Добірка наукової літератури з теми "Парадигма гуманістична"

Анотація. В статті актуалізовано проблему виховання дітей-сиріт, які перебувають в державних закладах опіки. Наголошується, що в сучасних українських реаліях сьогодні особливо гостро підсилюється актуальність забезпечення особистісного зростання дітей-сиріт в умовах трансформаційних змін. Обґрунтовано теоретико-методологічні основи виховання дітей-сиріт в контексті особистісної парадигми. Проаналізовано особистісний, особистісно-діяльнісний, гуманістичний, суб’єктний, синергетичний методологічні підходи до організації виховання дітей-сиріт в контексті особистісної парадигми. Особистісна парадигма виховання дітей-сиріт не просто декларує, а утверджує дитину як найвищу цінність життя, передбачає визнання її індивідуальності, самобутності, самоцінності. Вихованець розглядається як особистість, яка сама може вибирати такий шлях освіти, який допоможе їй досягнути найкращих результатів. Особистісна парадигма виховання дітей-сиріт передбачає суб’єкт-суб’єктні відносини дитини та педагога. Сутнісною основою виховання, виступають особистість дитини, визнання її найвищою цінністю, орієнтація педагога на гуманні, демократичні принципи спільної з дитиною життєдіяльності, розуміння дитини як суб’єкта і мети виховання, усвідомлення виховання як соціально-особистісного феномена. Гуманістична стратегія виховання дітей-сиріт в контексті особистісної парадигми визначає і гуманістичне навантаження технологічних засобів її реалізації, характерними ознаками яких є педагогічна допомога і підтримка; емпатійне ставлення до дитини; діалогічність, творчо-пошуковий характер, поєднання традиційності й інноваційності, гнучкий контроль і самоконтроль.

Стаття присвячена аналізу сучасних теоретичних досліджень проблематики осо­бистісної свободи в психології. Прослідковується формування наукових уявлень про особис­тісну свободу серед українських вчених та виокремлення цієї інформації в самостійну наукову проблему в сучасній українській психології. Особистісна свобода розглядається у пло­щині саморозвитку та самореалізації, виступає центральним утворенням духовності особистості. Основною ознакою особистісної свободи є здатність здійснювати конст­руктивний вибір і нести відповідальність за його наслідки, керуватись совістю при здійс­ненні цього вибору.

Докорінні зміни, що відбуваються в країні протягом останніх десятиріч, не могли не знайти своє відображення і в тенденціях розвитку сучасної парадигми освіти. Зміни в суспільстві, мислення людей значно змінили сутність професійної діяльності викладачів фізичної культури і спорту та, водночас, накладають певний відбиток на сам процес підготовки таких спеціалістів. Отже, цілком логічним постає питання щодо змін у системі підготовки вчителів фізичної культури та формування у них управлінської компетентності в педагогічній теорії та практиці.У статті здійснено аналіз і розглянуто тенденції становлення сучасної парадигми освіти з точки зору висвітлення проблем формування управлінської компетентності фахівців фізичної культури в педагогічній теорії та практиці. Аналіз розглянутих наукових праць та досвід і знання, почерпнуті з іншої наукової літератури, дозволяють зробити висновок, що нам потрібна така гуманістична освітня парадигма, що зможе максимально вичерпано вирішити існуючі протиріччя, що нами виявлені.За логікою нашого дослідження ми також з’ясували вимоги до фахівців фізичної культури і спорту. Для цього розглянули перелік дескрипторів рамки кваліфікацій по цій професії в Європі, вимоги Національного довідника кваліфікаційних характеристик, національну рамку кваліфікацій, посадові обв’язки осіб майже дванадцяти спеціалізацій з Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, що відповідають спеціальності “Фізична культура і спорт”. Фахівці фізичної культури і спорту можуть бути призначені на одну з розглянутих нами посад по закінченню навчання.Як висновок можемо зазначити, що вирішення виявлених протиріч дозволить підготувати висококваліфікованого, компетентного фахівця фізичної культури і спорту. А педагогічне моделювання процесу підготовки, перегляд існуючої системи підходів щодо методик та технологій навчання, розробка критеріїв оцінювання і виявлення та реалізація необхідних педагогічних умов значно полегшать саму підготовку.

Стаття присвячена аналізу парадигмальних підходів до системи освіти в контексті історизму. Доведено, що система освіти, будучи частиною суспільної системи, постійно реагує на зміни в суспільстві, пропонуючи різні підходи, моделі побудови освітніх процесів, спостерігається пошук і конкуренція різних парадигм, спрямованих, як правило, на індивідуалізацію та гуманізацію освіти. Автор наголошує на проблемі вдосконалення системи освіти шляхом впровадження компетентнісної освітньої парадигми, що активно обговорюється у сучасній педагогічній науці. Метою статті визначено здійснення теоретичного аналізу наукових підходів до обґрунтування понять «парадигма» та «освітня парадигма», а також окреслення значення компетентнісного підходу до підготовки вчителя в контексті сучасних освітніх парадигм. Обґрунтовано основні положення та переваги компетентнісної освітньої парадигми. Визначено, що компетентнісний підхід до змісту освіти висуває на перше місце не інформованість студента, а вміння розв’язувати проблеми, що виникають. У межах компетентнісного підходу набувають актуальності й популяризуються такі явища, як «студентоцентроване навчання», «академічна та професійна прозорість» і подібні. З’ясовано, що парадигма освіти має бути орієнтованою на нові потреби суспільства; вироблення нової системи цінностей у молоді й нових суб’єкт-суб’єктних відносин між викладачем і студентом, коли викладач більше допомагає студентові вчитися, ніж навчає його; формування такої мотивації навчання, яка орієнтована на актуалізацію власної системи цінностей; подолання технократизму освіти; забезпечення освітнього процесу новими методиками із гуманістичним спрямуванням.

Викладені закономірності спираються на гуманістичну парадигму освіти, відображають розуміння комунікативної культури як суспільного та індивідуально-особистісного явища й актуалізують необхідність її формування у майбутніх фахівців сфери «людина - людина» у процесі психолого-педагогічної підготовки як цілісної професійно-особистісної характеристики з метою підвищення їхньої конкурентоздатності та забезпечення саморозвитку в професійній діяльності.

Тімофєєва Л.Ю. Гуманістична парадигма кримінального права України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Тімофєєва Лілія Юріївна. - Одеса, 2018. - 277 с.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально- виконавче право. - Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2018. Дисертація є одним із перших у вітчизняній науці спеціальних комплексних досліджень гуманістичної парадигми кримінального права України. Встановлено особливості розвитку ідей щодо гуманістичності кримінального законодавства у зрізі здобутків шкіл кримінального права; визначено принцип гуманізму у сфері кримінального права як систему ідей, орієнтованих на характеристики людини при врахуванні деструктивних соціальних, фізіологічних, біологічних особливостей (як особи, яка вчиняє злочин, так і потерпілого) у контексті визначення злочину та покарання, а також забезпечення безпеки суспільства в цілому та держави. З’ясовано особливості гуманізму як аксіоми та парадигмальної «фікції» та обґрунтовано їх взаємозв’язок. Розроблено пропозиції розвитку гуманістичних ідей у кримінально-правовій політиці України. З’ясовано особливості розвитку принципу гуманізму на правозастосовному рівні та виокремлено інтерпретаційні характеристики принципу гуманізму у зрізі практики ЄСПЛ. За результатами дисертаційного дослідження сформульовано науково обґрунтовані пропозиції про вдосконалення кримінального законодавства України в частині розвитку гуманістичної парадигми.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовноисполнительное право. - Национальный университет «Одесская юридическая академия», Одесса, 2018. Диссертация является одним из первых специальных комплексных исследований в отечественной науке системной гуманистической парадигмы уголовного права Украины. В работе сформулирована теоретико-прикладная модель гуманистической парадигмы уголовного права Украины, сочетающая системное теоретическое изучение принципа гуманизма, определение его понятия, а также реалии применения гуманистических идей при обеспечении свободы и безопасности конкретного человека, общества в целом, государства, в частности чрезмерное применение освобождения от уголовной ответственности, амнистии, назначение более мягкого наказания, чем предусмотрено законом и др. Развитие идей относительно гуманистического уголовного законодательства представлено через систему научных достижений в области характеристик справедливости, холистической модели идеального государства мыслителей античного периода, гуманистических принципов в работах представителей просветительско-гуманистической, классической школы, социологической школы уголовного права, школы новой социальной защиты, постмодерна. Такой фокус исследования способствует преемственности в праве научных достижений, которые в течение определенного времени определяли модель постановки проблем и их решения. Охарактеризовано содержание, структура принципа гуманизма, его место и роль в системе принципов уголовного права, а также сформулировано определение понятия принципа гуманизма в сфере уголовного права, под которым понимается система идей, ориентированных на характеристики человека при учете деструктивных социальных, физиологических, биологических особенностей (как лица, совершившего преступление, так и потерпевшего), а также обеспечение безопасности общества в целом и государства. Обосновано, что гуманизм как идеальный аксиоматичный концепт, заложенный в УК Украины, должен реализовываться в реальной практике, учитывая ее изменчивые условия и характеристики человека, однако сохраняя основные постулаты. Разработаны предложения по развитию гуманистических идей в уголовноправовой политике Украины, выяснены особенности развития принципа гуманизма на правоприменительном уровне, выделены интерпретационные характеристики принципа гуманизма в срезе практики ЕСПЧ. Раскрыто практическое значение гуманистической парадигмы уголовного права Украины, которое связано с ее развитием в уголовноправовой политике, правоприменении и интерпретации норм уголовного закона в фокусе обеспечения баланса безопасности и свободы, а также реализации принципа гуманизма в отношении каждого субъекта уголовных правоотношений (лица, совершившего преступление, потерпевшего, государства, третьих лиц и общества в целом). Сформулированы научно обоснованные предложения относительно усовершенствования уголовного законодательства Украины в части развития гуманистической парадигмы.
Thesis for obtaining of the scientific degree of the Candidate of Legal Sciences, specialization 12.00.08 - Criminal Law and Criminology; Penal Law. - National University «Odesa Law Academy», Odesa, 2018. The thesis is one of the first special complex studies on the detection and systemic characterization of the humanistic paradigm of the criminal law of Ukraine. The peculiarities of development of ideas concerning humanistic criminal legislation in the sphere of achievements of criminal law schools are determined; the principle of humanism in the field of criminal law is defined as a system of ideas focused on human characteristics, taking into account destructive social, physiological, and biological peculiarities (both the person committing the crime and the victim); as well as ensuring the safety of society as a whole and the state; the peculiarities of humanism as an axiom and a paradigmatic «fiction» were determined and their interconnection was substantiated; the proposals for the development of humanistic ideas in the criminal-law policy of Ukraine are developed. The peculiarities of the development of the principle of humanism on the law enforcement level were determined; interpretative characteristics of the principle of humanism, taking into account the practice of the ECHR, were singled out. As a result of the research, carried out in the thesis, scientifically substantiated proposals to the criminal legislation of Ukraine in the sphere of development of the humanistic paradigm were formulated.

Товстик З. О. Формування гуманістичної центрації у студентів педагогічних спеціальностей : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник Н. Ф. Шевченко. Запоріжжя: ЗНУ, 2021. 125 с.
UA : Робота викладена на 125 сторінках друкованого тексту, містить 6 таблиць, 3 рисунка. Перелік посилань включає 85 джерел. Об’єкт дослідження – гуманістична центрація в структурі гуманістичної спрямованості особистості. Предмет дослідження – особливості формування гуманістичної центрації майбутніх вчителів. Мета дослідження – на основі теоретичного обґрунтування шляхів формування гуманістичної центрації особистості розробити, програму її формування у студентів педагогічних спеціальностей та експериментально перевірити її ефективність. У роботі вивчено ступінь розробленості проблеми гуманістичної центрації в сучасній науковій літературі; визначено місце гуманістичної центрації в структурі гуманістичної спрямованості особистості; визначено шляхи і засоби формування та розвитку гуманістичної центрації студентів – майбутніх учителів; проведено дослідно-експериментальну роботу з перевірки ефективності реалізації програми формування гуманістичної центрації майбутніх учителів. Практична значущість дослідження визначається впровадженням в освітню практику експериментальної програми формування гуманістичної центрації студентів.
EN : The work is presented on 125 pages of printed text, contains 6 tables, 3 figures. The list of references includes 85 sources. The object of research is the humanistic centering in the structure of the humanistic orientation of the individual. The subject of research is the peculiarities of the formation of the humanistic centering of future teachers. The purpose of the research is to develop a program of its formation in students of pedagogical specialties and to experimentally test its effectiveness on the basis of theoretical substantiation of the ways of formation of humanistic centering of personality. The degree of elaboration of the problem of humanistic centering in the modern scientific literature is studied in the work; the place of humanistic centering in the structure of humanistic orientation of the personality is determined; the ways and means of formation and development of humanistic centering of students - future teachers are determined; research and experimental work was carried out to verify the effectiveness of the program of forming a humanistic centering of future teachers. The practical significance of the study is determined by the introduction into educational practice of an experimental program for the formation of humanistic centering of students.

Розглянуто теоретико‑прикладне застосування гуманістичної парадигми кримінального права України, яка поєднуватиме системне теоретичне вивчення принципу гуманізму, а також реалії застосування гуманістичних ідей при забезпеченні свободи та безпеки конкретної людини, суспільства в цілому та держави в кримінальному законодавстві України. Рекомендовано для студентів юридичних закладів вищої освіти, аспірантів, викладачів, юристів‑практиків, а також усіх тих, хто цікавиться проблематикою кримінального права.