Добірка наукової літератури з теми "Побудова блокчейну"

Переосмислено головні наявні підходи до правового регулювання цифрових платформ і цифрових рішень на технології блокчейн. Обґрунтувано сучасний науково-прикладний підхід до регулювання децентралізованих інформаційних платформ на основі приватного права в Україні. Проаналізовано правові проблеми сфери приватного і публічного права. Наведено пропозиції щодо внесення змін в українське законодавство. Дійдено висновку, що децентралізовані інформаційні платформи, побудовані на блокчейні, відкривають несподівану можливість для зміни моделі держави в частині наповнюваності публічних бюджетів, що пов’язано з істотним зменшенням ризиків під час укладання та виконання контрактів у публічному секторі.

Правове порівняння стоїть перед необхідністю знаходження свого власного місця в мережі дискурсів, сформованих постметафізичною раціональністю сучасності. Для продукування власних філософсько-методологічних смислів інтелектуальна територія правового порівняння має охоплювати бінарну опозицію парадигм, протистояння яких дає змогу ставити і вирішувати основоположні для правового мислення питання. Існуюче протистояння між універсалістським і сингулярним підходами неспроможне вирішити це завдання, оскільки між ними наявна принципова єдність. Останню можна сформулювати як парадигму само достатності права. Тому головним питанням порівняльно-правового дискурсу є конституювання опозиційної парадигми несамодостатності права. Метою статті є експлікація фундаментально-онтологічних підвалин ідеї несамодостатності права як необхідної передумови концептуалізації відповідної парадигми порівняльно-правової раціональності. Парадигма самодостатності права побудована на онтологічному соліпсизмі. В універсалізмі функціоналізму він виявляється у сприйнятті правових відмінностей як свідчення недосконалості права. Звідси відповідне прагнення заміни мови національних правопорядків нейтральною та універсальною мовою функціоналістських понять. Соліпсизм підходу правових відмінностей виявляється у розгляді зарубіжного права як джерела загроз власній ідентичності. Основне призначення порівняльного правознавства вбачається у збереженні історично сформованих культурами дистанцій між правопорядками. Засадничим положенням парадигми самодостатності права є неучасть зарубіжного у бутті власного права. Парадигма несамодостатності права повинна долати соліпсизм універсалізму і сингулярності. Її ідейним підґрунтям може слугувати проект фундаментальної онтології М. Гайдеггера. Звернення до зарубіжного права розглядається як модус існування власного. Простір між правопорядками виступає сферою буття-як-буття. Правове порівняння є процедурою істини власного права, залучаючи до сфери правового дискурсу правове ніщо. Сучасна технологічна цивілізація створює екзистенційну загрозу існуванню права. Штучний інтелект і технологія блокчейн закладають основи якісно іншого функціонування цивілізації. Перспективи й наслідки заміщення дискурсу алгоритмами стають центральною проблемою правового порівняння, надаючи йому самостійного філософсько-методологічного статусу.

У статті розглядається вплив впровадження нових цифрових технологій на розвиток і трансформацію глобального фінансового ринку. Досліджується механізм функціонування сучасних інновацій на прикладі FinTech, історію походження терміну, його тлумачення та причини виникнення, оцінюються проблеми та перспективи взаємодії FinTech та світової фінансової системи. Авторами проаналізовано та систематизовано фактори, що вплинули на розвиток фінансових технологій. Робота містить огляд ключових цифрових технологій, що використовуються в сфері фінансів сьогодні, таких як: мобільні технології, аналіз великих даних, штучний інтелект, цифрові валюти, блокчейн, віртуальна реальність, безконтактні технології, біометричні технології. На основі проаналізованих даних побудовано прогноз розвитку фінтех сегменту і сформовано основні тренди щодо фінансових технологій.

Об’єктом дослідження є процес побудови блокчейну в мобільних розподілених системах. Предметом дослідження є моделі, методи та апаратно-програмні засоби для підвищення ефективності побудови блокчейну. Метою дипломної роботи є розроблення інтелектуалізованої мобільної розподіленої системи для побудови блокчейну для підвищення ефективності побудови блокчейну в мобільних розподілених системах. Для розв’язання поставлених задач використовувалися методи теорії мобільних бездротових мереж, побудови блокчейну, теорії множин, еволюційні алгоритми

Дисертаційна робота присвячена розв’язанню актуальної наукової задачі розробки та дослідження нових ефективних геш-функцій, які при достатньо високій швидкодії забезпечуватимуть необхідний рівень стійкості. Проведено аналіз сучасних методів і алгоритмів побудови та реалізації ефективних криптографічних функцій гешування, що дозволило виявити їх недоліки і формалізувати завдання наукового дослідження. Розроблено методи побудови функцій гешування, які дозволили підвищити стійкість і швидкість криптографічної обробки даних. Удосконалено метод побудови генераторів ПВП, що дозволило формувати статистично стійку гаму для криптографічних застосувань. Удосконалено метод криптографічного захисту інформації, що дало можливість забезпечити конфіденційність і цілісність даних. Розроблено спеціалізоване програмне забезпечення у вигляді консольних додатків на мові програмування С++ та методику, що дозволило провести експерименти і верифікувати запропоновані методи. результати дисертації використовуються у навчальному процесі Вінницького національного технічного університету, науковому процесі Національного авіаційного університету та ННВК “Інформаційно-комунікаційні системи”, The dissertation is devoted to solving the actual scientific problem of developing and researching new effective hash functions that will provide the necessary level of the security with a sufficiently high speed. The analysis of modern methods and algorithms for the construction and implementation of effective cryptographic hashing functions was carried out, which made it possible to identify their shortcomings and formalize the tasks of scientific research. A method of constructing hashing functions was developed, which made it possible to increase the speed of cryptographic data processing. A method of constructing hashing functions was developed, which made it possible to provide resistance to cryptanalytic attacks. The method of pseudorandom number generators construction has been improved, which allowed forming a statistically stable range for cryptographic applications. The method of cryptographic protection of information has been improved, which by means of fixing information on user ID, session ID, time of sending, length of message and its serial number, as well as use of the new procedure of formation of session key and encryption, made it possible to ensure confidentiality and integrity of data in the modern information and communication systems and technologies. Last chapter of the dissertation contains research study devoted to collision characteristics of proposed hash functions using so-called “baby versions” of hashing functions based on the existed experimental technique (relevant in cryptography). Specialized software was developed in the form of console applications in C ++ programming language (Microsoft Visual Studio 2013 (Release Version)) and a technique that allowed us to conduct experiments and verify the proposed methods. the results of the dissertation are used in the educational process of Vinnytsa National Technical University (to increase the efficiency of training of specialists in the specialty 125 “Cybersecurity”) as well as in scientific process of National Aviation University and Educational & Research Complex “Information and Communication Systems”. It was confirmed by the acts of implementation.

Мета роботи полягає у розробці архітектури IoT-інфраструктури з використанням технології Blockchain. У дипломній роботі проаналізовано сучасний стан технологій Blockchain та IoT, та визначено основну проблематику їх застосування; оцінено та проведено тестування ефективності, продуктивності та можливості масштабування. Розроблено функціональну структуру та архітектуру IoT- інфраструктури з використанням ключових елементів LBM та OBM. За допомогою цих елементів розроблено мережу накладення, яка потенційно може складатися з великої кількості вузлів.