Добірка наукової літератури з теми "Пенсійні ресурси"

Стаття присвячена розв’язанню науково-практичного завдання щодо розроблення та обґрунтування теоретичних положень і практичних рекомендацій для забезпечення підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами недержавних пенсійних фондів (НПФ) України в умовах соціально-економічної нестабільності. З’ясовано особливості фінансових ресурсів недержавних пенсійних фондів, а саме: формування та використання фінансових ресурсів здійснюється згідно із законодавством; цільове призначення чітко визначене; їх надходження та вилучення має циклічний характер; накопичення та зберігання фінансових ресурсів довготермінове; їх розпорядження здійснює компанія з управління активами. Досліджено, що НПФ свої фінансові ресурси спрямовують на пенсійні виплати, інші зобов’язання, видатки та придбання активів.

Латковська Т. А. Реформування пенсійної системи з метою забезпечення фінансо- вої стабільності країни. – Стаття. Виходячи із сучасного стану світової економіки, усі національні проблеми набувають світового значення, оскільки акумулюються та інтегруються в спільний економічний про- цес. Інтеграційні питання стають визначальними, тому що виступають ключовими фактора- ми подолання кризових явищ. Перед Україною, як і перед кожною країною, постає питання про необхідність інтегруватися в ту чи іншу спільноту для економічного процвітання, заяв- леного не лише в Конституції, а насамперед в українському суспільстві. Тісно пов’язане з інтеграційними процесами й реформування фінансової системи, яке спостерігається нині, тож виникає необхідність створення ефективних систем управління на всіх рівнях. Важливе й болюче реформування пенсійної системи України, адже Пенсій- ний фонд є найбільшим фондом соціального призначення, який належить до групи держав- них централізованих цільових позабюджетних фондів і, відповідно, самостійною ланкою фінансової системи держави. На жаль, фінансова стійкість Пенсійного фонду України стоїть під питанням. Сфера соціального забезпечення перебуває в глибокій кризі, адже наша країна, успадкувавши багато чого від колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, суттєво відста- ла у справі надання соціальних пільг і гарантій громадянам. Постійне недофінансування соціальної галузі стає значною перешкодою на шляху розвитку держави. В Україні триває пенсійна реформа, необхідність якої зумовлена постійним дефіцитом коштів фондів загаль- нообов’язкового державного пенсійного страхування, а наявність його дефіциту спричи- нена багатьма чинниками. Серед таких чинників, які гальмують фактичне провадження пенсійної реформи, є і забезпечення належного доступу громадськості до публічної інфор- мації, пов’язаної з роботою Пенсійного фонду України, і забезпечення реалізації принципу публічності й прозорості діяльності фонду, і недовіра суспільства до недержавних фондів фінансових ресурсів, і недоліки й суперечності законодавчих актів, і відсутність сформо- ваного галузевого законодавства, що спричиняє порушення прав громадян на пенсійне забезпечення. І хоча пенсійна реформа на відміну від багатьох інших не є частиною вимог Міжнародного валютного фонду, однак уряду необхідно проводити її через те, що Пенсій- ному фонду бракує коштів, у зв’язку із чим фонд потребує дедалі більшого фінансування з державного бюджету.

У статті досліджено особливості функціонування недержавних пенсійних фондів (НПФ) як суб’єктів ринку цінних паперів. Проаналізовано кількісну динаміку НПФ за останні десять років. Також у статті досліджено НПФ з найбільшою вартістю активів, КУА з найбільшою вартістю активів НПФ в управлінні, співвідношення частки активів НПФ в ЦП до загальної вартості активів НПФ, портфель цінних паперів НПФ за типами інструментів. Наголошено на необхідності впровадження другого рівня пенсійної системи, оскільки РЦП в Україні не зможе розвиватися без появи довгострокових фінансових ресурсів, насамперед, коштів пенсійного фонду. Але разом з тим зазначено, що розвиток накопичувальної пенсійної системи в повному її розумінні може відбуватися лише в поєднанні з розвитком якісно функціонуючого РЦП з великим асортиментом ліквідних ЦП, ефективним корпоративним управлінням компаній і надійним захистом прав приватної власності.

Статтю присвячено дослідженню сутності концепції «срібної економіки» як нового підходу до вирішення проблеми старіння населення, з якою стикнувся і світ, і Україна. Методологією проведення дослідження стали методи факторного аналізу та синтезу, діалектичний, логіко-семантичний, графічний, методи порівняння та узагальнення. Традиційно старіюче населення сприймається як фінансовий тягар для економіки та загроза благополуччю майбутніх поколінь. В складних демографічних умовах розвинені країни світу почали реалізовувати спеціальну політику, спрямовану на підтримку старіючого населення. Розглянуто принципи ООН щодо людей похилого віку, основна теза яких полягає у створенні умов для максимальної самореалізації в суспільстві, унеможливленні вікової дискримінації, які в комплексі забезпечать гідне життя для українців похилого віку. Доведено, що старіння населення, крім негативних наслідків, може стати новим ресурсом економічного зростання країни за рахунок розширення ринку праці, збільшення споживання та зростання виробництва. Розглянуто важливі економічні, соціокультурні та політико-правові чинники становлення та розвитку «срібної економіки». Зазначено, що такий процес має відбуватись в рамках державного регулювання. Відповідно окреслено основні напрями державної політики, які сприятимуть розвитку «срібної економіки» в країні. Встановлено вплив «срібної економіки» на ефективність розвитку системи пенсійного забезпечення в країні. Визначено, що пенсійна реформа є методом захисту стійкості пенсійної системи через підвищення рівня зайнятості людей літнього віку. Доведено, що в умовах пенсійного реформування люди «срібного віку» становлять прихований потенціал для розв’язання фінансових проблем системи пенсійного забезпечення і можуть стати джерелом збалансування такої системи. Зроблено висновок про те, що позитивний вплив «срібної економіки» можливий лише при умові усвідомлення сучасним суспільством необхідності зміни ставлення до людей літнього віку і повноцінної інтеграції їх у соціальне та економічне життя суспільства.

Досліджено інвестиційну діяльність недержавних пенсійних фондів (НПФ) в Україні упродовж 2011-2017 рр., зокрема наявні обмеження, обсяги інвестиційних ресурсів та динаміку складу і структури консолідованого портфеля, зарубіжний досвід інвестиційної діяльності НПФ, у тому числі країн-членів ОЕСР. Приділено увагу особливостям та основним відмінностям у впровадженні інвестиційної діяльності НПФ у різних країнах. У результаті аналізу сучасного портфеля інвестиційних активів недержавних пенсійних фондів виявлено деякі зміни у їх структурі. Обґрунтовано певні особливості діяльності НПФ як інституціональних інвесторів на інвестиційному ринку та запропоновано заходи щодо покращення їх інвестиційної політики.

У статті обґрунтовано необхідність проведення комплексного вивчення сучасних проблем розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні та формування на основі такого аналізу інформаційної платформи для роз-робки пропозицій щодо підвищення ефективності вказаного інституту соціального захисту для майбутнього добробуту громадян. За результатами дослідження з’ясовано переваги недержавного пенсійного забезпечення. Водночас встановлено низку проблем, що уповільнюють його поширення в країні, зокрема: висока вартість недержавного пенсійного забезпечення на тлі низьких доходів працюючих громадян та дефіцит надійних фінансових інструментів. Окреслено коло учасників недержавного пенсійного забезпечення. При цьому акцентовано увагу на формах пенсійних виплат, які здійснюють суб’єкти недержавного пенсійного забезпечення, що мають право провадити свою діяльність у цій сфері. Наведено кількісну характеристику функціонування недержавних пенсійних фондів. Вказано на можливостях позитивного впливу недержавної системи пенсійного забезпечення на розвиток національної економіки та підвищення добробуту громадян на основі використання акумульованих нею коштів як джерела інвестиційних ресурсів.

Ключовими проблемами, що суттєво обмежують зростання конкурентоспроможності систе-ми соціального захисту в Україні, є прогалини в державному регулюванні та недосконалості інфраструктури соціальної сфери, що визначає об’єктивну потребу в посиленні соціальних функцій держави. Статтю присвя-чено дослідженню впливу карантинних обмежень, викликаних пандемією Covid-19, на розвиток кризи соціаль-ного розвитку в Україні та виявленню можливих шляхів її подолання. Зазначено, що в період кризи спричинені карантинними обмеженнями негативного впливу зазнали такі елементи соціального розвитку, як система медичного обслуговування населення, надання освітніх послуг, громадський транспорт, рекреаційні установи. Вирішення завдань державної політики соціального захисту запропоновано визначати не лише економічними ресурсами, які може направляти держава на їх здійснення, але і розглядати як найважливіший чинник еконо-мічного зростання у посткризовий період відновлення соціально-економічного зростання, оскільки саме завдяки цілеспрямованій соціальній політиці з’являються умови для зростання і реалізації інноваційного потенціалу трудових ресурсів суспільства. Було встановлено, що перерозподіл видатків Державного бюджету України дозволив направити додаткові кошти на соціальний захист в умовах пандемії, а саме придбання медичних пос-луг, додаткові виплати працівникам, безпосередньо зайнятим у ліквідації Covid-19, або забезпечити засоби до існування, надання фінансової допомоги людям похилого віку та безробітним, субсидування Пенсійного фонду України. Були визначені категорії громадян, які залишились поза увагою програм соціального захисту: наймані працівники через приховане безробіття, приватні підприємці, мігранти, самозайняті особи, молодь, яка впер-ше вийшла на ринок праці. Пропонується на державному рівні врегулювати гнучкі формати зайнятості, за-безпечити їм повноцінні трудові та соціальні гарантії. Визначено основні соціальні проблеми дистанційного навчання та відповідні ризики соціальної нерівності для розвитку людського капіталу. Подальші дослідження доцільно присвятити дослідженню соціальних аспектів впливу карантинних обмежень на пенсійне забезпечен-ня та доступ до медичних послуг, що дозволить виявити можливі інституційні інструменти удосконалення соціальної політики.

У статті досліджено сутність поняття інформаційно-аналітичного забезпечення. Роз­глянуто форми подання інформації контролюючим органам (періодично або за письмовим запитом). Досліджено порядок періодичності подання інформації такими суб'єктами: орга­нами місцевого самоврядування; центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; органами внутрішніх справ; органами державної статистики; Дер­жавною митною службою; Національним банком України, банками та іншими фінансовими установами; Пенсійним фондом України. Досліджено спосіб отримання інформації контро­люючими органами за їх запитом, вивчено підстави надсилання платникові податку запиту щодо надання інформації. Виявлено проблеми щодо захисту інформації, що міститься в інформаційних ресурсах.

Анотація. Заощадження населення є вагомим внутрішнім джерелом інвестиційного потенціалу держави, завдяки якому формується національний добробут розвинутих країн. Інвестиційний потенціал домогосподарства запропоновано розглядати з позицій їхніх можливостей здійснювати заощадження, схильності до ощадливості та намірів трансформувати неспоживчі ресурси в інвестиційні. Проведений аналіз динаміки доходів і витрат, депозитів і внесків до недержавних пенсійних фондів населення України у 2010—2020 рр. дав змогу виявити обмеження у формуванні та ефективному використанні інвестиційного потенціалу домогосподарств: низький рівень оплати найманої праці та брак фінансових ресурсів у домогосподарств для формування їхнього інвестиційного потенціалу; збереження значних заощаджень домогосподарств поза межами фінансової системи; слабкий розвиток ринків цінних паперів і небанківських фінансових послуг, недостатній рівень охоплення ними населення; низький рівень довіри до фінансових інститутів; несформованість у населення ментальності інвестора вітчизняної економіки. Розроблено підхід до стимулювання участі населення в інвестиційному процесі, який передбачає акумулювання домогосподарствами власних заощаджень на спеціальних рахунках, відкритих у банках із подальшим спрямуванням цих коштів в інвестиційні та інноваційні проєкти, які реалізуються в тих галузях економіки, що мають стратегічне і пріоритетне значення для соціально-економічного розвитку національної економіки. Обґрунтовано механізм створення та функціонування Фонду компенсування інвестицій фізичних осіб, призначеного для відшкодування збитків, заподіяних професійними інвесторами. Для підвищення активності домогосподарств підтримувати соціальні проєкти запропоновано заходи з популяризації ідеї створення ендавмент-фондів серед вітчизняних некомерційних організації та підвищення їхньої привабливості перед потенційними інвесторами і партнерами. Сформульовано пріоритети державної політики активізації інвестиційного потенціалу домогосподарств в Україні: забезпечення умов для розширення інвестиційного потенціалу домогосподарств за рахунок зростання реальних доходів населення; розроблення комплексу заходів для забезпечення гарантій для участі домогосподарств в інвестиційних процесах; створення ефективної системи залучення заощаджень домогосподарств в інвестиційну діяльність за допомогою широкого спектра надійних і зрозумілих для пересічного громадянина фінансових механізмів; підвищення рівня фінансової грамотності українців у контексті активного їх залучення до інвестиційних процесів на фінансовому ринку; відновлення довіри населення до національної валюти і діяльності фінансових посередників. Ключові слова: домогосподарства, інвестиції, інвестиційний потенціал, заощадження, механізм трансформації заощаджень. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 3; бібл.: 12.

Дисертаційна робота присвячена розвитку теоретичної бази та методоло-гічних положень функціонування недержавних пенсійних фондів та механізму залучення і використання їх фінансових ресурсів. У роботі узагальнено теоре-тико-методологічні основи управління процесом формування і використання фінансових ресурсів недержавних пенсійних фондів, визначено концептуальні основи їх залучення та формалізовано теоретичні засади структурно-логічної побудови комплексної системи управління активами і пасивами НПФ. Автором вперше було розподілено приріст активів НПФ на кількісний та інвестиційний, що допомогло розвинути методичний інструментарій формування фінансової стратегії ефективного управління фінансовими ресурсами НПФ відповідно до стадії його життєвого циклу. Крім того, у роботі розвинуто методичні засади розрахунку ЧВА та ЧВО, формалізовано загальні тенденції та проблеми форму-вання інвестиційних портфелів НПФ, досліджено передумови активізації діяль-ності пенсійних фондів, визначено основні напрямки формування їх фінансових ресурсів. На основі аналізу і узагальнення зарубіжного досвіду обґрунтовано ме-ханізм оцінки якості створення інвестиційного портфеля щодо свідомого чи ви-падкового вибору інвестиційних інструментів.
The thesis is devoted to the development of theoretical and methodological bases of non-governmental pension funds’ operation and the mechanism of accumulation and use of their financial resources. The paper summarizes the theoretical and methodological principles upon which is based financial management of nongovernmental pension funds (NPF). Conceptual foundations of fundraising and theoretical bases of structural and logical construction of the complex system of assets and liabilities of NPF were formalized in the work. The author was first to divide assets’ growth of NPF into the quantitative and qualitative one, which helped to develop the methodological tools of the financial strategy for effective management of financial resources depending on NPF stage of its life cycle. In addition, the thesis develops a methodology of calculation of net asset value and net unit value of pension funds and formalized the general trends and problems of portfolio investment. This thesis researches necessary conditions for stimulation of pension funds deve lopment and assesses the main directions of their financial resources formation. On the basis of the analysis of foreign experience the author proposes a mechanism for creating an investment portfolio of purposive or random selection of investment instruments.

Маслик, Р. О. Формування фінансового забезпечення соціального захисту населення України : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08 / Р. О. Маслик. - Львів, 2017. - 265 с.
Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретико-організаційних аспектів фінансового забезпечення соціального захисту населення. Досліджено теоретичну сутність поняття соціального захисту населення та його основних складових, зокрема, встановлено, що його потрібно розглядати з позиції головної мети соціальної держави та суспільства, яка реалізується шляхом використання не лише правових, економічних, організаційних, а й фінансових важелів, що спрямовуються на досягнення та поліпшення соціально-прийнятного суспільством рівня життя кожного громадянина. Розроблено й обґрунтовано структурно-ресурсну модель формування фінансового забезпечення соціального захисту населення. Розкрито сутнісне наповнення фінансового забезпечення соціального захисту населення, акцентовано увагу на необхідності залучення коштів недержавних джерел, які сьогодні починають відігравати важливу роль в осучасненні державних фінансів. На основі багатофакторної моделі спрогнозовано доходи населення на середньотерміновий період за допомогою методу експоненційного згладжування та інтервального прогнозу. Для поліпшення ситуації у сфері соціального захисту населення України запропоновано орієнтуватися на модернізацію й осучаснення основних положень системи фінансового забезпечення соціального захисту населення, що в свою чергу приведе до ефективного використання фінансових коштів, необхідних для забезпечення гідного рівня життя кожного громадянина.
Диссертация посвящена обоснованию теоретико-организационных аспектов финансового обеспечения социальной защиты населения. Исследована теоретическая сущность понятия социальной защиты населения и его основных составляющих. Установлено, что социальную защиту населения нужно рассматривать с точки зрения главной цели социального государства и общества, которые реализуются путем использования финансово-экономических и организационных рычагов, в том числе направляемых на достижение и улучшение социально-приемлемого обществом уровня жизни каждого гражданина. Обосновано необходимость взаимодействия негосударственных нетрадиционных источников финансирования социальной защиты населения с государством, а именно поиск альтернативных способов привлечения денежных средств путем франдайзинга. На основе рассчитанной совокупности индикаторов, определяющих финансовую устойчивость негосударственных пенсионных фондов, а также защищенность финансовых интересов участников фонда, была проанализирована деятельность трех негосударственных пенсионных фондов в динамике. На основе рассчитанных коэффициентов предложен методический подход к выбору негосударственного пенсионного фонда, исходя с учета рисков потерь доходов его участников и показателей финансовой устойчивости. Разработана и обоснована структурно-ресурсная модель финансового обеспечения социальной защиты населения. Раскрыта сущность финансового обеспечения социальной защиты населения и сделан акцент на необходимости привлечения финансовых средств негосударственных источников, поскольку они начинают активно влиять на традиционную систему государственных финансов. На основе предлагаемой многофакторной модели сделан прогноз доходов населения с помощью метода экспоненциального сглаживания и интервального прогноза. Определено, что для улучшения сложившейся ситуации в сфере социальной защиты населения Украины, нужно взять курс на ее модернизацию, осовременивание основных положений системы социальной защиты населения, предлагаемое приведет к эффективному использованию финансовых средств, необходимых для обеспечения надлежащего уровня благосостояния населения.
The thesis is dedicated to the substantiation of theoretical and organizational aspects of the population social protection financial provision. The theoretical essence of the population social protection concept and its main components is investigated. It has been established that “the population social protection” should be considered from the point of view of the main goal of a social state and society, which is realized through the use of legal, economic organizational levers including financial ones aimed at achievement and improvement of the socially acceptable level of every citizen life. The structural-resource model of the population social protection financial provision is developed and substantiated. The essence of the concept of “financial provision of the population social protection” is revealed, the emphasis is placed on the need to attract funds from non-state sources, as today they are beginning to play an active role in public finances changes. On the basis of the multi-factor model, a population income prediction was made for 2016-2018. using the exponential smoothing method and interval prediction. As a result, we determined that in order to improve the situation in the sphere of the population of Ukraine social protection, it is necessary to take a course on its modernization, updating of the basic provisions of the population social protection system, which in turn will lead to the effective use of financial resources necessary to ensure a decent living standard of every citizen.

У роботі розглядаються питання формування та функціонування пенсійного страхування України. Узагальнюються теоретичні підходи щодо визначення сутності пенсійного страхування та особливості його функціонування в Україні на сучасному етапі, наводяться приклади функціонування пенсійних систем у розвинених країнах, критерії їх побудови. Проаналізовані основні тенденції у формуванні пенсійного фонду України, визначені джерела доходної частини ПФУ, основні напрями використання фінансових ресурсів ПФУ, чинники , які впливають на формування пенсійного страхування в Україні. Проаналізовані реформи, які проводяться у напряму оптимізації діяльності пенсійного фонду, запропоновані заходи щодо подальшого реформування.
The paper deals with the issues of formation and functioning of the pension insurance of Ukraine. The theoretical approaches to the definition of the nature of pension insurance and the peculiarities of its functioning in Ukraine at the present stage are generalized, examples of the functioning of pension systems in developed countries, criteria of their construction are given. The main tendencies in the formation of the pension fund of Ukraine are analyzed, the sources of income part of the PFC are determined, the main directions of the use of financial resources of PFCs, factors influencing the formation of pension insurance in Ukraine. The reforms, which are carried out in the direction of optimization of pension fund activity, are proposed, measures for further reform are proposed.

У роботі досліджуються категорії «пенсія», «пенсійне забезпечення», «пенсіонер», «пенсійна система». Розглядається історія пенсії та її зміни із розвитком держав, а також, як при цьому змінювалася й ідеологія пенсії. Досліджуються різні підходи науковців щодо визначення понять «пенсія» і «пенсійне забезпечення» та розглядаються відмінні ознаки пенсійного забезпечення (пенсійне законодавство, що встановлює коло забезпечуваних осіб, які мають право на певні види пенсій; джерела фінансування певних видів пенсій; умови пенсійного забезпечення; розміри видів пенсійного забезпечення; органи управління пенсійного забезпечення). Аналізується пенсійна система, яка є відкритою і постійно перебуває під впливом різних зовнішніх чинників, а саме: політичних, демографічних, макро та мікроекономічних, соціальних, трудових, пенсійних. Розглядаються національні моделі пенсійного забезпечення: за особливостями формування фінансових ресурсів (солідарна та накопичувальна система); за структурною побудовою (державне та недержавне пенсійне забезпечення); за стратегіями (солідарна, накопичувальна та змішана стратегія пенсійного забезпечення). Розглядається сучасна пенсійна система України, яка містить у собі відносини по формуванню, призначенню і виплаті пенсій в трирівневій пенсійній системі. Акцентується увагу на те, що сьогодні в Україні функціонують лише перший і третій рівні. Проте, третій рівень (недержавне пенсійне забезпечення) не є ефективним і не користується довірою громадян України. Автори висловлюють свою думку з приводу того, що є причинами цієї недовіри та, що необхідно зробити для того, аби сприяти розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення, за яких умов українці зможуть масово та добровільно користуватись НПФ, забезпечуючи собі гідні умови життя у періоді набуття статусу пенсіонер України.