Добірка наукової літератури з теми "Патогенні організми"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Патогенні організми".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Патогенні організми"
1
Kvashnina, L. V., та I. M. Matviyenko. "Стан мікробіоценозу та місцевого імунітету кишечника у здорових дітей раннього віку: результати дослідження". CHILD`S HEALTH, № 6.57 (13 листопада 2014): 38–42. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.6.57.2014.75717.
Повний текст джерелаАнотація:
Стан мікробіоценозу кишечника є одним із ключових компонентів процесу формування здоров’я дитини. За даними дослідження, проведеного в ІПАГ НАМН України, до 60 % дітей раннього віку (6 місяців — 3 роки) без клінічних ознак захворювання мають дисбіоз 1–2-го ступеня з переважним формуванням дефіциту біфідо- та лактофлори та зі зростанням патогенної флори (патогенний стафілокок, патогенні ентеробактерії, E.coli зі зміненими ферментативними та гемолітичними властивостями), що потенційно призводить до формування патологічних процесів і, як наслідок, захворювань. У 30–68 % дітей (залежно від віку) були виявлені асоціації патогенної флори, представлені переважно стафілококом, клебсієлою та грибами роду Candida. Визначений знижений рівень місцевого кишкового імунітету на тлі дисбіозу призводить до ослаблення опору дітей вірусним та бактеріальним інфекціям, а також зменшує інтенсивність захисних реакцій організму, що може призвести до більш тяжкого перебігу інфекційних захворювань та підвищувати ризик формування хронічної патології.
2
Matsiakh, Iryna. "Інвазійні чужорідні патогени як загроза глобальному біорізноманіттю". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 22 (10 червня 2021): 11–26. http://dx.doi.org/10.15421/412101.
Повний текст джерелаАнотація:
Охарактеризовано особливості шляхів проникнення інвазійних патогенів і показано приклади масових пошкоджень лісів внаслідок поширення адвентивних збудників хвороб. Встановлено, що основною причиною поширення інвазійних патогенів є широкомасштабна торгівля декоративними рослинами для потреб озеленення. Вказано на причини, які призводять до пошкоджень деревних порід і подальшої суттєвої трансформації лісових екосистем під впливом інвазійних патогенів. Підкреслено недостатній рівень уваги з боку лісопатологів, науковців, практиків лісового господарства до проблеми поширення адвентивних збудників хвороб. Недостатньо уніфікованою та розробленою є термінологія щодо інвазій різних таксонів патогенних організмів. Подано характеристику основних термінів щодо інвазій та інвазійних організмів.
Охарактеризовано особливості фаз, які проходить організм, щоб набути статусу інвазійності та чинники, які сприяють успішному встановленню інвазійних патогенів на локальних, регіональних і континентальних рівнях. Переважна більшість інтродукцій лісових інвазійних видів є ненавмисними, наприклад, морфологічними структурами патогенів (спори, міцелій) які не вдається виявити під час імпорту рослин, або на упакуванні тощо.
В Україні не існує законодавчої бази, яка б регулювала на державному рівні проникнення чужорідних інвазійних видів рослин. На сьогодні діє тільки Закон України "Про карантин рослин" який містить списки: 1) карантинних організмів, відсутніх в Україні; 2) карантинних організмів, обмежено поширених в Україні; 3) регульованих некарантинних шкідливих організмів.
Глобальні зміни клімату суттєво впливають на успішність впровадження інвазійних організмів, стимулюють їх поширення і розповсюдження, а також ослаблюють рослин-господарів, що є сприятливою передумовою поширення адвентивних видів на нових територіях.
3
Tsyhura, V. V., та L. G. Vinnikova. "Продовження термінів зберігання м’яса шляхом підвищення стресостійкості свиней". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (5 жовтня 2017): 115–18. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8024.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню можливості продовження термінів зберігання свинини за допомогою використання у відгодівлі свиней речовин, що підвищують стеростійкість свиней. М'ясо забійних тварин є сприятливим поживним середовищем для розвитку багатьох мікроорганізмів. На безпечність і якість м’яса має значний вплив бактеріальне обсіменіння під час первинної переробки туш, зумовлене внутрішніми та зовнішніми чинниками. На якість та технологічну придатність та безпечність свинини впливає ряд факторів, серед яких не останнє місце займає стійкість свиней до дії зовнішніх факторів. У здорових тварин прижиттєве забруднення окремих органів відбувається за умов ослаблення природного імунітету під впливом різних несприятливих факторів з кишечника через лімфатичні і кровоносні судини. Вживання такого м’яса може бути небезпечним для споживача. На якість і безпечність м’яса та м’ясних продуктів мікробіологічний стан м’яса. Важливу роль у зменшенні бактеріального обсіменіння відіграє якісне виконання технологічних етапів, починаючи з відгодівлі тварин, транспортування, передзабійної витримки, забою та первинної переробки. Важливим фактором, який впливає на терміни зберігання м’яса є активність води. У технології м’яса і м’ясопродуктів має значення досить вузький діапазон зміни активності води – від 0,80 до 1,00. Значення активності води відіграє вирішальну роль у забезпеченні безпеки і збереженні їх якості, тому що значення аw нижчі 0,95 виключають можливість активного зростання більшості патогенних мікроорганізмів, а також мікроорганізмів, що викликають псування продуктів і харчові отруєння ( Cl. botulinum, Cl. perfringens, Васillш, Citrobacter, Enterobacter, Escherichia, Proteus, SalmonelIa, Pseudomonas, Corynobacterium та ін.). При дослідженні виявлено, що після забою кількість МАФАнМ, КУО/г, відповідають вимогам нормативним показникам, на 5 та 10 добу загальна кількість мікроорганізмів зростає, але не перевищує встановлених вимог. На 15 добу після забою в контрольній групі показник перевищив допустиму норму на 3·105 КУО, а в дослідних групах відповідає нормі. Патогенні організми роду Salmonella не виявлено. В процесі зберігання на 5 добу зберігання кількість бактерій Enterobacteriaceae зростає, а на 10 добу різко зменшується в зв’язку з пригніченням активності бактерій під дією холоду та зміною рН середовища. Доведено можливість продовження термінів зберігання свинини за рахунок використання в раціонах природних речовин, які впливають на стресочутливість свиней.
4
Petrushanko, T. O., I. Yu Popovych та T. M. Moshel. "Оцінка дії хвороботворних факторів у пацієнтів із генералізованим пародонтитом". Clinical Dentistry, № 2 (22 вересня 2020): 24–32. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.2.11398.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. В основі генералізованого пародонтиту лежить запально-дистрофічний процес, який виникає в організмі під впливом патогенних факторів. Організм людини перебуває під постійним впливом різноманітних чинників зовнішньої та внутрішньої природи, які взаємодіють між собою, а реакція організму на їх вплив може бути різноманітна. Визначається вона рядом моментів, у тому числі й природою патогенного фактора.
Мета дослідження – оцінити вплив патогенних факторів на стан тканин пародонта у пацієнтів із генералізованим пародонтитом.
Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети проведено обстеження 230 осіб віком від 25 до 65 років, 204 з яких мали клінічні симптоми хронічного генералізованого пародонтиту (ХГП) (три дослідні групи із I, II, III ступенями тяжкості), 26 – здоровий пародонт (контрольна група).
Результати досліджень та їх обговорення. Для оцінки впливу ряду патогенних факторів на розвиток генералізованого пародонтиту ми провели аналіз зв’язків впливу можливих хвороботворних чинників на тканини пародонта. Виконане всебічне обстеження пацієнтів із генералізованим пародонтитом та здоровими яснами дозволило систематизувати наслідки дії та вплив місцевих і загальних патогенних чинників, які залежно від стану адаптаційних можливостей організму можуть призвести до розвитку та обтяження патологічного процесу в тканинах пародонта.
Висновки. Результати проведеного місцевого обстеження (щелепно-лицевої ділянки) пацієнтів із ХГП та осіб із здоровими тканинами пародонта свідчать про наявність зв’язків дії місцевих хвороботворних факторів на розвиток хронічного генералізованого пародонтиту. Для ефективного лікування пацієнтів із ХГП та досягнення ремісії і довготривалої стабілізації запально-дистрофічного процесу в тканинах пародонта важливим є персоналізований підхід із урахуванням як місцевих, так і загальних хвороботворних факторів та індивідуальних особливостей організму.
5
Гиря, В. М., В. Є. Усачова, О. І. Мироненко та В. Г. Слинько. "ТЕМПЕРАТУРНИЙ КОМФОРТ І ПРОДУКТИВНІСТЬ СВИНЕЙ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 105–12. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Викладено сучасне розуміння про значення температурного фактору на добробут свиней та за-ходи, спрямовані на зменшення негативного впливу зміни клімату і вирішення проблем, що пов’язані зцим. Проаналізовано вплив зміни клімату на продуктивність свиней, обґрунтовано адаптаційні про-цеси та визначено, як попередити можливості виникнення температурного стресу. Досліджено ре-акцію організму свиней на порушення теплового комфорту. Незадовільний стан мікроклімату тва-ринницьких приміщень негативно впливає на життєздатність організму у тварин, спостерігаєтьсятеплове перенапруження, що супроводжується погіршенням апетиту і споживання кормів, а та-кож резистентності тварин до патогенних організмів, паразитів. Визначено, що численні чинникистресу серйозно позначаються на виробництві продукції тваринництва, відтворенні, імунному ста-тусі і ефективності виробництва загалом. Розглянуто механізми регуляції тепла в організмі тваринпри температурному стресі та його негативна дія на показники продуктивності свиней різних ви-робничих груп. Викладено дані щодо заходів адаптації свиней до умов навколишнього середовища всередині приміщень, які зможуть сприяти у вирішенні їх пристосування в умовах теплового стресу,який можна мінімізувати за допомогою регулювання температури у приміщенні системою венти-лювання, опалення та охолодження, розприскуванням води. Окреслено основні напрями стратегіїрегулювання теплостійкості свиней, пов’язані із використанням різноманітних селекційних програм,нових біомаркерів стресу, інноваційних технологій вирощування. Зазначено про використання більшнасичених рецептів кормів зі зменшеним рівнем сирого протеїну та клітковини в раціоні, скоригова-но порції корму. Зібрана інформація може бути використана в наукових дослідженнях, впровадженау виробництво, навчальний процес при підготовці спеціалістів у галузі технології виробництва про-дукції тваринництва.
6
Худецький, І., Ю. Антонова-Рафі, Ю. Даниленко та Н. Худецька. "БІОЛОГІЧНІ ПАТОГЕННІ АГЕНТИ ГЕННО-ІНЖЕНЕРНОГО ПОХОДЖЕННЯ ТА БІНАРНА БІОЛОГІЧНА ЗБРОЯ". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (21 грудня 2021): 152–60. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.248309.
Повний текст джерелаАнотація:
Історія людства як біологічного виду та історія людини розумної в значній мірі пов’язана з патогенними біологічними агентами, які з доісторичних часів були причиною пандемій чи використовувались як зброя. Розвиток і удосконалення будь якої зброї тісно пов’язаний з розробкою нових технологій. Лікування пацієнтів з інфекційними захворюваннями, захист людей під час пандемій також тісно пов’язані з новими технологіями. Двадцять перше століття характерне бурхливим розвитком біотехнологій та генної інженерії, які можуть мати вирішальне значення у лікуванні багатьох хвороб та надати небезпечний поштовх розвитку нових видів біологічної зброї. Пандемія COVID-19 продемонструвала величезний вплив, який може мати на суспільство один біологічний патогенний агент, щодо природного походження якого експерти не дали остаточної однозначної відповіді. Небезпека розробки нових видів біологічної зброї та застосування її для війни, диверсій, терору, шантажу, отримання надприбутків чи в кримінальних злочинах зростає з розвитком біотехнологій. Знання про можливі шляхи розвитку біологічної зброї дозволяє вибудовувати систему біобезпеки та біозахисту в кожній країні зокрема та на планеті в цілому. Постіндустріальна епоха створює загрозу нових вірусів або хвороб, поява яких може бути спровокована сільськогосподарським чи промисловим освоєнням нових територій. А глобальні системи комунікації сприяють майже миттєвому поширенню небезпечних інфекцій. Останні досягнення в галузі біохімії, генетики та молекулярної біології зробили можливим створення живих організмів. Хоча ці розробки пропонують ефективні засоби для лікування хвороб, збільшення виробництва їжі та покращення якості життя багатьох людей, вони також можуть використовуватися державними та недержавними структурами для розробки нових видів біологічної зброї. Доступність фундаментальної біологічної науки, інформації про генну інженерію та біотехнології, модульний принцип досліджень, бази готових рішень, доступність матеріалів знижують рівень навичок, необхідний для проведення неконтрольованих досліджень біологічних патогенних агентів чи розробки біологічної зброї. В роботі проаналізовані загрози, пов’язані з можливістю застосування генної інженерії та сучасних біоінженерних технологій для розробки генетично модифікованих біологічних патогенних агентів, бінарної та інших нових видів біологічної зброї.
Ключові слова: біологічні патогенні агенти, емерджентні та ре-емерджентні інфекції, біологічна зброя, бінарна біологічна зброя, біобезпека, біозахист
7
Shahinian, V. R., I. V. Filchakov, O. P. Danko, H. V. Sopil та O. P. Diachenko. "КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАРАЗИТАРНОЇ ІНВАЗІЇ BLASTOCYSTIS SPP." Інфекційні хвороби, № 3 (4 грудня 2020): 84–90. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.3.11556.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – узагальнити сучасні погляди на епідеміологічні та клінічні особливості паразитарної інвазії Blastocystis spp.
Проведено аналіз сучасних уявлень і даних власних досліджень про поширеність і роль Blastocystis spp. у патології травного каналу, зокрема синдрому подразненого кишечнику (СПК). Висвітлюється стан вивчення механізмів впливу мікробіоти кишечнику на патогенез СПК та участі в цьому бластоцистної інвазії. Розглянуте питання про поширеність Blastocystis spр. в осіб з імунодефіцитними станами. Ґрунтуючись на даних літератури та власних досліджень, вказується на низьку поширеність Blastocystis spр. у ВІЛ-позитивних пацієнтів. Суттєві відмінності у частоті виявлення різних кишкових найпростіших у ВІЛ-позитивних пацієнтів може підтверджувати вищу патогенність Cryptosporidium spp порівняно з Blastocystis spр. Враховуючи неоднозначність літературних даних про патогенний потенціал паразита, бластноцистна інвазія була розглянута з позицій паразитарної системи як біологічної основи епідемічного процесу. Узагальнення існуючих епідеміологічних і клінічних даних дало змогу припустити, що подальші еволюційні зміни біологічних властивостей Blastocystis spр. відбуватимуться у напрямку зниження вірулентності паразита, що сприятиме тривалій персистенції збудника в організмі хазяїна.
Висновок. Отримані на теперішній час дані можуть свідчити про несуттєве епідеміологічне значення бластоцистної інвазії на тлі значної поширеності паразита у людській популяції. Відсутність єдиної думки про клінічне значенні Blastocystis spр. у формуванні та розвитку хронічної патології травного каналу підтверджує необхідність поглибленого вивчення тонких механізмів взаємодії паразита і хазяїна з урахуванням інтенсивності інвазії, стану мікробіоти кишечнику та імунної резистентності організму.
8
Biben, I. A., A. A. Sosnitska, E. V. Udovitsky та V. V. Zazharsky. "Імунобіологічні властивості польових культур атипових мікобактерій". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 174–82. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.23.
Повний текст джерелаАнотація:
При проведенні симультанного внутрішньошкірного алергічного дослідження 12 голів ВРХ встановили, що вони сенсибілізовані алергенами з атипових мікобактерій. Тварини були клінічно здорові і знаходилися в місцевості, яка є благополучною щодо інфектопатологіі. При бактеріологічному дослідженні коров'ячого гною з передпосівною обробкою біоматеріалу за методом А. П. Алікаєвої вдалося ізолювати культури мікобактерій, які за комплексом характеристик були ідентифіковані як Mycobacterium phlei; M. flavenscen; M. vaccae; M. terra. При дослідженні сенсибілізуючих і патогенних властивостей на мурчаках з'ясували, що всі ізоляти мають виражений сенсибілізуючий потенціал і не викликають патологічних змін в організмі інфікованих тварин. Найбільша інтенсивність алергічних реакцій спостерігалася через 60 діб після інфікування, потім йде спад і звільнення організму від атипових мікобактерій. Ізоляти в організмі білих мишей підвищували неспецифічну резистентність, що було показано при зараженні DCL P. multocida sb. gallicida білих мишей, превентивно інфікованих атиповими мікобактеріями. Найбільшими протективними і пробіотичними потенціями володіла культура M. vaccae.
9
Чечет, О. М. "ЗАХОДИ ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ І ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ У ПТАХІВНИЦТВІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (54) (17 лютого 2022): 60–69. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Птахівнича галузь в Україні динамічно розвивається за рахунок економічної привабливості і досить швидкого повернення інвестицій, що стимулює інтенсифікацію вирощування птиці. Через це переущільнюється поголів’я, скорочуються санітарні розриви, що призводить до накопичення патогенної вірусної та бактеріальної мікрофлори у навколишньому середовищі. Порушення ветеринарно-санітарних правил, низька якість кормів, збої у технології вирощування, стреси різного походження створюють умови для зниження резистентності організму птиці, послаблюють імунну систему і, як наслідок, стають причиною виникнення інфекційних хвороб різної етіології. Перебіг асоційованих інфекцій у латентній формі відбувається у більш тяжкій формі та більш тривалий час зі значною варіабельністю клінічних ознак і різними ускладненнями, що обтяжує проведення діагностичних і профілактичних заходів. Окрім того, тісні зв’язки між вітчизняними та зарубіжними сільськогосподарськими товаро- виробниками є основною причиною занесення на територію України збудників інфекційних хвороб. Наявна загроза епізоотії та, відповідно, збитків для птахівництва вимагає застосування повного комплексу прогресивних програм імунної корекції і профілактики захворювань, ефективних заходів біологічного захисту, що оптимізують метаболічні процеси в організмі птиці, підвищуючи природну резистентність. Мета роботи – вивчення, моніторинг, аналіз, узагальнення та оцінка ринку імунобіологічних препаратів, біоцидів і кормових добавок для птахівничої галузі на сучасному етапі розвитку вітчизняного аграрного сектору. Аналіз запропонованих та офіційно зареєстрованих в Україні імуномодулюючих препаратів, антибіотиків, біоцидів, нутріцевтиків і кормових добавок для птахівництва свідчить, що більшість із них (65,8%) - це засоби, представлені зарубіжними виробниками, однак асортимент вітчизняної фармакологічної індустрії (34,2%) свідчить про високий потенціал українських виробників ветеринарних препаратів і кормових добавок для птахівничої галузі. Задля ефективної і пролонгованої дії цих заходів потрібно здійснювати систематичну ротацію біоцидів із метою запобігання виникненню стійкості збудників захворювань заразної етіології серед поголів’я птахів. Комплекс лікувально-профілактичних заходів має обов’язково враховувати локальну епізоотичну ситуацію, стійкість бактерій і вірусів до дії фізико-хімічних факторів і дезінфектантів, прогресивні та універсальні методи імунної модуляції організму птиці. Для технологічної системи вирощування птахів нами запропоновано нові біоцидні препарати «Біолайд» і «Діолайд». Комплексне використання препаратів на основі цих діючих речовин не потребує ротації дезінфікуючих засобів і пролонгованої дії на патогенні мікроорганізми. Нами запропоновано також нові пробіотичні препарати «Біозапін» і «Біомагн». Комплекс запропонованих препаратів покращить профілактику інфекційних хвороб і підвищить продуктивність у птахівництві.
10
Березняков, В. І. "Стан клітинної і гуморальної ланок імунітету при негоспітальній пневмонії". Україна. Здоров’я нації 1, № 1 (19 січня 2022): 107–10. http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254649.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження було вивчення змін імунного статусу організму хворих на негоспітальну пневмонію, з’ясування ролі дисбалансу в системі цитокінів, які здійснюють регуляцію міжклітинних взаємодій усіх ланок імунної системи при цьому захворюванні. Обстежено 20 дорослих хворих на негоспітальну пневмонію, які перебували в терапевтичному відділенні Міської клінічної лікарні № 25 м. Харкова. Діагноз встановлювали на підставі епідеміологічних, клінічних, лабораторних, рентгенологічних даних. Хворі булі обстежені відповідно Медичним стандартам Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України. Важливою ланкою в патогенезі негоспітальної пневмонії є зміни як клітинної, так і гуморальної ланок загального імунного статусу, що проявляється у вираженому зменшенні кількості загальних зрілих Т-лімфоцитів (CD3+) і Т-лімфоцитів-хелперів (CD4+); у збільшенні Т-супресорів (CD8+) і зменшенні відносної кількості В-лімфоцитів (CD20+). Найбільш виражені зміни імунної системи організму при негоспітальній пневмонії проявляються, в основному, в клітинній ланці імунної системи. Для успішного лікування негоспітальної пневмонії доцільним є призначення, крім стандартної терапії, загальнозміцнюючих і імунокорегуючих препаратів.Ключові слова: негоспітальна пневмонія, імунний статус, патогенез.
Дисертації з теми "Патогенні організми"
1
Петрунько, Д. І., Ніна Григорівна Малиш, Нина Григорьевна Малыш та Nina Hryhorivna Malysh. "Вплив температурного фактору на захворюваність на гострі кишкові інфекції". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47935.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних умовах змінилася етіологічна структура збудників інфекційних
захворювань, що пов’язано з постійною еволюцією бактерій і залученням у патологічні
процеси умовно патогенних мікроорганізмів (УПМ).
Мета роботи – встановити вплив температури повітря на захворюваність на гострі
кишкові інфекції (ГКІ) у Сумській області.
2
Масалітіна, Наталія Юріївна, та Д. Є. Загребельний. "Дослідження протимікробних та антибіотичних властивостей Oryzamyces indici". Thesis, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44563.
Повний текст джерела
3
Чемич, Микола Дмитрович, Николай Дмитриевич Чемич, Mykola Dmytrovych Chemych, Катерина Сергіївна Полов`ян, Екатерина Сергеевна Половьян та Kateryna Serhiivna Polovian. "Вивчення клінічної ефективності та безпеки комбінованого пробіотика Лакто у комплексному лікуванні гострих кишкових інфекцій, викликаних умовно патогенними мікроорганізмами (клінічне дослідження)". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32334.
Повний текст джерелаАнотація:
У розвинених державах і в країнах третього світу серед збудників позашпитальних і нозокоміальних інфекцій лідирують умовно патогенні мікроорганізми (УПМ) родини Enterobacteriaceae. Україна не стала винятком – превалювання полірезистентних УПМ у етіологічній структурі гострих кишкових інфекційних захворювань (ГКІ) призвело до пошуку лікувальних засобів, що мають найменший негативний вплив на організм хворого.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32334