Статті в журналах: "Повстанці"

1

Підмогильний, В. "Повстанці". Дніпро, № 7 (2014): 50–56.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Карліна, Оксана, та Ганна Хлібовська. "ЛИСТОПАДОВЕ (ПОЛЬСЬКЕ) ПОВСТАННЯ 1830–1831 РОКІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 151–58. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.24.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено огляд української історіографії Листопадового (польського) повстання 1830–1831 років – однієї з важливих подій, яка суттєво вплинула на розгортання соціально-політичних і культурних процесів на українських землях у ХІХ столітті. Повстання охопило Королівство Польське і західні губернії Російської імперії. Зазначено, що українські історики обмежуються вивченням його перебігу та наслідків у південно-західних губерніях, тобто у Правобережній Україні. Ґрунтовні праці з історії з Листопадового повстання з’явилися у шістдесятих і сімдесятих роках ХХ століття на підставі опрацювання матеріалів, збережених в архівах і бібліотеках України. Відповідно до вимог тогочасної офіційної ідеології в них домінувала партійно-класова оцінка подій та явищ. У цих роботах розкривався економічний розвиток правобережних українських земель, аналізувались програмні цілі повстанців, досить докладно описувався перебіг повстання. Підкреслювалося існування соціальних проблем на Правобережжі; шляхту звинувачували в «обмеженості класових інтересів», що було причиною поразки повстання. Дослідники стверджували, що коли би в ході повстання не йшлося про відбудову Речі Посполитої в кордонах 1772 року, а селя- нам було обіцяно звільнення від кріпацтва, то основна маса українського селянства підтримала би повстанців. Подібні висновки містились також в узагальнюючих роботах з історії України ХІХ століття. У 1990-х роках в українській історіографії почали змінюватись методологічні засади дослідження мину- лого. Зросла зацікавленість науковців у вивченні соціальної історії Правобережної України. Появилось кілька праць, в яких представлена еволюція шляхти як окремого стану. Зменшення ареалу шляхетської землі внаслідок конфіскацій, переведення величезної маси дрібної шляхти в нижчі соціальні верстви, зміни в культурному і релігійному житті розглядаються як наслідки Листопадового повстання. Зауважено, що в останні десятиліття актуалізувалося багатоаспектне вивчення Листопадового повстан- ня та його наслідків на життя різних соціальних станів у південно-західних губерніях. Однак у руслі сучас- них методологічних і тематичних практик потребують повнішого дослідження проблеми гендерного чинника в повстанні, ментальних стереотипів, образу «чужого» у сприйнятті українців, поляків, росіян тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

СОФ’ЯК, Наталія. "ПОЛЬСЬКИЙ ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ НА ПОДІЛЛІ В 1863–1864 рр." Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 87–97. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.87-97.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються причини поразки Січневого польського повстання 1863–1864 рр. на Поділлі та ставлення до нього місцевого населення. Незважаючи на спроби повстанців поширити визвольний рух у Подільській губернії, їхні плани не мали шансів реалізуватися. Розглянуто заходи подільського губернатора для придушення повстання з метою залучити українських селян на бік російського царизму. Проаналізовано “Золоту грамоту” 1863 р., видану організаторами повстання для втягнення селянства до визвольної боротьби поляків, а також протистояння місцевого українського селянства і польських повстанців. Російський уряд видав низку законодавчих актів, щоб придушити Січневе повстання. Одним з найважливішим заходів було створення сільських караулів для протидії польській збройній боротьбі. Вони виявилися досить ефективною силою через критичне ставлення до польських великодержавних ідей, спроб відновлення колишньої Речі Посполитої, в кордонах до 1772 р. Ключові слова: польське повстання, Поділля, польська шляхта, російський царизм, поміщики, поляки, подільський губернатор.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Задунайський, Вадим Васильович. "СПОГАДИ Ф. І. ЄЛІСЄЄВА – ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА КУБАНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ КІННОТИ ПІД ЧАС АНТИБІЛЬШОВИЦЬКОГО ПОВСТАННЯ У КАВКАЗЬКОМУ ВІДДІЛІ ВЕСНОЮ 1918 р". Військово-науковий вісник, № 35 (11 травня 2021): 125–41. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.35.2021.125-141.

Повний текст джерела

Анотація:

Під час повстання кубанських козаків проти більшовицького режиму в Кавказькому відділі весною 1918 р. важливу роль відіграла кавалерія. Дуже цінним джерелом для вивчення воєнного мистецтва козацької кавалерії під час цього повстання є мемуари талановитого козацького офіцера-кавалериста Ф. І. Єлісєєва (командував усією кавалерією повстанців). Воєнне мистецтво козацької кавалерії під час повстання мало сильні сторони: козаки дуже гарно вели кінний бій; вони могли діяти й у пішому строю; козаки застосували 20 стратегем (частково 1); якісно діяла козацька передова сторожа під час нічного наступу. Недоліки: не мали кінної артилерії; поразка основних сил повстанців призвела до деморалізації козаків-кавалеристів і їх дезертирства. Попри поразку, козацька кавалерія виявила високий рівень воєнного мистецтва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Клименко, (Синьоок) Г. "Українська документально-біографічна проза: жанрово-стильові "межі" (на матеріалі роману Ігоря Муратова "Сповідь на вершині" і книги Євгена Стеблівського "Звенигора. Повстанці. Шабля на комісара")". Вісник Черкаського університету. Серія "Філологічні науки", вип. 1, т. 2 (2016): 37–48.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Клименко, (Синьоок) Г. "Українська документально-біографічна проза: жанрово-стильові "межі" (на матеріалі роману Ігоря Муратова "Сповідь на вершині" і книги Євгена Стеблівського "Звенигора. Повстанці. Шабля на комісара")". Вісник Черкаського університету. Серія "Філологічні науки", вип. 1, т. 2 (2016): 37–48.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Забілий, Р. "Моральний кодекс повстанців". Миротворець, № 1 (3), січень - березень 2016 року (2016): 54–57.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Никифоров, Д. И. "Serbia and the Support of an Uprising in Bosnia and Herzegovina in 1875–1878." Вестник Рязанского государственного университета имени С.А. Есенина, no. 3(72) (October 18, 2021): 88–97. http://dx.doi.org/10.37724/rsu.2021.72.3.009.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье изучается вклад Сербского княжества в поддержание восстания в Боснии и Герцеговине 1875–1878 годов, осуществлявшийся с помощью комитетов поддержки восстания в период с лета 1875 по лето 1876 года. Поддержка восстания обострила отношения между Сербским княжеством и Османской империей, что отразилось на увеличении численности турецких войск на границах стран. На территории Сербского княжества рядом общественных деятелей, в число которых входил сербский митрополит Михаил, осуществлялся сбор средств в помощь обездоленным сербам, проживающим в Боснии и Герцеговине, создавались комитеты поддержки восстания, которые направляли добровольцев в Боснию и Герцеговину, обеспечивали повстанцев средствами и амунициями. Важную роль на границе Сербского княжества и Боснии играл генерал Ранко Алимпич. Автор приходит к выводу, что, несмотря на то что Сербское княжество оказывало поддержку повстанцам Герцеговины, в первую очередь опираясь на просербских повстанцев, таких как Мичо Любибратич, влияние Сербского княжества в Герцеговине было не столь значительным, как в Боснии из-за того, что Герцеговина попадала в сферу интересов Черногории. Несмотря на широкую поддержку восстания в Боснии, Сербскому княжеству не удалось использовать собственное влияние в регионе, поскольку Сербия испытывала давление Австро-Венгрии. The article investigates the contribution of the Principality of Serbia to supporting an uprising in Bosnia and Herzegovina in 1875–1878. The fact that the Principality of Serbia supported the uprising worsened the already strained relationship between the Principality of Serbia and the Ottoman Empire, which resulted in the concentration of Turkish armed forces near the borders of the countries. Some public figures, such as metropolitan Mikhail, initiated charitable donations to help Serbian citizens living in Bosnia and Herzegovina. They established committees in support of the uprising, they transported volunteers to Bosnia and Herzegovina, they supplied weapons and money to the rebels. General Ranko Alimpic played a key role in the events on the Serbia-Bosnia border. The author concludes that despite the fact that the Principality of Serbia supported the rebels of Herzegovina, especially such pro-Serbian rebels as Mico Ljubibratic, the influence of the Principality of Serbia in Bosnia was more obvious, for Bosnia was vital to Montenegro interest. Even though the Principality of Serbia provided support to Bosnia, the Principality of Serbia failed to profit from it, for it was under pressure from Austria-Hungary.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Войджер, М. "Повстання еліт". Український тиждень, № 44 (676), 30.10.-5.11.2020 (2020): 16–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Ухач, В. "Сучасна українська історіографія антипольського повстання повстання ОУН (серпень-вересень 1939-р)". Емінак, № 2 (30), квітень - червень (2020): 229–37.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Ukhach, Vasyl. "Сучасна українська історіографія антипольського повстання ОУН (серпень-вересень 1939 р.)". Eminak, № 2(30) (26 червня 2020): 229–37. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.2(30).428.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено історіографічний аналіз напрацювань сучасними українськими істориками передумов, особливостей підготовки, суті акцій партизанських загонів, здобутків, результатів і наслідків для оунівського підпілля антипольських виступів у період серпня-вересня 1939 р. Проаналізовано позиції сучасних українських істориків у питаннях розробки концепції та плану антипольського повстання; масштабів конфлікту; дискусійних питань термінології, кількісного складу оунівських загонів. Зроблено висновок, що зорганізувати широкомасштабне антипольське повстання з метою відродження Української держави ОУН не вдалося. Виокремлено перспективний перелік питань, що потребують подальших дослідницьких зусиль.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Опимах, И. "Франсиско Гойя "Расстрел повстанцев..."". Смена, № 5 (2014): 65–73.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Ревегук, В. "Отамани повстанців Гадяцького краю (1920-1923 рр.)". Краєзнавство, № 2 (83) (2013): 76–85.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Івченко, Ольга. "Антикоролівське повстання у тлумаченні конституційних роялістів 40-х рр. XVII ст." Старожитності Лукомор'я, № 3 (19 січня 2021): 22–31. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2020.3.33.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначається поняття «конституційний роялізм», зазначаються ідейні витоки цієї теорії, розглядаються погляди прибічників даного політичного напрямку на спроби повстання проти влади монарха, розкривається місце короля у системі управління державою. Характеризуються погляди таких конституційних роялістів, як Джон Спелмен і Джон Бремхол, на права й обов’язки короля та Парламенту. Крім того, зазначається, що відповідно до вчення вказаних мислителів, джерелом королівської влади є Бог, а населення не має права піднімати озброєне повстання проти свого правителя, оскільки він є помазаником божим навіть якщо він перетворюється на тирана.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Липовецький, С. "Повстання, яке не стало українським". Український тиждень, № 50 (578), 14-20.12.2018 (2018): 52–54.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Моренець, В. "Олександр Кальченко - повстанець із Чернігівщини". Пам"ятки України: науковий альманах, № 4/5 ( 44/45) (2017): 3–8.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Крикун, М. Г. "До історії повстання Северина Наливайка". Український археографічний щорічник. Нова серія 5 (1993): 153–60.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Щербатюк, В. М. "Медвинське антибільшовицьке повстання 1920 р." Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, № 4 (51) (2009): 163–66.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Finikovskyi, Yurii. "PARTICIPATION OF DANYLO SHUMUK IN THE NORILSK UPRISING." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu "Ostrozʹka akademìâ". Serìâ Ìstoričnì nauki 1, no. 30 (November 30, 2020): 98–104. http://dx.doi.org/10.25264/2409-6806-2020-30-98-104.

Повний текст джерела

Анотація:

The Norilsk uprising was a major strike by Gulag inmates in Gorlag, a special camp mostly for political prisoners, in the summer of 1953, shortly after Joseph Stalin’s death. About 70% of inmates were Ukrainians, many of whom had been sentenced for 25 years to the so-called «Bandera Standard». It was the first major revolt within the Gulag system in 1953-1954. Between May 26 and August 4, 1953, the inmates of the Gorlag-Main camp went on strike, which lasted 69 days. This was the longest uprising in the history of the Gulag. The preconditions for the uprising can be seen as the following: the arrival of waves of prisoners to the Gorlag, who had participated in the uprisings of 1952, the death of Stalin on March 5, 1953 and the fact that the amnesty that followed his death only applied to (non-political) criminals and convicts with short prison terms, the percentage of which was very low in Gorlag. All categories of inmates took part in the uprising, with the leading roles played by former military men and participants of national liberation movements of western Ukraine, Georgia and the Baltics. Norilsk uprising combined various forms of protest – hunger strike, resignation, riot, armed uprising. One of the leaders of the uprising was Danylo Shumuk, a former employee of one of the UPA’s political divisions. The article describes the participation of a Ukrainian political prisoner, a participant in the national liberation movement in Volyn during World War II, Danylo Shumuk in the organization of the Norilsk Uprising of Political Prisoners (June-August 1953). The process of creating a conspiratorial formation by an activist – a «Selfhelp organization», the goals, composition, methods of activity of its members, the relationship between them are shown. On the basis of domestic and foreign sources, the forms of protest of prisoners and their demands were analyzed. The main results of the struggle of political prisoners and their future fate are highlighted. It is evidence-based the Ukrainian central role in Norilsk uprising, which was one of the strongest in the history of the Gulag, and resulted its reformation.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Ільницький, Василь, та Наталія Кантор. "ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНІ ПРИЙОМИ ПОВСТАНЦІВ ВО-4 «ГОВЕРЛЯ» (1944 - 1949)". Східноєвропейський історичний вісник, № 8 (28 вересня 2018): 132–42. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.8.143296.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Бондаренко, Максим, та Владимир Сухонос. "АНАРХІСТСЬКІ ТЕЧІЇ В КИТАЇ ПЕРІОДУ ТРИЦАРСТВА". Научный взгляд в будущее, № 17-02 (1 січня 2018): 108–13. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2020-17-02-045.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено аналіз даосизму як першооснови ідей анархізму. Особливу увагу звертає на ідеї гармонійності світу та індивідуальної свободи. На прикладі повстання жовтих пов’язок, що було викликано кризою державного управління в Китаї та зростаючою вл

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Отрощенко, І. В. "Монголія, СРСР та Хемчицьке повстання (1924)". Східний світ, № 3 (2006): 56–65.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Чисніков, А. "Варшавське повстання: передумови, хід і наслідки". Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи 4 (2016): 62–68.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Чікалін, Руслан Андрійович. "WYSOCZAN REBELIS, COSACIS, LABORI. ВІДОБРАЖЕННЯ ПОДІЙ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ В ЧИСТОВИХ КНИГАХ ДОНЕСЕНЬ ГАЛИЦЬКОЇ ЗЕМЛІ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА 1648 – 1649 РР." Військово-науковий вісник, № 35 (11 травня 2021): 58–70. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.35.2021.58-70.

Повний текст джерела

Анотація:

Події в Руському воєводстві відіграли неабияку роль у самому повстанні Хмельницького та наклали свій відбиток на історію регіону. Самі ж вони не були викликані Хмельниччиною як феноменом. Останній лише актуалізував давні суперечності, що з весни 1648 р. спалахнули з новою силою і не припинялись до весни 1649 р. Єдиного механізму керування цими повстаннями не існувало і не могло існувати. Групи повсталих русинів Галицької землі були виокремлені і систематизовані на підставі авторського підходу до дослідження проблематики, що головним чином базувався на дослідженні чистових книг донесень Галицької землі Руського воєводства та опрацюванні історіографії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Боровик, М. "Секретар Ради революційних повстанців України (махновців) Петро Рибін: портрет анархіста". З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ, № 2 (37) (2011): 184–206.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Брехуненко, В. "Повстання, яке змінило історію: 370-річчя Хмельниччини". Історія та правознавство, № 16/18 (512/514), червень 2018 р. (2018): 3–6.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Павленко, Сергій. "Гетьман Іван Мазепа. Стаття одинадцята "Повстання" Петрика". Історія в школах України, № 1 (2010): 38–41.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Рой, А. Т. "Конфлікт у Малі або іv Туарегське повстання". Політологічний вісник, Вип. 68 (2012): 393–402.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Дмитрук, А. "Апостоли свободи. До 190-річчя повстання декабристів". Країна знань, № 1/2 (115) (2016): 2–4.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Kaparulin, Yurii, та Mykhailo Domaskin. "МІЖ РАДЯНСЬКИМ ТЕРОРОМ ТА ГОЛОКОСТОМ: ДОСВІД АРКАДІЯ ВАЙСПАПІРА (1921–2018)". ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір 13 (30 грудня 2021): 10–37. http://dx.doi.org/10.33124/hsuf.2021.13.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження визначається потребою пояснення та переосмислення трагічних подій національної історії ХХ ст., що мають резонанс у сучасному українському суспільстві. У центрі уваги доля звичайної людини, яка опинилася за складних життєвих обставин антигуманної і злочинної політики радянського та нацистського тоталітарних режимів. Аркадій Вайспапір відомий передусім як учасник повстання в таборі смерті Собібор. Однак детальніше вивчення його біографії спонукає переосмислити й інші проблеми історії довоєнних та післявоєнних років. Методологія дослідження ґрунтується на персоналістичному, мікроісторичному та системному підходах, принципах науковості та історизму. А. Вайспапір був вихідцем із середовища переселенців-євреїв, які мешкали на Півдні України. Встановлено, що до початку Другої світової війни він зростав та працював у селянській родині, на життя якої докорінно вплинули колективізація, Голодомор та політичні репресії. Зокрема, його батька Мойсея було незаконно заарештовано та розстріляно в херсонській тюрмі під час Великого терору. Опинившись у Червоній армії на початку Другої світової війни, молодий чоловік боровся за життя за умов бойових дій та Голокосту. Як радянський військовополонений єврей він потрапив до табору смерті Собібор, де став одним із активних учасників відомого повстання. Під час Голокосту А. Вайспапір втратив більшість своїх найближчих родичів. У післявоєнні роки він спробував повернутися до соціуму, налагодити особисте життя та побудувати кар’єру в умовах посилення державного та побутового антисемітизму. На заваді цьому ставала біографія репресованого батька, через що він був обмежений у певних можливостях. Зокрема, отриманні партійного квитка. Схарактеризовано життя А.Вайспапіра в Україні після розпаду СРСР, його роль у збереженні пам’яті про Голокост. Здійснено спробу показати медійний образ особистості в кінематографі. Встановлено, що з кінця 1980-х рр. і до сьогодні він був репрезентований у художньому та документальному кіно. Режисери намагалися передати через його досвід поведінку людини за екстремальних умов війни, коли заради порятунку доводилося вдаватися до насилля. Зазначено, що тема повстання в Собіборі зберігає політичний підтекст і може бути використана за умов інформаційної війни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Скрипник, Анатолій Юрійович. "МІЛІТАРНЕ ПРОТИСТОЯННЯ У ЛИСТОПАДОВОМУ ПОВСТАННІ 1830-1831 рр. НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ". Військово-науковий вісник, № 30 (26 листопада 2018): 47–60. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.30.2018.47-60.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Ємельянова, М. "Специфіка мовного зображення художнього образу повстанця-селянина у новелах Григорія Косинки". Східноєвропейський історичний вісник, Спец. вип. 2 (2017): 192–200.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Prokopov, V. "The death in the representations and practices of the Ukrainian insurgents of Zakerzonnia (1943–1947)." Scholarly Works of the Faculty of History, Zaporizhzhia National University 50 (2018): 242–50. http://dx.doi.org/10.26661/swfh-2018-50-024.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Бондарук, Л. ""За час повстань не було жодного згвалтування"". Країна, № 21 (174) (2013): 52–57.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Бондарук, Л. ""За час повстань не було жодного згвалтування"". Країна, № 21 (174) (2013): 52–57.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Бондарук, Л. ""За час повстань не було жодного згвалтування"". Країна, № 21 (174) (2013): 52–57.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Вербовий, О. "Повстання декабристів на Київщині у спадщині В.М. Базилевича". Етнічна історія народів Європи, Вип. 37 (2012): 83–88.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Буравченков, А. О. "Протигетьманське повстання 1918 р.: перемога чи поразка українства". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 52 (2001): 38–41.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Симчич, М. "Агентом НКВС був священник. На сповіді випитував жінок, чи не приховують повстанців". Країна, № 32 (335), 25 серпня 2016 (2016): 40–43.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Симчич, М. "Агентом НКВС був священник. На сповіді випитував жінок, чи не приховують повстанців". Країна, № 32 (335), 25 серпня 2016 (2016): 40–43.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Pestrykova, O. V. "Доба хмельниччини в інтерпретації польського історика Людвіка Кубалі". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 2 (9 квітня 2018): 83–91. http://dx.doi.org/10.15421/171820.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналізуються праці польського історика другої половини ХІХ ст. – початку ХХ ст. Л. Кубалі, присвячені добі Хмельниччини. Зроблено спробу встановити, яке місце подіям 1648 – 1654 рр. в історії Речі Посполитої відводив дослідник. Окреслено його погляди на події сер. XVII ст. у порівняльному контексті з історіографічною традицією того часу. З’ясовано особливості термінологічного означення та причин повстання під проводом Б. Хмельницького, інтерпретації Л. Кубалею загального перебігу бойових дій та їх головних наслідків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Тимошенко, Ю. "До українського народу: Звернення лідерів акції "Повстань, Україно!"". Что делать?, № 12 (2002): 1.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Kuzmin, Sergius L. "Барга (Хулунбуир) под контролем монгольских повстанцев в 1917 г." Oriental Studies 44, № 4 (4 жовтня 2019): 615–26. http://dx.doi.org/10.22162/2619-0990-2019-44-4-615-626.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Галушка-Адайкін, А. Р. "Суспільно-політична криза в Республіці Індонезія та повстання PRRI". Історична панорама, Вип. 16 (2013): 72–84.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Подкур, Р. "Селянські повстання початку 1930-х рр. на прикордонні УСРР". Регіональна історія України, Вип. 10 (2016): 159–72.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Пархоменко, В. А. "Листопадове повстання 1918 р. у Галичині в мемуарній літературі". Український історичний журнал, № 2 (509), березень - квітень (2013): 95–104.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Пархоменко, В. А. "Листопадове повстання 1918 р. у Галичині в мемуарній літературі". Український історичний журнал, № 2 (509), березень - квітень (2013): 95–104.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Prokip, Andrij. "Samples of weapons of polish insurgents in the first half of the 19-th century in the collection of the Lviv historical museum." Prace Naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie. Rocznik Polsko-Ukraiński 18 (2016): 143–52. http://dx.doi.org/10.16926/rpu.2016.18.09.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Prokip, Andrij. "The weapons of the participants of the January uprising in the collection of the Lviv Historical Museum." Prace Naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie. Rocznik Polsko-Ukraiński 19 (2017): 51–61. http://dx.doi.org/10.16926/rpu.2017.19.03.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Pukhovets, D. "THE RIOT OF A.D. 387 IN ANTIOCH." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History, no. 138 (2018): 56–60. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2640.2018.138.12.

Повний текст джерела

Анотація:

The aim of the article is to consider the insurrection that took place at A.D. 387 in one of the 4 largest cities of the Roman Empire – Antioch. The political situation in the cities of the empire is analyzed through the prism of the rebellion – the relationship in the triangle: imperial power – curia (urban elite) – the population. The main sources from the history of revolt are analyzed in the clause. They are the speeches of the pagan orator Libanius and the Christian leader John Chrysostom. It was clarified with what purpose they wrote their works, on which listeners they were calculated, which facts about mutiny they wanted to submit truthfully, and what they wanted to conceal. The emphasis is on the causes of the uprising and the dynamics of its deployment. Separate consideration is given to the presence of a religious factor among the causes of rebellion. Particular attention is paid to the question which categories of the population took the most active part in the insurrection, which role in the events belonged to the theatrical claques. The situation in Antioch after the suppression of the uprising, the causes of chaos and disorder in the city are investigated. Also, it is followed the process of establishing the interaction between the central government of Emperor Theodosius I and the city elite of Antioch after the revolt. It was determined which punishments were received by various sections of the population of Antioch according to the decisions of the emperor and his representatives in Syria.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Повстанці"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями