Статті в журналах з теми "Повітрянний об'єкт"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Повітрянний об'єкт.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-18 статей у журналах для дослідження на тему "Повітрянний об'єкт".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Лещенко, С. П. "Радіолокаційне розпізнавання повітряних об'єктів по їх дальнісним портретам та залученням додаткових ознак". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(39), (7 травня 2020): 83–92. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Наводяться результати дослідження радіолокаційного розпізнавання повітряних об'єктів по сукупності ознак. В якості основної ознаки розпізнавання розглядається радіолокаційний дальнісний портрет, що отримується при використанні зондуючих сигналів з високою розрізнювальною спроможністю по дальності. В якості додаткових ознак розглядаються траєкторна ознака та ознака роторної модуляції. Роторна модуляція відбитих радіолокаційних сигналів створюється відбиттям від швидкообертаючих елементів повітряних об’єктів – лопатей повітряних гвинтів та лопаток компресорів (турбін) турбореактивних двигунів. Дослідження виконані методом математичного моделювання. Дослідження розпізнавання виконувалися для 17 типів повітряних об'єктів, що включали турбореактивні літаки, гвинтові літаки та вертольоти. Отримані чисельні значення показників якості розпізнавання типу повітряного об'єкту з залученням додаткових ознак розпізнавання. Показано, що залучення додаткових ознак розпізнавання приводить до збільшення вірогідності прийняття правильних рішень та зменшення обчислювальних витрат.
2
Лещенко, С. П. "Кореляційний алгоритм радіолокаційного розпізнавання повітряних об'єктів по їх дальнісним портретам з відмовами". Системи обробки інформації, № 4(163), (28 жовтня 2020): 66–76. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.163.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Наводяться результати дослідження радіолокаційного розпізнавання повітряних об'єктів по їх дальнісним портретам з використанням кореляційного алгоритму. В якості основної ознаки розпізнавання розглядається радіолокаційний дальнісний портрет, що отримується при використанні зондуючих сигналів з високою розрізнювальною спроможністю по дальності. В якості додаткових ознак розглядаються траєкторна ознака та ознака роторної модуляції. Особливістю роботи кореляційного алгоритму є можливість формування рішення “відмова”, крім рішень на користь одного з типів цілей, по яким було виконано навчання системи. Така особливість зменшує вірогідність видачі помилкових рішень при зменшенні відношення сигнал – шум, або при спостереженні цілі невідомого типу. Дослідження виконані методом математичного моделювання. Дослідження розпізнавання виконувалися для 20 типів повітряних об'єктів, що включали турбореактивні літаки, гвинтові літаки, вертольоти та ракети. Отримані чисельні значення показників якості розпізнавання типу повітряного об'єкту.
3
Сорока, М. Ю., Н. А. Сало та О. Г. Матющенко. "Інтелектуальна навчальна система підготовки диспетчерів управління повітряним рухом". Системи обробки інформації, № 2(161), (15 червня 2020): 29–36. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.04.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуті основні методи організації інтелектуального навчального середовища підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. Обґрунтована необхідність створення інтелектуальної навчальної системи в адаптивних тренажерах диспетчерів управління повітряним рухом. Інтелектуальні навчальні системи повинні базуватись на основі синтезу імітаційно-моделюючих комплексів у вигляді розподілених систем обробки даних для імітації поведінки середовища навчання. В роботі сформовані вимоги, що висуваються до побудови мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. З метою забезпечення моделювання інтелектуального поводження об'єктів, що входять у віртуальне середовище навчання, запропоновано створення інтелектуальних об'єктів, як елементів мультиагентної системи з використанням методів планування дій. Запропоновано підхід удосконалення та розширення функціональних можливостей системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. Запропонована архітектура інтелектуального агента навчальної системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом створена на базі елементів InterRRa архітектури, що забезпечує взаємодію агента з зовнішнім середовищем та іншими агентами через модель фізичного представлення об'єкта. Наведена математична модель інтелектуального агента в якій враховано можливість здійснення впливу на зовнішнє середовище. Розроблена модель мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи яка забезпечує ідентифікацію ситуації в підсистемі підготовки і прийняття рішень, що виконує передачу управління на відповідний рівень ієрархії системи поводження інтелектуального агента. Особливістю розробленої структури мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи є використання моделі поведінки інтелектуальних агентів, що забезпечують змінну поведінку і можливість рішення задач підготовки і прийняття рішень своїх подальших дій за допомогою різних моделей поведінки.
4
Kolotukha, Igor, and Oleksandr Kolotukha. "AIR TRANSPORT AS OBJECT OF SOCIAL AND GEOGRAPHICAL RESEARCH." GEOGRAPHY AND TOURISM, no. 61 (2021): 44–51. http://dx.doi.org/10.17721/2308-135x.2021.61.44-51.
Повний текст джерелаАнотація:
The purpose of the study is to consider the socio-geographical principles of air transport research, to determine the role of air transport geography in the system of geographical science, to define the object and subject of air transport geography, to determine the indicators of socio-geographical analysis of air transport. Method. Transport development has led to scientists' collaboration in different specialties for studying this phenomenon that enables to determine the interdisciplinary nature of this research, as transport is studied by a number of scientific disciplines, such as economic, environmental, technical sciences, logistics, and, specifically, geography. The multidimensional nature of transport as a social and economic phenomenon has determined a problem-based approach to its scientific and applied research. In this case, in contrast to other disciplines, geography is primarily interested in the transport spatial dimension, namely the spatial features of transport interaction with the territory, nature, population and economy. Air transport geography is an important component of transport geography. Results. Air transport geography should be defined as a scientific unit of transport geography, which studies the territorial structure of air transport, transport corridors, patterns and features of location, the level of transportation of countries and groups of countries. Air transport geography is an important component of transport geography, its scientific unit, with a specific object and subject of research, the main directions and indicators for socio-geographical analysis of world and national air transport. The indicators for such analysis are the following: geography of air corridors and network of air transport routes; world airport network; main aviation passenger flows and their dynamics; passenger traffic in comparison with other means of transport and their dynamics in recent years. Scientific novelty. Improving the theoretical, methodological and methodical apparatus of transport geography in general (improving the classification of means of transport) and its component - air transport geography in particular, expanding their subject and object sphere and conducting applied research on an updated basis. Practical value. The main practical value of research on air transport geography is considered the development of plans and recommendations for improving the location of production and resettlement in terms of minimizing transport costs, optimizing air traffic flows within existing territorial transport systems, development of air transport systems at all levels.
5
Тімочко, О. О. "Вдосконалений метод класифікації повітряних об'єктів". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(34) (25 січня 2019): 58–63. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2019.34.08.
Повний текст джерела
6
Тимочко, О. І., Г. В. Дубовик та В. С. Мажаров. "Метод формалізації даних при вирішенні задач розпізнавання повітряних об'єктів". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 108–13. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.15.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розроблена методика формалізації структур даних ознак повітряних об’єктів яка враховує характеристики точності і достовірності джерел інформації з нестохастичною невизначеністю і рекурентними правилами узагальнення оцінок значень ознак при багаторазовому спостереженні повітряних об’єктів. В основу розробленої методики були покладені методи формалізації процесу розпізнавання, оцінки ступеня істинності різнорідних ознак, об'єднання незалежних результатів розпізнавання, пошуку рішень про класи розпізнаваних повітряних об'єктів з урахуванням неповноти і надмірності даних про ознаки. Розроблений метод формалізації процесу розпізнавання повітряних об’єктів на основі описів класів різнорідними ознаками, відрізняється від відомих використанням ієрархічної функціональної мережі. Удосконалення методу об'єднання незалежних результатів розпізнавання на основі правила Демпстера полягає в попередньому перетворенні одного з неузгоджених розподілів можливостей класів алфавіту в розподіл ймовірностей. Це дозволяє проводити коректне об'єднання неузгоджених розподілів можливостей класів алфавіту з використанням правила Демпстера. Проведено дослідження застосовності розробленого правила при об'єднанні неузгоджених розподілів ймовірностей класів алфавіту. Розроблений метод пошуку рішень про класи розпізнаваних об'єктів на графі функціональної мережі відрізняється від відомих розробленим способом отримання інтервальної оцінки ступеня істинності класів в умовах відсутності даних щодо окремих ознак повітряних об’єктів і запропонованим евристичним правилом, що дозволяє скоротити розмірність безлічі вершин мережі, які перебираються при пошуку рішення про клас повітряних об’єктів. Метод дозволяє проводити пошук рішень про класи повітряних об’єктів в умовах неповноти і надмірності даних про ознаки.
7
Pavlenko, M. A., S. M. Balakireva та А. V. Petrov. "РОЗРОБКА КРИТЕРІЮ ВИБОРУ ДОСТОВІРНИХ ЗНАЧЕНЬ УЗАГАЛЬНЕНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПОВІТРЯНИХ ОБ'ЄКТІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (8 лютого 2018): 36–39. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.036.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянута базова процедура виведення узагальнених характеристик повітряних об’єктів. Пропонується застосування правил достовірного виведення значень до базової процедури, що дозволяє побудувати нову систему вихідних продукцій. На основі розроблених правил достовірного виведення та перевірки коректності інтегральних узагальнених характеристик повітряних об'єктів запропоновано метод виведення значень узагальнених характеристик повітряних об’єктів, особливістю якого є поетапна сумісна обробка поточних та апріорних даних і знань про повітряні об’єкти.
8
Mohilatenko, A. S., D. N. Obidin, O. P. Kondratenko та V. M. Rudenko. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАДІОЛОКАЦІЙНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ РЕГІОНАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (8 лютого 2018): 21–27. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.021.
Повний текст джерелаАнотація:
Необхідність практичного вирішення завдання забезпечення регіонального центру повітряного руху радіолокаційною інформацією з необхідною повнотою і точністю та недостатня розвиненість теоретичної бази для її вирішення, зумовлюють актуальність наукової задачі розробки методу формування та видачі повідомлень про повітряні об'єкти від джерел радіолокаційної інформації на регіональний центр управління повітряним рухом, адаптивного до змін продуктивності джерел радіолокаційної інформації і пропускної здатності каналів передачі даних.
9
Чугай, А. В. "Особливості техногенного впливу на довкілля Херсонської області". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (4 червня 2020): 60–65. http://dx.doi.org/10.36930/40300310.
Повний текст джерелаАнотація:
Херсонська область територіально належить до регіонів Північно-Західного Причорномор'я. Херсонщина має унікальний рекреаційний потенціал. При цьому промисловий комплекс регіону формують понад 200 підприємств різних галузей. В області існують певні екологічні проблеми, що призводять до виникнення несприятливих екологічних ситуацій (відведення земельних ділянок під полігони твердих побутових відходів, умови та стан зберігання непридатних для використання пестицидів; очисні споруди і каналізаційні мережі населених пунктів області тощо). Для оцінювання особливостей техногенного впливу на довкілля Херсонської області в роботі застосовано принцип розрахунку модуля техногенного навантаження. Розраховували окремі модулі на складники довкілля (повітряний басейн, водні об'єкти, геологічне середовище). За результатами аналізу з'ясовано, що в разі істотного зменшення кількості джерел значно збільшуються викиди забруднювальних речовин. У 2003–2011 рр. відзначено загальне збільшення рівня техногенного навантаження на повітряний басейн, з 2012 р. – зменшення зі збільшенням викидів від стаціонарних джерел. У разі загального збільшення водозабору відзначено зменшення скидів стічних вод. Рівень техногенного навантаження на поверхневі водні об'єкти істотно зменшився. Максимального техногенного впливу водні об'єкти регіону зазнають від діяльності комунального підприємства Херсона. Максимуми утворення відходів в регіоні зафіксовано у 2012–2014 рр. Переважну кількість у складі утворених відходів становлять відходи IV класу небезпеки. Збільшення нагромаджених відходів становить до 70 тис. т щороку. Кількість нагромаджених відходів останніми роками в 3 рази перевищує показники з утворення. За постійного збільшення нагромаджених відходів на території області рівень техногенного навантаження на геологічне середовище регіону щорічно зростає. Найбільшого навантаження Херсонська область зазнає за показниками скидів стічних вод і утворення відходів. Загалом з 2007 р. встановлено тенденцію до зменшення рівня техногенного навантаження на довкілля. Це зумовлено переважно зменшенням обсягів скидів стічних вод.
10
Осиновий, Г., В. Субач, В. Биков та М. Колчигін. "Зниження радіолокаційної помітності літальних апаратів за допомогою Stealth-технологій". Озброєння та військова техніка 18, № 2 (26 червня 2018): 71–74. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.2(18).71-74.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуті питання, пов'язані з можливістю використання композитних радіопоглинаючих структур для створення протирадіолокаційних покриттів повітряних об'єктів з метою захистувід радіолокаційних систем виявлення і розпізнавання.
11
Ніколаєв, І. М. "Математична модель комплексного розпізнавання повітряних радіовипромінюючих об'єктів за сукупністю параметрів сигналів бортових радіолокаційних станцій і засобів радіозв'язку в системах радіоелектронного спостереження". Озброєння та військова техніка 16, № 4 (26 грудня 2017): 39–45. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2017.4(16).39-45.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведені структура, алгоритми, принципи побудови і використання імітаційно-математичної моделі розпізнавання повітряних об'єктів за параметрами випромінювань бортових радіоелектронних засобів у системах радіоелектронного спостереження при великих розмірах алфавіту класів об'єктів, що підлягають розпізнаванню, і словника їхніх сигнальних ознак. Показано, що модель дозволяє реалізувати багатократне повторення процесу розпізнавання радіовипромінюючих об'єктів за сукупністю параметрів сигналів бортових радіолокаційних станцій і засобів радіозв'язку, змінювати в діалоговому режимі умови моделювання і отримувати оцінки імовірності розпізнавання в залежності від процедури прийняття рішень, розміру і складу алфавіту класів об'єктів, що розпізнаються, складу і точності виміру сигнальних ознак, повноти і достовірності апріорних баз даних та інших чинників.
12
Лещенко, С. П. "Вплив ракурсу спостереження повітряних об'єктів на якість їх радіолокаційного розпізнавання". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(33) (12 листопада 2018): 60–68. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2018.33.08.
Повний текст джерела
13
Панасюк, В. "Види надання в оренду військового майна". Юридичний вісник, № 3 (8 жовтня 2020): 328–34. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1958.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються види нада оренду військового майна. За основу дослідження взято визначення військового майна відповідно до законів України «Про Збройні сили України», «Про господарську діяльність у Збройних силах України»; визначення оренди майна відповідно до чинного і попереднього законодавства про орендні відносини. З урахуванням Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010 та особливостей господарської діяльності у Збройних силах України уточнено, що надання в оренду військового майна - це вид економічної діяльності з передання у строкове платне користування певного такого майна, яке здійснюється для провадження підприємницької та іншої діяльності у межах і в порядку, встановлених законом.
Проведено загальний аналіз наукових досліджень щодо надання в оренду майна у цілому і військового зокрема. Представлено аналіз судової практики щодо оренди військового майна (постанови Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 911/747/17, від 28.02.2018 у справі № 924/247/17, від 03.07.2018 у справі № 916/559/17, від 08.08.2018 у справі № 916/146/15-г, від 22.05.2018 у справі № 908/1064/17), виявлено проблемні питання.
Виокремлено кілька критеріїв поділу надання в оренду військового майна, основним серед яких з урахуванням особливостей військового майна є об'єкти оренди (рухоме і нерухоме військове майно).
Обґрунтовано доцільність виокремлення ще одного критерію, який має значення для правового режиму економічної діяльності з надання в оренду військового майна, яким є суб'єктний склад такої діяльності. Досліджено підходи до суб'єктного складу таких відносин у науковій літературі та законодавстві, запропоновано види надання в оренду військового майна за цим критерієм.
Результатами дослідження є пропозиції щодо поділу надання в оренду військового майна як виду господарської (економічної) діяльності на такі види: а) залежно від об'єкта оренди: надання в оренду нерухомого військового майна (земельних ділянок, оренда будівель та інших капітальних споруд та оренда речей, на які режим нерухомої речі може бути поширений, повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти); надання в оренду рухомого військового майна (автомобілів, інших наземних транспортних засобів та устаткування, водних транспортних засобів та устаткування, повітряних транспортних засобів та устаткування, будівельних машин та устаткування, офісних машин та устаткування, включаючи обчислювальну техніку, інших машин та устаткування тощо); б) залежно від суб'єктного складу діяльності: надання в оренду військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних сил України.
Наголошується, що подальші наукові розвідки необхідно присвятити дослідженню та доопрацюванню правового режиму запропонованих видів нада ння оренди військового майна, уточненню суб'єктного складу такої діяльності.
14
Лещенко, С. П. "Вплив помилок виміру швидкості та ракурсу повітряних об'єктів на якість їх розпізнавання при використанні радіолокаційних дальнісних портретів". Системи озброєння і військова техніка, № 4(60) (28 листопада 2019): 23–30. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2019.60.03.
Повний текст джерела
15
Васюта, К. С., О. Л. Кащишин, О. П. Ковальчук та О. С. Тютюнник. "Метод виявлення радіолокаційного складеного хаотичного сигналу при накопиченні сурогатних даних". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(67), (21 січня 2021): 65–73. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.67.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Форма складених хаотичних радіолокаційних сигналів дуже сильно спотворюється в реальних умовах поширення радіохвиль при їх відбитті від рухомих складних повітряних суден та від місцевих об'єктів, що знаходяться в районі аеродрому та районі заходу на посадку літальних апаратів. Якість обробки таких сигналів, в такому випадку, значно погіршується. В роботі показано, що можливо застосовувати зондуючий сигнал невеликої потужності в радіолокаційних системах посадки, що в свою чергу дозволяє забезпечити більш високу скритність їх роботи, але наявність флуктуацій параметрів такого сигналу, значно знижує якість такої обробки. Для підвищення якості обробки таких сигналів при малих відносинах сигнал-шум необхідно враховувати їх специфічну структуру. Пропонується застосування технології формування сурогатних сигналів, що дозволить істотно підвищити якість виявлення складеного хаотичного радіолокаційного сигналу з параметрами, що відхиляються. Для збереження спектральних, кореляційних та нелінійних властивостей сигналів, що приймаються, рекомендовано новий алгоритм формування сурогатних сигналів. У разі застосування сурогатних сигналів, при обробці складених хаотичних сигналів, з’являється можливість підвищити вірогідність їх правильного виявлення на 15 – 25%.
16
Біленко, Н. О., та О. С. Тітлов. "Розробка абсорбційних холодильних агрегатів на низькопотенційних джерелах теплової енергії". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 1 (11 лютого 2021): 13–25. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i1.1976.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано, що одним з відомих напрямків часткової компенсації дефіциту води можуть бути системи отримання води з атмосферного повітря, в яких холодильні машини або агрегати забезпечують температуру нижче температури точки роси. При виборі типів холодильних машин або агрегатів для цих систем перспективним може бути використання сонячної енергії, зокрема, сонячних колекторів, широко використовуваних в світі для опалення в холодний і перехідний період року, а також для господарських і санітарно-гігієнічних потреб. Тут великі перспективи мають абсорбційні водоаміачні системи, які на відміну від бромістолітієвих аналогів мають можливість працювати з повітряним охолодженням теплорозсіювальних елементів. У той же час використання абсорбційних водоаміачних холодильних систем в системах отримання води з атмосферного повітря утруднено через недостатній рівень температур джерела сонячної енергії. Об'єктом досліджень є модернізований абсорбційний холодильний агрегат (АХА), в якому проводиться додаткове очищення слабкого водоаміачного розчину (ВАР) шляхом випаровування частини аміаку в парогазову суміш. Розроблено методику розрахунку для визначення питомих теплових навантажень на елементи конструкції при заданих параметрах робочого тіла в характерних точках (вхід-вихід елементів) з подальшим визначенням енергетичної ефективності холодильного циклу АХА. Було показано, що склад інертного газу не впливає на ефективність циклу. Заміна водню гелієм призводить лише до зростання кількості циркулюючого газу в 2 рази, що ускладнює роботу контуру природної циркуляції між абсорбером і випарниками аміаку і розчину. Максимальну ефективність має АХА, що працює в діапазоні температур охолодження – від -18 до +12 °С. При цьому визначальний вплив на енергетичну ефективність надає температура кінця випаровування. Результати енергетичного аналізу АХА дозволили сформулювати ряд рекомендацій для розробників. Відзначено, що необхідні для розрахунку випарника розчину вихідні дані можна отримати в результаті моделювання процесів тепломасообміну в наближенні адіабатності процесів
17
Колодін, А. "Щодо особливостей договору чартеру (фрахтування) за цивільним законодавством України". Юридичний вісник, № 1 (7 серпня 2020): 292–97. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1636.
Повний текст джерелаАнотація:
У запропонованій статті визначається, що розвиток бізнесу, розширення міжнародних відносин вимагають від учасників мобільності й оперативності пересування, що не завжди забезпечується регулярним повітряним сполученням. Все це зумовило розвиток сегменту чартерних перевезень.
Договором фрахтування судна називають як договір перевезення вантажів, пасажирів, багажу, якщо він укладений з умовою надання для перевезення всього судна або окремих суднових приміщень, так і договір оренди судна з екіпажем або без нього. І в тому, і в іншому випадку сторони можуть називатися однаково -«фрахтувальник (судновласник)» і «фрахтувальник», предмет договору - переміщення певних обумовлених об'єктів (вантажів, пасажирів, багажу) може бути один і той самий.
Акцентується увага на тому, що договір фрахтування (чартер) є двостороннім і оплатним, зміст якого полягає у праві фрахтувальника зарезервувати все обумовлене договором судно, інший транспортний засіб (частину його місткості) для перевезення за плату протягом одного або декількох рейсів, передбачених цим договором вантажів, пасажирів і багажу, а фрахтувальника - отримати за наданий транспортний засіб (частину його місткості) встановлену угодою сторін плату (іменовану в морському праві фрахтом).
Пропонується виділяти такі ознаки лінійного судноплавства: 1) регулярність повідомлення і наявність розкладу судів; 2) перевезення дорогих генеральних вантажів; 3) завантаження судна вантажами багатьох вантажовідправників; 4) оплата перевезення за лінійними тарифами; 5) здійснення вантажно-розвантажувальних операцій перевізником; 6) публічний характер послуг перевізника.
Водночас українське право застосовує поняття «договір фрахтування» виключно до перевезення вантажів, пасажирів, багажу. Всі інші форми експлуатації суден є договором оренди судна як транспортного засобу.
Чартер зазвичай розрахований на перевезення великих партій масових вантажів, тому її умовою виступає надання всього судна, його частини або певних суднових приміщень.
Звертається увага на те, що, хоча відносини фрахтування (чартеру) в морському праві детально регламентовані на законодавчому рівні, чинне законодавство України в цій сфері не є досконалим.
18
Дронова, Ірина. "Перспективи і особливості використання різних типів дистанційного зондування Землі для моніторинга екологічних індикаторів болотних та річкових екосистем". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 31–36. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233530.
Повний текст джерелаАнотація:
Застосування даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) із супутникових, повітряних та незайнятих приладових платформ швидко зростає в різних сферах екологічного моніторингу. Охоплення великих просторових масштабів та можливість повторних спостережень роблять цю технологію економічно вигідною порівняно з польовими дослідженнями. Цей потенціал представляє особливий інтерес для чутливих екосистем з високим рівнем біорізноманіття, але складним доступом в польових умовах, таким як водно-болотні угіддя та річкові системи, що знаходяться під загрозою в усьому світі. Цей огляд обговорює основні сучасні проблеми використання ДЗЗ для таких екосистем та способи їх вирішення, наголошуючи на трьох основних стратегіях. По-перше, використання знімків ДЗЗ що представляють різні пори року замість однієї дати може значно полегшити розпізнавання різних типів рослинності та болотних поверхонь на основі їх сезонних спектральних контрастів. По-друге, як дуже висока, так і дуже низька просторова роздільна здатність зображень може ускладнити картування різноманітних поверхонь в водно-болотних ландшафтах через наявність спектального «шуму» або недостатнє відтворення меж різних ландшафтних елементів. Цю проблему можна полегшити за допомогою об'єктного аналізу зображень, де замість окремих пікселей мінімальними одиницями картування є невеликі обєкти, або групи пікселів утворені за допомогою сегментації, а спектральний шум зменшується за рахунок усереднення спектральної інформації на рівні таких об'єктів. Нарешті, картування та моніторинг водно-болотних угідь можуть інтенсивніше використовувати нові алгоритми машинного навчання, які долають статистичні обмеження попередніх підходів та покращують розпізнавання ландшафтних класів. Найголовніше, ці заходи доповнюють один одного і тому їх слід застосовувати разом, інтегруючи в один робочий процес ландшафтного аналізу.