Статті в журналах: "Педагогічні експерименти"

1

Dubasenyuk, Оlexandra, Alexander Voznyuk та Andriy Laichuk. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ТРЕНЕРІВ-ВИКЛАДАЧІВ ДО РОЗВИТКУ МОРАЛЬНО-ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ УЧНІВ ДЮСШ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 167–74. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.167-174.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність: необхідність підготовки майбутніх тренерів-викладачів до розвитку морально-вольових якостей учнів дитячих юнацьких спортивних шкіл зумовлюється щорічним погіршенням психічного та соматичного здоров’я підлітків, що знайшло відповідне відображення в основних нормативних освітніх документах України. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці педагогічних умов підготовки майбутніх тренерів˗викладачів до формування морально˗вольових якостей учнівської молоді. Методи: теоретичний метод аналізу психолого-педагогічної літератури щодо проблеми дослідження (з метою виявлення стану досліджуваної проблеми); аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення (для обґрунтування практико-орієнтовних засад відповідних педагогічних умов), педагогічне спостереження, тестування (тести успішності, тести здібностей, індивідуальні тести), проективні методи (конструктивні, експресивні, рольові), опитування (бесіда, інтерв’ю, анкетування), метод експертної оцінки і самооцінки (для обґрунтування педагогічних умов), методи математичної статистики (для обчислення результатів педагогічного експерименту). Результати: здійснено теоретичний аналіз проблеми професійної підготовки майбутніх тренерів-викладачів до розвитку морально-вольових якостей учнів дитячих юнацьких спортивних шкіл; розроблено методику та відповідні педагогічні умови покращення зазначеного процесу, проведено педагогічний експеримент щодо підтвердження ефективності зазначених педагогічних умов. Висновки: результати дослідження підтвердили, що готовність майбутніх тренерів˗викладачів до розвитку морально˗вольових якостей учнів спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю формується більш ефективно за умов: використання виховного потенціалу спортивно˗тренувальної діяльності та позаурочної роботи щодо морального виховання; підготовки тренерів до виховання морально˗вольових якостей старшокласників; створення сприятливого мікроклімату для налагодження міжособистісного спілкування і гуманістичних стосунків між всіма учасниками освітнього процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

ДУДКО, Я. В. "ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УМОВ УПРАВЛІННЯ ВИХОВНОЮ РОБОТОЮ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПОЧАТОК ХІХ СТ.)". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 3 (17 листопада 2021): 64–69. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано результати історико-педагогічного дослідження ґенези інформаційного забезпечення умов управління вихованням майбутніх учителів у вищій школі (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.). Актуальність зазначеної проблеми зумовлена необхідністю подолання суперечності між потребою у реформуванні процесу управління виховною роботою у закладах вищої педагогічної освіти України та відсутністю розробок щодо зміс- ту інформаційного забезпечення його умов. Вважаємо, що для вирішення вищезазначеної проблеми необхідно звернутися до позитивного управлінського досвіду минулого, а саме до здобутків вітчизняної педагогічної науки другої половини ХХ – початку ХХІ ст. та поєднати їх із інноваційними розробками сьогодення. З метою визначення пріоритетних напрямів інформаційного забезпечення умов управління виховною роботою у сучасних закладах вищої педагогічної освіти у 2014–2021 рр. було проведено педагогічний експеримент. Кон- статувальний етап експерименту проводився на базі закладів вищої педагогічної освіти Черкаської, Запорізької та Кропивницької областей. В експерименті взяли участь 610 суб’єктів управління виховною роботою. Результати дослідження ґенези інформаційного забезпечення умов управління виховною роботою у закладах вищої педагогічної освіти України другої половини ХХ та початку ХХІ ст. і констатувального етапу експеримен- ту дали можливість з’ясувати напрями інформаційного забезпечення вищезазначених умов у сучасних закладах вищої педагогічної освіти: створення єдиного інформаційного внутрішньовишівського простору; створення висо- котехнологічних лабораторій педагогічних інновацій щодо виховної роботи у закладах вищої педагогічної осві- ти; систематичний і прозорий моніторинг суб’єктів управління виховної роботи процесу виховання студентської молоді; інформаційну відкритість управлінського процесу. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці факторно-критеріальної моделі оцінювання інфор- маційного забезпечення процесу управління виховною роботою у закладах вищої педагогічної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Mosiychuk, Leonid. "ВИХОВАННЯ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІНТЕРЕСУ ДО ЗАНЯТЬ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У СИСТЕМІ “ШКОЛА-СІМ’Я”". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 34 (5 лютого 2020): 103–11. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.103-111.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – визначити комплекс психолого-педагогічних умов, що сприяють ефективному вихованню в молодших школярів інтересу до занять фізичними вправами та розробити методику їх реалізації в системі “школа-сім’я”. Методи й організація дослідження. Для реалізації поставленої мети були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення спеціальнихінформаційних джерел; педагогічне спостереження за активністю учнів на заняттях; анкетування школярів та їхніх батьків, педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Педагогічний експеримент тривав шість місяців. Результати. Аналіз передової практики шкіл та численних наукових досліджень свідчить, що процес формування в учнів потреби у фізичному вдосконаленні починається ще у ранньому шкільному віці з виховання інтересу до фізичних вправ. Поряд з цим наявні методичні розробки не включають в себе реалізацію повного комплексу психолого-педагогічних чинників, що сприяють зацікавленості дітей до занять. Зокрема виявлено, що теоретики та практики не наділяють належної уваги позакласним та позашкільним формам фізичного виховання, в реалізації яких особливу роль відіграє сімейне оточення дитини. Висновок. Педагогічний експеримент показав, що комплексна реалізація відповідних психолого-педагогічних чинників при тісній співпраці школи та сім’ї сприяє значному підвищенню інтересу школярів до різних форм фізичного виховання та суттєво підвищує їхню активність на заняттях.Ключові слова: фізичне виховання, інтерес, молодші школярі, психолого-педагогічні умови, система “школа-сім’я”.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

ЗАВИДІВСЬКА, ОЛЬГА. "РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ УПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕМЕНТАРНО-ІНТЕГРАТИВНОЇ ЗДОРОВ’ЯОРІЄНТОВАНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 268–79. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-268-279.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкрито сутність та представлено результативність упровадження авторської комплементарно-інтегративної здоров’яорієнтованої педагогічної технології навчання в систему професійної освіти майбутніх менеджерів. Йдеться про зміну парадигмальних уявлень, а саме про те, що пропонована педагогічна комплементарно-інтегративна технологія навчання передбачає формування системи нетрадиційних поглядів на розуміння процесів здоров’яорієнтованого управління, безпосереднє залучення майбутніх менеджерів у простір оздоровчих методик і технологій, де домінуватимуть загальнолюдські цінності. Змістовна сутність комплементарно-інтегративної технології формування в майбутніх менеджерів готовності до створення здоров’яорієнтованого середовища організації спрямована на всебічний розвиток людини, праці і сфери управління. У дослідженні було використано такі методи: аналіз, синтез, систематизація, порівняння інформації у філософській, спеціальній педагогічній та економічній літературі з проблеми дослідження; а також педагогічний експеримент: формувальний етап, що передбачав упровадження авторської технології здоров’яорієнтованого професійного навчання студентів-управлінців. Виокремлено компоненти для оцінювання рівнів готовності майбутніх менеджерів до створення здоров’яорієнтованого середовища організації: мотиваційно-особистісний, когнітивно-інтелектуальний, комунікативний (здатність до емпатії), соціально-ціннісний, організаційно-діяльнісний. Визначено абсолютні середні значення приросту результатів у студентів контрольних і експериментальних груп після експерименту та обчислено коефіцієнт ефективності впровадження авторської педагогічної технології. Результати самооцінки студентами власної спрямованості на певні види управлінської діяльності вказують на те, що після експерименту майже на половину збільшилася кількість прихильників здоров’яорієнтованого управління серед студентів експериментальної групи. У контрольних групах суттєвих змін не відбулося. Декларовано, що пріоритети професійної освіти студентів-управлінців ґрунтуються на розумінні того, що “здоров’я” є невід’ємною складовою економічного багатства будь-якої держави, тим фактором, від якого залежать як матеріальне, так і духовне збагачення людини в поточному та перспективних періодах. Готовність майбутніх менеджерів до створення здоров’яорієнтованого середовища організації розглядається як їхня здатність скористатися знаннями в інноваційному режимі і вирішувати управлінські завдання через прогностичний спосіб моделювання. Ключові слова: комплементарно-інтегративна педагогічна технологія, компоненти, результативність, майбутні менеджери, здоров’яорієнтоване управління.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

БОЙЧУК, Оксана. "РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ СФЕРИ ПОСЛУГ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 22–44. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.616.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано результати констатувального експерименту та здійснено аналіз результатів формувального експерименту щодо ефективності запропонованих педагогічних умов формування професійної комунікативної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг. До участі в експерименті були залучені учні, викладачі, майстри, керівництво ЗП(ПТ)О, науково-педагогічний персонал вищих навчальних закладів, роботодавці. Визначення фактичного рівня сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг у процесі констатувального експерименту передбачало проведення відібраних діагностичних методик; проведення контрольних зрізів; математичну обробку та аналіз отриманих даних. У процесі формувального етапу експерименту здійснено впровадження в навчально-виховний процес запропонованої моделі формування професійної комунікативної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг; проведено порівняльний аналіз ефективності запропонованої авторської моделі формування професійної комунікативної компетентності із традиційними навчальними моделями, що застосовуються у процесі освітньої підготовки майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг; вивчено вплив запропонованих педагогічних умов на ефективність застосування запропонованої моделі. На заключному етапі експерименту проведено тестування майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг; сформульовано й уточнено основні теоретичні та експериментальні висновки; здійснено аналіз одержаних результатів; виконано математичне оброблення результатів дослідження. У статті подано порівняльні результати педагогічного експерименту в експериментальній та контрольній групах, які дають підставу вважати, що визначені педагогічні умови є ефективними для формування професійної комунікативної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг у процесі їхньої професійної підготовки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Корєхов, Артем. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ДІЄВОСТІ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ АВТОСПРАВИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 10 (4 лютого 2020): 79–85. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.10.016.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено експериментальну перевірку організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх бакалаврів автосправи до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності. Викладені підходи до описання процесів проведення педагогічного експерименту з курсантами спеціальності «Автомобільний транспорт». Основна увага приділена дослідженню процесу формування педагогічного експерименту, його властивостей та критеріїв. Педагогічний експеримент поєднував теоретичні, емпіричні, математичні і статистичної методи обробки даних. Педагогічний експеримент з реалізації моделі формування готовності майбутніх бакалаврів автосправи до застосування ІКТ у включає три етапи: підготовчого, формувального, контрольного. Результати формувального етапу педагогічного експерименту підтвердили, що формування готовності майбутніх бакалаврів-прикордонників автосправи до застосування ІКТ є важливим фактором підвищення їх професійної підготовки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Блистів, Тарас, Костянтин Пацалюк та Владислав Благій. "Оцінка результативності програми занять на основі використання засобів активного туризму у підвищенні показників фізичного стану старшокласників". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (20 квітня 2021): 56–64. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.56-64.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. В статті подано результати дослідження результативності програми занять активним туризмом для підвищення показників фізичного стану старшокласників. Мета. Визначити вплив програми занять на основі використання засобів активного туризму на показники фізичного стану старшокласників. Методи. Теоретичні, антропометричні, психодіагностичні, педагогічні (педагогічний експеримент, педагогічне тестування), фізіологічні, методи математичної статистики. Результати. Вирішення поставлених експериментальних завдань здійснювали на базі Львівського обласного центру краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді. У педагогічному експерименті взяли участь 51 школяр, з них 27 осіб 15 років та 24 особи 16 років. Тривалість педагогічного експерименту – один навчальний рік (10 місяців). У хлопців і дівчат 15–16 років відбулись позитивні зміни функціонального стану кардіореспіраторної системи, підвищився рівень фізичної роботоздатності та соматичного здоров’я. Під впливом занять з використанням засобів активного туризму достовірно покращились ЧСС у стані спокою, ЖЄЛ, проби Штанге і Генчі, життєвий індекс, індекси Робінсона та Руф’є. У хлопців когнітивні функції покращилися на 6,9 бала, у дівчат на 8,3 бала, що відповідає рівню, вищому за середній. Інтегральний показник емоційного стану після завершення педагогічного експерименту у хлопців 16 років становить 8,9 бала, у дівчат відповідно 8,8 бала і вказує на дуже добрий стан. Аналогічні тенденції спостерігалися у школярів п’ятнадцятирічного віку. Наприкінці педагогічного експерименту у них спостерігається позитивна динаміка у результатах контрольних вправ, що характеризують такі рухові якості, як швидкість, спритність, швидкісно-силові якості та витривалість. Розроблена програма оздоровчо-рекреаційних занять на основі використання засобів активного туризму продемонструвала позитивний вплив на більшість показників фізичного стану школярів 15–16 років. Це підтверджує адекватність підібраних засобів і методів можливостям даної вікової групи і їх ефективність. Ключові слова: активний туризм, фізичний стан, старшокласники, програма, ефективність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Черненко, Сергій, Олег Олійник, Юрій Сорокін та Олег Коваль. "ХАРАКТЕРИСТИКА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 86–94. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.86-94.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити системність підготовки майбутніх тренерів- викладачів у закладі вищоїосвіти. Методи. У дослідженні взяли участь 30 студентів першого і 20 другого курсів. Вибір методів,що використані в статті, обумовлений логічною моделлю процесу дослідження, що склалася впедагогічній науці. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури проводився для вивчення основ-них концепцій управління підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності 017 – фізична культура іспорт. Вивчення педагогічної та навчально-нормативної документації вищої школи дало змогу встано-вити проблеми в розумінні студентів процесу освіти в галузі фізичної культури. Анкетування, конс-татуючий експеримент, методи математичної статистики (графічне відображення даних, аналізпараметрів розподілу) дозволили визначити стан підготовки майбутніх викладачів фізичного вихованняу вищому навчальному закладі. Результати. Встановлено, що професійно-педагогічна підготовка тре-нера-викладача спрямована на формування наступних компонентів: мотиваційно-педагогічного (відоб-ражає спрямованість, мотиви, потреби в навчанні, ціннісні орієнтації), когнітивно-педагогічного (знан-ня вікової психології, вікових морфо-функціональних особливостей людини), конструктивно-педаго-гічного (формуванням цілей діяльності, складанням планів і програм, плануванням занять із фізичноговиховання і спорту), організаційно-педагогічного (здатність і готовність організовувати навчально-тренувальний процес, управляти і моніторити його ефективність), педагогічно-технологічного (пси-холого-педагогічні вміння та навички розв’язувати завдання спортивного тренування дітей і підлітків)та педагогічно-рефлексивного (вміння вивчати, адаптувати і застосовувати кращий досвід в управлінніфізичною підготовкою). Найбільший вплив на професійно-педагогічну мотивацію студентів першого ідругого курсів чинять дисципліни, розташовані у загально-професійному та професійному блоці. Вияв-лений низький рівень зацікавленості студентів у здійсненні науково-дослідницької діяльності. Висновок.Встановлено, що для здобуття освітньої кваліфікації тренер-викладач на початкових етапах навчання(1–2 курси) для студентів найважливішими є дисципліни професійної підготовки.Ключові слова: професійно-педагогічні компетентності, навчальні дисципліни, студенти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Тропін, Юрій, Наталя Бойченко та Юлія Коваленко. "Вдосконалення методики розвитку силових якостей дзюдоїстів 15-16 років". Слобожанський науково-спортивний вісник 2, № 82 (26 квітня 2021): 17–22. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-2.003.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: вдосконалити методику розвитку силових якостей дзюдоїстів 15-16 років з використанням динамічних вправ. Матеріал і методи: аналіз науково-методичної інформації, джерел Інтернету та узагальнення провідного практичного досвіду, педагогічне тестування; хронометрування; педагогічний експеримент, методи математичної статистики. В педагогічному експерименті брали участь 20 дзюдоїстів, віком 15-16 років. Спортсмени були розділені на дві групи: контрольну та експериментальну по 10 дзюдоїстів в кожній. Педагогічний експеримент тривав три місяці (вересень – листопад 2020 р.). Результати: на основі аналізу науково-методичної інформації і узагальнення передового практичного досвіду було виявлено, що рівень розвитку силових якостей значною мірою визначає тактико-технічну підготовку дзюдоїста, стиль і характер перебігу змагального поєдинку. Контрольна група займалася за навчальною програмою для ДЮСШ, а у дзюдоїстів експериментальної групи в тренувальному процесі застосовувалися комплекси динамічних вправ. Вправи розподілялися таким чином, щоб забезпечити чергування навантаження переважно для м’язів ніг, рук, спини, живота, загального впливу. На початку експерименту контрольні показники силових якостей між контрольною та експериментальною групами не виявили достовірно значущих відмінностей (р>0,05, значення t коливається від 0,32 до 1,01). Висновки: у ході експерименту було встановлено, що використання комплексів динамічних вправ у тренувальному процесі позитивно впливають на силову підготовленість дзюдоїстів. Про це свідчать отримані результати наприкінці експерименту. Так, у дзюдоїстів експериментальної групи достовірно вище показники силової підготовленості майже у всіх тестах (р<0,05, значення t коливається від 2,10 до 2,34). В тесті «Учі-комі за 30 с» також результат краще у дзюдоїстів експериментальної групи, але він статистично недостовірний (t=1,07; p>0,05). Це пояснюється тим, що ця вправа є специфічною для дзюдо. Ключові слова: дзюдо, тренувальний процес, кваліфіковані спортсмени, силові якості, динамічні вправи

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Мельник, Аліна, Євгенія Стрельникова, Тамара Ляхова та Наталія Пащенко. "Динаміка зміни показників координаційних здібностей кваліфікованих волейболісток під впливом використання комплексу вправ та рухливих ігор". Слобожанський науково-спортивний вісник 2, № 82 (26 квітня 2021): 23–28. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-2.004.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: вивчення динаміки зміни показників координаційних здібностей кваліфікованих волейболісток під впливом використання комплексу вправ та рухливих ігор. Матеріал і методи: у роботі використовувались наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; педагогічний експеримент; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Під час дослідження проведено педагогічний експеримент, який був спрямований на підвищення рівня координаційних здібностей кваліфікованих волейболісток. Для його проведення була обрана група з 10 кваліфікованих волейболісток віком 18-21 років команди «Харків’янка» (м. Харків), які приймають участь у змаганнях команд вищої ліги України. Для розвитку координаційних здібностей були запропоновані такі засоби як комплекс спеціальних вправ та рухливі ігри, а для їх оцінки були використані відповідні тести. Результати: аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що середньо арифметичні значення показників по кожному з чотирьох обраних тестів після проведення експерименту виявилися значно вищими у порівнянні з результатами відповідних тестів отриманих до початку експерименту. Результати відповідного порівняльного аналізу з використанням критерію Стьюдента довели достовірність різниці між значеннями показників цих тестів. Висновки: запропоновані засоби для підвищення рівня координаційних здібностей волейболісток виправдали себе, як ефективні. Вони можуть застосовуватися тренерами команд в практичній роботі для підготовки гравців захисного амплуа, що сприятиме підвищенню результативності гри команди в тренувальній та змагальній діяльності. Ключові слова: тест, комплекс вправ, координаційні здібності, педагогічний експеримент, рухливі ігри, волейболіст

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

ХІМІЧ, Віта. "ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИКИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ НАРОДНОГО ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (17 серпня 2020): 232–48. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.411.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються особливості проведення педагогічного експерименту з проблеми підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Автор тлумачать готовність майбутніх учителів фізичної культури до використання народного хореографічного мистецтва як стійку особистісну характеристику майбутнього вчителя фізичної культури, що містить високий рівень мотивації, наявність знань, умінь та навичок, необхідних для ефективного використання засобів народного хореографічного мистецтва на занятті загальної середньої освіти. Розглянуто етапи експериментальної перевірки педагогічних умов та структурної моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності, яка здійснювалася шляхом проведення педагогічного експерименту. Педагогічний експеримент включав: пошуково-теоретичний, констатувальний та формувальний етап. Під час констатувального етапу педагогічного експерименту було проведено комплексне діагностування, яке містило тестування, анкетування на виявлення рівнів сформованості майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва. На основі критеріїв та показників, для оцінки початкового рівня сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності було виокремлено високий, середній та низький рівні сформованості. Виокремлено й описано педагогічний експеримент щодо підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. На заключному етапі формувального експерименту здійснено обробку даних, визначено результативність гіпотези, сформовано висновки. У статті описаний порівняльно-співставляючий аналіз результатів педагогічного експерименту, який засвідчив ефективність моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності, та представлено результати експериментальної перевірки педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів фізичної культури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Мицкан, Т. С., та В. М. Іваночко. "ІННОВАЦІЇ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО РОЗВИТКУ ФІЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ШКОЛЯРІВ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 9 (21 березня 2022): 68–80. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.9.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – розкрити сучасні методи диференційованого розвитку фізичних здібностей, виявити особливості змін фізичної підготовленості юнаків 15–17 років протягом навчального року і на цій основі розробити програму розвитку силових здібностей учнів старшої школи. Методи. У проведених дослідженнях були використані такі методи, як: теоретичний аналіз та узагальнення даних передової педагогічної практики; педагогічний експеримент; педагогічне тестування та педагогічне спостереження; методи математичної статистики. Результати. Встановлено, що зміни показників фізичної підготовленості юнаків характеризувалися статистично значущими взаємозв’язками. Так, встановлено слабку позитивну залежність покращення максимальної частоти рухів, потужності та координації в балістичних рухах у метанні на дальність від зростання абсолютної м’язової сили учнів. Також інтерпретація коефіцієнтів парної кореляції свідчить, що із покращенням рухливості попереку зростає прояв швидкісних здібностей, координації в циклічних локомоціях, але знижується координація в балістичних рухах з установкою в метанні на дальність провідною рукою. Висновки. На підставі результатів констатуючого експерименту розроблено програму силової підготовки юнаків 15 років, спрямовану на удосконалення їхньої фізичної підготовленості. Розроблена програма передбачає науково обґрунтований зміст та розподіл упродовж навчального року засобів, методів і параметрів фізичних навантажень для таких форм занять: уроків фізичної культури, рухливих пауз, ранкової гігієнічної гімнастики та самостійних занять силовими вправами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

ДОНЕЦЬ, Віталій. "ОРГАНІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, № 3 (16 січня 2021): 48–66. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.511.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу результатів педагогічного експерименту стосовно організації інноваційної діяльності вчителів початкової школи в умовах інклюзивного навчання. Метою статті є оприлюднення результатів формувального етапу педагогічного експерименту з реалізації педагогічних умов для формування готовності вчителів до професійної інноваційної діяльності в умовах інклюзивного навчання. В процесі експериментальних досліджень було проведено педагогічний експеримент з чотирьох етапів: аналітико-діагностувального, констатувального, формувального та результативно-узагальнюючого. На аналітико-діагностувальному етапі експериментального дослідження було здійснено опитування методистів, викладачів ЗВО, учителів початкової школи, за результатами якого визначено та диференційовано етапи формування готовності до інноваційної діяльності в умовах інклюзії (орієнтувальний, мотиваційний, діяльнісний), рівні її розвитку (формування готовності до інноваційної діяльності майбутніх вчителів початкових класів в умовах інклюзивного навчання в процесі навчання у ЗВО та формування готовності до інноваційної діяльності вчителів початкових класів в умовах інклюзивного навчання в процесі професійної діяльності вчителя). За результатами їхнього опитування та власного педагогічного досвіду було також визначено педагогічні умови, що мають позитивний вплив на формування готовності до інноваційної діяльності вчителів початкових класів в умовах інклюзивного навчання: формування стійкої мотивації вчителів початкової школи на досягнення високого рівня готовності до здійснення інноваційної діяльності; формування умінь подолання проблемних ситуацій, що виникають під час здійснення інноваційної діяльності в початкових класах; визнання пріоритету особистості вчителя початкової школи у виборі ним індивідуальної траєкторії організації освітнього процесу. На констатувальному етапі експерименту було виявлено недостатній рівень готовності вчителів до здійснення інноваційної діяльності в умовах інклюзії, що додатково підтвердило необхідність реалізації авторської моделі. Кількісний та якісний аналіз результатів формувального етапу педагогічного експерименту засвідчив стійку тенденцію до зростання рівня готовності учителів початкової школи до провадження інноваційної діяльності в умовах інклюзивного навчання, що підтверджує ефективність запропонованих педагогічних умов і авторської моделі її формування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Самійлик, Світлана. "Проблема валідності результатів вільного асоціативного експерименту". East European Journal of Psycholinguistics 4, № 1 (27 червня 2017): 165–74. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2017.4.1.sam.

Повний текст джерела

Анотація:

У 2011 році та у 2016 році було проведено два окремі вільні асоціативні експерименти на слова-стимули педагогічної сфери. Отримані через п’ять років дані на аналогічні стимули аналізуються, класифікуються та зіставляються з попередніми даними. Зіставлення стало можливим, бо соціальна група досліджуваних була тою самою, а саме, це були студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка. У дослідженні перевірялася гіпотеза, що результати вільного асоціативного експерименту залишаються валідними (тобто вірогідними, актуальними, такими, що при перевірці дають ті само результати) вродовж п’яти років. Проаналізувавши всі реакції експериментів обох років на стимули дисципліна, завдання, знання, клас, освіта, особистість виявилося, що декотрі з реакцій були частотними, а інші – одиничними. В асоціативних полях експериментів 2011 та 2016 років найчастотніші реакції на аналогічні стимули здебільшого збігаються. Наприклад, і в експерименті 2011 року, і в експерименті 2016 року найчастотнішими є такі корелятивні пари S – r (стимул – реакція): ДИСЦИПЛІНА – порядок; поведінка; ЗАВДАННЯ – домашнє; ЗНАННЯ – розум; вміння; уміння; КЛАС – учні; школа; діти; ОСВІТА – вища; ОСОБИСТІСТЬ – я; людина. Проте щодалі асоціації віддалені за частотністю від ядерних, то різноманітніші вони бувають, а також вони виявили неоднакову частотність в асоціативному полі того ж стимулу експериментів обоx років. Деякі асоціації, що тяжіли до ядерних в експерименті 2011 року, не виявилися такими в експерименті 2016 року, і навпаки. Найбільші розбіжності, однак, виявлено серед одиничних реакцій двох експериментів, хоча, безперечно, є й такі реакції серед одиничних, котрі збігаються в експериментах обох років. Хоча реакцій, які збігаються в обох експериментах, досить багато, проте унікальних значно більше. Отже, гіпотеза про валідність даних вільного асоціативного експерименту підтверджується лише для ядерних реакцій асоціативних полів, а віддалені від ядра реакції динамічні, мають тенденцію до змін. References Горошко Е. И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента. –М.–Харьков: ИЯ РАН–Каравелла, 2001.Goroshko, Ye. (2001). Integrativnaya model svobodnogo assotsyativnogo eksperimenta[An integrative model of a free associative experiment]. Moscow–Kharkiv: Institute ofLinguistics of the Russian Academy of Sciences–Karavella. Денисевич О. В.. Лексика реклами в структурі мовної картини світу українців :Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Луцьк, 2015.Denysevych, O. (2015). Leksyka reklamy v strukturi movnoiyi kartyny svitu Ukraintsiv[Vocabulary of advertising in the structures of Ukrainians’ worldview]. Extended Abstractof Ph.D. dissertation. Lutsk. Загородня О. Ф., Загородній Ю. В. Використання інформаційно-комп’ютернихтехнологій для обробки даних асоціативних експериментів // Мова і культура. Вип.18. Т.1 (176). К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. С. 502–509.Zahorodnia, O., Zahorodnii, Yu. (2015). Vykorystannia informatsiino-kompiuternykhtekhnolohii dlia obrobky danykh asotsiatyvnykh eksperymentiv [The IT usage for dataprocessing of associative experiments]. Mova i Kultura, 18-1(176),502–509. Залевская А. А. Некоторые проблемы подготовки ассоциативного эксперимента иобработки его результатов // Экспериментальные исследования в области лексики ифонетики. Калинин: КГУ, 1971. С. 15–62.Zalevskaya, A. A. (1971) Nekotoryie problemy podgotovki assotsyativnogo eksperementai obrabotki yego rezultatov [Some issues in preparation of an association test andprocessing the results]. In: Experimental studies in the vocabulary and phonetics. (pp. 15–62). A. A. Zalevskaya (ed.). Kalinin: Kalinin State University. Караулов Ю. Н. Типы коммуникативного поведения носителя языка в ситуациилингвистического эксперимента / Ю. Н. Караулов // Этнокультурная спецификаязыкового сознания. – М.: Институт языкознания РАН, 1996. C. 67–98.Karaulov, Yu. (1996). Tipy kommunikativnogo povedeniia nositelia jazyka v sytuacyilingvistichedkodo eksperimenta [The types of communication behaviour of a nativelanguage-speaker in the linguistic experiment setting]. In: Etnokulturnrya SpetsyfikaYazykovogo Soznaniya, (pp. 67–98). Yu. Karaulov, (ed.). Moscow: Institute of Linguisticsof the Russian Academy of Sciences. Кушмар Л. Лексика економічної сфери в мовній картині світу українців : Автореф.дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Луганськ: Луган. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2011.Kushmar, L. (2010). Leksyka ekonomichnoi sfery v movnii kartyni svitu ukraintsiv[Vocabulary of economy in the structures of Ukrainians’ worldview] Extended Abstract ofPh.D. dissertation. Luhansk: Taras Shevchenko Luhansk National University. Недашківська Т. Є., Самійлик С. В. Проблема формування стимульного списку дляпсихолінгвістичного дослідження // Психолінгвістика: [зб. наук. праць. ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені ГригоріяСковороди»]. Переяслав-Хмельницький: ФОП Лукашевич О.М., 2015. Вип. 18(2). С.61–73.Nedashkivska, T. Ye. & Samiilyk, S. V. (2015). Problema formuvannia stymulnohospysku dlia psykholinhvistychnoho doslidzhennia [The issue of stimulus list forming for apsycholinguistics research]. Psyholingvistyka, 18(2), 61–73. Недашківська Т. Є. Прикладний аспект психолінгвістичних досліджень//Психолінгвістика. 2001. Вип. 8. C. 127–133.Nedashkivska, T. E. (2011). Prykladnyi aspekt psycholinhvistychnykh doslidzhen [Anapplied aspect of a psycholinguistic research]. Psyholingvistyka, 8, 127–133. Терехова Д. І. Особливості сприйняття лексичної семантики слів: Психолінгвістичний аспект. К.: КДЛУ, 2000.Terekhova, D. I. (2000). Osoblyvosti Spryiniattia Leksychnoyi Semantyky Sliv:Psykholinhvistychnyi Aspect [Features of Perceiving Lexical Semantics of Words.Psycholinguistic Aspect]. Kyiv: Kyiv State Linguistic University. Фрумкина Р. М. Психолингвистика: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений /Р. М. Фрумкина. М.: Академия, 2001.Frumkina, R. (2001). Psyholingvistika [Psycholinguistics]. Moscow: Akademia.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Петрук, Віра, Олена Семеніхіна та Юлія Сабадош. "НОВІ ПІДХОДИ ДО СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ". Physical and Mathematical Education 33, № 1 (2 квітня 2022): 36–42. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2022-033-1-006.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. Наукові праці, пов’язані із статистичним аналізом даних, часто перенасичені математичними формулами для обґрунтування запропонованого підходу, а тому важко сприймаються або й взагалі відкидаються науковцями-педагогами. Тому актуальними стають такі підходи до статистичної перевірки результатів, які, з одного боку, базуються на коректному математичному апараті, а з іншого, спрощують сприйняття громіздких емпіричних даних і на науковій основі уможливлюють якісні висновки за ними. Матеріали і методи. Для досягнення результату використано: теоретичний аналіз наукових джерел з метою визначення теоретичних основ статистичного аналізу у педагогічних дослідженнях, порівняльний аналіз і зіставлення результатів науково-педагогічних досліджень з метою з’ясування найбільш затребуваних методів статистичного аналізу; контент-аналіз ресурсів Інтернет з метою визначення ресурсів для автоматизації статистичних розрахунків; емпіричні методи (педагогічний експеримент) для демонстрації процесу опрацювання емпіричних даних за розробленою методикою. Результати. Авторський підхід до статистичного аналізу результатів педагогічного експерименту базується на двох позиціях: 1) інтегральне врахування змін у середніх та дисперсіях обох вибірок: ідея полягає в одночасному аналізі вибірок за критерієм Ст’юдента і за критерієм Фішера, щоб, зіставляючи середні і дисперсії, зробити відповідний висновок про ефективність авторської моделі чи підходу; 2) відслідковування проміжних результатів педагогічного експерименту для вчасного корегування розробленої методики чи підходу: ідея в тому, що спочатку відслідковується пара «контрольна група і експериментальна група на уточнювальному етапі експерименту», за результатами вдосконалюється (або ні) методика, і на новій парі «контрольна група і експериментальна група на формувальному етапі експерименту» авторська методика підтверджується остаточно. Висновки. Запропонований алгоритм статистичного аналізу результатів педагогічного експерименту не лише автоматизує розрахунки, а й має перевагу над іншими статистичними методами у тому, що досліднику залишається лише проаналізувати табличні пари середніх і дисперсій про суттєвість відмінностей та зробити відповідні висновки. Перспективним бачимо впровадження алгоритму в науково-педагогічну практику, а також написання макросу, який автоматизує заповнення таблиці за введеними даними трьох вибірок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Павленко, Віктор, Владислав Рожков та Єлена Павленко. "ПІДВИЩЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ БІГУНІВ-БАР’ЄРИСТІВ НА КОРОТКІ ДИСТАНЦІЇ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ". Слобожанський науково-спортивний вісник 4, № 78 (26 червня 2020): 11–16. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-4.002.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити розвиток загальної підготовленості юних спортсменів віком 12–13 років, які займаються спринтерським бар’єрним бігом. Матеріал і методи: у дослідженнях взяли участь 30 легкоатлетів (14 дівчат та 16 хлопців) віком 12-13 років, які займаються у дитячо-юнацьких спортивних школах Харківської області. У процесі педагогічного експерименту використовувалися такі методи: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування; спеціальні педагогічні спостереження за навчально-тренувальною діяльністю юних бігунів, які спеціалізуються у бар’єрному бігу на короткі дистанції, педагогічний експеримент, математична статистика. Результати: за результатами тестування фізичної підготовленості бар’єристів на короткі дистанції було виявлено, що середньостатистичні значення показників фізичної підготовленості у дівчат та хлопців відповідають нормативам навчально-тренувальної групи попередньої базової підготовки. Експериментальна група працювала за цією програмою і в тренувальні заняття включали вправи швидкісного та швидкісно-силового характеру. Темпи приросту показників спеціальної фізичної підготовленості у дівчат та юнаків відображено у таблицях 2 і 3, аналіз яких дозволяє виявити за час проведення експерименту позитивні зміни показників фізичної підготовленості бар’єристів на короткі дистанції. Висновки: проаналізовані та узагальнені дані науково-методичної літератури щодо фізичної підготовки бігунів-бар’єристів на короткі дистанції. Визначено та оцінено рівень загальної фізичної підготовленості юних спортсменів віком 12–13 років, які займаються бар’єрним бігом на короткі дистанції. Експериментально підтверджено вплив засобів швидкісно-силової спрямованості на спеціальну фізичну підготовленість бігунів-бар’єристів на короткі дистанції. Ключові слова фізична підготовка, бар’єрний біг, спеціальна фізична підготовленість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

КРАСОВСЬКА, Євгенія. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ІНЖЕНЕРІЇ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 159–70. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-159-170.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати практичної реалізації методики вивчення інженерної справи «Спробуй змінити світ!». Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні розробленої методики через результати її застосування. Емпіричне дослідження застосування розробленої методики проводилося упродовж 2020 – 2021 р. у Дитячій академії «Футурум» Науково-методичного центру НЦ «МАНУ при проведенні навчальних занять за програмами «Людина. Світ. Наука» та «Мова. Світ. Наука» за методикою CLIL. Визначено основні аспекти сприяння вивчення інженерії на загальний розвиток дитини та основну мету навчання інженерії. Проведено обґрунтування структури заняття з інженерії «Спробуй змінити світ!», визначено педагогічні прийоми та засоби для успішної реалізації методики. Вивчення інженерної справи із застосуванням методики «Спробуй змінити світ!» реалізується через застосування як наукових знань, так і практичного досвіду для створення корисних проєктів з повсякденних матеріалів. Результати. Розроблена методика вивчення інженерної справи сприяє розвитку критичного, творчого та новаторського мислення; отриманню навичок аналізу та пошуку унікальних та інноваційних рішень через експерименти та прототипування. Методика дозволить учням самостійно навчитися ставити цілі та визначати шляхи їх досягнення, працювати в команді, використовувати набутий досвід за рамками освітнього процесу – в реальному житті. Зроблено висновок, що основна мета застосування методики – викликати у дітей інтерес до дослідного пізнання світу через конструювання та створення моделей своїми руками, тестування та вдосконалення своїх винаходів, а також залучити дітей до дослідницько-експериментальної діяльності, розвивати пізнавальну ініціативу учнів. Навчальна програма заснована на ітеративному процесі проєктування і проєктному навчанні, завдяки чому учні розуміють важливість інженерії в реальному світі, більше цікавляться інженерією, що може позитивно вплинути на вибір професії у майбутньому. Ключові слова: інженерія, проєкт, прототипування, дослідження, експерименти, практичне навчання; конструювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

КОЛІСНИК-ГУМЕНЮК, Юлія. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНО-ХУДОЖНІХ ДИСЦИПЛІН: РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (17 серпня 2020): 105–27. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.402.

Повний текст джерела

Анотація:

Удосконалення освітньої системи підготовки викладачів професійно-художніх дисциплін неможливе без наукового пошуку та експериментування, без спроб інтеграції різних дисциплін, упровадження в освітній процес результатів науково-методичних досліджень, а також нових прийомів художньої виразності. Важливість експериментів у царині педагогічної освіти полягає в перевірці концептуальних моделей професійної підготовки в цілому; визначенні переліку необхідних супутніх творчих і науково-теоретичних курсів; виробленні нових стратегій організації занять, що дозволяють підвищити творчу мотивацію та пізнавальну активність; налагодженні взаємодії психолого-педагогічних курсів із профільними дисциплінами професійної спеціалізації; подальшому пошуку напрямів удосконалення професійно-педагогічної освіти викладачів і формулюванні нових актуальних завдань, спрямованих на її оптимізацію. В статті ми описуємо експериментальну перевірку ефективності функціонування системи підготовки майбутніх викладачів професійно-художніх дисциплін у ЗВО, обґрунтовуємо реалізацію системи формування професійно-педагогічної компетентності в майбутніх викладачів професійно-художніх дисциплін у межах професійно-творчої підготовки і виявляємо її ефективне функціонування та розвиток. Основна ідея дослідження ґрунтується на положенні про те, що в умовах інноваційних змін у соціально-економічному, науково-технічному та культурному житті викладач професійно-художніх дисциплін має формувати цілісну, гармонійну особистість, здатну орієнтуватися в художньо-творчих аспектах життєдіяльності людини і гармонізувати з навколишнім середовищем. Задля виявлення педагогічної ефективності розроблених нами заходів і пропозицій щодо вдосконалення підготовки викладачів професійно-художніх дисциплін був проведений педагогічний експеримент, який передбачав констатувальний і формувальний етапи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Dementievska, Nina P. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ОНЛАЙНОВИХ МОДЕЛЮВАНЬ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ДЕМОНСТРАЦІЙНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ З ФІЗИКИ". Information Technologies and Learning Tools 41, № 3 (16 червня 2014): 41–54. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v41i3.1084.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток сучасного демонстраційного експерименту пов’язаний з широким застосуванням ІКТ не тільки для обробки і візуалізації даних. Комп’ютерні інтерактивні моделювання процесів і явищ із сайту Phet, розроблені науковцями і методистами, дозволяють вдосконалити демонстраційний фізичний експеримент за підтримки сучасних педагогічних технологій, які вносять зміни до традиційної методики з метою формування в учнів ґрунтовного розуміння процесів і явищ, активної пізнавальної діяльності. До вивчення впливу методики впровадження інтерактивних комп’ютерних моделювань на покращення розуміння учнями фізичних процесів, явищ і законів залучена міжнародна спільнота освітян і українські вчені й учителі фізики. Метою статті є ознайомлення з результатами їх досліджень у розробці й апробації окремих компонентів педагогічної технології виконання фізичного експерименту в середній школі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Кондратенко, Т. В. "ДОБІР КОМПЛЕКСУ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 50 (2018): 42–56. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.50.03.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі аналізу наукових досліджень виокремлено ряд педагогічних умов, що можуть сприяти формуванню й розвитку економічної компетентності майбутніх учителів технологій у процесі фахової підготовки. Сформована множина актуальних та доцільних педагогічних умов потребує визначення домінантних з них. Для забезпечення об’єктивності методом ранжування (експертного оцінювання) виявлені найбільш дієві з них. Ранжування проводилося експертною групою з числа викладачів, які викладають економічні навчальні дисципліни у закладах вищої педагогічної освіти, залучених до педагогічного експерименту. Для виявлення ступеня узгодженості думок експертів застосований коефіцієнт конкордації. Для підтвердження невипадковості отриманого результату застосований критерій узгодженості Пірсона . До дієвих педагогічних умов віднесено: посилення мотивації студентів до формування й розвитку економічної компетентності; застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування економічної компетентності майбутніх учителів технологій; удосконалення змісту економічної підготовки студентів; запровадження завдань економічного змісту на технологічну і педагогічну практики. Проведеними розрахунками підтверджена об’єктивність отриманих результатів. Сформований комплекс педагогічних умов визнаний таким, що може бути покладений в основу педагогічного експерименту з формування економічної компетентності майбутніх учителів технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Ярош, Г. В. "СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ТЕХНОЛОГІЇ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТІЛА У БОКСЕРІВ НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 9 (21 березня 2022): 126–34. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Упродовж останніх років науковим співтовариством накопичено значний досвід, який дозволяє здійснювати спортивну підготовку юних спортсменів з урахуванням особливостей розвитку організму в період росту. Сучасні тренди процесу підготовки спортивного резерву свідчать про необхідність розширення завдань на етапі початкової підготовки, який вирішував би не тільки завдання щодо підвищення фізичної підготовленості й набуття рухових вмінь та навичок, а й корекції порушень просторової організації тіла юних боксерів, підвищення мотивації до занять обраного виду спорту. Матеріал і методи. Учасники дослідження. У ході експерименту було залучено 60 боксерів віком від 10 до 12 років ДЮСШ (м. Київ). Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань використано такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури й документальних матеріалів, антропометрія, педагогічне тестування. Для визначення порушень постави обстежуваних боксерів проводили візуальний «скринінг». Педагогічний експеримент. Результати, отримані в процесі дослідження, було оброблено з використанням методів математичної статистики. Авторська технологія спирається на принципи проектування і інтеграції педагогічних технологій в тренувальному процесі, дидактичні та спеціальні функції управління технологією, складається з адаптаційно-підготовчого, основного, контрольно-оціночного етапів, модулів теорії та корекційно-профілактичних блоків (корекційного, динамічна постава, вертикальна стійкість, профілактичного, рухливі ігри та естафети, стретчинг), а також критерії ефективності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Мерзликін, Олександр Володимирович. "Результати впровадження методики використання хмарних технологій як засобу формування дослідницьких компетентностей старшокласників у процесі профільного навчання фізики". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 342–55. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.926.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою даного дослідження є експериментальна перевірка методики використання хмарних технологій як засобу формування дослідницьких компетентностей учнів старшої школи у процесі профільного навчання фізики, а основним завданням, відповідно, організація та проведення відповідного педагогічного експерименту та опрацювання його результатів, об’єкт дослідження – процес формування дослідницьких компетентностей учнів у профільному навчанні фізики, предмет – використання хмарних технологій як засобу формування дослідницьких компетентностей старшокласників у профільному навчанні фізики, основні методи дослідження – педагогічний експеримент, статистичні методи. Профільне навчання фізики є основою інноваційної діяльності не лише в галузі природничих наук, а й у галузі інженерії. Тому формування дослідницьких компетентностей старшокласників у профільному навчанні фізики сприятиме подальшому соціально-економічному розвитку суспільства. Реалізація мети і завдань профільного навчання фізики неможливе без урахування принципу гнучкості, який передбачає, зокрема, задоволення індивідуальних запитів учнів за індивідуальними планами і програмами за дистанційної форми навчання, що відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), таких як хмарні ІКТ навчання. Педагогічно обґрунтоване впровадження хмарних технологій у процес профільного навчання фізики, на нашу думку, сприятиме розвитку дослідницьких компетентностей учнів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Маслова, О. "Впровадження концепції здоров’яформуючих технологій в процесі адаптивного фізичного виховання дітей шкільного віку з порушеннями слуху". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (15 лютого 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.31-37.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Визначити основні складові та схематичний зміст технологій здоров’яформування в процесі адаптивного фізичного виховання школярів з порушеннями слуху. Матеріали і методи. Аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; моніторинг інформаційних ресурсів мережі Інтернет; соціологічні методи (анкетування); метод викопіювання (огляд та вибір матеріалів з медичних карт); педагогічні методи (педагогічне тестування, педагогічний експеримент); методи математичної статистики.Результати. Вивчення педагогічних основ щодо створення умов для забезпечення фізичного,психічного і соціального благополуччя дітей з вадами слуху дозволило представити основні положення здоров’яформуючих технологій в процесі адаптивного фізичного виховання дітей шкільного віку з порушеннями слуху. Методичну основу даної концепції у межах представленої наукової теми склали розроблені й практично апробовані в процесі адаптивного фізичного виховання дітей з вадами слуху інноваційні засоби здоров’яформування: технологіякорекції показників фізичного стану школярів з вадами слуху засобами туристського багатоборства; технології підвищення рівня фізичної підготовленості дітей старшого шкільного віку з вадами слуху з використанням елементів спортивно-орієнтованого фізичного виховання; технологія корекції стану здоров’я і зниження ризику виникнення екообумовленої патології у дітей з вадами слуху у процесі фізичного виховання.Висновки. У ході проведеного дослідження визначено положення, які повністю співпадають з теоретичними і практичними результатами наукових пошуків провідних фахівців у галузі спеціальної педагогіки, зокрема адаптивного фізичного виховання. Впровадження освітніх технологій здоров’яформування в процес адаптивного фізичного виховання повинно пов’язувати медичні (медико-гігієнічні, корекційні, лікувально-оздоровчі), соціально-педагогічні (фізкультурно-оздоровчі, спортивно-орієнтовані) та екологічні аспекти забезпечення якості життя дітей і молоді з вродженими або набутими вадами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Vashchuk, Liudmyla x., Nina Dedeliuk, Natalia Zakhozha, Svitlana Savchuk, Olena Ishchuk та Volodymyr Zakhozhyi. "Особливості фізичної підготовленості старшокласниць як передумова побудови фітнес-програм силового спрямування". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 62–68. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-62-68.

Повний текст джерела

Анотація:

станів, свідчить про недоліки фізичного виховання в школі та позашкільних формах роботи, що впливають на стан здоров’я й фізичну підготовленість старшокласників. У сучасних наукових дослідженнях припускається, що теоретико-методологічне обґрунтування інтеграції фітнесу в систему шкільної фізкультурної освіти сприятиме підвищенню рівня фізичної підготовленості та мотивації до занять фізичними вправами підлітків, їхньому фізичному розвитку, зміцненню здоров'я, соціалізації й самовизначенню. Методи дослідження – аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, психолого- педагогічні методи, тестування, методи математичної статистики. Результати роботи. Розробляючи фітнес- програми силового спрямування ми враховували фізичну працездатність старшокласниць. Результати тестування засвідчують, що рівень фізичної підготовленості дівчат старшого шкільного віку невисокий. Середній рівень компетентності старшокласниці мають переважно за показниками сили та швидкісно-силових якостей. Низький рівень компетентності за показниками фізичної підготовленості виявлено за розвитком швидкості, гнучкості, витривалості й спритності. Отже, рівень фізичної підготовленості дівчат старшого шкільного віку переважно низький або середній, що зумовлює необхідність додаткових і цілеспрямованих занять фізичними вправами. Після застосування в процесі занять із застосуванням фітнес-програм силового спрямування, результати педагогічного експерименту дали змогу стверджувати, що в учнів вірогідно (р < 0,001) покращився рівень фізичної підготовле- ності. Висновки. Виходячи з цієї концепції, ми запропонували оздоровчу рекреаційну програму для дівчат старшої школи, що включає процес гармонійного розвитку фізичних якостей, підвищення рівня фізичної підго- товленості на основі застосування засобів силового фітнесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Pedorenko, Natalia. "Експериментальна перевірка ефективності формування культурологічної компетентності майбутніх медичних сестер". Педагогічний дискурс, № 26 (26 квітня 2019): 64–68. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано процес проведення експериментального дослідження, метою якого було вивчення й оцінка впливу авторської моделі та виокремлених педагогічних умов формування культурологічної компетентності майбутніх медичних сестер. Проаналізовані зміни, що сталися в усій вибірковій сукупності учасників експерименту, тобто в усіх групах (ЕГ1, ЕГ2, ЕГ3, ЕГ4, КГ), зазначають, що до підсумкового зрізу проявилися істотні відмінності в розподілах студентів за рівнями оволодіння як окремими компонентами, так і в сформованості культурологічної компетентності в цілому. Завдяки математичним обрахункам отриманих результатів ми можемо констатувати те, що ефективність їх формування за критеріями. Результати дослідження можуть бути використані під час проектування педагогічних технологій професійної освіти, розроблення програм, навчально-методичних матеріалів для викладачів і студентів. Підтверджено доцільність їх використання у навчально-виховному процесі у медичних коледжах України. Ключові слова: майбутня медична сестра, культурологічна компетентність, професійні якості, експеримент, педагогічні умови, роль навчання, медичний коледж.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Лосєва, Наталія Миколаївна, Неля Михайлівна Кириленко, Валерій Вадимович Кириленко та Андрій Іванович Крижановський. "ІНФОРМАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ОСНОВА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ: ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД". Information Technologies and Learning Tools 84, № 4 (28 вересня 2021): 65–79. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.3496.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті презентується досвід розвитку інформаційної компетентності студентів та досліджується її вплив на самореалізацію особистості. Акцентується увага на важливості розвитку інформаційної компетентності майбутніх учителів у парадигмі новітніх підходів до вищої освіти та її гуманізації, оскільки інформаційна компетентність є одним з критеріїв підготовки сучасних педагогів. Проаналізовано взаємозв'язок інформаційної компетентності з особистісними характеристиками майбутніх учителів і можливостями їх подальшої самореалізації. Розглядається поняття «інформаційна компетентність» в умовах цифровізації сучасної освіти. Презентовано сучасне програмне забезпечення інформаційно-комунікаційних навчальних засобів, які застосовувались у нашому експериментальному дослідженні, що було спрямоване на формування і розвиток рівня інформаційної компетентності майбутніх фахівців. З метою розвитку у студентів потреби в самореалізації використовувались сучасні педагогічні програмні засоби. Описано педагогічний експеримент, у межах якого студенти використовували запропоновані програмні засоби, що сприяло підвищенню інформаційної компетентності та їх прагненню до самореалізації. Для вирішення цього двоєдиного завдання було розроблено спеціальний курс «Інформаційно-комунікаційні технології навчання». Вивчення вищевказаного спецкурсу передбачало виконання творчих завдань, презентацію студентами власних ідей та реалізацію їх під час проходження педагогічної практики. Під час обробки даних експерименту статистичними непараметричними методами виокремлено основні компоненти, що впливають на прагнення особистості до самореалізації. Наведені дані про зміни цих параметрів в експериментальних групах, зроблено висновок про позитивний вплив описаного підходу як на розвиток інформаційної компетентності, так і самореалізацію студентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Остапенко, Е. М. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ЛІКАРЯ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 215–23. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-33.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті викладено послідовність проведення педагогічного експерименту й аналіз його результатів щодо перевірки ефективності формування інформаційної культури майбутнього лікаря засобами математичного моделювання. Констатувальний етап експерименту включав: збирання даних, потрібних для проведення дослідження; розроблення критеріїв, показників і рівнів сформованості інформаційної культури. Для досягнення цього зі студентами Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова проводилися бесіди та тестування. Під час цього етапу педагогічного експерименту були вибрані основні педагогічні засоби і методи, що використовуються в практиці для формування інформаційної культури майбутнього лікаря, було застосовано цілеспрямоване педагогічне спостереження, анкетування, опитування, бесіди. Питання носили переважно проєктний характер, студенти моделювали ситуацію, уявляли свою поведінку і власні дії. Дослідження, проведені під час констатувального етапу педагогічного експерименту, показали, що вихідний рівень сформованості інформаційної культури майбутнього лікаря в експериментальній і контрольній групах наближено однаково низький за всіма компонентами. На формувальному етапі педагогічного експерименту здійснювалося дослідження рівня сформованості інформаційної культури майбутнього лікаря засобами математичного моделювання за такими критеріями: інформаційним, техніко-технологічним, загальнофізичним, творчим, рефлексивним та вербальним. Аналіз результатів експерименту дає змогу констатувати, що використання у навчанні студентів медичних ЗВО запропонованих організаційно-педагогічних умов і моделі позитивно позначається на формуванні інформаційної культури майбутнього лікаря засобами математичного моделювання. В експериментальній групі спостерігалося збільшення кількості студентів із високим і середнім рівнями сформованості інформаційної культури майбутнього лікаря, що підтверджує висунуту гіпотезу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Діденко, Олександр, та Дмитро Ткачук. "ЗМІСТ І МЕТОДИКА ФОРМУВАЛЬНОГО ЕТАПУ ЕКСПЕРИМЕНТУ З ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ІНСПЕКТОРІВ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ ДО ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСІБ І ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (12 червня 2021): 107–22. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.693.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено зміст та методику проведення формувального етапу експерименту з формування професійної готовності інспекторів прикордонної служби до ідентифікації осіб і транспортних засобів. Автором визначені педагогічні умови формування такої готовності, а саме: впровадження у процес підготовки інспекторів прикордонної служби інформаційно-комунікаційних технологій; застосування тренінгових методик для розвитку професійно важливих якостей, необхідних для здійснення ідентифікації; підготовка інспекторів прикордонної служби до професійної комунікації з особами під час процедури паспортного контролю першої та другої ліній у пунктах пропуску через державний кордон, тобто до належних дій у різних ситуаціях спілкування; прилучення прикордонників до європейських цінностей прикордонної служби та здійснення ідентифікації. Кожна педагогічна умова наповнена конкретним змістом. Втіленням першої педагогічної умови було впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес підготовки інспекторів прикордонної служби до ідентифікації осіб і транспортних засобів, для чого автор пропонує розробити навчально-творчі завдання та інші матеріали, які б ураховували загальнодидактичні принципи навчання та передбачали комбінування традиційних форм і методів із застосуванням комп’ютерних технологій. Підвищенню ефективності виконання завдань сприятимуть малюнки, фотографії, зразки документів, використання мультимедійного обладнання. Застосування тренінгових методик для розвитку професійно важливих якостей, необхідних для здійснення ідентифікації та використання моделей ситуації професійного спілкування як системи взаємин, доводить другу та третю педагогічну умови. Реалізація четвертої умови передбачала основні заходи щодо формування в інспекторів уявлень про цінності прикордонної служби. Цьому сприяє вивчення таких навчальних дисциплін, як “Тактика прикордонної служби”, “Прикордонний контроль”, “Технічні засоби охорони державного кордону”, “Адміністративне провадження”, “Основи ділового спілкування”, “Етика професійної діяльності прикордонників”, “Антикорупційне законодавство”, для чого було здійснено відбір навчального матеріалу з урахуванням можливостей матеріалу для актуалізації особистого досвіду прикордонників, відповідності ситуацій щодо набуття слухачами морально-духовного досвіду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Дейнеко, Альфія. "ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ РОЗВИТКУ ГНУЧКОСТІ СПОРТСМЕНОК 8-9 РОКІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ СПОРТИВНОЮ ГІМНАСТИКОЮ". Слобожанський науково-спортивний вісник 5, № 79 (26 жовтня 2020): 27. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-5.004.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: обґрунтувати ефективність використання авторської методики розвитку гнучкості спортсменок 8-9 років, які займаються спортивною гімнастикою. Матеріал і методи: дослідження проводилося на протязі року з групою спортсменок (12 гімнасток), що займаються спортивною гімнастикою у Школі вищої спортивної майстерності м. Харкова. Педагогічний експеримент був організований з метою вдосконалення змісту навчально-тренувального процесу в спортивній гімнастиці. Розроблена в ході дослідження методика складалася з відповідно підібраних засобів та методів спрямованих на забезпечення поступового і планомірного підвищення рівня розвитку гнучкості юних гімнасток. Після проведення початкового тестування рівня розвитку гнучкості у тренувальний процес гімнасток досліджувальної групи була додатково включена спеціально розроблена авторська методика, яка застосовувалась в основній частині тренувального заняття (10-12 хв). Для виявлення ефективності авторської методики було використано аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати: за результатами проведеного експерименту було виявлено покращення практично всіх досліджуваних показників, а саме суттєво покращились результати виконання шпагату на ліву ногу (45%) та вправи гімнастичний міст (20%). Висновки: отримані результати проведеного дослідження показали ефективність використання запропонованої методики розвитку гнучкості гімнасток 8-9 років (різниця між середньогруповими результатами, показаними гімнастками у більшості тестових завдань є статистично достовірною). Ключові слова розвиток гнучкості, спортивна гімнастика, гімнастки 8-9 років, тестування

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Петрачков, Олександр, та Олена Ярмак. "Використання засобів функціонального тренінгу у підвищенні показників фізичного стану юнаків". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 1 (3 липня 2021): 50–54. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.50-54.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Однією із актуальних проблем у практиці фізичного виховання студентської молоді на сьогодні стоїть питання пошуку та розробки оздоровчих технологій, які будуть сприяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я. Мета. Визначити вплив засобів функціонального тренінгу на фізичний стан юнаків 18–19 років у процесі фізичного виховання. Методи. Аналіз літературних джерел і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; педагогічне спостереження, педагогічне тестування фізичної підготовленості та педагогічний експеримент; методи антропометрії і функціональної діагностики; методи математичної статистики. Результати. В ході педагогічного експерименту було встановлено, що заняття із використанням засобів функціонального тренінгу мали позитивний комплексний вплив на роботу кардіо-респіраторної системи, рівень фізичної працездатності і підготовленості. Порівнюючи результати показників функціонального стану наприкінці педагогічного експерименту, виявили у юнаків вірогідні зміни (р < 0,05; р < 0,01) у показниках частоти серцевих скорочень у стані відносного спокою та пробах із затримкою дихання Штанге і Генчі. Середньогрупові значення індексу Руф’є та Робінсона теж зазнали позитивних вірогідних змін (p < 0,05; p < 0,01), що вказує на покращення функціональної здатності серцевого м’яза, резервних можливостей серцево-судинної та дихальної систем. Завдяки заняттям функціональним тренінгом переважна більшість юнаків змогли скласти тести і нормативи щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України на позитивні бали. Отримані результати педагогічного експерименту дають підстави стверджувати, що засоби функціонального тренінгу, які застосовували у процесі фізичного виховання, мали позитивний вплив на переважну більшість досліджуваних показників. Ключові слова: фізичний розвиток, кардіо-респіраторна система; фізична підготовленість, студентська молодь.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Міненко, Єгор, та Світлана Марченко. "Удосконалення процесу навчання техніки удару ногою назад «уширо гері кекомі»". Journal of Learning Theory and Methodology 2, № 2 (30 червня 2021): 91–97. http://dx.doi.org/10.17309/jltm.2021.2.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – обґрунтувати вплив різних варіантів виконання вправ, а саме: кількості підходів (Х1) та інтервалів відпочинку (Х2) на засвоєння техніки виконання удару ногою назад з розворотом «уширо гері» хлопців 10 років. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 32 хлопці 10 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: вивчення та аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, хронометраж навчальних завдань, педагогічний експеримент, методи математичної статистики, методи математичного планування експерименту. У процесі навчання використовувався метод алгоритмічних розпоряджень. Результати. Пояснюючі змінні (Х1, Х2) відіграють свою певну роль у зміні показника навченості вправі «Удар ногою назад з розворотом «уширо гері» (Y) протягом усього експерименту. Перевірка на адекватність за критерієм Фішера показала що розраховані коефіцієнти регресії статистично значимі (Fр<Fкр). Дисперсійний аналіз виявив процентний вплив кожної пояснюючої змінної (Х1, Х2) в усіх серіях програми навчання удару ногою назад з розворотом «уширо гері»: 1 серія – Х1 (83,4%), Х2 (15,9%); 2 серія – Х1 (42,2%), Х2 (33,0%); 3 серія – Х1 (62,4%), Х1Х2 (37,5%); 4 серія – Х1 (52,6%), Х1Х2 (28,5%); 5 серія – Х1 (74,8%), Х2 (22,2%); 6 серія – Х1 (80,29%), Х2 (12,26%). Висновки. Максимальний ефект результативної ознаки (Y) у серіях завдань розробленої програми навчання удару ногою «уширо гері кекомі» був отриманий від наступних режимів виконання фізичних вправ: 1 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 60 с; 2 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 60 с; 3 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с; 4 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с; 5 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с; 6 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Дияк, В. В. "ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ З СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ ТА СЛУХАЧІВ У ПРОЦЕСІ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ В НАДПСУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 69–78. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-69-78.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено організацію дослідно-експериментальної роботи з соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького (НАДПСУ). Підсумовано, що експериментальне дослідження виконувалося на основі дотримання загальнонаукових принципів ефективності, об’єктивності, достовірності, цілісності, що відображають загальні вимоги до організації та проведення педагогічного експерименту. Основним методом роботи був природний методичний експеримент, додатковими – емпіричний аналіз, рефлексивне опитування, анкетування, тестування, моніторинг, спостереження, портфоліо, аналіз нормативної бази та засобів навчання. Аналіз та узагальнення отриманих результатів здійснювалося із застосуванням методів синтезу, систематизації та математичної обробки матеріалів експерименту, інтерпретації результатів, наочного уявлення фактичних даних. Кількісна оцінка результатів експерименту здійснювалася методом співвідношення фактичних статистичних даних про зміну досліджуваного феномену ‒ соціально-економічної компетентності. Логіку і хід педагогічного експерименту відображають етапи, які характеризуються наступністю і визначають послідовність реалізації змісту експериментальної діяльності в рамках соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ. До таких етапів віднесено: теоретичний, діагностично-констатувальний, формувальний, контрольно-аналітичний. Підсумовано, що проблема оцінки педагогічних систем і процесів є однією з найскладніших для сучасної науки і особливо там, де предметом діагностики виступає процес розвитку особистості. Резюмовано, що ключовою метою визначено встановлення реального стану сформованості соціально-економічної компетентності курсантів і слухачів. Отримані результати експериментального дослідження засвідчили необхідність інноватизації та активізації соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. Ключові слова: організація дослідження, педагогічний експеримент, соціально-економічна підготовка, курсанти, слухачі, безперервна освіта, соціально-економічна компетентність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Лузан, Петро, Олена Тітова, Ірина Мося та Тетяна Пащенко. "МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ". Professional Pedagogics 1, № 22 (13 серпня 2021): 169–84. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.169-184.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Адекватне функціонування будь-якої педагогічної системи, зокрема і системи підготовки фахівців у коледжі, неможливе без зворотного зв’язку, без встановлення ефективності освітнього процесу, оцінювання результатів компетентнісно-орієнтованого навчання. Водночас педагогічною наукою ще не напрацьовано докладних теорій і валідних методик, які б давали змогу надійно оцінювати рівень опанування студентами професійними уміннями, навичками, іншими складними компетентностями, визначеними освітніми стандартами результатами навчання. З огляду на це, постала необхідність у розробленні надійної, системної і доступної у практичному застосуванні методики оцінювання якості підготовки фахівців у коледжах. Мета – на основі аналізу сутнісних характеристик педагогічного оцінювання, особливостей компетентнісного підходу у фаховій передвищій освіті обґрунтувати методику оцінювання якості підготовки фахівців у коледжах. Методи: теоретичні (теоретичний аналіз наукових джерел, вивчення вимог професійних і освітніх стандартів, освітніх програм, аналіз програм навчальних дисциплін – задля з’ясування стану проблеми дослідження та визначення напрямів наукового пошуку; порівняння – з метою вивчення наукових підходів щодо розв’язання проблеми; аналіз і синтез – для розроблення методу оцінювання компетентностей (освітніх результатів); емпіричні (спостереження, тестування – для визначення валідності інструментарію, внесення коректив у методику оцінювання; дидактичний експеримент – для визначення вагомості питань теми та виділення домінантних навчальних елементів). Результати. Конкретизовано сутність педагогічного оцінювання як процесу встановлення рівня навчальних досягнень студента/студентів в оволодінні змістом навчальної дисципліни (теми, модуля та ін.) відповідно до унормованих вимог. Констатовано брак сталих підходів до визначення понять «педагогічний контроль», «педагогічний (освітній) моніторинг», «педагогічна діагностика», «педагогічне оцінювання», «оцінка», «перевірка», «облік», «педагогічне вимірювання» та інших, що тісно пов’язані з названими. Доведено, що оцінювання якості професійної підготовки фахівців у коледжі має здійснюватися шляхом зіставлення демонстрованих студентами знань, умінь, навичок, інших компетентностей (актуальний стан об’єкта), з еталонними (очікуваними, унормованими) результатами, задекларованими в стандартах фахової перед вищої освіти (освітніх програмах). Обґрунтовано методику оцінювання якості професійної підготовки фахівців як алгоритм послідовної реалізації дев’яти етапів – від встановлення еталонних результатів навчання до продукування висновків про рівень якості компетентнісно-орієнтованого навчання студентів. Запропоновано метод оцінювання сформованості умінь (інших компетентностей) студентів на основі опису структурних компонентів професійної дії (предмет (об’єкт); процес (процедура); засоби; умови; результат (продукт). Висновки: Обґрунтована методика оцінювання якості професійної підготовки фахівців у коледжах дає можливість визначити реальний рівень відповідності підготовленості студентів встановленим нормативним вимогам на всіх етапах опанування здобувачами освітньою програмою. Запропонований метод оцінювання компетентностей (освітніх результатів) на основі дидактичного диференціювання професійних дій надає можливість зацікавленим суб’єктам освітнього процесу вже не інтуїтивно, а цілеспрямовано, на науковій основі розробити діагностичний інструментарій, провести діагностичні процедури й отримати об’єктивні, надійні результати перевірки компетентнісних досягнень студентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Chuprun, N. "УМОВИ ФОРМУВАННЯ КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ХОРЕОРГАФІЇ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 33 (3 січня 2020): 119–24. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.119-124.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена вивченню проблеми формування координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку засобами хореографії. Мета роботи – розкрити оптимальні педагогічні умови формування основних компонентів координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку в процесі занять хореографією. Методи і організація дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури та передової педагогічної практики, методи математичної статистики. Дослідження проводилося на базі ЗОШ №7 м. Переяслав-Хмельницький, в експерименті взяли участь 59 дівчаток і 62 хлопчики молодшого шкільного віку. В статті висвітлені оптимальні педагогічні умови для ефективного формування основних компонентів у структурі координаційних здібностей дітей 6-9 років з урахуванням особливостей їх вікового та статевого розвитку. Визначено, що однією із головних педагогічних умов формування координаційних здібностей молодших школярів у процесі занять хореографією є визначення величини педагогічних дій вибіркової спрямованості та їх раціональне співвідношення, яка базується на теоретичній концепції активності розвитку. Встановлено високий рівень активності розвитку здібностей до точних рухів, відчуття часу та рівноваги у хлопчиків від 6 до 7 років; від 7 до 8 років – відчуття рівноваги, м’язових зусиль, точність рухів (хлопчики і дівчатка) та координованість рухів і відчуття часу (хлопчики); від 8 до 9 років – відчуття часу, м’язових зусиль та просторової орієнтації у хлопчиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Петрачков, Олександр, Олена Ярмак та Василь Білошицький. "Використання засобів кросфіту у фізичній та професійно-прикладній підготовці військовослужбовців строкової служби". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (2 лютого 2022): 74–79. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.74-79.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. На сьогодні, актуальною проблемою військових фахівців є пошук ефективних засобів для підвищення рівня військово-прикладних навичок, загальної та спеціальної фізичної підготовленості військовослужбовців строкової служби. Мета. Визначити вплив засобів кросфіту на фізичну та професійно-прикладну підготовку військовослужбовців строкової служби механізованих підрозділів Сухопутних військ. Методи. Аналіз даних науково-методичної літератури; увагу було приділено науковим роботам, в яких були застосовані засоби кросфіту, педагогічне спостереження; педагогічне тестування фізичної підготовленості; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Результати. Визначено, що програма із засобами кросфіту позитивно вплинула на рівень фізичної та професійно-прикладної підготовки військовослужбовців строкової служби. Використання багатофункціональних засобів кросфіту середньої та високої інтенсивності дало можливість значно покращити рівень основних рухових якостей. Постійна динаміка змісту вправ дозволила використовувати комплекси, які цілеспрямовано були спрямовані на вдосконалення необхідних рухових якостей, які, у свою чергу, впливають на якість бойової та вогневої підготовки. Спостерігається приріст в середньогрупових результатах показників спеціальних та військово-прикладних вправ наприкінці педагогічного експерименту, вірогідні позитивні зміни відбулися у п’яти контрольних тестах. Отримані результати вказують на вагомий вплив засобів кросфіту під час формування необхідних професійно-прикладних якостей у військовослужбовців строкової служби. Достовірна інформація, отримана в ході педагогічного експерименту, може бути використана для написання програми фізичної підготовки військовослужбовців строкової служби з використанням засобів кросфіту. Ключові слова: кросфіт, військовослужбовці, бойова підготовка, вогнева підготовка, фізична підготовка, професійно-прикладна підготовка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Тушко, К. Ю. "ОЦІНКА ВПЛИВУ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НА ЗДАТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 223–30. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-223-230.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття торкається актуальних для українського суспільства питань: реформи, сучасні світові тенденції політики та економіки. У статті розглянуто проблему забезпечення якості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, зокрема підготовки цих фахівців до здійснення професійної взаємодії. З метою отримання якісних результатів наукового пошуку автор подав перелік науковців, чиї праці були цінними для вивчення представленої проблеми. Розкрито особливості і значення експерименту у педагогічній науці. Подано характеристику дослідно-експериментальної роботи щодо ефективності системи підготовки до професійної взаємодії майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України. Представлено принцип поділу курсантів академії прикордонної служби на контрольні та експериментальні групи. Наведено результати експериментального дослідження у контрольних та експериментальних групах, подано порівняльну характеристику цих результатів. Описано особливості та хронологію проведення дослідно-експериментальної роботи із запропонованої проблеми. Згадано основні педагогічні умови формування здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії: забезпечення діалогічності в освітньому середовищі для майбутніх офіцерів-прикордонників; наявність високого рівня професійної компетентності представників науково-педагогічного складу; високий рівень забезпечення міждисциплінарної інтеграції; інтеракція як провідний метод, засіб та форма в освітньому процесі. Зазначено основний математичний критерій, що підтвердив результати експерименту. Сформульовано висновки дослідження. Ключові слова: майбутні офіцери-прикордонники, професійна взаємодія, професійна підготовка фахівців, експеримент, контрольні групи, експериментальні групи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Дейніченко, Т. І., Г. В. Дейниченко та О. А. Жерновникова. "ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА ІНОЗЕМНИХ ЗДОБУВАЧІВ З КНР ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ВИВЧЕННІ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ". Педагогіка та психологія, № 63 (2020): 43–50. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2020.63.05.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі аналізу науково-педагогічної літератури у статті розкрито суть педагогічної підтримки, яку визначено як педагогічну, дидактично цілеспрямовану діяльність компетентних педагогів з надання превентивної й оперативної дозованої допомоги аспірантам. Це сприятиме розв’язанню їхніх індивідуальних проблем, пов’язаних з успішним просуванням у навчанні, спілкуванні, професійному самовизначенні, самовираженні. У статті розглянуто різні підходи до визначення педагогічного змісту поняття «педагогічна підтримка» – широкий і вузький. Схарактеризовано принципи педагогічної підтримки (загальності, суб’єктності й індивідуальності, проблемності, пріоритету захисту прав та інтересів аспірантів; адресності й дозованості допомоги, співробітництва, систематичності підтримки, диференційованого підходу при наданні підтримки), її види (превентивна, оперативна, опосередкована, дозована, адресна), форми (індивідуальна, групова), прийоми надання (використання карток-консультацій, таблицьпорад, організація спілкування, наведення питань, що наштовхують на відповідь, попередження про типові помилки і неправильні підходи тощо). Визначено специфіку здійснення педагогічної підтримки в умовах групової роботи у вивченні здобувачами-іноземцями з КНР освітньо-наукового рівня вищої освіти елементів математичної статистики задля оволодіння стохастичними методами обробки результатів педагогічного експерименту. Схарактеризовано етапи надання педагогічної підтримки іноземним здобувачам освітньо-наукового рівня вищої освіти у вивченні стохастики, якот: діагностичний, пошуковий, проектний, діяльнісний, рефлексивний. Науково обґрунтовано як загальні вимоги до викладача, який здійснює педагогічну підтримку (постійна увага до кожної особистості, створення ситуацій успіху, стимулювання до самостійних дій, розвинена емпатія, забезпечення умов для самовизначення і самореалізації), так і ті, що стосуються безпосереднього здійснення педагогічної підтримки (вивчення індивідуальних особливостей кожного здобувача з метою надання «адресної» допомоги, що потребує Т.І. Дейніченко, Г.В. Дейниченко, О.А. Жерновникова 44 виявлення «проблемного поля», тобто особистісно значущої для нього проблеми; цілеспрямованої пізнавальної діяльності викладача і здобувача з розв’язання проблеми, а також організації співробітництва здобувачів).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

НЕЗАМАЙ, Мар’яна. "ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ІЗ СІМ’ЯМИ ДІТЕЙ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 22–28. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.4.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порушено проблему формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до педагогічної взаємодії із сім’ями дітей ВПО, яка зумовлена військовими діями у східних областях України. Унаслідок масштабного внутрішнього переміщення у значної частини населення виникли економічні, соціальні, психолого-педагогічні проблеми. Зокрема, у дітей із внутрішньо переміщених сімей спостерігаємо стресові розлади, труднощі у взаємовідносинах із батьками, порушення мовленнєвого розвитку, емоційно-вольової сфери та ін. Таким чином, перед педагогічними колективами ЗДО постають складні завдання: допомогти адаптуватися до нових умов; сприяти розв’язку внутрішньо сімейних проблем; створити сприятливе середовище для всебічного розвитку кожної дитини. Мета роботи – розглянути процес формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до педагогічної взаємодії із сім’ями дітей внутрішньо переміщених осіб. Методологія. В процесі дослідження застосовувалися низка методів. А саме: вивчення наукової психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури, програм, державної нормативно-правової бази, навчальних посібників, що визначають зміст означеної готовності; синтез, порівняння, узагальнення й систематизація поглядів учених на різні аспекти досліджуваної проблеми; контент-аналіз базових понять дослідження; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний етапи); статистичні – методи математичної обробки експериментальних даних; кількісний, якісний аналіз та графічне представлення результатів дослідження. Наукова новизна – уперше розкрито процес формування готовності майбутніх вихователів ЗДО до педагогічної взаємодії з сім’ями дітей внутрішньо переміщених осіб, який забезпечується інтегруванням формальної, неформальної (внутріфірмової) та інформальної професійної педагогічної освіти. Розглянуто модульну програму «Сучасні педагогічні технології в закладі дошкільної освіти», яка сприяла варіативному навчанню на майданчику для стажування. Експериментальні майданчики виокремлено як тимчасову структурну одиницю для підвищення кваліфікації до педагогічної взаємодії у формі – стажування за напрямами інноваційної діяльності. Висновки. Ефективність процесу формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до педагогічної взаємодії із сім’ями дітей внутрішньо переміщених осіб забезпечується за умови залучення майбутніх педагогів в усі види професійної педагогічної освіти: формальну, неформальну, інформальну. Оптимальними формами та методами формування означеної готовності є лекція-презентація, ділові, інтерактивні ігри, семінари-практикуми, кейс-метод, розв’язання проблемних ситуацій, педагогічні тренінги, модерація, робота в парах, групах, майстер-класи, створення кейсів, ігор для інтерактивної дошки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Маленюк, Тетяна, Вікторія Бабаліч, Галина Панченко та Олександр Брояковський. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЮНИХ ЛЕГКОАТЛЕТОК 13-14 РОКІВ УПРОДОВЖ ПЕРШОГО МАКРОЦИКЛУ РІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ (НА ПРИКЛАДІ СПРИНТЕРСЬКОГО БІГУ)". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 80 (21 грудня 2020): 39–45. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.006.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: розробити й довести ефективність програми тренувального процесу легкоатлеток-спринтерів упродовж першого макроциклу річної підготовки. Матеріал і методи: до експерименту було залучено десять спортсменок 13-14 років, які тренуються у гуртку з легкої атлетики опорного навчального закладу. Використано наступні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Результати: визначено, що у легкоатлетів на етапі попередньої базової підготовки застосовується двоциклове планування річної підготовки («здвоєний» цикл). Розкрито структуру планування тренувального процесу у першому макроциклі: періоди, етапи, мезоцикли. Розроблено програму тренувального процесу легкоатлеток упродовж першого макроциклу «здвоєного» циклу річної підготовки. Висновки: доведено ефективність програми тренувального процесу легкоатлеток на основі підвищення їх показників фізичної підготовленості та спортивних досягнень на змаганнях з легкоатлетичного двоборства. Ключові слова: легка атлетика, програма, макроцикл, фізична підготовленість, юні спринтери.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Gladoshchuk, Olexandr. "Аналіз готовності учасників освітнього процесу до формування фізкультурно-оздоровчої компетентності в період дистанційного навчання". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 12–18. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-12-18.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито одну з актуальних проблем підготовки майбутніх висококваліфікованих фахівців техніч- них галузей виробництва, зокрема формування в студентів вищих технічних закладів освіти не лише профе- сійної компетентності, а й фізкультурно-оздоровчої компетентності. Актуальність дослідження зумовлена протиріччям між переходом закладів вищої технічної освіти в режим дистанційного навчання та готовністю учасників освітнього процесу до нових умов. Мета дослідження – визначення готовності учасників освітнього процесу вищого технічного навчального закладу до формування фізкультурно-оздоровчої компетентності в умовах дистанційного навчання. Матеріал і методи дослідження. У ході дослідження використано такі методи: психолого-педагогічне спостереження; анкетування; методи психологічної діагностики; фізіологічні методи; методи рухових тестів. Учасники дослідження. У дослідженні брали участь студенти І та ІІ курсів Дніпровського державного технічного університету (59 чоловік). Результати дослідження. Для вирішення питання формування фізкультурно-оздоровчої компетенції студентів запропоновано впровадження педагогіч- них умов. Реалізація педагогічних умов, які тісно пов’язані з професійно-прикладною фізичною підготовкою, виконувалася за два етапи. Під час реалізації педагогічних умов виховувалися та вдосконалювалися психічні й вольові якості, студенти отримували необхідні знання та навички, формувалися різнобічні професійно важливі сенсорні, розумові, рухові й вольові навички, які повинні забезпечувати високий рівень функціонування та надійності всіх головних органів, систем, психічних процесів організму людини. Обґрунтовано й експеримен- тально перевірено педагогічні умови, які забезпечують ефективність формування фізкультурно-оздоровчої компетентності, ведення здорового способу життя сучасними студентами та орієнтують молодь на якісно активне, позитивно заряджене (здоров’язберігальне) середовище у вищому технічному навчальному закладі. Висновки. Проведене дослідження свідчить, що досягнення позитивного результату з формування професійної фізкультурно-оздоровчої компетентності студентської молоді відбувається за умов, що у вищому технічному навчальному закладі працює збудована схема орієнтування студента на формування індивідуальної й професійної культури (стратегія орієнтування).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Lapkovskyi, E., Y. Yatsiv та B. Lisovskyi. "ПРОГРАМА УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ БОРЦІВ ВІЛЬНОГО СТИЛЮ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 33 (3 січня 2020): 51–56. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.51-56.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Теоретично обґрунтувати й розробити програму спеціальної фізичної підготовки борців вільного стилю та перевірити її вплив на ефективність їх змагальної діяльності. Методи. У процесі виконання дослідження були застосовані аналіз наукової і спеціальної літератури; педагогічне спостереження (вивчення результативності змагальної діяльності), педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У педагогічному експерименті взяли участь 10 студентів-борців вільного стилю у віці від 18 до 20 років. Аналіз змагальної діяльності борців проводили як безпосередньо в ході поєдинків, так і в процесі перегляду відеозаписів. Визначали наступні показники змагальної діяльності: тривалість реальних атак, інтервали часу, через які поновлюються атаки, інтервал між успішними атаками, тривалість успішних атак, кількість отриманих балів, загальна тривалість сутички, кількість перемог та поразок. Результати. Для ефективного управління процесом розвитку швидкісносилових якостей студентів-спортсменів, які займаються вільною боротьбою було сформовано шість мікроциклів тренувань із використанням комбінацій вправ певного характеру впливу (розвиваючого – фізично/технічно, контролюючого, підвідного, змагального, відновлювального). Особливість застосованої нами методики під час реалізації програми швидкісно-силового удосконалення борців полягала в тому, що в період безпосередньої підготовки до змагань (за 21–28 днів) обсяг вправ із партнером досягав 70–80%. Порівняння результативності змагальної діяльності до і після реалізації програми педагогічного експерименту дозволило встановити вірогідне збільшення часу реальних атак, зменшення інтервалу між атаками, зростання кількості успішних атак. Як наслідок, збільшилася кількість перемог на фоні сталого числа поразок. Висновок. Отже реалізація експериментальної програми удосконалення спеціальної фізичної підготовки борців вільного стилю забезпечила покращення змагальної діяльності спортсменів, що підтверджено вірогідним зростанням тривалості реальних атак, зменшенням тривалості інтервалів між атаками, збільшенням кількості успішних атак та часу безпосередньої активної взаємодії з суперником. Як наслідок – зросла загальна кількість перемог на фоні незмінного числа поразок

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Носко, Юлія Миколаївна, та Олена Миколаївна Швець. "Аспекти креативно-оздоровчої початкової освіти". New computer technology 16 (14 травня 2018): 99–104. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.823.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є проектування та дослідження креативно-оздоровчого освітнього простору початкової освіти. Завдання дослідження: здійснити теоретичний аналіз наукових досліджень з філософських, психологічних та педагогічних проблем сучасного навчання в початковій школі та визначити його принципові особливості; розробки педагогічної початкової креативно-оздоровчої діяльності учнів молодшого шкільного віку; експериментально перевірити ефективність педагогічної системи урочної діяльності учнів початкової школи та її відповідність критеріям, визначеним в основних документах про освіту; теоретично обґрунтувати педагогічну технологію креативно-оздоровчої початкової освіти; впровадити технологію креативно-оздоровчої освіти в практику освітньої діяльності початкового ступеня вітчизняної середньої школи; застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології в освітній діяльності без шкоди для здоров’я всіх учасників. Об’єкт дослідження – креативно-оздоровчий модернізований освітній процес у початковій школі з врахуванням сучасних інформаційних технологій; предмет – умови та роль вчителя у створенні розвивального освітнього інформаційного процесу урочної, позаурочної діяльності учнів початкової школи, що сприяють їх формуванню як креативних, фізично здорових особистостей. З метою оцінки ефективності даного проекту заплановано проведення педагогічного експерименту. Результати дослідження планується узагальнити для впровадження в практику роботи початкової школи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Марченко, С. І., та Б. А. Бережняк. "Особливості розвитку координації у школярів молодших класів". Теорія та методика фізичного виховання, № 4 (6 листопада 2015): 32. http://dx.doi.org/10.17309/tmfv.2014.4.1115.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження: визначити особливості координаційної підготовленості школярів молодшого шкільного віку. Методи й організація дослідження. В дослідженні використані такі методи: метод теоретичного аналізу та узагальнення літературних джерел, вивчення документальних матеріалів, педагогічне спостереження і хронометраж навчальних занять; метод контрольних випробувань, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У експерименті прийняли участь 60 учнів: 20 — 2 класів, 20 — 3 класів, 20 — 4 класів.Висновки. У молодшому шкільному віці дівчатка мають більш високий, ніж хлопчики, рівень прояву статичної рівноваги, а показники динамічної рівноваги хлопчиків вище аналогічних показників дівчаток. Отримані данні вікового розвитку координаційних здібностей вказують на необхідність розробки методики диференційованого фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Дітей, що не займаються спортом і мають середні й низькі показники фізичної підготовленості, варто орієнтувати на поліпшення особистих результатів.<div> </div>

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Кашуба, В., С. Футорний, С. Афанасьєв, Ю. Руденко та Л. Ярмолинський. "Теоретико-методичні основи корекційно- профілактичних технологій у процесі занять оздоровчим фітнесом осіб зрілого віку з порушеннями просторової організації тіла". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (20 грудня 2021): 65–72. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.65-72.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. У кінці ХХ – на початку XXI ст. особливо гостро стоїть питання про зростаючу тенденцію порушень просторової організації тіла людини, зокрема зниження рівня стану біогеометричного профілю постави. Це найбільш актуально для умов життя людини в мегаполісах. Мета. На підставі теоретичного аналізу і власних експериментальних досліджень обґрунтувати та розробити теоретико-методичні основи корекційно-профілактичних технологій у процесі занять оздоровчим фітнесом чоловіків зрілого віку з порушеннями просторової організації тіла. Методи. Аналіз і узагальнення науково-методичної літератури українських і зарубіжних фахівців, емпіричні методи, педагогічне тестування фізичної підготовленості, педагогічний експеримент, медико-біологічні методи, методи математичної статистики. Результати. Історичний екскурс дослідників в аспекті формування оздоровчих технологій дозволив розробити теоретико-методичні основи корекційно-профілактичних технологій у процесі занять оздоровчим фітнесом осіб зрілого віку з порушеннями просторової організації тіла. Результати проведеного послідовно перетворювального експерименту підтвердили ефективність розробленої технології корекції порушень стану біогеометричного профілю постави чоловіків другого періоду зрілого віку у процесі занять оздоровчим фітнесом. Ключові слова: корекційно-профілактичні технології, просторова організація тіла, зрілий вік, оздоровчий фітнес.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Крамаренко, Тетяна Григорівна. "Деякі аспекти вивчення курсу “Інформаційно-комунікаційних засобів навчання математики”". New computer technology 5 (6 листопада 2013): 51–52. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.74.

Повний текст джерела

Анотація:

Особистісна орієнтація освіти, запровадження освітніх інновацій, ІКТ, створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання є пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти в Україні. Відбувається інтенсивний пошук методик комп’ютерно-орієнтованого навчання, зокрема і математики. Ефективне використання ІКЗН математики дозволить здійснювати навчання розвиваючими методами, що в найбільшій мірі відповідає особистісно-орієнтованій парадигмі сучасної освіти.Широке впровадження комп’ютерних технологій в навчальний процес вимагає підвищення кваліфікації вчителя в цій галузі, підготовки педагогічних кадрів, здатних вміло використовувати ІКТ в навчанні учнів та з метою саморозвитку. Тому нами було розроблено програму навчального курсу з інформаційно-комунікаційних засобів навчання математики за вимогами кредитно-модульної системи навчання. При підготовці бакалаврів за спеціальністю “Педагогіка і методика середньої освіти. Математика” вивчення курсу передбачається в шостому семестрі. Курс є інтегрованим і опирається на знання студентів, уміння і навички, отримані при вивченні інформаційних технологій і методики навчання математики. Загальна кількість годин (72 год.), що відводиться на вивчення курсу, ділиться на лекції (4 год.), лабораторні (32 год.) та самостійну роботу студентів (36 год.).Курс складається з двох модулів – використання ІКЗН в навчанні алгебри основної школи і геометрії.Метою навчального курсу є доповнення знання студентів з методики навчання математики та інформаційних технологій; формування теоретичної бази знань про структуру методичної підсистеми навчання математики з використанням ІКТ; про сутність, психолого-педагогічні засади і технологічні основи впровадження ІКЗН математики; вироблення у студентів практичних умінь і навичок застосування ППЗ в процесі навчання математики; забезпечення умов для неперервної самоосвіти на основі систематичної самостійної роботи студентів; для підвищення рівня знань і розвитку творчих здібностей особистості.Курс орієнтовано на проектні технології, на активні форми навчання: проведення навчальних експериментів, підготовку дидактичних та методичних матеріалів, розробок уроків алгебри і геометрії, доповідей, презентацій. Закінчується навчання захистом індивідуальних проектів, розроблених матеріалів. Індивідуальні розробки дидактичних засобів, методичних матеріалів включаються до спільного проекту курсу “Методична скарбничка вчителя математики основної школи”. В ході вивчення курсу студенти набували умінь та навичок працювати з такими ППЗ як GRAN1, Терм_7, Математика-5, Математика-6, Евристико-дидактичні конструкції, пакети динамічної геометрії DG, GRAN-2D, GRAN-3D. Для самостійного ознайомлення пропонувалася система комп’ютерної математики Derive або система комп’ютерної алгебри Advanced Grapher.Наведемо перелік робіт, які виконувалися студентами, і оцінювалися певною сумою балів: план-конспект уроку з алгебри і з геометрії (обов’язкові документи 20 балів), підготовлені за допомогою текстового редактора Microsoft Word чи OpenOffice.orgWriter з малюнками, з гіперпосиланнями на відповідні файли, створені за допомогою ППЗ; презентація до уроку алгебри чи геометрії; малюнки, побудовані графіками функцій; розв’язані за допомогою GRAN1 завдання математичної статистики; лабораторні роботи по вивченню GRAN1, Терм_7, динамічної геометрії; динамічне креслення до теореми чи задачі на дослідження, доведення, до геометричних перетворень, включаючи калейдоскопи; динамічні креслення до задач на побудову з підказками у вигляді написів, кнопок; завдання, виконане за допомогою самостійно освоєного програмного засобу; захист проекту (обов’язковий вид роботи, 10 балів). Для отримання заліку студенту необхідно було набрати 65 балів і більше.Для підготовки студентами власних навчальних продуктів були запропоновані зразки до кожного із завдань, наведено перелік рекомендованих джерел, надана можливість додатково працювати в комп’ютерному класі самостійно в зручний для студента час. Кожен зі студентів міг вчасно отримати диференційовану допомогу як з боку викладача, так і своїх однокурсників. Студенти завершили вивчення курсу здійсненням рефлексії та самооцінки власної праці, змін, що відбулися в них стосовно знання предмету, в умінні навчати інших, в своїх особистісних якостях. Дослідження показали, що найскладніше студентам було здійснити цілепокладання, розпланувати власну діяльність, налаштуватися на індивідуальне виконання завдань, на значний обсяг самостійної роботи. Більше 80% студентів висловили задоволення своєю роботою, відмітили появу бажання до самовдосконалення. В навчанні майбутні вчителі математики мали змогу удосконалювали уміння добирати засоби та методи навчання з використанням комп’ютерної техніки, розробляти план вивчення навчального матеріалу з поєднанням традиційних та нових інформаційних технологій, використовувати програмні засоби для обробки результатів проведених психологічних, педагогічних і методичних досліджень; проводити комп’ютерні експерименти з метою встановлення нових закономірностей; інтерпретувати, аналізувати та узагальнювати результати розрахунків чисельного експерименту; володіти знаряддєвим застосуванням комп’ютера, систем опрацювання текстової, числової та графічної інформації; вміти коректно скласти конспект уроку чи інший документ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Джур, О. Ю., О. В. Соколова, В. О. Тищенко, С. О. Новицька та О. Ф. Баканова. "ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО МЕТОДИКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ФУТБОЛІСТІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (28 вересня 2021): 133–39. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-19.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні футбол розвивається в напрямі високої рухливості спортсменів, миттєвих тактико-технічних дій, подальшої інтенсифікації спортивної підготовки, що виявляється в збільшенні швидкості гри та забезпечує ефективний результат. З огляду на це одним із актуальних питань є зміст, структура і методика фізичної підготовки юних футболістів. Інноваційний підхід до проблеми вдосконалення фізичної підготовленості спортсменів вимагає врахування таких факторів, як вік, кваліфікація, період підготовки. Ці фактори мають істотний вплив на рівень фізичної працездатності. Загальна фізична підготовка юних футболістів є базовою, вона завжди передує спеціальній. Мета роботи – довести ефективність впливу розробленої методики вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів на загальнопідготовчому етапі підготовчого періоду. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес юних футболістів. Предмет дослідження – показники фізичної підготовленості юних футболістів. Суб’єкт дослідження – хлопчики 7–8 років. Були використані такі методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел за темою дослідження, педагогічне дослідження, педагогічний експеримент, тестування рівня фізичної підготовленості, тестування рівня спеціальної фізичної підготовленості, методи математичної статистики. Результати дослідження. Обґрунтовано інноваційний підхід до методики вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів для вирішення навчально-тренувальних завдань. Підтверджено ефективність впливу плану підготовки на вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів. У процесі педагогічного експерименту засвідчено ефективність використовуваних засобів, методів і організаційних форм. Практичне значення полягало в розробці і впровадженні методики вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів. Висновки. Позитивні зрушення за показниками фізичної підготовленості відбивають вікові особливості розвитку дітей, а також вплив цілеспрямованої педагогічної дії, про що свідчать більш виражені зміни у хлопців експериментальної групи порівняно зі контрольною. У контрольній групі прикінцеві результати деяких показників достовірно відрізнялися від вихідних даних. Однак темпи приросту в експериментальній групі були значно вищими, ніж у контрольній.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Гайда, Висиль. "ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ З УПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ НА ЗАСАДАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Physical and Mathematical Education 31, № 5 (18 листопада 2021): 23–27. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-031-5-004.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. У статті висвітлені результати здійсненого педагогічного експерименту з упровадження розробленої методичної системи формування самоосвітньої компетентності учнів основної школи в процесі вивчення фізики на засадах сталого розвитку. При дотриманні принципів системного підходу до аналізу й організації освітнього процесу формування самоосвітньої компетентності учнів основної школи в освітньому процесі з фізики, повноцінному дотриманні педагогічних умов його реалізації та забезпеченні комплексом ефективних форм, методів, засобів та технологій в освітньому процесі, передбачаємо сформованість високого рівня самоосвітньої компетентності учнів ЗЗСО. Матеріали і методи. Під час реалізації педагогічного експерименту послуговувалися теоретичними (аналіз науково-методичної літератури з питань формування самоосвітньої компетентності учнів), емпіричними (спостереження, анкетування, тестування), а також статистичними методами опрацюванню результатів дослідження (критерій Пірсона та Стьюдента). Проведено педагогічний експеримент (констатувальний, пошуковий, формувальний та підсумковий етапи) до якого було залучено 1227 учнів із 24 закладів освіти Тернопільської (18), Волинської (3) та Кіровоградської (3) областей. Результати. Результати педагогічного експерименту підтвердили статистичну достовірність впливу запропонованої методичної системи на якісні показники самоосвітніх умінь та позитивні зрушення у засвоєнні учнями навчального матеріалу з фізики. Висновки. Впровадження розробленої методичної системи сприяє: підвищенню мотивації учнів до самоосвіти, зацікавленості до вивчення фізики, розвитку критичного мислення, удосконаленню вмінь учнів використовувати хмарні сервіси для виконання особистісних і соціально значущих завдань та навчальних проєктів, розвитку вмінь використовувати у процесі вивчення фізики прикладне програмне забезпечення, виробленню навичок самостійності, роботи в групі, навчальної комунікації тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Артем’єва, Галина, Ірина Латвинська та Тетяна Мошенська. "ПОБУДОВА КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ ОЗДОРОВЧОГО ТРЕНУВАННЯ ДЛЯ ЖІНОК ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 80 (21 грудня 2020): 58–64. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.009.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити ефективність побудови комплексної програми оздоровчого тренування для жінок першого періоду зрілого віку. Матеріал і методи: дослідження тривало протягом 2019-2020 навчального року на базі фітнес-клубу «Територія Fitness». За однорідністю ознак були сформовані дві групи жінок першого періоду зрілого віку - контрольна (КГ) та експериментальна (ЕГ), по 13 осіб у кожній. Нами застосовувались сучасні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, медико-біологічні методи, методи математичної статистики. Результати: у процесі проведення експериментального дослідження нами було побудовано програму оздоровчого тренування. Програма враховувала розподіл фізичного навантаження в залежності від завдань кожного періоду, етапу, мезо і мікроциклу. Висновки: комплексна програма оздоровчого тренування довела свою ефективність. У ході експерименту спостерігалися міжгрупові достовірні зміни соматометричних та функціональних показників жінок першого періоду зрілого віку при р<0,05 та фізичної підготовленості при р<0,05, р<0,01, р<0,001. Приріст соматометричних показників та показників функціонального стану організму жінок ЕГ складає 4,7 % - 17,3 %. У той час у жінок КГ діапазон змін цих показників коливається у межах від 0,4 % до 12,2 %. У показниках фізичної підготовленості також спостерігається більш значний їх приріст у жінок ЕГ, а діапазон складає проміжок від 14 % до 45,8 %. У жінок КГ приріст показників фізичної підготовленості знаходиться у межах 7% - 24%. Ключові слова: оздоровче тренування, жінки першого періоду зрілого віку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Літвін, Артур, та Світлана Марченко. "Програмування процесу навчання техніки удару ногою в сторону «йоко гері кекомі» хлопців 10 років". Journal of Learning Theory and Methodology 2, № 3 (30 жовтня 2021): 111–18. http://dx.doi.org/10.17309/jltm.2021.3.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – експериментально встановити оптимальні умови навантаження для побудови серії навчальних завдань спрямованих на засвоєння вправи «Удар ногою в сторону «йоко гері кекомі» на середньому рівні «чудан». Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 32 хлопці 10 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: вивчення та аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, хронометраж навчальних завдань, педагогічний експеримент, методи математичної статистики, методи математичного планування експерименту. У процесі навчання використовувався метод алгоритмічних розпоряджень. Результати. Перевірка однорідності дисперсій за допомогою критерію Кохрена показала, що у всіх чотирьох вибірках розбіжність між дисперсіями вважається випадковою для обраного рівня значимості 0,05. В усіх серіях виконується умова Gр<G0,05(7.4), досліди вважаються відтворюваними а оцінки дисперсій однорідними. Побудовані математичні моделі адекватно описують отримані дані (Fр<Fкр). Признається статистична значущість моделі та надійність рівняння регресії. Дисперсійний аналіз виявив процентний вплив предикторів (Х1, Х2) в серіях програми навчання удару ногою в сторону «йоко гері кекомі»: 1 серія – Х1 (63,8%), Х2 (24,0%, негативний); 2 серія – Х1 (69,0%); 3 серія – Х1 (62,6%), Х1Х2 (27,4%); 4 серія – Х1 (74,6%), Х2 (21,6%, негативний); 5 серія – Х1 (91,0%), Х1Х2 (6,4%); 6 серія – Х1 (84,8%), Х2 (10,3%). Висновки. Для раціональної організації процесу навчання удару ногою в сторону «йоко гері кекомі» на середньому рівні «чудан» хлопців 10 років за програмою алгоритмічних розпоряджень, рекомендуємо дотримуватись наступного режиму навантаження: 1 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 60 с; 2 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 60 – 120 с; 3 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с; 4 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 60 с; 5 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с; 6 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Kolos, Kateryna R., та Liliia A. Luparenko. "ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ІЗ РОЗВИТКУ КОМП’ЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 55, № 5 (31 жовтня 2016): 105. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v55i5.1467.

Повний текст джерела

Анотація:

In the research the methodology and the results of pedagogical experiment of purposeful development of computer oriented learning environment of an Institute of Postgraduate Pedagogical Education are represented. The results of the pedagogical experiment have proved an increase of the level of efficiency of educational-cognitive process, sufficiency of ІCT-structure and listeners’ ІCТ-competence, first of all, through the increase of the level of ІCТ-competence of academic group of workers of an Institute of Postgraduate Pedagogical Education within the authorial course “Usage of ICT in professional activity of academic and administrative workers of an Institute of Postgraduate Pedagogical Education”. The basic context, forms, methods and technologies of lessons of each of the modules of the above mentioned course are specified.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Педагогічні експерименти"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями