Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Подальша доля"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Подальша доля".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Подальша доля"
1
Lapin, Oleh. "РОЗЛУЧЕННЯ ПО-АНГЛІЙСЬКІ: НАСЛІДКИ БРЕКЗИТУ ДЛЯ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА УКРАЇНИ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (7) (18 березня 2020): 138–48. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-138-148.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто актуальну подію як для держав-членів Європейського Союзу, так і для нашої держави – виходу Великої Британії з ЄС. Британські аналітичні центри та експерти давали абсолютно різні прогнози та в результаті на початку 2020 р. Брекзит усе-таки відбувся. Подальший розвиток подій спонукає аналітиків й експертів з усього світу робити прогнози розвитку як цілих країн, так і в окремих галузях держав. Основні питання, навколо яких активно дискутують, – це втрати для економіки ЄС та Великої Британії; подальша доля Шотландії й Північної Ірландії; міжнародний авторитет ЄС; престиж і міжнародне становище Британії; вплив процесів на Україну та її співпрацю з ЄС й окремо з Британією. Важливим питанням для британського уряду залишається статус Гібралтару. Мета статті – спрогнозувати подальші події та наслідки після виходу Великої Британії в ЄС для економічної, політичної, міжнародної сфер. Проаналізовано, яким чином вихід Британії вплине на всі зазначені фактори, чого варто уникати й на що важко зважити Українській державі.
У висновках зазначено, що для Британії головна проблема – це позиція Шотландії та Ірландії: певне переформатування структурних відносин усередині Британії, між Лондоном і регіонами відбудеться, і потрібно буде йти на якісь компроміси. Важким є прогнозування економічного розвитку або занепаду Британії. Імовірно, перші роки Британія втрачатиме, а потім можливе повернення до якогось зростання. З погляду наслідків для України не варто очікувати важких наслідків, оскільки наші стосунки з Британією не були настільки взаємозалежними. Принципове значення для України матиме не стільки вплив Брекзиту на двосторонні відносини, як його наслідки для функціонування ЄС у зовнішньополітичній і безпековій сферах.
2
ПОБІГУН, Надія. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ДУХОВНО-МОРАЛЬНИЙ АСПЕКТ". Освітні обрії 50, № 1 (20 лютого 2020): 180–84. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.180-184.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошено на завданнях сучасної медичної галузі в Україні, проаналізовано труднощі та проблеми у сфері професійної підготовки фахівців охорони здоров’я. Автор розкриває основні складові професійної компетентності сучасного медичного працівника; акцентує на потребі загального, культурного, професійного його розвитку і саморозвитку. Доведено, що від загальної та професійної культури медичного працівника, його особистісних рис та якостей, принципів, світогляду, моральних цінностей узалежнюється подальша доля пацієнта, його здоров’я, можливість здійснювати професійну діяльність. Розкрито особливості та специфіку особистісного розвитку майбутніх медичних працівників на етапі їх професійної підготовки та становлення під час навчання у закладі вищої медичної освіти. Зауважено, що моральні норми, якості, мотиви є стрижневими в усіх сферах життєдіяльності особистості. Визначено, що в медичній сфері превалюють обов’язок, честь, совість, які демонструють почуття власної гідності фахівця, його відповідальність за професійні дії та відповідність покликанню, визнання обраного фаху сенсом свого життя. Також виокремлено складові моральності, які варто виховувати в майбутніх медичних працівників; особливу увагу приділено розвитку духовно-моральної культури фахівців. У статті автор вирізнив суб’єктивні та об’єктивні, внутрішні та зовнішні чинники впливу на формування духовності, моральних чеснот в майбутніх медичних працівників; проаналізовано зміст їх професійної культури, виділено її функціонально-змістові характеристики; встановлено основні компоненти, до яких віднесено праксеологічний і духовний. Узагальнено, що у процесі професійної підготовки необхідно підвищувати інтерес студентів до обраної професії, орієнтуючи їх на соціальні, моральні, професійні цінності, виховуючи відповідальність перед людьми за виконання покладених обов’язків.
3
Bubniak, S. M. "Внутрішньо переміщені особи в Україні на прикладі м. Львова". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 12(140) (17 листопада 2016): 16. http://dx.doi.org/10.15421/1716133.
Повний текст джерелаАнотація:
У вступі висвітлено актуальність проблематики внутрішньо переміщених осіб на території України та м. Львова зокрема. Наведено статистичні дані щодо їх реєстру на законодавчому рівні. Дано означення внутрішньо переміщених осіб. З’ясовано основні дослідження та науковців, які займаються цією соціальною тематикою. Відтак, на основі отриманої інформації, було окреслено мету статті, а саме – з’ясування основних мотивів та адаптаційний потенціал внутрішньо переміщених осіб на прикладі м. Львова.В основній частині зазначено опис процедури проведення соціологічного дослідження та здійснено інтерпретацію отриманих емпіричних даних. Таким чином, було з’ясовано, що всі респонденти до моменту переселення проживали в обласних центрах, де були працівниками державних та приватних служб, а також самозайнятими. Серед основних мотивів переїзду в м. Львів домінували: особисті контакти з людьми, які допомагали облаштуватись; м. Львів – це культурне та туристичне місто; легко знайти місце праці в сфері ІТ-технологій. Проте, серед працевлаштування можна виокремити наступні тенденції: займаються професійною діяльністю, як і на попередньому місці проживання; працюють різноробочими; не працюють – через небажання шукати роботу, вік, стереотипи в свою сторону стосовно попереднього місця проживання. Також важливо підкреслити, що внутрішньо переміщені особи займаються активною громадською діяльністю. Якщо говорити про громадські та державні служби, то активної допомоги з їхньої сторони не спостерігається, внутрішньо переміщені особи всі свої проблеми вирішували та вирішують самостійно.Як результат, висновки свідчать про те, що внутрішньо переміщені особи поступово адаптуються у м. Львові, адже вони набули нових соціальних зв’язків, здобули нові знання та вміння, опанували місцеві суспільні норми, зрозуміли, що господарем свого життя є вони самі та саме від них залежить подальша їхня доля.
4
Luniak, Y. M. "Олена Левковцева – перша студентка Ніжинського інституту". Literature and Culture of Polissya 99, № 13i (29 травня 2020): 166–80. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-13i-99-166-180.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто життєвий шлях Олени Олександрівни Левковцевої, першої дівчини, яка була в 1919 р. зарахована до складу студентів Ніжинського інституту й пов’язала свою подальшу долю з педагогічною діяльністю в Ніжині. Особливу увагу приділено початку жіночої освіти в Ніжинській вищій школі. Основними джерельними свідченнями стали спогади самої Левковцевої, написані нею власноруч в 1968 р., архівні документи Ніжинського інституту та середньої школи № 4 міста Ніжина, а також спогади місцевих старожилів, які пам’ятали цю жінку. По суті, здійснено перше дослідження її життя та діяльності. Визначено найбільш проблемні питання біографії цієї жінки. Проаналізовано особливості та специфіку жіночого навчання в стінах Ніжинського вишу в 1916–1923 рр. Виявлено низку імен перших жінок, які здобували вищу освіту в цьому закладі у той період. Визначено важливість гендерної тематики в історичних студіях і подальші перспективи розвитку цієї теми. Статтю доповнено документальними свідченнями, що доводять факт прийому Левковцевої до складу студентів Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька наприкінці 1919 р.
5
Korkh, Oleksandr. "ІДЕЯ «SELF-MADE-MAN»:". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 12, № 1 (10 липня 2020): 57–66. http://dx.doi.org/10.15421/352007.
Повний текст джерелаАнотація:
Поширення в сучасному світі людини нового типу – так званого «Self-made-man» – актуалізує різноманітні напрямки його осмислення в науковому і ненауковому дискурсі. Необхідним таке осмислення є і в філософському, зокрема історико-філософському контексті, оскільки дозволяє переосмислити традиційний погляд на хронологічні та соціокультурні координати, в яких відбувається генезис ідеї «Self-made-man», а також уточнити її смислове навантаження. Відтак головна мета даного дослідження полягає в історико-філософській реконструкції генезису ідеї «Self-made-man». У ході дослідження показано, що генетично ідея «Self-made-man» нерозривно пов’язана з формуванням принципу індивідуалізму, смисловим ядром якого є визнання права людини на незалежне самовизначення, покладання на свої власні сили та персональну відповідальність за свою долю. Встановлено, що вже антична культура, попри наскрізну домінанту ідеї долі (логосу, року, необхідності тощо), демонструє доволі виразну, хоча і вкрай суперечливу інтенцію на обґрунтування такого права. Вказана інтенція доволі чітко фіксується і в героїчному епосі, і в філософських та правових метаморфозах античної культури. Сутність цих метаморфоз полягає в тому, що самодостатність, яка за традицією вважалась виключним атрибутом полісу (або Єдиного), поступово стає і атрибутом індивідуума, визнаним як факт (зокрема в римському праві) або ж постульованим як ідеал (насамперед в філософії доби еллінізму). В будь-якому випадку явно чи імпліцитно визнавалось, що справжня гідність і щастя людини визначальною мірою залежать не від примх невблаганної долі, а передусім від здатності людини бути незалежною від зовнішнього світу і власних пристрастей, покладатися на свої власні сили і брати на себе відповідальність за свою власну долю. І саме ці ідеї у ході подальшої еволюції утворюють смислове ядро сучасного концепту «Self-made-man».
6
Halushko, O. A., V. V. Petrychenko та S. A. Petrychenko. "Першим шприцам — 350 років! Iсторичні нотатки до ювілею". EMERGENCY MEDICINE, № 1.64 (15 березня 2015): 185–88. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.1.64.2015.79634.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена ювілею появи перших шприців. Перше повідомлення про застосування пристроїв для парентерального введення лікарських препаратів — майбутніх шприців — датовано 1665 роком. Від того дня минуло вже 350 років, і з нагоди такого поважного ювілею автори зробили спробу простежити подальшу долю цього визначного винаходу.
7
Dashko, V. V. "Долі українців Війська Польського". Grani 18, № 8 (2 червня 2015): 118–22. http://dx.doi.org/10.15421/1715166.
Повний текст джерелаАнотація:
У представленій статті автор висвітлює питання перебування та подальшої долі українців у складі Війська Польського напередодні Другої світової війни. В дослідженні здійснена також спроба з’ясувати кількість та якісний склад українців – вояків польської армії міжвоєнного періоду. В результаті атаки Червоної армії на Польщу у вересні 1939 року в лавах Війська Польського воювали, за різними оцінками, від 150 до 200 тисяч українців. Незважаючи на негативне ставлення до українців у шеренгах польських збройних сил та швидкий наступ радянських військ, переважна більшість українців достойно виконала свій військовий обов’язок. Найбільший відсоток українців у складі Війська Польського був у піхотних та кавалерійських частинах. У статті проаналізована також участь українських офіцерів під час наступу Червоної Армії, котрі воювали самовіддано та були нагороджені відзнаками. Багато українців загинули або були поранені, 100 тисяч потрапили до німецького полону, а близько 20 тисяч – до радянського. Досить актуальною проблемою залишається встановлення таких фактів, як кількість українців, що були знищені в Катині та інших місцях масових розстрілів. Особливу увагу автор приділяє аналізу списку польських офіцерів і поліцейських, розстріляних НКВД і похованих у Катині, Мідному і Харкові, а також списку громадян Польщі з так званого українського катинського списку. Величезний пласт різних питань, що стосується саме українців в цій трагедії, ще чекає свого вивчення істориками.
8
Приходько, П. "Прогностична оцінка подальшої долі Кримського півострова крізь призму передумов та причин окупації Криму Російською Федерацією". Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії, Вип. 29 (2017): 93–98.
Знайти повний текст джерела
9
Чемерис, І. М. "Використання спеціальних знань, призначення експертиз та арешт безготівкових коштів як засіб забезпечення подальших слідчих дій." Прикарпатський юридичний вісник, № 1(30) (13 липня 2020): 213–17. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).548.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто процесуальні джерела доказів, що найбільше притаманні досудовому розслідуванню кримінальних проваджень про злочини, вчинені із вико-ристанням безготівкових операцій, а саме висновок екс-перта та речові докази. Досліджено комп’ютеро-техніч-ні експертизи як такі, що найчастіше призначаються у провадження цієї категорії. Розкрито зміст експерти-зи комп’ютерної техніки, експертизи програмних про-дуктів, інформаційно-комп’ютерної експертизи, вивче-но відмінності між ними. Звернуто увагу на потенціал розвитку відносно нового виду експертного досліджен-ня – телекомунікаційної експертизи, методика та ме-тодологія якої розроблені ще недостатньо. Проаналізо-вано статус речей, зумовлений визнанням їх речовими доказами та накладенням арешту на них. У дослідженні проводиться аналіз механізмів пово-дження із речовими доказами та арештованим майном, звертається увага на суперечності нормативно-право-вого регулювання щодо визначення долі речових дока-зів, на які накладено арешт. У статті акцентується ува-га на наявних практичних проблемах, які виникають при реалізації ухвал суду про арешт майна, неможли-вості забезпечити повернення майна, набутого внаслі-док вчинення кримінального правопорушенням, по-терпілому на стадії досудового розслідування. В умовах обмежених строків досудового розслі-дування запропонований механізм реалізації права потерпілого на відшкодування шкоди, завданої кри-мінальним правопорушенням. З урахуванням прак-тики інших держав висловлено необхідність запрова-дження системи автоматичної реалізації ухвал суду про накладення арешту на майно. На підставі прове-деного вивчення запропоновано розширити перелік суб’єктів, уповноважених на звернення із клопотан-ням про скасування арешту майна. Істотно удосконалено порядок припинення арешту при закритті кримінального провадження та скасуван-ня арешту майна у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених із використанням безготівкових операцій. Зокрема, наводяться пропозиції щодо закрі-плення порядку визначення долі речей, які не міс-тять слідів кримінального правопорушення, як в ході досудового розслідування, так і при прийнятті остаточ-ного рішення у кримінальному провадженні.
10
Mamishova, Narmina. "УЧАСТЬ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА В ОРГАНІЗАЦІЇ ЗА ДЕМОКРАТІЮ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК (ОДЕР-ГУАМ): ВІД ПРЕЗИДЕНТСТВА П. ЛУЧИНСЬКИ ДО ПРЕЗИДЕНТСТВА М. САНДУ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (8) (26 листопада 2020): 293–304. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-293-304.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналізуються внутрішньо-політичні аспекти участі Республіки Молдова в інтеграційному проєкті ОДЕР-ГУАМ. Зокрема, розглядаються ключові тенденції членства країни в ОДЕР-ГУАМ за хронологією часів президентства П. Лучинськи, В. Вороніна, Н. Тімофті, І. Додона. Разом із цим, оцінюються перспективи подальшої долі Молдови як члена міжнародної регіональної організації після перемоги на президентських виборах 2020 року М. Санду.
Дисертації з теми "Подальша доля"
1
Писарська, Наталія Віталіївна. "Велесова книга". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22479.
Повний текст джерелаКниги з теми "Подальша доля"
1
Савосько, В. М. Багатовікові дерева дубу звичайного (Quercus robur L.) садово-паркового культурфітоценозу – як перспективні об’єкти заповідання. Діонат, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2904.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено методом маршрутних обстежень у 2007-2016 р. біометричні показники та стан багатовікових дерев дубу звичайного парку «Веселі Терни». Подано оцінку екологічного стану багатовікових дерев дубу звичайного, що проведено методом окомірного оцінювання. Завдяки застосованій шкалі оцінки життєвості дерев проаналізовано сучасний стан вікових дерев і спрогнозовано їх можливу подальшу «ботанічну долю» у найближчому майбутньому.