Добірка наукової літератури з теми "Панкреатин"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Панкреатин".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Панкреатин"

1

Koval, V. Yu. "Роль антитіл до еластази, циркулюючих автоантитіл до антигенів глутаматдекарбоксилази та острівцевих клітин при хронічному панкреатиті". GASTROENTEROLOGY, № 4.54 (25 грудня 2014): 96–99. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.4.54.2014.82082.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наведено аналіз наявності антитіл до еластази, циркулюючих автоантитіл до антигенів глутаматдекарбоксилази та острівцевих клітин при різних формах хронічного панкреатиту. У всіх хворих на хронічний панкреатит виявлено високий рівень циркулюючих автоантитіл до антигенів глутаматдекарбоксилази, показники яких є найвищими при хронічному псевдотуморозному та калькульозному панкреатиті. Наявність циркулюючих автоантитіл до антигенів острівцевих клітин спостерігається в усіх групах хворих, однак найвищі показники виявлено при хронічному паренхіматозному та калькульозному панкреатиті. У 70 % хворих на хронічний панкреатит виявляють антитіла до еластази. При хронічному псевдотуморозному панкреатиті з порушенням екс- та інкреторної функції підшлункової залози виявлено значне збільшення антитіл до еластази. Підвищення рівня антитіл до еластази, циркулюючих автоантитіл до антигенів глутаматдекарбоксилази та острівцевих клітин при хронічному панкреатиті може свідчити про напруження імунної системи, що потрібно враховувати при лікуванні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Сабат, З. І., та Л. С. Бабінець. "МОЖЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ВЕГЕТАТИВНОГО СТАТУСУ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ПАНКРЕАТИТІ В АМБУЛАТОРНІЙ ПРАКТИЦІ І НАУЦІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (29 квітня 2021): 17–22. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11989.

Повний текст джерела
Анотація:
Вегетативна нервова система забезпечує пристосування організму до змін умов зовнішнього і внутрішнього середовищ. У сучасних умовах здоров’я розглядається як здатність організму адаптуватися до цих змін, а хвороба - як стрес і порушення адаптації. Вивчення вегетативного статусу при хронічному панкреатиті є надзвичайно актуальним та інформативним для наступного ефективного лікування. Мета – проаналізувати доцільність і методики визначення стану вегетативного статусу пацієнтів із хронічним панкреатитом, які використовуються в амбулаторній медицині та науковій практиці. Основна частина. Хронічні захворювання органів травлення, зокрема хронічний панкреатит, значно поширені у структурі захворюваності внутрішніх органів. Залучення сегментарних і надсегментарних вегетативних структур до патологічного процесу значно ускладнює перебіг хронічного панкреатиту, у зв’язку з чим визначення стану вегетативної нервової системи та подальша вегетотропна корекція має важливе значення для підвищення ефективності лікування хронічної гастроентеральної патології загалом і хронічного панкреатиту зокрема. Висновки. Визначення варіантів стану вегетативної нервової системи, а особливо наявності вегетативної дисфункції при хронічному панкреатиті повинно стати підґрунтям для диференційного підходу до регуляції стану вегетативної нервової системи, що приводитиме до ефективнішої та раціональнішої оптимізації функціонального стану підшлункової залози і нормалізації трофологічного статусу пацієнтів на ранніх стадіях захворювання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Viun, T. I. "GENETIC DETERMINANTS OF OSTEOPOROTIC RISK IN CALCIUM-DEPENDENT DISEASES - CHRONIC PANCREATITIS AND HYPERTENSIVE DISEASE." Inter Collegas 6, no. 1 (April 23, 2019): 43–49. http://dx.doi.org/10.35339/ic.6.1.43-49.

Повний текст джерела
Анотація:
GENETIC DETERMINANTS OF OSTEOPOROTIC RISK IN CALCIUM-DEPENDENT DISEASES - CHRONIC PANCREATITIS AND HYPERTENSIVE DISEASEViun T.I., Pasieshvili L.M.Objectives: to determine the genetic determinants of osteoporotic risk in the comorbidity of calcium-dependent diseases - chronic pancreatitis and hypertensive desease. Subjects and methods: two groups of patients were formed for the study - the main one - 70 patients with chronic pancreatitis and hypertensive disease; and the comparison group - 40 persons with isolated course of chronic pancreatitis. The polymorphism of VDR, LCT and FDPS genes as well as the comparison of pathological alleles of these genes was investigated with the definition of the possible influence of these indices on the course of the disease and formation of complications. Results show that patients with a combined course of CP and HD have an increased risk of osteoporosis, which is expressed by an increase in the number of fractures compared with healthy people. As the genetic determinants of the development of osteopenic syndrome in these patients, there is the presence of the allele of the VR gene, the VDR gene and the SS allele of the FDPS gene. The presence of the LC allele of the LCT gene has no independent predictive value, but in combination with the identified variants of the genes, VDR and FDPS promote an increase in osteoporosis risk. Key words: chronic pancreatitis, hypertonic disease, osteoporosis, VDR gene polymorphism, LCT gene polymorphism, FDPS gene polymorphism. ГЕНЕТИЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ОСТЕОПОРОТИЧНОГО РИЗИКУ ПРИ КАЛЬЦІЙЗАЛЕЖНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ – ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ ТА ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ.В’юн Т. І., Пасієшвілі Л. М.Мета дослідження: визначити генетичні детермінанти остеопоротичного ризику при коморбідності кальційзалежних захворюваннях – хронічному панкреатиті та гіпертонічній хворобі. Матеріали та методи: для проведення дослідження було сформовано дві групи хворих - основна - 70 пацієнтів з хронічним панкреатитом та гіпертонічною хворобою; та група порівняння - 40 осіб з ізольованим перебігом хронічного панкреатиту. Досліджували поліморфізм генів VDR, LCT та FDPS, співставлення патологічних аллелей даних генів, з визначенням можливого впливу даних показників на перебіг захворювання та формування ускладнень. Результати показують, що пацієнти з поєднаним перебігом ХП та ГХ мають підвищений остеопоротичний ризик, який проявляється збільшенням кількості переломів порівняно зі здоровими особами. В якості генетичних детермінант розвитку остеопенічного синдрому у даних хворих є наявність алеля ВВ гена VDR і алеля СС гена FDPS. Наявність алеля CС гена LCT не має самостійного предиктивного значення, проте в комплексі з означеними варіантами генів VDR і FDPS сприяє збільшенню остеопоротичного ризику.Ключові слова: хронічний панкреатит, гіпертонічна хвороба, остеопороз, поліморфізм гена VDR, поліморфізм гена LCT, поліморфізм гена FDPS. ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ДЕТЕРМИНАНТЫ ОСТЕОПОРОТИЧЕСКОГО РИСКА ПРИ КАЛЬЦИЙЗАВИСИМЫХ ЗАБОЛЕВАНИЯХ - ХРОНИЧЕСКИЙ ПАНКРЕАТИТ И ГИПЕРТОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ.Вьюн Т. И., Пасиешвили Л. М.Цель исследования: определить генетические детерминанты остеопоротического риска при коморбидности кальцийзависимых заболеваниях - хроническом панкреатите и гипертонической болезни. Материалы и методы: для проведения исследования были сформированы две группы больных: основная - 70 пациентов с хроническим панкреатитом и гипертонической болезнью; и группа сравнения - 40 человек с изолированным течением хронического панкреатита. Исследовали полиморфизм генов VDR, LCT и FDPS, сопоставление патологических аллелей данных генов, с определением возможного влияния данных показателей на течение заболевания и формирования осложнений. Результаты показывают, что пациенты с совокупным течением ХП и ГБ имеют повышенный остеопоротический риск, который проявляется увеличением количества переломов по сравнению со здоровыми лицами. В качестве генетических детерминант развития остеопенического синдрома у данных больных является наличие аллеля ВВ гена VDR и аллеля СС гена FDPS. Наличие аллеля CС гена LCT не имеет самостоятельного предиктивного значения, однако в комплексе с обозначенными вариантами генов VDR и FDPS способствует увеличению остеопоротические риска.Ключевые слова: хронический панкреатит, гипертоническая болезнь, остеопороз, полиморфизм гена VDR, полиморфизм гена LCT, полиморфизм гена FDPS.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Babinets, L. S., та O. R. Shaygen. "КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ В ПОЄДНАННІ ІЗ ВІРУСНИМ ГЕПАТИТОМ С". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (20 серпня 2019): 69–74. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10371.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовані особливості поєднаного перебігу хронічного панкреатиту із вірусним гепатитом С. Проведені дослідження показали негативний вплив супутнього вірусного гепатиту С на перебіг хронічного панкреатиту, що виражався більш значно вираженими клінічними патологічними ознаками, порівняно із групою ізольованого хронічного панкреатиту. В останні роки збільшилась увага до інфекційного чинника, вплив якого може призвести до розвитку запального процесу в підшлунковій залозі. Значне поширення вірусного гепатиту С серед населення, різноманітність його позапечінкових проявів обумовлюють актуальність проблеми. Недостатність розробки питань первинної та вторинної профілактики хронічного панкреатиту мотивує до глибшого вивчення механізму його розвитку на тлі вірусного гепатиту С. Мета – вивчити клінічний перебіг хронічного панкреатиту у хворих із супутнім вірусним гепатитом С. Матеріал і методи. Обстежено 57 хворих на хронічний панкреатит із супутнім вірусним гепатитом С. Групу порівняння склали 20 осіб, хворих на хронічний панкреатит. Для встановлення клінічного діагнозу хронічного панкреатиту та вірусного гепатиту С усі хворі були обстежені згідно із протоколами МОЗ України (накази № 638 МОЗ України від 10.09.2014 р. та № 729 МОЗ України від 18.07.2016 р.). Діагноз хронічного панкреатиту та вірусного гепатиту С верифікували на підставі даних анамнезу захворювання, клінічних проявів і результатів лабораторно-інструментальних досліджень. Загальноклінічні й біохімічні обстеження проводили хворим на хронічний панкреатит у фазі загострення та нестійкої ремісії, хворим на вірусний гепатит С – у фазі стійкої ремісії. Результати. У клінічному перебігу хронічного панкреатиту із супутнім вірусним гепатитом С провідне місце займали больовий, диспепсичний синдроми та порушення випорожнення. Вони були більш значно виражені, ніж у групі порівняння (вірогідна відмінність стосовно показників групи ізольованого хронічного панкреатиту (p<0,05)). У хворих на хронічний панкреатит із супутнім вірусним гепатитом С виявили анемію легкого ступеня, зниження рівня альбуміну в крові, гіпербілірубінемію, гіперхолестеринемію, підвищення рівнів АЛТ та АСТ, амілази крові та діастази сечі (p<0,05). У хворих на хронічний панкреатит із супутнім вірусним гепатитом С сумарний рівень копрограми у балах склав (5,20±0,82), а в хворих на хронічний панкреатит – (3,10±0,32); було виявлено значно гірші рівні показників, більш виражений запальний синдром і дисбактеріоз. У двох досліджуваних групах переважала стеаторея II типу. Глибина структурних змін у підшлунковій залозі за даними УЗД у групі хворих на хронічний панкреатит із супутнім вірусним гепатитом С становила (2,56±1,10) балів, що відповідає процесу середнього ступеня тяжкості, у групі ізольованого хронічного панкреатиту – (1,90±0,60) балів. Висновки. За оцінкою даних дослідження встановлено негативний вплив супутнього вірусного гепатиту С на клінічний перебіг хронічного панкреатиту.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Milastnaia, A. G., та V. B. Dukhnickiy. "Діагностика гострого деструктивного панкреатиту у собак". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 104–12. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.14.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наведено результати клінічного, лабораторного та інструментального обстеження собак, хворих на гострий деструктивний панкреатит. Основними клінічними ознаками гострого деструктивного панкреатиту собак є інтенсивний біль, часті напади блювання, здуття черевної порожнини. Лейкоцитарні індекси інтоксикації організму собак за гострого деструктивного панкреатиту характеризувалися збільшенням ядерного індексу, індексу швидкості осідання еритроцитів, реактивної відповіді нейтрофілів. Гострий деструктивний панкреатит собак супроводжувався активізацією процесів перекисного окиснення ліпідів. Ультразвуковим дослідженням лози собак, хворих на гострий деструктивний панкреатит, встановлено збільшення розмірів підшлункової залози, зниження ехогенності, нечіткість її контурів та наявність вільної рідини у черевній порожнині; дослідженням у В-режимі непарних вісцеральних гілок черевного відділу аорти – деформацію контуру судинної стінки і зростання індексу резистентності магістральних судин і, навпаки, його зниження у дрібних артеріях підшлункової залози.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Коробко, Л. Р., В. В. Бенедикт та В. О. Ткач. "КОМПАРТМЕНТ-СИНДРОМ ЯК ПРЕДИКТОР ТЯЖКОСТІ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (22 травня 2021): 71–75. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.11718.

Повний текст джерела
Анотація:
Резюме. У ході проведеного дослідження встановлено прямо пропорційну залежність між рівнем внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) і клініко-морфологічною формою та тяжкістю гострого панкреатиту (ГП). А саме: інтраабдомінальну гіпертензію (ІАГ) І–ІІ ступів тяжкості було констатовано у 22,5 % хворих на набряковий інтерстиціальний панкреатит та у 43,5 % на некротичний панкреатит. Компартмент-синдром було діагностовано у 56,5 % пацієнтів із некротичним панкреонекрозом, що супроводжувався ознаками стійкої поліорганної недостатності (ПОН) та гнійними ускладненнями. Мета дослідження – встановити зв’язок між розвитком абдомінального компартмент-синдрому та тяжкістю перебігу гострого панкреатиту. Матеріали і методи. Було обстежено 112 пацієнтів із гострим панкреатитом, який встановили на основі клініко-анамнестичних даних, центру лікування гострого деструктивного панкреатиту Рівненської обласної клінічної лікарні. В результаті аналізу клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження було діагностовано 79,5 % хворих на інтерстиціальний набряковий панкреатит (n=89) та 20,5 % (n=23) – некротичний панкреатит. В розрізі визначення ступеня ІАГ непрямим методом, пацієнтів поділили на три групи: першу групу – 61,6 % (n=69) складали обстежувані, внутрішньочеревний тиск в яких був у межах норми (5–7 мм рт. ст). Друга група – 26,8 % (n=30) – пацієнти з ВЧТ 12–20 мм рт. ст. та третя група – 11,6 % (n=13) – з ВЧТ >20 мм рт. ст. Результати. Етіологічними чинниками були: алкоголь – 54,5 %, аліментарні – 24,1 %, біліарні – 17 % та інші причини – 4,5 %. Частка супутньої патології становила 33,9 % з перевагою артеріальної гіпертензії. Вивчення ВЧТ було проведено в розрізі ступеня тяжкості ГП та клініко-морфологічної форми. Серед усіх обстежуваних 61,6 % хворих переважно з легким перебігом (за винятком (n=4 – середньої тяжкості) набрякового панкреатиту), ВЧТ був у межах норми. І–ІІ ступені ІАГ було визначено у 30 пацієнтів, зокрема 17,8 % – набряковий панкреатит, легкого ступеня тяжкості та 43,5 % – некротичний панкреонекроз, середнього та тяжкого ступенів перебігу захворювання. У міру прогресування тяжкості захворювання, появи стійкої ПОН та гнійних ускладнень (n=23) у 56,5 % було діагностовано виникнення компартмент-синдрому. Висновки. Між рівнем ВЧТ, клініко-морфологічною формою та тяжкістю захворювання встановлено прямий сильний кореляційний зв’язок (r=0,7853).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Firsova, V. G., V. V. Parshikov, and V. P. Gradusov. "Tactical Issues of Treatment of Fluid Collections According to the Revised Atlanta Classifiction of Local Complications of Acute Pancreatitis." Vestnik of Experimental and Clinical Surgery 9, no. 2 (June 19, 2016): 114. http://dx.doi.org/10.18499/2070-478x-2016-9-2-114-123.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальность. Тактика ведения больных с жидкостными скоплениями при остром панкреатите четко не определена.Оценка результатов лечения на основании единых установленных классификационных критериев позволит более четкоопределить показания к различным видам оперативных вмешательств у данной категории больных.Цель исследования Анализ результатов лечения больных острым панкреатитом с различными типами жидкостных ско-плений согласно пересмотренной классификации Атланты.Материалы и методы. 109 пациентов с острым панкреатитом и формированием жидкостных скоплений, которые раз-делены на типы согласно пересмотренным критериям Атланты (2012). Интерстициальный панкреатит был у 7 человек,некротический – у 102. Острые жидкостные перипанкреатические скопления отмечены в 5 случаях, панкреатическиепсевдокисты – в 2. Острые некротические жидкостные скопления были у 93 лиц. С диагнозом отграниченного некрозабыло госпитализировано 9 больных. Показаниями к хирургическому лечению было нагноение жидкостных образований,в отсутствие панкреатической инфекции – стойкий болевой синдром, быстрый рост объема жидкостной структуры.Сравнение групп проведено с использованием двустороннего точного критерия Фишера, критерия χ2, уровень значимостиотличий принят ≤0,05.Результаты. При интерстициальном панкреатите в результате консервативных мероприятий в 2 случаях достигнутрегресс жидкостных структур, включая панкреатическую псевдокисту, в 2 – значительное уменьшение размеров. Принаружном дренировании регресс достигнут у 2 лиц с острыми перипанкреатическими скоплениями. В случае панкреатиче-ской псевдокисты возник рецидив после удаления дренажа. При консервативном лечении острых некротических скопленийу 20% больных они регрессировали, у 40% – сформировался отграниченный некроз, у 36% – отмечалось увеличение размеровили нагноение, у 4% – уменьшение размеров. Дренирование острых некротических скоплений под УЗИ-контролем выпол-нено у 16 больных, открытым доступом – у 17. Сравнение результатов лечения оперированных малоинвазивным и откры-тым путем не выявило значимых отличий летальности (р=0,224) и частоты регресса (р=0,728). В группе отграниченногонекроза (46 человек) у 12 лиц операции были выполнены открытым путем, у 10 – под УЗИ-контролем. Частота регрессабыла выше при открытых операциях по сравнению с пункционным дренированием (р=0,027). У 24 больных с отграничен-ным некрозом (52%) консервативное лечение привело к стабилизации или уменьшению размеров образования, стиханиюболей, исчезновению признаков воспаления. Среди них на фоне активного врачебного наблюдения, в сроки от 4 месяцев до1 года, отграниченный некроз регрессировал у 8 лиц.Выводы. Формирование жидкостных образований при остром панкреатите требует продолжения консервативных ме-роприятий. В большинстве случаев оперативное лечение показано при нагноении. Пункционное дренирование под УЗИ-контролем является операцией выбора при остром некротическом скоплении. При отграниченном некрозе большей эффек-тивностью обладает открытое внебрюшинное дренирование.Ключевые слова: острый панкреатит, жидкостные скопления, пересмотренная классификация Атланты, дренированиепод УЗИ-контролем, открытый внебрюшинный доступ.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Usenko, О. Yu, А. І. Sukhodolya, S. А. Sukhodolya, І. V. Loboda, V. М. Моnastyrskyi та P. V. Prosvitlyuk. "ПАНКРЕАТИЧНІ НОРИЦІ ЯК УСКЛАДНЕННЯ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ. ДІАГНОСТИКА Й ЛІКУВАННЯ". Klinicheskaia khirurgiia, № 9 (29 липня 2017): 10. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.09.10.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Хронічний панкреатит (ХП) зумовлює виникнення різних ускладнень: функціональних розладів, прогресування недостатності екзо– та ендокринної функції підшлункової залози (ПЗ), формування панкреатичних нориць (ПН), цукрового діабету. Як правило, захворювання виявляють у пацієнтів молодого віку (у середньому 20 – 50 років), що суттєво впливає на соціально–економічний стан у суспільстві. Мета дослідження. Покращити результати лікування пацієнтів за ускладненого перебігу ХП, у яких сформувались внутрішні та зовнішні ПН, шляхом індивідуального підходу до діагностики та хірургічної корекції. Матеріали і методи. Оперовані 148 пацієнтів з приводу ускладнених форм ХП. У 31 (21%) пацієнта виявлені зовнішні та внутрішні ПН. Причиною утворення ПН у 10 (32%) хворих був гострий панкреатит, панкреонекроз, у 20 (64,5%) – ХП, в 1 – травма. У 9 (43%) пацієнтів, яких раніше оперували з приводу гострого панкреатиту, загострення ХП, панкреонекрозу, сформувалася зовнішня ПН, у 5 (55,5%) з них – стійка часткова, у 4 (44,4%) – повна зовнішня ПН внаслідок деструкції протоки ПЗ, дебіт соку понад 400 мл на добу. Результати та обговорення. Оперативні втручання виконані у 9 (43%) пацієнтів з приводу ПН. Несвоєчасне хірургічне лікування ускладнених форм ХП зумовлює формування внутрішніх та зовнішніх ПН. Для доопераційної верифікації зовнішніх ПН слід проводити ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію (ЕРХПГ) та фістулографію, для інтраопераційної діагностики та верифікації норицевого ходу – інтраопераційну панкреатовірсунгографію. Основним оперативним втручанням з приводу будь–яких нориць є дренування протоки ПЗ, у деяких ситуаціях – у поєднанні з резекційними методами. Висновок. Проблема хірургічного лікування внутрішніх та зовнішніх ПН є актуальною, потребує індивідуального підходу до діагностики, обгрунтування показань до виконання операцій, інколи – етапних оперативних втручань.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Lupaltsov, V. I., A. I. Yagnyuk, N. N. Skalii та M. S. Kotovschikov. "Панкреатобилиарная манометрия в профилактике постманипуляционного панкреатита после эндоскопической ретроградной холангиопанкреатографии". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (10 січня 2020): 12–16. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.4.10704.

Повний текст джерела
Анотація:
Цель работы: снижение частоты возникновения острого постманипуляционного панкреатита за счёт использования панкреатобилиарной манометрии. Материалы и методы. Предложено устройство, регистрирующее давление в общем панкреатическом протоке при выполнении эндоскопической ретроградной холангиопанкреатографии (ЭРХПГ), которое в режиме реального времени с помощью графической кривой отображает давление в панкреатическом протоке. Так, при резком “пиковом” подъеме кривой ситуацию расценивали как повышение давления в панкреатическом протоке, что являлось показанием к введению контраста с меньшей объемной скоростью и проведению противопанкреатической терапии. Эта методика была использована у 128 пациентов с 2013 по 2018 гг. Результаты исследований и их обсуждение. У больных первой группы острый постманипуляционный панкреатит развился у 21,8 %, тогда как у пациентов второй группы, у которых профилактические мероприятия острого постманипуляционного панкреатита проводились тотчас после выявления его признаков – у 6,3 %. Клинические симптомы острого панкреатита и амилолитическая активность крови в группе, где применялись методики манометрического контроля, наблюдались реже, чем в группе сравнения. Использование разработанных методик манометрического контроля во время лечебно-диагностических манипуляций на фатеровом сосочке достоверно снижает риск возникновения острого постманипуляционного панкреатита.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Khomiak, I. V., O. V. Rotar, V. I. Rotar, A. I. Khomiak, A. S. Palianytsia та B. V. Petriuk. "Хірургічна тактика лікування гострого некротичного панкреатиту". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (21 січня 2020): 97–101. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10774.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи: оцінити ефективність розробленої хірургічної тактики лікування гострого некротичного панкреатиту. Матеріали і методи. Проведений аналіз результатів лікування 317 хворих на гострий некротичний панкреатит, в яких протягом 2013–2019 рр. використовували запропоновану тактику проведення хірургічних втручань. Для оцінки ефективності лікування вивчали вперше виявлену органну недостатність після операції, тривалість інтенсивної терапії, післяопераційні ускладнення та летальність. Результати досліджень та їх обговорення. Застосовували покрокову тактику хірургічного лікування, яка розпочиналася з діапевтичних транскутанних втручань у 48,2 % та ендоскопічних – у 46,2 % спостережень. Транскутанні втручання супроводжувалися меншою частотою ускладень у хворих із гострими некротичними скупченнями, а ендоскопічні – у пацієнтів із відмежованими вогнищами панкреатичного некрозу. Широкі лапаротомні некрсеквестректомії виконані в 14,5 % спостережень після 4 тижня від початку захворювання. Загальна летальність становила 3,5 %, післяопераційна – 6,5 %. Використання покрокової хірургічної тактики лікування хворих на гострий некротичний панкреатит зменшує потребу в широких лапаротомних некрсеквестректоміях та сприяє зниженню рівня післяопераційних ускладнень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Панкреатин"

1

Безрукавий, Д. В., Л. П. Владімірова, Надія Вікторівна Ларінцева та Олександр Миколайович Огурцов. "Одержання ферментних препаратів лікарського призначення біотехнологічним шляхом". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44723.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Кравець, Валерій Валерійович, Валерий Валерьевич Кравец, Valerii Valeriiovych Kravets, Валерій Павлович Кравець, Валерий Павлович Кравец та Valerii Pavlovych Kravets. "Диагностика острого панкреатита". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/6532.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Козина, А. А., та Д. В. Кожевников. "Диагностика острого панкреатита". Thesis, Сумский государственный университет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48527.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальность. Острый панкреатит (ОП) является одной из актуальных проблем в хирургии. Несвоевременная диагностика и недооценка степени тяжести заболевания – важнейшие причины неблагоприятных исходов. Критерии диагностики ОП требуют дальнейшего изучения. Цель. Изучить роль первичного ультразвукового исследования (УЗИ) и лабораторных данных ( ЛД) в диагностике различных видов ОП.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Чанцев, В. А. "Етіологія гострого панкреатиту". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32678.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність проблеми полягає в тому, що в Україні захворюваність на гострий панкреатит – 102 на 100 000 населення. Гострий панкреатит складає від 8 до 12% у структурі нозологічних форм екстреної абдомінальної хірургії, займає за частотою 4 місце, а в світі впродовж останніх 20 років гострий панкреатит залишається на третьому. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32678
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Паляниця, А. С., О. О. Карлійчук, П. М. Волянюк, Мохаммед Дарахмех та Олександр Іванович Іващук. "Оптимізація лікування хворих на гострий панкреатит". Thesis, Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії», м. Чернівці, 11-13 жовтня 2004 року, 2004. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15947.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Богачов, Д. В. "Результати лікування хворих на гострий панкреатит". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27363.

Повний текст джерела
Анотація:
Наук. кер.: О.Л. Ситнік
За період 2008 – 2011рр. у хірургічних відділеннях КУ «Сумська міська клінічна лікарня №5» проліковано 1160 хворих на гострий панкреатит. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27363
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Бараннік, А. С., та В. М. Барвінський. "Клінічні аспекти антибактеріальної терапії гострого панкреатита". Thesis, Видавництво СумДУ, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/9490.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

П`ятикоп, Геннадій Іванович, Геннадий Иванович Пятикоп, Hennadii Ivanovych Piatykop, А. О. Бойчунь, Ольга Іванівна Матлай, Ольга Ивановна Матлай та Olha Ivanivna Matlai. "Хірургічне лікування гострого панкреатиту". Thesis, Видавництво СумДУ, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/9445.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Мелеховець, Оксана Костянтинівна, Оксана Константиновна Мелеховец, Oksana Kostiantynivna Melekhovets та Л. А. Заворотняя. "Оптимизация ведения больных хроническим панкреатитом в стадии обострения в условиях практики врача семейной медицины". Thesis, Изд-во СумГУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7811.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Платонова, Я. "Особливості перебігу гострого панкреатиту". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27350.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Панкреатин"

1

Кузин, М. И. Хронический панкреатит. Москва, 1986.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Панкреатин"

1

Колосович, Ігор, та Ігор Ганоль. "ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ЕНТЕРАЛЬНОГО ЗОНДОВОГО ХАРЧУВАННЯ ПРИ ГОСТРОМУ ПАНКРЕАТИТІ". У ADVANCED DISCOVERIES OF MODERN SCIENCE: EXPERIENCE, APPROACHES AND INNOVATIONS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-09.04.2021.v2.31.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Колосович, І. В., І. В. Ганоль та К. О. Лебедєва. "Прогоностичні критерії виникнення геморагічних ускладнень при гострому деструктивному панкреатиті". У MEDICINE AND HEALTH CARE IN MODERN SOCIETY: TOPICAL ISSUES AND CURRENT ASPECTS. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-038-4-20.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Земляк, О. С., та Л. С. Бабінець. "Оцінка ефективності медикаментозної корекції стану хронічної ендогенної інтоксикації у пацієнтів з терапевтичним загостренням хронічного панкреатиту в поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу шляхом малооб’ємної інфузійної терапії". У SCIENTIFIC PROGRESS OF MEDICINE AND PHARMACY OF THE EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-075-9-13.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії