Статті в журналах з теми "Перикард великої рогатої худоби"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Перикард великої рогатої худоби.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Перикард великої рогатої худоби".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Коваленко, С. О. "ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ МОРТАЛЬНИХ ТА ВІТАЛЬНИХ МЕТОДІВ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ХОРІОПТОЗУ У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 221–26. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.29.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з найважливіших умов успішного та ефективного розвитку молочного та м’ясного скотарства, а також підвищення якості продукції є боротьба з паразитозами великої рогатої худоби. Серед ектопаразитозів тварин одним із найбільш поширених акарозів є хоріоптоз великої рогатої худоби, викликаний паразитуванням нашкірних кліщів Chorioptes bovis. Кліщі чинять механічний і токсичний вплив на шкіру, створюючи умови для розвитку секундарної мікрофлори. Також викликають подразнення нервових закінчень та атрофію сальних залоз шкіри. Епізоотологічне благополуччя можливе за умов проведення моніторингових досліджень з використанням ефективних, високочутливих методів виявлення збудників хоріоптозу. Метою досліджень було встановити у порівняльному аспекті ефективність існуючих вітальних та мортальних методів лабораторної діагностики Chorioptes bovis Gerlach, 1857. Експериментальні дослідження проводили на базі лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавського державного аграрного університету, а також в умовах ТОВ «Комишуватський молочний комплекс» Красноградського району Харківської області. Проведено випробування трьох вітальних способів (А. В. Алфімової; з використанням рослинної олії; із застосуванням бішофіту та гліцерину) та трьох мортальних способів (мацерації зіскрібків; компресорний; флотаційний) лабораторної діагностики хоріоптозу великої рогатої худоби. Основним показником діагностичної ефективності використаних способів було значення інтенсивності інвазії. За результатами проведених акарологічних досліджень встановлено, що найбільш чутливим вітальним методом лабораторної діагностики хоріоптозу великої рогатої худоби виявився спосіб мацерації зіскрібків. Цей метод перевищував ефективність компресорного способу на 59,85 % та флотаційний спосіб – на 67,01 %. Найбільш чутливим вітальним методом лабораторної діагностики хоріоптозу великої рогатої худоби виявився спосіб із застосуванням бішофіту та гліцерину. Цей метод перевищував ефективність способу із застосуванням рослинної олії на 7,97 % та способу А. В. Алфімової – на 59,05 %. Встановлено його високу діагностичну ефективність за наявності хоріоптозу порівняно із мортальним способом мацерації зіскрібків (на 35,05 %). Отримані дані дозволяють рекомендувати вітальний спосіб із застосуванням бішофіту та гліцерину для ефективної діагностики хоріоптозу великої рогатої худоби.
2
Horalsky, L. P., I. M. Sokulsky, N. L. Kolesnik, N. V. Demus та V. M. Solimchuk. "Морфологічні особливості мозочка великої рогатої худоби". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 83 (2 березня 2018): 125–29. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8324.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті за використання анатомічних, гістологічних, нейрогістологічних та морфометричних методів досліджень викладено особливості макро- та мікроскопічної будови мозочка статевозрілої великої рогатої худоби (ВРХ). За результатами досліджень мозочок великої рогатої худоби характеризується загальними принципами його структурної організації та морфотопографії, проте відрізняється органометричними показниками. Так, за даними органометрії досліджень встановлено, що абсолютна маса мозочка великої рогатої худоби становить 72,59 ± 0,94 г, відносна – 0,02 ± 0,002%, його довжина складає 42,1 ± 0,36 мм, ширина – 55,3 ± 0,41, висота – 43,5 ± 0,44 мм. Сіра речовина мозочка розміщена поверхнево і формує його кору, біла міститься у центрі. У сірій речовині мозочка розрізняють три шари клітин: молекулярний (зовнішній), гангліонарний (середній) і зернистий (внутрішній), які мають різну товщину та характеризуються неоднаковою популяцією нейронів. Молекулярний шар кори мозочка найбільш поверхневий. Він містить невеликі нейрони – кошикові та зірчасті. Гангліонарний шар кори мозочка представлений надзвичайно великими клітинами Пуркіньє, розміщеними в один ряд на незначній відстані одна від одної. Їх нейроплазма містить виражені глибки базофільної зернистості, що свідчить про інтенсивний розвиток у них білоксинтезувального апарату, який знаходиться у вигляді дрібної або крупнішої зернистості, рівномірно заповнюючи майже всю нейроплазму. Зернистий шар мозочка складається з великої кількості нейронів: клітин-зерен та зірчастих клітин Гольджі, яких є два види (короткоаксонні та довгоаксонні). За результатами проведених цитоморфометричних досліджень середній показник об’єму нейронів клітин Пуркіньє мозочка у великої рогатої худоби становить 6581,62 ± 688,7 мкм3, показники об’єму ядра клітин Пуркіньє – 484,48 ± 94,5 мкм3. Виходячи із середніх показників об’єму перикаріона нервових клітин та їх ядер, ядерно-цитоплазматичне відношення відповідно становить 0,079 ± 0,002. У результаті проведених нами морфометричних досліджень архітектонічних шарів у порівняльному аспекті встановлено, що найбільша товщина кори мозочка ВРХ властива його молекулярному шару – 413,01 ± 10,84 мкм (53,2%), дещо менша вона у зернистому – 313,60 ± 13,84 мкм (40,4%) і найменша у гангліонарному – 49,03 ± 1,94 мкм (6,32%). Загальна товщина кори мозочка у великої рогатої худоби складає 775,64 ± 26,62 мкм.
3
Мельничук, В. В. "КОН'ЮНКТИВІТИ У МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2012): 173–76. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.04.43.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлені дані бактеріологічних дослідженьмікрофлори кон’юнктивального мішка телят зознаками двостороннього запалення сполучноїоболонки очей різного характеру віком 2–4 місяці.In vitro проведено визначення чутливості виді-лених мікроорганізмів до основних антибіо-тиків, запропоновано для лікування субстанціїпрепаратів, а також вивчено їхні антибактеріа-льні властивості по відношенню до виявлених мік-роорганізмів. З’ясовано, що найвищі антибактері-альні властивості проявляла субстанція ВПК-108у вигляді 1 % водного розчину в поєднанні з крап-лями софрадекс.
In the article the data of the bacteriological studies of microfloraof the conjunctival bag of calves with the signs of the doublesided inflammation of the connecting shell of the eyes ofdifferent nature in the age of 2-4 months are illuminated. Thedeterminations of the sensitivity of the chosen microorganismsto the basic antibiotics is carried out in vitro, the antibacterialproperties of the substances which are proposed for the treatment, related to the revealed microorganisms are selectedand studied.
4
Stetsko, T., I. Kocjumbas, V. Muzyka, N. Lisova, O. Pyatnichko та L. Ostrovska. "Антимікробна активність данофлоксацину, ефективність та безпечність нового антимікробного препарату на його основі при лікуванні телят, хворих на гостру бактеріальну інфекцію дихальних шляхів". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 126–37. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлені результати вивчення чутливості бактерій-ізолятів, збудників гострої бактеріальної інфекції дихальних шляхів у молодняка великої рогатої худоби, до фторхінолонового антибіотика «третього покоління» данофлоксацину. Так, мінімальна інгібуюча концентрація данофлоксацину для ізолятів Staphylococcus aureus становила 0,32 ± 0,052 мкг/см3 (n=20), а для Streptococcus pneumoniае – 0,29 ± 0,064 мкг/см3 (n=10). Застосування у терапевтичних дозах нового антимікробного препарату на основі данофлоксацину Данофлокс 2,5% (розчин для ін’єкцій) викликало клінічне одужання у телят, хворих на гостру бактеріальну інфекцію дихальних шляхів, що було підтверджено результатами загального аналізу крові хворих тварин після проведеної антибіотикотерапії. Дослідження імунологічних та біохімічних показників крові показали відсутність негативного впливу препарату на імунний захист та фізіолого-функціональний стан організму молодняка великої рогатої худоби.
5
Kirovich, N., V. Yasko, I. Tkachenko та A. Elfeel. "СУЧАСНИЙ СТАН ТВАРИННИЦТВА ОДЕЩИНИ". Аграрний вісник Причорномор'я, № 95 (24 лютого 2020): 53–59. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено моніторинг сучасного стану галузі тваринництва Одеської області та визначені основні перспективи його розвитку. Аналіз стану свідчить про скорочення за останні років загальної кількості великої рогатої худоби, в тому числі корів, свиней, дрібної рогатої худоби та сільськогосподарської птиці усіх видів. Значна більшість поголів'я сільськогосподарських тварин сконцентрована у господарствах населення, де відсутня можливість впровадження сучасних технологій. Основними напрямками інтенсифікації розвитку тваринництва області є нарощування поголів'я, підвищення продуктивності та поліпшення кормової бази, а також вдосконалення галузевого законодавства, розвиток кооперації, збільшення державної підтримки, розвиток локальних аграрних ринків.
6
Люта, І. М. "Ембріологічна характеристика результатів трансплантації ембріонів великої рогатої худоби". Вісник аграрної науки Причорномор"я, Вип. 2 (90), ч. 2 (2016): 16–22.
Знайти повний текст джерела
7
Люта, І. М. "Ембріологічна характеристика результатів трансплантації ембріонів великої рогатої худоби". Вісник аграрної науки Причорномор"я, Вип. 2 (90), ч. 2 (2016): 16–22.
Знайти повний текст джерела
8
Клименко, О. С., І. І. Клименко, В. В. Мазуріка та Ю. В. Юрченко. "ГЕЛЬМІНТОЗИ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ОДНООСІБНИХ ГОСПОДАРСТВ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2012): 126–29. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.02.26.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати копроовоскопічних дослідженьВРХ одноосібних господарств Полтавської області.Дослідженнями встановлено паразитування фасціол,дикроцелій, парамфістом та стронгілят органівтравлення у вигляді моно- та поліінвазій. Екстен-сивність гельмінтозної інвазії у тварин колива-ється в межах 6,25–35,7 %, а інтенсивність –0,3–4,3 екземплярів яєць в 1 грамі. Високий ступіньінвазії тварин підтверджує актуальність зазна-ченої проблеми, тому перспективою подальшихдосліджень є обов’язкова розробка та впрова-дження у приватних господарствах заходівборотьби з гельмінтозами.
The results of coprological researches of cattle of privateeconomies of the Poltava region are in-process resulted.Researches are set parasitizing of Fasciola, Dicrocoelium, Paramphistomumand intestynal Strongylata as mono- and poliinvasion.The extensiveness of helminthosis is 6,25–35,7 %, and intensity – 0,3–4,3 pc. / 1 g. The high degree of invasion of animals confirms actuality of the noted problem, that is why theprospect of subsequent researches is obligatory developmentand introduction in the private households of measures of fightagainst helminthosises.
9
Pochtarenko, Pavlo Pavlovich, Olga Mikolayivna Yakubchak та Tetyana Volodimirivna Taran. "ГІСТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ М’ЯСА ЗА САРКОЦИСТОЗУ". Научный взгляд в будущее, № 05-06 (12 жовтня 2017): 44–50. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-05-05-110.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано патоморфологічні зміни яловичини, отриманої від молодняку великої рогатої худоби II категорії вгодованості та худої. Вивчали їх скелетні м’язи, серце, печінку, нирки. Виявили, що інтенсивність інвазії саркоцистами скелетних м’язів та серця худих
10
Нагорна, Л. В., та В. І. Рисований. "ПОШИРЕННЯ НЕОАСКАРОЗУ ТЕЛЯТ В УМОВАХ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 218–23. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.28.
Повний текст джерелаАнотація:
Нематодози є нерозв’язаною проблемою в господарствах, які займаються вирощуванням великої рогатої худоби. Для молодняка великої рогатої худоби актуальним є інвазування неоаскарисами. Па-разитування неоаскарисів призводить до розладів органів травлення, появу бронхопневмоній парази-тарної етіології. Тварини відстають у рості та розвитку, а у разі високої інтенсивності інвазії ги-нуть. Метою нашої роботи було з’ясувати поширення неоаскарозу телят в умовах дрібних фермер-ських господарств Сумської області. Для досягнення мети необхідно було розв’язати такі задачі: провести лабораторне дослідження фекалій, здійснити аналіз впливу антропогенних чинників, тех-нологічних схем вирощування тварин, санітарно-гігієнічних умов у господарствах на поширення нео-аскарозу. Роботу виконували на базі лабораторії кафедри епізоотології та паразитології Сумського національного аграрного університету, а також в умовах фермерських господарств Сумської області. Дослідженню піддавали різні вікові групи молодняка, зокрема 1–3 міс., 4–5 міс. та 6–12 міс. Для копроовоскопії застосовували стандартизований метод флотації з розчином нітрату амонію за Г. О. Котельниковим та В. М. Хреновим. За результатами проведених досліджень встановлено по-ширення неоаскарозу телят в умовах фермерських господарств Сумської області. Середня екстен-сивність інвазії в обстежених господарствах становила 61 %. Зі 112 обстежених голів різних віко-вих категорій – 69 голів виявилися інвазованими неоаскарисами. Максимальний прояв хвороби в моло-дняка тварин відмічали у весняно-осінній період. З’ясовано, що у разі неоаскарозу телят показники екстенсивності інвазії з віком тварин зменшувалися. Максимально уражалися неоаскарисами теля-та у віці 1–3 міс. (ЕІ 84,8 %). У групі телят віком 4–5 міс. ЕІ була нижчою і становила 62,9 %. Най-нижчу ЕІ в обстеженого поголів’я молодняка великої рогатої худоби (25,8 %) було діагностовано у групі телят віком 6–12 міс.
11
Євстаф’єва, В. О., та А. А. Хорольский. "Поширення парамфістоматидозів великої рогатої худоби на території Полтавської області". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2019): 193–99. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – вивчити особливості розповсюдження парамфістоматидозів великої рогатої худоби в господарствах Полтавської області.
Методика дослідження. Використано методи паразитологічні (копроскопічні седиментаційні та флотаційні, ідентифікація збудників трематодозів, нематодозів та протозоозів); епізоотологічні (визначення екстенсивності інвазії, вікової динаміки).
Результати дослідження. Встановлено, що парамфістоматидози є поширеними інвазіями великої рогатої худоби в умовах одноосібних селянських господарств Полтавської області, середня екстенсивність інвазії становить 41,27 %. Усього вмявлено 5 комбінацій парамфістоматид зі збудниками нематодозів (стронгілятози органів травлення, трихуроз) та протозоозу (еймеріоз), які перебігали у вигляді дво- (83,33 %) та трикомпонентних (16,67 %) асоціацій. Найчастіше реєстрували асоціацію парамфістоматид і стронгілят органів травлення (40,00 %) та парамфістоматид і трихурисів (26,67 %). Рідше виявляли асоціацію парамфістоматид і еймерій (16,66 %), парамфістоматид, трихурисів і еймерій (10,00 %), парамфістоматид, стронгілят органів травлення і еймерій (6,67 %). Вікова динаміка парамфістоматидозів характеризується зростанням показників екстенсивності інвазії з віком тварин. Максимально інвазованими виявилися корови, екстенсивність інвазії сягала 56,92 %. Найменш ураженим збудниками парамфістоматидозів був молодняк великої рогатої худоби віком до одного року, екстенсивність інвазії становила 17,39 %.
Елементи наукової новизни. Визначено епізоотологічні аспекти парамфістоматидозів великої рогатої худоби на території Полтавської області. З’ясовано вікову динаміку інвазії та особливості перебігу парамфістоматидозів у складі мікстінвазій травного каналу тварин.
Практична значущість. Одержані результати виявлених особливостей епізоотології за парамфістоматидозів великої рогатої худоби дозволять ефективно планувати профілактичні протипаразитарні обробки тварин та оздоровчі заходи.
The purpose of the article is to study the peculiarities of spreading cattle paramphistomatoses on the farms of Poltava region.
Methods of research. Parasitological methods (coproscopic sedimentation and flotation, identification of the pathogens of trematodoses, nematodoses and protozoases); epizootological (determining the invasion prevalence, age dynamics) were used.
The research results. It was established that paramphistomatoses are common invasions of cattle in the conditions of individual peasant farms in Poltava region, with the average invasion extensiveness of 41.27 %. In all 5 combinations of paramphistomatides with the causal agents of nematodozes (strongylatoses of the digestive organs, trichurosis) and protozoasis (eimeriosis), occurring in the form of two- (83.33 %) and three-component (16.67 %) associations, were established. The association of paramphistomatides and strongyles of the digestive system (40.00 %), and also paramphistomatides and trichurises (26.67 %) was most often registered. More rarely, the association was found between paramphistomatides and eimeria (16.66 %), paramphistomatides, trichurises and eumeria (10.00 %), paramphistomatides, strongyles of digestive organs and eimeria (6.67 %). Age dynamics of paramphistomatosis is characterized by increasing the indicators of invasion prevalence with the age of animals. Cows appeared to be the most infested, and the invasion prevalence reached 56.92 %. The young cattle under the age of one year turned out to be the least infested with the causal agents of paramphistomatosis, the invasion prevalence here was 17.39 %.
The elements of scientific novelty. The determining of epizootological aspects of cattle paramphistomatoses in Poltava region has been conducted. The age dynamics of the invasion and peculiarities of the course of paramphistomatoses in the composition of the mixed invasions of animal digestive system has been established.
Practical significance. The obtained results of the peculiarities of epizootology for cattle paramphistomatoses will enable to plan effectively preventive anti-parasitic treatments of animals and health-improving measures.
12
Mazurkevyc, A. Y., та A. V. Hryshchuk. "ДО МЕТОДУ ОТРИМАННЯ МЕЗЕНХІМАЛЬНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnology 18, № 2(66) (15 вересня 2016): 132–36. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6627.
Повний текст джерелаАнотація:
Prospects receipt and use of multipotent mesenchymal stem cells of an adult organism, determined by their basic properties and characteristics. Diploid cell cultures derived from mammalian tissues and organs, preserve their species and tissue specificity, but have a limited period of proliferation because of aging. Therefore, the use of mesenchymal stem cells is important. The ease of selection and availability of biological material makes them today to date, the most promising cell system. Studying the properties of stem cells in veterinary medicine has its own characteristics. They are in particular, taking into account specific characteristics of the cell material, which is important in practical veterinary regenerative therapy. There is a significant amount of minutes of culturing mesenchymal stem cells, but none of the authors do not focuses on the expression of biological properties of these cells by culturing. In the study of the biological properties of mesenchymal stem cells, there are many mysteries and the unknown, but today conducted preclinical and clinical studies for the introduction of these cells to correct the damaged organs and tissues of an animal body. Thus, the study and knowledge of the underlying mechanisms that form the specific features of the biological properties of stem cells in cattle is important and urgent to develop scientifically based methods of use of mesenchymal stem cells in regenerative therapy of breast diseases in cows. Because of this work was perfected method of cultivation and crop deep freeze multipotent mesenchymal stem cells isolated from bone marrow of cattle. In studies we used mesenchymal stem cells derived from bone marrow of healthy donor cows. For bone marrow, we used our improved method. Comparative analysis of the efficiency of the allocation of mesenchymal stem cells using heparin or sodium citrate indicates no significant differences and can be used both drugs. When cultured mesenchymal stem cells by cell separation density gradient fikola is more efficient, while the second method also can be. The proposed method of obtaining and culturing multipotent mesenchymal stem cells isolated from bone marrow of cattle makes it possible to obtain stem cells with high biological activity.
13
Danko, M. M., O. L. Tishyn та R. V. Khomyak. "ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА КОПРОСКОПІЧНИХ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ КРИПТОСПОРИДІОЗУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnology 18, № 3(70) (9 листопада 2016): 71–74. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7016.
Повний текст джерелаАнотація:
Cryptosporidiosis in cattle is a significant problem in most countries with intensive livestock, causing significant economic losses. The disease manifests appetite loss, depression, diarrhea, decreased growth, weight loss, retarded growth, and in some cases – death of sick animals. Equally important in the complex treatment and prevention of bovine cryptosporidiosis owned laboratory diagnostics, which allows early disease promptly detect and identify the pathogen. The article presents data on comparative assessment of three coprological methods of laboratory diagnosis of cryptosporidiosis in cattle. For this purpose, selected 10 samples of feces from calves infected with Cryptosporidium parvum, which added saline and were centrifuged. From the resulting suspension made smears and painted over by azure–eosin (by Giemsa) karbol–fuchsin (by Ziehl–Neelsen) safranine (by Kester). The results of the research identifying the lowest Cryptosporidium oocysts obtained by staining smears azure–eosin. Most effective method of detecting Cryptosporidium oocysts in cattle was staining method strokes by Kester. Average Cryptosporidium oocysts detected by this method was 1.9 times higher than Giemsa method and by 1.4 times – than Ziehl–Neelsen method.
14
Mysak, A. R., Y. G. Krupnyk, G. V. Tsisinska, I. P. Dudchak та Y. M. Lenjo. "Поширення та причини захворювань кінцівок у великої рогатої худоби". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 82 (6 листопада 2017): 88–92. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8218.
Повний текст джерелаАнотація:
Frequent cases of limb disease in cattle constitute a significant economic and veterinary problem. In most pathological processes are localized in the distal part of the limb. So in cases of dairy complexes cases of lesions of tissues of fingers in cows is 20–25%; in particular, the ulcer of Rostergolts is diagnosed at 15–65%.It is known that in the pathogenesis of purulent-inflammatory processes in the distal part of the limbs in cows play the association of fungi and bacteria possessing keratolytic properties.In the structure of limb diseases, diseases of the infectious and non-infectious origin of joints occupy a significant place. Depending on the conditions of retention, the incidence of arthritis can range from 3 to 12%. The causes of diseases are, for the most part, a high level of injury, sensitization of the body, caused by antigenic loading and reduced immunological reactivity of the organism.Cases of the disease in arthritis of infectious etiology are especially frequent in calves. And, quite often, in the presence of prenatal infection in newborn calves, cases of polyarthritis is occurring.Arthritis processes of non-contagious etiology are often recorded especially in conditions of malnutrition due to the lack of mineral substances and vitamins (in the first place vitamin D) and lack of active exercise. In this case, the pathological process, as a rule, acquires signs of osteochondrosis and is recorded mainly in the multistory of their layer joints with a tight articulation of their separate layers (wrist, wrists). Such a defeat is often interpreted as an arthrosis which is false.Chronic insecticidal processes in the joints, the basis of which pathogenesis is dystrophic-degenerative changes in cattle for osteodystrophy are found in all animals. It was set up that the manifestation of the disease can be both in clinical and subclinical forms. Clinically, the disease manifests itself as a violation of the static and dynamic functions of the limbs, an increase in the value of individual joints, a decrease in productivity, and so on. The basis of the subclinical form of the disease is the damage to subchondral bone tissue and cartilage. In some farms, animals are tied up, especially at the end of the winter-stool period, Osteochondrosis (osteochondropathy), including a subclinical form, can cover up to 100% of the livestock population. After all, in the development of pathology, in addition to the generally recognized etiological factors of osteodystrophy (lack of Ca, P, vitamin D), the importance of a set of a number of factors. In particular, the following factors influence on the occurrence of diseases of the limbs in cattle, such as: feeding conditions, content, environment, seasonality, age and physiological state of the animal, concomitant diseases and genetic predisposition. Violations and changes in the latter may cause disease of the limbs of a mass character, which leads to significant economic losses.
15
Касяненко, О. І., та В. І. Рисований. "КЛІНІКО-ЕПІЗООТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ЕКТОПАРАЗИТОЗІВ У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 236–41. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.30.
Повний текст джерелаАнотація:
Серед актуальних проблем розвитку сучасного скотарства вагому роль відіграють паразитарнізахворювання. У статті представлена проблема ектопаразитозів великої рогатої худоби в Сумськійобласті. На думку вітчизняних та зарубіжних вчених, основні економічні збитки, нанесені ектопара-зитами, зумовлені зниженням середньодобового приросту маси тіла молодняку та недоотриманням молока в період льоту комах. Метою нашої роботи було визначити поширення ектопаразитозів великої рогатої худоби у дрібних фермерських господарствах Сумської області та з’ясувати їхні клініко-епізоотичні особливості. За результатами проведених досліджень виявлено поширення гіпо-дермозу й сифункулятозу, екстенсивність яких у середньому становила 8,20 та 21,69 % відповідно, хвороби були спричинені збудниками Hypoderma bovis та H. lineatum й Linognathus vituli та Haema-topinus eurysternus відповідно. Під час клінічного обстеження тварин, хворих на гіподермоз, в літню пору року на волосяному покриві виявляли яйця підшкірних оводів. У місцях проникнення личинок під шкіру спостерігався свербіж, набряки підшкірної клітковини, болючість. У деяких тварин – пору-шення координації рухів. Під шкірою вздовж хребта ідентифікували жовна. В центрі їх були утво-рені отвори – норицеві ходи, з яких виділявся серозний, подекуди серозно-гнійний ексудат. За наявності сифункулятозної інвазії у тварин спостерігали свербіж, розчоси шкіри, локальне облисіння й дерматит, на шкірі були помітні краплі присохлої крові. Варто зазначити, що в умовах дрібних фермерських господарств Сумської області виявлені захворювання мали виражену вікову динаміку. Найбільшого ураження (16,67 %) на гіподермоз зазнавали тварини у віці від 1 до 2 років, а найниж-чого (2,17 %) – молодняк віком до 1 року. За наявності сифункулятозів, спричинених збудниками Linognathus vituli та Haematopinus eurysternus, найчастіше вражався молодняк віком до 1 року, де показник екстенсивності інвазії становив 33,70 %, а найменше – тварини віком старше 5 років з показником ураженості 10,48 %. Отримані дані мають надзвичайно важливе практичне значення, адже дають змогу практикуючим лікарям ветеринарної медицини здійснювати планування лікувально-профілактичних заходів, зважаючи на особливості перебігу хвороб у різних вікових груп тварин.
16
Канівець, Н. С. "Поширення виразкового глоситу у великої рогатої худоби в окремих господарствах Полтавського району". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2015): 68–69. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.04.17.
Повний текст джерелаАнотація:
За результатами проведених досліджень в окре-мих господарствах Полтавського району Полтавськоїобласті встановлено, що поширення виразкового гло-ситу серед великої рогатої худоби коливається від 0до 57,9 % у корів та від 0 до 57,2 % – телят, що вка-зує на те, що корови хворіють частіше за телят.Отримані дані та аналіз літературних джерел свід-чать про значне поширення виразкового глоситу увеликої рогатої худоби як в Україні, так і за її межами.
According to the results of the research in some farms in Poltava district Poltava region we found that ulcerative glossitis spread among cows ranged from 0 to 57,9 % in cows, and from 0 to 57,2 % – in calves, which shows that the cows sick more often than calves. The findings and analysis of the literature show widespread ulcerative glossitis of cattle both in Ukraine and abroad.
17
Starodub, L. F., та N. M. Fursa. "Вікова мінливість каріотипу корів сірої української породи". Animal Breeding and Genetics 55 (29 жовтня 2018): 243–46. http://dx.doi.org/10.31073/abg.55.33.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено порівняльний аналіз вікової мінливості каріотипу корів сірої української породи. Встановлено підвищений у 1,5 рази рівень клітин із анеуплоїдією у телиць 9–16 місяців порівняно з коровами віком 2–2,5 роки, у яких відсоток анеуплоїдних клітин не перевищував рівень спонтанної хромосомної мінливості, характерної для великої рогатої худоби.
18
Dunaіevska, Oksana. "Морфометричні особливості селезінки жуйних у віковому аспекті". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 13(362) (11 липня 2018): 104–10. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-362-13-104-110.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі морфометричних досліджень установлено показники тест-системи селезінки продуктивних тварин: овець романівської породи восьми вікових груп і великої рогатої худоби чорно-рябої породи шести вікових груп. Максимального розвитку біла пульпа селезінки овець досягає у 28-місячному віці (17,93 %) та у 30-місячному віці ВРХ (21,39 %).
19
Demus, N. V. "Морфологія, гісто- та цитоморфометрія печінки жуйних". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 83 (27 лютого 2018): 56–60. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8311.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі з’ясовано макро-, мікроскопічну будову та особливості морфометричних показників печінки великої рогатої худоби (ВРХ) та овець на органному, тканинному та клітинному рівнях структурної організації із застосуванням анатомічних, гістологічних та морфометричних методів. Проведені дослідження свідчать, що морфологічна будова печінки у досліджуваних тварин має подібну структурну організацію, але відрізняється певними органо-, гісто- та цитоморфометричними показниками. На основі результатів органометрії встановлено, що абсолютна маса печінки у жуйних мінлива і в певній мірі залежить від кровонаповнення органа та виду тварин. Так у великої рогатої худоби абсолютна маса печінки становить 4,07 ± 0,084 кг, відносна – 1,12 ± 0,012%, у овець відповідно 0,65 ± 0,0065 кг та 1,21 ± 0,014%. Гістоархітектоніка печінки ВРХ та овець побудована із сполучнотканинної строми і паренхіми. Строма органа сформована капсулою, поверх якої знаходиться серозна оболонка. У ділянці воріт печінки сполучна тканина капсули проникає всередину органа, розгалужується і ділить орган на часточки, які мають різі розміри та полігональну форму. З’ясовано, що у мікроскопічній будові печінки дослідних тварин – великої рогатої худоби та овець, межі між печінковими часточками, не зовсім чіткі у звʼязку з слабким розвитком між часточками сполучної тканини. За мікроскопічної будови печінкова часточка у жуйних сформована щільною сіткою епітеліальних пластинок, які мають радіальний напрямок та інколи анастомозують між собою. Кожна пластинка представлена двома рядами гепатоцитів, між якими містяться чітко виражені синусоїдні гемокапіляри. Між рядами гепатоцитів, що формують пластинки виявляються досить витончені (розміром до 1-го мкм) жовчні капіляри, стінками яких є оболонка гепатоцитів, що з’єднані між собою щільними контактами. Згідно з гістоморфометричними дослідженнями середня площа часточки печінки у великої рогатої худоби становить 0,7852 ± 0,041 мм², у овець такий показник є у 1,28 рази меншим і дорівнює відповідно 0,6143 ± 0,066 мм². Кількість часточок на одиницю площі (14 мм²), навпаки, є більшою у овець – 17,8 ± 2,88 одиниць і, достовірно (Р ˂ 0,01) майже у 1,4 раза меншим (12,4 ± 1,99 од.) у ВРХ. Гепатоцити печінки дослідних тварин мають неправильну багатогранну форму з чіткими контурами цитоплазми. Вони щільно прилягають один до одного і містять округлі, центрально чи ексцентрично розміщені та інтенсивно забарвлені ядра різного діаметра. Гепатоцити за обʼємом цитоплазми та ядер характеризуються різними розмірами (малі, середні, великі), а відповідно і різним ядерно-цитоплазматичним відношенням (ЯЦВ): найвищий індекс ЯЦВ властивий для малих клітин, найнижчий – для великих. При цьому цитопопуляція часточок печінки овець, порівняно з такою у ВРХ, характеризується більшою кількістю малих гепатоцитів, на що вказує зростання середнього показника індексу ЯЦВ з 0,1020 ± 0,0065 у ВРХ до 0,1201 ± 0,0573 у овець.
20
Shendrik, L. I., О. О. Bojko та L. I. Faly. "Копрофільні стафілініди роду Philonthus (Coleoptera, Staphylinidae) як резервуарні хазяї нематод підрядів Strongylata та Rhabditata". Biosystems Diversity 16, № 1 (15 лютого 2007): 222–26. http://dx.doi.org/10.15421/010837.
Повний текст джерелаАнотація:
Підтверджено несприятливу епізоотичну ситуацію щодо гельмінтозів великої рогатої худоби у с. Андріївка Новомосковського району Дніпропетровської області. Виявлено сім видів нематод, які належать до родів Strongуloides, Dictyocaulus, Bunostomum, Haemonchus, Oesophagostomum, Chabertia, Nematodirus. Доведено, що личинки окремих видів гельмінтів підрядів Strongylata та Rhabditata використовують як транзитних резервуарних хазяїв копрофільних стафілінід роду Philonthus Curt.
21
Кулинич, С. М. "ЕФЕКТИВНІСТЬ КРІОДЕСТРУКЦІЇ У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В РАЗІ ВИДАЛЕННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ ПОВІК". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2014): 54–57. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.04.09.
Повний текст джерелаАнотація:
З’ясована симптоматика злоякісних новоутвореньповік у великої рогатої худоби, опрацьований методкріодеструкції злоякісних новоутворень повік у вели-кої рогатої худоби. Встановлена ефективність про-ведених процедур у післяопераційний період за дина-мікою клінічних, а також морфологічних показниківкрові. Планіметричними дослідженнями встановле-но, що до 15-ї доби зменшення ранового дефекту від-носно вихідних показників становило 58,0 %, а на 20-удобу рубці були ледь помітні й становили лише11,1 % відносно початкових даних.
The symptomatology of malignant neoplasms of eyelids sat cattle is found out. Tested method of cryolysis of malignant neoplasms of eyelids at sat cattle. Efficiency of the procedures in a postoperative period in the dynamics of clinical and morphological indexes of blood is defined. It is set by planimetric researches that till 15th day reduction of wounded defect of relatively initial indexes was 58,0%. At the 20th day scars were barely noticeable and was only 11,1% according the initial data.
22
Lavryshyn, Y. Y., та B. V. Gutyj. "Рівень вітамінів у крові бугайців за експериментального хронічного кадмієвого токсикозу". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 317–23. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.41.
Повний текст джерелаАнотація:
Надходження Кадмію пов’язане з екологічним ризиком для організму через кумулятивну його токсичність щодо органів і систем. Воно спричинює зниження інтенсивності росту та продуктивності тварин. Накопичення згаданого вище важкого металу в компонентах природного середовища збільшує небезпеку його надходження в організм і становить загрозу для здоров’я тварини. Саме тому метою роботи було вивчити вплив кадмієвого навантаження на рівень вітамінів А і Е у крові молодняку великої рогатої худоби. Дослідження проводились на базі фермерського господарства с. Іванівці Жидачівського району Львівської області на десяти бугайцях шестимісячного віку, української чорно-рябої молочної породи, які були сформовані у дві групи по п’яти тварин у кожній: контрольну та дослідну. Бугайці контрольної групи знаходились на звичайному раціоні. Бугайцям дослідної групи згодовували з кормом хлорид кадмію у дозі 0,04 мг/кг маси тіла тварини. Дослід тривав упродовж 30-и діб. Для проведення досліджень дотримувалися правил, обов’язкових з виконання зоотехнічних дослідів щодо підбору та утримання тварин-аналогів у групи, технології заготівлі, використання й обліку спожитих кормів. Раціон тварин був збалансований за поживними та мінеральними речовинами, які забезпечували їх потребу в основних елементах живлення. Експерименти проводили з дотриманням принципів гуманності, викладених у директиві Європейської Спільноти. Результати експерименту вказують на те, що кадмій істотно впливає на процеси метаболізму клітин печінки, таким чином стимулюючи процеси перекисного окиснення ліпідів та пригнічуючи активність неензимної ланки системи антиоксидантної системи, а саме на рівень вітамінів А і Е у крові молодняку великої рогатої худоби. Найнижчим рівень вітамінів А і Е був у крові дослідної групи бугайців на 20-ту добу досліду, де відповідно коливався у межах 0,62±0,035 і 2,9±0,10 мкмоль/л. Лише на 5-ту добу досліду відзначали незначне підвищення вмісту вітамінів, що можливо зумовлено захисною дією організму бугайців на надходження кадмію хлориду у токсичній дозі. Проведені дослідження дали можливість глибше розкрити патогенез токсичної дії Кадмію на організм молодняку великої рогатої худоби та використати ці дані для розроблення антидоту при кадмієвій інтоксикації.
23
Pochukalin, A. Ye, S. V. Pryima та O. V. Rizun. "ГОСПОДАРСЬКИ КОРИСНІ ОЗНАКИ КОРІВ БУРОЇ КАРПАТСЬКОЇ ПОРОДИ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ (ЕВОЛЮЦІЙНИЙ КОНТЕКСТ)". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (38) (30 вересня 2019): 32–36. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.3.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено моніторинг маточного поголів’я бурої карпатської худоби за продуктивними якостями у племінних господарствах Закарпатської та Івано-Франківської областей у кількості за роками. Наведено розподіл корів за оцінкою типу, отеленнями і молочною продуктивністю та живою масою корів за останню закінчену лактацію популяції бурої карпатської худоби та її селекційного ядра. Найчисельнішою популяція бурої карпатської породи великої рогатої худоби була у 2005 році і становила більше 1,5 тис. голів. Надалі, з кожним наступним роком до 2011 року поголів’я зменшувалось на 81,5%. За роками частка чистопородних і корів ІV класу коливалась від 82% у 2009 році до 100% у 2011 році. Розподіл корів за отеленнями щодо загальної популяції засвідчив однакову частку корів І – IV,V отелень. Від 8% у 2011 році до 15% у 2005, 2009 роках займають корови з VІ отеленнями і вище. Первістки селекційного ядра займали невелику частку, яка протягом 2006-2008 років коливалась від 4 до 12%. Середній вік корів у отеленнях має найменше значення у 2005 та 2009 роках – 3,4 і максимальне у 2007 році – 3,7 отелень. Корови селекційного ядра мали середній вік від 2,9 до 4,3 отелень. Надій та жива маса корів за досліджувані періоди мала низький рівень. Загалом, спостерігається коливання рівня надою за роками і лактаціями. Оптимальні значення за надоєм корів отримані у 2011 році, де за І лактацію отримано більше 2,5 т, за ІІ і ІІІ відповідно 3 та 3,5 т. Вміст жиру у молоці корів також варіюється від 3,67% до 3,98%. Молочна продуктивність та жива маса корів бурої карпатської худоби селекційного ядра мала сталі і вирівняні значення. У більшості випадків вони переважали середні значення популяції. За результатами оцінки типу 70% корів отримали 75 … 89 балів («добре»-«дуже добре»). У первісток ця частка не перевищувала 72%. Максимальна оцінка корів «відмінно» була відмічена у 2006 та 2011 роках. За морфофункціональними властивостями вимені первісток спостерігається позитивна динаміка збільшення частки корів з ваноподібною формою. Проведений моніторинг маточного поголів’я бурої карпатської худоби за основними показниками продуктивності засвідчив середній рівень реалізації, який за надоєм не перевищував 3385 кг, за вмістом жиру 3,94% та живою масою 455 кг.
24
Канівець, Н. С. "ПОШИРЕННЯ ВИРАЗКИ ЯЗИКА У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ У ГОСПОДАРСТВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2014): 123–25. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.04.23.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання поширення виразки язика ве-ликої рогатої худоби у господарствах центральногорегіону України. В результаті огляду продуктів за-бою встановлено, що в окремих господарствах Пол-тавської області уражено в середньому 32,6 % тва-рин. У Котелевському, Решетилівському, Чорнухів-ському та Шишацькому районах Полтавської облас-ті виразка язика реєструється від 15 до 37 %. У ра-йонах Сумської, Черкаської та Харківської областей– 17–42 %. Отримані дані свідчать про значне поши-рення виразки язика великої рогатої худоби у дослід-женому регіоні.
The question of spreading of the tongue ulcers in cattle farms in the central region of Ukraine is explored in our article. As a result, product reviews slaughter found that in some farms of the Poltava region are affected nearly 32,6% of the animals. In Kotel’va, Reshetylivka, Chornuhy, Shyshaky districts of Poltava Region tongue ulcer registered between 15 and 37 %. In regions of Sumy, Cherkasy and Kharkiv – 17–42 %. Obtained data show a significant spreading of tongue ulcers in cattle in the investigated region.
25
Бондаренко, О. М. "З історії розвитку скотарства на Полтавщині (кінець ХІХ – початок ХХ століття)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (26 червня 2015): 69–73. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.1-2.13.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі літературних першоджерел розгляда-ються окремі аспекти з історії розвитку скотарст-ва на Полтавщині в кінці ХІХ – на початку ХХ сто-літь. На розведення великої рогатої худоби особливийвплив мали два фактори – збільшення чисельностіміського населення й інтенсифікація обробітку землі.Ріст товарного землеробства, що вимагав підвищен-ня продуктивності праці, приводив, з одного боку, добільш посиленого розведення робочої худоби, ніжпродуктивної, а з іншого, внаслідок розшарування населі, – до росту поголів’я лише в заможної частиниселянства, що мала тяглову силу. Для Полтавщинирозведення великої рогатої худоби на усіх етапахісторичного розвитку відігравало вкрай важливе зна-чення, забезпечуючи населення висококалорійноюм’ясо-молочною продукцією.
Some aspects of the history of the cattle breeding development in Poltava region in the end of XIX – beginning of XX century are considered on the basis of literary sources. Two factors had special influence on the breeding of cattle: the increase of urban population and the intensification of land cultivation. The growth of commercial agriculture, which demanded the increase of work productivity, resulted, on the one hand, to more enhanced working cattle breeding than productive, and on the other, due to stratification in rural areas, growth of livestock only in the affluent part of the peasantry, which had a pulling force. For Poltava region breeding cattle at all stages of historical development was very important, providing the population with high-calorie meat and dairy products.
26
Koreneva, Zh B., V. V. Hunich, A. D. Kudravceva та K. O. Grebenukova. "ОСОБЛИВОСТІ АНАТОМІЧНОЇ БУДОВИ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ САМОК ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ТА СВИНЕЙ". Аграрний вісник Причорномор'я, № 95 (24 лютого 2020): 29–33. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.05.
Повний текст джерелаАнотація:
В результаті власних морфометричних досліджень генеративні органи самок великої рогатої худоби у умовах «Агрофірми Петродолинське», мають незначні відмінності пов’язані з породними особливостями, характерними для червоної степової породи. Маса плаценти та кількість в ній котиледонів залежить від віку вагітної тварини та маси теляти при народженні. При дослідженні за морфологічними показниками генеративні органи свиней породи велика біла суттєво не відрізняються від загально порідних
27
Передера, С. Б., М. В. Колотій, Ж. О. Передера та Н. С. Щербакова. "МОНІТОРИНГ НЕКРОБАКТЕРІОЗУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В АГРОФІРМІ «МАЯК» КОТЕЛЕВСЬКОГО РАЙОНУ, ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (29 червня 2017): 126–28. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.1-2.25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведені дані щодо моніторингу серед стада великої рогатої худоби тварин з патологією ураження копитець в агрофірмі «Маяк» за останні роки. Виявлено, що патологія копитець неінфекційного характеру становила до 30 % від загальної кількості уражених копитець, а у 70 % спостерігалось ураження копитець інфекційної патології – некробактеріоз. Серед молодняку великої рогатої худоби 8–17-місячного віку некробактеріоз спостерігався у 2013 році у 3,6 % тварин з 406, а у 2015 році – 2,9 % з 617 тварин. Встановлено, що середній вік тварин хворих на некробактеріоз становить 6–7 років, з 939 хворих 190 – 20,2 %, а це високопродуктивні тварини.
The article presents the data of the monitoring of herds of cattle animals with hooves lesion pathology in recent years in agricultural farm «Maiak». We revealed that pathology of hooves infectious character was up to 30 % of infected hooves, and in 70 % we experienced a defeat infectious diseases – necrobacteriosis. Among young cattle 8–17 months of age necrobacteriosis was observed in 2013 in 3,6 % of 406 animals, and in 2015 – 2,9 % of 617 animals. It was established that the average age of animals affected by necrobacteriosis is 6–7 years of 939 190 were patients – 20,2 %, and they are high-performance animals.
28
Kuzebny,, S. V., G. S. Sharapa та S. Y. Demchuk. "Методологічні аспекти оцінки відтворювальної здатності корів". Animal Breeding and Genetics 55 (15 травня 2018): 201–9. http://dx.doi.org/10.31073/abg.55.28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті надано огляд літератури та аналіз результатів власних досліджень колективу авторів щодо оцінки корів молочного напрямку продуктивності за відтворювальною здатністю. Приведено визначення основних критеріїв та індексів такої оцінки, межі застосування кожного показника, які використовуються вітчизняними та міжнародними організаціями для характеристики репродуктивної здатності маточного поголів’я великої рогатої худоби. Проаналізовано хронологічну динаміку зміни окремих показників відтворювальної здатності у корів за останні десятиліття. Запропоновано найбільш об’єктивні показники для групової та індивідуальної оцінки тварин.
29
Lagodiienko, N. V. "Точки відновлення» сталого розвитку аграрного виробництва в умовах зростання відкритості національної економіки". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 3(81) (30 вересня 2019): 112–16. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.20.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджуються аспекти існування «точки відновлення» сталого розвитку аграрного виробництва та розкрито особливості її визначення. Досліджено головні прояви порушення умов сталого розвитку аграрного виробництва України в умовах зростання відкритості національної економіки, їх наслідки та запропоновано «точки відновлення». Запропонований підхід дозволив виявити «точку відновлення», яка може послужити початком розгортання державної програми забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва України в умовах зростання відкритості національної економіки – це «відновлення поголів’я великої рогатої худоби».
30
Заїка, С. С., Т. Ф. Кот, С. В. Гуральська, І. М. Сокульський та З. В. Хоменко. "ГІСТОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯЄЧНИКІВ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ, ВИРОЩЕНОЇ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНІЙ ТЕРИТОРІЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 160–66. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.21.
Повний текст джерелаАнотація:
Перебування тварин на забрудненій радіонуклідами території, годівля кормами місцевого похо-дження піддає їх організм постійному зовнішньому і внутрішньому опроміненню. Зважаючи на це,надзвичайно важливою проблемою ветеринарної медицини є з’ясування впливу іонізуючої радіації на організмтварин. Метою наших досліджень є вивчення хімічної статистики й динаміки яєчників: розміщення іхарактер реакції на вміст нуклеїнових кислот, білків, ліпідів у великої рогатої худоби, яка народиласята постійно утримувалася в зоні малоінтенсивного іонізуючого опромінення. Про стан функціональ-ної активності яєчників тварин як залоз внутрішньої секреції чималу інформацію надає аналіз гіс-тохімічного виявлення ДНК та РНК у гістоструктурі органів. Результати наших гістохімічних дос-ліджень гістопрепаратів, зафарбованих за методом Браше, вказують на суттєву відмінність щодолокалізації та розміщення нуклеїнових кислот у тканинах кіркової речовини яєчників та пухкій воло-книстій сполучній тканині. Найбільшу концентрацію нуклеопротеїнів мають стінки кровоноснихсудин та примордіальні фолікули. Підвищення у клітинах інтенсивності гістохімічних реакцій навміст РНК збігається з накопиченням у них білкових речовин, тобто чинників, які впливають на ха-рактер їх обміну, спричинені змінами в обмінних процесах РНК. Розподіл «загальних» білків у яєчни-ках не рівномірний. Найбільше їх концентрується у стінках фолікулів та сполучній стромі, де до-сить щільно прилягають одне до одного колагенові та еластичні волокна. Значний інтерес стано-вить динаміка вмісту ліпідів у клітинах зернистого шару нормальних та атретичних фолікулів яєч-ників, оскільки існує певна кореляція між рівнем ліпідів та інтенсивністю екскреції стероїдів. У ба-зальному шарі фолікулярного епітелію фолікулів спостерігали надзвичайно виражену суданофілію.Водночас у великих фолікулах, які здатні до овуляції, вона майже відсутня. Характеризуючи функціїяєчників як органів репродуктивної системи та залоз внутрішньої секреції можна стверджувати,що вони регулюють та впливають на складні циклічні нейрогуморальні процеси в організмі, якіпідтверджуються гістохімічними дослідженнями. Водночас гістохімічні зміни, які відбуваються вних, залежать від віку тварин та функціонального стану організму.
31
Шевченко, Т. С. "Біохімічні показники сироватки крові молодняку великої рогатої худоби за трихурозної інвазії". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (30 вересня 2016): 66–68. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.03.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі наведені дані біохімічних показників сироватки крові великої рогатої худоби 6–12-місячного віку за трихурозної інвазії. Встановлено, що паразитування збудника в організмі тварин призводить до змін з боку біохімічних показників, зокрема: у хворого на трихуроз молодняку великої рогатої худоби, в порівнянні з клінічно здоровими тваринами, у сироватці крові значно знижується кількість альбумінів (на 32,7 %, Р<0,01), азоту сечовини (на 23,8 %, Р<0,05), креатиніну (на 44,1 %, Р<0,05), кальцію (на 28,6 %, Р<0,001) та каротину (на 32,4 %, Р<0,05). Водночас встановлене достовірне підвищення рівня АсАт (в 2,7 рази, Р<0,001) та індексу де Рітіса (в 2,4 рази, Р<0,001).
The paper presents data of biochemical parameters of blood serum of cattle 6-12 months of age with tryhurosis invasion. We established that the parasites pathogens leads to changes in the biochemical parameters in animals, including: in patients of young cattle with tryhurosis, compared with clinically healthy animals, in serum of blood significantly reduced amount of albumin (32,7 %, P<0,01), urea nitrogen (23,8 %, P<0,05), creatinine (44,1 %, P<0,05), calcium (28,6 %, P<0,001) and carotene (32,4 %, P<0,05). At the same time we established a significant increase of AST (in 2,7 times, P<0,001) and index de Ritis (in 2,4 times, P<0,001).
32
Радчиков, Василь, Олександр Кот, Віктор Цай, Геннадій Бесараб, Марина Джумкова та Євгенія Самохіна. "РЕГУЛЮВАННЯ АЗОТНОГО І ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ В ОРГАНІЗМІ МОЛОДНЯКА ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (45) (31 травня 2021): 140–45. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.21.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено вплив екструдованої суміші концентратів з високим вмістом протеїну, що розщеплюється і неструктурних вуглеводів на показники рубцевого травлення, продуктивність і ефективність використання кормів раціонів. Дослідження проведені на 2-х групах бичків чорно-рябої породи у віці 3-6 місяців. Крім комбікорму тварини контрольної групи отримували розмолоту суміш зерна ячменю і пелюшки, а в дослідній - екструдовану. Встановлено, що в середньому на добу піддослідний молодняк отримував 4,3-4,4 кг / голову сухої речовини раціону. Зміст обмінної енергії в сухій речовині раціону дослідної групи склало 10,1 МДж / кг. На частку сирого протеїну в сухій речовині раціонів становило 11,9%. Кількість клітковини в сухій речовині не перевищувало 26%. Екструдування концентрованих кормів сприяє збільшенню кількості протеїну, що не розщеплюється в раціоні на 23%. Згодовування бичками чорно-рябої породи у віці 3-6 місяців зерносуміші, підданої баротермічній обробці, призводить до підвищення чисельності інфузорій в рубцевій рідині на 4,4 %, загального азоту - на 8,3%, зниження концентрації аміаку і летючих жирних кислот на 8 , 7 і 3,5 % відповідно. Згодовування екстрадованої суміші зробило певний вплив на склад крові тварин. Так, у бичків дослідної групи відзначено підвищення вмісту еритроцитів на 4,0%, гемоглобіну - на 3,9, загального білка - на 4,0 і фосфору - на 4,4%. У той же час рівень глюкози знизився на 6,4%, сечовини - на 2,0 і кальцію на 6,4%. Проте зазначені відмінності були недостовірними. Більш високі прирости відзначені в II дослідній групі - 804 г на добу, що на 5,8% вище, ніж в I. Витрати кормів в цій групі були нижче, ніж в першій на 3,2 % і склали 5,7 корм. од. Таким чином, згодовування молодняку великої рогатої худоби зерносуміші, підданої баротермічній обробці, сприяє посиленню процесів травлення і обміну речовин в організмі, підвищенню продуктивності тварин на 5,8 % і зниженню витрат кормів на 3,2 %..
33
Moroz, O. A., L. E. Kornienko, V. V. Ukhovskyi, and M. S. Karpulenko. "Herpesvirus mamilit of cattle." Veterinary science, technologies of animal husbandry and nature management, no. 7 (May 2021): 93–99. http://dx.doi.org/10.31890/vttp.2021.07.14.
Повний текст джерела
34
Voitenko, S. L., та O. V. Sydorenko. "ВПЛИВ ПОЛІПШУВАЛЬНОЇ ПОРОДИ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ РІЗНИХ ПОРІД ВІТЧИЗНЯНОЇ СЕЛЕК-ЦІЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(39) (23 грудня 2019): 43–48. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.4.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Селекція великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності в Україні останні роки здійснюється за інтенсивного використання відтворного схрещування, де батьківською породою є голштинська, що приводить до появи в стаді чи породі особин з величезною різноманітністю генотипів з неоднорідною продуктивністю. Для консолідації великої рогатої худоби українських молочних порід за господарськи корисними ознаками необхідно встановлювати гранично допустимі межі умовної кровності голштинської породи в генотипі тварин новостворених порід. Метою досліджень було визначення молочної продуктивності корів різних порід племінних стад дослідних господарств мережі НААН у залежності від умовної частки кровності в їх генотипі голштинської породи. Дослідження проведені у стадах дослідних господарствах мережі НААН за даними племінного обліку корів української чорно-рябої молочної породи (2130 голів), української червоно-рябої молочної породи (689 голів) і української червоної молочної породи (176 голів). Встановлена значна диференціація надоїв корів різних порід у залежності від частки умовної кровності за голштинською породою. Доведена можливість рівномірного підвищення молочної продуктивності корів української червоної молочної породи першої і вищої лактації із зростанням частки кровності за голштинською породою. Для корів української червоно-рябої молочної породи верхня межа умовної кровності за голштинською породою, яка сприяла підвищенню надою першої лактації становила 87,49 %, а за вищою лактацією – 75,0 %. Тварини української чорно-рябої молочної породи встановлено вищий надій першої і вищої лактації із збільшенням в їх генотипі умовної частки кровності за поліпшувальною породою до 75,0 %. Збільшення частки умовної кровності за голштинською породою понад вказані межі приводить до зниження молочної продуктивності корів. Загалом, подальше розведення худоби українських молочних порід потребує чіткого обґрунтування використання голштинської породи для відтворювального схрещування з урахуванням одержаних результатів впливу умовної кровності на молочну продуктивність корів.
35
Підпала, Т. В., та Н. П. Шевчук. "ОЦІНКА ІНБРИДИНГУ В РІЗНІ ЕТАПИ ВИВЕДЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 98–104. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження ефективності використання інбридингу має актуальне значення на різних етапахвиведення української червоної молочної породи великої рогатої худоби. У процесі дослідження вико-ристані загальноприйняті зоотехнічні методи (індивідуальний облік молочної продуктивності), ла-бораторні (визначення якісного складу молока), ретроспективний аналіз (показники за весь періодвикористання тварин), варіаційно-статистичний метод (визначення параметрів ознак). У резуль-таті вивчення спорідненого розведення проаналізовано молочну продуктивність інбредних у різномуступені та аутбредних корів за три етапи виведення української червоної молочної породи. Встано-влено, що найбільш інтенсивно споріднене розведення застосовувалося протягом перших двох ета-пів, питома вага інбредних корів становила 21,4 % і 40,4 %. Це пояснюється спрямованістю селекції– створення стійкої спадковості у тварин за жирномолочністю завдяки використанню генофондуанглерської породи. Визначено переважаючий вплив на рівень молочної продуктивності корів близь-кого та віддаленого ступенів інбридингу за першу і другу лактації. Консолідуюча дія спорідненогопідбору проявляється за ознакою вміст жиру в молоці. У корів спостерігається високий його вміст(3,89‒4,10 %) протягом перших двох етапів виведення породи. Деяке зниження жирномолочності утварин ІІІ етапу пояснюється залученням до породотворного процесу генофонду голштинської по-роди. За проявом молочної продуктивності інбредні корови не поступаються аутбредним, а навітьдещо переважають їх, що свідчить про відсутність інбредної депресії. Набули подальшого розвиткутеоретичні та практичні положення щодо ефективності використання інбридингу різних ступенівпри створенні та консолідації української червоної молочної породи великої рогатої худоби. Наотримані результати необхідно зважати під час селекції української червоної молочної породи наетапі її консолідації та удосконалення.
36
Mokhnachova, N. B. "Особливості генетичної структури сірої української породи великої рогатої худоби за комплексними генотипами". Animal Breeding and Genetics 55 (15 травня 2018): 235–42. http://dx.doi.org/10.31073/abg.55.32.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено особливості генетичної структури сірої української породи великої рогатої худоби за комплексними генотипами генів CSN3, GH, βLG, ТG5 та CAPN1530, які асоційованіз господарсько-корисними ознаками молочної та мʼясної продуктивності. Встановлено, що у сірої української породи переважають генотипи CSN3АВ/βLGВВ та CSN3АА/βLGВВ, які мають у своєму складі два та три алеля В, які асоційовані з кращим згортанням молока при виготовленні білкововмісної продукції. Також найбільш часто зустрічаються корови з комплексним генотипом GHLL/TGCT/CAPN1GG та GHLL/TG5CT/CAPN1GA. За геном гормону росту переважає бажаний алель L та генотип LL, який характеризується більшою інтенсивністю росту у тварин. Відносно гену тиреоглобуліну – тут найчастіше зустрічається С алель у СС та СТ генотипах. Частота G алеля виявилася найвищою за геном калпаїну, який асоційований із зниженням пружності м`язових волоконіє бажаним для тварин мʼясного напряму продуктивності.
37
Chernyuk, S., V. Bomko, A. Zagorodnii, O. Chernyavskyy, M. Slomchynskyy та S. Babenko. "Ефективність відгодівлі молодняку великої рогатої худоби за використання силосу, законсервованого біологічним інокулянтом". Ukrainian Journal of Ecology 7, № 4 (28 грудня 2017): 583–88. http://dx.doi.org/10.15421/2017_164.
Повний текст джерелаАнотація:
<p>There has been the impact on the corn silage harvesting and the influence of the corn silage store technology of the microbial inoculants studied. The main advantages and the prospects of the silage inoculants using were outlined. This has been the supplements of microorganism’s inhibition impact on the molds and the fungi development established. Thereby, this was possible to provide the initial properties of raw materials preservation. The use of the 11C33 inoculants at a dose of1 gramper 1 tone of the silage during the storage period provides the dry matter reduction at a rate of 6.9 % versus 14.9 % in comparison with the control group respectively. According to the requirements of the GOST 4782:2007 and the results of the biochemical silage studies the harvested feed without the inoculants using can be classified as the 3rd class. However, the treated silage with the 11C33 inoculant can be classified as the 1st class. The biological conservant inoculation during the milky-wax stage of ripeness helps the feed nutrients to have the better preservation. And the corn silage feeding as a part of its ration is likely to increase the average bulls daily weight gain for the feed costs production reduction. The microbial inoculants using during the corn silage harvesting helped to reduce the feed costs with the1 kgof the bull’s live weight gain by 6.07 %. We found that the preslaughter live weight at the age of 15 months was characterized by bulls of the trial group of the Ukrainian black and white milk breed and they were raised on the corn silage with the microbial inoculants. These bulls showed the better results comparing to the control group by 4.3 % (P<0.05) and the bull’s carcass yield of the trial group was higher than the control one, and it was 56.4 %.</p>
38
Kotsyumbas, I. Ya, M. I. Zhyla, N. E. Lisova, A. V. Halkin, O. V. Mychalyuk та G. M. Mychalus. "Ефективність біологічно активного тканинного препарату при вирощуванні поросят". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 67–74. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлені дані щодо вивчення ефективності тканинного препарату "Спленотон", який містить комплекс біологічно активних речовин ліпофільної фракції тканин селезінки великої рогатої худоби і є новою розробкою серед тканинних препаратів. "Спленотон" застосовували відлученим поросятам з ознаками гіпотрофії. Як показали результати проведених досліджень, препарат у рекомендованому виробником дозуванні, способі та кратності застосування не викликав місцевих та загальних побічних реакцій. За даними лабораторних досліджень зразків крові поросят, "Спленотон" не проявляв імунотоксичної, гепатотоксичної та нефротоксичної дії. Препарат добре переносився тваринами, сприяв збільшенню маси тіла поросят та помірній активації гемопоезу.
39
Berezovskiy, A. V., L. V. Nahorna та I. V. Proskurina. "Визначення оптимальних інсектицидних властивостей водних розчинів цифлутрину in vitro". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 261–67. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.33.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано результати визначення інсектицидних властивостей водних розчинів цифлутрину різної концентрації на імаго волосоїдів Boviсola bovis, які були ізольовані з великої рогатої худоби, що утримувалася в умовах присадибних господарств населення. Встановлено наявність вираженої інсектицидної активності різних концентрацій цифлутрину в умовах in vitro. ЕЕ 100 % при контакті експериментальних імаго Boviсola bovis, з препаратом у різних розведеннях, наставала через 12-48 год. Навіть за розведення серійного препарату, після контакту діючої речовини та імаго бовікол, в умовах in vitro, інсектицидна ефективність проявлялася, проте у віддаленіші часові проміжки.
40
Dunaievska, Oksana. "Особливості цитопопуляції білої пульпи селезінки ссавців". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 8(381) (17 лютого 2019): 49–55. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-381-49-55.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчення клітинного складу селезінки тварин є однією з основних характеристик для оцінки морфофункціонального стану органа. Мета нашої статті – установлення особливостей клітинного складу паренхіми селезінки ссавців та щільності розміщення в ній лімфоцитів. Для дослідження відбирали селезінку у тварин: вівці, свині, коня, великої рогатої худоби, кроля – у фазі морфофункціональної зрілості органа. Його шматочки фіксували в 10–12 % формаліні, промивали, зневоднювали, заливали в парафін, фарбували гематоксиліном Ерліха й еозином та за методоми Браше; для електронномікроскопічного дослідження шматочки селезінки фіксували 2,5 % розчином глютарового альдегіду, зневоднювали, заливали в суміш епон-аралдит. Вираховували коефіцієнт заселеності лімфоцитами білої й червоної пульп. Клітинний склад білої пульпи селезінки ссавців представлений лімфоцитами, макрофагами, які становили до 90 % від загальної кількості цитопопуляції, до 1,3 % нараховувалося клітин з ознаками деструкції. Серед лімфоцитів домінували малі, значна кількість – середні лімфоцити й найменше було великих лімфоцитів. Найбільше малих лімфоцитів серед досліджуваних тварин міститься в білій пульпі селезінки кроля (68,12 %), найменше – серед досліджуваних ссавців – у коня (50,87 %). Середніх лімфоцитів виявлялося значно менше: від 16,70 % (велика рогата худоба) до 24,19 % (кінь). Найменше в цитопопуляції клітин виявлено великих лімфоцитів і макрофагів, кількість яких не перевищувала 1,5 % від загальної чисельності клітин БП селезінки: найбільше макрофагів виявили в білій пульпі селезінки кроля (1,53 %), великих лімфоцитів – у вівці (1,43 %). Коефіцієнт заселеності лімфоцитами пульпи селезінки кроля становить 1,41; вівці – 1,32; свині – 1,39; коня – 1,52 та 1,43 – у великої рогатої худоби. Перспективними вважаємо дослідження з вивчення цитопопуляцій селезінки інших представників хребетних тварин у порівняльно-еволюційному аспекті.
41
Ящук, Інна Василівна, та Іван Миколайович Савчук. "ВПЛИВ ПРОТЕЇНОВОГО ЖИВЛЕННЯ БУГАЙЦІВ НА НАКОПИЧЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У М’ЯЗОВІЙ ТКАНИНІ І ПЕЧІНЦІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 179–85. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.31.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню впливу протеїнового живлення бугайців за їх утримання в ІІІ зоні радіоактивного забруднення на екологічну якість продукції – найдовшого м’язу спини і печінки. Сформовано 2 групи молодняку великої рогатої худоби: І група (контрольна) – у складі основного раціону згодовували зерносуміш № 1 з люпином вузьколистим місцевого виробництва; ІІ група (дослідна) – отримувала зерносуміш №2 з «умовно чистими» кормовими бобами. Підготовку зразків рослинного та тваринного походження для встановлення у їх складі важких металів здійснювали методом сухої мінералізації, аналіз – на атомно-абсорбційному спектрометрі «Квант – 2А». Коефіцієнти переходу (КП) важких металів у ланцюгу „раціон – продукція (м’язова тканина і печінка)” визначали за формулою: КП = Ввмп./Ввмр. х 100, де КП – коефіцієнт переходу; Ввмп – вміст важких металів у продукції тварин, мг/кг; Ввмр – вміст важких металів у добовому раціоні, мг. Використання для відгодівлі бугайців у зоні радіоактивного забруднення зерносуміші №2 (пшениця + овес + кормові боби) замість аналогічної кількості за масою зерносуміші №1 (пшениця + овес + люпин), позитивно позначилося на екологічній якості яловичини, знижуючи в найдовшому м’язі спини концентрацію важких металів. Акумуляція важких металів у найдовшому м’язі спини і печінці піддослідних бугайців була значно нижчою за гранично допустиму концентрацію. Заміна в складі зерносуміші 30% (за масою) люпину на відповідну кількість кормових бобів для молодняку великої рогатої худоби за його відгодівлі у ІІІ зоні радіоактивного забруднення сприяє значно меншому нагромадженню і переходу важких металів у м’язову тканину тварин: Pb – на 49,7% і 0,30% абс., Cd – 25,0 і 0,32, Cu – 8,3 і 0,35 та Zn – на 1,1% і 0,12% абс. відповідно.
42
Маренич, М. М., В. О. Капленко, К. В. Коба та О. Р. Голуб. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ВРОЖАЙНІСТЮ КУКУРУДЗИ В УМОВАХ НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 43–50. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У трирічному виробничому експерименті досліджувалися особливості формування врожайності кукурудзи: аналіз урожайності в сівозміні; вплив передпосівної обробки насіння; вплив системи удоб-рення, густоти сівби та швидкості руху посівного агрегату на врожайність. Встановлено, що за-стосування органічних добрив у вигляді гною великої рогатої худоби в кількості 50 т/га компенсує негативний вплив небажаного попередника, наприклад, соняшнику, під який ця норма вноситься.Урожайність кукурудзи в такому разі була найбільшою і становила 9,7 … 11,1 т/га, показники вро-жайності після пшениці становили 9,4 … 10,5 т/га. В умовах використання великої кількості добрив,особливо застосування гною великої рогатої худоби, попередники неістотно впливають на форму-вання врожайності зерна. Зокрема врожайність гібридів кукурудзи ТМ Pioneer після пшениці озимоїстановила в середньому 9,83 т/га, а після соняшнику – 10,2 т/га, що має різницю лише 3,7 %. Найме-ншу врожайність отримано в разі розміщення кукурудзи після посівів цієї ж культури на зерно тасилос – відповідно 9,3 та 9,57 т/га. Найменша врожайність спостерігалася в повторних посівах ку-курудзи, що підтверджують узагальнені попередні дослідження. Встановлено, що за умови інтенси-вного забезпечення посівів органо-мінеральними добривами гібриди кукурудзи реалізують свій гене-тичний потенціал незалежно від умов року вирощування. Використання норми азотних добрив у кі-лькості 150 кг/га виявилося найефективнішим незалежно від умов року вирощування. Ефективнимприйомом управління врожайністю кукурудзи є передпосівна обробка насіння сумішшю протруйниківі гумінових стимуляторів, що сприяє кращому формуванню кореневої та надземної частини й даєзмогу більшою мірою контролювати ураження проростків хворобами. В умовах нестійкого зволо-ження найбільша врожайність досягнута за норм висіву 80 … 85 тис. насінин на 1 га, проте нормивисіву доцільно обґрунтовувати економічно. Оптимальною швидкістю руху агрегату для сівби куку-рудзи є 10 км/год. Зменшення чи збільшення цього параметру призводило до зменшення врожайності,що пояснюється нерівномірним розподілом насіння та неоднаковою глибиною його розміщення у ґру-нті. Швидкість руху необхідно встановлювати залежно від технічних характеристик агрегату тастану ґрунту на момент сівби.
43
Zaviriukha, A. I., O. I. Vischu та H. A. Zaviriukha. "ЗМІНИ В КРОВІ ЩУРІВ ПІСЛЯ ІМУНІЗАЦІЇ ПРЕПАРАТОМ «ЛЕЙКОЗАВ» ПРОТИ ЛЕЙКОЗУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnology 18, № 3(70) (7 вересня 2016): 103–8. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7024.
Повний текст джерелаАнотація:
The article presents the results of research of hematological blood of rats under the influence of the drug «Leykozav» against bovine leukemia. Experienced animal drug «Leykozav» introduce twice at an interval of 14 days at 0.5 cm3.Before the introduction and after the introduction of studied hematologic parameters: the number of white blood cells, red blood cells and platelets and their indices, the hemoglobin content.According to the research found that the number of red blood cells, hemoglobin and hematocrit values are reduced to within statistical error, and no adverse effects on the health of laboratory animals.The introduction of the drug «Leykozav» rats did not cause any significant changes in terms of platelet indices in the blood of animals on the seventh day after the inoculation.The decrease number of segmented neutrophils and increase in the number of lymphocytes in the blood unit volume (1 at 14 and 30 days after inoculation (r < 0.05 – 0.01) increase the number of monocytes and 1,6 times at 30 days after immunization (r < 0,05) compared to before vaccination period.Influenced «Leykozav» preparation two weeks after immunization animals increases the amount of blood basophils (2 – 2,5 mkl). Compared with the control group of animals of the experimental group of blood eosinophils of rats indices are within physiological norms.
44
Shevchenko, T. S. "Зміни біохімічних показників крові хворої на трихуроз великої рогатої худоби в процесі лікування". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 138–46. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Серед основних галузей, що забезпечують населення м’ясними та молочними продуктами, значна частка припадає на скотарство. Перешкодою для успішного виробництва продукції цієї галузі є інвазійні захворювання великої рогатої худоби. Одним з таких захворювань є трихуроз великої рогатої худоби. Це захворювання спричиняється круглими гельмінтами роду Trichuris, які локалізуються у товстому відділі кишечника і призводять до анемії, виснаження, а інколи і до загибелі тварин. Тому детальне вивчення цього захворювання сприятиме розвитку молочного та м'ясного виробництва.
Дослідження проведені на теличках 6-12-ти місячного віку, хворих на трихуроз. У тварин досліджували зміни біохімічних показників сироватки крові у процесі застосування лікарських засобів. Телиці були розділені на 5 груп: 4 дослідні і 5-та – контрольна. Тваринам 1-ї та 2-ї групи застосовували препарат промектин 1% ін'єкційний, першій групі одноразово, другій – дворазово, з інтервалом 24 години. 3-й та 4-й групі застосовували препарат альбентабс-360, внутрішньо. Третій групі – одноразово, четвертій – дворазово, з інтервалом 24 години. Кров відбирали до задавання препаратів на 5-й та 10-й день після останньої дачі препарату.
До задавання лікарських засобів у сироватці крові хворих тварин відмічали зниження вмісту загального білку, альбумінів, азоту, сечовини, креатиніну, глюкози, кальцію, ліпопротеїдів та каротину. Також відмічалося підвищення активності АсАт.
Встановлено, що на 5 добу після останнього застосування препаратів у сироватці крові дослідних тварин вміст загального білку, альбумінів, креатиніну, кальцію, фосфору, ліпопротеїдів та каротину збільшився. Водночас спостерігалося зниження активності АсАт та АлАт у 1-й, 2-й та 4-й групах тварин, а у 3-й групі активність ферментів зросла.
На 10-й день після лікування, у 1-й, 2-й та 4-й групах відмічали подальші зміни біохімічних показників у сторону збільшення. Показники в цих групах досягли рівня фізіологічних меж. У 3-й групі, за одноразового застосування альбентабсу 360, відмічали зниження вмісту загального білку, альбумінів, глобулінів, креатиніну, неорганічного фосфору, ліпопротеїдів та активності лужної фосфатази. Активність АсАт та АлАт знизилася у 1-й та 3-й групах, а у 2-й та 4-й – зросла.
45
Клименко, О. С. "ТЕРАПЕВТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕФЕКТИНУ І ТЕКТІНУ СУПЕР ЗА ФАСЦІОЛЬОЗУ Й ПАРАМФІСТОМОЗУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (8 грудня 2012): 104–6. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.04.27.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати порівняння терапевтичноїефективності протипаразитарних препаратів«Рефектин» і «Тектін супер» виробництва араб-ських компаній «Авіко» та «Мобедко-вет», якінещодавно з’явилися у вільному продажу на тери-торії України і рекомендовані для лікування сільсь-когосподарських тварин. Результати дослідженьсвідчать, що за змішаної фасціольозно-парам-фістомозної інвазії великої рогатої худоби «Рефе-ктин» у терапевтичній дозі забезпечує 100 % екс-тенс- та інтенсефективність. «Тектін супер»виявився високоефективним лише для лікуваннятварин, хворих на фасціольоз (ЕЕ та ІЕ – 100 %),а за парамфістомозу жуйних лише знижувавінтенсивність інвазії.
The comparison of therapeutic efficacy of anthelmintic «Refektin» and «Tektin super» – the products of Arab companiesAviko and Mobedko-vet, which are recently open for sale allover Ukraine and also recommended for treatment of farmanimals, gave following results: the researches found out that bymixed Fasciola hepatica –Paramphistomatata infestation ofcattle, «Refektin» in therapeutic dose provides 100 % extensand intenseffect, «Tektin super» provides high potency only intreating of animals with fascioliasis (EE and IE – 100 %), andby paramphistomatosis of ruminants only reduces the intensityof infestation.
46
Stegnij, B., O. Korniejkov, O. Prohoriatova, and A. Gerilovych. "To the problem of nodular dermatitis of cattle." Visnyk agrarnoi nauky 95, no. 3 (March 15, 2017): 23–30. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201703-04.
Повний текст джерела
47
Katiuha, S. "The spread of parasitic dipteran insects of cattle." Visnyk agrarnoi nauky 98, no. 7 (July 15, 2020): 54–59. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk202007-07.
Повний текст джерела
48
Katyukha, S. M. "Peculiarities of pathogenesis in case of simuliidotoxicosis of cattle." Bulletin "Veterinary biotechnology" 34 (2019): 76–81. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech34-09.
Повний текст джерела
49
Kantemir, O. V., P. O. Zaika, and A. M. Anichin. "RENTHENOLOGICAL CHARACTERISTICS OF PODODERMATITIVES IN A CATTLE." VETERINARY SCIENCE, TECHNOLOGIES OF ANIMAL HUSBANDRY AND NATURE MANAGEMENT, no. 2 (2018): 36–39. http://dx.doi.org/10.31890/vttp.2018.02.09.
Повний текст джерела
50
Hladiy, M. V., Y. P. Polupan, S. I. Kovtun та I. S. Borodai. "Наукова школа академіка М. В. Зубця у розвитку наукових основ вітчизняного тваринництва". Animal Breeding and Genetics 55 (15 травня 2018): 6–13. http://dx.doi.org/10.31073/abg.55.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено основні напрями творчих пошуків наукової школи, заснованої на базі Інституту розведення і генетики тварин (ІРГТ) доктором сільськогосподарських наук, професором, академіком НААН М. В. Зубцем. Обґрунтовано, що основна проблема, що піднімалася науковою школою, – селекція великої рогатої худоби м’ясного напряму продуктивності. Виділено основні напрями досліджень наукової школи: розвиток основ породотворення в скотарстві; реалізація програм виведення порід сільськогосподарських тварин; організація комплексу досліджень з проблем генетики і біотехнології у тваринництві; розроблення основ оцінки племінної цінності та прогнозування продуктивності тварин; запровадження ефективних методів збереження та раціонального використання генофонду сільськогосподарських тварин. Доведено значення здобутків наукової школи на сучасному етапі розвитку тваринництва.