своїх силах, зниженням самоорганізованості та цілеспрямованості, що в результаті призводить до значного зниження здатності до соціалізації. Також автором зазначено, що у дітей, позбавлених батьківського піклування, відзначаються особливості внутрішньої позиції: слабка орієнтованість на майбутнє, збідненість емоційних проявів, спрощений зміст образу самого себе, знижене ставлення до себе, упередженість щодо дорослих, однолітків та предметного світу, імпульсивність поведінки, ситуативність мислення й поведінки. Ці особливості особистості дитини, виникаючи у ранньому віці, не зникають, а набувають нових якостей та посилюються надалі. Таким чином, отримані результати дозволили виявити особливості психологічного розвитку підлітків, які мають різний досвід життя в сім’ї, та зробити висновок щодо їхнього взаємозв’язку з різними сферами особистості: а) мотиваційною – небажання мати іншу сім’ю, страх за своїх батьків, яких вони знайдуть, коли вийдуть з дитячого будинку; б) емоційною – висока тривожність, фрустрація, почуття провини, страх бути знедоленим, низьке прагнення до прийняття, негативне самоставлення, високий рівень агресивності, дратівливості та підозрілості; в) вольовою – залежність, схильність до підпорядкування, наслідування, пасивності, слабкості та безпорадності, низький ступінь пізнавальної активності та прагнення до спілкування, високий рівень конфліктності, низький ступінь соціальної адекватності поведінки, невпевненість у собі; г) сферою ставлення до сім’ї – дисгармонійне уявлення про дитячо-батьківські відносини, схильність до ідеалізації образу батьків, образу матері, потреба у прихильності до дорослого, в індивідуальній увазі, неадекватність уявлень про сімейні ролі та функції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

ГАЛАН, Оксана. "ЧИННИКИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СІМ’Ї ЯК ОСНОВНОМУ АГЕНТІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ". Освітні обрії 50, № 1 (20 березня 2020): 146–49. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.146-149.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах реформування установ для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в Україні виникла необхідність переосмислення особливостей підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності у закладах вищої освіти. Особливу увагу вчених зосереджено на питанні готовності фахівців до соціалізації знедолених дітей у сім’ях (біологічних чи набутих). Нами розглянуто та проаналізовано основні чинники, які сприятимуть якісній підготовці соціальних працівників до роботи із сім’єю як незамінною та первинною ланкою, що забезпечує успішне «входження» дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у соціум. На основі проведених теоретичного аналізу та практичної роботи ми довели, що використання новітніх технологій сприятиме професійній діяльності із суб’єктами деінституціоналізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Kostiv, Volodymyr, та Ludmyla Vavryshchuk. "Підготовка майбутніх соціальних педагогів до роботи з патронатною сім’єю". Освітній простір України, № 10 (17 травня 2017): 53–59. http://dx.doi.org/10.15330/esu.10.53-59.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обгрунтовано доцільність спеціальної підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з патронатною сім’єю як одного з типів сімей із порушеною структурою. Зазначається можливість запровадження інституту патронатної сім’ї як альтернативної форми сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Виділяються складові готовності соціального педагога до організації соціально-педагогічної діяльності з патронатною сім'єю: професійно-гуманістична спрямованість особистості фахівця, інтелектуально-пізнавальний компонент, представлений професійно-педагогічними знаннями та уміннями, діяльнісно-практичний компонент, що характеризується наявністю особистого досвіду взаємодії студента з патронатними сім’ями, з іншими формами сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, батьками, прийомними дітьми, фахівцями, які проводять соціальний супровід цих сімей, представниками державних органів, які сприяють становленню сімейних форм виховання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Krupnik, Ivan. "ОСОБЛИВОСТІ СІМЕЙНИХ УЯВЛЕНЬ ДІТЕЙ ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 10, № 6 (26 грудня 2017): 75–89. http://dx.doi.org/10.31108/1.2017.6.10.6.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Грабовська, О. "Правові аспекти усиновлення дітей, позбавлених батьківського піклування". Економіка. Фінанси. Право, № 9 (2001): 17–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Muntian, I. V. "Образ сім’ї в художній творчості дітей, позбавлених батьківського піклування". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 12(140) (5 листопада 2016): 28. http://dx.doi.org/10.15421/1716135.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній статті представлені проблеми взаємин дітей і батьків. На початку 90-х років в украінськый дійсності з’явилося таке явище, як вимушене сирітство. Це діти, які мають батьків, але змушені жити поза своєю домівкою. Дана проблема завжди викликала особливу увагу з боку політиків, педагогів, соціологів. І це цілком обгрунтовано, оскільки молоде покоління є природним резервом соціального розвитку. Саме тому необхідність вивчення уявлень дітей про свою (орієнтаційну) сім’ю і майбутню сім’ю обумовлюють актуальність представленого в даній статті дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

СУЛІМЕНКО, Ольга, та Анна КАЛІНОВА. "ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ ЯК НАГАЛЬНА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОСТІ". Humanitas, № 3 (28 жовтня 2021): 106–12. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню правової культури дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклу- вання, як сфери свободи та побудови демократичної держави. У статті порушується питання формування правової культури дітей зазначеної категорії, рівня їхньої відповідальності та правосвідомості. Проаналізовано потребу у формуванні правової культури, визначено основні завдання, цілі та засоби право- вого виховання дітей як умови підвищення рівня правосвідомості дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Правова культура постійно взаємодіє з правовим вихованням та з інтелектуальним розвитком осо- бистості, що полягає в отриманні правових знань і знань про суспільство. Висвітлення порушеного у статті питання несе в собі виховання в дітей почуття поваги до норм права, переконання в необхідності їх виконання, а також прищеплення навичок правомірної поведінки в майбутньому. На сьогодні питання, пов’язані з формуванням правової культури дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьків- ського піклування, залишаються малодослідженими, а отже, потребують більш детального вивчення і ґрунтов- ного аналізу. З огляду на обрання українським демократичним суспільством курсу на євроінтеграцію особливого значення набуває формування юридичного мислення, виховання правової культури, вироблення почуття відпо- відальності, справедливості, поваги до закону. Зміст статті спрямований на формування правової культури дітей, які є вразливою категорією населення України, з огляду на особливості українського законодавства в час- тині регламентації прав та обов’язків з урахуванням основних інститутів соціалізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Роєнко, С. "Соціально-правовий захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування". Соціальна робота та соціальна освіта, Вип. 1 (4) (2020): 40–49.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

ГРАБОВСЬКА, В. М. "ПРІОРИТЕТНІСТЬ ФОРМ ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ". Scientific Journal of Public and Private Law 1, № 5 (2019): 53–59. http://dx.doi.org/10.32844/2618-1258.2019.5-1.9.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

ГРИНИК, Ігор. "ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПРОТИДІЇ ЖОРСТОКОМУ ПОВОДЖЕННЮ З ДІТЬМИ". Acta Paedagogica Volynienses 1, № 1 (14 квітня 2022): 152–57. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.24.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автором охарактеризовано особливості соціально-педагогічної роботи щодо протидії жорстокому поводженню з дітьми за кордоном. Окреслено основні напрями роботи щодо профілактики та протидії жорстокому поводженню з дітьми. Зазначено, що на державному рівні ведеться робота з удосконалення чинного законодавства з метою покращення політики держави в питаннях захисту прав дітей, насамперед дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; розробляються нові законопроєкти, якими передбачається створення соціально-реабілітаційних центрів – дитячих містечок як комплексу закладів для перебування дітей, що опинилися в кризових ситуаціях чи складних життєвих обставинах, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-сиріт, безпритульних та бездоглядних дітей. Обґрунтовано необхідність удосконалення вітчизняного досвіду роботи з дітьми через застосування системного підходу в процесі педагогічної діагностики та розширення соціального досвіду дітей, а також формування життєвих навичок захисту своїх прав та інтересів. У статті наголошено на такому: хоча в нашій державі вживають заходів для подолання жорстокого ставлення до дітей, однак це негативне явище продовжує поширюватися. Мають місце низький рівень знань щодо цього в спеціалістів, які вирішують питання захисту прав дітей, а також недостатність висвітлення проблеми. Тому автор наголошує на тому, що надзвичайно важливо в роботі вітчизняних фахівців соціальної сфери враховувати зарубіжний досвід протидії жорстокому поводженню з дітьми. Позитивний зарубіжний досвід слід ширше пропагувати серед фахівців соціальної сфери, соціальних педагогів та активніше впроваджувати в практику соціально-педагогічної діяльності в нашій країні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Абдул, І. "До питання державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування". Соціальна робота та соціальна освіта, Вип. 1 (4) (2020): 4–10.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Коваль, Катерина. "Становлення дитячого будинку сімейного типу як освітнього феномену". New pedagogical thought 106, № 2 (7 липня 2021): 88–93. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-88-93.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті схарактеризовано особливості становлення соціального інституту виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, – дитячого будинку сімейного типу. Досліджено історичні передумови сімейного виховання дітей без батьківської опіки. Проаналізовано нормативно-правову базу організації дитячого будинку сімейного типу. Окреслено специфіку освітньо-виховної та соціалізуючої діяльності дитячого будинку сімейного типу, де поєднуються родинне оточення та педагогічні методи соціалізації. Висвітлено поетапність діяльності дитячого будинку сімейного типу: підготовчий процес батьків-вихователів, прийом дітей, період адаптації та взаємодії всіх членів родини. Підкреслено, що для коригування поведінки важливим є розуміння психологічного розвитку вихованців. Розкрито механізми педагогічного впливу та умови становлення особистості вихованців на прикладі батьків-вихователів за умови налагодження комунікації та емоційного контакту між дітьми та батьками, залучення всіх до прийняття рішень та створення позитивного освітньо-виховного й соціалізуючого середовища.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Мироненко, В. П. "Забезпечення права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на сімейне виховання". Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ, № 6 (2008): 10–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Потопахіна, О. М. "Додаткові гарантії права на працю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування". Вісник Одеського національного університету 14, вип. 9 (2009): 96–102.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Мироненко, В. П. "Забезпечення права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на сімейне виховання". Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ, № 6 (2008): 10–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Мироненко, В. П. "Забезпечення права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на сімейне виховання". Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ, № 6 (2008): 10–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Безрук, М. Л. "АЛЬТЕРНАТИВА ІНСТИТУЦІЙНОМУ ДОГЛЯДУ ТА ВИХОВАННЮ ДІТЕЙ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (29 квітня 2021): 161–65. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-24.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто комплексну соціальну послугу патронату над дитиною як альтернативу інституційному догляду та вихованню дітей, які опинились у складних життєвих обставинах та з певних причин позбавлені батьківської опіки і піклування. Наведено сутність послуги з патронату як такої, що забезпечує найкращі інтереси дитини та відповідає провідним напрямам державної соціальної політики. Актуалізовано проблему розвитку послуги патронату над дитиною в межах процесу реформування соціальної сфери останнього десятиліття. Здійснено аналіз діяльності системи інституційних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на прикладі Запорізької області, оскільки Запорізька область має найвищий рівень інституціалізації дітей. Зазначено кількісні показники функціонуючих закладів інтернатного типу та кількість дітей, влаштованих у них протягом 2020 року. Обґрунтована необхідність ефективної інформаційно-просвітницької діяльності. Сформульовано твердження про те, що наявність сімей патронатних вихователів прямо пов’язана із компетентністю надавачів соціальних послуг, відповідальних за пошук та первинний відбір кандидатів у патронатні вихователі. Вивчено рівень професійної компетентності надавачів соціальних послуг задля активізації створення сімей патронатних вихователів. Основними індикаторами оцінювання компетентності надавачів соціальних послуг є: обізнаність респондентів щодо послуги патронату над дитиною: змісту, специфіки, переваг; зміст і методи інформаційно-просвітницької діяльності фахівців на території; ставлення респондентів до послуги патронату над дитиною та визначення її потреби; оцінка учасниками власної участі у процесі розвитку послуги патронату над дитиною. Визначені основні напрями підвищення якості та ефективності інформаційно-просвітницької діяльності та рекомендації для покращення процесу розвитку послуги з патронату у таких двох основних векторах, як безпосередня робота фахівців із населенням та робота з керівництвом адміністративно-територіальної одиниці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Іліопол, Інна Михайлівна. "ПРЕДСТАВНИЦТВО ІНТЕРЕСІВ МАЛОЛІТНІХ ЧИ НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ ПОСАДОВИМИ ОСОБАМИ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ-СИРІТ І ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ". Часопис цивілістики, № 34 (4 лютого 2020): 81–85. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i34.177.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженнюпроцесуальних особливостей представництва у суді. Досліджено законодавчерегулювання та судова практика стосовно питань представництва органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, а саме в інтересах дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківськогопіклування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

СИНЯКОВА, Віра. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ СОЦІАЛЬНОЇ СИТУАЦІЇ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ЗАМІСНОГО БАТЬКІВСТВА". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3 (52) (21 лютого 2022): 140–45. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.20.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто актуальну проблему соціальної ситуації розвитку в умовах замісного батьківства, проведено теоретичний аналіз літератури щодо ролі сімейного середовища у формуванні особистості дитини, його детермінантності, цінності та незамінності у вихованні, адаптації та соціалізації дітейсиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Зазначено, що діти, які позбавлені батьківського піклування, відрізняються від дітей, які виховуються у сім’ї, за деякими неявними психологічними характеристиками. Наслідки цих відхилень проявляються через труднощі адаптації до умов життєдіяльності у замісній сім’ї. У статті подано інформацію про те, що соціальна ситуація розвитку у замісних сім’ях має психологічні особливості: відсутність біологічного зв’язку між прийомною матір’ю та дитиною; вплив негативного життєвого досвіду дитини на процес соціалізації у замісній сім’ї; негативні установки та афективні прояви замісних батьків. Зроблено висновки, що в умовах створення замісної родини найбільш важливим є етап адаптації – знайомство з новими соціальними ролями, вирішення складних психологічних ситуацій. У статті визначено завдання прийомних батьків щодо створення сприятливої ситуації розвитку: психологічна, соціальна, педагогічна підтримка дітей; втілення програми реабілітації основних сфер життєдіяльності дитини на основі отриманих діагностичних результатів; індивідуальна робота з дитиною щодо максимального забезпечення її нормального розвитку. Також визначено низку факторів, що впливають на соціальну ситуацію розвитку дитини у замісній сім’ї. Наукова новизна визначається через висвітлення основних критеріїв сприятливої соціальної ситуації у формах замісного батьківства: для дитини – це переважання позитивних емоцій, позитивне ставлення до прийомної сім’ї, довіра до її членів, адекватне сприйняття прохань і вимог; для сім’ї – адекватне сприймання поведінки дитини; розуміння проблем прийомної дитини та власних проблем. Критеріями оцінки психологічного клімату у прийомній сім’ї визнано: доброзичливе ставлення членів сім’ї один до одного; почуття захищеності та емоційної задоволеності; відповідальність членів сім’ї один за одного; прагнення проводити вільний час у домашньому колі, разом виконувати домашню роботу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Євдокименко, Т. В. "Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування як складова національної безпеки держави". Соціальне право, Вип. № 2 (2018): 166–70.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Потопахіна, О. М. "Гарантії та пільги для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сфері освіти". Вісник Одеського національного університету 15, вип. 1 (2010): 118–27.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

NYKOLAIEVA V.,, MАROVA S. ,. TOKAREVA V. ,. "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ РЕФОРМИ ДЕІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ УТРИМАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 82, № 1 (6 листопада 2019): 38–49. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2019.82-1-04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описуються особливості впровадження реформидеінституціалізації системи утримання дітей-сиріт та дітей,позбавлених батьківського піклування. Основний акцент зроблений настандарти європейської системи, які уточнюють положення Конвенціїпро права дитини і можуть бути покладені в основу створення системипідтримки сім’ї у будь- якій країні. Наведені декілька прикладів успішноїреалізації державного управління різноманітних моделейдеінституціалізації. The article describes the peculiarities of implementation of the reform ofthe deinstitutionalisation of the system for the maintenance of orphans andchildren deprived of parental care. The main emphasis is placed on thestandards of the European system, which clarify the provisions of theConvention on the Rights of the Child and may be the basis for theestablishment of a family support system in any country. Some examples ofsuccessful implementation of public administration of various models ofdeinstitutionalisation are given.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Євдокименко, Т. В. "Державні гарантії забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа". Соціальне право, Вип. № 1 (2018): 239–48.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Насібова, О. В. "ДЕРЖАВНЕ ФІНАНСОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ". Підприємництво та інновації, № 10 (30 грудня 2019): 154–59. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.23.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено основні аспекти сучасного стану державного фінансового регулювання системи надання соціальних послуг. Виокремлено пріоритетність та посилення автономії місцевих органів влади та об’єднаних територіальних громад в організації, прийнятті управлінських рішень щодо планування та фінансового забезпечення якісних соціальних послуг. Проведено аналіз кількості діючих територіальних центрів соціального обслуговування, будинків-інтернатів та отримувачів соціальних послуг за 2010–2018 рр. Базові соціальні послуги згруповано за ознаками: превентивні/профілактичні; для осіб/сімей, що потрапили у складні життєві обставини; для осіб з інвалідністю та похилого віку; для дітей з інвалідністю; кризові послуги; для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Окреслено механізми фінансового забезпечення системи надання соціальних послуг. Акцентовано увагу на першочерговості визначення потреб населення у соціальних послугах. Розглянуто соціальне замовлення як інноваційний напрям розвитку системи соціальних послуг.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Рябцева, Н. "Освітній рівень дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, як фактор впливу на формування трудових ресурсів України". Україна: аспекти праці, № 1 (2012): 20–26.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Golub, Olena, and Angelika Lesyk. "Pedagogical conditions of social adaptation of the first-graders – orphans and children deprived of parental care – to the conditions of a residential instituton." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences 1 (April 20, 2019): 187–95. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-1-187-195.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

ЛЯЛЮК, Галина. "ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНА ПАРАДИГМА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (17 серпня 2020): 163–78. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.406.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті актуалізовано проблему виховання дітей-сиріт, які перебувають у держаних закладах опіки. Наголошується на необхідності застосування особистісно-орієнтованого підходу до виховання дітей, позбавлених батьківського піклування. Особистісно-орієнтована парадигма виховання виступає своєрідним методологічним імперативом, що відповідає потребам розвитку і самореалізації духовного начала людини в новій соціокультурній ситуації. В центрі особистісно-орієнтованої педагогіки - особистість дитини, її самобутність, самоцінність. Здійснено аналіз теоретико-методологічних положень особистісно-орієнтованої парадигми виховання дітей-сиріт у соціокультурному вимірі. Виховання дітей в умовах державних закладів опіки накладає специфічний відбиток на розвиток особистості дитини та зумовлює певні труднощі у здійсненні її цілісної соціалізації. Депривація розглядається як механізм обмеження соціалізуючих процесів, дефіцит материнсько-батьківської опіки, недостатність емоційно-стимульного та соціального досвіду у дітей-сиріт. Наголошується, що соціалізація та виховання особистості дитини є невід’ємною частиною її розвитку, спрямовані на засвоєння нею сукупності знань, уявлень, поцінувань, умінь використовувати адекватні соціальним ситуаціям способи поведінки на засадах творчої інтерпретації соціального досвіду. Для підвищення ефективності соціалізації в умовах державних закладів опіки процес освоєння дитиною-сиротою зовнішньої сфери має співвідноситися з ціннісним аспектом її внутрішньої сфери (упорядкованої системи цінностей), завдяки врахуванню зовнішніх вимог до виховання, які визначають спрямованість цього процесу. Така спрямованість створює основу для особистісного розвитку дитини-сироти, в процесі якого зміст виховання, а отже, й соціалізації, перетворюється на її індивідуальне надбання. Моральне становлення особистості дитини є духовним змістом її соціалізації, а соціалізація – всеосяжною формою морального розвитку особистості. Лише за умов осягнення такої єдності процесу соціалізації можна надати педагогічно доцільну спрямованість, а вихованню – реальний соціально-культурний зміст.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Kozak, Oksana. "PECULIARITIES OF FULFILLMENT OF THE OBLIGATIONS OF THE AGREEMENT ON PLACEMENT OF ORPHANED CHILDREN AND CHILDREN DEPRIVED OF PARENTAL CARE TO A FOSTER FAMILY." Entrepreneurship, Economy and Law 12 (2019): 32–36. http://dx.doi.org/10.32849/2663-5313/2019.12.06.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Mamenko, M. E., and G. O. Shleyenkova. "Effects of Iodine Supplementation on Adaptation and Activity of Stress-limiting System in Infants without Parental Custody." SOVREMENNAYA PEDIATRIYA, no. 3(83) (April 29, 2017): 20–26. http://dx.doi.org/10.15574/sp.2017.83.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Kozak, Oksana. "Personal non-proprietary rights of orphans and children deprived of parental care in foster care." Entrepreneurship, Economy and Law 11 (2019): 30–35. http://dx.doi.org/10.32849/2663-5313/2019.11.05.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Лис, Володимир. "СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ІНСТИТУЦІЙНОГО ДОГЛЯДУ ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ В УКРАЇНІ". Public management 25, № 5 (29 грудня 2020): 135–50. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-135-144.

Повний текст джерела

Анотація:

Систематизовано проблеми системи державного управління у сфері інституційного догляду та виховання дітей в Україні. До основних проблем віднесені: недосконалість нормативно-правової бази з регулювання надання соціальних послуг дітям-сиротам, дітям, позбавлених батьківського піклування, дітям з інвалідністю, дітям з особливими освітніми потребами та дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах; відсутність уніфікованого підходу до управління сферою інституційного догляду та виховання дітей в Україні; відсутність чіткої організації взаємодії громадськості з органами державної влади та місцевого самоврядування у питаннях реформування системи інституційного догляду та виховання дітей; відсутність громадського контролю за системою інституційного догляду та виховання дітей; відсутність системної оцінки неефективності попередніх спроб міністерств реформувати систему інституційного догляду та виховання дітей; не розробленість методичного забезпечення, необхідного для впровадження реформи системи інституційного догляду та виховання дітей. Зазначено, що основні нормативні документи, які забезпечують існування системи інституційного догляду та виховання дітей, постійно доповнюються відповідними листами та розпорядженнями відомств різних рівнів. Задля ефективного державного управління у сфері інституційного догляду та виховання дітей йде значна затрата зусиль, яку варто мінімізувати шляхом удосконалення законодавства в процесі реформування системи інституційного догляду та виховання дітей, що відображено в основних завданнях Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017–2026 роки. Виявлено проблемні питання у нормативно-правовому забезпеченні державного управління в системі інституційного догляду та виховання дітей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Lytvynova, Nataliia. "Socio-Pedagogical Diagnostics of Young People’s Readiness for Orphans and Children Deprived of Parental Care for Independent Living in an Open Society." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University 1, no. 6 (329) (2019): 105–17. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2019-6(329)-1-105-117.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Cлабковська, А. І. "СОЦІАЛЬНИЙ ПРАЦІВНИК ЯК ЛАНКА ЗВ'ЯЗКУ МІЖ ДЕРЖАВНИМИ УСТАНОВАМИ І ДИТИНОЮ-СИРОТОЮ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 99, № 6 (24 грудня 2020): 164–72. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-99-6-164-172.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті узагальнено діяльність соціального працівника. Розглянуто діяльність соціального педагога як ланку зв'язку між державними установами і дитиною-сиротою. Метою статті є обґрунтувати роль соціального працівника у взаємодії усиновленої дитини і державних установ. Виокремимо, що головною метою діяльності соціального педагога є активізація та інтеграція соціально-культурних, соціально-педагогічних функцій і впливів суспільства на соціалізацію дітей-сиріт. Описано важливий фактор взаємодії дитини-сироти і державних установ – соціальна адаптація. Репрезентовано соціальну адаптацію як успішне засвоєння дитиною всіх соціальних ролей в системі суспільних відносин. Обґрунтовано, що до основних принципів роботи соціального-працівника з усиновлювачами в контексті міжвідомчої взаємодії віднесено принципи, такі як: пріоритет інтересів і потреб усиновленої дитини; безперервність супроводу, який повинен надаватися державними установами; мультидисціплінарність. Наголошено на методичній роботі соціального працівника, що передбачає діяльність фахівця у різносторонніх направленнях, таких як: діагностичному, прогностичному, комунікативному, педагогічному, психотерапевтичному, соціально-профілактичному та реабілітаційному. Необхідність методичної роботи пояснюється діяльністю соціального працівника, яка передбачає координування позитивних впливів державних установ і соціального працівника з метою надання комплексної професійної допомоги дітям-сиротам у їхньому особистісному розвитку і успішній самореалізації в процесі соціалізації. Зроблено висновок про те, що соціальний працівник є ланкою зв'язку між державними установами і дитиною-сиротою, що покликана сприяти ефективному захисту прав та інтересів усиновлених дітей і гарантувати професійний підхід до процесу усиновлення дітей, позбавлених батьківського піклування. Якісна професійна діяльність соціального працівника повинна передбачати прозору систему гарантій ефективної адаптації і соціалізації дітей-сиріт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

СОРОКА, Ольга, та Анатолій ШКЛЯР. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОФІЦЕРІВ ПОЛІЦІЇ ДО ПРОФІЛАКТИКИ ПРАВОПОРУШЕНЬ НЕПОВНОЛІТНІХ". Humanitas, № 6 (23 лютого 2022): 68–74. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено різні наукові підходи до трактування термінів «профілактика», «профілактику правопорушень неповнолітніх». Визначено рівні профілактичної роботи з неповнолітніми: нейропсихологічний, загально-психологічний, віково-психологічний, педагогічний. Проаналізовано нормативно-правові акти, що стосуються профілактики правопорушень серед дітей, першочерговими з яких вважаємо «Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні», Закони України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про попередження насильства в сім’ї», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року. Встановлено, що, здійснюючи профілактику правопорушень неповнолітніх, співробітники ювенальної поліції виконують діагностичну, прогностичну, організаторську, інформаційну, управлінську, корекційну функції. Обґрунтовано модель формування професійної компетентності офіцерів поліції до профілактики правопорушень неповнолітніх, що складається з взаємопов’язаних між собою блоків. В організаційно-цільовому блоці модель передбачає постановку мети, визначення суб’єкта, об’єкта та принципів (допомога співробітникам ПДН ОВС у профілактичній діяльності, а також психокорекція девіантних форм поведінки, формування установок правослухняної поведінки у неповнолітніх правопорушників); у змістовному блоці – визначення завдань та змісту профілактичної роботи з неповнолітніми правопорушниками (організація взаємодії з учасниками профілактичного процесу, соціалізація та ресоціалізація неповнолітніх правопорушників, формування професійної компетентності офіцерів ювенальної поліції); у технологічному – визначення форм, методів, технологій, прийомів та засобів профілактичної діяльності (психодіагностика, психокорекція, соціально-психологічне консультування тощо) та в оціночно-результативному – розробка критеріїв, показників, рівнів сформованості професійної компетентності офіцерів поліції до профілактики правопорушень неповнолітніх.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Годуєва, К. "Захист права на соціальну допомогу : практичні аспекти представництва прокурором у суді дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа". Вісник прокуратури, № 10 (172) (2015): 97–106.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Годуєва, К. "Захист права на соціальну допомогу : практичні аспекти представництва прокурором у суді дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа". Вісник прокуратури, № 10 (172) (2015): 97–106.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Годуєва, К. "Захист права на соціальну допомогу : практичні аспекти представництва прокурором у суді дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа". Вісник прокуратури, № 10 (172) (2015): 97–106.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Султанова, Наталя. "СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ ДЕРЖАВНОГО УТРИМАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙСИРІТ І ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ В УКРАЇНІ ЯК ЗАСІБ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ (90-ті рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.)". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 9(73) (27 листопада 2017): 178–89. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2017.09/178-189.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Сохань, М. "Сучасний стан та ефективність системи соціальної допомоги особам із сімейними обов’язками в Україні". Юридичний вісник, № 2 (26 серпня 2020): 274–80. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1733.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано сучасний стан та ефективність системи соціальної допомоги особам із сімейними обов'язками в Україні, на підставі чого зроблено відповідні висновки. Зазначено, що система соціальної підтримки населення в Україні, зокрема такої категорії осіб, як сім'ї з дітьми, тільки стала на шлях трансформації за новітнім курсом, тому за останні декілька років із метою підвищення її ефективності відбувається активний перерозподіл ресурсів із надання соціальної допомоги за принципом універсальності та уніфікованості на надання соціальних допомог і послуг, котрі сприятимуть формуванню у громадян активної життєвої позиції. Спираючись на досвід світових практик та моделей організації систем соціальної підтримки, керуючись принципами та механізмами, покладеними в основу їх реалізації, модель соціальної допомоги має бути універсальною, рухливою, базуватись на засадах гуманізму та розвиненій суспільній свідомості. За міжнародними стандартами, головним завданням системи соціального захисту для країн із перехідною економікою, до яких належить й Україна, повинно бути пом'якшення негативного впливу факторів, що виникають під час здійснення соціальних та економічних реформ, на найбільш соціально незахищені категорії населення, до яких віднесено й осіб із сімейними обов'язками. Водночас акцентовано увагу на певній невпорядкованості відповідних видів соціального захисту сім'ї, дитинства, материнства та батьківства, оскільки норми, які визначають допомоги, послуги й пільги для сімей із дітьми, багатодітних, неповних та малозабезпечених сімей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, інвалідів із дитинства та дітей-інвалідів та встановлюють соціальні гарантії реалізації їх права на соціальний захист, розосереджені в багатьох підзаконних нормативно-правових актах, що ускладнює застосування їх на практиці, а також призводить до незнання громадянами своїх соціальних прав. У зв'язку із цим, підтримуючи інших науковців, унесена пропозиція щодо систематизації чинного законодавства у сфері соціального захисту сім'ї, дитинства, материнства та батьківства та прийняття єдиного нормативно-правового акта, який би регулював це питання - Кодекс соціального захисту сім'ї, дитинства, материнства та батьківства в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

БОРИСОВА, ВАЛЕНТИНА. "Проблемні питання форм сімейного влаштування дитини, що залишилася без батьківського піклування, за законодавством України". Право України, № 2019/02 (2019): 133. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-02-133.

Повний текст джерела

Анотація:

Дитинство – особливий період у житті людини, який характеризується залежністю дитини від дорослих, і передусім від батьків. Втрата внаслідок різних обста вин батьківського піклування, що створює небезпеку для життя, здоров’я та виховання дитини, змінює її становище, і така дитина набуває статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, який надає їй право на повне державне забезпечення та отримання передбачених законодавством пільг. Влаштування таких дітей – це діяльність компетентних органів держави, пов’язана з переданням їх на виховання у сім’ї громадян або до інтернатних дитячих закладів системи освіти, охорони здоров’я і соціального захисту. Метою статті є аналіз сформованих у доктрині права підходів до розуміння форм влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування, на виховання, а також викладення власного бачення подолання сирітства в Україні, шляхом запровадження як легалізованих на рівні закону сімейних форм влаштування таких дітей, а вони є пріоритетними порівняно з інтернатними формами, так і не пойменованих сімейних форм виховання. Встановлено, що форми сімейного влаштування дитини, яка опинилася у складних життєвих умовах, і які врегульовані на рівні закону, не є вичерпними. Існують й інші форми, зокрема фактичне виховання дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, в сім’ї певної особи без відповідної правової підстави. У фактичному вихованні реалізуються всі батьківські правомочності, окрім охоронної правомочності захисту батьківських прав, а тому як соціально цінне явище воно потребує певного правового регулювання. У статті обґрунтовується твердження, що кожна з легалізованих форм сімейного виховання (патронат, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу) має свої особливості, однак об’єднує їх те, що одним з елементів фактичного складу їх виникнення є відповідний договір: про патронат; про влаштування дітей у прийомну сім’ю для виховання й спільного проживання; про організацію діяльності дитячо-го будинку сімейного типу. Ці договори входить до групи сімейно-правових договорів соціального сприяння дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв’язку з сирітством, безпритульністю, конфліктами, жорстоким ставленням у сім’ї тощо. Мета цих договорів – шляхом соціального сприяння дитині, батькам/законним представникам, якщо вони давали, наприклад, згоду на патронат, подолати ті складні життєві обставини, в яких вона (вони) опинилися. І хоча вказані договори не є самостійними юридичними фактами, що породжують відповідні правовідносини, однак при визначенні правової природи цих договорів слід враховувати специфіку договору як юридичного факту, що формується під впливом тих відносин, які ним опосередковуються.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

В., Євдокіменко Т. "СКЛАДНІ СОЦІАЛЬНІ ОБСТАВИНИ ДИТИНИ: ДО ПИТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 2 (38) (12 лютого 2020): 94–100. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2019-38-2-94-100.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті надано авторське визначення та охарактеризовано специфіку поняття «складні соціальні обставини дитини». У процесі дослідження встановлено соціально-правовий зв’язок із тими факторами, які формулюють поняття «складні соціальні обставини дитини», з огляду на небезпеки, які впливають на дитину. Розглянуто джерела небезпеки, які формують класифікацію складних соціальних обставин. Ключові слова: соціальні права, класифікація, джерела небезпеки, складні соціальні обставини, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Safonova, S. B. "Diagnostics of the readiness of children deprived of parental care for family life." Science and Education a New Dimension V(125), no. 25 (December 25, 2017): 51–54. http://dx.doi.org/10.31174/send-hs2017-147v25-13.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Polishchuk, Olena. "Characteristic Features of the Work of a Social Educator with Orphans and Children Deprived of Parental Care." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University 1, no. 6 (329) (2019): 118–27. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2019-6(329)-1-118-127.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Piesha, I. V. "Family children’s homes as an effective care for orphans and children out of parental care." Ukrainian Society 2003, no. 1 (December 19, 2003): 72–80. http://dx.doi.org/10.15407/socium2003.01.072.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Protsenko O. V. "Нормативно-правове забезпечення системи соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей уразливих категорій в Україні". State Formation, № 1 (22 травня 2019). http://dx.doi.org/10.34213/db.19.01.17.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано питання нормативно-правового забезпечення системи соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей уразливих категорій в Україні. Виділено основні напрями розвитку національної моделі державного управління системою соціального захисту дітей цих категорій. Означено проблемні питання в діяльності відповідальних органів державної влади із впровадження державної політики у зазначеній галузі. Підкреслено необхідність комплексного підходу до вирішення проблем, що залишаються актуальними, задля вдосконалення вітчизняного законодавства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

"СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ В УКРАЇНІ". International Journal of Innovative Technologies in Social Science, 1 червня 2018. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/01062018/5700.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Оксана, Козак. "Передумови укладення договору про влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у прийомну сім’ю". Entrepreneurship, Economy and Law, 2020, 11–15. http://dx.doi.org/10.32849/2663-5313/2020.1.02.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!