Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Паладій.
Статті в журналах з теми "Паладій"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-48 статей у журналах для дослідження на тему "Паладій".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Trypolskyi, A., G. Kosmambetova, S. Soloviev, A. Kapran та P. Strizhak. "МЕТАЛОКСИДНІ КАТАЛІЗАТОРИ НА СТРУКТУРОВАНИХ КЕРАМІЧНИХ НОСІЯХ ДЛЯ НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНОГО СПАЛЮВАННЯ МЕТАНУ". Vidnovluvana energetika, № 3(58) (25 вересня 2019): 91–99. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.3(58).91-99.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено нанорозмірні Pd-Co3O4-ZrO2-каталізатори на монолітних матрицях (Al2O3/кордієрит) стільникової структури, що виявляють стабільну активність стосовно низькотемпературного каталітичного безполуменевого спалювання метану і є перспективними для застосування у портативних каталітичних генераторах тепла. З метою структурно-функціонального дизайну ефективного каталізатора цільового процесу досліджено вплив складу і способу приготування каталізаторів, що містять оксид 3d-металу (Co) та ZrO2 в пористій матриці Al2O3 як вторинного носія, сформованого на поверхні керамічних блоків з кордієриту, на функціональні властивості каталітичних композицій у процесі глибокого окиснення метану в стехіометричній суміші з киснем. На основі даних рентгенівської дифракції обґрунтовано висновок, що оксид алюмінію як вторинний носій представляє собою суміш аморфного та γ-модифікації Al2O3. При цьому, кристалізація з формуванням фази γ-Al2O3 відбувається при прожарюванні матеріалу за температури 850 оС. Згідно аналізу мікрофотографій просвічуючої електронної мікроскопії (ПЕМ), розмір наночастинок паладію, сформованих у каталітичному покритті, отриманому шляхом термічного розкладу нітрату алюмінію, складає 8–15 нм. Показано, що діоксид цирконію сприяє стабільній активності каталізаторів за рахунок запобігання високотемпературній взаємодії оксидів кобальту і алюмінію з утворенням низькоактивної Co–Al-шпінелі. Введення паладію до складу Со3О4/Al2O3/кордієрит знижує міцність зв’язку кисню з каталізатором, що забезпечує підвищення його активності; роль паладію в складі Pd-Со3О4/Al2O3/кордієрит проявляється також у підвищенні стабільності композиції Pd-Со3О4 в умовах реакції. Одночасне нанесення Co3O4 і Pd порівняно із послідовним сприяє формуванню більш активного каталізатора. Розроблені каталітичні композиції виявляють стабільну активність в умовах реакції протягом семи циклів роботи. Бібл. 14, табл. 2, рис. 3.
2
Lyubymenko, O. M., and O. A. Shtepa. "Features of the Gradient Palladium-Hydrogen Alloy Formation." METALLOFIZIKA I NOVEISHIE TEKHNOLOGII 43, no. 12 (December 30, 2021): 1639–51. http://dx.doi.org/10.15407/mfint.43.12.1639.
Повний текст джерела
3
Horda, R., and E. Tsyganovich. "COLLOID-CHEMICAL PATTERNS OF SORPTION OF PALLADIUM (II) ON PHYTOSORBENTS." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Chemistry, no. 2(54) (2017): 64–66. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2209.2017.2(54).12.
Повний текст джерелаАнотація:
The colloid-chemical patterns of sorption of palladium (II) on phytosorbents have been studied. It was found that the kinetics of sorption depends on the concentration of palladium (II) in the solution. When the concentration increases, the time of the establishment of the sorption equilibrium increases. Kinetic curves are best described by a pseudo-second order model throughout the range of concentrations studied. The correlation coefficient in the pseudo-first order equation at high concentrations of palladium (II) in the solution has a value close to 1. This feature may indicate that, at low concentrations, the chemical interaction between the metal ion and the functional group of sorbent prevails. At the same time, at high concentrations, internal diffusion also contributes. Thus we have two types of surface groups: "fast" – are on the surface of the sorbent and "slow" – located in the deep layers of the sorbent, access to which is complicated. To corroborate this assumption, the palladium (II) sorption isotherms were constructed on the surface of the phytosorbent at different times of the phase contact. With increasing time of phase contact increases sorption capacity. An increase in temperature leads to an increase in sorption capacity and a decrease in the time of the establishment of sorption equilibrium. This influence of temperature is probably due to the fact that the diffusion of metal ions is accelerated and in the chemisorption immediately, both "fast" and "slow" groups of sorbent are involved. The experimental isotherms of sorption are analyzed using the theoretical models of Langmuir and Freundlich adsorption. It was established that the isotherms of adsorption of palladium (II) on the surface of the phytosorbent are best described by the Langmuir model. The Freundlich model is not suitable for describing the palladium adsorption (II), since the experimental points do not lie straight, and the correlation coefficient has low values. It has been shown that phytosorbent exhibits a good kinetic property and has a high sorption capacity in relation to palladium (II).
4
Сенченко, М. "100 років Книжковій палаті України". Вісник Книжкової палати, № 12 (269), грудень (2018): 3–5.
Знайти повний текст джерела
5
Мозер, М. "Що нам дає погляд з польських палаців". Україна модерна, Число 5 (16) (2010): 295–302.
Знайти повний текст джерела
6
Караванович, Х. Б., та Н. І. Глібовицька. "Здатність деревних видів акумулювати важкі метали в умовах нафтозабруднених ґрунтів". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 83–87. http://dx.doi.org/10.36930/40300114.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості акумуляції хімічних елементів деревними рослинами в умовах впливу Битків-Бабчинського нафтового родовища. Рентгенофлуоресцентним методом встановлено концентрацію алюмінію, цинку, титану, феруму, стронцію, нікелю, купруму, арсену, брому, рубідію, молібдену, паладію, аргентуму, плюмбуму, ванадію у сухій масі листкових пластинок клена гостролистого, бука лісового, ліщини звичайної, берези повислої, липи серцелистої та осики, що зростають у забрудненому нафтопродуктами довкіллі. За допомогою програм CorelDRAW та ImageJ розраховано частку некротизованої тканини асиміляційних органів деревних рослин в умовах впливу родовища. Встановлено прямо пропорційну залежність між ураженням листкових пластинок дерев некрозами та накопиченням хімічних елементів рослинами. Зафіксовано відсутність арсену, брому, молібдену, паладію, аргентуму, плюмбуму, ванадію у листках клена, бука, липи. Виявлено зростання вмісту хімічних елементів у асиміляційних органах дослідних дерев у такому ряді: Mo → Pb → Pd → Ag → Br → As → V → Ni → Rb → Cu → Sr → Ti → Zn → Fe → Al. Частка некротизації листків в умовах Битків-Бабчинського нафтового родовища зростає у ряді дослідних рослин: бук → клен → липа → осика → береза → ліщина. Максимальною акумулятивною здатністю хімічних елементів володіє ліщина, мінімальною – бук та клен. Враховуючи значні кумулятивні ресурси ліщини, доцільно використовувати вид як фіторемедіант забрудненого хімічними елементами довкілля. Клен та бук належать до рослин-елімінаторів, які вибірково та в невеликих кількостях поглинають токсиканти з довкілля, що зумовлено наявністю у цих видів потужних протекторних механізмів. Береза, липа та осика відзначаються цінними біоіндикаторними характеристиками та їх можна використовувати для оцінювання екологічного напруження середовища.
7
Стець, С. "Сто років у палаці Владислава Лозинського". Пам"ятки України: історія та культура, № 1 (210) (2015): 56–63.
Знайти повний текст джерела
8
Кушлик, О. М. "Художні ансамблі Стамбульського і Бахчисарайського палаців: досвід порівняльного аналізу". Праці Центру пам"яткознавства, Вип. 26 (2014): 40–52.
Знайти повний текст джерела
9
Захарченко, Т. "Створено Третейський суд при Торгово-промисловій палаті України". Право України, № 12 (2004): 5–7.
Знайти повний текст джерела
10
Яцишин, Михайло Михайлович. "НОТАРІАТ У КИЇВСЬКІЙ СУДОВІЙ ПАЛАТІ (1881–1918 РР.)". Історико-правовий часопис 17, № 2 (30 березня 2022): 42–50. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2021-2/6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості створення та функціонування органів нотаріату у судовій системі у Російській імперії у середині ХІХ – на початку ХХ століття. Зокрема, охарактеризовано історіографічну базу проблеми, сформульовано особливості розвитку інституту нотаріату в контексті європейської історії держави і права, розглянуто правові особливості організації та функціонування судових установ на території округу Київської судової палати, проаналізовано законодавчу та нормативну базу, що забезпечувала роботу нотаріату в ході судової реформи 1864 р., зокрема розкрито основні статті Положення про нотаріальну частину, які докорінно змінили нотаріальну частину дореформеного періоду і утворили окремий правовий інститут, у результаті чого встановлено, що Положення не лише регулювало порядок призначення на посаду нотаріуса, його компетенцію, повноваження і відповідальність, але й визначало порядок учинення окремих нотаріальних дій, зокрема, встановлювало чіткі форми і правила складання всіх нотаріальних актів. Здійснено комплексний історико-правовий аналіз функціонування органів нотаріату в загальноімперському державному механізмі, розкрито повноваження органів нотаріату та принципи їх взаємодії з іншими суб’єктами судової влади у Російській імперії у середині ХІХ – на початку ХХ століття. Розглянуто та проаналізовано кадрові вимоги, що висувалися до кандидатів на посади нотаріату. Зроблено узагальнюючий висновок, що розвиток нотаріальної справи на території українських земель, які перебували у юрисдикції Київської судової палати, був нерозривно поєднаний із загальноросійськими правовими традиціями, а поступовий розвиток нотаріальної діяльності в регіоні зумовлювався зростанням економічного потенціалу, а тому і цивільного обігу, розширенням кола об’єктів та суб’єктів приватної власності.
11
Нелипович, С. Г. ""Вынуждены были подвергаться всевозможным истязаниям и издевательствам со стороны польских палачей"". Военно-исторический журнал, № 12 (2001): 68–72.
Знайти повний текст джерела
12
Zakharchenko, B. V., D. M. Khomenko, R. O. Doroschuk, and R. D. Lampeka. "Synthesis and study of the structure of a palladium (II) complex based on 3-(2-pyridyl)-5-propyl-1,2,4-triazole." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 5 (May 22, 2015): 125–29. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2015.05.125.
Повний текст джерела
13
Б. Шмичкова, Олеся, Дмитро В. Гиренко, Валентина О. Книш та Олександр Б. Веліченко. "ЕЛЕКТРОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА Ti/Pt ТА Ti/Pt-Pd ЕЛЕКТРОДІВ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 3 (27 жовтня 2021): 370–79. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.239282.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій роботі досліджено електрохімічні характеристики Ti/Pt та Ti/Pt-Pd електродів в реакції виділення кисню та синтезі гіпохлориту натрію з низькоконцентрованих розчинів NaCl. Було показано, що вміст паладію на поверхні практично не впливає на величину поляризації електрода. Розраховані ефективні енергії активації реакції виділення кисню при E = 1.6 В становлять 38,11 для Ti/Pt(2,0); 35,27 для Ti/Pt (2,0)-Pd(0,2) та 34,88 кДж моль-1 для термообробленого Ti/Pt(2.0)-Pd(0.2). Тобто паладіювання титану з подальшою його термічною обробкою зменшує енергію активації реакції виділення кисню порівняно з Ti/Pt на 3,33 кДж моль-1. Термічна обробка приводить до значного зменшення тафелівського нахилу в області потенціалів виділення кисню з 232 для Ti/Pt до 86 мВ на Ti/Pt-Pd. Вихід за струмом натрію гіпохлориту 84-93 % та вихід за стумом натрію хлорату менше 0.5 % було отримано на термооброблених анодах Ti/Pt-Pd в 0.15 М NaCl. Термін служби досліджуваних електродів становив 1000 годин без зміни активності.
14
Smolynets, V. "Maintenance and restoration of the best examples of estates and palaces of Western Ukraine." Vìsnik L’vìvs’kogo nacìonal’nogo agrarnogo unìversitetu. Arhìtektura ì sìl’s’kogospodars’ke budìvnictvo 19 (December 1, 2018): 151–54. http://dx.doi.org/10.31734/architecture2018.19.151.
Повний текст джерела
15
Семаніва, Ю. В. "ВНУТРІШНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МОРСЬКОЇ АРБІТРАЖНОЇ КОМІСІЇ ПРИ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВІЙ ПАЛАТІ УКРАЇНИ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 12 (6 травня 2019): 339–48. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v12i0.241.
Повний текст джерелаАнотація:
Зазначена стаття досліджує питання внутрішньої організації роботи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України. Розглянуто основні засади внутрішньої організації роботи Морської арбітражної комісії як автономної структури, яка діє на підставі положення, що є частиною Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». У статті проаналізовано внутрішню організаційну структуру та розглянуто всі її складові. Зокрема проаналізовано повноваження та правовий статус Голови МАК і його заступників, Президії МАК, Секретаріату МАК та арбітрів. Зроблено висновок про те, що МАК за внутрішньою організацією роботи поєднує у собі специфічні ознаки внутрішньої організації роботи громадських організацій та внутрішньої організації роботи державних органів.
This article investigate a question concerning an internal organization of the Maritime Arbitration Commission at the Chamber of Commerce in Ukraine. The basic principles of internal organization of the Maritime Arbitration Commission as an autonomous structure, which operates under the provisions of that part of the Law of Ukraine «On International Commercial Arbitration*. The article analyzes the internal organizational structure and describe all of its components. The report analyzes the powers and legal status Chairman and his deputies, the Bureau, Secretariat and arbitrators. It is concluded that the internal organization of Maritime Arbitration Commission combining specific features of the internal organization of the NGOs and the internal organization of the government bodies.
16
КРАВЧУК, ВОЛОДИМИР. "Проблеми визначення складу суду касаційної інстанції". Право України, № 2018/02 (2018): 136. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-02-136.
Повний текст джерелаАнотація:
Судом касаційної інстанції є Верховний Суд. Проте Верховний Суд діє у різних складах. Кожен із них має визначену законом компетенцію з перегляду справ як суд касаційної інстанції. Водночас для забезпечення єдності та сталості судової практики законом запроваджено новий алгоритм визначення складу касаційного суду шляхом “уступки” юрисдикції від колегії і аж до Великої Палати. Метою статті є аналіз окремих проблем, пов’язаних із визначенням повноважного складу суду касаційної інстанції та забезпеченням права особи на “суд, встановлений законом” (в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), а також розробка пропозицій щодо шляхів їх розв’язання. Виявлено основні практичні проблеми застосування “принципу ієрархії” щодо: механізму передачі справи на розгляд палати, об’єднаної палати чи Великої Палати; незгоди з декількома правовими висновками; послідовності уступки юрисдикції; прийняття і відмови у прийнятті переданої справи до провадження; поняття “висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах”; зловживання з передачею справи на розгляд Великої Палати; поняття “необхідність відступити” від висновку; розголошення думки суддів по суті справи до її вирішення. Механізм уступки юрисдикції загалом відповідає завданню Верховного Суду щодо забезпечення єдності та послідовності судової практики. Водночас процесуальне законодавство містить положення, які на практиці можуть бути витлумачені неоднозначно і призвести до процесуальних ускладнень. Запропоновано викладені нижче шляхи їх запобіганню. У разі необхідності відступити від двох чи більше висновків колегії, палати або об’єднаної палати, передати справу на розгляд до Великої Палати Верховного Суду. Запровадити послідовний механізм уступки юрисдикції: колегія – палаті; палата – об’єднаній палаті; об’єднана палата (по суті, вищий орган відповідного касаційного суду) – Великій Палаті. Право передавати справу з мотивів виключної правової проблеми має бути компетенцією об’єднаної палати. У такий спосіб усувається ризик зловживань із передачею справ, а основним органом забезпечення єдності практики стають касаційні суди. Велика Палата не повинна відмовляти у прийнятті справи до розгляду, якщо вона передана об’єднаною палатою відповідного касаційного суду. Перевіряти обґрунтованість скарги в частині доводів про порушення юрисдикції та якщо Велика Палата вже висловлювала правовий висновок, колегія має діяти з урахуванням цього висновку, якщо ні – передавати до Великої Палати. Визначитися з критеріями “відступлення” і загалом концепцією взаємодії між суддями з метою забезпечення єдності судової практики.
17
Пацкан, В. В. "НАЛЕЖНІ ПОВНОВАЖЕННЯ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ЕФЕКТИВНОЇ РОБОТИ ВСЬОГО ОРГАНУ". Kyiv Law Journal, № 1 (11 травня 2022): 86–90. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті висвітлюються питання повноважень структурних підрозділів Рахункової палати як необхідна умова ефективної роботи всього органу, а також окремі питання фінансування його діяльності. У роботі констатується, що ефективна організації роботи апарату Рахункової палати є важливим чинником для належного здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) Рахунковою палатою як вищого органу аудиту. З метою унеможливити вплив з боку третіх осіб на членів конкурсної комісії на зайняття вакантних посад державної служби у Рахунковій палаті під час проведення етапів конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби доцільно розробити та затвердити порядок організації роботи конкурсної комісії на зайняття вакантних посад державної служби у Рахунковій палаті яким буде передбачено додатковий контроль у тому числі зовнішній, за дотриманням спеціального та антикорупційного законодавства під час проведення конкурсу на зайняття посад; проведення аудіофіксації та відеофіксації засідань конкурсної комісії. За результатами дослідження зроблено висновок про необхідність закріплення за апаратом Рахункової палати правового статусу головного розпорядника бюджетних коштів, та внесення змін до пункт 1 ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України. Встановлено, що для ефективної роботи апарату Рахункової палати, забезпечення високого рівня довіри з боку суспільства, інших органів публічної влади, міжнародного співтовариства, вищих органів аудиту окремих зарубіжних країн до Рахункової палати як вищого органу аудиту України, важливим є належне фінансування Рахункової палати і співпрацю між окремими інституціями, що входять до складу апарату Рахункової палати.
18
Галущенко, Г. "Вибір іноземного права міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України". Підприємництво, господарство і право, № 11 (285) (2019): 373–76.
Знайти повний текст джерела
19
Flomin, Yu V., M. V. Gulyayeva, N. I. Samosyuk, I. R. Gavryliv, O. L. Kushnerenko, N. V. Astashkina та Yu A. Matyash. "Лечение инсульта в стационаре: ключевые факторы, определяющие исходы болезни". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 7.69 (24 грудня 2014): 46–57. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.7.69.2014.80920.
Повний текст джерелаАнотація:
Инсульт остается ведущей причиной смертности и приобретенной инвалидности среди людей старшего возраста во всем мире. К числу факторов, оказывающих наибольшее влияние на результаты лечения инсульта в стационаре, относятся клинико-демографические особенности больного, ресурсы больницы и организация лечебного процесса в отделении, где находится пациент. При остром инсульте качественная медицинская помощь способствует снижению риска смерти и зависимости от посторонней помощи. Хотя оптимальная модель организации помощи в стационаре пока не определена, накоплен большой объем доказательств эффективности инсультного блока (Stroke Unit), где структура и процессы имеют существенные особенности по сравнению с общей палатой. Наибольшие преимущества при лечении инсульта в стационаре обеспечивают комплексные инсультные блоки, позволяющие сочетать решение острых медицинских проблем и интенсивную междисциплинарную реабилитацию. Деятельность инсультного центра клиники «Оберіг» подтверждает возможность создания в Украине комплексного инсультного блока и достижения лучших результатов лечения инсульта в стационаре.
20
Halushchenko, Herman. "Choice of foreign law by the International Commercial Arbitration Court at the Chamber of Commerce and Industry of Ukraine." Entrepreneurship, Economy and Law 11 (2019): 373–76. http://dx.doi.org/10.32849/2663-5313/2019.11.64.
Повний текст джерела
21
Базилевич, В. В. "Взаємовпливи у застосуванні художнього металу в архітектурі палаців та інших типів споруд XVIII-XIX ст. м. Львова". Сучасні проблеми архітектури та містобудування, Вип. № 43, ч. 1 (2016): 32–38.
Знайти повний текст джерела
22
Yasinskyi, M., and i. Zhmut. "ARCHITECTURE OF ROMANTIC PALACES OF THE LVIV REGION XIX - BEGINNING OF XX CENT. (FOR EXAMPLE THE PALACE OF STRAHOCKI IN MOSTYSKA)." Vìsnik Nacìonalʹnogo unìversitetu "Lʹvìvsʹka polìtehnìka". Serìâ Arhìtektura 2019, no. 1 (November 1, 2019): 141–48. http://dx.doi.org/10.23939/sa2019.01.141.
Повний текст джерела
23
Goncharenko, Tatiana Petrivna. "СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА БАНКУ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 190–98. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-190-198.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Внутрішнє середовище банку є важливим елементом стратегічного управління, що визначає його конкурентоспроможність на ринку та ефективність прийняття управлінських рішень. Постановка проблеми. Численні дослідження розглядають окремі аспекти внутрішнього середовища, що формує фрагментоване уявлення про нього. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження внутрішнього середовища та його окремих складових присвячено праці таких науковців, як Богацької Н. М., Віханського О., Грішнової О. А., Зверякова М. І. Лунякова О. В., Науменко А. В., Оборської С. В., Паладія М. В., Стефанової Н. А., Ткачука В. О., Шпига Ф. І. тощо. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на численні дослідження в цій сфері, в умовах трансформації економіки систематизація внутрішніх факторів банку, а особливо визначення його фінансового стану потребує більш поглибленого вивчення. Постановка завдання. Дослідження основних складових внутрішнього середовища банку та формування підходу до оцінки фінансового стану банку за допомогою поєднання коефіцієнтного аналізу та методів комплексної оцінки. Викладення основного матеріалу. У роботі запропоновано виділяти такі складові в структурі внутрішнього середовища банку: організаційний, кадровий, інформаційно-технологічний, маркетингововиробничий та фінансовий. Автор пропонує за наведеними структурними рівнями проаналізувати АТ КБ «ПриватБанк» та оцінити його фінансовий стан за допомогою коефіцієнтного аналізу та методів комплексної оцінки. Висновки. На основі оцінки фінансової стійкості, ліквідності, ділової активності та рентабельності банку за 2002-2018 роки було виявлено незадовільний стан (за запропонованою шкалою до 2016 року – «з деякими ознаками проблемності» та після 2016 – нестійкий (передкризовий) фінансовий стан»). Запропонований аналіз внутрішнього середовища повинен бути покладений в основу стратегічного управління банку задля вибору найкращої стратегії та прийняття ефективних управлінських рішень.
24
Кощій, Ю. П. "Особливості розмовного мовлення у драматичних творах Антоніо Буеро Вальєхо "В палаючій пітьмі" й "Нічні судді"та їх відтворення в українському перекладі". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 36 (2011): 508–13.
Знайти повний текст джерела
25
Дрогомирецька, Христина. "РОЛЬ «ІМПЕРАТОРА» ТА «МІСТА-СТОЛИЦІ» ЯК СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ У СИМВОЛІЧНИХ РИТУАЛАХ У РОМАНІ САЛМАНА РУШДІ «ФЛОРЕНТІЙСЬКА ЧАРІВНИЦЯ»". Sultanivski Chytannia, № 8 (21 червня 2019): 51–62. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2019.8.51-62.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. У статті розглянуто роль «імператора» і «міста-столиці» у конструюванні символічної структури роману Салмана Рушді «Флорентійська чарівниця». Дослідницька методика. Особливості моделювання топосу в романі Рушді означено на основі концепції хронотопу Михайла Бахтіна. У статті також використано ідеї П’єра Бурдьє, Мішеля Фуко і Ґі Дебора щодо міста як певної соціальної структури, для розвитку якої важливі виконання ритуалів. Результати. Місто в романі «Флорентійська чарівниця» проаналізовано як соціальну структуру і символічну систему, яка провокує ієрархічні зв’язки, що вибудовуються у межах конкретного топосу «міста-столиці». Ієрархія столиці як «капіталу» імперії найяскравіше відображена в імператорському палаці: імператор є хранителем капіталу і тим, хто розподіляє «блага». Проте поява дзеркальних образів-двійників із суміжними функціями приводить до кризи розрізнення і домінування ототожнення, а відтак руйнування цілісності соціальної системи. Наукова новизна. Твори Рушді здебільшого розглядають крізь призму мультикультуралізму, досліджуючи проблеми взаємин рідної та чужої культур, а також способи поєднання історичного факту і художнього вимислу, проте у цій науковій розвідці важливим було розробити інший вектор дослідження, що дозволяє розкрити приховані смисли авторського художнього світу. Практичне значення. Матеріал статті може бути використаний при подальшому вивченні творчості Рушді і новітньої британської літератури.
26
авторів, Колектив. "Конкурс інноваційних розробок «Сходи в Майбутнє: відзнака молодих науковців у сфері охорони здоров’я та фармацевтики»". Pharmacology and Drug Toxicology 13, № 3 (22 жовтня 2019): 220–21. http://dx.doi.org/10.33250/10.33250/vol13iss3pp220-221.
Повний текст джерелаАнотація:
30 травня 2019 року в Києві в Жовтневому Палаці відбувся фінал Конкурсу інноваційних розробок «Сходи в Майбутнє: відзнака молодих науковців у сфері охорони здоров’я та фармацевтики», організаторами якого виступили Громадська спілка «Центр інновацій «Сходи у Майбутнє» і Національна академія медичних наук України. У Конкурсі взяли участь проєкти за темами, що спрямовані на вивчення механізмів розвитку фармакорезистентності, у тому числі до антибіотиків, та її подолання в лікуванні соціально небезпечних хвороб, зокрема, ВІЛ, туберкульозу тощо, а також на розробку препаратів для лікування вірусних інфекцій з використанням наступних технологій: – Біотехнологія (Biotechnology); – Нанотехнологія (Nanotechnology); – Генна інженерія (Gene engineering); – Нові молекули і фармкомпозиції (New molecules and pharmaceutical compositions).
Після попереднього відбору проєктів, що відповідали вимогам: інноваційність, можливість технологічної реалізації, інвестиційна привабливість і висока ймовірність впровадження в практику охорони здоров’я, їхні автори та проєктні команди були запрошені до участі в освітній програмі Конкурсу, що мала на меті навчання бізнесплануванню, підготовці презентацій для потенційних інвесторів, маркетинговим навичкам, взаємодії зі стратегічними партнерами та інвесторами тощо. Після проходження навчання авторам було запропоновано модернізувати презентації проєктів, використовуючи отримані навички, та представити їх перед журі на фіналі Конкурсу.
27
Нор, Василь, та Назар Бобечко. "Мотивованість судових рішень з питань передачі кримінального провадження на розгляд об’єднаної та Великої палат Верховного Суду та за наслідками касаційного розгляду". Право України, № 2019/09 (2019): 117. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-09-117.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним зі способів забезпечення єдності та сталості судової практики у кримінальному провадженні є передача справи на розгляд об’єднаної та Великої палат Верховного Суду. У цьому контексті потребує ґрунтовного наукового дослідження та осмислення практика Верховного Суду з моменту останньої новелізації глави 34 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України). Метою статті є дослідження мотивованості ухвал колегій судових палат Касаційного кримінального суду з питань передачі кримінального провадження на розгляд об’єднаної палати Касаційного кримінального суду та Великої Палати Верховного Суду, а також судових рішень об’єднаної та Великої палат Верховного Суду за наслідками касаційного розгляду. Верховний Суд не роз’яснив суть категорій “подібні правовідносини” та “виключна правова проблема”, що значно ускладнює виконання ним завдання щодо забезпечення єдності та сталості судової практики. Більшість ухвал про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду та постанов Великої Палати Верховного Суду за наслідками касаційного розгляду містять часткову мотивацію. Часткова мотивованість ухвал колегій судів судових палат Касаційного кримінального суду про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду проявляється у тому, що у них не завжди наведено достатньо переконливих аргументів для обґрунтування наявності підстави для прийняття цього рішення. Часткова релевантність аргументів в ухвалах колегій судових палат Касаційного кримінального суду про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що в мотивувальній частині деяких із цих судових рішень поряд із належними засобами аргументації використовуються тези, що не стосуються правової ситуації, яка розглядається судом касаційної інстанції. Часткова мотивованість постанов Великої Палати Верховного Суду виражається у тому, що, визнаючи сам факт існування складних теоретико-прикладних питань, які потребують вирішення на рівні об’єднаної та Великої палат Верховного Суду, у судовому рішенні за наслідками касаційного розгляду формулюється правова позиція щодо розв’язання лише одного з них. Натомість інше питання не вирішується. Загалом рівень мотивованості рішень Верховного Суду з підстав передачі кримінального провадження на розгляд об’єднаної та Великої палат є достатньо високим, однак в окремих аспектах його доцільно удосконалити. Великій Палаті Верховного Суду належить роз’яснити суть категорій “подібні правовідносини” та “виключна правова проблема”. В ухвалах колегій суддів судових палат Касаційного кримінального суду про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду варто наводити переконливіші аргументи для обґрунтування наявності підстави для прийняття цього рішення, а у їх мотивувальній частині використовувати тільки релевантні засоби аргументації. Колегіям суддів судових палат Касаційного кримінального суду перед прийняттям рішення про передачу кримінального провадження на розгляд об’єднаної палати цього суду слід перевіряти наявність уже сформульованого висновку Великої Палати Верховного Суду з подібної правової ситуації. Великій Палаті Верховного Суду у постановах за наслідками касаційного розгляду доцільно формулювати правову позицію з усіх складних теоретико-прикладних питань, що потребують вирішення на рівні об’єднаної та Великої палат Верховного Суду, використовуючи власні доводи на її підтвердження.
28
Макаров, Дмитрий Игоревич. "Anti-Palamism in Hans-Georg Beck’s Earlier Works: The Russian Origins and Some Catholic Parallels. Part I." Библия и христианская древность, no. 2(6) (June 17, 2020): 81–104. http://dx.doi.org/10.31802/2658-4476-2020-2-6-81-104.
Повний текст джерелаАнотація:
ХансГеорг Бек (1910-1999), крупнейший немецкий византинист ХХ в., прошёл путь от бенедиктинского монаха до мюнхенского профессора, создателя всеобъемлющей концепции истории Византии и византийской культуры. Вопросы истории Церкви и богословия занимали его с первых шагов научной деятельности. Будучи учеником крупнейшего историка схоластики Мартина Грабмана, Бек усвоил томистский взгляд на богословие и потому отрицал реальное различение в Боге сущности и энергий, раскрытое свт. Григорием Паламой. Но если в своей первой статье «Борьба за томистское понимание богословия в Византии» (1935) Бек критикует паламизм «извне», с позиций неосхоластики, то в своей светской диссертации о Феодоре Метохите (1952) - уже «изнутри», пытаясь доказать несовместимость паламизма с халкидонитским православием. Hans-Georg Beck (1910-1999), the most outstanding 20th-century German Byzantinist, has gone a long way from a Benedictine monk to professor in Munich, a creator of a comprehensive conception of Byzantine general and cultural history. The problems of ecclesiastical history and theology were in the center of his scientific activity from its first steps on. As a student of Martin Grabmann, a prominent historian of Western scholasticism, Beck appropriated the Thomist view of theology. That is why he denied the real distinction between essence and energies in God, which had been disclosed and analyzed by Gregory Palamas. If in his first 1935 article, The Struggle for the Thomist Concept of Theology in Byzantium, Beck criticized Palamism «from outside», i. e., from the neoscholastic viewpoint, it was later then, in his secular thesis of 1952, that the German scholar tried to censure the Palamite doctrine «from inside» by making the case of its incompatibility with the Chalcedonian Orthodoxy.
29
Макаров, Дмитрий Игоревич. "Anti-Palamism in Hans-Georg Beck’s Earlier Works: The Russian Origins and Some Catholic Parallels. Part I." Библия и христианская древность, no. 2(6) (June 17, 2020): 81–104. http://dx.doi.org/10.31802/2658-4476-2020-2-6-81-104.
Повний текст джерелаАнотація:
ХансГеорг Бек (1910-1999), крупнейший немецкий византинист ХХ в., прошёл путь от бенедиктинского монаха до мюнхенского профессора, создателя всеобъемлющей концепции истории Византии и византийской культуры. Вопросы истории Церкви и богословия занимали его с первых шагов научной деятельности. Будучи учеником крупнейшего историка схоластики Мартина Грабмана, Бек усвоил томистский взгляд на богословие и потому отрицал реальное различение в Боге сущности и энергий, раскрытое свт. Григорием Паламой. Но если в своей первой статье «Борьба за томистское понимание богословия в Византии» (1935) Бек критикует паламизм «извне», с позиций неосхоластики, то в своей светской диссертации о Феодоре Метохите (1952) - уже «изнутри», пытаясь доказать несовместимость паламизма с халкидонитским православием. Hans-Georg Beck (1910-1999), the most outstanding 20th-century German Byzantinist, has gone a long way from a Benedictine monk to professor in Munich, a creator of a comprehensive conception of Byzantine general and cultural history. The problems of ecclesiastical history and theology were in the center of his scientific activity from its first steps on. As a student of Martin Grabmann, a prominent historian of Western scholasticism, Beck appropriated the Thomist view of theology. That is why he denied the real distinction between essence and energies in God, which had been disclosed and analyzed by Gregory Palamas. If in his first 1935 article, The Struggle for the Thomist Concept of Theology in Byzantium, Beck criticized Palamism «from outside», i. e., from the neoscholastic viewpoint, it was later then, in his secular thesis of 1952, that the German scholar tried to censure the Palamite doctrine «from inside» by making the case of its incompatibility with the Chalcedonian Orthodoxy.
30
Strunevych, V. O. "Теоретико-методологічні підходи до вивчення морського арбітражу в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (27 лютого 2019): 29–35. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.01.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою цієї статті визначено формулювання пропозицій щодо подальшого розвитку теоретико-методологічних підходів у вивченні морського арбітражу в Україні.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше запропоновано вивчення арбітражних інституцій у сфері морської торгівлі, які функціонували на теренах України, саме в історико-правовому вимірі. Удосконалено теоретико-методологічні прийоми, які використовуються під час наукового дослідження виникнення, становлення та розвитку інституту морського арбітражу в Україні. Розширена джерельна база, на якій має ґрунтуватися аналіз діяльності арбітражних інституцій в Україні з розгляду та вирішення правових спорів, що виникають у сфері морської торгівлі.
Висновки. З огляду на те, що наразі Морській арбітражній комісії при Торгово-промисловій палаті України українськими правниками присвячено лише одну дисертаційну роботу, автор вважає актуальною активізацію академічних пошуків з цього напрямку. При цьому певним імпульсом може стати історико-правове дослідження.
Доцільним, на наш погляд, є трактування морського арбітражу в історичній ретроспективі, по-перше, як інституційного прояву в Україні ідеї альтернативного вирішення спорів, по-друге, як одного з чинників, що сприяє забезпеченню свободи підприємницької діяльності суб’єктів господарювання.
Національний контекст історико-правового дослідження морського арбітражу в Україні може бути забезпечено широкими хронологічними та територіальними межами, а також особливою джерельною базою.
У подальших академічних пошуках перспективним є, наприклад, ретельний аналіз чинників, що сприяли виникненню на українських землях арбітражних інституцій із вирішення правових конфліктів у сфері міжнародної морської торгівлі.
31
Кавацюк, Дмитро. "УКРАЇНСЬКЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО АВСТРІЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ 1891–1897 рр. В УМОВАХ ПОЛІТИКИ «НОВОЇ ЕРИ»". Problems of humanities. History, № 8/50 (28 грудня 2021): 57–69. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.8/50.241174.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Проголошена в листопаді 1890 р. політика «нової ери», справила значний вплив на розвиток українського національного руху в Галичині, сприяла його активізації та модернізації. Мета статті – розкрити особливості діяльності українського представництва парламенту в 1891–1897 рр. під впливом політики «нової ери». Методологія дослідження полягає у використанні методів та принципів історичного пізнання. Використання загальнонаукових (індукції, дедукції, аналізу, синтезу, абстрагування) і спеціально-історичних (порівняльного, проблемно-хронологічного) методів у поєднанні з науковими принципами (об՚єктивності, історизму) дали змогу проаналізувати особливості участі народовців у виборчій кампанії 1891 р. та їх діяльність у парламенті крізь призму польсько-української угоди. Для визначення кількості виступів депутатів у статті використано математичний метод. Наукова новизна полягає в тому, що у статті використано протоколи австрійського парламенту, інформацію з українських і чеських періодичних видань та спогадів О. Барвінського і К. Левицького, які дали змогу віднайти нові закономірні процеси та явища. З՚ясовано, що парламент став одним з плацдармів у боротьбі за здійснення положень «нової ери». Висновки. «Нова ера» визначила напрями діяльності українських депутатів Палати послів, які дотримувалися виваженої поміркованої політики щодо австрійського уряду на початковому етапі своєї парламентської діяльності. У грудні 1893 р. частина депутатів на чолі з Ю. Романчуком, незадоволена дрібними поступками уряду, відійшла від угоди та заявила про перехід до опозиції. Водночас «нова ера» сприяла потраплянню до парламенту молодого покоління українських політиків, а в Палаті послів вони входили до складу делегацій на зустріч з депутатами угорської частини Австро-Угорської монархії.
32
Откидач, Олексій. "МІСТА МЕЗОАМЕРИКИ В СУЧАСНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ". City History, Culture, Society, № 10 (3) (17 листопада 2020): 11–18. http://dx.doi.org/10.15407/mics2020.10.011.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено основні тенденції урбаністики в сучасній америндології. На основі аналізу публікаційавтор виокремлює головні наукові проблеми історії міст Доколумбової Америки, серед яких слід зазначитипро дослідження окремих типів будівель, їхньої будови, соціальних або релігійних функцій палаців, площ, май-данчиків для гри в мʼяч, храмів, фортець. Також у статті проаналізовано основні напрями зацікавленостівчених стосовно регіональної взаємодії міст Мезоамерики, а також кооперації з аграрною сільською пери-ферією у контексті функціонування локальних та регіональних торгівельних зв’язків, постійних та сезон-них міграцій населення. Крім цього, робота висвітлює таку особливу рису америндологічних урбаністичнихдосліджень, як вивчення символізму різних міських структур та просторів, виділення вченими рівнів мета-форичної та космогонічної значущості окремих частин міст як у Південній, так і в Центральній Америці.Водночас автор публікації простежує хронологічний розвиток та зміни в тематиці наукових праць, присвя-чених міським центрам Центральної Мексики та Юкатану протягом 2000–2020-х рр. Зокрема, у статтівиокремлено ті теми, що були актуальними у публікаціях 2000-х рр. і цікавили науковців у 2010- х рр. Йдетьсяпро дослідження структурних елементів міської архітектури, їхньої конструкції, призначення та функці-ональних змін протягом різних періодів часу, наприклад, гідротехнічних споруд, таких як дамби, мости,басейни, віадуки. Крім цього, у роботі зроблено огляд головних трендів урбаністичних студій ДоколумбовоїАмерики, що виникли або стали надзвичайно актуальними протягом останнього десятиліття. Серед ос-танніх варто зазначити про дослідження соціальної стратифікації населення у географічному районуванні міст та існування окремих «закритих» зон, призначених для специфічних етнічних чи суспільних груп міщан,господарської спеціалізації певних районів міст, а також праці, які присвячені аналізу змін міського просто-ру урбаністичних центрів Мезоамерики, що були спричинені впливом політичних та демографічних процесіву регіоні. Стаття охоплює публікації передових наукових америндологічних журналів та видань англійськоюта іспанською мовами як у Європі, так і в Америці.
33
ЛЕНСЬКА, С. В. "АНТИТОТАЛІТАРНЕ СПРЯМУВАННЯ ПОВІСТІ ОЛЕНИ ЗВИЧАЙНОЇ «СЕЛЯНСЬКА САНАТОРІЯ»". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (15 лютого 2022): 48–54. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано антитоталітарний дискурс повісті Олени Звичайної «Селянська санаторія». На основі вивчення життєпису письменниці встановлено, що образ головної героїні Улянки має автобіографічну основу. Чоловік авторки, колишній військовик армії УНР, був неодноразово засуджений у 1930-ті роки і лише дивом урятувався від загибелі в тюремних таборах. Розглянуто комплекс соціально-політичних проблем твору. Показано, що в повісті відображені теми Голодомору, розкуркулення і репресій 1930-х років. Головна героїня Улянка потрапила на лікування від туберкульозу в будинок відпочинку в Ялті. Там вона познайомилася зі старою революціонеркою, партійним діячем Оленою Петрівною Безрідною. Проаналізовано, що ця жінка пережила глибоку ідейну кризу. Її батько захоплювався Петлюрою й УНР, а вона була віддана ідеям Леніна-Сталіна. Спочатку вона зарекомендувала себе фанатичною комуністкою. Але під час розкуркулення Олена Безрідна зрозуміла, що вся тоталітарна система побудована на брехні і знущанні над селянами. Вона зрозуміла, що не може вийти із системи, але не хоче більше служити їй. Тому Безрідна свідомо йде на самогубство. При цьому заповідає Улянці написати про це книгу. Розглянуто приватну сюжетну лінію Улянки: лікар, який урятував дівчину, став її чоловіком, але його засудили за контрреволюцію до десяти років таборів. На Колимі він загинув. Доведено, що тоталітарна система заснована на страху й брехні: санаторій, розміщений у Лівадійському палаці, називається «селянський», а насправді там відпочиває партійна номенклатура з Москви. Розглянуто образ представника каральних органів, який бездушно відправляє на смерть сотні невинних людей, звинувачуючи їх у контрреволюції. У повісті згадані реальні події і діячі, як-от процес СВУ, Микола Хвильовий. Проаналізовано основні стильові особливості повісті: реалістичну основу, правдивість характерів і деталей, змалювання жахіть Голодомору в Харкові, перебування засуджених у таборах на Колимі. У публіцистичних монологах Олени Безрідної наявні прийоми іронії, сарказму.
34
Миронишена, А. "ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЧНИХ АУДИТОРСЬКИХ ПРАВОВІДНОСИН". Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2022): 257–65. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2291.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автор досліджує публічно значимі функції аудитора, які він виконує під час здійснення аудиторської діяльності; доводить, що відносини, опосередковані проведенням аудиту фінансової звітності, можуть будуватися на основі принципу обов’язковості; контрольний характер діяльності аудиторів та аудиторських фірм; доводить, що аудит як вид фінансового контролю є самостійним правовим інститутом; прояв у фінансово-правових відносинах під час здійснення аудиту фінансової звітності владно-публічного характеру. Аудит фінансової звітності спрямовано досягнення у суспільстві соціально значимих цілей, що виникають у процесі здійснення обов’язкового аудиту фінансової звітності, суспільні відносини за своєю юридичною сутністю містять всі необхідні елементи фінансово-контрольних правовідносин, отже, охоплюються предметом регулювання фінансового права. Відносини, що виникають у ході обов’язкового аудиту фінансової звітності, спрямовані на захист публічних інтересів та за своєю юридичною сутністю містять усі необхідні елементи фінансово-правових відносин. Фінансово-правове регулювання у сфері обов’язкового аудиту фінансової звітності обумовлено тим, що саме держава в законодавчому порядку встановлює випадки та умови проведення обов’язкового аудиту фінансової, визначає права та обов’язки учасників таких відносин; фіксує види відповідальності суб’єктів аудиторської діяльності перед споживачами наданих ними аудиторських послуг; здійснює контроль за виконанням вимог закону; регулює відносини щодо обов’язкового аудиту з використанням імперативного методу, що є характерним для методу фінансового права. Контрольне повноваження в аудиті реалізується у процесі узагальнення результатів перевірки, виявлення та вивчення причин конкретних недоліків та порушень, умов, що їх викликали, розробки та реалізація запобіжних заходів, надання рекомендацій та вказівок імперативного характеру щодо застосування відповідних превентивних заходів. Запропоновано внести зміни до закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21 грудня 2017 року № 2258-VIII, відповідно до яких слід зобов’язати аудиторів та аудиторські фірми здійснювати страхування своєї професійної діяльності на весь період їх членства в Аудиторській палаті України, тим самим забезпечивши відшкодування збитків, заподіяних майновим інтересам третіх осіб внаслідок ненавмисних помилок та (або) недоглядів, допущених під час надання аудиторських послуг за договором страхування аудиторської відповідальності.
35
Бирюков, Дмитрий Сергеевич. "Divine Activities as an Accident in the Palamite Doctrine: Meaning,Historical Context, and the Context of Ideas on the Nature of Theological Language." Библия и христианская древность, no. 2(2) (June 15, 2019): 195–211. http://dx.doi.org/10.31802/2658-4476-2019-2-2-195-211.
Повний текст джерелаАнотація:
Перед свт. Григорием Паламой в ходе паламитских споров встал вопрос о том, как в рамках его учения совместить положение отом,что всё относящееся к области Божественного (включая Божественные энергии), должно быть неизменным, и положение, по которому Бог действует/энергирует, сообразуясь со временем в отношении к тварному миру. На этом фоне в сочинениях Паламы и его соратника Давида Дисипата возникли полемические рассуждения о возможности именования Божественных энергий «привходящим». У свт. Григория наблюдается движение к уточнению понятия «привходящего» при обсуждении возможности его приложения к Божественным энергиям: речь должна идти о неотделимом привходящем. Но даже в этом случае, по Паламе, привходящее, взятое в собственном смысле этого понятия, не приложимо к Богу (Божественным энергиям), хотя в церковной традиции оно к Богу прилагалось. Для Паламы разрешение этого напряжения состоит в том, что понятие «привходящего» бралось в церковной традиции в несобственном смысле. Позиция Дисипата в этом отношении несколько иная: следуя подходу свт. Кирилла Александрийского, он говорит о возможности приложения понятия «привходящего» к Божественным энергиям без специальных оговорок, но имея в виду фундаментальную ограниченность любых высказываний человеческого языка о Боге горизонтом человеческой природы. St. Gregory Palamas has faced a problem of compatibility of two theological provisions within his doctrine based on distinction in God of substance and non-created activities: these are, firstly, that God is unalterable, and, secondly, that He acts accordingly with the time in relation to the created world, in particular, having made the created being. This background caused polemical argumentations on possibility of signifying the divine activities as accident. We see that Palamas is moving towards a more detailed notion of accidental while considering its applicability to divine activities: this is the moving to the notion of inseparable accident. But even in this sense, the accident, compliant to Palamas, must not be attributed to God and divine activities, though the Church tradition used to do this. Palamas finds a solution of this tension by pointing out that the notion of accident was used by the Church tradition in an improper sense. Meanwhile, his associate David Dishypatus takes a more subtle position: he admits a possibility to apply the notion of accident to the divine activities, but minding core restrictions of the human language, which speaks of God only within the horizon of human nature.
36
Бирюков, Дмитрий Сергеевич. "Divine Activities as an Accident in the Palamite Doctrine: Meaning,Historical Context, and the Context of Ideas on the Nature of Theological Language." Библия и христианская древность, no. 2(2) (June 15, 2019): 195–211. http://dx.doi.org/10.31802/2658-4476-2019-2-2-195-211.
Повний текст джерелаАнотація:
Перед свт. Григорием Паламой в ходе паламитских споров встал вопрос о том, как в рамках его учения совместить положение отом,что всё относящееся к области Божественного (включая Божественные энергии), должно быть неизменным, и положение, по которому Бог действует/энергирует, сообразуясь со временем в отношении к тварному миру. На этом фоне в сочинениях Паламы и его соратника Давида Дисипата возникли полемические рассуждения о возможности именования Божественных энергий «привходящим». У свт. Григория наблюдается движение к уточнению понятия «привходящего» при обсуждении возможности его приложения к Божественным энергиям: речь должна идти о неотделимом привходящем. Но даже в этом случае, по Паламе, привходящее, взятое в собственном смысле этого понятия, не приложимо к Богу (Божественным энергиям), хотя в церковной традиции оно к Богу прилагалось. Для Паламы разрешение этого напряжения состоит в том, что понятие «привходящего» бралось в церковной традиции в несобственном смысле. Позиция Дисипата в этом отношении несколько иная: следуя подходу свт. Кирилла Александрийского, он говорит о возможности приложения понятия «привходящего» к Божественным энергиям без специальных оговорок, но имея в виду фундаментальную ограниченность любых высказываний человеческого языка о Боге горизонтом человеческой природы. St. Gregory Palamas has faced a problem of compatibility of two theological provisions within his doctrine based on distinction in God of substance and non-created activities: these are, firstly, that God is unalterable, and, secondly, that He acts accordingly with the time in relation to the created world, in particular, having made the created being. This background caused polemical argumentations on possibility of signifying the divine activities as accident. We see that Palamas is moving towards a more detailed notion of accidental while considering its applicability to divine activities: this is the moving to the notion of inseparable accident. But even in this sense, the accident, compliant to Palamas, must not be attributed to God and divine activities, though the Church tradition used to do this. Palamas finds a solution of this tension by pointing out that the notion of accident was used by the Church tradition in an improper sense. Meanwhile, his associate David Dishypatus takes a more subtle position: he admits a possibility to apply the notion of accident to the divine activities, but minding core restrictions of the human language, which speaks of God only within the horizon of human nature.
37
Шлёнов, Дионисий. "HE DISPUTE BETWEEN THE LEGATE THOMAS AND THE MONK NICEPHORUS HESYCHAST ABOUT THE ORTHODOX FAITH." Метафраст, no. 2(2) (June 15, 2019): 135–58. http://dx.doi.org/10.31802/2658-770x-2019-2-2-135-158.
Повний текст джерелаАнотація:
Известнейший аскет и мистик конца XIII в., стоящий у истоков расцвета исихазма в XIV в., прп. Никифор Итал был автором не только трактата «О хранении сердца», вошедшего в «Добротолюбие», но и диспута о вере, который никогда не переводился на русский язык. Диспут состоялся в городе Птолемаида/Акра в конце 1276 г. с Фомой, латинским патриархом Иерусалима, папским легатом в Святой Земле и известным персонажем в иерархии Римско-католической церкви. В настоящей публикации предлагается русский перевод памятника, важного не только для истории полемики между латинянами и греками, но и как сочинение, в котором в зачаточном виде присутствуют черты учения о сущности и энергиях Бога, впоследствии развиваемого свт. Григорием Паламой. «Диспут» носит яркий автобиографический характер и, помимо богословия, проливает свет на жизнь прп. Никифора Исихаста, которую можно реконструировать по отдельным внешним свидетельствам. В целом данный памятник важен, в том числе, и для формирования учения о неизменности предания семи Вселенских Соборов, которое впоследствии применялось в антилатинской полемике. The most famous ascetic and mystic of the end of the 13th century, who stood at the origins of hesychasm in the 14th century, was the author of not only the treatise «On the Keeping of the Heart», which was included in the «Philocalia», but also the author of a debate on faith, which was never translated into Russian. The dispute took place in the city of Ptolemais Acre at the end of 1276 with Thomas, the Latin patriarch of Jerusalem, papal legate in the Holy Land and a famous figure in the hierarchy of the Roman Catholic Church. This publication offers a Russian translation of the monument, which is important not only for the history of polemics between the Latins and the Greeks, but also as an essay in which the features of the doctrine of the essence and energies of God, later developed by St. Gregory Palamas, are presented in their earliest stage. «The Dispute» has a vivid autobiographical character and, in addition to theology, sheds light on the life of St. Nicephorus the Hesychast, which can be reconstructed on the basis of some external evidence. In general, this work is important for the understanding of the formation of the doctrine of the immutability of the tradition of the seven Ecumenical Councils, which was later used in the anti-Latin polemics.
38
Чумасов, Е. И., and Е. С. Петрова. "STRUCTURAL AND FUNCTIONAL CHANGES OF ENDOTHELIUM OF HEART’S VESSELS OF OLD RATS ACCORDING TO IMMUNISTOCHEMICAL STUDIES." Успехи геронтологии, no. 1 (April 12, 2020): 55–61. http://dx.doi.org/10.34922/ae.2020.33.1.006.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы - исследование морфофункциональных изменений эндотелия сосудов в различных отделах сердца стареющих крыс с помощью иммуногистохимического выявления фактора Виллебранда (фВ). Впервые выявлены признаки реактивных, дистрофических и патологических изменений эндотелиальных клеток (ЭК) в различных отделах сердца у старых (18-23 мес) крыс с помощью иммуногистохимического маркера. Наиболее выражены они в эндотелии артериальных сосудов (корня аорты, коронарных артериях эпикарда), а также синусоидных и обменных капилляров миокарда предсердий и желудочков. Обнаружены признаки десквамации ЭК в кровь, гибель капилляров в миокарде, увеличение числа синусоидных сосудов, их мумификация, образование лакун или цистерн, переполненных кровью. Выявлено, что, наряду с морфологическими изменениями, резко повышается секреторная активность ЭК и выброс белка фВ в плазму крови. Установлено, что в полости подаортального конуса сердца у животных в процессе старения накапливается масса продуктов метаболизма белка фВ, пигментированной зернистости, палочковидных телец Вейбеля-Паладе и различных размеров тромбов. Отмечено наличие пигментных структур не только в плазме крови артериального конуса, но и в створках клапанного аппарата и хордофиброзного кольца. Полученные данные имеют важное диагностическое значение и свидетельствуют о высокой вероятности факторов риска и возможности преждевременного летального исхода. The aim of the work is to investigate the morphofunctional changes of the vascular endothelium in different parts of the heart of aging rats using immunohistochemical detection of Willebrand factor. Reactive, dystrophic and pathological changes of endotheliocytes in different parts of the heart of old (18-23 months) rats were fi rst identified using an immunohistochemical marker vWF. They are most expressed in the endothelium of the arterial vessels of the aortic root, coronary arteries of the epicardium, and myocardial capillaries. In this work, desquamation of endothelial cells into the blood, death of capillaries in the myocardium, an increase in the number of sinusoidal vessels, their mummification, the formation of lacunae or cisterns filled with blood were found. It has been established that the secretory activity of endotheliocytes increases with aging. It is established that the products of protein metabolism, pigment, Weibel-Palade body and various sizes of blood clots accumulate in the cavity subaortal cone of heart in old rats. Pigment structures were also found in the valves and the fibrous ring. The data obtained are of great diagnostic value.
39
Макаров, Дмитрий Игоревич. "Anti-Palamism in Hans-Georg Beck’s Earlier Works: The Russian Origins and Some Catholic Parallels. Part II." Библия и христианская древность, no. 4(8) (December 25, 2020): 101–17. http://dx.doi.org/10.31802/bca.2020.8.4.005.
Повний текст джерелаАнотація:
Ханс Георг Бек (1910-1999), крупнейший немецкий византинист ХХ в., прошёл путь от бенедиктинского монаха до мюнхенского профессора, создателя всеобъемлющей концепции истории Византии и византийской культуры. Вопросы истории Церкви и богословия занимали его с первых шагов научной деятельности. Будучи учеником крупнейшего историка схоластики Мартина Грабмана, Бек усвоил томистский взгляд на богословие и потому отрицал реальное различение в Боге сущности и энергий, раскрытое св. Григорием Паламой. Но если в своей первой статье «Борьба за томистское понимание богословия в Византии» (1935) Бек критикует паламизм «извне», с позиций неосхоластики, то в своей светской диссертации о Феодоре Метохите (1952) - уже «изнутри», пытаясь доказать несовместимость паламизма с халкидонитским православием. Помимо общих соображений о малой креативности византийского народного духа, Х. Г. Бек опирается в этом вопросе на идею В. С. Соловьёва (1853-1900) о том, что византийское монашество с ранних веков было заражено монофизитством. Именно поэтому, по мысли Бека, оно и допустило столь «странное» и «антропоморфистское» учение, как паламитский исихазм (эти два явления Бек чётко не разграничивал). Hans-Georg Beck (1910-1999), the most outstanding 20th-century German Byzantinist, has gone a long way from a Benedictine monk to professor in Munich, a creator of a comprehensive conception of Byzantine general and cultural history. The problems of ecclesiastical history and theology were in the center of his scientific activity from its first steps on. As a student of Martin Grabmann, a prominent historian of Western scholasticism, Beck appropriated the Thomist view of theology. That is why he denied the real distinction between essence and energies in God, which had been disclosed and analyzed by Gregory Palamas. If in his first 1935 article, The Struggle for the Thomist Concept of Theology in Byzantium, Beck criticized Palamism «from outside», i. e., from the neoscholastic viewpoint, it was later then, in his secular thesis of 1952, that the German scholar tried to censure the Palamite doctrine «from inside» by making the case of its incompatibility with the Chalcedonian Orthodoxy. Besides some general considerations about a putative barrenness of the Byzantine folk spirit (Volksgeist), in the question of Chalcedonian Orthodoxy and its survival in the Late Byzantium Beck leaned on Vladimir Solov’ev’s (1853-1900) idea of Byzantine monasticism as being infected from the early stage on with the Monophysitism. Making no clear-cut distinction between Hesychasm in general and Palamism as its most elaborated form, Beck saw in this Monophysite infection the very reason of the Palamite hesychasm being tolerated, accepted and officially stated by the Byzantine Orthodoxy, although it had been a very ‘strange’ and ‘anthropomorphite’ teaching.
40
Галиев, Ф. Х., and А. Х. Султанов. "THEORY OF SEPARATION OF AUTHORITIES: A MODERN READING." Теория государства и права, no. 4(25) (January 18, 2022): 96–109. http://dx.doi.org/10.47905/matgip.2021.25.4.008.
Повний текст джерелаАнотація:
Как известно, в современных условиях в большинстве государств законодательно предусмотрены меры обособления органов одной власти от другой, с той целью, чтобы она ограничивалась собственной компетенцией и, в конечном счете, не допустить нарушений полномочий каждого органа в отдельности. Однако, следует учитывать, что соотношение между полномочиями органов всех ветвей государственной власти определяется в конституции в строгом соответствии с господствующим пониманием в данном государстве сущности демократии и народоправства. В литературе также принято ссылаться на американский парламентаризм, который в течение двух столетий развивается в условиях двухпартийной системы. В Соединенных Штатах Америки подобный механизм способствует тому, что демократам и республиканцам с определенной степенью частоты удается попеременно сменять друг друга. В этом отношении картина политической борьбы между партией, преобладающей в конгрессе, и главой государства, представляющим противоположную силу, содержит черты, которые в крайне невыгодном свете отражают особенности американской политической жизни. Достаточно вспомнить ожесточенные схватки между Президентом США Дональдом Трампом (республиканцем) и палатой представителей Конгресса, где преобладали демократы. В столь ожесточенной борьбе дело доходило до процедуры импичмента, вершиной же подобного противостояния стало то, что больше месяца американцы не могли получить официальные результаты итогов выборов нового главы государства. Авторы статьи делают вывод о том, что следует стремиться к тому, чтобы в представительном учреждении депутаты различных политических партий постоянно взаимодействовали, а не противостояли друг другу. Подобный подход будет способствовать реализации всех законодательно закрепленных функций парламента. В этом нам видится один из главных инструментов, который позволит преодолеть парадокс XX века, когда теория разделения властей на практике подчас приобретала центробежный характер. Obviously, in modern conditions in most states, legislative measures are provided for separating the bodies of one government from another, in order to limit it to its own competence and, ultimately, to prevent violations of the powers of each body separately. However it should be borne in mind that the correlation between the powers of the bodies of all branches of state power is determined in the constitution in strict accordance with the prevailing understanding in the given state of the essence of democracy and the rule of the people. In the literature, it is also customary to refer to American parliamentarianism, which has been developing in a two-party system for two centuries. In the United States of America, this arrangement encourages Democrats and Republicans to alternate with a certain degree of frequency. In this regard, the picture of the political struggle between the dominant party in Congress and the head of state representing the opposite force contains features that reflect in an extremely unfavorable light the peculiarities of American political life. Suffice it to recall the fierce battles between US President Donald Trump (Republican) and the Democratic-dominated House of Representatives. In such a fierce struggle, the matter came to the impeachment procedure, the peak of such a confrontation was that for more than a month the Americans could not get the official results of the election of the new head of state. The authors of the article conclude that one should strive to ensure that in a representative institution the deputies of various political parties constantly interact, and not oppose each other. This approach will contribute to the implementation of all legislatively enshrined functions of the parliament. Thus, we see one of the main tools that will allow us to overcome the paradox of the 20th century, when the theory of separation of powers in practice sometimes acquired a centrifugal character.
41
H., Mykhailenko. "ECONOMIC PROBLEMS AS A COMPONENT OF A. LOTOTSKY'S JOURNALISTIC ESSAYS." South Archive (Historical Sciences), no. 33 (September 15, 2021): 31–35. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2021-33-6.
Повний текст джерелаАнотація:
The goal of the work. The article is devoted to covering economic topics as a significant part of O. Lototsky's journalistic research, which complements the intellectual biography of the figure. The historiography of the issue is represented by works devoted specifically to the development of an intellectual biography of Ukrainian figures. This article analyzes the materials of O. Lototsky, which were published in periodicals in the late XIX – early XX centuries. they characterize the issues of peasant and noble land use, problems of lending in the Russian Empire, and so on. Special attention is paid to Lototsky's historical research "the history of state control", dedicated to the 100th anniversary of State control in the Russian Empire.This theme originated in the creative heritage of O. Lototsky as a result of a new field of professional activity. In 1897, he served in the Kiev control chamber, and in 1900 he was transferred from Kiev to the state chamber in St. Petersburg. Scientific novelty and research results. O. Lototsky is better known as a church historian, an active supporter of the idea of proclaiming the autocephaly of the Ukrainian Orthodox Church, a participant in political events in Ukraine during 1917-1920. In recent years, attention has been paid to XIX – to the early 20's of the twentieth century. However, they are somewhat deprived of the attention of modern researchers of O. Lototsky's intelligence on economic issues. Therefore, the scientific novelty consists in highlighting the facts of the creative biography of the scientist, which received only a cursory mention in the works of modern historians, and determining its significance for the reproduction of the intellectual biography of O. Lototsky. Of course, economic topics are not leading in the creative heritage of a scientist. However, given the thorough economic self-education conducted by the scientist, we can emphasize the importance of this aspect of OlexanderIgnatievich's activity. The study of economic topics had a significant impact on the formation of the worldview of the figure, his political positions.Key words: O. Lototsky, intellectual biography, journalistic essays, state control, land ownership, lending. Мета роботи. Стаття присвячена висвітленню економічної тематики як вагомої частини публіцистичних розвідок О. Лотоцького, які доповнюють інтелектуальну біографію діяча. Історіографія питання представлена роботами, що присвячені саме розробці інтелектуальної біографії українських діячів. У поданій статті аналізуються матеріали О. Лотоцького, що поба-чили світ у періодичних виданнях наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Вони характеризують питання селянського та дворян-ського землекористування, проблеми кредитування у Російській імперії тощо. Окрема увага звертається на історичну розвідку О. Лотоцького «История государственного контроля», присвячену 100-річчю Державного контролю в Російській імперії. Ця тематика виникла у творчому доробку О. Лотоцького у результаті нової сфери професійної діяльності. 1897 р. він опинився на службі у Київській контрольній палаті, а 1900 р. перевівся з Києва до Державної палати у Петербурзі. Нова сфера діяльності визначила й один з напрямів публіцистичних розвідок О. Лотоцького. Наукова новизна та результати дослідження. О. Лотоцький більш знаний як історик церкви, активний прихильник ідеї проголошення автокефалії Української православної церкви, учасник політичних подій на українських теренах про-тягом 1917–1920 рр. Останнім роками зросла увага до мемуарів діяча, що презентують палітру подій, учасниками яких був науковець, з кінця ХІХ – до початку 20-х рр. ХХ ст. Проте, дещо обділені увагою сучасних дослідників розвідки О. Лотоцького на економічну тематику. Тож, наукова новизна полягає у висвітленні фактів творчої біографії науковця, що отримували лише побіжне згадування у роботах сучасних істориків, і визначенні її значення для відтворення інтелек-туальної біографії О. Лотоцького. Звичайно, економічна тематика не є провідною у творчому доробку науковця. Однак, зважаючи на ґрунтовну економічну самоосвіту, проведену науковцем, можна наголошувати на важливості цього аспекту діяльності Олександра Гнатовича. Опрацювання економічної тематики мало суттєвий вплив на формування світогляду діяча, його політичних позицій. Ключові слова: О. Лотоцький, інтелектуальна біографія, публіцистичні нариси, Державний контроль, землеволодіння, кредитування.
42
Буджеміла, Лінда, Василій Рудь, Доулбай Мелебаев, Вадим Давидов та Мурал Шамухаммедова. "Вивчення поляризаційної фоточутливості наноструктурованих бар’єрів Шоттки Au-палладій-n-GaP". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 99–102. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233517.
Повний текст джерелаАнотація:
Бар'єри Шоткі (БШ) на основі фосфіду галію (GaP) привертають увагу дослідників як перспективні структури для розробки різного роду радіаційно стійких електронних і електричних приладів, в тому числі високотемпературних приладів, приладів високочастотної силової електроніки, ультрафіолетової (УФ) фотоелектроніки і сонячної енергетики. Робота присвячена дослідженню фотоелектричних властивостей поверхнево бар'єрних (ПБ) структур Au-паладій-n-GaP у видимій області спектра під дією як природного, так і поляризованого випромінювання, з метою отримання нових даних про висоту бар'єру, зонної структурі GaP і міжфазної межі розділу метал-напівпровідник. Об'єктом дослідження є наноструктуровані структури Au-паладій-n-GaP. Вихідний матеріал для виготовлення структур – орієнтовані в кристалографічних площинах (100) пластинки n-GaP [n = (0.1-5) · 1017 см-3, 300 К] товщиною 350-400 мкм, вирощені методом Чохральського. Досліджуючи фоточутливість наноструктурованих структур типу Au-Pd-n-GaP в видимій області спектра можна отримати важливу інформацію про параметри потенційного бар'єру, зонної структури напівпровідника. Таким чином, проміжний нанослой Pd (Паладій) між GaP і Au товщиною 20-30 Å, створює в наноструктурі Au-Pd-n-GaP специфічні властивості, що мають важливе науково-практичне значення.
43
Якімішен, О. О., С. М. Бойко, С. Г. Хеміо Арнес, Л. В. Мошківська, Я. П. Труба та В. В. Лазоришинець. "Раннє ентеральне харчування в післяопераційному періоді та його вплив на активізацію дітей до 1 року після кардіохірургічних операцій". Ukrainian journal of cardiovascular surgery, 4 грудня 2017, 96–99. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/17.29/19(096-099).
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – визначення характеру перебігу післяопераційного періоду у кардіохірургічних пацієнтів віком до 1 року залежно від часу початку ентерального харчування.
Методи. Проведено ретроспективне дослідження двох груп дітей віком до 1 року, у яких ентеральне харчування розпочато через 24 години (група 1) і через 6 годин (група 2) після операції на серці. Критеріями оцінки були біохімічні показники, перебіг післяопераційного періоду та час перебування в палаті інтенсивної терапії.
Результати. Суттєві катаболічні зміни виявлено в першій групі (з пізнім початком ентерального харчування). Перебіг післяопераційного періоду був більш сприятливим, час перебування в палаті інтенсивної терапії – меншим, ніж у другій групі.
Висновки. Раннє ентеральне харчування зменшує ризик розвитку післяопераційних респіраторних ускладнень, частоту зміни антибактеріальної терапії, призначення альбуміну та скорочує час активізації пацієнтів після операцій на серці з екстракорпоральним кровообігом.
44
Demianenko, V. M., O. D. Babliak, D. Y. Babliak, O. S. Stohov, E. A. Melnyk, K. A. Revenko та L. V. Pidgaina. "Особливості штучного кровообігу при мініінвазивному багатосудинному коронарному шунтуванні". Ukrainian journal of cardiovascular surgery, 22 травня 2019, 18–22. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/19.3505/0370018-022.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Описати основні конструктивні та технічні особливості штучного кровообігу при операції мініінвазивного багатосудинного коронарного шунтування та проаналізувати їх вплив на інтраопераційні й післяопераційні параметри.
Матеріали і методи. За період з червня 2017 по квітень 2018 року в нашому закладі було прооперовано 91 послідовного пацієнта з ішемічною хворобою серця за методикою мініінвазивного багатосудинного коронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. З метою аналізу впливу техніки антеретроградного аутологічного заповнення контуру штучного кровообігу пацієнти, яким проводили операцію мініінвазивного багатосудинного шунтування, були розділені на дві групи: група А – без використання техніки антеретроградного аутологічного заповнення та група Б – з використанням. Групи порівнювали за низкою інтраопераційних і післяопераційних параметрів.
Результати. Під час оцінювання інтраопераційних параметрів з’ясувалося, що використання компонентів крові статистично значуще менше в групі пацієнтів з упровадженою технікою антеретроградного аутологічного заповнення порівняно з групою без застосування цієї техніки. У післяопераційний період групи статистично значуще відрізнялися за об’ємом ексудації, тривалістю штучної вентиляції легень, часом перебування в палаті інтенсивної терапії та терміном госпіталізації, що свідчить про позитивний вплив техніки антеретроградного аутологічного заповнення.
Висновки. Упровадження техніки антеретроградного аутологічного заповнення дає змогу мінімізувати використання компонентів крові на інтра- та післяопераційному етапах, зменшити час штучної вентиляції легень, термін перебування пацієнтів у палаті інтенсивної терапії та тривалість госпіталізації.
45
Гладкий, Микола. "ВИСТАВКИ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ В ПАЛАЦІ МИСТЕЦТВ МУЗЕЮ “ДРОГОБИЧЧИНА” УПРОДОВЖ 2005 – 2007 РОКІВ". Молодь і ринок, № 10 (165) (11 листопада 2018). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2018.147037.
Повний текст джерела
46
Кланца, А. І., та О. В. Тереховская. "Використання теплової кров’яної кардіоплегії при протезуванні клапанів серця". Ukrainian journal of cardiovascular surgery, 14 травня 2018, 57–60. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/18.31/11(057-060).
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – оцінка захисту міокарда із застосуванням інтермітентної антеградної теплової кров’яної кардіоплегії порівняно з фармакохолодовою в умовах штучного кровообігу.
Матеріали та методи. Основу дослідження склали пацієнти, яким проведено протезування аортального або мітрального клапана серця в умовах штучного кровообігу за період 2016–2017 рр. Дослідну групу становили 80 хворих, у яких методом кардіопротекції використовували теплову кров’яну кардіоплегію, контрольну групу – 80 пацієнтів, у яких застосовано кристалоїдну холодову кардіоплегію. Відбір і розподіл пацієнтів у групи відбувався шляхом довільної рандомізації. Аналізували частоту застосування кардіоверсії після реперфузії, кількість спонтанних відновлень серцевого ритму, рівні КФК-МВ, трансаміназ, потребу в інотропній підтримці протягом раннього післяопераційного періоду. Лабораторні та інструментальні дослідження аналізували протягом перших 48 годин після втручання.
Результати. Незважаючи на технічно складніший процес проведення теплової кров’яної кардіоплегії, виявлено такі переваги: у контрольній групі відзначено меншу кількість хворих, у яких застосовували кардіоверсію після реперфузії; атріовентрикулярну блокаду ІІ–ІІІ ступеня, яка потребувала додаткової електрокардіостимуляції, реєстрували з однаковою частотою; кількість пацієнтів, які потребували інотропної підтримки в перші дні, була значно більшою у другій групі; середня тривалість перебування в палаті інтенсивної терапії становила 24±8 год. для першої групи і 29±7 год. для другої групи. Ушкодження міокарда були меншими в першій групі, що корелює з істотними відмінностями щодо рівнів КФК-МВ.
47
Вітомський, В. В. "РАННЯ МОБІЛІЗАЦІЯ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ: ПЕРЕШКОДИ ВИКОНАННЯ, ПРОТОКОЛИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ". Art of Medicine, 6 липня 2020, 131–36. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2020.2.14.131.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Мета: за даними досліджень визначити сучасні положення про ранню мобілізацію кардіохірургічних пацієнтів, перешкоди до її виконання, особливості практичної реалізації та ефективність.
Матеріали і методи дослідження: дана робота є результатом аналізу та порівняння результатів досліджень, присвячених проблемі ранньої мобілізації пацієнтів після кардіохірургічних втручань у рамках програм фізичної терапії.
Результати. Переваги ранньої мобілізації пацієнтів після кардіохірургічних втручань асоціюють з зменшенням рівня ризику емболій, поліпшенням очищення дихальних шляхів та профілактикою розвитку пневмонії, зменшенням рівня декондиціонування та скороченням тривалості перебування пацієнта у лікарні.
До бар'єрів на шляху виконання ранньої мобілізації відносять ті, котрі пов’язані з пацієнтом (стан пацієнта, біль, ожиріння, седація, делірій, обладнання для моніторингу стану), а також недостатність персоналу, відсутність протоколу, мультидисциплінарного підходу, недостатня оплата персоналу, незрозумілі ролі та відповідальність, ризики для виконавців.
Середні критерії ранньої мобілізації кардіохірургічних пацієнтів наразі відзначаються тим, що у перший післяопераційний день пацієнти сидять та стоять з контролем фізичного терапевта; на другий – ходять у палаті або на невелику відстань у коридорі; третій день – збільшують відстань ходьби.
Дослідниками підтверджено різноманітність методик, що використовуються для мобілізації, а також періоди, котрі розглядаються як ранні. Переваги між різними протоколами ранньої мобілізації не відзначаються. Водночас є дослідження, котрі не знаходять позитивних ефектів від ранньої мобілізації.
Висновки. Питання корисності ранньої мобілізації є не вирішеним до кінця. У літературі присутні як підтвердження, так і спростування ефективності. Якість та кількість досліджень також є недостатньою.
48
Pyrih, Roman. "Юлія Лі – українська принцеса Кореї". FOREIGN AFFAIRS, 2020, 33–35. http://dx.doi.org/10.46493/2663-2675-2020-4-4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті "Джулія Лі - українська принцеса Кореї" досліджується майже невідома історична сторінка шлюбу між Йі Гу, останнім наследним принцом корейської династії Чесонів, та американкою українського походження Джулією Малок (Лі). Дослідження має на меті привернути увагу до історичних подій, що спричинили формування сучасної Кореї. Вказується, що деякі українці відігравали неабияку роль у цьому процесі, виступаючи важливими агентами вестернізації. Історичні та пізнавальні аспекти дослідження також служать інструментом розширення гуманітарного виміру контекстуального майданчика українсько-корейських відносин. Крім складних відносин між членами Корейської королівської сім'ї, стаття привертає увагу до гуманітарної місії принцеси Джулії, спрямованої на вирішення однієї з найбільш табуйованих проблем у Кореї - соціальної інтеграції людей з обмеженими можливостями та усиновлення сиріт. Він також зображує мистецькі таланти Юлії. «Остання принцеса» і, як це не парадоксально, перша кавказька жінка в Домі Чесоона, не була повністю визнана членом династії. Таким чином, її портрет ілюструє заключну сторінку однієї з глав корейської історії, відкриваючи ще одну, яка все ще триває. Її особиста драма також є архетиповою для більшої української психіки, її розповідь про пошуки щастя на чужині. У цьому контексті згадується ще один українець - Афанасій Середін-Сабатін, але відомий як архітектор корейського імператора Годжонга та піонер-дизайнер деяких перших будівель європейського стилю в країні, включаючи знакові Ворота Незалежності та рекреаційний павільйон у палаці Деоксугун у злитий колоніальний / східний стиль. Історія Джулії Лі вимагає подальшого поглибленого вивчення та професійного аналізу. Серед перших дослідників, які висвітлили цю тему в Україні, була журналістка Уляна Скіцька, яка зняла відео для 24 каналу та опублікувала декілька статей, одна з яких увійшла до її книги «# Наші на світі світу» (Львів, Видавництво Старого Лева) Дім, 2019). Коротку статтю про Джулію Маллок опублікувала Валентина Лантрат у газеті «Селянська правда» (№ 1 (671), 17.05.2016). Важливими джерелами для аналізу теми є документальний фільм «Останній лист Джулії», створений корейським каналом MBC, а також спогади професора Лі Нам-Джу («Korea JoongAng Daily», 07.12.2017). У зв'язку з сенсаційним характером стаття представляє інтерес не тільки для дослідників історії та міжнародних відносин, а й для широкої громадськості. Приведення в Україну пам’яті про нащадків, які відіграли неабияку роль у різних куточках світу, має на меті збагатити розуміння українського характеру та масштабів його глобального внеску. Взявши за приклад географічно віддалену Корею, автор передбачає подальші відкриття в найбільш несподіваних місцях.