Статті в журналах з теми "Парковка"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Парковка.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Парковка".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Флиге, Ирина. "Парковка на костях". GEO, № 8 (161) (2011): 150–51.
Знайти повний текст джерела
2
Фазылова, И. И. "Технология анимационных программ в парковом пространстве". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 70, № 7 (2021): 128–31. http://dx.doi.org/10.18411/lj-02-2021-277.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье анализируется технология применения анимационной деятельности в парковом пространстве. Приведены примеры тематических парков. Автор выявляет основные составляющие успешной реализации анимационного проекта в парковом пространстве. Рассмотрена технология анимационной программы на примере проведения Масленицы в парковом пространстве.
3
Суржиков, В. И., та В. Д. Кравченко. "Оценка качества услуг международной гостиничной сети AZIMUT (на примере бизнес-отелей)". Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса 13, № 2 (2021): 48–60. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2021-2/048-060.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлены авторская методика и результаты оценки качества услуг международной гостиничной сети AZIMUT. Для исследования были выбраны три отеля: AZIMUT Отель Смоленская, AZIMUT Отель Тульская и AZIMUT Отель Владивосток. Оценка проводилась по сорока критериям, объединённым в восемь блоков: транспортная доступность / местоположение; номерной фонд; услуги питания; спектр дополнительных услуг; конференц-залы; парковка; бизнес-центр; экскурсионные услуги. Полученные значения показателей по всем восьми блокам ранжировались. Для оценки была применена пятибалльная шкала, а также поправочные коэффициенты, в зависимости от важности блока. По результатам оценки наибольшее количество баллов набрал AZIMUT Отель Смоленская, на втором месте AZIMUT Отель Тульская и на третьем месте AZIMUT Отель Владивосток. Анализ отзывов бизнес-туристов, полученных из системы интернет-бронирования отелей «Booking», подтвердил результаты авторской оценки. Таким образом, авторами было выявлено, что бизнес-отели даже внутри одной гостиничной сети предоставляют услуги разного качества. Клиенты, получив услугу высокого качества в одном отеле, могут разочароваться в своих ожиданиях, посетив другой отель этой же сети. Предложенная авторами методика оценки качества услуг гостиничной сети может быть использована руководством для контроля и принятия управленческих решений.
4
Henyk, Ya V., S. B. Marutyak та A. P. Dyda. "СТРУКТУРА ТА ТРАНСФОРМАЦІЇ ГАЗОННОГО ВКРИТТЯ МІСЬКИХ ПАРКІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 36–43. http://dx.doi.org/10.15421/40250805.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати дослідження систематичної та фітоценотичної структури газонів паркових насаджень міст Карпатського регіону України. Встановлено частоту трапляння окремих видів у газонному вкритті паркових екосистем урбанізованих територій. Здійснено кількісний розподіл природних і синантропних видів у чотирьох типах газонів паркових насаджень – партерних, звичайних садово-паркових, лучних та спортивних. Визначено частку участі традиційних та інвазійних видів у формуванні різних типів газонів міських парків Карпатського регіону України. Наведено трансформації газонного вкриття міських парків внаслідок недостатньої та неефективної парково-господарської діяльності та рекреаційних навантажень.
5
Бутенко, Вікторія. "ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПАРКОВОЇ КУЛЬТУРИ ВІННИЧЧИНИ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТ. (НА ПРИКЛАДІ ПАРКІВ-ПАМ’ЯТОК САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ)". Litopys Volyni, № 23 (20 квітня 2021): 42–46. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті теоретично осмислене поняття «паркова культура», досліджена її історико-культурна складова частина. На основі авторської концепції українських вчених розкрито зміст паркової культури, її функціональні особливості і стратегічні пріоритети, серед яких головним є збереження історико-культурної спадщини. Проаналізовано міждисциплінарні підходи до розуміння історико-культурних тенденцій розвитку природно- заповідних територій, що дало змогу розкрити основні розбудовчі тенденції паркових територій і зон. Відповідно до реєстру Природно-заповідного фонду України в статті зазначено, осмислено і розкрито визначальну роль і значення парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення в сучасному культурному просторі Вінниччини. Наголошено на історико-культурному значенні кожного парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва, визначено їхній соціокультурний, економічний та туристичний потенціал. Зокрема, досліджено історико-культурний ресурс парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення Вінниччини, визначено основні історичні етапи їх розвитку відповідно до визначених у темі хронологічних межах, а саме: 1 етап (1985–1991 рр.) – період перебудо- ви і розпаду СРСР; 2 етап (1991 р.– сьогодення) – становлення і удосконалення законодавства незалежної України; 3 етап (2014 – сьогодення) – реформа децентралізації. Зазначені етапи мають важливе історико-культурне зна- чення для розвитку парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, їх збереження. Розглянуто питання активної уваги та участі зацікавлених у розвитку парків-пам’яток садово-паркового мистецтва стейкхолдерів, доведено їх беззаперечну роль у відродженні, становленні і популяризації сучасної Вінниччини.
6
Belyaeva, Elena, Irina Markina та Boris Moginov. "Методология, методика, опыт работ по сохранению и приспособлению для современного использования парка усадьбы Михалково. Часть 1". Scientific journal “ACADEMIA. ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION”, № 1 (24 березня 2020): 78–84. http://dx.doi.org/10.22337/2077-9038-2020-1-78-84.
Повний текст джерелаАнотація:
На примере работ по сохранению объекта культурного наследия (ОКН) регионального значения «Усадьба Михалково» в Москве рассмотрены методология и методика проектирования парковой реставрации и задачи их совершенствования.
В 1784-1788 годах в Михалкове в стиле «псевдоготики» был построен архитектурный ансамбль парадного двора (архитектор В.И. Баженов) и устроен обширный пейзажный парк, куда вошли уже существовавшие в ту пору регулярный парк с копаными прудами и Головинские пруды.
Площадь ОКН «Усадьба Михалково» более 50 га. «Ядро усадьбы», включающее ансамбль парадного двора с регулярным парком - ОКН федерального значения, имеет площадь около 8 га.
Анализ архивных материалов и натурные обследования показали, что архитектурно-пространственная и ландшафтная организация изучаемого произведения СПИ соответствуют основным принципам создания русских пейзажных парков этого периода, особенно парков, характерных для творчества В.И. Баженова и его последователей.
На примере ОКН «Усадьба Михалково» показано, как просчёты в оценке композиционных «особенностей» пейзажных парков, их сохранности, отсутствие в «предмете охраны» ценных элементов ландшафта могут негативно влиять на результаты парковой реставрации. Для Михалково рекомендовано углублённое изучение композиционных особенностей пейзажного парка, доработка «предмета охраны», исправление недостатков недавно выполненной парковой реставрации. Изучение опыта выполненных работ по реставрации и приспособлению к современному использованию имеет значение как для будущих реставраций рассматриваемого парка, так и для других исторических парков.
7
Belyaeva, Elena, Irina Markina та Борис Могинов. "Методология, методика, опыт работ по сохранению и приспособлению для современного использования парка Усадьбы Михалково. Часть 2". Scientific journal “ACADEMIA. ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION”, № 2 (22 липня 2020): 113–20. http://dx.doi.org/10.22337/2077-9038-2020-2-113-120.
Повний текст джерелаАнотація:
На примере работ по сохранению объекта культурного наследия (ОКН) регионального значения «Усадьба Михалково» в Москве рассмотрены методология и методика проектирования парковой реставрации и задачи их совершенствования.
В 1784-1788 годах в Михалкове в стиле «псевдоготики» был построен архитектурный ансамбль парадного двора (архитектор В.И. Баженов) и устроен обширный пейзажный парк, куда вошли уже существовавшие в ту пору регулярный парк с копаными прудами и Головинские пруды.
Площадь ОКН «Усадьба Михалково» более 50 га. «Ядро усадьбы», включающее ансамбль парадного двора с регулярным парком - ОКН федерального значения, имеет площадь около 8 га.
Анализ архивных материалов и натурные обследования показали, что архитектурно-пространственная и ландшафтная организация изучаемого произведения СПИ соответствуют основным принципам создания русских пейзажных парков этого периода, особенно парков, характерных для творчества В.И. Баженова и его последователей.
На примере ОКН «Усадьба Михалково» показано, как просчёты в оценке композиционных «особенностей» пейзажных парков, их сохранности, отсутствие в «предмете охраны» ценных элементов ландшафта могут негативно влиять на результаты парковой реставрации. Для Михалково рекомендовано углублённое изучение композиционных особенностей пейзажного парка, доработка «предмета охраны», исправление недостатков недавно выполненной парковой реставрации. Изучение опыта выполненных работ по реставрации и приспособлению к современному использованию имеет значение как для будущих реставраций рассматриваемого парка, так и для других исторических парков.
8
Vinogradova, L. S., та S. B. Pomorov. "ПОНЯТИЕ И ГЕНЕЗИС ТЕМАТИЧЕСКИХ ПАРКОВ". Engineering and Construction Bulletin of the Caspian Region, № 4 (38) (30 грудня 2021): 22–27. http://dx.doi.org/10.52684/2312-3702-2021-38-4-22-27.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность исследования тематических парков обусловлена их возрастающей популярностью и малой изученностью.
В статье приводится понятие тематического парка и определяется место в типологии парков. Выявляются сходства и отличительные черты тематических парков от других объектов садово-парковой архитектуры. Рассматривается история происхождения диснейлендов, луна-парков, первых аттракционов. Изучены черты преемственности тематических парков от развлекательных и парков культуры и отдыха. Прослеживаются этапы развития и современные тенденции их деятельности, исследуется архитектурное пространство, зонирование территории, функции. Выявляются характерные черты современного тематического парка, такие как: наличие одной или нескольких тем, ориентация деятельности парка на посетителя, использование передовых технологий и научных достижений, рекреационная и познавательная функции в форме развлечений, многопрофильность, атмосфера праздника.
9
Melnychuk, N. Ya, та Ya V. Henyk. "Еколого-біологічні основи формування садово-паркових композиційних груп парків міста Львова". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 9–13. http://dx.doi.org/10.15421/40290601.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено результати досліджень формування садово-паркових композиційних груп паркових насаджень міста Львова, які протягом останніх 20 років не зазнавали істотного господарського впливу. Встановлено, що паркові насадження міста хоча і створювались у різних композиційних напрямах, однак відзначаються високою насиченістю місцевими та екзотичними деревними видами. Проаналізовано в історичному аспекті фіторізноманіття паркових насаджень м. Львова. Проведено аналіз впливу основних урбогенних чинників на біорізноманіття як старовинних історичних парків міста, так і нових паркових насаджень. З'ясовано найтиповіші ураження садово-паркових композиційних груп та охарактеризовано закономірності їх санітарного стану. Наведено характеристику ґрунтових умов паркових насаджень Львова та оцінено вплив антропогенного навантаження на ущільнення ґрунтового покриву, показники яких на ділянках із підстилкою (невитоптані місця) становлять у середньому 10–12 кг/см2, а у сильно витоптаних місцях із знищеною підстилкою – до 50–60 кг/см2. Наведено результати аналізу впливу температурних градієнтів на зелені насадження Львова. Проаналізовано вплив інших метеорологічних показників на стан мікроклімату парків Львова з врахуванням різних типів підстилаючої поверхні. Окреслено найважливіші проблеми формування садово-паркових композиційних груп та узагальнено недоліки утримання та експлуатації зелених насаджень парків Львова. Визначено перспективи оптимізації видового складу та просторової організації композиційних груп паркових насаджень Львова. Зроблено відповідні підсумкові висновки.
10
Ачковский, И. А. "Тенденции формирования культурно-развлекательных функций при проектировании тематических парковых пространств с элементами дополненной реальности". ИССЛЕДОВАНИЯ. ИННОВАЦИИ. ПРАКТИКА 1 (2022): 20–25. http://dx.doi.org/10.18411/iip-02-2022-04.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье обсуждаются вопросы создания и динамика развития тематических парков развлечений в мировой индустрии. Приведены способы проектирования парковых территорий при помощи ландшафта, дизайн-концепции, тематизации, сценария и дополненной реальности. Современная индустрия развлечений объединяет в себя различные направления культурно-досуговой деятельности с использованием современных технологий для создания атмосферы погружения при помощи AR и VR технологий. Проведено сравнение парков развлечений, находящихся в Европе и в России.
11
Melnychuk, N. Ya, та Ya V. Henyk. "Ландшафтно-екологічні особливості формування зелених насаджень у Львівській урбоекосистемі". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (26 грудня 2019): 9–14. http://dx.doi.org/10.36930/40290901.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито ландшафтно-екологічні особливості структури Львова та їх вплив на формування еколого-біологічних особливостей зелених насаджень міста. Проведено аналіз картографічного матеріалу, цільове натурне обстеження садово-паркових об'єктів міста Львова, їх ландшафтно-планувальну та типологічну структуру. Проаналізовано елементи ландшафтної структури на рівні макрорельєфу та мезорельєфу, які зберегли свою ідентичність, а тому певною мірою репрезентують ландшафтний аспект природного середовища Львова. Досліджено фітоценотичну структуру 10 дослідних ділянок комплексної зеленої зони міста Львова. З'ясовано еколого-біологічні відмінності та особливості формування просторових природних явищ у певному фітоценотичному угрупованні. Встановлено, що формування фітоклімату над окремою територією є наслідком інтегрованої взаємодії основних кліматотвірних чинників, що включають в себе надходження сонячної радіації, особливостей атмосферної циркуляції та підстильної поверхні. Виявлено, що знаючи кліматотвірні властивості едифікаторів головної синузії, можна формувати паркові та лісопаркові фітоценози, які володіють високою естетичною цінністю та сприятливими санітарно-гігієнічними умовами. Окреслено негативні явища впливу на різноманітні елементи ґрунтового покриту та рослинного вкриття урбанізованованих екосистем. Встановлено, що негативні наслідки рекреаційного природокористування підсилюються сезонністю, а також зосередженням рекреантів у найбільш освоєних паркових насадженнях. Відзначено, що Львівська урбосистема потребує зменшення рекреаційного навантаження на паркові та лісопаркові рослинні угруповання.
12
Melnychuk, N. Yа, та Ya V. Henyk. "Топокліматичні особливості садово-паркових композиційних груп у парках міста Львова". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 108–11. http://dx.doi.org/10.15421/40290721.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано історико-стильовий генезис урбанізованих ландшафтів і формування системи садово-паркових насаджень міста Львова. Досліджено вплив місцевих ландшафтних геосистем і геофізичних процесів у них на формування топокліматичних характеристик парків. З'ясовано еколого-біологічні відмінності та особливості формування просторових природних явищ у певній садово-парковій композиції. Встановлено, що вивчення топокліматичних відмінностей потрібно починати із розгляду потоків сонячної радіації, температури повітря та ґрунту, атмосферних опадів і вітру. Проаналізовано територіальні еколого-біологічні відмінності та особливості формування просторових природних явищ залежно від потоків речовини та енергії. Виявлено вузькі амплітуди температури в геокомплексах вершин, середини і підніжжя схилів, бар'єрний вплив на міграцію та місцеву трансформацію повітряних мас, що впливає на специфіку піднаметового фітоценозу. Охарактеризовано врахування топокліматичних характеристик для підвищення комфортності розвитку садово-паркових композиційних груп. Відзначено, що поверхня пагорбів разом з мереживом стежок, прокладених на схилах, піддається ерозії та потребує зменшення та регулювання рекреаційного навантаження. Окреслено негативні явища, які сукупно із віковим чинником та відсутністю належного агротехнічного догляду впливають на умови місцезростання та розвиток паркових насаджень.
13
Маслова, Любовь Александровна, та Дарья Сергеевна Купряшина. "РАЗРАБОТКА КОНЦЕПЦИИ МОНИТОРИНГА РЕКРЕАЦИОННЫХ ЗОН". Региональные проблемы преобразования экономики, № 3 (30 листопада 2020): 123. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-3-123-129.
Повний текст джерелаАнотація:
В системе функционального зонирования территории, предназначенные для отдыха (зоны рекреации), входят в перечень обязательных зон, обеспечивающих благоприятную среду для жизнедеятельности человека. Проблемы, связанные с их использованием, существуют практически в каждом городе. Основными из них являются: сокращение и уничтожение лесных массивов; потеря озелененных внутриквартальных зон; ухудшение внешнего вида рекреационных зон; проблема экологического воспитания населения (вытаптывание газонов, порча клумб, парковка автомобильного транспорта в несанкционированных местах) и другие. Таким образом, выбранная тема является актуальной, ведь существующие проблемы, связанные с использованием рекреационных зон, указывают на необходимость разработки программы мониторинга с целью эффективного управления данными территориями. Цель исследования: разработать концепцию мониторинга рекреационных зон для поддержания оптимального состояния зон рекреации. Методология проведения исследования. Для оценки современного состояния рекреационных зон Пензенской области в статье используется метод сравнительного и статистического анализа. Результаты. На сегодняшний день оценка зон рекреации не может обеспечить полного устранения проблем в области использования и поддержания их нормального состояния. Разработка концепции проведения мониторинга рекреационных зон позволит не только устранить выявленные нарушения, но и станет основой для составления плана конкретных действий для управленцев по улучшению состояния городской среды. Область применения результатов. Полученные результаты могут быть использованы органами местного самоуправления для грамотного развития городов и улучшения их экологического состояния, а также для эффективного управления данными территориями. Выводы. В современных условиях быстрого роста городов необходимо сохранять многообразие зон рекреации. Мониторинг рекреационных зон позволит решить данную задачу. В основу его разработки должны быть положены ранее выполненные наблюдения, отражающие состояние основных природных комплексов или их компонентов. Соответственно, основным принципом рекреационного мониторинга можно считать систему наблюдений за состоянием мест рекреации.
14
Соколова, Г. Г., та В. А. Богатова. "Динамика содержания хлорофиллов в листьях березы повислой (Betula pendula Roth), произрастающей в парках города Барнаула". Проблемы ботаники Южной Сибири и Монголии 1, № 18 (25 червня 2019): 531–34. http://dx.doi.org/10.14258/pbssm.2019112.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассмотрены результаты биохимических исследований содержания хлорофиллов в листьяхберез, произрастающих в парках города Барнаула. В парковых зонах по сравнению с контролем содержание хлорофиллов a и b и отношение a/b ниже. Лучшие условия произрастания берез (сомкнутость крон, удаление от автомагистралей, меньшая частота посещаемости) способствуют увеличению содержания хлорофилла а и b в листьях. Расположение парков вдоль автомагистралей, разреженное расположение деревьев в парке и интенсивноепосещение приводят к уменьшению содержания хлорофилла а и b в листьях.
15
Зайцева, І. А. "Особливості викладання дисципліни "комп"ютерне проектування садово-паркових об"єктів" для студентів спеціальності "садово-паркове господарство"". Науковий вісник НЛТУ України, Вип. 24.10 (2014): 385–82.
Знайти повний текст джерела
16
Замыслов, М. А., M. A. Zamyslov, А. М. Мальцев, A. M. Maltsev, С. Б. Михайленко, S. B. Mikhaylenko, Н. В. Штанькова та N. V. Shtankova. "ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНАЯ СИСТЕМА ОБЕСПЕЧЕНИЯ БЕЗОПАСНОЙ ПАРКОВКИ АВТОМОБИЛЯ НА УКЛОНЕ ДОРОГИ". Транспорт: наука, техника, управление, № 4 (2021): 9–21. http://dx.doi.org/10.36535/0236-1914-2021-04-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена проблеме создания простой системы обеспечения безопасной парковки автомобиля на уклоне дороги. Предложен основанный на методах нечеткой логики вариант построения интеллектуальной системы парковки с применением типовых датчиков автомобиля. Проведено моделирование работы системы парковки с использованием пакетов Simulink и Fuzzy Logic Toolbox системы MATLAB и показана возможность ее реализации на базе существующих контроллеров.
17
Kovalchuk, І. O., O. I. Skakal's'ka та Ya A. Getman. "АСПЕКТИ ІНТРОДУКЦІЇ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ ROSA L. У КРЕМЕНЕЦЬКОМУ БОТАНІЧНОМУ САДУ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 72–76. http://dx.doi.org/10.15421/40280213.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із важливих напрямів науково-дослідних робіт у галузі інтродукції рослин є створення, вивчення, збагачення і збереження генофонду рослинного царства. Види і сорти роду Rosa здавна приваблюють увагу дослідників завдяки їх широкому використанню у декоративному садівництві та промисловому квітникарстві. Наведено результати з інтродукції представників роду Rosa в Україні. Колекція троянд Кременецького ботанічного саду на 2017 р. нараховує 28 сортів, що входять до 5 садових груп (чайно-гібридні, мініатюрні, паркові, виткі, флорибунда). Інтродукційне вивчення проведено з урахуванням еколого-біологічних та декоративних особливостей троянд. За абіотичними екологічними факторами сорти троянд належать до факультативних геліофітів, мезоксерофітів, мезотрофів. Згідно з розподілом сортів за садовими групами найбільше у колекції сортів троянд, що належать до чайно-гібридної – 10 видів (35,7 %) від усієї колекції, найменш численною є група паркових – 1 (3,5 %). За результатами фенологічних спостережень у період з 2012 по 2016 рр. за 28 видами, які зростають на колекційній ділянці ботанічного саду, встановлено, що більшість видів колекції цвітуть та плодоносять щороку.
18
Боровкова, Галина Алексеевна, та Екатерина Александровна Еремеева. "СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ БЛАГОУСТРОЙСТВА ТЕРРИТОРИИ В ГОРОДАХ-МИЛЛИОННИКАХ СОВРЕМЕННОЙ РОССИИ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 11 (25 березня 2019): 183. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2018-11-183-190.
Повний текст джерелаАнотація:
Целью работы является исследование процесса управления благоустройством городов-миллионников (Казань, Нижний Новгород, Самара) в современной России и разработка мероприятий по его совершенствованию. Методы: исследование основано на методах сравнительного анализа, ранжирования, анализа статистических данных. Результаты работы: дана характеристика сферы благоустройства изучаемых городов по 14 показателям из методических рекомендаций по подготовке государственных и муниципальных программ формирования современной городской среды. Также проанализировано финансирование сферы благоустройства в данных городах, положения о благоустройстве в стратегических документах региона и наличие муниципальных программ. Выводы. Анализ процесса благоустройства в городах-миллионниках показал, что каждый из городов имеет частные проблемы. Так, Казань имеет следующие проблемы: 1) недостаточное благоустройство периферийных территорий города; 2) озеленение центральной части города не удовлетворяет требованиям качества и необходимой площади; 3) общественные пространства характеризуются недостаточной утилитарностью; Самара: 1) низкий уровень экологической культуры жителей (затаптывание зеленых зон и стихийные парковки на них); 2) фрагментарность и несистемный характер расположения зеленых насаждений; 3) застройка территорий микрорайонов однотипными детскими площадками; Нижний Новгород: 1) внутригородские районы озеленены неравномерно; 2) проблемы несанкционированных городских свалок; 3) неухоженность и устаревание парковых зон города. Постоянный мониторинг и контроль имеющихся проблем поспособствуют повышению качества жизни населения города, привлечению ресурсов в города (кадровых, финансовых, инвестиционных) и пр., что в целом положительно скажется на привлекательности городов-миллионников.
19
Марков, А. Д., та М. В. Колистратов. "Сбои в системе автоматической парковки". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 73, № 3 (травень 2021): 148–52. http://dx.doi.org/10.18411/lj-05-2021-122.
Повний текст джерелаАнотація:
Рынок автоматической парковки растет с каждым годом под влиянием потребительского спроса, ведь это одна из самых опасных частей вождения, где даже самый опытный водитель не застрахован от ошибки среагировать не вовремя из-за сбоя системы. Поэтому вопрос работы системы автоматической парковки особенно актуален, а вид и динамика системных сбоев в ней требуют более детального изучения.
20
Ivanisova, N. V., та L. V. Kurinskaya. "Биогеохимическая активность парковых насаждений как индикатор устойчивости древесных растений". World Ecology Journal, № 1() (18 серпня 2019): 40–54. http://dx.doi.org/10.25726/nm.2019.20.18.003.
Повний текст джерелаАнотація:
The relevance of the research is related to the improvement of the sustainability of park stands of the Rostov region, which have historical significance and conservation status. The longterm monitoring of the accumulation of heavy metals contributes to the establishment of the biogeochemical role of woody plants. The purpose of the research is to identify the biogeochemical activity of parkland stands of the steppe zone based on the study of the species and age composition of woody plants and the biological absorption coefficients of heavy metals. The coefficient of biological absorption (CBP) reflects the degree of concentration of the element in plants compared with adjacent media. KBP the ratio of the content of the element in the dry matter to the content in the soil on which they grow. This coefficient characterizes the intensity of extraction of chemical elements from the soil. In this case, the PCU for each element is largely determined by both chemical properties and the need of plants. The objects of research are parklands of RostovonDon, Taganrog, Novocherkassk, Azov and Bataysk. They are represented by trees aged 4050 years (7580). Trees over the age of 50 years (25) are found in the city of Taganrog. On the territory of the parks of Bataysk, a fairly large percentage of plantations (37) are represented by trees up to 20 years. It has been established that the species composition of park stands is represented by 11 species (Quercus robur L., Aesculus hippocastanum L., Ulmus laevis Pall, Fraxinus excelsior L., Fraxinus lanceolata Borkh, Robinia pseudoacacia L., Tilia platyphyllos Scop, Acer platanoides L., Acer negundo L., Populus alba L., Populus sowietica pyramidalis Jabl.) from 8 families (Fagaceae, Hippocastanaceae, Ulmaceae, Oleaceae, Fabaceae, Tiliaceae, Aceraceae, Salicaceae). Revealed dominant species in the park landscapes of the studied cities. Based on the monitoring of the park landscapes of the city of RostovonDon, it was revealed that during the growing season, the largest amount of metals deposited on the leaf surfaces of maple and linden. The selectivity of metal deposition by individual species is manifested in the accumulation of certain metals by them. On all studied objects (20022018), total accumulation of heavy metals by leaves of woody plants was calculated. The maximum coefficients of biological absorption were established: according to Zn(Populus sowietica pyramidalis, Populus alba, Ulmus laevis) Cu (Fraxinus excelsior, Aesculus hippocastanum, Quercus robur) Ni (Acer platanoides, Populus alba, Ulmus laevis). The minimum coefficient of biological absorption is set for Zn and Cu for Acer negundo, for Ni Tilia platyphyllos. A register of woody plants has been compiled to reduce the biogeochemical activity coefficient: Fraxinus excelsior Populus sowietica pyramidalis Populus alba (0,4) Aesculus hippocastanum Quercus robur (0,3) Acer platanoides Tilia platyphyllos Ulmus laevis Robinia pseudoacaciaia (0,2) Acer negundo Fraxinus lanceolata (0,1). Thus, the content of macroelements in plants has been established, which is determined by the systematic position family, genus and species. The parameters of the coefficients of biological absorption, and their dynamics depending on time (for example, the vegetation phase), the age of the organism, the soil, are recommended to be used as indicators of sustainability and selection of the assortment when renovating historical park landscapes. Актуальность исследований связана с повышением устойчивости парковых насаждений Ростовской области, которые имеют историческое значение и природоохранный статус. Проведение многолетнего мониторинга по накоплению тяжелых металлов вносит вклад в установлении биогеохимической роли древесных растений. Цель исследований выявление биогеохимической активности парковых насаждений степной зоны на основе изучения видового, возрастного состава древесных растений и коэффициентов биологического поглощения тяжелых металлов. Коэффициент биологического поглощения (КБП) отражает степень концентрации элемента в растениях по сравнению с сопредельными средами. КБП отношение содержания элемента в сухом веществе к содержанию в почве, на которой они произрастают. Этот коэффициент характеризует интенсивность извлечения химических элементов из почвы. При этом КБП для каждого элемента во многом определяется как химическими свойствами, так и потребностью растений. Объекты исследований парковые насаждения РостованаДону, Таганрога, Новочеркасска, Азова и Батайска. Они представлены деревьями в возрасте от 4050 лет (7580). Деревья в возрасте более 50 лет (25) встречаются на территории города Таганрога. На территории парков г. Батайска довольно большой процент насаждений (37) представлен деревьями до 20 лет. Установлено, что видовой состав парковых насаждений представлен 11 видами (Quercus robur L., Aesculus hippocastanum L., Ulmus laevis Pall, Fraxinus excelsior L., Fraxinus lanceolata Borkh, Robinia pseudoacacia L., Tilia platyphyllos Scop, Acer platanoides L., Acer negundo L., Populus alba L., Populus sowietica pyramidalis Jabl.) из 8 семейств (Fagaceae, Hippocastanaceae, Ulmaceae, Oleaceae, Fabaceae, Tiliaceae, Aceraceae, Salicaceae). Выявлены доминирующие виды в парковых ландшафтах изучаемых городов. На основе мониторинга парковых ландшафтах города РостованаДону выявлено, что за вегетационный период в наибольшее количество металлов осаждалось на листовых поверхностях клёна и липы. Избирательность осаждений металлов отдельными видами проявляется в накоплении ими определённых металлов. На всех изученных объектах (20022018 гг.) были рассчитаны суммарные показатели накопления тяжёлых металлов листьями древесных растений. Установлены максимальные коэффициенты биологического поглощения: по Zn (Populus sowietica pyramidalis, Populus alba, Ulmus laevis) по Cu (Fraxinus excelsior, Aesculus hippocastanum, Quercus robur) по Ni (Acer platanoides, Populus alba, Ulmus laevis). Минимальный коэффициент биологического поглощения установлен по Zn и Cu для Acer negundo, по Ni Tilia platyphyllos. Составлен реестр древесных растений по снижению коэффициента биогеохимической активности: Fraxinus excelsior Populus sowietica pyramidalis Populus alba (0,4) Aesculus hippocastanum Quercus robur (0,3) Acer platanoides Tilia platyphyllos Ulmus laevis Robinia pseudoacacia (0,2) Acer negundo Fraxinus lanceolata (0,1). Таким образом, установлено содержание макроэлементов в растениях, которое определяется систематическим положением семейством, родом и видом. Параметры коэффициентов биологического поглощения, и их динамика в зависимости от времени (например, фазы вегетации), возраста организма, почв рекомендуется использовать в качестве индикаторов устойчивости и подбора ассортимента при реновации исторических парковых ландшафтов.
21
Rumiankov, Yu O. "Моносади видів та форм бука (Fagus L.) в національному дендрологічному парку "Софіївка" НАН України". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 44–48. http://dx.doi.org/10.15421/40280509.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано історію інтродукції видів та форм бука в дендропарку "Софіївка" НАН України. Визначено, що паркові насадження моносаду буків локалізовані по території парку в 16-ти кварталах. Проаналізовано дендрологічну структуру насаджень бука в моносадах дендропарку. Наведено основні зосередження букових насаджень, такі як колекційна та експозиційна ділянки, найбільші чисті насадження F. sylvatica та алейні посадки. Надано кількісну характеристику видів та форм бука на території дендропарку поквартально. Виявлено найменш поширені форми бука в дендропарку, які внесено до списку запланованих посадок. На основі інвентаризаційних досліджень складено картосхему розміщення моносаду видів та форм бука. Визначено, що вікова структура видів та форм бука в Національному дендрологічному парку "Софіївка" представлена більшою мірою молодими рослинами прегенеративного віку, ніж віковими деревами. Оцінено фітосанітарний стан дерев букового моносаду, їх стан визначено як мало ослаблені (І група). Виявлено можливість весняного враження молодих рослин бука тлею з родини Aleyrodidae Westwood (Білокрилки). Якість стану дерев бука в насадженнях парку оцінено як добрий. У насадженнях окремих кварталів виявлено перезагущення деревостану, що знижує його якість до задовільного стану. Надано рекомендації щодо оптимізації паркової структури моносадів бука та покращення їх естетики сприйняття. На основі проведених досліджень створено зведений каталог видів та форм бука в моносадах НДП "Софіївка" НАН України.
22
КРУГЛЯК, В. В., та Е. И. ГУРЬЕВА. "К вопросу реновации зеленых насаждений санаторных парков". World Ecology Journal, № 1(73) (2 липня 2018): 12–28. http://dx.doi.org/10.25726/nm.2018.1.1.002.
Повний текст джерелаАнотація:
Зеленые насаждения санаторных парков (Воронежская область) закладывались в предвоенные годы на основе дворянских усадеб. В настоящее время они на 60% представлены искусственными насаждениями. Характеризуются усилением деградации, снижением санитарно-гигиенических, декоративных и рекреационных функций и нуждаются в реновации. Актуальность темы обусловлена острой необходимостью улучшения функционирования санаторных парковых территорий в современных условиях путем обогащения ассортимента с обоснованием их пространственного размещения и ландшафтно-эстетической ценности. Цель исследований – обоснование мероприятий по реновации и оптимизации зеленых насаждений санаторных парков на основе их комплексной оценки в современных условиях. Выявлено, что повторение засушливых лет, урбоэкологические условия санаторных парков лимитируют эффективное функционирование зеленых насаждений. Наибольший процент насаждений относится ко второму и третьему классам устойчивости. Здоровые деревья во втором классе составляют от 71 до 90 %. В зеленых насаждениях третьего класса устойчивости наблюдаются процессы деградации, обусловленные возрастными категориями. На основе инвентаризации установлено, что площадь зеленых насаждений искусственного и естественного происхождения санаториев Воронежской области значительно варьирует. Зеленые насаждения искусственного происхождения произрастают в санатории им. Горького (площадь 9,6 га; возраст до 88 лет). Лесные массивы естественного происхождения в санаториях им. Дзержинского, «Углянец», им. Цюрупы, дом отдыха «Петровский» составляют от 45,4 до 66,8 % парковых территорий. Доля участия лиственных древесные видов составляет около 70%. На территориях санатория им. Дзержинского и дома отдыха «Петровский» лесопарковые ландшафты включают лесные массивы с преобладанием Quercus robur (9Д1Кл). Для лесопарков санаториев лесостепной зоны отмечена общая тенденция сокращения объема крон в связи с ухудшением состояния растительности, обусловленные возрастом. (24376000 м3 – 97985110 м3). Для усиления рекреационного эффекта требуется значительно увеличить долю участия декоративных кустарников. В общем объеме, занимаемом кронами растений в настоящее время она незначительна – менее 1 %. Рекомендовано вводить в зеленые насаждения кустарники для оптимизации пространственной структуры и повышения ландшафтно-эстетической привлекательности санаторных парков. Так как преобладание закрытых пространств в существующих насаждениях санаториев (более 50 %) приводит к монотонности в композиционном построении. Наличие системы открытых (7-25), полуоткрытых (32-47%) приведет к формированию соответствующих целям рекреации и функциям насаждений. Для соответствия функциям лечебно- оздоровительного учреждения с учетом нормативных документов предусмотрено увеличение площадей (на 20%) зоны тихого отдыха. На основе комплексной оценки зеленых насаждений санаториев, с учетом видового разнообразия и типов посадок разработана классификация пространственной организации. Определен санитарно-гигиенический и рекреационный потенциал, принципы подбора и ассортимент декоративных деревьев и кустарников для реновации санаторных парков в лесостепной зоне. Установлен регламент мероприятий при реконструкции зеленых насаждений парковых территорий лечебно-оздоровительных учреждений. Green plantations of sanatorium parks (Voronezh region) were laid in the pre-war years on the basis of noble estates. Currently, they are 60% represented by artificial plantations. Characterized by increased degradation, reduction of sanitary, decorative and recreational functions and need renovation. The relevance of the topic is due to the urgent need to improve the functioning of sanatorium Park areas in modern conditions by enriching the range with the justification of their spatial location and landscape and aesthetic value. The purpose of the research is to substantiate measures for the renovation and optimization of green spaces of sanatorium parks on the basis of their comprehensive assessment in modern conditions. It is revealed that the repetition of dry years, urban ecological conditions of sanatorium parks limit the effective functioning of green spaces. The highest percentage of plantings belongs to the second and third classes of stability. Healthy trees in the second class are from 71 to 90%. In the green spaces of the third class of sustainability there are processes of degradation due to age categories. On the basis of the inventory it was found that the area of green spaces of artificial and natural origin of health resorts of the Voronezh region varies significantly. Green plantations of artificial origin grow in the sanatorium. Gorky (area of 9.6 hectares; age up to 88 years). Forests of natural origin in sanatoria. Dzerzhinsky, "Uglyanets", them. Tsyurupy, the rest house "Petrovsky" make from 45,4 to 66,8% of Park territories. The share of participation of deciduous tree species is about 70%. On the territories of the sanatorium. Dzerzhinsky and the rest house "Petrovsky" forested landscapes include forests with predominance of Quercus robur (9Д1Кл). For the forest parks of the health resorts of the forest-steppe zone the General tendency of reduction of volume of crowns in connection with deterioration of the condition of vegetation caused by age is noted. (24376000 m3 – 97985110 m3). To enhance the recreational effect requires a significant increase in the share of decorative shrubs. In the total volume occupied by the canopy of plants at the present time it is insignificant – less than 1 %. It is recommended to introduce bushes into green plantings to optimize the spatial structure and increase the landscape and aesthetic attractiveness of sanatorium parks. Since the predominance of enclosed spaces in existing plantations of health resorts (more than 50 %) leads to monotony in the composition. The system of open (7-25), half-open (32-47%) will lead to the formation of appropriate recreational purposes and functions of plantations. To comply with the functions of the medical and health institution, taking into account regulatory documents, an increase in the area (by 20%) of the quiet recreation area is provided. On the basis of a comprehensive assessment of green areas of health resorts, taking into account the species diversity and types of landings, the classification of spatial organization is developed. The sanitary-hygienic and recreational potential, principles of selection and the range of decorative trees and bushes for renovation of sanatorium parks in the forest-steppe zone are defined. The rules of measures for the reconstruction of green spaces of Park areas of medical and health institutions are established.
23
Denysova, G. V. "Комплексна оцінка декоративності палацово-паркових комплексів західного лісостепу". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 23–26. http://dx.doi.org/10.15421/40280504.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу ландшафтно-планувальної структури, стильових особливостей та дендрологічного складу насаджень палацово-паркових комплексів Західного Лісостепу проведено комплексну декоративну та візуально-естетичну оцінку композиційних елементів чотирнадцяти палацово-паркових комплексів. Вони характеризуються відмінностями планувальної структури, стильових особливостей, різним ступенем збереженості та підпорядкуванням. Естетична оцінка охоплює основні елементи паркових композицій та включає одинадцять критеріїв, що дало змогу всебічно охарактеризувати досліджувані об'єкти. За результатами проведеної естетичної оцінки виділено п'ять категорій естетичної привабливості палацово-паркових комплексів Західного Лісостепу, що вирізняються рівнем декоративності та необхідними заходами для підсилення художньої виразності. Результати комплексної естетичної оцінки є основою для пропозицій щодо шляхів регулювання структури насаджень палацово-паркових комплексів Західного Лісостепу, підвищення їх стійкості, довговічності, естетичності, відтворення загальної структури, стилю, пейзажів та елементів історичного ландшафту, формування системи відкритих просторів і розширення видових перспектив.
24
Pantsyreva, H. V. "Перспективність використання Asteracea L. в озелененні зони Поділля". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 8 (31 жовтня 2019): 55–59. http://dx.doi.org/10.36930/40290808.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі наукових досліджень визначено найбільш перспективні види та сорти культур родини Айстрові (Asteracea L.), а саме: нагідки лікарські (Calendula officinalis L.), цинія вузьколиста (Zinnia aqnustifolla H.), чорнобривці прямостоячі (Tagetes erecta L.) та айстра однорічна (Callistephus chinensis L.). Встановлено екологічну пластичність цих рослин, стійких до лімітуючих факторів довкілля, та визначено тривалість декоративних властивостей впродовж вегетаційного періоду. Досліджено найбільш перспективні сорти вітчизняної селекції для створення колекції однорічних культур на базі архітектурно-експозиційної ділянки Вінницького національного аграрного університету. Матеріалом для досліджень слугували: сорти та гібриди нагідок лікарських – Сонце Єгипту, Каблуна, Гейша; цинії вузьколистої – Глоріенша, Сомбреро, Класік; чорнобривців прямостоячих – Тітан, Вавіла, Робін Гуд; айстри однорічної – Художня, Яблунева, Аметист. Проаналізувавши динаміку тривалості цвітіння досліджуваних сортів/гібридів, встановлено найвищі показники тривалості цвітіння у Tagetes erecta L. (сорт Тітан – 52 дні, сорт Ваніла – 60 днів, сорт Робін Гуд – 55 днів). На основі експериментальних досліджень узагальнено рекомендації щодо використання різних культиварів досліджуваних квітниково-декоративних однорічних рослин в озелененні з урахуванням їх біоморфологічних особливостей. Встановлено, що з практичної точки зору вони є перспективними для створення груп на фоні газону, міксбордерів, рабаток, клумб та є чудовим матеріалом для створення садових композицій. Розширення варіантів простих і комплексних садових композицій з їх участю надасть парковій зоні ВНАУ більш декоративного вигляду, результати досліджень будуть використані для курсу лекцій та практичних занять за програмою спеціальності 206 "Садово-паркове господарство" для студентів факультету агрономії та лісівництва Вінницького національного аграрного університету.
25
Голобородько, К. К., В. І. Русинов та О. Є. Пахомов. "Білоакацієва міль-строкатка (Pаrectopа robiniellа Clemens, 1863) у паркових зонах м. Дніпра". Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu. Bìologìčnì nauki, № 1 (2 серпня 2021): 37–43. http://dx.doi.org/10.26661/2410-0943-2020-1-05.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі проведено дослідження особливостей заселення інвазійного виду молей-строкаток (Grаcillаriidаe Stаinton, 1854) білоакацієвої молі- строкатки (Pаrectopа robiniellа Clemens, 1863) різних паркових екосистем м. Дніпро. Оцінку масштабів інвазії та активності заселення різних екосистем мінером-інвайдером було здійснено за кількістю візуально зареєстрованих мін на листках кормової рослини робінії псевдоакації (Robinia pseudoacacia Linnaeus, 1753). Дослідженнями було охоплено всі основні за розмірами паркові екосистеми м. Дніпро, де висаджено дерева кормової рослини. Польові спостереження проведено протягом трьох вегетаційних сезонів (2018–2020 рр.). Морфологічні дослідження мін P. robiniellа проводили на стадії їх максимального розвитку, що відповідало останньому віку гусені. Для цього використано такі параметри: довжину міни (L) за центральною жилкою, максимальну ширину міни (W), площу міни (S), площу листкової пластинки (Sl). Розраховували відношення довжини до ширини міни (L/W) та відношення площі міни до площі листкової поверхні (S/Sl). З’ясувалось, що найбільша кількість мін реєструвалась у більш чистих зонах м. Дніпро, що розташовувались на високих відмітках рельєфу, – Ботанічному саду ДНУ та парку імені Т.Г. Шевченка, а також у природному заповіднику Дніпровсько- Орільський. Найменша кількість мін реєструвалась ближче до центру міста, у парку Сагайдак та парку імені Лазаря Глоби. Морфологічні дослідження мін дозволили встановити, що коефіцієнт варіації довжини міни дорівнює 0,4, ширини – 0,6, а площі – 0,8. Відношення довжини до ширини менш варіативне, ніж відношення площі міни до площі листкової поверхні. Це, з одного боку, пов’язано з більш стабільною загальною формою міни, з іншого – досить мінливою площею міни, що, вірогідно, залежить від різних факторів міського середовища.
26
Kurnytska, M. P., та I. Yu Shelest. "КОМПОЗИЦІЙНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПАРКОВИХ АЛЕЙ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 71–76. http://dx.doi.org/10.15421/40251010.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати ландшафтно-планувальних досліджень алейних насаджень відомих парків Львова з метою виявлення основних принципів і композиційних факторів їх формування, а також оцінювання декоративного та санітарного стану. На основі проведеної інвентаризації дерев алейних посадок проаналізовано їх основні таксаційні показники, визначено видову і планувальну структуру алей та архітектурно-композиційні особливості їх формування. Акцентовано увагу на проблемах функціонування, збереження та покращення стану досліджуваних алей.
27
Пажимський, О. "Палацово-парковий ансамбль "Маєток Самчики"". Пам"ятки України: історія та культура, № 3 (2008): 49–66.
Знайти повний текст джерела
28
Тимашев, И. Е. "Идеальный дворцово-парковый ландшафт Версаля". География в школе, № 5 (2006): 26–29.
Знайти повний текст джерела
29
Тимашев, И. Е. "Идеальный дворцово-парковый ландшафт Версаля". География в школе, № 5 (2006): 26–29.
Знайти повний текст джерела
30
Мельничук, Н. Я., Я. В. Геник, С. П. Мельничук та М. М. Паславський. "Природні процеси розвитку та взаємовідносини компонентів садово-паркових екосистем в урбанізованому середовищі". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 60–65. http://dx.doi.org/10.36930/40300110.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито особливості формування зелених насаджень урбанізованих екосистем. Визначено видовий склад лісопаркових і паркових насаджень міста Львова та їх просторовий розподіл. Досліджено та узагальнено фітоценотичні особливості міських насаджень, зокрема, їх флористичну, вікову та екологічну структури, а також візуально-естетичні якості. Встановлено, що процеси урбанізації спричинили формування в лісопаркових і паркових насадженнях Львова нових рослинних асоціацій та появу у фітоценозах інтродукованих деревних видів. Встановлено, що видова різноманітність трав'яного вкриття лісопаркових і паркових зон безпосередньо залежить від топографічних, мікрокліматичних і ґрунтових умов місцевості, а також від видового складу деревного намету та його зімкнутості. Проаналізовано мікрокліматичні характеристики різних за видовим складом фітоценозів лісопаркових і паркових насаджень. З'ясовано, що найбільш контрастними показниками мікрокліматичних особливостей лісопаркових і паркових фітоценозів, порівняно із показниками відкритого простору, характеризуються насадження із щільним наметом з перевагою у складі Carpinus betulus L., Quercus rubra Du Roi, Аcer platanoides L., Acer pseudoplatanus L. та Quercus robur L. За особливостями мікрокліматичних показників у лісопаркових і паркових фітоценозах та відкритого простору виділено три групи рослинних асоціацій: за різницею температур і вологістю повітря – "холодні-вологі", "помірні" та "теплі-сухі"; за вітровим режимом – "комфортні", "середнього комфорту" та "некомфортні"; за освітленістю надґрунтової поверхні: "темні", "середньої освітленості" та "світлі". Встановлено, що більш прогрітим є верхній шар ґрунтового покриву у фітоценозах "теплого-сухого" угруповання з перевагою у складі Pinus sylvestris L., Robinia pseudoacacia L., Betulla pendula Roth., Larix decidua Mill. та Аcer negundo L. Визначено, що проективне трав'яне вкриття у рослинних асоціаціях, віднесених до груп "темних", або зовсім відсутнє, або не перевищує 5 %, а у "світлих" фітоценозах становить 95-100 %. Видове фіторізноманіття у "світлих" і "теплих-сухих" фітоценозах є вищим порівно із фітоценозами "середньої освітленості" і "помірних", а природне поновлення деревних видів у "темних" і "холодних-вологих" рослинних угрупованнях зазвичай відсутнє. Охарактеризовано групи рослинних асоціацій за шкалою естетичної цінності та санітарно-гігієнічними умовами згідно з виділеними кліматопами. Висвітлено значення відновлення фітоценотичної структури лісопаркових і паркових насаджень в оптимізації зелених зон урбанізованих екосистем.
31
Movenko, Victor. "МОНІТОРИНГ ГІДРОГРАФІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ ТЕРИТОРІЇ МАСИВУ «КОРДІВКА» м. ЧЕРНІГОВА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 273–82. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-273-282.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Важливою складовою сталого розвитку сучасного суспільства виступає необхідність забезпечення належної екології та збереження довкілля. Взаємозалежність економічного розвитку із природним середовищем найбільш тісно проявляється саме в містах, що зумовлює необхідність постійно відновлювати та підтримувати паркове господарство в належному стані. Парки не тільки очищують повітря та оздоровлюють екологію, вони сприяють моральному й культурному вихованню населення, створюють умови для сімейного відпочинку, єднання людей з природою. Забезпечення повноцінного розвитку міського садово-паркового господарства є складною та комплексною проблемою, що включає і додаткову потребу у фінансових ресурсах, і необхідність оновлення техніки, і підвищення якості менеджменту зеленим господарством міста. Постановка проблеми. Останнім часом серед науковців та практиків зростає увага до проблем садово-паркового господарства як невід’ємна складова забезпечення сталого розвитку країни. Водночас потребують більшої уваги питання вивчення та поширення прогресивного практичного досвіду з ефективного управління садово-парковим господарством великих міст. Поліпшення сучасного стану масиву «Кордівка» м. Чернігова потребує обов’язкового проведення моніторингу гідрографічних об’єктів міського парку, оформлення графічних і текстових документів та надання рекомендацій щодо необхідних для цього робіт. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, присвячені проблемам розвитку міського садово-паркового господарства та проблемам збереження водних ресурсів. Постановка завдання. Розглянуті дослідження гідрографічних об’єктів території масиву «Кордівка», створення звітної документації та наведені рекомендації щодо поліпшення екологічного стану міського парку. Виклад основного матеріалу. У статті розглянуто питання моніторингу гідрографічних об’єктів масиву «Кордівка» м. Чернігова, роботи з топографічного знімання водотоків, питання розвитку міського садово-паркового господарства та збереження водних ресурсів урочища. Висновки відповідно до статті. Наведено рекомендації щодо поліпшення екологічного стану гідрографічних об’єктів масиву «Кордівка» м. Чернігова.
32
Живенко, В. А. "Особенности гидропарков в ландшафтной среде". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 82, № 1 (2022): 57–62. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-02-2022-10.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье раскрываются характеристики водных парков: аквапарков, морских парков и гидропарков. Показываются их отличия от городских парков. Рассматривается композиционное наполнение и планировочная структура гидропарков.
33
Nikitaeva, Anastasiya Yurievna, та Olga Gennadievna Andryushchenko. "ИНДУСТРИАЛЬНЫЕ ПАРКИ КАК ОПОРНЫЕ ТОЧКИ ФОРМИРОВАНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОГО КАРКАСА ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ ТЕРРИТОРИЙ". Krasnoyarsk Science 7, № 4 (2 грудня 2018): 78. http://dx.doi.org/10.12731/2070-7568-2018-4-78-99.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена исследованию индустриальных парков как опорных точек экономического каркаса инновационного развития территорий.В качестве методологической основы исследования использованы в комплексе системный, синергетический, институциональный, эволюционный, эндогенный подходы. В качестве теоретической базы работы выступили концепция экономического каркаса региона, концепция интеграционного развития промышленности, неоиндустриальная парадигма экономического развития. Методический аппарат статьи представлен методами анализа, синтеза, абстрагирования, логического обобщения.Целью работы является определение лимитирующих факторов и приоритетных направлений развития индустриальных парков для обеспечения позитивной инновационной динамики, повышения эффективности деятельности промышленных компаний и социально-экономического развития региональных хозяйственных систем.Результаты работы: дана характеристика индустриальных парков и их роли как опорных точек экономического каркаса инновационного развития территорий; эмпирически проиллюстрированы низкие результаты инновационной деятельности в отечественной экономике; раскрыты причины ограниченной результативности и определены предпосылки успешного развития индустриальных парков в России; обоснована целесообразность создания «умных индустриальных парков».Выводы: потенциально высокая эффективность индустриальных парков в контексте обеспечения стимулов для инновационного развития территорий и выстраивания устойчивого экономического каркаса пока не получила достаточной реализации в современных российских условиях. В настоящее время развитие индустриальных парков должно быть связано не только с повышением обоснованности их создания на региональном уровне и формированием эффективной системы менеджмента на уровне хозяйствующих субъектов, но и учетом мировых технологических трендов и особенностей развития аналогичных структур, проявляющихся в усилении роли информационного обмена, распространении моделей «умных» и экоиндустриальных парков».Область применения результатов: результаты исследования могут быть использованы при обосновании приоритетов и мер государственной инновационной, пространственной и промышленной политики, разработке концепций, стратегий и программ развития индустриальных парков на мезо- и микроуровне в условиях цифровизации экономики.
34
Кручинин, А. Ю., Kruchinin A.Yu., Р. Р. Галимов та Galimov R.R. "Интеллектуальный анализ видеоданных для распознавания ситуаций угона автомобиля на парковке". Международный журнал "Программные продукты и системы" 21 (26 лютого 2020): 162–68. http://dx.doi.org/10.15827/0236-235x.129.162-168.
Повний текст джерела
35
Ардентов, {А}ндрей {А}ндреевич, and {И}ван {С}ергеевич Губанов. "Modeling of car parking along Markov-Dubins and Reeds-Shepp paths." Program Systems: Theory and Applications 10, no. 4 (December 11, 2019): 97–110. http://dx.doi.org/10.25209/2079-3316-2019-10-4-97-110.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассмотрены три классические модельные задачи, описывающие оптимальную парковку автомобиля: задача Маркова, задача Дубинса, задача Ридса-Шеппа. Исследованы кинематические законы поведения прицепа при движении автомобиля вдоль рассматриваемых оптимальных путей. В программной среде Mathematica разработан интерфейс, который по граничным условиям строит соответствующий оптимальный путь и анимацию движения автомобиля (с прицепом) вдоль него.
36
Исмайлова, Нармина Фаик гызы. "Оценка потенциала регионов Азербайджана для создания промышленных парков: кластерный подход". Russian Journal of Entrepreneurship 18, № 22 (30 листопада 2017): 3527. http://dx.doi.org/10.18334/rp.18.22.38531.
Повний текст джерелаАнотація:
В связи с тем, что в Азербайджане идет процесс образования промышленных парков, то оценивание промышленного потенциала регионов в данном контексте приобретает особое значение. Вследствие этого статья посвящена применению кластерного подхода в регионах Азербайджана с целью обнаружения потенциальных для создания промышленных парков регионов. Для этого была применена методология Портера по выявлению кластеров в регионах Азербайджана. В результате использования методологии были выявлены соответствующие критериям регионы Азербайджана - город Баку, Апшеронский экономический район и Нахичеванский экономический район, в которых с учетом наличия основных конкурентных преимуществ, которыми должен обладать промышленный парк для привлечения большого числа инвесторов, целесообразно создание как специализированных, так и универсальных промышленных парков. В других регионах (экономических районах) страны с целью их равномерного развития было предложено создание агропромышленных, промышленно-инновационных парков и других модификаций промышленных парков за счет различных источников финансирования.
37
Плеслов, Анатолий Алексеевич. "Организационно-экономические факторы создания и развития индустриальных парков". Russian Journal of Entrepreneurship 18, № 5 (16 березня 2017): 749. http://dx.doi.org/10.18334/rp.18.5.37606.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье исследованы организационно-экономические факторы создания и развития индустриальных парков на территориях субъектов Российской Федерации. Рассмотрены тенденции практики поиска наиболее приемлемой модели развития промышленного производства и механизмов реализации инновационной, научно-технической и производственной политики страны. Особое внимание в статье уделено сложившейся законодательной базе, определяющей статус, принципы формирования и деятельности индустриальных парков, что позволило Минпромторгу России сформировать реестр индустриальных (промышленных) парков РФ, а некоторым регионам – получить субсидии на возмещение затрат на создание инфраструктуры индустриальных парков. Важным фактором дальнейшего создания и развития индустриальных (промышленных) парков является практическая мобилизация региональных и муниципальных ресурсов, при этом не должны игнорироваться реально существующие формы пространственно-территориальной организации хозяйствующих субъектов малого и среднего предпринимательства. Именно они могут стать полюсами роста при соответствующем программно-целевом региональном и муниципальном планировании. Статья посвящена решению проблем создания и развития индустриальных (промышленных) парков как основы формирования нового пространственно-территориального инфраструктурного каркаса современного промышленного потенциала Российской Федерации. Материал, изложенный в статье, будет интересен российским предпринимателям, а также руководителям и специалистам региональных и муниципальных органов управления, занимающимся вопросами развития малого и среднего предпринимательства.
38
Миронов, Денис Сергеевич. "Концептуальные основы создания и функционирования индустриальных парков". Russian Journal of Entrepreneurship 18, № 20 (31 жовтня 2017): 2965. http://dx.doi.org/10.18334/rp.18.20.38364.
Повний текст джерелаАнотація:
Негативные тенденции в развитии российской экономики на протяжении последних лет и неутешительные прогнозы относительно их продолжения требуют поиска синергетических механизмов стимулирования экономики, способных активизировать экономическую и инвестиционную деятельность, а также обеспечить структурно-технологическую модернизацию производственного комплекса. К таким механизмам относится создание индустриальных парков – популярный формат организации промышленного производства. Однако несмотря на востребованность такой организационной структуры локализованного промышленного производства и стремительный рост числа российских индустриальных парков, отмечается их слабая развитость, низкая «заселенность» резидентами и инвестиционная привлекательность. Дальнейшее развитие российских индустриальных парков во многом зависит от переосмысления их сущности, совершенствование методологических основ планирования, создания и развития промышленных парков. В статье представлены результаты теоретико-методологических исследований индустриальных парков, сформулированы требования к концептуальным основам их формирования. На основании полученных результатов предлагаются авторские концептуальные модели макроэкономический и микроэкономический среды промышленного парка, модель его функционирования и модель управления, построенные на основе анализа нормативно-правовых документов в сфере промышленного производства.
39
Попов, П. В., P. V. Popov, Ю. Г. Степин, Yu G. Stepin, О. Б. Цехан та O. B. Tsekhan. "ОБ ОДНОМ ПОДХОДЕ К РЕШЕНИЮ ЗАДАЧИ ОПТИМИЗАЦИИ СЕТИ АВТОТРАНСПОРТНЫХ ПАРКОВ В СОСТАВЕ ТРАНСПОРТНОЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ РЕГИОНА". Транспорт: наука, техника, управление, № 2 (2021): 54–60. http://dx.doi.org/10.36535/0236-1914-2021-02-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Предложен подход к решению задачи оптимизации сети автотранспортных парков в составе транспортной инфраструктуры региона на основе модели оптимизации размещения автотранспортных парков (терминалов) с учетом сформированной сети распределительно-подсортировочных складов и неопределенности спроса заданной сети потребителей. Результатом реализации алгоритма является множество пунктов размещения и мощности автотранспортных парков в составе транспортно-распределительной сети. Полученное решение обеспечивает близкие к минимальным суммарные затраты на содержание автотранспортных парков, доставку товаров по всей сети, перегон порожнего автомобильного транспорта, а также грузопереработку товаров. Описан алгоритм реализации подхода для частного случая задачи с однопродуктовыми потоками и двумя типами автотранспортных средств. Подход допускает развитие на многопродуктовую модель, с различными типами большегрузного и малогрузного транспорта.
40
Suslova, Ye P. "Сучасний стан деревних паркових насаджень міста Слов'янськ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 57–60. http://dx.doi.org/10.15421/40280512.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати обстеження паркових насаджень Слов'янська. У парку при Словкурорті виявлено 89 видів і 10 культиварів деревних рослин 58 родів 29 родин. Провідне місце в насадженнях за кількістю родів займають родини Rosaceae Juss. – 13, Fabaceae Lindl. – 6, Oleaceae Hoffmgg. et Link – 4. За видовим складом найбагатшими є родини Rosaceae – 21 вид, 2 гібриди і 2 культивари; Pinaceae Lindl., Fabaceae та Salicaceae Mirb. – по 7 видів. Найчастіше в насадженнях трапляються Pinus sylvestris L. і Tilia cordata Mill. – по 8 % від загальної кількості дерев. Встановлено, що за темпами росту в насадженнях парку переважають види із швидким темпом росту (57 %). У віковій структурі насаджень переважають дерева у віці від 31 до 40 років (28 % від загальної кількості дерев). За життєвим станом 65 % рослин віднесено до здорових, 34 % – до пригнічених, 1 % – до дуже пригнічених та всихаючих. Виявлено 74 % здорових дерев серед видів із середнім темпом росту, тому природно-екологічні умови парку можна вважати найбільш придатними для зростання в ньому рослин із середнім темпом росту. У складі паркових насаджень серед видів із швидким та повільним темпами росту виявлено 55 % та 52 % здорових дерев відповідно. Отримані результати потрібно враховувати під час планування проведення робіт з реконструкції паркових насаджень і заміни дуже пригнічених та всихаючих дерев досліджуваних видів.
41
Ліпянін, В. А., та В. А. Стичук. "Парковки та стоянки в системі багатоповерхової житлової забудови в м. Рівне". Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, № 12 (14 грудня 2019): 102–11. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2019-2(12)-13.
Повний текст джерела
42
Журавлев, Андрей. "Патриарх национальных парков. Создатель заповедников". National geographic. Россия, № 149, февраль (2016): 48.
Знайти повний текст джерела
43
Бахматова, К. А., Н. Н. Матинян та А. А. Шешукова. "Антропогенные почвы городских парков (обзор)". Почвоведение, № 1 (2022): 77–95. http://dx.doi.org/10.31857/s0032180x22010026.
Повний текст джерела
44
Masalskiy, V. P., та S. I. Kuznetsov. "Вплив паркових насаджень на температурний режим урбанізованого середовища". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 49–52. http://dx.doi.org/10.15421/40280710.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень із впливу міських насаджень на температурний режим урбанізованого середовища. Встановлено, що різниця температур повітря на різних об'єктах озеленення залежить від розмірів зеленого масиву; чим більшим є деревний масив, тим більшим є його вплив на температуру повітря. З'ясовано, що найбільший вплив на температуру повітря мають стиглі й перестиглі насадження заввишки понад 20 м і дерева зі щільною широкорозкидистою кроною. Таким вимогам найбільше відповідають саме аборигенні види деревних рослин. Порівняно з іншими об'єктами озеленення, різниця температур, відносно контролю, у дендропарку становила 12,7 %, тоді, як на інших об'єктах цей показник не перевищив 6,9 %. Тобто, великі, вікові деревні масиви, створені аборигенними видами, найбільше впливають на зниження температури в літній період. За результатами проведених досліджень встановлено пряму залежність впливу розмірів парків на температурний режим. Чим більший деревний масив за площею, тим більша різниця температур між парком та відкритим простором або вулицею. Доведено, що деревні масиви (парки) доцільно створювати з аборигенних видів декоративно-листяної (тіньової) групи дубового типу. Відзначено, що чим більша площа деревного масиву, тим на більшу відстань поширюється вплив насаджень на температурний режим прилеглої території.
45
Oleksiychenko, N., та M. Mavko. "Формування та оцінювання колориту паркових ландшафтів міста Києва". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 13 (14 січня 2018): 49–54. http://dx.doi.org/10.15421/411505.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено актуальність і місце колористики у сучасному ландшафтному дизайні, проаналізовано наукові роботи у цьому напрямі та у сфері психології кольору, проведено розподіл кольорів за впливом на діяльність людини, визначено функціональне призначення та зонування шести парків Києва. На основі посезонного аналізу колориту парків Києва виявлено низку особливостей, які впливають на колорит паркового середовища, зокрема: дендрологічний склад насаджень, наявність запозичених ландшафтів, водойм, складність паркового рельєфу. За результатами розроблених методик оцінювання та поліпшення колориту парків відповідно до їх функціональних особливостей, виділено напрями поліпшення наявного колориту різних функціональних зон (підібрано відповідні кольорові гами та носії кольору), що сприятиме формуванню психологічно комфортного паркового середовища.
46
Polishchuk, M. "Параметричний синтез мобільного робота для обслуговування паркових дерев". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 35 (25 грудня 2019): 70–78. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.35.2019.197434.
Повний текст джерела
47
Дударець, В. М. "Синтез садово-паркової архітектури і містобудування Лівобережної України". Культура України, Вип. 28 (2009): 135–46.
Знайти повний текст джерела
48
Трунов, О. П. "Родючість грунтів садово-паркових об"єктів Луганської області". Вісник Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва. Серія "Грунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство, екологія грунтів", № 2 (2017): 287–92.
Знайти повний текст джерела
49
Марно, О. Ю. "Комплексне оцінювання деревних паркових насаджень у місті Умань". Науковий вісник НЛТУ України, Вип. 24.9 (2014): 75–80.
Знайти повний текст джерела
50
Simchenko, O. L. "Research of Incentive Measures to Support the Creation and Development of Industrial Parks at the Federal and Regional Levels." Bulletin of Kalashnikov ISTU 20, no. 4 (December 20, 2017): 43. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2017-4-43-46.
Повний текст джерелаАнотація:
В качестве одной из целей государственной политики в настоящее время закреплено приоритетное развитие регионов. В связи с тем, что в настоящее время регионы находятся в разных условиях бюджетной обеспеченности и не всегда имеется возможность выделения средств из федеральных и региональных бюджетов на реализацию программ или мероприятий, направленных на развитие промышленности, включая развитие промышленной инфраструктуры, требуются новые механизмы взаимодействия федеральных и региональных органов власти. Исследованы существующие меры поддержки создания и развития индустриальных парков как перспективного на сегодняшний день направления промышленной инфраструктуры субъектов Российской Федерации, позволяющего эффективным образом задействовать в регионах имеющиеся образовательные, научные, производственные и испытательные возможности для разработки и производства продукции различного назначения. Особое внимание в работе уделяется функциональной систематизации мер поддержки индустриальных парков. Представлены результаты оценки приоритетности реализации мер финансовой и нефинансовой поддержки индустриальных парков пилотными и остальными регионами. На основе данных анкетирования выведен средний балл по каждому из мероприятий. Отмечены наиболее востребованные и первоочередные к реализации меры поддержки индустриальных парков на федеральном и региональном уровнях с целью повышения промышленного потенциала.