Статті в журналах: "Поведінка мовна"

1

Бонаренко, А. "Мовна поведінка майбутніх учителів: генезис, корекція". Рідна школа, № 3 (2001): 56–59.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Титаренко, В. "Мовна поведінка студентів на тлі мовної ситуації Житомирщини". Філологічний часопис, Вип. 1 (13) (2019): 130–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Dobroskok, Stefaniya. "МОВНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПСИХОЛІНГВІСТИКИ КОМУНІКАТИВНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ". Psycholinguistics in a Modern World 16 (17 грудня 2021): 80–85. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-80-85.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено авторське розуміння мовної толерантності. Відповідно до нашого наукового розуміння, мовна толерантність - це терпимість та поблажливість суб'єктів мови до чужої мови. Це установка на ліберально шанобливі мовні відносини, терпиме ставлення та прийняття з розумінням мовної поведінки носіїв різних етнічних мов, їх національних мовних традицій та цінностей, відмінних від власних. Мовна толерантність допомагає запобігти міжетнічним конфліктам на тлі мовної нетерпимості та сформувати збалансовану мовну політику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Заяць, О. С. "ВЗАЄМОВПЛИВ ПРОФЕСІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ АДВОКАТА ТА ПРАВОСЛУХНЯНОЇ ПОВЕДІНКИ ГРОМАДЯНИНА". Знання європейського права, № 5 (22 грудня 2021): 41–45. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i5.278.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню правових засад взаємовпливу професійної поведінки адвоката та правослухняної поведінки громадянина, з’ясовано, що підвищення рівня усвідомленої правослухняної поведінки є одним із завдань і держави, що прагне бути правовою, і суспільства, що вважається громадянським. Зрозуміло, що питання, пов’язані з порушенням людьми встановлених законом норм, існуватимуть завжди, однак у правовій державі вони мінімізовані та не чинять масштабного впливу на ситуацію в державі та суспільстві, окрім того, існують ефективні механізми боротьби з правопорушеннями та швидкого відновлення порушених прав і свобод людини. Іншою є ситуація в державах, які тільки стали на шлях побудови правової держави й громадянського суспільства і роблять у цьому напрямі перші кроки. Звісно ж, тут рівень усвідомленої правослухняної поведінки низький, адже незадоволеними залишаються базові потреби людини в безпеці (коли людина не впевнена в тому, що в держави наявні ефективні механізми для захисту її прав і свобод, законних інтересів), тому немає можливостей для розвитку особистості та забезпечення собі гідного рівня життя. Обґрунтовано, що одним зі шляхів підвищення рівня усвідомленої правослухняної поведінки в суспільстві може стати приклад професійної поведінки адвока- та, адже через свою професійну діяльність адвокат не тільки захищає права і свободи, законні інтереси людини, а й часто першим ознайомлює людину з її правами та обов’язками в певних ситуаціях, а своєю професійною поведінкою демонструє, що досягнути справедливості можна тільки за допомогою законних та морально виправданих методів. Цим контекстом зумовлено тезу, відповідно до якої адвокат через свою професійну поведінку, яка ґрунтується на неухильному дотриманні закону та усвідомленій системі моральних цінностей, що є обов’язковим складником поведінки, може впливати на правослухняну поведінку в суспільстві. Його професійна поведінка сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до адвокатської діяльності й зростанню кількості звернень людей за професійною правовою допомогою, що спростить процес досягнення справедливості та допоможе підвищити рівень правової освіченості громадян.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Михайлишин, Уляна, та Валентина Ільїна. "Вплив акцентуацій характеру на агресивну поведінку підлітків". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(55) (2021): 83–100. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-83-100.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто психологічні особливості впливу акцентуацій характеру на агресивну поведінку підлітків. Представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження впливу акцентуацій характеру на агресивну поведінку підлітків з подальшою статистичною обробкою даних. Методи: при дослідженні використано методи математичної статистики (кореляційний аналіз за Пірсоном) та наступні психодіагностичні методики: методика на визначення акцентуацій характеру (Г. Шмішек), ПДО, методика на визначення агресивності (Л.Г. Почебут), методика «Агресивна поведінка» (Є.П. Ільїн, П.А. Ковальов). Результати. У результаті теоретико-методологічного дослідження акцентуацій характеру та агресивної поведінки підлітків з’ясовано, що акцентуації характеру визначаються як крайні варіанти норми, при яких окремі риси характеру надмірно виражені. Підлітковий вік є періодом становлення характеру, у цей час формується більшість характерологічних типів. Саме у цьому віці різні типологічні варіанти норми («акцентуації характеру») виступають найбільш яскраво, тому що риси характеру ще не згладжені й не скомпенсовані життєвим досвідом. Зазначено, що акцентуації характеру можуть впливати на агресивну поведінку у підлітковому віці. Встановлено, що єдиного загальноприйнятого значення терміну «агресія» немає, але в найзагальнішому вигляді його можна визначити, як нанесення будь-якої шкоди, психологічної або фізичної, іншому об’єкту або предмету. Таким чином, у період становлення характеру, що відбувається в підлітковому віці, його типологічні особливості, які були ще згладжені і завуальовані життєвим досвідом, виявляються настільки яскраво, що іноді нагадують психопатії, тобто патологічні аномалії характеру та можуть спричиняти прояву агресивності. Подано методики емпіричного дослідження акцентуацій характеру та агресивної поведінки підлітків. У результаті емпіричного дослідження та кореляційного аналізу зʼясовано вплив акцентуцій характеру на агресивну поведінку у підлітковому віці, а саме, для осіб з гіпертимним, дистимічним, психостенічним, шизоїдним та конформним типом акцентуацій характеру не властиві прояви агресивності та ворожості. Для даних осіб не характерні спалахи гніву, фізичної, вербальної агресії. Особи, у яких спостерігаються емотивний, застрягаючий, екзальтований, демонстративний, неврівноважений, астено-невротичний, епілептоїдний, істероїдний та нестійкий типи акцентуацій характеру, схильні до проявів ворожості та агресивності, зокрема до спалахів гніву, фізичної та вербальної агресії. Висновки: у результаті кореляційного аналізу встановлено, що між акцентуаціями характеру та агресивною поведінкою існує взаємозв’язок. Ключові слова: акцентуації, агресивність, поведінка, характер, підлітковий вік.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Матковська, М. В. "ДОМІНАНТНІ РИСИ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ БРИТАНЦІВ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 219–24. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-33.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на матеріалі творів Джона Фаулза визначено основні риси комунікативної поведінки британців. Увагу зосереджено на спробі дослідження концептосфери англійського народу та виявлення національних особливостей шляхом аналізу деяких культурно значущих концептів. Мається на увазі виділення ознак, які свідчать про етнокультурну своєрідність народу. Дослідження національної концептосфери є одним зі способів з’ясувати унікальність і універсальність відповідної культури. Автор аналізує комунікативну поведінку британців у стандартних комунікативних ситуаціях, до яких належать ситуації встановлення контакту, його підтримання / завершення та ведення дискусії. Для носіїв британської культури не характерно вдаватися до емоцій – згідно з «неписаними правилами» варто приховувати власні почуття, переключаючи увагу на почуття інших. Емоційна стриманість британців, як відомо, корениться у традиціях протестантського виховання, які приписують утримуватися від відкритого прояву емоцій практично у всіх життєвих ситуаціях. У носіїв британської культури емоційна поведінка пов’язується насамперед із нераціональністю, суб’єктивністю та іншими негативними характеристиками. Висвітлено, що у британській комунікативній культурі відсутні спеціалізовані мовні акти призиву і зауваження, поради у формі непрямої модифікації поведінки співрозмовника менш поширені, ніж, наприклад, в українській культурі спілкування. Постулюється ідея, що особистий простір є важливим невербальним компонентом британської культури. У британців особистий простір є значно більшим, ніж в українців, і значно краще захищеним. Незнання того, що британці надто стримано ставляться до фізичного контакту під час спілкування, може стати причиною комунікативної невдачі. Взагалі, знання законів невербальної комунікації в іншій культурі допомагає уникнути різноманітних непорозумінь, які виникають через таку неграмотність. За аналогією з мовою простору будь-якій культурі властива своя неповторна мова часу, за допомогою якого можна виразити ставлення до людини, позначивши її місце в соціальній ієрархії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

N.V., Romanova. "LANGUAGE REALIZATION OF AGGRESSION IN THE MIDDLE AGES (BASED ON THE EPIC POEM «KUDRUN»)." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 93–100. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-14.

Повний текст джерела

Анотація:

This paper presents the topical issue of the role of aggressive domestic and foreign policy of the German rulers of the XIII century. According to the plot of the epic poem «Kudrun», at the heart of the aggressive domestic and foreign policy of the German rulers is a global conflict involving man and the world, people and their religious worldview, the hierarchy of relations of the individual, wildlife and descendants of the «elite», king, queen and the authority of the church, upbringing and education, the beauty of a young woman and the hostility of a man, the jealousy of a brave old king-father and the cruelty of an elderly woman-queen-mother, and so on. Oppositions are also found in the categories of «one’s own» and «foreign», good and evil, old and new, earthly and unearthly, material and ideal, perfect and imperfect, living and inanimate, free from slavery and enslaved, bodily, mental and spiritual, mind and emotions. There is a bifurcation of the whole objective world into its physical existence and meaning. At the same time, the ideal behavior of knights is transformed – the support of German kings. There are relationships – «knight – thief, robber», «knight – barbarian», «knight – animal». Aggressive human behavior as a social being has a moral character. In the question of immorality, the medial man is influenced by ancient psychology, paganism and Christianity. The aim of the article is to identify German language units with the meaning of aggression in the Middle Ages. The study used deductive, structural-semantic, logical-semantic, contextual analysis, the method of linguistic description and analysis of dictionary definitions. The results of the study include clarification of the concept of «aggression», tracing its semantic content in time, highlighting the system of language units such as word, proper name, phrase (free and permanent), sentence (simple, complex, complex, combined, supra-phrase unity) and elucidation of the peculiarities of the formation of the phenomenon. It has been proven that aggression can be natural or artificial. Natural aggression is characteristic of the element of water, wild animals and man as a biological being, artificial – man as a social being and supernatural beings who embody evil.Aggression correlates with gender, age and culture: a man is aggressive at any age and in any culture, a woman – only in old age, being in the status of a mother who wishes her child a happy fate and being a foreigner. We conclude that the concept of aggression in medieval Germany is associated primarily with extralinguistic factors (religion, domestic and foreign policy, social, economic and cultural-historical development), refracted verbally by the author of the epic poem «Kudrun».Key words: the Middle ages, aggression, man, animal, element, word, proper name, phrase, sentence. Статтю присвячено актуальній проблемі щодо ролі агресивної внутрішньої і зовнішньої політики германських можновладців ХІІІ ст. Згідно з фабулою епічної поеми «Кудруна», в підвалинах агресивної внутрішньої і зовнішньої політики германських можновладців лежить глобальний конфлікт, що включає в себе людину і навколишній світ, людей і їхній релігійний світогляд, ієрархію стосунків індивідуума, диких тварин і нащадків «еліти», авторитет короля, королеви й авторитет церкви, виховання й освіту, красу молодої жінки й ворожість чоло-віка, ревнощі сміливого літнього короля-батька й жорстокість літньої жінки-королеви-матері тощо. Опозиції виявляємо і в категоріях «свого» й «чужого», добра й зла, старого й нового, земного й неземного, матеріального й ідеального, досконалого й недосконалого, живого й неживого, вільного від рабства й поневоленого, тілесного, душевного й духовного, розуму й емоцій. Відбувається роздвоєння цілісного предметного світу на його фізичне буття і значення. Разом з цим трансформується ідеальна поведінка лицарів – опори германських королів. Виникають нові співвідношення – «лицар – злодій, розбійник», «лицар – варвар», «лицар – тварина». Агресивна поведінка людини як соціальної істоти має моральний характер. У питанні про аморальність медіальна людина перебуває під впливом античної психології, язичництва та християнства. Метою статті є виявлення німецьких мовних одиниць зі значенням агресивності в середні віки. В ході дослідження було використано дедуктивний, структурно-семантичний, логіко-семантичний, контекстуальний аналізи, метод лінгвістичного опису та аналіз словникових дефініцій. Результати дослідження охоплюють уточнення поняття «агресивність», простеження його смислового наповнення на часовому зрізі, виокремлення системи мовних одиниць як-от слово, власна назва, словосполучення (вільне й стале), речення (просте, складне, ускладнене, комбіноване, надфразова єдність) та з’ясування особливостей формування феномену. Доведено, що агресивність може бути природною та штучною. Природна агресивність характерна стихії води, диким тваринам і людині як біологічній істоті, штучна – людині як соціальній істоті та надприродним істотам, що втілюють у собі зло. Агресивність корелює зі статтю, віком і культурою: чоловік – агресивний у будь-якому віці та в будь-якій культурі, жінка – лише в літньому віці, перебуваючи в статусі матері, яка бажає своїй дитині щасливої долі та будучи іноземкою. Висновуємо, що поняття агресивності в середньовічній Німеччині пов’язане насамперед з позамовними чинни-ками (релігія, внутрішня і зовнішня політика, соціальний, економічний і культурно-історичний розвиток), заломленими автором епічної поеми «Кудруна» вербально.Ключові слова: середні віки, агресивність, людина, тварина, стихія, слово, власна назва, словосполучення, речення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Мажара, Гліб, та Володимир Капустян. "МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ НА ТОВАРНОМУ РИНКУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 137–45. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3525.

