Статті в журналах: "План положень"

1

Ільченко, Олександр, та Богдан Ільченко. "ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 256–59. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-55.

Повний текст джерела

Анотація:

Національна безпека є одним з найголовніших умов існування та функціонування держави та суспільства. Стаття присвячена концепції національної безпеки України, та її ролі у визначенні напрямку розвитку держави, розглянуто важливість національної безпеки на основі аналізу походження суспільства. Визначено роль концепції національної безпеки України яка є основоположним та системоутворюючим документом, що відображає генеральний план щодо забезпечення безпеки нації, без створення якого вироблення дієвих засобів гарантування національної безпеки країни практично неможливе. У статті на основі теоретичних положень досліджено як внутрішньодержавні так і зовнішні чинники, що негативно впливають на стан національної безпеки України, запропоновано шляхи їх усунення, розкрито ключові питання щодо необхідності створення нової концепції національної безпеки та загального реформування сектору національної безпеки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Осієвський, Сергій, Вячеслав Третяк, Костянтин Кулагін, Андрій Власов, Замір Закіров та Валерій Кривчун. "МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛЮДИНО-МАШИННОЇ СИСТЕМИ ЗА РАХУНОК ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 6 (4 липня 2021): 170–81. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.029.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглянуто питання підвищення ефективності функціонування людино – машинних систем за рахунок підвищення якості програмного забезпечення систем підтримки прийняття рішень (СППР). Запропоновані рішення базуються на існуючих моделях та методах, детальний аналіз яких проведено в ході наукового дослідження, зокрема в певних отриманих рішеннях знайшла своє застосування методолгія статичного відлагодження програмних додатків. В основу рішення зазначеного завдання запропоновано покласти методи рішення задачі управління ЛМС по векторному критерію. Запропоновано механізм синтезу комплексного плану операцій щодо підвищення якості програмного забезпечення СППР, показано можливість аналізу поетапного виконання плану з отриманням аналітичної оцінки. З цією метою комплексний план представлено у вигляді дерева цілей, побудованого у відповідності до положень теорії графів та рангового підходу. Проведена оцінка часової складності алгоритмів, що реалізують рішення завдань побудови дерева цілей. На основі отриманих формалізованих рішень виявлено, що максимальна кількість ребер для графа, що реалізує дерево цілей не перевищує n2, кількість переглядів ребер не перевищує n, тобто загальна кількість операцій, що реалізує перегляд ребер та додавання їх в зважене мінімальне покриття (ЗМП), не перевищує n3. Встановлено, що при реалізації операції додавання ребер в ЗМП, на кожному кроці, після фіксації попереднього результату кількість переглядаємих ребер зменшується, тому сумарна складність алгоритмів не перевищить n3. Отримані рішення відповідають вимогам ДСТУ ISO/IEC 9126, ДСТУ ISO/IEC 14598 та враховують вимоги серії стандартів Software Quality Requirements and Evaluation як значення вершин графа дерева подій. В процесі рішення завдання врахована специфіка функціонування ЛМС, зокрема можливіст формалізації різних аспектів знань (алетичних, дисизіональних, каузальних, діонтичних) та забезпечення заданого рівня оперативності пошуку рішень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Bedeniuk, A. D., T. V. Bodnar та P. Ya Bodnar. "ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ В МЕДИЧНИХ ВУЗАХ ПОЛЬЩІ". Медична освіта, № 4 (15 лютого 2020): 113–18. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10869.

Повний текст джерела

Анотація:

Приєднання України до Болонського процесу – це планомірний інтеграційний процес вищої школи до європейського і світового освітнього та наукового простору. Сучасні процеси глобалізації, що зумовлюють кропітку роботу з адаптації основних тенденцій Болонського процесу, викликають і досі суперечки серед працівників освіти та молоді. Для виконання цих зобов’язань досить розумно та доречно було б вивчити та перейняти досвід європейських країн, які вже раніше стали на цей шлях. Саме такою країною є Польща. Маючи довгу історію розвитку вищої освіти, Польща має гарну репутацію в Європі та світі. Усе більше іноземних абітурієнтів звертають на неї увагу. Випускник медичного факультету після завершення університету вміє встановити діагноз та визначити показання до медичних процедур, розпізнати небезпечні для життя ускладнення, що вимагають невідкладної медичної допомоги, визначити план діагностики та інтерпретації їх результатів, впровадити належне і безпечне лікування і спрогнозувати його наслідок. Зваженість та прагматизм в імплементації основних положень Болонського процесу свідчать про те, що Польща йде правильним шляхом, і Україна могла б дещо в неї запозичити. Виходячи з аналізу наукових джерел, можна стверджувати, що складнощі, які Польща мала на шляху інтеграції до європейського освітнього та наукового простору, майже подолані. Обмін досвідом допоміг би Україні безболісно і швидко наблизитися до рівня європейських країн.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

БРАТКО, Артем, Максим ФІЛІППОВ, Олег БАШНЯНИН та Андрій БІЛОРУС. "РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТОПОГРАФІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ДЕРЖАВНІЙ ПРИКОРДОННІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 19–31. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.528.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті авторами надано рекомендації щодо упорядкування роботи з топографічними, електронними, цифровими, спеціальними картами в регіональних управліннях, прикордонних загонах, загонах морської охорони, окремих авіаційних ескадрильях, Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, навчальних центрах та інших органах та підрозділах Державної прикордонної служби України, надано рекомендації щодо роз’яснення та визначення порядку процесів забезпечення, обліку, зберігання та списання топографічних, спеціальних, цифрових, електронних карт у органах та підрозділах Державної прикордонної служби України. В різноманітних умовах застосування сил і засобів органів та підрозділів Держприкордонслужби при організації та здійснені заходів з охорони державного кордону, веденні сучасних операцій (в тому числі і бойових) з широким застосуванням усіх видів озброєння, топографічні карти мають багатоцільове оперативно-тактичне призначення. Для забезпечення виконання різноманітних завдань виготовляються топографічні карти різних масштабів. Організація зберігання топографічних карт полягає у створенні умов, які забезпечують проведення їх швидкого набору та видачі, а також які виключають можливості їхнього псування, втрат, крадіжок, знищення вогнем, вологою тощо. В органах Держприкордонслужби ведеться бухгалтерський та управлінський облік топографічних карт у відповідності до вимог чинного законодавства України, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При опрацюванні різних видів графічних документів (робоча карта, план, схема, карта обстановки тощо) на основі топографічної карти (топографічної основи) використовуються уніфіковані умовні знаки, скорочення, позначення та інші графічні елементи у відповідності до керівних документів за напрямком діяльності підрозділу, який відпрацьовує документ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Nahorniak, H. S. "ЗАСТОСУВАННЯ ОСНОВНИХ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ПОЛОЖЕНЬ І ТЕОРІЙ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ У СУЧАСНІЙ ПРАКТИЦІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 35–48. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.35-48.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню застосування основних концептуальних положень і теорій у процесі формування та відтворення інтелектуального капіталу у сучасній практиці забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств машинобудування. Розкрито економічний зміст, мету та форми процесу розвитку інтелектуального капіталу у взаємозв'язку з людським капіталом. Проаналізовано наукові підходи до теорії інтелектуального капіталу, на підставі яких теоретично обґрунтовано основні механізми процесів формування та відтворення інтелектуального капіталу сучасних машинобудівних підприємств. Розглянуті теорії людського й інтелектуального капіталу, наведена їхня систематизація. Узагальнено та критично проаналізовано сутнісну характеристику втримування та трансформації інтелектуального капіталу з метою визначення потенційних можливостей зростання для подальшого економічного розвитку у руслі інноваційної парадигми. Виявлено вплив людини та знань на трансформацію інтелектуального капіталу. Досліджено сучасний стан та розкрито особливості формування та відтворення інтелектуального капіталу на підприємствах машинобудівного комплексу України. Уточнено зміст поняття “інтелектуальний капітал підприємство”, дано авторське трактування основних складових інтелектуального капіталу підприємства, які безпосередньо сприяють підвищенню конкурентоспроможності. Розкрито питання управління інтелектуальним капіталом вітчизняних підприємств машинобудування. Визначено ряд проблем, які безпосередньо впливають на формування та відтворення інтелектуального капіталу в машинобудуванні України.Розвиток інтелектуального капіталу на рівні підприємства суттєво підвищує їхню конкурентоспроможність, дозволяючи знаходити нові можливості по завоюванню ринку. Посилення ролі інтелектуальних ресурсів у розвитку конкурентоспроможності підприємства в економіці знань привело до того, що змінилися умови та способи створення доданої вартості: знання, навички людських ресурсів (людський капітал), організаційні й управлінські здібності підприємства, його компетенції (структурний капітал) перетворилися в основні фактори створення нової вартості та фактично синтезували появу інтелектуального капіталу, який можна розглядати як ключовий елемент конкурентоспроможності підприємства, точніше елемент, що формує потенційну конкурентоспроможність підприємства. Потенціал розвитку конкурентоспроможності підприємства лежить у галузі формування його інтелектуального капіталу. Чим вищий інтелектуальний капітал, тим вища потенційна конкурентоспроможність підприємства. Звідси все частіше при оцінюванні ринкової вартості підприємства на перший план виходить оцінювання таких нематеріальних активів (складових інтелектуального капіталу), як технологічні активи, стратегія бізнесу, корпоративна культура, клієнтський капітал (капітал відносин), репутаційний капітал, капітал бренду тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

ЮЩИК, ОЛЕКСІЙ. "Юридична доктрина України: актуальність і науково-методологічні основи". Право України, № 2021/02 (2021): 13. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-02-013.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі актуальності та методологічним основам формулювання і реалізації юридичної доктрини в сучасній Україні. Мета статті полягає у визначенні поняття юридичної доктрини України і методологічних засад формування її змісту у зв’язку з поняттям національної ідеї України. Обґрунтовується необхідність доктринального визначення національної ідеї України та розкривається поняття і методологічні основи юридичної доктрини України. У статті зазначається, що існуючі у світі системи позитивного права на сучасному етапі розвитку вимагають їх пристосування до потреб демократії, а норми права мають орієнтуватися на критерії, установлені філософською доктриною сучасної епохи. Відзначено наявність кризи управління на засадах старих підходів у сучасному світі та необхідність змін національних держав через відмову їх від принципу “розділяй і владарюй” і переходу державного управління на начала протилежного принципу управління – об’єднання людства в одно ціле, зі зростаючим забезпеченням у суспільстві соціальної справедливості. Розкривається значення у цьому контексті національної ідеї як конкретного орієнтиру національного розвитку країни, що набуває значення національної цілі та, водночас, необхідної умови – теоретичного засобу для здійснення перетворень. Зроблено висновок, що універсальною національною ідеєю сучасності стає розбудова незалежних, суверенних, демократичних, соціальних, правових національних держав, і що залежно від конкретно-історичних умов кожної держави ця універсальна ідея набуває специфічного змісту, своєї особливої національної ідеї для кожної країни. Визначено наукове поняття юридичної доктрини як діалектичної єдності загального, особливого та окремого, а саме: загальнодоктринальних підходів, спеціальнодоктринальних ідей і концепцій та конкретно-доктринальних положень і рішень. Стверджується, що юридична доктрина України – це системне уявлення про комплекс не перетворення політичної та правової систем України на науковій основі; той проєкт, який поєднує різні ідеї перетворень “під прапором” національної ідеї України, розвиваючи її на основі наукового методу сходження від абстрактного до конкретного. Юридична доктрина – не програма чи план розвитку країни, а проєкт юридичного механізму публічної влади, який є тільки однією зі складових програми (плану) розвитку країни. Як така складова вона визначає зміст правової політики. Визначено поняття юридичного механізму публічної влади. Наведено схематичну характеристику методологічних основ юридичної доктрини України як розгортання її поняття відповідно до методу сходження від абстрактного до конкретного, що дає змогу усвідомлення її поняття.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Піхманець, Роман. "ЧОЛОВІК ГАДКУЄ, А БОГ ЛАШТУЄ: ВІДЕНСЬКІ ПЕРИФРАЗИ МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА". Українознавчі студії, № 19 (29 березня 2018): 103–62. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.19.103-162.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про віденський етап духовної біографії Михайла Драгоманова, коли в його свідомості зродився план «поширити в Галичині український напрям засобами російської літератури». Приводом стали зустрічі з членами академічного товариства «Січ», молодими народовцями, і зауважений консерватизм їх мислення, зумовлений ментальними чинниками, а також забобонами й упередженнями супроти Росії.Обґрунтовано думку, що означена версія подій не зовсім правдива чипринаймні сповнена багатьох недомовок і прихованих інтенцій, позаяк реалізаціюплану Драгоманов почав до цієї поїздки на сторінках санкт-петербурзьких часописів, а в цісарську столицю навідався вже з конкретним заміром. Поїздка стала вступною частиною програми русифікації Галицької Русі. Рівень національноїсвідомості галицьких українців тоді був досить високим і виявляв очевиднітенденції до зросту, тож своє завдання Драгоманов бачив у тому, щоби гаситиполум’я сепаратизму і насаджувати в краї великодержавно-російські постулати.А кінцева мета зводилася до того, аби підготувати ідеологічне підґрунтя длявходження Галичини в склад Російської імперії. Через те російське письменство йпроголошувалося головним засобом її досягнення.Давніше завдання перешкоджати утвердженню тут національної самосвідомості і нищення паростей сепаратизму покладалося на москвофільство,епіцентром розповсюдження і своєрідним пересильним пунктом якого був власнеВідень. Але через застаріло-клерикальні ідеали й тактичні прорахунки воно з часом стало гальмом на шляху до здійснення задуму, спричинивши укорінення в свідомості галичан-русинів образу Росії як загальноєвропейського страхопуда й дикої азіатчини і стимулюючи таким чином українсько-сепаратистський напрям.Виникла нагальна потреба модернізувати ідейний капітал прибічників культурноїі політичної єдності з «братнім» державно-адміністративним організмом, за щоі взявся Михайло Драгоманов.Задля реалізації потайних намірів було мобілізовано евристичний потенціал ідеологеми «Русі», розроблено псевдонаукову концепцію існування руської,великоруської, української і галицької літератур, а також «двох Росій»: реакційно-централістичної і демократично-федералістської. Апологія останньої домінує в його переписці з галицькими кореспондентами. Розуміючи вразливість багатьох своїх положень і настанов, Драгоманов намагався приховати справжні бажання за чепурними шатами панславізму, з-поза яких випинав панрусизм. І молоді народовці (Мелітон Бучинський, Володимир Навроцький та ін.) відразу розгадалиприхований замір, чинячи рішучий спротив таким інспіраціям.Частково здійснити задуманий план Драгоманову вдалося, але на наступному етапі акції, коли внаслідок підступу, інтриг і судового процесу 1877–78 років у Галичині вдалося сформувати радикально-соціалістичний осередок (Франко,Павлик та ін.), що надалі став його ідеологічним оплотом на тутешніх теренах.Та історична доля розпорядилася, що зустріч влітку 1871 року у Відні отрималай інший вектор розгортання: завдяки їй було налагоджено тісніші стосункигаличан із київськими патріотами, що створило передумови для перенесенняцентру українофільського руху в Галичину.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Крайний, А. А. "Национальные планы государств по борьбе с незаконным, несообщаемым и нерегулируемым рыбным промыслом". Moscow Journal of International Law, № 2 (30 червня 2011): 107–34. http://dx.doi.org/10.24833/0869-0049-2011-2-107-134.

Повний текст джерела

Анотація:

Статья посвящена анализу Международного плана действий по предотвращению, сдерживанию, и ликвидации незаконного, нерегистрируемого и нерегулируемого промысла 2001 г., национальных планов Испании, США, Норвегии, Канады, Южной Кореи и других стран по борьбе с ННН промыслом. Сформулированы предложения для включения в российский национальный план положений, касающихся предупреждения, сдерживания и ликвидации ННН промысла и совершенствования законодательства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

ВАКАЛЮК, ТЕТЯНА, АНДРІЙ МОРОЗОВ, АНДРІЙ ЄФІМЕНКО та ДМИТРО АНТОНЮК. "ДОЦІЛЬНІСТЬ ВВЕДЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА НАВЧАННЯ В ЦИФРОВУ ЕПОХУ” У ПРОЦЕС НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 160–69. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-160-169.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано закордонний досвід вивчення різних аспектів освітніх технологій та цифрової освіти в закладах вищої освіти. Зокрема, Carnegie Mellon University пропонує для випускників бакалаврату магістерську програму "Магістри освітніх технологій та прикладних навчальних наук", у межах якої для вивчення пропонує дисципліну "Дизайн навчальних ігор"; у Stanford Graduate School of Education пропонує для вивчення курс "Навчання, дизайн та технології"; Університет Стенфорда студентами вивчається курс "Створення ефективних онлайн та змішаних курсів"; Університет систем Меріленду – такі курси, як "Інструкційний дизайн: цифрові медіа, нові інструменти та технології" та "Інструкційний дизайн та технології"; Університет Пенсільванії "Вступ в онлайн та змішане навчання"; Масачусетський інститут технологій – "Дизайн та розробка освітніх технологій". У результаті аналізу закордонного досвіду було встановлено, що для студентів технічних спеціальностей, зокрема для майбутніх фахівців з інформаційних технологій, було б доцільно ввести в навчальний план курс "Освітні технології та навчання в цифрову епоху". Це доцільно тому, що у процесі професійної підготовки майбутні фахівці з інформаційних технологій мають навчитися: створювати курсові / дипломні проєкти освітнього спрямування (розробка ПЗ навчального характеру, розробка навчальних ігор тощо), підготування до роботи в ІТ-компаніях, подальшого навчання в аспірантурі тощо. Вивчення курсу готує студентів до майбутнього неперервного навчання з використанням цифрових технологій протягом життя. Дисципліна "Освітні технології та навчання в цифрову епоху" орієнтована на студентів спеціальностей 121 "Інженерія програмного забезпечення", 122 "Комп'ютерні науки", 123 “Комп’ютерна інженерія”, 125 "Кібербезпека", 126 “Інформаційні системи та технології” та базується на засвоєнні студентами основних понять та положень про освітні технології, технології навчання в цифрову епоху. Наведено орієнтовний перелік тем. Обґрунтовано переваги, що надає вивчення цього курсу. Ключові слова: освітні технології, цифрова епоха, навчання, інформатизація освіти, заклади вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Михайленко, Ольга, Віктор Годун та Євгенія Юхименко. "РОЗРОБКА БІЗНЕС-ПЛАНУ ПІДПРИЄМСТВА". Молодий вчений, № 6 (94) (30 червня 2021): 211–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-43.

Повний текст джерела

Анотація:

Об’єктом дослідження є основні методологічні підходи та основні процедури підготовки бізнес-плану як ключової складової стратегії управління бізнесом. Метою написання цієї статті є визначення сутності та положення бізнес-плану в системі стратегічного управління компанією. Метою дослідження є вивчення ролі бізнес-плану в стратегічній системі управління компанією, аналіз методології формування структурних елементів бізнес-плану та їх зміст. Методологічну основу дослідження складали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених та провідних експертів, детальний матеріал з проблеми дослідження, нормативна база. Досліджено сутність поняття "бізнес-план", визначено функції, завдання та основні структурні елементи бізнес-плану. За основу для розробки планів малого бізнесу пропонується взяти міжнародні стандарти. Сфера результатів. Результати дослідження можуть бути використані менеджерами малого та середнього бізнесу та спеціалізованими організаціями для поліпшення якості бізнес-планів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Antoniuk, O. R. "ПОЗИТИВНА ТЕОРІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ (РАТ): ОГЛЯД КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ПОЛОЖЕНЬ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 3. http://dx.doi.org/10.31713/ve420201.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається позитивна теорія бухгалтерського обліку (PAT), її основні положення. Філософська мета позитивної теорії бухгалтерського обліку – пояснити і передбачити поточну бухгалтерську практику. Позитивна теорія бухгалтерського обліку прагне зрозуміти, як бухгалтерська практика реалізується бухгалтерами при формуванні облікової політики з врахуванням виду діяльності підприємства.Позитивна теорія бухгалтерського обліку прагне пояснити процес формування облікової політики, яка є найбільш придатною для вирішення певних умов підприємства у майбутньому. Мета позитивної теорії бухгалтерського обліку – пояснити та передбачити бухгалтерські практики. У статті, на основі опрацювання міжнародного досвіду показано, що теорія позитивного бухгалтерського обліку включає передбачення таких дій, як вибір облікової політики керівників фірм та реакція менеджерів на запропоновані нові стандарти бухгалтерського обліку. У статті описано три гіпотези позитивної теорії бухгалтерського обліку: гіпотеза бонусного плану, гіпотеза боргових угод, гіпотеза політичних витрат. Гіпотеза бонусного плану вказує, що за інших рівних умов керівництво фірм, що мають плани, швидше за все вибирає процедури бухгалтерського обліку, які переносять валовий дохід із майбутніх періодів на поточний. Гіпотеза про борговий договір передбачає, що, якщо фірма має боргові зобов’язання і договори, тим більша ймовірність того, що керівництво фірми обирає бухгалтерські процедури, які валовий дохід переносять із майбутніх періодів на поточний. Гіпотеза політичних витрат – за інших рівних умов, чим більші політичні витрати фірми, тим більша ймовірність того, що менеджер вибере процедури бухгалтерського обліку, які переносять дохід (прибуток) поточного періоду на майбутні періоди. Позитивна теорія бухгалтерського обліку підкреслює, що теорія бухгалтерського обліку, запропонована в бухгалтерській літературі, може пояснити застосовувані методи бухгалтерського обліку і передбачити причину змін, які відбуваються зараз, її вплив при формуванні стандартів обліку та фінансової звітності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Харченко, Н. П. "СТРАТЕГІЧНІ ПРАВОВІ АКТИ УКРАЇНИ: ПЛЮРАЛІЗМ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ". Прикарпатський юридичний вісник 1, № 4(29) (13 квітня 2020): 48–51. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).393.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснюється теоретико-правове розкриття юридичної природи, понять, змісту, особливостей стра-тегічних правових актів у законодавстві України шля-хом аналізу різних наукових позицій. Констатується, що, оскільки й донині нормативно невизначеними є порядок ухвалення, юридична сила, співвідношення, а також відмінність одного стратегічного акта від ін-шого, часто-густо правові акти, які за змістом приписів є стратегіями, мають назву «програма», «концепція», «доктрина» чи «основи державної політики». Навпа-ки, правові акти, які містять норми нестратегічного характеру, названі стратегіями. Виокремлюється низ-ка специфічних ознак (характеристик) стратегічних правових актів, що вирізняють їх від інших норматив-но-правових актів. Зокрема, це такі ознаки: спеціальне найменування (доктрина, концепція, стратегія, про-грама, план, основи державної політики тощо); домі-нування у змісті норм-ідей, норм-цілей, норм-завдань, норм-принципів тощо, тобто декларативних, розпоряд-чих норм; наявність як правових норм, так і доктринальних, концептуальних положень, системи заходів і механізмів реалізації, а також критеріїв оцінки ефек-тивності; спрямованість на впорядкування не конкрет-них галузей законодавства, а міжгалузевих правових інститутів; наявність комплексного об’єкта регулюван-ня; їх реалізація неможлива без міжсистемних зв’яз-ків правовідносин в різних сферах суспільного життя (навіть якщо ці акти не містять відповідних галузевих правових норм); вони є основою для ухвалення інших правових актів; їхня юридична сила є різноманітною, адже вони ухвалюються різними державними органа-ми, тому можуть мати як законний, так і підзаконний характер; вони здебільшого ухвалюються на визначе-ний строк. Аргументується доречність застосування категорії «стратегічні правові акти» як категорії, що охоплює всі нетипові правові акти стратегічного ха-рактеру, в яких містяться приписи, що визначають систему офіційних концептуальних ідей і поглядів, науково обґрунтованих принципів, єдиних організа-ційних вимог, а також напрямів, пріоритетів, способів, суб’єктів реалізації державної політики щодо впоряд-кування юридично однорідних суспільних відносин в різних сферах у чітко визначений проміжок часу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Анисимова, Инна Владимировна, та Жамыйкат Орозбековна Омурова. "Вклад туркестанского генерал-губернатора М.Г. Черняева в подготовку сенаторской ревизии центральноазиатских окраин Российской империи (начало 80-х гг. XIX в.)". Izvestiya of Altai State University, № 6(110) (16 грудня 2019): 13–16. http://dx.doi.org/10.14258/izvasu(2019)6-01.

Повний текст джерела

Анотація:

Рассматривается вклад туркестанского генерал-губернатора М.Г. Черняева в разработку программы проведения ревизии центральноазиатских окраин Российской империи. Обоснованием для ревизии стала необходимость пересмотра нормативно-правовой основы управления Туркестанским краем и Степными областями, инициированная императором Александром III. Местные власти в лице генерал-губернатора Туркестанского края М.Г. Черняева поддерживали идею проведения всесторонней проверки системы управления регионом. Особое внимание, по мнению туркестанской администрации, необходимо было уделить положению судебной власти. Очевидные недостатки судоустройства Туркестана и Степного края ставили вопрос о реформе судебноправовой системы, для подготовки и проведения которой требовался детальный анализ ее современного положения. М.Г. Черняев принял активное участие в составлении программы ревизии институтов юстиции и настаивал на обязательном участии в работе ревизионной комиссии представителей Министерства юстиции. Разработанный план проверки был реализован сенаторской ревизией Ф.К. Гирса в 1882 г., результаты которой легли в основу нового Положения об управлении Туркестанским краем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Імас, Є. В., О. І. Циганенко та С. М. Футорний. "Організація та методологія підготовки здобувачів освітнього ступеня «магістр» спеціальність 017 «фізична культура і спорт» спеціалізація «екологія спорту»". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (20 квітня 2017): 3–10. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2017.1.3-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – на основі системного аналізу наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації розробити положення організації та методології підготовки здобувачів освітнього ступеня «Магістр» спеціальність 017 «Фізична культура і спорт» спеціалізація «Екологія спорту». Методи: теоретичного аналізу наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації – узагальнення, синтез, формалізація, абстрагування. Результати. На основі проведеного системного аналізу розроблено положення організації та методології підготовки здобувачів освітнього ступеня «Магістр» спеціальність «Фізична культура і спорт» спеціалізація «Екологія спорту». Організація та методологія підготовки базуються на використанні положень документа «Концепція сталого розвитку: екологія і спорт» та інноваційного методологічного підходу – формування компетентності: фундаментальної, базової («ключової»), спеціальної. Формування фундаментальної компетентності має проводитися у рамках вивчення дисципліни «Загальна екологія та неоекологія», базової – «Екологія спорту», спеціальної – «Природоохоронна діяльність та природоохоронне інспектування в спорті». Визначено, що підготовка в організаційно-методологічному плані повинна мати комплексний характер: включати цикли дисциплін загальної та професійної підготовки, цикл дисциплін вільного вибору здобувача за спеціалізацією магістратури, магістерську практику та виконання магістерської роботи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Al Akkad, M. A., and F. F. Gazimzyanov. "Automated System for Evaluating 2D-Image Compositional Characteristics: Mathematical Model." Intellekt. Sist. Proizv. 15, no. 2 (August 14, 2017): 105. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2017-2-105-108.

Повний текст джерела

Анотація:

Описывается контекст построения математической модели, представленный в предыдущей публикации авторов - концепция автоматизированной системы оценки композиционных характеристик 2D-изображений. Эксперимент Рудольфа Арнхейма для определения визуального веса объектов с использованием структурного плана квадрата и темного диска повторяется с использованием математического представления понятий, данных в книге «Искусство и визуальное восприятие». Структурный план используется как система отсчета, которая имеет ключевые точки, линии и координаты. Описываются параметры объектов и формулы расчета величины влияния перцептивных сил. Предлагается метод оценки равновесия визуальной сцены, согласно принципам, изложенным в книге «Искусство и визуальное восприятие». Математическая модель эксперимента Арнхейма представляется в разных стадиях, при разном положении объекта в визуальной сцене относительно исследуемого источника перцептивной силы; объясняются факторы, влияющие на восприятие объекта внутри структурного плана, особенности ключевых позиций объектов. Предлагается экспериментально построенная функция для определения визуального веса объекта в зависимости от дистанции до источника перцептивных сил. Обосновывается использование метода интерполяции сплайном Акимы для получения качественного графика функции, лишенного «осцилляций» около экстремумов и при резких сменах значений. Предлагаются альтернативные графики функций для различных источников влияния перцептивных сил, объясняется разница в принципах действия разных источников. Вводятся коэффициенты для разных перцептивных факторов и источников влияния, которые обеспечат точную настройку системы. Предлагается метод настройки коэффициентов системы. Полученная математическая модель подтверждает возможность программной реализации методов, предложенных Арнхеймом в своей книге.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Боєва, О. "Обмеження розвитку інституту судового захисту трудових прав в Україні у період 1937–1945 рр. (частина 2)". Юридичний вісник, № 1 (12 квітня 2021): 56–64. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2081.

Повний текст джерела

Анотація:

Наукова стаття присвячена розкриттю аспектів розвитку інституту судового захисту прав людини у сфері праці. Здійснено аналіз стану захисту трудо-вих прав у Радянській Україні з періоду прийняття Конституції УРСР 1937 року та за часів Другої світової війни. Наприкінці 30-х років ХХ сто-річчя Україна починає втрачати свою суверенність та незалеж-ність, що є закономірним наслідком здійсненої зміни конституційно-правового статусу республіки. Це вбачається зі змісту конститу-ційних положень різних років. Так, якщо взяти до уваги зміст допов-нень до Конституції УСРР, при-йнятих у 1925 році, то там було закріплено, що УСРР входить до складу СРСР як «незалежна рес-публіка», згодом у Конституції УСРР 1929 року зазначалося, як «суверенна договірна держава», а про створення союзної держави мови не було. Проте в Конститу-ції 1937 року (найменування УСРР було змінене на УРСР на Надзви-чайному XIV з’їзді Рад у січні 1937 року) ці положення відсутні, є лише запис про об’єднання респу-блік у союзну державу. Конститу-ція УРСР 1937 року замість з’їздів Рад, ЦВК УРСР та їх Президій визначала найвищим органом дер-жавної влади республіки Верховну Раду УРСР. Верховна Рада УРСР вибирала Президію – колегіальний постійно діючий орган влади у пері-оди між сесіями Верховної Ради. В Україні поступово на перший план виходило керування загально-союзних органів управління респу-бліканськими об’єктами господар-ства, пріоритетною ставала дія загальносоюзного законодавства над республіканським як у вигляді копiювання змiсту загальносо-юзних законодавчих актів, так і застосуванням союзних норматив-них актів як актів прямої дії. Такі негативні тенденції не оминули і галузь трудового права. Теоретично прийняття у 1937 році Конституції УРСР мало б бути важливим кроком на шляху встановлення прогресивних принципів трудового права та закріплення нових підходів до удосконалювання захисту прав працівників, проте демократичні засади і положення Конституції залишилися деклара-тивними. Конституцією проголошувалося право кожного на працю (положення про загальну трудову повинність було відсутнє), але проголошене Конституцією УРСР право на працю фактично було обов’язком працювати, а іншими нормативним актами відбувалося закріплення працівників за під-приємствами, установами, заборо-нялося виїжджати на заробітки тощо. Наприкінці 30-х – початку 40-х років минулого століття у всій союзній державі (у тому числі і в УРСР) з метою збільшення випуску продукції у всіх галузях народного господарства та підви-щення продуктивності вводилися початкові засади примусової праці. Зокрема, особи, які не працювали без поважних причин (так звані «тунеядці», «дармоїди», «нероби»), притягувалися до адміністратив-ної або до кримінальної відповідаль-ності; мало місце більш жорстке покарання за порушення трудової дисципліни, за виробництво про-дукції з браком, за недотримання правил техніки безпеки. У період Другої світової війни відбулося значне погіршення умов праці, падіння рівня прав та гаран-тій працівників, взагалі була від-сутня можливість захисту їхніх трудових прав, тобто трудове право, покликане захищати права працівників, набуло певних регре-сивних ознак. Такий відступ від основних засад і принципів трудового права був зумовлений тим, що суттєва частина працездатного населення (в основному чоловічої статі) поповнила лави збройних сил. З метою забезпечення кадрами підприємств оборонного значення та сільгосппідприємств (колгос-пів, радгоспів) слід було змінювати політику держави у сфері регулю-вання праці, оскільки на теренах УССР, РСФСР та інших союзних республік діяли Кодекси законів про працю 1922–1924 років, за зміс-том яких передбачалися засади добровільної праці. Трудовим зако-нодавством трудова повинність була передбачена лише у разі необ-хідності боротьби зі стихійними лихами та для виконання найважливіших державних завдань, та лише на підставі конкретних постанов Ради Народних Коміса-рів. Такі демократичні засади не в змозі були забезпечити безперервну роботу оборонної промисловості, проведення оборонних і будівель-них робіт, заготівлю палива, без-перебійного функціонування тран-спорту тощо. Для забезпечення виконання цих завдань радянський уряд прийняв певну кількість ука-зів Президії Верховної Ради СРСР та постанов РНК СРСР, за якими вся держава переходила на воєнний стан і фактично руйнувалися всі набуті раніше демократичні досяг-нення в сфері трудового права. Цей період характеризується міліта-ризацією праці, мобілізацією пра-цездатного населення, залученням до праці підлітків з 14 років, збіль-шенням тривалості робочого часу, скасуванням відпусток та введен-ням надурочних робіт. Унікальність цього явища у плані дослідження ґенези судового захисту трудових прав населення України полягає в тому, що такі регресивні тенденції в основному мали місце не на території УРСР, а на території РСФСР, куди були евакуйовані українські підприєм-ства разом зі своїми працівниками та їхніми родинами у зв’язку з тимчасовою окупацією німець-ко-фашистськими військами тери-торії України. Також на території РСФСР у період із серпня 1941 року до лютого 1943 року здійснювали свою діяльність законодавчі та виконавчі органи влади української республіки (вони були евакуйовані до Саратова, а пізніше перебували в Уфі та Москві). Під час війни трудове законодавство союзних республік фактично не діяло, було повністю підкорене принципам і положенням законодавства СРСР, яке, своєю чергою, мало на меті не забезпечення та захист прав і гарантій працівників, а застосування таких методів і заходів в організації праці, які б у найкоротші строки сприяли налагодженню оборонної промисловості та випуску воєнної продукції в таких обсягах, щоб можна було здобути перемогу над німецько-фашистськими загарбниками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Денисенко, Михаил Борисович, та Владимир Изявич Мукомель. "Трудовая миграция в России в период коронавирусной пандемии". Демографическое обозрение 7, № 3 (1 вересня 2020): 84–107. http://dx.doi.org/10.17323/demreview.v7i3.11637.

Повний текст джерела

Анотація:

Введение карантинных мер в связи с пандемией коронавируса сопровождалось перекрытием трансграничных коммуникаций и ограничением деятельности предприятий в большинстве отраслей экономики. Трудовые мигранты и члены их семей, пребывающие на территории России, оказались в сложном положении. Сокращение занятости в первую очередь в тех сферах, где работают мигранты, сделало иностранных граждан одной из наиболее уязвимых социальных групп. Первый пласт вопросов, рассматриваемых в статье, связан с оценкой ситуации, в которой оказались мигранты, находящиеся в России. В каких видах экономической активности сокращение занятости стало особенно болезненным для мигрантов? Каково их материальное положение? Насколько они готовы покинуть Россию в случае восстановления транспортных коммуникаций? Каковы их ближайшие и отдаленные планы, связанные с трудовой деятельностью и жизнью в России? Во втором фокусе исследования находятся потенциальные мигранты, которые не смогли въехать в Россию после разрыва международных транспортных связей. Каково их экономическое положение на родине? Как быстро они собираются выехать в Россию в случае снятия ограничений на международные поездки? Каковы их краткосрочные и долгосрочные планы, связанные с пребыванием в России? Поиску ответов на эти вопросы посвящена настоящая статья, базирующаяся на онлайн-опросе 2695 иностранных граждан (в том числе 1304 мигрантов, находящихся на территории России, и 1391 – за ее пределами), а также телефонном опросе 300 трудовых мигрантов в Московском мегаполисе, проведенных в первой половине июня 2020 г.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Соловей, Микола. "Підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів повної загальної середньої освіти в сучасних умовах: організаційний аспект". New pedagogical thought 107, № 3 (1 грудня 2021): 48–53. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-48-53.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі дослідження сучасних нормативно-правових документів, теорії і практики підвищення кваліфікації педагогічних працівників визначено та описано особливості організації цього процесу в умовах вільного вибору і становлення альтернативних суб’єктів післядипломної освіти. Нами виокремлено інноваційні елементи, що мають суттєве значення в управлінні підвищенням кваліфікації педагогічних працівників закладів повної загальної середньої освіти, виділено завдання та покрокові дії вчителя і керівника в річному управлінському циклі. Суть процесу проявляється у рефлексії педагогом особистого рівня професійного розвитку, виборі суб’єкта, освітньої програми, форми і виду підвищення кваліфікації. В адмініструванні виокремлюємо процедури планування, проведення педагогічної ради, складання й затвердження плану, розробки інструментарію (наказів, положень, договорів, тощо) і визнання результатів підвищення кваліфікації. Визнання розглядаємо як колективну дію, спрямовану на встановлення відповідності документів про підвищення кваліфікації нормативним вимогам прийняття відповідного протоколу у формі рішення педагогічної ради. У загальному контексті пропонуємо ідею про внутрішнє положення щодо визнання результатів підвищення кваліфікації, головним у якій є принцип законності. У нашому дослідженні ми вперше виділяємо загальні аспекти визнання, конкретне їх виявлення за основними формами підвищення кваліфікації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Телелим, В. М., В. І. Єфіменко та П. А. Мінєєв. "До питання розробки та імплементації плану оборони України". Наука і оборона, № 2 (18 серпня 2021): 3–7. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2021-15-2-3-7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто деякі історичні аспекти надання питанням планування у сфері оборони системного характеру. Проаналізовано проблеми планування оборони України, зокрема незабезпеченість нормативно-правової бази щодо державного регулювання питань стратегічного планування як на законодавчому, так i на виконавчому рівнях, відсутність у законодавчих документах деяких важливих визначень та наявність некоректних (помилкових) положень. Запропоновано шляхи вдосконалення системи державного стратегічного планування. Визначено пропозиції щодо приведення строків планування у відповідність до термінів каденції Президента України, надання розширених повноважень Міністерству оборони України, порядку затвердження документів плану оборони України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

O., Mikhailenko, Shcherbak Yu., and Kolos T. "CREATING A BUSINESS PLAN FOR ENTERPRISE RESTRUCTURING." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 42 (June 25, 2021): 24–29. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-42-4.

Повний текст джерела

Анотація:

In today's conditions, the interest of enterprises in the implementation of restructuring is constantly growing. Until recently, only enterprises that were in a pre-crisis or crisis state were interested in the restructuring tool, but the constant trends of changes in the economic environment encourage successful enterprises to use restructuring as well. Restructuring is considered as an effective tool for overcoming crisis phenomena in the activities of economic entities, increase efficiency, level of competitiveness and value of enterprises. The experience of enterprise restructuring in different periods of economic development allows to characterize the purpose, objectives of restructuring, describes its main stages, determine the features of the restructuring process and develop an algorithm for restructuring. In the study of enterprise restructuring, the main conceptual ideas of existing theoretical models of formation of organizational support for restructuring were identified. Analyzing the stages of the restructuring and the documents that help its implementation, it was concluded that the requirements of the parties interested in the restructuring are not met. This necessitates the definition of the main documents that need to be formed at each stage of the restructuring and the development of an effective business plan for its implementation. The development of a business restructuring plan should be based on the transformation of one alternative option to achieve the established objectives of the restructuring and be a comprehensive plan of specific actions with the definition of deadlines, resources, persons responsible for their implementation. The authors analyze the existing approaches to the development of a business restructuring plan and propose their own structure of the business restruc-turing plan of the enterprise, which includes the formation of a questionnaire – a summary of the enterprise, the target restructuring program and the restructuring plan. The practical significance of the obtained results is that the theoretical provisions of the article have an applied value and can be used in any economic activity of enterprises in modern business conditions.Keywords: restructuring, restructuring business plan, target restructuring program, stages of restructuring, restructuring methods, restructuring measures, restructuring concept, business plan implementation. В умовах сьогодення інтерес підприємств до здійснення реструктуризації постійно зростає, зумовлюючи необхідність у визначення основних етапів реструктуризації та розроблені дієвого бізнес-плану її реалізації. У даній статті узагальнено поняття реструктуризації підприємства, охарактеризовано мету, цілі проведення реструктуризації та описано основні її етапи. Авторами здійснено аналізування існуючих підходів до розробки бізнес-плану реструктуризації та запропоновано власну структуру бізнес-плану реструктуризації підприємства. Встановлено, що розробка бізнес-плану реструктуризації повинна являти собою комплексний план конкретних дій з визначенням строків, ресурсів, відповідальних осіб за їх реалізацію. Практична значущість одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення статті мають прикладне значення та можуть бути використані в будь-якій економічній діяльності підприємств в сучасних умовах господарювання. Ключові слова: реструктуризація, бізнес-план реструктуризації, цільова програма реструктуризації, етапи проведення реструктуризації, методи реструктуризація, заходи реструктуризації, концепція реструктуризації, реалізація бізнес-плану.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Гареев, Ильнур Фаилович, Лилия Ринатовна Салахиева та Ильназ Ирекович Юнусов. "Строительство детских деревень как инструмент решения социальных и экономических задач сельских районов". Russian Journal of Entrepreneurship 16, № 19 (15 жовтня 2015): 3351. http://dx.doi.org/10.18334/rp.16.19.1990.

Повний текст джерела

Анотація:

В данной статье рассмотрены детские деревни для детей-сирот, построенные на территории Российской Федерации и за рубежом. Предложен план застройки такой деревни в Республике Татарстан и особенности его функционирования. Сформулированная концепция может быть положена в основу комплексного освоения сельских территорий и решения вопроса воспитания детей-сирот. Результаты исследования будут интересны сельским муниципальным образованиям, заинтересованным в решении социальных проблем и обеспечении занятости населения.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Никитина, Д. Д., та Е. В. Беклемешева. "КЛИЕНТООРИЕНТИРОВАННОЕ ОБСЛУЖИВАНИЕ КАК СТРАТЕГИЧЕСКИЙ ПРИОРИТЕТ В ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ СФЕРЫ УСЛУГ". Youth science reporter, № 4(26) (1 грудня 2020): 2. http://dx.doi.org/10.46845/2541-8254-2020-4(26)-2-2.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассматриваются основные положения и концепция клиентоориентированного обслуживания в сфере услуг на примере салона красоты «А-Студио»: оценка работы салона по результатам опроса по модели SERVQUAL; выявлены слабые стороны и разработан план мероприятий для внедрения клиентоориентированного обслуживания.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Боєва, О. "Обмеження розвитку інституту судового захисту трудових прав в Україні в період 1937-1945 рр. (частина 1)". Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2021): 54–61. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2029.

Повний текст джерела

Анотація:

Наукова стаття присвячена розкриттю аспектів розвитку інституту судового захисту прав людини у сфері праці. Здійснено аналіз стану захисту трудових прав в Радянській Україні з періоду прийняття Конституції УРСР 1937 р. та за часів Другої світової війни. Наприкінці 30-х рр. ХХ сторіччя Україна починає втрачати свою суверенність та незалежність, що є закономірним наслідком здійсненої зміни конституційно-правового статусу республіки. Це вбачається зі змісту конституційних положень різних років. Так, якщо взяти до уваги зміст доповнень до Конституції УСРР, прийнятих у 1925 році, то можна побачити, що там було закріплено, що УСРР входить до складу СРСР як «незалежна республіка», згодом у Конституції УСРР 1929 р. зазначалася «суверенна договірна держава», а про створення союзної держави не йшлося. Проте в Конституції 1937 року (найменування УСРР було змінено на УРСР на Надзвичайному XIV з'їзді Рад в січні 1937 р.) ці положення відсутні, є лише запис про об'єднання республік у союзну державу. Конституція УРСР 1937 р. замість з'їздів Рад, ЦВК УРСР та їх Президій визначала найвищим органом державної влади республіки Верховну Раду УРСР. Верховна Рада УРСР обирала Президію -колегіальний постійно діючий орган влади у періоди між сесіями Верховної Ради. В Україні поступово на перший план виходило керування загальносоюзних органів управління республіканськими об'єктами господарства, пріоритетною ставала дія загальносоюзного законодавства над республіканським як у вигляді копіювання змісту загальносоюзних законодавчих актів, так і щодо застосування союзних нормативних актів як актів прямої дії. Такі негативні тенденції не оминули галузь трудового права. Теоретично прийняття у 1937 р. Конституції УРСР мало би бути важливим кроком на шляху встановлення прогресивних принципів трудового права та закріплення нових підходів до вдосконалення захисту прав працівників, проте демократичні засади й положення Конституції залишилися декларативними. Конституцією проголошувалося право кожного на працю (положення про загальну трудову повинність було відсутнє), але проголошене Конституцією УРСР право на працю фактично було обов'язком працювати, а іншими нормативним актами відбувалося закріплення працівників за підприємствами, установами, заборонялося виїжджати на заробітки тощо. Наприкінці30-х - початку 40-хрр. минулого століття у всій союзній державі (зокрема, в УРСР) задля збільшення випуску продукції у всіх галузях народного господарства та підвищення продуктивності вводилися початкові засади примусової праці. Зокрема, особи, які не працювали без поважних причин (так звані тунеядці, дармоїди, нероби), притягувалися до адміністративної або кримінальної відповідальності; було більш жорстке покарання за порушення трудової дисципліни, виробництво продукції з браком, недотримання правил техніки безпеки. У період Другої світової війни відбулося значне погіршення умов праці, падіння рівня прав та гарантій працівників, взагалі була відсутня можливість захисту їх трудових прав, тобто трудове право, покликане захищати права працівників, набуло певних регресивних ознак. Такий відступ від основних засад і принципів трудового права був обумовлений тим, що суттєва частина працездатного населення (переважно чоловічої статі) поповнила лави збройних сил. Задля забезпечення кадрами підприємств оборонного значення та сільгосппідприємств (колгоспів, радгоспів) слід було змінювати політику держави у сфері регулювання праці, оскільки на теренах УССР, РСФСР та інших союзних республік діяли Кодекси законів про працю 19221924 рр., за змістом яких передбачалися засади добровільної праці. Трудовим законодавством трудова повинність була передбачена лише за необхідності боротьби зі стихійними лихами та для виконання найважливіших державних завдань, а також лише на підставі конкретних постанов Ради Народних Комісарів. Такі демократичні засади не в змозі були забезпечити безперервну роботу оборонної промисловості, проведення оборонних і будівельних робіт, заготівку палива, безперебійного функціонування транспорту тощо. Для забезпечення виконання цих завдань радянський уряд прийняв певну кількість Указів Президії Верховної Ради СРСР та Постанов РНК СРСР, за якими вся держава переходила на воєнний стан, фактично руйнувалися всі набуті раніше демократичні досягнення у сфері трудового права. Цей період характеризується мілітаризацією праці, мобілізацією працездатного населення, залученням до праці підлітків з 14 років, збільшенням тривалості робочого часу, скасуванням відпусток та введенням надурочних робіт. Унікальність цього явища щодо дослідження генези судового захисту трудових прав населення України полягає в тому, що такі регресивні тенденції переважно були не на території УРСР, а на території РСФСР, куди були евакуйовані українські підприємства разом зі своїми працівниками та їх родинами у зв'язку з тимчасовою окупацією німецько-фашистськими військами території України. Також на території РСФСР у період із серпня 1941 р. до лютого 1943 р. здійснювали свою діяльність законодавчі та виконавчі органи влади української республіки (вони були евакуйовані до Саратова, а пізніше перебували в Уфі та Москві). Під час війни трудове законодавство союзних республік фактично не діяло, було повністю підкорено принципам і положенням законодавства СРСР, як мало на меті не забезпечення та захист прав і гарантій працівників, а застосування таких методів і заходів в організації праці, які б у найко-ротші строки сприяли налагодженню оборонної промисловості та випуску воєнної продукції в таких обсягах, щоб можна було отримати перемогу над німецько-фашистськими загарбниками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Malyuga, V. M. "ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ІДЕОЛОГІЇ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 154–62. http://dx.doi.org/10.15421/40250826.

Повний текст джерела

Анотація:

Природоохоронну ідеологію розглянуто не в традиційному плані, як, наприклад, охорону природи, а з позиції включення в цю категорію цілісної системи поглядів, всіх чинників, які мають не лише забезпечити захист наявного природного середовища, але, що головне, сприяти його відродженню там, де це ще можливо, природним або штучним шляхом. Це, звичайно, грандіозна перспектива, проте за умов спільного порозуміння у планетарному масштабі, ліквідувавши загрозу протистояння, на наш погляд, це не видається утопією. Планетарне суспільство потребує знань законів природи для подальшого гарантованого співіснування з навколишнім середовищем. Основні принципи природоохоронної ідеології мають органічно враховувати принципи виховання самої людини. Лише комплексний, цілісний підхід у цих питаннях може забезпечити реальний успіх.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Голодюк, Лариса Степанівна. "Геометричний матеріал як змістова основа спілкування учнів на уроці". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 1, № 1 (2 квітня 2014): 52–54. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v1i1.420.

Повний текст джерела

Анотація:

Реформування загальної середньої освіти передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня. В зв’язку з новими завданнями школи стають все більш відчутними недоліки процесу організації навчання (репродуктивний характер діяльності учнів, стандарти у проведенні уроків, перебільшення ролі опитування в навчальному процесі), і як наслідок, пасивність учнів, слабкий вплив на розвиток особистості, зниження інтересу до навчання.Результати анкетування вчителів математики Кіровоградської області виявили, що 92% всіх опитах вважають: учням простіше вивчати алгебру, ніж геометрію. Однією із причин такого вибору є алгоритмічний підхід до вивчення даного предмета. При розв’язуванні геометричних задач учням потрібне вміння творчо мислити. Отже, сьогодні вчитель повинен бути готовим не передавати учням свої знання, а навчити самостійно здобувати. А це можливо тільки за умов творчої співпраці учнів і вчителя, коли учень свідомо, активно і самостійно здобуває знання, а вчитель удосконалює форми, методи і прийоми викладання. Пошуки шляхів удосконалення організації навчального процесу висунули на передній план диференційований підхід до навчання.Проблема диференційованого підходу навчання не є новою. Але пошуки в цій області пов’язані з необхідністю продовження в новій освітній ситуації розвитку теоретичних і практичних досліджень основних положень даної технології.Під диференційованим навчанням слід розуміти таку спеціально організовану пізнавальну діяльність учнів на уроці, яка, враховуючи індивідуальні відмінності, спрямована на оптимальний інтелектуальний розвиток кожного учня й передбачає структурування змісту навчального матеріалу, добір форм, прийомів і методів навчання відповідно до типологічних особливостей учнів [1]. Отже, диференційоване навчання – це навчання у групах, які формуються за певними спільними ознаками. Наприклад, сформувати групи можна за рівнем навчальних досягнень: А група – учні з початковим та середнім рівнями навчальних досягнень; Б група – учні з достатнім рівнем; В група – учні з високим рівнем навчальних досягнень.Навчання в групах створює умови для спілкування учнів. Одна з головних особливостей підліткового періоду – підвищений інтерес до спілкування зі своїми ровесниками, орієнтація на вироблення групових норм і цінностей. У підлітка з’являється незадоволення від того, що він у спілкуванні з дорослими нерідко опиняється у позиції підлеглого. Тому для нього зростає значимість спілкування з однолітками, де немає наперед заданої нерівності. Положення підлітка серед ровесників задовольняє його вимоги, потреби бути рівними [2]. При спілкуванні з однокласниками учень може виступати в двох ролях: як вчитель і як учень, що накладає на учня відповідальність різного роду.Структура спілкування згідно класифікації Л. Фрідмана складається з трьох взаємнозв’язаних компонентів:комунікативного (обмін інформацією між учнями в процесі спілкування);інтерактивного (організація взаємодії між учнями);перцептивного (процес взаємного сприймання партнерів по спілкуванню і встановлення на цій основі емоційного ставлення один до одного) [3].Спілкування є важливим засобом спільної діяльності учнів. В умовах спілкування школярі глибоко аналізують матеріал, всебічно розглядають досліджуваний процес, виділяють його найбільш істотні характеристики, які необхідні для розв’язування геометричних задач.Задачі з геометрії дають великі можливості для творчості учня і вчителя. При розв’язуванні задач на обчислення можна використовувати індивідуальну і парну роботу учнів при завершенні якої учні виконують взаємоперевірку і самооцінку. Вміння перевірити себе і товариша, проаналізувати свої наслідки своєї роботи, зробити з цього висновки належить до найважливіших навчальних умінь.При спілкуванні у системі “учень–учень” або “учень–група” можна створити наближений алгоритм спілкування при розв’язуванні геометричних задач:обговорити і виділити, що дано;обговорити, яким буде малюнок до задачі;з’ясувати, що необхідно знайти;обговорити способи розв’язання, вибрати раціональний (учень, який не згодний з рішенням групи, розв’язує задачу своїм методом);розв’язування задачі;обговорення та порівняння результатів.Для успішного спілкування на уроках учням слід засвоїти аксіому спілкування:“Будь терпимим та поважай погляди і думки своїх товаришів!”Зразком може стати культура спілкування учителя, яка ґрунтується на засадах:– поваги до поглядів і думок учнів (будьте терпимі, пам’ятайте, що ви маєте справу з дитячими вчинками, з дитячим світом думок і поглядів);– вмінь зрозумінь і відчуттів, що учневі під силу, а що ні;– вмінь помічати найменші успіхи учнів;– готовності завжди співпереживати досягненням і невдачам своїх дітей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Большаков, Андрей. "Уроки ландшафтосообразности из Тулуна". проект байкал, № 67 (27 квітня 2021): 130–37. http://dx.doi.org/10.51461/projectbaikal.67.1767.

Повний текст джерела

Анотація:

После наводнения 2019 года в городе Тулуне более 15 тысяч жителей лишились жилища. Тулун – малый депрессивный город, располагающий природными ресурсами. Новый генеральный план уже учитывает свойства ландшафта. Остаются недостатки в планировке. Автор предлагает принципы ее реконструкции. Принцип ландшафтосообразности устанавливает порядок градостроительного зонирования и инженерной защиты от наводнений. Второй принцип – использование эконом-географического положения для возрождения города. Третий принцип – адресный подход к разработке морфотипов жилой застройки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Коруц, У. "Пропаганда війни в імперативних нормах і зобов’язаннях erga omnes". Юридичний вісник, № 1 (31 липня 2020): 149–55. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1573.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автор зосереджує увагу на тому, що, незважаючи на безпосередню близькість jus cogens та erga omnes, вони мають різну правову природу. Проте щодо універсальності можна стверджувати, що ці концепції діють як інструменти досягнення однієї мети - забезпечення інтересів міжнародного співтовариства. Здійснено правовий аналіз ст. 20 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права від 1966 р., яка закріплює положення, згідно з котрим (ч. 1) будь-яка пропаганда війни повинна бути заборонена законом. Досліджено положення в Зауваженнях Загального порядку № 11, прийнятого Комітетом ООН з прав людини в 1983 р. до ст. 20 Пакту, на підставі чого автор відзначає, що, зважаючи на характер ст. 20, дер-жави-учасники зобов'язані прийняти необхідні законодавчі заходи, які забороняють дії, що в ній згадуються. Автор на підставі положень Пакту та Зауважень загального порядку робить висновок, що будь-яка пропаганда війни і всякий виступ на користь національної, расової чи релігійної ненависті, що є підбурюванням до дискримінації, ворожнечі або насильства, повинні бути заборонені законом. Заборона, що згадується, поширюється на всі види пропаганди, здійснюваної з метою загрози або акту агресії або порушення миру всупереч Статуту Організації Об'єднаних Націй. До Зауважень Загального порядку № 24, прийнятого на 52 сесії Комітету з прав людини в 1994 р. з питань, що стосуються застережень, які робляться при ратифікації Пакту чи Факультативних протоколів до нього, закріплюється положення: застереження, що порушують імперативні норми, несумісні з об'єктом і цілями Пакту. Відповідно, положення Пакту, які представляють звичайне міжнародне право (і a fortiori, якщо вони мають характер імперативних норм) не можуть бути предметом застережень. Автор проаналізував, що у консультативному висновку Міжнародного Суду ООН від 28 травня 1951 р. стосовно справи про застереження до Конвенції про геноцид Суд подав уточнення поняттю erga omnes. З'ясовано, що відповідно до Зауважень Загального порядку № 29 від 24 липня 2001 р., присвяченого питанню відступлення держави від прав у зв'язку з надзвичайним станом, згідно з п. «е» ст. 13 Комітет підкреслює імперативний характер ст. 20 Пакту і неможливість відступу держави від її виконання. Ніяке оголошення надзвичайного стану, зроблене відповідно до п. 1 ст. 4, не може служити державі-у-часниці виправданням у плані ведення, у порушення ст. 20, пропаганди війни або організації виступів на користь національної, расової чи релігійної ненависті, що є підбурюванням до дискримінації, ворожнечі або насильства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Шкурат, Марія, Галина Кукель, Людмила Штефан та Віталій Мазур. "РОЗВИТОК ІНДУСТРІЇ 4.0 В ЄС: ОСОБЛИВОСТІ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ПОСТПАНДЕМІЙНОГО ВІДНОВЛЕННЯ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 213–20. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3606.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено провідну роль цифровізації та формування Індустрії 4.0 для економічного розвитку країн у сучасних умовах. Підкреслено, що нові цифрові технології можуть допомогти об’єднаній Європі стати більш конкурентоспроможною. Водночас пандемія COVID-19 підкреслила важливість цифровізації економіки та розвитку Індустрії 4.0 і підвищила ризики для досягнення економічних цілей Європи, якщо цифрова трансформація не буде проведена. Наведено основні задекларовані положення розвитку Індустрії 4.0 у ЄС і визначено, що фактично ці плани не було досягнуто перед економічним спадом, що був викликаний пандемією. Запропоновано аналіз впливу пандемії COVID-19 на макроекономічні показники ЄС: криза виявила взаємозалежність глобальних ланцюгів вартості та цінності глобально інтегрованого єдиного ринку Європи. Визначено, що в таких умовах нового сенсу та актуальності отримала необхідність швидкого переходу до більш цифрової та стійкішої економічної та промислової моделі, щоб підтримувати і посилювати прагнення ЄС до стійкої конкурентоспроможності. Проаналізовано Багаторічний фінансовий план ЄС на 2021—2027 рр., який має на меті нівелювання економічної та соціальної шкоди, яку було завдано пандемією коронавірусу. Ключовими для активізації майбутнього зростання ЄС мають стати: інновації, цифрова трансформація, стратегічна інфраструктура та єдиний ринок. Значний обсяг бюджетного фінансування Європейського Союзу направлений на відновлення економіки через цифрову трансформацію та формування Індустрії 4.0. Планується, що це допоможе інвестувати більше в передові цифрові навички та ширше використання цифрових технологій в економіці та суспільстві, тобто формування бази для подальшого розвитку Індустрії 4.0. Хоча ще повною мірою не видно наслідків пандемії для економіки ЄС, уже існує стратегія їх подолання через акселерацію інноваційного розвитку, інтенсифікацію цифрової трансформації та розвиток Індустрії 4.0 в усіх країнах ЄС.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Гущина, Юлия Игоревна, та Анна Вадимовна Степанова. "Реорганизация как основная форма оптимизации сети образовательных учреждений". Russian Journal of Entrepreneurship 17, № 24 (28 грудня 2016): 3621. http://dx.doi.org/10.18334/rp.17.24.37178.

Повний текст джерела

Анотація:

Авторами предпринята попытка определить план действий при проведении реорганизации образовательного учреждения, проанализировать возникающие в процессе реорганизации проблемы. В статье на основе анализа нормативно-правовых актов, регулирующих гражданские правоотношения, рассмотрена процедура реорганизации юридического лица и даны практические рекомендации для участников образовательного процесса. Сделан вывод, что особое внимание при реализации данной процедуры необходимо уделить непрерывности образовательного процесса, соблюдению прав работников и контингента обучающихся, а также соблюдению финансовой дисциплины. Основные положения и выводы статьи могут быть использованы в деятельности участников образовательного процесса при проведении реорганизации.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Маркова, Людмила Артемьевна. "Особенное как основа диалогического общения". Digital Scholar: Philosopher's Lab 2, № 4 (2019): 115–28. http://dx.doi.org/10.5840/dspl20192455.

Повний текст джерела

Анотація:

Логика нового типа, формирующаяся после научной революции начала XX века, противо-положна классике прежде всего тем, что не разрушает свою предшественницу, а вступает с нею в диалогические отношения. Для диало-га необходимы, как минимум, два логических субъекта. Если не удается справиться с какой-то вновь возникшей проблемой средствами классической науки, то ее решение или откла-дывается на будущее, или она просто игнори-руется как нерешаемая. В неклассической ло-гике существует свой выход из положения. Для не поддающейся объяснению эмпирии создается новая логика, которая вступает с классикой в диалог. Своеобразие такого хода мысли состоит в том, что обнаруживается на-правленность мышления, его ориентация в первую очередь не на предмет исследования, а на субъект; реализуется поворот мышления, о котором часто, в разных контекстах, пишут и социологи, и философы. Логика не столько списывается с действительности, сколько соз-дается в голове ученого (философа, логика). Но создается по-разному. Из действительно-сти выбираются те или иные ее свойства, и на их базе выстраивается логика всей действи-тельности. В классике вычленяются общие свойства предметов и событий. Индивидуаль-ные особенности игнорируются, в логике они не учитываются. В не-классике, наоборот, на передний план выдвигаются особенности, от-личающие одни предметы от других. Особенность не-классики еще и в том, что она не раз-рушает свою предшественницу по той причи-не, что она ей необходима как собеседница.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Назаров, В., та Т. Смалюк. "ІНСТИТУТ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ". Юридичний вісник, № 2 (5 липня 2021): 70–77. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2144.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено стан наукової розробки інституту третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт. На підставі аналізу нормативно-правових актів, пов'язаних із правовою регламентацією спеціальної конфіскації та арешту майна третьої особи, виокремлено редакційно невдалі формулювання з цих питань, що допускали варіативність тлумачення певних норм. Акцентовано увагу на тому, що ідея розробки інституту третьої особи полягала в запровадженні механізмів заморожування та спеціальної конфіскації засобів учинення злочинів і доходів, отриманих злочинним шляхом, введенні в дію низки суворих юридичних заходів за вчинення визначеного роду злочинів, дотриманні процедурних запобіжників, які надаватимуть будь-якій залученій у кримінальне провадження третій особі чіткої процедурної позиції в процесах щодо спеціальної конфіскації разом із правами, що належать стороні, яка захищається, зокрема щодо правової допомоги. Робиться висновок, що положення Закону України від 18 лютого 2016 р. «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться в шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно вдосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» істотно розширили сферу застосування спеціальної конфіскації в тому числі й щодо майна третьої особи, по-новому визначили мету арешту майна Проаналізовано наукові позиції та практику Верховного Суду щодо правової природи спеціальної конфіскації, міжнародні механізми втручання в право власності особи, позбавлення фінансової вигоди здобутої в результаті вчинення злочину. Обґрунтовано позицію щодо вдосконалення положень чинного кримінального процесуального законодавства, які регламентують порядок арешту майна третьої особи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Бахуринський, Віталій. "ДОСВІД ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН У КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІЙ ПРОТИДІЇ РЕЙДЕРСТВУ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, № 8 (13 липня 2021): 157–62. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.23.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено кримінальне законодавство зарубіжних країн, у результаті чого автором дове- дено, що законодавство у цій сфері побудовано за принципом максимальної деталізації положень кримінально- правової заборони. З одного боку, це має таку перевагу, як простота застосування, оскільки чітко визначено коло злочинних діянь, а з іншого – призводить до громіздкості зазначеного законодавства, але не в плані складності сприйняття норм, а в плані їх значної кількості. Крім того, деякі досягнення кримінального права зарубіжних країн представляється можливим застосувати і після необхідної адаптації ефективно використовувати в рамках кримі- нально-правового механізму протидії різним формам рейдерства. Зокрема, йдеться про встановлення кримінальної відповідальності за незаконне захоплення юридичної особи в силовій формі. Заслуговує на увагу те, що процеси злиттів і поглинань в США і Англії детально регламентовані, на відміну від регулювання процесів реорганізації юридичної особи в Україні. В цьому контексті вдосконалення українського кримінально-правового і регулятивного законодавства підвищить рівень культури корпоративних відносин і знизить ризик розвитку рейдерства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Roberts, Graham. "Новый взгляд на Homo Sovieticus: мужское тело в фильмах Киры Муратовой". Corpus Mundi 1, № 1 (20 квітня 2020): 153–65. http://dx.doi.org/10.46539/cmj.v1i1.9.

Повний текст джерела

Анотація:

Один из парадоксов мейнстримного советского кино заключался в том, что оно имело склонность «создавать зрелище «маскулинной телесности, не привлекая (по большей части) внимания к ней в откровенном смысле. Тело героя было мифологизировано в патриархальных структурах, что воспринималось, как естественное положение вещей. В данной работе рассматриваются различные пути, с помощью которых режиссер Кира Муратова бросает вызов этой культурной парадигме, выдвигая на первый план более откровенное мужское тело, тем самым разрушая мужской взгляд на вещи. В этом отношении фильмы Киры Муратовой бросают вызов архетипичным образам маскулинности (и фемининности), распространенным не только в Советском Союзе или в мейнстримном кино, но и во многих других странах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Маккаева, Разет Сайд-Аминовна, Камал Махмудович Асхабов та Нурид Бесланович Шовхалов. "УПРОЩЕННАЯ СИСТЕМА УЧЕТА И НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ: ЦЕЛИ, ПРОБЛЕМЫ, ПЕРСПЕКТИВЫ". 3 Всероссийская научно-прак. конф. «Социальн-экономические и финансовые аспекты развития РФ и ее регионов в современных условиях», № 3 (27 травня 2022): 225–32. http://dx.doi.org/10.36684/62-2022-3-225-232.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассматриваются основные положения организации бухгалтерского учета и налогообложения на малых предприятиях. В связи с постоянно меняющейся экономической обстановкой бухгалтерский учет на предприятиях малого бизнеса постоянно совершенствуется. Ввиду постоянно вносимых изменений в нормативно-правовые акты и документы упрощенного порядка ведения учета и отчетности, выдвигается на первый план вопрос касательный науки и практики в области учета и отчетности на предприятиях малого бизнеса. Учитывая эти изменения в нашей стране, происходящие на сегодняшний день, данное исследование предусматривает выявление и изучение особенностей, подходов и упрощенного варианта ведения бухгалтерского учета и налогообложения на малых предприятия, сохраняя учетные данные с их аналитическими ценностями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Стриганова, Марина, Игорь Шаталов та Эльтин Махмудов. "Методика расчетной оценки основных параметров волны вытеснения при переливе воды через гребень подпорного сооружения гидротехнического узла". Journal of Civil Protection 2, № 1 (15 лютого 2018): 76–80. http://dx.doi.org/10.33408/2519-237x.2018.2-1.76.

Повний текст джерела

Анотація:

Приведена методика расчетной оценки основных параметров волны вытеснения при переливе воды через гребень подпорного сооружения гидротехнического узла, основанная на методе И.И. Агроскина. Изложены основные положения оценки инженерной обстановки, последствий и оперативно-тактического плана ликвидации чрезвычайных ситуаций, связанных с переливом воды через гребень подпорного сооружения.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Писаренко, О. А., К. О. Удальцова-Гродзинська та В. І. Шинкевич. "ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ ДЛЯ ІНТЕРНАТУРИ З ФАХУ «СТОМАТОЛОГІЯ» У РОЗДІЛІ «ЗАХВОРЮВАННЯ ТКАНИН ПАРОДОНТА»". Медична освіта, № 1 (20 квітня 2021): 105–11. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.1.11976.

Повний текст джерела

Анотація:

Розділ навчального процесу з теми «Захворювання пародонта» потребує негайної ревізії, оскільки застарілі концепції призвели до нерозуміння і неможливості публікацій наукових статей у міжнародних рецензованих виданнях, що відкидає у минуле вітчизняну стоматологічну науку. Аналіз основних положень розділу навчального процесу з теми «Захворювання пародонта» шляхом їх порівняння із концепціями нової класифікації періодонтальних та періімплантних захворювань і станів 2017 р. показав обґрунтовану коректність терміна «періодонтит» замість «пародонтит», визначив етіологію й основні риси патогенезу періодонтиту, обґрунтував необхідні методи і перелік диференційних діагнозів, та розсортував комплексне лікування на чіткі фази, етапи і відповідність до складності пародонтиту. Некротизуючі захворювання тканин пародонта, екстремальні стани з рецесією діагностуються за іншими схемами, ніж періодонтальні індекси. Періімплантні стани органічно поєднані з іншими захворюваннями пародонта, оскільки обумовлені наявністю біоплівки або місцевими факторами. Отже, імплементація класифікації періодонтальних та періімплантних захворювань і станів Американської академії пародонтології (AAP) та Європейської федерації пародонтології (EFP) 2017 р. сприяє сучасному розумінню їх етіології та патогенезу, дозволяє уніфікувати підходи до діагностики, лікування, моніторингу, прогнозування і профілактики, а отже, є необхідними для вивчення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Ionushas, S. K. "Деякі питання визначення конституційно-правової моделі прокуратури України". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (27 вересня 2020): 49–58. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.05.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню питань конституційно-правової моделі прокуратури України. Розглянуто структурні елементи системи прокуратури. Критично проаналізовано основні принципові положення стосовно побудови системи прокурорських органів. Досліджено питання спеціалізації органів прокуратури і на цій основі зроблено відповідні обґрунтовані висновки. За результатами аналізу основного нормативно-правового акта у сфері функціонування органів прокуратури в Україні виділено ключові етапи у його дії. Метою статті є визначення конституційно-правової моделі органів прокуратури в Україні. Наукова новизна статті полягає у визначенні на основі сучасних досліджень оптимальної конституційно-правової моделі прокуратури України. Висновки. 1) Позитивно оцінюючи реформування прокуратури України у напрямку оптимізації її системи, а також зміни, спрямовані на укріплення незалежності даних органів і їх посадових осіб, відзначимо, що часта зміна структурних елементів системи прокуратури пов’язана з проблемами невизначеності адміністративно-територіального устрою держави; 2) нормативне закріплення права Генерального прокурора на утворення спеціалізованих ланок прокуратури слід визнати позитивним моментом, оскільки це дозволить оперативно реагувати на певну ситуацію, запровадивши відповідну спеціальну структурну одиницю системи прокуратури; 3) принципи єдності та централізації як засадничі елементи організації прокуратури України, зважаючи на різницю їх сутнісних характеристик, не слід вважати тотожними. Визнаємо значущість принципу централізації у побудові і функціонуванні системи прокуратури. У цьому плані статтю 1 Закону України «Про прокуратуру», на нашу думку, слід викласти із зазначенням принципу централізації, оскільки його сутнісні характеристики відтворюються у положеннях цього нормативно-правового акта; 4) відстоюємо позицію про виокремлення принципу єдиноначальності, оскільки системний аналіз положень статей 8, 9 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє стверджувати про те, що саме Генеральний прокурор має повноваження керівника усієї системи прокуратури; 5) вважаємо, що організація спеціалізованих прокуратур повинна відповідати вимогам системного підходу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Багапш, Н. В. "ДИНАМИКА ЭТНОДЕМОГРАФИЧЕСКОЙ СИТУАЦИИ В МЕДЖУДСКОМ УЩЕЛЬЕ ЮЖНОЙ ОСЕТИИ (1886–2015 гг.)". Вестник антропологии (Herald of Anthropology), № 2 (50) (2020): 255–71. http://dx.doi.org/10.33876/2311-0546/2020-50-2/255-271.

Повний текст джерела

Анотація:

В работе исследуется динамика демографической ситуации и этнического состава населения в Меджудском ущелье Южной Осетии с 1886 по 2015 гг. Меджудское ущелье на протяжении всего рассматриваемого периода имело периферийное экономико-географическое положение. В советское время ущелье не имело непосредственного транспортного сообщения с другими частями Южной Осетии и в экономическом плане было ориентировано преимущественно на Горийский район Грузии, что сильно осложнило гуманитарное положение в микрорегионе в изменившихся после распада СССР политико-географических реалиях. Вышеперечисленные причины определили неуклонную депопуляцию населения Меджудского ущелья начиная с 1940-х годов. Сокращение числа жителей особенно усилилось с начала 1990-х годов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Ochirova, Keemya, Lyudmila Mochanova, and Viktoriya Dordzhieva. "The Anatomical Structure of the Stem of Amaranthus Blitoides Species Growing on the Territory of Kalmykia." Полевые исследования 7, no. 7 (November 10, 2020): 33–39. http://dx.doi.org/10.22162/2500-4328-2020-7-33-39.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель. Исследование морфолого-анатомического строения побегов Amaranthus blitoides, произрастающих на территории Калмыкии. Материал и методы. Материал для исследования Amaranthus blitoides был собран в июне 2017 г. в окрестностях г. Элисты Республики Калмыкия. Каждая выборка состояла из 20 закончивших рост побегов. В исследовании были применены общепринятые методики. Результаты. Проведено анатомическое исследование стеблей Amaranthus blitoides. Установлен общий план строения, определены параметры клеток и тканей побега. Представлено распределение проводящих пучков в инициальном кольце стебля, описана структура отдельных пучков. Выводы. Результаты исследования дают представления о том, что плагиотропное положение стебля в пространстве коррелирует с отсутствием арматурных тканей в стебле, в проводящих пучках. Полученные данные могут быть использованы в дальнейших систематических исследованиях рода Amaranthus.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Пугач, Віталіна. "Формування правової компетентності майбутніх менеджерів охорони здоров’я у професійній підготовці". New pedagogical thought 102, № 2 (7 вересня 2020): 132–37. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-102-2-132-137.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті означено та проаналізовано проблему формування правової компетентності в процесі підготовки майбутніх менеджерів охорони здоров’я.Проаналізовано праці, присвячені даній проблемі, та виявлено чинники, які позитивно впливають на процес навчання і зумовлюють успішну професійну діяльність педагогів, зокрема: використання потенціалу різних вишівських дисциплін для вивчення правових ідей; доповнення теоретичних правових положень відомостями про можливість їхнього практичного застосування в системі охорони здоров’я; засвоєння відомостей, що дають змогу майбутнім фахівцям моделювати свою правову професійну й повсякденну діяльність; створення умов для участі студентів в активній правозахисній діяльності під час освітнього процесу; організація навчання на вербально-діяльнісній діалогічній основі, орієнтованій на індивідуально-творчий розвиток студента; введення донавчального плану правових спецкурсів, пов’язаних із системою охорони здоров’я.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Андрущенко, В. Л. "«КРИТИКА БУРЖУАЗНИХ ТЕОРІЙ ФІНАНСІВ»: СПРОБА РЕТРОСПЕКТИВНОГО ВИПРАВДАННЯ ЧИ КАЯТТЯ?" Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 1 (25 травня 2017): 5–11. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.1.2017.5-11.

Повний текст джерела

Анотація:

В ретроспективном плане рассмотрены и определены особенности, негативные и позитивные последствия так называемой критики буржуазных теорий финансов. В советский период был такой специфический жанр на темы теории и практики государственных финансов в капиталистических странах. Отмечено идеологическую ангажированность и искусственность подобной критики. Вместе с тем критика исполняла своеобразную роль популяризации идей и положений западной науки в Украине.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Kotsiuba, R. O. "Правові аспекти роззброєння України відповідно до Конвенції про заборону протипіхотних мін". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (14 лютого 2020): 88–98. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.01.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Автор досліджує суспільні відносини у сфері роззброєння, зокрема протимінної діяльності в сучасних умовах, а також аналізує результати Оглядової конференції з питань розмінування, що відбулася 25–29 листопада 2019 року в Осло. У статті розкрито зміст прийнятих Плану дій Осло та Проекту декларації Осло про світ, вільний від мін. Відзначено причини невиконання Україною статті 5 Оттавської конвенції. Висвітлено оцінки критеріїв здатності України до проведення розмінування. Обґрунтовується зміна змісту виконання міжнародних зобов’язань України із роззброєння до 2014 року, що зумовило сьогодні перегляд правових підходів до забезпечення розмінування. Відзначається, що сфера протимінної діяльності становить самостійний предмет правового регулювання, а також достатність підстав для прийняття окремого закону та подальшого розвитку законодавства у цій сфері. Метою статті є наукове обґрунтування та визначення правових аспектів роззброєння України, зокрема у сфері протимінної діяльності, шляхом висвітлення положень Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення 1997 року, а також аналізу стану її виконання Україною у контексті постановки завдань розвитку національного законодавства з означених питань. Наукова новизна дослідження полягає у представленні автором обґрунтованих результатів та висновків самостійного дослідження стану виконання Україною міжнародних зобов’язань за Оттавською конвенцією, використання яких у законотворчій практиці сприятиме забезпеченню створення адекватного правового регулювання протимінної діяльності на національному рівні, з урахуванням притаманних лише Україні особливостей. Висновки. Перед Україною постали нові виклики законодавчого оновлення регулювання роззброєння як в цілому, так і з урахуванням фактору воєнної агресії з боку РФ, що триває з 2014 року. На загальному рівні перспективним вбачається розвиток досліджень стану виконання міжнародних зобов’язань із роззброєння з огляду на необхідність забезпечення захисту державного суверенітету. Констатовано відсутність національного стратегічного плану щодо протимінної діяльності, консолідації національної інформаційної системи протимінної діяльності, гендерної політики у цій сфері та відповідних програм, точної інформації щодо площі і місць знаходження протипіхотних мін та звітів про це. Україна поки не встала на шлях реалізації положень Оттавської конвенції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Артеменко, Н. А., С. В. Белогуров та О. А. Бабич. "О реализации принципов обучения в современной профессиональной школе". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 77, № 2 (вересень 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-09-2021-38.

Повний текст джерела

Анотація:

Работа преподавателя всегда строится на основе принципов обучения. Продумывая план занятия, его структуру, выбирая методы и формы работы, педагог должен учитывать закономерности, согласно которым строится процесс обучения. Для современного образовательного процесса характерно тесное переплетение дидактических принципов, когда довольно сложно четко определить, какой конкретно принцип положен в основу процесса обучения. Но принципы дают возможность выстраивать образовательный процесс так, чтобы он соответствовал логике познания. Профессиональное обучение студентов системы среднего профессионального образования является необходимым условием обеспечения рынка труда компетентными кадрами. В данной статье рассмотрены основные принципы организации процесса обучения студентов Транспортного колледжа при Государственном морском университете имени адмирала Ф.Ф. Ушакова (г. Новороссийск). Опираясь на внешние и внутренние закономерности процесса обучения, авторы статьи формулируют ряд общедидактических принципов, с учетом которых и строится процесс обучения: научности, воспитывающего обучения, наглядности, доступности, сознательности и активности обучающихся, систематичности и последовательности, прочности, связи теории с практикой, учета индивидуальных и возрастных особенностей обучающихся.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Давлетгильдеев, Рустем Шамилевич. "Международно-правовое регулирование трудовой миграции в Евразийском регионе: попытка приблизиться к свободе передвижения работников?" Journal of Social Policy Studies 16, № 4 (23 грудня 2018): 595–610. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2018-16-4-595-610.

Повний текст джерела

Анотація:

Рустем Шамилевич Давлетгильдеев – д. ю.н., доцент, академический координатор центра Жана Монне в области европейских исследований VOICES+, заместитель декана юридического факультета, Казанский федеральный университет, Казань, Россия. Электронная почта: roustem.davletguildeev@kpfu.ru Международно-правовое регулирование трудовой миграции в рамках региональных объединений Европейского союза и Евразийского экономического союза характеризуется своеобразием и отличается от универсальных моделей, сложившихся в рамках ООН. В статье дается сравнение терминов, используемых в Договоре о ЕАЭС с термином «работник», сложившимся в рамках практики Суда ЕС, формулируются отдельные предложения для интеграционных институтов ЕАЭС по учету опыта права ЕС в области обеспечения свободного передвижения работников. В результате исследования сделаны следующие выводы. Несмотря на влияние правового опыта ЕС в отношении формирующейся правовой системы Содружества, особенно в плане создания Экономического Союза и общего экономического пространства в рамках Таможенного союза и Евразийского экономического сообщества, реализация соответствующих договорных положений существенно отличается от правовой модели свободного передвижения в праве ЕС. Для целей развития экономической интеграции и обеспечения единого рынка труда в ЕАЭС было бы целесообразно: использовать широкое понимание термина «трудящийся государства-члена», применять опыт ЕС по запрету трудовой деятельности для нерегулярных трудовых мигрантов, дополнить Договор о ЕАЭС положением о запрете дискриминации трудящихся государств-членов по признаку гражданства, внести в Договор о ЕАЭС положения о правовом регулировании трудовой миграции граждан третьих стран. Желаемая модель интеграции в рамках ЕАЭС может быть тем более эффективной, если будет вбирать в себя лучший опыт, накопленный в других региональных интеграционных объединениях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Вергара, Эсталин Сурита Хосе. "Характеристика человеческих ресурсов Эквадора как движущего фактора повышения конкурентоспособности страны в современных условиях развития государств Латинской Америки". Creative Economy 9, № 12 (31 грудня 2015): 1673. http://dx.doi.org/10.18334/ce.9.12.2138.

Повний текст джерела

Анотація:

Статья рассматривает особенности и структуру человеческих ресурсов Эквадора как страны с развивающейся экономикой. Проводится демографический анализ населения страны, приводятся данные по уровню грамотности, показатели безработицы, уровень заработных плат, определяется место Эквадора в рейтинге Индекса человеческого потенциала стран мира. В статье также описан ряд проблем, стоящих в области управления человеческими ресурсами страны. В конце статьи резюмируются основные положения и даются рекомендации по улучшению системы управления человеческими ресурсами Эквадора в целях повышения эффективности экономического развития. Основные положения, выводы и рекомендации, представленные в статье, могут быть полезны исследователям, занимающимся проблемами региона Латинской Америки, в том числе государства Эквадор, и в частности вопросами человеческих ресурсов в латиноамериканских странах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Іваниця, А. В. "ДО ПИТАННЯ ПРО СПЕЦИФІКУ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ В УКРАЇНІ". Juridical science, № 2(104) (15 липня 2021): 137–44. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті полягає в тому, що сучасні конкурентоздатні економіки передових країн світу характеризуються високою мобільністю населення у сфері ринку праці, держави приділяють значної уваги моніторингу відповідних потреб у професіях, запитах суспільства, вибудовують багаторічні плани. В сучасних умовах забезпечення Національної поліції України високоякісними кадрами окрім цілого комплексу умов, підходів та заходів, неможливе в тому числі без побудови системи професійної орієнтації молоді та інших категорій населення щодо професії поліцейського. Слід зауважити, що помилково вважати надання, наприклад, школярам чи студентам цивільних вузів загальної інформації про службу в поліції, вимоги до поліцейських та рівень заробітних плат, основним аспектом профорієнтаційної роботи. Дане явище складається із цілого комплексу елементів, до яких входить і виявлення потенційно значущих високоякісних кадрів серед молоді для служби в поліції, а також процес адаптації поліцейського на службі тощо. Без врахування сутності явища професійної орієнтації неможливо побудувати ефективну систему залучення та відбору кадрів поліції, й навпаки ефективна організація профорієнтації забезпечить високий рівень якостей та характеристик, необхідних для служби серед осіб, які бажають стати поліцейськими, під час вже відбору кадрів. В статті розриваються проблеми визначення сутності професійної орієнтації молоді та різноманітних категорій населення, а також особливостей даного процесу щодо професії поліцейського. Наводяться погляди різноманітних дослідників на формулювання дефініції «професійна орієнтація». Вказується, що не зважаючи на значну кількість різноманітних трактувань та визначень, в цілому зміст явища є схожим. Окрім того, в дослідженні наводяться думки спеціалістів про елементи професійної орієнтації (професійна інформація, професійна консультація, професійний відбір, професійний добір, професійна адаптація), зазначається на відмінностях у кількості елементів у порівнянні із визначеними у нормативно-правових актах (Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається, Положення про організацію професійної орієнтації населення, Концепція державної системи професійної орієнтації населення, Закон України «Про зайнятість населення»). Акцентується увага, що й у нормативних актах не існує єдиного сталого визначення професійної орієнтації. Визначаються також основні завдання, які ставляться перед професійною орієнтацією молоді та інших категорій населення, на відмінностях між ними у різних нормативних актах. Зауважується на специфіці визначення, учасників процесу (суб’єктів і об’єктів) професійної орієнтації, яка здійснюється щодо професії поліцейського.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Шмалько, Наталья Анатольевна. "Моделирование состава композиции хлебопекарного улучшителя направленного действия". Хранение и переработка сельхозсырья, № 3 (30 червня 2021): 126–48. http://dx.doi.org/10.36107/spfp.2021.202.

Повний текст джерела

Анотація:

Моделирование состава композиции хлебопекарного улучшителя направленного действия является практической задачей специалистов отрасли хлебопекарного производства с целью прогнозирования качества сырья, полуфабрикатов и готовой продукции. В основе метода моделирования положен принцип решения задачи регрессии посредством составления и реализации полного факторного эксперимента при изучении всех возможных комбинаций факторов с меньшей ошибкой, чем при традиционных методах исследования. Отбор компонентов, оказывающих наилучшее воздействие на совокупность показателей качества хлеба, с последующим составлением плана эксперимента моделирования рекомендуется осуществлять по результатам дисперсионного анализа серии пробных выпечек с вводом отдельных улучшителей и микроингредиентов. Важным этапом выполнения плана эксперимента является расчет программы оптимизации по линейному уравнению с целью определения оптимального сочетания компонентов в составе композиции хлебопекарного улучшителя. Дополнением к анализу может служить построение нейронных сетей для проведения регрессионного анализа с целью уточнения состава композиции хлебопекарного улучшителя. Комплексное решение задачи моделирования на основе априорной экспериментальной информации позволяет разработать рекомендации по совместному применению хлебопекарных улучшителей различной направленности и принципа действия.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Здолбіцька, Н., С. Костючко, П. Ковальчук та В. Пащук. "Система керування роботом-маніпулятором." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 40 (19 вересня 2020): 37–43. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-06.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано реалізація моделі систем керування роботом-маніпулятором на базі Arduino та LEGO Mindstorms EV3 для навчальних цілей або невеликих виробничих операцій, яка є істотно вигіднішою в комерційному плані в порівнянні з існуючими промисловими аналогами. Розв’язано завдання проектування та складання механічних частин роботизованої системи, кінематики рухів вперед та назад, щоб контролювати положення та захват об’єкта, сортування за кольором. Розроблено програмне забезпечення для керування системою робота-маніпулятора.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Чигрин, Виктор Александрович, Андрей Алексеевич Зоткин та Владимир Владимирович Узунов. "ВЛИЯНИЕ ПАНДЕМИИ КОРОНАВИРУСА НА СОЦИАЛЬНО-ДЕМОГРАФИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ КРЫМСКОЙ МОЛОДЕЖИ". Bulletin of the South-Russian state technical University (NPI) Series Socio-economic Sciences 14, № 2 (12 квітня 2021): 149–59. http://dx.doi.org/10.17213/2075-2067-2021-2-149-159.

Повний текст джерела

Анотація:

Целью исследования является анализ влияния последствий пандемии коронавируса на особенности формирования социально-демографического потенциала крымской молодежи. Методология исследования. В методологию исследования, результаты которого легли в основу статьи, положены требования классической социологии, предъявляемые как к очному анкетированию (до начала пандемии), так и к онлайн-анкетированию в период самоизоляции. Результаты исследования. В статье определены факторы влияния пандемии на планы крымской молодежи относительно создания семей и рождения детей. Перспективы исследования. В данной публикации даны прогнозы относительно развития социально-демографической ситуации на полуострове по окончании пандемии, что позволит органам власти формировать основы демографической политики на ближайшую перспективу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Гостев, Максимилиан Вадимович. "Эволюционное развитие систем городского землепользования и транспорта: разработка эвристической модели". Городские исследования и практики 4, № 4 (29 травня 2021): 70–92. http://dx.doi.org/10.17323/usp44201970-92.

Повний текст джерела

Анотація:

Статья посвящена разработке эвристической модели развития города, или градостроительной системы. Предлагается подход, в рамках которого задача проектирования эффективной пространственно-функциональной организации той или иной градостроительной подсистемы формулируется как частная задача проектирования всей системы в целом, что обеспечивает преемственность подхода и по отношению к проектированию прикладных моделей, и по отношению к развитию теоретических положений. С этой целью разработка эвристической модели города реализуется как уточнение ряда механизмов территориально-коммуникационной модели, которая, в свою очередь, базируется на фундаменте каркасно-тканевой модели А.Э. Гутнова. Приводится принципиальная схема модели градостроительной системы — ее статическое, динамическое и эволюционное описание. Обсуждается комбинированный, нормативно-прогнозный характер модели, позволяющий сбалансировать долгосрочные стратегические цели с краткосрочными тактическими задачами, а плановые решения с естественным ходом развития города. Предлагается критерий оценки пространственно-планировочной организации системы. Выделяются и формализуются системы землепользования и транспорта, частные и публичные агенты. Механизмы модели формулируются в терминах относительно независимых подзадач. Для системы землепользования рассматривается задача оптимального пространственного размещения жилищного и общественно-делового фондов относительно друг друга на основе оценок градостроительного потенциала территории и пространственных диспропорций. Для транспортной сети рассматриваются задачи оптимального выбора пропускных способностей сегментов сети и повышения связности сети. Предлагаются алгоритмы решения каждой из этих подзадач. Описывается положение разработанной модели в структуре актуальных знаний о городе в контексте системного подхода к градостроительной деятельности. Характеризуется процесс управления развитием города с применением разработанной модели: в качестве примеров разбираются такие этапы, как обоснование проектных решений и подготовка программы реализации генерального плана. Обоснованные в рамках структуры модели инструменты обладают свойством универсальности, то есть не зависят от конкретной моделируемой территории.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "План положень"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями