Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Пакет SPSS.
Статті в журналах з теми "Пакет SPSS"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-43 статей у журналах для дослідження на тему "Пакет SPSS".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Орленко, Н. С., Н. В. Лещук, Н. В. Симоненко, М. М. Таганцова та О. А. Стадніченко. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ MACHINE LEARNING ПІД ЧАС ІДЕНТИФІКАЦІЇ ПОДІБНИХ СОРТІВ РОСЛИН (на прикладі Lactuca sativa L. var. сapitata)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 233–40. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.30.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто технологічні підходи до використання засобів Machine Learning під час ідентифікації нових сортів сільськогосподарських рослин на підставі набору даних загальновідомих сортів, алго-ритм найближчого сусіда. Метою цієї роботи є розроблення прикладу застосування методу машин-ного навчання та оцінювання придатності його використання під час оброблення даних кодів прояву морфологічного опису сортів рослин. Під час дослідження використано й аналітичний та статистичний методи. Дослідження проводилось на прикладі даних морфологічного опису сортів Lactucasativa L. var. capitatа. Опробована інформаційна технологія використання засобів машинного навчан-ня для формування комп’ютерної моделі подібних сортів салату посівного головчастого з викорис-танням статистичного пакету IBM SPSS Statistics. У результаті експерименту з комп’ютерноюмоделлю навчання встановлено, що найбільш точні результати класифікації отримано з викорис-тання ознаки розмір головки салату посівного головчастого як цільової змінної моделі та ознакищільність головки салату посівного як фокусну змінну. Дослідження показало придатність застосу-вання засобу Machine Learning під час ідентифікації груп подібних сортів салату посівного головча-стого за морфологічними ознаками. Пакет статистичних програм IBM SPSS Statistics є зручним укористуванні, надає досліднику широкий спектр засобів експериментування з моделлю сортів бота-нічного таксону, дає змогу візуалізувати отримані результати моделювання з використання діаг-рам, які добре унаочнюють результати моделювання. Головна діаграма моделі є інтерактивною, щодозволяє досліднику експериментувати з моделлю. Цей метод може бути рекомендовано для вико-ристання під час оброблення даних кваліфікаційної експертизи на відмінність, однорідність та ста-більність.
2
Шейнов, Виктор П., та Антон С. Девицын. "Трехфакторная модель зависимости от социальных сетей". Российский психологический журнал 18, № 3 (9 грудня 2021): 145–58. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2021.3.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Введение. Зависимость от социальных сетей – одна из самых массовых немедицинских зависимостей. Многочисленные отрицательные последствия для ее жертв создали психологическую проблему, что сделало актуальным изучение факторов зависимости от социальных сетей. Ввиду отсутствия исследований этих факторов, проблему может разрешить соответствующая модель, разработка которой является целью статьи. Гипотеза исследования: главенствующую роль в модели играет «психологическое состояние» пользователя социальной сети. Методы. Факторная структура зависимости от социальных сетей изучается посредством эксплораторного и конфирматорного анализа (инструменты jamovi платформы R), непараметрическими корреляциями Кендалла и параметрическими Пирсона (пакет SPSS-22). Респонденты: 618 пользователей сетей (430 женщин 16–76 лет (M = 37,01) и 188 мужчин 16–67 лет (M = 31,3). Результаты и их обсуждение. Показано, что модель зависимости от социальных сетей включает три фактора: «психологическое состояние», «коммуникация», «получение информации». Показатель надежности модели = 0,828 (p-value < 0,001). Гипотеза исследования подтвердилась. При этом корреляции фактора «психологическое состояние» с тревожностью, депрессией, одиночеством, экстраверсией, самооценкой, удовлетворенностью жизнью (тесно связанными с зависимостью от социальных сетей) превышают корреляции других факторов и опросника в целом. Большая, чем у мужчин, зависимость женщин от социальных сетей объясняется более сильными корреляциями их фактора «психологическое состояние» с вышеперечисленными состояниями и свойствами личности. Для разных социумов модель зависимости от социальных сетей может иметь принципиально отличающуюся факторную структуру. Проведенный анализ показал, что построенная трехфакторная модель зависимости от социальных сетей обладает высокой степенью надежности; модель адекватно описывает сущность этой зависимости и может быть использована в изучении теоретического и практического аспектов данной проблемы.
3
Райчева, Ралица, та Румен Стефанов. "Изграждане на капацитет и институционализиране на структура за оценка на здравни технологии – сравнителен анализ на междинната мезо среда между България и добрите международни практики". Редки болести и лекарства сираци 9, № 1 (31 березня 2018): 13–27. http://dx.doi.org/10.36865/2018.v9i1.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Въведение: Създаването на организация за оценка на здравни технологии (ОЗТ), която да информира политически решения, е амбициозна мисия. Липсват стандартни подходи, поради разликите в средата, в която ще се развива ОЗТ капацитета.Цел: Целта е да се систематизират и анализират най-добрите ОЗТ практики в глобален мащаб и да се извърши съпоставка на характеристиките на средата с постигнатото в България ниво на изграждане на капацитет.Материал и методи: В периода 2013–2015 г. е проведено международно уеб-базирано анкетно проучване сред 312 ОЗТ организации, включително 11 международни. Данните са получени от полу-структуриран въпросник, който съдържа общо 106 въпроса. Анализът на данните е реализиран със статистическия пакет IBM SPSS Statistics v. 22, Microsoft Office Excel 2013, Provalis Research QDA Miner 4 и WordStat 7.Резултати: Попълнени са 111 въпросника (35.58% възвращаемост) от 39 държави на 5 континента. Изграждането на капацитет и институционализирането започва от макросредата с идентифициране на потребността от създаване на ОЗТ структура на най-високо политическо и административно ниво и продължава с обособяване на междинната мезо среда. Това измерение най-общо включва привличането от една страна на външни експерти и консултанти, от друга на заинтересованите страни, както и създаването на мрежа от международни връзки и колаборации.Заключение: Улесняването на изграждане на капацитет и осигуряването на устойчиво развитие на ОЗТ структура изисква детайлно опознаване на външната среда. За преодоляване на възможните конфликти и бариери е важно взаимосвързано възприемане на проблемите, без съсредоточаване върху само един ограничаващ фактор.
4
Бурова, Ирина Васильевна. "ИСПОЛЬЗОВАНИЕ РЕГРЕССИОННОГО АНАЛИЗА В ОЦЕНКЕ СТОИМОСТИ ОБЪЕКТОВ РЕГИОНАЛЬНОГО РЫНКА НЕДВИЖИМОСТИ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 2 (26 вересня 2020): 39. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-2-39-45.
Повний текст джерелаАнотація:
Целью статьи является применение эконометрического инструментария для построения и оценки моделей стоимости объектов жилой недвижимости различных сегментов рынка недвижимости Ростовской области, в частности, ее областного центра – города Ростова-на-Дону на основе анализа статистических данных. Основными методами, нашедшими применение в настоящем исследовании, являются эконометрические методы, используемые с целью статистического анализа данных и расчета на их основе моделей оценки рыночной стоимости объектов жилой недвижимости территории. Так, для определения параметров модели и множественной регрессии стоимости объектов недвижимости использовался статистический пакет SPSS, возможности которого позволяют провести множественный регрессионный анализ, определять критерии качества полученной модели и интерпретировать полученные значения. Для работы с представленным статистическим пакетом использовалась выборка данных компании «Циан-Групп», включающая 800 объектов жилой недвижимости областного центра Ростовской области, города Ростова-на-Дону, представленных на рынке недвижимости города. В качестве параметров модели были использованы характеристики жилой недвижимости, оказывающие существенное влияние на ее стоимость. В данной статье модель множественной регрессии была построена и опробована для категории жилой недвижимости «Изолированные квартиры», однако использующийся метод довольно универсален и может быть применен для любых категорий объектов недвижимости. Результатами исследования является построение моделей множественной линейной регрессии, их оценка и апробация для определения рыночной стоимости жилой недвижимости различных категорий регионального рынка. Область применения результатов. Предложенная методика расчета рыночной стоимости объектов жилой недвижимости на основе эконометрических моделей может быть применена для решения таких задач регионального управления, как создание налогооблагаемой базы и регулирования цен на объекты недвижимости. Выводы. Применение множественного регрессионного анализа является эффективным инструментом, позволяющим моделировать социально-экономические процессы с целью прогнозирования будущего развития исследуемых систем, а также для проведения текущей и ретроспективной их оценки.
5
Stelcer, Bogusław, Marcin Cybulski, Iryna Kryvenko, Olha Yurtsenyuk, Marta Kachmarska, Nataliya Ryshkovska, Halyna Katolyk та Przemysław Lisiński. "Особистісні та поведінкові ресурси здоров’я українських студентів, які вивчають науки про здоров’я: пілотне дослідження". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 44(47) (20 грудня 2019): 103–17. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi44(47).122.
Повний текст джерелаАнотація:
Ця наукова розвідка мала на меті дослідити поведінку щодо здоров’я, загальну самооцінку та почуття когерентності, а також зв’язок між ними у студентів Західної України, які здобувають освіту у сфері наук про здоров’я. Опитування проводилося серед студентів трьох львівських та чернівецьких університетів (N=193). Кожен учасник дослідження відповідав на запитання методик, а саме: Шкали самооцінки, Опитувальника поведінки щодо здоров’я, Шкали почуття когерентності. Для статистичного аналізу отриманих даних було використано пакет IBM SPSS 25, статистична значущість визначалася при p<0,01, р<0,05. Отримані результати свідчать про адекватні в цілому ресурси здоров’я та адекватну самооцінку респондентів. Значущих відмінностей щодо ресурсів здоров’я залежно від місця проживання чи віку досліджуваних не виявлено. З’ясовано, що є певні відмінності серед чоловіків і жінок у здійсненні практик щодо здоров’я та в способі харчування. Так, українські чоловіки молодого віку зазвичай менше дбають про своє здоров’я, водночас у них за двома із трьох вимірів почуття когерентності вищі показники, порівняно із жінками. Суттєві кореляції встановлено між рівнем самооцінки і здоровим способом життя, а також почуттям когерентності. Наявність тісного зв’язку між почуттям когерентності, поведінкою щодо здоров’я та самооцінкою студентів свідчить про те, що студенти мають ресурси для подолання стресу, який супроводжує навчання в університеті. Це також можна трактувати як хороший індикатор ефективності їхньої майбутньої діяльності у сфері охорони здоров’я. Чоловікам властиво, утім, менш відповідально ставитися до здоров’я і не просити про допомогу, доки ситуація зі здоров’ям не стане критичною. Самооцінку визначено як ключовий чинник вищих показників почуття когерентності та схильності поводитися здоров’яорієнтовано. Подальші дослідження плануються в контексті культурної адаптації методик у сфері психології здоров’я.
6
Parvova, Iva, A. Rangelov, E. Hristov, Rasho Rashkov, I. Getov та S. Ognianov. "ПРОСПЕКТИВНО ПРОУЧВАНЕ НА НЕЖЕЛАНИ ЛЕКАРСТВЕНИ РЕАКЦИИ ПРИ БЪЛГАРСКА ПОПУЛАЦИЯ ОТ ПАЦИЕНТИ С ВЪЗПАЛИТЕЛНИ СТАВНИ ЗАБОЛЯВАНИЯ, ПРОВЕЖДАЛИ ЛЕЧЕНИЕ С БИОЛОГИЧНИ ЛЕКАРСТВЕНИ ПРОДУКТИ". Revmatologiia (Bulgaria) 28, № 1 (24 березня 2020): 3–19. http://dx.doi.org/10.35465/28.1.2020.pp3-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Целта е да се анализират нежеланите лекарствени реакции (НЛР) при българска популация пациенти с възпалителни ставни заболявания, които отговарят на изискванията да провеждат лечение с биологични лекарствени продукти (БЛП). Описва се едноцентрово, обсервационно, открито, проспективно, неинтервенционално, фармакоепидемиологично проучване на клинични серии от слу- чаи на НЛР при българска популация пациенти с ревматоиден артрит (РА), анкилозиращ спондилит (AС) и псориатичен артрит (ПсА) на лечение с БЛП през периода март 2015 г.–октомври 2016 г. Проучването е осъществено по протокол и след подписано информирано съгласие. Пациентите про- веждат лечение със: etanercept, adalimumab, golimumab, certolizumab pegol, rituximab. Задължително ус- ловие е да няма предхождащо лечение с БЛП. Статистическите анализи са направени с пакет SPSS версия 16.0. Скринирани са 53 пациенти, 5 не отговарят на включващите критерии; 47 включени, от тях 5 отпадат в хода на проучването, анализирани 42. Разпределение по заболявания: РА – 40,5% (n = 17), ПсА – 19% (n = 8), АС – 40,5% (n = 17). Жени – 52% (n = 22), мъже – 48% (n = 20). При 76% от пациентите лечението е с adalimumab и etanercept. При 17% от пациентите (n = 7) биологичното лечение е спряно поради изява на сериозни НЛР, при 3 от тях – с 3-та степен на тежест, при 4 – с 4 степен. Най-голям относителен дял заемат НЛР със степен на тежест 1 и 2, като с 1 степен са 63%. Общият брой на съобщените и потвърдени НЛР е 160. От тях 3 НЛР отговарят на дефиници- ята за SUSAR; неочаквани – 30; подозирани – 127. Общата честота на НЛР в цялото проспективно проучване се измерва на 3,80 НЛР/пациент, като най-висок е този дял при АС – 4,35 НЛР/пациент. Установява се много висока честота на НЛР, несъответно по-висока в сравнение с предрегистра- ционните данни за анализираните БЛП. Най-честата причина за преустановяване на биологичната терапия при болните с възпалителни ставни заболявания е изявата на НЛР.
7
Sharikadze, Olena. "PARTICULAR QUALITIES OF THE TREATMENT IN PRE-SCHOOL AGE CHILDREN SENSITIZED TO HOUSE DUST MITES ALLERGEN." Inter Collegas 4, no. 2 (July 22, 2017): 72–78. http://dx.doi.org/10.35339/ic.4.2.72-78.
Повний текст джерелаАнотація:
Sharikadze O.V.Background. This study determined the efficacy of sublingual allergen–specific immunotherapy (SLIT) in Ukrainian children younger than 5 years of age with allergic rhinitis and bronchial asthma sensitized to house dust mite allergens. Methods. A cohort prospective study was conducted over a two years period with assessment of the sensitization towards inhalant allergens, measured in-vivo by wheal size and number of positive reactions on the standard skin prick test (SPT). SPSS was used to analyse any statistical correlation. Results. A total of 125 atopic asthma or/and allergic rhinitis with the mean age of 4.11 ±0.83 who were sensitized to house dust mites Dermatophagoides pteronyssinus and/or Dermatophagoides farina were included. 47 children received two-years SLIT to treat house dust mite allergies using standardized extract of sublingual allergens containing a mixture of house dust mites (Der. pteronyssinus and Der. farinae) in the correlation of 1(0,175 НЕР):1(0,175 НЕР) (Diater, Spain). These patients were mono-sensitized with Der. pteronyssinus and Der. farinae or were SPT poly-sensitized, but these patients only had house dust mite allergy symptoms. In this group the assessment of clinical efficacy of SLIT showed the significant differences in VAS before treatment and 6 months after its receiving. The symptom “nasal obstruction” was assessed as 2.3±-1.6 points at the beginning of the therapy, and the data reduced almost twice (1.3±-1.1); Р <0,05 after 6 months of SLIT; then (12 and 24 months) it decreased to 0.91±0.9 and 0.34±0.5; Р <0,01, correspondingly. Conclusion. This study has shown that using of SLIT in atopic asthma or/and allergic rhinitis children under 5 year sensitized to house dust mites is an effective and safe treatment method and allows to quickly (over the first 6 months of SLIT) control the symptoms. The data of comparative analysis in the group of patients who didn’t receive SLIT has pointed to high frequency of disease symptom occurrence after the end of baseline therapy.KeyWords: sublingual allergen-specific immunotherapy, children, bronchial asthma, allergic rhinitis, sensitization, allergens, Diater ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ, СЕНСІБІЛІЗОВАНИХ ДО АЛЕРГЕНІВ ДОМАШНЬОГО ПИЛУШарикадзе О.В.Це дослідження визначило ефективність сублингвально алерген-специфічної імунотерапії (SLIT) українських дітей молодше 5 років з алергічним ринітом та бронхіальною астмою, сенсибілізованих до алергенів пилових кліщів. Методи. Проспективне дослідження когорти проводилося протягом двох років з оцінкою сенсибілізації до інгаляційних алергенів, виміряної in-vivo за розміром пухирів і кількості позитивних реакцій на стандартному тесті на шкірі (SPT). Для аналізу статистики використовувався пакет SPSS. Результати. Обстежено 125 дітей (середній вік 4,11 ± 0,83 років) з атопічною астмою та/або алергічним ринітом, які були сенсибілізовані до домашніх пилових кліщів Dermatophagoides pteronyssinus та/або Dermatophagoides farina. 47 дітей отримали дворічний курс SLIT з використанням стандартизованого екстракту сублінгвальних алергенів, що містять суміш кліщів домашнього пилу (Der. Pteronyssinus і Der. Farinae) в співвідношенні 1 (0,175 НЕР): 1 (0,175 НЕР) (Діатер, Іспанія). Пацієнти були моносенсібіровани Dermatophagoides pteronyssinus і / або Dermatophagoides farina або були полісенсібілізовані (за SPT), однак симптоми розвивалися тільки на домашній пил. У цій групі оцінка клінічної ефективності SLIT показала значні відмінності до лікування і через 6 місяців після його отримання. Симптом «носової обструкції» оцінювався як 2,3 ± 1,6 бала на початку терапії і зменшувалися майже в два рази (1,3 ± 1,1); Р <0,05 після 6 місяців SLIT. Потім (12 і 24 місяці) він знизився до 0,91 ± 0,9 і 0,34 ± 0,5; Р <0,01, відповідно. Висновок. Дослідження показало, що використання SLIT при атопічній астмі та/або алергічному риніті у дітей до 5 років, сенсибілізованих до домашніх пилових кліщів, є ефективним і безпечним методом лікування і дозволяє швидко (протягом перших 6 місяців SLIT) контролювати симптоми. Дані порівняльного аналізу в групі пацієнтів, які не отримували SLIT, вказують на високу частоту виникнення симптомів хвороби після закінчення базової терапії.Ключові слова: сублінгвальна алерген-специфічна імунотерапія, діти, бронхіальна астма, алергічний риніт, сенсибілізація, алергени, Діатер. ОСОБЕННОСТИ ЛЕЧЕНИЯ ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА, СЕНСИБИЛИЗИРОВАННЫХ АЛЛЕРГЕНАМИ ДОМАШНЕЙ ПЫЛИШарикадзе Е.В.Это исследование определило эффективность сублингвальной аллерген-специфической иммунотерапии (SLIT) украинских детей моложе 5 лет с аллергическим ринитом и бронхиальной астмой, сенсибилизированных к аллергенам пылевых клещей. Методы. Проспективное исследование когорты проводилось в течение двух лет с оценкой сенсибилизации к ингаляционным аллергенам, измеренной in-vivo по размеру волдырей и количеству положительных реакций на стандартном тесте на коже (SPT). Для анализа статистики использовался пакет SPSS. Результаты. Обследованы 125 детей (средний возраст 4,11 ± 0,83 лет) с атопической астмой и/или аллергическим ринитом, которые были сенсибилизированы к домашним пылевым клещам Dermatophagoides pteronyssinus и/или Dermatophagoides farina. 47 детей получили двухлетний курс SLIT с использованием стандартизованного экстракта сублингвальных аллергенов, содержащих смесь клещей домашней пыли (Der. Pteronyssinus и Der. Farinae) в соотношении 1 (0,175 НЕР): 1 (0,175 НЕР) (Диатер, Испания). Пациенты были моносенсибированы Dermatophagoides pteronyssinus и/или Dermatophagoides farina или были полисенсибилизированы (по SPT), однако симптомы развивались только на домашнюю пыль. В этой группе оценка клинической эффективности SLIT показала значительные различия до лечения и через 6 месяцев после его получения. Симптом «носовой обструкции» оценивался как 2,3 ± -1,6 балла в начале терапии и уменьшались почти в два раза (1,3 ± -1,1); Р <0,05 после 6 месяцев SLIT. Затем (12 и 24 месяца) он снизился до 0,91 ± 0,9 и 0,34 ± 0,5; Р <0,01, соответственно. Вывод. Исследование показало, что использование SLIT при атопической астме или/или аллергическом рините детей до 5 лет, сенсибилизированных к домашним пылевым клещам, является эффективным и безопасным методом лечения и позволяет быстро (в течение первых 6 месяцев SLIT) контролировать симптомы. Данные сравнительного анализа в группе пациентов, которые не получали SLIT, указывают на высокую частоту появления симптомов болезни после окончания базовой терапии.Ключевые слова: сублингвальная аллерген-специфическая иммунотерапия, дети, бронхиальная астма, аллергический ринит, сенсибилизация, аллергены, Диатер.
8
Райчева, Ралица, та Румен Стефанов. "Изграждане на капацитет и институционализиране на структура за оценка на здравни технологии – сравнителен анализ на външната макро среда между България и добрите международни практики". Редки болести и лекарства сираци 8, № 1 (15 березня 2017): 10–26. http://dx.doi.org/10.36865/2017.v8i1.31.
Повний текст джерелаАнотація:
Въведение: Създаването на организация за оценка на здравни технологии (ОЗТ) или стартирането на ефективна ОЗТ програма, която да информира ключови политически решения, е амбициозна мисия. В литературата не съществуват стандартни модели или подходи, поради големите разлики в средата, в която ще се развива ОЗТ капацитета. Всяка страна, регион и провинция е необходимо да открие своя собствена, възможно най-ефикасна алтернатива, подходяща за здравния и организационен контекст, в който съществува.
Цел: Целта е да се систематизират, изучат и анализират най-добрите практики за оценка на здравни технологии (ОЗТ) в глобален мащаб и да се извърши съпоставка на характеристиките на средата с постигнатото в България ниво на изграждане на капацитет и институционализиране на ОЗТ.
Материали и методи: В периода 2013–2015 г. е проведено международно уеб-базирано анкетно проучване сред 312 НТА организации, със седалище в 83 страни, включително 11 международни организации. Данните са получени от полуструктуриран въпросник, който съдържа общо 106 въпроса – 17 закрити, 31 открити въпроси и 58 полуоткрити въпроса, разпределени в шест раздела, един панел и два сегмента за набиране на допълнителна информация. Анализът на данните се реализирана със статистическия пакет на софтуера за социални науки IBM SPSS Statistics v.22. Систематизирането и статистическата обработка на отворените въпроси бе постигната със Microsoft Office Excel 2013, Provalis Research QDA Miner 4 и WordStat 7.
Резултати: Общо бяха попълнени 111 въпросници (35.58% възвращаемост) от 39 държави на 5 континента. Изграждането на капацитет и институционализирането започва от макросредата с идентифициране на потребността от създаване на ОЗТ структура на най-високо политическо и административно ниво. Макросредата се свързва и с други два основополагащи за стартиране на ОЗТ структура елементи – нормативна база и икономическо ниво. Необходимо е и определянето на рамката и съответните характеристики на институционалното, физическо/технологичното и социално-културното ниво, за да се завърши цялостната инфраструктура на външната за извършване на ОЗТ среда.
Заключение: Улесняването на изграждане на капацитет и осигуряването на устойчиво развитие на ОЗТ структура на национално ново изисква детайлно опознаване на външната среда – законодателство, потребности на вземащите решения, политическия интерес и т.н., за да се очертаят възможните конфликти и бариери и да се изведат решения въз основа опита на други организации. За преодоляване на препятствията е важно глобалното и взаимосвързано възприемане на проблемите, без съсредоточаване върху само един ограничаващ фактор.
9
Orestova, Vasilisa R., and Alevtina A. Bastron. "USE OF SPSS FOR PSYCHOLOGICAL RESEARCH IN THE CONTEXT OF A FACTOR ANALYSIS." RSUH/RGGU Bulletin. Series Records Management and Archival Studies. Computer Science. Data Protection and Information Security, no. 2 (2017): 38–51. http://dx.doi.org/10.28995/2073-6371-2017-2-38-51.
Повний текст джерела
10
Райчева, Ралица, та Румен Стефанов. "Бариери пред изграждането на капацитет за оценка на здравните технологии: международно проуване". Редки болести и лекарства сираци 6, № 1 (15 вересня 2015): 26–32. http://dx.doi.org/10.36865/2015.v6i1.33.
Повний текст джерелаАнотація:
Въведение. Информацията за текущите дейности в областта на оценката на здравни технологии (НТА), както и за бариерите и решенията, които придружават изграждането на НТА структура е в основата на разработване на ефективни мерки при започване на формален процес.
Цел. Целта на това изследване е да се анализират бариерите, съпътстващи изграждането на капацитет и институционализирането на мултидисциплинарния подход за оценка на здравни технологии и възможностите им за преодоляване в различен контекст и в международен аспект.
Материал и методи. В периода 2013-2015 г. е проведено международно уеб-базирано анкетно проучване сред 312 НТА организации, със седалище в 83 страни, включително 11 международни организации. Данните са получени от полуструктуриран въпросник, който съдържа общо 102 въпроса – 71 закрити и 31 открити въпроси, разпределени в шест раздела, един панел и два сегмента за набиране на допълнителна информация. Анализът на данните се реализирана със статистическия пакет на софтуера за социални науки IBM SPSS Statistics v. 22. Систематизирането и статистическата обработка на отворените въпроси бе постигната със Microsoft Office Excel 2013, Provalis Research QDA Miner 4 и WordStat 7.
Резултати. Общо бяха попълнени 111 въпросници (35.58% възвращаемост) от 39 държави на 5 континента. Анкетираните (n=96) споделят кои са основните бариери, които е трябвало да преодолеят, като изрично 20.83% (n=20) съобщават, че не са срещали трудности при създаване на организацията. Липсата на бариери е с най-голям относителен дял за периода на основополагане на организацията до 1989 г. (8/40%). За останалите (n=76) препятствията са: (1) липсата на финансиране (48/50.00%); (2) наемането на обучени експерти (43/44.79%); (3) участие на заинтересованите страни (19/19.79%), постигне на политически консенсус (18/18.75%); (4) въздействие върху целевите групи (14/14.58%); (5) възможности за образование (13/13.54%); (6) ясна мисия (11/11.46%); (7) друго (11/11.46%); условия на работа (10/10.42%); (8) добри взаимовръзки и работни мрежи (9/9.38%); (9) топ мениджмънт с добра репутация (7/7.29%); и (10) конфликт на интереси (2/2.08%). Установени бяха асоциации между стойностите на променливата и статистически значими разлики между относителните им дялове. Синтезирани са препоръките за преодоляване на бариерите, специфични при започване на формален НТА процес.
Заключение. Улесняването на изграждане на капацитет и осигуряването на устойчиво развитие на НТА структура на национално ново изисква детайлно опознаване на външната среда – законодателство, потребности на вземащите решения, политическия интерес и т.н., за да се очертаят възможните конфликти и бариери и да се изведат решения въз основа опита на други организации. За преодоляване на препятствията е важно глобалното и взаимосвързано възприемане на проблемите, без съсредоточаване върху само един ограничаващ фактор.
11
Гурьева, Мария Андреевна. "Типология регионов РФ с позиции развития «зеленой» экономики с учетом специфики экономического пространства". Russian Journal of Entrepreneurship 18, № 19 (16 жовтня 2017): 2787. http://dx.doi.org/10.18334/rp.18.19.38394.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье создана модель оценки «зеленой» экономики территории с помощью инструментов программного пакета IBM SPSS Statistics 22 и предложена двумерная типология регионов РФ с позиции развития «зеленой» экономики с учетом специфики экономического пространства. Исследование выполнено при финансовой поддержке РФФИ в рамках научного проекта № 16-36-00218 «Теория и методология оценки развития «зеленой экономики» в контексте теории экономического пространства».
12
Zhukovska, Victoriia V., Oleksandr O. Mosiiuk та Veronika V. Komarenko. "ЗАСТОСУВАННЯ ПРОГРАМНОГО ПАКЕТУ R У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ". Information Technologies and Learning Tools 66, № 4 (30 вересня 2018): 272. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v66i4.2196.
Повний текст джерелаАнотація:
Corpus linguistics is a newly emerging field of study in applied linguistics that deals with construction, processing, and exploitation of text corpora. To date, a high-quality analysis of vast amounts of empirical language data provided by computerized corpora is impossible without computer technologies and relevant statistical methods. Therefore, teaching future philologists to effectively apply statistical computer programs is an important stage in their research training. The article discusses the possibilities of using one of the leading in Western linguistics, but not well-known in Ukraine, software packages for statistical data analysis – R statistical software environment – in the research by future philologists. The paper reveals the advantages and disadvantages of this program in comparison with other similar software packages (SPSS and Statistica) and provides Internet links to R self-learn tutorials. The flexibility and efficacy of R for linguistic research are demonstrated on the example of a statistical analysis of the use of hedges in the corpus of academic speech. For novice philologists to properly understand the peculiarities of conducting a statistical linguistic experiment with R, a detailed description of each stage of the study is provided. The statistical verification of hedges in the speech of students and lecturers was carried out using such statistical methods as the Kolmogorov–Smirnov test and the Mann-Whitney U Test. The article presents the developed algorithms to calculate the specified tests applying the built-in commands and various specialized library functions, created by R user community to enhance the functionality of this statistical software. Each script for statistical calculations in R is accompanied by a detailed description and interpretation of the results obtained. Further study of the issue will involve a number of activities aimed at raising awareness and improving skills of future philologists in using R statistical software, which is important for their professional development as researchers.
13
Plekhova, O. I., S. O. Levenets, G. O. Borysko, T. P. Kostenko, V. L. Kashina-Yarmak та V. V. Perevozchykov. "Особливості початку статевого дозрівання дітей із сімей з радіаційно обтяженим анамнезом батька. Нейрогормональні механізми". CHILD`S HEALTH, № 3.54 (19 червня 2014): 61–64. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.3.54.2014.76001.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження проведено з метою визначення нейрогормональних механізмів, що лежать в основі клінічних особливостей початку статевого дозрівання дітей, народжених у батьків, які зазнали низькодозового опромінення. Гормональний гомеостаз оцінено за даними імуноферментного, радіоімунологічного та флюорометричного методів. Статистичне опрацювання отриманих даних проводилось за допомогою пакета прикладних програм Excel i Statgrafics-5, SPSS 17.0. Встановлено, що більш ранній початок статевого дозрівання обумовлюється прискореною стимуляцією гіпофізарно-гонадної системи внаслідок активації центральних механізмів регуляції гонадотропної функції гіпофіза і передчасного зняття мелатонінового блокування цієї системи. Обґрунтовано підстави для ретельного диспансерного нагляду за становленням репродуктивної системи у дітей із сімей із радіаційно обтяженим анамнезом.
14
Шевяков, Ю. І., І. А. Токарєва, Є. А. Жидко та А. І. Файнер. "Міжпредметні зв’язки у контексті підготовки іноземних студентів за спеціальністю “Авіоніка”". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(69) (22 липня 2021): 110–15. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.69.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу міжпредметних зв’язків у системі навчання іноземних студентів першого курсу спеціальності “Авіоніка”. Проведено математично-статистичний аналіз і обробку даних непараметричними методами кореляції. Визначено коефіцієнти Спірмена для обраних пар навчальних дисциплін. За допомогою пакету статистичних програм SPSS виконаний кореляційний аналіз показників успішності формування компетентностей дисциплін різного спрямування. Показано між якими навчальними дисциплінами є міжпредметні зв’язки, що закладають фундамент для самовизначення і професійного зростання студентів, формують у свідомості фахівця цілісні уявлення щодо майбутньої професійної діяльності. Встановлено між якими навчальними дисциплінами відсутні міжпредметні зв’язки, що породжує ізольованість предметів, відсутність системного сприйняття об’єкта навчання, ускладнює формування узагальнених знань і умінь майбутнього фахівця відповідно до сучасних вимог.
15
Толстикова, Ирина, Ольга Игнатьева, Константин Кондратенко та Александр Плетнев. "Цифровое поведение и характеристики личности поколения Z в условиях глобальной цифровизации". Информационное общество: образование, наука, культура и технологии будущего, № 4 (2020): 103–15. http://dx.doi.org/10.17586/2587-8557-2020-4-103-115.
Повний текст джерелаАнотація:
В представленной статье авторы исследует межпоколенческие различия двух поколений молодежи, вступающих в свои права полноценных членов общества. В работе проводится тщательный анализ классиков и современников поколенческого анализа зарубежной и российской социальной науки. Статья хорошо фундирована и в ней, в теоретической базе исследования обнаружены лакуны, связанные с отсутствием значимых исследований цифрового поколения Z в России. В статье рассматриваются особенности цифрового поведения представителей поколения Z на примере студентов первых курсов университетов Санкт-Петербурга по таким параметрам, как понимание ответственности, отношение к индивидуализму и коллективизму, инструментальная рациональность и коммуникативные навыки. На основе результатов исследования, проведенного в 2019 г., и анализа фокус-группы представителей поколения Y составлен поведенческий образ поколения Z , проведены межпоколенческие аналогии, выявлены коммуникативные характеристики и поведенческие модели поколения Z . Исследование самости поколения Z проведено на основании анкетного опроса, результаты которого были обработаны посредством частотного анализа с использование статистического пакета SPSS . Необходимо отметить, что поскольку студенчество Санкт-Петербурга представлено жителями разных городов России, то гипотетически данные настоящего исследования можно экстраполировать и на другие города России, придав им общероссийский характер. Однако это тема уже следующего исследования.
16
Мельникова, Е. С., О. Д. Рымар, А. А. Иванова, С. В. Мустафина, М. Ю. Шапкина, M. Bobak, С. К. Малютина, М. И. Ввоевода, and В. Н. Максимов. "Association of polymorphisms of the KCNQ1 and ADIPOQ genes with the prognosis of type 2 diabetes." Nauchno-prakticheskii zhurnal «Medicinskaia genetika», no. 5(214) (May 29, 2020): 95–96. http://dx.doi.org/10.25557/2073-7998.2020.05.95-96.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы - изучение ассоциации однонуклеотидных полиморфизмов rs2237892 гена KCNQ1 и rs6773957 гена ADIPOQ с сахарным диабетом 2 типа (СД2). На основе проспективного обследования репрезентативной популяционной выборки жителей г.Новосибирска сформированы две группы по принципу «случай - контроль». Группа СД2 (n=443, средний возраст 56,2 лет, мужчины - 28,8%, женщины - 71,2%), группа контроля (n=532, средний возраст 56,1 лет, мужчины - 33,8%, женщины - 66,2%) сформированы из банка ДНК международного исследования HAPIEE. ДНК выделена методом фенолхлороформной экстракции. Генотипирование выполнено методом ПЦР с последующим анализом полиморфизма длин рестрикционных фрагментов. Статистическая обработка проведена с использованием программного пакета SPSS 16.0. По частотам генотипов и аллелей полиморфизмов rs2237892 гена KCNQ1 и rs6773957 гена ADIPOQ не выявлено статистически значимых различий между группами, в том числе и при разделении по полу и возрасту (p>0,05). Значимого влияния rs2237892 гена KCNQ1 и rs6773957 гена ADIPOQ на риск развития СД2 не обнаружено. The aim of this work is study the association of rs2237892 and rs6773957 with T2D in a case-control study. Two groups was formed based on the case - control study. The T2D group is 443 person (mean age 56.2 years, men - 28.8 %, women - 66.2 %), the control group was selected according to the sex and age from the DNA bank of project Health, Alcohol and Psychosocial factors In Eastern Europe (HAPIEE) (n = 532, mean age 56.1 years, men - 33.8 %, women - 66.2 %). DNA was isolated by phenol-chloroform extraction. Genotyping was done by PCR followed by analysis of restriction fragment length polymorphism. Statistical processing was performed using the SPSS 16.0 software package. The genotypes frequencies of rs2237892 of the KCNQ1 gene and rs6773957 of the ADIPOQ gene did not show statistically significant differences. There was no significant effect of rs2237892 of the KCNQ1 gene and rs6773957 of the ADIPOQ gene on the risk of developing type 2 diabetes.
17
Derkach, T. M., V. V. Strashnyi, O. O. Starikova та S. M. Lysenko. "ВМІСТ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ТА ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ТРАВИ ЗВІРОБОЮ РІЗНИХ ВИРОБНИКІВ". Фармацевтичний часопис, № 4 (11 грудня 2018): 5–13. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9576.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Визначення вмісту біологічно активних речовин та елементного складу трави звіробою різних виробників, виявлення кореляцій між вмістом АФІ та мікроелементним складом трави.
Матеріали і методи. У дослідженні використано стандартні зразки органічних речовин виробництва фірми Fluka, стандартні зразки іонів металів виробництва СКТБ фізико-хімічного інституту імені О. В. Богатського НАН України, зразки звіробою трави різних виробників.
Аналітичне обладнання: спектрофотометр Hewlett Packard 8452A, рідинний хроматограф Shimadzu LC-20, обладнаний УФ-детектором, з використанням колонки Phenomenex Luna C18, атомно-абсорбційний спектрофотометр Solaar S4 AA (Thermo Electron Co., США).
Статистичні розрахунки здійснено з використанням пакету статистичних програм IBM SPSS-19.
Результати й обговорення. Досліджено вміст біологічно активних речовин (гіперицин, гіперозид, рутин, кверцетин, хлорогенова, неохлорогенова, розмаринова та кофейна кислоти) та елементний склад зразків трави звіробою чотирьох різних виробників. Зареєстрована суттєва варіація вмісту органічних речовин. Наприклад, концентрація гіперицину, що є одним з основних активних фармацевтичних інгредієнтів звіробою, змінюється у 2-5 разів. Встановлено статистично значущі позитивні або негативні кореляції між концентраціями деяких елементів (K, Mg, Fe, Mn, Cd) та вмістом органічних речовин (рутин, гіперозид, гіперицин та гідроксикоричні кислоти).
Висновки. Вміст біологічно активних речовин, а саме гіперицину, рутину, гіперозиду, досліджених гідроксикоричних кислот, суттєво змінюється в залежності від походження та елементного складу зразків трави звіробою.
18
Moroz, Taisiia Petrovna, Denis Mikhailovich Fedotov, Olga Nikolaevna Popova, Vladimir Petrovich Pashchenko та Anatoly Vladimirovich Gribanov. "ХАРАКТЕРИСТИКА ПАРАМЕТРОВ ХОДЬБЫ У ЖЕНЩИН ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА ПРИ ИЗБЫТОЧНОЙ МАССЕ ТЕЛА". V mire nauchnykh otkrytiy 10, № 2 (15 березня 2018): 27. http://dx.doi.org/10.12731/wsd-2018-2-27-39.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Выявить особенности ходьбы у женщин пожилого возраста с избыточной массой тела (МТ).Методы. В исследовании приняли участие 323 женщины в возрасте 55–74 лет. Измерение длины тела (ДТ) и массы тела (МТ) производилось по стандартной методике. Расчет индекса МТ (ИМТ) производился по формуле: МТ (кг) ДТ2 (см). В первую группу – группу исследования (ГИ) – вошли женщины, с избыточной МТ (n=162). Во вторую группу – группу сравнения (ГС) – женщины, с нормальной МТ (n=161). Особенности ходьбы изучали с помощью следующих тестов компьютерного стабилометрического комплекса «Balance Manager»: 1) Вставание из положения сидя; 2) Простая ходьба; 3) Тандемная ходьба. Статистическая обработка результатов проводилась с использованием пакета программ «SPSS 23.0».Результаты. У пожилых женщин с избытком МТ отмечается значимое снижение величины индекса подъема на 13,8% (р=0,020) и возрастание скорости колебания ЦТ на 12,8% (р=0,002). Также в ГИ установлено снижение длины шага на 6% (р=0,015) и скорости ходьбы на 3,8% (р=0,023) с одновременным возрастанием ширины шага (на 9,4% (р=0,001),) могут рассматриваться как признаки адаптивных перестроек параметров простой ходьбы при увеличении массы тела.Заключение. Таким образом, при оценке пространственно-временных характеристик движения у женщин 55–74 лет в зависимости от ИМТ нами выявлены изменения, свидетельствующие об ухудшении функционирования нейрофизиологических механизмов обеспечивающих удержание вертикальной позы.
19
Vorob'eva, Irina V., Ol'ga V. Kruzhkova та Natal'ia Е. Zhdanova. "Вандализм как форма защитного и совладающего поведения подростка". Российский психологический журнал 13, № 3 (30 вересня 2016): 277–92. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2016.3.16.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается феномен вандализма и вандальное поведение подростков, которое предполагает умышленные или случайные действия по порче, разрушению и несанкционированному преобразованию материальных объектов чужой или общественной собственности. Несмотря на очевидный ущерб, причиняемый вандалами окружающей среде, подобная форма девиантного поведения подростка изучается исключительно в аспекте констатации фактов, описания разновидностей последствий и определения эффективных мер по борьбе с ними. В научной литературе отсутствуют научные описания предикторов вандальной активности личности, не рассматриваются механизмы возникновения подобной стратегии взаимодействия человека с объектами окружающей среды, не анализируется генезис данной девиации. Это, безусловно, снижает потенциальную эффективность от разрабатываемых программ и предлагаемых методов по борьбе и предупреждению вандального поведения.
Понимание вандализма как формы защитного и совладающего поведения, что и явилось целью настоящего исследования, позволит не только раскрыть детерминационные механизмы данной девиации, но и создаст научную основу для понимания психологической природы деструктивного взаимодействия человека с объектами материального мира, что может обеспечить создание действенных способов по его предотвращению. Для изучения связи защитно-совладающей системы личности и выбора человеком именно вандальной модели поведения был реализован сбор данных у 60 респондентов подросткового возраста по методу поперечных срезов с использованием стандартизированных опросников. Обработка полученных результатов осуществлялась в статистическом пакете SPSS Statistics19.0 посредством дескриптивной статистики и регрессионного анализа. Обнаруженные закономерности подтвердили предположение о том, что вандализм действительно обусловлен защитными и совладающими механизмами личности, а также определили особенности связи конкретных видов разрушительной активности подростка с элементами психологических защит и совладающих действий.
20
Конюхова, Татьяна Васильевна, Екатерина Тимофеевна Конюхова та Марк Васильевич Гончаренко. "ФОРМИРОВАНИЕ КОМПЕТЕНЦИИ ПЛАНИРОВАНИЯ КАРЬЕРЫ В КОНТЕКСТЕ РЕПРЕЗЕНТАЦИИ ОБРАЗА БУДУЩЕГО". Векторы благополучия, № 2(33) (25 травня 2019): 46–62. http://dx.doi.org/10.18799/24056537/2019/2(33)/974.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе рассматривается проблематика карьерного планирования, позволяющего личности стимулировать себя для организации и реализации успешных социально-трудовых отношений. В современном контексте планирование карьеры является одним из аспектов благополучия, выстраивания образа будущего и его репрезентации. Компетенция планирования карьеры формируется с учетом ресурсных возможностей социально-психологического капитала личности студента. Карьерная компетентность строится на способности человека осознавать возможности своего карьерного потенциала и использовать их в развитии собственной карьеры, уметь преодолевать препятствия и затруднения с целью оптимизации карьерного продвижения. Цель: разработать рекомендации формирования профессиональной компетенции карьерного планирования студентом в образовательном пространстве вуза. Методы: сравнительный и статистический анализ эмпирических данных, полученных в результате диагностического исследования. Диагностический инструментарий включал: метод ранжирования признаков понятия «карьера»; опросники «Индекс жизненной удовлетворенности» (адаптация Н.В. Паниной), ДДО (Е.А. Климов); методику удовлетворенности основных потребностей (А. Маслоу); социально-психологические установки (О.Ф. Потемкина); жизнестойкость (С. Мадди); Шкалу субъективного благополучия; Шкалу психологического благополучия (К. Рифф); способность к самоуправлению (Н.М. Пейсахов); МПД (К. Замфир в модификации А. Реана). Обработка проводилась с применением статистического пакета программ для социальных наук SPSS 22.0. Результаты: сформулировано понятие компетенции карьерного планирования и описана его роль в репрезентации будущего; проведено исследование структурных составляющих формирования планирования образа карьеры будущими специалистами, на основании которых составлен социально-психологический портрет студента с высоким, средним, низким уровнем выраженности показателей. Описана рекомендация возможной стратегии выстраивания работы вуза по формированию компетенции планирования карьеры студента через развитие параметров социально-личностных характеристик студента и его социально-психологического капитала, включая некоторые конкретные формы работы.
21
Конюхова, Татьяна Васильевна, Екатерина Тимофеевна Конюхова та Марк Васильевич Гончаренко. "ФОРМИРОВАНИЕ КОМПЕТЕНЦИИ ПЛАНИРОВАНИЯ КАРЬЕРЫ В КОНТЕКСТЕ РЕПРЕЗЕНТАЦИИ ОБРАЗА БУДУЩЕГО". Векторы благополучия, № 2(33) (25 травня 2019): 46–62. http://dx.doi.org/10.18799/26584956/2019/2(33)/974.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе рассматривается проблематика карьерного планирования, позволяющего личности стимулировать себя для организации и реализации успешных социально-трудовых отношений. В современном контексте планирование карьеры является одним из аспектов благополучия, выстраивания образа будущего и его репрезентации. Компетенция планирования карьеры формируется с учетом ресурсных возможностей социально-психологического капитала личности студента. Карьерная компетентность строится на способности человека осознавать возможности своего карьерного потенциала и использовать их в развитии собственной карьеры, уметь преодолевать препятствия и затруднения с целью оптимизации карьерного продвижения. Цель: разработать рекомендации формирования профессиональной компетенции карьерного планирования студентом в образовательном пространстве вуза. Методы: сравнительный и статистический анализ эмпирических данных, полученных в результате диагностического исследования. Диагностический инструментарий включал: метод ранжирования признаков понятия «карьера»; опросники «Индекс жизненной удовлетворенности» (адаптация Н.В. Паниной), ДДО (Е.А. Климов); методику удовлетворенности основных потребностей (А. Маслоу); социально-психологические установки (О.Ф. Потемкина); жизнестойкость (С. Мадди); Шкалу субъективного благополучия; Шкалу психологического благополучия (К. Рифф); способность к самоуправлению (Н.М. Пейсахов); МПД (К. Замфир в модификации А. Реана). Обработка проводилась с применением статистического пакета программ для социальных наук SPSS 22.0. Результаты: сформулировано понятие компетенции карьерного планирования и описана его роль в репрезентации будущего; проведено исследование структурных составляющих формирования планирования образа карьеры будущими специалистами, на основании которых составлен социально-психологический портрет студента с высоким, средним, низким уровнем выраженности показателей. Описана рекомендация возможной стратегии выстраивания работы вуза по формированию компетенции планирования карьеры студента через развитие параметров социально-личностных характеристик студента и его социально-психологического капитала, включая некоторые конкретные формы работы.
22
Полищук, Елена Анатольевна, та Екатерина Вадимовна Барбашова. "ВЫБОР ОПТИМАЛЬНОЙ МОДЕЛИ ДИНАМИКИ В СЛУЧАЕ ЭКСТРАПОЛЯЦИОННОГО ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ПО КОРОТКИМ ВРЕМЕННЫМ РЯДАМ (НА ПРИМЕРЕ РЫНКА ТРУДА МОЛОДЕЖИ РЕСПУБЛИКИ КРЫМ)". Региональные проблемы преобразования экономики, № 11 (31 березня 2019): 398. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2018-11-398-405.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы. Выбор оптимальной модели динамики в случае экстраполяционного прогнозирования по коротким временным рядам. Результаты. В работе на основе малого объема ретроспективных данных (2014–2017 годы) изложена технология выбора оптимальной модели динамики ключевых индикаторов рынка труда молодежи Республики Крым в случае экстраполяционного прогнозирования по коротким временным рядам. В процессе исследования с помощью пакета анализа данных SPSS было построено пять моделей трендов (линейная, логарифмическая, полиномиальная [квадратичная], степенная, экспоненциальная) для каждого индикатора, по которым прописаны базовые пояснения (исходя из характера прослеживаемой динамики, рассматриваемые индикаторы подразделены на отдельные типы: индикаторы, в динамике роста которых наблюдается замедление; индикаторы, в динамике роста которых наблюдается ускорение; индикаторы, в динамике спада которых наблюдается замедление; индикаторы, в динамике спада которых наблюдается ускорение; линейная и полиномиальная [квадратичная] модели являются конкурирующими для аппроксимации динамики рассматриваемых индикаторов всех типов; для аппроксимации коротких временных рядов в целях экстраполяции полиномиальные, в том числе квадратичные модели в большинстве случаев нельзя использовать, поскольку характер их поведения непредсказуем даже при краткосрочном прогнозе; наряду с коэффициентом детерминации, критерием для выбора спецификации модели является уровень статистической значимости [р-уровень] критерия Фишера, а также величина 95 или 90 % доверительного интервала и ее зависимость от горизонта прогноза), учет которых дал возможность выделить подходящие для каждого индикатора модели, позволившие впоследствии рассчитать результаты их точечных прогнозов на 2019 год. Выводы. Сделан вывод о важности подбора оптимальной модели, позволяющей обеспечить наиболее вероятный прогноз, при этом необходим учет того факта, что она не всегда пригодна при краткосрочном прогнозировании.
23
Tsvetkova, Nadezhda A., та Anna I. Rybakova. "Особенности межличностных отношений с отцом у девушек, страдающих любовной аддикцией". Российский психологический журнал 15, № 3 (25 жовтня 2018): 116–42. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2018.3.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Введение. Статья посвящена анализу особенностей межличностных отношений с отцами девушек 16–19 лет, страдающих любовной аддикцией. Представлен обзор публикаций по проблеме и обусловливающим ее факторам, главным из которых указывается роль отца. Эмпирические данные получены в процессе психологического консультирования девушек – любовных аддиктов. Научная новизна состоит в конкретизации характера межличностных отношений дочерей, страдающих любовной аддикцией, с отцами и в выводах относительно профилактики этой зависимости у новых поколений россиянок.
Методы. Использовались: психологическое тестирование (тест любовной аддикции А. Ю. Егорова; тест межличностной зависимости Р. Гиршфильда; методика «ПоР» Л. И. Вассермана, И. А. Горьковой, Е. Е. Ромицыной; методика «Семейная социограмма» Э. Г. Эйдемиллера и О. В. Черемисина; методика оценки отношений дочери с отцом; методика самооценки «Я в отношениях с мужчинами в глазах других людей»); математико-статистическая обработка данных (осуществлена с помощью пакета SPSS Statistics 22: корреляционный анализ данных выполнен по методу Спирмена, сравнительный – по критерию Манна – Уитни).
Результаты. Представлены результаты сравнительного анализа особенностей межличностных отношений с отцами девушек – любовных аддиктов и девушек, не имеющих признаков патологической любви. Приведены результаты корреляционного анализа данных, показывающие, что с возрастом у девушек, не страдающих любовной аддикцией, межличностная зависимость снижается, тогда как у девушек – любовных аддиктов она усиливается.
Обсуждение результатов. Проинтерпретированы отношения девушек – любовных аддиктов с отцами. Показано, что они часто характеризуются директивностью отца, его непоследовательностью и враждебностью, но позитивным интересом дочери к нему; физически отсутствующий, безучастный или неадекватный в своем участии отец (директивный, непоследовательный, враждебный) является фактором формирования любовной аддикции у дочери. Предлагается смещение акцента с коррекции любовной аддикции на ее социально-психологическую профилактику у новых поколений россиянок.
24
Височина, І. Л., Н. С. Башкірова та Є. А. Ахе. "РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ ПОРУШЕНЬ СТАНУ ЗДОРОВʼЯ У ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП ЗІ ЗНИЖЕНИМИ ПОКАЗНИКАМИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ЗА ДАНИМИ ПРОБИ РУФʼЄ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (25 березня 2022): 60–63. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12800.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. В роботі представлено результати оцінки рівня функціонального резерву серця дітей шкільного віку (від 7 до 17 років) з використанням проби Руфʼє як основної складової медико-педагогічного контролю.
Мета – визначити та оцінити рівень функціонального резерву серця дітей віком від 7 до 17 років з використанням проби Руфʼє та подальшою оцінкою особливостей стану здоровʼя осіб, які мають функціональний резерв серця нижче середнього.
Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 82 дитини, з них 43 – хлопці (52 %) та 39 – дівчата (48 %), які відповідали наступним критеріям: вік від 7 до 17 років, стан соматичного благополуччя. Всім дітям проведено загальноклінічні обстеження, визначено функціональні можливості серцево-судинної системи за допомогою проби Руфʼє з подальшим розподілом на групи за періодами дитячого віку (молодший, середній та старший шкільний вік). Статистичний аналіз результатів дослідження виконували з використанням Microsoft Excel та пакета статистичного аналізу SPSS 22.0
Результати й обговорення. Дослідження проводилось у декілька етапів. На початковому етапі виявили, що значна кількість дітей у різних вікових групах має функціональний резерв серця нижче середнього, а саме – 42,6 % серед дітей молодшого шкільного віку, 39 % – середнього шкільного віку, 26,6 % – старшого шкільного віку. Середні показники проби Руфʼє в трьох вікових групах суттєво не відрізнялися (p=0,085). Також відмічена відсутність впливу показників біологічного віку та статі пацієнтів на наявність порушень у стані їх здоровʼя за оцінкою функціонального резерву серця. Подальша оцінка, що проводилась у дітей зі зниженими показниками проби Руфʼє, дозволила виявити, що 15,2 % дітей мали відхилення у стані здоровʼя.
Висновки. Підтверджено, що проба Руфʼє та оцінка функціонального резерву серця дітей шкільного віку є доступним та ефективним інструментом в практиці сімейних лікарів, який дозволяє виявити відхилення в стані здоровʼя.
25
Романенко, А. А., and С. Н. Деревцова. "CHARACTERISTICS OF FRICTION RIDGE SKIN OF THE FINGERS IN ELDERLY WOMEN." Морфология, no. 1 (March 26, 2020): 69–74. http://dx.doi.org/10.34922/ae.2020.157.1.011.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель - изучение качественных и количественных показателей папиллярных узоров дистальных фаланг пальцев рук у женщин пожилого возраста. Материал и методы. С помощью аппаратно-программного комплекса (АПК) «Малахит» определены типы кожного узора (дуга, радиальная петля, ульнарная петля и завиток), распространенность каждого типа на пальцах правой и левой руки, симметричность на гомологичных пальцах у 169 женщин пожилого возраста. Составлены формулы распределения для каждого типа узора на пальцах обеих рук. Статистический анализ результатов обследования проведен с использованием пакета прикладных программ SPSS 22.0. Результаты. Чаще регистрировались ульнарные петли, вторую группу по распространенности составили завитковые узоры, радиальные петли и дуги вошли в группу наиболее редких узоров. Выявлены статистически значимые билатеральные различия в распространенности завитковых и дуговых узоров на пальцах правой и левой кисти: наибольшее количество завитков зарегистрировано на пальцах правой кисти, дуговых узоров - на пальцах левой кисти. Чаще всего симметричные узоры регистрировали на V пальцах, значимо реже на II пальцах. Выводы. Изученные признаки папиллярных узоров являются маркерами, характеризующими особенности рельефа гребешковой кожи на дистальных фалангах пальцев рук у женщин пожилого возраста. Objective - to study the qualitative and quantitative indicators of papillary patterns of the elderly women distal phalanges. Material and methods. Papillary patterns were studied with the help of the «Malachite» software-hardware complex. Types of friction ridge patterns (arc, radial and ulnar loops, whorl) were determined; the prevalence of each type of pattern on all fingers of the right and left hands and the symmetry of friction ridge patterns on homologous fingers were studied in 169 elderly women. Formulas for each type of pattern on the fingers of both hands were developed. Statistical analysis of the study results was performed using the SPSS 22.0 software Results. The ulnar loops were recorded most frequently; the second most frequently found were whorls and radial loops, and radial loops and arcs were the rarest patterns. Statistically significant bilateral differences were found in the prevalence of whorls and arcs on fingers of left and right hands: the largest number of whorls was recorded on the fingers of the right hand, the largest number of arcs - on the fingers of the left hand. The symmetrical patterns were most frequently found on the fifth fingers, and significantly less frequent - on the second fingers. Conclusions. The studied features of skin patterns are markers that are characteristic for the ridged skin of the distal phalanges of elderly women.
26
Danylenko, H. M., Zh V. Sotnikova-Meleshkina, N. I. Shkurapet та N. Н. Mikhanovska. "ЯКІСТЬ ЖИТТЯ, ЩО ПОВ’ЯЗАНА ЗІ ЗДОРОВ’ЯМ УЧНІВ БАЗОВОЇ ШКОЛИ ЗА УМОВ ОБМЕЖЕНОЇ ФІЗИЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (22 грудня 2020): 28–33. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11618.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити особливості якості життя дітей середнього шкільного віку, що пов’язані зі здоров’ям за умов обмеження фізичної та соціальної активності.
Матеріали і методи. Дослідження проведено анонімно та дистанційно серед 468 учнів (у тому числі 217 хлопців та 251 дівчина віком 10–16 років) за допомогою анкети, розробленої ДУ «Інститут охорони здоровʼя дітей та підлітків НАМН України». Статистичну обробку даних проведено з використанням ліцензованого пакета SPSS Statistics v. 20.
Результати. У цілому для дітей середнього шкільного віку фізичне благополуччя мало вищі показники, ніж соціальне та психологічне. Для дівчат характерні більш високі показники ЯЖПЗ за шкалами рольового фізичного, соціального та родинного функціонування. Рік навчання та вік учнів мав суттєвий вплив на фізичне, шкільне та родинне функціонування, а навчальний колектив – на рівень фізичного та шкільного функціонування, а також психічне благополуччя.
Встановлено сильний прямий кореляційний зв’язок між показниками фізичного та родинного функціонування, загальним здоров’ям та психічним благополуччям, рольовим емоційним та шкільним функціонуванням, а також прямий кореляційний зв’язок середньої сили між рольовим фізичним та рольовим емоційним і шкільним функціонуванням, психічним благополуччям та рольовим емоційним і шкільним функціонуванням (p<0,01).
Негативний ефект від зниження фізичної активності поглиблювався вимушеним зростанням часу проведення з ґаджетами та комп’ютерами. Особливо «постраждали» учні, які зазвичай ведуть фізично активний спосіб життя, а ЯЖПЗ за показниками загального здоров’я, психічного благополуччя та соціального функціонування майже прямо пропорційно залежала від вихідного рівня фізичної активності у «докарантинний» період.
Висновки. Якість життя, що пов’язана зі здоров’ям, як один із критеріїв шкільної адаптації свідчить про її найбільший зрив серед творчо та спортивно здібних учнів, тобто, з одного боку, вони мають накопичений резерв фізичного здоров’я, а з іншого – відхилення від їх «норми життя», що може бути «пусковим механізмом» порушення фізичного та психоемоційного стану.
27
Ligonenko L. "ЦИФРОВІ НАВИЧКИ УКРАЇНЦІВ: РЕЗУЛЬТАТИ САМООЦІНКИ, ВИСНОВКИ ТА ЗАХОДИ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ЦИФРОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ". Economic forum 1, № 1 (9 березня 2022): 21–34. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-3.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій статті аргументована доцільність дослідження процесів формування цифрових навичок в умовах цифрової економіки, критично оцінено сучасний стан урядових та наукових досліджень рівня цифрових навичок українців. В статті представлено результати поглибленого емпіричного аналізу цифрових навичок українців, проведеного на основі банку відповідей респондентів опитування дослідницького проекту КНЕУ – HUAWEI «Цифрова економіка, вплив ІКТ на людський капітал та формування компетентностей майбутнього». Метою дослідження є доповнення та поглиблення наявних висновків та рекомендацій, шляхом розгляду результатів самооцінки цифрових навичок залежно від соціально-демографічних характеристик респондентів. Дослідження емпірично підтвердило вагомість впливу цих предикторів на рівень та диференціацію цифрових навичок . За результатами обробки емпіричних даних за допомогою пакету програм Statistical Package for the Social Sciences (SPSS) з побудовою та подальшим аналізом таблиць спряженості (крос-табуляції) визначено рівень цифрових навичок (загальний ( за критерієм мінімального рівня опанування) та в розрізі 5-ти сфер використання –інформаційна грамотність та навички роботи з даними ; комунікація та співпраця; створення цифрового контенту; вирішення проблем, кібербезпека ) залежно від віку, статі, спеціальності та доходу респондентів опитування. Виявлені цифрові розриви (диференціація рівня цифрових навичок) дозволили ідентифікувати пріоритетні сфери формування цифрових навичок - кібербезпека та вирішення проблем. Визначений пріоритетний перелік «діджитал -вразливих груп» населення –люди зрілого ( 36-45 років), передпенсійного (55-65 років) та пенсійного (віку старше 66 років); жінки; люди з освітою в галузях знань "Воєнні науки та національна безпека", «Гуманітарні науки та мистецтво", "Аграрні науки та ветеринарія", "Біологія та охорона здоров’я ". Хоча розмір доходу суттєво не впливає на цифрові навички респондентів, можливість зростання доходу при умові більш високого рівня цифрових навичок може використовуватися як мотиватор їх формування та удосконалення. Результати дослідження , а також розроблені пропозиції, спрямовані на подолання цифрової інклюзії, можуть бути корисними для Міністерства цифрової трансформації, інших урядових та асоціативних структур, представників науки та освіти при плануванні та реалізації заходів, спрямованих на зростання.
28
Hrebenyk, M. V., та L. Y. Bidovanets. "МЕДИКАМЕНТОЗНА ПРОФІЛАКТИКА ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПІСЛЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА В УМОВАХ КОМОРБІДНОСТІ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (25 лютого 2021): 32–36. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11801.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Протягом останніх десятиліть етіологією хронічної серцевої недостатності (ХСН) є ішемічна хвороба серця (ІХС), що згідно зі статистичними даними, домінує і займає перше місце у структурі смертності в Україні. Одним із найнебезпечніших клінічних проявів ІХС є гострий інфаркт міокарда (ІМ), основним ускладненням якого є розвиток серцевої недостатності (СН). Незважаючи на розвиток сучасних технологій лікування ІМ, у тому числі з використанням інвазивних реперфузійних технологій, частина хворих із СН у віддаленому періоді неухильно зростає. Одним із провокуючих чинників розвитку і прогресування СН є наявність супутніх патологій у большості хворих на ІМ. Коморбідність з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом часто є пусковим фактором розвитку ІМ [2]. Тому пошук найбільш придатних шляхів лікування ІМ, його ускладнень і мінімізація несприятливого післяінфарктного ремоделювання серця і попередження розвитку СН є актуальною проблемою.
Мета дослідження – оптимізувати комплексну медикаментозну терапію у гострий період ІМ для попередження розвитку СН у хворих із коморбідною патологією.
Матеріали і методи. У дослідження включено 455 хворих на гострий ІМ з елевацією сегмента ST у віці (62,7±1,07) року, серед них 342 (75,16 %) чоловіків і 113 (24,84 %) жінок, які істотно не різняться за віком, середній вік жінок склав (61±0,83) року, чоловіків – (63,05±0,98) року. Діагноз ІМ верифікувати згідно із вітчизняним протоколом і ESC (2017). Використано клінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження. Внутрішньосерцеву гемодинаміку оцінювали використовуючи ехокардіографію, післяінфарктне ремоделювання проаналізовано протягом двох років. Усі пацієнти приймали статини, ß-блокатори та інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ). Хворих поділили на 3 групи. Перша група (n=232) (51%) приймала раміприл в дозі 2,5–5,0 мг, друга група (n=171) (38 %) – периндоприл 2,0–4,0 мг, третя група (n=52) (11%) – зофеноприл в стартовій дозі 7,5 мг два рази на день. Призначення раміприлу і зофеноприлу проводилося по черзі в міру надходження хворих у клініку, поки набір не набрав по 50 осіб у кожній групі (зофеноприл (n=52)). Периндоприл призначали пацієнтам старшого віку. Статистичну обробку проводили за допомогою пакета прикладних програм SPSS®v.21.0 і редактора електронних таблиць Excel. Статистичний аналіз результатів проводили за допомогою програми SPSS v.21.0.
Результати. У цілому за супутніх патологією й індексом коморбідності Charlson групи обстеження не відрізнялися, що дозволило адекватно оцінити ефективніть диференційованого лікування. Застосування ІАПФ у післяінфарктний період з точки зору патфізіології має великий вплив на розвиток і формування післяінфарктної СН. Для прогнозування розвитку СН протягом 3 місяців у динаміці досліджували рівні Nt-proBNP на тлі комбінованої терапії із використанням різних ІАПФ. Отримані результати підтвердили першість у використанні саме зофеноприлу пацієнтам, які перенесли ІМ на тлі коморбідності з метою попередити розвиток СН.
Висновки. Згідно з отриманими результатами дослідження рівня динаміки Nt-proBNP, зроблено висновки про неоднаковий вплив різних препаратів ІАПФ на нейрогуморальні системи організму людини. А позитивні гемодинамічні й морфофункціональні чинники дозволяють з упевненістю призначати цю фармакологічну групу препаратів для лікування і поліпшення прогнозів у коморбідних хворих.
29
Долгова, В. И., and Ю. А. Рокицкая. "FACTOR STRUCTURE OF COPING BEHAVIOR OF CURIOUS ELDERLY PEOPLE." Успехи геронтологии, no. 1 (April 12, 2020): 172–78. http://dx.doi.org/10.34922/ae.2020.33.1.023.
Повний текст джерелаАнотація:
Увеличение доли пожилых людей в общей численности населения России детерминирует теоретическую и практическую значимость исследований, направленных на повышение социальной адаптации и продуктивности жизни человека пенсионного возраста. Актуальность исследования обусловлена противоречием между теоретической и практической значимостью проблемы совладающего поведения людей старшего возраста и ее недостаточной разработанностью в геронтопсихологии. Цель исследования - теоретическое обоснование, выявление и обсуждение результатов факторного анализа структуры копинг-поведения субъектов геронтообразовательных программ. Использованы теоретические и эмпирические методы с применением психодиагностических методик: «Способы преодоления трудных ситуаций» (Э. Хайм); «Способы совладания» (Р. Лазарус и С. Фолкман в адаптации Т. Л. Крюковой, Е. В. Куфтяк); «Опросник жизнестойкости» (А. Мадди в адаптации Д. А. Леонтьева); «Шкала оптимизма и активности» (Н. Водопьянова, М. Штейн). Методы математико-статистического анализа - методы описательной статистики; критерий χПирсона (Chi-square test), эксплораторный факторный анализ (exploratory factor analysis (EFA), метод главных компонент с вращением Varymax (нормализация по Кайзеру) с использованием программы статистического пакета StatSoft Statistica for Windows 10.0 и IBM SPSS Statistics 23. Эмпирическое исследование осуществляли на базе Челябинской областной организации Общероссийской общественной организации - Общество «Знание» России, «Народный университет пожилого человека» ( n =101, возраст 60-83 года). Факторный анализ переменных позволил обнаружить и верифицировать латентную структуру копинг-поведения пожилых людей, которая включает семь основных компонентов, классифицированных по степени выраженности их предпочтения. В факторной структуре копинг-поведения испытуемых доминируют адаптивные и относительно адаптивные (по три из семи факторов) копинг-стили поведенческой и когнитивной модальности (также по три из семи факторов), ориентированные как на проблему, так и на самосохранение. An increase in the share of elderly people in the total population of Russia determines the theoretical and practical significance of studies aimed at improving social adaptation and the productivity of a person’s life in retirement age. The relevance of the study is due to the contradiction between the theoretical and practical significance of the problem of coping behavior of older people and its insuffi cient development in gerontopsychology. The purpose of the study was to establish the theoretical basis for conducting the factor analysis of coping behaviour in the elderly studying at the University and to analyse the findings. Some theoretical and empirical methods with psychodiagnostic techniques were used, such as Heim`s coping technique, Lazarus and Folkman’s model of coping (adapted by T. Kryukova, E. Kuftyak), Maddi’s hardiness survey (adapted by D. Leontyev), and Vodopyanova and Stein`s scale of optimism and activity. We applied the following methods of the mathematical and statistical analysis: descriptive statistics, Pearson criterion χ (Chi-square test), exploratory factor analysis (EFA), principal component analysis with a Varimax rotation with Kaiser normalization using the statistical package program StatSoft Statistica for Windows 10.0 and IBM SPSS Statistics 23. The empirical research was conducted in the University for Elderly, the regional branch of the National Non-Governmental Organization «Znanie» in Chelyabinsk. The sample comprised 101 people with the median age of 68,2 years. The factor analysis detected and verified a latent structure of coping behaviour in the elderly consisting of 7 key components classifi ed by the degree of preference. Adaptive and relatively adaptive behavioural and cognitive coping styles (based on 3 out of 7 factors) that are both problem and self-preservation oriented prevail in the factor structure of coping behaviour in the subjects.
30
Kalashchenko, S. I., та A. M. Hrynzovskyi. "Вплив імерсійних технологій на психофізіологічний статус курсантів Національної академії Національної гвардії України". Ukrainian Journal of Military Medicine 3, № 1 (31 березня 2022): 60–66. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-060.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. В наш час актуальною проблемою є полишення професії спеціалістами в перші роки, коли вони тільки приступають до виконання своїх службових обов’язків. В першу чергу це стосується людей, чия професійна діяльність пов’язана з екстремальними умовами праці. Одним з факторів цього є низька стресостійкість, яка в подальшому може стати причиною виникнення захворювань як на фізичному, так і на психоемоційному рівні. Використання сучасних імерсійних технологій може допомогти на етапі навчання виявляти людей з низькою стійкістю до стресових чинників та розробити для них комплекс превентивної реабілітації для збільшення кількості спеціалістів, які будуть залишатися в професії.
Мета. Оцінити стресостійкість курсантів Національної академії Національної гвардії України третього та четвертого року навчання на основі їх психофізіологічного статусу до та після впливу імерсійних технологій.
Матеріали та методи. Проведено обсерваційне дослідження, на протязі якого було обстежено 88 курсантів НАНГУ з вересня по жовтень 2021 року. В обстеженні респондентів використовувався програмно-апаратний комплекс професійного психологічного відбору та психофізіологічної експертизи «Психолот-1». В основу дослідження було покладено моделювання мікро-стресового навантаження з використанням тренажеру екіпажів БТР-4E, на якому курсанти працювали протягом 25-30 хвилин. Зняття показників психофізіологічного статусу курсантів проводилося двічі, до та після роботи на тренажері БТР-4Е. Статистична обробка даних проводилася з використанням ліцензійного статистичного пакету IBM SPSS Statistics Base v.22.
Результати. При аналізі мінімального часу експозиції фігури (до - 0,27±0,008, після - 0,25±0,008, p=0,002), який характеризує функціональну рухливість нервових процесів у респондентів, виявлено, що робота з тренажером БТР-4Е мала вплив на показник в бік його зменшення, а також була виявлена статистично значуща різниця середнього значення помилкових реакцій на коло (до - 8,24±0,35, після - 9,1±0,39, p=0,028) при використанні ІмТ. Проаналізувавши інтегральну оцінку стійкості до екстремальних умов до та після використання ІмТ статистично значущої різниці виявлено не було (до -0,287±0,25, після -0,382±0,3, p=0,61), що корелює із показником норми для інтегральної оцінки стійкості респондентів до стресових факторів, відхилення від якого не було виявлено.
Висновки. В ході нашого дослідження доведено, що використання імерсійних технологій має вплив на стресостійкість курсантів, а саме відмічається зниження процесів пізнання при роботі з тренажером БТР-4Е в умовах як відсутності подразника зорового аналізатора (p=0,008), так і при його наявності (p<0,001). Ми виявили залежність між врівноваженістю нервових процесів та функціональною рухливістю нервових процесів після використання тренажеру БТР-4Е.
31
D.S., Volkov, and Chernykh O.A. "EMPIRICAL STUDY OF PROSOCIAL BEHAVIOR FEATURES OF STUDENTS OF PSYCHOLOGY DEPARTMENT." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 2 (June 8, 2021): 21–29. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-2-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. To study theoretically and investigate empirically the psychological correlates of prosocial behavior of psychology department students.Methods. The following methods were used in the study: questionnaire O.O. Prokhorov (RPSO, 1998) “Relief of the mental state of the individual”,“The Mental Health Continuum – Short Form”, 2014) by K. Keys in the adaptation of E.L.Nоsеnко, А.G. Chetveryk-Burchak, “Test of dispositional optimism” (Life Orientation Test – LOT, 1985) by C. Carver, M. Scheyer in the adaptation of T.O. Gordeeva, O.A.Sychovа, Е.M. Osina, “Measurement of prosocial tendencies” G. Carlo, B. Randall in the adaptation of N.V. Kukhtova, 2002. For mathematical and statistical data processing, the r-Pearson correlation coefficient in the IBM SPSS Statistics 26 package was used. The study involved 75 students of Department general psychology and pathopsychology from Oles Honchar Dnipro National University. The study involved first-and second-year students.Results. There is a negative correlation between public prosocial behavior and physiological responses; between anonymous prosocial behavior and social well-being and overall mental health stability; a positive correlation between optimism and altruistic prosocial behavior; between emergency prosocial behavior and hedonistic, social well-being, an overall indicator of mental health stability; between altruistic prosocial behavior and hedonistic well-being.Conclusions. The article formulates a definition and provides a brief overview of domestic and foreign approaches to the study of prosocial behavior and the factors that mediate it. Modern directions of researches of prosocial behavior are defined. Peculiarities of prosocial behavior of students-psychologists are analyzed. The correlations between prosocial behavior and personal characteristics, mental health for a student of psychology department have been revealed. The prospects of the research are to determine the role of personal maturity and individual religiosity in determining the manifestation of prosocial behavior among adults and youth in Ukraine.Key words: mental health stability, psychologists, personality traits, altruism, optimism. Мета. Теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психологічні кореляти просоціальної поведінки студентів-психологів.Методи. У дослідженні були використані методики: опитувальник О.О. Прохорова (РПСО, 1998) «Рельєф психічного стану особистості», «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма» (The Mental Health Continuum – Short Form, 2014) К. Кіза в адаптації Е.Л. Носенко, А.Г. Четверик-Бурчак, «Тест диспозиційного оптимізму» Ч. Карвера, М. Шейера в адаптації Т.О. Гордеєвої, О.А. Сичова, Є.М.. Осіна (Life Orientation Test – LOT, 1985), Методика «Вимірювання просоціальних тенденцій» Г. Карло, Б. Рендалл в адаптації Н.В. Кухтової, 2002. Математико-статистична обробка даних здійснювалась за допомогою коефіцієнта кореляції r-Пірсона в пакеті IBM SPSS Statistics 26.У дослідженні взяли участь 75 студентів-психологів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. У дослідженні брали участь студенти першого та другого курсу.Результати. Встановлено від’ємний кореляційний зв’язок між публічною просоціальною поведінкою та фізіологічними реакціями, між анонімною просоціальною поведінкою та соціальним благопо-луччям і загальним показником стабільності психічного здоров’я та додатні кореляційні зв’язки між оптимізмом та альтруїстичною просоціальною поведінкою; між екстреною просоціальною поведінкою та гедоністичним, соціальним благополуччям, загальним показником стабільності психічного здоров’я; між альтруїстичною просоціальною поведінкою та гедоністичним благополуччям.Висновки. У статті сформульовано визначення та наведено стислий огляд вітчизняних та зарубіжних підходів до дослідження просоціальної поведінки та факторів, що її опосередковують. Визначено сучасні напрямки досліджень просоціальної поведінки. Проаналізовано особливості просоціальної поведінки студентів-психологів. Виявлено кореляційні зв’язки просоціальної поведінки та особи-стісних властивостей, психічного здоров’я для студента-психолога. Визначено перспективи подаль-ших досліджень, що полягають у визначенні ролі особистісної зрілості та індивідуальної релігійності у детермінації прояву просоціальної поведінки серед осіб зрілого віку та молоді в Україні.Ключові слова: стабільність психічного здоров’я, психологи, особистісні властивості, альтруїзм, оптимізм.
32
Шатило, В. Б., В. Ю. Жаринова, И. С. Шаповаленко, Л. А. Бодрецкая, Г. П. Войнаровская, Ж. С. Бутынец, В. А. Табакович-Вацеба, and Л. Н. Кахановская. "Predicting Life Expectancy of the Elderly and Senile Patients with Coronary Heart Disease and Comorbid Pathology Depending on the Presence of Risk Factors and Adherence to Treatment." Кардиология в Беларуси, no. 3 (November 5, 2021): 394–406. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2021.13.3.005.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Определение значения прогнозирования продолжительности жизни лиц пожилого истарческого возраста c ишемической болезнью сердца (ИБС) и коморбидной патологией в зависимости от приверженности лечению. Материалы и методы. Проведен анализ 490 историй болезней пациентов в возрасте старше 60 лет с ИБС, наблюдавшихся в отделении кардиологии ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМНУ». Все обследованные были госпитализированы в стационар и в дальнейшем наблюдались с основным диагнозом ИБС: стабильная стенокардия напряжения I-ІІІ ФК, атеросклеротический и/или постинфарктный кардиосклероз, хроническая сердечная недостаточность 0-IIa стадии. Статистическую обработку полученных результатов исследования осуществляли с применением современных пакетов прикладных программ, в частности SPSS v.22, Statistica 7.0, MedCalc Statical Software v.11.5.0.0. Средние показатели обследованных пациентов определяли с помощью пакета анализа в системе Microsoft Excel. Результаты. В результате проведенной многофакторной логистической регрессии была построена модель прогнозирования индивидуальной вероятности развития кардиоваскулярной смерти в возрасте до и после 80 лет среди пациентов пожилого и старческого возраста с ИБС и установлено, что своевременное выявление и коррекция факторов кардиоваскулярного риска имеют значительное влияние на увеличение продолжительности жизни пациентов. Качество модели подтверждено построением кривой прогнозирования индивидуальной вероятности развития кардиоваскулярной смерти в возрасте до и после 80 лет на отдельной группе пациентов, достигших конечных точек или переживших 80-летний рубеж после завершения исследования (в течение 2017-2019 гг.). Выводы. С помощью предложенной модели логистической регрессии определены показатели, воздействие на которые позволяет модифицировать продолжительность жизни пациентов. В нашем исследовании показано, что приверженность терапии достоверно увеличивает продолжительность жизни пациентов с ИБС, АГ и СД II типа с 73,0±2,4 до 84,1±2,9 года, а у пациентов с ИБС и АГ с 78,3±2,1 до 86,1±2,6 года. Purpose. Determination of significance of predicting life expectancy of elderly and senile patients with coronary heart disease (CHD) and comorbid pathology depending on adherence to treatment. Materials and methods. 490 case histories of patients older than 60 years with CHD that were observedattheDepartmentofCardiologyoftheInstituteofGerontologynamedafterD.F.Chebotarev of the NAMSU were analyzed. All subjects were hospitalized and subsequently observed with the main diagnosis of CHD: stable angina I-III FC, atherosclerotic and/or postinfarction cardiosclerosis, chronic heart failure of the stage 0-IIa. Statistical processing of the obtained research results was performed using modern application packages, in particular SPSS v.22, Statistica 7.0, MedCalc Statical Software v.11.5.0.0. The average rates of the examined patients were determined using the analysis package in Microsoft Excel. Results. As a result of multifactorial logistic regression, the model was built for predicting the individual probability of cardiovascular death before and after 80 years in elderly and senile patients with CHD. It was found that timely detection and correction of cardiovascular risk factors had a significant effect on life expectancy. The quality of the model was confirmed by plotting a curve for predicting the individual probability of development of cardiovascular death before and after 80 years of age in a separate group of patients, who reached the endpoints or survived the 80-year mark after completion of the study (during 2017-2019). Conclusions. With the help of the proposed model of logistic regression, the indicators are determined, the impact on which lets to modify life expectancy of patients. In our study, it was showed that adherence to therapy significantly increases life expectancy of patients with CHD, arterial hypertension, and type 2 diabetes mellitus from 73.0±2.4 to 84.1±2.9 years; in patients with CHD and arterial hypertension - from 78.3±2.1 years to 86.1±2.6 years.
33
M.S., Kanibolotska. "PECULARITIES OF THE SENSE OF BELONGING OF TEACHERS TO EDUCATIONAL REFORM IN UKRAINE." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (November 4, 2020): 94–100. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-4-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: проаналізувати особливості почуття причетності педагогічної спільноти в контексті здійс-нення освітньої реформи. Для досягнення поставленої мети на емпіричному етапі було використано метод on-line опитування за допомогою розробки авторської анкети «Емоційний аспект ставлення педагогічної спільноти до різних напрямів реформування загальної середньої освіти», а також застосовано методи статистичної обробки даних за допомогою пакета SPSS-20.Результати. За результатами емпіричного дослідження встановлено рівні прояву почуття причетно-сті респондентів до освітньої реформи, охарактеризовано соціально-демографічні та професійні дані досліджуваної вибірки. Проаналізовано показники втоми у кожній із виокремлених підгруп. Встановлено взаємозв’язок між почуттям причетності педагогів і втомою щодо освітньої реформи: зі збільшен-ням почуття суб’єктивної причетності педагогів зменшується втома щодо цього процесу.Висновки. Під час управління освітньою реформою науковці досить часто вказують на проблему супротиву інноваціям, яка виникає через низку психологічних факторів: неналагоджену комунікацію та низький ступінь довіри педагогів до управлінців освітою; відсутність консенсусу з боку учасників реформування; негативний емоційний фон, який виникає під час обговорення реформи всередині окремої педагогічної спільноти, школи або вчительського колективу. Процес здійснення освітньої реформи може гальмуватися через те, що безпосередні її виконавці – вчителі – почуваються відчуженими від процесу інновацій, мають низький показник почуття причет-ності до освітньої реформи. На основі теоретичного аналізу напрацювань учених встановлено, що почуття причетності педагогічної спільноти до освітньої реформи проявляється на декількох рівнях: афективному – через позитивний емоційний фон вчителів щодо реформ; на мотиваційно-поведінко-вому рівні – через бажання бути активними учасниками освітніх інновацій, прагнення брати участь у спільних професійних і позапрофесійних заходах, пов’язаних з освітніми інноваціями; на когнітив-ному рівні – через поділ спільних професійних цінностей і рефлексію думок своїх колег. Консолідація думок на рівні колективних інтересів і цінностей педагогічної спільноти, міжособистісна кооперація у процесі впровадження освітніх інновацій сприяє розвитку адекватного почуття причетності до них. Ключові слова: педагоги, емоції вчителів, втома, почуття, причетність до реформування, залучення, освітні інновації. The purpose of the study is to analyze the features of the sense of pedagogical community’s belonging in the context of educational reform. At the empirical stage, the following methods were applied: on-line survey, which was based on the author’s questionnaire “Emotional aspect of the pedagogical community’s attitude to various aspects of the reform towards general secondary education”, as well as statistical data processing methods, such as SPSS-20.Results. Based on the results of the empirical study, there have been established the levels of the respondents’ sense of belonging to the educational reform. The key characteristics of our respondents have been disrobed and shown in diagrams and graphics. Fatigue rates in each of the selected subgroups have been analyzed. The relationship between teachers’ sense of belonging and fatigue in relation to educational reform has been established: as teachers’ sense of subjective belonging increases, fatigue in this process decreases.Conclusions. When managing educational reform, scholars often point out the problem of resistance to innovation of the teachers, which arises due to a number of psychological factors: poor communication and low trust of the teachers to the education managers; lack of consensus on the part of reform among all the participants; negative emotional background that arises when discussing the reform within a particular pedagogical community, school or teaching staff.It has been find out that the process of implementing educational reform may slow down by the fact that its direct providers – teachers, feel alienated from the process of innovation, have a low level of the sense of belonging to educational reform itself. Based on the theoretical analysis, it has been established that the sense of pedagogical community’s belonging to the educational reform manifests on several levels: affective – through teachers’ positive emotional background regarding reforms; at the motivational and behavioral level – through their desire to participate actively in educational innovations and joint professional and non-professional activities related to educational innovations; at the cognitive level – through sharing common professional values and reflection of the opinions of their colleagues.Key words: teachers, teachers’ emotions, fatigue, sense, belonging to reform, engagement, educational innovations.
34
Сорокоумова, С. Н., and Я. В. Ерохина. "Promoting Professional Self-Actualization in Women Serving in the Armed Forces and in the National Guard of the Russian Federation." Психолого-педагогический поиск, no. 4(60) (February 8, 2022): 208–16. http://dx.doi.org/10.37724/rsu.2021.60.4.019.
Повний текст джерелаАнотація:
В соответствии с государственной программой в настоящее время в государственных военных организациях проходит процесс реформирования, конечная цель которого — построение высокомобильных, эффективных подразделений, предназначенных для обеспечения государственной и общественной безопасности.В Вооруженных Силах и войсках национальной гвардии Российской Федерации постоянно увеличивается количество женщин, и этот процесс феминизации государственных военных организаций воспринимается как естественный, ни у кого не вызывающий удивления. От того, насколько качественно подготовлены для выполнения служебных обязанностей военнослужащие-женщины, как они служат и связывают в дальнейшем свою профессиональную деятельность с военной профессией, во многом зависит успех военной реформы. В связи с этим необходимо активизировать поиск путей и средств формирования и развития военно-профессиональной мотивации женщин.Профессиональная мотивация рассматривается нами как внутренний движущий фактор самореализации специалиста, внутреннее условие дальнейшего совершенствования личности, которое обеспечивает постоянство ее профессиональных взглядов, выступает стимулятором не только ценностных ориентиров, но и интеллектуальных, эмоционально-волевых процессов, влияет в целом на результаты профессиональной деятельности.Целью работы являлось выявление мотивации профессиональной самореализации военнослужащих-женщин, проходящих военную службу на должностях рядового состава в войсках национальной гвардии РФ.В исследовании приняли участие 200 военнослужащих-женщин, проходящих службу в войсках национальной гвардии РФ. Исследование осуществлялось с помощью методики «Якоря карьеры» (Э. Шейн), определявшей ценностные ориентации женщин в карьере, и методики «Смысложизненные ориентации (Д. А. Леонтьев), позволявшей оценить степень их убежденности в способности контролировать собственную жизнь и управлять ею. Для определения связей между различными переменными применялся коэффициент корреляции Пирсона с использованием пакета статистических программ SPSS Statistics v. 22.На основе результатов исследования было выявлено, что у всех обследованных женщин-военнослужащих показатели смысложизненных ориентаций находились в пределах среднего уровня и соответствовали норме. Ведущими карьерными ориентациями у большинства из них были свобода и независимость, сохранение гармонии между сложившейся личной жизнью и карьерой, стабильная, надежная работа на длительное время. Были и такие женщины, для которых карьера не являлась центральной ценностью в жизни личности.Мотивация женщин к военной службе была высокая. Основным мотивационным фактором являлся материальный, а стремление к самореализации было низким из-за небольших шансов продвижения по карьерной лестнице. In accordance with state educational programs, military organizations are undergoing transformations aimed at enhancing military units’ mobility and efficiency in order to ensure state and social security.The number of women in the Armed Forces of the Russian Federation and the National Guard of the Russian Federation is constantly increasing. Feminization of military units is a natural process. The success of the current military reform depends on the quality of female soldiers’ preparation, on their readiness to devote their lives to military service. Therefore, it is essential to develop professional motivation in female military personnel.The authors of the article treat professional motivation as an intrinsic factor pertaining to military specialists’ self-actualization and continuous improvement. Professional motivation is closely connected with professional values, it enhances intellectual, emotional and volitional processes, it ensures steady professional development.The aim of the article is to investigate Russian female soldiers’ motivation and their professional self-actualization.The survey encompasses 200 female soldiers serving in the National Guard of the Russian Federation. The survey employs the Career Anchors concept introduced by Schein, a method which focuses on people’s career values. It also employs the Values Orientations concept introduced by A. D. Leontyev, which enables one to assess participants’ ability to control and manage their own life. To calculate a correlation between variables, the authors employ the Pearson correlation coefficient and SPSS Statistics v. 22.The results of the research show that all female soldiers have adequately developed value orientations. The leading values shared by the majority of female soldiers are freedom and independence, adequate balance between personal life and career, job stability and long-term employment. For some women soldiers career is a peripheral value.Female soldiers are highly motivated. Their motivation is often pecuniary. Their self-development is often hindered by meagre career opportunities.
35
Давидовский, С. В., Ж. А. Ибрагимова, М. М. Скугаревская, Н. Н. Леонов, and Д. Д. Костюк. "Analysis of Social Factors and Individual Psychological Characteristics of Persons, who Committed a Suicidal Attempt." Психиатрия, психотерапия и клиническая психология, no. 3 (October 28, 2020): 531–45. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.11.3.010.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель исследования: определить статистически значимые индивидуально-психологические особенности лиц, совершивших парасуицид.Материалы и методы. На основе анализа 15 996 случаев парасуицида и 2355 случаев суицида были сформированы 2 исследовательские группы: лица, использовавшие высоколетальные способы самоповреждения, и лица, использовавшие прочие способы самоповреждения. В группу сравнения вошли лица с диагностированным адаптационным расстройством, суицидальных попыток не совершавшие.В процессе исследования фиксировались социально-демографические данные, определялись индивидуальные и характерологические особенности с использованием личностного опросника Айзенка и опросника индивидуальных характеристик личности Леонгарда – Шмишека. Значимость связей между тремя группами определялась на основе таблиц сопряженности и рассчитывалась по методу Монте-Карло, сила связи оценивалась коэффициентом Крамера. Анализ попарных зависимостей проводился с учетом поправки Бонферрони. Все расчеты осуществлялись с помощью пакета SPSS Statistics 22.Результаты: установлено, что возможность попадания в группы суицидального риска зависит от социальных факторов, психологических и личностных характеристик индивида. Распределение между группами суицидального риска определяется преимущественно индивидуальными особенностями пациента и практически не зависит от его текущего социального статуса. Заключение: лица, попадающие в группы суицидального риска, имеют невысокий уровень образования, в большинстве случаев не состоят в браке и не проживают в семье, часто имеют психические расстройства, связанные с зависимостью от алкоголя, и флегматический тип темперамента. Различие между лицами, входящими в группы суицидального риска, по степени его выраженности заключается в выраженности мотивации на совершение суицида, уровне возбудимости и в конечном счете в выборе способа суицида. Purpose. On the base of the analysis of 15 996 cases of suicidal attempts and 2355 cases of suicides, three patient groups were formed: persons, who had a suicidal attempt with high probability of death (mainly hanging); persons, who had a suicidal attempt in other ways; and persons, who had the diagnosed adjustment disorder.Methods. For all studied patients, the socio-demographic data, diagnosis, individual features were fixed. A total of 25 factors were studied. The significance of the bonds between the three groups was determined on the base of contingency tables and was calculated according to the Monte Carlo method; the bond strength was estimated with the Cramer coefficient. The analysis of pairwise dependencies was carried out, taking into account the Bonferroni correction.Results. It was revealed that the possibility of falling into suicidal risk groups depends on social factors, psychological and personal characteristics of the individual. At the same time, the distribution between suicidal risk groups is determined mainly by the individual characteristics of the patient and practically does not depend on their social status.Conclusion. The persons falling into the suicidal risk groups have a low level of education, in most cases they are not married and do not live in a family; they often have mental disorders associated with alcohol addiction and a phlegmatic type of temperament. The difference between the suicidal risk groups, in terms of its severity, lies in the level of suicidal motivation, the level of excitability, and ultimately in the choice of the method of suicide.
36
Федоренко, О. Ю., Д. З. Падерина, И. В. Пожидаев, А. С. Бойко, Е. Г. Корнетова, Н. А. Бохан, and С. А. Иванова. "Association of ANKK1 polymorphism with schizophrenia: negative findings from a genetic approach." Nauchno-prakticheskii zhurnal «Medicinskaia genetika», no. 2() (February 27, 2020): 11–16. http://dx.doi.org/10.25557/2073-7998.2020.02.11-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Введение. Шизофрения - тяжелое мультифакториальное психическое расстройство, патогенез которого связан с нарушением функционирования дофаминергической нейротрансмиссии. Ген белка 1, содержащего анкириновый повтор и киназный домен (ANKK1, ankyrin repeat and kinase domain containing 1), тесно связан с функционированием гена дофаминового рецептора типа D2 (DRD2). Полиморфный вариант гена ANKK1 rs2734849 модулирует плотность экспрессии рецепторов дофамина DRD2 посредством регуляции фактора транскрипции NF-κB. В данной работе исследована ассоциация функционального полиморфного варианта rs2734849 гена ANKK1 с шизофренией. Методы. Обследовано 468 русских больных шизофренией (235 женщин/233 мужчины) и 126 здоровых лиц (62 женщины/44 мужчины) из Сибирского региона. Полиморфизм ANKK1 rs2734849 определяли методом ПЦР в реальном времени на приборе «Step One Plus» с использованием набора реагентов «TaqMan SNPGenotyping Assay» (Applied Biosystems, США). Статистическая обработка результатов генотипирования проводилась с использованием пакета программ SPSS для Windows, версия 21.0. Частоты генотипов и аллелей сравнивали между группами пациентов с шизофренией и здоровых лиц, используя тест χ2 Фишера. Результаты. Средний возраст больных шизофренией в общей группе составил 42,1 ± 12,4 года, в группе мужчин, больных шизофренией, 37,8 ± 11, лет, в группе женщин, больных шизофренией, 45,2 ± 13,9 лет. Продолжительность заболевания в общей группе (Me; 25%Q-75%Q) составила 13 (6; 22), в группе мужчин, больных шизофренией, 11, (5; 18), в группе женщин, больных шизофренией, 15 (7; 26). Результаты по частотам аллелей ANKK1 rs2734849, полученные для контрольной группы в нашем исследовании (rs2734849 MAF 45%), сопоставимы с данными для европеоидов (MAF 50%), приведенными в проекте «1000 геномов». Частоты генотипов (р = 0,37) и аллелей (р = 0,73) полиморфного варианта гена ANKK1 rs2734849 не различалась в группах больных шизофренией и здоровых лиц. Сравнение распределения генотипов и аллелей ANKK1 rs2734849 в группах мужчин и женщин, больных шизофренией, а также сопоставление этих групп с соответствующим по полу контролем не выявило статистически значимых различий. Возможно, это связано с недостаточным размером группы здоровых доноров. Не исключено, что это обусловлено сложной природой патофизиологических процессов, лежащих в основе шизофрении. Выводы. Функциональный полиморфизм ANKK1 rs2734849 не ассоциирован с шизофренией в выборке русских Сибирского региона. Objective. Schizophrenia is a severe highly heritable mental disorder. Genetic polymorphisms of dopaminergic pathways are related to pathogenesis of schizophrenia. Ankyrin Repeat and Kinase Domain containing 1 (ANKK1) gene is closely related to Dopamine Receptor D2 type (DRD2) gene functioning. Variants of ANKK1, specifically rs2734849, may function to affect DRD2 expression and density via regulating the transcription factor NF-κB. We examined whether the functional polymorphism ANKK1 rs2734849 is associated with schizophrenia. Methods. We recruited 468 patients with schizophrenia (235 women / 233 men) and 126 healthy individuals (62 women / 44 men) in Russian population of Siberian region. The polymorphism rs2734849 in the ANKK1 gene was genotyped with “Step One Plus”, using the kit “TaqMan SNPGenotyping Assay” (Applied Biosystems, USA). Statistical analysis was carried out using the SPSS software package for Windows, version 21.0. Genotype and allele frequencies were compared between groups of schizophrenia patients and healthy controls using the χ2 , Fisher tests. Results. The average age of patients with schizophrenia in the general group was 42.1 ± 12.4 years, in the group of men with schizophrenia - 37.8 ± 11.9 years, in the group of women with schizophrenia - 45.2 ± 13.9 years. The duration of the disease in the general group was 13 (6; 22), in the group of men with schizophrenia 11 (5; 18), in the group of women with schizophrenia 15 (7; 26), Me values were indicated (25% Q - 75% Q). The results on the allele frequencies of ANKK1 rs2734849 obtained for the control group in our study (rs2734849 MAF 45%) are comparable with the data for Europeoids (MAF 50%) presented in the 1000 Genomes project. The frequency of genotypes (р=0.37) and alleles (р=0.73) of the polymorphic variant ANKK1 rs2734849 in patients with schizophrenia did not differ from those in control subjects. Comparison of the ANKK1 rs2734849 genotypes and alleles distribution in the groups of men and women with schizophrenia, as well as a comparison of these groups with the corresponding by sex control persons, did not reveal statistically significant differences. Perhaps this is due to the insufficient size of the group of healthy controls. It is possible due to the complex nature of the pathophysiological processes underlying schizophrenia. Conclusion. The functional polymorphism rs2734849 in the ANKK1 gene was not associated with schizophrenia in Russian population of Siberian region.
37
V.M., Synyshyna. "THE INFLUENCE OF COMBAT EXPERIENCE ON POST-TRAUMATIC STRESS DISORDER IN THE PARTICIPANTS OF ANTITERRORIST OPERATION." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (December 1, 2021): 162–70. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. Define the influenceof combat experience on occurrence of post-traumatic stress disorder (PTSD) symptoms in servicemen for better understanding factors that cause the possibility of manifestation of stress disorders in servicemen.Methods. To implement the purpose, the theoretical method of analysis of literary sources on that issue has been applied, the empirical method was to conduct research on such diagnostic techniques as: “The Combat Exposure Scale” and “The Impact of Event Scale”. Based on the methods of The Combat Exposure Scale (CES) we have got an opportunity to define the level of intensity of the stressful action of the combat situation on combatants. The Impact of Event Scale (IES-R) is directed to identifying symptoms of post-traumatic stress disorder and assessment of the level of their severity.Due to Pirson’s correlation criterion the strength of the correlation connection between two indicators measured in quantitative scales was determined. Mathematical data processing was performed using a package of SPSS 17.0 statistical data for Windows. Results. The study found out that the same situation experienced by a person can be traumatic for one person and not for another, what depends on many factors. Scientists are currently investigating a wide range of factors of occurrence of stress disorders, although it is worth noting the approach of those scientists who consider the external factor as prevalent in the appearance of trauma, emphasizing the relationship between the intensity of combat experience and the emergence of psychogenies. It has been found that near 20% of the investigated servicemen have a high probability of development of PTSD. 79% are dominated by low and medium levels of traumatic event influence that indicates the expected, adequate level of adaptability to military events in combatants, there are no signs of post-traumatic stress disorder, they are well adapted to activities in extreme situations during service in the anti-terrorist operation zone. Quantitative and qualitative features of relation between the intensity of combat experience and PTSD manifestations have been revealed. It has been defined that some additional factors must be taken into account for the occurrence of PTSD, which determine PTSD, beside the intensity of combat experience. Conclusions. Based on the research, we can say that the presence of combat experience and stressful situations associated with it is not a major factor in the occurrence of post-traumatic stress disorder in combatants. That is those combatants, who had got light and medium intensity of combat experience, also showed some symptoms of PTSD. Conversely, those who had a high degree of intensity of combat experience did not always have manifestations of PTSD.Analysis of the research results showed that probably predominant meaning in the formation of PTSD in comparison with situational factors (intensity of combat experience) may have another factors. As theoretical analysis of scientific research confirmed, post-traumatic stress as a mental state is the result of a complex interaction of biological, psychological and social factors. That problem needs studies. Therefore, the prospect of further research may be to study the personal characteristics of combatants (character, temperament, intellect, etc.) and their influence on the development of PTSD.Key words: combatants, combat experience, post-traumatic stress disorder, PTSD factors, psychotraumatic situation. Мета – виявити вплив інтенсивності бойового досвіду на виникнення симптомів ПТСР у військо-вослужбовців для кращого розуміння чинників, що спричинюють можливість маніфестації стресових розладів у військовослужбовців. Методи. Для реалізації мети був застосований теоретичний метод аналізу літературних джерел з даної проблематики. Емпіричний метод полягав у проведенні дослідження за такими діагностичними методиками, як: «Шкала оцінки інтенсивності бойового досвіду» та «Шкала оцінки впливу травматичної події». На основі проведеної методики «Шкала оцінки інтенсивності бойо-вого досвіду» (Combat Exposure Scale – CES) ми мали змогу визначити рівень інтенсивності стресової дії бойової обстановки на комбатантів. Шкала оцінки впливу травматичної події (англ. Impact of Event Scale, скор. IES-R) спрямована на виявлення симптомів посттравматичного стресового розладу і оцінку ступеня їх вираженості.За критерієм кореляції Пірсона визначалася сила кореляційного зв’язку між двома показниками, що виміряні у кількісних шкалах. Математична обробка даних проводилася з використанням пакету статистичних даних SPSS 17.0 для Windows. Результати. У результаті дослідження з’ясовано, що одна і та ж пережита людиною ситуація для однієї людини може стати травматичною, а для іншої – ні. Це залежить від багатьох факторів. Наразі науковці досліджують широкий спектр чинників та факторів виникнення стресових розладів, хоча заслуговує на увагу і підхід тих науковців, які розглядають зовнішній чинник як превалюючий у виникненні травми, наголошуючи на взаємозв’язку інтенсивності бойового досвіду та виникнення психогеній. Виявлено, що близько 20% досліджуваних військовослужбовців мають високу вірогідність розвитку ПТСР. У 79%військовослужбовців переважає низький та середній рівень впливу травматичної події, що свідчить про очікуваний, адекватний рівень адаптивності до військових подій у комбатантів, відсутність ознак посттравматичного стресового розладу. Вони добре адаптовані до діяльності в екстремальних ситуаціях під час проходження служби у зоні АТО. Виявлено кількісні та якісні характеристики зв’язку між інтенсивністю бойового досвіду та проявами ПТСР. Ймовірно, бойовий досвід може іноді спровокувати симптоми ПТСР. Визначено, що для виникнення ПТСР повинні враховуватись деякі додаткові фактори, що детермінують ПТСР, окрім інтенсивності бойо-вого досвіду. Висновки. На основі проведеного дослідження ми можемо стверджувати, що наявність бойового досвіду та стресогенних ситуацій, пов’язаних з ним, не є основним фактором виникнення посттравматичного стресового розладу у комбатантів. Тобто ті комбатанти, які мали легкий та середній ступінь інтенсивності бойового досвіду, також проявляли деяку симптоматику ПТСР. І навпаки, ті, які мали високий ступінь інтенсивності бойового досвіду, не завжди мали прояви ПТСР. Аналіз результатів дослідження показав, що, ймовірно, превалююче значення у формуванні ПТСР порівняно з ситуаційними чинниками (інтенсивність бойового досвіду) можуть мати й інші фактори. Як підтвердив теоретичний аналіз наукових досліджень, посттравматичний стрес як психічний стан є результатом складної взаємодії біологічних, психологічних і соціальних факторів. Це питання ще потребує досліджень. Саме тому перспективою подальших досліджень може стати вивчення особистісних особливостей комбатантів (характер, темперамент, інтелект тощо) та їх вплив на розвиток ПТСР. Ключові слова: комбатанти, бойовий досвід, посттравматичний стресовий розлад, чинники ПТСР, психотравмуюча ситуація.
38
Koreniev, M. M., L. F. Bohmat, V. V. Nikonova, O. M. Nosova та I. M. Bessonova. "Метаболічні та гемодинамічні особливості артеріальної гіпертензії у підлітків залежно від маси тіла". HYPERTENSION, № 1.39 (3 квітня 2015): 36–44. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.1.39.2015.80399.
Повний текст джерелаАнотація:
Останніми роками особливу увагу зосереджено на проблемах, що пов’язані з розвитком метаболічних порушень, ролі провідних факторів ризику несприятливого прогнозу перебігу артеріальної гіпертензії (АГ), але таких досліджень серед дітей і підлітків недостатньо. Проведено комплексне обстеження 142 юнаків з АГ з уперше встановленим діагнозом у віці 13–18 років. У контрольну групу включений 21 практично здоровий підліток з нормальними артеріальним тиском (АТ) та масою тіла. Фізичний розвиток оцінювався з урахуванням антропометричних параметрів та індексу маси тіла. Виділено три підгрупи підлітків з АГ з огляду на індекс маси тіла. Проведено добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографію, вивчалися параметри вуглеводного та ліпідного обміну та рівень сечової кислоти. Статистична обробка матеріалу проведена на IBM PC/Pentium 4 з використанням пакета прикладних програм SPSS 17.0.Показники добового профілю АТ дещо відрізнялись за типами, але лише в підлітків з АГ й ожирінням реєструвалися всі відомі патологічні типи добового профілю АТ. При оцінці індексу часу гіпертензії залежно від маси тіла виявлено, що в пацієнтів із групи з АГ з нормальною масою тіла як удень, так і вночі реєструвався лабільний характер систолічної та діастолічної гіпертензії. У юнаків з АГ та надлишковою масою тіла (НМТ) у денний час показники часу гіпертензії знаходились у межах норми, а вночі відбувалось підвищення до лабільних значень, така сама тенденція була характерна і для підлітків з АГ та ожирінням. Аналіз морфофункціональних характеристик серця в підлітків з АГ та надлишковою масою тіла встановив достовірне потовщення міокарда лівого шлуночка (ЛШ), як задньої стінки (р < 0,01), так і міжшлуночкової перегородки (р < 0,05), істотне збільшення діаметра аорти (р < 0,05). Порожнини ЛШ, правого шлуночка і лівого передсердя також були розширеними порівняно з аналогічними розмірами юнаків контрольної групи та підлітків з АГ та нормальною масою тіла. У юнаків з АГ та ожирінням були ще більші розміри лівого та правого шлуночків (р < 0,001 та р < 0,01), кореня аорти (р < 0,01), а також найбільший показник індексу маси міокарда лівого шлуночка (р < 0,01). При вивченні показників загальної гемодинаміки у юнаків з АГ залежно від маси тіла виявлено тенденції до формування гіпокінетичного варіанта гемодинаміки за рахунок зниження хвилинного об’єму та підвищення загального судинного опору як у пацієнтів з АГ та НМТ, так і в підлітків з АГ й ожирінням. При вивченні ліпідного спектра крові в юнаків з АГ встановлено, що рівень загального холестерину, тригліцеридів та коефіцієнт атерогенності в підлітків з АГ і НМТ, а також ожирінням суттєво зростав порівняно зі значеннями групи контролю та юнаків з АГ та нормальною масою тіла (р < 0,05; р < 0,01). А показники холестерину ліпопротеїдів високої щільності були істотно знижені. У цих же групах підлітків встановлено підвищення рівня імунореактивного інсуліну, до того ж його рівень збільшувався зі зростанням маси тіла. Інсулінорезистетнність різного ступеня виявлялась значно частіше у підлітків із НМТ (67,3 %) та ожирінням (77,5 %) і значно рідше — у підлітків з АГ та нормальною масою тіла (40,0 %) (р < 0,01). У пацієнтів з АГ з нормальною та надлишковою масою тіла середні значення урикемії достовірно не відрізнялись (р > 0,1), але в юнаків з АГ й ожирінням показники були достовірно вищі порівняно з такими в осіб з АГ й надлишковою масою тіла (р < 0,05). Вважають, що порушення метаболізму пуринів, вуглеводів та ліпідного спектра крові як в осіб з АГ, так і з АГ та ожирінням необхідно розглядати з позицій формування дисфункції ендотелію. Процент приросту діаметра артерії після реактивної гіперемії в підлітків з АГ і нормальною масою тіла досяг 14,2 %, що відповідає нормальним значенням, але в 40,9 % підлітків цей показник був нижчим за 10 %. При проведенні проби з нітрогліцерином встановлено, що діаметр плечової артерії через 5 хвилин після його прийому в групі з АГ й нормальною масою тіла становив 0,52 см, що відповідало 23,8 % приросту, у пацієнтів з АГ і НМТ — 0,50 см, тобто 11,1 % приросту від вихідних значень, а у юнаків з АГ і ожирінням — 0,52 см, що становило лише 15,5 % приросту. Крім того, через 10 хвилин після проби з нітрогліцерином у пацієнтів з АГ і НМТ продовжувався приріст діаметра плечової артерії (+4,05 %) на відміну від юнаків з АГ і нормальною масою тіла та з АГ і ожирінням, у яких відбувалось зменшення діаметра плечової артерії (на –5,81 та –3,83 % відповідно), що є нормальною реакцією на виведення нітрогліцерину з кровообігу.Таким чином, у підлітків з АГ при підвищенні індексу маси тіла збільшується частота та глибина ендотеліальної дисфункції (у пробах ендотелійзалежної та ендотелійнезалежної вазодилатації), що тісно корелює з порушеннями в ліпідному спектрі крові, вуглеводному та пуриновому обміні. Виділено компоненти, що є найбільш значущими у формуванні ендотеліальної дисфункції у підлітків з АГ та надмірною масою тіла й ожирінням, а саме порушення метаболізму ліпідів, пуринів та інсулінорезистентність.
39
Коновалова, Александра. "Семантика понятий «уважение» и «уважение к родителям» у подростков и взрослых". Психологические исследования 10, № 51 (22 лютого 2017). http://dx.doi.org/10.54359/ps.v10i51.400.
Повний текст джерелаАнотація:
Анализируется семантика понятий «уважение» и «уважение к родителям», сравниваются семантические профили данных понятий у старших подростков и взрослых. Приведен теоретический обзор представлений об уважении, показана недостаточная проработанность данного понятия и актуальность обращения к исследованию уважения к родителям. Представлены результаты эмпирического исследования семантики понятий «уважение» и «уважение к родителям» (N = 384), приводится сравнение результатов выборки подростков в возрасте от 14 до 18 лет (n = 164) и взрослых в возрасте от 22 до 70 лет (n = 220). Исследование проводилось с помощью методики «семантический дифференциал» (использованы 22 биполярные шкалы) и разработанной нами шкалы семантики понятия «уважение», содержащей 26 высказываний о возможных дефинициях и смысловой нагрузке понятия «уважение». Обработка результатов исследования проведена с помощью пакета SPSS Statistics, использованы следующие процедуры: описательные статистики, критерий знаковых рангов Уилкоксона, непараметрический критерий U Манна–Уитни, одновыборочный критерий Колмогорова–Смирнова, корреляция Спирмена, критерий адекватности выборки Кайзера–Мейера–Олкина, критерий сферичности Барлетта, факторный анализ (метод – анализ главных компонент, вращение – Варимакс, нормализация Кайзера). Выделены семантические универсалии понятий «уважение» и «уважение к родителям». Описаны различия в восприятии данных понятий подростками и взрослыми. По результатам исследования делаются выводы о более позитивном и согласованном отношении респондентов к понятию «уважение к родителям» по сравнению с понятием «уважение»; об отличии представлений подростков и взрослых о данных понятиях. Также в работе проанализированы представления старших подростков и взрослых о том, что является условиями становления уважения к родителям и содержанием данного понятия. Результаты факторного анализа позволили сделать вывод о том, что уважение к родителям трактуется как чувство уважения к родителям или предписанное уважительное поведение.
40
Клемашева, Елена Игоревна, Любовь Ивановна Иванкина, Екатерина Александровна Таран, Эльмира Рамисовна Кашапова та Фабио Касати. "РЕГИОНАЛЬНЫЙ ПРОФИЛЬ ТРУДОВОГО ПОВЕДЕНИЯ НАСЕЛЕНИЯ ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА (в печати)". Векторы благополучия, № 4(43) (30 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.18799/26584956/2021/4(43)/1126.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье проанализирована на региональном уровне структура трудовой занятости людей пожилого возраста. В меняющихся объективных (достижение пенсионного возраста) и субъективных (переживание перехода в новый статус и принятие новых социально-ролевых функций) условиях структурирования жизнедеятельности меняется и трудовая занятость людей старшего поколения. Цель исследования. Авторы обращаются к выявлению позиций относительно мотивации вовлеченности в трудовую деятельность на предпенсионном этапе и после выхода на пенсию. Методы исследования. Эмпирической базой исследования служат данные общественного мнения, полученные в ходе социологических опросов, проведенных с 2015 по 2019 гг. в г. Томске и Томской области сотрудниками Международной научно-образовательной лаборатории технологий улучшения благополучия пожилых людей при Томской политехническом университете. Основные результаты социологического измерения получены с использованием статистического пакета SPSS-26. Результаты и выводы. На основе аналитического обобщения результатов полевых исследований выявлены характеристики трудовой активности, проведена типология и составлен профиль трудового поведения населения старшего возраста Томской области в контексте доходного неравенства. Выделено четыре типа трудового поведения, показатели, их характеризующие, субъективные и объективные факторы. Сделан вывод о необходимости выстраивать новую модель жизненного пути, в которой пожилой человек находился бы не на положении иждивенца, а рассматривался как самостоятельный, активный член общества, на что ориентированы международная программа активного долголетия и программа по реализации стратегий действий в интересах граждан пожилого возраста в РФ до 2025 г. Полученные результаты позволяют выделить институциональные условия вовлечения людей старшего возраста в социально-экономическую систему. Делается вывод, что для этого необходимо обеспечить экономическую независимость пожилого человека за счет создания условий для продления трудовой жизни в соответствии с желанием и способностью к продолжению активной трудовой деятельности, а также за счет накопления в течение трудовой жизни капитала, обеспечивающего высокий доход после ухода из сферы трудовой занятости, что будет способствовать повышению жизнестойкости пожилого человека и сглаживанию неравенства.
41
(Olga Yu. Lepikhina), Лепихина Ольга Юрьевна, та Правдина Екатерина Александровна (Ekaterina A. Pravdina). "ВАРИАТИВНЫЙ УЧЕТ ЦЕНООБРАЗУЮЩИХ ФАКТОРОВ ПРИ КАДАСТРОВОЙ ОЦЕНКЕ ЗЕМЕЛЬ (НА ПРИМЕРЕ ГОРОДА САНКТ-ПЕТЕРБУРГ)". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 2 (8 лютого 2019). http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/2/94.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность исследования. Земля является важнейшим ресурсом, значимость которого в настоящее время очень сложно переоценить. Будучи средством производства, в то же время она выступает в качестве пространственного базиса для жизнедеятельности населения. В современных условиях особенно остро стоит вопрос обеспечения рационального и эффективного использования земель. Для этой цели необходим комплексный анализ и оценка ее экономических, климатических, экологических, геологических и иных характеристик. Одной из разновидностей такой оценки является определение кадастровой стоимости земель. В нашей стране она используется, в первую очередь, для налогообложения, в связи с чем важным становится вопрос о необходимости получения точных и объективных результатов оценки. Современные методики не совершенны, и их применение не всегда обеспечивает корректные и справедливые стоимости земель. Так, к примеру, в них недостаточно внимания уделяется обоснованию исходных ценообразующих факторов, а также корректному выбору их учета при кадастровой оценке. Влияние каждого ценообразующего фактора можно выразить с помощью оценочных показателей разной размерности. Настоящая статья посвящена анализу зависимости кадастровой стоимости земель от выбранного варианта учета факторов на примере земельных участков, расположенных на Васильевском острове города Санкт-Петербурга. Цель: исследование влияния вариативного учета ценообразующих факторов на итоговую стоимость земель населенных пунктов для дальнейшего уточнения и совершенствования методического обеспечения кадастровой оценки земель. Методы. Анализ района местоположения объектов исследования выполнен на основе изучения картографических источников, а также путем визуального осмотра объектов недвижимости. Сбор значений оценочных показателей кадастровой стоимости земельных участков осуществлялся методами пространственного анализа и моделирования данных в геоинформационной системе MapInfo. Выборки рыночных данных о земельных участках производились классическими методами статистического сбора и обработки данных с применением программных приложений пакета MS Office и SPSS. Для построения статистических моделей кадастровой стоимости земель использован корреляционно-регрессионный метод. В целях определения взаимозависимых оценочных показателей при трех рассматриваемых вариантах использован метод «корреляционных плеяд» П.В. Терентьева. Результаты. При проведении кадастровой оценки земель необходимо принимать во внимание наличие вариативности учета факторов с помощью разноразмерных оценочных показателей. Выбор того или иного показателя, характеризующего влияние фактора, должен быть обоснован. Корреляционный анализ показателей выявил разную степень их взаимозависимости, что свидетельствует о том, что они не всегда могут быть взаимозаменяемы при построении статистических моделей. Установлено, что от выбора состава исходных оценочных показателей факторов зависит их структура, состав наиболее значимых показателей, а также рассчитанные кадастровые стоимости земельных участков.
42
"The first results nicotine dependence treatment by varenicline in patients with tuberculosis." MedAlliance 7, no. 4 (2019): 54–60. http://dx.doi.org/10.36422/230763482019745460.
Повний текст джерелаАнотація:
абакокурение не только способствует инфицированию туберкулезом, но и ухудшает эффективность лечения, увеличивая риски рецидивов туберкулеза, формирования множественной и широкой лекарственной устойчивости. Материалы и методы. Всего было обследовано 44 больных туберкулезом легких (от 21 до 60 лет). 17 больных согласились на включение в комплексную терапию туберкулеза варениклина (основная группа), 27 больных получили только индивидуальное телефонное консультирование (контрольная группа). При поступлении больных интервьюировали по статусу курения, степени никотиновой зависимости (тест Фагерстрома), опроснику «Адаптивность». Статистическая обработка данных проведена с помощью пакета прикладных программ SPSS. Результаты исследования. При отказе от табакокурения (ТК) у больных были зарегистрированы проявления синдрома отмены никотина: желание курить, раздражительность, ухудшение настроение, головная боль. В группе лечения варениклином тошнота встречалась чаще (на 3-й день приема в 29% случаев против 7,4% в контрольной группе; на 7-й день приема — в 24 и 15% соответственно; р>0,05). Отказ от ТК состоялся на 7-й день приема препарата у 6 человек, 8 больных туберкулезом легких снизили (в 2 и более раз) число выкуриваемых в день сигарет. На 9-й день приема препарата не курили 8 человек, на 10-й день — 11 больных, на 12-й день не курили 14 человек из 17 (82%). В контрольной группе все больные назначили день отказа от табака и не курили в 84% случаев в день отказа от табакокурения. Через 30 дней в основной группе больных туберкулезом оставались некурящими в 41% случаев, в контрольной группе больных — 37 % (р>0,05). Остальные больные и в основной, и в контрольной группах снизили число выкуриваемых в день сигарет не менее чем в два раза. Несмотря на некоторые проявления синдрома отмены, только 3 больных отказались от приема варениклина из-за тошноты, хотя надо отметить, что даже в контрольной группе, пациенты которой получали только стандартное лечение туберкулеза и индивидуальное консультирование при отказе от табака, тошнота отмечалась в 7,4–15% случаев. Это свидетельствует о том, что тошнота в некоторых случаях обусловлена проведением химиотерапевтического лечения туберкулеза, а не лечением синдрома зависимости от никотина. Заключение. Исследование показало, что большинство курящих больных туберкулезом легких нуждаются в помощи в отказе от табака и лечении никотиновой зависимости при отказе от табака, так как имеют среднюю и высокую степени никотиновой зависимости и выраженный синдром отмены при отказе от потребления табака. Лечение варениклином и индивидуальное телефонное консультирование являются эффективными вмешательствами для отказа от табакокурения больных туберкулезом. Варениклин в большинстве случаев (85%) хорошо переносился больными туберкулезом, получающими лечение основного заболевания.
43
Koshuba, M. A., and S. A. Petrov. "GENDER-RELATED IMPACT OF IMMUNEENDOCRINE STATUS OF PRIMARY SCHOOLCHILDREN OF LOW-NUMBERED PEOPLES OF THE NORTH ON PSYCHOLOGICAL WELL-BEING." Ulyanovsk Medico-biological Journal, July 30, 2021, 106–13. http://dx.doi.org/10.34014/2227-1848-2021-2-106-113.
Повний текст джерелаАнотація:
Many factors, e.g. individual constitutional peculiarities and climatic conditions, influence human health. A peculiar regional reaction norm can be formed for many body systems of the northerners in the process of adaptation. This norm depends both on environmental factors and on the individual typological constitutional peculiarities. Schooling has an impact not only on the child’s psychological state, but also on their immune and endocrine status. Psychological well-being is often determined by the level of neuroimmunoendocrine regulation through intercellular interaction mediators (interleukins), neuropeptides and hormones. Advances in molecular and cellular biology, genetics, and neurochemistry have contributed to the spread of knowledge about the most important nervous processes – cognitive functions, emotional coloring, motor skills and behavior. The aim of the study was to determine the influence of the gender-related immuneendocrine status of primary schoolchildren of low-numbered peoples of the North on psychological. Materials and Methods. The study enrolled 79 children, aged 7–10, who were going to a secondary comprehensive school in Beloyarsk, Priuralsky district, Yamalo-Nenets Autonomous Okrug. The authors used enzyme immunoassay to determine dopamine, testosterone, cortisol, serotonin, interleukin-4 and γ-interferon levels. The Luscher color test was used as a psychological test. It is based on the experimentally established correlation between the preference for certain colors (shades) and the current psychological state of a person. All test colors are objective indicators with accurately measured frequency, they are absolutely the same for all cultures, educational levels, gender, age, and race. IBM SPSS Statistics ver. 22.0 (IBM Co., Armonk, NY, USA) was used for data processing. Conclusion. The immuneendocrine status of primary schoolchildren does not depend on gender. However, in primary schoolgirls, depending on their psychological characteristics, significant differences were found in such blood parameters as interferon, cortisol, and dopamine. Keywords: immuneendocrine status, primary schoolchildren, Luscher test. На формирование здоровья влияет большое количество факторов, в частности индивидуальные особенности организма и климатические условия. Для многих систем организма северян в процессе адаптации может формироваться своя региональная норма реакции, которая зависит как от факторов среды, так и от индивидуально-типологических особенностей организма. Начало обучения в школе оказывает влияние не только на психологическое состояние детей, но и на их иммуноэндокринный статус. Состояние психологического благополучия нередко определяется уровнем нейроиммуноэндокринной регуляции через медиаторы межклеточного взаимодействия (интерлейкины), нейропептиды и гормоны. Успехи молекулярной и клеточной биологии, генетики и нейрохимии способствуют расширению представлений о материальных основах важнейших нервных процессов – когнитивных функций, эмоциональной окраски, организации моторики и поведения. Целью исследования было определение влияния иммуноэндокринного статуса младших школьников малочисленных народов Севера на состояние психологического благополучия в зависимости от их гендерной принадлежности. Материалы и методы. Было обследовано 79 обучающихся 1–4 классов средней общеобразовательной школы с. Белоярск Приуральского района ЯНАО. С помощью иммуноферментного анализа определяли уровни дофамина, тестостерона, кортизола, серотонина, интерлейкина-4 и γ-интерферона. В качестве психологических методик использовали цветовой тест Люшера, основанный на экспериментально установленной зависимости между предпочтением определенных цветов (оттенков) и текущим психологическим состоянием человека. Все цвета теста являются объективным показателем с точно измеряемой частотой, они абсолютно одинаковы для всех культур и образовательного уровня, пола и возраста, расы. Результаты исследования были подвергнуты статистической обработке с использованием пакета программного обеспечения IBM SPSS Statistics ver. 22.0 (IBM Co., Armonk, NY, USA). Выводы. Иммуноэндокринный статус младших школьников не зависит от гендерной принадлежности. Однако у младших школьников женского пола в зависимости от их психологических особенностей обнаружены достоверные различия в таких показателях крови, как интерферон, кортизол, дофамин. Ключевые слова: иммуноэндокринный статус, младшие школьники, тест Люшера.