Добірка наукової літератури з теми "Переклад політичних промов"

Ораторська мова політичних діячів – це спосіб прояву мовної особистості. Слово – це головна зброя політика. Політична діяльність є діяльність мовною. Політик звертається до виборців під час виборчої кампанії або до громадян із приводу якоїсь суспільної проблеми чи нагального питання. Перемагає той, хто може переконати, висловлюючи думки вдало, впевнено, захоплююче, застосовуючи стилістичні, лексичні та граматичні мовні засоби, що роблять публічні виступи особливо ефектними й ефективними. Емоційно-експресивні засоби служать для створення ефекту на реципієнта. Вони можуть виконувати естетичну функцію, тобто стосуватися прекрасного, або аргументовану функцію – маніпулювати простими громадянами, тобто тими, хто створює громадську думку і є потенційним виборцем. Часто передвиборча промова характеризується розривом, віддаленістю від реальності, від очікувань громадян. Орієнтуючись на ідеологію, роблячи політичні ставки, оратор прагне отримати владу. Дійсно важко передбачити політичну боротьбу без політичного дискурсу, але у більш широкому розумінні до політичного дискурсу можна підходити досить просто, як до публічного виступу про державні справи. У цьому сенсі будь-яка форма вираження поглядів, яка бере за об’єкт режим управління державними установами, політичними діячами, різними повноваженнями держави, питаннями, що становлять суспільний інтерес у суспільстві, є політичним дискурсом. Така промова свідчить про стурбованість людини щодо управління країною, народом. Ми розглядатимемо політичну промову як засіб впливу, метою якого є змусити публіку діяти, думати та повірити. Ораторська трибуна постає як місце боротьби за голоси громадян, за прихильність політичних партій. Театральність, володіння ораторським талантом, мистецтво переконання є запорукою успіху політичного промовця. Дослідження прийомів досягнення експресивності стає необхідним етапом аналізу політичного дискурсу, оскільки емоційно-експресивне оцінне навантаження суспільно-політичної лексики публічних виступів допомагає окреслити думку автора та здійснити вплив на аудиторію.

Когнітивна лінгвістика трактує метафору як ідеальну модель мовного відображення базового когнітивного процесу. Вона є універсальним знаряддям мислення та пізнання світу. У політичному дискурсі метафора виступає непрямим засобом впливу на суспільну свідомість, метою якого є створення політичного іміджу, формування переконань та уявлень, продукування позитивної чи негативної емоційно-оцінної позиції. Отже, дослідження метафори та метафоризації в когнітивно-дискурсній парадигмі є перспективним і актуальним напрямом сучасних лінгвістичних студій. У статті розглянуто концептуальні аспекти метафоризації англійського політичного дискурсу. Предметом детального аналізу є когнітивні та комунікативно-прагматичні особливості метафоричних засобів, використаних в інавгураційній промові Джозефа Байдена. Виокремлено базові концептуальні метафори (UNITY IS A PURPOSE, HISTORY IS A STORY, HISTORY IS A PERSON, NATION IS AN ORGANISM, DEMOCRACY IS A WAR), які формують рамковий пропозиційний зміст політичної промови. Ці концептуальні метафори реалізуються через низку метафоричних засобів, серед яких такі: метафора-кліше, метонімія, персоніфікація, порівняння, індивідуально-авторська метафора. Фактичний матеріал підтверджує домінування оригінальної індивідуально-авторської метафори в політичному дискурсі президента, найоптимальнішим способом передачі якої є дослівний переклад із застосуванням абсолютних та відносних еквівалентів. Дослідження використаних політичних метафор здійснювалося з позиції аналізу лінгвістичних образних виразів як елементів індивідуального авторського стилю американського політичного лідера – Джозефа Байдена. Визначено комунікативну та прагматичну спрямованість використаних метафоричних засобів. Запропоновано ефективні стратегії передачі використаних американським президентом Дж. Байденом англійських концептуально-образних прийомів засобами української мови зі збереженням їхнього семантичного, прагматичного та стилістичного потенціалу.

Анотація: Ісмаїл Ґаспринський був відомим кримськотатарським інтелектуалом, педагогом, видавцем і політиком пантюкістом, який надихнув рух джадидистів у Центральній Азії. Однин з перших мусульманських інтелектуалів в Російській імперії, котрий усвідомлював необхідність реформації у сфері освіти, культури і модернізації тюркських та ісламських громад. Він вважається архітектором модернізму серед тюркських мусульманських підданих Російської імперії. Здобував освіту в мусульманських школах, в Російській військової академії і за кордоном (Франція та Османська імперія); повернувся до Криму, щоб заснувати одне з найважливіших етнічних періодичних видань в історії Росії - «Терджиман» (Перекладач). Ісмаїл Ґаспринський вважав, що вплив невірно спрямованої релігійної ортодоксії прирікав мусульман на культурну неповноцінність в умовах сучасної західної технологічної, військової, політичної та інтелектуальної гегемонії. Він стверджував, що прогрес вимагає реформи освіти, викладання сучасної навчальної програми сучасними методами, заохочення соціально-економічного співробітництва та культурних запозичень. Поширював свої ідеї за допомогою численних брошур та періодичних видань. Однак залишався досить поміркованим в інтелектуальному плані щодо практичного впливу на життя громад, це відчувалося до 1920-х рр. по всій Росії імперії, де жили мусульмани, а також в Туреччині, Єгипті та мусульманській Індії. Ісмаїл Ґаспринський поширював свої ідеї в основному через засновану ним в 1883 р. газету «Терджиман», яка проіснувала до 1918 р. У своїх публікаціях він закликав до єдності та солідарності між тюркськими народами і ратував за їх модернізацію через європеїзацію. Він вважав, що єдиний шлях модернізації - освіта. Широко виступав за проведення реформи освіти і критикував традиційну систему освіти в мусульманських школах, в якій велика увага приділялася питанням релігії, і розробив новий метод навчання дітей ефективному читання на їхній рідній мові і провів реформи навчальних програм. Зокрема у нашому дослідженні буде проаналізовано період становлення і формування просвітительства кримськотатарського суспільства кінця XIX століття і початку ХХ століття, на чолі якого стояв сам Ісмаїл Ґаспринський. Саме з його ім’ям пов’язана епоха модернізації, не тільки кримського суспільства, але всього тюркського світу в усіх аспектах, зокрема у сфері освіти, релігії, культури. Також у статті подана епохальність найбільшого мислителя тюркського світу в соціально-історичній площині, через призму його літературної спадщини. З ім’ям Ісмаїла Гаспринського пов’язано заснування та розвиток просвітницького руху народів ісламського Сходу – джадидизм (новий, звуковий спосіб навчання грамоті, у широкому розумінні – оновлення). Цей напрям радикально змінив сутність та структуру початкової освіти в багатьох мусульманських країнах і на Батьківщині свого творця – Криму. Навчанню кримськотатарських дітей було надано більш світського характеру. Ісмаїл Ґаспринський розробив основу реформування традиційної мусульманської етно-конфесійної системи народної просвіти. Його «нові методи навчання» з успіхом застосовувалися не тільки в Криму, а й у Татарстані, Казахстані, Башкортостані, Таджикистані, Туркменістані, Узбекистані, Азербайджані, Туреччині, Північній Персії та в Китайському Туркестані.

Стаття присвячена виявленню специфіки відтворення комунікативних стратегій формування позитивного іміджу НАТО в англо-українському перекладі. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю встановлення інвентарю комунікативних стратегій успішного спілкування як компонента професійної діяльності політичних діячів, важливістю з’ясування особливостей корпоративної комунікації окремої організації для формування її позитивного іміджу та виявлення специфіки відтворення комунікативних стратегій формування позитивного іміджу в перекладі. У статті розв'язано коло завдань: окреслені поняття іміджу та комунікативної стратегії; виокремлені комунікативні стратегії, які сприяють формуванню позитивного іміджу НАТО; репрезентовано варіанти перекладу комунікативних стратегій формування позитивного іміджу НАТО на матеріалі промов ексГенерального секретаря Андерса Фог Расмуссена.

Політична промова – це явище набагато складніше, ніж здається на перший погляд і дуже багато людей докладають чималих зусиль, щоб створити її. Тому політики не дуже люблять імпровізувати, краще все продумати заздалегідь і врахувати всі аспекти, навіть можливі контраргументи, або питання, які можуть виникнути у слухачів. Кожен обирає свою цільову аудиторію і намагається знайти до неї підхід. Важливо не тільки привернути увагу аудиторії, а також утримати її протягом усього виступу. Актуальність дипломної роботи полягає у необхідності дослідження політичних промов та пошуку стратегій, тактик та засобів, якими послуговуються політики задля впливу на людей. Метою дослідження є детальний аналіз таких понять як «політична комунікація» та «політична промова» та аналіз мовних засобів комунікативно- прагматичного впливу. Об’єктом дослідження є промови німецьких політиків. Предметом дослідження є стратегії й тактики комунікативнопрагматичного впливу.
Рolitical speech is a much more complex phenomenon than it seems and many people put a lot of effort into creating it. Therefore, politicians do not like to improvise, it is better to think about everything in advance and take into account all aspects, even possible counter-arguments, or questions that may arise in the audience. Everyone chooses their target audience and tries to find an approach to it. It is important not only to attract the attention of the audience, but also to keep it throughout the performance. The currency of the bachelor work determines the need to study political speeches and find strategies, tactics and tools that politicians use to influence people. The aim of the research is a detailed analysis of such concepts as "political communication" and "political speech" and the analysis of linguistic means of communicative and pragmatic influence. The object of the study is the speeches of German politicians. The subject of research is the strategies and tactics of communicative and pragmatic influence.
Политическая речь – это явление гораздо сложнее, чем кажется на первый взгляд и очень много людей прилагают немалые усилия, чтобы создать ее. Поэтому политики не очень любят импровизировать, лучше все продумать заранее и учесть все аспекты, даже возможные контраргументы, или вопросы, которые могут возникнуть у слушателей. Каждый выбирает свою целевую аудиторию и пытается найти к ней подход. Важно не только привлечь внимание аудитории, а также удержать ее в течение всего выступления. Актуальность дипломной работы заключается в необходимости исследования политических речей и поиска стратегий, тактик и средств, которыми пользуются политики для воздействия на людей. Целью исследования является детальный анализ таких понятий как «политическая коммуникация» и «политическая речь» и анализ языковых средств коммуникативно-прагматического воздействия. Объектом исследования являются речи немецких политиков. Предметом исследования являются стратегии и тактики коммуникативно-прагматического воздействия.

В даній роботі розглянуто проблеми перекладу політичних промов на основі промов сучасних політиків Джо Байдена та Бориса Джонсона. Визначено основні характеристики промов. Виокремлено найбільш вживані способи перекладу, описано види трансформацій.

Мета роботи полягає у визначенні типів концептуальних метафор в політичному дискурсі та встановлення адекватних способів передачі цих метафор у перекладі. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:  визначення політичного дискурсу, як необхідної складової сучасної лінгвістики;  виявлення ознак, тактик та функцій політичного дискурсу;  охарактеризувати особливості передвиборчого дискурсу;  висвітлення концептуальної метафори в когнітивно-дискурсивній парадигмі;  огляд класифікацій концептуальної метафори;  виявлення засобів перекладу концептуальної метафори;  аналіз політичних промов Д. Трампа;  визначення прийомів перекладу політичної метафори в промовах Д. Трампа;  проаналізувати лінгвістичні особливості концептуальних метафор, їх вираження, та їх переклад в промовах Д. Трампа. Об’єктом дослідження є вирази, що втілюють концептуальну метафору в політичних промовах Д.Трампа, та їх еквіваленти в українських перекладах. Предметом аналізу є моделі та засоби вербалізації концептуальної метафори в політичних промовах Д.Трампа.

Мета: розгляд використання мовних засобів в політичному дискурсі, а саме аналіз вживання та переклад епітетів у політичних виступах і їх емоційно-експресивне забарвлення на матеріалі промов Гілларі Клінтон. Теоретичне значення: результати дослідження розширюють уяву про використання епітетів у політичному дискурсі та пояснюють їх перекладацькі трансформації.
Цель: рассмотрение использования языковых средств в политическом дискурсе, а именно анализ употребления и перевод эпитетов в политических выступлениях и их эмоционально-экспрессивный окрас на материале речей Хиллари Клинтон. Теоретическое значение: результаты исследования расширяют представление о использовании эпитетов в политическом дискурсе и объясняют их переводческие трансформации.
Goal: consideration of language using in political discourse, especially the analysis of using and translation of epithets in political speeches and their emotional and expressive color on the material of Hillary Clinton's speeches. Theoretical meaning: the results of the study expand the understanding of epithets using in political discourse and explain their translation transformations.

Тема: Актуалізація метафор і метонімій у промовах Вінстона Черчилля: перекладацький аспект Мета: виявлення особливостей ораторського мистецтва В. Черчилля і розгляд проблем перекладу стилістичних засобів із позицій когнітивної лінгвістики та семантики, а також визначення основних перекладацьких проблем та стратегій їх вирішення. Теоретичне значення: теоретичне значення роботи пов'язане із виділенням набору лінгвістичних засобів вираження метафори та метонімії, які застосовуються у політичному дискурсі й містять ознаки аргументації. Наукова новизна одержаних результатів та висновків полягає у тому, що в англійській мові, спираючись на політичні промови В. Черчилля досліджено мовні засоби вираження тактик метафори та метонімії, а також особливості збереження смислового навантаження при перекладі метафор та метонімій із мови оригіналу. Отримані результати дослідження дозволяють прогнозувати подальше лексико-семантичне навантаження промови політика й сприяють розумінню мовленнєвих механізмів впливу політичного дискурсу на суспільство, які можуть бути використані в подальшому дослідженні засобів впливу на аудиторію під час політичних виступів.
Тема: Актуализация метафор и метонимий в речах Уинстона Черчилля: переводческий аспект Цель: выявление особенностей ораторского искусства У. Черчилля и рассмотрение проблем перевода стилистических средств с позиций когнитивной лингвистики и семантики, а также определение основных переводческих проблем и стратегий их решения. Теоретическое значение: теоретическое значение работы связано с выделением набора лингвистических средств выражения метафоры и метонимии, которые применяются в политическом дискурсе и содержат признаки аргументации. Научная новизна полученных результатов и выводов заключается в том, что в английском языке, опираясь на политические речи У. Черчилля, исследованы языковые средства выражения тактик метафоры и метонимии, а также особенности сохранения смысловой нагрузки при переводе метафор и метонимий с языка оригинала. Полученные результаты исследования позволяют прогнозировать дальнейшую лексико-семантическую нагрузку речи политика и способствуют пониманию речевых механизмов влияния политического дискурса на общество, которые могут быть использованы в дальнейшем исследовании способов воздействия на аудиторию во время политических выступлений.
Title: Metaphors and Metonymies in Winston Churchill's Speeches: Translation Aspect. Goal: W. Churchill's oratory peculiarities highlighting and consideration of translation problems of stylistic means from the standpoint of cognitive linguistics and semantics, as well as main translation problems identification and strategies for their resolving. Theoretical significance: the theoretical significance of the work is related to the expression of the linguistic means of metaphor and metonymy, which are used in political discourse and contain signs of argumentation. The scientific novelty of the obtained results is that in the English language based on W. Churchill’s political speeches the linguistic means of metaphor and metonymy tactics expression are studied. The features of saving the semantic load have been studied during the translation of metaphors and metonymies from the source language. The obtained results of the research allow predicting the further lexical and semantic load of the politician’s speech and contributing to the understanding of speech mechanisms of political discourse, influence on society, which can be used in further research of means of influencing the public during political speeches.

Черткова Є. А. Особливості перекладу англомовного політичного дискурсу (на матеріалі промов Джо Байдена) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник Г. О. Хацер. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 80 с.
EN : The presented paper deals with the issue of political discourse translation, mainly political speeches based on the analysis of remarks made by the President of the United States of America Joe Biden. The scientific research studies the information on the essence of notions “political discourse, “political speech” and their peculiarities; language functions and classification of this category of texts; linguistic and stylistic peculiarities of Joe Biden’s political speeches. In addition, the master's theses provided description of the main strategies for political speeches translation from English into Ukrainian defining their specific features. The paper also analyzed the characteristics of English political speeches and their structure. The research also emphasized the difficulties in the translation of lexical, phonetic and grammar peculiarities of political speeches. They include translation of emotional vocabulary, parallel constructions, Infinitive constructions, Passive Voice, causative sentences and other. The priority of translation techniques used while working with political speeches belongs to the translation with maintaining of their expressive connotation and the search of equivalents in Ukrainian paying special attention to situational context. Besides, concretization, modulation, calque, grammatical and lexical changes, addition, and transcription/transliteration are also applied. The translation of political speeches is based on the appropriate level of knowledge of particular spheres and the context, which is provided in the original message. A translator has to decide which translation transformations should be used in a particular case.
UA : Дипломна робота – 80 стор., 75 джерел. Об’єкт дослідження: сучасний англомовний політичний дискурс. Мета роботи: дослідити особливості англомовних політичних промов на прикладі виступів Джо Байдена, виявити характерні риси перекладу та доцільні способи передачі змістовного навантаження промов з англійської на українську мову. Теоретико-методологічні засади: концепції та положення, що містяться в ряді робіт таких відомих дослідників в області теорії перекладу й теорії дискурсу як В. М. Аміров, В.П. Даниленко, Т. Р. Кияк, А. В. Крижанівська, О.О. Реформатський, А. П. Чудинова та інших. Отримані результати: політичний дискурс та тексти політичних промов є важливою складовою лінгвістичних досліджень. Основними ознаками політичного дискурсу є: часте використання безособових конструкцій; емоційно-забарвленої лексики; паралельних синтаксичних конструкцій; великої кількості лексичних й граматичних одиниць широкої конотації, інші. До особливих рис ораторського стилю Джо Байдена належать: значна кількість «байденізмів»; одно- та двоскладові реченні; поєднання двох простих речень у одне; лексико-стилістичні повтори; надання переваги ввідним конструкціям; наголос на загальнонаціональних цінностях; та значна кількість речень із конструкцією «let me». При передачі англомовних текстів політичних промов українською мовою широко використовуються калькування, транскрипція/транслітерація, конкретизація, модуляція, граматичні заміни, перестановки, додавання та пошук українського еквіваленту.