Повний текст джерела

Анотація:

В атмосфері формування ринкових відносин і створення конкурентного середовища підприємства, які прагнуть досягти конкурентної переваги постають перед необхідністю врахування поведінки споживача в умовах економічного обміну. Наука про поведінку споживача охоплює широку область: це наука про процеси, що відбуваються, коли індивіди або групи вибирають і купують товари і послуги, користуються ними і позбавляються їх з метою задоволення своїх потреб. Об’єкт дослідження – динамічна поведінка споживачів. Метою даного дослідження є побудова динамічної моделі, що зображує зміну дій гравців в залежності від зміни їх корисності від товару у часі на обмеженому ринку матеріальних благ. У процесі дослідження використані методи теорії ігор, динамічного моделювання, імітаційного моделювання та сценарного підходу на прикладі неокласичної моделі рівноваги товарів на обмеженому ринку між фіксованою кількістю гравців. Враховано зміну чинників у часі. Розв’язана задача динамічного моделювання. Було побудовано динамічну модель, що зображує зміну дій гравців в залежності від зміни їх корисності від товару у часі на обмеженому ринку матеріальних благ. За допомогою проведеного дослідження було побудовано декілька сценаріїв поведінки споживачів. А саме симетричний сценарій, сценарій кооперації цілей, та у разі відсутності кооперації. Порівняно ефективність сценаріїв між собою 1-2 це 92%, 2-3 це 68%, 1-3 це 63%. Як можна побачити – часткова кооперація за цілями у споживачів знижує показник корисності незначно, а от її загальна відсутність більше ніж на третину. Проаналізовано, та доведено адекватність використання даного підходу до моделювання. Встановлено, що не лише гравці беруть участь у формуванні вибору набору благ, через зміну корисності товару, але й продавець за допомогою зміни ціни. Продавець, вбачаючи попит на свій товар, підіймає на нього ціну і навпаки, якщо жоден з гравців не придбав товар, продавець змушений знизити ціну. Це підтверджує загальноприйняту економічну теорію про рівновагу попиту та пропозиції на ринку. Але розглянуто з точки зору споживання гравцями. Порівняно поведінку гравців, за умови не врахування чинників зазначених вище, та продемонстровано їх необхідність при моделюванні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Жалдак, Ганна, та Анна Яценко. "АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ТА МОДЕЛЕЙ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 27 (14 листопада 2021): 145. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.27.145.

Повний текст джерела

Анотація:

УДК: 339.138; JEL Classification: M31 Мета дослідження: окреслити основні фактори та моделі поведінки споживача у сучасних умовах. Методика дослідження: Для вирішення мети, нами було: проведено аналітичне дослідження стосовно змін споживача про купівлю товарів в залежності від зміни зовнішніх та внутрішніх факторів; визначено особливості поведінки покупців враховуючи споживчі переваги продукту та структуру споживання. Результати дослідження: У статті висвітлюються як зовнішні, так і внутрішні фактори, що впливають на поведінку споживачів, описуються моделі поведінки споживачів. Проаналізовано, як компанії використовують результати дослідження поведінки споживачів у своїй діяльності. Висвітлюються основні фактори, що впливають на рішення покупця придбати товар. У статті досліджено, як споживач змінює своє рішення про купівлю товару залежно від зміни зовнішніх та внутрішніх факторів, визначили особливості поведінки споживача з урахуванням споживчих уподобань товару та структури споживання. В дослідженні представлено результати анкетування 85 осіб щодо їхнього вибору товарів побутової техніки. Наведені результати дослідження щодо того, як соціум впливає на прийняття рішення індивідом. Наукова новизна: Визначено як компанії можуть використовувати психологічні та соціально-економічні аспекти поведінки споживача у побудові процесу виробництва та розробці маркетингової стратегії. Практичне значення отриманих результатів. Виходячи з цього можна зробити висновок, що спираючись на результати дослідження поведінки споживачів, компанія зможе значно покращити процес виробництва. Практична цінність дослідження полягає в тому, що підприємство на основі результатів анкетування може відносно передбачити поведінку покупця в певних ситуаціях і відповідно до цього розробити вдалу рекламну кампанію та регулювати обсяги виробництва того чи іншого товару, що може суттєво вплинути на дохід підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

УЛЬЯНОВА, Вікторія Олегівна. "СТЕРЕОТИПИ РАДЯНСЬКОЇ І ПОСТРАДЯНСЬКОЇ ФЕМІННОСТІ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 45–49. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237862.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано особливості виявів ґендерних стереотипів української жінки різних періодів історії нашої країни на сторінках журнального періодичного видання «Радянська жінка» та «Жінка». Мета дослідження – описати мовну особистість української жінки радянських і пострадянських часів, виявити характерні ознаки першої та другої, а також проаналізувати мовний матеріал, що репрезентує ці мовні особистості на сторінках публіцистичних текстів. Предметом розгляду були особливості стереотипів, пов’язаних з українською жінкою радянської та незалежної України. Матеріал періодичних видань дає змогу зіставити «знеособлений» образ радянської жінки із нашою сучасницею в усьому розмаїтті її виявів як вільної представниці українства. Для виявлення специфічних значеннєвих моделей фемінних стереотипів, представлених в аналізованих джерелах, у роботі застосовано контекстуально-інтерпретаційний метод та контент-аналіз, а компонентний аналіз дав змогу висвітлити семантичну оригінальність кожного маркера стереотипізованих моделей мовної особистості української жінки. Результати аналізу особливостей мовної поведінки жінки уможливлюють зробити висновок про те, що провідною моделлю радянської жінки була знеособлена мовна особистість, орієнтована на трудові звершення на благо радянського суспільства; родина і жіноча природа внаслідок пропаганди залишаються на периферії. Сучасні жіночі видання намагаються показати мовну особистість української жінки у всьому розмаїтті її комунікативних, психоментальних, емоційних та інших виявів, і ця презентаційна полісемантичність відбивається і в мовному конструюванні, яке синтезує всі виражальні засоби національної мови та її впливовий потенціал.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Трумко, О. М. "МОВНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ОБРАЗІВ ДІТЕЙ У ХУДОЖНІХ ТВОРАХ І. ФРАНКА". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 164–70. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-24.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано образи дітей з погляду їхньої соціальної ролі в сім’ї, зокрема виявлено мовні засоби, які І. Франко використовує для творення образів синів і доньок. Засоби мовної репрезентації образів дітей висвітлено у зв’язку з їхнім віком: дошкільний, молодший шкільний, юнацький та дорослий. Встановлено, що у творах І. Франка подана інформація про вік дітей, соціальний статус, зовнішній вигляд (риси обличчя, розмір і колір очей, волосся, статура, одяг), риси характеру, світогляд, рівень розумових здібностей, особливості мовлення, самооцінку, поведінку в соціуму. Є інформація про схожість / несхожість із батьками, поведінку дітей у сім’ї, ставлення до них оточення. Для створення образів дітей письменник використовує іменники, прикметники / дієприкметники (виступають у ролі епітетів), числівники, дієслова, фразеологізми, метафори, порівняльні звороти тощо. Ці засоби забезпечують презентацію синів і доньок у художніх творах. Встановлено, що для дітей дошкільного віку визначальними є такі характеристики: наївний світогляд, занижена самооцінка, рівень розумових здібностей – невисокий, вони ще не вміють висловлювати свою думку та поводитися відповідно до очікувань батьків / соціуму. Діти молодшого шкільного віку мають додаткові соціальні ролі, є схожими / несхожими з батьками, у них є почуття гумору, високі інтелектуальні здібності, належна поведінка в соціумі. Для них характерні певна хворобливість і сум. Вони відчувають страх перед батьками. Діти юнацького та дорослого віку, зокрема сини, у художніх творах представлені позитивно та негативно, що показує різниця у ставленні до батьків та оточення. Доповнює негативно представлений образ сина суспільна думка, показуючи його як нечесну людину. Отже, у художніх творах І. Франка представлено образи дітей різних вікових категорій, кожна з яких має свої особливості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Варнавська, Інна. "ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Ukrainian Educational Journal, № 3 (23 січня 2022): 116–22. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-3-116-122.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті теоретично обґрунтовано необхідність формування комунікативної компетентності як важливої складової професійної компетентності майбутніх фахівців економічного напряму. Проаналізовано такі базові складові компетентностей здобувачів вищої освіти: лінгвістична (мовна), соціолінгвістична, соціокультурна, дискурсивна, стратегічна і соціальна. Зазначено, що вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» покликане забезпечити формування загальнокультурної компетентності. Наведено приклади завдань, які сприяють формуванню умінь працювати з текстами документів, правильно використовувати систему мовних норм і вибирати комунікативну поведінку відповідно до цілей і ситуацією спілкування у межах професійної сфери діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Карловас, О. А. "РОЗВИТОК МОВНОЇ СТІЙКОСТІ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ ЯК ІНДИКАТОР СФОРМОВАНОСТІ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (30 грудня 2021): 136–48. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-136-148.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто поняття мовної стійкості як риси індивідуальної та колективної мовної поведінки, важливої для збереження стабільності національної мови у двомовній ситуації нашої країни. Актуалізація питання розвитку мовної стійкості майбутніх філологів в умовах російсько-української двомовності східного регіону країни зумовлена основною метою навчання рідної мови в середній школі, яку будуть реалізовувати молоді спеціалісти, – формувати національно свідому, духовно багату мовну особистість, яка вмітиме вільно, комунікативно доцільно послуговуватись засобами рідної мови в усіх видах мовленнєвої діяльності, тобто забезпечувати належний рівень комунікативної компетенції. Аналіз мовознавчих студій засвідчив, що дотепер немає загальноприйнятого, виразного та чіткого визначення досліджуваного поняття мовної стійкості. В лінгводидактиці означену проблему розглядають з погляду формування національно-мовної / мовної / мовленнєвої особистості в умовах реалізації компетентнісного підходу до навчання української мови. Лінгвісти звертають увагу на необхідність розвитку мовної стійкості, зокрема у здобувачів вищої освіти, яка допоможе розв’язати проблему, що постає там, де процеси мовної асиміляції ставлять під загрозу існування національної мови. Переорієнтація означеної двомовності на поступове зростання груп ситуативних двомовців за рахунок російських одномовців з подальшим формуванням і розширенням україномовних середовищ дозволить надати мовному розвитку України зворотного напрямку, і вища школа має посісти одне з ключових місць у цьому процесі. Мовна стійкість є характерною рисою комунікативної поведінки мовної особистості, оскільки мова постає конструктом власної ідентичності, внутрішнім чинником позиції громадянина щодо своєї національної приналежності. У процесі вивчення мовознавчих дисциплін майбутні філологи долучаються до опосередкованої співвіднесеності з українською спільнотою, конструюючи завдяки мові національну ідентичність, яка постає перед людиною в ході формування національної самосвідомості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

ІВАНОВА, ОЛЕНА. "ОСОБИСТІСНО-РЕФЛЕКСИВНИЙ КОМПОНЕНТ АКТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПОЗИЦІЇ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ПОСЛУГ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 207–15. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-207-215.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено зміст особистісно-рефлексивного компонента активної професійної позиції фахівця сфери послуг. Зауважено, що формування активної професійної позиції майбутніх фахівців сфери послуг характеризується певним особливостями, пов’язаними із сформованістю особистісних якостей, які можна вважати професійно необхідними для фахівців зазначеного професійного спрямування. Розглянуто підходи науковців щодо розуміння активності в професійній поведінці фахівця сфери послуг. Відзначено вплив стрімкого розвитку малого бізнесу, підприємницької діяльності, комерціалізації сфери послуг на особистість сучасного фахівця сфери послуг. Виокремлено особистісні якості фахівця сфери послуг, які віднесено до особистісного та рефлексивного компонентів активної професійної позиції. Встановлено, що особистісний компонент у структурі професійно активної поведінки фахівця сфери послуг пов’язано із філософією змісту зазначеної сфери діяльності, яка вимагає від фахівця сформованості професійних якостей, які виявляються в уміннях самостійно знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, виявляти ініціативу, спілкуватись з клієнтами тощо. Акцентовано увагу на єдності змісту особистісного компонента із рефлексивними якостями. Представлено власне розуміння особистісних якостей, які можна віднести до особистісного компонента професійно активної поведінки фахівця сфери послуг: самостійність; ініціативність; самоорганізованість; гнучкість; мобільність; здатність до самовдосконалення; творчість; енергійність; організаційні здібності. Зауважено, що рефлексивний компонент є обов’язковим елементом структури професійно активної поведінки майбутнього фахівця сфери послуг. Представлено власне розуміння особистісних якостей, які можна віднести до рефлексивного компонента професійно активної поведінки фахівця сфери послуг: адекватність самооцінки особистості фахівця на всіх рівнях (фізичному, психічному, професійному); переосмислення власного досвіду; спостережливість у комунікації з клієнтом; визначення можливостей самоактуалізації у професії. Ключові слова: сфера послуг, фахівець сфери послуг, активна професійна позиція, особистісний компонент, рефлексія, рефлексивний компонент.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Aleshugina, Natalia Олександрівна, та Olena Олександрівна Zelenska. "ВПЛИВ МОДИ НА СПОЖИВЧУ ПОВЕДІНКУ ПРИ ВИБОРІ ТУРИСТИЧНОЇ ДЕСТИНАЦІЇ: УРОКИ ІСТОРІЇ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 199–203. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2-2(18)-199-203.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Володіння інформацією про особливості споживчої поведінки є необхідною запорукою успіху діяльності на ринку туристичних послуг. Постановка проблеми. В практиці туристичного бізнесу частою є проблема, коли з двох аналогічних за своїми характеристиками туристичних пропозицій одна користується успіхом у споживачів, а інша – ні. Очевидно, необхідно враховувати певні соціально-психологічні фактори, які впливають на поведінку споживачів, зокрема, модні тенденції. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема взаємодії моди та туризму є складною і комплексною. Вона носить міждисциплінарний характер. Тому, незважаючи на заклики дослідників до її вивчення [1], досліджень з даної тематики не так багато. Найбільш вагомими можна назвати праці А. Алєксандрової [1] та М. Отнюкової [2]. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Нас приваблюють проблеми практичного застосування знань про споживчу поведінку, яка формується під впливом модних віянь. Постановка завдання. Як взаємодіють мода і туризм, чи можна масовий інтерес до певних видів туризму та дестинацій називати модою, яким чином можна впливати на формування модних тенденцій для збільшення продажів власного продукту. Виклад основного матеріалу. У статті обґрунтовано відмінність проявів моди у туризмі та інших сферах людської діяльності. Розглянуто властивості моди стосовно сфери туризму. Проілюстровано, що на модний вибір брак певних ресурсів на території призначення може не впливати. Адаптовано стосовно туризму механізм здійснення модного вибору. Висновки. Знання особливостей механізму прийняття рішення споживачем під час модного вибору може допомагати впливати на його поведінку під час просування та реалізації турів. Прагнучи впровадити нові тренди на ринок туристичних послуг, необхідно оцінити готовність соціуму сприймати нововведення у пропозиції

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

СПІРІНА, Тетяна, Тетяна ЛЯХ та Валерій ПЕТРОВИЧ. "ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ НЕПОВНОЛІТНІХ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У КОНФЛІКТІ ІЗ ЗАКОНОМ". Humanitas, № 5 (12 січня 2022): 90–97. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.5.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Труднощі, які є актуальними в Україні, характерні для багатьох зарубіжних країн, адже не можна стверджувати, що усі завдання соціальної роботи успішно вирішені, наприклад, рівень злочинності серед неповнолітніх все ще залишається доволі високим. Суспільство має свою систему норм та правил, які містять вимоги до поведінки й обов’язків кожного члена суспільства. Процеси демократизації та розвитку громадянського суспільства в Україні супроводжуються змінами в соціальній сфері, соціальній політиці різних соціальних інститутів. Кожна держава зацікавлена насамперед у створенні умов для запобігання вчиненню правопорушень, а не в застосуванні покарання до винних після їх вчинення, особливо щодо неповнолітніх. Особисті якості ускладнюють оцінку ситуації, не дозволяють прийняти адекватне, відповідальне рішення, свідомо керувати своєю поведінкою та протистояти негативному впливу оточуючих. Крім того, є ймовірність, що протиправна поведінка підлітків може становити небезпеку як для неповнолітнього, так і для найближчого оточення та всього суспільства загалом. У статті проаналізовано досвід підтримки неповнолітніх, які перебувають у конфлікті із законом, в Японії, що залишається країною з найнижчим рівнем правопорушень, особливості роботи фахівців соціальної сфери з такими підлітками у США, Великобританії, Швеції, Данії, Голландії; охарактеризовано анімаційну діяльність у Франції; розглянуто концепцію «навчання на практиці» у Німеччині в рамках реалізації проєкту «Місто як школа». Узагальнюючи закордонний досвід соціально-педагогічної підтримки неповнолітніх, які перебувають у конфлікті із законом, визначено, що соціальна робота здійснюється за трьома основними напрямами: створення правового поля для діяльності інституту ювенальної юстиції; створення спеціалізованих судів, що відіграють у системі профілактики правопорушень неповнолітніх координуючу роль; створення спеціальних суб’єктів профілактики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Тіщенко, Ю. "Правовий міф у структурі правової реальності". Юридичний вісник, № 2 (21 серпня 2020): 17–24. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1698.

Повний текст джерела

Анотація:

Правовий міф займає особливе місце у ключових складниках правової реальності: правосвідомості, джерелах права, позитивному праві, правовій поведінці. Правовий міф не може бути однозначно віднесений ані до раціональних, ані до ірраціональних елементів правосвідомості, існуючи як на буденному рівні, так і у професійній правосвідомості. Водночас він здійснює сильний вплив не тільки на індивідуальну, але й на колективну й масову правосвідомість, існує й на буденному рівні, й у професійній правосвідомості. Виявлення історичних та ментальних коренів правових міфів дозволяє розглядати їх як витоки (першоджерела) сучасної правової системи України. Міфологізовані структури відображені й у історичних пам'ятках права, які діяли на території України (прикладом виступають Статути ВКЛ), й у фольклорному праві (юридичні прислів'я та інші міфологізовані усні мовні структури). Розгляд правових міфів під кутом зору джерел права показує, що вони визначають становлення позитивного права, наповнення його конкретними нормативами. Правові міфи властиві не тільки архаїчному й литовсько-руському праву, але й сучасному українському законодавству. У сучасному праві міфи існують у вигляді симуляк-рів, тобто символів, які підміняють собою відсутню реальність. У статті доводиться, що наявність міфів у позитивному праві підвищує його легітимність, оскільки дозволяє звертатись до масового підсвідомого - найбільш сталого елементу правосвідомості; виявленню місця правового міфу в механізмі детермінації правової поведінки, а також з'ясуванню міфологічних аспектів юридичної кваліфікації правових учинків. Доводиться, що правовий міф є особливим нераціональним елементом складу правового вчинку, спрямовуючи поведінку людини в певному напрямі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Liakhovich, G. V. "Інтерпретація мовної ідентичності у сучасному соціально-гуманітарному пізнанні". Grani 18, № 4 (6 березня 2015): 16–21. http://dx.doi.org/10.15421/1715072.

Повний текст джерела

Анотація:

У представленій статті автором аналізуються категорії Символічне, Реальне, Уявне психоаналітичної теорії Жака Лана у проекції на мовну проблематику. Дослідження проблематики мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціальногуманітарному пізнанні зумовлено тим, що взаємодія між Реальним, Уявним та Символічним має значний вплив на формування ідентичності. Причому цей вплив можна визначити і як щодо людини як суб’єкта мовної поведінки, і як щодо мовних феноменів. У статті пропонується аналіз робіт вітчизняних і закордонних філософів та соціологів, які досліджували цю тематику, зокрема вивчали функціонування уявного та символічного в системі соціальних та політичних відносин, в соціальній структурі та в структурі мови. Однак соціологічний аналіз категорії Символічне, Реальне, Уявне у проекції на мовну проблематику не був представлений у роботах дослідників, тому метою роботи є здійснення інтерпретації мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціальногуманітарному пізнанні в контексті наукових доробок таких дослідників, як П. Бурдьє, Е. Гіденс, Ф. де Соссюр, П. Бергер, Т. Лукман, Дж.Г. Мід. У статті запропоновано інтерпретацію мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціальногуманітарному пізнанні, яка дозволяє описати мовну ідентичність як таку, що засвоюється індивідом за допомогою оцінок, застосовується для побудови власної картини світу за допомогою символів та відтворюється за допомогою поведінки, структурованої уявними категоріями. Незважаючи на існування множини варіантів інтерпретації мовної ідентичності проекція категорій Символічне, Реальне та Уявне на мовну проблематику може стати новаторським підходом у дослідженні мовних феноменів, адже дозволяє змістити акценти з стандартизованих методик на рефлексивні з метою виявлення глибинних сенсів та кодів досліджуваного явища, феномена, процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Якимчук, М. Ю., та А. С. Багатко. "Роль невербальної комунікації у професійній діяльності адвоката". Прикарпатський юридичний вісник, № 5(34) (23 лютого 2021): 31–35. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5(34).641.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито теоретичні підходи до особливостей становлення невербальної комунікації у професійній діяльності адвоката. Проаналізувавши педагогічні та юридичні наукові праці, ми уточнили дефініцію поняття «невербальна комунікація адвоката» не тільки як уміння інтерпретувати жести та міміку партнера адвокатом і контролювати свою поведінку, а і як психічну сутність поняття особистої території людини, її зони; національні особливості поведінки партнерів, їхнє взаємне розташування під час бесіди; вміння дешифрувати значення використанням допоміжних предметів. Зокрема з'ясували, що важливими складниками комунікації адвоката є жести, за якими можна судити про психологічний стан співрозмовника. Констатовано, що інколи жестикуляція діє на підсвідомому рівні, що й допомагає адвокату під час ведення допиту. Проаналізувавши наукову педагогічну, філологічну, юридичну літературу, ми можемо констатувати, що жести умовно поділяються на такі групи: автоматичні, презентаційні та інтонаційні. У процесі дослідження нами з'ясовано, що використовувати автоматичні та презентаційні жести адвокату під час виступу потрібно обережно, адже вони можуть відвертати увагу присутніх від основної думки. У статті виокремлено невербальні засоби комунікації, зокрема мімічні, за якими можна відстежити поведінку адвоката під час виступу в судовому засіданні, а саме: протест, здивування, стурбованість, страх, гнів тощо. На нашу думку, вдалий виступ адвоката під час судового засідання залежить не тільки від високого рівня вербальної комунікації, але й від умінь правильно застосовувати невербальну. Зокрема, зазначено рекомендації для адвокатів, як правильно слухати співрозмовника, а саме: варто бути завжди уважними, прислухатися до співрозмовника, дивитися на співрозмовника, зберігати візуальний контакт, дотримуватися зручної дистанції спілкування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Kuzmuk, O. M. "Споживацька поведінка як механізм ідентичності". Grani 18, № 4 (26 березня 2015): 12–16. http://dx.doi.org/10.15421/1715071.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасному українському суспільстві процес споживання відіграє одну з основних ролей у функціонуванні механізмів соціальної диференціації та ідентифікації, і, як наслідок, формує ідеологію споживання як світоглядний простір. Споживання стає атрибутом нерівності, соціальних і культурних практик. Та є не тільки якістю детермінанти соціального статусу, а й показником культурного рівня соціальної системи. Споживацька поведінка є таким типом поведінки, за якої здатність задовольняти певні особисті потреби підміняється їх додатковою соціальною значущістю, пов’язаною з гіпертрофією оціночних функцій сфери особистого споживання. Одне і те ж саме благо, зокрема предмети домашнього інтер’єру, машина, туристична поїздка тощо, служить для одних споживачів засобом задоволення потреб, для інших засобом розвитку їх внутрішнього світу, а ще для інших – є уособленням соціального статусу, показником того, що вони живуть не «гірше за інших». Особу можна розглядати як носія певних соціальних статусів, що споживає товари і послуги. Споживання, відповідно, дозволяє особі відтворювати певну соціальну роль, наприклад, працівника, представника молодіжної субкультури, керівника підприємства. Для підтримання всіх цих ідентичностей необхідним є споживання відповідних товарів і послуг. З огляду на це актуальним є питання наявності в українському суспільстві проявів сучасної споживацької культури, в рамках якої споживання можна розглядати як соціальнокомунікативну функцію, яка має свої якіснокількісні характеристики та є механізмом конструювання ідентичності особистості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Polukhina, Marina. "ОCОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКОВОГО КОМПОНЕНТА КРИЗИ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ У РАННІЙ ДОРОСЛОСТІ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 12, № 2 (29 березня 2018): 83–98. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol12iss2pp83-98.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подані результати теоретико-емпіричного дослідження проблеми поведінкового компонента кризи професійного становлення особистості у ранній дорослості (на прикладі правоохоронців). Теоретичний аналіз проблеми показав, що поведінковий компонент кризи професійного становлення особистості проявляється в здатності приймати самостійні рішення, керувати і контролювати власну поведінку, реалізовувати набуті знання, вміння, досвід для успішного виконання професійної діяльності; а також відображає, яким саме чином криза професійного становлення впливає на повсякденне життя респондентів, її зовнішній прояв та ознаки під час спостереження. Тобто, поведінковий компонент кризи визначає можливість саморегуляції власної поведінки та діяльності, передбачає реалізацію у професійній діяльності, здатність до самоефективності та адаптивність особистості. Отримані емпіричні дані свідчать, що до особливостей поведінкового компонента кризи професійного становлення особистості у ранній дорослості можна віднести: рівень самоефективності, рівень поведінкової регуляції, вираженість комунікативного та адаптаційного потенціалу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Жуковська, А. В. "ПРАГМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ ТАКЕСИЧНИХ НОМІНАЦІЙ В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 91–98. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-14.

Повний текст джерела

Анотація:

Невербальне спілкування надає можливість людям передавати значний обсяг інформації, що дозволяє розглядати його як невід’ємний і рівноправний поряд із вербальним спілкуванням компонент акту комунікації. Універсальність невербального спілкування, його постійність і наявність у практично будь-якій сфері діяльності роблять його вирішальним як у житті, так і в художній літературі, оскільки автори останньої імітують у своїх творах комунікацію в реальному житті. Кожен вираз обличчя та кожен жест сприяють передачі загального змісту висловлювання, а отже, можна стверджувати, що мова тіла супроводжує кожен мовленнєвий акт, і, якщо навіть людина не говорить, її невербальна поведінка постійно передає інформацію, яка може мати сенс. У сучасних дослідженнях простежується тенденція до розгляду невербальних складників комунікації як функціонально необхідних компонентів художнього твору. Дотик є первинним засобом розуміння світу через фізичний контакт із ним, що забезпечується диференційованим характером тактильної модальності, яку визначаємо як перцептивну систему, опосередковану шкірною та кінестетичною аферентними субсистемами. У ході дослідження виділено шість прагматичних функцій номінацій дотику в комунікативному акті: дейктичну, адаптивну, регулятивну, емотивну, іллокутивну й когнітивну. Дейктична функція такесичних номінацій здійснюється в соціальному, просторовому й особистісному планах дейксису; адаптивна функція номінацій на позначення тактильної поведінки персонажа реалізовується шляхом їх здатності виражати тілесні потреби комуніканта; регулятивна функція виявляється в здатності такесичних номінацій керувати дискурсом на фазах встановлення, підтримки й розмикання комунікативного контакту художніх персонажів; емотивна функція розкривається в їхньому потенціалі передавати гедонічне емоційне забарвлення та інтенсифікувати експліковані вербально емоційні вияви; іллокутивна функція визначається їхньою здатністю реалізовувати прагматичний зміст, передусім директивного й експресивного характерів; когнітивна функція полягає в тому, що номінації стають індикаторами пізнавальної та інтелектуальної діяльності художнього персонажа.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Stelcer, Bogusław, Marcin Cybulski, Iryna Kryvenko, Olha Yurtsenyuk, Marta Kachmarska, Nataliya Ryshkovska, Halyna Katolyk та Przemysław Lisiński. "Особистісні та поведінкові ресурси здоров’я українських студентів, які вивчають науки про здоров’я: пілотне дослідження". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 44(47) (20 грудня 2019): 103–17. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi44(47).122.

Повний текст джерела

Анотація:

Ця наукова розвідка мала на меті дослідити поведінку щодо здоров’я, загальну самооцінку та почуття когерентності, а також зв’язок між ними у студентів Західної України, які здобувають освіту у сфері наук про здоров’я. Опитування проводилося серед студентів трьох львівських та чернівецьких університетів (N=193). Кожен учасник дослідження відповідав на запитання методик, а саме: Шкали самооцінки, Опитувальника поведінки щодо здоров’я, Шкали почуття когерентності. Для статистичного аналізу отриманих даних було використано пакет IBM SPSS 25, статистична значущість визначалася при p<0,01, р<0,05. Отримані результати свідчать про адекватні в цілому ресурси здоров’я та адекватну самооцінку респондентів. Значущих відмінностей щодо ресурсів здоров’я залежно від місця проживання чи віку досліджуваних не виявлено. З’ясовано, що є певні відмінності серед чоловіків і жінок у здійсненні практик щодо здоров’я та в способі харчування. Так, українські чоловіки молодого віку зазвичай менше дбають про своє здоров’я, водночас у них за двома із трьох вимірів почуття когерентності вищі показники, порівняно із жінками. Суттєві кореляції встановлено між рівнем самооцінки і здоровим способом життя, а також почуттям когерентності. Наявність тісного зв’язку між почуттям когерентності, поведінкою щодо здоров’я та самооцінкою студентів свідчить про те, що студенти мають ресурси для подолання стресу, який супроводжує навчання в університеті. Це також можна трактувати як хороший індикатор ефективності їхньої майбутньої діяльності у сфері охорони здоров’я. Чоловікам властиво, утім, менш відповідально ставитися до здоров’я і не просити про допомогу, доки ситуація зі здоров’ям не стане критичною. Самооцінку визначено як ключовий чинник вищих показників почуття когерентності та схильності поводитися здоров’яорієнтовано. Подальші дослідження плануються в контексті культурної адаптації методик у сфері психології здоров’я.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Shcherbakova, I. M. "МУТАЦІЙНО-ІНМУТАЦІЙНІ НАСЛІДКИ ВПЛИВУ РЕКЛАМИ НА ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 40(43) (17 листопада 2017): 186–96. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi40(43).72.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено теоретичному аналізу вітчизняних і зарубіжних досліджень впливу реклами на дитячу і підліткову цільову аудиторію. Наголошено, що діти і підлітки є найбільш незахищеними цільовими групами, на які мова реклами, маніпулятивна у своїй основі, впливає особливо сильно, спричинюючи найбільші первинні і вторинні мутаційно-інмутаційні ефекти. Увагу зосереджено на визначенні впливу реклами в контексті метатеорії маніпуляції О. М. Холода, зокрема мутаційних та інмутаційних наслідків впливу реклами. Проаналізовано власне психологічні особливості маніпулятивного впливу реклами на дітей і підлітків. Вплив реклами розглянуто під кутом зору його наслідків: як мутаційний (якщо він зумовлює зміну моделі світогляду і поведінки на краще), як абмутаційний (якщо таких змін не відбувається) і як інмутаційний (у разі зміни світогляду і моделі поведінки на гірше). У зв’язку із соціальною значущістю досліджуваної проблеми основну увагу зосереджено на стадійності впливу реклами на дітей і підлітків, зокрема на змінах у свідомості, які спричинює реклама, а також змінах, що відбуваються в поведінці. З’ясовано, що: рекламний вплив стимулює у дітей та підлітків інтерес до рекламної продукції; інтерес як мотив спонукає до практичної дії та зумовлює зміни у звичній поведінці; наслідками маніпулятивного впливу реклами на дітей через повідомлення-навіювання можуть бути інмутаційні або мутаційні зміни; за умови ж ігнорування змісту рекламного повідомлення, недостатнього бажання діяти чи браку дієвих засобів для змін вони можуть і не відбуватися (абмутація). Встановлено, що з-поміж усіх інших цільових груп споживачів рекламної продукції діти є групою потенційного, а підлітки – групою підвищеного ризику. Визначено, що вплив реклами на цільову аудиторію дітей і підлітків слід розглядати як матракаж, що провокує інмутаційні зміни поведінки, результатом яких є соціальна мімікрія. Особливу увагу приділено інмутаційним наслідкам впливу реклами на дітей і підлітків: деформації їхньої мотиваційно-потребової сфери, формуванню негативного іміджу, появі схильності до конформізму, ідеалізації віртуального світу, когнітивному дисонансу, стереотипності мислення і поведінки, підлітковому нігілізму, соціальній мімікрії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Уханова, Анастасія, та Тетяна Архипова. "Гендерні особливості агресивної поведінки в контексті психічного здоров’я старших школярів". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 179–92. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-179-192.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено результати дослідження агресивної поведінки в контексті психічного здоров’я старших школярів. Для участі в дослідженні взято групу підлітків 10-11 класів загальноосвітньої школи № 9 м. Подільськ. Обсяг вибірки склав 80 осіб: 40 дівчат та 40 юнаків. Вік респондентів: 15-16 років. Дослідження проводилося за допомогою трьох методик: методика самооцінки психічних станів за Г. Айзенком, методика дослідження агресивності А. Басса-А. Дарки та тест агресивності (опитувальник Л. Г. Почебут). Ми припустили, що агресивна поведінка респондентів чоловічої та жіночої статі може мати відмінності. Таким чином метою дослідження було визначити гендерні особливості агресивної поведінки в контексті психічного здоров’я старших школярів. Як показало дослідження, хлопчики частіше використовують фізичну агресію, а дівчата вербальну. Нами було виявлено статистично значущий зворотній зв’язок між рівнем фізичної і предметної агресії у хлопчиків старшого шкільного віку (r = - 0,388; p <0,01). В результаті аналізу взаємозв’язку між вербальною агресією та негативізмом у групі хлопчиків було встановлено прямо пропорційний статистично значущий зв’язок (r = 0,429; p < 0,01). Також прямо пропорційний зв’язок було встановлено між рівнем розвитку дратівливості і вербальної агресії (r = 0,550; p < 0,001) і між рівнем дратівливості і негативізмом респондентів чоловічої статі (r = 0,457; p < 0,01). Прямо пропорційний статистично значущий зв’язок в групі підлітків жіночої статі встановлено між ригідністю та агресивністю (r = 0,359; p < 0,05), а також між рівнем образи та агресивністю (r = 0,420; p < 0,01). Результати роботи можна використовувати, як джерело розширення фактологічної бази у вивченні феномена агресивної поведінки. Матеріали дослідження можуть бути використані для навчання майбутніх педагогів і психологів, а також для написання інших наукових робіт, які стосуються даної проблеми. Перспективами подальшого розвитку в цьому напрямі є вивчення взаємозв’язку агресивної поведінки з чинниками психічного здоров’я старших школярів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Захаренко, М. О., А. В. Хоценко, П. А. Ващенко, А. М. Шостя, А. А. Поліщук, С. О. Усенко та Б. С. Шаферівський. "ПОВЕДІНКА ЛАКТУЮЧИХ КОРІВ ЗА БЕЗПРИВ’ЯЗНО-БОКСОВОГО ВЕЛИКОГРУПОВОГО УТРИМАННЯ ТА ДІЇ ВИСОКОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 183–87. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.23.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано елементи поведінки та молочної продуктивності корів голштинської породи зарубіжної селекції під впливом високих температур повітря за безприв’язного способу утримання в корівниках каркасного типу з металоконструкцій 316 х 38 х 11 м на 250 голів у секції. Клітка призначена для одночасного утримання 1000 лактаційних корів, обладнана боксами для відпочинку, годівницями та груповими напувалками з вільним доступом тварин до корму та води. Доїння корів тричі з використанням установки «Паралель» (De Laval). Встановлено, що температура повітря та технологічні операції, такі як роздача корму та доїння, впливають на поведінку високопродуктивних лактаційних корів. Встановлено, що вплив високої температури повітря на лактаційних корів при утриманні корів в металевих конструкціях впливає на споживання води, тривалість відпочинку тварин лежачи і особливо стоячи, погіршує споживання корму. Отримані дані щодо залежності температури повітря корівника від зовнішнього умов можна пояснити вільним повітрообміном між внутрішнім і зовнішнім середовищем, який здійснюється через бічні завіси та ворота. Це підтверджується показником відносної вологості, значення якого також залежало від параметрів зовнішнього повітря. Встановлено, що відносна вологість повітря у першому корівнику з 9 до 18 години вечора знизилася з 78,3 до 53,3 %, а також знижувалась вологість зовнішнього повітря, де її значення також коливалося від 71,3 до 51,3 %. Подібну закономірність виявлено для відносної вологості повітря у другому корівнику, значення якої за вказаний період зменшилось з 69,3 до 56,3 %. Швидкість руху повітря, яка була в межах норми в обох корівниках, найменше залежала від впливу зовнішніх факторів. Отже, на основі проведених досліджень можна зробити висновок про залежність температурно-вологісного режиму повітря в корівниках каркасного типу з металевих конструкцій від параметрів зовнішнього повітря. Отримані дані необхідно враховувати при високих температурах як зовнішнього, так і внутрішнього повітря, що негативно впливає на поведінку, фізіологічні процеси та молочну продуктивність корів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Ulichev, O. S. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ВПЛИВІВ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (12 вересня 2018): 147–51. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.147.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є процеси розповсюдження інформації та інформаційних впливів у віртуальних соціальних мережах. Метою є дослідження існуючих моделей розповсюдження інформації та інформаційних впливів у віртуальних соціальних мережах, порівняння окремих моделей, виявлення характеристик та специфічних ознак, що не враховуються в існуючих моделях. Завдання: дослідити види існуючих, раніше запропонованих, моделей для моделювання інформаційних процесів в соціальних мережах, провести порівняльний аналіз для виявлення характеристик та проявів, що не враховуються в запропонованих моделях, і в той же час можуть мати суттєвий вплив на досліджувані процеси. Використаними методами є: аналіз та синтез, емпіричні методи порівняння. Отримано наступні результати: порівняння розглянутих моделей виявляє, що більшість з них не враховують індивідуальних характеристик вузла. Класичні моделі орієнтовані на дослідження певних підгруп вузлів мережі та динаміку зміни даних підгруп, при цьому всі вузли мають однакові характеристики. Практика дослідження ситуацій в реальних умовах показує суттєвість значення та впливу на процес особистих характеристик учасників процесу інформаційного обміну. В тому числі існуючі моделі не враховують і поведінки чи стратегій, що обираються окремими вузлами в ході реалізації процесів інформаційного впливу. Висновки. Щоб узагальнити поведінку конкретних учасників мережі на всю мережу, необхідно створення єдиної теорії соціальних мереж, в рамках якої можна було б вивчати методи виявлення і опису характеристик мереж, закономірності поширення цих характеристик, створення методів, що дозволяють за структурою соціальної мережі та іншими характеристиками визначати причини взаємодій учасників. Наявність великої кількості запропонованих моделей потребує комплексного підходу до порівняння та оцінки моделей. Інформаційні впливи ботів та автоматизований підхід до процесу розповсюдження інформації втрачають свою актуальність за рахунок наявності розроблених методів для розпізнавання та нейтралізації таких впливів. В ході «живого спілкування» та інформаційних процесів між людьми – вузлами мережі вирішальне значення мають характеристики окремо взятого вузла та обрана ним поведінкова стратегія для досягнення поставленої мети. Як показує проведене дослідження – більшість існуючих моделей дані аспекти не враховує.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Павленко, М. А., В. М. Руденко, І. В. Захарченко, А. О. Зінченко та В. І. Чистов. "Метод дослідження поведінки груп рухомих об’єктів з використанням клітинних автоматів". Системи озброєння і військова техніка, № 3(67) (24 вересня 2021): 98–104. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Пошук розподілених об’єктів в районах є важливим та достатньо складним завданням моніторингу при виконанні спеціальних завдань. Вирішення даного завдання полягає у розробці стратегії пошуку з використанням груп рухомих об’єктів. В якості таких груп можна розглядати пошукові групи, безпілотні системи та багато інших. Проте дослідження групової діяльності рухомих об’єктів – це відоме завдання, яке можна вирішити багатьма способами. Один із способів – пошук аналогій в живій природі, та використання механізмів, реалізованих природою в поведінці живих істот. В статті розроблена стратегія пошуку, яка ґрунтується на відтворенні природного явища групової поведінки, а саме поведінки косяка риб. Основні характерні властивості косяка риб реалізовані за допомогою клітинного автомату на двовимірній однорідній решітці з автоматами які характеризують об’єкти пошуку та груповий рухомий об’єкт. В роботі використано та описано однорідну клітинну решітку, яка не згорнута в сферу для спрощення обрахунків. Для решітки встановлені межі, які характерні для вирішення реальних завдань при пошуку об’єктів в заданій області простору. В статті розглянута діяльність однорідних групових об’єктів, проте в подальшому вдосконаленні такого підходу, можуть бути використані різнорідні та змішані групи або сукупності різнорідних груп, що будуть діяти у відповідності з наборами правил зміни станів. Використання клітинного автомату дозволяє створити довільну систему правил його роботи. Критерії, що характеризують досяжність об’єктів пошуку можуть бути модифіковані під конкретні завдання та дозволяють впливати на час та оперативність пошуку, а також створювати різні поєднання цих та інших факторів, які впливають на ефективність вирішення завдання. Дослідження такого автомату дозволяє стверджувати про можливість створення ефективного автомату пошуку маршрутів з заданими часом та точністю роботи, що може бути використано в реальних умовах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

ІГУМНОВА, Ольга, та Артем МИХАЙЛОВ. "САМОДЕСТРУКТИВНА ПОВЕДІНКА ЯК СУСПІЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН". Psychology Travelogs, № 2 (10 листопада 2021): 84–95. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2021-2-8.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано особливості самодеструктивної поведінки як одну з форм прояву, ритуалу, традиції. Описано основні форми та ідеї самодеструктивної поведінки в різних релігіях та етносах. Виявлено основні особистісні мотиви самодеструктивної поведінки як результату впливу релігійних, філософських, суспільних ідей на особистість. Виявлено, що в різних культурах, етносах, релігіях та філософських концепціях зустрічаються ідеї, постулати, що сприяють формуванню у людини самодеструктивної поведінки. При цьому біль, страждання, а іноді і смерть розглядаються як благо, як те, що сприяє розвитку, очищенню особистості або суспільства в цілому. Самодеструктивну поведінку як одну із форм ритуалу, традиції або філософської концепції можна зустріти в історії майже усіх етносів, а деякі з цих традицій зберігаються донині, наприклад, сепуку, ритуальні самобичування та інші. Виявлено, що самокатування відоме в різних культурах та релігіях, може нести функцію обряду, традиції, поклоніння, спокути гріхів, відновлення честі, ініціації тощо. Самокатування може здійснюватись різними методами: самопорізи, самопобиття, «умертвіння плоті» і завжди несе шкоду здоров’ю не тільки в формі поранень, але й виникненням можливих інфекцій, порушення функціонування органів, а іноді і смерті. Розглянуто самодеструктивні традиції і звичаї, що пов’язані із тугою за померлим родичем, що зустрічались у слов'янських і кавказьких народів. Виявлено, що аскетизм як спосіб життя, що передбачає відмову від зайвих матеріальних благ не є самодеструктивним, але існують окремі особи та групи людей, що окрім відмови від зайвих матеріальних благ практикують аскетизм через самопобиття, голодування, «умертвіння плоті», самогубство та інші самодеструктивні дії. Виявлено, що вживання алкоголю також являється поширеною формою самодеструктивної поведінки, відомою ще з стародавніх часів, коли люди регулярно вживали пиво та вино. Вино, бражка та інші алкогольні напої були поширені серед більшості народів, що проживали на території сучасної Європи, а традиція вживати спиртне на великі свята зберігається і донині. Алкоголь також відомий в обрядах папуасів Нової Гвінеї, а в Стародавній Русі люди вживали бражку невеликими ковткам за великим столом. Майже всі види самодеструктивної поведінки, не дивлячись на їх культурне підґрунтя, пов’язані з особистими потребами та інтересами людей, таких як: захищеність, саморозвиток, досягнення духовного очищення тощо, але ігнорують потреби у виживанні, здоров’ї, добробуті. Зроблено висновок, що в деяких традиціях, обрядах, культурах практикувались і практикуються сьогодні самодеструктивні дії. Усі самодеструктивні дії виправдані моральними, духовними та суспільними цінностями і мають сакральне значення для людей. Визначено перспективи подальших досліджень, що полягають у аналізі самодеструктивної поведінки як результату впливу неформальних груп, сучасних сект, кримінальних угрупувань, а також особливості вживання наркотичних засобів, визначення чинників масових самогубств та інших форм самодеструктивної поведінки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Пантілеєнко, К. С. "ОСОБЛИВОСТІ ТЛУМАЧЕННЯ ЛЕКСИКИ В СУЧАСНОМУ СЛОВНИКУ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-8.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – розкрити питання історичної важливості формування слів і тлумачень у словнику, а також розташування та тлумачення слів, підходи до того, як визначати критерії класифікації слів, крім тлумачень, що існують у самій реальності, а також їх вираження у змістах і поняттях. Також у статті порушено питання системного поняття в словниках і їх ідеографічні особливості, розглядаються особливості гендерної лексики російської мови на матеріалі тлумачного словника. Саме така лексика пояснює, як фактичний вплив соціально-культурних та мовних чинників визначає ставлення суспільства до чоловічого та жіночого сприйняття слів. Основними ідеографічними галузями лексики є професії, хобі і захоплення. Наукова новизна статті – розкрити традиційні та новітні підходи щодо питання ідеографічного аспекту мови, в цьому разі – на прикладі лексики, пов’язаної з гендером. У статті підкреслено універсальні закономірності та національно-специфічні розбіжності під час тлумачення понять, їх функціонування в мові та мовленні. Також досліджуються галузі стосовно різних аспектів формування дійсності свідомості і явності логіки без урахування гендерних факторів (на прикладі тлумачення професій, хобі та вподобань). У статті виокремлено універсальні закономірності та національно-специфічні розбіжності під час тлумачення понять у словнику і їх функціонування в мові. Гендерні дослідження дають можливість проаналізувати соціально- культурні та мовні чинники, що визначають ставлення суспільства до чоловіків і жінок, а також поведінку індивідів у зв’язку з причетністю до певної статі і стереотипні уявлення чоловічих і жіночих якостей, тобто все те, що переводить проблематику статі зі сфери біології у соціальну. В результаті походження, сенсу і вживання у мові суспільство коригує мовну свідомість людини, диференціюючи в мові і менталітеті соціальну природу і положення статей, наказуючи людині прагнути до певних моделей поведінки, про які спочатку вона може і не підозрювати. У практичній частині статті представлено фрагмент тлумачного словника сучасної російської мови, в якому розкрито особливості категорії роду, безпосередньо пов’язаної з категорією роду і гендерною відмінністю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Колянко, О. В. "СТРУКТУРА КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ОРГАНІЗАЦІЇ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 81–85. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття розглядає роль системи цінностей, переконань, очікувань, символів, а також ділових принципів, норм поведінки, традицій, ритуалів, які склалися в організації або її підрозділах за час діяльності та які приймаються більшістю співробітників. В основному корпоративна культура - невидима частина органі-зації. Вона має певну структуру, яку можна вважати багаторівневою. Кожен рівень має склад певних елеме-нтів, але границі між елементами корпоративної культури розмиті. Корпоративна культура є чинником, що сприяє зростанню потенціалу працівників і довготривалому процвітанню, стійкості організаційних структур, злагодженої і творчої роботи персоналу з повною віддачею. Саме корпоративна культура може надавати неформальної легітимності певним методам управління та підтримувати мотивацію та працеспроможність персоналу. Корпоративна культура представлена як багаторівнева структура з вертикальними і горизон-тальними, прямими і зворотними зв’язками. Над нею і поза нею стоїть мораль як надкорпоративне і надпер-сональне поняття. Слід відзначити важливість зовнішніх проявів корпоративної культури, таких як товарний знак, фірмовий стиль, ритуали і свята, герої і міфи, стиль поведінки. Зроблено висновок про те, що корпора-тивна культура, що виступає одним із основних чинників, які визначають процес функціонування організації і поведінку її членів, може розглядатися, з одного боку, як продукт функціонування організації, а з іншої, - як основа її формування. Чим ефективніше працює організація, тим більше вона сприяє зростанню матеріальних і духовних благ її співробітників, усього суспільства, тим більший внесок у цю роботу власне корпоративної культури, тим більшою мірою конвергують, зближаються ці аспекти. Доведено, що з розвитком духовного і матеріального виробництва, інтелектуально-освітнього компонента трудового потенціалу суттєво зростає роль корпоративної культури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Долинний, Сергій. "Конфліктогенність поведінки підлітків у сучасному кіберпросторі". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(54) (2021): 64–73. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-64-73.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зазначено, що процес навчання і виховання, як і будь-який процес, зумовлений розвитком особистості і міжособистісних взаємин та неможливий без суперечностей і конфліктів. Сучасна молодь інтегрована у світовий цифровий простір і відповідно зазнає різних загроз і негативних впливів, пов’язаних з розвитком кіберпростору. Конфронтація із учнями підліткового віку, умови життя яких сьогодні не можна назвати сприятливими, є звичайною складовою шкільної реальності. Природно, що в процесі цієї взаємодії постійно виникають труднощі, проблеми і суперечності. В аспекті цього визначено методики вимірювання проявів внутрішньої конфліктності, представлено і апробовано відповідний комплекс методів психодіагностики. Аналіз проблеми дозволяє стверджувати, що характер перебігу конфлікту в межах кібепростору визначають суперечності між суб’єктами взаємодії, які виражають інтенсивність наростання конфлікту. Будь-який конфлікт проявляється (імпліцитно чи експліцитно) на трьох рівнях: когнітивному, регулятивному та комунікативному. Емпірично визначено, що існує зв'язок між типом акцентуації і стратегією поведінки підлітка в конфліктній ситуації (внутрішня конфліктність) а саме: така акцентуація, як гіпертимність пов'язана з суперництвом, екзальтованість пов'язана зі стратегією поведінки «компроміс», циклотимність пов'язана з униканням і пристосуванням, підтвердилася. Отож в основі підвищеної внутрішньої конфліктності підлітка є деструктивна акцентуйованість у його характері та поведінці. Конфліктогенність як індивідуально-особистісна риса характеру визначається як соціально-психологічний та психолого-педагогічний феномен, якому притаманні такі ознаки: наявність суперечностей між інтересами, цінностями, цілями, поглядами, мотивами опонентів; протидія суб’єктів конфлікту тощо. У висновках зазначено, що кіберпростір, з одного боку, призводить до розширення контактів, можливостей обміну соціокультурними цінностями, породження і реалізації нових форм символічного досвіду, розвитку процесів уяви, інтенсифікації вивчення іноземних мов і ряду інших позитивних ефектів, з іншого боку, нажаль, він може привести до «залежності», сприяючи звуженню інтересів, відходу від реальності, захопленістю комп'ютерними іграми, соціальної ізоляції, ослабленням емоційних реакцій. Ключові слова: конфліктогенність поведінки, підлітковий вік, кіберпростір, внутрішньоособистісний конфлікт, психологічний комфорт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Вавринюк, Тетяна. "Екстралінгвістичні засоби психологізму в художньому тексті". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 11 (19 вересня 2018): 109–17. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2036.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про мовне вираження емотивної поведінки літературних героїв. Акцентовано на тому, що у художніх текстах лексеми на позначення невербальної поведінки персонажів є засобами змалювання їх психологічного стану, стилізацією живого безпосереднього спілкування. Обґрунтовано думку, що відтворення таких екстралінгвістичних засобів, як тембр та гучність голосу, дихання, сміх тощо допомагають авторові розкрити внутрішній світ персонажів, а відтак поглиблюють психологізм твору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

ПОПЕЛЮШКО, Роман, та Вікторія СКОРОПАД. "ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Psychology Travelogs, № 2 (10 листопада 2021): 158–72. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2021-2-14.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проаналізовано деякі особливості психологічного впливу засобів масової інформації на дітей дошкільного віку. Наголошено на тому, що більшість дітей в дуже швидко можуть скопіювати звички і манеру поведінки улюбленого мультиплікаційного чи кіногероя або ведучого якої-небудь популярної телепередачі, проспівати рекламну пісеньку, розповісти, що саме вони дізналися із засобів масової інформації, але ці знання можуть також включати всякого роду негативну інформацію. Констатовано, що у мультфільмах та фільмах, відео- та інтернет іграх дитина несвідомо реалізує певні свої потреби, тому надмірне захоплення відео, інтернет та телебаченням виникає тільки у тих дітей, які відчувають труднощі в адаптації до дійсності, і не можуть вирішити ці труднощі у реальному житті. Також наголошено на тому, що необхідно звернути увагу, на спеціальні прийоми, які часто використовуються в закордонних мультфільмах і які здатні ввести дитину в гіпнотичний стан. В результаті проведеного аналізу психологічного впливу засобів масової інформації на дітей дошкільного віку, можна відзначити, що після численних і тривалих досліджень, з використанням найрізноманітніших методів і прийомів, ступінь впливу ЗМІ на агресивну поведінку дітей ще не повною мірою з’ясований. Також підкреслено, що ці дослідження носять фрагментарний (а іноді і зовсім не науковий), безсистемний характер. Проте, окремі аргументи і факти говорять на користь того, що ЗМІ, безумовно впливають на психіку людини, зокрема, провокують її агресивну поведінку (особливо це помітно на прикладі дітей дошкільного віку). Наголошено на тому, що процес аналізу психологічного впливу засобів масової інформації на дітей дошкільного віку, з кожним роком набирає оберти, тому більш глибоке вивчення психологічного впливу ЗМІ на виникнення агресивності у дітей дошкільного віку, потребує детального його дослідження та вдосконалення методів та прийомів корекції цієї агресивності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Рудишин, С. "Мова в Україні: погляд із позицій рефлекторної теорії поведінки та психолінгвістики". Українське слово і сучасність, № 5 (9), травень (2015): 36–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

ВІНТЮК, Юрій. "ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (17 серпня 2020): 27–49. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.397.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено можливості і особливості застосування дослідницького підходу до підготовки майбутніх фахових психологів у ВНЗ в сучасних умовах. Здійснений огляд наукових публікацій за обраною темою; з’ясовано основні теоретичні положення щодо впровадження дослідницького підходу в освітній процес. Встановлено особливості застосування дослідницького підходу в навчанні, зокрема, до підготовки фахівців різних спеціальностей у ВНЗ. Розглянуті можливості й особливості застосування дослідницького підходу при підготовці майбутніх фахових психологів. Зокрема, при викладанні кожної теми, передбаченої навчальною програмою, можна використовувати елементи як аналітичного, так і емпіричного дослідження. Показано, як можна застосовувати елементи аналітичного дослідження при викладі теоретичного матеріалу з певної теми: дізнатися думку студентів із певного приводу, вислухати їхні пропозиції, спробувати виявити наявні труднощі, запропонувати знайти способи їхнього вирішення тощо. Вказано способи формування дослідницької компетентності студентів у практичній навчальній діяльності: виконання завдань зі спостереження за певними психічними явищами, поведінкою оточуючих, здійснення логічного аналізу, самоспостереження за власними психічними проявами; здійснення студентами самостійного усного і письмового опитування для збору необхідних даних, проведення індивідуального та групового інтерв’ю, для збору необхідних дослідних даних; а також проведення тестування, здійснення психологічного аналізу, як певних ситуацій, так і поведінки, індивідуальних особливостей; перегляд навчальних відеоматеріалів про різні психологічні дослідження; проведення експериментальних досліджень а ще оцінка перспективних напрямків для подальших досліджень, формулювання проблем, висунення гіпотез, постановка завдань, вибір необхідних методів для досліджень тощо. Зроблені висновки з проведеної роботи і намічені перспективи подальших досліджень у даному напрямку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Кужелєв, М. О., та А. В. Нечипоренко. "ВПЛИВ ПОВЕДІНКОВИХ ФАКТОРІВ НА УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ КОРПОРАЦІЇ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 2 (27 листопада 2018): 154–68. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2018.154-168.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто теоретичні підходи щодо поведінкових аспектів корпоративного управління. Досліджено вплив поведінкових факторів на управління фінансовою діяльністю корпорації, зокрема прийняття фінансових рішень суб’єктами корпоративних відносин. Значна увага приділяється соціально-психологічним детермінантам поведінки корпорації в умовах динамічного зовнішнього середовища. Виявлено, що, знаючи основні причини нераціональних дій суб’єктів корпоративних відносин, можна передбачити і контролювати подібні ситуації, в результаті чого уникати негативних наслідків ірраціональної поведінки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Makarets, Iuliya. "On the question of the language behavior of Kyivans in sociolinguistic dimensions." Actual issues of Ukrainian linguistics theory and practice, no. 41 (2020): 24–41. http://dx.doi.org/10.17721/apultp.2020.41.24-41.

Повний текст джерела

Анотація:

The article presents the results of a survey conducted within the project under the grant of the President of Ukraine F82 "Linguo-sociological monitoring of the dynamics of the structure and status of the Ukrainian language in modern times" (2019). The study involved 400 Kyivans 18 to 65 years old. The main goal was to supplement the sociolinguistic studies of the language situation of Ukraine of recent years with new data, but not to duplicate them. Till now, researchers focus on the language of everyday communication of respondents, on the native language of their parents, on the language of communication in the family, with friends and in professional life. Therefore, 10 questions were selected for the questionnaire, which should reveal the status perception of language and language guidelines of the respondents. The obtained data show, that the native language self-determination of Kyivans not always determines their language behavior. 73.25% of respondents called Ukrainian their native language, but the informational and cultural space in which they live remains mostly bilingual or Russian-language. 79.75% of respondents said, that the state should support functioning of the Ukrainian language, which should indicate a fairly high value attitude to the language. However, 32% consider the measures, that were taken by the state to ensure the functioning of the Ukrainian language, for example, in media, which so far were predominantly Russian- language, needless and 22% say, that the quota did not affect the situation in any way. More than 32% of Ukrainians six months after the adoption of the new version of the spelling standard did not acquaint with it or even did not hear about it at all, which indicates indifference to language development. There is significant percentage of those, who do not see value in the national language and are not aware of the need for public language policy aimed at supporting it. This indicates an insufficient level of language consciousness of Ukrainians. Reflections on the Ukrainian language are mostly caused by the fact, that it is a frequent subject of political debate, rather than by awareness of its essence as a cultural and nation-building factor. Therefore, there is an urgent need to shift the emphasis in its perception from its purely political role to cultural and value essence.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Мельничук, Галина Миколаївна. "Типологічна класифікація німецьких та українських паралінгвістичних фразеологізмів". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 1 (16 жовтня 2013): 299–304. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i1.545.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто німецькі та українські паралінгвістичні фразеологізми як специфічні мовні номінації на позначення невербальної поведінки людини. Зроблено спробу типологічного упорядкування досліджуваних одиниць відповідно до визначених критеріїв.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Гаваза, Андрій. "СВІТОВИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ ПРОТИМІННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА МОЖЛИВІСТЬ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ЙОГО В УКРАЇНІ". Науковий вісник: Державне управління 1, № 7 (15 березня 2021): 40–65. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-1(7)-40-65.

Повний текст джерела

Анотація:

За результатами опрацювання масиву наукової інформації з досліджуваної проблеми нами встановлено, що в Україні. прийнято ДСТУ-П 8820:2018. - Протимінна діяльність. Процеси управління. Основні положення. Національний стандарт України. Цей стандарт установлює основні положення щодо процесів управління в сфері протимінної діяльності під час організації заходів забезпечення захисту населення від впливу вибухонебезпечних предметів, що ґрунтується на основі нормативних документів Організації Об’єднаних Націй з протимінної діяльності (IMAS) з метою впровадження міжнародних вимог з протимінної діяльності в Україні. У нормативних документах Організації Об’єднаних Націй з протимінної діяльності (IMAS) наведено визначення освіти щодо небезпеки протипіхотних мін Mine Risk Education (MRE) як діяльності, що спрямована на зменшення ризику травмування внаслідок дії мін і вибухонебезпечних предметів (далы – ВНП) шляхом підвищення обізнаності та сприяння змінам поведінки населення, включаючи розповсюдження публічної інформації, освіту та навчання та зв'язок із протимінними діями в громаді. Певним чином можна провести паралель з існуючим в Україні інформуванням населення про небезпеки, пов’язані з мінами та вибухонебезпечними залишками війни (ІНРМ), що гарантує обізнаність місцевого населення з різновидами ризику, створюваного мінами та ВНП, моделлю поведінки, яка знижує ризик для людей, майна і навколишнього середовища. Досліджено досвід країн, які впроваджують програми навчання щодо мінних небезпек. Основна увага в цих програмах приділяється впливу на поведінку тих, хто безпосередньо постраждав від забруднення територій мінами. Приклад Хорватії та Боснії і Герцеговини вказує на застосування більш різноманітних підходів, включаючи залучення журналістів, місцевих знаменитостей, туристів та широку громадськість з метою формування позитивних зразків поведінки для місцевого населення. Ефективним визначено метод «chield-to-chield». Визначено, що зміст інформаційних матеріалів категорізують залежно від цільових аудиторій. Інформаційні матеріали мають бути прийнятними в культурному, мовному та соціальному відношенні й мати позитивний характер та надавати населенню відчути, що заходи, які пропонують в інформаційних матеріалах, можуть убезпечити безпеку їх життя. Засвідчено важливість інтегрування ІНРМ до навчальних програм всіх закладів освіти країни та необхідності підготовки викладацького складу й придбання відповідних навчальних матеріалів для більш якісного викладання цього вкрай важливого матеріалу для формування безпекового середовища.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

ПОПОВИЧ, Данило, Анастасія ПЕТРИКІВ, Леся ЧЕПЕСЮК, Оксана ШЕВЧУК, Наталя ФАЛОВИЧ, Микола МАЯК та Наталя ПЕТРИНЮК. "ВИМІРЮВАННЯ КОМФОРТУ В ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 17 (14 листопада 2021): 117–26. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.641.

Повний текст джерела

Анотація:

Хоча комфорт є одним з найважливіших чинників, що формують попит на громадський транспорт, чинники зручності часто не помічаються при проектуванні транспортної мережі та оцінці ефективності. У міському пасажирському транспорті, особливо у містах середнього розміру, вибір способу подорожі пасажирів залежить від багатьох важливих показників, окрім тривалості подорожі. Для того, щоб покращити розуміння кількісних та якісних показників у використанні громадського транспорту, дизайн транспортних послуг повинен відповідати рівню обслуговування, очікуваному клієнтами, що забезпечить найкращу капіталізацію впровадження транспортних послуг. Це дослідження є основою для формулювання політики пасажирських перевезень у громадському транспорті з точки зору максимального комфорту населення та розробило основу для вимірювання найважливіших факторів зручності громадського транспорту, мінімального дискомфорту та максимальної безпеки. На основі польових досліджень із застосуванням детермінант дискомфорту та ваги визначено кількісний показник сприйняття комфорту в мережі громадського транспорту Тернополя, за допомогою якого можна прогнозувати поведінку пасажирів при користуванні міським громадським транспортом. Такий показник можна використовувати для прогнозування поведінки пасажирів під час користування громадським транспортом. Результати дослідження можуть бути використані як інструмент для планування та функціонування міської транспортної мережі. Визначення загального комфорту системи громадського транспорту є змінним, що залежить від факторів, найважливішим з яких є щільність пасажирів у салонах переповнених транспортних засобів. З огляду на багатостандартний аналіз транспортної мережі типових міст, показників руху громади – дискомфорту, завантаженості транспортних засобів, середнього часу руху, середньої відстані, оптимізаційний проект мережі громадського транспорту рекомендується розглядати цю групу індикатори комфорту. Результати дослідження є основою для розуміння ставлення пасажирів та сприйняття комфорту громадського транспорту та можуть бути використані як інструмент для планування та функціонування мережі міського транспорту середніх розмірів. Ключові слова: пасажирські перевезення, маршрут, рівень комфорту, громадський транспорт, пасажиропотік, транспортна мережа

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Ковбасюк, Л. А. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ НОВИХ ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ В ЧАСИ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 173–79. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-27.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена процесу вербалізації нових правил поведінки в сучасному німецькому суспільстві під час пандемії коронавірусу. У статті складено корпус одиниць аналізу, досліджено вибрані одиниці у площині когнітивної семантики, вивчено найпоширеніші шляхи їхнього утворення під час пандемії COVID-19, проаналізовано структуру, семантику, походження та функціонування мовних одиниць у німецькому електронному медіадискурсі. Мовні одиниці дослідження є неологізмами та вербалізують у німецькомовній картині світу такі концептосфери, як: 1) ПРИВАТНА СФЕРА: ДИСТАНЦІЮВАННЯ, ВІТАННЯ / ЕТИКЕТ, ГІГІЄНА, КОНТАКТИ / ВІДВІДУВАННЯ, 2) ПРОФЕСІЙНА СФЕРА (РОБОТА, НАВЧАННЯ): ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА РОБОТІ, ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ, 3) СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ: БУТТЯ, СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ, СТРАТЕГІЯ, ЗАПОБІГАННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЮ ХВОРОБИ. Аналіз показав, що мовні одиниці, які широко використовуються під час пандемії коронавірусу в сучасній Німеччині для позначення нових правил поведінки, утворюються трьома шляхами: 1) шляхом словотвірної номінації, 2) шляхом запозичення; 3) шляхом утворення фразеологічних одиниць. За допомогою словотвірної номінації утворено 68% одиниць аналізу. Під час дослідження нами встановлено, що проаналізовані одиниці утворюються насамперед шляхом словоскладання та є детермінативними композитами. Особливу групу складних слів утворюють так звані гібридні композити, складовою частиною яких обов’язково є запозичення з англійської мови, латинської або грецької. Запозичені номінативні одиниці становлять 20% корпусу. Шляхом первинного утворення фразеологічних одиниць виникло 12% одиниць вивчення. У проаналізованому корпусі наявні концептуальні метафори, що роблять мову експресивною та виразною. Особлива увага в роботі приділяється прагматичним функціям мовних одиниць дослідження в сучасному німецькому медіадискурсі, а саме в електронному журналі Focus. Перспективою майбутніх досліджень може бути контрастивне вивчення вербалізації нових правил поведінки під час пандемії коронавірусу в німецькій та українській мовах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Vukolova, K. V. "Impact of the social categories on the speech of the individuals and language behaviour." Alfred Nobel University Journal of Philoligy 12 (2016): 205–11. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2016-0-12-205-211.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Koknova, T. A., and L. A. Ovcharova. "The fundamental nature of "gender" category and its influence on the linguistic behavior of the individual." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University, no. 2 (325) (2019): 73–80. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2019-2(325)-73-80.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

ДУРМАНЕНКО, Є. А. "КОМУНІКАТИВНА КУЛЬТУРА ЯК КРИТЕРІЙ СФОРМОВАНОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИХОВАТЕЛЯ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 84–90. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Формування та діагностика реального стану сформованості соціальної компетентності майбутніх вихователів сучасного закладу дошкільної освіти є надзвичайно актуальною проблемою сьогодення, оскільки від її розв’язання залежить успішність соціалізації підростаючого покоління. У статті проаналізовано різні підходи до визначення змісту поняття професійної компетентності майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти, її структури. Визначено поняття соціальної компетентності та її ролі в професійній діяльності вихователя закладу дошкільної освіти. Метою статті є сутнісно-функційний аналіз поняття «комунікативна культура» як одного з важливих критеріїв сформованості соціальної компетентності майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти. Окреслено методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація. Комунікативну культуру майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти визначено як набуту якість особистості, яка забезпечує реалізацію всіх складових частин спілкування та характеризується системою комунікативних знань, умінь, досвіду й здатностей, що забезпечують мовну комунікативну поведінку, орієнтацію в комунікативній ситуації, вибір необхідного стилю поведінки для досягнення мети комунікативного акту, аргументацію власної життєвої та соціальної позиції, конструктивне ведення ділових переговорів і продуктивну співпрацю в ході вирішення різних (у тому числі й професійних) завдань. Комунікативна культура майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти формується в процесі професійної підготовки. Реалізуючи низку важливих функцій, комунікативна культура може слугувати критерієм визначення стану сформованості соціальної компетентності майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти. Подальшого дослідження потребує розробка методичного інструментарію та рекомендацій щодо визначення стану сформованості соціальної компетентності майбутніх вихователів засобами показників комунікативної культури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Веркалець, І. Д. "ЮРИДИЧНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ФУНКЦІЙ ПРАВАВ КОНТЕКСТІ ЗАГАЛЬНОГО РІВНЯ ПРАВОСВІДОМОСТІ". Прикарпатський юридичний вісник 1, № 4(29) (10 квітня 2020): 23–27. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).388.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано особливості юридичного закріплення функцій права. Охарактеризовано зміст функцій сучасного українського права та їх реалізації в контексті правової свідомості. З’ясовано, що функція виражає найбільш істотні, головні риси права і спрямована на здійснення корінних завдань, що стоять перед правом на даному етапі його розвитку. Функція права виявляє, як було вже зазначено, напрям його активного впливу, покликаного впорядкувати певний вид суспільних відносин. Функціональність права є його інтегральною та універсальною характеристикою, вираженням його природи і характерна для будь-якої правової системи на всіх історичних етапах її розвитку. Функція права виявляються водночас у суспільному бутті й у свідомості індивіда. Визначено, що основне призначення права полягає саме в регулюванні суспільних відносин, натомість правосвідомість суспільні відносини безпосередньо не регулює, її регулятивна сила спрямована на внутрішній світ людини, її переконання та оцінки. Інакше кажучи, правосвідомість регулює поведінку людей: правосвідомість можна розглядати як спосіб впливу права через свідомість окремих індивідів на закріплення навичок їхньої правової позитивної поведінки. Таким чином, вплив правосвідомості на суспільні відносини є опосередкованим: прямо впливаючи на поведінку людей, правосвідомість впливає і на суспільні відносини, що виникають між ними. У зв’язку з цим вважаємо, що визначення функцій правосвідомості потребує уточнення щодо об’єкта впливу даного феномену. Наголошено, що форма реалізації функцій права, виступаючи характеристикою функцій права в зовні, що виражається в ефективності й результативності правового впливу, повинна відповідати виключно об’єктивним критеріям. Інакше дуже складно буде оцінити ефективність правового впливу загалом і кожної функції права окремо. Зроблено висновок, що право має соціальну цінність тільки тоді, коли воно чинить реальну, а не номінальну дію на стан суспільних відносин, підвищує якість державних органів та інститутів громадянського суспільства. При цьому саме якість реалізації функцій права як динамічної складової частини правосвідомості, на наш погляд, має ключове значення під час визначення міри ефективності сучасного українського права.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Березовська-Савчук, Наталя, та Любов Цоуфал. "Лінгводидактичні засади формування комунікативної компетентності у процесі вивчення української мови професійного спілкування". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 20 (20 грудня 2019): 157–70. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v20i0.3701.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано процес формування комунікативної компетентності під час вивчення курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)”, названо чинники успішної комунікації в професійній діяльності, запропоновано систему завдань, яка сприятиме виробленню вмінь і навичок успішної мовленнєвої поведінки. Акцентовано на тому, що ефективне формування комунікативної компетентності майбутніх учителів залежить від розвитку мовної особистості, актуалізації найважливіших теоретичних відомостей, моделювання мовних ситуацій, які вимагають від здобувачів вищої освіти правильної комунікативної поведінки, стимулюють комунікативну активність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Kravets, A. Y. "Витоки біополітики як нового напрямку наукових досліджень у межах вітчизняної політичної науки". Grani 19, № 3 (19 лютого 2016): 68–72. http://dx.doi.org/10.15421/1716062.

Повний текст джерела

Анотація:

Основною метою є дослідження витоків біополітики як нового напрямку наукових досліджень у межах вітчизняної політичної науки. З’ясовано, що в науковому співтоваристві й досі не вироблено чіткого уявлення про витоки цієї наукової дисципліни: одні біополітики бачать їх в еволюції біологічного знання, інші – підкреслюють важливу роль політичних концепцій. Запропоновано комплексний підхід до цієї проблематики, де до витоків біополітики можна віднести філософські, біологічні, політичні та психологічні концепції від античного періоду до сучасності, що сприяє уточненню наукового знання стосовно цієї проблематики, підкреслює міждисциплінарний статус цієї дисципліни і конкретизує сферу її наукового інтересу. З’ясовано, що біополітика – це міждисциплінарна галузь знання в межах вітчизняної політичної науки, яка поєднує безліч напрямів досліджень: витоки та еволюція політичної поведінки людини, психофізіологічні аспекти такої поведінки, роль виховання і соціальних норм у трансформації соціальної та політичної поведінки, вплив політичної поведінки на політичний процес тощо. Запропоновано визначення біополітики як суміжної дисципліни, що досліджує «людину політичну» як біологічний вид з акцентом на психофізіологічних механізмах політичної поведінки та їх впливом на політичний процес.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Єрьоменко, І. В. "КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 97, № 4 (30 вересня 2020): 76–85. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-97-4-76-85.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена виявленню комунікативних маркерів корпоративної культури. В статті розглянуто становлення корпоративної культури та надано поняття корпоративної культури, яке нам більше підходить в комунікативному аспекті. Розглянуто 10 основних критеріїв, що характеризують організаційну культуру, серед них: особиста ініціатива, ступінь ризику, направленість та узгодженість дій, керувальна підтримка, контроль, ідентичність, система винагородження, конфліктність та моделі взаємодії. За такими критеріями можна оцінити або скласти уяву про будь-яку організацію. Проведено аналіз робочого дня робітника компанії, який показав, що 90% робочого часу витрачається на комунікацію або спілкування. Розглянуто поняття комунікації та установлено поняття корпоративної комунікації. Виявлено три основних види корпоративної комунікації: індивідуальний, груповий і масовий. Визначені поняття формальної і неформальної комунікації. Освітлено правила будування стратегії і тактики мовної поведінки, на основі яких виокремлено комунікативні маркери корпоративної культури: накази і директиви; консультації робітників; співбесіди з новими співробітниками; оцінка роботи персоналу (похвала, зауваження, погроза); підвищення мотивації співробітників; аналіз проблем і вирішення конфліктів; створення робочих груп і керування ними; демократичний стиль спілкування; маніпуляція; мовні особливості на неділових зустрічах. Виявлено основні комунікативні маркери корпоративної культури комерційних компаній та військових організаціяй України: демократичний стиль спілкування; реакція на похвалу; зауваження; погроза; маніпуляція; мовні особливості на неділових зустрічах. З’ясовано, що гендерні маркери також використовуються для оптимізації втілення комунікативно-прагматичних інтенцій. Проведено аналіз спілкування в комерційній компанії та військовій організації. З’ясовано, що у військовій організації не існує неформальної комунікації, в той час як в комерційній організації навпаки більше використовується неформальна комунікація. Майже кожна організація має свою власну мову спілкування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Мельник, B., К. Мельник та Б. Шульга. "Дослідження моделювання ідентифікатора емоцій людини за допомогою згорткової нейронної мережі з використанням KERAS". КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, № 36 (26 листопада 2019): 109–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-36-11.

Повний текст джерела

Анотація:

В даній статті наведено результати досліджень визначення емоцій людини за допомогою нейронних мереж. Розробка моделі для аналізу зображень проводилась за допомогою TensorFlow, а тренування реалізовувалось з використанням Keras. Вхідні дані використано з архіву kaggle.com - FER2013. Для аналізу зображеннь використано бібліотеку OpenCV. Мова програмування – Python 3. Даний набір інструментів вважається найпопулярнішим і найзручнішим для побудови нейронних мереж, а також систем глибинного навчання. Нейронні мережі і машинне навчання - найпопулярніші технології на даний момент. Особливо великих результатів можна досягнути поєднуючи цю технологію з іншими відомими – наприклад, з технологією об’єктно-орієнтованого програмування. Це поєднання технологій має широкий спектр застосування в різних областях, починаючи від звичайних фотосвітлин викладених в соціальних мережах, і закінчуючи контролем поведінки громадян держави або навіть планети. Аналіз емоцій дає можливість продуктовим і рекламним компаніям значно збільшити об’єм продаж, що в свою чергу збільшить прибутки [12]. Бути геніальним співбесідником, маючи можливість маніпулювати людьми знаючи що вони думають, проводити стрес-тести співробітників та оцінювати їхню реакцію, визначати реакцію людини на рекламу, оголошення, промову збирати обробляти і робити висновки. Список сфер використання обмежений лише фантазією і очікуємим результатом, тому тема цієї наукової роботи є актуальною.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Поведінка мовна"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями