Статті в журналах: "Поверхневі стани"

1

Sologub, S. V., I. V. Bordenjuk, C. Tegenkamp, and H. Pfnur. "Surface Scattering of Charge Carriers and Surface Electronic States." Ukrainian Journal of Physics 60, no. 2 (February 2015): 120–29. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe60.02.0120.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Blazhko, A. Р. "Оцінювання стану поверхневих вод північно-західного причорномор’я за вмістом синтетичних поверхнево-активних речовин". Herald of the Odessa National Maritime University, № 59(2) (20 січня 2020): 199–213. http://dx.doi.org/10.33082/2226-1915-2-2019-199-213.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті виконано екологічне оцінювання стану поверхневих вод Північно-Західного Причорномор'я в межах Одеської області (басейни річок Алкалія, Каплань, Хаджидер, Чага, Когильник, Сарата) за середньорічним та максимальним вмістом синтетичних поверхнево-активних речовин впродовж 2012-2017 рр. Дослідженням встановлено, що вміст СПАР в річкових водах перевищував гранично-допустимі концентрації. З’ясовано, що практично усі поверхневі води за вмістом СПАР відповідають IV та V класам, 6-7 категоріям якості, тобто води за якістю «дуже погані», а за ступенем чистоти – «дуже забруднені».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Середа, Б. П., О. С. Баскевич, В. В. Соболев та Д. Б. Середа. "МОДЕЛЮВАННЯ УМОВ ФАЗОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В МІКРООБЛАСТЯХ МЕТАЛЕВИХ МАТЕРІАЛІВ ПРИ НАДГЛИБОКОМУ ПРОНИКАННІ МІКРОЧАСТИНОК". Математичне моделювання, № 2(45) (13 грудня 2021): 91–102. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.2(45)2021.246963.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено моделювання стійкості хімічних зв’язків під дією ударних хвиль та вільних електронів в товщі металічних мішеней на основі квантово-механічних розрахунків. При цьому проведені аналітичні розв’язки рівняння Шредингера в еліпсоїдальних координатах та отримані залежності енергії хімічних зв’язків при різних умовах, які наглядно показують умови їх стійкості. Залежно від швидкості, температури, властивостей частинок та оброблюваної поверхні утворюються покриття та відбувається імплантація в поверхневий шар. При цьому можуть використовуватися потоки частинок, що мають широкий діапазон швидкостей — від десятків до декількох тисяч метрів в секунду та тисків до десятків ГПа. Для з'ясування умов надглибокого проникнення мікрочастинок у металеві перешкоди запропоновано ідею дестабілізації мікроструктури металевих матеріалів в обмежених мікрооб'ємах під час дії зовнішніх фізичних факторів. Рух мікрочастинки в металевій мішені вздовж каналу супроводжується високим тиском, впливом мікросекундних високоенергетичних ударних хвиль, що призводять до руйнування хімічних зв'язків. Рух мікрочастинки в товщині металу можливий тільки при попаданні мікрочастинки у фронт ударних хвиль і при дотриманні масштабного фактора мікрочастинок. В обмеженому обсязі відбувається розпад кристалічного стану і перехід його в стан холодної плазми, яка подібна до рідкого стану. Цей стан спостерігається протягом процесів розпаду та утворення хімічних зв'язків. Експериментально встановлені умови надглибокого проникання мікрочастинок та показано, що агрегатний стан під час надглибокого проникання може змінюватися від плазмового до аморфного або кристалічного стану.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Korzhyk, Olga, Olga Pavlovych, Sergiy Braniuk та Alevtyna Morenko. "Особливості електроміографічної активності дистальних мʼязів кисті в жінок із різною модальною α-частотою". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(377) (6 жовтня 2018): 115–21. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-115-121.

Повний текст джерела

Анотація:

Важливим компонентом узгодженої активності моторних систем головного мозку й діяльності виконавчого апарату є питання взаємозв’язку характеристик певних ритмів електроенцефалограми з особливостями керування дистальними м’язами. Уважається, що характер спонтанної ЕЕГ визначається генетично детермінованими особливостями структурно-функціональної організації мозку й може бути пов’язаний із рівнем психомоторних і когнітивних здібностей. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей електричної активності поверхневих м’язів пальців кисті як показників їхнього функціонального стану в спокої та під час виконання мануальних рухів у відповідь на дію сенсорних сигналів у жінок із різними характеристиками α-ритму ЕЕГ. Обстежено 136 респонденток віком 19−21 рік, яких розділено на дві групи – із високими та низькими значеннями індивідуальної модальної альфа-частоти (ІαЧ) ЕЕГ, визначеної індивідуально в стані спокою. Електроміограми (ЕМГ) м’яза- згинача (m. flexor digitorum superficialis) і розгинача (m. extensor digitorum) пальців кисті жінок реєстрували в стані спокою та під час стискання і розтискання пальців кисті правої і лівої рук у відповідь на ритмічні слухові сигнали. Функціональний стан мʼязів в спокої оцінювали за середніми амплітудою і частотою фонових осциляцій ЕМГ, стан цих м’язів під час мануальних рухів – за логарифмічними коефіцієнтами змін середніх амплітуди та частоти ЕМГ. У жінок із високою ІαЧ у стані спокою встановлено більш значущі латеральні й реципрокні відмінності параметрів електроміограми флексорів та екстензорів пальців кисті руки, порівняно з обстежуваними з низькою індивідуальною α-частотою. Жінок із високою α-частотою під час мануальних рухів відзначала менша скорочувальна активність поверхневих м’язів пальців кисті, особливо згиначів правої руки. Для жінок із низькою α-частотою притаманні менш специфічні й диференційовані процеси активації поверхневих м’язів пальців. Перспективою подальших досліджень може бути встановлення особливостей електроміографічної активності дистальних мʼязів рук за умови ускладнення мануальної моторики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Черніков, М. Г., та І. Д. Чернікова. "Високовакуумний нанометричний комплексний спектрометр". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(260) (10 березня 2020): 144–48. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-260-4-144-148.

Повний текст джерела

Анотація:

Потреби техніки і технологій привели до різкого прискорення дослідно-конструкторських і науково-дослідних робіт для вивчення в високовакуумному середовищі як поверхневих так і об'ємних властивостей твердих тіл. У даній роботі пропонується високовакуумний нанометричний комплексний спектрометр, що дозволяє провидити багатоцільові дослідження поверхневих і об'ємних властивостей твердих тіл в контрольованому середовищі. Наявність системи напуску газу, іонної і електронної гармати дозволяють змінювати структурний стан поверхні досліджуваного об'єкта, а наявність оже-спектрометра контролювати елементний склад на поверхні зразків. Корпускулярна спектрометрія дозволяє визначити енергетичний спектр електронів, а також визначити енергетичні параметри досліджуваної поверхні, що дозволить отриману інформацію широко використовувати для створення напівпровідникових приладів в мікро- і наноелектроніці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Грайворонська, І., Е. Хоботова та М. Кірієнко. "Використання металургійних шлаків в якості сорбентів поверхнево-активних речовин". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(13) (7 лютого 2020): 110–17. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.3(13).110-117.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено елементний, оксидний, мінералогічний та радіонуклідний склад металургійних шлаків. Встановлено клас радіаційної небезпеки досліджених шлаків. Визначено питомі поверхні шлакових сорбентів. Теоретично і експериментально обґрунтовані принципи визначення сорбційної активності металургійних шлаків. Показана можливість використання шлаків з основним мінералом діопсидом в якості сорбентів для очищення води. Активність сорбції шлаку обумовлена високим вмістом діопсид в аморфному стані. Показана можливість сорбції шлаком органічних речовин. За хімічним складом і радіаційними характеристиками шлак може бути використаний в якості технічного матеріалу. Показано прояв сорбційної активності металургійного шлаку. Сорбційні властивості обумовлені наявністю аморфного стану речовини. Визначено можливість використання шлаків при сорбційній обробці вод в технологічних циклах. Для очищення стічних вод від поверхнево-активних речовин на рівні високих концентрацій запропонована раціональна протиточно-ступінчата адсорбційна схема періодичної дії. Представлені ресурсозберігаючі розробки, що дозволяють розширити сировинну базу для виробництва сорбентів, поліпшити екологічну ситуацію регіонів за рахунок запобігання скиду промислових стічних вод при впровадженні систем оборотного водопостачання підприємств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Korzik, Olha, Olena Kurichyk та Alevtuna Morenko. "Електроміографічна активність поверхневих м’язів пальців кисті під час мануальної моторики в чоловіків із різними характеристиками α-частоти". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (3 липня 2018): 182–88. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-182-188.

Повний текст джерела

Анотація:

Обстежено 124 чоловіки віком 19−21 рік, яких розділено на дві групи – із високими та низькими значеннями індивідуальної модальної альфа-частоти (ІαЧ) ЕЕГ, визначеної індивідуально в стані спокою. Електроміограми м’яза-згинача (m. flexor digitorum superficialis) та розгинача (m. extensor digitorum) пальців кисті чоловіків реєстрували в стані спокою й під час стискання та розтискання пальців кисті правої й лівої рук у відповідь на ритмічні слухові сигнали. Функціональний стан м’язів у спокої оцінювали за середніми амплітудою та частотою фонових осциляцій ЕМГ, стан цих м’язів під час мануальних рухів – за логарифмічними коефіцієнтами змін середніх амплітуди й частоти ЕМГ. У чоловіків із високою ІαЧ у стані спокою встановлено більш значущі латеральні та реципрокні відмінності параметрів електроміограми флексорів й екстензорів пальців кисті руки, порівняно з обстежуваними з низькою індивідуальною α-частотою. У чоловіків із високою α-частотою під час мануальних рухів відзначено меншу скорочувальну активність поверхневих м’язів пальців кисті, особливо згиначів. Для чоловіків із низькою α-частотою притаманні менш специфічні й диференційовані процеси активації поверхневих м’язів пальців.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Коткова, Т. М., І. Ф. Карась, А. О. Піціль та С. В. Стоцька. "Екологічне оцінювання стану поверхневих водойм Житомирського району на вміст хлоридів і сульфатів". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 2 (29 квітня 2021): 52–56. http://dx.doi.org/10.36930/40310208.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснено екологічне оцінювання стану поверхневих водойм Житомирського району на вміст хлоридів і сульфатів. Дослідження проведено на річці Тетерів та її притоках, водосховищі Відсічному, з якого здійснили водозабір для питного водопостачання м. Житомира, нижче та вище скидів ОСК-1 та ОСК-2, кар'єрі силікатного заводу, упродовж 2017-2019 рр. Поверхневі водойми є найбільш вразливими джерелами води, оскільки ніяк не захищені від зовнішніх впливів і саме вони першими приймають на себе всі забруднювачі, що утворюються внаслідок природних явищ і діяльності людини. У законодавстві України вміст сульфатів і хлоридів у поверхневих водоймах не регламентується жодним нормативним документом, тому воду оцінювали, прирівнюючи її показники до нормативів вод, призначених для питного (централізованого) водопостачання. Більшість суб'єктів централізованого водопостачання Житомирського району здійснюють забір води саме з поверхневих водойм, а Житомир – безпосередньо з річки Тетерів. Аналізи води здійснювали посезонно впродовж досліджуваних 2017-2019 рр., оскільки на значення показників впливають температурний режим та обсяги води у річках (наповненість). Найбільший вміст обох досліджуваних агентів виявлено влітку та восени, особливого в першу половину осені, коли температура води була ще добре прогрітою. Окрім цього саме в цей період спостерігається найнижча водність річки Тетерів і її приток, що сприяє збільшенню концентрації забруднювачів на одиницю об'єму. Серйозно впливали на вміст досліджуваних забруднювачів і місця відбору. Найбільше значення показників спостерігали на річці Тетерів влітку та восени 2017 р., нижче скиду ОСК-2, куди скидаються води з промислової зони. Хоча перевищень допустимих показників по обох досліджуваних забруднювачах не виявлено згідно з державними санітарними правилами і нормами ДСанПіН 2.2.4-171-10 та державним стандартом ДСТУ 4808: 2007, однак в окремих місцях відбору вміст хімічних агентів викликає занепокоєння. У динаміці досліджуваних років найбільший вміст забруднювачів зафіксовано у 2017 р. Сезонна динаміка свідчить про найбільше забруднення в теплу пору року. Особливо це стосується вмісту хлоридів у річці Тетерів нижче скидів ОСК-2. На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що стан поверхневих водойм Житомирського району можна вважати задовільним.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Flis, P. S., N. V. Raschenko, V. V. Filonenko, A. O. Melnyk та L. O. Etnis. "Функціональний стан м’язів зубощелепного апарату до та після лікування дітей з аномаліями прикусу та мовленнєвими порушеннями". Clinical Dentistry, № 4 (24 січня 2019): 76–83. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2018.4.9630.

Повний текст джерела

Анотація:

Під час обстеження ортодонтичних пацієнтів були діти з мовленнєвими порушеннями. Міодинамічна рівновага м’язів-антагоністів та синергістів – це відносна стійкість жувальних та мімічних м’язів, що протягом тривалого часу зберігається без помітних коливань, сприяє відносно стабільного стану зубощелепного апарату. Мета дослідження – визначити функціональний стан м’язів зубощелепного апарату до та після лікування дітей з аномаліями прикусу та мовленнєвими порушеннями. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети було прийнято на лікування 44 пацієнти з вираженою ортодонтичною патологією та мовленнєвими порушеннями із нормальним слухом та інтелектом. Для визначення та аналізу показників біоелектричної активності м’язів використано метод сумарної (поверхневої) електроміографії. Результати досліджень та їх обговорення. Після проведеного лікування спостерігали нормалізацію показників біоелектричної активності, зменшення парафункціональних проявів у м’язах та частоти спалахів спонтанної активності м’язів у стані спокою, нормалізація середньої амплітуди біопотенціалів у стані активності, відсутність фрагментацій, покращення синхронності та координації скорочень обстежених м’язів при усіх патологіях прикусу. Висновки. Проведене ортодонтичне лікування забезпечило відновлення нейром’язового балансу зубощелепного апарату пацієнтів із різними патологіями прикусу, що має сприятливий вплив на корекцію мовленнєвих порушень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Dzham, Olena, Olha Karaim та Nataliia Yukhimnyuk. "Екологічна оцінка якості поверхневих вод р. Пруднік". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 2(390) (1 лютого 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2020-390-2-31-37.

Повний текст джерела

Анотація:

Внаслідок інтенсивного антропогенного навантаження на басейни річок спостерігається поступове погіршення їх якісного стану. Особливо вразливого впливу зазнають малі річки. Відслідковується зниження показників, які характеризують склад і властивості води, а також її придатність для конкретних цілей використання. У зв’язку з цим вирішення проблем якісного стану водних об’єктів є актуальним. Дослідження базується на визначенні за певними ознаками класів і категорій якості води згідно з «Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями». У роботі здійснено екологічну оцінку стану поверхневих вод р. Пруднік вище та нижче очисних споруд міста Рожище за період 2014–2019 рр. Виконано структурування основних статистичних характеристик для досліджуваних хімічних показників води у створах. Проаналізовано динаміку фізико-хімічних показників русла річки. Проведено порівняльний аналіз концентрацій компонентів сольового складу води у затверджених створах. Визначено та досліджено вплив природних та антропогенних чинників на формування хімічного складу і якості поверхневих вод. Згідно з отриманими результатами дослідження найбільші перевищення нормативних значень ГДК для рибогосподарських водойм зафіксовані за вмістом розчиненого кисню, БСК5, ХСК, амонію сольового та нітритів, азоту нітритів, азоту амонійного, азоту загального, фосфатів, заліза загального. Відповідно до коефіцієнту забруднення р. Пруднік належить до «слабо забрудненої». За показниками комплексного екологічного індексу стан р. Пруднік характеризується від «відмінного» до «доброго», а ступінь чистоти – від «дуже чистої» до «чистої».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Белоконь, Юрій Олександрович, Юлія Володимирівна Бондаренко, Віктор Максимович Проценко, Анна Володимирівна Явтушенко та Дмитро Олегович Кругляк. "ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СОРТОВОЇ ПРОКАТКИ ДУПЛЕКСНОЇ НЕІРЖАВКОЇ СТАЛІ З МЕТОЮ ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ МЕТАЛУ". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 75–79. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-08.

Повний текст джерела

Анотація:

Виконано аналіз технології прокатування заготовки за діючою технологією на стані 1050 ПрАТ «Дніпроспецсталь». За допомогою різних видів неруйнівного контролю досліджено поверхневі та внутрішні дефекти заготовки. З метою поліпшення якості прокату розглянуто можливість зміни діючої технології прокатки дуплексної нержавіючої марки сталі особливого призначення 03Х22Н5АМ3. Пропонується удосконалити технологію прокатування, що дозволить поліпшити якості прокату, а саме: прокатувати зливки з холодного усаду після вибіркової зачистки (повного видалення поверхневих дефектів). Це дасть можливість: скоротити кількість поверхневих дефектів у сорті, так як зливки перед прокаткою вже пройшли вибіркову зачистку дефектів; скоротити витрати на паливо для нагрівання (нагрів зливка для прокатки сорту відбувається лише один раз, минаючи етап повторного нагріву проміжної заготовки); виключити додаткову обріз утягнутих кінців; скоротити кількість відходів на стружку. Проведено розрахунок енергосилових параметрів прокатки і режиму деформації зливка масою 3,7 т. Результати розрахунку показали, що найбільше зусилля на валок буде спостерігатися при прокатуванні у першому калібрі (на гладкій бочці) і складає 10 МН.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Бабич, С. Ю., Ю. П. Глухов та В. Ф. Лазар. "Динамiчнi процеси в тiлах (матерiалах) з початковими напруженнями. Частина 2. Плоскi динамiчнi контактнi задачi для пiвплощини з початковими напруженнями". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Математика і інформатика 38, № 1 (27 травня 2021): 114–22. http://dx.doi.org/10.24144/2616-7700.2021.38(1).114-122.

Повний текст джерела

Анотація:

В данiй статтi дослiдженi динамiчнi контактнi задачi для пiвплощини з початковими напруженнями на основi введених комплексних потенцiалiв для плоских динамiчних задач у випадку стисливих i нестисливих тiл з початковими напруженнями (окремо для рiвних i нерiвних коренiв характеристичного рiвняння) одержанi представлення напружень i перемiщень через гармонiчнi функцiї своїх аргументiв. Данi представлення введенi коли жорсткий штамп рухається прямолiнiйно вздовж границi пiвплощини з рiвномiрною швидкiстю. Останнє дає змогу звести дану динамiчну задачу до стацiонарної в рухомiй системi координат. В результатi граничних переходiв у випадку вiдсутностi початкових напружень одержанi комплекснi потенцiали переходять у вiдомi комплекснi потенцiали Галiна Л.А, Мусхелiшвiлi М.I. i Лехницького Л. Г. Данi динамiчнi задачi зведенi до задачi Рiмана - Гiльберта. Якщо штамп рухається без тертя то з врахуванням формули Келдиша-Седова одержали явнi формулидля обчислення контактного тиску, який залежить вiд початкових напружень. Крiм цього, в роботi розгляненi задачi про розповсюдження поверхневих хвиль вздовж пiвпростору з початковими напруженнями. Остання задача розв’язується за допомогою комплексних потенцiалiв. Результати повнiстю спiвпадають з тими, якi були одержанi одним з авторiв статтi ранiше. В роботi встановленi критичнi параметри коефiцiєнтiв подовжень для потенцiалiв Трелоара i Бортенєва-Хазановича при яких наступають явища “резонансного характеру”. Як граничний випадок для “резонансного ефекту” дiстаємо, що при досягненнi початковими напруженнями значень, якi вiдповiдають поверхневiй нестiйкостi, компоненти напружено-деформованого стану прямують до нескiнченостi. У цьому випадку тiло буде знаходитись у станi “нейтральної рiвноваги”. Тому з iнженерної точки зору ситуацiя, коли швидкiсть поверхневих хвиль Релея у тiла з початковими напруженнями є необмеженою

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Лотоцька, О. В., та Л. О. Бицюра. "МОНІТОРИНГ ПОВЕРХНЕВИХ ВОДНИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ ТА ЙОГО ЗАКОНОДАВЧА ОСНОВА". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (22 вересня 2021): 79–84. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12386.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: провести аналіз законодавчої основи моніторингу поверхневих водних ресурсів України. Матеріали і методи. У дослідженні використано основні державні законодавчі акти та керівні документи уряду України щодо організації моніторингу якості поверхневих водних ресурсів України. Для обробки даних застосовано наукові методи: бібліографічний, аналітичний, нормативно-пошуковий, порівняльний, системного аналізу та узагальнення. Результати. У статті наведено наукове узагальнення законодавчих документів у галузі моніторингу поверхневих водних ресурсів в Україні, яке зазнало суттєвих змін, особливо в період дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС). З 2019 р. в Україні запроваджено європейські підходи щодо здійснення моніторингу вод відповідно до вимог Водної рамкової директиви, згідно з якою моніторинг є невід’ємною частиною реформи екологічного контролю та відповідальності й основою для прийняття будь-яких управлінських рішень. Висновки. Система моніторингу поверхневих водних ресурсів в Україні набула повного законодавчого обґрунтування. Основним його завданням є реальна оцінка стану водних ресурсів та можливість ухвалення ефективних рішень на основі достовірних даних; надання громадськості не просто доступу до інформації про стан водних об’єктів, але й до достовірних та верифікованих даних. Відповідно до вимог інтеграції з ЄС, усі отримані дані будуть класифіковані за європейськими стандартами та у повній відповідності міжнародним водним директивам. Все це дозволить визначити екологічний та хімічний стан масивів поверхневих або підземних вод, оцінити реальний стан вод з урахуванням нових забруднювальних речовин і показників, характерних для конкретного річкового басейну.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Zhuravel, Oleksii. "МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ КУТІВ СТРУЖКОУТВОРЕННЯ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ ПРОЦЕСУ ТОЧІННЯ БУРОВОЇ КОРОНКИ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 1 (30 березня 2020): 14–24. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2020-1-14-24.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи є розробка методики розрахунку співвідношення кутів процесу стружкоутворення з використанням моделювання напружено-деформованого стану, методу найменших квадратів та графоаналітичного методу розрахунку.Методика досліджень базується на застосуванні елементів теорії різання стосовно схеми утворення зливної стружки і моделі пластичної деформації металу з однією поверхнею зсуву при вільному різанні без наросту на передній поверхні леза. Для моделювання напружено-деформованого стану зони стружкоутворення та визначення кута зсуву використовувалось програмне забезпечення, яке базується на методі кінцевих елементів, призначення якого є аналіз двовимірної поведінки металу при різних процесах механічної обробки. Апроксимація лінійною залежністю точок поверхні зсуву матеріалу за допомогою методу найменших квадратів, отримання значень кутів зсуву матеріалу для різних параметрів обробки. Визначення графоаналітичним методом кутів внутрішнього тертя-зсуву та зовнішнього тертя-ковзання, отримання залежностей кутів стружкоутворення від швидкості різання та передньою кута леза.Результати. Розроблена методика розрахунку співвідношення кутів процесу стружкоутворення з використанням моделювання напружено-деформованого стану, методу найменших квадратів та графоаналітичного методу розрахунку. Програмна реалізація алгоритмічної моделі здійснена в середовищах DEFORM ™-2D Machining, КОМПАС-3D та Microsoft Excel.Наукова новизна. Удосконалено структурну схему алгоритму графоаналітичного розрахунку кутів процесу стружко утворення. Вперше розроблено методика розрахунку співвідношення кутів процесу стружкоутворення з використанням моделювання напружено-деформованого стану, методу найменших квадратів та графоаналітичного методу розрахунку. Практична цінність. Розроблена методика розрахунку співвідношення кутів процесу стружко утворення може застосовуватися у якості першого наближення або базису при інженерних аналізів процесу стружкоутворення. Також, результати статті можуть бути використані для автоматизації підходу до визначення раціональних режимів різання для зниження собівартості виготовленого кінцевого продукту за рахунок зниження витрат матеріалу, інструменту та підвищення якості оброблювальної поверхні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

ШАХМАН, Ірина. "ІНТЕГРАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ СТУПЕНЯ ЗАБРУДНЕННЯ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ПОНИЗЗЯ РІЧКИ ДНІСТЕР". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 3 (18 листопада 2021): 63–69. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Поверхневі прісні водні ресурси забезпечують життєдіяльність суспільства і біоти та є обмеженими й ураз- ливими до антропогенного впливу. Інтенсивне використання річкових водних ресурсів для потреб суспільства призводить до зміни гідроекологічного стану водних об’єктів, тому актуальним залишається моніторинг ступе- ня забруднення водного середовища. Сучасне водокористування в басейні р. Дністер демонструє різне поєднання зміни обсягів водозабору та обсягів скидів забруднених вод у часі. Нагальною є проблема погіршення якості води після виходу р. Дністер із території Республіки Молдова. Метою роботи стало проведення інтегрального оцінювання ступеня забруднення водного середовища пониз- зя річки Дністер упродовж 2011–2020 рр. У статті наведено часову динаміку зміни ступеня забруднення водного середовища у створі р. Дністер – с. Маяки (16 км від гирла) за гідрохімічними показниками. За спостереженнями впродовж 2011–2020 рр. відбува- ється стійке зменшення середньорічних концентрацій хлоридів, сульфатів та завислих речовин. У 2020 р. фіксу- ється перевищення щомісячних концентрацій загального азоту та збільшення гранично допустимих концентра- цій нітритів. Здійснено інтегральне оцінювання ступеня забруднення водного середовища пониззя р. Дністер за 2011–2020 рр., відповідно до нормативів якості поверхневих водних об’єктів, призначених для рибогосподарських потреб, за коефіцієнтом забруднення вод, який враховує ефект сумації забруднювальних речовин. Акцентовано увагу на прямо пропорційній залежності коефіцієнта забруднення вод від обсягу зворотних забруднених вод, що відводяться у поверхневі водні об’єкти (2017–2019 рр.). Доведено необхідність вживання суб’єктами господарювання природоохоронних заходів, спрямованих на зменшення надходження у поверхневі води пониззя р. Дністер забруднених зворотних вод із вмістом речовин, які мають ефект сумації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

ЛАВРИНЮК, Зоряна, Ольга КАРАЇМ та Любомир ГУЛАЙ. "ГІДРОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД РІЧКИ ОКОНКА". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 3 (18 листопада 2021): 24–29. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-4.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах сьогодення спостерігається значне зростання антропогенного впливу на басейни малих річок, що призводить до стрімкого погіршення їхнього екологічного стану. Тому необхідними є постійний аналіз і спосте- реження за якістю поверхневих вод, а також за особливостями їх використання з метою виявлення відхилень та захисту від негативного впливу. Дослідження проведено на основі методів збору й аналізу статистичної та картографічної інформації, матеріалів обстеження стану басейну річки Оконка, потенціометричного та фотометричного аналізів визна- чення вмісту сполук нітрогену в поверхневих водах, а також на основі вивчення особливостей водокористування. Річка Оконка протікає територією Маневицького району Волинської області. Вона належить до басейну р. Стир та є її лівою притокою першого порядку. Довжина водойми становить 30,7 км. У басейні річки розташо- вані два природоохоронні об’єкти: Оконські джерела та озеро Глибоцьке. Для проведення гідрохімічних досліджень були відібрані проби води із чотирьох створів у період 2016–2018 рр: 1 – річка Оконка, 15 км від витоку; 2 – річка Оконка, гирло; 3 – річка Підгородець, гирло; 4 – річка Чернявка, гирло. Встановлено тенденцію до збільшення вмісту нітритів у пробах води в усіх досліджуваних періодах, окрім зими 2017 р. та 2018 р. Найвищі показники спостерігалися восени, а найнижчі – взимку, проте вони були в межах норми. Водні ресурси наразі використовуються помірно. Освоєння басейну річки невисоке. В його межах роз- ташовано 16 населених пунктів. Переважно забір води здійснюється для господарсько-питного використання та рибного господарства. Сумарна потреба у воді становить 3,907 тис. м³ на рік, а безповоротне використан- ня – 900 тис. м³. Перевищення норм гідрохімічних показників не зафіксовано. Помітно підвищився вміст специфічних речовин токсичної дії, хоча їхні показники норми не перевищують. Загалом екологічний стан басейну річки Оконка є задовільним.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Махоркін, Ігор, Микола Махоркін, Тетяна Махоркіна та Петро Пукач. "Аналітично-числове визначення стаціонарного теплового стану термочутливих багатошарових структур простої геометрії". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (20 грудня 2021): 148–56. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.148.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновано та апробовано аналітично-числову методику визначення одномірного стаціонарного теплового стану багатошарових термочутливих структур простої геометрії незалежно від характеру температурних залежностей теплофізичних та механічних характеристик матеріалу шарів. З цією метою розглянуто багатошарові тіла з термочутливих матеріалів, віднесених до однієї з класичних ортогональних систем координат (декартової, циліндричної, сферичної), граничні поверхні та поверхні спряження матеріалів яких збігаються з координатними поверхнями (багатошарові структури простої геометрії). Вважається, що тепловий стан, зумовлений термічним навантаженням, характеризується одновимірним стаціонарним температурним полем. Ґрунтуючись на співвідношеннях нелінійної теорії теплопровідності неоднорідних тіл, сформульовано, у вигляді крайової задачі теплопровідності, математичну модель теплової поведінки таких структур. Ця модель полягає у визначенні температури як функції координати за розв’язками рівняння теплопровідності. При цьому їх теплофізичні й механічні характеристики як єдиного цілого подаються у вигляді кусково-постійних функцій координати та температури. За допомогою введення у розгляд аналога функції Кірхгофа та використання апарату узагальнених функцій у замкнутому аналітичному вигляді побудовано аналітично-числові розв’язки нелінійних одновимірних стаціонарних задач теплопровідності шаруватих темочутливих тіл простої геометрії за довільного характеру температурної залежності фізико-механічних характеристик матеріалів шарів, що не потребують з’ясування їх однозначності. На прикладі числового дослідження стаціонарного теплового стану та зумовленого ним статичного термопружного стану двошарової пластини, граничні поверхні якої перебувають в умовах конвективного теплообміну зі середовищами постійної температури, апробовано запропонований аналітично-числовий підхід та отримані на його основі аналітично-числові розв’язки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Shepeliuk, Mariia, та Yuliia Rybak. "Фітосанітарний стан зелених насаджень у міському озелененні Луцька". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (21 серпня 2019): 52–58. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-3-52-58.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено фітосанітарний стан зелених насаджень, які формують дендрофлору міста. У результаті інвентаризації зафіксовано, що 80,0 % дерев та кущів характеризуються ростом, котрий загалом відповідає нормі, і мають близько 20–25 % нежиттєздатної поверхні. Дерева з ослабленим ростом становлять 13,1 % від загальної кількості рослин. В озелененні міста найменша кількість (0,8 %) мертвих та повністю всохлих дерев, а 2,5 % – із пригніченим ростом, приріст поточного року яких практично відсутній. Дерева без пригніченого росту з повноцінною листовою поверхнею становлять лише 3,6 %. Досліджено поширення основних фітопатогенних організмів та грибкових захворювань.Значну увагу приділено хворобам листків, серед яких найбільш притаманні для деревних видів міста Луцька такі, як борошниста роса, крайовий некроз, бура плямистість, чорна плямистість листків клена, іржа груші, чернь листків. Із дереворуйнівних грибів виявлено значне поширення трутовиків – справжнього, несправжнього, лускатого та сірчано-жовтого.Наведено характеристику динаміки поширення Cameraria ohridella Deschka & Dimic та Viscum album L., ураховуючи дані попередніх років.Відповідно до результатів дослідження найбільш поширених ентомошкідників, виокремлено ушкодження Pulvinaria betulae L., Aphis pomi Deg., Myzus cerasi F., Disaphis reaumuri Mordv., Drepanosiphum platanoidis Schrank, Eucalipterus tiliae L.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Shepeliuk, Mariia, та Yuliia Rybak. "Фітосанітарний стан зелених насаджень у міському озелененні Луцька". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (21 серпня 2019): 52–58. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-52-58.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено фітосанітарний стан зелених насаджень, які формують дендрофлору міста. У результаті інвентаризації зафіксовано, що 80,0 % дерев та кущів характеризуються ростом, котрий загалом відповідає нормі, і мають близько 20–25 % нежиттєздатної поверхні. Дерева з ослабленим ростом становлять 13,1 % від загальної кількості рослин. В озелененні міста найменша кількість (0,8 %) мертвих та повністю всохлих дерев, а 2,5 % – із пригніченим ростом, приріст поточного року яких практично відсутній. Дерева без пригніченого росту з повноцінною листовою поверхнею становлять лише 3,6 %. Досліджено поширення основних фітопатогенних організмів та грибкових захворювань.Значну увагу приділено хворобам листків, серед яких найбільш притаманні для деревних видів міста Луцька такі, як борошниста роса, крайовий некроз, бура плямистість, чорна плямистість листків клена, іржа груші, чернь листків. Із дереворуйнівних грибів виявлено значне поширення трутовиків – справжнього, несправжнього, лускатого та сірчано-жовтого.Наведено характеристику динаміки поширення Cameraria ohridella Deschka & Dimic та Viscum album L., ураховуючи дані попередніх років.Відповідно до результатів дослідження найбільш поширених ентомошкідників, виокремлено ушкодження Pulvinaria betulae L., Aphis pomi Deg., Myzus cerasi F., Disaphis reaumuri Mordv., Drepanosiphum platanoidis Schrank, Eucalipterus tiliae L.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Брикун, О. М., Р. Є. Черняк та О. В. Горик. "МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ УДАРНОЇ ДІЇ ДРОБИНОК НА СТАН МЕТАЛЕВИХ ПОВЕРХОНЬ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 257–68. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.30.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією із технологічних проблем є недостатньо вивчена дробоструминна очистка, яка широко використовується в різноманітних галузях машинобудування, зокрема сільськогосподарській, для підготовки поверхонь металевих деталей машин і виробів під захисні неметалеві покриття. Надій-ність і довговічність таких виробів на 80% залежать від якості підготовки поверхні дробострумін-ням. Тому вивчення стану поверхонь після їхнього очищення має пріоритетне значення у промисло-вому виробництві металевих виробів, особливо тих, які експлуатуються в агресивних середовищах. Аналітичне прогнозування якості оброблених поверхонь не завжди дає достовірний результат через складність моделювання масового імпульсного впливу потоку атакуючих частинок на атаковану металеву перешкоду і переважно обмежується взаємодією з нею окремої сферичної дробинки. Тому експериментальне визначення окремих характеристик процесу дробоструміння має практичне зна-чення, а часто і визначальне. Метою цієї роботи є розробка методики проведення і отримання ок-ремих результатів експериментальних досліджень процесу дробоструминного очищення металевих поверхонь. Для визначення впливу на геометрію сліду, залишеного дробинкою на атакованій поверхні, вихідних параметрів процесу (кута і швидкості атаки та діаметру дробинки) подано методику дос-лідження ударної взаємодії окремої дробинки з плоским пластинчастим сталевим зразком. Дослі-дження проводили в лабораторії Полтавської державної аграрної академії на розробленій установці (стенді) з використанням однозарядного пневматичного пістолета марки «ИЖ-53М», який тесту-вався за швидкістю вильоту дробинки з дула за допомогою сертифікованого оптоелектронного ви-мірювального комплексу ИБХ-731. Для визначення шорсткості обробленої поверхні, ступеня шаржу-вання та інтенсивності руйнування поверхневого шару проводили дослідження взаємодії з поверхнею сталевих дискових зразків дробоструминного факела на модернізованій промисловій установці ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод». Зразки піддавали термічній обробці в режимі нормалізацій-ного відпалу в камерній електропечі СНЗ-6,3 х 13

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Кепін, Микола Іванович, та Віталій Олександрович Попов. "Експериментальні дослідження процесу переробки кісточкових плодів в нативному стані в умовах відцентрового поля в режимі безперервної дії". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 28–33. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1865.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведені результати експериментальних досліджень процесу переробки слив сорту “Угорка Домашня” в нативному стані в режимі безперевної дії в умовах відцентрового поля з використанням нерухомої перфорованої оболонки та лопатевого ротора, який виконує обертовий рух. Проаналізовано діючі способи та обладнання для переробки кісточкової сировини з метою розділення на напівфабрикат та відходи як в режимі циклічної дії (кісточковибивні машини) так і в режимі безперервної дії. Виконанні дослідження міцності шкірочки цілих плодів та запасаючої тканини (м’якоті) на прокол, проаналізовано біологічний зв'язок між кісточкою і запасаючою тканиною. Показано, що такий зв'язок має місце, в основному, на ділянці судинно-волокнистий пучків кожного плоду. В залежності від виду плодів та сортів кожного виду міцність покривних тканин може значно відрізнятись між окремими ділянками поверхні плодів, що впливає на їх поведінку при переробці в умовах відцентрового поля. Для плодів з рівномірною характеристикою міцності тканин по всьому об’ємі характерні стабільні режими переробки. Проаналізовано вплив форми плодів та кісточок на процес переробки. Для плодів, форма яких наближена до правильної (округла, овальна) процес відокремлення м’якоті від кісточок відбувається в більш стабільному режимі в порівнянні з плодами, форма яких відрізняється від правильної. Особливої уваги заслуговує форма кісточок, від якої залежить стабільність процесу переробки. Так, для кісточок з округлою та овальною формами характерні більш стабільні режими в порівнянні із витягнутими формами. Характерною відмінністю при переробці плодів з такою формою кісточок є стан перед атакуючою поверхнею лопаті та перфорованою поверхнею, при якому відокремлення м’якоті від кісточки відбувається тільки з однієї сторони плоду. Встановлено зв'язок між кутовою швидкістю лопатей та кількістю м’якоті, яка не відокремилась від кісточок. На рівні гіпотез виконано аналіз причин руйнування кісточок за межами рекомендованих режимів переробки. За результатами експериментальних досліджень рекомендовано режим переробки, які відповідають мінімальним втратам м’якоті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

I.K., Kobyakova, and Chaika T.Yu. "THE ISSUE OF PRESERVING THE TEXT DEEP STRUCTURE IN TRANSLATION (USING THE EXAMPLE OF ECONOMIC TEXTS)." South archive (philological sciences), no. 83 (November 4, 2020): 84–93. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-83-16.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті– уточнити основні положення класичної концепції глибинних структур речення в контексті перекладацьких трансформацій і перекладацької майстерності, виявити основні труднощі при використанні концепції глибинних структур під час перекладу і визначити оптимальні шляхи їх вирішення.Методи. У процесі дослідження були використані такі методи: аналізу і синтезу (визначення сутнісних характеристик поняття «глибинна структура»); зіставлень (дослідження моделей трансформації і їх особливостей у процесі перекладу тек-стів економічної спрямованості); системно-структурний (виявлення взаємозв’язків і взаємозалежностей глибинних та поверх-невих структур).Результати. Одна з найважливіших умов успішної перекладацької діяльності – максимально повне збереження змісту тексту в процесі перекладу. В умовах перетворення глибинної структури вихідного тексту на поверхневу структуру мовою перекладу перед перекладачем постає проблема вибору з безлічі допустимих поверхневих структур тієї єдиної, яка най-кращим чином здатна передати не тільки експліцитні, а й імпліцитні компоненти тексту. У процесі перекладу спеціальних галузевих текстів ця задача особливо актуальна. Так, ігнорування фонових знань про національно-культурні традиції ділового спілкування може привести до серйозного спотворення первинного сенсу тексту. А це своєю чергою може стати причиною невдачі ділових контактів. Концепція глибинних і поверхневих структур є досить корисним інструментом, який дає змогу успішно здійснювати перекладацьку діяльність при перекладі складних із семантичної і синтаксичної точок зору конструкцій. Збереження семантики вихідного тексту при максимально повному врахуванні імпліцитного контексту і фонових знань – першочергове завдання перекладача. Теорія глибинних і поверхневих структур є одним з інструментів, який здатен допомогти перекладачеві не тільки структурувати текст, але й максимально ефективно працювати з його семантикою, синтаксисом і фонологією.Суттєвою перекладацькою проблемою залишається пошук найбільш релевантного варіанту поверхневої структури, яка здатна зберегти глибинну структуру тексту-оригіналу з урахуванням усього масиву імпліцитних смислів. З огляду на це, тек-сти економічної спрямованості становлять певний інтерес, оскільки традиції ділового спілкування в різних культурах є свого роду додатковими фоновими знаннями, які необхідно враховувати у процесі перекладу.Висновки. Знання про особливості глибинних і поверхневих структур текстів тих чи інших жанрів дають пере-кладачеві змогу більш якісно здійснювати перекладацьку діяльність. Систематизація перекладацької діяльності в цьо-му контексті передбачає організацію роботи поетапно: спочатку аналізується поверхнева структура вихідного тексту, з використанням правил синтаксичних трансформацій перекладач описує глибинну структуру тексту, а потім з урахуван-ням специфіки мови перекладу переводить цю глибинну структуру в поверхневу структуру мови перекладу. Результати дослідження можуть бути використані в практичній перекладацькій діяльності для забезпечення більш чіткого уявлення про глибинну структуру і семантичної еквівалентності вихідного і цільового текстів. Результати дослідження сприяють удосконаленню практичних напрацювань щодо особливостей роботи з глибинними структурами перекладацьких текстів економічної спрямованості. Подальші перспективи дослідження можуть бути пов’язані з уточненням найбільш доціль-них у конкретних перекладацьких ситуаціях моделей трансформації глибинної структури вихідного тексту в поверхневу структуру тексту перекладу. Purpose. The paper intends to clarify basic provisions of the deep structure as a theoretical construct in the context of translation skills. The purpose of the article is also to identify the main difficulties in using the deep structures concept in the translation process and to determine the best way of addressing them.Methods. The following methods are used in the research process: analysis and synthesis (in determining the substantive characteristics of the concept “deep structure”); comparison (in studying models of transformation and their peculiarities in context of economic texts translating); systemic-structural (in identifying relationships between deep and surface structures).Results. One of the most important conditions for successful translation activities is the preservation of the content in translation. When transforming the deep structure of the source text into a surface structure in the target language, the translator is faced with the problem of choosing from the set of admissible surface structures the only one that is best able to convey not only explicit, but also implicit components of the text. This task is especially relevant when translating specialized industry texts. So, ignoring the background knowledge about the national and cultural traditions of business communication can lead to a serious distortion of the original meaning of the text. And this, in turn, can cause the failure of business contacts. The concept of deep and surface structures is a very useful tool for successfully translating complex semantic and syntactic constructions. Preservation of the original text semantics with maximum consideration of the implicit context and background knowledge is the first task of the translator. The theory of deep and surface structures is one of the tools that can help the translator not only structure the text, but also work as efficiently as possible with its semantics, syntax and phonology.Conclusions. Knowledge of the different genres text’s deep and surface structures peculiarities enables the translator to perform better translation activities. The systematization of translation activities in this context involves the organization of work in phases: first of all the source text surface structure is analyzed, then using the rules of syntactic transformations the translator describes the text deep structure, and then, taking into account the specifics of the translation language, translates this deep structure into the target language surface structure. The study results could be used in practical translation to provide a clearer understanding of the deep structure and to ensure semantic equivalence between the source and the target texts. The study results contribute to the improvement of practices, which are related to the peculiarities of working with deep structures of economic translations. Further prospects for the study could be related to the clarification of the most appropriate models in specific translation situations for transforming the underlying structure of the source text into a surface structure of the text.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Ощипок, Ігор Миколайович. "Модель процесу тепломасопереносу при конвективному сушінні м'ясних виробів". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 147–51. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1433.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянута модель. розв’язання актуального завдання у сфері техніки й технології сушіння м’ясних виробів, яка пов’язана з факторами вивчення і поглиблення уяви про фізичну сутність і закономірність переносу енергії й речовини при різних методах сушіння для створення науково обґрунтованої методики техніко-економічної оцінки сушильних установок при сушінні м’ясних виробів. Питання математичного моделювання процесу сушіння поверхневої вологи з виробів після відповідної технологічної обробки є актуальним, і визначає терміни тривалого зберігання. Задача випаровування рідини з поверхні капілярно-пористого тіла розглянута в трьох аспектах, а загальна задача моделювання процесів тепломасопереносу при конвективному сушінні м’ясних продуктів з додатковим підведенням ІЧ енергії, розглянута у двох складових. Перша коли математична модель описує період умовно постійної швидкості висушування і пов'язана з винесенням вільної вологи з поверхні виробу до досягнення нею повітряно-сухого рівноважного стану. Друга коли описує період з спадною швидкістю сушіння, коли фронт випаровування вологи проникає всередину продукту. Записані диференціальні рівняння переносу для теплоносія при обтіканні поверхні виробу потоком в граничному шарі при розгляді градієнтів швидкості, температури і вмісту вологи. розглянутий період спадної швидкості сушіння, коли фронт випаровування проникає всередину матеріалу. були проведені експериментальні дослідження і після їх обробки отримали деякі критеріальні рівняння для опису процесу сушіння м’ясних виробів. На підставі проведеного аналізу перепадів вологості в матеріалі встановлено, що проведення процесу сушіння при більш високих температурах характеризується меншими значеннями перепадів вологовмісту, ніж при нижчих.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Осієвська, В. В., Г. М. Михайлова, С. В. Галько та Н. Б. Марчук. "РЮКЗАКИ: СТАН РИНКУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, № 26 (3 серпня 2021): 17–23. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-02.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено актуальні проблеми стану ринку рюкзаків в Україні. Також вивчено структуру світового ринку рюкзаків задля встановлення можливих напрямів розвитку екс- портно-імпортного потенціалу України. Саме так окреслено мету статті. В результаті аналізу встановлено, що протягом останніх декількох десятиліть світовий ринок сумок і багажних виробів, який включає рюкзаки, неухильно зростав. Йому сприяли зміна способу життя споживачів, зростання кількості міського населення, модні тенденції тощо. Водночас із 2013 по 2020 рр. виробництво рюк- заків та подібних речей, виготовлених із шкіри натуральної або композиційної, шкіри лакової, листів пластмаси, текстильних матеріалів, алюмінію та інших матеріалів, в Україні знизилось. Особливо стрімкий спад спостерігався у 2020 р. Виявлено, що імпорт рюкзаків та подібних речей із лицьо- вою поверхнею з текстильних матеріалів в Україну впродовж 2015–2019 рр. впевнено зростав, але у 2020 р. знову почав знижуватись. В досліджуваний період Україна збільшила експорт рюкзаків та подібних речей із текстильних матеріалів у 5 разів. Відзначено його незначне падіння у 2020 р. В результаті аналізу країн-експортерів та країн-імпортерів встановлено, що найбільшими ринками для українського експорту рюкзаків з лицьовою поверхнею з текстильних матеріалів є США, Угорщина та Італія. Угорщина демонструє найбільшу абсолютну різницю між потенційним і фактичним екс- портом у вартісному вираженні, залишаючи простір для реалізації додаткового експорту вартістю 62 тис. дол. США. Отже, вважаємо за доцільне переорієнтуватись на виробництво та ввезення рюк- заків з лицьовою поверхнею з текстильних матеріалів до США, Канади, Малайзії, Італії тощо. Спира- ючись на проведений аналіз експортного потенціалу, вважаємо, що варіантом українського експорту можуть бути рюкзаки з лицьовою поверхнею з текстильних матеріалів, потенційним споживачем яких виступає Угорщина, однак висока ставка їх ввізного мита (1,3%) має бути темою перемовин між нашими країнами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Коткова, Т. М., І. Ф. Карась, А. О. Піціль та М. І. Федючка. "Екологічний моніторинг органолептичних і кисневих показників у поверхневих водах Житомирського району в період сніготанення". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 79–82. http://dx.doi.org/10.36930/40300113.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати досліджень екологічного стану поверхневих вод Житомирського району за органолептичними та кисневими показниками в період сніготанення. До досліджуваних водойм належать річка Тетерів та її притоки, водосховище Відсічне, з якого здійснюють водозабір для питного водопостачання у Житомирі. Основні пункти відбору проб води нанесли на карту Житомирського району. Дослідження проводили у повеневий період, коли водність річок, і, відповідно, вплив чинників довкілля – найбільші. Упродовж 2016-2018 рр. спостерігали тенденцію до зміни органолептичних і кисневих показників, хоча і не значну. Найбільше перевищень норм ДСанПіН 2.2.4-171-10 та ДСТУ 4808:2007 спостерігали за кольоровістю та біологічним споживанням кисню (БСК). Понаднормову кольоровість та біологічне споживання кисню виявлено майже у всіх відібраних зразках води. Дещо кращою, але не набагато, була ситуація з мутністю води. За цим показником у 2016 р. забрудненими виявилося понад 80 % зразків, у 2017 р. – 50 % та в 2018 р. – 73 % відповідно. На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що поверхневі води Житомирського р-ну відносять до ІІ класу якості, тобто це води, які мають мутність (каламутність) (до 150 мг/дм3) і кольоровість (до 120 градусів за платиново-кобальтовою шкалою (ПКШ)) та належать до полісапробних, БСК5 яких більше 12 мг О2/дм3).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Фесенко, О. Г. "Стан поверхневих вод Полтавської області (2005–2011 рр.)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2013): 158–61. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.04.39.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблеми якісного і безпечного водопостачання на Полтавщині надто болючі, що зумовлено як природними, так і техногенними чинниками. Внаслідок господарської діяльності людини найбільше забруднюється шкідливими речовинами водне середовище. Екологічна ситуація в Полтавському регіоні має тенденцію до ускладнення, яке значною мірою зумовлене проблемами води: споживання води низької якості, використання водоймищ, забруднених недостатньо очищеними і незнезараженими стічними водами. Як відомо, Полтавська область повні-стю розміщена в басейні Дніпра. В області працює 45 підприємств, що забруднюють водний басейн. Problems of quality and safe water supply in Poltava are too painful, due to both natural and man-made factors. As a result of human activities aquatic environment is contaminated with harmful substances the most. The environmental situation in the Poltava region tends to snag that is largely caused by the problems of water: water consumption of low quality, the use of bodies of water contaminated by insufficiently treated sewage and not disinfected wastewater. As you know, the Poltava area is fully located in the basin of the Dnieper. In the region 45 companies that pollute the water pool works.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Субботіна В.В., Білозеров В.В. та Соболь О.В. "ЕЛЕКТРИЧНА МІЦНІСТЬ ОКСИДНИХ ПОКРИТТІВ, СФОРМОВАНИХ МЕТОДОМ МІКРОДУГОВОГО ОКСИДУВАННЯ". Перспективні технології та прилади, № 16 (31 серпня 2020): 134–40. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-19.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі наведені результати досліджень структури та властивостей покриттів на алюмінієвих сплавах Д16, Амг6 і АЛ25. Виявлені особливості морфології поверхні сплавів на основі алюмінію після МДО-обробляння. Дослідження кінетики формування товщини покриття показало, що реалізується практично лінійна залежність товщини від часу оксидування. Установлено, що фазовий склад покриттів різний для різних сплавів: основною фазою в покритті на сплаві Д16 є фаза α-Al2O3 (60–70 %), на сплаві АМг6 – γ-Al2O3, на сплаві АЛ25 – мулліт 3Al2O3•2SіО2 (60–70 %). Показана залежність електричної міцності від структурного стану. Установлено, що рентгеноаморфний стан МДО-покриттів дозволяє досягти високої електричної міцності (Е = 10 В/мкм) при великій швидкості формування таких покриттів. Ця технологія найбільш перспективною для одержання покриттів з високою електричною ізоляцією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

ЗЕЛЕНКО, Є. В., та О. М. ЛІСЕНИЙ. "РУЙНУВАННЯ СТІНИ ЦЕГЛЯНОЇ БУДІВЛІ У ВИГЛЯДІ ПОЗДОВЖНЬОГО РОЗКОЛЮВАННЯ. ПРИЧИНИ, МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ ТА ПІДСИЛЕННЯ". Наука та будівництво 27, № 1 (8 квітня 2021): 24–31. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v27i1.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Викладені основні результати натурного інструментального обстеження адміністративної будівлі в м. Києві. Первісна проектна документація на будівлю за давністю не збереглася. При обстежені виявлено розкол у товщі кладки вздовж несучої цегляної зовнішньої стіни в рівні 1-го поверху. Два простінки внаслідок пошкоджень повністю втратили несучу здатність, повне їх руйнування не відбувається тільки за рахунок перерозподілу зусиль на сусідні простінки, поперечні стіни, перегородки тощо. Простінки несучої зовнішньої стіни, які зазнали пошкоджень, складені з різних матеріалів (кладка з жовтої цегли і кладка з червоної цегли). Визначені показники міцності матеріалів комплексної кладки стін: жовта керамічна цегла в кладці обрамлення віконних прорізів за міцністю на стиск відповідає марці 75; червона керамічна цегла в кладці простінків – марці 35. Пошкоджена частина стіни має вигин в бік вулиці. Для визначення геометричних параметрів вигину зовнішньої поверхні стіни були виконані вимірювання поздовжнього профілю стіни в трьох рівнях. Виявлено, що у рівні над карнизом стіна практично прямолінійна. В той же час, безпосередньо під карнизом горизонтальні зміщення стіни назовні складають до 68 мм. На рівні цокольного пояска зміщення стіни назовні складають до 20 мм. Проведені розрахунки міцності елементів несучих стін, згідно з якими несуча здатність не забезпечується, значення коефіцієнтів перевантаження сягають до k = 1,402 > 1. Проаналізовані результати багаторічного моніторингу вертикальних осідань будівлі. Характер руйнування простінків і підкарнизної ділянки стіни 1-го поверху обумовлений конструкцією цієї стіни. Руйнування стіни в рівні 1-го поверху відбулося шляхом утворення вертикальних поперечних тріщин у простінках по межі кладки обрамлення вікон з жовтої цегли, а також утворення поздовжнього розриву простінків та надвіконної частини стіни з загальною орієнтацією між концентраторами напружень – кут над карнизом, де відбувається зміна товщини стіни, і підвіконними нішами. На підставі результатів обстеження та розрахунків встановлені причини аварійного стану стіни. Був зроблений висновок, що всі простінки стін 1-го поверху потребують підсилення, з врахуванням перевантаження за розрахунком, також рекомендоване підсилення простінків стін 2-го поверху. Надані рекомендації щодо підсилення несучих стін будівлі при пошкодженні у вигляді поздовжнього розколу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Степова, О. В., та В. В. Рома. "Оцінка біогенного забруднення поверхневих водойм Полтавської області". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (24 червня 2016): 93–97. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.1-2.19.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі виконана екологічна оцінка стану річкових вод та проведено аналіз останніх досліджень і публікацій щодо екологічного стану річкових систем у Полтавській області. Досліджено динаміку вмісту біогенних елементів в поверхневих об’єктах Полтавської області. Проведено аналіз проблем евтрофікації поверхневих водойм на регіональному рівні. Запропоновано основні заходи щодо обмеження використання миючих засобів, своєчасного контролю за очисним обладнанням, його модернізацією, і орієнтування на Європейські норми якості, що дасть змогу регулювати та контролювати потрапляння фосфатів зі стічними водами до поверхневих водойм. The ecological estimation of the state of river waters is described in the article. The analysis of the last researches and publications consisting of the ecological state of the river systems of Poltava region is given in the article. We investigated dynamics of maintenance of biogenic elements in the surface objects of Poltava region. We did the analysis of problems of eutrophication of surface reservoirs at regional level. We have suggested a list of basic measures in relation to limitation of the use of cleansers, timely control of cleansing equipment, its modernization, and orientation on the European quality norms which will allow to regulate and control the hit of phosphates with flow waters to the surface reservoirs.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Ліннік А.Ю., Семенів І.І. та Кирик О.М. "ГИЧКООЧИСНИЙ ПРИСТРІЙ. КОНСТРУКЦІЯ ТА КІНЕМАТИКА РУХУ". Перспективні технології та прилади, № 17 (24 грудня 2020): 79–85. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-17-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Природний потенціал сільськогосподарських угідь України дозволяє стати лідером по виробництві цукру в Європі. Проте, для успішного виходу на європейські ринки необхідно забезпечити конкурентоспроможність виготовленої продукції, що можна досягти різними шляхами, зокрема: підвищення якості сировини, зниження затрат праці та енергоємності процесів виробництва. Проведено аналіз класичних технологій очищення голівок коренеплодів та їх збирання, вплив різних конструктивних схем очищувальних пристроїв на чистоту голівки та цілісність тіла кореня з урахуванням енерговитрат на процес. Досліджено проблему удосконалення існуючих та винайдення нових конструкцій гичкоочисних машин з урахуванням фізико-механічних властивостей тіл контакту очисник-коренеплід, якість роботи яких задовільнила б агротехнічні вимоги. У статті запропоновано нову конструкцію пристрою для зрізування гички та очищення головок коренеплодів цукрових буряків в якій поєднано два технологічних процеси – зрізування гички та послідуюче доочищення поверхні голівки коренеплоду жорсткою поверхнею диска та еластичними бичами за умови копіюванні висоти росту кожного коренеплоду. Результатом дослідження є визначенні перспективи вдосконалення технології очищення гички цукрових буряків,запропоновано нову конструкцію очисної машини комбінованої дії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Aliieva, L. I., V. L. Kalyuzhnyiy, D. O. Kartamyshev, A. M. Moiseeva та R. I. Sivak. "Дослідження напружено-деформованого стану порожнистих виробів при комбінованому видавлюванні з роздачею". Обробка матеріалів тиском, № 2(49) (22 грудня 2019): 114–22. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-2(49)114.

Повний текст джерела

Анотація:

Алієва Л. І., Калюжний В. Л., Картамишев Д. О., Моісєєва А. М., Сивак Р. І. Дослідження напружено-деформованого стану порожнистих виробів при комбінованому видавлюванні з роздачею // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - С. 114-122. Розглянуто типові схеми отримання пустотілих виробів способами радіально-прямого видавлювання з обтисненням і роздачею. Проведено моделювання силового режиму і напружено-деформованого стану (НДС) методом кінцевих елементів у програмному пакеті DEFORM 3D для процесу радіально-прямого видавлювання з роздачею. Встановлено залежність кута конусної поверхні матриці на силовий режим і розподіл нормальних напружень у процесі деформування. На основі результатів моделювання встановлена пропорційна залежність максимальних нормальних напружень на пуансоні від зростання кута конусної поверхні матриці і обернено пропорційна залежність від зростання сили на пуансоні. Встановлена закономірність розвитку НДС в різних зонах деформування заготовки. Для оцінки показників НДС в осередку деформації виділено 5 характерних точок. Визначено, що до найбільш інтенсивної деформації схильні зони, розташовані у дна і внутрішньої поверхні деталі. Встановлено значне зростання інтенсивності деформації для точок, розташованих ближче до внутрішньої поверхні деталі по мірі знаходження у осередку деформації і стабілізація значень після покидання зони інтенсивної деформації. Для кількісної оцінки зміни характеру напруженого стану побудована залежність показника напруженого стану від інтенсивності деформації. Встановлено, що зони на периферійній частині заготовки, що піддаються немонотонній деформації, найбільш схильні до руйнування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Ковальчук, Ю. О., та І. О. Лісовий. "ЗАСТОСУВАННЯ ЛАЗЕРНОГО ЗМІЦНЕННЯ ДЕТАЛЕЙ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ В АПК". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 46 (30 травня 2021): 49–57. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi46.520.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано вплив лазерного зміцнення на властивості поверхневого шару залізовуглецевих сплавів, з яких виробляються різноманітні деталі автомобільного транспорту. Розглянуто особливості формування мікроструктури в зоні лазерного впливу для залізовуглецевих сплавів у результаті застосування методу поверхневого лазерного оброблення. Визначено, що внаслідок можливості аустеніту спричиняти різний вплив на зносостійкість сплавів, вибір режиму гартування та відповідного йому структурного стану в зоні лазерного впливу повинен проводитися із урахуванням умов експлуатації деталі. Так, для пари тертя циліндр двигуна – компресійне кільце залишковий аустеніт може сприяти кращому припрацюванню цих деталей. Показано розподіл мікротвердості за глибиною гартування зразків із залізовуглецевих сплавів під час оброблення лазером безперервної дії. Представлена залежність глибини зони лазерного впливу в оброблюваному зразку від швидкості лазерного оброблення. Визначено швидкість переміщення лазерного променя поверхнею оброблюваного зразка, за якої з’являється зона плавлення. Показано, що на поверхні зразків, що оброблені СО2-лазером безперервної дії, спостерігається неоднорідний розподіл залишкових макронапружень. Лазерне гартування забезпечує кращі показники відносного зносу, коефіцієнта тертя та числа циклів до припрацювання пар тертя порівняно із звичайним гартуванням. Таким чином, залізовуглецеві сплави можуть ефективно оброблятися лазерним випромінюванням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

ПИЛИП’ЮК, Віктор, та Алла КОЛІСНИК. "ОЦІНКА ГІДРОХІМІЧНОГО СТАНУ ВОД РІЧКИ ПСЕЛ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 46–51. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-7.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема оцінки якості поверхневих вод в Україні є особливо гострою через нестачу якісних питних вод у регіонах. Річка Псел є транскордонною, площа її водозбору в межах України становить 72% від загального обсягу. У роботі оцінено гідрохімічний стан вод р. Псел. Установлено, що води річки використовуються для різних потреб, зокрема для господарсько-питного водопостачання. Основним антропогенним джерелом забруднення вод р. Псел є промислове об’єднання «Хімпром», розташоване у м. Суми. Загалом, питання екологічної оцінки якості вод р. Псел є предметом дослідження багатьох авторів. Як вихідні використано дані спостережень на стаціонарних постах підрозділів Гідрометеорологічної служби і Державного агентства водних ресурсів України за 1990–2018 рр. Для оцінки гідрохімічного режиму р. Псел застосована методика екологічної оцінки якості поверхневих вод суші й естуаріїв України з урахуванням трьох груп показників: за критеріями сольового складу; за трофосапробіологічними (еколого-санітарними) критеріями; за критеріями вмісту специфічних речовин токсичної та радіаційної дії. Основним показником оцінки є екологічний індекс. Виявлено, що якість вод р. Псел за середніми значеннями екологічного індексу характеризується класом III, категорією 4. Клас якості вод за їх станом характеризується як «задовільні», категорія якості вод – «задовільні». За ступенем чистоти клас якості вод характеризується як «забруднені», категорія якості – «слабкозабруднені». Такий стан досліджуваного водного об’єкта зумовлений значним антропогенним навантаженням – видобутком залізної руди в межах басейну річки. Для використання вод у питних і рибогосподарських цілях необхідні попередні заходи з очищення стічних вод.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Сапун, Т. О. "Вплив стану поверхневих вод на процеси седиментогенезу Молочного та Утлюцького лиманів". Геологічний журнал, № 1 (2017): 47–54.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Dorokhova, O. E., E. V. Maltsev, O. V. Zborovska та M. Guanjun. "ГІСТОМОРФОЛОГІЧНИЙ СТАН ОКА КРОЛЯ З МОДЕЛЬОВАНИМ ПЕРЕДНІМ І СЕРЕДНІМ НЕІНФЕКЦІЙНИМ УВЕЇТОМ ПРИ НОРМАЛІЗАЦІЇ ТЕМПЕРАТУРИ ОЧНОЇ ПОВЕРХНІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (12 лютого 2021): 76–83. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11758.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. На сьогоднішній день вкрай важливим завданням є розробка об᾽єктивних методів оцінки внутрішньоочного запалення. Мета – вивчити гістоморфологічний стан хворого ока кроля з модельованим неінфекційним переднім і середнім увеїтом при нормалізації температури очної поверхні в проекції циліарного тіла. Матеріал і методи. Проведено вимірювання температури поверхні очей в проекції плоскої частини циліарного тіла на 17 кролях породи «шиншила» з модельованим неінфекційним переднім і середнім увеїтом. Також проведено гістоморфологічне дослідження очей 6 кролів. Результати. Середній термін нормалізації температури дорівнює 46 дням (SD 8,8). У пізньому терміні експерименту циліарне тіло, як і райдужна оболонка, вже не мають ознак набряклості і не інфільтровані численними імунокомпетентними клітинами (переважно лімфо- і плазмоцитами), як це було в ранньому терміні спостереження. Структура склоподібного тіла, порівняно з раннім періодом спостереження, зазнала значних змін. Насамперед це виражалося різким зменшенням кількості клітин лімфоїдного ряду, які визначалися в ньому в попередньому терміні, хоча вони й залишалися. До того ж, посилювалися тинкторіальні властивості склоподібного тіла, що свідчить на користь його ущільнення. Щодо морфологічного стану оболонок стінки очного яблука, можна сказати, що власне судинна оболонка виглядає не зміненою. Таке явище, як утворення множинних тракцій сітківки в склоподібне тіло, – це нове патологічне утворення, яке не зустрічалося на попередньому, ранньому етапі експерименту. Головним у зміні гістологічної картини очних структур, порівняно з попереднім раннім терміном дослідження, є стихання в них проявів активного запалення. Висновки. Згідно з результатами гістоморфологічного дослідження, у кроля з модельованим неінфекційним переднім і середнім увеїтом нормалізація температури очної поверхні в проекції циліарного тіла відбувається в фазах проліферації та завершення запального процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Voronkova, O. S., N. O. Voronina, T. M. Polishko та A. I. Vinnikov. "Стан імунограми пацієнтів, позитивних у люпус-тесті". Biosystems Diversity 15, № 1 (10 вересня 2006): 24–28. http://dx.doi.org/10.15421/010705.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто зміни показників імунного статусу пацієнтів, позитивних за люпус-тестом. Охарактеризовано експресію деяких рецепторів на поверхні лімфоцитів периферійної крові. Розраховано кореляцію для показників тесту відновлення тетразолію нітросинього та рівня експресії CD95-рецептора (рецептора апоптозу).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Оробінський, О., та Н. Аксьонова. "Підвищення витривалості хрестовини пружної муфти колінчастого валу". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 17 (18 березня 2020): 74–82. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.17.74-82.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті представлені результати експериментального дослідження напруженого стану тіла хрестовини пружної муфти колінчастого валу транспортного дизеля, встановлено причини порушення номінальної роботи механічного з'єднання, надані відповідні рекомендації.Експлуатаційні випробування дизеля виявили недостатню надійність пружної муфти. В тілі хрестовини на поверхні гнізда під пружні елементи, розташованого над лисками, була виявлена втомлена тріщина. Напружений стан хрестовини обумовлено її напресовкою на хвостовик колінчастого валу та передачею через муфту крутного динамічного моменту.В роботі визначені та проаналізовані напруження від напресовки та від навантаження крутним моментом. Встановлено, що максимальні напруження від напресовки з’являються вздовж навантаженої поверхні виникнення в зоні появи тріщини, однак їх величина 260 МПа значно меньша за границю тимчасової витривалості 1100 МПа матеріалу хрестовини (сталь 18Х2Н4МА). Таким чином, напресовка хрестовини на хвостовик колінчастого валу не приводить до появи тріщини.Крутний момент на колінчастих валах з’являвся при нагнічені у циліндр під великим тиском мастила. Тиску мастила 15 МПа відповідає крутний момент 100 кНм. Аналізи результатів дозволяють відмітити, що напруження по зовнішній поверхні хрестовини досягають свого максимуму в зоні появи тріщини, яка відповідає навантаженому краю лиски. Надлишковий момент, що дорівнює різниці крутного моменту та моментутертя, починає сприйматися тільки лисками, в наслідок чого напруження в зоні появи тріщини різко зростають. Внаслідок цього, у сполученні з’являється підвищений рівень відносної рухомості поверхонь, що сопрягаються і зростає динамічне навантаження лисок, це і приводить до появи тріщини. Обґрунтовано, що різниця у значеннях напружень в діаметрально протилежних зонах тіла хрестовини є наслідком нерівномірного проковзання циліндричних поверхонь.Проаналізовані різни варіанти навантаження муфти та розроблені рекомендації по можливому зміненню конструкції вузла Збільшення габаритів хрестовини в напрямку продольної осі на 10 мм (ширина) та довжини кожної лиски на 7 мм, виключили першопричини виникнення тріщини, тобто, змяття та знос лисок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Bekhta, P., та I. Kusniak. "Термопластичні полімери у виробництві фанерної продукції: переваги, можливості та перспективи застосування". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 16 (31 травня 2018): 131–40. http://dx.doi.org/10.15421/411815.

Повний текст джерела

Анотація:

Одними з основних клеїв, які застосовують для виробництва фанерної продукції, є карбамідо- та фенолоформальдегідні клеї. Однак, маючи багато позитивних характеристик, такі клеї є токсичними. Низкою попередніх досліджень доведено, що виділення формальдегіду може призвести до пошкодження органів дихання, очей та нервової системи і навіть до раку та лейкемії. Всесвітня організація охорони здоров'я також недавно дійшла висновку, що формальдегід є канцерогеном для людини. Тому зменшення токсичності деревинних матеріалів має величезне значення для довкілля, а особливо – для здоров’я людини. Впродовж останніх років стали жорсткішими вимоги до виробів, з якими контактує людина, а також до тих матеріалів, які використовують для їх виготовлення. У цій оглядовій статті проаналізовано переваги, можливості та перспективи використання термопластичних полімерів для виготовлення фанерної продукції. Однією з основних переваг таких полімерів є їх не токсичність. Розглянуто поверхневе оброблення фанери полімерними плівками на основі поліетилену та поліпропілену. Крім того, з’ясовано вплив прискорення старіння поверхні фанери, опорядженої поліетиленовими та поліпропіленовими плівками, на її властивості. Для поліетилену та поліпропілену властива низька адгезія до деревини. Проаналізовано можливості підвищення адгезії між термопластичними полімерами та шпоном/фанерою шляхом хімічного і термічного модифікування як полімерів, так і шпону. Окремо розглянуто можливість використання відходів термопластичних полімерів у виробництві фанери, переробка яких зменшить витрати первинного полімеру, що вирішить проблему захисту довкілля. Загалом невисока вартість та сприятливі екологічні показники сукупно відкривають широкі можливості використання термопластичних полімерів у виробництві фанери.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Артёмов, Н. "Навантаження на колеса від зміни вертикальних прискорень в процесі руху сільськогосподарського агрегату". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (24 грудня 2020): 23–28. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).23-28.

Повний текст джерела

Анотація:

Правильна експлуатація колісних шин тракторів утруднена і залежить від багатьох факторів. Тиск в шинах має велике значення для розподілу тиску напружень і деформацій як у самій шині так і її впливі на ґрунт. Деформація шини впливає на розмір поверхні контакту з ґрунтом. Низький тиск викликає надмірний прогин каркасу шини, що збільшує опір коченню колеса. Причини занадто великого тиску зниження зчеплення шин з ґрунтом, нерівномірний і швидкий знос, особливо ведучих коліс. Для різних ґрунтів в залежності від тиску в шинах можна отримати різний розподіл напруження в ґрунті. У статті представлено вплив шини ведучого колеса трактора при експлуатації на зміну ущільнення ґрунту.Основна мета цього дослідження полягала в оцінці впливу механічних напружень, що діють при впливі ведучих коліс сільськогосподарського агрегату, на зміну ущільнення ґрунту і процеси, що відбуваються при цьому. Сільськогосподарські машини можуть вплинути на структуру ґрунтового профілю на глибину до 0,6 м залежно від характеристики машин, типу ґрунту і початкових умов стану ґрунту З огляду на зміну верхнього шару ґрунту, ходових системи сільськогосподарських агрегатів, особливо тракторів з навісними або причіпними знаряддями, які створюють тягове зусилля за рахунок напруження-деформації - взаємодії між шинами і верхнім шаром ґрунту. У цій контактно поверхневій взаємодії між ґрунтом і шиною відбувається деформація ґрунту при нормальних напруженнях і напруженнях зсуву. Напруження зсуву різко зростає зі збільшенням тягового зусилля і буксування коліс, що може привести до руйнування слабкого верхнього родючого шару.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Артёмов, Н. "Навантаження на колеса від зміни вертикальних прискорень в процесі руху сільськогосподарського агрегату". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (24 грудня 2020): 23–28. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).23-28.

Повний текст джерела

Анотація:

Правильна експлуатація колісних шин тракторів утруднена і залежить від багатьох факторів. Тиск в шинах має велике значення для розподілу тиску напружень і деформацій як у самій шині так і її впливі на ґрунт. Деформація шини впливає на розмір поверхні контакту з ґрунтом. Низький тиск викликає надмірний прогин каркасу шини, що збільшує опір коченню колеса. Причини занадто великого тиску зниження зчеплення шин з ґрунтом, нерівномірний і швидкий знос, особливо ведучих коліс. Для різних ґрунтів в залежності від тиску в шинах можна отримати різний розподіл напруження в ґрунті. У статті представлено вплив шини ведучого колеса трактора при експлуатації на зміну ущільнення ґрунту.Основна мета цього дослідження полягала в оцінці впливу механічних напружень, що діють при впливі ведучих коліс сільськогосподарського агрегату, на зміну ущільнення ґрунту і процеси, що відбуваються при цьому. Сільськогосподарські машини можуть вплинути на структуру ґрунтового профілю на глибину до 0,6 м залежно від характеристики машин, типу ґрунту і початкових умов стану ґрунту З огляду на зміну верхнього шару ґрунту, ходових системи сільськогосподарських агрегатів, особливо тракторів з навісними або причіпними знаряддями, які створюють тягове зусилля за рахунок напруження-деформації - взаємодії між шинами і верхнім шаром ґрунту. У цій контактно поверхневій взаємодії між ґрунтом і шиною відбувається деформація ґрунту при нормальних напруженнях і напруженнях зсуву. Напруження зсуву різко зростає зі збільшенням тягового зусилля і буксування коліс, що може привести до руйнування слабкого верхнього родючого шару.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Кулик, О. В., П. Н. Желтов та Д. С. Абраменко. "ОГЛЯД ВИДІВ МИЮЧИХ РІДИН, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ ПАЛИВНИХ БАКІВ РАКЕТ-НОСІЇВ". Journal of Rocket-Space Technology 29, № 4 (17 листопада 2021): 95–105. http://dx.doi.org/10.15421/452110.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наводиться аналіз різних видів миючих рідин для видалення органічних і неорганічних забруднень з внутрішньої поверхні паливних ракет-носіїв вітчизняного виробництва. Описано характеристики видаляються забруднень з паливних баків. Описано переваги і недоліки найефективніших фторсодержащих миючих рідин, докладно описані властивості хладону-113. У зв'язку з прийнятими рішеннями на ВО ПМЗ був переглянутий ряд технологічних процесів очищення і знежирення з метою виключення хладону 113 з технологічного циклу. Для основної маси ДСЕ була змінена технологія знежирення: метод занурення замінений на метод затоки, виключено знежирення в парогазової фазі хладону-113 на установці УОФ-2, переглянуті післяопераційні норми витрати з метою їх скорочення, проведена ревізія обладнання, що застосовується. Крім того, в якості технологічних матеріалів замість хладону-113 стали застосовуватися бензин і водні миючі розчини. Обґрунтовано необхідність застосування миючих рідин на основі поверхнево-активних речовин. Визначена можливість застосування миючих рідин в залежності від конструктивних особливостей очищуються. Пред'явлені вимоги до альтернативних миючим рідин. Багатокомпонентні вуглеводневі розчинники отримують переважно на базі бензинових і гасових фракцій, а також спеціальні нафтові розчинники, які отримують шляхом суворого добору групового вуглеводневого і фракційного складів - НЕФРАС, сольвенти і інші вуглеводневі розчинники спеціального призначення (контакт Петрова, крезоли та ін.). На базі наведеної в статті нормативної бази галузі та міжнародних стандартів проведено аналіз можливості застосування існуючих розчинників замість хладону 113. Також наведено рекомендації застосування видів миючих рідин від типів внутрібакових елементів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Matkovska, S. I., M. M. Svitelsky, A. V. Ishchuk, T. V. Pinkina, M. I. Fedyucka та V. D. Solomatina. "Екологічна роль представників роду Acer L. у зелених насадженнях міста Житомир". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 70–73. http://dx.doi.org/10.15421/40290115.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено еколого-естетичну роль дерев видів: клен ясенелистий (Acer negundo L.) та клен гостролистий (Аcer platanoídes L.) роду Acer L. у зелених насадженнях Житомира. Визначено, що фітосанітарний стан дерев клена гостролистого (Аcer platanoídes L.) у 83 % досліджених екземплярів добрий, у 12 % виявлено механічні пошкодження, 5 % дерев перебувають у пригніченому та фаутному станах. З'ясовано, що дерева клена гостролистого (Аcer platanoídes L.) основну масу дрібного коріння накопичують у верхньому 30-сантиметровому шарі ґрунту, на глибині 0–10 см зосереджено до 38 % фізіологічно активного коріння, на глибині 10–20 см – до 26 %, на глибині 20–30 см розташовується до 17 % фізіологічно активного коріння. Коренева система клена гостролистого (Аcer platanoídes L.) у віці 30–35 років проникає в ґрунт на глибину до 90 см, бокові корені, які розташовуються ближче до поверхні, – розгалужені та добре розвинені. Більшість екземплярів клена гостролистого в зелених насадженнях Житомира мають високі декоративні властивості, повною мірою виконують фітомеліоративні функції, сприяють очищенню атмосферного повітря від пилу, газів та знижують шумове навантаження. Встановлено, що дерева клена ясенелистого (Acer negundo L.) в групових насадженнях перебувають у задовільному стані, за фітосанітарними показниками 52 дерева із 56 є в доброму стані, мають високу декортивність та естетичну привабливість. Водночас відзначено раннє омертвіння скелетних гілок у дерев у 25–30 років та формування порослевих насаджень із сплячих бруньок, що спричиняє здичавіння та інвазію клена ясенелистого (Acer negundo L.) в зелених насадженнях Житомира.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Divizinyuk, Mykhailo, Volodymyr Mirnenko, Nina Rashkevich та Olga Shevchenko. "Розробка лабораторно-експериментальної установки для перевірки достовірності математичної моделі та розробленої на її основі методики попередження надзвичайних ситуацій на полігонах твердих побутових відходів". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 5 (31 жовтня 2020): 15–27. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.2.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі представлена розроблена лабораторна установка, яка дозволяє проводити експериментальні дослідження впливу показників фізичного стану звалищних ґрунтів на стійкість схилів на зсув та перевірити достовірність математичної моделі та розробленої на її основі методики попередження надзвичайних ситуацій каскадного типу поширення внаслідок зсуву звалищних ґрунтів на полігоні твердих побутових відходів з технологічним ліквідаційним енергоємним устаткуванням. Основними елементами розробленої установки є прямокутний експериментальний бокс з поворотною та зафіксованою частинами, поворотний та стопорний механізми, настільні плити, обприскувач, система дотичного навантаження. У якості основних вимог до установки визначені можливість проведення серій експериментів, що базуються на використанні зсувних експериментальних блоків зі зміною їх вологості, щільності, температури та кута нахилу основи поверхні ковзання, а також механічних характеристик – кута внутрішнього тертя, питомого зчеплення звалищних ґрунтів. Проведення досліджень з використанням лабораторної установки базується на припущенні – перехід зсувного експериментального блоку звалищних ґрунтів в динамічний стан вважається настання надзвичайної ситуації об’єктового рівня поширення. У ході роботи розроблена методика проведення експериментальних досліджень та обробки результатів спостереження. Методика включає процедури: встановлення початкових та граничних умов; підготовка лабораторної установки; проведення серії експериментів по визначенню механічних показників та кута зсуву експериментальних блоків, та серії експериментів по визначенню показників вологості, температури та щільності звалищних ґрунтів за фактом зсуву з урахуванням поступового наростання вологості; статистичну обробку щодо отримання статистичної вибірки значень ефективних показників фізичного стану звалищних ґрунтів, що входять в довірчий інтервал за класичним методом статистики – t-критерій Стьюдента.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Kulik, T. A. "Математичне моделювання процесу дресирування відносно тонких листів і смуг з урахуванням реальних температур реалізації процесу". Обробка матеріалів тиском, № 2(49) (22 грудня 2019): 71–75. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-2(49)71.

Повний текст джерела

Анотація:

Кулік Т. О. Математичне моделювання процесу дресирування відносно тонких листів і смуг з урахуванням реальних температур реалізації процесу // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - С. 71-75. Метою даної статті є підвищення показників якості відносно тонкого металопрокату, що піддається теплому дресируванню, шляхом уточнення і розширення в обсязі наданої інформації результатів математичного моделювання напружено-деформованого стану і температурних режимів процесу. Уточнено методику розрахунку опору металів і сплавів при їх теплому деформуванні, що забезпечує більш повне і коректне врахування впливу температури. Отримана математична модель теплого дресирування дозволяє врахувати реальний характер розподілів залишкових напружень смуги, що піддається дресируванню, за шириною і, таким чином, прогнозувати один з основних показників якості готового металопрокату. Так, показано що підвищення температур призводить до збільшення рівнів залишкових напруг стиснення в поверхневих шарах. При цьому максимальна інтенсивність зазначених кількісних змін має місце у випадку підведення теплової енергії безпосередньо в осередок деформації через попередньо нагріті робочі валки. Можливість додаткового підвищення рівнів залишкових напружень стиску на поверхні відносно тонких стрічок, листів і смуг робить ефективним використання процесу теплого дресирування у попередньо нагрітих робочих валках не тільки з точки зору зниження енергосилових параметрів, а і з точки зору поліпшення споживчих властивостей заготовок, які використовуються в подальшому при реалізації різних технологічних схем листового штампування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Kalinichenko, E. V. "ДОСЛІДЖЕННЯ НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ МАСИВУ ПРИ ВІДПРАЦЮВАННІ ПОКЛАДУ З СУЦІЛЬНОЮ ТА КОМБІНОВАНОЮ «КАРКАСНО-МОДУЛЬНОЮ» ТЕХНОЛОГІЄЮ ЗАКЛАДКИ КАМЕР". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 86 (14 червня 2019): 141. http://dx.doi.org/10.31713/vt2201911.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою даної роботи є аналіз та дослідження напруженодеформованого стану масиву при відпрацюванні покладу камерними системами розробки з суцільною та комбінованою «каркасномодульною» закладкою виробленого простору. Характер розвитку напружено-деформованого стану масиву на ділянці рудного покладу досліджувався з урахуванням технології розвитку очисних робіт та наступного відповідного заповнення відпрацьованих очисних камер закладними сумішами. Аналіз результатів досліджень дозволив встановити базові закономірності варіації головних напружень σ1 в структурно-неоднорідних масивах і діагностувати ключові залежності величини деформацій ε в контрольних точкахгірського масиву на денній поверхні і на контакті з стелиною відпрацьованих камер. Для коректного порівняння отриманих результатів виконано зіставлення діагностованих величин напружень і деформацій в контрольних точках гірського масиву при формуванні каркасно-модульної структури штучного цілика з кореспондуючими результатами напружень і деформацій при формуванні штучного цілика твердіючої закладки. На підставі виконаних досліджень встановлені нові залежності розвитку напруженодеформованого стану масиву від технології відпрацювання покладу при суцільній та комбінованій «каркасно-модульній» закладці виробленого простору. Встановлені нові закономірності варіації головних напружень в структурно-неоднорідних масивах та діагностовані ключові залежності величини деформацій в контрольних точках гірського масиву на денній поверхні і на контакті з стелиноювідпрацьованих камер.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

ЛАВРИНЮК, Зоряна, Ольга КАРАЇМ, Любомир ГУЛАЙ та Оксана ЮРЧЕНКО. "ОЦІНКА ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ЗА СПОЛУКАМИ НІТРОГЕНУ ТА ОСОБЛИВОСТІ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ В АСПЕКТІ УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ РІЧКИ БИСТРЯК". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 39–45. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-6.

Повний текст джерела

Анотація:

Раціональне використання поверхневих вод малих річок є досить актуальною і складною проблемою сучасного водного господарства України, оскільки ці водойми формують водні ресурси, гідрохімічний режим та якість води середніх та великих річок, створюють природні ландшафти значних територій. У басейнах малих річок формується понад 60% водних ресурсів України. Тому в нинішній системі управління водними ресурсами надзвичайно важливим є моніторинг якості природних вод та екологічного стану басейнів таких річок. Метою роботи є проведення оцінки якості поверхневих вод та дослідження особливостей антропогенного впливу на басейн річки Бистряк. Дослідження проведено на основі матеріалів обстеження стану басейну річки Бистряк, потенціометричного та фотометричного аналізів визначення вмісту сполук Нітрогену. Річка Бистряк бере початок у заболоченій місцевості біля с. Сокіл Любомльського району Волинської області на північний захід від м. Любомль та протікає в межах Любомльського району. Вона є правою притокою першого порядку річки Західний Буг. Довжина річки Бистряк становить 19,78 км, площа басейну – 94,51 км. Майже по всій довжині вона слугує магістральним каналом Ровенчансько-Полапської осушувальної системи. Нами здійснено відбір серії проб для дослідження гідрохімічних показників поверхневих вод річки Бистряк у чотири сезони року протягом 2017–2019 рр. у трьох створах (1 – на захід від с. Рівне в нижній течії річки, 2 – на схід від с. Борове у середній течії річки, 3 – біля с. Сокіл, у верхів’ї річки). На основі проведених досліджень встановлено, що якість води у водоймі є задовільною. Нами зафіксовано лише перевищення концентрації нітритів. Дані нітратів, йонів амонію та інших досліджуваних фізичних та хімічних показників якості води знаходяться у межах норми. Отримані результати вказують на те, що у зв’язку з динамікою росту антропогенного навантаження на водойму та з метою ефективного управління водними ресурсами річки Бистряк необхідним є постійний моніторинг якості її поверхневих вод.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Мироненко, І. М., та В. В. Литвиненко. "БЕРЕГОЗАХИСНА СПОРУДА". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (28 грудня 2021): 58–62. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.8.

Повний текст джерела

Анотація:

Портові огороджувальні споруди: моли та хвилеломи, піддаються впливу природних явищ, що відбуваються у земній, водній (морській) та повітряній сферах. До дії природних явищ приєднується і вплив факторів, що виникають внаслідок діяльності людини. Ці фактори можуть поділятися на такі основні групи: геологічні; гідрометеорологічні; експлуатаційні; фактори виконання робіт; сейсмічні; військові. Практика будівництва та експлуатації портових огороджувальних споруд свідчить, що за певних випадків фактори кожної з перелічених груп можуть стати причиною деформації споруди. Однак узагальнений аналіз матеріалів про пошкодження огороджувальних споруд дозволяє констатувати, що в більшості випадків вирішальними для їх збереження є геологічні фактори, що зумовлюють характер взаємодії фундаменту споруди та ґрунту, а також визначають стан загальної стійкості споруди і ґрунтового масиву, на якому вона зведена . Портові огороджувальні споруди, піддаючись впливу досить значних вертикальних і горизонтальних сил, створюють інтенсивні та великі за площею навантаження на ґрунти, на яких розташовані. Високе значення напруги ґрунту характерне для молів і хвилеломів гравітаційного типу, що передають навантаження на ґрунт безпосередньо або через підсипку. Найчастіше поверхневі шари морського дна, які є несучими для цих споруд, складаються з неоднорідних і легко стисливих ґрунтів. Тому геологічні фактори мають першорядне значення в проєктуванні і будівництві огороджувальних споруд. Деформації та аварії споруд через невідповідність проєкту або методів виробництва геологічним умовам трапляються дуже часто. Причиною такої невідповідності зазвичай є неправильне уявлення про явища, що відбуваються в ґрунті під навантаженням, а отже, застосування неправильних розрахункових схем і методів визначення взаємодії споруди і ґрунту, що лежить в її основі. Іноді це зумовлено незадовільним проведенням геологічних вишукувань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Melnychuk, N. Ya, та Ya V. Henyk. "Еколого-біологічні основи формування садово-паркових композиційних груп парків міста Львова". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 9–13. http://dx.doi.org/10.15421/40290601.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено результати досліджень формування садово-паркових композиційних груп паркових насаджень міста Львова, які протягом останніх 20 років не зазнавали істотного господарського впливу. Встановлено, що паркові насадження міста хоча і створювались у різних композиційних напрямах, однак відзначаються високою насиченістю місцевими та екзотичними деревними видами. Проаналізовано в історичному аспекті фіторізноманіття паркових насаджень м. Львова. Проведено аналіз впливу основних урбогенних чинників на біорізноманіття як старовинних історичних парків міста, так і нових паркових насаджень. З'ясовано найтиповіші ураження садово-паркових композиційних груп та охарактеризовано закономірності їх санітарного стану. Наведено характеристику ґрунтових умов паркових насаджень Львова та оцінено вплив антропогенного навантаження на ущільнення ґрунтового покриву, показники яких на ділянках із підстилкою (невитоптані місця) становлять у середньому 10–12 кг/см2, а у сильно витоптаних місцях із знищеною підстилкою – до 50–60 кг/см2. Наведено результати аналізу впливу температурних градієнтів на зелені насадження Львова. Проаналізовано вплив інших метеорологічних показників на стан мікроклімату парків Львова з врахуванням різних типів підстилаючої поверхні. Окреслено найважливіші проблеми формування садово-паркових композиційних груп та узагальнено недоліки утримання та експлуатації зелених насаджень парків Львова. Визначено перспективи оптимізації видового складу та просторової організації композиційних груп паркових насаджень Львова. Зроблено відповідні підсумкові висновки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Tkachenko, Victoria, та Tetiana Komisova. "Віддалені наслідки пасивного куріння батьків на морфофункціональний стан тимуса в їхніх нащадків". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (22 серпня 2019): 148–53. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-148-153.

Повний текст джерела

Анотація:

У дослідженні показано, що зміни в морфофункціональному стані тимуса в нащадків-щурів, виношених в умовах батьківського тютюнокуріння, проявляються залежно від обкурювання лише батька або батька й матері, а також від терміну зробленого надрізу шкіри. Мета дослідження – вивчити морфофункціональний стан тимуса нащадків, виношених в умовах батьківського куріння, яким нанесено механічну рану. Тварини підлягали інтоксикації тютюновим димом від цигарок «Ватра» без фільтру з умістом 0,8 мг нікотину та 15 мг смоли. Двомісячних нащадків із механічною раною на зовнішній поверхні правої задньої кінцівки, батьки яких підлягали пасивному курінню, виводили з експерименту через 24 і 48 год після зробленого надрізу. Виявлено збільшення абсолютної маси тимуса на 54 % (р0,01) у щуренят групи ВБ24, де обкурювався лише самець-«батько», а в нащадків групи ВМБ24, де обкурювалися самець-«батько» й самиця-«мати» – на 52 % (р0,01). Відносна маса тимуса в нащадків цих груп збільшується на 15 % (р≤0,01). Установлено збільшення площі ядер епітеліоцитів тимуса на 14 % (р≤0,01) у нащадків групи ВМБ24. Показано, що в мозковій речовині тимуса нащадків групи ВБ48 спостерігаємо проліферацію епітеліальних клітин. Мозкова речовина тимуса нащадків групи ВМБ48 характеризувалася зменшенням епітеліальних клітин та ознаками апоптозу. Виявлені зміни є специфічними проявами стресорної відповіді на загоєння ран у нащадків, батьки яких підлягали хронічному обкурюванню.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Tkachenko, Victoria, та Tetiana Komisova. "Віддалені наслідки пасивного куріння батьків на морфофункціональний стан тимуса в їхніх нащадків". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (22 серпня 2019): 148–53. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-3-148-153.

Повний текст джерела

Анотація:

У дослідженні показано, що зміни в морфофункціональному стані тимуса в нащадків-щурів, виношених в умовах батьківського тютюнокуріння, проявляються залежно від обкурювання лише батька або батька й матері, а також від терміну зробленого надрізу шкіри. Мета дослідження – вивчити морфофункціональний стан тимуса нащадків, виношених в умовах батьківського куріння, яким нанесено механічну рану. Тварини підлягали інтоксикації тютюновим димом від цигарок «Ватра» без фільтру з умістом 0,8 мг нікотину та 15 мг смоли. Двомісячних нащадків із механічною раною на зовнішній поверхні правої задньої кінцівки, батьки яких підлягали пасивному курінню, виводили з експерименту через 24 і 48 год після зробленого надрізу. Виявлено збільшення абсолютної маси тимуса на 54 % (р0,01) у щуренят групи ВБ24, де обкурювався лише самець-«батько», а в нащадків групи ВМБ24, де обкурювалися самець-«батько» й самиця-«мати» – на 52 % (р0,01). Відносна маса тимуса в нащадків цих груп збільшується на 15 % (р≤0,01). Установлено збільшення площі ядер епітеліоцитів тимуса на 14 % (р≤0,01) у нащадків групи ВМБ24. Показано, що в мозковій речовині тимуса нащадків групи ВБ48 спостерігаємо проліферацію епітеліальних клітин. Мозкова речовина тимуса нащадків групи ВМБ48 характеризувалася зменшенням епітеліальних клітин та ознаками апоптозу. Виявлені зміни є специфічними проявами стресорної відповіді на загоєння ран у нащадків, батьки яких підлягали хронічному обкурюванню.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Поверхневі стани"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями