Добірка наукової літератури з теми "Подвійний облік"

В статті досліджено, що поняття оцінки є фундаментальним в економіці, особливо в сучасних ринкових умовах. Оцінка, поряд з такими елементами як документація, інвентаризація, рахунки і подвійний запис, баланс і звітність формує метод бухгалтерського обліку. Зазначено що елементи методу бухгалтерського обліку по відношенню до оцінки можна класифікувати за такими ознаками: ті, що впливають на оцінку, а саме: документація та інвентаризація; ті, що перебувають під впливом оцінки, а саме: рахунки і подвійний запис, бухгалтерський баланс і звітність.

Суперечливе нормативне визначення, особливості природи майнових прав, що відрізняє їх від предметів матеріального світу, відсутність системи їх обліку та державної реєстрації, сегментарне та поверхневе регулювання відчуження майнових прав на нерухомість тощо призводить до неоднакового розуміння їхньої сутності та змісту і допустимих меж обороту майнових прав. Усе це створює простір та умови для зловживань, породжує незадовільну практику відчуження майнових прав на приміщення у закінченому будівництвом об’єкті після прийняття його в експлуатацію, загрожує законному обороту нерухомого майна в Україні та призводить до інших негативних наслідків, таких як порушення прав суб’єктів, ухилення від сплати податків, тінізація активів тощо. Метою статті є розмежування майнових прав як об’єкта та змісту правовідносин для пояснення їхньої трансформації, зокрема у сфері будівництва нерухомого майна на етапі прийняття об’єкта в експлуатацію, задля впорядкування обороту майнових прав на нерухоме майно та встановлення його допустимих меж, обґрунтування необхідності створення і запровадження системи обліку та реєстрації майнових прав і їхніх суб’єктів та автоматизації такої трансформації у момент прийняття об’єкта в експлуатацію. Теоретико-методологічним підґрунтям дослідження є настанови герменевтики, “постнекласична” методологія, методологічні принципи діалектики та системного аналізу. У статті розмежовано майнові права як зміст та об’єкт правовідносин, досліджено питання їхньої трансформації, визначено фактори, що впливають на зміст майнових прав у сфері будівництва нерухомого майна, проаналізовано юридичну значущість моменту прийняття об’єкта в експлуатацію, зокрема для визначення моменту юридичного створення об’єкта нерухомого майна та набуття права власності на нього. Зроблено висновки щодо неможливості, за загальним правилом, обороту майнових прав на нерухоме майно після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, а також обґрунтовано необхідність розроблення та запровадження на державному рівні системи обліку та реєстрації майнових прав і їхніх суб’єктів та автоматизації процесу трансформації майнових прав у момент прийняття об’єкта в експлуатацію. Впорядкування обороту майнових прав на нерухоме майно потребує внесення системних змін у чинне законодавство України, створення та запровадження системи обліку та реєстрації майнових прав на нерухоме майно та автоматизації їх трансформації у момент прийняття об’єкта в експлуатацію. Це дасть змогу мінімізувати зловживання у сфері будівництва, забезпечить доступ усіх суб’єктів до повних і достовірних відомостей про об’єкти будівництва, майнові права на нерухоме майно та суб’єктів прав, створить додаткові гарантії для набувачів майнових прав, вирішить проблему подвійних відчужень і покращить економічну ситуацію у країні.

У статті розкривається теоретичний аспект по-няття «кваліфікація злочинів, підслідних органам, що здійснюють контроль за додержанням податко-вого законодавства» за допомогою визначень склад-ників поняття «кваліфікація злочину» та «контроль за дотриманням податкового законодавства», крім того, визначаються органи, які здійснюють контроль за до-держанням податкового законодавства. У результаті си-мбіозу понять автор подає визначення поняття «квалі-фікація злочинів, підслідних органам, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства».Для всебічної характеристики злочинів, підслід-них органам, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, автор аналізує осіб, які вчи-няють такі злочини. Адже кримінологічний портрет та-ких осіб, які вчиняють податкові злочини, істотно від-різняється від осіб, які вчиняють загальнокримінальні злочини. Узагальнення автором статистичних даних дає зрозуміти, що найчастіше від сплати податків ухи-ляються освічені чоловіки віком до 45 років, це поясню-ється тим, що більшість серед керівників підприємств – це чоловіки. Жінки серед осіб, які вчиняють податкові злочини, становлять меншість, оскільки вони тради-ційно обіймають посади, пов’язані з веденням бухгал-терського обліку та поданням звітності. Крім того, ство-рення злочинних угруповань є нетиповим: практично не зустрічаються факти створення злочинних груп, що складаються з чотирьох і більше осіб, загалом кількість учасників для вчинення податкових злочинів не переви-щує двох осіб – ними, як правило, є керівник і бухгалтер.На підставі вищевикладеного автор доходить висновків, що органи, які здійснюють контроль за додер-жанням податкового законодавства, виступають струк-турним елементом податкової системи країни, а отже, від чітко сформованої їх правової компетенції залежить ефективність окресленої системи. За своїм значенням злочини, підслідні органам, що здійснюють контроль за додержанням податково-го законодавства, мають подвійний руйнівний вплив: 1) вони руйнують податкову систему держави; 2) під-ривають сформований господарський механізм функ-ціонування держави.

Статтю присвячено критичному аналізу сучасного стану бухгалтерського обліку сільськогосподарської продукції крізь призму невідповідності господарської практики сільгосппідприємств методичному забезпеченню обліку в агросфері. Встановлено концептуальні розбіжності, пов’язані передусім з широким поширенням в обліку сільськогосподарської галузі звичаєвого права. Окреслено теоретичний базис визнання сільгосппродукції як об’єкта бухгалтерського обліку. Узагальнено прогресивні науково-методичні напрацювання та практичний досвід використання окремих методичних прийомів (оцінка і калькуляція, рахунки та подвійний запис) для адаптації вітчизняної облікової практики до сучасних вимог, а також подальшого розвитку та вдосконалення обліку сільськогосподарської продукції, як основи інформаційного забезпечення управління сільгосппідприємством.