Статті в журналах: "Повітряні цілі"

1

Помогаєв, І. В., В. А. Таршин та А. Б. Скорик. "Удосконалений спосіб напівактивного самонаведення зенітних керованих ракет з вимірюванням дальності ракета-ціль". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(41), (25 жовтня 2020): 95–101. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються питання удосконалення способу напівактивного самонаведення зенітних керованих ракет з радіолокаційними головками самонаведення на повітряні цілі. Запропонований спосіб ґрунтується на використанні додаткової інформації про просторове положення цілі та ракети під час самонаведення на повітряну ціль. Як додаткова інформація розглядається відстань між зенітною керованою ракетою та повітряною ціллю у процесі напівактивного самонаведення. Реалізація запропонованого способу передбачає застосування у процесі наведення зенітної керованої ракети комбінації монохроматичних та частотномодульованих сигналів підсвічування. На користь запропонованого способу напівактивного самонаведення свідчать наведені у статті результати оцінки середньоквадратичних помилок вимірювання дальності ракета – повітряна ціль.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Лучик, Н. Ю., та Є. Г. Цибро. "Методика корегування відхилень літака для виводу його на заданий напрямок". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 69–73. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядається методика корегування відхилень виводу винищувача на повітряну ціль за рахунок збільшення або зменшення крену під час розвороту на заданий напрямок. Професійна діяльність офіцера бойового управління у процесі наведення винищувачів на повітряні цілі може супроводжуватися помилками різної природи й характеру. Розглянуто, яким чином помилки наведення подачі команди на розворот не на розрахункових упередженій дистанції та інтервалу виконання розвороту для виводу винищувача на заданий напрямок, впливають на точність наведення. Надані практичні рекомендації офіцерам бойового управління щодо підвищення точності виводу винищувача на ціль.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Долина, М. П., Л. П. Лахоткін, А. В. Попович та Є. О. Дядченко. "Методика роботи штурмана наведення пункту наведення авіації при наведенні винищувачів на повітряні цілі методом наведення “Погоня”". Системи озброєння і військова техніка, № 1(65), (17 березня 2021): 74–79. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.65.10.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті досліджено методику роботи штурмана наведення пункту наведення авіації на повітряні цілі методом “Погоня” під час прикриття важливих державних об’єктів з урахуванням досвіду локальних воєнних конфліктів. Проведено аналіз позитивних і негативних властивостей методу наведення “Погоня”, які слід враховувати в конкретних умовах, його переваги і недоліки з точки зору складності розрахунків, обмежень щодо відносної швидкості винищувача і цілі, маневрених можливостей цілі. Наведено рекомендації по застосуванню методу “Погоня” для ефективного виведення винищувачів на повітряні цілі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Сургай, В. М., М. В. Писаренко та Є. В. Терешин. "Дослідження процесу наведення винищувачів на повітряні цілі методом наведення “Маневр”". Системи озброєння і військова техніка, № 1(65), (17 березня 2021): 113–17. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.65.16.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті досліджено процес наведення винищувачів на повітряні цілі методом “Маневр” під час прикриття військ та об’єктів з урахуванням досвіду локальних воєнних конфліктів. Завдання визначення параметрів наведення методом “Маневр” пов'язана з рішенням рівняння, що визначає траєкторію руху винищувача чисельними методами. Проведено аналіз позитивних і негативних властивостей методу наведення “Маневр”, які слід враховувати в конкретних умовах, їх переваги і недоліки з точки зору складністю розрахунків. Проведено порівняльний аналіз методу “Маневр” з методу наведення “Маневр”. Наведено рекомендації по застосуванню методу “Маневр” для ефективного виведення винищувачів на повітряні цілі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Бондарєв, А., Ю. Бударецький та М. Олійник. "Дослідження та моделювання стежних траєкторних вимірювачів". Information and communication technologies, electronic engineering 1, № 1 (липень 2021): 105–11. http://dx.doi.org/10.23939/ictee2021.01.105.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто проблему траєкторних вимірювань повітряних цілей. У статті виконано імітаційне моделювання вимірювачів двох типів – класичного та модифікованого, наведено та описано їх структурні схеми та аналітичні математичні моделі. Числові випробування моделей проведено для двох тестових траєкторій, які імітують рівноприскорений рух повітряної цілі. За результатами моделювання визначено діапазон схоплення і супроводу частоти вхідного сигналу та похибки її вимірювання у широкому діапазоні зміни енергетичного потенціалу, показано можливість істотного зменшення часу схоплення частоти та розширення діапазону стеження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Open’ko, Pavlo, Vadym Lukyanchuk, Ivan Nikolaev, Igor Dzeverin та Pavlo Drannyk. "Методичний підхід до обґрунтування показників вогневої потужності зенітного ракетного комплексу (системи)". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 4 (15 серпня 2020): 12–22. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.4.2.

Повний текст джерела

Анотація:

Результати досліджень, що опубліковано в статті, будуть корисні для фахівців логістичного забезпечення, які займаються питаннями створення (модернізації) зразків озброєння та військової техніки. У статті викладається методичний підхід щодо порядку обґрунтування вимог до показників вогневої потужності перспективного зенітного ракетного комплексу (системи), який передбачає оцінку складових вогневої потужності – пошукових можливостей, вогневої продуктивності та вогневого ресурсу з урахуванням інтенсивності нальоту засобів повітряного нападу, дальності і умов застосування зенітного ракетного комплексу (системи) за кожним типом цілей. Наведений перелік показників вогневої потужності, а саме – середній час виявлення і розпізнавання цілі, інтенсивність розвідки цілей, щільність потоку пусків ракет (темп стрільби), час підготовки першого пуску, імовірність ураження цілі, середня витрата ракет на одну ціль. Показано, що показники вогневої потужності перспективного зенітного ракетного комплексу (системи) при заданому рівні захищеності мають визначатись за умови знищення визначеної групи повітряних цілей з ймовірністю, не нижче заданого рівня. Обґрунтування вимог до вогневої потужності перспективного зенітного ракетного комплексу (системи) доцільно здійснювати з використанням комплексу математичних моделей, що забезпечує можливість дослідження сценаріїв конфліктно-інформаційної взаємодії перспективного зенітного ракетного комплексу (системи) і повітряних цілей у вигляді імітаційного машинного експерименту. Показано, що за результатами моделювання повинні визначатись показники пошукових можливостей, вогневої продуктивності і вогневого ресурсу перспективного зенітного ракетного комплексу (системи), а також величина математичного очікування кількості уражених цілей при витраченні зенітних керованих ракет, встановлених на пускових установках.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Кравчук, І. С., О. І. Сподін, В. І. Нікітченко та В. Г. Березанський. "Обґрунтування параметрів хибних теплових цілей для захисту літальних апаратів від керованих ракет з інфрачервоним самонаведенням". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(41), (25 жовтня 2020): 71–78. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена обґрунтуванню вимог до сучасних хибних теплових цілей для захисту літальних апаратів від керованих ракет з інфрачервоним самонаведенням. Так, для імітування просторових, енергетичних та траєкторних ознак повітряної цілі відстрілювання хибних теплових цілей виконується у вигляді комбінованих залпів, у яких хибні теплові цілі мають різну потужність інфрачервоного випромінювання, різні коефіцієнти лобового опору, завдяки чому швидкість гальмування зустрічним повітряним потоком у них різна, а часові інтервали відстрілювання окремих хибних теплових цілей у залпі підбираються таким чином, щоб амплітудні, спектральні та траєкторні селектори сучасних інфрачервоних головок самонаведення не змогли однозначно виконати селекцію. Підтверджено, що однією з основних характеристик хибних теплових цілей, яка визначає її ефективне застосування для захисту літальних апаратів від керованих ракет з інфрачервоним самонаведенням, є максимальна або пікова сила випромінювання у заданому діапазоні довжин хвиль. Також в статті розглянуто один з нових способів застосування хибних теплових цілей та вимоги до них. Зокрема, обґрунтовані вимоги до закону зміни інфрачервоного випромінювання у часі, необхідної сили інфрачервоного випромінювання, часу виходу на режим та досягнення ефективного рівня випромінювання, а також повного часу випромінювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Хатунцева, Зоя, та Олександр Маракулін. "ІМІТАЦІЙНА МОДЕЛЬ РОЗРАХУНКУ ЙМОВІРНОСТІ БОРТОВОГО НАВЕДЕННЯ НА ЦІЛЬ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МЕТОДУ ПАРАЛЕЛЬНОГО ЗБЛИЖЕННЯ". Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації, № 17(24) (31 грудня 2021): 89–94. http://dx.doi.org/10.54858/dndia.2021-17-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Предмет досліджень полягає в розробці алгоритму розрахунку ефективності атаки повітряної малопомітної цілі методом паралельного зближення з урахуванням ракурсів опромінення цілі. Приведений приклад розрахунку ймовірності бортового наведення, де в якості цілі розглядається винищувач F-22, на який послідовно здійснюють атаку літаки F-22, F-35, F-18. Пояснені отримані результати. Метою досліджень є розробка науково-методичного апарату для обґрунтування на основі отриманих оцінок раціонального варіанта перспективного зразка бойової авіаційної техніки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Іващук, Б. М., Ю. Г. Павлуша та Л. А. Іващук. "Аналіз основних параметрів безпілотних авіаційних комплексів тактичного класу щодо ведення повітряної розвідки". Системи озброєння і військова техніка, № 2(66) (21 травня 2021): 17–22. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.66.02.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті представлено аналіз основних параметрів безпілотних авіаційних комплексів розвідувально-інформаційного характеру, порівняння даних типів БПЛА для виконання завдань за призначенням підрозділів Збройних сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України. Показано, що повітряна розвідка не замінює інших видів розвідки, але значною мірою доповнює їх, встановлюючи разом з ними безперервний ланцюг розвідки і спостереження. Встановлено коефіцієнт виявлення цілі, що дасть змогу порівняти ефективність розвідки та мати постійну інформаційну перевагу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Бакуменко, Б. В., В. І. Клименко, О. О. Реус та А. Е. Мощенко. "Підвищення оперативності оцінки повітряної обстановки та прийняття по ній рішення в радіотехнічній частині (підрозділі) з урахуванням досвіду ООС". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 7–13. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена підвищенню оперативності оцінки повітряної обстановки та прийняття по ній рішення в радіотехнічній частині (підрозділі) з урахуванням досвіду операції Об’єднаних сил. Існуючий порядок оцінки повітряного противника в ході підготовки радіотехнічних підрозділів до виконання бойового завдання та радіотехнічної частини до бойового застосування в цілому, здійснюється заздалегідь, ще на етапі підготовки до бойового застосування. При цьому, не враховуються ні зміни, які можуть статися в бойовому складі повітряного противника, ні особливості його бойового застосування на даному напрямку та в конкретний момент часу, в тому числі і виходячи з досвіду операції Об’єднаних сил. Проведений аналіз порядку оцінки повітряного противника чи повітряної обстановки в цілому показав, що окремі елементи оцінки повітряної обстановки можливо оцінити заздалегідь, а найбільш важливі елементи оцінки обстановки доцільно оцінювати оперативно, безпосередньо в ході бойового застосування. При цьому особливе значення має оцінка підлітного часу, рубежів виявлення засобів повітряного нападу та часу перебування цілі в зоні радіолокаційної інформації (ЗРІ) чи радіолокаційному полі (РЛП) підрозділу. Визначені пропозиції оцінки підлітного часу, рубежів виявлення та часу перебування цілі в зоні інформації чи радіолокаційному полі підрозділу нададуть можливість командирам радіотехнічних частин і підрозділів своєчасно визначити спосіб ведення радіолокаційної розвідки, напрямок зосередження зусиль та забезпечити своєчасне виявлення повітряного противника і видачу радіолокаційної інформації, в тому числі, враховуючи досвід ведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил і, в цілому, покращити ефективність бойового застосування радіотехнічних військ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Лещенко, С. П. "Кореляційний алгоритм радіолокаційного розпізнавання повітряних об'єктів по їх дальнісним портретам з відмовами". Системи обробки інформації, № 4(163), (28 жовтня 2020): 66–76. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.163.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Наводяться результати дослідження радіолокаційного розпізнавання повітряних об'єктів по їх дальнісним портретам з використанням кореляційного алгоритму. В якості основної ознаки розпізнавання розглядається радіолокаційний дальнісний портрет, що отримується при використанні зондуючих сигналів з високою розрізнювальною спроможністю по дальності. В якості додаткових ознак розглядаються траєкторна ознака та ознака роторної модуляції. Особливістю роботи кореляційного алгоритму є можливість формування рішення “відмова”, крім рішень на користь одного з типів цілей, по яким було виконано навчання системи. Така особливість зменшує вірогідність видачі помилкових рішень при зменшенні відношення сигнал – шум, або при спостереженні цілі невідомого типу. Дослідження виконані методом математичного моделювання. Дослідження розпізнавання виконувалися для 20 типів повітряних об'єктів, що включали турбореактивні літаки, гвинтові літаки, вертольоти та ракети. Отримані чисельні значення показників якості розпізнавання типу повітряного об'єкту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Калкаманов, С. А., С. І. Пчельніков, А. П. Корнієнко, М. С. Капашин, А. О. Лодигін та В. А. Хлоп’ячий. "Аналіз основних завдань та формулювання загальних алгоритмів застосування ударного безпілотного літального апарату тактичного рівня". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(46) (17 лютого 2022): 35–43. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.05.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті наведені результати аналізу основних завдань ударного безпілотного літального апарату тактичного рівня та можливі тактичні прийоми їх бойового застосування. Розроблені варіанти пошуку цілі та доцільні варіанти маневрів під час її атаки. Визначені особливості функціонування безпілотного літального апарату під час проведення повітряної розвідки з передачею та фіксацією зображення місцевості. Розроблений загальний алгоритм дій бортової інтегрованої системи прийняття рішень безпілотного літального апарату під час напівавтономного виконання бойового завдання з урахуванням вірогідності ураження засобами протиповітряної оборони противника.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Горбенко, В. М., О. А. Коршець та Н. О. Королюк. "Оцінювання можливих механізмів досягнення Російською Федерацією політичних цілей в Україні з використанням концепцій стратегічного паралічу та операцій на основі ефектів". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(63), (7 квітня 2020): 113–23. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.63.15.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглянуті існуючі погляди щодо можливих механізмів досягнення політичних цілей Російською Федерацією в Україні. Визначені можливі політичні цілі, сфери впливу та ймовірні сценарії для досягнення Російською Федерацією своєї мети. Проведено аналіз основних концепцій стратегічного паралічу, центрів ваги, операції на основі ефектів, які можуть бути теоретичною основою дисфункції державної системи. Визначені можливі варіанти впливу Російської Федерації в різних сферах. Обґрунтовано загрозу проведення комбінованої інформаційної та стратегічної повітряної операції, як дієвого механізму досягнення політичних цілей Російської Федерації в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Кушнір, Сергій Володимирович, Валерій Іванович Сілков, Андрій Леонидович Зірка та Ілля Степанович Кравчук. "Удосконалення бомбометання з кабрирування як засіб підвищення ефективності бойового застосування ударного літального апарату". Озброєння та військова техніка 31, № 3 (1 лютого 2022): 44–50. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2020.1(25).72-79.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті запропоновано методичний апарат щодо розрахунку та побудови оптимальної траєкторії польоту бомби при її скиданні літальним апаратом при польоті з кабрируванням. Оптимізація здійснюється за параметром максимальної дальності горизонтального польоту бомби після її скидання. Застосування такого підходу при практичній реалізації польоту бомби за оптимізованою траєкторією дозволяє літальному апарату (носію) здійснювати увесь політ та бомбометання на малій (гранично малій) висоті, при цьому значно збільшити дальність знаходження літального апарату (носія) від цілі в момент бомбометання, що в цілому дозволяє суттєво знизити імовірність його ураження засобами проти-повітряної оборони противника.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Орєхов, С. В., О. В. Лезік, С. І. Корсунов та Б. К. Примоченко. "Авіаційна ракета AGM-65 “Мейверик”, досвід її застосування та оцінка як цілі для підрозділів протиповітряної оборони Сухопутних військ". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(67), (21 січня 2021): 26–31. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.67.03.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі проаналізовано досвід бойового застосування авіаційної ракети загального призначення (АРЗП) AGM-65 „Мейверик” класу „повітря-поверхня”. Проведена оцінка характеристик АРЗП AGM-65 „Мейверик” як цілі для військ ППО СВ. Наведені її розрахункові діаграми зворотного вторинного випромінювання (ДЗВВ) в сантиметровому діапазоні довжин хвиль. Дані положення можуть бути використані для підвищення ефективності навчання курсантів факультету та тих, що навчаються на курсах підвищення кваліфікації, вдосконалення навчального процесу підготовки спеціалістів факультету, а також якості підготовки спеціалістів за фахом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Fedorov, A. V., D. V. Golovnyak, V. А. Andrievskii, S. І. Kutsmus та Yu Yu Galagovets. "АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ MLAT В АЕРОПОРТАХ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 48 (11 квітня 2018): 30–33. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.2.030.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведений аналіз досвіду використання системи MLAT в аеропортах світу та сучасних тенденцій розвитку радіолокаційних засобів, що використовуються в системі контролю повітряного простору. Ефективність використання технології MLAT проведено на прикладі системи встановленої в аеропорту Жуляни (м. Київ). Дослідження можливостей системи здійснено за допомогою моделювання роботи реальної MLAT-системи при визначенні точності координат повітряних об’єктів в зоні відповідальності аеропорту при роботі системи в пасивному режимі, без використання функції вимірювання дальності цілі, активному режимі та при відмові одного з приймачів. Визначені існуючі проблеми контролю повітряного простору в аеропортах та запропоновані варіанти їх вирішення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Severinova, O. "ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТИЛУ ЗБРОЙНИХ У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД". Juridical science, № 6(108) (4 квітня 2020): 139–46. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.17.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах демобілізації особового складу і загального скорочення Збройних сил пройшли реорганізацію усі ланки Тилу Збройних сил. Було ліквідовано багато його підрозділів, частин, установ, з’єднань, органів управління і навіть такі великі структурні елементи, як трофейна служба і війська охорони тилу. При цьому в ході демобілізації в народне господарство повернулися сотні тисяч різних фахівців, були передані техніка, устаткування, інвентар і різне майно на десятки мільйонів рублів. У розпорядження цивільних міністерств і відомств спрямовувалися цілі частини і установи тилу (залізничні, автомобільні, авіаційно-технічні, медичні, ветеринарні та ін.) з особовим складом, технікою, устаткуванням, запасами матеріальних засобів. Підрозділи, що залишилися у складі тилу, частини і установи усіх його військ і служб перекладалися на штати мирного часу, укомплектовувалися найбільш підготовленими кадрами і переміщалися в призначені райони і пункти постійною, дислокації і базування. У цих районах створювалася відповідна матеріально-технічна база і на її основі організовувалася їх планомірна підготовка і діяльність по забезпеченню військ. Перероблялися мобілізаційні плани і проводилися заходи, спрямовані на підтримку високої бойової готовності усіх структурних елементів Тилу Збройних сил. Стаття присвячена дослідженню особливостей організації діяльності тилу Збройних у повоєнний період. Також в статті проаналізовано основні напрямки та підходи різних вчених щодо вивчення вказаної проблематики. Наголошено, що централізація управління військовим будівництвом в єдиному органі управління сприяла підвищенню ефективності будівельних робіт в інтересах Збройних сил, а також дозволяла налагодити координацію дій і розподілити напрями будівельних робіт з цивільними міністерствами і відомствами що мало особливе значення в умовах реалізації четвертого п’ятирічного плану і відновлення народного господарства. З’ясовано, що після безпосереднього підпорядкування повітряно-десантних військ Міністрові Збройних сил був сформований тил повітряно-десантних військ, вдосконалення якого здійснювалося з урахуванням найважливішої вимоги до нього - забезпечення максимальної автономності в тиловому відношенні їх з’єднань, частин і підрозділів в умовах виконання бойових завдань. Особлива увага приділялася посиленню транспортних і інших можливостей військової ланки тилу, підвищенню його мобільності і маневреності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Паламарчук, Дмитро, та Наталія Паламарчук. "ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА ПОЛЬЩІ ДО 2040 Р.: ОСНОВИ, ЦІЛІ ТА КЛЮЧОВІ ЕЛЕМЕНТИ". Економіка та суспільство, № 28 (29 червня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-28-32.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті досліджено особливості трансформації енергетичної політики Польщі, що ґрунтується на проведенні суцільної трансформації в енергетичній сфері, залученні всіх зацікавлених сторін у процеси розвитку енергетичної політики, модернізації та інноваційному оновленні енергетичної сфери, стимулювання економічного розвитку, ефективності та конкурентоспроможності як основи для економічного зростання. Особлива увага відведена аналізу енергетичної політики Польщі до 2040 р. Зокрема, в статті проаналізовано основи енергетичної політики: справедлива трансформація, система нульових викидів енергії, висока якість повітря. Також розглянуто цілі та стратегічні проекти, ключові елементи та основні цільові показники енергетичної політики Польщі. Окрема увага приділена регіональним особливостям енергетичної політики, а також механізму її фінансування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Повітряні цілі"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями