Статті в журналах: "Патоген"

1

Abaturov, A. Ye, A. P. Volosovets та Ye I. ,. Yulish. "Рецепторные механизмы инициации воспалительного процесса при инфекционных заболеваниях". CHILD`S HEALTH, № 4.39 (1 травня 2012): 138–41. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.0.4.39.2012.134661.

Повний текст джерела

Анотація:

В обзоре научной литературы даны современные представления, освещающие общие положения об участии образ-распознающих рецепторов макроорганизма в индукции воспалительной реакции в ответ на воздействие патоген-ассоциированных молекулярных структур инфекционных патогенов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Abaturov, A. Ye, A. P. Volosovets та Ye I. ,. Yulish. "Рецепторные механизмы инициации воспалительного процесса при инфекционных заболеваниях". CHILD`S HEALTH, № 4.39 (1 квітня 2012): 136–37. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.0.4.39.2012.101002.

Повний текст джерела

Анотація:

В обзоре научной литературы даны современные представления, освещающие общие положения об участии образ-распознающих рецепторов макроорганизма в индукции воспалительной реакции в ответ на воздействие патоген-ассоциированных молекулярных структур инфекционных патогенов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Буркитбаев, Ж. К., С. А. Абдрахманова, Ж. Ж. Бибеков, Т. С. Балтабаева, С. В. Скорикова, А. Е. Кенжин, З. Е. Альменова, et al. "First Experience of Production of Pooled Pathogen-Reduced Plasma for Transfusion." Гематология. Трансфузиология. Восточная Европа, no. 1 (May 25, 2020): 134–39. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.6.1.013.

Повний текст джерела

Анотація:

Определили качество пулированной патоген-редуцированной донорской плазмы. Све жезамороженную плазму (СЗП) получали из крови 48 доноров (19 женщин и 29 мужчин). Приготовили 10 пулов плазмы (9 – из 5 доз и 1 – из 3 доз). Для инактивации патогенов использовалась технология с применением амотосалена и ультрафиолета А. Пулированная патоген-редуцированная плазма содержит достаточное количество фибриногена и фактора VIII и является более стандартизованным продуктом по сравнению с образцами СЗП отдельных доноров. Пулированная патоген-редуцированная с использованием амотосалена и ультрафиолета А плазма содержит достаточное количество фибриногена и фактора VIII, а также соответствует требованиям качества в соответствии c нормативами Республики Казахстан и Совета Европы и является более стандартизованным продуктом по сравнению с образцами СЗП отдельных доноров. The quality of the pooled pathogen-reduced donor plasma was determined. Fresh frozen plasma (FFP) was obtained from the blood of 48 donors (19 women and 29 men); 10 plasma pools were prepared (9 – from 5 units and 1 – from 3 units). The technology using amotosalen and ultraviolet A was used to inactivate pathogens. The pathogen-reduced plasma contains a sufficient amount of fibrinogen and factor VIII; and it is a more standardized product in comparison with the FFP samples of individual donors. The pathogen-reduced (using amotosalen and ultraviolet A) plasma contains a sufficient amount of fibrinogen and factor VIII. It meets the quality requirements in accordance with the standards of the Republic of Kazakhstan and the Council of Europe. It is a more standardized product in comparison with the FFP samples of individual donors.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Abaturov, A. Ye, A. P. Volosovets та Ye I. Yulish. "Роль Toll-подобных рецепторов в рекогниции патоген-ассоциированных молекулярных структур инфекционных патогенных агентов и развитии воспаления. Часть 3. Рекогниция лигандов TLR". CHILD`S HEALTH, № 7.42 (1 жовтня 2012): 157–64. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.0.7.42.2012.193654.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Мартынов, В. В., та В. К. Чижик. "Генетика взаимодействия патоген–хозяин на примере фитофтороза картофеля". Генетика 56, № 3 (2020): 251–59. http://dx.doi.org/10.31857/s0016675820030108.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Максимов, И. В., та А. В. Сорокань. "Совместные культуры как модель для изучения взаимоотношений растение - патоген". Аграрная Россия, № 1-I (26 лютого 2009): 9. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2009-1-i-9.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Kazmirchuk, V. E. "Длинный путь к исцелению (редкие неклассические заболевания человека)". Likarska sprava, № 3-4 (27 червня 2018): 14–22. http://dx.doi.org/10.31640/3-4.2018(2).

Повний текст джерела

Анотація:

Приведены случаи неклассических редких заболеваний человека, требующих особого внимания к разным паразитарным заболеваниям. Часто под «маской» неизвестной идиопатической патологии с аллергическими аутоиммунными проявлениями могут скрываться различные паразитарные болезни, требующие от врача тщательного сбора анамнеза и диагностики. Лечение пациентов следует начинать с установления этиологического фактора на любом уровне и, пока не выявлен патоген, лечение не может быть эффективным.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Vypritskaya, A. A., A. A. Kuznetsov, and Y. V. Zeleneva. "CHAETOMIUM CHARTORUM – PATHOGEN OF SUNFLOWER SEEDS." Tambov University Reports. Series: Natural and Technical Sciences 21, no. 5 (2016): 1877–79. http://dx.doi.org/10.20310/1810-0198-2016-21-5-1877-1879.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Дубова, О. А., О. А. Згозінська, Л. О. Ковальова та П. В. Ковальов. "СПЛЕНОМЕГАЛІЯ ЯК УСКЛАДНЕННЯ, СПРИЧИНЕНЕ БАБЕЗІОЗОМ У СОБАК". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 126–32. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Надзвичайно розповсюдженою кровопротозойною хворобою собак регіону Центрального ПоліссяУкраїни є бабезіоз. Збудники паразитують в еритроцитах хворих тварин, зумовлюючи їхнє руйну-вання. Рештки зруйнованих клітин, вивільнені фактори еритроцитів сприяють реакції з боку лімфо-їдних тканин. Постійна патогенна стрес-стимуляція органів системи мононуклеарних фагоцитівзбудниками захворювання, особливо селезінки, призводить до гіперпластичних змін – спленомегалії.Мета роботи – визначити механізм формування спленомегалії, спричинений бабезіозом та патоген-ний вплив зміненої селезінки, встановити клінічні ознаки, стан організму під час цього ускладнення,обґрунтувати рекомендації щодо лікування хворих тварин. Матеріалом дослідження слугували соба-ки, хворі на спонтанний бабезіоз, з ускладненням хвороби на спленомегалію. Проводили клінічні і ла-бораторні дослідження для встановлення загального стану функціонування організму хворих собак.Виявлено виражену сезонну активність спалахів бабезіозу. Ускладнення перенесеного бабезіозу спле-номегалією відмічено в середньому у 7 % хворих собак. Основну кількість їх зареєстровано наприкін-ці осінньої хвилі спалаху бабезіозу в зимовий період. Спленомегалія є віддаленим наслідком дії збудни-ка та патологічних реакцій, відповідно на його вплив. Клінічно ускладнення проявляється збільшен-ням селезінки в розмірах, периспленітом. Розлади шлунково-кишкового тракту зумовлені компресій-ним впливом селезінки і часто гепатомегалією, що розвивається паралельно до гіперплазії селезінки.Лабораторні дослідження свідчать про завершення запалення і розвиток гіперплазії селезінки, запа-льні процеси, а також дистрофічні зміни у печінці, ниркову недостатність, що сукупно визначаєсимптомокомплекс псевдогепаторенального синдрому. Гіперпластично змінена селезінка загрожуєнаростанням несприятливих явищ позапечінкової портальної гіпертензії, компресійних порушеньорганів черевної порожнини, септичного розплавлення органу. Такий стан визначає необхідністьпроведення спленектомії для збереження здоров’я та життя тварини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Денкова, Стойка. "ЕВРОПЕЙСКА И СРЕДИЗЕМНОМОРСКА ОРГАНИЗАЦИЯ ПО РАСТИТЕЛНА ЗАЩИТА (ЕРРО) СЕРТИФИКАЦИОННА СХЕМА ПАТОГЕН-ТЕСТИРАН МАТЕРИАЛ ОТ КАРАМФИЛ". Biotechnology & Biotechnological Equipment 7, № 1 (січень 1993): 72–78. http://dx.doi.org/10.1080/13102818.1993.10819418.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Янченко, А. В., А. Ю. Федосов, А. М. Меньших, И. Азопков М, and В. С. Голубович. "Treatment of vegetable seeds with hot water for disease control." Kartofel` i ovoshi, no. 7 (July 7, 2021): 21–25. http://dx.doi.org/10.25630/pav.2021.37.39.003.

Повний текст джерела

Анотація:

Гидротермическая обработка семян представляет собой жизнеспособную альтернативу химической обработке для уничтожения патогенов. Задача гидротермической обработки – установить наилучшее сочетание времени и температуры, которое сокращает выживаемость патогенов при минимальном разрушающем воздействии на семена. Основное предположение, оправдывающее гидротермическую обработку к снижению влияния или полному уничтожению патогенов, заключается в том, что патоген-мишень более чувствителен к высокотемпературному стрессу, чем семена. Целевые патогены микроорганизмов – в основном грибы, вирусы и бактерии, находящиеся на поверхности и внутри семян. Цель исследования – провести обзор термотерапии горячей водой для освобождения семян овощных культур от фитопатогенов. В статье проанализирована доступная информация о влиянии гидротермической обработки семян на рост, заболеваемость и урожайность овощных культур. В обзор включены статьи из различных баз данных, таких как Google Scholar, PubMed, Science Direct, SciFinder, Web of Science, РИНЦ и др., использованы онлайн-источники (Research Gate, Национальный центр биотехнологической информации (NCBI), Springer Nature Open Access, Wiley Online Library и др.). Обобщена протестированная гидротермическая обработка для освобождения семян овощных культур от фитопатогенов. Удовлетворительный контроль получен в отношении нескольких бактериальных болезней на овощных культурах, в основном вызываемых родами Clavibacter, Xanthomonas и Pseudomonas. Однако гидротермическую обработку труднее использовать на крупных семенах бобовых культур, таких как горох, фасоль или соя, потому что часто всхожесть значительно снижается еще до того, как бактерии будут полностью уничтожены. Обработка горячей водой эффективна против грибных патогенов Alternaria, Phoma, Septoria, Stemphylium, Verticillium, Cladosporium, передаваемых через семена. Показана высокая эффективность обработки семян овощных культур горячей водой против вируса табачной мозаики, вируса огуречной мозаики, вируса мозаики томата, двойного стрика томата, вируса мозаики салата и вируса мягкой крапчатости перца. Гидротермическую обработку семян необходимо выполнять в строгом соответствии с регламентом по времени и температуре, ее лучше всего проводить с помощью термостатируемых водяных бань. Hot water seed thermotherapy is a viable alternative to chemical control of pathogens. The challenge for thermotherapy is to find the best combination of time and temperature that maximizes the reduction in pathogen survival while minimizing damage to the seeds. The main assumption justifying a thermotherapeutic approach to pathogen control is that the target pathogen is more sensitive to high temperature stress than seeds. Target pathogens are mainly fungi, viruses and bacteria. The aim of the study is to review the hot water thermotherapy for the release of vegetable seeds from phytopathogens. This article analyzes the available information on the effect of heat treatment of seeds on the growth, morbidity and productivity of vegetable crops. The review includes articles from various databases, such as Google Scholar, PubMed, Science Direct, SciFinder, Web of Science, RSCI, etc., and uses online sources (Research Gate, National Center for Biotechnology Information (NCBI), Springer Nature Open Access, Wiley Online Library, etc.). The tested thermotherapy for the release of vegetable seeds from phytopathogens is generalized. Satisfactory control was obtained for several bacterial diseases in vegetable crops, mainly caused by the genera Clavibacter, Xanthomonas and Pseudomonas. However, thermotherapy is more difficult to use on large legume seeds such as peas, beans or soybeans, because a significant reduction in germination is often achieved before the bacteria are completely destroyed. Hot water thermotherapy is effective against fungal pathogens Alternaria, Phoma, Septoria, Stemphylium, Verticillium, Cladosporium, transmitted through seeds. The high efficiency of treatment of vegetable seeds with hot water against tobacco mosaic virus, cucumber mosaic virus, tomato mosaic virus, tomato double streak, lettuce mosaic virus and pepper mottling virus is shown to be highly effective. Heat treatment of seeds should be carried out in strict accordance with the time and temperature regulations, and it is best carried out using thermostatically controlled water baths.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Abaturov, A. Ye, A. P. Volosovets та Ye I. Yulish. "Роль NOD-подобных рецепторов в рекогниции патоген-ассоциированных молекулярных структур инфекционных патогенных агентов и развитии воспаления". CHILD`S HEALTH, № 4.47 (5 липня 2013): 135–43. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.4.47.2013.89939.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Гулмуродова, Шахноза, Рано Саттарова, Сардоржон Авазов, Нигора Хакимова та Эркин Холмурадов. "Ғўзанинг замбуруғли нихол касалликлари ва уларга қарши кураш чоралари". Общество и инновации 1, № 1/s (18 листопада 2020): 39–45. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol1-iss1/s-pp39-45.

Повний текст джерела

Анотація:

Мақолада мамлакатимиз шароитида ғўза экинларида аниқланган замбуруғли нихол касалликлари ва уларга қарши биологик кураш чоралари муҳокама қилинади. Тақдиқотлар натижасида, ғўзада илдиз чиришининг асосий қўзғатувчиларига микроскопик замбуруғлардан Rhizoctonia solani, Thielariopsis basicola, Fuzarium spp, Pythium spp. лар киради. Тадқиқот маълумотлардан келиб чиқадики, ниҳол касалликлари келтирадиган зарари бўйича, охирги 3 йил учун ўртача олинганда, ҳамма касалликлардан энг юқори нобуд бўлган пахта ҳосилининг 22,6 фоизи нихол касалликлари туфайли содир бўлган. Кейинги ўринларда вертициллёз сўлиш 19,23 %, Кўсак чириши эса 19,1 % ни ҳамда энг кам фузариоз сўлиш 7.48% ни ташкил этган. Олинган маълумотлар асосида ғўзада илдиз чириши касалликларининг ривожланишига – тупроқ ва ҳавонинг ҳароратини паст бўлиши, уруғликни тавсия этилганидан чуқурроқ экилиши, қатқалоқ, ортиқча намлик, тупроқнинг яхши юмшатилмаганлиги, патоген замбуруғлар билан зарарланганлиги, сабаб бўлади деган хулосага келинган.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Саттарова, Рано, Шахноза Гулмуродова, Сардоржон Авазов, Нигора Хакимова та Эркин Холмурадов. "Ғўза далаларида ризоктония туркумига мансуб замбуруғларни тарқалишини ўрганиш". Общество и инновации 1, № 1/s (18 листопада 2020): 46–51. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol1-iss1/s-pp46-51.

Повний текст джерела

Анотація:

Мақолада мамлакатимиз шароитида ғўза экинларида аниқланган замбуруғли нихол касалликлари ва уларга қарши биологик кураш чоралари муҳокама қилинади. Тақдиқотлар натижасида, ғўзада илдиз чиришининг асосий қўзғатувчиларига микроскопик замбуруғлардан Rhizoctonia solani, Thielariopsis basicola, Fuzarium spp, Pythium spp. лар киради. Тадқиқот маълумотлардан келиб чиқадики, ниҳол касалликлари келтирадиган зарари бўйича, охирги 3 йил учун ўртача олинганда, ҳамма касалликлардан энг юқори нобуд бўлган пахта ҳосилининг 22,6 фоизи нихол касалликлари туфайли содир бўлган. Кейинги ўринларда вертициллёз сўлиш 19,23 %, Кўсак чириши эса 19,1 % ни ҳамда энг кам фузариоз сўлиш 7.48% ни ташкил этган. Олинган маълумотлар асосида ғўзада илдиз чириши касалликларининг ривожланишига – тупроқ ва ҳавонинг ҳароратини паст бўлиши, уруғликни тавсия этилганидан чуқурроқ экилиши, қатқалоқ, ортиқча намлик, тупроқнинг яхши юмшатилмаганлиги, патоген замбуруғлар билан зарарланганлиги, сабаб бўлади деган хулосага келинган.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Boboshko, O., O. Panyuta, O. Artemenko, N. Taran, and V. Emelyanov. "Pathogen-induced callose and phenolic compounds accumulation in winter wheat seedlings." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series: Biology 76, no. 2 (2018): 66–71. http://dx.doi.org/10.17721/1728_2748.2018.76.66-71.

Повний текст джерела

Анотація:

Callose and/or phenolic compounds accumulation, which leads to the plant cell wall reinforcement in the places of the host plant and pathogen contact, is one of the first plants reactions on to the pathogen. The local protective reaction causes systemic protective mechanisms that cover the entire plant organism. The purpose of the work was determination of callose and phenolic compounds content in winter wheat seedlings of Myronivska 808 and Renan varieties as constitutional and induced by the eyespot causal agent in the range of their titres active concentrations and comparison of these substances accumulation in time. Callose determination was carried according to the modified Kauss et al. method. Phenoliccompounds quantificationassaywas basedon Folin-Ciocalteu method. The content of constitutional and pathogen-induced callose and phenolic compounds in the winter wheat seedlings of Myronivska 808 and Renan varieties was determined. The higher content of constitutional callose and phenolic compounds at the initial stages of vegetation was established in the wheat seedlings of relatively resistant variety Renan than in the seedlings of the susceptible variety Myronivska 808, which is related with genetically determined resistance of this variety to the eyespot causal agent. More intensive pathogen-induced accumulation of callose was observed in wheat seedlings of Myronivska 808 variety, but this did not affect the overall effectiveness of protection against pathogen. The highest pathogen-induced callose accumulation in wheat seedlings of a relatively resistant variety Renan was under inoculum concentration 104 CFU/ml and in seedlings of the susceptible variety Myronivska 808 – 102 CFU/ml. It has been shown that the higher content of constitutional callose and phenolic compounds and their intensive accumulation under infection in the wheat seedlings of Renan variety, is a determinative factor of the resistance to the eyespot causal agent.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

МакМаррей, Дэвид Н. "ВКЛАД МОДЕЛИ ТУБЕРКУЛЕЗНОЙ ИНФЕКЦИИ НА МОРСКИХ СВИНКАХ В ПОНИМАНИЕ ПАТОГЕНЕЗА ИНФЕКЦИИ, "Вестник Центрального научно-исследовательского института туберкулеза"". Вестник ЦНИИТ, № 2 (2019): 7–15. http://dx.doi.org/10.7868/s2587667819020018.

Повний текст джерела

Анотація:

Экспериментальные модели туберкулеза (ТБ) на животных очень важны для получения новых знаний о взаимоотношениях между патогеном и хозяином и позволили получить важнейшие доклинические данные об эффективности новых противотуберкулезных лекарств и вакцин. Уже более 50 лет модель, основанная на инфицировании морских свинок очень низкой дозой вирулентных микобактерий через респираторный тракт, признается биологически адекватной для моделирования ТБ легких у человека. В данном обзоре обсуждается разработка и применение в лаборатории автора модели ТБ на морских свинках для изучения патогенеза инфекции и эффективности вакцинации. Приводятся данные об особенностях «рациональной» модели ТБ и характеристиках системы, позволяющих доставить всего несколько микобактерий непосредственно в альвеолярное пространство. Получение иммунологических реагентов для работы на морских свинках, включающих цитокины и антитела к ним, позволило выявить роль этих белков в ответе на инфекцию, в том числе в культурах инфицированных макрофагов разных типов. Микроскопия лазерных срезов позволила установить цитокиновый профиль первичных и вторичных гранулем, образующихся в легких морских свинок после первичного заражения и заражения на фоне вакцинации. Было также установлено, что даже умеренный хронический недостаток белка в рационе снижает резистентность хозяина и защитный эффект вакцины BCG, что имеет прямое отношение к вакцинации в недоедающих популяциях человека. Мы показали, что фактор некроза опухоли-альфа (ФНО- ) играет как положительную, так и отрицательную роль во взаимодействии патоген-хозяин при ТБ. Кроме того, оказалось, что нейтрофилы морских свинок могут помогать макрофагам хозяина контролировать инфекцию в том случае, если макрофаги поглощают инфицированные нейтрофилы, вошедшие в фазу апоптоза. В целом, более 50 лет работы с этой моделью позволили выявить много новых характеристик патогенеза ТБ. Важнее всего, что установление и частичная аннотация генома морской свинки, а также разработка новых реагентов и методов позволяют модели ТБ на морских свинках и впредь играть важную роль для понимания патогенеза ТБ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Орлов, М. А. "Паразитизм в особо мелком размере: микоплазма и ее 40 промоторов, "Природа"". Priroda, № 2 (2020): 3–10. http://dx.doi.org/10.7868/s0032874x20020015.

Повний текст джерела

Анотація:

Паразитизм - явление универсальное для биологической жизни. К какой бы систематической группе паразиты ни относились и какого размера они бы ни были, их приемы в целом совпадают. Развиваясь независимо, они, тем не менее, пришли к объединяющему их принципу «кинжал и мантия» - не брезгуют обманом, самозванством и внезапной жестокостью. На нижнем пределе размеров живого этим промышляют внутриклеточные паразиты - бактерии микоплазмы (Mollicutes). Как этим сильно упростившимся в процессе эволюции организмам, у которых нет даже жесткой клеточной стенки (от внешней среды их отделяет только мембрана из липопротеинов), удается ускользать от сложно устроенной иммунной системы хозяина, в общем известно. Для этого микоплазмы научились быстро переключать активность генов, кодирующих синтез липопротеинов, что делает паразита неузнаваемым. Однако среди микоплазм есть особо изощренный вредитель - Mycoplasmagallisepticum - распространенный патоген домашних и диких птиц, вызывающий у них респираторные заболевания, что приводит к значительным экономическим потерям во всем мире. Какие же механизмы использует эта «птичья» микоплазма, чтобы спасаться от иммунной системы

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Yamaleeva, A. A., R. I. Ibragimov, and R. G. Farkhutdinov. "IMMUNOMODULATORY ACTIVITY OF POLYUNSATURED ACIDS IN LOWER FUNGI IN THE POTATO – PATHOGEN SYSTEM." VESTNIK OF THE BASHKIR STATE AGRARIAN UNIVERSITY 42, no. 2 (June 19, 2017): 39–46. http://dx.doi.org/10.31563/1684-7628-2017-42-2-39-46.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Есаулова, Любовь Владимировна, Ирина Викторовна Козлова та Сергей Валентинович Гаркуша. "Устойчивость исходного материла томата к фитофторозу в условиях юга России". Аграрная Россия, № 5 (27 травня 2020): 12–16. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2020-5-12-16.

Повний текст джерела

Анотація:

Поскольку основное производство томата в России сосредоточенно именно в южном регионе, изучение генофонда этой культуры в условиях Краснодарского края особенно актуально. Ежегодное фитопатологическое обследование селекционного материала томата показало, что основным заболеванием на протяжении многих лет является фитофтороз, возбудителем которого является патоген Phytophlhora infestans (Mont.) D. By. Полевые исследования проводили в 2010 – 2018 гг. в центральной почвенно-климатической зоне Краснодарского края. Материалом для изучения послужили 620 детерминантных (низкорослых) сортов и гибридов томата отечественной и зарубежной селекций. За стандарты принимали районированные для данной зоны сорта томата селекции ВНИИ риса различных групп: в группе салатного назначения — Гаидас, консервного направления — Мираж. Установлено первичное и наиболее сильное поражение сначала на листьях, а потом уже на плодах. Большинство образцов (91,2 % по плодам и 96,5 % по листьям) оказались восприимчивыми и только 9,8 % от числа изученных по плодам и 3,5 % по листьям показали высокий уровень горизонтальной устойчивости к болезни. Селекция томата на устойчивость к фитофторозу должна учитывать уровень изменчивости в структуре популяции Ph. infestans и новые источники устойчивости.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Abaturov, A. Ye, A. P. Volosovets та Ye I. Yulish. "Роль NOD-подобных рецепторов в рекогниции патоген-ассоциированных молекулярных структур инфекционных патогенных агентов и развитии воспаления. Часть 1. Семейство NLR". CHILD`S HEALTH, № 1.44 (21 березня 2013): 154–59. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.1.44.2013.86573.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Abaturov, A. Ye, A. P. Volosovets та Ye I. Yulish. "Роль RIG-подобных рецепторов в рекогниции патоген-ассоциированных молекулярных структур инфекционных патогенных агентов и развитии воспаления. Часть 1. Семейство RLR". CHILD`S HEALTH, № 6.49 (1 жовтня 2013): 177–83. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.6.49.2013.84870.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Филатов, О. Ю., and В. А. Назаров. "Image-recognizing receptors of the innate immunity and their role in immunotherapy (review)." Nauchno-prakticheskii zhurnal «Patogenez», no. 4 (December 25, 2020): 4–15. http://dx.doi.org/10.25557/2310-0435.2020.04.4-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Данная статья обобщает накопившуюся на сегодняшний день информацию о многообразии образраспознающих рецепторов, их роли в регуляции иммунной системы. Распознавание патогена врожденным иммунитетом происходит с помощью рецепторов к широкому спектру антигенов за счет выделения нескольких высоко консервативных структур микроорганизмов. Эти структуры были названы патоген-ассоциированные образы (Patogen-Associated Molecular Patterns - PAMP). Наиболее изученными являются липополисахарид грамм отрицательных бактерий (LPS), липотейхоевые кислоты, пептидогликан (PGN), CpG мотивы ДНК и РНК. Рецепторы, распознающие PAMP, называются PRR. Данная группа рецепторов также распознает молекулы, образующиеся при повреждении собственных тканей. Такие молекулярные структуры называются Damage-Associated Molecular Patterns (DAMP), или образы, ассоциированные с повреждением. В качестве DAMP могут выступать белки теплового шока, хроматин, фрагменты ДНК. В зависимости от локализации, образраспознающие рецепторы принято разделять на: расположенные на мембране Toll-подобные рецепторы (Toll-like receptors, TLR) и рецепторы лектина С-типа (C-type lectin receptors, CLR), а также расположенные в цитоплазме NOD-подобные рецепторы (NOD-like receptors, NLR) и цитоплазматические РНК- и ДНК-сенсоры. Сегодня у человека известно 10 типов TLR, часть из которых расположена на поверхности (TLR1-TLR6, TLR10) большинства клеток, в том числе макрофагов, В-лимфоцитов и дендритных клеток, а часть - в эндосомах (TLR3, TLR7-TLR9). CLR представляет из себя семейство рецепторов, расположенных на мембране и имеющих домены распознавания углеводов (CRD), или структурно сходные лектиноподобные домены типа C (CTLD). В данном семействе рецепторов принято по происхождению и структуре выделять 17 групп. CLR активно участвуют в противогрибковой иммунной защите, а также они играют роль в защите и от других типов микроорганизмов. NOD (нуклеотидсвязывающий и олигомеризационный домен)-подобные рецепторы расположены в цитоплазме. Благодаря этим рецепторам, патоген, который избежал распознавания на поверхности мембраны, сталкивается со вторым уровнем распознавания уже внутри клетки. В данной статье рассматриваются пути активации образраспознающих рецепторов, их эффекты и применение данных эффектов в медицине. This article summarizes currently available information about the variety of image-recognizing receptors and their role in regulation of the immune system. Pathogen recognition by the innate immunity is mediated by receptors to a wide range of antigens via recognition of several highly conservative structures of microorganisms. These structures were named pathogen-associated images or PAMP (pathogen-associated molecular pattern). The best studied types of such structures include lipopolysaccharide (LPS) of gram-negative bacteria, lipoteichoic acids, peptidoglycan (PGN), and CpG DNA and RNA motifs. PAMP-recognizing receptors (PRRS) are a group of receptors, which also recognize molecules released during damage of host tissues. Such molecular structures are called DAMPS (damage-associated molecular patterns) or damage-associated images. Heat shock proteins, chromatin, and DNA fragments may act as DAMPS. Depending on the localization, image-recognizing receptors are generally classified as membrane-located Toll-like receptors (TLR) and C-type lectin receptors (CLR), as well as cytoplasmic NOD-like receptors (NLR) and cytoplasmic RNA and DNA sensors. Today, 10 types of human TLR are known. Some of them are located on the surface (TLR1-TLR6, TLR10) of most cells, including macrophages, B-cells, and dendritic cells, and some are present in endosomes (TLR3, TLR7-TLR9). CLR is a family of membrane receptors that have carbohydrate recognition domains (CRD) or structurally similar lectin-like type C domains (CTLD). Seventeen groups are distinguished within this receptor family based on their origin and structure. CLRs are actively involved in antifungal immune defense and also play a role in protection against other types of microorganisms. NOD (nucleotide-binding and oligomerization domain)-like receptors are present in the cytoplasm. These receptors provide the second level of recognition inside the cell for the pathogens that have escaped recognition on the membrane surface. This article discusses activation pathways of image-recognizing receptors, their effects, and the use of such effects in medicine.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Баязутдинова, Г. М., О. А. Щагина, А. С. Карунас, А. В. Поляков, and Э. К. Хуснутдинова. "The method of screening for frequent insertion/deletion in gene." Nauchno-prakticheskii zhurnal «Medicinskaia genetika», no. 1() (March 4, 2020): 8–12. http://dx.doi.org/10.25557/2073-7998.2019.01.8-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Болезнь Вильсона-Коновалова - наследственное аутосомно-рецессивное заболевание. Причиной болезни являются патоген- ные варианты в гене ATP7B , среди которых нередко встречаются инсерции и делеции. В данной работе проведено исследова- ние частот инсерций/делеций в гене АТР7В в выборке пробандов с направительным диагнозом «болезнь Вильсона-Коновалова». На основании полученных данных создана простая и информативная система поиска частых инсерций/делеций в этом гене. В систему вошли следующие инсерции/делеции: c.1770insT, c.2304insC, c.2532delA, c.3036insC, c.3402delC, c.3627_3642del4, c.3649_3654del6, c.[3942delCA;3947delG]. Их суммарная частота составила 14,9%. Wilson-Konovalov’s disease (WD) is a rare inborn disease characterized by excess accumulation of copper in parenchymal tissues. WD is caused by pathogenic variants in the ATP7B gene, such as missense variants, insertion/deletion. The results of study of allelic frequencies of insertion/deletion in ATP7B gene in Russian WD-patients are presented in this research. The mutations: c.1770insT, c.2304insC, c.2532delA, c.3036insC, c.3402delC, c.3627_3642del4, c.3649_3654del6, c.[3942delCA;3947delG] were included to the screening system for frequent ins/ del in ATP7B gene.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Abaturov, A. Ye, A. P. Volosovets та Ye I. Yulish. "Роль ДНК-сенсоров в рекогниции патоген-ассоциированных молекулярных структур инфекционных патогенных агентов и развитии воспаления. Часть 2. Семейство HIN-200 протеинов". CHILD`S HEALTH, № 1.52 (19 березня 2014): 177–80. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.1.52.2014.75628.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Sirchak, Ye S., та S. V. Patskun. "ОСОБЛИВОСТІ КИСЛОТОУТВОРЮВАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ШЛУНКА У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГАСТРИТ ТА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (25 квітня 2019): 125–28. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10062.

Повний текст джерела

Анотація:

Через високу захворюваність і смертність від хвороб, викликаних Helicobacter pylorі (HР), значні зусилля були спрямовані на визначення точних механізмів, за допомогою яких цей патоген викликає запалення шлунка, оскільки дані механізми не є достатньо дослідженими. Мета – оцінити особливості кислотоутворювальної функції шлунка у хворих на хронічний гастрит (ХГ) та цукровий діабет (ЦД) 2 типу залежно від наявності чи відсутності Helicobacter pylori. Матеріал і методи. Обстежено 80 пацієнтів, середній вік яких склав (57,6±2,3) року. Дане дослідження проводили за участі 45 (56,3 %) жінок та 35 (43,7 %) чоловіків. Всі хворі були поділені на дві групи залежно від інфікування Helicobacter pylori. До І групи увійшли 60 (75 %) осіб, які були НР-позитивними, а другу групу сформовано з 20 (25 %) осіб – НР-негативних хворих на ЦД 2 типу та хронічний гастрит. Результати. У пацієнтів із ЦД 2 типу та ХГ залежно від наявності чи відсутності НР виявлено достовірну різницю між кислотоутворювальною функцією шлунка. Тож пацієнти, які є НР-позитивними, частіше мали порушення кислотоутворювальної функції у вигляді вираженої гіперацидності (68,3 %), а пацієнти без НР мали помірну гіперацидність (75 %). Висновок. У більшості хворих на ЦД 2 типу та ХГ при експрес рН-метрії кислотоутворювальної функції шлунка виявлено гіперацидний стан.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Abaturov, A. Ye, A. P. Volosovets та Ye I. Yulish. "Роль Toll-подобных рецепторов в рекогниции патоген-ассоциированных молекулярных структур инфекционных патогенных агентов и развитии воспаления. Часть 4. Внутриклеточные сигнальные пути Tlr". CHILD`S HEALTH, № 8.43 (1 листопада 2012): 163–67. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.0.8.43.2012.192334.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Abaturov, A. Ye, A. P. Volosovets та Ye I. Yulish. "Роль ДНК-сенсоров в рекогниции патоген-ассоциированных молекулярных структур инфекционных агентов и развитии воспаления. Часть 1. Семейство патогенных Z-ДНК-связывающих протеинов". CHILD`S HEALTH, № 8.51 (1 грудня 2013): 184–90. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.8.51.2013.85117.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Kramarets, Volodymyr, та Iryna Matsiakh. "Роль біотичних чинників у всиханні ялинників Українських Карпат". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 17 (25 жовтня 2018): 121–32. http://dx.doi.org/10.15421/411827.

Повний текст джерела

Анотація:

За останні десятиліття на території Українських Карпат відбувається масове всихання похідних ялинових насаджень, створених у висотних поясах дубових та ялицево-букових лісів. Встановлено, що причини всихання ялинових лісів мають комплексний характер і є наслідком взаємодії трьох компонентів складної системи (тріади) у конкретних умовах у той самий час:1) чинники зовнішнього середовища (абіотичні, антропогенні), які погіршують стан дерев і посилюють дію патогену (або групи патогенів) та сприяють масовому розвитку комах-фітофагів; 2) значна кількість агресивного патогену (або групи патогенів) у поєднанні із комахами-фітофагами, розвиток та патогенність яких посилюється погодними умовами; 3) на значних площах наявні вразливі ялинові деревостани, склад, вік та структура яких робить їх уразливими до абіотичних та антропогенних чинників, сприяє розвитку і поширенню агресивних патогенів та комах-фітофагів. Охарактеризовано закономірності впливу біотичних чинників на стан ялинників: тут спостерігається кумулятивний ефект – дисбаланс в одній із ланок стає причиною лавиноподібного руйнування консортних зв'язків та підсилює негативну дію інших біотичних чинників на дерева ялини – едифікатора цих екосистем. Серед біотичних чинників на всихання ялинників найсуттєвіший вплив мають: зміни у функціонуванні біотичної складової ґрунтів; активізація розвитку кореневих гнилей; масове розмноження камбіо- та ксилофагів. Розглянуто дію різних чинників на розвиток осередків масового розмноження короїда-типографа. Заборона на здійснення лісозахисних заходів (зокрема на вирубування свіжозаселених дерев) у так званий «період тиші» (від 1 квітня до 15 червня) значно знижує ефективність боротьби із короїдами. Своєчасне та якісне здійснення лісогосподарських заходів дасть змогу зменшити негативну дію кореневих гнилей, комах камбіо- та ксилофагів і сповільнить процеси деградації ялинників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Naidich, O., M. Chemich, G. Skrypka та М. Y. Nadkrenychna. "РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІХТІОПАТОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОБ'ЄКТІВ І ГОСПОДАРСТВ АКВАКУЛЬТУРИ". Аграрний вісник Причорномор'я, № 95 (24 лютого 2020): 68–72. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Ветеринарним фахівцям спільно з фахівцями рибоводами (іхтіопатологами) слід скласти план профілактичних і епізоотичних заходів для господарств, який повинен бути затверджений департаментом ветеринарної служби. Фахівцям рибоводам провести перевірку патогенів в господарствах аквакультури, оцінити ступінь їх небезпеки для гідробіонтів яких вирощують; чітко скласти перелік патогенів, за якими необхідно проводити епізоотичний моніторинг рибоводних господарств, оцінивши ступінь їх небезпеки для гідробіонтів яких вирощують і для навколишнього середовища, вказавши шляхи зараження, час відбору проб для виявлення патогену. Вивчити епізоотичну обстановку в сусідніх регіонах, звідки здійснюють завезення посадкового матеріалу для товарної аквакультури. Провести моніторинг рибоводних підприємств з урахуванням особливостей існуючих технологій і біології вирощуваних видів гідробіонтів, а також з урахуванням ризику виникнення тих чи інших захворювань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Adaskevich, Uladzimir P. "Skin manifestations of covid-19 infection and peculiarities of dermatologic care of patients in the pandemic period." Consilium Medicum 22, no. 7 (2020): 9–13. http://dx.doi.org/10.26442/20751753.2020.7.200262.

Повний текст джерела

Анотація:

Текущая пандемия SARS-CoV-2 оказывает огромное влияние на дерматологическую практику: отсутствует определенность относительно исхода инфекции COVID-19 у пациентов с распространенными дерматозами, такими как псориаз, атопический дерматит, аутоиммунные буллезные заболевания; возрастает необходимость прямого участия дерматологов как в помощи пациентам с COVID-19, так и в поиске новых научных подходов к терапии дерматологических проявлений заболевания. Дерматологи во всем мире собирают данные о поражениях кожи, которые могут быть незамеченными симптомами COVID-19, включая кожные проявления в форме различных высыпаний. В статье представлены данные испанских врачей с описанием пяти разновидностей кожных манифестаций COVID-19, а также результаты российских исследователей о семи группах кожных высыпаний у пациентов с коронавирусной инфекцией COVID-19 в зависимости от их этиологии и механизмов развития. SARS-CoV-2 – новый высокозаразный патоген для человека, который может быстро распространяться и способен оказать огромное влияние как на состояние здоровья, так и на экономические и социальные факторы. Последствия COVID-19 могут сказываться еще долго после разрешения пандемии и привести к возникновению новых методов ведения дерматологических пациентов. Ключевые слова: воспалительные дерматозы, псориаз, атопический дерматит, аутоиммунные буллезные дерматозы, коронавирусная инфекцияCOVID-19. Для цитирования: Адаскевич В.П. Кожные проявления у пациентов с коронавирусной инфекцией COVID-19 и особенности работы дерматовенеролога в период пандемии. Consilium Medicum. 2020 (22); 7: 9–13. DOI: 10.26442/20751753.2020.7.200262

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Карева, Елена Николаевна, Светлана Юрьевна Сереброва, Наталья Борисовна Лазарева, Светлана Юрьевна Шипилова, Виля Ахтямовна Булгакова, Лариса Петровна Козаева, Ирина Николаевна Кононова, Сергей Константинович Яровой, Владимир Николлаевич Дроздов та Алексей Константинович Стародубцев. "Новые стратегии и молекулярные мишени для противомикробных препаратов нового поколения". Экспериментальная и клиническая фармакология 81, № 10 (2 грудня 2018): 29–35. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2018-81-10-29-35.

Повний текст джерела

Анотація:

Частота резистентности патогенов к противомикробным препаратам продолжает расти с угрозой возврата к эпохе «до антибиотиков». Это привело к появлению таких бактериальных инфекций, которые по существу не поддаются лечению современными препаратами. Наличие перекрестной внутригрупповой резистентности вынуждает искать новые мишени для антибактериальных препаратов как в теле патогена, так и в организме человека. В настоящей статье обсуждаются потенциальные стратегии поиска следующего поколения противомикробных препаратов для борьбы с патогенами с лекарственной устойчивостью.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Соколова, Л. М., А. В. Янченко, А. Ю. Федосов, М. И. Азопков, and В. С. Голубович. "Thermal treatment of carrot and red beet seeds." Kartofel` i ovoshi, no. 8 (August 9, 2021): 24–27. http://dx.doi.org/10.25630/pav.2021.69.23.004.

Повний текст джерела

Анотація:

Морковь и свекла столовая – одни из самых распространенных в овощеводстве корнеплодных культур. Важный признак семян высокого качества – отсутствие болезней, передаваемых через семена. Эффективный контроль болезней растений имеет решающее значение для надежного производства овощей и потенциально может привести к значительной экономии использования воды, земли, топлива и других ресурсов в сельском хозяйстве. Присутствие в семенах патогенов, передающихся через семена, либо препятствует прорастанию, либо может привести к эпифитотиям из-за передачи возбудителя болезни от семени к растению. За последние годы отмечено увеличение числа заболеваний, вызванных фитопатогенными грибами, бактериями и вирусами. В зависимости от погодных условий и фитосанитарного состояния посевов, распространенность болезней может достигать 70-80% от всей популяции растений, а урожайность снижаться в ряде случаев на 80-98%. Цель исследований – выявить инфицированность и родовую принадлежность патокомплекса грибных болезней на семенах моркови и свеклы столовой, а также подобрать оптимальный режим обработки семян. Термическая обработка семян представляет собой жизнеспособную альтернативу химической обработке для уничтожения патогенов. Задача термической обработки – найти наилучшее сочетание продолжительности экспозиции и температуры, которое обеспечивает максимальную гибель патогенов при минимальном разрушающем воздействии на семена. Основное предположение, оправдывающее термическую обработку, заключается в том, что патоген-мишень более чувствителен к высокотемпературному стрессу, чем семена. Целевыми патогенными микроорганизмами являются в основном грибы, вирусы и бактерии, находящиеся на поверхности и внутри семян. В настоящей статье отображено влияние термической обработки семян столовой свеклы и моркови на всхожесть и их зараженность патогенами. Показана высокая эффективность термической обработки семян столовой свеклы и моркови против Alternaria. Дана визуальная оценка эффективности термической обработки на питательной среде Чапека. One of the most common root vegetables in vegetable growing are carrots and beets. One of the important signs of qualitative changes is the absence of diseases transmitted through seeds. Effective control of plant diseases is crucial for the reliable production of vegetables and can potentially lead to a significant reduction in the use of water, land, fuel and other resources in agriculture. The presence of pathogens transmitted through seeds in seeds either prevents germination, or can lead to epiphytotics of diseases due to the transmission of the pathogen from the seed to the plant. In recent years, there has been an increase in the number of diseases caused by phytopathogenic fungi, bacteria and viruses. Depending on the weather conditions and the phytosanitary condition of crops, the prevalence of diseases can reach 70-80% of the entire plant population, and the yield can decrease in some cases by 80-98%. The purpose of the research is to identify the infection and generic affiliation of the pathocomplex of fungal diseases on carrot and beet seeds, as well as to choose the optimal seed treatment regime. Heat treatment of seeds is a viable alternative to chemical treatment for the destruction of pathogens. The task of heat treatment is to find the best combination of time and temperature that maximizes the reduction in the survival of pathogens with minimal destructive effects on seeds. The main assumption justifying heat treatment is more sensitive to high-temperature stress than seeds. The target pathogenic microorganisms are mainly fungi, viruses and bacteria located on the surface and inside the seeds. This article shows the effect of heat treatment of table beet and carrot seeds on germination and their infection with pathogens. The high efficiency of heat treatment of table beet and carrot seeds against Alternariais shown. A visual assessment of the effectiveness of heat treatment on the Czapek nutrient medium was carried out.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Abaturov, A. E., A. P. Volosovets та E. I. Yulish. "Роль RIG-подобных рецепторов в рекогниции патоген-ассоциированных молекулярных структур инфекционных патогенных агентов и развитии воспаления. Часть 2. Лиганды RLR и внутриклеточные сигнальные пути, ассоциированные с RLR". CHILD`S HEALTH, № 7.50 (1 листопада 2013): 188–94. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.7.50.2013.84941.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Abaturov, A. Ye, A. P. Volosovets та Ye I. Yulish. "Роль NOD-подобных рецепторов в рекогниции патоген-ассоциированных молекулярных структур инфекционных патогенных агентов и развитии воспаления. Часть 2. Протеины NLR семейства, участвующие в активации RIP2-ассоциированного пути возбуждения". CHILD`S HEALTH, № 2.45 (22 квітня 2013): 162–66. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.2.45.2013.88781.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Abaturov, A. Ye, A. P. Volosovets та Ye I. Yulish. "Роль NOD-подобных рецепторов в рекогниции патоген-ассоциированных молекулярных структур инфекционных патогенных агентов и развитии воспаления. Часть 4. Протеины NLR семейства, участвующие в регуляции процесса воспаления и иммунного ответа". CHILD`S HEALTH, № 5.48 (1 вересня 2013): 150–55. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.5.48.2013.84828.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Abaturov, A. Ye, A. P. Volosovets та Ye I. Yulish. "Роль NOD-подобных рецепторов в рекогниции патоген-ассоциированных молекулярных структур инфекционных патогенных агентов и развитии воспаления. Часть 3а. Протеины NLR семейства, участвующие в активации ASC-ассоциированного пути возбуждения. Инфламмасомы". CHILD`S HEALTH, № 3.46 (7 червня 2013): 140–47. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.3.46.2013.89061.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Титух, Ярослав Вікторович. "ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ЗБУДНИКІВ МАСТИТУ НА СКЛАД МОЛОКА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 2 (53) (27 січня 2022): 33–38. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.2.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Традиційно ідентифікація і діагностика мікоплазм проводилися за допомогою мікробних культур. Зовсім недавно використання полімеразної ланцюгової реакції запропоновано для виявлення мікоплазм з молока великої рогатої худоби. Полімеразна ланцюгова реакція має більш високу ефективність, специфічність і чутливість для лабораторної діагностики в порівнянні з традиційними методами, заснованими на мікробіологічних дослідженнях. Дослідження проводили ТОВ «Агрофірма Лан», Сумська обл., Сумський р-н, с. Кіндратівка. Процедури поводження з тваринами в рамках дослідження були затверджені Комітетом з етики Сумського національного аграрного університету (затвердження №: 2017/01). Експерименти виконувались на коровах голштинської породи 1-5 лактації. Загалом було досліджено 200 голів. Захворювання на мастит визначали за допомогою каліфорнійського тесту та визначення кількості соматичних клітин у молоці. Проби молока для дослідження збирали під час ранкового доїння з кожної чверті вимені щотижня. Всі дослідження експерименти виконувались згідно рекомендацій та норм. Також у молоці мікробіологічними методами визначали мікроорганізми-збудники субклінічного маститу. Сортність молока за кМАФАнМ визначали згідно з ДСТУ 7357, ДСТУ 7089, ДСТУ ISO 4833, ДСТУ IDF 100B та соматичних клітин згідно з ДСТУ ISO13366-1, ДСТУ ISO13366-2, ДСТУ 7672. Крім того, були проведені молекулярно-генетичні дослідження біологічного матеріалу (молоко) від корів у ПЛР. Дослідженнями було встановлено, що кількість соматичних клітин (КСК) у молоці корів 1 дослідної групи було більше на 1265 %, кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів (кМАФАнМ) було більше на 31 %, порівняно до здорових тварин у контролі. Також у корів 1 дослідної групи шляхом проведення ПЛР у молоці була виявлена Mycoplasma spp. У другій дослідній групі, де був виділений Staphylococcus spp.у молоці, КСК було вище на 18,5% та кМАФАнМ – на 1010 %. У корів 3 дослідної групи основний патоген у молоці був виділений E. coli . При цьому КСК було вище на 24 %, а кМАФАнМ – на 1108 %, порівняно до здорових тварин. За результатами проведених досліджень було встановлено, що виділені ізоляти мікроорганізмів проявляли чутливість до пеніцилінових, аміноглікозидів та цефалоспоринофих груп антибактеріальних препаратів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

А.А., Канапин, Самсонова А.А., Банкин М.П., Логачев А.А., Рожмина Т.А. та Самсонова М.Г. "СБОРКА ГЕНОМОВ ТРЕХ СЛАБОВИРУЛЕНТНЫХ ШТАММОВ FUSARIUM OXYSPORUM F. SP. LINI". Биофизика 67, № 2 (2022): 240–43. http://dx.doi.org/10.31857/s0006302922020053.

Повний текст джерела

Анотація:

Фузариозное увядание - наиболее разрушительное грибковое заболевание, ограничивающее возделывание льна во всех основных странах, выращивающих лен. Его возбудитель - гриб Fusarium oxysporum f. sp. lini. В работе сообщается о сборках генома трех слабопатогенных штаммов Fusarium oxysporum f. sp. lini, а именно F200, F418 и F365. Геном штамма F418, секвенированного гибридным методом по технологиям PacBio и Illumina, собран в хромосомы на основании данных референсного генома MI39. Эти результаты закладывают прочную основу для сравнительных геномных исследований грибковых патогенов растений, эволюции факторов патогенности и вирулентности, лежащих в основе динамики взаимодействий между хозяином и патогеном, что в конечном итоге предлагает решения для борьбы с этим заболеванием.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Panychev, V. O. "ЗАРАЖЕНІСТЬ КЛІЩІВ У ПАРКАХ ТЕРНОПОЛЯ". Інфекційні хвороби, № 4 (19 березня 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.4.11894.

Повний текст джерела

Анотація:

Кліщі при багатьох зоонозних хворобах є переносниками чи резервуарами патогенів. До таких інфекцій належать бореліози, туляремія, кліщовий вірусний та весняно-літній енцефаліти, Кримська-Конго геморагічна гарячка, окремі рикетсіози, гранулоцитарний анаплазмоз, бабезіоз, ерліхіоз, гарячка Ку та інші. Ці захворювання об’єднані в групу так званих іксодових кліщових інфекцій. На сьогодні верифікується тільки частина з них. Реальна захворюваність перевищує кількість офіційно зареєстрованих випадків у декілька разів. Мета роботи – виявити патогени, що циркулюють у парках м. Тернополя в умовах антропозно змінених екосистем, шляхом дослідження кліщів як їх складової. Оцінити епідемічні ризики щодо окремих хвороб з трансмісивним механізмом передачі, особливо тих, що дотепер не реєструються. Напрацювати епідеміологічні дані для використання в діагностиці кліщових хвороб поряд з клінічними та лабораторними критеріями, а також для проведення комплексу профілактичних заходів. Матеріали і методи. Ентомологічні: збір кліщів проводився методом прапора та удосконаленими і запатентованими нами засобами. Вид кліщів встановлювали за допомогою визначника. У польові сезони 2018-2019 рр. було зібрано 358 кліщів, 2 з них D. reticulatus, решта – I. ricinus. Було сформовано 63 пули кліщів. Лабораторні: дослідження пулів кліщів на зараженість патогенами методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу з використанням тест-системи виробництва Vector-Best. Тест система дозволяла визначати фрагменти ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, B. abesia sp., Anaplasma phagocytophilum, Ehrlichia muris та Ehrlichia chaffeensis. Результати. При дослідженні виявлені фрагменти ДНК B. burgdorferi s. l. – 43,9 % від числа позитивних результатів, B. miyamotoi – 10,6 %, Babesia sp. – 22,7 %, A. phagocytophilum – 22,7 %, E. muris і E. chaffeensis – 0 % від виявлених. Висновки. У парках м. Тернополя домінує I. ricinus. В популяціях кліщів циркулюють: B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, Babesia sp., A. phagocytophilum. Серед виявлених патогенів переважає B. burgdorferi s. l. В окремих пулах одночасно виявлялися декілька патогенів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Boychuk, A. V., T. V. Vereshchahina, V. S. Shadrina, O. I. Khlibovska та V. I. Koptiukh. "РОЛЬ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗБУДНИКІВ У ЖІНОК ДІТОРОДНОГО ВІКУ З ГІПЕРПЛАСТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ ЕНДОМЕТРІЯ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (3 листопада 2020): 56–61. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11484.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – проаналізувати роль інфекційного патогену в розвитку гіперпластичних процесів матки порівняно зі здоровими жінками для формування груп ризику щодо виникнення гіперпластичних змін слизової оболонки матки. Матеріали та методи. Було обстежено 90 пацієнток гінекологічного відділення КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня № 2» з доброякісною гіперплазією ендометрія у репродуктивному віці впродовж 2017–2019 рр., підтвердженою гістологічним висновком після оперативної гістероскопії. Контрольній групі пацієнток-добровольців (30 жінок) забір матеріалу здійснювали за допомогою «Пайпель» біопсії з дослідженням евакуйованого матеріалу з порожнини матки. Всім пацієнткам проводили дослідження на наявність таких збудників, як Micoplasma hominis, Ureaplasma urealiticum, Chlamydia trachomatis, Herpex simplex virus I, II методом імуноферментного аналізу (ІФА) (IgG, IgM); Gardnerella vaginalis, Trichomonas vaginalis в мазках із піхви та уретри за методикою полімеразної ланцюгової реакції, а також здійснювали виявлення папіломавірусу людини (ПВЛ) 16 і 18 типів за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції. Результати дослідження та їх обговорення. Найбільшого розповсюдження серед інфекційних агентів набув вірус папіломи людини 16 і 18 типів, який у дослідних групах був виявлений у 40,0 – 41,67 % порівняно з контрольною групою – у 10,0 %. Отримані дані зумовлюють необхідність проведення якісного інфекційного скринінгу для формування груп ризику щодо виникнення гіперпластичних змін слизової оболонки матки. Висновки. Інфекційні агенти відіграють важливу роль у розвитку гіперпластичних змін слизової оболонки матки. Отримані результати дозволяють розглядати інфекційні патогени як кофактори гіперпластичних процесів матки, що патогенетично пов’язані з представниками флори нижніх відділів генітального тракту і беруть участь у реалізації запального процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Перфильева, Алла Иннокентьевна, Е. В. Рымарева та Е. Г. Рихванов. "Влияние заражения Clavibacter michiganensis ssp. sepedonicus на развитие картофеля в Восточной Сибири". Аграрная Россия, № 11 (14 жовтня 2016): 11–14. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-11-11-14.

Повний текст джерела

Анотація:

В условиях наблюдающегося глобального потепления климата фитопатогенные микроорганизмы активно распространяются на восточные и северные территории. Однако не известно, каким образом такие патогены будут влиять на вегетацию и продуктивность культурных растений. Примером такого микроорганизма является возбудитель кольцевой гнили картофеля грамположительная бактерия Clavibacter michiganensis ssp. sepedonicus. В большинстве стран мира этот организм является карантинным, однако в России он к таковым не относится. В настоящей работе изучали взаимодействие возбудителя кольцевой гнили с картофелем в климатических условиях Восточной Сибири (Иркутская область) в виде продолжительного эксперимента, включающего заражение клубней перед закладкой на хранение, анализ его влияния на прорастание клубней, вегетацию и продуктивность картофеля. Осенью клубни заражали возбудителем кольцевой гнили с применением метода высечек, помещали на хранение, спустя период хранения, весной, анализировали длину и количество проростков. Затем клубни высаживали в почву в естественных климатических условиях, наблюдали за вегетацией. Осенью определяли урожайность. Показано, что заражение возбудителем кольцевой гнили подавляло рост проростков после хранения, но не имело отрицательного эффекта на стадии вегетации и образования картофеля. Показано, что заражение не оказывало значительного негативного эффекта на продуктивность картофеля, а в случае заражения бактерией штамм Ас1405, даже увеличивало этот показатель. По-видимому, такой эффект может быть связан с особенностями трофических взаимодействий между патогеном (возбудитель кольцевой гнили) и растением-хозяином (картофель), а также с климатическими условиями Восточной Сибири.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Калашникова, Е. А. "Применение клеточной и тканевой биотехнологии в растениеводстве". Аграрная Россия, № 1 (25 лютого 2009): 30–33. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2009-1-30-33.

Повний текст джерела

Анотація:

На кафедре сельскохозяйственной биотехнологии РГАУ-МСХА им. К. А. Тимирязева получены клеточные линии, а также растения-регенеранты яровых твердых и мягких пшениц, устойчивые к действию соли хлорида натрия (1993, 1994); льна-долгунца, устойчивые к действию соли нитрата кадмия (2000); пшеницы — к патогену Septoria nodorom (1998), моркови — к патогену Alternaria radicina (2001), картофеля — к патогену Rhizoctonia solani (2002). Разработаны и усовершенствованы методы клонального микроразмножения декоративно-цветочных культур, а также растений, занесенных в Красную книгу РФ. В настоящее время проводятся исследования по получению форм подсолнечника устойчивого к фомопсису и склеротинии, разрабатываются технологии селекции цветочных культур in vitro.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Matsiakh, Iryna. "Інвазійні чужорідні патогени як загроза глобальному біорізноманіттю". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 22 (10 червня 2021): 11–26. http://dx.doi.org/10.15421/412101.

Повний текст джерела

Анотація:

Охарактеризовано особливості шляхів проникнення інвазійних патогенів і показано приклади масових пошкоджень лісів внаслідок поширення адвентивних збудників хвороб. Встановлено, що основною причиною поширення інвазійних патогенів є широкомасштабна торгівля декоративними рослинами для потреб озеленення. Вказано на причини, які призводять до пошкоджень деревних порід і подальшої суттєвої трансформації лісових екосистем під впливом інвазійних патогенів. Підкреслено недостатній рівень уваги з боку лісопатологів, науковців, практиків лісового господарства до проблеми поширення адвентивних збудників хвороб. Недостатньо уніфікованою та розробленою є термінологія щодо інвазій різних таксонів патогенних організмів. Подано характеристику основних термінів щодо інвазій та інвазійних організмів. Охарактеризовано особливості фаз, які проходить організм, щоб набути статусу інвазійності та чинники, які сприяють успішному встановленню інвазійних патогенів на локальних, регіональних і континентальних рівнях. Переважна більшість інтродукцій лісових інвазійних видів є ненавмисними, наприклад, морфологічними структурами патогенів (спори, міцелій) які не вдається виявити під час імпорту рослин, або на упакуванні тощо. В Україні не існує законодавчої бази, яка б регулювала на державному рівні проникнення чужорідних інвазійних видів рослин. На сьогодні діє тільки Закон України "Про карантин рослин" який містить списки: 1) карантинних організмів, відсутніх в Україні; 2) карантинних організмів, обмежено поширених в Україні; 3) регульованих некарантинних шкідливих організмів. Глобальні зміни клімату суттєво впливають на успішність впровадження інвазійних організмів, стимулюють їх поширення і розповсюдження, а також ослаблюють рослин-господарів, що є сприятливою передумовою поширення адвентивних видів на нових територіях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Черновецкий, М. А., С. Л. Кондаурова, Т. Т. Кульбицкая, Л. Г. Литуновская, Т. В. Райко, and Е. Я. Скоповец. "Etiological Structure of Fungal Pathogens Isolated from Blood in Children with Oncohematological Pathology." Лабораторная диагностика. Восточная Европа, no. 2 (June 21, 2021): 191–200. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2021.10.2.006.

Повний текст джерела

Анотація:

Введение. Грибковые заболевания человека составляют актуальную проблему отечественного и мирового здравоохранения. Наиболее опасными формами данного вида патологии являются инвазивные микозы с поражением внутренних органов и тканей, характеризующиеся тяжелым течением заболевания и высокой летальностью.Цель. Установление этиологической структуры грибов, выделенных из крови у детей с онкогематологическими заболеваниями.Материалы и методы. В исследование были включены все штаммы грибов (микромицеты), выявленные в крови детей с инвазивными микозами на фоне онкогематологической патологии за период с 2002 по 2020 г. Выделенные из крови грибы (гемокультуры) были идентифицированы методами фенотипирования микромицет и оценки биохимических свойств дрожжевых патогенов с последующим подтверждением видовой идентификации ряда штаммов кандид путем дополнительного исследования методами масс-спектрометрии белкового профиля (в варианте MALDI-TOF MS) и ПЦР-диагностики (в варианте PCR real-time) специфичных участков генома.Результаты. В общей сложности было выделено 212 штаммов микромицет, среди которых дрожжевые патогены составляли 91,04% (193 гемокультуры). «Удельный вес» широко распространенной Candida albicans cоставил лишь 13,21% (28 гемокультур). Основными возбудителями инвазивных микозов в виде фунгемий были так называемые новые дрожжевые патогены в виде Candida guillermondii (48 штаммов, 22,64%) и Candida parapsilosis (49 штаммов, 23,11%). Среди 19 штаммов гемокультур плесневых микромицет основная этиологическая роль принадлежала Fusarium spp. (8 штаммов, 42,1%). Микробиологическая идентификация 15 гемокультур рода Сandida (4 образца Candida parapsilosis, 2 образца Candida pelliculosa, а также по одному образцу Candida glabrata, Canduda krusei и Candida tropicalis) полностью подтверждена видовой идентификацией штаммов кандид путем дополнительного исследования белкового профиля грибов методом MALDI TOF MS и специфичных участков генома микромицет методом PCR real-time.Выводы. Микромицеты рода Candida продолжают оставаться основными возбудителями инвазивных микозов в виде фунгемий у детей с онкогематологической патологией. Наблюдаетсянегативная тенденция к возрастанию этиологической роли в развитии инвазивных микозов так называемых новых дрожжевых патогенов, характеризующихся большей агрессивностью и устойчивостью к противогрибковым препаратам. Принимая во внимание полное совпадение результатов фенотипической и биохимической идентификации группы дрожжевых микромицет с результатами использование MALDI TOF MS и PCR real-time, имеется основание полагать, что молекулярно-генетические технологии могут быть применены для диагностики инвазивных микозов, осуществляемой с учетом целесообразности их использования (альтернативная экспресс-детекция и подтверждение специфичности выявления грибковых патогенов). Introduction. Human fungal diseases are the actual problem for national and world health service. The most dangerous form of this pathology is the invasive mycoses with damage to internal organs. Those fungal infections are characterized by severe clinical course and high mortality.Purpose. To reveal the etiologic structure of fungal pathogens isolated from blood of children with oncohematological diseases.Materials and methods. All fungal cultures revealed in the period 2002–2021 in the blood of patients with invasive mycosis and oncohematological pathology were included in this study. Fungal blood cultures were identified with phenotype and biochemistry (for yeast pathogens) assays. A lot of Candida pathogens were confirmed additionally with the help of matrix-assisted laser desorption ionization (MALDI TOF MS) and real-time PCR.Results. There were found 212 fungal blood cultures. The prevalence of Candida spp. and other yeasts was 91,04% (193 cultures). Etiological significance of Candida albicans was only 13,21% (28 cultures). The main pathogens of blood invasive mycosis (fungemia) were indicated as Candida parapsylosis (49 cultures, 23,11%) and Candida guillermondii (48 cultures, 22,64%). Microbiological identification of the group of Candida pathogens (15 cultures) was confirmed additionally with MALDI TOF MS and real-time PCR. Fusarium spp. (8 cultures) was found as the main fungal pathogen in 19 mold blood cultures.Conclusions. Representatives of Candida spp are the main cause of blood invasive mycosis (fungemia) in patients with oncohematological pathology. There is observed the negative tendency of increase of etiological role of the so-called“new” yeast pathogens (such as Candida guillermondii and Candida parapsilosis). Taking into account the results of complex laboratory identification of the group of Candida pathogens, real-time PCR and MALDI TOF MS may be useful for diagnostics of invasive mycoses as alternative rapid detection and specific confirmation methods.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Пушкарева, В. И. "Бактериальные патогены: миграция от их естественных резервуаров человеку". Успехи современной биологии 139, № 5 (2019): 457–65. http://dx.doi.org/10.1134/s0042132419040070.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Иллариошкин, С. Н., С. А. Клюшников, В. А. Вигонт, Ю. А. Селиверстов та Е. В. Казначеева. "МОЛЕКУЛЯРНЫЙ ПАТОГЕНЕЗ БОЛЕЗНИ ГЕНТИНГТОНА". Биохимия 83, № 9 (2018): 1299–310. http://dx.doi.org/10.1134/s032097251809004x.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Kochin, O. V. "Электротравма: патогенез, клиника, лечение". EMERGENCY MEDICINE, № 8.71 (14 грудня 2015): 7–12. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.8.71.2015.79169.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Дацько, Оксана Миколаївна. "РОСЛИННІ ПРОБІОТИКИ: ВПЛИВ НА РОСЛИНИ В УМОВАХ СТРЕСУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 43, № 1 (12 жовтня 2021): 10–18. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.1.2.

Повний текст джерела

Анотація:

Світове сільське господарство стоїть на порозі нової революції. Агровиробники прагнуть використовувати менше мінеральних добрив та пестицидів і при цьому отримувати високі врожаї. Одим із інструментів, що можуть сприяти цьому, є рослинні пробіотики. Тому мета цієї статті дослідити вплив корисних мікроорганізмів на сільськогосподарські культури, а саме на те які бактерії чи гриби можуть сприяти в боротьбі рослин проти стресу від посухи, засолених ґрунтів чи патогенів. Важливим аспектом дослідження стала також інформація про те, що міроорганізи позитивно впли-вають на поглинання рослинами поживних речовин. Всі ці фактори негативно впливають на вирощування кукурудзи на силос (Zea mays L.), особливо в умовах швидкої зміни клімату. Для проведення дослідження було проаналізовано літера-турні джерела зарубіжних та вітчизняних авторів. В результаті дослідження було з’ясовано, що на стрес від посухи у посівах кукурудзи впливає Azospirillum lipoferum. На засолених ґрунтах рослини кукурудзи краще переживають стрес за інокуляції рослин Pseudomonas syringae, Enterobacter aerogenes, P. fluorescens, Bacillus aquimaris, Serratia liquefaciens, Gracilibacillus, Staphylococcus, Virgibacillus, Salinicoccus, Bacillus, Zhihengliuella, Brevibacterium, Oceanobacillus, Exiguobacterium, Pseudomonas, Arthrobacter, Halomonas та ін. Дію на патогени в посівах кукурудзи виявляють Pseudomonas fluorescens, Fusarium oxysporum, Fusarium verticillioides, Pseudomonas, Bacillus cereus. На засвоєння рослинами кукурудзи по-живних речовин впливають Pseudomonas alcaligenes, Bacillus polymyxa, Mycobacterium phlei, Burkholderia, Bacillus spp., Herbaspirillum, Enterobacteriales, Streptomyces pseudovenezuelae, Ruminobacter amylophilus, Fibrobacter succinogenes, Enterococcus faecium, Арбускулярні мікоризні гриби, Enterobacter E1S2, Klebsiella MK2R2, Bacillus B2L2, Azospirillum brasilence, Micromonospora, Streptomyces, Bacillus, Hyphomicrobium, Rhizobium, Azohydromonas spp., Azospirillum spp. та інші. Цікавим фактом, що було виявлено в результаті цієї статті стало те, що деякі мікроорганізми можуть виявляти позитивну дію на рослину-госоподаря не лише в одному напрямку як наприклад, Pseudomonas fluorescens.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Yusypovych, Yu, V. Kovaleva та R. Gout. "Діагностика грибів роду Fusarium у сіянцях сосни звичайної методом полімеразної ланцюгової реакції". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 13 (14 січня 2018): 55–58. http://dx.doi.org/10.15421/411506.

Повний текст джерела

Анотація:

Найбільш поширеною та небезпечною хворобою сіянців хвойних порід є інфекційне вилягання, збудниками якого є гриби з родів Fusarium, Alternaria, Botrytis та інші. Актуальним завданням є розроблення чутливих і селективних методів ідентифікації патогену. Представлено методику детекції ДНК грибів роду Fusarium у тканинах сіянців сосни звичайної шляхом полімеразно-ланцюгової реакції із видоспецифічними праймерами. Розроблена методика дає змогу визначати 0,1 пг ДНК Fusarium sporotrichella на високому фоні ДНК сосни, що перевищує кількість ДНК патогену в десять тисяч разів. Методику апробовано на різновікових сіянцях сосни звичайної, вирощених у нестерильних умовах закритого ґрунту. Проведено діагностику тканин сіянців сосни, що вилягли, та візуально здорових рослин на присутність ДНК фузаріумів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Сакович, В. Н., С. И. Волок, Л. П. Малик та А. А. Исаев. "Бактериальные кератиты: патогенез и лечение". International scientific-practical journal Ophthalmology 2 (07) (30 грудня 2017): 120–28. http://dx.doi.org/10.30702/ophthalmology.2017/07.art10.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Патоген"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями