Статті в журналах: "Перспективи української мови"

1

ПОКОТИЛО, П. Г. "ПЕРСПЕКТИВИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК БІЛІНГВАЛЬНОЇ ПАРИ ОНЛАЙН-ОСВІТИ ВИЩОЇ ШКОЛИ УКРАЇНИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 152–56. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.22.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття розглядає перспективи розвитку інтерактивних засобів навчання, а саме використання англійської мови (згідно з EMI) як білінгвальної пари до державної мови України на рівні вищих навчальних закладів. Саме питання інтерактивної освіти у вищій школі й використання окремих елементів має багато напрямків, напрямок білінгвальної освіти з використанням англійської мови як білінгвальної пари для українській мови вбачаєтеся перспективним, оскільки українська й англійська мови є демократичними, динамічними й чудово інтегруються з інтерактивними засобами, займають перші місця у світі. Використання сучасних технологій вбачаєтеся релевантним й перспективним з огляду на технічний прогрес. Англійська як білінгвальна одиниця вбачаєтеся перспективною до вивчення у якості демократичної міжнародної європейської мови. Кожного року українці все більше опановують європейські стандарти, використання засобів інтерактивної участі студентів у навчанні, онлайн-відеоконференції, різноманітні навчальні платформи, устаткування виходить на новий рівень. Викладачі й студенти досконало опановують Outlook Office, різноманітні засоби від Google (як то календар з відео конференціями, додатки для створення спільного простору, створення тестувань, опитувань, відео- та аудіоматеріалів тощо), допоміжні засоби навчання для викладачів та студентів від Microsoft та безліч інших інтерактивних інструментів. Таким чином, подальше інтегрування інтерактивних технологій в Україні (зокрема для пожвавлення кореляційних процесів білінгвального навчання з англійської та української мови) у вищій школі вбачаєтся перспективним напрямком дослідження. Питання ефективності білінгвального навчання з повною або частковою інтеграцією інтерактивних засобів потребує подальшого вивчення й збору статистичних даних для компаративного аналізу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Гуменюк І. М. "ЛІНГВІСТИЧНИЙ І ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНИЙ ПІДХОДИ В МЕТОДИЦІ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 129–34. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.266.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена вивченню потенціалу лінгвістичного та екстралінгвістичного підходів до навчання дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» у педагогічних закладах вищої освіти. Завданням дослідження є висвітлення основних шляхів усунення орфоепічних, акцентуаційних, лексичних, синтаксичних і пунктуаційних недоліків професійного мовлення майбутніх учителів початкових класів у межах навчального курсу. На основі аналізу інформаційного простору проблеми встановлено, що перспективи застосування лінгвістичного підходу в контексті української мови за професійним спрямуванням представлені незначною кількістю публікацій. Лексичний аспект професійного мовлення спрямований на формування термінологічної компетентності студентів і частково – на розкриття методики лексичної сполучуваності у фаховій мові та усунення лексичних помилок. Наголошено на актуальності проблем надмірного вживання пасивних дієслівних форм і неправильної побудови прийменникових конструкцій у писемному діловому мовленні, а також можливостях їх вирішення у межах курсу. Окреслено основні аспекти вдосконалення синтаксичного й пунктуаційного оформлення професійного мовлення студентів та невирішені питання у цьому контексті. Лінгвістичний підхід до навчання української мови за професійним спрямуванням охоплює реалізацію прагмалінгвістичних категорій у професійній комунікації, зокрема мікропрагматичних одиниць (рівень мовця), макропрагматичних (рівень реципієнта), мегапрагматичних (соціальний рівень). Акцентовано на відсутності досліджень методики навчання особливостям застосування екстралінгвістичних засобів у професійному спілкуванні. Підтверджено необхідність інтегрованого застосування лінгвістичного підходу до навчання української мови за професійним спрямуванням поряд з іншими концептуальними підходами до мовної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Довбня, Людмила, та Тамара Товкайло. "ПОСТАТЬ ІВАНА ФРАНКА В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВОЗНАВЧОЇ НАУКИ". Society. Document. Communication, № 10 (9 січня 2021): 240–60. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-10-240-260.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено внесок І. Франка в історію становлення і розвитку українського мовознавства, здійснено аналіз мовознавчої спадщини великого вченого-енциклопедиста, митця художнього слова Івана Франка на тлі історичного процесу усталення мовних норм. Закцентовано увагу на його боротьбі за становлення, розвиток та нормалізацію української мови, зокрема її лексики, фразеологічного складу та за усталення фонетичного принципу українського правопису. Аналізуються праці вченого, присвячені розгляду мови як національної самобутності, як елементу художньої творчості, а також окремих компонентів її структури. Наголошується на вивченні дослідником діалектів та лексичних норм української мови, дитячого мовлення, питань загального мовознавства тощо. Визначається персональний внесок І. Франка в історію української лінгвістичної науки. У сучасному світі Іван Франко заслужено постає перед людством передусім як майстер українського слова, митець у сфері вітчизняного художнього поетичного і прозового письменства. Водночас власне цим не обмежувалася інтелектуальна праця великого Каменяра. Людина енциклопедичних знань і неординарних здібностей, Іван Франко створив вагоме підґрунтя для розвитку й функціонування української мови не лише власною мистецькою, а й науковою діяльністю: його перу належать мовознавчі праці, присвячені українському правопису, відстоюванню багатства української мови на народній основі, дослідженню територіальної специфіки української мови; значну увагу приділяв дослідник дитячому мовленню та питанням філософії мови. З огляду на потребу нормалізації сучасного українського правопису та огранення норм народнорозмовного мовлення з особливою актуальністю постає питання аналізу кращих традицій, що історично склалися в лінгвістичній спадщині світочів нації, до яких перш за все слід віднести Івана Франка. Попри значний часовий проміжок, що відділяє нас від періоду, коли жив і творив Іван Франко, його напрацювання та ідеї залишаються на часі, з огляду на що варто окреслити внесок науковця в історію становлення та розвитку мовознавчої науки в Україні. Наукове й духовне коріння національної величі славного сина українського народу І. Франка є безсумнівним. Будучи воістину велетом духу, безсмертний Каменяр залишив по собі неоціненний мистецький скарб для майбутніх дослідників слова. Виходець із народних глибин, він, будучи великим майстром слова, плекав любов до рідної мови, намагався долучитися до її першовитоків, усіляко звеличував, творив і відстоював українське слово, пророчачи йому велике майбутнє. Саме він створив наукове підґрунтя для витворення мовних норм на живій народній основі з урахуванням регіональної розмаїтості, для утвердження у правописі фонетичного принципу. Нині цей принцип є домінантним у сучасній українській орфографії. Послідовники І. Франка вдосконалювали його лексикографічні набутки, лексико-фразеологічні й діалектні вчення. Упродовж тривалого часу в мовознавчих колах велася дискусія з приводу можливості / неможливості розвитку в усталених словосполученнях переносних значень, одначе сучасна лінгвістика на великій кількості прикладів довела правильність Франкових висновків і в цій царині. В аспекті зіставлення ознак фразеологізму і слова сучасні вчені одностайно стверджують, що усталені мовні звороти, як і окремі слова, мають здатність до семантичної трансформації, і ілюструють це великою кількістю прикладів. Перспективи подальших розвідок вбачаються авторами в опрацюванні та аналізі сучасного мовного матеріалу з опорою на започатковані І. Франком ідеї в різних мовознавчих сферах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Кучерук, Оксана Анатоліївна, та Тетяна Павлівна Магдич. "ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЛІЦЕЮ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (24 лютого 2020): 56–75. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3515.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті поставлено проблему використання електронних освітніх ресурсів у формуванні громадянської компетентності українськомовної особистості ліцеїста. Розглянуто громадянську компетентність як одну з ключових і таку, що корелює з предметом «Українська мова» в закладах середньої освіти третього ступеня. На основі аналізу теоретичних положень і синтезу різних наукових ідей уточнено сутність понять «ключові компетентності», «громадянська компетентність», «електронні освітні ресурси». За даними анкетування та індивідуального опитування вчителів-словесників з’ясовано реальний стан використання електронних освітніх ресурсів у процесі компетентнісно орієнтованого навчання української мови учнів ліцеїв. Визначено навчально-виховний потенціал окремих електронних ресурсів, здійснено їх огляд з погляду доцільності використання для формування громадянської компетентності в учнів 10-11-х класів під час навчання української мови. Представлено розробку кейсу інтерактивних вправ, розміщених на сайті learningApps.org, з теми «Лексикологія. Моє слово – моя відповідальність», що через змістове наповнення сприяє формуванню громадянської компетентності в юних носіїв української мови. Акцентовано на тому, що кейс відповідних вправ уможливлює розвиток в учнів громадянських знань, мовної свідомості, критичного мислення, культивує в юних носіїв української мови прийнятиі у державі цінності, формує гідне ставлення до прав і обов’язків громадянина України. Узагальнено результати використання описаного в статті кейсу інтерактивних вправ у процесі навчання української мови з метою формування громадянської компетентності в учнів ліцеїв. Визначено перспективи дослідження проблеми використання електронних ресурсів під час навчання української мови для формування мовної особистості, яка володіє кількома компетентностями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

МАНДЗІЙ, Христина, та Маріанна ДІЛАЙ. "ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПАРАЛЕЛЬНОГО КОРПУСУ ІТ-ТЕКСТІВ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 120–27. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано актуальність створення англійсько-українського паралельного корпусу текстів сфери інформаційних технологій та окреслено перспективи його використання передусім у перекладацьких і мовознавчих студіях. Особливу увагу приділено опису основних етапів побудови паралельного корпусу, зокрема збору даних, вичитці й унормуванню текстів, вилученню нетекстової інформації, трансформуванню текстів у файли необхідного формату, завантаженню корпусу в корпусний менеджер і текстовий аналізатор «Sketch Engine», додаванню метатекстової розмітки, наданню індивідуального доступу користувачам. Хоч в українській корпусній лінгвістиці вже наявні деякі корпуси (Український національний лінгвістичний корпус (УНЛК), Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК) тощо), нестача порівняльних корпусів, зокрема англійсько-українських, усе ж відчутна. З огляду на потужність і швидкість розвитку в наші дні сфери ІТ і на труднощі перекладу ІТ-текстів, зокрема їх термінів, актуально створити англійсько-український паралельний корпус саме для текстів сфери інформаційних технологій. Основну цінність англійсько-українського паралельного корпусу ІТ-текстів убачаємо в тому, що він може бути джерелом великої кількості перекладацьких рішень, що дасть змогу полегшити процес перекладу ІТ-текстів, покращити їх якість, уникнути стихійності перекладів. Показано також, як побудований корпус текстів можна застосувати для здійснення мовознавчих досліджень ІТ-дискурсу та дійти обґрунтованих висновків стосовно вживання в ньому мовних одиниць, визначення особливостей ІТ-термінології, аналізу структурних моделей і способів перекладу термінів, стосовно виокремлення особливостей стилю тексів сфери ІТ з опертям на реальні контексти і статистичні параметри.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Козіцька, Оксана, та Наталія Поліщук. "Види вправ на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням) для студентів психологічних спеціальностей". New pedagogical thought 107, № 3 (7 грудня 2021): 101–6. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-101-106.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто основні положення щодо вивчення курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» у закладі вищої освіти, проаналізовано зміст навчального предмета «Українська мова (за професійним спрямуванням» і принципи його реалізації у процесі підготовки фахівців психологічних спеціальностей, з’ясовано професійні аспекти та результати навчання студентів-психологів. Виокремлено мету курсу, завдання та методи навчання, основні аспекти викладання ділової української мови у гуманітарних закладах вищої освіти, окреслено перспективи. Проаналізовано види вправ на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням), що формують професійну компетентність магістра психології, сприяють ефективному розвитку та активному застосуванню базових мовленнєвих умінь здобувачів освіти. Обґрунтовано методику вивчення нових термінів і понять у процесі засвоєння студентами фахової термінології, визначено основні аспекти у формуванні та вдосконаленні термінологічної компетентності під час вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)», проілюстровано методи успішного засвоєння та активного використання професійної лексики, зокрема ефективне поєднання різних вправ. Представлено основні типи завдань, які сприяють кращому засвоєнню фахової лексики. Здійснено аналіз сучасного стану викладання професійної лексики, редагування, коригування, перекладу наукових текстів та основ професійного ділового мовлення. Окреслено проблему використання словників, передусім галузевих, під час опрацювання фахових текстів, що супроводжується виконанням вправ на закріплення фахової термінолексики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Мосенкіс, Ю. Л. "Перспективи запровадження спецкурсу "походження української мови"". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 7 (2002): 358–63.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Головай, І. "І.Я. Франко про перспективи буття української мови". Українознавство, Ч. 4 (2005): 158–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Rybchenko Keser, Tetiana. "ГЕНЕЗИС І СУТНІСТЬ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ ЯК ОСОБЛИВОЇ МОДЕЛІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ НА ПРИКЛАДІ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ У ВНЗ". HUMANITARIUM 45, № 2 (3 липня 2020): 176–85. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-176-185.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто теоретико-методологічні аспекти використання інтерактивного навчання та переваги інтерактивного навчання перед традиційними. Проаналізовано використання інтерактивного навчання, як в загальноосвітній так і у вищій школі. Розкрито якості, якими повинен володіти майбутній учитель української мови та літератури.Визначено перспективи застосування інтерактивного навчання у підготовці майбутніх учителів української мови та літератури. Розкрито зміст інтерактивних методів навчання та наведено найбільш уживані інтерактивні методи навчання у ВНЗ .У статті доведено, що інтерактивними мають бути не лише методи навчання, але й уся система підготовки майбутніх учителів української мови та літератури. Адже застосування інтерактивного навчання у підготовці майбутніх учителів української мови та літератури треба розглядати не лише при взаємодії викладачів та студентів у ході аудиторної роботи, а й варто звернути увагу і на взаємодію між викладачами фахових дисциплін з метою обміну дидактичними доробками та методикою їх упровадження; між студентами в ході їх групової проектної діяльності; між учасниками освітнього процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Бакум, Зінаїда Павлівна. "Українська мова як іноземна: лінгводидактичні проблеми". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 5 (23 листопада 2010): 226–32. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v5i0.913.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порушено актуальні проблеми вивчення української мови іноземними громадянами на підготовчому факультеті вищих навчальних закладів, схарактеризовано основні підходи, методи навчання, визначено перспективи розвитку окресленого аспекту методики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Варич, М. "Шляхи і перспективи утвердження української мови у ЗМІ". Журналістика, Вип. 4 (29) (2005): 115–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Дарчук, Н. "Дослідницький корпус української мови: основні засади і перспективи". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, Вип. 21 (2010): 45–49.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Гінзбург, Михайло Давидович. "ПРОПОНОВИ ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО КОНЦЕПЦІЇ МІШАНИХ ЧАСТИН МОВИ". Мова: кодифікація, компетенція, комунікація, № 1(4) (30 червня 2021): 7–29. http://dx.doi.org/10.24025/2707-0573.1(4).2021.231684.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми. Актуальність запропонованої статті пов’язана з потребою подолати принципові розбіжності між висновками академійних мовознавчих праць і рекомендаціями посібників з культури української мови, з одного боку, і тим, чому навчають в українських вишах, з другого. Ці розбіжності пов’язані з особливостями українських засобів подавання процесів, які відрізняють їх від засобів сусідніх слов’янських мов. Зазначені розбіжності спричинені тим, що українському мовознавству бракує однозначної, несуперечливої та загальновизнаної концепції дієслова як частини мови і частиномовної належності дієслівних утворів, системи їхніх граматичних ознак і пов’язаного з цим розуміння їхньої семантики та правил уживання в різних синтаксичних конструкціях. З огляду на це потрібно: – порівняти два панівні підходи до визначення дієслова як частини мови: 1) узвичаєний підхід, утілений у радянських і пострадянських граматиках; 2) новий семантико-граматичний, який запропонував І.К. Кучеренко та розвинув І.Р. Вихованець; – запропонувати як далі визначати дієслово та похідні дієслівні утвори. Мета статті – запропонувати як усунути деякі суперечливі положення нового семантико-граматичного підходу та доповнити його концепцією мішаних частин мови. Методи дослідження. Основним методом є аналізування граматичних та термінознавчих праць. Основні результати дослідження. Порівняно два зазначені панівні підходи до визначення дієслова як частини мови і показано істотні переваги та певні суперечливості другого. Зокрема проаналізовано семантику, граматичні ознаки та ужиткові особливості дієслівних форм на ‑но, ‑то, інфінітива, дієприслівника, віддієслівного іменники на ‑ння, ‑ття з процесовим значенням (далі – дієслівного іменника) та дієприкметника. Підтверджено, що дієслівні форми на ‑но, ‑то та інфінітив належать до дієслова як частини мови, тоді як дієприслівник, дієслівний іменник і дієприкметник є не формами дієслова, а лексико-граматичними розрядами віддієслівного прислівника, іменника та прикметника відповідно. Показано, що успадковування граматичного значення категорії виду та певних валентних позиції твірних дієслів пов’язує дієприслівник, дієслівний іменник та дієприкметник з дієсловом не лише словотвірно і семантично, а й граматично. і завдяки цьому граматичному зв’язку вони істотно відрізняються від спільнокореневих власне віддієслівних прислівників, іменників та прикметників, які повністю втратили всі дієслівні граматичні категорії і тому є результатом повного семантичного перейдення дієслова в прислівник, іменник та прикметник відповідно. Висновки та перспективи. Саме граматичний зв’язок дієприслівника, дієслівного іменника та дієприкметника з дієсловом дає підстави вважати ці утвори мішаними частинами мови. Запропоновано уточнити структуру курсу української граматики і ввести до нього спеціальний розділ «Мішані частини мови», щоб чітко відбити граматичну, семантичну й ужиткову відмінність цих утворів від власне віддієслівних прикметників, прислівників та іменників. Ключові слова: вид, валентність, дієвідмінювані дієслівні форми, дієслівний іменник (віддієслівний іменник на ‑ння, ‑ття), дієслівна форма на ‑но, ‑то, дієприкметник, дієприслівник, інфінітив, процес.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Кушнір, І. М. "Сучасна лінгводидактика української мови як іноземної: досягнення, проблеми, перспективи". Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв"язки, Вип. 34 (2019): 93–107.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Пентилюк, М. "Лінгводидактичні перспективи навчання української мови в системі профільної освіти". Українська мова і література в школах України, № 4 (132), квітень (2014): 18–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Пентилюк, М. "Лінгводидактичні перспективи навчання української мови в системі профільної освіти". Українська мова і література в школах України, № 4 (132), квітень (2014): 18–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Tereshchenko, Liliia, та Svitlana Gladio. "Неправдивість письмового тексту: шляхи її визначення". PSYCHOLINGUISTICS 31, № 2 (4 березня 2022): 116–36. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-2-116-136.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Виявлення шляхом емпіричного дослідження вербальних ознак неправдивості або правдивості письмового тексту на матеріалі рідної (української) та першої іноземної (англійської) мов. Методи. Учасниками емпіричного психолінгвістичного дослідження стали 200 студентів, котрі отримали завдання створити українською або англійською мовами два описи подій: один правдивий, а інший – неправдивий на ту ж тему. У загальному було проаналізовано 15 показників, які можуть свідчити про неправдивість письмового тексту. Для виявлення статистично значимої різниця застосовано t-критерій Стьюдента та Т-критерій Вілкоксона, для виявлення залежності між показниками – кореляційний аналіз Спірмена. Результати. Проведене дослідження підтвердило, що незалежно від мови (української чи англійської) правдиві тексти довші за неправдиві у більшості випадків, вони також більше наповнені емотивно-сенсорними та просторовими деталями, містять чисельні згадки особи мовця (самореференцію), натомість неправдиві тексти частіше актуалізують відмінні від правдивих домінуючі концепти. При аналізі англійських текстів, написаних українськими студентами, підтвердились наступні критерії неправдивості писемного мовлення: “лексичне розмаїття” мовлення; нерелевантність та надлишковість певної інформації, повтори; менша кількість числівників. Окремо підтверджено, що для українських неправдивих письмових текстів властиві порушення хронології подій та невиправдані контекстом зміни наративної перспективи. Не знайшли значимого статистичного підтвердження неправдивості писемного мовлення для обох мов такі ознаки: співвідношення довжини прологу щодо довжини всього тексту; наявність модифікуючих прислівників; наявність двозначних або неоднозначних, неконкретних номінацій; спонтанні виправлення на письмі; частотність вживання займенників першої особи множини та третьої особи однини і множини. Висновки. Існує низка вербальних ознак, за якими неправдивий письмовий текст відрізняється від правдивого, не зважаючи на той факт, що за своєю природою неправдиве мовлення є прихованим кодом та імітацією будь-якого типу правдивого мовлення. Однак ці критерії частково різняться для текстів, написаних українською та англійською мовами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Голуб, Н. "Компетентнісне навчання української мови в загальноосвітній школі : проблеми й перспективи". Українська мова і література в школі, № 7 (117) (2014): 2–6.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

МАЛЯРЧУК, Олег, та Оксана КОГУТ. "СПІВПРАЦЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ З ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У 1988 – 2021 рр. (НА ПРИКЛАДІ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ)". Східноєвропейський історичний вісник, № 21 (24 грудня 2021): 198–207. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246915.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – в історичному контексті дослідити ефективність співпраці громадських організацій західного регіону України з органами місцевого самоврядування та державної влади (1988 – 2021) на прикладі унікальних за своєю потугою “Товариства Лева”, Івано-Франківського обласного культурно-наукового товариства (КНТ) “Рух”, Івано-Франківського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка. Методологія дослідження спирається на принципи об’єктивності та історизму, що передбачають розгляд окремих явищ і процесів у їх розвитку та тісному зв’язку із системою відповідних суспільних відносин; історичні факти аналізуються на фоні політичних процесів, що передбачає застосування методу порівняльного аналізу, завдяки якому з’ясовано сутність багатьох знакових для української суспільно-політичної думки подій. Наукова новизна: окреслено проблеми, з якими зустрічаються громадські організації та органи місцевого самоврядування й державної влади; узагальнено здобутки й перспективи українських культурно-освітніх товариств на різних історичних етапах; вироблено програму дій між громадськими організаціями та органами місцевого самоврядування і державної влади. Висновки. На сьогоднішній день в Україні створено й апробовано, але не впроваджено на загальнодержавному рівні, ефективний механізм співпраці громадських організацій та органів місцевого самоврядування й державної влади. Функцію підтримки громадянського суспільства можуть і повинні брати на себе як громадські організації, так і органи місцевого самоврядування та державної влади. На жаль, вони мають одні до одних ще багато упереджень. Творці “Просвіти” (матері українських товариств) глибоко усвідомлювали потребу творення нації та її самоутвердження в умовах іноземної окупації. Оцінюючи здобутки й перспективи українських культурно-освітніх товариств на різних історичних етапах, необхідно акцентувати увагу на справі збереження генетичної пам’яті народу. Після проголошення незалежності України постало завдання формування громадянського суспільства, відродження і розвитку духовності українського народу. “Товариство Лева”, Івано-Франківське обласне культурно-наукове товариство “Рух”, Івано-Франківське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка та інші виробили програму дій: впровадження у суспільну свідомість розуміння необхідності самоорганізації громад, активної громадянської позиції, пріоритету традиційних українських національних цінностей; підтримка української мови, історії, культури, церкви, християнської моралі; сприяння формуванню всебічно розвиненої високоосвіченої, національно свідомої, соціально активної особистості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Кінащук, А. В. "АКТАНТИ ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ ПРЕДИКАТІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВИЯВУ ІРРАЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ В УКРАЇНСЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 112–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено предикатно-актантне моделювання як один з інструментів дослідження семантичної структури ірраціональної лексики в українській, англійській та німецькій мовах у руслі функціонального синтаксису. У дослідженні виокремлено тематичну групу предикатів на позначення вияву ірраціонального стану в українській, англійській та німецькій мовах. У статті описано центральні елементи ядерної семантичної структури. У розвідці уточнено поняття предиката й актанта з позиції функціонального синтаксису. У статті розглянуто семантичні ролі учасників ірраціональної ситуації, серед яких виокремлено учасників «зміст» та «експерієнцер». Схарактеризовано актанти «зміст» та «експерієнцер» відповідно до їхнього представлення в українській, англійській та німецькій мовах для досліджуваної тематичної групи предикатів. Названі актанти досліджено відповідно до їхнього синтаксичного вираження, комунікативного рангу і таксономічного класу у семантичній структурі ірраціональної лексики української, англійської та німецької мов у зіставному аспекті. З’ясовано, що приклади виокремлених семантичних ролей учасників наявні у кожній з обраних мов. Актанти «зміст» та «експерієнцер» відрізняються своїм синтаксичним вираженням (приналежністю до різних частин мови або поєднанням різних частин мови в одному словосполученні чи різних видів синтаксичного зв’язку у реченні) і приналежністю до певних таксономічних класів (зокрема, ЛЮДИНА, ТВАРИНА, ІНФОРМАЦІЯ, ПРИРОДНА СИЛА, ОБРАЗ, ПОДІЯ, ПРОФЕСІЯ, УСТАНОВА тощо) в українській, англійській та німецькій мовах. У розвідці виявлено, що комунікативний ранг актантів «зміст» та «експерієнцер» у зіставлюваних мовах збігається. Встановлено та проаналізовано особливості реалізації предикатно-актантних відношень для тематичної групи предикатів на позначення вияву ірраціонального стану у межах ірраціональної ситуації в українській, англійській та німецькій мовах. Визначено перспективи подальших досліджень семантичних структур ірраціональної лексики на предмет вивчення специфікаторів названої тематичної групи ірраціональних предикатів в українській, англійській та німецькій мовах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Ціхоцький, І. "Франкознавчі дослідження кафедри української мови Львівського університету (наукові традиції і перспективи)". Українське літературознавство, Вип. 72 (2010): 91–98.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

КІНАЩУК, Анастасія. "АКТАНТИ ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ ПРЕДИКАТІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗУМОВЛЕНОГО ІРРАЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ, АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ)". Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, № 46 (29 листопада 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.5.

Повний текст джерела

Анотація:

У дослідженні представлено предикатно-актантні моделі як один із засо- бів презентації семантичної структури лексики в контексті функціонального синтаксису. Визначено, зокрема, тематичну групу предикатів на позначення зумовленого ірраціонального стану в українській, англійській та німецькій мовах. Описано центральні елементи ядерної семантичної структури. Уточнено поняття предиката й актанта з позиції функціонального синтаксису. Проаналізовано семантичну роль учасника ірраціональної ситуації, представле- ного як актант Експерієнцер. Схарактеризовано в зіставному аспекті актант Експерієн- цер для досліджуваної тематичної групи предикатів в українській, англійській та німецькій мовах відповідно до його синтаксичного вираження, комунікативного рангу й таксономіч- ного класу в семантичній структурі ірраціональної лексики досліджуваних мов. З’ясовано, що приклади виокремленої семантичної ролі учасника наявні в кожній з обраних мов. Актант Експерієнцер відрізняється своїм синтаксичним вираженням (належністю до різних частин мови або поєднанням різних частин мови в одному словосполученні чи різними видами синтак- сичного зв’язку) і таксономічним класом в українській, англійській та німецькій мовах. У ході дослідження виявлено, що комунікативний ранг проаналізованого актанта в зіставлюваних мовах збігається. Установлено та проаналізовано особливості реалізації предикатно-ак- тантних відношень для тематичної групи предикатів на позначення зумовленого ірраціональ- ного стану в межах ірраціональної ситуації у зіставлюваних мовах. Визначено перспективи подальших досліджень семантичних структур ірраціональної лексики на предмет вивчення специфікаторів названої тематичної групи ірраціональних предикатів в українській, англій- ській та німецькій мовах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Карпіловська, Є. "Системно-структурний підхід до вивчення динаміки сучасної української мови: здобутки та перспективи". Українська мова, № 4 (60) (2016): 41–60.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Нос, Любов Степанівна, та Марія Олексіївна Стахів. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Information Technologies and Learning Tools 82, № 2 (25 квітня 2021): 166–81. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v82i2.3167.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Обґрунтовано актуальність формування соціокультурної компетентності як складової професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Виокремлено чинники, які ефективно впливають на мобільність педагогів. Розроблено алгоритм формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи засобами ІКТ в рамках ознайомлення з комунікативним етикетом: реалізація міжпредметних зв’язків дисциплін гуманітарного циклу; організація навчання як дослідження (проєктна технологія); аналіз автентичних текстів та моделювання соціальних ролей; створення навчально-дослідних груп (онлайн групи); співпраця в процесі навчання (обговорення на платформі «Стіна»). Визначено основні форми та методи формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкових класів засобами ІКТ. З метою вивчення стану формування соціокультурної компетентності викладачів ЗВО, учителів початкової школи, здобувачів вищої педагогічної освіти (рівень бакалавр) проведено дослідження щодо ефективності використання засобів ІКТ у цьому процесі. Запропоновано викладання дисциплін гуманітарного циклу (сучасна українська мова, методика навчання української мови, англійська мова, методика навчання англійської мови, педагогіка родознавства, країнознавство) на основі інтеграції окремих тем, що стосуються соціокультурних реалій. Особливу увагу приділено організації групового проєкту студентів із використанням паперових та електронних носіїв. Описано використання програми PowerPoint для створення кінцевого продукту – проєкту «Комунікативний етикет як складова соціокультурної компетентності». Виокремлено можливості використання системи Moodle для викладачів і студентів. Наголошено, що найбільш поширеним і ефективним стало використання програмного забезпечення Microsoft PowerPoint, яке дозволяє швидко і якісно створити мультимедійну презентацію, котра, крім тексту, може містити й комп'ютерну анімацію, картинки, графіки, таблиці, відео та музичний супровід. Зроблено висновок про те, що комплексне використання ІКТ сприяє формуванню в майбутніх учителів початкових класів соціокультурної та інформаційно-комунікаційної компетентностей та готує їх до педагогічної діяльності в полікультурному середовищі. Визначено перспективи подальших досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Бойта, Вікторія. "СКРАЙБІНГ ЯК ОДНА ІЗ ФОРМ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ У КОЛЕДЖАХ МИСТЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮ". Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, № 15 (2 березня 2020): 162–72. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2020-15-11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено результати дослідження скрайбінгу як однієї із форм роботи студентів, яку доцільно використовувати під час занять з літератури у мистецькому коледжі. З’ясовано зміст, значення поняття «скрайбінг»; визначено особливості викладання літератури у коледжах мистецького профілю відповідно до когнітивних особливостей студентів, а саме: глибоко розвинененої зорової пам’яті, образного мислення і творчих здібностей; обґрунтувано необхідність і специфіку впровадження у коледжах мистецького профілю такої форми роботи як скрайбінг для запам’ятовування, збереження і відтворення навчального матеріалу з української мови і літератури; досліджено вплив використання скрайбінгу на якість запам’ятовування навчального матеріалу з літератури на індивідуальні особливості студентів, а саме: полегшення сприйняття навчальної інформації студентами відповідно до їхніх когнітивних особливостей, поліпшення рівня запам’ятовування, збільшення точності відтворення інформації, зменшення обсягу часу, потрібного для запам’ятовування, підвищення навчальної мотивації, розширення творчих можливостей студентів, розвиток образної пам’яті та мислення, розвиток пізнавального інтересу в студентів до вивчення мови та літератури; наведено приклади використання скрайбінгу у практичній діяльності коледжу мистецького профілю; визначено перспективи використання скрайбінгу як однієї із форм роботи студентів під час вивчення літератури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

МАГДИЧ, Тетяна. "ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ УЧНІВ ЛІЦЕЮ ЯК ГРОМАДЯН З РОЗВИНЕНОЮ НАЦІОНАЛЬНОМОВНОЮ СВІДОМІСТЮ ЯК ЛІНГВОДИДАКТИЧНА ПРОБЛЕМА". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 164–75. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-164-175.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті з’ясовано суть поняття "мовна особистість", "національномовна особистість", "мовна свідомість", "національна мовна свідомість", виокремлено її структурні елементи, визначено роль у розвитку та становленні україномовного демократичного суспільства. Проаналізовано джерельну базу, уточнено ключові поняття, викладено основні результати досліджень з питання мовної особистості, мовної свідомості, зокрема вітчизняних, зарубіжних психологів, психолінгвістів, лінгводидактів; визначено взаємоз’вязок національномовної свідомості з громадянською компетентністю; з’ясовано стратегічне значення національномовної свідомості як основного чинника формування громадянознавчих знань, громадянської позиції, відповідального ставлення та дотримання рідномовних обов’язків. На основі тлумачень та визначення структурних елементів мовної свідомості виокремлено основні принципи та психолого-педагогічні передумови формування громадянської компетентності учнів ліцею в процесі навчання української мови. Підбито підсумки й спрогнозовано перспективи подальшого дослідження проблеми. Ключові слова: громадянська компетентність, мовна особистість, національномовна особистість, мовна свідомість, національна свідомість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Гриценко, П. "Парадигма обов"язку з перспективи часу (з нагоди 25-річчя створення Інституту української мови НАН України". Українська мова, № 1 (61) (2017): 3–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Філатова, К. О. "КОЛЬОРОНАЗВИ В НОМІНАТИВНІЙ СТРУКТУРІ АНГЛІЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТІВ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 143–49. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-20.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано трьохетапну процедуру порівняльного лінгвокогнітивного аналізу композитів із кольороназвами в англійській та українській мовах. Зокрема, надано перелік операцій, застосованих на кожному етапі лінгвокогнітивного аналізу колоративних композитів двох мов. У статті узагальнено результати лінгвокогнітивного аналізу англійських композитів із кольороназвами black, white, red, green, yellow, blue, brown, gray, purple, pink, orange та українських композитів із колоративами білий, чорний, червоний, зелений, жовтий, синій, блакитний, голубий, коричневий, сірий, рожевий. У дослідженні детально описано послідовні кроки, виконані під час порівняльного аналізу композитів з основними колоративами в англійській та українській мовах. Серед них: визначено типовість таких номінативних одиниць для складу досліджуваних мов; з’ясовано схожість і розбіжності у промінантності кольороконцептів у складі композитів англійської та української мов, що дозволило визначити особливості кольорів у концептуальних картинах світу двох народів; установлено схожість та відмінності в доменах предметних сутностей, наділених колірною ознакою; порівняно залученість базисних пропозиціональних схем до номінативних процесів англійської та української мов; установлено типи номінативних процесів, характерних для творення композитів досліджуваних мов; з’ясовано спільні та ідіоетнічні когнітивні засади словотвору двох мов; визначено схожість та відмінності в символьних значеннях кольороконцептів у складі номінативної структури композитів англійської та української мов, які віддзеркалюють особливості англійськомовних та україномовних картин світу. У висновках продемонстровано результати порівняльного лінгвокогнітивного аналізу композитів англійської мови з кольороназвами black, white, red, green, yellow, blue, brown, gray, purple, pink, orange та композитів української мови із колоративами білий, чорний, червоний, зелений, жовтий, синій, блакитний, голубий, коричневий, сірий, рожевий і, відповідно, визначено спільні та відмінні риси, характерні для словотворчих процесів досліджуваних мов. У висновках також зазначено перспективу подальших розвідок у цьому напрямку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Сніжко, Н. "Динаміка лексико-граматичної системи української мови кінця XVIII - поч. XXI ст. (напрями та перспективи інтегрального лексикографічного моделювання)". Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Філологічні науки (мовознавство), Вип. 126 (2014): 237–42.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Петрович, Ольга Борисівна, Сергій Драганович Петрович та Оксана Андріївна Пойда. "ВИКОРИСТАННЯ TELEGRAM-КАНАЛУ У ФОРМУВАННІ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Information Technologies and Learning Tools 88, № 2 (29 квітня 2022): 152–66. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4387.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються особливості створення й практичного застосування Telegram-каналу для організації як індивідуальної, так і групової роботи студентів-філологів з навчальної дисципліни «Методика навчання літератури» у форматі дистанційної освіти. Обґрунтовано актуальність впровадження мобільного додатка Telegram для формування готовності майбутніх учителів-словесників до професійної діяльності. Аналіз наукових джерел дав змогу стверджувати, що процес фахової підготовки потребує осучаснення методів навчання, а використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, зокрема кросплатформового месенджера Telegram, дозволяє персоналізувати пізнавальну діяльність, полегшити поширення навчального контенту серед студентів академічної групи поза просторово-часовими обмеженнями, уможливлює отримання зворотного зв’язку в умовах асинхронного режиму навчання у форматі дистанційної освіти. Узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід інтеграції Telegram-каналів у нинішні освітні практики. Описано покроковий алгоритм створення Telegram-каналу «MNUL» та його програмування для подальшої публікації навчального контенту з «Методики навчання літератури». Деталізовано змістове наповнення каналу для опанування навчальної дисципліни «Методика навчання літератури». Уточнено, що освітній процес ґрунтується на оприлюдненні завдань з дисципліни у форматі дописів у Telegram-каналі «MNUL» з прикріпленням інтерактивних навчальних матеріалів з інструкціями, посиланнями, відеоконтентом, ілюстраціями тощо. Акцентовано, що органічне поєднання традиційних, інформаційно-комунікаційних та інтерактивних освітніх технологій активізує майбутніх учителів-словесників до дослідницько-пошукової й творчої роботи, сприяє створенню сприятливої атмосфери для прояву студентом-філологом власної ініціативи до навчання, стимулює до самовираження, мотивує їх до саморозвитку, привчає до самостійного здобуття знань та їх практичного застосування, а також до вправного користування Інтернетом, сучасними гаджетами й мобільними додатками тощо. Визначено перспективи дослідження проблеми застосування Telegram-бота для створення тестування з навчальної дисципліни «Методика навчання літератури» з метою перевірки освітніх досягнень майбутніх учителів української мови і літератури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Oliynyk, Alla. "The lesson prospects of study of Ukrainian language morphology on the profile level in competence paradigm." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences., no. 2 (September 28, 2018): 236–44. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2018-1-2-236-244.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

O.S., Menshykova. "NOUN STATUS IN THE IMPLEMENTATION OF CATEGORY OF EMOTIVITY IN CINEMATOGRAPHIC DIALOGUE (BASED ON GERMAN AND UKRAINIAN TELENOVELS)." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 121–29. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-18.

Повний текст джерела

Анотація:

The article draws attention to appropriateness of the comparative study of emotions based on cinematographic database, especially German and Ukrainian dialogues in original telenovelas as a perspective linguistic bulk of the text (“Sturm der Liebe”, “Alisa – folge deinem Herzen”, “Wege zum Glück, Spuren im Sand”, “Тільки кохання”, “Дві матері”, “Обручка з рубіном” (12000 sentences, about 80000 words)).Every country adapts scripts of telenovelas according to its own cultural opportunities and nonverbal semiotic contexts. In spite of the fact emotive vocabulary for every script has ethnically specific features, analysing them it’s possible to make conclusions about the structure and scenario keynotes. The structure and scenario leitmotives have global and typical character. This fact determines the necessity to search standardized semantic number of leitmotives.On the basis of information provided by the analysis and certification of emotive vocabulary paying moiré attention to the status, frequency and the semantics of emotive nouns among other morphological categories. While choosing positive or negative charged lexemes, both denotative and konotative emotve breadths are considered. The given data is compared with the data from corpus studies and the dictionaries as for the frequency of Ukrainian and German languages. The article raises the problem of correlation between positive and negative emotives in sentences considering positive and negative emotions. Moreover, the reasons for large number of lexemes with positive semantics in negatively emotived statements (grammar features, context, nonverbal factors) are also considered by the author. According to qualitative analysis the synonymous line of positive and negative nouns for German and Ukrainian languages is qualified by semantic groups. It gives perspectives for further modelling of a movie dialogue in each developed language. The data as for the correlation between the number of emotive nouns and general number of emotive lexemes in both Ukrainian and German languages is considered. Due to statistic data it’s clear that Ukrainian part is twice as big as German, moreover it’s more full of emotive lexemes. Synonymous variation is also more spread in Ukrainian language than in German.Key words: emotions, negative / positive emotives, emotive nouns, semantic group, telenovelas. У статті розглядається питання доцільності компаративного дослідження емоцій на матеріалі кінемато-графу, зокрема кінодіалогу німецьких та українських оригінальних теленовел, як перспективного лінгвістичного масиву тексту («Sturm der Liebe», «Alisa – folge deinem Herzen», «Wege zum Glück, Spuren im Sand» і «Тільки кохання», «Дві матері», «Обручка з рубіном» (12 000 речень, близько 80 000 слів)).Кожна країна адаптує сценарій теленовели під можливості своєї лінгвокультури та невербальних семіо-тичних контекстів. Хоча вибір емотивної лексики для кожного сценарію має етноспецифічні риси, у ході аналізу можна дійти висновку, що побудова та сценарні лейтмотиви мають глобальний і типізований характер, що зумовлює необхідність пошуку стандартизованих семантичних наборів емотивів.На базі поданого матеріалу проведено аналіз і паспортизацію емотивної лексики з фокусом на статус, частотність і семантику емотивних іменників серед інших морфологічних класів. У відборі позитивно чи негативно заряджених лексем враховуються як денотативна, так і конотативна емотивність. Отримані дані зіставляються з даними корпусних досліджень і словників частотності української та німецької мов. У статті розглядається проблема співвідношення позитивних і негативних емотивів у реченнях на позначення позитивних і негативних емоцій і причини наявності великої кількості лексем із позитивною семантикою в негативних емотивних висловлюваннях (граматичні особливості, контекст, невербальні фактори). За даними якісного аналізу синонімічний ряд позитивних і негативних іменників для німецької та української мов класифіковано за семан-тичними групами, що надає перспективи подальшого моделювання прототипу кінодіалогу в кожній із досліджуваних мов. Наведено дані щодо співвідношення кількості емотивних іменників і загальної щільності емотивних лексем у німецькій та українській мовах. За результатами статистичних підрахунків бачимо, що українська вибірка вдвічі більше насичена емотивними лексемами, ніж німецька. Синонімічна варіативність української мови також превалює над німецькою.Ключові слова: емоції, негативні / позитивні емотиви, емотивні іменники, семантична група, теленовела.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Довбня, Людмила, та Тамара Товкайло. "НЕОЛОГІЗМИ ТА ЇХ ВІДТВОРЕННЯ В ІНТЕРНЕТНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ". Society Document Communication, № 14 (5 травня 2022): 209–32. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-209-232.

Повний текст джерела

Анотація:

Значення мови як ретранслятора інформації, кваліфікатора досвіду, основного засобу спілкування, матеріального виразника ментальності стає чимраз очевиднішим. Мова відтворює об’єктивну пізнану дійсність і є одним з індивідуальних маркерів нації, вона забезпечує комунікацію у всіх сферах суспільного життя. Нові медійні контексти спонукають до розвитку незвичних неосемем, але це явище можливе за умови, якщо проєкція похідного значення закладена в семантиці вихідного лексико-семантичного варіанта. Неологізм становить собою номінативну одиницю, що утворилася за продуктивною і регулярною словотвірною моделлю в певний період розвитку суспільства і може перейти в розряд загальновживаної лексики за умови її мовленнєвої актуальності й частотності використання, перш за все – у засобах масової комунікації. Перша чверть ХХІ ст. поставила людство загалом і український соціум зокрема перед новими викликами. Цей період для всієї планети означився появою нового вірусу SARS-CoV-2, що спричинив розвиток хвороби covid-19. Висвітленню індивідуальних і соціальних, фізичних і психологічних проблем, пов’язаних із захворюванням, що викликається зазначеним вірусом, приділяють значну увагу журналістські видання. Вони закріплюють у суспільному мовленнєвому вжитку інновації, що виникли у процесі міжособистісної комунікації та огранилися в журналістському опрацюванні. У статті демонструється контекстна реалізація зазначених лексем, які є домінантами інтернет-ужитку. Саме вони характеризують не лише психологічний стан людей, прояви їхньої тривожності, страху, емоційну напругу тощо, а й кризу в економіці, що не могла не позначитися на фінансово-матеріальному становищі багатьох родин. Неологізми, тематично пов’язані з номінаціями на позначення нового вірусу та його впливу на людину й суспільство, слід класифікувати з огляду на їх лексико-граматичну приналежність, морфемну будову, стилістичне забарвлення тощо. Потребує унормування і їх правопис. Презентуючи новини з усіх сфер життя, засоби масової комунікації використовують живомовний лексичний матеріал, трансформують його і вводять у суспільне мовлення. Інноваційна лексика є мовним маркером сучасного суспільства. Потрапляючи в засоби масової комунікації, вона набирає нових проявів на мовленнєвому рівні і потребує подальшого лінгвістичного опрацювання і фахової інтерпретації. Особливо актуальним це є для тієї частини лексики, яка із плином часу перейде з мовленнєвого обігу до мовної системи. Потребують упорядкування та унормування лексико-семантичні, словотвірні, графічні й орфографічні аспекти, пов’язані з уживанням неолексем у засобах масової комунікації. Описані лексичні маркери сучасності не вичерпують усього обсягу наявних новотворів, а дають лише загальне уявлення про динаміку змін у словниковому складі сучасної української мови, тому перспективи подальших розвідок полягають не лише в розширенні об’єкта аналізу, а й у визначенні та описі специфіки семантичних процесів, що спричиняють розвиток нових значень, та у виявленні й інтерпретаціях словотвірних процесів і моделей, що є регулярними і продуктивними під час творення неолексем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Dorofeeva, Veronika. "Формування сучасного музичного стильового простору на прикладі творчості Українських композиторів". Музичне мистецтво і культура 23 (30 листопада 2016): 260–68. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2016-23-260-268.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – окреслити основні стилістичні тенденції, які представлені в українському академічному музичному просторі. Досягнення цієї мети полягає в виокремленні творчих підходів різних українських композиторських шкіл для визначення їх конкретної взаємодії в соціальному та культурному плані. Методологія дослідження. Для вивчення особливостей сучасної стильової палітри в просторі академічної музики України використовуються аналітичний метод та метод синтезу. Наукова новизна. Творчим методом сучасних українських авторів є вільне оперування досягненнями стильових напрямків минулого і їх поєднання з провідними композиторськими техніками сьогодення. Зростання інтересу до засобів масової інформації, електронної музики є однім з перспективних напрямків культури XXI століття. Висновки. Виділяється значна роль неофольклоризму як одного з провідних і визначних напрямків сучасності. Акцентується увага на використанні принципу полістилістики, який призводить до формування мета-мови. Відзначено виникнення тенденції до відродження традицій, притаманних українському мистецтву, що виявляється в становленні «нового бароко».Ключові слова: стильовий простір, українські композитори, неофольклоризм, «нове барокко», полістилістика.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Сірук, Олена Борисівна. "Опрацювання діалектних даних у «Корпусі українських діалектних текстів»". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 2 (30 листопада 2011): 107–10. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i2.740.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про методику побудови «Корпусу українських діалектних текстів» (КорУДіТ) у рамках «Корпусу текстів української мови» (КТУМ); спеціальну увагу приділено особливостям представлення діалектних текстів у КорУДіТ. Тестування системної обробки діалектних текстів проведено на матеріалах авторської діалектної текстотеки, яка представляє регіон західноволинських говірок; у дослідженні окреслено тему перспектив розвитку КорУДіТ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Malichyn, О. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ". Juridical science 1, № 5(107) (3 квітня 2020): 24–33. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-1.03.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті полягає в тому, що парламентаризм як явище від часу його зародження у далекому минулому пройшов нелегкий шлях, починаючи з подій реального життя і завершуючи спробами вироблення спільного погляду на минуле з метою кращого розуміння реалій сьогодення й перспектив парламентаризму в Україні. Якщо вести мову про парламентаризм в Україні, то ми маємо звернути перш за все увагу на проблеми національної та всесвітньої історико-правової науки. Метою статті є визначення особливостей наукової думки що становлення і розвитку інституту парламентаризму в Україні та його ролі в процесі вітчизняного державотворення. В статті розкриваються теоретико-методологічні засади аналізу еволюції парламентаризму Україні. Висвітлено особливості визначення поняття і змісту парламентаризму в концепціях та наукових дослідженнях видатних українських вчених та політичних діячів певних історичних періодів українського державотворення. Визначено, що діаспорна література стала сполучною ланкою для фахових розвідок різних часів. Ця її роль особливо помітна на тлі кризи радянської історіографії парламентаризму. Загалом у схему радянської історії України не висувалося саме поняття парламентаризму як історично зумовленої форми самоврядування, демократії українців, а також відмова від участі у формуванні наукової картини світу на користь класових інтересів. Навіть серйозне академічне видання – « Історія Української РСР» - послуговувалося пропагандистськими штампами в оцінці такого явища, як парламентаризм. Однак українська радянська історіографія також накопичувала історичні знання, в тому числі й про парламентаризм, котрі з допомогою сучасних інноваційних методів необхідно де ідеологізувати. На нашу думку, це потребує, окремого, методологічно вмотивованого вивчення. Інерція української радянської історіографії, зокрема в царині методології, особливо в перші роки відродження незалежної Української держави. З прийняттям Конституції України 1996 р. ситуація змінилася, зокрема загострився інтерес до проблем виборів, структури парламенту, його функцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

ПАТЕН, Ірина. "«КОВІДНИЙ СИНДРОМ» У МАСМЕДІЙНІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (11 березня 2022): 122–29. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено українські та англійські неофраземи періоду пандемії Covid-19 у масмедійному дискурсі. Мета статті – представити фразеологічні інновації української та англійської мов, пов’язані з пандемією Covid-2019, у масмедійних текстах. Поставлена мета зумовлює виконання таких завдань: окреслити своєрідність масмедійного дискурсу, схарактеризувати роль неофразем у медійних текстах, вивчити особливості їхнього функціонування та вживання. З’ясовано, що медійний дискурс є рушійною силою сучасного суспільства, своєрідним інструментом суспільного контролю, ключовим дискурсом, який формує концептуальну картину світу і спричиняє рух суспільної думки. Тож звернення до масмедійного дискурсу уможливлює детальне вивчення динамічних процесів у сучасних мовах. Особливу увагу дослідники приділяють неологізмам у масмедійних текстах, адже слово у засобах масової комунікації впливає на формування світогляду, уявлень, світосприйняття, почуття та поведінку членів суспільства, формує світоглядну масову аудиторію. Доведено, що фразеологічний фонд української та англійської мов постійно оновлюється, переформатовується під впливом екстра- й інтралінгвальних чинників, що вимагає від мовознавців не лише фіксувати нові одиниці, але й аналізувати їх. Неофраземи, створені під час пандемії коронавірусу, яку вважають світовим лихом, характерні в основному для усного та масмедійного мовлення, мови соцмереж. Імовірномовірно, деякі з них залишаться в нашому мовленні та з іншими відтінками й іншим забарвленням. Важливою функцією фразеологічних одиниць у масмедійних текстах визнано здатність конденсувати інформацію, сприяти стисненню тексту, передавати максимум інформації мінімальними мовними зусиллями. Акцентовано увагу на українських та англійських фраземах – свідках 20-х років ХХІ століття, «реперних точках» пандемії Covid-19: соціальна дистанція; ковідна тисяча // self-quarantine; corona holiday. Обгрунтовано, що «коронавірусні» лексичні інновації миттєво народжуються й посідають вагоме місце в нашому мовленні саме завдяки масмедійним текстам, виконуючи при цьому низку функцій – переконання, впливу, навіть маніпуляції. Встановлено, що частотність використання фразеологічних одиниць у масмедійних текстах зумовлена низкою чинників: яскравою репрезентацією змісту, ефективним впливом на реципієнта, емоційністю висловлення. Перспективою нашого дослідження вбачаємо вивчення «ковідної» фразеології у групі слов’янських мов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Тертичний, Олександр. "УКРАЇНСЬКИЙ АРХЕТИП І ЄВРОПЕЙСЬКА БЕЗПЕКА". Public management 18, № 3 (29 травня 2019): 473–89. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-473-489.

Повний текст джерела

Анотація:

Публікація виходить з того, що руйнування світової системи безпеки стало як ознакою, так і наслідком новітньої кризи Заходу. Із усієї су- купності причин увагу авторів привертають втрата орієнтирів і сенсів, відхід від базових цінностей, розм'якшення норм і табу. Наслідком стало небезпеч- не зменшення cуспільної довіри, на якій, власне, і ґрунтуються демократії. Як відомо, в таких умовах сподівання багатьох західних інтелектуалів звернулися до України: “Сьогодні український Майдан представляє Євро- пу в найкращому вигляді... Дозвольте нам допомогти українцям побудувати нову Україну — і тоді вони, безумовно, допоможуть нам побудувати нову Європу і більш справедливий світ”. Так Майдан поєднав два історичних процеси: оздоровлення українського суспільства і традиційних демократій. ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ європей- ських цінностей прагнули як українці, так і європейські інтелектуали, але процес оновлення загальмувався: результати п’яти років не влаштовують ні українців, ні європейців. В Україні головним гальмом стала феодально-олі- гархічна система, докорінна перебудова якої є першою передумовою пере- моги над агресором та відновлення територіальної цілісності й державно- го суверенітету, як написав у 2016 р. перший віце-президент НАН України, директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін. Аналогічного висновку раніше дійшли громадяни, які у 2012 р. заснува- ли міждисциплінарну групу незалежних дослідників “Спільний Проект”. Група висунула концепт деолігархізації і сталого розвитку, який виходить з того, що оновлення країни можливе лише за масової підтримки громадян. Вони мають отримати привабливу і правдиву перспективу розвитку країни та Національну Дорожню карту. Подібної перспективи чинні реформатори не мають, масової підтримки не отримали, що, зокрема, засвідчив і програш українського політикуму “новому обличчю” на виборах президента 31 бе- резня 2019 р. Протягом 2012–2017 рр. “Спільний Проект” змоделював концепт Пози- тивного сценарію, який передбачає й обґрунтовує таку перспективу. Агенція досліджень системних технологій надала рецензію на Документ, де зазначи- ла, зокрема, що Позитивний сценарій може бути рекомендований як проект програми об’єднавчої платформи. Публікація привертає увагу до тих фрагментів сценарію, які відобража- ють схожі риси українських і західноєвропейських процесів, отже, відкрива- ють можливі напрями співпраці українських та іноземних дослідників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Рязанцева, Д. В. "ВИКОРИСТАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У СТРУКТУРІ КУРСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ ЯК НЕОБХІДНИЙ ЧИННИК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК ТА ВМІНЬ У ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (29 квітня 2021): 131–35. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-19.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються особливості вивчення фразеологічних одиниць на заняттях з української мови як іноземної (УКІ) для іноземних студентів, досліджується освітній, розвиваючий та виховний потенціал зазначених мовних одиниць. Аналізуються завдання, які постають перед викладачами української мови, що працюють з іноземними студентами, зокрема теоретично обґрунтовано необхідність використання фразеологізмів у структурі курсу УКІ та визначено роль фразеологізмів у формуванні комунікативних умінь та навичок іноземних студентів. Підкреслюється доцільність вивчення українських фразеологічних одиниць – носіїв специфічних рис української ментальності як допоміжного засобу успішної соціальної адаптації. У статті розглядаються такі комунікативні заходи, що можуть бути використані на заняттях з УКІ, як: вирішення проблемних завдань, дискусії, складання діалогів та текстів, рольові ігри. Подається характеристика комунікативних заходів, мовні приклади та аналіз доцільності їх використання на заняттях. Розглядаються думки різних дослідників такої проблеми, наводиться аналіз науково-педагогічної літератури, що засвідчує відсутність єдиного погляду на методику та доцільність використання фразеологічних одиниць у структурі курсу УКІ серед методистів, викладачів ЗВО та науковців. Наголошується відсутність розробок вправ з УКІ з використанням фразеологізмів та з урахуванням специфічних рис української ментальності, що сприяли б успішній адаптації в іншомовному середовищі іноземних студентів. Аналізується термін «позитивне суб’єкт/ суб’єктне спілкування з носіями мови». Подається пропозиція щодо необхідності подальших досліджень виокремленої проблеми та розробки методичних рекомендацій щодо поліпшення вивчення фразеологічних одиниць у структурі курсу УКІ. Перспективним напрямом у розв’язанні зазначеної проблеми визначається лексикографічна робота зі складання мінісловників українських фразеологізмів з перекладом і еквівалентами англійською, французькою, арабською мовами. Матеріали статті можуть бути використані для позааудиторної роботи з іноземними студентами, що навчаються в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Величко, Ірина, Артем Корилюк та Роман Плетюк. "ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ОРІЄНТАЛІСТИКИ ВІД ЧАСІВ ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО ВЧЕНОГО АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО ДО СЬОГОДЕННЯ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 211–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-47.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальній проблемі функціонування української орієнталістики на різних етапах її розвитку. Відзначено, що сходознавчі студії в Україні мають давні традиції та значні здобутки. Показана історія розвитку орієнталістики в Україні від часів життя видатного українського вченого-орієнталіста Агатангела Кримського до часів сьогодення. Розглянуто також стан та перспективи розвитку українсько-турецьких відносин. Закцентовано на питанні необхідності подальшого розвитку тюркологічної школи в Україні з описом її сучасного стану та фокусуванням на проблемах відродження потужної школи орієнталістики в Україні, впровадження напрацювань та врахування певного досвіду представників східних країн-партнерів у навчальний процес ВНЗ України. Підкреслено, що планомірний розвиток орієнталістики в Україні неодноразово переривався через перешкоджання та репресивну політику з боку влади, її прагнення до централізації й концентрації всього наукового потенціалу в межах столичних установ. Відзначено значну роль відновлених та новостворених фахових сходознавчих видань, відкриття кафедр та спеціальностей, пов’язаних з вивченням східних мов у вітчизняних вищих навчальних закладах. Зроблено висновки, що східна школа України має не тільки великі перспективи та необхідність розширення подальшого співробітництва у сфері науки та освіти, а й має вже на сьогоднішній день непогані напрацювання, які потрібно відшліфовувати та доводити до досконалості, здійснюючи поступові науково-освітянські кроки до продовження цікавої та плідної співпраці між сусідніми народами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Матіюк, Д. В. "ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ЕКСТРАПОЛЯЦІЇ В СИСТЕМУ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ: ДОСВІД НІМЕЧЧИНИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (4 березня 2020): 171–81. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-171-181.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено актуальність дослідження розвитку формальної, неформальної, інформальної освіти, що є основними формами навчання впродовж життя. Обґрунтовано необхідність впровадження неформальної освіти, що є, на наш погляд, перспективним для удосконалення української системи освіти в умовах розширення демократичних засад суспільства та інтеграції в європейський та світовий освітній простір. Визначено мету статті, яка полягає у виокремленні перспективних напрямів екстраполяції в систему неформальної освіти України на основі досвіду Німеччини. Вивчення, узагальнення та систематизація автентичних джерел, авторами яких є німецькі науковці, дозволило виокремити види неформального навчання, а саме «спонтанне», «реактивне» та «цілеспрямоване». Здійснено аналіз досвіду реалізації ідей неформальної освіти на прикладі німецького культурного центру Гете-інститут. У статті схарактеризовано особливості реалізації проєктів «Вчимося навчати німецької» (нім. «Deutsch Lehren Lernen»), «Дитячий цифровий університет» (нім. «Digitale Kinderuni»), «Німецький цифровий підлітковий університет» (нім. «Deutsche Digitale Junioruni»), «Предметно-мовне інтегроване навчання» (англ. «Content and Language Integrated Learning»). У процесі дослідження проєкту «Вчимося навчати німецької» здійснено аналіз організації підвищення кваліфікації вчителів німецької мови як іноземної, визначено особливості програми курсу, її зміст, представлено можливості її реалізації в он-лайн, очному та «мішаному» (англ. «blended learning») форматі. Представлено досвід створення та функціонування проєктів «Дитячий цифровий університет» та «Німецький цифровий підлітковий університет», проаналізовано зміст їх діяльності, інноваційні форми та методи навчання. На основі дослідження виявлено перспективні напрями екстраполяції з урахуванням можливостей української системи освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Цицюра, Ксенія. "СОЦІОКУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ З БІЗНЕС- ЕКОНОМІКИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (11 січня 2019): 62–69. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.62-69.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах глобальної інтеграції різних культур іноземна мова відіграє вирішальну роль у спілкуванні та при порозумінні представників різних мов, культур та соціальних сфер. Упродовж останніх десятиліть в галузі освіти відбуваються якісні зміни. Вища освіта, зокрема економічна, починає все більш орієнтуватися на самостійний розвиток особистості, на творчу ініціативу та мобільність майбутніх фахівців. Тому у представників різних наук зріс інтерес до проблеми формування соціокультурної компетентності у майбутніх фахівців. Сучасна соціокультурна ситуація у світі знайшла відгук в українському суспільстві. Зміни в інформаційній та технологічній галузях привели весь світ, а також і українське суспільство, до встановлення нового типу міжкультурних відносин, для якого однобічне традиційне розуміння освіти втратило свою ефективність. З’явилися нові можливості та перспективи співпраці із зарубіжними країнами, що сприяє розвитку діалогу культур, взаємодії та розумінню інших культурних цінностей. Саме тому соціокультурний аспект стає визначальним при підготовці майбутніх бакалаврів з бізнес-економіки, які повинні мати не тільки певну систему знань, духовний та особистий досвід, а також уміти творчо проектувати реально життєві ситуації та самостійно вирішувати міжкультурні й соціокультурні труднощі при спілкуванні з представниками різних мов та культур, почуватися впевнено та комфортно в іншомовному соціокультурному середовищі. У даній статті проаналізовано визначення поняття «навички» та визначено види навичок, які формуються у студентів економічних ВНЗ у процесі вивчення англійської мови. Наслідком формування навичок є компетентність майбутніх спеціалістів. Поняття «компетенція» та «компетентність», сформульовані вітчизняними й зарубіжними вченими, мають певну спільну основу, а водночас, і суттєві відмінності, які розглянуто та проаналізовано в даній статті. Також зроблено спробу формулювання авторського визначення соціокультурної компетентності майбутніх бакалаврів з бізнес-економіки відповідно до ...

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Наместюк, С. В., О. В. Стефурак та О. М. Рак. "СТРАТЕГІЯ ЗАМОРОЖЕННЯ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 180–85. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-25.

Повний текст джерела

Анотація:

Незважаючи на зростання кількості праць, присвячених фразеології, дотичні загальнотеоретичні питання все ще залишаються відкритими. Фразеологію часто представляють як прикладну науку, а не сферу фундаментальних досліджень. Дискусійне питання про фразеологізми з боку багатомовності й міжмовного перекладу. Оскільки фразеологічні одиниці мають оцінний інформаційний зміст, вони схильні до варіативності, і саме тут виникає проблема перекладу такого виразу. Новизна дослідження полягає в розгляді проблеми перекладу фразеологізмів із боку стратегії «заморожування». Метою роботи є аналіз можливостей «заморожування» українських фразеологізмів у контексті французького перекладу. Завдання полягають у проведенні порівняльного аналізу фразеологічних одиниць із подібним семантичним навантаженням і визначенні ступеня їх безпосереднього потенціалу до перекладу. На прикладах на рівні міжмовного перекладу показано, що стратегія заморожування під час перекладу фразеологізмів може відповідати двом моделям конструювання різних значень, створюючи лінгвістичні й екстралінгвістичні проблеми для перекладу. Результати аналізу показали, що переклад з української мови значно перевищує можливості «заморожування» французькою мовою через особливості й складність мовної структури. Виявлено, що залежно від особливостей структури мови й культури переклад фразеологічної одиниці може містити стратегію «заморожування». Семантичне навантаження фразеологічної одиниці передається навіть у разі зміни морфосинтаксичних параметрів, смислового навантаження та впливу тексту оригіналу на його читачів. Якщо мова одержувача не має прямого еквівалента, у перекладача є два варіанти: або перекласти фразеологізм дослівно, або вмістити ілюстративний варіант в тексті й у примітці запропонувати дослівний переклад. Можливості практичного застосування: дослідження спрямоване на перспективу нових позицій для порівняльного аналізу міжмовного перекладу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Білоконенко, Людмила. "ПОЛІКОДОВІ ТЕКСТИ З КОНЦЕПТОМ «КОРОНАВІРУС»". Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, № 46 (29 листопада 2021): 9–16. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.1.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено полікодові тексти постерів із концептом «коронаві- рус». Акцентовано на тому, що реальність епідемії COVID-19 стала причиною появи значного масиву новацій в українській мові. Поширення вірусу потребувало логічної комунікації задля впливу на емоційний, поведінковий і психологічний стан людей, надання їм відомостей про клі- ніку, діагностику, лікування, профілактику хвороби та культуру соціальних контактів. Досяг- нення цієї мети вможливили інформаційні постери. Полікодові тексти постерів є одним з успішних засобів сучасної комунікації, що забезпечує прагматичний вплив на громадян. Акту- альність статті визначає перспектива різноаспектного розгляду концепту «коронавірус», зокрема й семіотичних маркерів полікодових текстів постерів про COVID-19. Мета – дослі- дити полікодові тексти постерів із концептом «коронавірус», схарактеризувати взаємодію вербальних і візуальних компонентів. Визначено, що текст постеру є письмовим, статичним, експліцитно вираженим (із вер- бальними та візуальними знаками) утворенням. За ступенем гетерогенності розпізнано дві групи. Є умовна нульова гетерогенність (словесний компонент супроводжений формальним іконічним зображенням). Ненульова гетерогенність має два таких підвиди, як достатня гете- рогенність (вербальний компонент і зображення узгоджені за змістом і обсягом) та надмірна гетерогенність (багатослівний мовний компонент перевершує зображальний). Пояснено, що кожна група полікодових текстів зумовлює осмислення гетерогенності крізь призму мовних репрезентантів, які реалізовані на певних рівнях мови. Зроблено висновок, що концепт «коро- навірус» у досліджених текстах актуалізовано концептами «життя», «здоров’я», «безпека», до яких у структурах із ненульовою гетерогенністю долучені концепти «медицина», «хво- роба», «людина», «вік». Перспективи дослідження – поглиблений аналіз знаків різних рівнів мови в полікодових текстах із концептом «коронавірус».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Yastrub, Olena Mykolaivna. "ОПЕРА «РІЗДВЯНА НІЧ» М. ЛИСЕНКА: УКРАЇНСЬКА КАРТИНА СВІТУ ХІХ СТОЛІТТЯ". Музичне мистецтво і культура 2, № 32 (11 січня 2022): 49–61. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-2-5.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи полягає в актуалізації опери М. Лисенка «Різдвяна ніч» (1872 рік) у сучасному дослідницькому дискурсі – як увиразнення національної української картини світу. Методологія дослідження cпирається на залучення історіографічного, жанрового, структурно-функціонального методів. Наукова новизна полягає в залученні категорії «картина світу» як когнітивного інструменту під час вивчення музичних артефактів національної музичної культури, в даному разі – першої видатної української опери без розмовних діалогів на український текст «Різдвяна ніч» М. Лисенка, що відкриває перспективу подальшого розроблення дослідження оперної спадщини композитора як цілісності, зважаючи на системоутворювальну функцію картини світу як наукової моделі пізнання. Висновки. На підставі здійсненого дослідження узагальнимо прояв визначальних критеріїв української картини світу, виявлених в опері «Різдвяна ніч» М. Лисенка: спадкоємність (апелювання до усталених засад народнопісенної традиції та обрядових дійств – традиційної звичаєвості загалом); духовність (утілена через звернення до відповідних жанрів народнопісенної традиції, пов’язаних з оспівуванням Різдва Христового, які звучать в опері в хорових епізодах і сценах); музичний логос (наслідування принципів народного багатоголосся на рівні музичної мови, що втілюється в хорових епізодах та сценах опери). Ознайомившись з наявними в наш час аудіозаписами опери «Різдвяна ніч» (1952, 1958 та 1992 років), доходимо висновку про вирішальне значення хорових сцен в опері та цінності кожної із задіяних М. Лисенком колядок, вилучення яких з опери унеможливлює втілення художнього задуму в повноті. Завдяки унікальній художній концепції оперного шедевра М. Лисенка слухач сьогодення здатен осягнути велич національної традиції в її спадкоємних зв’язках. «Різдвяна ніч» постає втіленням української картини світу ХІХ століття, дослідження якої, як і інших знакових явищ національної музичної культури, у наш час з історичної дистанції відкриває перспективу її оцінки і значення під кутом зору національної самосвідомості культури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Гурко, О. В. "НЕОЛОГІЗМИ ТА ЇХНЯ ЕКСПЛІКАЦІЯ В АНГЛІЙСЬКОМУ МОВЛЕННІ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 49–53. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-8.

Повний текст джерела

Анотація:

Поява неологізмів зумовлена стрімкою активізацією суспільства та виникненням нових реалій, які потребують вербалізації в мові. Утворення нових лексем відбувається здебільшого з власного матеріалу через словотвірні моделі та на основі переосмислення наявних одиниць. У межах наукової розвідки неологізми трактуємо як лексеми, що виникли в англійській мові протягом останніх двох десятиліть та виокремлюємо п’ять теоретичних підходів до їх вивчення (стилістичний, денотативний, структурний, етимологічний і словниковий). У статті семантично диференціюємо групи англійських неологізмів, що вербалізують сферу розмовної лексики ХХІ ст., окреслюємо причини виникнення неологізмів та виявляємо найпродуктивніші царини вживання новітніх одиниць. Об’єктом вивчення є новітня розмовна лексика англійської мови ХХІ ст., а предметом наукового аналізу – семантична структура неологізмів початку ХХІ ст. Матеріалом дослідження слугували неологізми, вибрані з англо-українського словника нової розмовної лексики та фразеології за редакцією Ю.А. Зацного та А.В. Янкова та Oxford Online Dictionary. Основними сферами функціонування нових розмовних одиниць є комп’ютерні технології, громадське життя, генна інженерія, антропоцентрична, суспільно-політична та соціально-економічна. До домінувальних інноваційних одиниць уналежнено однослівні мовні лексеми, які здебільшого виражені іменниками, що свідчить про потребу носіїв мови називати явища або ситуації. Механізми продукування нових слів мають специфічну природу і їх використовують мовці як стратегії переборювання комунікативних труднощів. Задля економії власного часу користувачі Інтернет-простору вигадують чимало новотворів, що швидко підхоплюють і поширюють мовці та блогери. Неологізація стає дедалі більш поширеною, оскільки це зручний метод передавання інформації. Інтерактивний етап дослідження неологізмів засвідчив слабку кононативну обізнаність респондентів у представлених одиницях, проте, спираючись на контекст, інформанти з’ясували значення 90% наведених слів. Перспективу нових студій вбачаємо в компаративному вивченні новотворів різних мов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Holub, Nina, and Olena Horoshkina. "STORYTELLING IN UKRAINIAN LANGUAGE LESSONS: DIDACTIC NOMINATION." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 47, no. 3 (December 29, 2021): 97–103. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2021-3-47-97-103.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порушено важливу лінгводидактичну проблему – особливості сучасних методів навчання української мови, проаналізовано доступну вчителям інформацію про сторителінг, виявлено низку проблем, що потребують уваги лігводидактиків. Автори висловили думку щодо проблеми дидактичної номінації сторителінгу й недоцільності заміни методу розповіді модернізованим сторителінгом, окреслили завдання науковців на перспективу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Стефанишин, К. Л. "ПРОФЕСІЙНА КОМУНІКАЦІЯ ПЕДІАТРА З ДИТИНОЮ ТА ЇЇ БАТЬКАМИ: МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ВИКЛАДАЧА". Медична освіта, № 4 (2 лютого 2022): 107–16. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12699.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття стосується проблеми навчально-методичного забезпечення дисципліни за вибором «Професійна медична комунікація українською мовою лікаря з пацієнтом» для студентів третього року навчання спеціальності 222 «Медицина». Вивчення дисципліни ґрунтується на отриманих знаннях із української мови як іноземної та передбачає забезпечення комунікативних потреб студентів у навчально-професійній і навчально-науковій сферах, закладає основи фахової мови медика з перспективою їх подальшого використання у професійній діяльності, продовжує формувати комунікативні навички майбутніх спеціалістів. Представлено методичну розробку практичного заняття «Професійна комунікація педіатра з дитиною та її батьками» для викладачів медичних закладів вищої освіти. Хід заняття структуровано згідно з вимогами до практичних занять у медичному ЗВО та адаптовано до комунікативних потреб іноземних студентів. Структура заняття містить п’ять етапів: актуалізацію опорних знань, роботу з текстом, засвоєння нового матеріалу, виконання тренувальних вправ, поточний контроль. Змістове наповнення відповідає програмі навчальної дисципліни: cкарги дитини (її батьків) із захворюваннями різних систем та органів; дитячі захворювання; об’єктивне обстеження; попередній діагноз. Розроблена система вправ ознайомлює студентів із лексикою на позначення дитячих інфекційних захворювань; вчить реалізовувати комунікативні наміри в ситуаціях, пов’язаних з основними пунктами збору сімейного анамнезу (розпитування батьків), розвиває вміння збору анамнезу життя дитини раннього і старшого віку, практикує комунікативні навички спілкування педіатра з дитиною (батьками дитини), в якої є скарги на захворювання однієї із систем організму. Звернуто увагу на граматичні аспекти комунікативного мінімуму, необхідного для усного і письмового професійно орієнтованого спілкування українською мовою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Мамчич, І. П. "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПАРЕМІЙ З ТОПООНОМАСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 158–64. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-22.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовані паремії з топонімічним компонентом. За тривалий час наукового вивчення фразеологічного багатства української мови, а прислів’я й приказки, зважаючи на усталеність їх оформлення, відтворюваність, експресивність, національні коди тощо, традиційно уналежнюють до фразеології, пареміологія неодноразово ставала предметом дослідження. Утім, вплив значення топонімів на семантику паремії, уживання окремих різновидів топонімів у пареміях залишався поза увагою вчених. Не акцентовано також на структурних особливостях прислів’їв і приказок зі топоономастичним компонентом. Дослідження дев’яноста однієї паремії з топонімічним компонентом уможливило висновки про те, що найуживанішими в їх складі є топоніми у формі називного й місцевого відмінків, ймовірніше, через те, що потрібно було назвати місцевість (Наш Луг – батько, а Січ – мати, от де треба помирати) і вказати на неї (Або будем на Русі, або пропадемо усі). Топоніми у складі прислів’їв і приказок здебільшого стосуються назв українських міст і територій (Київ, Крим, Русь), менш уживаними є іншомовні назви (Краків, Рим). Лише в поодиноких пареміях спостережено гідроніми, найчастіше потамонім Дунай, що виявилося неочікуваним результатом, бо водойми відіграють важливе значення в українській дійсності. Також з’ясовано, що значення всієї паремії найчастіше залежить від семантики складника-топоніма (Добувся, як швед під Полтавою), побіжно зазначивши, що він може відбивати як реальний географічний об’єкт (Полтава, Теплинський ліс), так і вигаданий (Брехунівка). Прислів’я і приказки з топоономастичним компонентом, як й інші паремії, мають римовану структуру, витворювану іменником і дієсловом або поєднанням іменника з іншими частинами мови, що служить легшому запам’ятовуванню та відтворюванню. З боку синтаксичної будови паремії з компонентами-топонімами становлять різноманітні види речень. Перспективою дослідження вважаємо ретроспективне вивчення різних груп топонімів у складі паремій, з’ясування синтагматично-парадигматичних відношень між такими одиницями, дослідження їх, наприклад, у когнітивному, етнопсихологічному, лінгвокультурологічному, дискурсивному тощо напрямах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Костусяк, Наталія Миколаївна. "Формально-синтаксична валентність у категорійній системі сучасної української літературної мови". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 1 (16 жовтня 2013): 230–39. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i1.535.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті з’ясовано класифікаційні засади вивчення категорії валентності в сучасному мовознавстві, обґрунтовано принципи кваліфікації формально-синтаксичної валентності, схарактеризовано її грамемний склад із проекцією на функційну перспективу засобів експлікації та визначено диференційні ознаки двох різновидів формально-синтаксичної валентності – непохідної і похідної.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Перспективи української мови"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями