Добірка наукової літератури з теми "Педагогічний колектив"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Педагогічний колектив".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Педагогічний колектив"
1
ЛОПАТИНСЬКА, Ірина. "ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ХАРАКТЕР СЕРЕДОВИЩА СТУДЕНТСЬКОГО КОЛЕКТИВУ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 52–59. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-52-59.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано психологічний комфорт учасників колективної діяльності закладу вищої освіти. У дослідженні встановлено, що певний характер відносин, виникає через об’єктивну необхідність. Відносини у системі “викладач – студент” набувають особистісного характеру, свідомо спрямованого та регульованого цілями, що сприймаються студентами і викладачами далеко не однозначно. Аналіз педагогічної практики свідчить, що створення сприятливого середовища в студентському колективі неможливо на основі педагогічного впливу, побудованого на примусі, підкоренні студентів і колективу волі викладача. Традиційна підготовка викладачів у системі методичної роботи ЗВО не спроможна ефективно вирішувати завдання щодо оздоровлення клімату студентського колективу і забезпечення психологічного комфорту кожному його члену. Відповідно, виникає потреба в організації емоційно сприятливого середовища серед студентства та управління ним. У той же час сучасний викладач повинен “бачити” і розуміти емоції, настрій як студента, так і свій власний, оволодіти теоретичними основами емоційно сприятливого середовища в колективі як фактору його розвитку і всебічного збагачення особистості студентів. Автор вивчив плани і програми підготовки викладачів у системі методичної роботи закладу вищої освіти, а це дає підстави говорити про переважання в їхньому змісті репродуктивних завдань та вправ. У програмах підготовки викладачів у системі методичної роботи закладу освіти недостатньо інформації про теоретичні засади емоційно сприятливого середовища, методики та технології його створення. Вивчення наявних програми та змісту підготовки викладачів у системі методичної роботи закладу вищої освіти дозволили сформувати висновки. Автор наголошує, що програма підготовки вчителів до створення емоційно сприятливого середовища передбачає зміну характеру відносин у системі “викладач – студентський колектив – студенти”. Доведено, що відносини повинні будуватися на принципах педагогічної взаємодії, співробітництва і співтворчості та характеризуватися довірою, можливістю висловити свою точку зору, мати право на помилку, свободу вибору способів досягнення навчальних цілей. Ключові слова: сприятливе середовище, підготовка вчителів, педагогічна взаємодія, психологічний комфорт, педагогічний вплив
2
ГРИГОРЕНКО, Григорій, та Дарина ГРИГОРЕНКО. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ТА СОЦІАЛЬНИЙ СУПРОВІД ПІЗНАВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ". Humanitas, № 1 (5 травня 2022): 16–21. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2022.1.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття носить аналітичний характер. Метою дослідження є теоретичний аналіз психолого-педагогічного та соціального супроводу пізнавально-оздоровчої діяльності учнів закладів загальної середньої освіти. Зазначається, що соціальний, психолого-педагогічний супровід пізнавально-оздоровчої діяльності учнів представляє собою систему загальної практики педагогів. Вона впливає на створення оптимальних соціальних, психоемоційних, духовно-соматичних умов допомоги учням у вирішенні їх особистісних проблем, пов’язаних з індивідуальним соціальним розвитком, психічним, соматичним і духовним здоров’ям, успішною пізнавально-оздоровчою діяльністю, ефективною діловою та міжособистісною комунікацією, з соціально-життєвим самовизначенням, особистісною ідентифікацією учня, як здоров’ятворчої особистості. Звертається увага на ефективне використання сучасних інноваційних технологій, активних методів пізнавальної, виховної, оздоровчої, здоров’ятворчої діяльності учнів, а саме: на теоретико-пізнавальну, дослідницьку діяльність; дискусії; персоніфіковану рефлек- сивну діяльність; інтерактивні форми діяльності. Структура психолого-педагогічного та соціального супроводу пізнавально-оздоровчої діяльності учнів в умовах освітньо-виховного процесу забезпечила визначення професійних функцій педагога (діагностична, прогностична, проєктивна, організаційно-інформаційна, контрольно-оцінна та корекційно-мотиваційна функції). Позитивний результат означений супровід учнів мав за рахунок його властивостей (інформативність, операційність, дозованість впливу педагогічних чинників) та через оперативний зворотній зв’язок в системах «учень – педагог», «учень – учень», «учень – колектив класу», «педагог – колектив класу», на основі яких вчитель вдосконалює та оптимізує супровід діяльності учнів. Автори зазначають, що реалізація вчителем своїх професійних функцій в процесі супроводу освітньо-виховної, фізкультурно-оздоровчої діяльності учнів забезпечує формування у них впевненості у собі та адекватної самооцінки; створення комфортного психоемоційного стану та психоемоційної саморегуляції; задоволення від спілкування та суспільної діяльності; усвідомленої мотивації досягнення позитивної «Я» – концепції як ціннісного аспекту здоров’я кожного учня.
3
Галів, Микола. "ЗМІСТ ОСВІТИ У ДРОГОБИЦЬКІЙ УЧИТЕЛЬСЬКІЙ СЕМІНАРІЇ СЕСТЕР ВАСИЛІЯНОК (1920 – 1936 РР.)". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 54–59. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.54-59.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано зміст освіти в Приватній учительській жіночій семінарії сестер Василіянок зукраїнською мовою навчання, яка діяла у міжвоєнному Дрогобичі. Висвітлено заснування та головні віхи діяльності учительської семінарії сестер Василіянок, схарактеризовано педагогічний колектив семінарії, з’ясовано зміст освіти в семінарії, окреслено склад студентів. Сестрам чину Св. Василія Великого (ЧСВВ) у Дрогобичі вдалося забезпечити ці заклади матеріально, організувати належний педагогічний персонал, зібрати значну кількість семінаристок та учнів. З’ясовано, що освітній процес визначався державними програмами і планами, виховна ж робота зосереджувалася переважно на релігійно-моральному, естетичному та громадянському напрямах. За приблизними підрахунками,учительська семінарія сестер Василіянок підготувала понад 350 народних учителів.
4
Бєляєв, С. Б., та Ю. О. Кривенко. "ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ УЧНІВСЬКОГО КОЛЕКТИВУ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (29 квітня 2021): 166–70. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-25.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено питанням формування учнівського колективу через упровадження засад педагогіки партнерства як одного з основних аспектів функціонування Концепції Нової української школи на основі аналізу дефініцій поняття колективу. Ідеї педагогіки партнерства спрямовані на створення суспільства, яке є вільним від кліше та офіціозу. Ця нова ланка має подолати інертне мислення, перейти на інший рівень міжособистісних відносин. Партнерські відносини беруть початок у закладі освіти, де вся шкільна спільнота працює над створенням оптимального та психологічно безпечного освітнього середовища, вільного від булінгу та утиску самовираження суб’єктів освітнього процесу, якими виступають учні та педагогічні працівники закладу освіти. У статті розкриваються основні можливості та перспективи формування учнівського колективу на засадах педагогіки партнерства, що є оптимальним шляхом до налагодження взаєморозуміння, поваги та толерантного ставлення до оточення. Встановлено, що учнівський колектив може бути утворено тільки шляхом налагодження спеціальної роботи педагогічного колективу з формування високоморальної та позитивно налаштованої особистості дитини. Аналіз основних визначень поняття «колектив» дав змогу розкрити його багатоаспектність, оскільки воно розглядається не тільки в межах педагогічних наук. На сучасному етапі розвитку суспільства колектив відіграє велику роль у менеджменті, адже неможливо керувати організацією, якщо не встановлено корпоративні зв’язки. Це дало підстави розглядати особистість учителя не тільки з позиції Концепції Нової української школи, а й як менеджера освітнього процесу. Доведено необхідність налаштування вчителя на виконання ролі лідера, який сприяє підвищенню якості та оригінальності у виконанні роботи, розвитку творчого підходу до справи. Демократичний клімат у колективі сприяє утворенню дружніх та відвертих відносин між членами колективу, формуванню почуття гордості за загальні досягнення та готовності розділяти труднощі колективу.
5
Bazеliuk, V., and A. Artyushenko. "Authority of the school leader and his influence on the pedagogical team." Bulletin of Postgraduate Education (Series «Educational sciences»), no. 43 (2020): 29–43. http://dx.doi.org/10.32405/2218-7650-2020-14(43)-29-43.
Повний текст джерела
6
Андросович, Ксенія Анатоліївна. "СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОБДАРОВАНИХ УЧНІВ ЗАСОБАМИ І НФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Information Technologies and Learning Tools 84, № 4 (28 вересня 2021): 21–37. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.3538.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано педагогічні та психологічні умови, що зумовлюють зміст, форми, шляхи організації процесу соціалізації обдарованих учнів. Автором запропоновано та реалізовано проєкт, який мав на меті здійснити психолого-педагогічний супровід обдарованих учнів; забезпечити педагогічний колектив необхідними знаннями та навичками роботи з обдарованими дітьми, заохотити учасників освітнього процесу використовувати засоби інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) в освітній діяльності; ознайомити учнів та їх батьків з корисними можливостями, а також потенційними ризиками використання Інтернету для особистісного розвитку та отримання соціального досвіду. Встановлено, що формування поведінки обдарованих учнів, зокрема в мережі Інтернет, відбувається під впливом різних чинників на таких рівнях: індивідуальному, сімейному, рівні найближчого оточення (однолітків, освітньої установи) та суспільному, що обумовлюють поведінку учнівської молоді в Інтернет-мережі та формують її специфіку. Представлено розроблену модель психологічної підтримки та супроводу учасників освітнього процесу. У моделі визначені: мета, завдання, функції та технології. До організаційно-методичної реалізації моделі залучено всіх учасників освітнього процесу: учнів, учителів, батьків, адміністрацію закладу. Для досягнення результату: учні набувають статусу власної життєтворчості та активного члена суспільства. Для проведення опитування учнів було розроблено платформу онлайн тестування, завдяки чому учні та вчителі використали комплекс діагностичного інструментарію для виявлення соціально-комунікативних особливостей розвитку, вивчення ціннісної сфери обдарованих учнів, їх мотивації навчання, загального рівня соціалізованості незалежно від часу та місця перебування учнів, що передбачає, відкриває нові шляхи та методи роботи з обдарованою молоддю із застосуванням ІКТ. Проведений експеримент показав значні позитивні зрушення показників соціалізованості в експериментальній групі відносно контрольної групи. Це дає підстави зробити висновок, що запропонований нами комплексний підхід сприяє соціалізації обдарованих учнів.
7
Наточій, Анатолій. "СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ: ДОСВІД ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО ТА СУЧАСНІСТЬ". New pedagogical thought 99, № 3 (10 лютого 2020): 41–45. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2019-99-3-41-45.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкриваються основні положення науково-методичної роботи Василя Сухомлинського з педагогічним колективом Павлиської середньої школи. Акцентується увага на особливостях педагогічної праці та особистісних якостях педагога. Аналіз принципів, форм і методів організації методичної роботи з учителями, сім’ями учнів, громадою селища Павлиш свідчить про системний характер діяльності педагогічного колективу школи щодо виховання всебічно розвиненої особистості кожної дитини. Організатором, науковим керівником, наставником і генератором нових ідей у цій роботі був директор школи, педагог-гуманіст Василь Олександрович Сухомлинський. Наголошується на необхідності вивчення і впровадження досвіду організації науково-методичної роботи з педагогічним колективом Павлиської середньої школи в сучасній українській школі.
8
Кабанська, Г. А., О. С. Кабанська та О. В. Мельникова. "ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ – ПРОСТІР ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ". Теорія та методика навчання та виховання, № 51 (2021): 88–96. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.51.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автори розкрили важливі аспекти педагогічної практики у закладах повної загальної освіти в системі підготовки майбутнього вчителя відповідно вимог освітнього ступеня «бакалавр». З опорою на особистісний і компетентнісний підходи проаналізовано цілі, завдання, зміст програми такої педагогічної практики. Наголошено увагу на значенні педагогічної практики для систематизації і апробації набутих знань і фахових компетентностей. Зміст модулів робочої навчальної програми побудовано таким чином, що кожен здобувач може реалізувати свою персональну освітню траєкторію, набути досвіду самостійного проведення навчально-виховної роботи учнівським колективом та окремими учнями закладу загальної середньої освіти. Відкритість і прозорість контрольних заходів, діагностичний і формувальний аспект оцінювання є вагомим стимулом для студентів до професійного самовдосконалення, педагогічної творчості та науково-дослідницької роботи ще на етапі здобуття вищої освіти. Авторами статті багато уваги приділено ресурсам педагогічної практики щодо розвитку активного мислення на основі сучасних наукових досягнень. Для цього передбачено елементи колаборації із структурними підрозділами закладів освіти, співпрацю з викладачами університету і вчителями-методистами, елементи взаємного навчання, групові освітні проєкти. Акцентовано увагу, що під час підготовки і звітування про результати проходження педагогічної практики студенти демонструють рівень осмислення теоретичних знань, одержаних при вивченні спеціальних та психолого-педагогічних дисциплін, досвід практичної педагогічної діяльності в реальних умовах. Важливим мотиваційним моментом у статті визначено процедуру знайомства студентів із закладом, де проходитиме практика, вчителями-методистами, сучасним станом навчально-виховної роботи у школі, з передовим педагогічним досвідом. Викладачі університету системно забезпечують індивідуальну підтримку, менторський супровід і психолого- педагогічну, методичну допомогу студентам-практикантам у розв’язанні задач навчання та виховання учнів. Особливо цікавими для студентів є завдання, пов’язані з навчальною взаємодією з учнями, вивчення їх індивідуальних та вікових особливостей. Авторами зроблено висновок про те, що педагогічна практика сприяє формуванню у студентів творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності, дає змогу набути досвіду аналізу підсумків своєї навчально-пізнавальної і дослідницької діяльності за період навчання в університеті, мотивує до самоосвіти, формує критичне мислення, актуалізує потребу вивчення досвіду роботи вчителів з предметної галузі.
9
Khytryi, G. P., та T. M. Levchenko. "Чвертьсторічна історія розвитку кафедри анестезіології та реаніматології Української військово-медичної академії". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 3 (1 жовтня 2020): 61–69. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.3(1)-061.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Висвітлення основних історичних моментів становлення кафедри анестезіології та реаніматології Української військово-медичної академії за 25 років є актуальним для відтворення цілісної картини історії кафедри, етапності та періодичності її реорганізації та розвитку. Дослідження вкладу тих науково-педагогічних працівників, які стояли біля витоків створення кафедри, а також тих, хто вносив зміни в навчальний процес, узагальнюючи досвід бойових дій на сході України, і сьогодні продовжує їх справу є важливим аспектом історико-медичного дослідження.
Мета. Розглянути питання процесу становлення і розвитку кафедри анестезіології та реаніматології Української військово-медичної академії.
Матеріали та методи. Матеріалами для статті служили нормативно-правові акти, що стосуються реформування системи військово-медичної освіти, звіти про роботу кафедри. Використано історичний, аналітичний і бібліосемантичний методи.
Результати. За період свого існування кафедра анестезіології та реаніматології УВМА внесла вагомий внесок у підготовку та перепідготовку фахівців як для медичних закладів Збройних Сил України, так і для медичних закладів МОЗ України. У процесі створення кафедри був збережений науковий потенціал її співробітників, їх досвід, наукові та практичні здобутки, що дозволило за відносно короткий термін сформувати науково-педагогічний і науковий колектив кафедри, ефективно організовувати навчальний процес з слухачами Української військово-медичної академії, лікарями-анестезіологами та лікарями інших спеціальностей лікувальних закладів Міністерства оборони України, розвивати наукову, методичну і виховну роботу науково-педагогічних працівників кафедри та вивести систему підготовки військових анестезіологів на якісно новий рівень. Завдяки плідній роботі співробітників кафедри відбулося 23 випуски слухачів-анестезіологів, підготовлено 191 військового лікаря-анестезіолога.
Висновки. За порівняно невеликий термін свого існування кафедра анестезіології та реаніматології УВМА внесла вагомий внесок у підготовку та перепідготовку фахівців як для Збройних Сил України, так і для інших військових формувань і лікувальних закладів України. На сьогоднішній день кафедра анестезіології та реаніматології єдина в Україні, яка здійснює післядипломну підготовку та перепідготовку військово-медичних кадрів за фахом «Анестезіологія та інтенсивна терапія» для зміцнення обороноздатності країни з урахуванням досвіду АТО/ООС.
10
ГОРБАТЮК, Роман, та Тетяна ПОЛІЩУК. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 125–41. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.609.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито зміст організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, який відображає структуру, цілі діяльності, що віддзеркалюють систему цінностей колективу і стиль керівництва ним: норми, правила, традиції. Їх взаємодія утворює структуру організаційної культури педагогічного колективу.
Запропоновано новий підхід щодо побудови та теоретичного обґрунтування структурно-функціональної моделі розвитку організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, яка виконує ілюстративну, трансляційну, пояснювальну, дослідницьку, прогностичну функції і дає змогу виявляти можливі технології підвищення рівня організаційної культури педагогічних колективів. Спроектована структурно-функціональна модель складається із взаємопов’язаних блоків: цільовий (мета, цілі і завдання розвитку організаційної культури), теоретико-методологічний (концепція розвитку організаційної культури педагогічного колективу, педагогічні умови; традиції, ідеали, ритуали), технологічний (інноваційна методика розвитку організаційної культури), діагностичний (критерії, параметри та рівні розвитку організаційної культури), результативний (позитивна динаміка розвитку організаційної культури). Окремим складником структурно-функціональної моделі виділено педагогічні умови розвитку організаційної культури педагогічного колективу професійного навчального закладу аграрного профілю (мотивація до розвитку організаційної культури, що сприятиме особистісному культурному, професійному зростанню суб’єктів освітньої діяльності; вдосконалення (розвиток) загальнокультурної компетентності педагогів; готовність колективу до інноваційних змін у системі цінностей; інформаційно-методичне забезпечення розвитку організаційної культури; збереження існуючих традицій та ефективне використання ідеалів, ритуалів).
Дисертації з теми "Педагогічний колектив"
1
Грень, Лариса Миколаївна. "Управлінська діяльність заступника директора з навчальної роботи вищого навчального закладу 1-2 рівнів акредитації". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43058.
Повний текст джерела
2
Курінна, Ольга Олександрівна. "Проблема міжособистісних стосунків молодших школярів в психолого-педагогічній літературі". Thesis, Національний авіаційний університет, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39203.
Повний текст джерелаАнотація:
Досвід стосунків з батьками, дорослими або ровесниками у дитячому віці є фундаментом для становлення та самопізнання особистості. Саме тому, вивчення проблем міжособистісних стосунків у дітей молодшого шкільного віку є важливим як для теорії педагогіки, так і для практики.
Вивченням даного питання займались такi пcихологи та педагоги, як М.В. Cавчин, Л.П. Ваcиленко, О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, І.С. Булах, З.В. Огороднійчук, Т.М. Лиcянська, Н.П. Зубалiй, Л.М.Зiнченко, О.Г. Артемчук, Т.М. Зелiнcька та iнші
3
Шаполова, Вікторія Валеріївна. "Роль викладача вищого технічного навчального закладу у формуванні корпоративної культури майбутніх фахівців". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46941.
Повний текст джерела
4
Попова, Олена Володимирівна. "Соціально-педагогічні умови профілактики конфліктних ситуацій у студентському колективі". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4878.
Повний текст джерелаАнотація:
Попова О. В. Соціально-педагогічні умови профілактики конфліктних ситуацій у студентському колективі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота: соціальна педагогіка" / наук. керівник М. О. Гладиш. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 85 с.UA : Кваліфікаційна робота: 85 с., 6 рисунків, 88 джерел, 1 додаток. Об’єкт дослідження: конфліктні ситуації як соціально-педагогічний феномен. Предмет дослідження: соціально-педагогічні умови профілактики конфліктних ситуацій у студентському колективі. Мета дослідження: визначити соціально-педагогічні умови профілактики конфліктних ситуацій у студентському колективі. Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що конфліктні ситуації в студентському колективі будуть вирішуватись конструктивно, при умові комплексної профілактичної діяльності, спрямованої на визначення причин їх виникнення. Методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури; емпіричний: анкетування, інтерв’ю, включене спостереження. Методологічну основу дослідження становлять: теорія розвитку особистості у її взаємодії з оточуючими, особистісно-орієнтований і особистісно-діяльністний підходи до взаємодії особистості в умовах навчально-виховного процесу. Наукова новизна роботи полягає в розробці програми профілактики конфліктних ситуацій у студентському середовищі.
EN : Qualification work: 85 pages, 6 drawings, 88 sources, 1 appendix. Object of research: conflict situations as a socio-pedagogical phenomenon. Subject of research: socio-pedagogical conditions of conflict prevention in the student body. The purpose of the study: to determine the socio-pedagogical conditions for the prevention of conflict situations in the student body. The hypothesis of the study is the assumption that conflict situations in the student body will be resolved constructively, subject to comprehensive preventive activities aimed at determining the causes of their occurrence. Research methods: theoretical analysis of scientific literature; empirical: questionnaire, interview, observation included. The methodological basis of the study are: the theory of personality development in its interaction with others, personality-oriented and personality-activity approaches to the interaction of personality in the educational process. The scientific novelty of the work is to develop a program for the prevention of conflict situations in the student environment.
5
Руда, Галина Василівна. "Розвиток готовності практичного психолога до взаємодії з педагогічним колективом школи". Дисертація, 2013. https://eprints.oa.edu.ua/8600/1/%D0%A0%D1%83%D0%B4%D0%B0_dis.pdf.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження зумовлена особливими соціальними
очікуваннями щодо практичної психології в системі освіти та необхідністю підвищення рівня професійної діяльності шкільних психологів. Це набуває особливого значення внаслідок поширення в суспільстві і в освітньому закладі зокрема, особистісних та міжособистісних проблем, які вимагають кваліфікованої фахової допомоги. Виконуючи функцію оптимізації спільної діяльності учасників навчально-виховного процесу в школі, психолог виступає посередником у системі взаємостосунків між ними. Він повинен
діагностувати стан цієї системи, виокремлювати питання, що стосуються умов її функціонування, приймати відповідні рішення, будувати стратегію і тактику втілення їх у життя.
Важливою умовою успішного вирішення вищезазначених завдань
дослідники вважають саме оптимальну професійну взаємодію психолога і педагогічного колективу, відзначаючи при цьому складність та неоднозначність її організації в закладах освіти (М. Бітянова, І. Дубровіна, Ю. Гільбух, Р. Овчарова та ін.). Пояснюється це багатьма причинами. З одного боку – психологічною невизначеністю очікувань шкільної адміністрації та педагогічного колективу щодо можливостей шкільного психолога, неготовністю педагогів до ефективної взаємодії з ним, невизначеним і досить низьким статусом практичного психолога в загальноосвітньому закладі, відсутністю запиту на його участь у навчальновиховному процесі, об’єктивних критеріїв оцінки ефективності його
професійної діяльності. З іншого боку – недосконалістю системи підготовки спеціалістів-психологів, відсутністю еталонного профілю практичного психолога, невідповідністю особистісних якостей вимогам професії, недостатнім рівнем готовності самих психологів до взаємодії з педагогічним
колективом школи. Слід зазначити, що проблема готовності особистості до професійної діяльності була предметом уваги багатьох дослідників. Вченими напрацьовані свої підходи до розкриття сутності готовності до праці та різних видів
професійної діяльності (Г. Балл, М. Дьяченко, Р. Каламаж, Л. Кандибович, Л. Карамушка, В. Моляко, П. Перепелиця, М. Смульсон, М. Томчук та ін.), до шкільного та професійного навчання (Н. Уткіна, А. Єлісєєв, Н. Шевченко та ін.), до педагогічної діяльності та до виконання педагогом окремих
професійних завдань і функцій (О. Винославська, П. Горностай, К. ДурайНовакова, Л. Кондратова, А. Линенко, В. Семиченко, В. Сластьонін та ін.). Не менш вагоме місце у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців займає проблема взаємодії. Їй присвятили свої роботи Г. Андрєєва,
Л. Виготський, В. Давидов, М. Коць, С. Максименко, А. Маслоу, В. Мясіщев, К. Роджерс, Д. Тібо, Л. Фестингер, Е. Фромм, Ф. Хайдер та ін. Проблема підготовки практичних психологів була предметом дослідження вчених: Є. Альошиної, Н. Амінова, В. Большакова, О. Бондаренка, О. Бондарчук, Ф. Василюка, С. Васьківської, Ж. Вірної, І. Володарської, П. Горностая, Т. Говорун, О. Донцова, Ю. Ємельянова,
C. Максименка, В. Семиченко, О. Солодухової, В. Панка, Л. Петровської, Н. Пов’якель, Є. Помиткіна, Н. Пророк, Т. Титаренко, Л. Уманець, Н. Чепелєвої, І. Юсупова, Т. Яценко та ін. Ними аналізувалися проблеми адаптації студентів до умов навчання, питання актуальності особистісного
зростання психолога в процесі професійної підготовки, ролі активних та інтерактивних методів навчання у цьому процесі, особливості підготовки до різних аспектів професійної діяльності, пропонувались моделі структури особистості практикуючого психолога. Більшість теоретичних і прикладних досліджень із проблеми діяльності практичного психолога в системі освіти орієнтовані на роботу психолога
безпосередньо з дітьми (І. Дубровіна, А. Прихожан, М. Толстих та ін.). Є праці, в яких автори зосереджують свою увагу на адаптації практичного психолога в закладі освіти (М. Бітянова, А. Красило, А. Новгородцева, Р. Овчарова, Л. Скрипко та ін.).
Що ж до проблеми готовності практичного психолога до взаємодії з педагогічним колективом школи, то вона не виступала предметом спеціальних наукових досліджень, натомість заявила про себе у безпосередній професійній діяльності. Отже, соціальна значущість проблеми
та її недостатня наукова розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Розвиток готовності практичного психолога до взаємодії зпедагогічним колективом школи».
6
Бучківська, В. В. "Особистісно орієнтований підхід до виховання в педагогічній спадщині А.С. Макаренка". Thesis, 2004. http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4744.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2004.
У дисертації досліджено технологічні аспекти забезпечення особистісно орієнтованого підходу до виховання в педагогічній спадщині А. Макаренка. Ці аспекти розглядаються на основі соціально-філософської і теоретико-педагогічної розробки парадигми особистісно орієнтованого підходу в освіті.
В процесі дослідження визначено етапи еволюції поглядів А. Макаренка на домінанти колективного і особистісного у вихованні; визначено три групи цінностей, на реалізації яких побудована система А. Макаренка; простежено зміни домінант педагогічного впливу на різних етапах побудови педагогічної системи; вичленувано принципи і риси особистісно орієнтованого підходу, які були реалізовані А. Макаренком у побудові його педагогічної системи і на яких може бути сформована сучасна виховна система; визначено шляхи створення виховного колективу в педагогічній системі А. Макаренка та його особисті педагогічні позиції, на яких він здійснював особистісно орієнтований підхід; показано використання педагогічних ідей А. Макаренка в практиці сучасної школи.
7
Мовчан, Дарія Сергіївна. "Формування гармонійних відносини в творчому колективі підлітків". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/3687.
Повний текст джерелаАнотація:
Мовчан Д. С. Формування гармонійних відносин в творчому колективі підлітків : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота" / наук. керівник Н. В. Заверико. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 110 с.EN : The qualification work: 110 pages, 5 tables, 3 pictures, 99 sources, 2 addenda. Object of the study: socio-pedagogical activity in creative teams. Subject of the study: socio-pedagogical conditions for the formation of harmonious relations in the creative teamofadolescents (on the example of anorchestra of folkinstruments). The aim of the study: on the basis of a theoretical analysis of scientific sourcesand socio-pedagogical practice to determine, justify and experimentally test the socio-pedagogical conditions for the formation of harmonious relations in the creative team of adolescents. Research methods: the oretical: an analysis of literary sources; systematization, comparison and juxtaposition of different views on the researched problem; empirical: diagnostic (included observation, survey, method of expert assessments, psychodiagnostic techniques); pedagogical experiment; methods of the mathematical statistics. The theoreticals ignificance of the work lies in the theoretical analysis of concepts that form the basis for the formation of harmonious relations in the creative team of adolescents «team», «teamofteenagers», «creative team», «creative team of teenagers», «creative environment». The practicals ignificance of the workisto develop and implement thе training «Happiness in creativity – let’s walk together», the socio-pedagogical project «Theorches trabegins from agood» and the program of social and educational activities for adolescents «Preparing for creative achievements». Field of use: out-of-schooleducationinstitutions, artschools, institutions of cultural and leisure orientation.
UA : Кваліфікаційна робота: 110 с., 5 таблиць, 3 рисунка, 99 джерел, 2 додатки. Об’єкт дослідження: соціально-педагогічна діяльність у творчих колективах. Предмет дослідження: соціально-педагогічні умови формування гармонійних відносин у творчому колективі підлітків (на прикладі оркестру народних інструментів). Мета дослідження: на основі цілісного теоретичного аналізу наукових джерел і соціально-педагогічної практики визначити, обґрунтувати та експериментально перевірити соціально-педагогічні умови формування гармонійних відносин у творчому колективі підлітків. Методи дослідження: теоретичні: аналіз літературних джерел; систематизація, порівняння та зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему; емпіричні: діагностичні (включене спостереження, опитування, метод експертних оцінок, психодіагностичні методики); педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Теоретичне значення роботи полягає у здійснені теоретичного аналізу понять, які утворюють підґрунтя формування гармонійних відносин у творчому колективі підлітків «колектив», «колектив підлітків», «творчий колектив», «творчий колектив підлітків», «творче середовище». Практичне значення роботи полягає в розробці та впровадженні тренінгу «Щастя у творчості – крокуймо разом», соціально-педагогічного проекту «Оркестр починається з добра» та програми соціально-виховних заходів для підлітків «Готуємось до творчих досягнень». Галузь використання: заклади позашкільної освіти, школи мистецтв заклади та установи культурно-дозвіллєвої спрямованості.
8
Крючкова, Тетяна Миколаївна, та Tetiana Mykolaivna Kriuchkova. "Навчально-педагогічне спілкування в хореографії як основний аспект розвитку творчої особистості у вихованців дитячого танцювального колективу". Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9795.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі визначено формування особистості в умовах організації педагогічного спілкування в хореографічному колективі. Проаналізовано науково-методичну літературу з педагогіки, психології та хореографії. Визначено рівні особистісної сформованості учасників хореографічного колективу. Виявлено особистісні якості дитини, що формуються в процесі спілкування. Вивчено специфіку видів спілкування в хореографічному колективі. Виявлено методи і засоби, що сприяють розвитку творчої особистості дитини.The work identifies the formation of personality in the organization of pedagogical communication in the choreographic team. Scientific and methodological literature on pedagogy, psychology and choreography is analyzed. The levels of personal formation of the members of the choreographic team are determined. The personal qualities of the child that are formed in the process of communication are revealed. The specifics of types of communication in the choreographic team are studied. Methods and means that promote the development of the child's creative personality are identified.
9
Носовець, Н. М. "Гуманістична спрямованість системи трудового виховання молоді в педагогічній спадщині А.С. Макаренка". Thesis, 2004. http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4741.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, Харків, 2004.
У дисертації здійснено історико-педагогічний аналіз дослідження педагогічної спадщини А.С. Макаренка у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії; проаналізовано та узагальнено педагогічні погляди та практична діяльність А.С. Макаренка з проблеми організації трудового виховання молоді в його навчально-виховних закладах; систематизовано та обґрунтовано теоретичні засади і вимоги до організації системи трудового виховання А.С. Макаренка. Автором виявлено і сформульовано зміст принципів системи трудового виховання А.С.Макаренка щодо її гуманізації; розкрито його погляди на особистісний розвиток і професійне становлення учня в процесі трудового виховання. Здійснено систематизацію точок зору на умови та складові гуманізації сучасної системи освіти. Розроблено та теоретично обґрунтовано критерії ефективності гуманізації сучасного процесу трудового виховання школярів. У роботі проаналізовано стан проблеми у педагогічній та психологічній літературі, в практичній діяльності вищих педагогічних навчальних закладів ІІ-ІV рівнів акредитації; визначено особливості впровадження гуманістичних ідей А.С. Макаренка у сучасну систему професійної підготовки майбутніх учителів; розроблено й теоретично обґрунтовано зміст навчального курсу щодо вивчення педагогічної спадщини А.С. Макаренка для вищих педагогічних навчальних закладів усіх рівнів акредитації.
Книги з теми "Педагогічний колектив"
1
Дороніна, Т. О. Ґендерний менеджмент: детермінанти змісту та сутнісні чинники. ТОВ ВНП «Інтерсервіс», 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3051.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано ґендерний менеджмент як необхідний складник управлінської культури. Наголошено, ґендерний чинник слід розглядати не з позицій протиставлення чоловіків та жінок, а з позицій подолання наявних в управлінні дискримінаційних практик щодо ґендеру. Окреслено вимоги, які висуває суспільство до сучасного викладача-керівника навчально-виховним процесом у студентському/учнівському колективі, що передбачають уміння викладача використовувати різні стилі управління, кожен із яких має свої переваги та недоліки, відповідно до тієї педагогічної задачі, що вирішується.
Частини книг з теми "Педагогічний колектив"
1
Гура, Олександр, and Юлія Зубцова. "ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕКТИВ ЯК СУБ’ЄКТ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ." In Theoretical foundations of pedagogy and education, 247–62. International Science Group, 2021. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2021.mono.ped.iii.3.4.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Педагогічний колектив"
1
Пікельна, Валерія Семенівна. Педагогічна культура як важливий чинник професійної компетентності майбутнього вчителя технології. КДПУ, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4638.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблеми педагогічної культури як важливого чинника професійної компетентності майбутнього вчителя технології. Педагогічна культура, яка притаманна педагогу, дозволяє йому орієнтуватися у різних педагогічних ситуаціях, оцінювати їх, вибирати певні способи спілкування з окремими учнями або з цілим колективом групи.
2
Кучерган, Єлизавета Валеріївна. Фізичне самовиховання студентів як складова системи професійного здоров’я майбутнього вчителя. СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3953.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню самовиховання фізичної культури студентів як складової частини професійного здоров'я молодих учителів у системі, їх подальшої педагогічної діяльності. Збереження професійного здоров’я молодого вчителя, його адаптації до сучасних умов освітніх процесів, залежить від якісного й системного виконання комплексу фізкультурно-оздоровчих вправ, які входять у навчальні програми з фізичного виховання студентів у ВНЗ, що здатні підтримувати їхнє здоров'я в майбутньому. Збереження здоров’я вчителя за допомогою фізичного самовиховання в середній школі та в подальшій професійній діяльності можливе лише у процесі взаємодії вчителя фізичної культури з педагогічним колективом, де вчитель фізичної культури виступає як наставник і тренер своїх колег.
3
Кремень, Василь Григорович, Володимир Іларіонович Луговий, Олег Михайлович Топузов, Світлана Олександрівна Сисоєва, Інна Олегівна Титаренко, Сергій Дмитрович Максименко, Тетяна Іванівна Куліш та ін. Звіт про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2020 р. Національна академія педагогічних наук України, квітень 2021. http://dx.doi.org/10.37472/zvit2020.
Повний текст джерелаАнотація:
Діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2020 р. спрямовувалася на теоретико-методологічне й науково-методичне забезпечення функціонування та розвитку національної системи освіти відповідно до пріоритетів державної освітньо-наукової політики, визначених стратегічними і програмними документами. У виданні представлено результати роботи академії, її підвідомчих установ, колективів вчених, дійсних членів і членів-кореспондентів. Охарактеризовано виконання статутних завдань НАПН України та розкрито кадровий потенціал установ. Наведено найвагоміші наукові здобутки вчених академії за результатами виконання фундаментальних і прикладних досліджень із зазначенням соціального ефекту впровадження. Представлено роботу загальних зборів і методологічних семінарів, а також Президії НАПН України. Всебічно висвітлено експериментальну, видавничу, науково-організаційну, науково-експертну, освітню, міжнародну, науково-інформаційну діяльність, співпрацю з органами державної влади і науковими організаціями, представлення наукових періодичних видань та публікацій вчених у світовій системі наукових комунікацій, проведення науково-практичних масових заходів, а також фінансове забезпечення. Для освітян, науковців, управлінців, усіх, хто забезпечує функціонування і розвиток освіти, її науковий, методичний, експертний і консультативний супровід, здійснює наукові дослідження та експериментальні розробки і галузі освіти, педагогіки і психології.
4
Кремень, Василь Григорович, Володимир Іларіонович Луговий, Олег Михайлович Топузов, Світлана Олександрівна Сисоєва, Інна Олегівна Титаренко, Сергій Дмитрович Максименко, Тетяна Іванівна Куліш та ін. Звіт про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2021 р. Національна академія педагогічних наук України, 2022. http://dx.doi.org/10.37472/zvit2021.
Повний текст джерелаАнотація:
Діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2021 р. спрямовувалася на теоретико-методологічне й науково-методичне забезпечення функціонування та розвитку національної системи освіти відповідно до пріоритетів державної освітньо-наукової політики, визначених стратегічними і програмними документами. У виданні представлено результати роботи академії, її наукових установ, колективів вчених, дійсних членів і членів-кореспондентів. Охарактеризовано виконання статутних завдань НАПН України та розкрито кадровий потенціал установ. Наведено найвагоміші наукові здобутки вчених академії за результатами виконання фундаментальних і прикладних досліджень із зазначенням соціального ефекту впровадження. Представлено роботу загальних зборів і методологічних семінарів, а також Президії НАПН України. Всебічно висвітлено експериментальну, видавничу, науково-організаційну, науково-експертну, освітню, міжнародну, науково-інформаційну діяльність, співпрацю з органами державної влади і науковими організаціями, представлення наукових періодичних видань та публікацій вчених у світовій системі наукових комунікацій, проведення науково-практичних масових заходів, а також фінансове забезпечення. Для освітян, науковців, управлінців, усіх, хто забезпечує функціонування і розвиток освіти, її науковий, методичний, експертний і консультативний супровід, здійснює наукові дослідження та експериментальні розробки у галузі освіти, педагогіки і психології.
5
Мінтій, І. С., та Т. В. Придача. Використання Google Forms у роботі майбутнього класного керівника. ЧДТУ, травень 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2243.
Повний текст джерелаАнотація:
У проведеному дослідженні на основі аналізу визначено, що актуальним є питання підготовки майбутніх учителів до використання хмарних технологій у навчально-виховному процесі, зокрема при виконанні обов’язків класного керівника. Мета дослідження полягає у представленні досвіду окремих методичних аспектів навчання майбутніх учителів (класних керівників) прийомам роботи з хмарним сервісом Google Forms, зокрема його використанню у роботі з батьківським та учнівським колективом. Об’єкт дослідження – процес підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності. Предметом дослідження є підготовка майбутніх класних керівників з використанням Google Forms. В процесі дослідження були використані загально наукові методи дослідження, а саме аналіз, порівняння, узагальнення. Дослідження показало, що педагогічно виважене і методично обґрунтоване поєднання традиційних і хмарних технологій у роботі класного керівника сприятиме формуванню особистостей учнів, їх наукового світогляду, розвитку їх здібностей і нахилів, залученню батьків до виховання учнів, до спільних з ними творчих справ, налагодженню контакту між ними тощо.