Добірка наукової літератури з теми "Пазуха"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Пазуха".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Пазуха"

1

Alekseeva, V., and V. Gargin. "DETERMINATION OF THE STRUCTURE OF THE WALLS OF THE FRONTAL SINUS ACCORDING TO SPIRAL COMPUTED TOMOGRAPHY." Inter Collegas 7, no. 2 (July 4, 2020): 76–80. http://dx.doi.org/10.35339/ic.7.2.76-80.

Повний текст джерела
Анотація:
DETERMINATION OF THE STRUCTURE OF THE WALLS OF THE FRONTAL SINUS ACCORDING TO SPIRAL COMPUTED TOMOGRAPHY Alekseeva V., Gargin V. The anatomical structure of the frontal sinus is of key importance for the development of its inflammation and the development of complications with spread to neighboring organs and tissues (orbital phlegmon, brain abscesses, meningitis). The aim of our study was to compare the density and thickness of the bone tissue of the unchanged frontal sinus and in various forms of chronic inflammation. Materials and methods. We observed 121 patients with various forms of chronic frontal sinusitis: 56 with chronic hyperplastic (mucosal hyperplasia (up to 6 mm) and 33 patients with chronic purulent-polypous frontal sinusitis, manifested by a total and subtotal decrease in sinus pneumatization according to spiral computed tomography (SCT). 32 SCT samples were selected to form a comparison group without any abnormalities of the paranasal sinuses. Results. The maximum density typical for the lower wall of the frontal sinus under physiological conditions and was found to be 107.96 ± 201.64Hu, the minimum for the posterior wall in purulent-polypous frontal sinusitis was -103.74 ± 195.37Hu. The bone thickness both in the posterior region and in the region practically does not depend on the degree of the severity of pathological changes in it and is 1.0006 ± 0.538 mm, 0.91 ± 0.26 mm, 0.82 ± 0.169 mm under physiological conditions , with mucosal hyperplasia and with purulent-polypous frontal sinusitis in the posterior wall, respectively. In the region of the lower wall, 4.05 ± 2.04 mm, 2.32 ± 1.16 mm, and 4.002 ± 1.16 mm, respectively, according to the above order. Conclusion. It can be assumed that the larger the change in PNSs, the lower the bone density. This in turn affects the prediction of possible complications during surgical treatment of chronic frontal sinusitis. Key words: frontal sinus, computed tomography, bone thickness, bone density Резюме. ВИЗНАЧЕННЯ МОРФОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ СТІНОК ЛОБНОЇ ПАЗУХИ ЗА ДОПОМОГОЮ СПІРАЛЬНОЇ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ Алєксєєва B.B., Гаргін B.B. Анатомічна будова лобної пазухи має ключове значення для виникнення запальних процесів та розвитку ускладнень із поширенням на сусідні органи та тканини (формування флегмони орбіти, абсцесів мозку, менінгіту). Метою нашого дослідження було порівняння щільності та товщини кісткової тканини лобної пазухи в фізіологічних умовах та при різних формах хронічного запального процесу. Матеріали та методи. Під спостереженням було 89 пацієнтів з різними формами хронічного фронтального синуситу: 56 - з хронічним гіперпластичним фронтальним синуситом (гіперплазією слизової оболонки до 6 мм) та 33 пацієнти з хронічним гнійно-поліпозним фронтальним синуситом, що при проведенні спіральної комп’ютерної томографії (СКТ) проявлявся тотальним і субтотальним зниженням пневматизації. Контрольна група - 32 СКТ людей з фізіологічним станом навколоносових пазух. Результати. Максимальна щільність кісткової тканини була визначена в області нижньої стінки лобної пазухи та становила - 107.96 ± 201.64 Hu, мінімальна - в області задньої стінки при гнійно-поліпозному лобному синуситі - -103.74 ± 195.37 Hu. Товщина кісток практично не залежала від ступеня виразності патологічних змін у ній і становить в області задньої стінки - 1.0006 ± 0.538 мм, 0.91 ± 0.26 мм, 0.82 ± 0.169 мм у фізіологічних умовах, при гіперплазії слизової оболонки і при гнійно-поліпозному фронтальному синуситі. В області нижньої стінки 4.05 ± 2.04 мм, 2.32 ± 1,16 мм та 4.002 ± 1.16 мм відповідно. Висновки. Можна припустити, що щільність кісткової тканини залежить від ступеня виразності патологічних змін в лобній пазусі. Це в свою чергу впливає на прогнозування розвитку ускладнень. Ключові слова: лобна пазуха, спіральна комп'ютерна томографія, товщина кісток, щільність кісток. Резюме. ОПРЕДЕЛЕНИЕ МОРФОЛОГИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЫ СТЕНОК ЛОБНОЙ ПАЗУХИ С ПОМОЩЬЮ СПИРАЛЬНОЙ КОМПЬЮТЕРНОЙ ТОМОГРАФИИ Алексеева B.B., Гаргин B.B. Анатомическое строение лобной пазухи имеет ключевое значение для возникновения воспалительных процессов и развития осложнений с распространением на соседние органы и ткани (формирование флегмоны орбиты, абсцессов мозга, менингита). Целью нашего исследования было сравнение плотности и толщины костной ткани лобной пазухи в физиологических условиях и при различных формах хронического воспалительного процесса.Материалы и методы. Под наблюдением находилось 89 пациентов с различными формами хронического фронтального синусита: 56 - с хроническим гиперпластическим фронтальным синуситом (гиперплазией слизистой оболочки до 6 мм) и 33 пациента с хроническим гнойно-полипозным фронтальным синуситом, что при проведении спиральной компьютерной томографии (СКТ) проявлялся тотальным и субтотальным снижением пневматизации. Контрольная группа - 32 СКТ людей с физиологическим состоянием околоносовых пазух.Результаты. Максимальная плотность костной ткани была определена в области нижней стенки лобной пазухи в физиологических условиях и составила - 107.96 ± 201.64 Hu, минимальная - в области задней стенки при гнойно-полипозном лобном синусите - -103.74 ± 195.37 Hu. Толщина костей практически не зависила от степени выраженности патологических изменений в ней и составляла в области задней стенки - 1.0006 ± 0.538 мм, 0.91 ± 0.26 мм, 0.82 ± 0.169 мм в физиологических условиях, при гиперплазии слизистой оболочки и при гнойно-полипозном фронтальном синусите. В области нижней стенки 4.05 ± 2.04 мм, 2.32 ± 1.16 мм и 4.002 ± 1.16 мм, соответственно. Выводы. Можно предположить, что плотность костной ткани зависит от степени выраженности патологических изменений в лобной пазухе. Это в свою очередь влияет на прогнозирование возможности развития осложнений. Ключевые слова: лобная пазуха, спиральная компьютерная томография, толщина костей, плотность костей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Саркисян, Н. Г. "Особенности клинического течения неинвазивного аспергиллеза клиновидной пазухи". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 78, № 3 (2021): 61–63. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-10-2021-98.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведен особенностей клинических симптомов 24 больных в возрасте от 27 до 56 лет с изолированным грибковым телом в клиновидной пазухе. Больные разделены на 2 группы: 1 группа (20) – больные с клиническими проявлениями риносинусита (головная боль, постназальный затек), 2 группа (4 человека) – больные, у которых поражение клиновидной пазухи было случайной находкой при выполнении СКТ. Все больных подверглись эндоназальному эндоскопическому вскрытию клиновидной пазухи. Обнаруженные в пазухах бесструктурные массы при микроскопическом и микробиологическом исследовании оказались скоплениями грибов рода Aspergillus. Таким образом, бессимптомное течение неинвазивного аспергиллеза клиновидной пазухи наблюдалось в 20% случаев.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Кока, К. Е., Е. П. Меркулова, Н. А. Саврасова, А. Г. Кобахидзе, and С. Н. Колесникова. "Features of the Clinical Course of Fungal Maxillary Sinusitis." Оториноларингология. Восточная Европа, no. 4 (December 16, 2021): 470–79. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2021.11.4.022.

Повний текст джерела
Анотація:
Введение. Статья посвящена анализу особенностей клинических и рентгенологических проявлений грибкового поражения верхнечелюстных пазух по данным историй болезни 27 пациентов оториноларингологического отделения УЗ «11-я ГКБ» с различными формами грибкового риносинусита. Цель. Повышение эффективности диагностики и лечения пациентов с грибковым риносинуситом на основании анализа особенностей клинических, рентгенологических и лабораторных данных. Материалы и методы. Проанализированы результаты диагностических мероприятий 27 пациентов с различными формами грибкового риносинусита. Результаты. Установлены малосимптомность заболевания, агрессивное поражение слизистой оболочки пазухи, вовлечение других околоносовых пазух, закрытый остеомеатальный комплекс, разрушение латеральной стенки полости носа. Выводы. Пациенты с подозрением на грибковое поражение верхнечелюстной пазухи требуют междисциплинарного подхода с анализом рентгенологических исследований, осмотром челюстно-лицевого хирурга и врача-стоматолога для определения последовательности и объемов хирургического лечения. Introduction. The article is devoted to the analysis of the features of clinical and radiological manifestations of fungal infections of the maxillary sinuses. Purpose. Improving the efficiency of diagnostics and treatment of patients with fungal rhinosinusitis based on the analysis of clinical, radiological and laboratory data. Materials and methods. There were analyzed the results of diagnostic procedures in 27 patients with various forms of fungal rhinosinusitis. Results. The following was found: low-symptom disease, aggressive damage to the sinus mucosa, involvement of other paranasal sinuses, closed osteomeatal complex, destruction of the lateral wall of the nasal cavity. Conclusions. Patients with suspected fungal infection of the maxillary sinus require interdisciplinary approach with the analysis of X-ray examinations, examination of the maxillofacial surgeon and dentist to determine the sequence and scope of surgical treatment.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Хоров, О. Г., Е. И. Никита, О. В. Загоровская, А. Г. Новиков, and А. С. Нечипоренко. "Desmoid Fibromatosis of Nasal Cavity and Paranasal Sinuses. Description of the Clinical Case." Оториноларингология. Восточная Европа, no. 3 (November 25, 2020): 258–67. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.10.3.049.

Повний текст джерела
Анотація:
Десмоидная фиброма (агрессивный фиброматоз) является редкой доброкачественной фибробластической опухолью, характеризующейся агрессивным локальным ростом, частым рецидивированием, отсутствием способности к метастазированию. В зависимости от локализации подразделяется на интра- и экстраабдоминальные. В числе последних десмоиды области головы и шеи составляют 7–15% (у взрослых) и крайне редко встречается в полости носа и околоносовых пазух. Единой общепринятой тактики лечения пациентов с десмоидными фибромами не разработано ввиду редкости патологии и отсутствия обобщенных ретроспективных исследований для сравнения различных вариантов лечения. На сегодняшний день используются хирургическое лечение, лучевая терапия, химиотерапия, гормонотерапия, иммунотерапия и их комбинации. Частота рецидивирования после хирургического лечения составляет 27–72%.В данной статье нами описан случай пациентки С. с новообразованием полости носа и околоносовых пазух, ранее диагностированным как хронический полипозный синусит. Новообразование распространялось из полости носа в верхнечелюстную пазуху, решетчатый лабиринт, лобную пазуху слева и левую глазницу. После проведения хирургического лечения были получены результаты гистологического заключения: десмоидная фиброма. Desmoid fibromatosis (aggressive fibromatosis) is a rare benign fibroblastic tumor characterized by aggressive local growth, frequent relapse, and lack of ability to metastasize. Depending on the localization, it is divided into intra-abdominal and extra-abdominal. Among the latter, desmoidsof the head and neck region appear in 7–15% of patients (in adults), and they are extremely rare in the nasal cavity and paranasal sinuses. A single generally accepted treatment strategy for patients with desmoid fibromas has not been developed due to the rarity of the pathology and the lack of generalized retrospective studies to compare different treatment options. Nowadays, surgical treatment, radiation therapy, chemotherapy, hormone therapy, immunotherapy, and their combinations are used. The recurrence rate after surgical treatment is 27–72%. We described the case of patient S. with a neoplasm of the nasal cavity and paranasal sinuses, previously diagnosed as chronic polyposis sinusitis. The neoplasm spread from the nasal cavity to the maxillary sinus, ethmoid labyrinth, frontal sinus on the left, and left orbit. After radical surgical treatment, the results of histological study were obtained: it was desmoid fibroma.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Походенько-Чудакова, И. О., А. В. Сурин, К. В. Вилькицкая та Н. И. Полякова. "Сравнительная оценка изменений данных конусно-лучевой компьютерной томографии у пациентов с хроническим одонтогенным синуситом при различных методах послеоперационной реабилитации". Stomatologist. Minsk, № 2(33) (червень 2019): 16–20. http://dx.doi.org/10.32993/stomatologist.2019.2(33).6.

Повний текст джерела
Анотація:
Цель исследования– на основании данных конусно-лучевой компьютерной томографии осуществить сравнительную оценку изменения плотности костной ткани и состояния слизистой оболочки в области дна верхнечелюстной пазухи у пациентов с хроническим одонтогенным синуситом при стандартном комплексе послеоперационных лечебно-реабилитационных мероприятий и при использовании в составе реабилитационного комплекса электрорефлексотерапии. Объекты и методы исследования. В исследование были включены 60 человек в возрасте 18–50 лет, которые были разделены на группы. В группу 1 вошли 20 человек с диагнозом хронический одонтогенный синусит ВЧП, которым после проведения амбулаторного хирургического вмешательства в послеоперационном периоде применяли стандартный курс лечебно-реабилитационных мероприятий. Группа 2 включала 20 пациентов с тем же диагнозом, которым в составе послеоперационного лечения проводили электрорефлексотерапю. Группа 3 служила контролем, ее составили 20 практически здоровых человек. Определение плотности костной ткани в области нижней стенки верхнечелюстной пазухи проводили в непосредственной близости от очага. Оценку состояния слизистой оболочки в этой зоне осуществляли при помощи простого линейного измерения. Исследования проводили дважды: 1) в процессе подготовки к оперативному вмешательству; 2) через 6 месяцев после операции. Результаты исследования и их обсуждение. Исследование плотности костной ткани в области дна верхнечелюстной пазухи в участке непосредственной близости к патологическому очагу выявило достоверные различия групп 1 и 2 с контролем. Через 6 месяцев после операции результаты были одинаково позитивно отличны от исходных. По данным конусно-лучевой компьютерной томографии, через 6 месяцев после оперативного вмешательства у пациентов группы 1 было выявлено 3 (15%) факта утолщения слизистой оболочки, по локализации, размерам и форме соответствовавшим параметрам окна, которые было создано для доступа в верхнечелюстную пазуху. В группе 2 подобных изменений отмечено не было. Заключение. Учитывая сопоставимость исследованных исходных показателей, полученные преимущества в результате второй группы полностью могут быть отнесены на счет использования в составе комплексной послеоперационной реабилитации электрорефлексотерапии, что дает основание рекомендовать ее к более широкому использованию у пациентов данной категории.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Боенко, Д. С., И. А. Талалаенко, Ю. В. Светличный, А. О. Целикова та В. И. Чубарь. "СЛУЧАЙ ДИРОФИЛЯРИОЗА С ЛОКАЛИЗАЦИЕЙ В ОБЛАСТИ ПЕРЕДНЕЙ СТЕНКИ ЛОБНОЙ ПАЗУХИ, ИММИТИРУЮЩИЙ ДЕРМОИДНУЮ КИСТУ". Университетская клиника, № 1(26) (16 лютого 2018): 100. http://dx.doi.org/10.26435/uc.v0i1(26).118.

Повний текст джерела
Анотація:
Приведено редкое клиническое наблюдение дирофиляриоза в области передней стенки правой лобной пазухи.Пациентка 18 лет, уроженка Луганской области, госпитализирована в ринологический центр для хирургического удаления рецидивирующего новообразования в области лба. Клиническая картина заболевания была неспецифична. На протяжение последних двух лет больная дважды оперирована по месту жительства. Заболевание иммитировалодермоидную кисту, связанную с лобной пазухой. В Донецком дорожном ринологическом центре под интубационном наркозом произведено удаление новообразования и частичная резекция передней стенки правой лобной пазухи. При морфологическом исследовании операционного материала обнаружены инкапсулированные гельминты с выраженным хроническим воспалением окружающих тканей. Делается вывод о том, что знание клинических особенностей этой редкой патологии позволит оториноларингологам избежать диагностических и лечебных ошибок, улучшить результаты лечения этой группы больных.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Naumenko, A., L. Krynychko, and K. F. Mohammed Rezmaq. "Air Exchange in the Maxillary Sinus in the Postoperative Period in Patients with a Maxillary Sinus Cyst after Sinusotomy through the Lower Nasal Airway." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 4, no. 5 (September 1, 2019): 160–64. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs04.05.160.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Лупир, М. В. "Анатомічні особливості лобових та верхньощелепних пазух". Клінічна анатомія та оперативна хірургія 12, № 2 (44) (2013): 69–72.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Лупир, М. В. "Анатомічні особливості лобових та верхньощелепних пазух". Клінічна анатомія та оперативна хірургія 12, № 2 (44) (2013): 69–72.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Пискунов, Виктор, Игорь Пискунов та Максим Абраменко. "Варианты вскрытия верхнечелюстной пазухи при синдроме молчащего синуса". Innova 2, № 1 (квітень 2016): 12–16. http://dx.doi.org/10.21626/innova/2016.1/03.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Пазуха"

1

Худаева, С. А., Я. В. Носова та А. А. Волошан. "Выбор признаков для экспертной системы диагностики одотогенного гайморита". Thesis, НТУ «ХПІ», 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/13617.

Повний текст джерела
Анотація:
Предлагается разработать экспертную систему для диагностики хронического гайморита по характерным признакам в автоматизированном режиме. Ведущая роль в диагностике одонтогенного гайморита отводится компютерной рентгеновской (спиральной и конусно лучевой) томографии.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Сербін, С. І. "Топографо-анатомічна, гістоструктурна та морфометрична характеристика лобової пазухи людини в нормі". Thesis, Українська медична стоматологічна академія, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49947.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертаційна робота присвячена дослідженню топографо-анатомічних особливостей лобової пазухи людей ранньої, середньої та пізньої дорослості в залежності від типу будови голови та статі; морфологічної будови слизової оболонки лобової пазухи людини в нормі по кожній стінці окремо та у цілому. Вперше визначені гісто-топографічні, гістологічні, гістохімічні та морфометричні дані зі статистичною обробкою отриманих результатів щодо слизової оболонки лобової пазухи, перш за все структурних елементів. Отримані дані значно розширюють уяву про будову лобової пазухи людини. Дані морфометрії зі статистичною обробкою підтверджують і доповнюють відмінності в гісто-топографії та цитоархітектоніці структурних елементів слизової оболонки лобової пазухи людини взагалі, та окремо на кожній стінці, та у порівнянні з іншими приносовими синусами. Гістологічне дослідження дало уяву про структурну організацію слизової оболонки лобової пазухи людини взагалі, та окремо на кожній стінці з точки зору мікроскопічної будови. Таким чином, в даній роботі визначені топографо-анатомічні, гістотопографічні та морфометричні особливості лобової пазухи та її слизової оболонки.
Диссертационная работа посвящена исследованию топографо-анатомических особенностей лобной пазухи людей ранней, средней и поздней взрослости в зависимости от типа строения головы и пола; морфологическому строению слизистой оболочки лобной пазухи человека в норме по каждой стенке отдельно и в общем. Впервые определены гисто-топографические, гистологические, гистохимические и морфометрические данные со статистической обработкой полученных результатов относительно слизистой оболочки лобной пазухи, прежде всего структурных элементов. Полученные данные значительно расширяют понятие о строении лобной пазухи человека. Данные морфометрии со статистической обработкой подтверждают и дополняют отличия в гисто-топографии и цитоархитектонике структурных элементов слизистой оболочки лобной пазухи человека вообще, и отдельно на каждой стенке, и в сравнении с другими околоносовыми синусами. Гистологическое исследование дало понятие о структурной организации слизистой оболочки лобной пазухи человека вообще, и отдельно на каждой стенке с точки зрения микроскопического строения. Таким образом, в данной работе определены топографо-анатомические, гистотопографические и морфометрические особенности лобной пазухи и её слизистой оболочки.
Thesis work is dedicated to research of topographic-anatomical characteristics of frontal sinus people young, median and old age in dependence of type structure of head and sex; morphological structure mucosa of human’s frontal sinus in norm for everyone wall separately and in all . The object of research were frontal sinuses with their mucosa of 110 humans, died in 22-86 years old cause of reasons which not associated with pathologies of paranasal sinuses. Topographic-anatomical characteristics of frontal sinuses’ structure were learnt with help of craniometrical and cephalometrical methods. Histostructure characteristics of mucosa’s structures and morphological data her structure elements separately sinuses’ walls of frontal sinus were learnt with help commons method (method of serial semi-thin cut, histochemisrical method with help toluidine blue, morphometrical method with help ocular-micrometer МОV-16, statistical digital data processing with help of program MS Excel (2010) (Microsoft Corp., USA); STATISTICA 6.0 (Stat-Soft, USA); GraphPad Prism 5 (GraphPad Software, USA)). For the people of the young, median and old age grown human characteristic variation forms of frontal sinus which depends on a sex: for men more frequent than all meets 2th (48,38 %) and 4th (29,04 %) types (forms of variation) of frontal sinus, and for women - 1th (42,11%) and 3th (26,33 %). For the mezocephalic type of head the 3th type (form of variation) of frontal sinus is characteristic for women and men (36,5%). At the brakhicephalic type of head more frequent than all there is a 4th type of frontal sinus both for men and for women (30,8%). The dolichocephalic type of head is characterized a 2th the type of frontal sinus, both for men and for women (30,7%). Symmetric frontal sinus are one from the all types structure of the head and they were discovered only at the brakhicephalic type of head in 18% cases. The hypoplastic frontal sinus were dicscovered at brakhicephalic and mezocephalic types of structure of head (7.7% and 3.85% accordingly). First certain gisto-topographical, histological, histochemistry and morphometric information with statistical treatment og gotten results which touch the mucosa of frontal sinus, foremost structural elements. In the mucosa of frontal human’s sinus were identified the following basic structure elements: epithelium, own plate, submucosa. In the mucosa of frontal human’s sinus is pseudomulti-layered ciliary cylindrical. In the structure of the epithelium of mucosa of partition of frontal human’s sinus are single caliciformis cages . The blood circulation of the mucosa of frontal human’s sinus is provided a gemomikrocirculation of blood river-bed in which determined 2 basic component – a deep vasoganglion is presented arteries and veins, whis is located in connecting fabric of own plate and superficial microscopic vessels (arterioly, capillaries, venuly) which provide the trophism of epithelium. Morphometric research of basic structural components of mucosa of frontal human’s sinus is set, that the most a thickness is present on a lower wall: middle thickness of epithelium - 51,45±1,59 mkm, own plate - 43,03±2,22 mkm and submucosa - 426,45±16,77 mkm (r<0,05), and in four times exceeds the mean values of thickness on a back wall and partition. The several diameter capacitance-resistance and capacity links of gemomikrocirkulation river-bed is most in the mucosa of front wall of frontal sinus of human (accordingly 11,34±0,31 mkm (r<0,05) and 7,63±0,08 mkm), the least – in composition the mucosa of back wall (accordingly 6,96±0,19 mkm (r<0,05) and 9,02±0,43 mkm). In this area were discovered exchange blood microscopic vessels with the least diameter - 3,89±0,08 mkm (r<0,05). The widest capillaries are certain by us in composition the mucosa of lower wall of frontal sinus - 4,88±007 mkm (r<0,05). In submucosa basis of mucosa of all walls of frontal sinus we were discovered compound alveolar-tubular glands. It is set that the biggest diameter of the ends departments of glands on a lower wall, the least on a partition, according to 30,42±2,36 mkm and 25,89±1,38 mkm (r<0,05). On the low wall and partition 2 types of glands – albumen and mucous, and on front and back the mixed glands. The results are extend the picture of structure of frontal sinus of human. The results of morphometric method with statistical treatment confirm and complement differences in a gisto-topography and cellular architectonics of structural elements of mucosa of frontal sinus of human in general, and separately on every wall, and by comparison to other paranasal sinus. Histological research gave us the picture of structural organization of mucosa of frontal human’s sinus in general, and separately on every wall from point of microscopic structure. That is why in this researching work were discovered topografo-anatomic, gistotopographical and morphometric features of frontal sinus and its mucosa.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Єрмоленко, Т. І. "Вплив геометрії відводу на пульсації тиску за робочим колесом". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72045.

Повний текст джерела
Анотація:
Тема магістерської роботи – «Вплив геометрії відводу на пульсації тиску за робочим колесом». Мета роботи дослідження впливу геометрії ділянки – вихід з робочого колеса вхід в спіральний відвід на пульсаційні характеристики у відцентровому насосі з робочим колесом двостороннього входу з використанням чисельного експерименту. Відповідно до поставленої мети було: - огляд літератури за методами досліджень впливу спірального відводу на пульсаційні характеристики; - проектування різних варіантів відводів, дослідження і порівняння їх; - проведення числових дослідів для спроектованих проточних частин; - аналіз і оцінка результатів досліджень, розробка рекомендацій до проектування. У розділі охорони праці зроблений аналіз: шкідливих і небезпечних факторів досліджуваного об’єкту. Також був проведений розрахунок віброізоляції.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Лопушняк, Л. Я. "Будова клиноподібної пазухи в юнацькому віці". Thesis, Матеріали наукового симпозіуму «Анатомо-хірургічні аспекти дитячої гастроентерології», 2007. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/5824.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Макар, Б. Г., та Т. В. Процак. "Синтопія стінок верхньощелепної пазухи людей зрілого віку". Thesis, Матеріали наукового симпозіуму «Анатомо-хірургічні аспекти дитячої гастроентерології», 2007. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/5825.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Ковальов, Ігор Олександрович, Игорь Александрович Ковалев, Ihor Oleksandrovych Kovalov, Євген Миколайович Олада, Евгений Николаевич Олада, Yevhen Mykolaiovych Olada та Р. В. Пузік. "Активні бічні пазухи в ступені відцентрового насоса". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39837.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Процак, Т. В. "Морфогенез верхньощелепних пазух у внутрішньоутробному періоді". Thesis, БДМУ, 2021. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/18477.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Лобурець, А. В., Я. В. Носова, С. Б. Безшапочний та О. Г. Аврунін. "Сучасні підходи ендоскопічної хірургії навколоносових пазух". Thesis, ХНУРЕ, 2019. http://openarchive.nure.ua/handle/document/8567.

Повний текст джерела
Анотація:
Відсутність прямого візуального контролю при ендоскопічних операціях, травматичність і обмеження хірургічного доступу не повинні супроводжуватися зниженням ефективності лікування, неповною елімінацією наявної патології й погіршенням віддалених результатів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Антонюк, О. П. "Розвиток печеристої пазухи у пренатальному періоді онтогенезу людини". Thesis, Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції "Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії", м. Чернівці, 12-13 травня 2006 р, 2006. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15886.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Макар, Б. Г., та Л. Я. Лопушняк. "Особливості будови приносових пазух у новонароджених людини". Thesis, Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії», м. Чернівці, 11-13 жовтня 2004 року, 2004. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15528.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Пазуха"

1

Цюпа, І. А. У пазурах єжовщини. Київ: Український письменник, 1994.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Конкурентни позиции на университетите и висшите училища на пазара на труда в България. Пловдив ; София: Университетско изд-во "Паисий Хилендарски", 2010.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Пазуха"

1

Голота, А. А. "Отдаленные последствия вскрытия верхнечелюстной пазухи". У ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ. НИЦ «Л-Журнал», 2016. http://dx.doi.org/10.18411/lj2016-4-25.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Басий, Р. В., Ю. В. Довгялло та Р. А. Костин. "Анатомическая индивидуальная изменчивость пазухи клиновидной кости". У ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ. НИЦ «Л-Журнал», 2016. http://dx.doi.org/10.18411/lj2016-9-1-02.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії