Статті в журналах: "Педагогічні завдання"

1

Radkevych, Oleksandr. "МОДЕЛЬ СИСТЕМИ РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 56–63. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.56-63.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Недостатній рівень правових знань, умінь та навичок їх застосовувати у професійно-педагогічній діяльності викладачів, майстрів виробничого навчання та керівників закладів професійної освіти зумовлює необхідність теоретичного обґрунтування та проектування педагогічної системи розвитку правової культури педагогічних працівників у курсовий та міжкурсовий періоди підвищення кваліфікації. Мета. полягає в обґрунтуванні підходів до проєктування моделі педагогічної системи розвитку правової культури педагогічних працівників закладів професійної освіти. Методи. теоретичні: теоретичний аналіз – з метою вивчення наукової літератури, нормативних документів – для визначення структури моделі педагогічної системи розвитку правової культури педагогічних працівників закладів професійної освіти; порівняння – з метою вивчення різних наукових підходів щодо розв’язання проблеми; аналіз і синтез – для обґрунтування сучасних підходів до проєктування моделі педагогічної системи розвитку правової культури педагогічних працівників закладів професійної освіти. Результати. Модель педагогічної системи розвитку правової культури педагогічних працівникі закладів прфоесійної освіти структурно складається з методологічно-цільового блоку (мета, завдання, методологічні підходи, принципи), суб’єктного (педагогічні працівники, учні, батьки, ротодавці, інші стейкхолдери), змістово-технологічного (зміст, педагогічні технології, методи, форми) та діагностувально-результативного (критерії, показники, рівні розвитку), реалізація яких уможливлює дієві зрушення у рівнях розвитку правової культури викладачів, майстрів виробничого навчання й керівників у курсовий та міжкурсовий періоди підвищення кваліфікації. Висновки. Запропонована модель відображає результати проектування системи розвитку правової культури педагогічних працівників закладів професійної освіти, упорядковує теоретико-методологічні знання про досліджуване інтегративне утворення особистості та систематизує практико-технологічні дії щодо цілеспрямованого розвитку феномену.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Алфімов, В. М. "ПІДТРИМКА ОБДАРОВАНИХ ШКОЛЯРІВ В УКРАЇНІ ТА ЗАКОРДОНОМ: ПРОБЛЕМИ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (28 квітня 2021): 6–13. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-6-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню проблем компаративістики у галузі педагогічної підтримки обдарованих школярів. Розкриті завдання, функції та фактори педагогічної підтримки обдарованих школярів в Україні та закордоном в контексті компаративістики. Підкреслено, що порівняльна педагогіка покликана об’єктивно вивчати міжнародний досвід становлення теорії і практики освіти. Це стосується й педагогіки обдарованості, основними завданнями якої є пояснення, передбачення і перевірка. Із цих завдань випливають такі її функції як пояснювальна, прогностична, критична та функція перенесення. Відмічається, що рекомендації компаративіста можуть впливати на політику в галузі досліджень і практики шкільної обдарованості у вітчизняній педагогіці, що не можна допускати неточностей у цих порадах. Рекомендації мають бути чіткими, зрозумілими виконавцям і адресовані керівникам освіти, шкільним управлінцям, педагогам, батькам та самим учням. Втім, розробляючи рекомендації, слід пам’ятати, що традиції, які склалися у тій чи іншій країні, не завжди можна переносити на національну систему освіти через рівень економічного розвитку країн, цінності народу тощо. Таксономія результатів, які мають бути враховані при аналізі педагогічної підтримки обдарованих учнів, має бути такою: освітня політика; організація підтримки (національний, регіональний, муніципальний, шкільний рівні); фінансування заходів; навчальні плани й навчальні програми, посібники (слід пам’ятати, що їх зміст в різних країнах орієнтується на різні філософські системи – прагматизм, раціоналізм, гуманізм тощо, різні педагогічні концепції); орієнтація змісту освіти. Також слід врахувати досвід підготовки педагогічних кадрів до роботи із обдарованими школярами, сімейне виховання, допомогу різноманітних благодійних фондів, позакласну роботу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Черненко, Сергій, Олег Олійник, Юрій Сорокін та Олег Коваль. "ХАРАКТЕРИСТИКА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 86–94. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.86-94.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити системність підготовки майбутніх тренерів- викладачів у закладі вищоїосвіти. Методи. У дослідженні взяли участь 30 студентів першого і 20 другого курсів. Вибір методів,що використані в статті, обумовлений логічною моделлю процесу дослідження, що склалася впедагогічній науці. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури проводився для вивчення основ-них концепцій управління підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності 017 – фізична культура іспорт. Вивчення педагогічної та навчально-нормативної документації вищої школи дало змогу встано-вити проблеми в розумінні студентів процесу освіти в галузі фізичної культури. Анкетування, конс-татуючий експеримент, методи математичної статистики (графічне відображення даних, аналізпараметрів розподілу) дозволили визначити стан підготовки майбутніх викладачів фізичного вихованняу вищому навчальному закладі. Результати. Встановлено, що професійно-педагогічна підготовка тре-нера-викладача спрямована на формування наступних компонентів: мотиваційно-педагогічного (відоб-ражає спрямованість, мотиви, потреби в навчанні, ціннісні орієнтації), когнітивно-педагогічного (знан-ня вікової психології, вікових морфо-функціональних особливостей людини), конструктивно-педаго-гічного (формуванням цілей діяльності, складанням планів і програм, плануванням занять із фізичноговиховання і спорту), організаційно-педагогічного (здатність і готовність організовувати навчально-тренувальний процес, управляти і моніторити його ефективність), педагогічно-технологічного (пси-холого-педагогічні вміння та навички розв’язувати завдання спортивного тренування дітей і підлітків)та педагогічно-рефлексивного (вміння вивчати, адаптувати і застосовувати кращий досвід в управлінніфізичною підготовкою). Найбільший вплив на професійно-педагогічну мотивацію студентів першого ідругого курсів чинять дисципліни, розташовані у загально-професійному та професійному блоці. Вияв-лений низький рівень зацікавленості студентів у здійсненні науково-дослідницької діяльності. Висновок.Встановлено, що для здобуття освітньої кваліфікації тренер-викладач на початкових етапах навчання(1–2 курси) для студентів найважливішими є дисципліни професійної підготовки.Ключові слова: професійно-педагогічні компетентності, навчальні дисципліни, студенти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Остапчук, Олена Євгенівна. "Синергетичні принципи розвитку наук про людину і освіту". New computer technology 15 (25 квітня 2017): 15–20. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.627.

Повний текст джерела

Анотація:

. Мета дослідження – розкрити взаємозв’язок синергетики з гуманітарною психологією і педагогікою, теорією управління освітніми системами і процесами. Завдання дослідження: обґрунтувати актуальність і правомірність застосування синергетики в гуманітарній сфері; навести приклади поширення (проекції) ідей і принципів синергетики в психології особистості і педагогіці; визначити перспективи застосування синергетики в соціальних науках. Об’єкт дослідження: синергетика як міждисциплінарний напрямок. Предмет дослідження: принципи синергетики у вивченні соціально-психологічних і педагогічних систем. Методи дослідження: аналіз, узагальнення, метод «вкладених систем», методи «м’якого управління». Результати дослідження: визначена зона перетину предмету синергетики і психолого-педагогічних наук, накреслені перспективи інтеграції синергетики в гуманітарну сферу. Висновки і рекомендації. Психіка, особистість, освіта – складні самоорганізовані системи. Формуються новітні галузі знань – психологічна синергетика, педагогічна синергетика, соціальна синергетика. Педагогічні системи і процеси розглядаються з позицій багатомірності, нестійкості, невизначеності, діалогічності. Потребують на розробку математичні моделі психічного і особистісного розвитку людини, динаміки гуманітарних систем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Красницька, О. В. "ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ – ШЛЯХ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ШКОЛИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (4 березня 2020): 122–33. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-122-133.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано сутність педагогічної майстерності викладача, її зміст та структуру. Представлено постать викладача-майстра, визначено основні його характеристики. Педагогічну майстерність викладача вищої військової школи визначено як досягнення взірця педагогічної діяльності, що характеризується досвідом і досконалістю педагогічних дій, наявністю авторського «почерку»; сформованість професійних знань, умінь, якостей, педагогічної техніки й педагогічної культури на основі стійкої педагогічної спрямованості та постійного самовдосконалення, що забезпечує розв’язання викладачем військово-професійних завдань на рівні «майстра». Представлено підходи науковців щодо визначення основних складових педагогічної майстерності. Обґрунтовано компоненти, що лежать в основі педагогічної майстерності викладача вищої військової школи (професійні знання, педагогічні вміння, професійно важливі якості, педагогічна культура, педагогічна техніка), розвиток та вдосконалення яких забезпечить викладачу можливість досягнення високих результатів у педагогічній діяльності, дасть змогу сформувати індивідуальний стиль і допоможе розвинути авторський почерк. З’ясовано особливості педагогічної майстерності викладача вищої військової школи (ознаки, за якими визначаються дії викладача-майстра), зокрема творчий характер виконання педагогічної діяльності, індивідуальний стиль діяльності, авторський почерк, постійне професійне самовдосконалення, творчий рівень готовності викладача до педагогічної діяльності, еталонний рівень її ефективності, трансформація отриманих знань у процес особистісного розвитку та професійного самовдосконалення слухачів (курсантів, студентів), звички викладача.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Глущенко, Володимир Володимирович. "Підготовка майбутніх кваліфікованих робітників у ПТНЗ з використанням системи підтримки дистанційного навчання". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 204–12. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.712.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження полягає у визначенні організаційно-педагогічних умов впровадження інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання у професійно-технічному навчальному закладі (ПТНЗ). Відповідно до мети визначено завдання дослідження: проаналізувати наукову, педагогічну, методичну, навчальну і спеціальну літературу, навчальні плани, програми та методи навчання у ПТНЗ; вивчити зарубіжний та вітчизняний досвід створення інформаційно-освітнього середовища у закладах освіти; створити на базі Moodle прототип системи підтримки дистанційного навчання для ПТНЗ. Об’єкт дослідження – процес навчання учнів у ПТНЗ. Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови впровадження інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання у ПТНЗ. Методи дослідження: аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної, спеціальної літератури і джерел мережі Інтернет з проблеми дослідження. У роботі розглянуто проблеми створення інформаційного освітнього середовища у ПТНЗ, особливості використання Moodle для створення системи підтримки дистанційного навчання ПТНЗ. В результаті дослідження на базі Moodle створено прототип системи підтримки дистанційного навчання для ПТНЗ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Iemchyk, Oleksandra. "Педагогічні умови розвитку творчого потенціалу магістрів дошкільної освіти". Освітній простір України, № 9 (17 лютого 2017): 56–62. http://dx.doi.org/10.15330/esu.9.56-62.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті окреслено необхідність змін у процесі професійної підготовки магістрів дошкільної освіти, котра викликана недостатньою підготовкою випускників до вирішення проблем у цій галузі, низьким рівнем розвитку творчого потенціалу і, як наслідок, неготовністю до здійснення творчої педагогічної діяльності. Представлено основні шляхи удосконалення змісту та педагогічних умов розвитку творчого потенціалу магістрів дошкільної освіти у процесі професійної підготовки: удосконалення змісту науково-теоретичної підготовки магістра, вивчення передового педагогічного досвіду; вивчення професійно-педагогічних дисциплін з опорою на творчі завдання проблемно-пошукового характеру; впровадження у навчально-виховний процес магістратури вищого навчального закладу на спеціальності “Дошкільна освіта” спецкурсу “Основи розвитку творчого потенціалу педагога”; залучення студентів до творчої педагогічної практики; організація та управління процесом творчості студентів з боку викладачів. Визначено перспективи розв’язання проблеми розвитку творчих якостей особистості педагога під час фахової підготовки у вищому навчальному закладі. Впровадження вказаних шляхів у навчально-виховний процес вищої школи сприятиме підвищенню готовності випускників вищих навчальних закладів здійснювати педагогічну діяльність на творчому рівні, саморозвиток та самовдосконалення власної особистості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Kharkivska, Alla, та Olena Kapustina. "Огляд сучасних моделей системи пiдготовки майбутнiх педагогiв". Educational Dimension 57, № 5 (9 грудня 2021): 211–23. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4516.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасний стан галузі вищої освіти характеризується значними реформами. Держава потребує високваліфікованих фахівців, що володіють професійними компетенціями і мають сформовану систему моральних установок та переконань. Саме тому питання підготовки фахівців, що включає виховання особистості здобувачів освіти у закладів вищої освіти, є актуальним на сьогоднішньому етапі розвитку освіти в Україні. У статті виокремлені цілі професійної підготовки, нагальні завдання, що постають у сучасній освіті. Наголошено на необхідності побудови моделі системи виховання як ефективного засобу досягнення цілей та вирішення завдань. У статті розглянуто підходи до визначення понять «модель», «моделювання». Представлено класифікацію моделей. Так, вчені розрізняють фізичні, математичні, комп’ютерні, описові моделі. Також їх поділяють на навчальні та науково-дослідницькі. Останні можуть бути констатуючими, дослідними, імітаційними. Визначено, що гуманітарні науки надають перевагу описовим та математичним моделям. До важливих вимог до моделей відносять адекватне відображення характеристик та достовірність. Розглянуто педагогічне моделювання як метод педагогічних досліджень, що дозволяє підвищти ефективність освітнього процесу, а також націлює здобувачів освіти на реалізацію завдань особистісного зорієнтованого навчання. Проаналізовано етапи моделювання виховної системи (пізнавально-аналітичний і конструктивний) та його діяльність під час кожного з них, зокрема визначення мети, завдань, обґрунтування педагогічних умов, здійснення психолого-педагогічної діагностики, прогнозування результатів діяльності, визначення форм, методів, прийомів роботи, корекційно-виховних засобів. У статті здійснено огляд моделей системи підготовки, запропонованих вітчизняниими вченими. Визначено, що головними компонентами моделі є: мета, етапи, педагогічні умови, функції, форми, методи роботи та результат. З’ясовано, що ефективність впровадження моделі можлива за умови єдності і неподільності усіх її складових. Перспективою подальший досліджень вважаємо здійснення компаративістського аналізу моделей системи підготовки України та західних держав

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Учитель, Інна Борисівна. "Вправи для формування вмінь самостійного проектування педагогічної діяльності у майбутніх педагогів професійного навчання". Theory and methods of e-learning 3 (13 лютого 2014): 309–13. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.354.

Повний текст джерела

Анотація:

Високий рівень професійної компетентності є ознакою педагогічної майстерності педагога. Професійна компетентність педагога характеризується глибокими професійними знаннями, навичками та вміннями, професіоналізмом у галузі психології та педагогіки, досконалою методикою здійснення навчально-виховних заходів [3, 10]. Обов’язковою умовою професійної компетентності сучасного педагога є володіння інформаційно-комп’ютерними технологіями. Тому формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання засобами педагогічної інформатики є важливим завданням дидактики вищої школи.Як показав аналіз наукових джерел, проблема формування професійної компетентності педагогів постійно знаходиться в центрі уваги науковців. Утім, в умовах переходу від знаннєвої до компетентнісної парадигми вищої освіти виникло протиріччя між вимогами до готовності випускників практично вирішувати професійні завдання й змістом підготовки педагогів, який залишається переважно орієнтованим на засвоєння теоретичних знань. То ж, для вирішення проблеми формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання необхідно розв’язати зазначене протиріччя.Мета статті – обґрунтувати значущість розроблених практичних завдань для формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання.Формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання потребує створення у ВНЗ умов для формування цінністно-мотиваційного, когнітивного, праксеологічного та суб’єктного компонентів майбутньої професійної діяльності.Праксеологічний компонент як системне психічне утворення педагога визначає практичну готовність фахівця до виконання професійної діяльності, виражену в системі практичних знань, умінь і здатностей. Найвища якість людини як фахівця, виявляється в його професійних уміннях, які є кінцевою метою навчального процесу професійної підготовки й визначаються О. М. Новіковим як структурні психічні утворення, що містять почуттєві, інтелектуальні, вольові, творчі, емоційні якості особистості, завдяки яким забезпечується досягнення поставленої мети діяльності [2, 125].Педагога-майстра характеризує високий рівень педагогічної самоорганізації, який виявляється у здатності до самостійного проектування професійної діяльності. Самоорганізація індивіда стає можливою лише за наявності стратегічних умінь, необхідних для самостійного визначення мети діяльності, етапів її досягнення, оптимального вибору засобів, методів, технологій навчання й творчого їх застосування.Проектна компетентність педагога професійного навчання є складовою його педагогічної компетентності, отже, її формування має бути етапом загального процесу формування педагогічної майстерності майбутнього фахівця. Застосування засобів педагогічної інформатики для розв’язання педагогічних задач ми розглядаємо як операційно-технологічний компонент проектувальної діяльності педагога і поділяємо думку Г. М. Алєксєєвої про ресурсність електронного навчання для успішного формування операційно-технологічного компоненту у підготовці майбутніх педагогів [1, 43].На нашу думку, впровадження в процес підготовки інтегрованих практично орієнтованих дисциплін сприятиме формуванню професійної компетентності майбутнього фахівця. Тому для формування проектувальної компетентності як складової педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання металургійного профілю нами було розроблено навчальну програму й методичне забезпечення дисципліни «Педагогічний практикум».Для підготовки до практичних занять студентам пропонується виконати ряд вправ, деякі з них наведені нижче.Вправа 1. Ознайомтесь із переліком адрес наукової періодики України, розміщених он-лайн:http://library.uipa.kharkov.ua/library/ – архів номерів збірника наукових праць «Проблеми інженерно-педагогічної освіти»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nzspp/ – архів номерів збірника «Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Ptipo/index.html – архів номерів збірника «Проблеми трудової і професійної підготовки;http://intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_collection_of_scientific_ labours_arhiv_gnvp/ – архів номерів збірника наукових праць «Гуманізація навчально-виховного процесу»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpbdpu/index.html – архів номерів збірника наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки);http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znppn/index.html – архів номерів збірника наукових праць (педагогічні науки) Херсонського державного університету.Дослідіть їхню професійну спрямованість, структуру, інформаційні ресурси. Підготуйтесь до обговорення на тему «Застосування ресурсів електронних бібліотек для формування педагогічної майстерності викладача».Вправа 2. Створіть електронний каталог «Проблеми інженерно-педагогічної освіти». Створіть файл «Зміст номерів за останній рік» і помістіть його в каталог. Відкрийте архів збірника наукових праць «Проблеми інженерно-педагогічної освіти». Скопіюйте у файл зміст усіх номерів збірника «Проблеми інженерно-педагогічної освіти» за останній рік. Проаналізуйте зміст одного номера збірника. Визначте одну актуальну проблему організації навчання майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ і підготуйтесь до її обговорення.Вправа 3. Створіть електронний каталог «Збірник «Проблеми трудової і професійної підготовки». Створіть файл «Зміст номерів за останній рік» і помістіть його в каталог. Зайдіть в архів збірника наукових праць «Проблеми трудової і професійної підготовки». Скопіюйте у файл зміст усіх номерів збірника «Проблеми трудової і професійної підготовки» за останній рік. Поверніться до архіву номерів, оберіть один збірник і проаналізуйте його зміст. Визначте одну актуальну проблему формування професійної компетентності педагога професійного навчання і підготуйтесь до її обговорення.Вправа 4. З переліку тем оберіть одну, найцікавішу для Вас: «Технології формування внутрішньої навчальної мотивації учнів ПТНЗ», «Використання ресурсів мультимедійних засобів на уроках в ПТНЗ», «Методи організації педагогічної взаємодії у ПТНЗ», «Інноваційний урок у ПТНЗ», «Робота куратора групи у ПТНЗ», «Формування професійно мобільного кваліфікованого робітника», «Робота куратора групи з батьками учнів ПТНЗ», «Психологічна культура педагога у роботі з дітьми-сиротами», «Педагогічна фасилітація як фактор гуманізації освіти», «Педагогічна майстерність педагога професійного навчання».Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, підготуйте інформацію з обраної теми. На її основі розробіть конкретну ситуацію для аналізу.Вправа 5. Створіть каталог «Мультимедійні засоби у викладанні технічних дисциплін». Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, знайдіть публікації, присвячені зазначеній проблемі й помістіть їх у каталог. Підготуйтесь для обговорення проблеми. Здійсніть рефлексію: з якими проблемами Ви стикнулись при виконанні завдання? Які прийоми, на Вашу думку, сприяють оптимізації пошуку і обробки інформації?Вправа 6. Відкрийте створений раніше електронний каталог «Проблеми трудової і професійної підготовки». Створіть в ньому підкаталог «Методики викладання технічних дисциплін». У підкаталозі «Методики» створіть наступні підкаталоги: «Методики викладання у ПТУ і технікумах», «Методики викладання у ВНЗ». Поверніться в каталог «Проблеми трудової і професійної підготовки» і відкрийте файл під назвою «Зміст номерів за останній рік». Прогляньте його, знайдіть в архіві номерів статті, які стосуються проблем методики викладання технічних дисциплін, скопіюйте і розподіліть їх по підкаталогах «Методики викладання у ПТУ і технікумі» й «Методики викладання у ВНЗ». Проаналізуйте по одній статті з кожного каталогу. Підготуйтесь до обговорення.Вправа 7. З наданого переліку тем оберіть найцікавішу для Вас: «Технології формування внутрішньої навчальної мотивації в учнів технікуму», «Використання ресурсів мультимедійних засобів на нетрадиційних уроках у технікумі», «Інноваційний урок у технікумі», «Специфіка роботи куратора групи з формування професійно мобільного кваліфікованого робітника», «Робота куратора групи з батьками учнів ПТНЗ», «Психологічна культура педагога професійного навчання в роботі з дітьми-сиротами», «Стратегії вирішення педагогічних конфліктів», «Педагогічна фасилітація», «Педагогічний тренінг», «Кейс-метод у викладанні технічних дисциплін», «Роль педагогічних працівників в організації соціального партнерства».Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, попередні наробітки з дисципліни, підготуйте інформацію з однієї обраної теми. Підготуйтесь до її обговорення.Вправа 8. Відкрийте створений раніше каталог «Методики викладання в ПТУ і технікумі». В ньому створіть файл «Бібліографія», в якому складіть бібліографічний перелік з 20 номерів, оформлений за вимогами ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».За допомогою поштового сервера обміняйтеся з одним із студентів Вашої групи електронним листом-повідомленням і файлом з бібліографією. Перевірте один одного щодо слушності оформлення бібліографічних переліків. Обміняйтесь листом-коментарем, у якому, пам’ятаючи про етику ділового спілкування, повідомте про результати взаємоперевірки.Висновок. Запропоновані вправи з дисципліни «Педагогічний практикум» спрямовані на формування практичних умінь студентів, враховують сучасні вимоги щодо формування професійної компетентності педагога засобами педагогічної інформатики, що свідчить про доцільність їх застосування для формування професійної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо в експериментальній перевірці впливу дисципліни «Педагогічний практикум» на формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Іванова, Галина Ігорівна. "Тайм-менеджмент як педагогічна технологія формування культури розумової праці студентів". Педагогіка вищої та середньої школи 50 (18 квітня 2017): 282–92. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v50i0.1313.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано необхідність формування інтегральної риси особистості студента – «культура розумової праці». Розглянуто педагогічні технології формування культури розумової праці.З’ясовано, що таймменеджмент є здоров’язбережувальною технологією формування культури розумової праці. Визначено основні завдання технології тайм-менеджменту, головні принципи її функціонування. Уточнено ефективність використання тайм-менеджменту як педагогічної технології формування культури розумової праці студентів при врахуванні їх індивідуальних особливостей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Голубнича, Л. О. "ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ІЛЛІ МЕЧНИКОВА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОСТІ". Педагогіка та психологія, № 61 (квітень 2019): 31–42. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються педагогічні ідеї видатного вченого другої половини ХІХ – початку ХХ століття, Іллі Мечникова з погляду їхнього застосування у сучасній системі освіти та виховання. Актуальність дослідження зазначеної проблеми обумовлюється наступним: оскільки І.І. Мечников відомий тим, що опередив час, висунувши геніальні ідеї у сфері мікробіології, імунології тощо, то припускаємо, що його педагогічні ідеї також є непересічними та можуть бути корисними для сучасної освітньої системи. Метою наукової розвідки є визначення цінності наукової спадщини досліджуваної персоналії в контексті сучасних реалій освіти та виховання. Завдання статті полягають у: 1) виявленні педагогічних ідей І.І.Мечникова; 2) з’ясуванні значення виявлених ідей для сучасної педагогічної науки. Методами наукового дослідження, що застосовувалися у даній роботі, були теоретичні когнітивно-узагальнюючі методи, як-то: аналіз та синтез різних видів письмових джерел. Результатами дослідження стало: 1) виявлення наступних педагогічних ідей І.І.Мечникова: гуманізація навчання; викладання на основі моральності, творчості, науковості, історичності із використанням науково-практичного та особистісно-орієнтованого підходів; популяризація та підтримка освіти дорослих; удосконалення інтелектуальної природи людини шляхом навчання «правильному життю» та виховання позитивного мислення; 2) з’ясування того, що гуманізація навчання, за І.І.Мечниковим, реалізується у сучасному індивідуальному та компетентнісному підходах до навчання. Зазначені підходи до викладання відповідають сучасним освітнім стандартам. Сьогодні освіта дорослих, яку популяризував науковець, корелює із неперервною освітою або навчанням впродовж життя. На сучасному етапі формування оптимістичного світогляду це можна вважати елементом гармонійного розвитку особистості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Аніщенко, Вікторія. "СИСТЕМА ТА ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 6–25. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.254.

Повний текст джерела

Анотація:

Офіцери Державної кримінально-виконавчої служби під час виконання професійних обов’язків стикаються із цілою низкою комплексних проблем, що пов’язані з реалізацією квазіпрофесійних службових завдань, необхідністю встановлення комунікативних зв’язків, в тому числі з контингентом установ виконання покарань слідчих ізоляторів, уповноважених органів з питань пробації, здійснення процесу ресоціалізації осіб, які знаходяться в умовах несвободи, пошуку мотиваційних факторів, що сприяють процесу їх виправлення та подальшої адаптації в суспільстві тощо. Тому дослідження педагогічних умов, що забезпечують формування професійної компетентності офіцерів-пенітенціаріїв під час здобуття вищої освіти є важливим завданням педагогіки в цілому, в тому числі й пенітенціарної.Ступенева підготовка майбутніх офіцерів ДКВС України базується на системному, компетентнісному та інших підходах, що забезпечує можливість гнучкої зміни концептуальних засад щодо відтворення складної, цілеспрямованої, динамічної системи підготовки офіцерів ДКВС України та створення педагогічних умов для формування сучасних знань, умінь та навичок ефективно виконувати службові завдання. Тому на теперішній час виникла необхідність у дослідженні педагогічних умов, що сприяють удосконаленню системи підготовки формування професійних компетентностей офіцерів ДКВС України в умовах ступеневої вищої освіти.Мета статті – обґрунтування педагогічних умов, що забезпечують систему ступеневої професійної підготовки офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України.За результатами дослідження виокремлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови, що сприятимуть підвищенню рівня професійної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України.Найбільш оптимальними педагогічними умовами в процесі професійної підготовки є такі: інтеграція фахової підготовки майбутніх офіцерів ДКВС шляхом реалізації міждисциплінарних зв’язків професійно орієнтованих та гуманітарних дисциплін і фахової практики; професійне спрямування змісту підготовки майбутніх офіцерів ДКВС України з урахуванням контексту майбутньої професійної діяльності на основі критеріїв відбору; розвиток мотивації майбутніх офіцерів ДКВС України через застосування методів активного навчання, що моделюють ситуації професійної взаємодії майбутніх офіцерів ДКВС України; підвищення рівня професійної підготовки викладачів професійно орієнтовних дисциплін; удосконалення системи контролю якості та моніторингу навчального процесу майбутніх офіцерів ДКВС. Зазначені педагогічні умови потребують практичної реалізації через методи, форми й засоби навчання, а також етапи професійної підготовки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Pavlyshynets, K. Yu. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ АДАПТАЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 159–64. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-25.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему модернізації вищої педагогічної освіти в контексті професійної підготовки та адаптації майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності у процесі педагогічної практики. Проаналізовано теоретичні та методичні засади адаптації майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності та розглянуто специфіку процесу підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності. З’ясовано, що нині актуальними є завдання, спрямовані на вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, успішне виховання компетентних та конкурентоспроможних кадрів відповідних рівнів і стандартів вищої освіти, затребуваних на ринку праці, здатних адаптуватися до професійної діяльності, орієнтованих на впровадження інноваційних та цифрових технологій, постійний саморозвиток та самовдосконалення, творчий пошук та навчання впродовж життя. У статті охарактеризовано дефініцію поняття «педагогічні умови». Розглянуто освітній процес майбутніх учителів фізичної культури в закладах вищої освіти та з’ясовано, що таке становлення потребує відповідного професійного освітнього процесу зі сприятливими умовами адаптації до професійної педагогічної діяльності та практичними навичками професійної майстерності. Уточнено, що у процесі підготовки майбутніх фахівців галузі освіти до професійної діяльності важливу роль відіграють педагогічні умови, що сприятимуть успішній адаптації до професійної діяльності, особливо під час педагогічної практики. Обґрунтовано та визначено педагогічні умови адаптації майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності у процесі педагогічної практики. Подальшого напрацювання потребує розроблення структурно-функціональної моделі адаптації майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності у процесі педагогічної практики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

ЗАМРОЗЕВИЧ-ШАДРІНА, Світлана. "РОЛЬ ТВОРЧОГО ПЕДАГОГА В РОЗВИТКУ ОСВІТНІХ ІННОВАЦІЙ". Acta Paedagogica Volynienses 2, № 1 (14 квітня 2022): 68–72. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено вивченню актуальної проблеми розвитку освітніх інновацій, а також діяльності творчого педагога. У статті проаналізовано завдання, які ставить перед собою інноватика. Зазначено, що загальним завданням інноваційного навчання є формування готовності особистості до динамічних змін у соціумі за рахунок розвитку здібностей до творчості, різноманітних форм мислення, а також здатності до співробітництва з іншими людьми. Інноваційна педагогічна діяльність – це цілеспрямована педагогічна діяльність, заснована на осмисленні практичного педагогічного досвіду та спрямована на зміну й розвиток навчально-виховного процесу з метою отримання нових знань, формування якісно іншої педагогічної практики, а також досягнення вищих результатів, а її продуктами є нововведення, які якісно змінюють освітню систему, визначають її подальший розвиток. Розкрито способи та результати оновлення педагогічних систем на різних рівнях. Установлено, що інноваційна педагогічна діяльність може здійснюватися і в традиційних навчальних закладах, і в закладах нового типу різними способами, виконувати різні функції. Педагогічний процес розглядається як спільна творчість (співтворчість) педагога й вихованців у ситуації педагогічної взаємодії, у процесі якої відбувається педагогічне перетворення людини, а творчість є провідною рисою особистості сучасного педагога-інноватора. Приділяється увага причинам небажання змінювати стиль діяльності педагогів, а також способам формування активного творчого середовища. У статті обґрунтовано, що значним поштовхом до розвитку освітніх інновацій має стати новий погляд на моніторинг якості освіти, за яким базисом оцінки ефективності освіти має бути не успішність та якість знань, а особистість учасника освітнього процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

НЕЗАМАЙ, Мар’яна. "ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ІЗ СІМ’ЯМИ ДІТЕЙ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 22–28. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.4.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порушено проблему формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до педагогічної взаємодії із сім’ями дітей ВПО, яка зумовлена військовими діями у східних областях України. Унаслідок масштабного внутрішнього переміщення у значної частини населення виникли економічні, соціальні, психолого-педагогічні проблеми. Зокрема, у дітей із внутрішньо переміщених сімей спостерігаємо стресові розлади, труднощі у взаємовідносинах із батьками, порушення мовленнєвого розвитку, емоційно-вольової сфери та ін. Таким чином, перед педагогічними колективами ЗДО постають складні завдання: допомогти адаптуватися до нових умов; сприяти розв’язку внутрішньо сімейних проблем; створити сприятливе середовище для всебічного розвитку кожної дитини. Мета роботи – розглянути процес формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до педагогічної взаємодії із сім’ями дітей внутрішньо переміщених осіб. Методологія. В процесі дослідження застосовувалися низка методів. А саме: вивчення наукової психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури, програм, державної нормативно-правової бази, навчальних посібників, що визначають зміст означеної готовності; синтез, порівняння, узагальнення й систематизація поглядів учених на різні аспекти досліджуваної проблеми; контент-аналіз базових понять дослідження; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний етапи); статистичні – методи математичної обробки експериментальних даних; кількісний, якісний аналіз та графічне представлення результатів дослідження. Наукова новизна – уперше розкрито процес формування готовності майбутніх вихователів ЗДО до педагогічної взаємодії з сім’ями дітей внутрішньо переміщених осіб, який забезпечується інтегруванням формальної, неформальної (внутріфірмової) та інформальної професійної педагогічної освіти. Розглянуто модульну програму «Сучасні педагогічні технології в закладі дошкільної освіти», яка сприяла варіативному навчанню на майданчику для стажування. Експериментальні майданчики виокремлено як тимчасову структурну одиницю для підвищення кваліфікації до педагогічної взаємодії у формі – стажування за напрямами інноваційної діяльності. Висновки. Ефективність процесу формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до педагогічної взаємодії із сім’ями дітей внутрішньо переміщених осіб забезпечується за умови залучення майбутніх педагогів в усі види професійної педагогічної освіти: формальну, неформальну, інформальну. Оптимальними формами та методами формування означеної готовності є лекція-презентація, ділові, інтерактивні ігри, семінари-практикуми, кейс-метод, розв’язання проблемних ситуацій, педагогічні тренінги, модерація, робота в парах, групах, майстер-класи, створення кейсів, ігор для інтерактивної дошки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Сінкевич, Сергій, та Сергій Серховець. "ОСНОВНІ ФОРМИ ТА ЗАВДАННЯ НАСТАВНИЦТВА У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 322–34. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.89.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито основні форми та завдання наставництва у системі професійного становлення майбутніх офіцерів-прикордонників.Наставництво у системі професійного становлення майбутніх офіцерів-прикордонників – цілеспрямований, узгоджений та нормативно обумовлений вплив на курсантів з метою формування у них загальних та професійних (спеціальних) компетентностей, скорочення адаптаційного періоду до специфічних умов проходження військової служби та організації освітнього процесу, посилення базової мотивації до проходження служби в підрозділах охорони державного кордону, а також удосконалення системи роботи структурних підрозділів закладу вищої освіти в контексті організації наставництва під час професійної адаптації майбутніх офіцерів-прикордонників.З огляду на це до загальних завдань наставництва в системі професійного становлення майбутніх офіцерів-прикордонників належать: зменшення тривалості адаптації курсантів до специфічних умов організації освітнього процесу у закладі вищої освіти Державної прикордонної служби України; мотивація до майбутньої професійної діяльності; передача (трансформація) знань досвідчених військовослужбовців курсантам; консультування; створення сприятливого психологічного клімату в колективі навчальної групи (психолого-педагогічний супровід професійного становлення курсантів); надання інформації або рекомендацій щодо способів (варіантів) вирішення завдань; контроль; оцінювання; спонукання до певних дій відповідно до запропонованої моделі поведінки.Сутність та зміст наставництва, а також його різновиди (групове, індивідуальне, індивідуально-групове) дозволили виокремити рівні, на яких реалізуються основні завдання наставницької діяльності.Виконання основних завдань наставництва в умовах закладу вищої освіти Державної прикордонної служби України, як правило, здійснюється в системах “офіцери навчальних курсів – курсанти”, “науково-педагогічні працівники – курсанти”, “куратори навчальних груп – курсанти”.Основними формами наставництва, залежно від рівня, на якому воно здійснюється, є інструктаж, бесіди, навчальні заняття, тренінги, контрольні заходи, інформування, доручення, особистий приклад, стимулювання навчальної діяльності, консультації, поради, роз’яснення, індивідуальні завдання курсантам.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Діденко, Олександр, та Дмитро Ткачук. "ЗМІСТ І МЕТОДИКА ФОРМУВАЛЬНОГО ЕТАПУ ЕКСПЕРИМЕНТУ З ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ІНСПЕКТОРІВ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ ДО ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСІБ І ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (12 червня 2021): 107–22. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.693.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено зміст та методику проведення формувального етапу експерименту з формування професійної готовності інспекторів прикордонної служби до ідентифікації осіб і транспортних засобів. Автором визначені педагогічні умови формування такої готовності, а саме: впровадження у процес підготовки інспекторів прикордонної служби інформаційно-комунікаційних технологій; застосування тренінгових методик для розвитку професійно важливих якостей, необхідних для здійснення ідентифікації; підготовка інспекторів прикордонної служби до професійної комунікації з особами під час процедури паспортного контролю першої та другої ліній у пунктах пропуску через державний кордон, тобто до належних дій у різних ситуаціях спілкування; прилучення прикордонників до європейських цінностей прикордонної служби та здійснення ідентифікації. Кожна педагогічна умова наповнена конкретним змістом. Втіленням першої педагогічної умови було впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес підготовки інспекторів прикордонної служби до ідентифікації осіб і транспортних засобів, для чого автор пропонує розробити навчально-творчі завдання та інші матеріали, які б ураховували загальнодидактичні принципи навчання та передбачали комбінування традиційних форм і методів із застосуванням комп’ютерних технологій. Підвищенню ефективності виконання завдань сприятимуть малюнки, фотографії, зразки документів, використання мультимедійного обладнання. Застосування тренінгових методик для розвитку професійно важливих якостей, необхідних для здійснення ідентифікації та використання моделей ситуації професійного спілкування як системи взаємин, доводить другу та третю педагогічну умови. Реалізація четвертої умови передбачала основні заходи щодо формування в інспекторів уявлень про цінності прикордонної служби. Цьому сприяє вивчення таких навчальних дисциплін, як “Тактика прикордонної служби”, “Прикордонний контроль”, “Технічні засоби охорони державного кордону”, “Адміністративне провадження”, “Основи ділового спілкування”, “Етика професійної діяльності прикордонників”, “Антикорупційне законодавство”, для чого було здійснено відбір навчального матеріалу з урахуванням можливостей матеріалу для актуалізації особистого досвіду прикордонників, відповідності ситуацій щодо набуття слухачами морально-духовного досвіду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Matsuk, Liudmyla. "Психолого-педагогічні передумови підготовки майбутніх педагогів до правового виховання молодших школярів". Освітній простір України, № 11 (16 жовтня 2017): 81–87. http://dx.doi.org/10.15330/esu.11.81-87.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті окреслено психолого-педагогічні передумови підготовки майбутніх педагогів до правового виховання молодших школярів. Зокрема підгрунтям для дослідження порушеної проблеми розглядаємо сформульовані вченими завдання перед сучасною вищою педагогічною школою України – виховувати нове покоління молодих педагогів, здатних правильно сприймати й адекватно діяти. Узагальнення результатів досліджень різних аспектів професійної підготовки майбутнього педагога дає підстави стверджувати, що їх консолідуючим стрижнем була і є особистість такого педагога, який би на підставі вищих цінностей добра, істини, краси тощо регулював життєдіяльність своїх вихованців.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Царьова, Євеліна. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ СФЕРИ ПОСЛУГ". Professional Pedagogics 2, № 23 (25 жовтня 2021): 36–45. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.23.36-45.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність: розвиток професійної компетентності майстрів виробничого навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг є основою забезпечення якісної підготовки кадрів у системі професійної (професійно-технічної) освіти. Головною особливістю діяльності майстра виробничого навчання у порівнянні з іншими педагогічними працівниками є те, що його дії і завдання мають прикладний, фахово-виробничий характер, вирізняються чіткою професійною спрямованістю й наближеністю до умов сучасного виробництва, та підпорядковуються основній меті – цілеспрямоване формування свідомих, професійно компетентних, патріотично налаштованих, різнобічно розвинених особистостей кваліфікованих робітників, зокрема для сфери послуг. Тому в сучасному закладі професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг мають бути створені такі умови, які забезпечать цілеспрямоване опанування цими педагогічними працівниками сучасними інноваційними педагогічними і виробничими технологіями, їх творчу професійну самореалізацію. Мета: визначити та обґрунтувати педагогічні умови розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг. Методи: теоретичні: аналіз, синтез – для вивчення наукових досліджень, навчально-методичної літератури, сучасних освітніх практик для визначення педагогічних умов розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання ЗП(ПТ)О сфери послуг; узагальнення, порівняння, зіставлення, – для порівняння підходів дослідників до розв’язання проблеми; емпіричні: спостереження за професійно-педагогічною діяльністю майстрів виробничого навчання, анкетування, онлайн-опитування педагогічних працівників, бесіди з педагогічними працівниками закладів професійної освіти сфери послуг, експертне оцінювання – для визначення основних педагогічних умов розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання. Результати: визначено та обґрунтовано основні педагогічні умови цілеспрямованого розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг, зокрема: цілеспрямоване формування позитивної мотивації майстрів виробничого навчання до опанування інноваційними виробничими і педагогічними технологіями; домінування дієвої самоосвітньої діяльності в особистісно-професійному розвитку майстрів виробничого навчання; створення у закладі професійної (професійно-технічної) освіти сприятливого інформаційно-освітнього середовища задля професійно-педагогічного розвитку майстрів виробничого навчання; організація інноваційної методичної роботи у закладі професійної (професійно-технічної) освіти Висновки: обґрунтовано, що визначені педагогічні умови розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг діють при забезпеченні їх відповідними професійними методиками, педагогічними технологіями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Процька, Світлана Миколаївна. "Компоненти комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 251–59. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.910.

Повний текст джерела

Анотація:

Цілі дослідження: розкрити взаємозалежність компонентів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів. Завдання дослідження: окреслити сутнісні характеристики комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів у сучасному вищому навчальному закладі; виявити взаємозалежність компонентів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів; розглянути практичні аспекти використання компонентів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів. Об’єкт дослідження: процес формування професійних компетентностей майбутніх філологів засобами комп’ютерно орієнтованого середовища навчання. Предмет дослідження: використання компонентів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів. Методи дослідження: теоретичні методи: аналіз філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної та інструктивно-методичної літератури з метою визначення стану і теоретичного обґрунтування проблеми, а також узагальнення одержаної інформації, передового та особистого педагогічного досвіду в удосконаленні організації навчання. Результати дослідження: використання потенційних можливостей компонентів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів дасть їм змогу у процесі виконання професійних завдань реалізувати не тільки інформаційно-технологічні, але й психолого-педагогічні цілі, які виведуть освіту на якісно новий інноваційний рівень, забезпечить особистісний розвиток студентів. Висновки та рекомендації: подальші наукові розвідки спрямуємо на розроблення педагогічних умов здійснення моніторингу результатів застосування елементів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів в освітньому процесі ВНЗ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Мамренко М.А. "Науково-педагогічна школа як предмет історико-педагогічного дослідження". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (12 лютого 2021): 252–58. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.135.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз науково-педагогічної школи як предмета історико-педагогічного дослідження. Розглянуто основні підходи до визначення понять «наукова школа», «науково-педагогічна школа». Висвітлено методи дослідження наукової школи (метод теоретичного аналізу і синтезу, метод класифікації), подано перелік ознак науково-педагогічних шкіл (розробка нових оригінальних напрямків науки; спільність основних науково-дослідних завдань, які вирішуються науковою школою; спільність провідного принципу і методичного прийому вирішення поставленого науково-дослідного завдання; навчання молодих поколінь учених основам майстерності наукової творчості), проаналізовано основні аспекти діяльності науково-педагогічної школи (педагогічний, виробничий, культурологічний) з метою опису її сутнісних характеристик. Виділено специфічні риси у визначенні сутності науково-педагогічної школи. Виокремлено істотні ознаки, які дозволяють ідентифікувати наукову школу як явище (апробовані механізми в наступності, формування традицій, індивідуальний педагогічний стиль діяльності представників науково-педагогічної школи), а також розкрито основні її функції, а саме: виробництво наукових знань (дослідження і навчання); поширення наукових знань (комунікація); підготовка обдарованих вихованців (відтворення). Висвітлено специфічні принципи ефективної діяльності науково-педагогічної школи, схарактеризовано критерії та показники її сформованості для дотримання єдності підходів у визначенні сутності даного поняття, до яких належать: захист дисертацій, наявність відкриттів, видання монографій, тощо. Визначено перспективи подальшого дослідження : з’ясування ґенези, розвитку і теоретико-методологічних засад науково-педагогічних шкіл у закладах вищої освіти Херсонщини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

МОТРУК, Надія. "ІНТЕГРОВАНЕ ПОЧАТКОВЕ НАВЧАННЯ В КОНТЕКСТІ ОСВІТНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У ПОЛЬЩІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, № 3 (16 січня 2021): 137–45. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.518.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено ретроспективний аналіз інтегрованого початкового навчання (1-3 класи) в контексті освітніх реформ у Республіці Польщі, започаткованих у цій сфері наприкінці минулого століття. Констатовано, що в процесі реформування початкової освіти кардинально змінено навчальні плани; впроваджено інтегроване навчання спершу в перших-третіх класах, а пізніше і в четвертому класі; введено в навчальний процес інтегровані підручники та безкоштовні урядові підручники, а також як обов’язковий у початковій школі метод проектів. Розглянуто особливості та умови проектування початкового навчання, що ґрунтуються на засадах емансипаційної, аналітично-критичної та гуманістичної педагогіки. З’ясовано, що початок навчання дітей з шестирічного віку зумовив дослідження показників готовності дитини до школи, підготовку програм для роботи з дітьми з різними дефектами розвитку, налагодження співпраці педагогів дошкільних установ і вчителів початкової школи, організацію науково-методичної підготовки педагогічних кадрів до навчання дітей цієї вікової категорії, створення відповідного освітнього середовища в школі, застосування нових методичних підходів в організації пізнавальної діяльності учнів. Обґрунтовано провідну роль учителів в організації освітнього процесу та створенні дидактичного середовища, основу якого складають інноваційні педагогічні технології, що забезпечують досягнення цілей навчання, виховання і розвитку особистості молодшого школяра. Провідними серед них є різноманітні форми навчальної активності учнів початкових класів – спостереження, експериментування, дослідження, спільне прийняття рішень, відкриття власних методів пізнання світу, тощо. Стимулюють її такі педагогічні умови: ступінь складності навчального завдання, почуття безпеки учня, час тривання стимулюючої ситуації, наявність попереднього досвіду вирішення подібних завдань та самооцінки. Проаналізовано освітні програми, які потребують суттєвого вдосконалення з урахуванням новітніх досягнень педагогічної науки і практики, тому що вони ще в незначній мірі зорієнтовані на розвиток творчих здібностей дітей, на перетворення їх у суб’єктів освітнього процесу. Такий стан сприяв появі авторських навчальних програм, які відповідають запитам школярів і вимогам сучасного суспільства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Казєв, О. В., М. М. Овчар та І. В. Кошельник. "ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (28 квітня 2021): 93–103. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-93-103.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу питань вищої військової освіти. У цій загальній проблемі виділено питання загальновійськової підготовки майбутніх фахівців прикордонного відомства. Завдання щодо захисту та охорони державного кордону в українському суспільстві покладені на прикордонне відомство. Зазначена відомча структура має тривалу історію розвитку, і має можливість здійснювати підготовку власних офіцерських кадрів в єдиному вищому військовому навчальному закладі прикордонної служби – Національній академії. Мета загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників полягає у створенні системних знань, умінь та навичок щодо вимог та потенціалу застосування бойової/спеціальної техніки; ведення бойових дій, виконання професійних завдань у мирний час та особливий період; щодо порядку дій у зоні різного виду зараження. Основними завданнями загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників є розуміння загальної характеристики сучасного бою. Пріоритетність цього завдання полягає в тому, що сучасній історичній епосі притаманна поява безлічі несистемних явищ та процесів, а це напряму вплинуло на загальні риси сучасного бою: висока напруженість; маневреність; короткочасність; максимальна швидкість; нові способи ведення бойових дій тощо. Виділено такі інноваційні технології, що варто застосовувати у загальновійськовій підготовці курсантів-прикордонників та які дають змогу виділити більше часу саме для практики: технології імітаційного моделювання; проектні технології, технології тренінгу та workshop, технологія індивідуального навчання, коучінг. Ефективність підготовки не матиме позитивної динаміки, якщо науково-педагогічні працівники будуть категоричними по відношенню до певної технології, методики, прийому або засобу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Чогут, Лілія. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ". Professional Pedagogics 2, № 23 (20 грудня 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.23.81-86.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження визначається приналежністю проблеми підготовки педагогічних кадрів для системи професійної (професійно-технічної) освіти (далі: П(ПТ)О) до пріоритетних завдань Концепції Державної цільової соціальної програми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022–2027 роки. Мета: здійснити теоретичний аналіз проблеми розвитку професійної культури та уточнити поняттєво-категоріальний апарат дослідження. Методи: вивчення й аналіз філософської, загальнонаукової, методичної, психолого-педагогічної літератури, нормативно-правової бази, навчально-плануючої документації – для виявлення стану розробленості проблеми; узагальнення одержаної інформації – з метою визначення напрямів дослідження (уточнення гіпотези, поняттєвого апарату); порівняння, зіставлення – для порівняння підходів дослідників до розв’язання проблеми формування й розвитку поняття «професійна культура»; синтез – для обґрунтування поняттєво-категоріального апарату дослідження. Результати: вивчено наукову літературу та інструктивно-методичні й нормативно-правові документи; здійснено теоретичний аналіз проблеми розвитку педагогічного феномена «професійна культура»; проаналізовано підходи дослідників до розв’язання проблеми формування і розвитку професійної культури майстра виробничого навчання; уточнено поняттєво-категоріальний апарат дослідження. Висновки: у сучасній педагогічній науці проблема підготовки високоосвіченого, професійного і мобільного фахівця є продовженням не лише вітчизняних, а й світових традицій філософської та педагогічної думки; проблема розвитку професійної культури майстрів виробничого навчання закладів П(ПТ)О у вітчизняному науковому доробку представлена не достатньо (дослідження нечисленні, фрагментарні, не відображають системного бачення проблеми); поняття «професійна культура майстра виробничого навчання» визначено як інтегральна якість особистості, що містить сукупність взаємопов’язаних компонентів (професійна педагогічна самосвідомість, педагогічні знання та професійно актуальні ключові навички, педагогічний і професійний досвід, педагогічні цінності й переконання), які сприяють досягненню успіху у професійній педагогічної діяльності, побутовому та професійному спілкуванні, саморозвитку і самовдосконаленні особистості фахівця, його невпинному рухові до педагогічного ідеалу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Лосєва, Наталія Миколаївна, Неля Михайлівна Кириленко, Валерій Вадимович Кириленко та Андрій Іванович Крижановський. "ІНФОРМАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ОСНОВА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ: ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД". Information Technologies and Learning Tools 84, № 4 (28 вересня 2021): 65–79. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.3496.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті презентується досвід розвитку інформаційної компетентності студентів та досліджується її вплив на самореалізацію особистості. Акцентується увага на важливості розвитку інформаційної компетентності майбутніх учителів у парадигмі новітніх підходів до вищої освіти та її гуманізації, оскільки інформаційна компетентність є одним з критеріїв підготовки сучасних педагогів. Проаналізовано взаємозв'язок інформаційної компетентності з особистісними характеристиками майбутніх учителів і можливостями їх подальшої самореалізації. Розглядається поняття «інформаційна компетентність» в умовах цифровізації сучасної освіти. Презентовано сучасне програмне забезпечення інформаційно-комунікаційних навчальних засобів, які застосовувались у нашому експериментальному дослідженні, що було спрямоване на формування і розвиток рівня інформаційної компетентності майбутніх фахівців. З метою розвитку у студентів потреби в самореалізації використовувались сучасні педагогічні програмні засоби. Описано педагогічний експеримент, у межах якого студенти використовували запропоновані програмні засоби, що сприяло підвищенню інформаційної компетентності та їх прагненню до самореалізації. Для вирішення цього двоєдиного завдання було розроблено спеціальний курс «Інформаційно-комунікаційні технології навчання». Вивчення вищевказаного спецкурсу передбачало виконання творчих завдань, презентацію студентами власних ідей та реалізацію їх під час проходження педагогічної практики. Під час обробки даних експерименту статистичними непараметричними методами виокремлено основні компоненти, що впливають на прагнення особистості до самореалізації. Наведені дані про зміни цих параметрів в експериментальних групах, зроблено висновок про позитивний вплив описаного підходу як на розвиток інформаційної компетентності, так і самореалізацію студентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Fedorchuk, Olha. "Педагогічні умови використання інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці майбутніх правознавців". Педагогічний дискурс, № 30 (14 червня 2021): 76–82. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2021.30.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Зосереджено увагу, що під педагогічними умовами розуміємо сукупність взаємозалежних характеристик і факторів, необхідних для створення цілеспрямованого навчально-виховного процесу з використанням сучасних інформаційних технологій, що забезпечують формування фахово-інформатичної компетентності майбутнього юриста як складової частини професійної компетентності. Відмічено, що найважливішою, на наш погляд, педагогічною умовою формування інформатичної компетентності майбутніх фахівців є навчальне інформаційно-освітнє середовище, яке сприяє орієнтації майбутніх правознавців на самостійну, пошукову, науково-дослідну діяльність, використання ресурсів мережі Інтернет, різних електронних та друкованих джерел для пошуку та аналізу необхідної юридичної інформації, обґрунтуванню вибору засобів для вирішення поставленого завдання, професійну діяльність через включення у навчальний процес фахово-орієнтованих юридичних завдань. Проведені дослідження показали, що використання засобів ІКТ як засобів освіти та професійної діяльності може бути ефективним лише при сформованій постійній потребі майбутніх юристів у використанні засобів ІКТ для власних та фахових потреб.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

ДЕМЧЕНКО, Олена, та Михайло ВАЦЬО. "РОЗВИТОК КРЕАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО ВЕКТОРА РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 4 (26 листопада 2021): 64–73. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено актуальній темі формування креативної компетентності, розвитку творчого потен- ціалу майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки в умовах євроінтеграції. Сучас- ні виклики, соціальне замовлення суспільства з виховання нового покоління «Z та Альфа» зумовлюють перео- смислення змісту і методів підготовки майбутніх учителів у вищій школі. Такі учні потребують креативного та інноваційного педагога, який може створити для них індивідуальну траєкторію особистісного зростання. Проаналізовано сутність поняття «креативна компетентність», яка є інтегративним утворенням, здатніс- тю реалізовувати професійні завдання на творчому рівні. У контексті формування креативної компетентності важливу роль відіграє розвиток творчих здібностей студентів, їх дивергентного мислення, педагогічної інтуї- ції, здатності нестандартно і швидко вирішувати педагогічні ситуації, схильності до педагогічної імпровіза- ції. Креативна компетентність майбутніх учителів початкових класів набувається на всіх етапах освітнього процесу у вищій школі. Представлено методичні особливості та досвід формування такої компетентності під час вивчення обов’язкових і вибіркових дисциплін, упровадження інноваційних форм і методів навчання, вико- ристання різних видів творчих завдань. Розвиток креативної компетентності студентів забезпечується під час організації творчо орієнтованої самостійної роботи здобувачів вищої освіти. Презентовано потенціал і можливості використання проєкту програми Еразмус+ Жан Моне Модуль (620252-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMOMODULE620252- EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO) у формуванні компонентів креативної компетентні студентів. Під час викладання у межах проєкту курсу «Підготовка майбутніх педагогів до впровадження європейського досвіду формування soft skills дітей дошкільного та молодшого шкільного засобами театральної діяльності» здобувачі вищої освіти виконують творчі завдання, спрямовані на підготовку до організації театральної діяльності дітей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Кабиш, Марина. "СУТЬ І СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ДИСЦИПЛІН ЗАКЛАДУ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ". Professional Pedagogics 2, № 23 (20 грудня 2021): 108–18. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.23.108-118.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження визначається запитом суспільства на випереджальну педагогіку, що забезпечує становлення й розвиток майбутнього педагога як творчої особистості, компетентної, відповідальної, здатної здійснювати професійну діяльність на рівні світових стандартів, готової до постійного професійного зростання, соціальної та професійної мобільності. Мета: дослідження суті і структури педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти. Методи: вивчення наукових джерел – для з’ясування ступеня розробленості проблеми; узагальнення й систематизації – для формулювання власних поглядів на визначення сутності поняття «педагогічна майстерність викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти»; структурно-компонентний аналіз – для виокремлення компонентів педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти. Результати: визначено сутність і структуру педагогічного феномена «педагогічна майстерність викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти». Висновки: педагогічну майстерність викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти обґрунтовано як інтегративну комплексну властивість особистості, що ґрунтується на досконалій професійно-педагогічній компетентності, забезпечує високий рівень самоорганізації педагогічної діяльності за рахунок синтезу знань, досвіду, цінностей і якостей педагога та виявляється у творчому розв’язанні професійно спрямованих завдань опанування учнями системою знань з дисциплін загальноосвітньої підготовки задля розвитку ключових компетентностей майбутніх кваліфікованих робітників; виокремлено п’ять взаємозалежних та взаємообумовлених компонентів педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, особистісно-рефлексивний, креативно-творчий); визначено перспективність подальшого обґрунтування педагогічних факторів та умов ефективного формування педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Павлик, Олена Анатоліївна. "Дидактичні умови формування творчої особистості в контексті компетентнісної освіти". Освітній вимір 47 (23 липня 2019): 179–85. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2452.

Повний текст джерела

Анотація:

Павлик О. А. Дидактичні умови формування творчої особистості в контексті компетентнісної освіти. У статті розглядаються особливості процесу становлення творчої особистості, розкриваються педагогічні умови ефективності досліджуваного процесу. Висвітлено специфіку розвитку творчої особистості з огляду на завдання компетентнісного підходу в освіті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Бобкова, І. А., В. В. Бур’янова, К. А. Умінська та В. О. Хранівська. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-ФАРМАЦЕВТІВ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 129–34. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-17.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто педагогічні умови використання інтерактивних технологій навчання під час підготовки фахівців фармацевтичної галузі охорони здоров’я України. За результатами аналізу наукових праць визначено сутність поняття «педагогічні умови» та їхні властивості. Узагальнено психолого-педагогічні дослідження особливостей інноваційних процесів у підготовці майбутнього фармацевта на етапі реформування і модернізації вітчизняної вищої освіти. Обґрунтовано пріоритетність якісної підготовки висококваліфікованих кадрів; упровадження нових освітніх технологій; забезпечення інтеграції фармацевтичної науки та практики. З’ясовано, що нині актуальними є питання, спрямовані на осучаснення системи освіти майбутніх фармацевтичних фахівців, без чого неможливо готувати висококваліфікованих професіоналів своєї справи, які б високо цінувалися на ринку праці, могли продуктивно працювати в сучасних соціально-економічних умовах України. Аргументовано переваги використання інтерактивних технологій у навчальному процесі. Уточнено, що важливим завданням діяльності фармацевтичного коледжу є підготовка освіченого, творчого фахівця, зорієнтованого на професійний саморозвиток, а також формування системи цінностей, у якій цінність людського здоров’я та його збереження займає перше місце. Визначено, що педагогічні інновації пов'язані сьогодні зі впровадженням у навчально-виховний, навчально-виробничий та методичний процеси інноваційних, інформаційних та інтерактивних технологій навчання, які спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів, формують і розвивають позитивний інтерес до навчальної дисципліни, перетворюють студентів на активних учасників навчального процесу. Ці завдання викладач може вирішити, розвиваючи та формуючи інтерес у студентів до самостійного набуття знань. Доведено, що нововведення (інновації) не виникають самі по собі, а є результатом наукових пошуків, аналізу, узагальнення педагогічного досвіду. Авторами визначено, що інтерактивні технології навчання досить швидко були визнані викладачами фармацевтичного коледжу як дієвий засіб упровадження нових освітніх технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Дияк, Вадим. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ ТА СЛУХАЧІВ У ПРОЦЕСІ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ІМЕНІ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 161–70. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.264.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено спробу виокремлення педагогічних умов соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти в Національній академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ). Підсумовано, що результативність соціально-економічної підготовки майбутніх прикордонників є недостатньою для ефективного вирішення професійних завдань на сучасному етапі розвитку суспільства. Установлено, що важливим чинником вирішення окресленого завдання є підготовка висококваліфікованих фахівців Державної прикордонної служби України нового типу, готових до комплексного вирішення складних і різнопланових соціально-економічних та професійних проблем. Для визначення ефективних педагогічних умов соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ здійснено науковий дискурс у напрямі аналізу і конкретизації змісту поняття “умови”. Відображено результати теоретичного аналізу дисертаційних досліджень, що стосуються проблеми виокремлення педагогічних умов підготовки курсантів та слухачів у НАДПСУ.Детальний аналіз наукової літератури дає змогу припустити, що ефективний вплив на процес соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ матимуть такі педагогічні умови: орієнтація освітнього процесу НАДПСУ на активне програмно-мотивоване оволодіння курсантами та слухачами системою соціально-економічних компетенцій; створення інтегрованого освітнього простору, заснованого на мережевій взаємодії НАДПСУ та Державної прикордонної служби України; використання технологій модульного і проектного навчання для збагачення досвіду прийняття курсантами та слухачами оптимальних рішень у змодельованих соціально-економічних ситуаціях професійного контексту; організація педагогічного супроводу безперервної самоосвітньої діяльності курсантів та слухачів у напрямі опанування соціально-економічною компетентністю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Кузенко, Олександра. "НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (12 червня 2021): 192–205. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.699.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій як чинник реалізації освітніх завдань вищої педагогічної освіти.Акцентується, що в результаті модернізації навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів на зміну традиційному педагогу має прийти освітянин нової генерації, важливою професійною якістю якого є здатність застосовувати в освітній діяльності інноваційні педагогічні технології. Відповідно сучасний учитель має бути звільнений від стереотипів, тобто вміє забезпечити освітнє середовище для ефективного навчання та розкриття таланту дитини. Інноваційна педагогічна діяльність спрямовується на застосування презентаційних навичок освітянина, забезпечення його ефективності як комунікатора та фасилітатора, здатності використовувати і поєднувати різні методи та техніки викладання матеріалу, упроваджувати ІКТ у навчальний процес. Формування фахової готовності сучасного педагога, здатного впроваджувати ідеї особистісно-орієнтованої освіти, оригінально вирішувати актуальні освітні та соціокультурні проблеми, вимагає особливої організації його навчальної діяльності. Власне, готовність до інноваційної діяльності обумовлюється організацією оптимального інноваційного середовища та спрямованістю педагогічної діяльності на інноваційність в умовах освітнього процесу ЗВО.Важливим напрямом підготовки вчителя початкової школи до використання інноваційних педагогічних технологій у статті визначається формування інноваційного педагогічного мислення майбутніх вчителів початкових класів, що в закладах вищої освіти відбувається під час вивчення навчальних дисциплін психологічного циклу. Опанування майбутніми освітянами знаннями, вміння і навичками з педагогічних дисциплін, у свою чергу, забезпечує знання змісту програм та підручників; ознайомлення з інноваційними підходами; знання сутності, можливостей і доцільності застосування інноваційних педагогічних технологій у навчальному процесі початкової школи.Аргументується, що навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій є важливим структурним елементом їх професійно-педагогічної підготовки в закладах вищої освіти. Реформування сучасної вищої педагогічної освіти з врахуванням європейських стандартів передбачає, насамперед, підготовку фахівця з інноваційним педагогічним мисленням, здатного виконувати професійні обов’язки в оновленому освітньому середовищі початкової школи. Зміст, форми і методи підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій спрямовані на формування в студентів здатності долати інноваційні бар’єри, визначати педагогічні цілі й успішно їх досягати, впроваджуючи інноваційні технології навчання, працювати над особистісним й професійним зростанням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

БІЛИК, Валентина. "ПОТРЕБА В ПІДВИЩЕННІ КВАЛІФІКАЦІЇ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВУ ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, № 1 (2020): 256–65. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-256-265.

Повний текст джерела

Анотація:

Наголошено, що потреба дослідити доцільність підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, що здійснюють природничо-наукову підготовку майбутніх психологів у закладах вищої освіти, викликана інтеграцією України до європейського освітнього простору, яка, з одного боку, передбачає перехід вітчизняної освіти до нової моделі, орієнтованої на індивідуалізацію освітнього процесу, активізацію інноваційних перетворень, осучаснення технологічного забезпечення освітньої діяльності, зростання інтеграційних процесів та міждисциплінарну консолідацію, а з іншого – висуває нові вимоги до компетентності викладача закладів вищої освіти. Зазначено, що науково-педагогічний працівник закладу вищої освіти повинен уміти організувати освітній процес на засадах інноваційності та евристичності, володіти ультрановаційними методами і прийомами викладу навчального матеріалу, сучасними освітніми технологіями, методами формування навичок самостійної роботи студентів. Сформульовано мету статті, яка полягає в з’ясуванні потреби професійного вдосконалення викладачів, які здійснюють природничо-наукову підготовку майбутніх психологів у закладах вищої освіти, та окреслено завдання дослідження, зокрема: з’ясувати думку студентів-психологів щодо доцільності здійснення природничо-наукової підготовки в закладах вищої освіти та чинників, які негативно впливають на її ефективність; окреслити власне бачення шляхів осучаснення природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти; дослідити стан спроможності викладачів природничо-наукових дисциплін використовувати ультрановаційні педагогічні технології в процесі природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти. Наголошено, що результати проведеного дослідження, а саме, з’ясування думки студентів щодо доцільності здійснення природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти (більше 66% позитивних відповідей), чинників, які негативно впливають на ефективність такої підготовки (лідером серед яких, на думку студентів, є застарілі методики навчання (61,58%)), власне бачення шляхів осучаснення природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти (здійснювати її на засадах інноваційності та евристичності) та недостатньо сформовану здатність у викладачів використовувати ультрановаційні педагогічні технології (середній показник недостатньо сформованої здатності складає 60,35%), вказують на актуальність потреби підвищувати кваліфікацію викладачів природничо-наукових дисциплін. Вказано, що представлене дослідження передбачає з’ясування можливостей вітчизняних та міжнародних програм щодо підвищення кваліфікації викладачів, які здійснюють природничо-наукову підготовку майбутніх психологів. Ключові слова: підвищення кваліфікації, викладачі природничо-наукових дисциплін, сучасні педагогічні технології, майбутні психологи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Алєксєєв, О. О. "ЗАГАЛЬНИЙ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРИНЦИПІВ ФОРМУВАННЯ ВАЛЕОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 47–53. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-06.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано актуальність необхідності формування валеологінчого світогляду майбутніх учителів фізичної культури. Проаналізовано зміст наукової категорії «світогляд». Конкретизовано, що філософи під світоглядом розуміють узагальнену систему поглядів людини на світ, на місце окремих явищ і самої себе в ньому, розуміння та емоційну оцінку людиною сенсу її діяльності й долі людства; психологи – психічне утворення, яке підводить особистість до розуміння свого місця у світі, визначеності та впевненості в житті, завдяки чому людина зміцнює свої мотиви; педагоги – усвідомлення людиною довкілля, свого місця в ньому, свого ставлення до цього світу й до самої себе, своїх намірів стосовно світу; знання людини про світ, оцінку його й самої себе. На основі історико-ретроспективного аналізу проблеми конкретизації педагогічних принципів формування того чи іншого досліджуваного феномену встановлено, що: в історії педагогіки є низка класифікацій педагогічних принципів, які запропоновані різними вченими; наявні класифікації істотно відрізняються між собою, що пояснюється відмінністю історичних умов, за яких розвивалася вища школа, методологічних основ, на яких будувалися принципи навчання. Орієнтуючими векторами виокремлення конкретних педагогічних принципів у різні історичні періоди розвитку педагогічної науки були мета і завдання, закономірності освітнього процесу підготовки майбутніх фахівців. Установлено, що система валеологізації професійної освіти базується на основних педагогічних принципах, які перебувають в ієрархічній взаємозалежності і водночас можуть слугувати базовими для виведення все нових похідних засад. У межах вибраної проблематики проаналізовано різні класифікації педагогічних принципів, на які опиралися науковці, котрі присвятили свої наукові доробки питанню валеологічного виховання та навчання студентів. Виокремлено та теоретично обґрунтовано педагогічні принципи формування валеологічного світогляду студентів, до яких віднесено: принцип природовідповідності, пізнання, єдності фізичного і розумового розвитку, демократизації, гуманізації, культуровідповідності, народності тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Панченко, Любов Феліксівна. "Дослідження курсів з аналізу даних проекту Coursera". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 111–24. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.701.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження: виявлення особливостей методики викладання дисциплін на масових он-лайн курсах. Об’єкт дослідження: процес навчання на масових відкритих дистанційних курсах. Предмет дослідження: загальне і особливе в методиці викладання курсів з аналізу даних проекту Coursera. Завдання дослідження: взяти участь в якості студента в декількох он-лайн масових курсах в категорії «Статистика та аналіз даних», проаналізувати види програмного забезпечення, яке там використовується, педагогічні прийоми та методичні матеріали. Методи дослідження: включене спостереження, контент-аналіз, аналіз продуктів діяльності. Результати дослідження: загальним в методиці викладання курсів є силабус курсу, використання коротких відео-фрагментів лекцій, з убудованими тестами та титрами, подання текстів лекцій в форматах ppt та pdf, автоматизовані тести з кожної теми, форум для спілкування та надання допомоги. Особливим є структура та наповнення відео лекцій, статистичне програмне забезпечення, завдання на програмування, множини даних для опрацювання, використання peer-оцінювання, фінальні проекти, блоги викладача та студентів. Висновки та рекомендації: участь викладачів в якості студентів у курсах провідних професорів від провідних університетів дозволяє ознайомитися з різними стилями викладання, розширити свої знання і науковий кругозір, засвоїти нові види програмного забезпечення, оновити та розширити зміст курсів, які викладаються, розвивати професійні зв’язки, інтегруватися в світову педагогічну спільноту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

ГОРБАТЮК, Роман, та Тетяна ПОЛІЩУК. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 125–41. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.609.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкрито зміст організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, який відображає структуру, цілі діяльності, що віддзеркалюють систему цінностей колективу і стиль керівництва ним: норми, правила, традиції. Їх взаємодія утворює структуру організаційної культури педагогічного колективу. Запропоновано новий підхід щодо побудови та теоретичного обґрунтування структурно-функціональної моделі розвитку організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, яка виконує ілюстративну, трансляційну, пояснювальну, дослідницьку, прогностичну функції і дає змогу виявляти можливі технології підвищення рівня організаційної культури педагогічних колективів. Спроектована структурно-функціональна модель складається із взаємопов’язаних блоків: цільовий (мета, цілі і завдання розвитку організаційної культури), теоретико-методологічний (концепція розвитку організаційної культури педагогічного колективу, педагогічні умови; традиції, ідеали, ритуали), технологічний (інноваційна методика розвитку організаційної культури), діагностичний (критерії, параметри та рівні розвитку організаційної культури), результативний (позитивна динаміка розвитку організаційної культури). Окремим складником структурно-функціональної моделі виділено педагогічні умови розвитку організаційної культури педагогічного колективу професійного навчального закладу аграрного профілю (мотивація до розвитку організаційної культури, що сприятиме особистісному культурному, професійному зростанню суб’єктів освітньої діяльності; вдосконалення (розвиток) загальнокультурної компетентності педагогів; готовність колективу до інноваційних змін у системі цінностей; інформаційно-методичне забезпечення розвитку організаційної культури; збереження існуючих традицій та ефективне використання ідеалів, ритуалів).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Огієнко, Олена. "АНДРАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 8(102) (27 жовтня 2020): 240–51. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/240-251.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено особливості професійної підготовки фахівців публічного управління та адміністрування; з’ясовано її мету та завдання; розкрито сутність понять «державне управління», «публічне управління», «публічне адміністрування»; розкрито педагогічні можливості застосування андрагогічного підходу та андрагогічної моделі навчання у професійній підготовці фахівців публічного управління та адміністрування в закладах вищої освіти; доведено важливість формування в майбутніх управлінців андрагогічної компетентності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Кошук, Олександр. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ З МЕХАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 14 (21 вересня 2018): 51–60. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.51-60.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена висвітлитленню основних положень концепції цілеспрямованого формування професійної компетентності майбутніх інженерів з механізації сільського господарства в аграрному вищому навчальному закладі. Розкриваються головні ідеї, мета, завдання, гіпотеза, методологічні підходи, прнципи, фактори, педагогічні умови системного формування феномену. Охарактеризовано провідні ідеї концепції: визнання унікальності й цінності особистості студента, який має бути суб‘єктом освітнього процесу; ідеї формування культурної особистості з урахуванням її потреб та інтересів, узгоджене з потребами суспільства; концепт пріоритетних цілей у підготовці висококваліфікованого фахівця, спроможного у своїй соціально-професійній діяльності до самоактуалізації, самореалізації, самоуправління й саморозвитку. В основу запропонованої концепції формування професійної компетентності майбутніх інженерів з механізації сільського господарства покладено ідею психологів розглядати це особистісне утворення як інтегративну властивість особистості, що виявляється в інженерно-технічній діяльності, поведінці та вчинках людини і зумовлює готовність і здатність фахівця кваліфіковано виконувати функції інженера аграрного виробництва за рахунок збалансованого поєднання комплексу знань, умінь, потреб та мотивів самовдосконалення, моральноетичних цінностей та необхідних особистісно-професійних якостей. Визначено провідні напрями формування професійної компетентності майбутніх інженерів з механізації сільського господарства: технологізація професійної підготовки майбутніх інженерів; інформатизація освітнього процесу аграрного вищого навчального закладу, створення інформаційноосвітнього середовища; науково-дослідна робота студентів; педагогічна інтеграція; стандартизація аграрноінженерної освіти; практико-орієнтована підготовка студентів. Наведено концептуальну модель педагогічної системи, що унаочнює напрями розв‘язання проблеми, слугує засобом визначення стратегії подальшого наукового пошуку та інструментом більш детального вивчення феномену.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Кабанська, Г. А., О. С. Кабанська та О. В. Мельникова. "ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ – ПРОСТІР ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ". Теорія та методика навчання та виховання, № 51 (2021): 88–96. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.51.09.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автори розкрили важливі аспекти педагогічної практики у закладах повної загальної освіти в системі підготовки майбутнього вчителя відповідно вимог освітнього ступеня «бакалавр». З опорою на особистісний і компетентнісний підходи проаналізовано цілі, завдання, зміст програми такої педагогічної практики. Наголошено увагу на значенні педагогічної практики для систематизації і апробації набутих знань і фахових компетентностей. Зміст модулів робочої навчальної програми побудовано таким чином, що кожен здобувач може реалізувати свою персональну освітню траєкторію, набути досвіду самостійного проведення навчально-виховної роботи учнівським колективом та окремими учнями закладу загальної середньої освіти. Відкритість і прозорість контрольних заходів, діагностичний і формувальний аспект оцінювання є вагомим стимулом для студентів до професійного самовдосконалення, педагогічної творчості та науково-дослідницької роботи ще на етапі здобуття вищої освіти. Авторами статті багато уваги приділено ресурсам педагогічної практики щодо розвитку активного мислення на основі сучасних наукових досягнень. Для цього передбачено елементи колаборації із структурними підрозділами закладів освіти, співпрацю з викладачами університету і вчителями-методистами, елементи взаємного навчання, групові освітні проєкти. Акцентовано увагу, що під час підготовки і звітування про результати проходження педагогічної практики студенти демонструють рівень осмислення теоретичних знань, одержаних при вивченні спеціальних та психолого-педагогічних дисциплін, досвід практичної педагогічної діяльності в реальних умовах. Важливим мотиваційним моментом у статті визначено процедуру знайомства студентів із закладом, де проходитиме практика, вчителями-методистами, сучасним станом навчально-виховної роботи у школі, з передовим педагогічним досвідом. Викладачі університету системно забезпечують індивідуальну підтримку, менторський супровід і психолого- педагогічну, методичну допомогу студентам-практикантам у розв’язанні задач навчання та виховання учнів. Особливо цікавими для студентів є завдання, пов’язані з навчальною взаємодією з учнями, вивчення їх індивідуальних та вікових особливостей. Авторами зроблено висновок про те, що педагогічна практика сприяє формуванню у студентів творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності, дає змогу набути досвіду аналізу підсумків своєї навчально-пізнавальної і дослідницької діяльності за період навчання в університеті, мотивує до самоосвіти, формує критичне мислення, актуалізує потребу вивчення досвіду роботи вчителів з предметної галузі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Левченко, Інна. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ (ОХОРОНА ПРАЦІ) У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ". Society. Document. Communication, № 6/2 (3 липня 2019): 118–33. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-6/2-118-133.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто основні завдання, пов’язані з професійною компетентністю, які є специфічними для освітньої галузі «Охорона праці». На основі аналізу знань і вмінь, якими необхідно оволодіти майбутньому фахівцю з охорони праці для здійснення професійної діяльності та визначених завдань, виокремлено складові його професійної компетентності; сформульовано педагогічні умови процесу формування професійної компетенції майбутніх фахівців з охорони праці. Автором обґрунтовується необхідність зміни цілей освіти в умовах ринку праці, розкриваються особливості компетентнісного підходу в процесі підготовки фахівця з охорони праці, охарактеризовано ознаки виявлення базових і загальнофахових компетенцій, а також виокремлено шляхи їх формування в майбутній професійній діяльності. Проаналізовано головну мету формування професійної компетентності майбутнього викладача з охорони праці, конкретизовано основні завдання фахової підготовки. У статті розкриваються питання, пов`язані з формуванням професійної комунікативної компетенції, яка забезпечує ефективність підготовки та конкурентоспроможність молодого фахівця. Уточнено визначення понять «компетентність», «компетенції», «компетентнісний підхід». З’ясовано, що формування професійної компетентності майбутніх викладачів професійної освіти (охорона праці) слід розуміти як професійну здатність фахівця орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі з метою отримання (пошуку, відбору й аналізу) інформаційних джерел та ефективного застосування інформаційно-комунікаційних технологій у майбутній професійній діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Савчук, Борис, та Ірина Розман. "Поняття «педагогічна персоналістика» крізь призму науково-дефінітивного дискурсу". New pedagogical thought 105, № 1 (7 травня 2021): 3–7. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-3-7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено синтезований аналіз дефініції «педагогічна персоналістика», з’ясовано її сутність, зміст та доцільність використання у предметному полі педагогічної науки. Відзначено, що в процесі нагромадження масиву літератури про життєдіяльність педагогічних персоналій в історико-педагогічній науці сформувався міждисциплінарний науково-дослідницький напрям, який подекуди йменують як «педагогічна персоналістика». Крізь призму наукового дискурсу проаналізовано сутність понять «персоналія», «педагогічна персоналія», «персоналістика». Доведено, що використання терміна «педагогічна персоналістика» через формальну прив’язку до поняття «педагогічна персоналія» є алогізмом, тому невиправдано ні з наукової, ні з філологічної позицій. Обґрунтовується позиція, відповідно до якої замість поняття «педагогічна персоналістика» на позначення окремого напряму української історико-педагогічної науки, що вивчає життєдіяльність персоналій, доречно використовувати термін «педагогічна біографістика». Наведено аргументи на її користь, згідно з якими: 1) поняття «педагогічна біографістика» відповідає загальній традиції світової та української гуманітаристики, адже її основні наукові галузі (філософія, психологія, соціологія, історія тощо) позначають свої окремі наукові напрями, що вивчають діячів (персоналій), які зробили вагомий внесок у їхній розвиток, як «біографічні»; 2) термін «біографія» відповідає українській біографічній традиції; 3) українські вчені нагромадили значний масив знань для обґрунтування дефініції «педагогічна біографістика» та визначення її предмета, завдань, інших параметрів як окремої субдисципліни (галузі, наукового напряму) української педагогічної науки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Єсьман І.В. "ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА БАТЬКІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (29 жовтня 2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.243.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано особливості педагогічної освіти батьків молодших школярів в умовах Нової української школи. Виокремлено й охарактеризовано соціально-психологічні й педагогічні вимоги до батьків.Визначено два основні шляхи успішної співпраці школи та батьків для розвитку партнерства: постійне, чітке, двостороннє спілкування; різні способи залучення батьків до освітнього процесу. Презентовано основні напрями роботи з педагогічної освіти батьків молодших школярів в умовах Нової української школи: загальне ознайомлення дорослого населення з основами сімейного виховання – через засоби масової інформації (мережа Інтернет – електронна платформа «Нова українська школа»: портал «Учительська кімната» – інформаційна, методична та консультативна підтримка вчителів і директорів шкіл, організації спільнот учителів, портал «Батьківський комітет/рада» – призначений для створення спільнот батьків, підтримки їхнього спілкування; телебачення, преса); підготовка батьків до виховання дітей – у закладах освіти; підготовка молоді до сімейного життя – в закладах загальної середньої освіти; в клубах молодої сім’ї; в системі семінарів, курсів тощо; підготовка до материнства – в жіночих і дитячих консультаціях; підготовка вчителів і вихователів до роботи з батьками – у закладах вищої освіти, на курсах, семінарах тощо. Презентовано досвід роботи Міської батьківської ради Департаменту освіти Харківської міської ради. Представлено короткий силабус практикуму з педагогічної освіти батьків учнів молодшого шкільного віку «Навколо дітей разом», в якому визначено тривалість і структуру навчання (4 місяці, 2 модулі, 8 тем, 17 завдань), форми навчання (мікровикладання, самостійна робота, індивідуальні завдання, консультації) та результат навчання – засвоєння батьками знань з психології, педагогіки, фізіології дитини, педіатрії, нормативно-правових основ функціонування сім’ї, вироблення відповідних умінь і навичок з виховання дітей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Виговська, О. І. "ШАНС СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ: АВТЕНТИЧНА ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА ТА ЇЇ ДУХОВНІ АСПЕКТИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (30 грудня 2021): 58–84. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-58-84.

Повний текст джерела

Анотація:

В українській освіті, як педагогічній, так і шкільній, на жаль, відсутнє поняття «людина». Сьогоднішня педагогічна практика до того ж демонструє безліч деформацій у семантиці й інших базових понять. Тому нашим завданням для даної статті стало привернення уваги до цих фактів і демонстрація їх наслідків у шкільній справі. Зрозуміло, що від наукової розробленості самого поняття «людина», у першу чергу, його відповідності природі людини, її суті й покликанню залежить, наскільки робота педагогів задовольнятиме вимоги сучасності. Тому для педагогічної практики особливо важливим стає встановлена нами структура самого поняття «людини», у ключі авторського тлумачення якого розглядаються і всі інші поняття – індивід, індивідуальність, особистість. Концепція людини, пропонована автором, центрує увагу педагогів на головному сенсі педагогічної діяльності – вивченні дитини у спосіб споглядання та спілкування з нею. В результаті вчителі опановують головний педагогічний механізм роботи з людиною. У статті автор актуалізує увагу і на тому, якого педагога мають готувати педагогічні виші в умовах людиноцентриської педагогічної освіти, а для цього педагог і має стати метою такої освіти, а отже, й головним її досягненням! Тоді як результатом запропонованого закономірно стає набуття вчителем автентичної педагогічної освіти, а наслідком цього – спроможність здійснювати дитиноцентристську шкільну освіту. Вочевидь, професійна підготовка такого вчителя має набути, насамперед, духовного змісту, для чого йому необхідно «напитатися/наповнитися» ідеями і духом класиків педагогіки. За цієї умови відбудеться переосмислення та переорієнтація ціннісних напрямків в освіті: якісне виховання дитини/людини відбуватиметься на платформі духовності, моральності, культури. Ось так і скористаємося ШАНСОМ отримати нового українського ВЧИТЕЛЯ!

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Цимбал-Слатвінська, Світлана. "ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЛОГОПЕДІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 17, № 2 (26 січня 2020): 371–87. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.54.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито основні питання оптимізації професійної підготовки майбутніх логопедів засобами інформаційно-комунікаційних технології (ІКТ). Висвітлено вимоги до прийняття своєчасних діагностичних і корекційних рішень майбутнім логопедом відповідно до специфіки професійної діяльності. Встановлено, що сучасні фахівці в освітній галузі мають не тільки володіти знаннями ІКТ, але й бути здатним їх застосовувати у майбутній професійній діяльності. Визначено основні завдання та напрями використання таких технологій у професійній підготовці майбутніх логопедів. Доведено, що ефективність застосування ІКТ в інформаційно-освітньому середовищі у навчальному процесі досягається тоді, коли відповідні технології навчання обґрунтовано і гармонійно інтегруються в освітній процес, збагачуючи педагогічні технології, полегшуючи вирішення завдань управління, а досвід, знання, традиції, накопичені в системі освіти, поповнюють змістовий, загальнокультурний складник інформаційного простору – від науково-методичної лабораторії окремого вищого навчального закладу до глобальної мережі Інтернет.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Morozova, Daria. "Антіохійська школа та її педагогічні метафори". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 2 (20 серпня 2020): 188–201. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.2.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто основні педагогічні метафори, які побутували в Антіохійській школі патристики. Дослідження засноване, насамперед, на матеріалі гомілій свт. Іона Золотоуста De inani gloria, Adversus oppugnatores vitae monasticae, In Matthaeum, Ad populum Antiochenum, а також на окремих творах Феодорита Кирського і Северіана Габальського. Ці твори проаналізовано крізь призму теорії метафори П. Рікера, докладені Н. Райтом та Р. Хейзом до вивчення життєсвіту релігійних громад. Такий аналіз допоміг виявити у творах Золотоуста та інших антіохійців співіснування двох основних педагогічних метафор різного походження. Метафора чистого аркушу, що походить з трактату Аристотеля De anima, розглядає процес освіти в категоріях активного формування педагогом ментальності вихованця. У Золотоуста ця метафора набуває вигляду складного палімпсесту, де первинний текст постійно записується новими шарами, редагується і відновлюється знову. До цього процесу взаємного навчання і редагування свт. Іоан закликає усіх своїх слухачів. Натомість метафора фортеці, укорінена в Павловій антропології і в Платоновій теорії анамнезису, імплікуючи значно більшу самодостатність особистості, застерігає від надмірного педагогічного конструктивізму. Ця парадигма представляє людський ум (νους) як храм або місто, збудоване за Божим задумом, що розвивається за законами, закладеними Творцем. Завдання педагога в такому сценарії – радше оберігати тонкий і складний внутрішній світ дитини від примітивної логіки оточення, щоб не перешкоджати її природному розвитку за Божим задумом. У Золотоуста, Феодорита та інших антіохійців співіснують обидві метафори, але метафора чистого аркушу – переосмисленого як палімпсест – докладається радше до просвіти дорослих християн, тоді як метафора фортеці застосовується стосовно виховання дітей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Філіпчук, Наталія. "ПРОБЛЕМА МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ У НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 17, № 1 (31 грудня 2020): 152–60. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(17).2020.152-160.

Повний текст джерела

Анотація:

В оглядовій статті актуалізовано проблему впровадження музейної культури в зміст сучасної освіти, адже музей розглядається як важливий соціальний інститут, носій духовних цінностей та ідей, необхідних для виховання людини. Зазначено, що музейна педагогіка стає суспільно важливою дисципліною як інтегрований, міждисциплінарний дискурс у багатофункціональній системі націєдержавотворчого процесу, зокрема національно-патріотичного виховання молоді. Громадянськість, патріотизм, національна ідентичність, українськість, європейськість – якісні характеристики, цінності, які слід виховувати й утверджувати в свідомості, переконаннях, поведінкових нормах суспільства. Проаналізовано європейську і вітчизняну практики педагогічно-просвітницької діяльності музейних інституцій на засадах культуроцентризму, діалогічної стратегії функціонування, якісної трансформації музейної політики, методології, комунікативної функції музейної педагогіки тощо. Наголошено, що у сучасній Україні музеї є значним, креативним і творчим доповненням до навчально-виховного і дослідницького потенціалу освіти. Важливим є використання педагогічною практикою виховного (державотворчого, націєтворчого, професійного, громадянського, естетичного, морального) потенціалу більшості музеїв. Автор доводить, що музейні матеріали відтворюють історичні події, життя і творчість видатних українців, представлених багатьма генераціями національних діячів у сферах науки, мистецтва, політики і державного будівництва, літератури, що дозволяє пізнати не лише своєрідність конкретної суспільної доби, але й формується відповідне емоційно-ціннісне ставлення до людини, народу, країни, культури, духовних сенсів. Окреслено завдання, які потребують негайного вирішення в контексті реформування освіти, зокрема у розбудові нової української школи (створити політико-правові, організаційно-педагогічні умови для доступу до культури). Ключові слова: музейна педагогіка; музейна культура; духовні цінності; культуровідповідність; освіта; виховання; національна ідентичність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Кислова, Марія Алімівна, та Катерина Андріївна Кислова. "Методика застосування математичних моделей у навчанні майбутніх поліграфістів". New computer technology 16 (14 травня 2018): 74–78. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.819.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: обґрунтувати застосування математичного моделювання у навчанні майбутніх поліграфістів. Завдання: проаналізувати підходи до визначення поняття «математичне моделювання», розробити математичну модель до вивчення теми «Похідна». Предмет дослідження: методика формування знань студентів-поліграфістів при вивченні теми «Похідна». Використані методи дослідження: теоретичні – аналіз, узагальнення, систематизація наукових та науково-методичних джерел з проблеми дослідження; дослідження та аналіз сучасних ІКТ навчання вищої математики для виділення теоретичних засад дослідження, ресурсів Інтернет, програмного забезпечення; емпіричні – діагностичні (цілеспрямовані педагогічні спостереження, бесіди з викладачами та студентами, анкетування, тестування; аналіз досвіду роботи викладачів за основними положеннями дослідження) для констатації стану проблеми дослідження; експериментальні (педагогічний експеримент) з метою апробації розробленої методики; статистичні – для кількісного та якісного аналізу результатів навчання за розробленою методикою. Результати дослідження: проаналізовано різні підходи до визначення поняття «математичне моделювання», розроблено математичну модель «Похідна». Основні висновки та рекомендації: аналіз запропонованого прийому в навчанні студентів-поліграфістів показав можливість взаємодії математичних та професійно спрямованих дисциплін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Ходацька, Ольга. "ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНЯ ЯК ІНТЕРАКТИВНА ФОРМА РОЗВИТКУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ВЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В УМОВАХ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ". Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, № 14 (28 грудня 2019): 171–88. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2019-14-12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито завдання і алгоритм діяльності педагогічної майстерні як інтерактивної форми розвитку професіоналізму вчителів української мови та літератури на основі досвіду гімназії-інтернату № 13 м. Києва. З’ясовано, що педагогічна майстерня – це інтерактивна форма розвитку професіоналізму вчителя, яка спрямована на створення умов для набуття кожним учасником нового знання і нового досвіду за допомогою самостійної чи колективної творчості. Специфікою діяльності педагогічної майстерні для вчителів української мови і літератури є забезпечення обміну досвідом на основі міждисциплінарності філологів, ознайомлення з інноваціями у сфері філологічної освіти, пошук ефективних форм і методів ретрансляції фольклорного, мовознавчого, літературного досвіду в умовах неформальної організації навчання. Схарактеризовано досвід роботи педагогічної майстерні для вчителів української мови та літератури «Профі» у гімназії-інтернаті № 13 м. Києва. Завданнями педагогічної майстерні є створення творчого середовища, яке дозволяє педагогам підвищити рівень методичної, педагогічної майстерності, комунікативної компетентності, інноваційної культури; розвиток професійних умінь і навичок, які відповідають сучасним вимогам педагогічної науки і практики, підготовка молодих фахівців до засвоєння прийомів і методів педагогічного дослідження і методів перспективного педагогічного досвіду; сприяння навчанню вчителів у моделюванні власного освітньої траєкторії професійного розвитку; зосередження уваги на педагогіці партнерства за Концепцією Нової української школи, згідно з якою учитель та учень – повноправні співавтори сучасного уроку; зміна організації традиційного уроку, включення спеціально організованої діяльності учнів в освітній процес на основі використання компетентнісно орієнтованих завдань; творча взаємодія вчителя-практика, викладача закладу вищої освіти та науковця.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Yarosh, Liubov. "PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE BUILDING PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE ELECTRICAL TECHNICIANS IN AGRICULTURAL COLLEGES." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 47, no. 3 (December 29, 2021): 190–200. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2021-3-47-190-200.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено комплекс педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх техніків-електриків у коледжах аграрного профілю. Для досягнення поставленої мети й вирішення завдань дослідження було використано методи дослідження: теоретичні – аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми; аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення – для вивчення та обґрунтування педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх техніків-електриків у коледжах аграрного профілю. У результаті проведеного дослідження було сформульовано й обґрунтовано педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх техніків-електриків у коледжах аграрного профілю: відбір та структурування змісту робочих навчальних програм дисциплін відповідно результатам навчання, задекларованим в освітніх стандартах; цілеспрямований розвиток критичного мислення студентів, здатностей майбутніх техніків- електриків до креативного розв’язання проблем щодо розрахунку, проєктування та експлуатації електротехнічного устаткування; запровадження системи форм організування навчання, у якій педагогічно доцільно поєднаються інформаційно-репродуктивні і проблемно-пошукові моделі педагогічної взаємодії; домінування технологій контекстового навчання, імітаційного моделювання у професійній підготовці техніків- електриків; об’єктивне оцінювання якості підготовки техніків-електриків на всіх етапах опанування освітньо- професійної програми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

АРТЮШИНА, Марина, Тетяна НОВІКОВА та Ольга ТУЗ. "ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ СТУПЕНЕВОЇ ОСВІТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 5–21. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.617.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему забезпечення якості професійної підготовки та розвитку психолого-педагогічних компетентностей фахівців економічних спеціальностей в процесі ступеневої освіти. Наведено результати аналізу стану та завдань формування психолого-педагогічних компетентностей майбутніх фахівців економічних спеціальностей у процесі ступеневої освіти. Обґрунтовано важливість формування психолого-педагогічних компетентностей сучасних фахівців. Розглянуто зміст та структуру психолого-педагогічної компетентності. Уточнене поняття психолого-педагогічної компетентності як ключової компетентності, яка розглядається як сукупність особистісних характеристик індивіда, володіння психолого-педагогічними знаннями, уміннями і навичками, здібностями і мотиваційно-ціннісними установками, які забезпечують можливість успішної взаємодії, накопичення та обміну досвідом із суб’єктами навколишнього світу та професійної діяльності. Розглянуто місце та роль психолого-педагогічних компетентностей у загальній структурі професійних компетентностей майбутніх фахівців економічних спеціальностей. Показано, що психолого-педагогічна компетентність майбутніх економістів забезпечує ефективнішу реалізацію професійних функцій, особисту успішність та готовність до подальшого професійного розвитку, а також здатність до викладацької діяльності за своїм фахом. Представлено результати кількісно-якісного аналізу представленості психолого-педагогічних компетентностей у змісті професійної підготовки студентів економічних спеціальностей на основі вивчення Стандартів вищої освіти з економічних спеціальностей першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти. Окреслено завдання з розвитку психолого-педагогічних компетентностей на різних рівнях професійної підготовки майбутніх економістів у закладах вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Педагогічні завдання"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями