Статті в журналах: "Педагогічна дисципліна"

1

ГОЛУБ, Олена, та Анжеліка ЛЕСИК. "ПОТЕНЦІАЛ ОСВІТНЬО-РОЗВИВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗВО У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 213–22. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-213-222.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема впливу потенціалу освітньо-розвивального середовища закладів вищої освіти на професійне становлення майбутніх учителів початкової школи в процесі вивчення циклу педагогічних дисциплін, а саме: «Вступ до спеціальності», «Загальні основи педагогіки», «Дидактика», «Теорія та методика виховання», «Історія педагогіки». Розкривається поняття «освітньо-розвивальне середовище», «потенціал освітньо-розвивального середовища», сутнісні характеристики (цілісність; суб’єктивність; змінюваність; багатовекторність; соціокультурна мобільність; координованість; емоційна насиченість), компоненти (соціально-культурний, навчально-виховний та інформаційно-комунікаційний), принципи, критерії засвоєння освітньо-розвивального середовища (володіння пізнавальними стратегіями, вирішення поставлених задач, володіння комунікативними навичками, включеність в інформаційний простір засвоєння середовища; прояв нових форм соціальної активності; емоційна задоволеність особистою участю; прагнення до подальшої самоосвіти), освітні ефекти впливу потенціалу освітньо-розвивального середовища на вивчення майбутніми вчителями початкової школи циклу педагогічних дисциплін. Як висновок, правильно організоване освітньо-розвивальне середовище закладів вищої педагогічної освіти має потужний розвивальний потенціал для навчання педагогічних дисциплін у закладах вищої педагогічної освіти. Воно впливає на мотивацію студентів до навчання, створює сприятливу атмосферу, забезпечує потребу в науковому дослідженні, задовольняє освітні потреби, формує на високому рівні професійну компетентність майбутніх учителів початкової школи. Викладачі педагогічних дисциплін мають широко використовувати потенціал освітньо-розвивального середовища не тільки закладу вищої освіти, а й оточуючого середовища, тоді це впливає на професійне становлення майбутнього спеціаліста Нової української школи, його саморозвиток на більш високому рівні, дає якісний результат. Ключові слова: заклад вищої педагогічної освіти, освітньо-розвивальне середовище, потенціал освітньо-розвивального середовища, педагогічна дисципліна.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Федяєва, Валентина, та Віталій Щербина. "Педагогіка в системі професійної освіти". New pedagogical thought 107, № 3 (1 грудня 2021): 54–59. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-54-59.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі аналізу навчальних програм, посібників, науково-методичних рекомендацій, архівних джерел розглядається генеза реалізації дисциплін педагогічного циклу в системі вищої професійної освіти на зламі століть (ХХ–ХХІ). Виокремлено такі етапи: 1-й етап – за радянською парадигмою (70–80-і роки ХХ століття), 2-й етап – становлення національної системи освіти (кінець ХХ століття), 3-й етап – інноваційний (початок ХХІ століття). Ця змістова етапність визначається за типом навчальних закладів: педагогічних інститутів, педагогічних університетів, класичних університетів. Встановлено, що в 70–80-х роках ХХ століття педагогічні дисципліни, педагогічна практика мали безперервний характер, навчальні програми розраховувалися на всі 4–5 років навчання, доповнювалися спецкурсами, які відповідали за змістом актуальним тогочасним питанням навчання й виховання дітей. У статті наголошується, що суттєві зміни у змісті педагогічної освіти відбулися у 90-х роках ХХ століття – за часів реалізації національної освітньої парадигми, зокрема введенням таких навчальних дисциплін, як: «Народна педагогіка», «Етнопедагогіка», «Народознавство» та ін. У курсі «Історія педагогіки» було посилено увагу до вивчення педагогічних ідей, теорії і практики навчання і виховання дітей на основі історичної традиції. Науковий пошук засвідчив, що в умовах сьогодення в класичних університетах підготовка педагогічних кадрів відбувається на основі нової законодавчої бази України з урахуванням зарубіжного досвіду, вивчення педагогічних дисциплін як за традиційною системою, так і розширенням змістових ліній педагогіки, історії педагогіки через введення до освітніх програм широкого спектру вибіркових дисциплін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Єна, Г. А. "СУЧАСНА ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ)". Теорія та методика навчання та виховання, № 48 (2020): 42–52. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.48.04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено характеристику сучасної історіографії щодо вивчення питань професійно-педагогічної підготовки вчителів суспільствознавчих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах України другої половини ХХ століття. Розкрито інформаційний потенціал досліджень, оцінено внесок сучасних авторів у вивчення проблеми. Науково-педагогічні джерела, у яких висвітлювалися результати щодо даної проблематики, угруповано у такий спосіб: монографії, присвячені історії розвитку вищої освіти в Україні в цілому й вищої історико-педагогічної зокрема у період другої половини ХХ століття; дисертації, в яких вивчалася професійно-педагогічна підготовка вчителів у закладах вищої освіти із шкільних курсів суспільствознавчих дисциплін; статті, автори яких порушували різні питання щодо підготовки вчителів суспільствознавчих дисциплін. Установлено, що автори історико-педагогічних джерел активно долучалися до проблеми розвитку змісту вищої історичної освіти в Україні в другій половині ХХ ст., практичної підготовки вчителів історії в закладах педагогічної освіти. Розглядали розвиток і періодизацію шкільних курсів суспільствознавчих дисциплін, до викладання яких готували майбутніх учителів. Доведено, що предметом уваги науковців стають суспільно-політичні події радянського періоду, які дають змогу з’ясувати в яких умовах розвивалася вища історико-педагогічна освіта, відбувався розвиток суспільних наук та суспільствознавства, що безпосередньо впливало на професійно-педагогічну підготовку вчителів суспільствознавчих дисциплін у даний період. У статті простежено періодизацію розвитку суспільствознавчої освіти, що впливала на зміст підготовки вчителів суспільствознавчих дисциплін у закладах вищої педагогічної освіти в різні часові періоди другої половини ХХ століття. Оцінюючи зусилля науковців у висвітлені даної проблематики, зауважимо, що питання професійно-педагогічної підготовки вчителів суспільствознавчих дисциплін потребують більш глибокого опрацювання архівно-джерельної бази, комплексного вивчення даної проблеми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Кабиш, Марина. "СУТЬ І СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ДИСЦИПЛІН ЗАКЛАДУ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ". Professional Pedagogics 2, № 23 (20 грудня 2021): 108–18. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.23.108-118.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження визначається запитом суспільства на випереджальну педагогіку, що забезпечує становлення й розвиток майбутнього педагога як творчої особистості, компетентної, відповідальної, здатної здійснювати професійну діяльність на рівні світових стандартів, готової до постійного професійного зростання, соціальної та професійної мобільності. Мета: дослідження суті і структури педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти. Методи: вивчення наукових джерел – для з’ясування ступеня розробленості проблеми; узагальнення й систематизації – для формулювання власних поглядів на визначення сутності поняття «педагогічна майстерність викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти»; структурно-компонентний аналіз – для виокремлення компонентів педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти. Результати: визначено сутність і структуру педагогічного феномена «педагогічна майстерність викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти». Висновки: педагогічну майстерність викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти обґрунтовано як інтегративну комплексну властивість особистості, що ґрунтується на досконалій професійно-педагогічній компетентності, забезпечує високий рівень самоорганізації педагогічної діяльності за рахунок синтезу знань, досвіду, цінностей і якостей педагога та виявляється у творчому розв’язанні професійно спрямованих завдань опанування учнями системою знань з дисциплін загальноосвітньої підготовки задля розвитку ключових компетентностей майбутніх кваліфікованих робітників; виокремлено п’ять взаємозалежних та взаємообумовлених компонентів педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, особистісно-рефлексивний, креативно-творчий); визначено перспективність подальшого обґрунтування педагогічних факторів та умов ефективного формування педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Савченко, К. Ю. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН". Educational Dimension 30 (19 травня 2022): 206–11. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4836.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано поняття «педагогічна ситуація», «моделювання» в науковій педагогічній літературі. На конкретних прикладах показано можливості використання моделювання педагогічних ситуацій в навчальному процесі вищої школи. Доведено ефективність моделювання різноманітних педагогічних ситуацій при вивченні педагогічних дисциплін. Встановлено, що, чим більше типів педагогічних ситуацій буде змодельовано та розглянуто в ході підготовки майбутніх учителів, тим більше ймовірність, що молоді фахівці зможуть самостійно справитись з будь-якою реально виникаючою педагогічною ситуацією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Беземчук, Лариса, та Володимир Фомін. "Формування інтеграційно-педагогічних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах магістратури". Professional Art Education 2, № 1 (15 квітня 2021): 12–19. http://dx.doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є дослідження формування у майбутніх учителів музичного мистецтва інтеграційно-педагогічних умінь та визначення ефективних форм їх професійної підготовки. В контексті дослідження використовувались методи теоретичного аналізу наукової та педагогічної літератури, емпіричні, методи конструювання змісту музичної освіти. У ході дослідження теоретично обґрунтовано сутність інтеграційно-педагогічних умінь у контексті вирішення питань професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва за принципом міждисциплінарної інтеграції. Визначено, що проектування освітніх програм для студентів за спеціальністю 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) орієнтує здобувачів як першого бакалаврського рівня, так і другого магістерського рівня на формування особливого інтеграційно-педагогічного уміння. Доведено, що такий тип уміння є пріоритетним для опанування міждисциплінарного експрес курсу, де інтеграційно-педагогічне ядро є складовим дидактично-творчого модулю інтегрованого змісту уроку з мистецтва. Запропоновано структурування змісту курсу на підставі інтеграційних зв’язків між дисциплінами циклу загальної підготовки і курсами професійної підготовки «Методика викладання дисциплін кваліфікації» та «Практикум за кваліфікацією». Міждисциплінарний експрес курс висвітлює коло питань, пов’язаних із спеціальністю «Вчитель музичного мистецтва», «Вчитель інтегрованого курсу мистецтво». Наведено варіант схеми його структурно-тематичного змісту з переліком розділів і тем дисциплін кваліфікації «Музична педагогіка». Виділено етапність формування інтеграційно-педагогічних умінь: пізнавально-розвивальний, репродуктивно-творчий, самостійно-творчий. Представлено структурно-тематичну схему інтеграційних зв’язків міжпредметного експрес курсу для магістрів «Інтеграція мистецтва в ЗОШ», яка орієнтована на здобувачів вищої освіти з різним рівнем музичної підготовки і напрямів кваліфікаційних уподобань. Результати дослідження показали ефективність практичної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва з формування інтеграційно-педагогічних умінь через врахування трьох змістових ліній – «Сутність інтеграції в мистецькій освіті», «Концептуальні основи методики інтегрованого курсу «Мистецтво»» та «Художньо-педагогічні технології в музичній освіті».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Учитель, Інна Борисівна. "Вправи для формування вмінь самостійного проектування педагогічної діяльності у майбутніх педагогів професійного навчання". Theory and methods of e-learning 3 (13 лютого 2014): 309–13. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.354.

Повний текст джерела

Анотація:

Високий рівень професійної компетентності є ознакою педагогічної майстерності педагога. Професійна компетентність педагога характеризується глибокими професійними знаннями, навичками та вміннями, професіоналізмом у галузі психології та педагогіки, досконалою методикою здійснення навчально-виховних заходів [3, 10]. Обов’язковою умовою професійної компетентності сучасного педагога є володіння інформаційно-комп’ютерними технологіями. Тому формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання засобами педагогічної інформатики є важливим завданням дидактики вищої школи.Як показав аналіз наукових джерел, проблема формування професійної компетентності педагогів постійно знаходиться в центрі уваги науковців. Утім, в умовах переходу від знаннєвої до компетентнісної парадигми вищої освіти виникло протиріччя між вимогами до готовності випускників практично вирішувати професійні завдання й змістом підготовки педагогів, який залишається переважно орієнтованим на засвоєння теоретичних знань. То ж, для вирішення проблеми формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання необхідно розв’язати зазначене протиріччя.Мета статті – обґрунтувати значущість розроблених практичних завдань для формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання.Формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання потребує створення у ВНЗ умов для формування цінністно-мотиваційного, когнітивного, праксеологічного та суб’єктного компонентів майбутньої професійної діяльності.Праксеологічний компонент як системне психічне утворення педагога визначає практичну готовність фахівця до виконання професійної діяльності, виражену в системі практичних знань, умінь і здатностей. Найвища якість людини як фахівця, виявляється в його професійних уміннях, які є кінцевою метою навчального процесу професійної підготовки й визначаються О. М. Новіковим як структурні психічні утворення, що містять почуттєві, інтелектуальні, вольові, творчі, емоційні якості особистості, завдяки яким забезпечується досягнення поставленої мети діяльності [2, 125].Педагога-майстра характеризує високий рівень педагогічної самоорганізації, який виявляється у здатності до самостійного проектування професійної діяльності. Самоорганізація індивіда стає можливою лише за наявності стратегічних умінь, необхідних для самостійного визначення мети діяльності, етапів її досягнення, оптимального вибору засобів, методів, технологій навчання й творчого їх застосування.Проектна компетентність педагога професійного навчання є складовою його педагогічної компетентності, отже, її формування має бути етапом загального процесу формування педагогічної майстерності майбутнього фахівця. Застосування засобів педагогічної інформатики для розв’язання педагогічних задач ми розглядаємо як операційно-технологічний компонент проектувальної діяльності педагога і поділяємо думку Г. М. Алєксєєвої про ресурсність електронного навчання для успішного формування операційно-технологічного компоненту у підготовці майбутніх педагогів [1, 43].На нашу думку, впровадження в процес підготовки інтегрованих практично орієнтованих дисциплін сприятиме формуванню професійної компетентності майбутнього фахівця. Тому для формування проектувальної компетентності як складової педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання металургійного профілю нами було розроблено навчальну програму й методичне забезпечення дисципліни «Педагогічний практикум».Для підготовки до практичних занять студентам пропонується виконати ряд вправ, деякі з них наведені нижче.Вправа 1. Ознайомтесь із переліком адрес наукової періодики України, розміщених он-лайн:http://library.uipa.kharkov.ua/library/ – архів номерів збірника наукових праць «Проблеми інженерно-педагогічної освіти»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nzspp/ – архів номерів збірника «Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Ptipo/index.html – архів номерів збірника «Проблеми трудової і професійної підготовки;http://intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_collection_of_scientific_ labours_arhiv_gnvp/ – архів номерів збірника наукових праць «Гуманізація навчально-виховного процесу»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpbdpu/index.html – архів номерів збірника наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки);http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znppn/index.html – архів номерів збірника наукових праць (педагогічні науки) Херсонського державного університету.Дослідіть їхню професійну спрямованість, структуру, інформаційні ресурси. Підготуйтесь до обговорення на тему «Застосування ресурсів електронних бібліотек для формування педагогічної майстерності викладача».Вправа 2. Створіть електронний каталог «Проблеми інженерно-педагогічної освіти». Створіть файл «Зміст номерів за останній рік» і помістіть його в каталог. Відкрийте архів збірника наукових праць «Проблеми інженерно-педагогічної освіти». Скопіюйте у файл зміст усіх номерів збірника «Проблеми інженерно-педагогічної освіти» за останній рік. Проаналізуйте зміст одного номера збірника. Визначте одну актуальну проблему організації навчання майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ і підготуйтесь до її обговорення.Вправа 3. Створіть електронний каталог «Збірник «Проблеми трудової і професійної підготовки». Створіть файл «Зміст номерів за останній рік» і помістіть його в каталог. Зайдіть в архів збірника наукових праць «Проблеми трудової і професійної підготовки». Скопіюйте у файл зміст усіх номерів збірника «Проблеми трудової і професійної підготовки» за останній рік. Поверніться до архіву номерів, оберіть один збірник і проаналізуйте його зміст. Визначте одну актуальну проблему формування професійної компетентності педагога професійного навчання і підготуйтесь до її обговорення.Вправа 4. З переліку тем оберіть одну, найцікавішу для Вас: «Технології формування внутрішньої навчальної мотивації учнів ПТНЗ», «Використання ресурсів мультимедійних засобів на уроках в ПТНЗ», «Методи організації педагогічної взаємодії у ПТНЗ», «Інноваційний урок у ПТНЗ», «Робота куратора групи у ПТНЗ», «Формування професійно мобільного кваліфікованого робітника», «Робота куратора групи з батьками учнів ПТНЗ», «Психологічна культура педагога у роботі з дітьми-сиротами», «Педагогічна фасилітація як фактор гуманізації освіти», «Педагогічна майстерність педагога професійного навчання».Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, підготуйте інформацію з обраної теми. На її основі розробіть конкретну ситуацію для аналізу.Вправа 5. Створіть каталог «Мультимедійні засоби у викладанні технічних дисциплін». Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, знайдіть публікації, присвячені зазначеній проблемі й помістіть їх у каталог. Підготуйтесь для обговорення проблеми. Здійсніть рефлексію: з якими проблемами Ви стикнулись при виконанні завдання? Які прийоми, на Вашу думку, сприяють оптимізації пошуку і обробки інформації?Вправа 6. Відкрийте створений раніше електронний каталог «Проблеми трудової і професійної підготовки». Створіть в ньому підкаталог «Методики викладання технічних дисциплін». У підкаталозі «Методики» створіть наступні підкаталоги: «Методики викладання у ПТУ і технікумах», «Методики викладання у ВНЗ». Поверніться в каталог «Проблеми трудової і професійної підготовки» і відкрийте файл під назвою «Зміст номерів за останній рік». Прогляньте його, знайдіть в архіві номерів статті, які стосуються проблем методики викладання технічних дисциплін, скопіюйте і розподіліть їх по підкаталогах «Методики викладання у ПТУ і технікумі» й «Методики викладання у ВНЗ». Проаналізуйте по одній статті з кожного каталогу. Підготуйтесь до обговорення.Вправа 7. З наданого переліку тем оберіть найцікавішу для Вас: «Технології формування внутрішньої навчальної мотивації в учнів технікуму», «Використання ресурсів мультимедійних засобів на нетрадиційних уроках у технікумі», «Інноваційний урок у технікумі», «Специфіка роботи куратора групи з формування професійно мобільного кваліфікованого робітника», «Робота куратора групи з батьками учнів ПТНЗ», «Психологічна культура педагога професійного навчання в роботі з дітьми-сиротами», «Стратегії вирішення педагогічних конфліктів», «Педагогічна фасилітація», «Педагогічний тренінг», «Кейс-метод у викладанні технічних дисциплін», «Роль педагогічних працівників в організації соціального партнерства».Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, попередні наробітки з дисципліни, підготуйте інформацію з однієї обраної теми. Підготуйтесь до її обговорення.Вправа 8. Відкрийте створений раніше каталог «Методики викладання в ПТУ і технікумі». В ньому створіть файл «Бібліографія», в якому складіть бібліографічний перелік з 20 номерів, оформлений за вимогами ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».За допомогою поштового сервера обміняйтеся з одним із студентів Вашої групи електронним листом-повідомленням і файлом з бібліографією. Перевірте один одного щодо слушності оформлення бібліографічних переліків. Обміняйтесь листом-коментарем, у якому, пам’ятаючи про етику ділового спілкування, повідомте про результати взаємоперевірки.Висновок. Запропоновані вправи з дисципліни «Педагогічний практикум» спрямовані на формування практичних умінь студентів, враховують сучасні вимоги щодо формування професійної компетентності педагога засобами педагогічної інформатики, що свідчить про доцільність їх застосування для формування професійної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо в експериментальній перевірці впливу дисципліни «Педагогічний практикум» на формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

ГЕОРГІЄВ, Василь. "ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ПОВІТРЯНОДЕСАНТНОЇ ПІДГОТОВКИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (17 серпня 2020): 50–64. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.398.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність започаткованого дослідження вбачається в тому, що українське сьогодення характеризується не лише нестабільною політичною й економічною обстановкою, а й збройною агресією з боку Росії, що зумовлює пошук дієвих форм, методів і засобів навчання майбутніх офіцерів Збройних Сил України, опанування ними професійною компетентністю, яка у своїй основі передбачає не лише засвоєння професійних військових знань, а й формування і розвиток у курсантів особистісних якостей. Метою статті є визначення сутності психолого-педагогічної компетентності майбутніх офіцерів і визначення форм, методів і засобів її формування в освітньому процесі на заняттях спеціальних дисциплін військового спрямування. Зазначено, що під час навчання в закладах вищої військової освіти курсанти повинні опанувати психолого-педагогічну компетентність, що є невід’ємним складником професійної компетентності, оскільки у своїй подальшій діяльності вони повинні як навчати особовий склад професійних (військових) знань, умінь і навичок, так сприяти всебічному розвитку майбутніх підлеглих. Розглянуто підходи дослідників щодо визначення сутності професійної і психолого-педагогічної компетентностей майбутніх офіцерів. Зазначено, що курсанти, здебільшого, не усвідомлюють ролі психологічного і педагогічного аспектів професійної діяльності офіцера. Психолого-педагогічна компетентність майбутніх офіцерів розглядаєть як інтегративне особистісне утворення, що характеризується наявністю сукупності теоретичних психолого-педагогічних знань, практичних умінь і навичок здійснення освітньо-виховного процесу з підлеглими, сформованістю необхідних особистісних якостей,здатністю вирішувати різноманітні професійно-педагогічні ситуації і попереджувати конфліктні ситуації, що сприятиме виконанню на високому рівні професійних обов’язків. Зазначено, що в ході викладання навчальної дисципліни «Повітрянодесантна підготовка» можливим є використання таких інтерактивних форм і методів навчання, як проблемні лекції, лекції бесіди, дискусії, мозкові штурми, квести, розв’язання педагогічних ситуацій (кейсів), рольові ігри, метод проєктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Кузенко, Олександра. "НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (12 червня 2021): 192–205. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.699.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій як чинник реалізації освітніх завдань вищої педагогічної освіти.Акцентується, що в результаті модернізації навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів на зміну традиційному педагогу має прийти освітянин нової генерації, важливою професійною якістю якого є здатність застосовувати в освітній діяльності інноваційні педагогічні технології. Відповідно сучасний учитель має бути звільнений від стереотипів, тобто вміє забезпечити освітнє середовище для ефективного навчання та розкриття таланту дитини. Інноваційна педагогічна діяльність спрямовується на застосування презентаційних навичок освітянина, забезпечення його ефективності як комунікатора та фасилітатора, здатності використовувати і поєднувати різні методи та техніки викладання матеріалу, упроваджувати ІКТ у навчальний процес. Формування фахової готовності сучасного педагога, здатного впроваджувати ідеї особистісно-орієнтованої освіти, оригінально вирішувати актуальні освітні та соціокультурні проблеми, вимагає особливої організації його навчальної діяльності. Власне, готовність до інноваційної діяльності обумовлюється організацією оптимального інноваційного середовища та спрямованістю педагогічної діяльності на інноваційність в умовах освітнього процесу ЗВО.Важливим напрямом підготовки вчителя початкової школи до використання інноваційних педагогічних технологій у статті визначається формування інноваційного педагогічного мислення майбутніх вчителів початкових класів, що в закладах вищої освіти відбувається під час вивчення навчальних дисциплін психологічного циклу. Опанування майбутніми освітянами знаннями, вміння і навичками з педагогічних дисциплін, у свою чергу, забезпечує знання змісту програм та підручників; ознайомлення з інноваційними підходами; знання сутності, можливостей і доцільності застосування інноваційних педагогічних технологій у навчальному процесі початкової школи.Аргументується, що навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій є важливим структурним елементом їх професійно-педагогічної підготовки в закладах вищої освіти. Реформування сучасної вищої педагогічної освіти з врахуванням європейських стандартів передбачає, насамперед, підготовку фахівця з інноваційним педагогічним мисленням, здатного виконувати професійні обов’язки в оновленому освітньому середовищі початкової школи. Зміст, форми і методи підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій спрямовані на формування в студентів здатності долати інноваційні бар’єри, визначати педагогічні цілі й успішно їх досягати, впроваджуючи інноваційні технології навчання, працювати над особистісним й професійним зростанням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Криштоф, Світлана Дмитрівна. "ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ У ПРАКТИЦІ НАВЧАННЯ". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 144–47. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.331.

Повний текст джерела

Анотація:

Розгортання Державної цільової програми «Сто відсотків» інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів на період 2011-2015 рр., у рамках якої передбачено їх забезпечення широкосмуговим підключенням до мережі Інтернет, створило передумови для докорінних змін в інформаційно-навчальному середовищі сучасної школи, сутність яких, як зазначає Президент Національної академії педагогічних наук України В. Г. Кремень, полягає в переході до навчання в умовах необмеженого доступу всіх учасників навчально-виховного процесу до світових навчальних ресурсів і засобів навчальної діяльності.У численних психолого-педагогічних дослідженнях, присвячених проблемам застосування Інтернету в освіті, висвітлено теоретико-методичні засади використання мережних технологій у навчанні (А. А. Андреєв, В. Ю. Биков, М. Ю. Бухаркіна, М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, Є. С. Полат, Ю. С. Рамський, В. І. Солдаткін, О. В. Співаковський, С. О. Христочевський, А. В. Хуторський та інші), розкрито педагогічний потенціал сервісів Веб 2.0 та їх вплив на освітній процес (Н. Р. Балик, Н. П. Дементієвська, С. Г. Литвинова, Є. Д. Патаракін, І. М. Сокол, Г. В. Стеценко, В. В. Осадчий, Л. О. Флегантов та інші). Висвітлення досвіду використання Інтернет-технологій у практиці навчання знаходимо в публікаціях Г. О. Андріанової, О. В. Афанасьєвої, О. М. Бобровських, М. О. Євстаф’єва, В. Б. Корольова, М. М. Краснянського, І. Д. Мухіної, В. Є. Подольського, Е. М. Попкової, В. М. Спіріної, Н. М. Суміної, К. В. Федорової, Н. Ю. Фоміних і багатьох інших.Педагогічний досвід різноаспектного застосування Інтернет-технологій у практиці шкільного навчання свідчить, що воно позитивно відбивається на результативності навчального процесу, сприяє пробудженню пізнавального інтересу школярів, розвитку їх інтелектуальної сфери, формує самостійність, активність учня, його здатність до самореалізації, самоорганізації, готовність до співробітництва. Вчителі застосовують Інтернет-технології у процесі підготовки до уроку, для вивчення досвіду колег, власної самоосвіти; для створення авторського мережного контенту, для організації роботи учнів в онлайн лабораторіях, проведення онлайн тематичного або поточного контролю знань, для запровадження у стаціонарне навчання елементів дистанційного навчання, для залучення учнів до виконання завдань творчого або дослідницького характеру, які передбачають пошук інформації в Інтернеті, створення власних блогів і веб-сайтів, участь у телекомунікаційних проектах, мережних конкурсах тощо. Разом із тим, переважна більшість перелічених напрямів не зорієнтована на використання Інтернет-технологій безпосередньо на уроці (якщо це не урок інформатики), а саме це стає можливим в умовах сучасної інтернетизованої школи. Звідси випливає необхідність запровадження змін у систему професійної підготовки майбутнього вчителя.На підставі проведеного аналізу сутності і напрямів застосування Інтернет-технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи [1] нами було обґрунтовано компоненти підготовки майбутнього вчителя до такого застосування [2]: мотиваційно-ціннісний – характеризує ціннісні орієнтації майбутнього вчителя, характеристику його мотивації і вольового механізму щодо застосування Інтернет-підтримки у навчальному процесі; когнітивно-операційний – охоплює знання технічних і логічних основ будови Інтернет, його освітніх ресурсів і сервісів, зокрема предметно-педагогічного призначення, а також ключові інформаційні вміння, потрібні для використання ресурсів Інтернет: інформаційно-пошукові, інформаційно-аналітичні, інформаційно-технологічні. Кожна з перелічених груп інтегрує певний перелік умінь відповідного спрямування; методично-організаційний – включає уміння вчителя використовувати ресурси і сервіси Інтернет для підготовки власного викладу нового навчального матеріалу, створення предметних пізнавальних завдань на основі Інтернет-даних, організації експериментально-дослідної роботи учнів на уроці із застосуванням новітніх Інтернет-інструментів, вивчення і запровадження кращого досвіду колег у власну педагогічну практику; рефлексивно-оцінювальний – поєднує уміння критично аналізувати якість ресурсів і сервісів Інтернет з педагогічної точки зору, здатність оцінювати рівень своєї підготовки до застосування Інтернет-технологій у навчальному процесі і визначати шляхи її вдосконалення.Формування зазначених знань, умінь, особистісних якостей майбутнього вчителя в процесі його професійної підготовки у вищому педагогічному закладі освіти потребує поетапного запровадження послідовних взаємопов’язаних заходів. На першому етапі – базовому –здійснюється систематизація і розвиток комплексу знань з основ Інтернет-технологій, інформаційних умінь. На другому етапі –процесуальному – відбувається комплексне формування опорних знань і вмінь (інформатичних, педагогічних, методичних) щодо застосування Інтернет-підтримки у предметному навчанні. Третій – практично-коригувальний – етап присвячується коригуванню й удосконалення підготовки студенів до застосування Інтернет-підтримки у майбутній професійній педагогічній діяльності. Кожний етап технології спрямовується на досягнення певної мети, у відповідності до якої сформульовані його завдання і визначені шляхи їх реалізації.Завданнями базового етапу є: сприяння усвідомленню студентами цінності інформаційних ресурсів Інтернет для навчання (мотиваційно-ціннісний компонент); формування у студентів ключових інформаційно-аналітичних умінь, розвиток їх інформаційно-пошукових та інформаційно-технологічних умінь (когнітивно-процесуальний компонент); сприяння набуттю студентами досвіду використання Інтернет-технологій у процесі аудиторних занять з дисциплін предметно-професійної підготовки (методично-організаційний компонент); спонукання до самооцінки власної здатності застосовувати Інтернет-технології (рефлексивно-оцінювальний компонент).Завдання процесуального етапу передбачають: сприяння усвідомленню майбутніми вчителями особистісної і професійної значимості застосування Інтернет-підтримки у предметному навчанні, її цінності як інструмента гуманізації навчання (мотиваційно-ціннісний компонент); формування обізнаності студентів з актуальними для предметного навчання ресурсами та сервісами Інтернет і вмінь використовувати їх для досягнення конкретних дидактичних цілей (когнітивно-процесуальний компонент); набуття знань і вмінь методики організації предметної навчальної діяльності учнів з використанням Інтернет-підтримки (методично-організаційний компонент); залучення студентів до аналізу доцільності застосування конкретних видів Інтернет-підтримки у шкільному навчальному процесі (рефлексивно-оцінювальний компонент).Завдання практично-коригувального етапу передбачають: інтеграцію потреби у використанні Інтернет-підтримки з професійним зростанням (мотиваційно-ціннісний компонент); коригування і вдосконалення знань Інтернет-технологій у майбутніх учителів; сприяння набуттю студентами вмінь самостійно оцінювати педагогічну спроможність Інтернет-сервісів і оволодівати прийомами їх практичного використання (когнітивно-процесуальний компонент); залучення студентів до вивчення матеріалів педагогічного досвіду на сайтах учительських Інтернет-об’єднань, до участі в їх роботі (методично-організаційний компонент); стимулювання до планування самостійного ознайомлення з новими педагогічно значимими Інтернет-інструментами і ресурсами (рефлексивно-оцінювальний компонент).Реалізація кожного із зазначених етапів відбувається послідовно у ході розгортання професійної підготовки майбутнього вчителя. Навчальними дисциплінами, у процесі навчання яких вирішуються поставлені завдання і забезпечується набуття студентами передбачених знань, умінь, особистісних якостей, є дисципліни інформатичної, педагогічної та методичної підготовки. На базовому етапі технології, термін якого розрахований на перший рік навчання студентів у вищому педагогічному навчальному закладі, опорною є дисципліна «Сучасні інформаційні технології». На процесуальному етапі, який охоплює другий і третій роки навчання, опорними є дисципліни «Педагогічна інформатика», «Методика навчання (профільної предметної дисципліни)». На практично-коригувальному етапі, який відбувається на четвертому році підготовки майбутніх учителів, опорними є дисципліни «Методика навчання (профільної предметної дисципліни)», «Інформаційно-комунікаційні системи в освіті». Крім того, останній етап включає активну педагогічну практику студентів-випускників бакалаврату в загальноосвітніх навчальних закладах.Усі етапи технології є взаємопов’язаними і взаємозалежними: реалізація наступного етапу спирається на результати, досягнуті на попередніх, і успішність кожного стимулює вдосконалення всіх інших.Важливо підкреслити, що зазначена підготовка майбутніх учителів не обмежується рамками вибраних дисциплін. Вона відбувається в процесі всього циклу навчання студента у вищому педагогічному закладі, де є нормою активне застосування Інтернет-технологій студентами і викладачами на аудиторних заняттях, у позааудиторній роботі, в міжособистісному спілкуванні тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Черненко, Сергій, Олег Олійник, Юрій Сорокін та Олег Коваль. "ХАРАКТЕРИСТИКА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 86–94. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.86-94.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити системність підготовки майбутніх тренерів- викладачів у закладі вищоїосвіти. Методи. У дослідженні взяли участь 30 студентів першого і 20 другого курсів. Вибір методів,що використані в статті, обумовлений логічною моделлю процесу дослідження, що склалася впедагогічній науці. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури проводився для вивчення основ-них концепцій управління підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності 017 – фізична культура іспорт. Вивчення педагогічної та навчально-нормативної документації вищої школи дало змогу встано-вити проблеми в розумінні студентів процесу освіти в галузі фізичної культури. Анкетування, конс-татуючий експеримент, методи математичної статистики (графічне відображення даних, аналізпараметрів розподілу) дозволили визначити стан підготовки майбутніх викладачів фізичного вихованняу вищому навчальному закладі. Результати. Встановлено, що професійно-педагогічна підготовка тре-нера-викладача спрямована на формування наступних компонентів: мотиваційно-педагогічного (відоб-ражає спрямованість, мотиви, потреби в навчанні, ціннісні орієнтації), когнітивно-педагогічного (знан-ня вікової психології, вікових морфо-функціональних особливостей людини), конструктивно-педаго-гічного (формуванням цілей діяльності, складанням планів і програм, плануванням занять із фізичноговиховання і спорту), організаційно-педагогічного (здатність і готовність організовувати навчально-тренувальний процес, управляти і моніторити його ефективність), педагогічно-технологічного (пси-холого-педагогічні вміння та навички розв’язувати завдання спортивного тренування дітей і підлітків)та педагогічно-рефлексивного (вміння вивчати, адаптувати і застосовувати кращий досвід в управлінніфізичною підготовкою). Найбільший вплив на професійно-педагогічну мотивацію студентів першого ідругого курсів чинять дисципліни, розташовані у загально-професійному та професійному блоці. Вияв-лений низький рівень зацікавленості студентів у здійсненні науково-дослідницької діяльності. Висновок.Встановлено, що для здобуття освітньої кваліфікації тренер-викладач на початкових етапах навчання(1–2 курси) для студентів найважливішими є дисципліни професійної підготовки.Ключові слова: професійно-педагогічні компетентності, навчальні дисципліни, студенти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Tanko, Tetіana, та Nataliіa Tararak. "Інтегровані навчальні курси у фаховій підготовці майбутніх вихователів і музичних керівників закладів дошкільної освіти". Освітній простір України 17 (15 листопада 2019): 285–91. http://dx.doi.org/10.15330/esu.17.285-291.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано доцільність впровадження інтегрованих курсів у процес професійної підготовки майбутніх вихователів і музичних керівників закладів дошкільної освіти. Інтегровані курси музично-педагогічної спрямованості розглядаються як поєднання елементів різних дисциплін, їх предмета та методів на основі системної цілісності. Метою інтеграції музично-педагогічних дисциплін визначено формування професіоналізму майбутнього вихователя і музичного керівника засобами музичного мистецтва та музично-педагогічної діяльності; до специфічних завдань віднесено розширення музичного та музично-педагогічного кругозору майбутніх фахівців дошкільної освіти, формування і розвиток в них музично-педагогічного мислення, творчих якостей особистості, здатності до педагогічної та музично-виконавської імпровізації, а також усунення техніцизму при викладанні музично-теоретичних дисциплін. Обґрунтовано спрямованість змісту інтегрованих дисциплін музично-педагогічного циклу на цілісну діяльність педагогічних кадрів закладів дошкільної освіти. Запропоновано різноманітні форми інтегрованих курсів: від конгломерату відомостей із різних галузей знань до якісно відмінного від нього синтезу дисциплін. Розкрито можливості використання при викладанні інтегрованих курсів музично-педагогічної спрямованості різноманітних спеціальних форм творчих завдань: педагогічний аналіз музичних творів дитячого репертуару, обґрунтування доцільності використання в педагогічному процесі закладу дошкільної освіти певних музичних творів, музично-стильовий аналіз творів дитячого репертуару, педагогічна та музична імпровізація, створення музичних зразків у тому чи іншому стилі, жанрі тощо. Висунуто припущення, що інтегровані курси музично-педагогічної спрямованості можуть посідати в процесі професійної підготовки майбутніх вихователів і музичних керівників закладів дошкільної освіти місце узагальнюючих курсів, оскільки по суті є їх різновидом, причому рівень узагальненості і фахова спрямованість можуть бути різноманітними.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Гутник, Ірина Миколаївна. "ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ ОЛЕКСАНДРА КОЛОСКА У ЦАРИНІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ НАРОДНОГО ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 44 (25 червня 2021): 164–70. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235409.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – висвітлення педагогічної діяльності О. П. Колоска та виявлення її впливу на розвиток українського народно-сценічного танцю і хореографічної культури України в цілому. Методологія дослідження. Для досягнення мети використовувались загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного рівнів: аналіз та узагальнення науково- теоретичних основ дослідження, логічний метод, метод інтерв’ю. Висновки щодо особливостей педагогічної діяльності О. П. Колоска зроблено на основі аналізу наукових джерел, педагогічних, методичних і творчих доробків митця, власного досвіду спілкування з ним, спогадів колег і студентів. Наукова новизна. У статті вперше висвітлено педагогічну діяльність О. Колоска у мистецьких закладах вищої освіти; проаналізовано роботу педагога над створенням фахової дисципліни «Український народно-сценічний танець»; введено у науковий обіг матеріали інтерв’ю з педагогом та його студентами і колегами. Висновки. Педагогічна діяльність професора О. П. Колоска була спрямована на розвиток традицій народного танцю в гармонійному й логічному поєднанні з виразними засобами академічного мистецтва та кращими здобутками сучасної світової виконавської культури. Завдяки його зусиллям майбутні хореографи почали вивчати дисципліну «Український народно-сценічний танець», а на методичних розробках теоретика і практика народного танцю О. Колоска нині ґрунтується викладання хореографічного мистецтва в закладах вищої освіти України. Його робота зі студентами над опануванням мистецтва балетмейстера була багатогранною, по-справжньому професійною, а балетмейстерсько-режисерське мислення сягало глибинних джерел народного танцювального мистецтва. Багаторічна педагогічна діяльність Олександра Колоска була надзвичайно плідною, тож нині йому завдячують своїм високим професійним рівнем чимало виплеканих ним молодих балетмейстерів і педагогів-хореографів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Томашевська, М. O. "ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, № 5 (29 листопада 2019): 195–203. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-195-203.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті виокремлено та обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх викладачів педагогічних дисциплін до професійної взаємодії засобами інтерактивних технологій навчання у закладах вищої освіти. Автором доведено, що до умов реалізації зазначеного феномена належать: мотивація майбутніх викладачів педагогічних дисциплін до інтерактивної взаємодії в освітньому процесі, створення ситуації успіху; створення професійно-інтерактивного середовища на основі впровадження спецкурсу «Професійна взаємодія в освітньому процесі закладу вищої освіти» та збагачення навчального змісту педагогічних дисциплін щодо змісту, сутності та структури професійної взаємодії; організація рефлексивної діяльності студентів для самоаналізу готовності до професійної взаємодії. Проаналізовано і узагальнено основні підходи до висвітлення поняття «педагогічні умови» в психолого-педагогічній та методичній літературі. Визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови, які забезпечують ефективність формування готовності майбутніх викладачів педагогічних дисциплін до професійної взаємодії. Доведено, що педагогічні умови підвищення ефективності підготовки майбутніх викладачів педагогічних дисциплін до професійної взаємодії засобами інтерактивних технологій навчання – це фактори, які пов’язані з професійною підготовкою майбутніх викладачів та спрямовані на формування у них готовності до здійснення професійної взаємодії в освітньому процесі. Автором надано детальний опис кожної умови та шляхи їхньої реалізації. Ключові слова: підготовка майбутніх викладачів педагогічних дисциплін; педагогічні умови; засоби інтерактивних технологій; професійна взаємодія; готовність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Коваль, Дар’я. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ". Інноватика у вихованні 1, № 11 (30 травня 2020): 201–13. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.255.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито сутність поняття «педагогічні умови», яка може бути представлена через два підходи: 1) комплекс заходів, зміст, методи і форми виховання, що забезпечують організацію матеріально-просторового середовища; 2) елемент педагогічної системи, що відображає можливості освітнього середовища за впливу на студентів (зміст, засоби, форми, технології). Педагогічні умови визначено як сукупність організаційних форм, педагогічних взаємодій, змісту навчання (дисциплін), що здійснюють спрямований вплив на студентів в ході їх фахової підготовки. З’ясовано, що необхідними педагогічними умовами є ті, які забезпечують процес формування правової культури майбутніх учителів в ході фахової підготовки, а під достатніми ‒ таке їх поєднання, яке забезпечує ефективність цього процесу. Обґрунтовано педагогічні умови формування правової культури майбутніх учителів історії та правознавства у фаховій підготовці, як-то: стимулювання мотивації пізнавальної діяльності, ціннісного ставлення студентів до норм права з урахуванням сучасних суспільно-історичних реалій з використанням інноваційних форм і активних методів навчання; диверсифікація змісту навчальних дисциплін для формування у студентів позитивного ставлення до правових знань; використання освітніх технологій, що забезпечують реалізацію правового досвіду (педагогічна і правова практики, правовиховна діяльність, громадська активність). Розкрито процес реалізації першої умови, що здійснювався у ході застосуванні інноваційних форм активних методів навчання; другої ‒ через вивчення студентами навчальних дисциплін та спецсемінарів; третьої ‒ за допомогою освітніх технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

КОЛІСНИК-ГУМЕНЮК, Юлія. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНО-ХУДОЖНІХ ДИСЦИПЛІН: РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (17 серпня 2020): 105–27. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.402.

Повний текст джерела

Анотація:

Удосконалення освітньої системи підготовки викладачів професійно-художніх дисциплін неможливе без наукового пошуку та експериментування, без спроб інтеграції різних дисциплін, упровадження в освітній процес результатів науково-методичних досліджень, а також нових прийомів художньої виразності. Важливість експериментів у царині педагогічної освіти полягає в перевірці концептуальних моделей професійної підготовки в цілому; визначенні переліку необхідних супутніх творчих і науково-теоретичних курсів; виробленні нових стратегій організації занять, що дозволяють підвищити творчу мотивацію та пізнавальну активність; налагодженні взаємодії психолого-педагогічних курсів із профільними дисциплінами професійної спеціалізації; подальшому пошуку напрямів удосконалення професійно-педагогічної освіти викладачів і формулюванні нових актуальних завдань, спрямованих на її оптимізацію. В статті ми описуємо експериментальну перевірку ефективності функціонування системи підготовки майбутніх викладачів професійно-художніх дисциплін у ЗВО, обґрунтовуємо реалізацію системи формування професійно-педагогічної компетентності в майбутніх викладачів професійно-художніх дисциплін у межах професійно-творчої підготовки і виявляємо її ефективне функціонування та розвиток. Основна ідея дослідження ґрунтується на положенні про те, що в умовах інноваційних змін у соціально-економічному, науково-технічному та культурному житті викладач професійно-художніх дисциплін має формувати цілісну, гармонійну особистість, здатну орієнтуватися в художньо-творчих аспектах життєдіяльності людини і гармонізувати з навколишнім середовищем. Задля виявлення педагогічної ефективності розроблених нами заходів і пропозицій щодо вдосконалення підготовки викладачів професійно-художніх дисциплін був проведений педагогічний експеримент, який передбачав констатувальний і формувальний етапи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Саяпіна, Світлана, Наталія Гарань та Олена Коркішко. "ПОРІВНЯЛЬНА ПЕДАГОГІКА ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА В СИСТЕМІ ВЗАЄМОДІЇ З ПЕДАГОГІЧНОЮ НАУКОЮ ТА ПРАКТИКОЮ ОСВІТИ (ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ)". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 1(100) (3 грудня 2021): 17–25. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245386.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зазначено, що внаслідок глобального характеру перетворень особливого значення набуває аналіз світового досвіду розвитку освіти, виявлення основних тенденцій і закономірностей, позитивних і негативних аспектів, форм і способів взаємозбагачення національних педагогічних культур, реалізації гуманістичних принципів освіти. У цьому контексті зростає значення порівняльно-педагогічних досліджень, порівняльної педагогіки як науки, яка на межі тисячоліть стала активно розвиватись в Україні. Констатовано, що підвищення якості викладання педагогічних дисциплін у вищій школі передбачає дослідження особливостей порівняльної педагогіки як навчальної дисципліни, що формується в системі взаємозв’язків із педагогічною наукою та практикою освіти (як функції соціуму). Доведено, що взаємозв’язок порівняльної педагогіки як навчальної дисципліни з педагогічною наукою та соціальною практикою здійснюється на рівні компонентів: аспекти аналізу наукової дисципліни йскладники соціальної практики виконують певну функцію щодо компонентів навчальної дисципліни. Зміст навчальної дисципліни визначається сукупністю теорій досліджуваної науки, традиційним і інноваційним практичним досвідом викладача, особистим досвідом здобувачів у галузі досліджуваної наукової дисципліни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Yarosh, Liubov. "PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE BUILDING PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE ELECTRICAL TECHNICIANS IN AGRICULTURAL COLLEGES." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 47, no. 3 (December 29, 2021): 190–200. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2021-3-47-190-200.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено комплекс педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх техніків-електриків у коледжах аграрного профілю. Для досягнення поставленої мети й вирішення завдань дослідження було використано методи дослідження: теоретичні – аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми; аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення – для вивчення та обґрунтування педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх техніків-електриків у коледжах аграрного профілю. У результаті проведеного дослідження було сформульовано й обґрунтовано педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх техніків-електриків у коледжах аграрного профілю: відбір та структурування змісту робочих навчальних програм дисциплін відповідно результатам навчання, задекларованим в освітніх стандартах; цілеспрямований розвиток критичного мислення студентів, здатностей майбутніх техніків- електриків до креативного розв’язання проблем щодо розрахунку, проєктування та експлуатації електротехнічного устаткування; запровадження системи форм організування навчання, у якій педагогічно доцільно поєднаються інформаційно-репродуктивні і проблемно-пошукові моделі педагогічної взаємодії; домінування технологій контекстового навчання, імітаційного моделювання у професійній підготовці техніків- електриків; об’єктивне оцінювання якості підготовки техніків-електриків на всіх етапах опанування освітньо- професійної програми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

ГОРОХІВСЬКА, Тетяна. "КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН ТЕХНІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, № 3 (16 січня 2021): 37–47. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.510.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено теоретичний аналіз наукових підходів до відбору критеріїв професійного розвитку педагогічних кадрів та обґрунтування запропонованих критеріїв і показників розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів фахових дисциплін технічних закладів вищої освіти. Зокрема, у працях вітчизняних і зарубіжних науковців (С. Гончаренко, А. Губа, А. Дубасенюк, Н. Ничкало, Т. Фурман та ін.) проаналізовано зміст поняття «критерій» як ознаки, на основі якої формується оцінка якості певного процесу; представлено тлумачення терміну «показник» як важливої складової частини критерію. Розглянуто науковий досвід визначення авторами критеріїв та показників сформованості професійної компетентності педагогічних та науково-педагогічних працівників. Наведено відповідні приклади. З’ясовано, що професійно-педагогічна компетентність викладача технічного закладу вищої освіти представляє собою складне, інтегративне, професійно-особистісне утворення. Зауважено, що контрольно-результативний блок авторської структурно-функціональної моделі розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів фахових дисциплін технічних ЗВО передбачає критерії розвитку досліджуваної компетентності, до яких зараховано ціннісно-мотиваційний, інтегративно-теоретичний, діяльнісно-операційний, особистісно-комунікаційний, оцінно-рефлексивний критерії. Водночас використання методу моделювання педагогічних процесів дозволило окреслити показники – якісні характеристики сформованості визначених критеріїв. Зроблено висновок про те, що запропоновані критерії і показники дозволяють здійснювати діагностику розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів фахових дисциплін технічних ЗВО і можуть бути використані у навчальному процесі системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників. Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні змісту технології розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів фахових дисциплін технічних закладів вищої освіти в умовах післядипломної педагогічної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Новіцька, Інеса. "Формування у майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін готовності до розв’язання педагогічних задач". Освітній вимір 43 (11 грудня 2014): 66–71. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v43i0.2729.

Повний текст джерела

Анотація:

Новіцька І. В. Формування у майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін готовності до розв’язання педагогічних задач. У статті розглянуто елементи технології формування у майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін готовності до розв’язання педагогічних задач. Підсумовано, що під час формування умінь розв’язувати професійні ситуації слід керуватися такими принципами: урахування мотивації студентів, перманентності педагогічної освіти, міждисциплінарного підходу до вивчення загальних, професійних і спеціальних дисциплін, поступового переходу від інформаційного навчання до пошукового й творчого. З’ясовано, що педагогічні ситуації виконують основні чотири функції: діагностувальну, навчальну, виховну та розвивальну.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Кабанська, Г. А., О. С. Кабанська та О. В. Мельникова. "ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ – ПРОСТІР ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ". Теорія та методика навчання та виховання, № 51 (2021): 88–96. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.51.09.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автори розкрили важливі аспекти педагогічної практики у закладах повної загальної освіти в системі підготовки майбутнього вчителя відповідно вимог освітнього ступеня «бакалавр». З опорою на особистісний і компетентнісний підходи проаналізовано цілі, завдання, зміст програми такої педагогічної практики. Наголошено увагу на значенні педагогічної практики для систематизації і апробації набутих знань і фахових компетентностей. Зміст модулів робочої навчальної програми побудовано таким чином, що кожен здобувач може реалізувати свою персональну освітню траєкторію, набути досвіду самостійного проведення навчально-виховної роботи учнівським колективом та окремими учнями закладу загальної середньої освіти. Відкритість і прозорість контрольних заходів, діагностичний і формувальний аспект оцінювання є вагомим стимулом для студентів до професійного самовдосконалення, педагогічної творчості та науково-дослідницької роботи ще на етапі здобуття вищої освіти. Авторами статті багато уваги приділено ресурсам педагогічної практики щодо розвитку активного мислення на основі сучасних наукових досягнень. Для цього передбачено елементи колаборації із структурними підрозділами закладів освіти, співпрацю з викладачами університету і вчителями-методистами, елементи взаємного навчання, групові освітні проєкти. Акцентовано увагу, що під час підготовки і звітування про результати проходження педагогічної практики студенти демонструють рівень осмислення теоретичних знань, одержаних при вивченні спеціальних та психолого-педагогічних дисциплін, досвід практичної педагогічної діяльності в реальних умовах. Важливим мотиваційним моментом у статті визначено процедуру знайомства студентів із закладом, де проходитиме практика, вчителями-методистами, сучасним станом навчально-виховної роботи у школі, з передовим педагогічним досвідом. Викладачі університету системно забезпечують індивідуальну підтримку, менторський супровід і психолого- педагогічну, методичну допомогу студентам-практикантам у розв’язанні задач навчання та виховання учнів. Особливо цікавими для студентів є завдання, пов’язані з навчальною взаємодією з учнями, вивчення їх індивідуальних та вікових особливостей. Авторами зроблено висновок про те, що педагогічна практика сприяє формуванню у студентів творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності, дає змогу набути досвіду аналізу підсумків своєї навчально-пізнавальної і дослідницької діяльності за період навчання в університеті, мотивує до самоосвіти, формує критичне мислення, актуалізує потребу вивчення досвіду роботи вчителів з предметної галузі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Щолокова, Ольга, та Олена Нагорна. "Синергетична детермінанта фахової підготовки вчителя музичного мистецтва". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and methodology of arts education 27 (27 грудня 2019): 3–9. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2019.27.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Особливістю музично-педагогічної реальності сьогодні є співіснування різних педагогічних парадигм і підходів. З’явилися нові концепти педагогічного знання, серед яких такі поняття як «синергетична педагогіка» і «синергетичний підхід». Аналіз їх теоретичного пошуку і практичного досвіду дозволив виокремити базові ідеї, які становлять підґрунтя для викладання музично-педагогічних дисциплін майбутнім фахівцям мистецької освіти. Обґрунтовуються принципи практичної реалізації синергетичного підходу на заняттях з фахових дисциплін та практичної діяльності студентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Боднарук, І. М. "ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ВМІНЬ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОГО АНАЛІЗУ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (28 квітня 2021): 24–33. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-24-33.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається процес формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів під час вивчення студентами різних фахових музичних дисциплін. Досліджуються погляди науковців щодо визначення сутності та змісту поняття «художньо-педагогічний аналіз», його впливу на розвиток музичного сприймання школярів. Визначаються основні педагогічні умови, які сприяють ефективному формуванню у майбутнього фахівця вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів. До таких умов віднесено: забезпечення ґрунтовної музично-теоретичної підготовки студента; засвоєння студентом методичних знань щодо особливостей музичного сприймання учнів і специфіки організації з ними процесу слухання музики; професійно-педагогічну спрямованість викладання фахових музичних дисциплін; постійне закріплення набутих студентом вмінь у практичній діяльності. Описуються основні форми роботи, які формують у майбутніх фахівців вміння художньо-педагогічного аналізу музичних творів. Виділяються найбільш типові недоліки при написанні студентами анотацій та здійсненні усного аналізу музичних творів під час аудиторних занять і проходження різних видів педагогічної практики. Наголошується на тому, що формування у студента вищезазначених вмінь має здійснюватися систематично протягом усього періоду навчання у закладі вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Криворучко, І. Я. "ДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРСЬКИХ КАДРІВ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 196–200. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-29.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена сучасним проблемам вищої військової освіти в Україні. У контексті проблематики виокремлено питання психологічної підготовки фахівців непсихологічних спеціалізацій Державної прикордонної служби України. Проаналізовано зміст психологічної підготовки загалом у вищій освіті, а також у прикордонному відомстві. Метою статті є аналіз дидактичних особливостей викладання психологічних навчальних дисциплін майбутнім офіцерам-прикордонникам. Наведено мету та завдання психологічної підготовки у вищому військовому навчальному закладі прикордонної служби. Для детального аналізу дидактичних особливостей викладання психологічних навчальних дисциплін взято дисципліну «Морально-психологічне забезпечення». Визначено основну специфіку цієї дисципліни на основі аналізу змісту професійної діяльності офіцерів прикордонних підрозділів. Виокремлено основні дидактичні особливості викладання зазначеної вище навчальної дисципліни: доступне викладання (психологія використовує досить складну термінологію, а для майбутніх офіцерів-прикордонників психологічну освіту можна вважати початковою); відсутність систематичної психологічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників вимагає від науково-педагогічних працівників здійснювати ретельну побудову тематичного плану (послідовну, логічну, раціональну) та добір педагогічних технологій, методик, методів, прийомів та засобів; формування основ критичного аналізу наукових положень; визначення рівня знайомства курсантів- прикордонників із досягненнями поп-психології (популярної психології, що формує хибні явлення про наукову психологію) та спрямування зусиль на заміщення хибних знань та умінь на професійні; виділення вагомої частки аудиторних годин на практичну підготовку (оволодіння навичками проведення психологічних досліджень у прикордонному колективі та обробки їх результатів); дотримання принципу міждисциплінарності (зв’язку навчальної дисципліни з гуманітарними, природничими та військово-професійними дисциплінами); забезпечення чуттєвого наповнення змісту психологічної підготовки (здатність до міркувань про психіку інших людей); дотримання принципу цінності наукових професійних умінь порівняно зі знаннями. Сформульовано висновки за результатами проведеної дослідної роботи (доведено необхідність психологічної підготовки та дидактичні особливості викладання психологічних наук) та перспективи подальших наукових досліджень (присвячених вивченню зарубіжного досвіду та пропозицій щодо удосконалення змісту психологічної підготовки військових фахівців).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Лузан, Петро, Олена Тітова, Ірина Мося та Тетяна Пащенко. "МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ". Professional Pedagogics 1, № 22 (13 серпня 2021): 169–84. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.169-184.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Адекватне функціонування будь-якої педагогічної системи, зокрема і системи підготовки фахівців у коледжі, неможливе без зворотного зв’язку, без встановлення ефективності освітнього процесу, оцінювання результатів компетентнісно-орієнтованого навчання. Водночас педагогічною наукою ще не напрацьовано докладних теорій і валідних методик, які б давали змогу надійно оцінювати рівень опанування студентами професійними уміннями, навичками, іншими складними компетентностями, визначеними освітніми стандартами результатами навчання. З огляду на це, постала необхідність у розробленні надійної, системної і доступної у практичному застосуванні методики оцінювання якості підготовки фахівців у коледжах. Мета – на основі аналізу сутнісних характеристик педагогічного оцінювання, особливостей компетентнісного підходу у фаховій передвищій освіті обґрунтувати методику оцінювання якості підготовки фахівців у коледжах. Методи: теоретичні (теоретичний аналіз наукових джерел, вивчення вимог професійних і освітніх стандартів, освітніх програм, аналіз програм навчальних дисциплін – задля з’ясування стану проблеми дослідження та визначення напрямів наукового пошуку; порівняння – з метою вивчення наукових підходів щодо розв’язання проблеми; аналіз і синтез – для розроблення методу оцінювання компетентностей (освітніх результатів); емпіричні (спостереження, тестування – для визначення валідності інструментарію, внесення коректив у методику оцінювання; дидактичний експеримент – для визначення вагомості питань теми та виділення домінантних навчальних елементів). Результати. Конкретизовано сутність педагогічного оцінювання як процесу встановлення рівня навчальних досягнень студента/студентів в оволодінні змістом навчальної дисципліни (теми, модуля та ін.) відповідно до унормованих вимог. Констатовано брак сталих підходів до визначення понять «педагогічний контроль», «педагогічний (освітній) моніторинг», «педагогічна діагностика», «педагогічне оцінювання», «оцінка», «перевірка», «облік», «педагогічне вимірювання» та інших, що тісно пов’язані з названими. Доведено, що оцінювання якості професійної підготовки фахівців у коледжі має здійснюватися шляхом зіставлення демонстрованих студентами знань, умінь, навичок, інших компетентностей (актуальний стан об’єкта), з еталонними (очікуваними, унормованими) результатами, задекларованими в стандартах фахової перед вищої освіти (освітніх програмах). Обґрунтовано методику оцінювання якості професійної підготовки фахівців як алгоритм послідовної реалізації дев’яти етапів – від встановлення еталонних результатів навчання до продукування висновків про рівень якості компетентнісно-орієнтованого навчання студентів. Запропоновано метод оцінювання сформованості умінь (інших компетентностей) студентів на основі опису структурних компонентів професійної дії (предмет (об’єкт); процес (процедура); засоби; умови; результат (продукт). Висновки: Обґрунтована методика оцінювання якості професійної підготовки фахівців у коледжах дає можливість визначити реальний рівень відповідності підготовленості студентів встановленим нормативним вимогам на всіх етапах опанування здобувачами освітньою програмою. Запропонований метод оцінювання компетентностей (освітніх результатів) на основі дидактичного диференціювання професійних дій надає можливість зацікавленим суб’єктам освітнього процесу вже не інтуїтивно, а цілеспрямовано, на науковій основі розробити діагностичний інструментарій, провести діагностичні процедури й отримати об’єктивні, надійні результати перевірки компетентнісних досягнень студентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Borzyk, O. B., та I. M. Shepel. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНИХ ВИШІВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, № 6 (29 листопада 2019): 63–72. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-63-72.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній статті розкрито педагогічні умови формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів в освітньому процесі педагогічних вишів. Зазначено, що освітній процес педагогічних закладів вищої освіти, спрямований на формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів, потребує максимальної екологізації навчальних дисциплін циклу загальної та професійної підготовки, урізноманітнення форм позааудиторної роботи, систематичного залучення молодих людей до екологічної діяльності, формування у майбутніх педагогів відповідальності за власні вчинки, розвитку у кожного здобувача вищої педагогічної освіти його потенційних можливостей, створення атмосфери натхнення на дії. Наголошено, що успішність процесу формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів буде більш результативною за умови врахування сукупності факторів й сприятливих умов, які забезпечать ефективну трансформацію зовнішніх впливів у внутрішню позицію здобувачів вищої педагогічної освіти. Доведено, що якість формування екологічної культури майбутніх учителів початкової школи в освітньому процесі педагогічних закладів вищої освіти підвищується за умови врахування сукупності оптимальних педагогічних умов, зокрема: створення демократичного освітнього простору, де викладач та студент є рівноправними учасниками освітнього процесу; включення майбутніх учителів початкових класів у різноманітну еколого-освітню діяльність на заняттях з дисциплін професійної підготовки на засадах емпауермент-педагогіки; звернення до життєвого досвіду здобувача вищої педагогічної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Михайличенко, Олег. "МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ". Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, № 14 (28 грудня 2019): 16–28. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2019-14-2.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються історичні періоди виникнення методики навчання малюванню, її становлення як окремої педагогічної дисципліни. Виділяються основні науково-методичні підходи та методи навчання малюванню в історії розвитку образотворчого мистецтва. Автор підкреслює, що професійне образотворче мистецтво значно впливає на естетичний розвиток і виховання школярів протягом усього періоду становлення загальноосвітньої школи. Ця думка аргументується судженням, що знайомство з видатними творами художників, в яких по-справжньому відображено життя людей в кожну цивілізаційну епоху, допомагає посилити емоційний і естетичний вплив художніх занять на учнів. Тому закономірним є включення в навчальну програму з образотворчого мистецтва кращих робіт відомих художників. Педагогічний досвід провідних художників, їх педагогічні погляди і думки в значній мірі сприяють зміцненню реалістичних позицій, що лежать в основі викладання образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі. В наші дні викладання образотворчого мистецтва стало окремою дисципліною в підготовці фахівців – майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Чух Г. П. "Історико-педагогічні дослідження проблеми розвитку післядипломної освіти вчителів філологічних дисциплін у південних областях України (40-ві рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.)". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (12 лютого 2021): 265–70. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.139.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено розгляду історико-педагогічних досліджень проблеми розвитку вітчизняної післядипломної освіти вчителів філологічних дисциплін у південних областях України в період 40-вих рр. ХХ ст. – початку ХХІ століття; простежено, яким чином було відображено основні етапи становлення та розвитку післядипломної освіти вчителів у науково-педагогічних джерелах. Доведено, що незначна кількість досліджень розвитку післядипломної освіти вчителів до 80-х років ХХ століття не сприяла проведенню історико-педагогічної рефлексії функціювання означеної освітньої галузі загалом і післядипломної освіти вчителів філологічних дисциплін у південних областях України зокрема. Науковий пошук учених зосереджувався на дотичних проблемах освіти. Подальші ґрунтовні дослідження є джерелом наукового пізнання означеної проблеми: у фундаментальних історико-педагогічних працях простежено еволюцію змісту післядипломної педагогічної освіти, виявлено й схарактеризовано провідні тенденції функціювання означеної освітньої галузі, виокремлено національну специфіку цього процесу. Опрацювання цих досліджень сприяло виявленню загальнодержавних особливостей розвитку післядипломної освіти вчителів філологічних дисциплін у південних областях України в 40-ві рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Проаналізовано історико-педагогічні пошуки, присвячені регіональному розвитку досліджуваної галузі освіти. Вивчення цих матеріалів дозволило виокремити особливості розвитку післядипломної освіти вчителів у різних регіонах України, закцентувати на особливостях південних областей України, що мали вплив на функціювання означеної галузі. Розглянуто роботи вчених, що досліджують розвиток післядипломної педагогічної освіти в інших країнах; це сприяє можливості екстраполяції такого досвіду в сучасний освітній простір.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Садова, Віта Вадимівна. "Дидактичні аспекти підготовки майбутнього вчителя початкової школи". Педагогіка вищої та середньої школи 49 (17 лютого 2017): 84–92. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v49i0.1171.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття має на меті висвітлення проблем, пов’язаних із забезпеченням якості професійної, професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Використано метод аналізу наукових джерел, порівняльно-зіставний метод, метод узагальнення результатів навчальної діяльності студентів. На основі зібраної й узагальненої теоретичної та емпіричної інформації пропонуються напрями удосконалення дидактичних аспектів професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Робиться висновок про необхідність кардинального оновлення змістової основи викладання педагогічних дисциплін як фундаментальних. Перспективним для подальших наукових розвідок визнається питання узгодження форм, методів, сучасних засобів викладання зі змістовою основою певної навчальної дисципліни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Садова, Віта Вадимівна. "Функції педагогічних дисциплін у системі фундаментальної професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи". Освітній вимір 45 (25 червня 2015): 80–86. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2588.

Повний текст джерела

Анотація:

Садова В. В. Функції педагогічних дисциплін у системі фундаментальної професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи. У статті на основі висвітлення специфіки професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи визначаються та аналізуються традиційні й новітні функції педагогічних дисциплін. Автор конкретизує терміни «професійно-педагогічна підготовка» та «професійно-педагогічна підготовка майбутнього вчителя початкової школи».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Калашник, Г. А. "Використання інформаційно-цифрових технологій в освітньому процесі підготовки майбутніх авіаційних фахівців при викладанні спеціальних дисциплін". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(46) (17 лютого 2022): 28–34. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено шляхи ефективного використання інформаційно-цифрових технологій в освітньому процесі підготовки майбутніх фахівців при викладанні спеціальних дисциплін. Проаналізовано стан проблеми використання інформаційно-цифрових технологій в системі геофізичного забезпечення польотів сфери цивільної авіації України та стан проблеми використання інформаційно-цифрових технологій в освітньому процесі підготовки майбутніх авіаційних фахівців при викладанні спеціальних дисциплін. Удосконалено методику використання інформаційно-цифрових технологій при викладанні здобувачам вищої освіти дисципліни “Основи геофізичного забезпечення польотів”, яка відрізняється від попередніх орієнтуванням на розвиток активності особистості в освітньому процесі. Виявлено й обґрунтовано педагогічні умови ефективного використання інформаційно-цифрових технологій при дистанційному викладанні здобувачам вищої освіти спеціальних дисциплін. Представлено досягнутий педагогічний ефект: забезпечення реалізації принципів активності та самостійності, створення умов для єдності навчання та професійно-особистісного розвитку здобувача вищої освіти при викладанні спеціальних дисциплін як засобу професійного розвитку майбутніх авіаційних фахівців.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Вороненкова, Тетяна, та Світлана Омельченко. "УПРОВАДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ЗАКЛАДУ ОСВІТИ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, № 8 (12 липня 2021): 16–21. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.3.

Повний текст джерела

Анотація:

У положеннях наукової статті автори проводять аналіз думок щодо упровадження педагогічної технології в освітній процес закладу освіти. В статті акцентується увага на необхідності реалізації педагогічної технології певними педагогічними умовами, які спрямовані на успішне формування комунікативної компетент- ності майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Автори дають визначення поняття «педагогічні умови» й розкривають необхідність його використання у науковому досліджен- ні. Впровадження певних педагогічних умов у реалізацію педагогічної технології дає нам змогу розвивати та удо- сконалювати певні комунікативні навички, що необхідні для успішної праці та самореалізації майбутніх учителів музичного мистецтва. Сформована комунікативна компетентність дає змогу розкрити певні професійні якості майбутніх учителів музичного мистецтва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

МІШЕНЮК, Роман, та Вікторія ГАНАБА. "ВИКОРИСТАННЯ ЛАЗЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИВЧЕННІ ТАКТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН В НАЦІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 264–75. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.599.

Повний текст джерела

Анотація:

Застосування сучасних високотехнологічних технічних засобів з використанням лазерних технологій в теорії і практиці тактичної підготовки і пов’язане із низкою питань, зокрема й теоретико-методологічного характеру. Одним з основних питань розвитку такої теорії – це її основи, початком для розробки якої є визначення основних методологічних принципів їх застосування. Незважаючи на велику кількість праць, присвячених дослідженню різних аспектів застосування лазерних технологій у навчальному процесі у вищих військових навчальних закладах в межах тактичних дисциплін, необхідно констатувати, що у педагогічній літературі так і не сформовано певних педагогічних умов, методів та методик навчання тактичним дисциплінам з застосуванням лазерного симулятора двостороннього вогневого контакту типу LaserTag. Мета статті є огляд на початковому етапі педагогічних основ застосування системи лазерного симулятора двостороннього вогневого контакту типу LaserTag в системі підготовки майбутніх офіцерів прикордонників з військово-прикладних дисциплін. Розгляд та висвітлення їх різнорідного та спільного характеру для вироблення цілісного уявлення про способи розуміння та використання лазерного симулятора двостороннього вогневого контакту типу LaserTag в тактичній підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників, а також формування власного бачення щодо оптимальної методологічної основи для застосування сучасних технічних засобів в навчанні курсантів. Встановлено, що у сучасний період подібні технологічні засоби широко застосовуються під час навчання в вищих військових та правоохоронних навчальних закладах не тільки України, але й за кордоном, під час проведення міжнародних військових навчань. Застосування лазерних технологій у вивченні тактичних дисциплін на базі лазерного симулятора двостороннього вогневого контакту типу LaserTag дозволить об’єднати розрізнені навчальні дисципліни, де умови стрілецьких вправ пов’язані із обстановкою на заняттях з військової (тактичної) підготовки, тактико-спеціальної підготовки, тактики прикордонної служби, заняттями із захисту від зброї масового ураження, військової топографії, зв’язку та формують необхідні знання і уміння для дій у якості офіцера тактичного рівня.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Ткач, Дмитро Іванович. "Основи теоретико-методичної системи навчання нарисної геометрії майбутніх архітекторів". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 2 (12 квітня 2018): 263–75. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.768.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена розробці педагогічної технології подолання сучасного кризового стану геометрографічної освіченості студентів-першокурсників архітектурних факультетів шляхом впровадження в їх свідомість системного розуміння природи об’єкту та його зображення. Метою роботи є з’ясування необхідності і можливості побудови системи навчання майбутніх архітекторів на основі реалізації системної парадигми у вигляді системної нарисної геометрії. Об’єктом дослідження є процес навчання нарисної геометрії майбутніх архітекторів. Предметом дослідження є теоретико-методична система реалізації системного підходу до навчання нарисної геометрії як фундаментальної навчальної дисципліни. Завдання дослідження: 1) обґрунтування нагальної потреби розроблення концепції системності змісту нарисної геометрії; 2) розробка методичних підсистем геометричної і графічної підготовки майбутніх архітекторів, а також їх позиційних і метричних складових; 3) розробка методичної підсистеми навчання раціональній побудові наочних зображень архітектурних об’єктів; 4) доведення ефективності запропонованої педагогічної технології навчання. Методами педагогічного дослідження є: теоретичні, діагностичні і формувальні на діалектико-логічній основі. Результатами дослідження є коректне виконання його завдань. Висновки: 1. Впровадження системної парадигми розуміння природи об’єктів в теорію їх зображень перетворює традиційну нарисну геометрію як прикладну навчальну дисципліну в системну нарисну геометрію як фундаментальну математичну науку, яка повинна бути першою спеціальною, а не загальноосвітньою дисципліною для професійної геометрографічної підготовки майбутніх архітекторів. 2. Дидактичний зміст системної нарисної геометрії відзначає її як новий напрям подальшого розвитку теорії оборотних зображень, а педагогічна технологія її навчання студентів-архітекторів є інноваційною.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Dubaseniuk, Oleksandra. "ПРОВІДНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ АКАДЕМІЇ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА З КРЕАТИВНОЇ ПЕДАГОГІКИ «ПОЛІССЯ» (УКРАЇНА)". UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century", № 1 (12 травня 2020): 60–68. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.1(1).2020.60-68.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються основні напрями діяльності Академії міжнародного співробітництва з креативної педагогіки «Полісся» (Україна) в умовах інтеграційних процесів. Креативізація майбутніх фахівців/учителів відбуваються поетапно, що передбачає: виявлення педагогічних передумов об'єктивної необхідності, яка усвідомлюється у вигляді відповідних потреби, бажання; організації проблемних професійно орієнтованих ситуацій. Обґрунтовано теоретико-методологічні основи креативної освіти; андрагогічні засади та культуротворчу діяльність Академії; проаналізовано наукові основи професійної підготовки креативних фахівців, педагогічні умо-ви впровадження креативного підходу у професійну підготовку майбутніх учителів, науково-методичне забезпечення креативного освітнього процесу у вищій школі. На основі проведених досліджень виділено впровадження креативного підходу у професійно-педагогічну підготовку майбутніх учителів: творча взаємодія викладачів та студентів у навчальному процесі при вирішенні професійно орієнтованих навчальних проблем; актуалізація розвивального потенціалу психолого-педагогічних дисциплін; активізація самостійної пізнавальної діяльності студентів; створення творчого, психологічно комфортного середовища у навчальному закладі; залучення майбутніх педагогів до науково-дослідної діяльності (розробка наукових проектів, робіт, наукових публікацій); співпраця з викладачами-науковцями у межах науково-педагогічної школи; залучення майбутніх учителів до процесу самооцінки особистісних та професійних досягнень. Доведено, що формуванню креативної особистості педагога у навчальному процесі сприяло: застосування нетрадиційних форм, методів, інноваційних технологій, тренінгів, розв’язання професійно орієнтованих задач, мікровикладання, ділові ігри «Учитель XXI століття», виконання дослідницьких проектів «Творча майстерність педагогів-новаторів», конкурси, дискусії про проблеми сучасної школи тощо. Представлено результати діяльності Академії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Сливка Л. В. "ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ В КОНТЕКСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ МАЦЄЯ ДЕМЕЛЯ (MACIEJ DEMEL; 1923‒2017)". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 48 (17 лютого 2021): 261–67. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi48.233.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено актуальній проблемі – вихованню дітей та молоді з метою плекання їхнього здоров’я. Зазначено, що творча спадщина польських науковців, освітян і громадсько-просвітницьких діячів у контексті цієї проблеми заслуговує на особливу увагу, оскільки її переосмислення відкриває нове бачення реалізації здоров’язбережувального виховання учнів у загальноосвітніх школах України. Висвітлено зміст деяких праць лікаря, педагога, професора наук про фізичну культуру, спеціаліста у ділянці фізичного виховання і педагогіки здоров’я Мацєя Демеля (пол. Maciej Demel; 1923‒2017) щодо визначення феномена здоров’язбережувального виховання як педагогічного процесу, його мети, завдань і технологій. Під цим кутом деталізовано змістове наповнення таких розвідок вченого: «Нотатка з національної конференції шкільної гігієни» («Notatka z Krajowej Konferencji Higieny Szkolnej»; 1960), «Здоров’язбережувальне виховання як педагогічна дисципліна» («Wychowanie zdrowotne jako dyscyplina pedagogiczna»; 1965), «Про здоров’язбережувальне виховання» (пол. «O wychowaniu zdrowotnym»; 1968), «Вчитель здоров’я. Життя і діяльність лікаря Станіслава Копчиньського. 1873 – 1933 – 1973» («Nauczyciel zdrowia. Życie i dzieło doktora Stanisława Kopczyńskiego. 1873 ‒ 1933 – 1973»; 1972), «Мета фізичного і здоров’язбережувального навчання та виховання» («Cele kształcenia i wychowania fizycznego oraz zdrowotnego»; 1975), «Педагогіка здоров’я» («Pedagоgika zdrowia»; 1980). Констатовано, що ці твори М. Демеля сприяли популяризації дефініції «здоров’язбережувальне виховання» (пол. wychowanie zdrowotne) у науковому просторі Польщі, у них репрезентовано теоретичне підґрунтя здоров’язбережувального виховання як педагогічного процесу, анонсовано умови, методи, форми та засоби його реалізації. Виявлено, що до тематичних блоків здоров’язбережувального виховання дослідник залучив особисту гігієну, гігієну оточення, гігієну харчування, гігієну праці та відпочинку, особисту безпеку та громадську безпеку, першу допомогу при нещасних випадках, загартування, оптимальну рухову та фізичну активність, яка застосовується свідомо згідно індивідуальної програми, а також, що дуже цікаво, основні правила використання послуг «служби здоров’я» (поліклінік, лікарень, шпиталів), активну співпрацю пацієнта із лікарем під час лікування та реабілітації та правила, пов’язані із фармакологічним лікуванням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Гао, Мін. "Педагогічний потенціал фахового навчання для формування вокально-виконавського досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and methodology of arts education 27 (27 грудня 2019): 101–5. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2019.27.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядається проблематика потенціальних можливостей і резервів фахового навчання студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів. Формування вокально-виконавського досвіду в майбутніх вчителів музичного мистецтва вимагає упровадження педагогічних орієнтирів у процес фахового навчання, серед яких: інтегративний підхід; привнесення у навчальні дисципліни, які не володіють можливостями безпосередньої вокально-виконавської діяльності, вокально-виконавського елементу; цілеспрямованість процесу фахового навчання майбутніх учителів музичного мистецтва на педагогічну мобілізацію всіх можливих резервів навчальних курсів. Педагогічний потенціал фахового навчання майбутніх учителів музичного мистецтва щодо формування вокально-виконавського досвіду в якості комплексу педагогічних можливостей цього процесу визначається через методичний інструментарій вмотивованості студентів у систематичному провадженні вокально-виконавської діяльності як основного джерела вокально-виконавського досвіду, а також через акумуляцію знань, умінь і навичок, необхідних для розвитку інтелектуально-творчих особистісних якостей, що забезпечують стабільний якісний рівень вокального виконавства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Iemchyk, Oleksandra. "Педагогічні умови розвитку творчого потенціалу магістрів дошкільної освіти". Освітній простір України, № 9 (17 лютого 2017): 56–62. http://dx.doi.org/10.15330/esu.9.56-62.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті окреслено необхідність змін у процесі професійної підготовки магістрів дошкільної освіти, котра викликана недостатньою підготовкою випускників до вирішення проблем у цій галузі, низьким рівнем розвитку творчого потенціалу і, як наслідок, неготовністю до здійснення творчої педагогічної діяльності. Представлено основні шляхи удосконалення змісту та педагогічних умов розвитку творчого потенціалу магістрів дошкільної освіти у процесі професійної підготовки: удосконалення змісту науково-теоретичної підготовки магістра, вивчення передового педагогічного досвіду; вивчення професійно-педагогічних дисциплін з опорою на творчі завдання проблемно-пошукового характеру; впровадження у навчально-виховний процес магістратури вищого навчального закладу на спеціальності “Дошкільна освіта” спецкурсу “Основи розвитку творчого потенціалу педагога”; залучення студентів до творчої педагогічної практики; організація та управління процесом творчості студентів з боку викладачів. Визначено перспективи розв’язання проблеми розвитку творчих якостей особистості педагога під час фахової підготовки у вищому навчальному закладі. Впровадження вказаних шляхів у навчально-виховний процес вищої школи сприятиме підвищенню готовності випускників вищих навчальних закладів здійснювати педагогічну діяльність на творчому рівні, саморозвиток та самовдосконалення власної особистості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Котелянець, Юлія. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 17, № 1 (31 грудня 2020): 40–48. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(17).2020.40-48.

Повний текст джерела

Анотація:

Оглядову публікацію присвячено аналізу проблеми підготовка майбутніх вихователів до розвитку креативного мовлення дітей дошкільного віку. Конкретизовано понятійно-термінологічний апарат дослідження. Здійснено аналіз навчального плану спеціальності 012 – «Дошкільна освіта». Встановлено, що забезпечення міждисциплінарних зав’язків між дисциплінами різних циклів у процесі підготовки майбутніх вихователів до розвитку креативного мовлення у дітей дошкільного віку дозволяє сформувати у майбутніх вихователів уміння інтегрувати знання з дисциплін. Інтеграція може допомогти в розв’язанні різноманітних педагогічних ситуацій та завдань, забезпечити мобільність і гнучкість використання знань, умінь і навичок з креативно-мовленнєвого розвитку дошкільників під час педагогічної практики. Підтверджено, що готовність майбутніх вихователів ЗДО до розвитку креативного мовлення дітей дошкільного віку є результатом професійно-мовленнєвої підготовки у педагогічному ЗВО, який забезпечує сформованість особистісних якостей у майбутніх вихователів, професійно-спрямованих і креативно-мовленнєвих знань, умінь і навичок, що дозволяють їм проєктувати та організовувати ефективну креативно-мовленнєву діяльність з дітьми дошкільного віку. Встановлено, що підготовка майбутніх вихователів до розвитку креативного мовлення дітей дошкільного віку буде ефективною якщо реалізувати наступні педагогічні умови: забезпечення інтеграції у підготовці майбутніх вихователів ЗДО до розвитку креативного мовлення дітей дошкільного віку; створення креативно-спрямованого мовленнєвого середовища ЗВО в процесі професійної підготовки майбутніх вихователів. Виявлено, що для ефективної підготовки майбутніх вихователів до розвитку креативного мовлення дошкільнят необхідно створити креативно-спрямоване мовленнєве середовище, а також забезпечити комплекс спеціально організованих і цілеспрямованих заходів, педагогічних впливів, змін традиційного перебігу освітньо-виховного процесу. Ключові слова: підготовка майбутніх вихователів, креативне мовлення, діти дошкільного віку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Мимренко, Олена. "РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК СКЛАДОВОЇ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ". Professional Pedagogics 2, № 21 (21 січня 2021): 107–15. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.107-115.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність: У професійній діяльності педагог виступає активним суб’єктом спілкування: передає та приймає інформацію від здобувачів освіти, установлює контакти з ними, будує взаємовідносини на основі діалогу, прагне до максимальної реалізації здібностей кожного та забезпечення його емоційного комфорту в освітньому процесі шляхом компетентнісного підходу. Відтак важливим складником професійного зростання педагога є розвиток його комунікативної компетентності, а одним із першочергових завдань в системі освіти – розвиток професійно-педагогічної комунікативної компетентності педагога, оскільки вона виступає духовно-моральним чинником і науковим змістом освітнього процесу. Проблема розвитку комунікативної компетентності педагогів є актуальною, оскільки саме від педагогічного спілкування, а точніше від рівня розвитку комунікативних здібностей викладачів залежить становлення професійної компетентності майбутнього фахівця. Мета: визначення та аналіз основних аспектів розвитку комунікативної компетентності як складової професійного зростання педагогічних працівників закладів професійної освіти Методи: визначення та аналіз теоретичних досліджень, наукової і методичної літератури прогнозування можливих форм і методів розвитку комунікативної компетентності педагогічних працівників коледжів, педагогічне спостереження за професійною діяльністю педагогів, ретроспективний аналіз власного досвіду. Результати: здійснено аналіз основних наукових праць із розвитку комунікативної компетентності; висвітлено основні аспекти розвитку комунікативної компетентності як складової професійного зростання педагогічних працівників закладів професійної освіти; визначено компоненти даної компетентності (когнітивний, комунікативно-мовленнєвий, соціально-перцептивний, інтерактивний); описано результати дослідження рівня комунікативної компетентності педагогічних працівників коледжів; сформульовано рекомендації керівникам коледжів щодо професійного вдосконалення педагогів та розвитку в них комунікативної компетентності; з’ясовано, що педагоги, зазвичай успішно володіючи значним обсягом теоретичних знань зі своїх дисциплін, водночас відчувають суттєві труднощі в процесі ефективного донесення їх до свідомості здобувачів освіти. Висновки: показано, що ефективність педагогічної діяльності залежить від рівня сформованості комунікативної компетентності педагогів; з’ясовано, що формування даної компетентності в коледжах має бути організоване на основі системного підходу; розвиток комунікативної компетентності педагогів повинен відбуватися у кілька етапів (діагностичний, теоретично-навчальний, практично-навчальний, контрольно-рефлексивний); доведено, що для розвитку комунікативної компетентності потрібно не лише надавати знання, але й забезпечувати формування умінь і навичок; виокремлено педагогічні умови, важливі для формування комунікативних умінь і навичок (підвищення мотивації педагогів до професійного саморозвитку; підвищення їх активності; запровадження інноваційних освітніх технологій); акцентовано увагу на важливості забезпечення гуманістичної спрямованості процесу формування комунікативної компетентності педагогів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Кондратенко, Т. В. "ДОБІР КОМПЛЕКСУ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 50 (2018): 42–56. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.50.03.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі аналізу наукових досліджень виокремлено ряд педагогічних умов, що можуть сприяти формуванню й розвитку економічної компетентності майбутніх учителів технологій у процесі фахової підготовки. Сформована множина актуальних та доцільних педагогічних умов потребує визначення домінантних з них. Для забезпечення об’єктивності методом ранжування (експертного оцінювання) виявлені найбільш дієві з них. Ранжування проводилося експертною групою з числа викладачів, які викладають економічні навчальні дисципліни у закладах вищої педагогічної освіти, залучених до педагогічного експерименту. Для виявлення ступеня узгодженості думок експертів застосований коефіцієнт конкордації. Для підтвердження невипадковості отриманого результату застосований критерій узгодженості Пірсона . До дієвих педагогічних умов віднесено: посилення мотивації студентів до формування й розвитку економічної компетентності; застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування економічної компетентності майбутніх учителів технологій; удосконалення змісту економічної підготовки студентів; запровадження завдань економічного змісту на технологічну і педагогічну практики. Проведеними розрахунками підтверджена об’єктивність отриманих результатів. Сформований комплекс педагогічних умов визнаний таким, що може бути покладений в основу педагогічного експерименту з формування економічної компетентності майбутніх учителів технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Філіпчук, Наталія. "ПРОБЛЕМА МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ У НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 17, № 1 (31 грудня 2020): 152–60. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(17).2020.152-160.

Повний текст джерела

Анотація:

В оглядовій статті актуалізовано проблему впровадження музейної культури в зміст сучасної освіти, адже музей розглядається як важливий соціальний інститут, носій духовних цінностей та ідей, необхідних для виховання людини. Зазначено, що музейна педагогіка стає суспільно важливою дисципліною як інтегрований, міждисциплінарний дискурс у багатофункціональній системі націєдержавотворчого процесу, зокрема національно-патріотичного виховання молоді. Громадянськість, патріотизм, національна ідентичність, українськість, європейськість – якісні характеристики, цінності, які слід виховувати й утверджувати в свідомості, переконаннях, поведінкових нормах суспільства. Проаналізовано європейську і вітчизняну практики педагогічно-просвітницької діяльності музейних інституцій на засадах культуроцентризму, діалогічної стратегії функціонування, якісної трансформації музейної політики, методології, комунікативної функції музейної педагогіки тощо. Наголошено, що у сучасній Україні музеї є значним, креативним і творчим доповненням до навчально-виховного і дослідницького потенціалу освіти. Важливим є використання педагогічною практикою виховного (державотворчого, націєтворчого, професійного, громадянського, естетичного, морального) потенціалу більшості музеїв. Автор доводить, що музейні матеріали відтворюють історичні події, життя і творчість видатних українців, представлених багатьма генераціями національних діячів у сферах науки, мистецтва, політики і державного будівництва, літератури, що дозволяє пізнати не лише своєрідність конкретної суспільної доби, але й формується відповідне емоційно-ціннісне ставлення до людини, народу, країни, культури, духовних сенсів. Окреслено завдання, які потребують негайного вирішення в контексті реформування освіти, зокрема у розбудові нової української школи (створити політико-правові, організаційно-педагогічні умови для доступу до культури). Ключові слова: музейна педагогіка; музейна культура; духовні цінності; культуровідповідність; освіта; виховання; національна ідентичність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Олійник, Віктор Васильович, Олександр Миколайович Самойленко, Ілона Вікторівна Бацуровська та Наталія Андріївна Доценко. "ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНОТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН БАКАЛАВРІВ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ". Information Technologies and Learning Tools 83, № 3 (25 червня 2021): 259–73. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v83i3.4373.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлена технологія вивчення загальнотехнічних дисциплін бакалаврами в галузі електричної інженерії в умовах інформаційно-освітнього середовища. Розглянуті поняття педагогічної технології та інформаційно-освітнього середовища, визначено, які дисципліни належать до загальнотехнічних та набуття яких компетенцій забезпечується при вивченні розглянутих дисциплін. Описано етапи реалізації технології вивчення загальнотехнічних дисциплін бакалаврами в галузі знань «Електрична інженерія» в умовах інформаційно-освітнього середовища, до них належать: розробка освітніх програм, упровадження інформаційно-освітнього середовища, проходження здобувачами вищої освіти програми підготовки та проведення контролюючих засобів. Представлено засоби, методи і форми, які використані в ході вивчення фахівцями в галузі електричної інженерії загальнотехнічних дисциплін, а саме: лекції з інтерактивним супроводом, онлайн мануали та тьюторіали, віртуальні лабораторні роботи, презентації до занять із загальнотехнічних дисциплін, відеолекції, онлайн конференції, цифрові онлайн калькулятори, навчальні комп’ютерні інтерактивні тренажери, колаборативне навчання загальнотехнічним дисциплінам у мобільних додатках, віртуальні моделі і онлайн лабораторії, дво- та тривимірна графіка та моделювання, форуми та вебінари, онлайн практичні роботи, навчальні практики та інженерні курсові проєкти в умовах інформаційно-освітнього середовища. Результатом реалізації запропонованої технології є опанування загальнотехнічних дисциплін в умовах інормаційно-освітнього середовища бакалаврами в галузі електричної інженерії. Результати дослідження показали, що технологія вивчення загальнотехнічних дисциплін бакалаврами в галузі знань «Електрична інженерія» в умовах інформаційно-освітнього середовища є ефективною і здатна підвищити рівень якості знань з окреслених дисциплін, надає можливість поєднати аудиторну та дистанційну роботу, удосконалює навички роботи в сучасних інформаційних середовищах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Даньков, Олександр. "Формування інструментальної майстерності майбутніх учителів музики у процесі фахової підготовки в закладах вищої освіти". Нові технології навчання, № 95 (15 грудня 2021): 41–47. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито особливості фахової підготовки майбутніх учителів музики в закладах вищої освіти. Увагу зосереджено на визначенні специфіки формування інструментально-виконавської майстерності студентів на заняттях з «Основного музичного інструменту», окреслено основні завдання навчальної дисципліни. Автор підкреслює, щоозначена навчальна дисципліна є однією з базових дисциплін фахової підготовки, завданням якої є формування інструментально-виконавських навичок студентів, формування їхньої інструментально-виконавської майстерності. З’ясовано, що в системі інструментальної підготовки майбутніх учителів музики творчість українських та зарубіжних композиторів доцільно вивчати відповідно до тих видів музично-виконавської діяльності, які пов’язані з використанням музичного інструменту в закладах загальної середньої освіти.Доведено, що інструментальна майстерність посідає вагоме місце у системі фахової підготовки майбутніх вчителів музики та є складовою їх професійної підготовки. Досконале оволодіння інструментально-виконавською технікою сприяє засвоєнню студентами змісту музично-педагогічної освіти, забезпечує високий рівень їх майбутньої професійної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Марчук, Оксана, Лілія Мельничук та Маргарита Шкабаріна. "Професійна підготовка майбутніх педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти до роботи з дітьми у різновіковій групі". New pedagogical thought 105, № 1 (18 травня 2021): 115–19. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-115-119.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розроблено модель підготовки майбутніх педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти до роботи з дітьми у різновіковій групі. Обґрунтовано важливість підготовки майбутніх вихователів до роботи з дошкільниками в умовах різновікової групи. Проаналізовано праці сучасних науковців з досліджуваної проблеми. Пояснено, що поняття «моделювання» є широким і недостатньо конкретизованим. Встановлено, що принципи моделювання і планування специфічно відображають, з одного боку, принципи управління, а з іншого – особливості планування як попередньої стадії та функції процесу управління. Розроблена авторська модель професійної підготовки майбутніх вихователів до роботи у різновікових групах базується на ідеях особистісно-діяльнісного, ресурсного та інтеграційного підходів до педагогічної діяльності студентів. Акцентовано увагу на необхідності побудови освітнього процесу на основі інтеграції навчальних дисциплін із дисциплінами методично-практичної підготовки, необхідних для подальшої організаційної та творчої педагогічної діяльності майбутніх вихователів. Виокремлено три етапи підготовки майбутніх педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти. Представлено шляхи вдосконалення фахової підготовки майбутніх вихователів до роботи із дошкільниками в групах, де навчаються діти різного віку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

ЧЕКАН, Оксана, та Віра САНТО. "ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2021): 67–75. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено дидактичну модель формування професійної компетентності майбутніх вихователів дітей дошкільного віку засобами комп’ютерних технологій. Модель обіймає три етапи: когнітивно-збагачувальний, продуктивно-діяльнісний, креативно-інформаційний. Метою першого етапу було уточнення знань студентів про функції і роботу з комп’ютером у власній і навчальній діяльності та ознайомлення їх із методикою використання комп’ютера в майбутній професійній діяльності. Метою другого – продуктивно-діяльнісного – етапу було озброєння майбутніх вихователів уміннями та навичками самостійної роботи з комп’ютерними програмами професійної спрямованості. Метою третього – креативно-інформаційного – етапу було максимальне занурення студентів в активну самостійну творчу комп’ютерно-інформаційну діяльність як в умовах ДНЗ, так і на педагогічній практиці в ДНЗ. До кожного із модулів наведено приклади фрагментів заняття зі студентами, портфоліо з фахових методик та портфоліо з теми «Використання комп’ютерних технологій у дошкільному закладі», фрагменти розвивальних комп’ютерних ігор для дітей старшого дошкільного віку за допомогою мережі Інтернет та їх аналіз тощо. Наведені етапи дидактичної моделі щодо формування професійної компетентності майбутніх вихователів дітей дошкільного віку засобами комп’ютерних технологій включають у себе реалізацію педагогічних вимог. На когнітивно-збагачувальному етапі було реалізовано першу педагогічну умову – інформатизацію викладання фахових дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх вихователів дітей дошкільного віку засобами комп’ютерних технологій. На продуктивно-діяльнісному етапі реалізувалася така педагогічна умова, як наявність відповідного інформаційного середовища на факультетах дошкільної освіти. На третьому, креативно-інформаційному, етапі було реалізовано таку педагогічну умову, як індивідуалізація та інтенсифікація використання комп’ютерних технологій у навчально-виховному процесі ВНЗ. Зроблено висновок, що матеріали спецкурсу «Методика навчання дітей дошкільного віку комп’ютерної грамоти», що спрямовані на усвідомлення студентами різноманітних можливостей використання комп’ютерних технологій у педагогічному процесі сучасного ДНЗ, ефективно вплинули на підготовку студентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Хамська, Н. Б., та А. Ю. Киналь. "МОЖЛИВОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ФОРМУВАННІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (4 березня 2020): 245–54. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-245-254.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано актуальність проблематики формування інформаційної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей у процесі їх професійної підготовки. Проаналізовано можливості педагогічних дисциплін у формуванні інформаційної компетентності майбутніх фахівців. Описано практичні форми роботи зі студентами під час навчальних занять з дисциплін: «Педагогіка», «Основи педагогічної майстерності», «Методика виховної роботи». Висвітлено шляхи підвищення мотивації до навчання, організації самостійної роботи студентів, застосування практико-зорієнтованого та інтегрованого навчання у професійній підготовці майбутніх педагогів. Проілюстровано взаємозв’язок теоретичної та практичної підготовки майбутнього вчителя у формуванні його інформаційної компетентності. На конкретних прикладах продемонстровано можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових та електронних засобів навчання: інтерактивних практико-зорієнтованих завдань, дискусій, моделювання та розробки фрагментів уроків, виконання творчих завдань. Визначено перелік умінь і навичок, необхідних для діяльності майбутнього учителя в інформаційному просторі, які студенти можуть набути у процесі вивчення педагогічних дисциплін: пошук, аналіз, обробка інформації; створення власного інформаційного продукту; можливості використання цифрового та електронного обладнання для обробки фото, відео- та аудіо- навчальних матеріалів; особливості застосування доступу до автентичних матеріалів з метою формування соціокультурної та іншомовної комунікативної компетентностей (енциклопедій, підручників, онлайн баз даних); діяльність майбутнього вчителя у різних інформаційних середовищах та операційних системах; використання інформаційно-комунікаційних технологій для організації освітнього процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Фіногєєва, Тетяна. "Аналіз умов та передумов організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін". Освітній вимір 39 (21 листопада 2013): 98–103. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3036.

Повний текст джерела

Анотація:

Фіногєєва Т. Є. Аналіз умов та передумов організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. У статті на основі дослідження сучасних педагогічних праць здійснено аналіз умов та передумов ефективної організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Автор пропонує власне бачення цієї педагогічної проблеми з урахуванням специфіки підготовки в інженерно-педагогічному вищому навчальному закладі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Теплицький, Олександр Ілліч, та Володимир Миколайович Соловйов. "Професійна підготовка майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін засобами комп'ютерного моделювання". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 8 (24 березня 2016): 185–95. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v8i1.461.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті мова іде про створення моделі професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін засобами комп’ютерного моделювання та формулювання відповідних педагогічних умов. Розглядається місце педагогічної технології соціального конструктивізму у навчанні об’єктно-орієнтованого моделювання студентів природничих спеціальностей педагогічних університетів. Описано хід та результати експериментальної роботи із розробки, апробації та впровадження педагогічних умов підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін засобами комп’ютерного моделювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Romaniuk, Oksana. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 19 (27 листопада 2018): 100–104. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2018.19.100-104.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлена структурно-функціональна модель розвитку педагогічної майстерності викладачів економічних дисциплін в умовах магістратури та здійснено її теоретичне обґрунтування, доведена доцільність її використання. Проаналізовано взаємопов’язані між собою блоки запропонованої моделі, а саме теоретичний, змістово-процесуальний та результативний. Представлено компоненти, критерії та рівні педагогічної майстерності. У статті визначені такі підходи до розвитку педагогічної майстерності викладачів економічних дисциплін в умовах магістратури, як компетентнісний, психодидактичний, діяльнісний та інноваційний; охарактеризовані принципи, яких необхідно дотримуватися в процесі розвитку педагогічної майстерності викладачів економічних дисциплін в умовах магістратури, а саме професійної спрямованості, мотиваційного спрямування, суб’єктності, пріоритету активних методів навчання та інтерактивних технологій, опори на самостійну роботу студентів. На думку автора впровадження запропонованої структурно-функціональної моделі розвитку педагогічної майстерності в умовах магістратури дає можливість сформувати педагогічну компетентність викладачів економічних дисциплін, що є інтеграцією теоретичних знань, практичних умінь і важливих для викладача особистих якостей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Педагогічна дисципліна"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями