Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Податкова служба України.
Статті в журналах з теми "Податкова служба України"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Податкова служба України".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Брояков, С. "Податкові консультації в Австралії та Україні: компаративний аналіз". Юридичний вісник, № 6 (17 лютого 2021): 296–302. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2059.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено співстав-лення механізмів податкового консультування в Австралії та Україні. Встановлено, що в Австралії функціонує розгалужена та розвинута система податкового консультування. В Австралії податкове консультування є не просто механізмом інформування платника податків, адже воно виступає в ролі ефективно діючого гарантійного механізму. За посередництвом податкового консультування Австралійська податкова служба інформує платників податків про порядок виконання ними належних їм податкових зобов'язань. Австралійська податкова служба ("Australian Taxation Office") визначає податкове консультування як одну з основних проваджуваних нею функцій. Податкове консультування в Австралії включає публічні та приватні консультації та керівництва. Фактично публічні консультації та керівництва являють собою аналог узагальнюючих податкових консультацій, які надаються у централізованому порядку Міністерством фінансів України. Щодо приватних консультацій та керівництв, то вони подібні за своєю правовою природою до індивідуальних податкових консультацій. До інструментів, за посередництвом яких в Австралії відбувається податкове консультування, слід відносити консультативні акти ("advice products"); офіційні керівництва ("guidence products"). Кожен із вищеозначених консультативних інструментів підрозділяється на специфічні різновиди.
Щодо України, то податкове консультування тут перебуває тільки на первинному етапі свого становлення. Водночас у національній правовій системі податкове консультування також виконує гарантійну роль. Однак гарантійне забезпечення національного інституту податкового консультування має усічений характер.
Зазначено, що Австралія застосувала максимізаційний підхід до формування інституту податкового консультування. Аналізуючи останні законодавчі зміни, доходимо висновку, що Україна вибрала прямо протилежний вектор розвитку.
2
Evtushenko, N. O. "Податкові ризики та система керування ними". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 68. http://dx.doi.org/10.15421/191607.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню сучасного стану системи оподаткування в період її реформування та подальшим розробкам в галузі фундаментальних основ оподаткування.Метою написання статті є поглиблене вивчення природи, сутності ризиків у сфері оподаткування, розгляд змісту системи керування ризиками та обґрунтування концептуальних основ ефективності керування податковими ризиками шляхом запровадження системного підходу в умовах великої частки тіньової економіки. Дослідження проведено із застосуванням методів дедукції та індукції, системного підходу, аналізу й синтезу на основі законодавчої бази України, даних Держаної фіскальної служби України, даних Державної служби статистики України, праць вітчизняних і закордонних економістів, матеріалів авторських досліджень.Досліджено сутність і місце податкових ризиків у системі керування ними. Доведено, що податковий, а також економічний ризики зазвичай занадто переоцінюють, оскільки щодо витрат заходи з підвищення результатів діяльності людського капіталу дуже розпливчаті та сформовані у недосконалих інформаційних умовах.З’ясовано необхідність системного підходу до керування податковими ризиками. Розглянуто основні елементи системи керування податковими ризиками. Доведено вплив людського капіталу та інформації на ефективність керування податковими ризиками.Акцентовано увагу на доцільності вивчення податкових ризиків у системі керування і мінімізації протидії. Доведено, що така система може бути описана як сукупність деяких методів, процедур і заходів і надає можливість прогнозувати дефіцит податкових платежів та вживати заходи стосовно мінімізації порушень у податковій сфері.Розглянуто основні елементи системи керування податковими ризиками. Дана система являє собою сукупність взаємопов’язаних і взаємозалежних елементів, таких як: 1) суть та оригінальні джерела ризику; 2) аналіз, оцінка й опис ризику; 3) методи мінімізації ризиків; 4) моніторинг заходів щодо запобігання і протидії ризику.Доведено, що метод систематизації платників застосовують відповідно до стандартів для визначення податкових ризиків у системі їх керування. Такий підхід дозволить упровадити на практиці нову стратегію організації контрольно-ревізійної роботи та істотно скоротити витрати на здійснення планових перевірок.Наголошено, що податкові ризики слід розглядати як наукову основу для розробки критерію ефективності побудови систем забезпечення національної податкової безпеки. Як і будь-які ризики, податкові ризики повинні бути не тільки визначені , але й зведені до мінімуму. Для цього доцільно застосувати систему керування податковими ризиками як сукупність деяких методів, процедур і заходів. Використання людського капіталу та інформаційного забезпечення дозволить досягти необхідного рівня ефективності.Застосування системного підходу в теорії і практиці оподаткування допоможе передбачати негативні наслідки впливу зовнішнього середовища, сприятиме ефективності моніторингу ризиків і їх практичному керуванню. Податкова служба може підвищити обсяг податкових надходжень до бюджету за рахунок зменшення податкових злочинів (ухилення від сплати податків). Це, в свою чергу, призведе виходу економіки з тіні.Науковою новизною дослідження є поглиблення та визначення природи, сутності податкових ризиків, а також обґрунтування концептуальних основ ефективності їх керування через запровадження системного підходу.Урахування системного підходу дозволить фіскальним службам ефективно керувати податковими ризиками.Перспективним напрямком досліджень є перегляд нормативної документації Державної фіскальної служби на основі системного підходу та врахування податкового ризику як виміру результатів діяльності людського капіталу й недосконалого інформаційного забезпечення.
3
Атаманчук, Наталія Іванівна. "ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ". New Ukrainian Law, № 4 (1 жовтня 2021): 62–69. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано систему правового регулювання взаємодії Державної податкової служби України з громадськістю, яка представлена сукупністю законів і підзаконних нормативних актів, що створюють відповідне правове поле для їхньої співпраці. Установлено, що, незва- жаючи на досить велику кількість нормативно-правових актів, на практиці малоефективною залишається така співпраця, недостатньо врегульованими є питання дієвої участі інститутів громадянського суспільства у формуванні й реалізації податкової політики. Наголошується, що одним із покладених на Державну податкову службу завдань є саме співпраця з інститу- тами громадянського суспільства, забезпечення проведення консультацій із громадськістю, зокрема через громадську раду, з питань реалізації державної податкової політики. Дослі- джено діяльність Громадської ради при Державній податковій службі й запропоновано роз- робку й затвердження «Положення про Громадську раду при Державній податковій службі України». Вивчено практику укладання меморандумів і договорів про співпрацю між Дер- жавною податковою службою та громадськими організаціями протягом 2012–2021 років, а також статистичні дані щодо здійснених комунікативних заходів за участі представників засобів масової інформації та опрацьованих запитів протягом січня – червня 2021 року. Проаналізовано статистичні показники результатів публічного громадського обговорення проєктів наказів Міністерства фінансів України протягом липня 2021, що дозволило дійти висновків про низьку кількість та активність самих учасників обговорення, неврахування більшості пропозицій громадськості, зниження ефективності таких обговорень і поглиблен- ня недосконалості практики взаємодії між податковими органами й громадськістю. Запро- поновано затвердження Комунікаційної стратегії Державної податкової служби України; Програми покращення публічно-сервісної діяльності Державної податкової служби України; Концепції формування та підвищення податкової культури населення; Положення про Гро- мадську раду при Державній податковій службі.
4
Гарбінська, А. В. "Державна податкова служба України як орган валютного контролю". Фінансове право, № 3 (13) (2010): 35–37.
Знайти повний текст джерела
5
Zolotarova, M. "ҐЕНЕЗА ДЕРЖАВНИХ ПОДАТКОВИХ ІНСПЕКЦІЙ В УКРАЇНІ ЯК МІСЦЕВИХ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ". Juridical science, № 6(108) (4 квітня 2020): 79–90. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті полягає в тому, що розбудова державності у поєднанні зі стратегією розвитку України, що ґрунтується на засадах запровадження ринкових відносин, передбачає відмову держави від прямого втручання у сферу дії об’єктивних законів функціонування системи господарювання. Важливою складовою у становленні ринкової економіки є податкова система. Від її обґрунтованості та відповідності об’єктивним умовам певною мірою залежать можливості та пріоритети економічного та соціального розвитку суспільства. Істотним елементом податкової системи є її контрольний механізм у складі державного апарату, що формує податкову дисципліну, забезпечує збір податків та інших обов’язкових платежів, проводить відповідну профілактичну та попереджувальну діяльність. Зроблено висновок, що історичний розвиток оподаткування, який характеризувався підвищенням ролі податків у формуванні доходної частини державного бюджету, удосконалення податкових механізмів одночасно зі зміною форми державного устрою, політичного режиму та відповідно організації державного управління, є тими критеріями, що обумовлюють можливість умовного виділення в історичному аспекті чотирьох етапів становлення місцевих податкових органів. Перший етап пов'язаний із формуванням фіскальних органів в Україні, другий – з діяльністю місцевих податкових органів у радянський період, третій – з побудовою єдиної вертикальної структури державної податкової служби сучасної України, у складі якої починають функціонувати власне державні податкові інспекції як контролюючі органи та органи стягнення, а четвертий – характеризується звуження функцій державних податкових інспекцій до здійснення виключно сервісного обслуговування платників податків та ведення відповідних державних реєстрів. Таким чином, зазначимо, що становлення державних податкових інспекцій в історичному аспекті обумовлено побудовою та вдосконаленням системи оподаткування з розвитком державного фінансового контролю. При цьому відбувалось спочатку поступове виокремлення місцевих податкових органів як відносно самостійних спеціалізованих державних інститутів з окресленням їх правового статусу, у подальшому ж відбулось обмеження функцій державних податкових інспекцій до виключно сервісних.
6
Гриценко, Г. М., та С. В. Солодченко. "АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА ОРГАНІВ ЯКІ РОЗСЛІДУЮТЬ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ПОДАТКОВОГО ТА МИТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 1 (41) (20 травня 2021): 106–17. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-41-1-106-117.
Повний текст джерелаАнотація:
Державна фіскальна служба України виконувала низку важливих завдань з забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. З 1998 року держава починає реформу по створенню органу який буде проводити розслідування правопорушень у сфері податкового та митного законодавства. На теперішній час вже почався 4 етап реформування органів з боротьби з порушеннями у сфері податкового та митного законодавства з моменту створення нашої держави, але нажаль, жодного разу неможливо зазначити більш позитивних моментів ніж негативних. Мета жодного реформування органів які проводять розслідування у сфері правопорушень податкового та митного законодавства зменшити тиск на бізнес та зробити більш прозорим ведення бізнесу у державі та зацікавленість іноземних інвесторів в інвестування в економіку держави.
Наразі Верховною Радою України прийнятий у другому читанні закон України «Про Бюро економічної безпеки України», метою даного закону є ліквідація податкової міліції, оптимізації структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, усунення дублювання їх функцій та створення Бюро економічної безпеки України з метою запобігання, попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до їх підслідності.
У статті проаналізовано особливості адміністративного реформування органів які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки у історичному аспекті, та зазначені деякі прогалини діючого законодавства при адміністративному реформуванні та розроблені шляхи усунення практичних прогалин у законодавстві.
Ключові слова: державна фіскальна служба, бюро економічної безпеки, податкова міліція, органи державної влади.
7
Пухальський, Вадим. "ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ ПОДАТКОВИЙ МОНІТОРИНГ ЯК НАПРЯМ УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 146–51. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією із основних функцій податків, як економічної категорії є контрольна функція, яка реалізується через різні форми податкового контролю, визначені Податковим кодексом України. Однак в умовах цифрової економіки впровадження інформаційних технологій стає одним із факторів, який забезпечує високу швидкість прийняття управлінських рішень, що в свою чергу вимагає миттєвого отримання і аналізу інформації. Все більше платників податків подають податкову звітність в електронному вигляді, ведуть реєстр податкових накладних, а органи податкової служби запроваджують електронні сервіси для платників податків. Обмін документами (інформацією) в електронному вигляді також сприяє подальшій трансформації як моделі ведення бізнесу і бізнес-процесів організацій, так і традиційної концепції податкового контролю. У цьому контексті така форма податкового контролю, як горизонтальний податковий моніторинг, стала новим інструментом – цифровим майбутнім податкового контролю. Предметом дослідження становлять теоретичні аспекти «горизонтального моніторингу», «податкового моніторингу», які викладені в зарубіжній та вітчизняній практиці. Метою даної роботи є дослідження сутності, мети, завдань, нормативного регулювання горизонтального податкового моніторингу, визначення місця, ролі, поточного стану, проблем та перспектив подальшого функціонування цієї форми податкового контролю в системі податкового контролю України. У статті проведено аналіз зарубіжного досвіду застосування даної форми податкового контролю, обґрунтовано та наведено авторське визначення поняття «горизонтальний податковий моніторинг», визначено мету, принципи, правові аспекти його функціонування.
8
Iurchenko, Marina, та Tetiana Klymenko. "ЕФЕКТИВНЕ ПОДАТКОВЕ АДМІНІСТРУВАННЯ ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗВИТКУ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, № 23 (29 вересня 2020): 153–61. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-03-153-161.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано, що важливою умовою стійкого функціонування податкової системи та національної економіки в цілому є ефективне податкове адміністрування, яке сприяє зростанню податкових надходжень за рахунок дотримання податкової дисципліни платниками податків і недопущення порушень податкового законодавства. На основі дослідження особливостей та функцій податкового адміністрування доведено, що його ефективність визначається, передусім, налагодженням партнерських відносин між податковими органами та платниками податків, а також автоматизацією процедур податкового адміністрування. Розглянуто досягнення цільових значень ключових показників ефективності адміністрування податків, зборів, платежів в рамках реалізації Стратегічних цілей діяльності Державної податкової служби України до 2022 року і виявлено підвищення ефективності контрольних процедур її органів.
9
Крилов, Д. В. "Концептуальні засади вдосконалення адміністративно-правового регулювання публічно-сервісної діяльності державної податкової служби України". Актуальні проблеми держави і права, № 84 (6 лютого 2020): 31–37. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i84.147.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті, на основі аналізу наукових поглядів вчених, норм чинного законодавства України, визначено та охарактеризовано концептуальні засади вдосконалення адміністративно-правового регулювання публічно-сервісної діяльності Державної податкової служби України. Обґрунтовано доцільність розробки двох нормативно-правових актів, зокрема: «Концепції розвитку Державної податкової служби України на 2020-2025 роки» та «Програми покращення публічно-сервісної діяльності Державної податкової служби України». Наголошено, що серед основних пріоритетів реформування системи органів, що реалізують державну податкову політику є стимулювання добровільної сплати податків, розвиток податкових сервісів. З’ясовано, що «Концепції розвитку Державної податкової служби України на 2020-2025 роки» повинна бути спрямована на те, щоб забезпечити сталий розвиток новоствореного органу державної влади. В ній мають бути визначені мета, завдання, а також найбільш пріоритетні напрямки розвитку даного відомства. Крім того, обов’язково повинно бути окреслено коло інструментів та засобів, за допомогою яких дані цілі можуть бути досягнуті. Визначено, що «Програма покращення публічно-сервісної діяльності Державної податкової служби України» представляє собою своєрідний план дій, які має вчинити законодавець на шляху вдосконалення публічно-сервісної діяльності Державної податкової служби України. Обов’язковими моментами, які мають бути враховані в окресленому нормативно-правовому, це напрямки покращення: кадрового, матеріально-технічного, фінансового, інформаційного забезпечення діяльності Державної податкової служби України. Окрема увага має бути присвячена протидії корупції в податкових органах. Зроблено висновок, що Концепція розвитку Державної податкової служби України повинна бути спрямована на те, щоб забезпечити сталий розвиток новоствореного органу державної влади. В ній мають бути визначені мета, завдання, а також найбільш пріоритетні напрямки розвитку даного відомства. Крім того, обов’язково повинно бути окреслено коло інструментів та засобів, за допомогою яких дані цілі можуть бути досягнуті.
10
Попович, О. В. "ВИЗНАННЯ ТА ДІЯ ПРИНЦИПУ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ". Ірпінський юридичний часопис, № 1(5) (7 вересня 2021): 106–15. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1(5).2021.106-115.
Повний текст джерелаАнотація:
Категорія принципів у податковій системі продовжує бути актуальною, незважаючи на тривале захоплення науковцями керівними засадами здійснення публічної фінансової діяльності. Принцип верховенства права є загальноправовим принципом, який знайшов своє закріплення в Основному Законі Української держави, у тому числі завдяки тому, що є історично знаковим у життєдіяльності особи, суспільства, держави. Основоположними та вирішальними у доктрині верховенства права є права і свободи людини.
Принципу верховенства права, що діє у податковій системі, характерні ознаки принципів права взагалі. Так, цей принцип: 1) має найвищий авторитет; 2) об’єктивно зумовлений соціальним середовищем; 3) є результатом розвитку правової свідомості суспільства; 4) є історико-практичним за походженням; 5) виражає сутність та соціальне призначення права; 6) виступає орієнтиром формування та вдосконалення правової системи, слугує її опорою; 7) акумулює світовий досвід розвитку права, втілює демократичні і гуманістичні традиції.
Цілями податкової системи, відданої принципу верховенства права, є законність, передбачуваність, справедливість. Часто потрібно знаходити баланс між потребами держави у надходженнях і не менш законними інтересами та правами платників податків зберегти зароблене /нажите. З одного боку, органи виконавчої влади мають правові підстави для застосування закону, а з іншого – існує необхідність реалізації принципу верховенства права, за яким законодавчий орган, а не податкова адміністрація встановлює податкове навантаження.
Взаємозв’язок політики, оподаткування та верховенства права є беззаперечним. Гарантування та повага до основних прав громадян, справедливість та довіра до влади ставлять перед оподаткуванням відповідні вимоги. Для податкової системи також принцип верховенства права основоположний. Його складові знайшли закріплення у Податковому кодексі України. Під час формування та реалізації податкової політики держави уповноважені суб’єкти неодмінно мають керуватися цим принципом, що закріплено у їх посадових обов’язках.
Дія принципу верховенства права у податковій системі є передумовою належного правового регулювання податкових відносин, одного із найнеобхідніших кроків у сьогоденних соціально-економічних реаліях, зокрема в умовах необхідності переходу від наглядово-каральної функції податкової служби до сервісної.
11
Марущак, А. В. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Знання європейського права, № 1 (21 вересня 2020): 68–72. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.51.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються науково-правові характеристики Державної фіскальної служби України та здійснений теоретико-правовий аналіз її функцій та повноважень. Доведено, що Державна фіскальна служба є органом публічного адміністрування, яке вона здійснює у сфері фінансів. Досліджені нормативно-правові акти, що регламентують діяльність Державної фіскальної служби, та розглянуто основні наукові концепції її діяльності. Доведено, що повноваженням ДФС притаманна ознака дискреційності. Обґрунтовано, що з-поміж повноважень ДФС можна виділити контрольні, експертно-аналітичні, превентивні, правопоновлюючі. Своєю чергою контрольні повноваження можна класифікувати залежно від сфери здійснення контролю: повноваження у сфері податкового контролю, бюджетного контролю та митного контролю. До функцій ДФС віднесено контрольну, експертно-аналітичну, прогностичну, превентивну та функцію фіскального адміністрування. Державна фіскальна служба України відіграє значну роль у реалізації державної політики у кількох сферах. Зокрема, це стосується і сфери публічного адміністрування. Державна фіскальна служба України є органом публічного адміністрування, який здійснює свою діяльність за допомогою своїх територіальних органів та спеціалізованих департаментів. Публічне адміністрування нею здійснюється у сфері фінансів. За допомогою повноважень Державної фіскальної служби України здійснюється управління, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері фінансів. Дослідження сфер діяльності, завдань, функцій та повноважень Державної фіскальної служби України є досить актуальним, оскільки протягом останніх років Україна прагне відповідати сучасним змінам, що відбуваються у світовій спільноті, і проводить реформи у власній владній та правовій сферах. Завдяки таким реформам Державна фіскальна служба України і була утворена. Публічне адміністрування у сфері фінансів здійснюється за допомогою системи державних органів, які є суб'єктами публічного адміністрування. До них можна віднести Державну казначейську службу України, Міністерство фінансів України, Державну податкову службу України, Державну службу фінансового моніторингу України, Державну фіскальну службу тощо.
12
Чуй, І. Р., С. М. Голдак та О. І. Дума. "ПОДАТКОВА БЕЗПЕКА ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 151–60. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті характеризується система забезпечення податкової безпеки держави, проводиться оцінювання загроз, ризиків та індикаторів для визначення її стану. Окремими характеристиками безпеки є моніторинг загроз, оцінювання вразливості податкової системи до цих загроз, аналіз індикаторів податкової безпеки держави, зокрема обсягів податкових надходжень Зведеного бюджету України за 2016-2020 рр., фіскальної значимості податків у структурі доходів бюджету та у ВВП, рівня ухилення від оподаткування та тіньової економіки, рівня виконання плану надходжень, ефективності адміністрування та дієвості податкового контролю, навантаження працівників органів державної податкової служби. Оцінювання стану податкової безпеки в Україні виявило посилення податкового навантаження, передусім за рахунок зростання податкового навантаження на працю і прибуток підприємств. Зростання витрат на утримання фіскальних органів та адміністрування податків не варіює зі зростанням величини податкового боргу та станом у сфері ухилення від оподаткування. Про низьку ефективність адміністрування податків свідчить зростання податкового боргу і значний рівень списання безнадійної податкової заборгованості. Заходи, проведені органами ДФС і ДПС щодо погашення та упередження зростання податкового боргу, виявилися неефективними. Рівень стягнення податків, донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи, дуже низький і варіює в межах 20-30 %. Найбільшими схемами зловживань у сфері оподаткування в 2020 р. були: зарплата “у конвертах”, порушення митних правил, контрабанда та корупція на кордоні. Додаткові виклики, зумовлені наслідками світової пандемії Covid-19, погіршують стан податкової безпеки, це стосується зокрема стабільності і достатності податкових надходжень до бюджетів різних рівнів, а також вразливості платників до нових карантинних умов. Доповнюють негативний вплив на стан податкової безпеки зволікання з ліквідацією неефективної податкової міліції, низька розслідуваність податкових злочинів, кадрова турбулентність у фіскальних органах, запізнілий старт Бюро економічної безпеки України. Для посилення податкової безпеки держави необхідним є завершення інституційної реформи митної служби, підвищення ефективності та дієвості податкового контролю, посилення відповідальності платників податків за уникнення від оподаткування.
13
Чуй, І. Р., та Н. І. Власюк. "СИСТЕМА МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДОХОДНО-ПРИБУТКОВИХ ПОДАТКІВ". Підприємництво і торгівля, № 26 (2 липня 2020): 103–8. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті характеризується система методичного забезпечення оцінювання фіскальної результативності доходно-прибуткових податків в Україні, проводиться аналіз методик оцінювання його економічної ефективності, а також визначається інтегральний показник результативності для визначення напрямів його реформування з метою нарощування фіскальної результативності. До доходно-прибуткових податків в Україні відносяться податок та збір з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, єдиний податок із суб’єктів малого підприємництва. Фіскальна результативність доходно-прибуткового оподаткування визначається ефективністю механізму справляння кожного податку окремо чи системи прямого оподаткування в цілому. Складовими фіскальної результативності є фіскальна значимість, фіскальна ефективність, постійність і рівномірність надходжень, соціальна справедливість. Окремими характеристиками фіскальної результативності є обсяги надходжень, частка податку у загальній структурі доходів бюджету та у ВВП, рівень ефективної ставки податку, рівень виконання планових податкових надходжень тощо. З метою вдосконалення механізму справляння доходно-прибуткових податків в Україні визначено факторні залежності фіскальної результативності доходно-прибуткових податків в Україні за період 2014-2018 рр. від рівня фіскальної значимості, рівня виконання планових надходжень, витратомісткості оподаткування, навантаження працівників органів державної податкової служби, ефективності та нерівномірності податкових надходжень. На основі проведених розрахунків визначаються основні пропозиції та рекомендації щодо пошуку шляхів зміцнення фіскально-регулюючих засад доходно-прибуткового оподаткування, які дадуть змогу у майбутньому вивести податкову систему на якісно новий рівень.
14
Борейко Н.М. та Параниця Н.В. "СУЧАСНА ПРАКТИКА ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПОДАТКОВИХ АУДИТОРІВ". Економічний форум 1, № 3 (20 липня 2020): 118–23. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-18.
Повний текст джерелаАнотація:
Світові тенденції підвищення якості надання послуг державними установами у сфері публічного адміністрування спрямовані на оцінювання результатів їх діяльності. Систематичний моніторинг діяльності державних установ, у тому числі й органів податкової служби, дозволяє підвищити результативність їх діяльності, що в цілому позитивно відобразиться на економічному розвитку країни.
У статті поглиблено теоретичні засади щодо здійснення оцінювання ефективності діяльності податкових органів. Зокрема, зосереджено увагу на сучасній практиці оцінювання діяльності податкових аудиторів в Україні, адже саме від ефективності діяльності останніх залежить якість адміністрування податків та наповнення бюджету країни. Оскільки спеціальної методики, якою б регламентувались правові засади контролю повноти та якості проведення аудиту працівниками податкової служби поки не напрацьовано, це підтверджує актуальність проведення подальших досліджень з даної проблематики. Питання оцінювання ефективності діяльності податкових органів в Україні актуалізується також у зв’язку з реформуванням податкової служби.
Обґрунтовано, що одним із управлінських інструментів вирішення поставленого завдання є використання системи ключових індикаторів оцінювання результативності (key performance indicators, КРІ), яка дозволяє охоплювати всі рівні діяльності установи. Система КРІ активно застосовується успішними компаніями у країнах з розвиненою економікою. Визначено, що у світовій практиці результативність діяльності податкових служб вимірюється на трьох основних рівнях: стратегічному, операційному та індивідуальному.
З’ясовано, що з метою запровадження системи оцінювання якості та повноти проведення аудиту необхідно враховувати такі критерії як навантаження, результативність, дієвість та економічність. Застосування такого підходу дозволяє зробити комплексне й деталізоване оцінювання повноти та якості податкового аудиту на різних рівнях.
15
ПАВЛУНЕНКО, КАТЕРИНА. "Значення і роль акта податкової перевірки та його вплив на податкові правовідносини". Право України, № 2020/04 (2020): 115. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-04-115.
Повний текст джерелаАнотація:
Теоретичне осмислення та питання практичного застосування здійснен ня податкових перевірок і їх оформлення пройшло декілька етапів протягом розвит ку та становлення податкової системи України. Наша держава завжди прагла до створення ефективної податкової системи, яка б мала, серед іншого, ефективну систему виявлення порушень у сфері податкового законодавства. Актуальність порушеної проблематики та поглиблена увага фахівців-практиків до проблеми значення акта податкової перевірки та його подальшого впливу на податкові правовідносини спричинена суперечливим ставленням до цього документа у процесі правозастосування протягом багатьох років. Метою статті є розкриття сутності та змісту акта податкової перевірки та аналіз його впливу на подальші можливі податкові правовідносини з метою напрацювання єдиного підходу у правозастосуванні та судовій практиці з розгляду податкових спорів, а також напрацювання пропозицій щодо подальшого законодавчого закріплення належного регулювання цього явища. Стаття розкриває сутність і зміст поняття акта податкової перевірки й аналізує три основні аспекти податкових правовідносин, у яких буде задіяний акт податкової перевірки після його оформлення. Авторка звертає увагу на суперечливе визначення акта податкової перевірки у профільному законодавстві та у судовій практиці, і детально аналізує акт як службовий документ податкового органу, який засвідчує факт проведення перевірки, та окремо як документ, який документує виявлені порушення податкового законодавства. Причому наголошує, що думка суддів адміністративної юрисдикції стосовно того, що сам собою акт не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов’язки та законні інтереси, не є однозначно правильним. Перший аспект – це розгляд справи про адміністративне правопорушення, в якому авторка звертає увагу, зокрема, на існуючу проблему розмежування компетенції адміністративних судів і судів загальної юрисдикції при встановленні факту наявності порушень податкового законодавства. Другий аспект – роль аналітичної роботи органів податкової служби та, у зв’язку з цим, опосередкований вплив акта податкової перевірки на подальші правовідносини об’єкта перевірки – платника податків. Третій аспект – акт податкової перевірки як підстава для відкриття досудового розслідування за ст. 212 Кримінального кодексу України. Авторка доходить висновку про те, що в кожному з варіантів існує неузгодженість із основними нормами та іншими процесами розвитку правовідносин, яку породжує акт перевірки, а тому питання належної ролі акта податкової перевірки не є нині достатньо врегульованим та пропонує конкретні зміни для врегулювання суперечностей.
16
Соф’їн, М. І. "НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ У СФЕРІ РЕАЛІЗАЦІЇ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (27 січня 2020): 152–56. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).207.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі аналізу норм чинного законо-давства України визначено та охарактеризовано ключові напрями вдосконалення діяльності держав-них органів у сфері реалізації фіскальної політики в Україні. Метою статті є визначення ключових на-прямів вдосконалення діяльності державних орга-нів у сфері реалізації фіскальної політики в Україні. Визначено, що кроки, спрямовані на реорганізацію Державної фіскальної служби України шляхом її поділу на наведені вище центральні органи виконав-чої влади, в цілому слід розцінювати як позитивні, оскільки одне відомство не може в ефективний спосіб виконувати таку значну кількість завдань і функ-цій у сфері реалізації фіскальної політики в Украї-ні. Проте, на нашу думку, правові засади діяльності Державної податкової служби України та Державної митної служби України повинні бути закріпленими не на підзаконному нормативно-правовому рівні, а на рівні окремих законів України, як це здійснено щодо цілого ряду центральних органів виконавчої влади. З’ясовано, що правовий статус центрального органу виконавчої влади, відповідального за забезпечення формування та реалізацію діяльності в сфері здійс-нення фінансового контролю, на нормативно-право-вому рівні врегульовано із значними недоліками. Такі недоліки знаходять свій прояв як у значній кількості нормативно-правових актів, на рівні яких закріплено правовий статус даного органу державної влади, так і в назві самого органу, що не відповідає ані його функ-ціональному призначенню, ані змісту його діяльності. Зроблено висновок, що першорядними проблемами функціонування органів державної влади в сфері реа-лізації фіскальної політики в Україні, які потребують свого негайного вирішення, є необхідність врегулю-вання правого статусу таких органів. Сьогодні сво-го перегляду потребують нормативно-правові акти, на рівні яких закріплено правовий статус основних центральних органів виконавчої влади, які реалізу-ють фіскальну політику за відповідними напрямами. Йдеться, зокрема, про Міністерство фінансів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі Украї-ни, Державну аудиторську службу України, Держав-ну податкову службу України та Державну митну службу України. Свого реформування потребує й сек-тор правоохоронного забезпечення реалізації фіскаль-ної політики в Україні.
17
Iurchenko, Marina, та Tetiana Klymenko. "ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 2, № 26 (30 червня 2021): 62–70. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-02-62-70.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню проблем функціонування системи податкового контролю в Україні, вирішення яких сприятиме ефективному розвитку фінансової системи та економіки держави в цілому, а також забезпеченню її економічної безпеки. Доведено, що податковий контроль полягає у перевірці дотримання податкового законодавства, правильності розрахунку, повноти та своєчасності сплати податків і зборів, притягненні до відповідальності винних у порушеннях осіб, а також у запобіганні порушенням податкового законодавства. Розглянуті звітні дані щодо контрольно-перевірочної роботи органів Державної податкової служби України та узагальнені основні проблеми, які ускладнюють ефективне функціонування діючої системи податкового контролю, що дало підставу до вироблення пріоритетних напрямів її вдосконалення.
18
Прокопенко, І. А., та С. І. Лекар. "Вплив громадської думки на політику держави в сфері оподаткування". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1 (7 червня 2021): 141–55. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2021.141-155.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізується роль та значення громадської думки в ретроспективі відносин між державною владою і суспільством в сфері оподаткування. Розглянуто принципи взаємодії держаної влади з громадськістю, проаналізовано взаємодію Державної податкової служби України з громадськістю тв. виявлено реальний вплив громадської думки на підвищення ефективності податкової політики в Україні і визначено основні напрями співпраці податкових органів із суспільством через комунікацію.
19
Сидоренко, О. М., та В. Г. Воленко. "ПОКРАЩЕННЯ КОНСУЛЬТАТИВНОГО СУПРОВОДЖЕННЯ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ В УКРАЇНІ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 2 (27 листопада 2018): 337–49. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2018.337-349.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті, на основі вивчення наукових джерел та аналітичного опрацювання емпіричного матеріалу, обґрунтовано провідну роль консультативного супроводження великих платників податків в загальній системі податкового адміністрування в Україні та сформовано ряд теоретико-утилітарних пропозицій по його удосконаленню. Також, авторами, за результатами здійснення кореляційного аналізу, доведено існування оберненої залежності між кількістю працівників контролюючих органів, що супроводжують роботу великих платників податків, та величиною податкових надходжень і сформовано на цій основі рекомендації щодо структурного удосконалення уповноважених на роботу з великими платниками податків органів Державної фіскальної служби України.
20
Сусловець, А. "Публічна служба в органах державної податкової служби України". Підприємництво, господарство і право, № 9 (201) (2012): 80–82.
Знайти повний текст джерела
21
Лісовий, А. В. "УНІФІКАЦІЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ В СИСТЕМІ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 1 (25 травня 2017): 85–91. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.1.2017.85-91.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є удосконалення системи державного фінансового аудиту в контексті досягнення найбільш ефективного результату здійснення державного фінансового контролю в Україні. У роботі з’ясовано сутність понять «контроль», «фінансовий контроль», «державний фінансовий контроль» та «державний фінансовий аудит», запропоновано розширення поняття «державний фінансовий аудит» до форми державного фінансового контролю всієї сукупності операцій з державними фінансами, тобто пропонується включити в нього, крім бюджетного аудиту (який здійснюватиме Державна аудиторська служба України), ще й податковий та митний аудит, які проводитиме Державна фіскальна служба України.
22
Денисова, А. В., та Н. С. Слаблюк. "ПОДАТКОВІ ЗАПИТИ ЯК СПОСІБ ВИКОНАННЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". South Ukrainian Law Journal, № 3 (2020): 13–17. http://dx.doi.org/10.32850/sulj.2020.3.3.
Повний текст джерела
23
Pryimak, I. I., V. M. Kmit та Y. V. Hryshchyshyn. "ПРОБЛЕМИ УЗГОДЖЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ ТА ТРАНСФЕРТНОЇ ЦІНИ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ КОНТРОЛЬОВАНИХ ОПЕРАЦІЯХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 15–27. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.15-27.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах інтегрування національної економіки в світовий економічний простір суттєво зростають обсяги зовнішньоекономічних операції, більшість з яких здійснюється між пов’язаними підприємствами. Такі операції одночасно є об’єктом митного контролю щодо повноти та своєчасності сплати митних платежів, а також – податкового контролю щодо дотримання принципу “витягнутої руки” для цілей нарахування та сплати податку на прибуток. Через неузгодженість методики визначення трансфертної ціни та митної вартості товарів, ціна одних і тих самих операцій може істотно відрізнятися, що створює суттєві ризики і для платників податків, і для бюджету. Мета статті – оцінка методологічних відмінностей визначення митної вартості товарів та трансфертної ціни в зовнішньоекономічних контрольованих операціях українських підприємств та розроблення пропозицій щодо їхнього узгодження задля забезпечення справедливого оподаткування та стабільних надходжень до бюджету. У статті використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, зокрема, метод логічного узагальнення, системний аналіз і синтез, а також групування і порівняння. В роботі проаналізовано основні міжнародні та українські нормативні акти, що регулюють порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та ціни контрольованих операцій. Проведено порівняння методів оцінки митної вартості товарів та трансфертного ціноутворення, зроблено висновки щодо можливості їхнього узгодження. Попри відмінності між податковим та митним контролем за здійсненням зовнішньоекономічних контрольованих операцій обґрунтовано необхідність співпраці митних та податкових служб задля оптимізації їхньої роботи у цій сфері та досягнення справедливого оподаткування. Доведено, що важливим інструментом узгодження трансфертних цін та митної вартості імпортованих товарів є договір про узгодження ціноутворення в контрольованих операціях. Наукова новизна отриманих результатів полягає в подальшому розвитку напрямів узгодження митної вартості імпортованих товарів та трансфертної ціни у зовнішньоекономічних контрольованих операціях. Практична значущість запропонованих підходів до узгодження митної вартості товарів та трансфертних цін дасть змогу підприємствам оптимізувати витрати пов’язані з підготовкою документації про зовнішньоекономічні контрольовані операції з одного боку та підвищити ефективність роботи митної та податкової служб у цій сфері.
24
ЗЕЛЬДІНА, ОЛЕНА. "Інвестиційна привабливість України в умовах сталого розвитку". Право України, № 2018/05 (2018): 60. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-060.
Повний текст джерелаАнотація:
Економічна ситуація, яка склалася в Україні на сучасному етапі, та необ хідність забезпечення сталого розвитку потребують використання ефективних регуляторів для забезпечення інвестиційної привабливості країни. Проте статистика демонструє несприятливі тенденції у сфері залучення інвестицій, ідеться, зокрема, про зниження інвестиційної активності інвесторів в Україні. За даними Державної служби статистики України, у 2017 р. в економіку України іноземні інвестори з 76 країн світу вклали 1,6 млрд доларів прямих інвестицій (акціонерного капіталу), що значно менше, ніж у 2015–2016 рр., а це свідчить про значне зниження інтересу інвесторів до України. Мета статті полягає у тому, аби виявити детермінанти, які тим чи іншим чином негативно позначаються на інвестиційній привабливості України, та запропонувати елементи юридичної конструкції інвестиційної привабливості країни в умовах сталого розвитку. Виокремлено детермінанти, які негативно позначаються на інвестиційній приваб ливості України. Встановлено, що негативним фактором для інвесторів є військові дії, які відбуваються у східних регіонах держави. Не менш значущою проблемою є нестабільність законодавства України як перешкода для залучення інвестицій. Про це неодноразово зазначали науковці і державні посадовці, однак у зазначеній сфері немає позитивних зрушень. Невід’ємною характеристикою української дійсності стала корупція, яка торкнула всіх сфер життєдіяльності суспільства. Ще однією проб лемою для інвесторів є зарегульованість тих чи інших процедур у сфері підприємницької діяльності. Для її вирішення законодавець приймає нормативно-правові акти, спрямовані на спрощення різних процедур у сфері підприємництва. Запропоновано елементи юридичної конструкції інвестиційної привабливості України в умовах сталого розвитку, а саме: інвестиційна політика держави; податкова політика держави; забезпечення доступної, прозорої та ефективної системи захисту прав інвесторів; податкові та інші стимули. Автор доходить висновку, що стале зростання економіки України неможливе без інвестиційних надходжень, тому важливо забезпечити стратегію розвитку елементів юридичної конструкції інвестиційної привабливості України.
25
Борисова, Ю. В., А. В. Біла та В. В. Воронін. "ОСОБЛИВОСТІ РІШЕНЬ ПРО ВІДМОВУ В РЕЄСТРАЦІЇ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ/РОЗРАХУНКУ КОРИГУВАННЯ В ЄДИНОМУ РЕЄСТРІ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ". Актуальні проблеми держави і права, № 92 (24 січня 2022): 9–16. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i92.3255.
Повний текст джерелаАнотація:
Дахова І. І., Баранова Є. В. Реалізація викривачами корупції конституційного права на захист. – Стаття.
У даній статті розглянуто, як реалізується захист викривачів та використовується на практиці законодавство щодо їх захисту, оскільки це є необхідним чинником розвитку демократичних суспільств. Відповідні елементи такого захисту на міжнародній арені повинні бути враховані під реалізації в Україні норм у даній сфері. Сьогодні внесені зміни в Закон України «Про запобігання корупції» від 01.01.2020 року ще не забезпечують ефективного захисту даної групи. Тому обґрунтованим є дослідження в даній статті проблематики користування правом на захист добросовісними інформаторами та створення механізму такої реалізації завдяки аналізу досвіду міжнародних колег та наступній його імплементації. Політична ситуація у світлі останніх подій достатньо активно змінюється, хоча водночас єдине залишається незмінним – це корупція. Тому, хоча й у різному відсотковому співвідношенні, але викорінити її поки що не вдалося жодному главі держави. У даній роботі висвітлені питання співвідношення теоретично закріплених засад боротьби з корупцією через діяльність добровільних інформаторів та досвід роботи інституту викривачів в інших країнах. Звертається увага на конституційні засоби захисту після викриття інформації, гарантії; здійснюється аналіз рівня їх ефективності. У світлі аналізу цілісної картини світу в боротьбі з даною проблемою актуальним аргументом, який свідчить про необхідність дослідження практики інших країн, є сприйняття того, що корупція – це явище, яке прогресує у соціальній, політичній, економічній сферах життя і є однією з основних причин гальмування демократичного розвитку України. Необхідним є зосередження уваги не лише на політичній корупції чи під час виконання повноважень органами державної влади. Поступово варто розширювати перелік галузей, які потребують боротьби з корупційними елементами в них:
безпечні продукти харчування, фармацевтика, екологія тощо. Постійно варто активізувати діяльність цих осіб у всіх колах суспільних відносин. Не лише корумпованість у цих сферах, але й неналежне виконання обов’язків, недотримання правил виготовлення споживчих продуктів, ліків повинне бути виявлене та зупинене. Сьогодні наявні певні векторні зрушення стосовно захисту whistblowers у доктринальному аспекті, але незмінним є очікування прецедентної національної практики застосування норм, яка дасть змогу проаналізувати досвід України в порівнянні з практикою інших країн та позиціями Європейського Суду з прав людини й рекомендаціями Ради Європи, які наведені у статті, та забезпечити гідний рівень реалізації викривачами конституційного права на захист.
26
Грицишен, Димитрій Олександрович, Світлана Володимирівна Свірко та Ірина Валеріївна Супрунова. "Інституалізація державної фінансово-контрольної діяльності як інструмента бюджетної безпеки країни". Економіка, управління та адміністрування, № 2(96) (7 липня 2021): 77–84. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-2(96)-77-84.
Повний текст джерелаАнотація:
Реформування механізму державного управління в України в умовах сукупної дії ризиків внутрішнього та зовнішнього характеру потребує зосередження уваги на бюджетній безпеці. У контексті цього розбудова державної фінансово-контрольної діяльності через її інституалізацію є важливим фактором досягнення останньої. З метою реалізації цього завдання в роботі запропоновано авторську дефініцію «інституалізація державної фінансово-контрольної діяльності», під якою пропонується розуміти процес ідентифікації відповідних інститутів, формалізації та систематизації фундаментальних положень (об’єкт, мета, принципи, функції, завдання, форми, норми) такої діяльності цих інститутів зокрема і в цілому або в контексті відповідного фокусного запиту. Опрацювання чинного нормативно-правового поля і наукових підходів дозволило ідентифікувати та систематизувати інституційні засади щодо кожного з виокремлених інститутів такої діяльності, а саме: Рахункової палати України, Державної аудиторської служби України, Державної податкової служби України, Державної митної служби України, Державної казначейської служби України, Державної служби фінансового моніторингу України. Щодо кожного з них виокремлено мету, функції, завдання, повноваження, форми контрольної діяльності та нормативне забезпечення в контексті фокусного запиту – сприяння досягнення бюджетної безпеки. Це дозволило згенерувати матрицю інституалізації власне державної фінансово-контрольної діяльності як інструмента досягнення бюджетної безпеки, яка містить мету, предмет, об’єкти, суб’єкти, принципи, функції, завдання, форми та норми. Її реалізація сприятиме оздоровленню не тільки економіки нашого суспільства, а й його морально-духовної сфери, а синергічний ефект таких зрушень забезпечить отримання реальних дієвих результатів на шляху реалізації Україною цілей сталого розвитку.
27
Бевзенко, В. М. "Захист в адміністративному судочинстві України прав платників податків від дій органів Державної податкової служби". Адміністративне право і процес, № 1 (3) (2013): 122–35.
Знайти повний текст джерела
28
Бевзенко, В. М. "Захист в адміністративному судочинстві України прав платників податків від дій органів Державної податкової служби". Адміністративне право і процес, № 1 (3) (2013): 122–35.
Знайти повний текст джерела
29
Бевзенко, В. М. "Захист в адміністративному судочинстві України прав платників податків від дій органів Державної податкової служби". Адміністративне право і процес, № 1 (3) (2013): 122–35.
Знайти повний текст джерела
30
Попова, В. "Періодизація еволюційного розвитку державної податкової служби України". Вісник Національної академії державного управління при Президентові України, № 3 (2007): 136–46.
Знайти повний текст джерела
31
Дзісяк, О. "Адміністративно- юрисдикційна діяльність органів податкової служби України". Підприємництво, господарство і право, № 7 (2002): 65–67.
Знайти повний текст джерела
32
Дзісяк, О. "Адміністративно- юрисдикційна діяльність органів податкової служби України". Підприємництво, господарство і право, № 7 (2002): 65–67.
Знайти повний текст джерела
33
Руденко, М. В. "ЗАМІСТЬ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ – БЮРО ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ: НАСКІЛЬКИ ДОЦІЛЬНА ТАКА МОДЕЛЬ..?" Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 2 (42) (27 січня 2022): 31–37. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-42-2-31-37.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено огляд наявних концепцій, законопроектів та підходів щодо наступника по-даткової міліції – Бюро економічної безпеки, а також зроблено перші спроби аналізу деяких положеньнового Закону України "Про бюро економічної безпеки України". Значну увагу акцентовано на проблемівизначення статусу новоствореного державного органу та зроблено висновок, що бюро, скоріше маєстати правоохоронним органом спеціального призначення у протидії правопорушенням, що посягаютьна функціонування економіки держави. Адже на нього першочерговим покладено саме виконання правоо-хоронної функції, що полягає у забезпеченні запобігання, виявлення, припинення, розслідування, та розк-риття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є економічні (фінансові) інтереси держави та відне-сені до його підслідності відповідно до закону. Окрім цього бюро має виконувати ще аналітичну, інфор-маційну та інші функції що перетворює цей орган й на аналітичну службу. Отже, в Україні створено чине перший правоохоронний орган, який має й аналітичну функцію. Звернуто увагу також на деякі тер-мінологічні та логічні неузгодження в чинному законодавстві та внесено пропозиції щодо їх усунення.Ключові слова: податкова міліція, Бюро економічної безпеки, функції та повноваження бюро, правопорушення, що посягають на функціонування економіки держави, завдання та підслідність бюро, детективи бюро.
34
Nikiforenko , V. S. "Організаційно-правові аспекти протидії загрозам контрабандної діяльності на державному кордоні України". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (21 липня 2021): 56–63. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.04.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Контрабандна діяльність залишається одним із факторів, що негативно впливає на стан національної безпеки України. Посилення протидії спробам незаконного переміщення через державний кордон товарів та вантажів потребує удосконалення організаційно-правових засад у діяльності відповідних органів державної влади.
Метою статті є визначення факторів, що негативно впливають на процес протидії контрабандній діяльності, та дієвих механізмів правового регулювання, застосування яких сприятиме підвищенню ефективності протидії незаконному переміщенню через державний кордон товарів та вантажів.
Наукова новизна пов’язана з тим, що спроби незаконного переміщення через державний кордон різноманітних товарів та вантажів створюють загрози сталому розвитку економіки України та через недотримання бюджетом податків і зборів призводять до обмежених можливостей фінансування актуальних соціальних програм. Масштабність цього виду протиправної діяльності проілюстрована статистичними результатами оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України.
Із метою удосконалення протидії здійсненню контрабандної діяльності запропоновано усунути колізії в чинних нормах права, вжити заходів щодо оснащення пунктів пропуску сучасним обладнанням, здійснити криміналізацію відповідальності за переміщення через державний кордон товарів у великих розмірах, удосконалити нормативне забезпечення щодо практичної реалізації Державною прикордонною службою України своїх прав щодо проведення огляду транспортних засобів, вантажів та виділення земельних ділянок для розміщення прикордонних інженерних споруд вздовж усієї ділянки державного кордону України тощо.
Висновки. Послідовна реалізація розглянутих механізмів дозволить у взаємодії з міжнародними партнерами ефективно протидіяти незаконному переміщенню товарів та вантажів через державний кордон, ліквідовувати схеми, що пов’язані з недостовірним декларуванням, заниженням митної вартості, а також запобігати перерваному транзиту, «чорному» імпорту та зловживанню нормами безподаткового ввезення товарів; врегулювати порядок дій та зусиль заінтересованих державних органів з реалізації державної політики у сфері митної справи, посилити зусилля Державної митної служби України та Державної прикордонної служби України з питань протидії здійсненню контрабандної діяльності на державному кордоні, захистити авторські й суміжні права на товари та продукцію, підвищити на європейській та світовій арені імідж України як правової держави. Крім цього, може бути досягнутий ефект щодо зменшення корупційних ризиків серед персоналу контрольних органів.
35
Сусловець, А. О. "Місце та роль публічної служби в органах державної податкової служби України". Бюлетень Міністерства юстиції України, № 11 (133) (2012): 64–68.
Знайти повний текст джерела
36
Воронкова, О. М. "Результати та перспективи модернізації Державної податкової служби України". Економічний вісник університету, Вип. 22/1 (2014): 207–12.
Знайти повний текст джерела
37
КРИЛОВ, Д. В. "ДОЗВІЛЬНІ ПРОЦЕДУРИ В ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Scientific Journal of Public and Private Law 2, № 5 (2019): 135–39. http://dx.doi.org/10.32844/2618-1258.2019.5-2.25.
Повний текст джерела
38
Тучак, Т. "Актуальні питання реорганізації податкової та митної служби України". Світ фінансів, Вип. 3 (2013): 101–6.
Знайти повний текст джерела
39
Тучак, Т. "Актуальні питання реорганізації податкової та митної служби України". Світ фінансів, Вип. 3 (2013): 101–6.
Знайти повний текст джерела
40
Віннік, С. "Удосконалення діяльності Державної податкової служби як суб’єкта здійснення контролю та нагляду за підприємницькою діяльністю". Вісник Пенітенціарної асоціації України, № 3 (28 грудня 2019): 170–77. http://dx.doi.org/10.34015/2523-4552.2019.3.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті, на основі аналізу наукових поглядів вчених, а також норм чинного законодавства України, визначено та охарактеризовано напрями вдосконалення діяльності Державної податкової служби, як суб’єкта здійснення контролю та нагляду за підприємницькою діяльністю. Серед таких напрямів названо: по-перше, поліпшення кадрової політики та кадрової роботи у системі органів ДПС, а по-друге, подальший розвиток системи оцінювання якості та ефективності діяльності даної служби; по-третє, удосконалення її організаційно-управлінської структури.
41
Шитря, О. "Завдання податкової служби в контексті програми дій уряду України". Вісник податкової служби України, № 23 (2002): 3–5.
Знайти повний текст джерела
42
Шитря, О. "Завдання податкової служби в контексті програми дій уряду України". Вісник податкової служби України, № 23 (2002): 3–5.
Знайти повний текст джерела
43
Шитря, О. "Завдання податкової служби в контексті програми дій уряду України". Вісник податкової служби України, № 23 (2002): 3–5.
Знайти повний текст джерела
44
Білоус, В. "Державна фіскальна служба України як суб"єкт забезпечення податкової безпеки держави". Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Юридичні науки, № 906 (2018): 62–68.
Знайти повний текст джерела
45
Атаманчук, Н. І. "ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРОТИДІЇ УХИЛЕННЮ ВІД СПЛАТИ ВВІЗНОГО МИТА ТА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ ПІД ЧАС ВВЕЗЕННЯ НА ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ НАФТОПРОДУКТІВ". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 113–17. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).22.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах критичної залежності вітчизняного ринку нафтопродуктів від постачань імпортного палива, зростання попиту та цін на ринку нафтопродуктів України питання удосконалення оподаткування імпортних операцій з вказаними товарами залишаються актуальними і потребують додаткового вивчення. Залежність від імпорту газу та нафти негативно впливає на стан вітчизняної економіки та несе загрозу енергетичній безпеці держави. Втрата діючих і перспективних родовищ видобутку вуглеводнів внаслідок анексії Криму і військових дій на Сході країни створюють нові ризики енергетичної безпеки країни. У статті розглядаються питання протидії ухиленню від сплати ввізного мита та акцизного податку під час ввезення на територію України нафтопродуктів. Розглянуті способи попередження порушень митного та податкового законодавства під час ввезення на митну територію України нафтопродуктів та товарів, що можуть використовуватись у разі незаконного виробництва автомобільного моторного палива. Наведено приклад вдалого регулювання ринку нафтопродуктів за рахунок розширення переліку підакцизних товарів. З метою дієвого регулювання ринку нафтопродуктів, спрямованого на зменшення обсягів «тіньових» операцій з пально-мастильними матеріалами, недопущення порушень митного та податкового законодавства під час ввезення та подальшої реалізації автомобільного палива та збільшення обсягів сплати податків від здійснення вказаної діяльності, автором пропонується створити робочу групу з числа представників профільних міністерств та служб (Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби та ін.) для встановлення переліку продуктів нафтохімічної і хімічної промисловості, які можуть використовуватись як сировина для виробництва автомобільного моторного палива. За результатами формування такого переліку розробити зміни до Податкового кодексу України у частині розширення переліку підакцизних товарів.
46
Воронкова, О. М. "Міжнародний досвід організації податкової служби та його значення для України". Формування ринкових відносин в Україні, № 12 (127) (2011): 36–40.
Знайти повний текст джерела
47
Синьогуб, К. "Інформаційно-аналітичне забезпечення Державної податкової служби України: мета, принципи, особливості". Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України, Вип. 1 (2012): 113–21.
Знайти повний текст джерела
48
Крилов, Д. В. "ДО ПРОБЛЕМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПУБЛІЧНО-СЕРВІСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". South Ukrainian Law Journal, № 3 (2019): 16–19. http://dx.doi.org/10.32850/sulj.2019.3-4.
Повний текст джерела
49
Марченко, В. Б. "Функції та повноваження органів Державної податкової служби України нормативно-правове співвідношення". Держава і право, Вип. 42 (2008): 430–35.
Знайти повний текст джерела
50
Ровинський, Ю. О. "Органи державної податкової служби України як суб"єкти застосування державного примусу". Фінансове право, № 4 (14) (2010): 18–20.
Знайти повний текст джерела