Добірка наукової літератури з теми "Передача повідомлень"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Передача повідомлень".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Передача повідомлень"
1
Lipych, Lubov, Nadiia Kovalchuk, Oksana Khilukha та Myroslava Kushnir. "ІНСТРУМЕНТАРІЙ КОМУНІКУВАННЯ У КОМАНДІ ПРОЄКТУ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 4, № 28 (1 січня 2022): 6–15. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-04-6-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Успішному управлінню в контексті реалізації проєктів сприяє ефективне комунікування. Встановлено, що співпраця проєктної команди ґрунтується на чіткому розподілі обов’язків та ефективній комунікації між ними. Керівник проєкту виконує комунікативну функцію, виступаючи посередником між керівництвом організації та членами команди проєкту. Доведено, що у процесі комунікацій основні елементи проходять ряд етапів: зародження ідеї, кодування і вибір каналу, перетворення ідеї в повідомлення, передача повідомлення одержувачу, декодування. зворотний зв'язок. Ідентифіковано наслідки неадекватного потоку інформації: нерозуміння повідомлення одержувачем, дублювання заходів та їх антагоністичні напрями, неправильне або запізніле надання інформації зацікавленим сторонам проєкту. Обґрунтовано, що відсутній єдиний метод обміну інформацією. Керівник проєкту повинен адаптувати інструменти комунікування до команди проєкту з урахуванням форми, каналу та часу спілкування, створити зрозумілі правила передачі конкретних повідомлень.
2
Чванкін, Сергій Анатолійович. "ДОКАЗОВЕ ЗНАЧЕННЯ ДАНИХ З ЕЛЕКТРОННИХ ПОВІДОМЛЕНЬ У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ". Часопис цивілістики, № 40 (27 березня 2021): 50–55. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i40.392.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій науковій статті охарактеризовано процесуальний порядок та особливості використання електронних повідомлень у процесі судового доказування у цивільному судочинстві України. Встановлено види електронних повідомлень, що можуть бути використані як джерело доказової інформації, залежно від засобів їх передачі та форми передачі інформації в електронному повідомленні. Охарактеризовано відмінність електронного повідомлення від електронного документа та надано оцінку значенню електронного підпису на електронному повідомленні та його впливу на юридичну силу електронного повідомлення як електронного доказу в цивільному процесі України. Обґрунтовано, що у випадках наявності заперечень з боку сторони судового процесу щодо її участі в електронній переписці доказування цього факту є доволі складним завданням та вимагає від адвоката ретельного підходу до формування доказової бази. Окреслено коло судових доказів, що можуть бути використані сторонами судового процесу для ідентифікації учасників електронного листування, що здійснювалося з використанням стільникового зв’язку, мобільних додатків-месенджерів, електронної пошти та соціальних мереж. Визначено основні правила щодо розподілу тягаря доказування обставин, пов’язаних з ідентифікацією учасників електронного спілкування, між сторонами судового процесу. Встановлено особливості судового доказування належності номера телефону, електронної скриньки, аккаунту в соціальній мережі конкретній особі. Названо основні правила використання в процесі судового доказування електронних повідомлень приватного характеру з огляду на необхідність дотримання судом прав учасників електронної переписки на недоторканість приватного життя. Окреслено перелік осіб, чия згода на використання даних електронного листування має бути надана, щоб електронне повідомлення було прийняте судом як допустимий доказ. Охарактеризовано процесуальний порядок подання до суду електронних та паперових копій електронних повідомлень як електронних доказів у цивільній справі та огляду судом оригіналів цих доказів.
3
Petruk, M., та O. Stavytskyi. "Сучасні методи шифрування за допомогою алгоритму RC4". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 45, № 3 (10 листопада 2020): 72–79. http://dx.doi.org/10.37203/10.37203/kibit.2020.45.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У наш час шифрування даних та конфіденційність є однією з найважливіших проблем. У даній статті ми розглянемо сучасні методи шифрування та розкриємо всі аспекти, що пов’язані з актуальністю використання та вразливістю алгоритму RC4. Методика шифрування – це процес перетворення даних відкритого тексту в зашифрований текст з метою приховування його значення і таким чином, запобігання несанкціонованому одержувачу отримати вихідні дані. Отже, шифрування в основному використовується для забезпечення секретності. Компанії зазвичай шифрують свої дані перед передачею, щоб переконатися, що дані захищені під час транзиту. Зашифровані дані надсилаються через загальнодоступну мережу і розшифровуються одержувачем. До появи Інтернету криптографія займалася тільки шифруванням повідомлень — перетворенням повідомлень з зрозумілих в незрозумілі, роблячи їх нечитабельним для людини, яка перехопила повідомлення, і зворотним перетворенням одержувачем при збереженні суті повідомлення. Останніми роками криптографія розпочала поширюватися і окрім таємної передачі повідомлень стала включати в себе методи перевірки цілісності повідомлень, технології безпечного спілкування, аутентифікацію відправника та одержувача (за допомогою ключів, цифрових підписів, тощо), і багато іншого. У даній статті буде розглянуто алгоритм RC4, також відомий як ARC4 або ARCFOUR – потоковий шифр, який широко застосовується в різних системах захисту інформації в комп'ютерних мережах (наприклад, в протоколах SSL і TLS, алгоритмах забезпечення безпеки бездротових мереж WEP і WPA).
4
Парфило, В. В., А. Е. Бекіров, В. В. Парфило та С. А. Ковтуненко. "Метод завадостійкого кодування мовного повідомлення з прихованим вбудовуванням додаткової інформації". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(65), (1 жовтня 2020): 66–72. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.65.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається актуальне питання підвищення рівня інформаційної захищеності авіації Повітряних Сил Збройних Сил України на основі використання методу завадостійкого кодування. Проводиться аналіз штатного обладнання обміну даними та існуючих методів кодування мовного повідомлення, формулюються основні недоліки. Для усунення виявлених недоліків пропонується використання завадостійкого коду Хеммінга, який передбачає виявлення та виправлення помилок, які виникли під час передачі мовного повідомлення. На основі кодування Хеммінга розроблений метод для приховування додаткової інформації в мовному повідомленні. Створено систему прямого та зворотного кодування на основі розробленого методу.
5
Теленик, С., В. Войналович та Д. Смаковський. "Архітектура веб-додатків для кластера Kubernetes на хмарній платформі Google із горизонтальним автоматичним масштабуванням". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 39 (15 грудня 2021): 98–105. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247417.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто архітектуру Веб-додатку із розподіленням компонентів додатку на 2 шари, пов’язаних системою передачі повідомлень, та використанням балансування навантаження за допомогою горизонтального масштабування у хмарному кластері Kubernetes з використанням інформації про довжину черги, що дозволяє збільшити ефективність використовуваних ресурсів в системі. Актуальність теми зумовлена поширенням використання різних веб-сервісів та веб-додатків, через що зростає навантаження на них, що в свою чергу може призвести до затримок у роботі або навіть виходу з ладу цих сервісів. А тому стають вкрай важливими питання створення надійних, відмовостійких та спроможних до масштабування систем. Якщо навантаження є більшим, ніж система або сервіс може витримати, то це може спричинити відмову в обслуговуванні або припинення роботи сервісу. Також навантаження може нерівномірнорозподілятися на сервіси протягом певного проміжку часу, а тому, навіть, якщо система матиме достатньо ресурсів, щоб витримувати високе навантаження, то в періоди низького навантаження ці ресурси не будуть використовуватися, а з цього випливають проблеми неефективного використання ресурсів, а також перевитрата коштів. Запропонованусистему було розгорнуто в хмарному середовищі Google Cloud. Компоненти серверної частини Веб-додатку групуються на 2 шари. Мікросервісні компоненти першого шару проводять розбір HTTP запитів клієнтів та передають повідомлення на компоненти другого шару із використанням системи передачі повідомлень Google Pub-Sub. На компоненти другого шару пропонується виносити всі відносно «важкі» операції. Для чисельного експерименту було реалізовано систему із використанням алгоритмом горизонтального масштабування мікросервісів на основі поточної кількості повідомленьу черзі. Було виконано навантажувальне тестування системи, яке показало, що створена система здатна оброблювати більш, ніж у 2 рази більшу кількість запитів за однаковий проміжок часу порівняно з системою без масштабування.
Бібл. 6, іл. 7, табл. 1.
6
Serkov, A., K. Trubchaninova та B. Lazurenko. "МЕТОД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАВАДОСТІЙКОСТІ РУХОМОГО ЗВ’ЯЗКУ ПРИ ВИНИКНЕННІ ВНУТРІШНЬОСИСТЕМНИХ ЗАВАД". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 155–59. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.155.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення є процеси забезпечення безпроводової завадостійкої передачі дискретної інформації на грунті надширокосмугових сигналів з високою інформаційною ємністю. Мета – розробка рекомендацій щодо забезпечення електромагнітної сумісності надширокосмугової системи зв’язку при передачі дискретних повідомлень каналом зв’язку з аддитивним гаусовим шумом. Задача – забезпечення усталеної та надійної роботи надширокосмугової системи зв’язку в умовах внутрішньосистемних завад. Використані методи: методи аналітичного, імітаційного моделювання та цифрового кодування сигналів. Отримані наступні результати. Показано, що випадкові зміни енергії та автокореляційної функції прийнятих надширокосмугових сигналів в потоці бітів інформації є причиною виникнення внутрішньосистемних завад. У свою чергу це викликає збільшення бітової похибки та деградацію імовірнісних характеристик системи зв’язку. Отримані характеристики бітової похибки свідчать про високий рівень прихованості та електромагнітної сумісності надширокосмугової системи зв’язку при передачі дискретних повідомлень в каналі зв’язку з адитивним гаусовом білим шумом. Причому, за умов використання некратних затримок кодуючих імпульсів в процесі кодової спектральної модуляції, отримуємо імовірність бітової похибки на рівні 10(-5) – 10(-6) при суттєво менших одиниці відношеннях сигнал/шум. Висновки. Використання технології надширокосмугових сигналів дозволяє здійснити безпроводову приховану передачу інформації з малою потужністю випромінювання на швидкості 1-2 Мб/с з імовірністю похибки на біт менш, ніж 10 . Таким чином система надширокосмугового радіозв’язку з кодовою модуляцією в передавачі та спектральною обробкою в приймачі має високу завадостійкість, що дозволяє здійснювати надійну передачу цифрової інформації при появі внутрішньосистемних завад
7
Koshel, T. "ВИБІР МЕТОДА ЛІНГВІСТИЧНОЇ СТЕГАНОГРАФІЇ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ З РЕЄСТРАЦІЇ СЕЙСМІЧНИХ ПОДІЙ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 79–85. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.079.
Повний текст джерелаАнотація:
Важливим завданням сьогодення в області захисту інформації є впровадження криптологічних методів. Однак на цьому шляху багато невирішених проблем, пов'язаних з руйнівним впливом на криптозасоби таких складових інформаційної зброї, як комп'ютерні віруси, логічні бомби, автономні реплікативні програми. Метою статті є вивчення особливостей синтаксичних методів лінгвістичної стеганографії. У ході досліджень вирішувались задачі ефективного застосування сил та засобів головного центру спеціального контролю під час передачі для обробки даних реєстрації сейсмічних явищ у ближній та дальній зонах. Об’єктом дослідження в роботі є пунктуаційний метод приховування інформації у текстових контейнерах. Запропоновано використовувати модель приховування повідомлень у текстових контейнерах з відкритим доступом. Це можливо на основі блокування несанкціонованого доступу до інформації шляхом шифрування змісту повідомлень. Предметом дослідження є принципи вбудовування та вилучення повідомлень за реалізованим алгоритмом. Методи дослідження: формалізація теоретичної інформації, порівняльний аналіз, розробка методів реалізацій. Розглянуто також атаки на стеганографічні системи та виділено особливості всіх атак. Перевагу було надано синтаксичному методу на основі пунктуації для здійснення приховування інформації під час передачі даних від периферійних центрів до головного центру приймання і обробки інформації. Кінцевими результатами проведеної роботи передбачена реалізація програми вбудовування та вилучення повідомлення в/з контейнера. Було проведено порівняльний аналіз щодо використання типів текстових контейнерів та здійснено аналіз часових рамок процедур вбудовування та вилучення повідомлення.Вказано також і на можливі недоліки пунктуаційного методу. Такі, як складність програмної реалізації, після якої заповнений контейнер повинен відповідати усім вимогам нормальної стеганосистеми, і . труднощі дотримання вимог до пропускної спроможності
8
Торбас, О. "Застосування розсуду під час визначення підстав для початку досудового розслідування". Юридичний вісник, № 3 (5 жовтня 2020): 81–85. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1907.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автор аналізує мож-ливість застосування розсуду слідчим та прокурором під час визначення підстав для початку досудового розслідування. Автор зазначає, що хоча КПК України і передбачає обов’язок вносити відо-мості до ЄРДР про початок досу-дового розслідування, практичне тлумачення ст. 214 КПК України дає змогу стверджувати про мож-ливість застосування розсуду під час здійснення зазначеної проце-дури. У підзаконних нормативно-правових актах надається тлума-чення, відповідно до якого особа, уповноважена на прийняття заяв та повідомлень, може самостійно вирішувати, чи міститься в таких заявах відомості про криміналь-не правопорушення, таким чином, самостійно вирішуючи подальший рух кримінального провадження. Задля уникнення такого тлума-чення ст. 214 КПК України автор пропонує в кримінальному проце-суальному законодавстві закріпи-ти термін «заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення», якими мають визнаватися усні чи письмові звернення заявника або потерпілого до органу досудово-го розслідування чи прокуратури, зі змісту якого можна зробити попередній висновок про наявність події кримінального правопорушен-ня. Пропонується як окрему ознаку таких заяв та повідомлень визна-чити «можливість зробити попе-редній висновок про наявність події кримінального правопорушення». Очевидно, що таке формулюван-ня є оціночним, проте встановити будь-які чіткі критерії в даному разі неможливо.Також пропонується внести змі-ни до ч. 1 ст. 214 КПК України та викласти її в такій редакції: «Слід-чий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинен-ня кримінального правопорушен-ня, зобов’язані перевірити заяву чи повідомлення на відповідність вимог, передбачених п. 71 ч. 1 ст. 3 КПК України та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досу-дових розслідувань...». Такого роду зміна не дасть змоги в подальшо-му здійснювати занадто широке тлумачення ст. 214 КПК України та забезпечить максимально об’єк-тивну та фахову оцінку заяв та повідомлень про кримінальні право-порушення.
9
Serkov, A., K. Trubchaninova та B. Lazurenko. "ЗАВАДОСТІЙКІСТЬ МОБІЛЬНИХ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 60 (28 травня 2020): 169–72. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.169.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення є процеси забезпечення завадостійлості мобільних телекомунікаційних систем на грунті надширокосмугових сигналів з високою інформаційною ємністю. Мета – розробка рекомендацій щодо забезпечення завадостійкості надширокосмугової системи зв’язку при передачі дискретних повідомлень каналом зв’язку з адитивним гаусовим шумом. Задача – забезпечення усталеної та надійної роботи надширокосмугової системи зв’язку. Використані методи: методи аналітичного моделювання та теорії потенціїної завадостійкості. Отримані наступні результати. Розроблено критерій забезпечення завадостійкості мобільних телекомунікаційних систем. На грунті теорії потенціальної завадостійкості показана можливість усталеної та беззавадової роботи телекомунікаційної безпроводової системи в умовах, коли рівень інформаційного сигналу та шуму мають одне значення. Доведена можливість вилучення переданого інформаційного сигналу із суміші шуму та корисного сигналу шляхом кореляції прийнятого та опорного сигналів. Показана можливість розрізнення двох сигналів на фоні шуму, які найбільш імовірно було передано та прийнято по каналу зв’язку з білим гаусовим шумом. Висновки. Показано, що використання технології надширокосмугових сигналів дозволяє здійснити безпроводову приховану передачу інформації з малою потужністю випромінювання. Причому велика база сигналу B 2.5 дозволяє забезпечити усталену та беззавадову роботу телекомунікаційної системи за умов, коли рівень інформаційного сигналу знаходиться на рівні (q = 1) чи нижче рівня шуму. При цьому доведена можливість вилучення як корисного сигналу із суміші сигналу та шуму, так і визначення з подальшим вилученням одного вірогідного сигналу із суміші двох повністю відомих сигнала s0(t), s1(t) із білим гаусовим шумом
10
Andrushchenko, Roman. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДІВ СЕРІАЛІЗАЦІЇ ДАНИХ У КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖАХ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 115–26. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-115-126.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. У наш час спостерігається значне збільшення трафіку в мережі Інтернет та в локальних мережах. Тому необхідно приділяти увагу ефективності процесів прийому/передачі даних у мережевому програмному забезпеченні. Програмне забезпечення, яке тим чи іншим чином передає дані по комп’ютерній мережі, виконує операції серіалізації/десеріалізації внутрішніх структур у потік байтів. Ці процеси є необхідними і можуть безпосередньо впливати на механізми комунікації між хостами. У статті проведено порівняльний аналіз форматів серіалізації структурованих даних, та досліджено вплив компресії на прикладному рівні моделі OSI. Проведене дослідження дасть змогу покращити процеси передачі даних у межах моделі OSI, беручи до уваги високорівневу структуру даних, що передаються. Постановка проблеми. Процеси перетворення внутрішніх структур даних програмного забезпечення до вигляду, прийнятного для передачі через мережу, можуть впливати на швидкість та надійність роботи програмного забезпечення. Проблема полягає в тому, що сучасне програмне забезпечення виконує значну, а іноді й зайву, роботу при передачі даних, передаючи надлишкову інформацію. Також протоколи різних рівнів моделі OSI зазвичай не беруть до уваги особливості самих даних, розглядаючи їх лише як потік байтів, що призводить до менш ефективних результатів. Одним із способів покращення цієї ситуації є виокремлення структурних особливостей даних, що передаються, та аналіз того, як вони впливають на процес серіалізації та десеріалізації. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Розглянуто публікації, матеріали конференцій у сфері інформаційних технологій за темою дослідження, а також офіційну документацію популярних форматів даних та інтернет-стандарти RFC. Проведено аналіз наявних досліджень роботи протоколів прикладного рівня та форматів серіалізації даних. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Дослідження впливу внутрішньої структури та формату даних, що передаються, на показники ефективності передачі даних з урахуванням стандартних методів компресії на прикладному рівні моделі OSI (GZIP). Постановка завдання. Провести порівняльний аналіз показників роботи текстових та бінарних форматів серіалізації даних, дослідити ефективність їх роботи. Виклад основного матеріалу. Проаналізована, протестована робота реалізацій текстових та бінарних форматів серіалізації даних на наборах повідомлень різного розміру та різної структури за допомогою експерименту. Висновки відповідно до статті. У статті наведено результати порівняльного аналізу текстових та бінарних форматів серіалізації даних. Сформульовані переваги та недоліки використання стандартних механізмів компресії на прикладному рівні моделі OSI у комбінації з різними механізмами серіалізації.
Дисертації з теми "Передача повідомлень"
1
Білєвцов, С. Ю., та Анатолій Іванович Поворознюк. "Система стеганографічного шифрування повідомлень". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43089.
Повний текст джерела
2
Зінченко, Д. В. "Система формування повідомлень змінної довжини на основі коду Бауера". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81587.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота містить 78 сторінок, 14 рисунків, 10 таблиць, схему алгоритму, структурну схему, електричну принципову схему.
У дипломному проекті зроблено вибір тематики та пристрою для подальшого проектування, описана актуальність проектування, викладена загальна інформація про системи передачі даних, розглянуті різновиди перезапитів, розроблені, синтезовані та розраховані основні блоки комбінаційних схем пристрою. Розроблений пристрій - пристрій формування повідомлень змінної довжини на основі коду Бауера Зроблено розрахунок основних параметрів: швидкодія, споживана потужність. Спроектована принципова схема. Зроблено висновки щодо проектованого пристрою.
3
Ващенко, К. А. "Розробка комп’ютерної системи конфіденційної передачі повідомлень". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23440.
Повний текст джерелаАнотація:
Ващенко, К. А. Розробка комп’ютерної системи конфіденційної передачі повідомлень : випускна кваліфікаційна робота : 123 "Комп’ютерна інженерія" / К. А. Ващенко ; керівник роботи Є. В. Риндич ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра інформаційних та комп’ютерних систем. – Чернігів, 2020. – 71 с.Об’єктом розробки дипломної роботи є комп’ютерна система конфіденційної передачі повідомлень, що включає в себе бібліотеку класів для розробки додатку та сервер, на якому зберігається потрібна інформація для шифрування та для знаходження користувачів один одними. Серверна частина розробляється на мові java й буде запускатися на ОС Windows, бібліотека для роботи з сервером також написана на java і її можна використовувати як і на мобільному пристрої, так і на комп’ютері. В проекті використовуються бібліотеки Gson, postgresql та популярні технології безбечної передачі інформації RSA-шифрування і digest-авторизація. Ціллю проведеної роботи – розробити сервер, який буде зберігати важливу інформацію про користувача, включаючи публічний ключ шифрування, який знадобиться для спілкування між кінцевими пристроями. Розподілити дані, що зберігає сервер, на тимчасові та постійні. Вибрати зручну базу данних (БД) для зберігання постійних данних. Зробити безпечне збереження паролів користувача в БД, щоб зловмисник, який отримає доступ до БД, не міг узнати чужих паролів та видати себе за іншого користувача. Надати зручний спосіб для роботи з сервером у вигляді бібліотеки. Поставлені наступні основні задачі: - Вибір популярної та зручної мови програмування; - Знайомство з принципами шифрування, безпечного зберігання конфіденційної інформації, знайомство з роботою з базою даних; - Налаштувати зручну БД; - Реалізувати проект; В ході виконання роботи були розроблені : - Сервер; - БД; - Бібліотека для звернення до серверу.
The object of thesis development is a computer system for safe message transfer that includes a library of classes for app development and server that contains useful user information for encrypting messages and for finding each other. The server part is being developed in java language and will be launching in Windows OS, library for working with server is written in java too and programmer can use this library for developing computer app and mobile app too. Project uses Gson, postgres libraries and popular technologies for safe information transfer: RSA-encrypting and digest-authorization. The purpose of this work is to develop a server, which will save important information about user, inculding public key for encrypting too that will be used by end-to-end peers. To part data, that server saves, on terminal and persistant. To make safe saving of user passwords in database(DB), because of malefactor who can get access to database and then he can to pretend to be other man. To deliver convinient interface for working with server. The following main tasks are set: Choosing the popular and convinient programming language ; Familiarity with the encrypting theory and principles, with ways of saving confidential information safe, perusing theory for working with DB using chosen programming language; Configuring DB; Writing project; In the course of the work were developed : Server; Database; Library for requesting a server;
4
Рибалочко, Д. В. "Розподілена система передачі повідомлень з мобільним клієнтом". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23523.
Повний текст джерелаАнотація:
Рибалочко, Д. В. Розподілена система передачі повідомлень з мобільним клієнтом : випускна кваліфікаційна робота : 123 "Комп’ютерна інженерія" / Д. В. Рибалочко ; керівник роботи С. С. Стасюк ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра інформаційних та комп’ютерних систем. – Чернігів, 2020. – 93 с.Об'єкт дослідження – технології розробки мобільних застосунків під операційну систему Android в середовищі Android Studio. Предмет дослідження – методи проектування і розробки мобільних застосувань для миттєвого обміну повідомленнями. Мета дослідження – створення мобільного застосунку, для миттєвої передачі повідомлень під управлінням мобільної операційної системи Android. У рамках роботи було проведено аналіз існуючих технологічних засобів реалізації поставленого завдання, а також існуючих на сьогоднішній день альтернативних рішень. В результаті був розроблений програмний продукт, який дозволяє користувачам обмінюватись між собою повідомленнями
Object of study – technologies for developing mobile applications for the Android operating system in the Android Studio environment. The subject of the study is a methods of design and development of mobile applications for instant messaging. The purpose of the study is to create a mobile application for instant messaging running the Android mobile operating system. As part of the work, an analysis of the existing technological means of implementation of the task, as well as existing alternative solutions. As a result, a software product was developed that allows users to exchange messages with each other.
5
Максимов, О. В. "Мобільний додаток конфіденційної передачі повідомлень на базі ОС Аndroid". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23501.
Повний текст джерелаАнотація:
Максимов, О. В. Мобільний додаток конфіденційної передачі повідомлень на базі ОС Аndroid : випускна кваліфікаційна робота : 123 "Комп’ютерна інженерія" / О. В. Максимов ; керівник роботи Є. В. Риндич ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра інформаційних та комп’ютерних систем. – Чернігів, 2020. – 98 с.Об’єктом дослідження є процес функціонування додатку обміну інформацією в мережі типу «peer-to-peer», із асистуванням серверу для зберігання облікових записів та установки з’єднання між клієнтами. Метою дослідження є технологія абсолютно захищеної передачі даних між двома вузлами мережі, у даному випадку – між двома мобільними телефонами на базі ОС Andoid. У рекомендації щодо подальшої модернізації, можна зазначити, що дякуючи універсальному підходу розробки додатку, у разі необхідності додавання функції голосового зв’язку або відео зв’язку не має необхідності створення нових пар ключів. Даний додаток має високу економічну ефективність, оскільки всі процеси передачі даних, генерування пар ключів та відображення покладаються на користувацькі пристрої, а не на один серверний вузол. Галузь застосування є дуже широкою. Даний продукт, в дещо адаптованому вигляді, можна вже вводити у роботу як у невеликих так і в масштабних компаніях. Додатково слід подбати лише про доступність в мережі одного користувача із іншим. Сьогоднішні реалії, в особливості скандали у великих корпораціях підказують, що попит на такого роду застосунки ще дуже довго буде рости. В майбутньому, якщо версія інтернет протоколу IPv6 буде домінуючою, це суттєво розширить кількість користувачів та сфери застосування даного додатку.
The object of the study is the process of operating the application of exchange information in the peer-to-peer type of network. The purpose of the work is the technology of absolute secured transfer of date between two nodes in a network, in our case – between two mobile phones based on OS Android. In recommendation to further modernization, it can be pointed out, that thanks to universal method of development the application if it necessary adding voice or video function there is no need to generate new pair of keys. This application has high economic effective, because all the processes of the transferring date, generating pair of keys and presentation are relayed on users’ devices. The field of application is very wide. This product, in a slightly adapted form, can already be put into operation in both small and large companies. In addition, you only need to make sure that one user is available on the network with another. Today’s realities, especially scandals in large corporations, suggest that the demand for this type of application will continue to grow for a very long time. In the future, if the IPv6 version of the Internet protocol is dominant, it will significantly expand the number of users and the scope of this application.
Звіти організацій з теми "Передача повідомлень"
1
Поліщук, Олександр Павлович, Ілля Олександрович Теплицький та Сергій Олексійович Семеріков. Моделювання як засіб фундаменталізації інформатичної освіти. Видавничий відділ НМетАУ, травень 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/951.
Повний текст джерелаАнотація:
Фундаменталізація, що передбачає поглиблення теоретичної, загальноосвітньої та загальнонаукової підготовки, є тенденцією, характерною для вищої професійної освіти Росії в цілому. Т. В. Мінькович, аналізуючи тенденції фундаменталізації шкільного курсу інформатики у Росії, пропонує шляхи інтеграції теоретичної інформатики та інформаційних технологій засобами комп’ютерного моделювання. Автор використовує апарат теорії управління для поєднання традиційної моделі комп’ютерної системи як сукупності апаратного та системного програмного забезпечення з моделлю інформаційних процесів через розв’язування таких задач інформатики, як подання повідомлень та описів інформаційних процесів, вивчення та організації кібернетичних систем, інформаційне моделювання реального світу.
2
Бережна, М. В. Інтертекстуальність як перекладознавча проблема (на матеріалі роману К. С. Робінсона New York 2140). Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3798.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто роман американського письменника-фантаста К. С. Робінсона. Роман New York 2140 є прецедентно-містким і містить приклади інтертекстуальності різних видів. Спосіб відтворення інтертекстуальності залежить від рівня прецедентності. Універсально- та національно-прецедентні явища часто можна передати дослівно чи формальними відповідниками. Соціумно- та автопрецедентні явища потребують від перекладача додаткової роботи з розшифрування повідомлення і використання експлікації.
3
Бережна, М. В. Переклад стилістичних засобів у статтях з економіки. Видавничий дім «Гельветика», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3797.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена способам відтворення основних стилістичних засобів у текстах економічного спрямування при перекладі з англійської мови українською. Автори робіт про переклад науково-популярних та публіцистичних статей економічного спрямування концентруються переважно на способах передачі термінів, оминаючи увагою стилістичні засоби. Вважаємо, що такі одиниці є механізмом емоційного впливу на читача, а отже, мають бути відтворені у перекладі повністю, частково або компенсовані. Отримані результати свідчать, що стилістичні норми науково-популярних та публіцистичних видань у досліджуваних мовах не збігаються: там, де українська – лаконічна, нейтральна й об’єктивна, англійська допускає використання: 1) образних стилістичних засобів; 2) засобів створення гумористичного ефекту; 3) розмовної лексики. Образні засоби роблять описане явище більш опуклим, яскравим, з елементами перебільшення. Гумористичний ефект реалізується через гру слів, розкладання фразеологічної єдності, зевгму, алогізм. У поєднанні з розмовними елементами, вони створюють враження дружньої розмови, довірливої атмосфери при висловлюванні припущень автора щодо певної ситуації чи викладенні прогнозів розвитку подій. При перекладі образні стилістичні засоби та засоби створення гумористичного ефекту передають ідентичними, подібними або іншими засобами, нейтральною лексикою із збереженням загального смислу повідомлення або нульовим відповідником. Розмовна лексика переважно не зберігає свого стилістичного забарвлення і передається нейтральною лексикою із подібним значенням або вилучається. Незважаючи на те, що нейтральні відповідники не повною мірою передають зміст оригінального повідомлення, вони часто можуть вважатися вдалими варіантами, адже норми української мови є суворішими щодо використання розмовних елементів.
4
Бережна, Маргарита Василівна, та Віталій Андрійович Великодний. Відтворення гумористичних стилістичних засобів (на матеріалі роману Д. Адамса The Restaurant at the End of the Universe та його перекладів українською мовою). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4309.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена особливостям відтворення засобів створення гумористичного ефекту при перекладі з англійської мови українською роману Д. Адамса The Restaurant at the End of the Universe. У роботі проаналізовано переклади Павла Насади «Ресторан на краю Всесвіту» (1996 р., журнал «Всесвіт») та Олексія Антомонова «Ресторан "Кінець світу"» (2016 р., НК Богдан). Досліджуваний матеріал є другою частиною популярної серії науково-фантастичних романів «Путівник Галактикою». Дослідники творчості Д. Адамса приділяють більше уваги першій частині серії, наводять аналіз оказіоналізмів, досліджують категорію абсурду та розглядають переклади іншими мовами. Ця робота має на меті висвітлити особливості та способи відтворення таких гумористичних елементів як алогізм, гра слів, гіпербола та зевгма при перекладі з англійської мови українською. Вважаємо, що ці одиниці є характерними для авторського стилю Д. Адамса у досліджуваному романі, а отже, мають бути відтворені у перекладі повністю, частково або компенсовані. Отримані результати свідчать, що 1) при перекладі алогізмів найбільш продуктивним способом є передача алогізмом; перекладацька трансформація - дослівний переклад; алогізм є універсальним засобом створення гумористичного ефекту та утворюється на рівні смислу; 2) гіпербола переважно зберігається в обох перекладах через використання дослівного перекладу; перебільшення є універсальним засобом створення гумористичного ефекту і не залежить від мови, якою виражається; 3) гра слів передається грою слів, алогізмом; провідна перекладацька трансформація – компенсація; гра слів є культуро- та мовнозалежною одиницею, а тому потребує індивідуальних рішень у кожному окремому випадку; 4) зевгма зберігається у перекладах при дослівному перекладі та модуляції. При перекладі засоби створення гумористичного ефекту передають ідентичними, подібними або іншими засобами, нейтральною лексикою зі збереженням загального смислу повідомлення або нульовим відповідником. Слід зазначити, що переклад П. Насади є часто ближчим до оригіналу внаслідок переважання дослівного перекладу та використання стратегії очуження. У перекладі О. Антомонова простежується модуляція, а також частотне використання зниженої лексики, що відчутно змінює інтенцію та стиль автора. Тут переважає стратегія одомашнення. Обидва переклади пропонують вдалі рішення для відтворення засобів створення гумористичного ефекту і є популярними серед читацької аудиторії.