Статті в журналах: "Оцінки ризиків"

1

Pidvysotskyi, Yan. "ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ СТРУКТУРОВАНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 3 (4 квітня 2019): 62–69. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0105.

Повний текст джерела

Анотація:

Підходи до оцінки ризиків структурованих фінансових інструментів, а саме цінних паперів, забезпечених активами, у сучасній фінансовій інженерії є недостатньо систематизованими. Причинами цього можуть стати розмаїття ризиків, які банк бажає уникнути, передавши в управління іншим сторонам; неналежна увага до селекції позичальників; відсутність консолідації з питань формування єдиної методики оцінки типових ризиків. Автор подає для аналізу три головні види ризиків, з якими стикається банк у процесі здійснення сек’юритизації: ризик дострокового повернення кредиту, ризик зміни процентної ставки та ризик дефолту контрагента. У основі оцінок лежать фактори часу та події, які за певних умов можуть критично впливати на грошові потоки фінансових установ. Ризики дострокового повернення пов’язані з розрахунком усереднених значень часу до настання виплат за кредитами, однак уніфікована методика оцінки у банківській практиці наразі відсутня. Оцінка ступеню ризику супроводжується обрахунком процентного приросту до базової ціни з незмінною доходністю. Приріст відображає ризик зміни процентної ставки протягом певного часу. Особливу увагу у статті автор приділив аналізу методів оцінки дефолту контрагента структурованого інструменту. Встановлено, що методика Е. Альтмана за різних умов економічного середовища може давати суперечливі результати. Тому в останні роки оптимальними моделями оцінки ризику дефолту можна вважати моделі нечітко-нейронних мереж. Взята за основу методика О.А. Недосєкіна показує ступінь ризику банкрутства позичальника, спираючись на методи експертних оцінок. З одного боку, модель нечітко-нейронних мереж може давати наближені до істини результати, з іншого – на точність результату може впливати асиметрія інформації, на основі якої будує оцінку певний експерт. В такому ключі ця модель потребує подальших вдосконалень, які пропонують сучасні японські вчені на основі критерію Мамдані. Таким чином, проблематика оцінки кредитних ризиків структурованих інструментів залишається актуальною у сучасних наукових колах та потребує вироблення спільних ідей уніфікації методик, які пропонуються сучасною наукою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Корягін, М., М. Чік та А. Любенко. "РИЗИКИ У ПРОЦЕСІ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 161–72. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251427.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Досліджуються ризики у процесі оцінки вартості підприємства в системі обліково-аналітичного забезпечення. Метою дослідження є виявлення ризиків у процесі оцінки вартості підприємства, визначення можливих шляхів їх зниження, визначення ступеня генерації чи зниження вартості підприємства за поточного рівня ризику. Була сформульована гіпотеза, яка згодом отримала підтвердження. Досліджено сутність і роль ризиків у процесі оцінки вартості підприємства, а також процес розрахунку ризику визначення вартості підприємства через використання кількісних та якісних методів оцінки, сутність і роль ризиків у процесі оцінки вартості підприємства. Виявлено характер і види ризиків оцінки вартості підприємства. Запропоновано систему кількісних та якісних методів оцінки ризиків, що дає можливість визначити кількісні параметри ризиків і врахувати їх у показниках вартості підприємства шляхом її коригування. Досліджено структурно-логічну схему комплексної оцінки ризику; роботу багатьох учених з питання розроблення методологічних підходів до оцінки ризику цінності. Визначено загрози і фактори ризику, що визначають можливість використання відповідних методів оцінки ризиків (сценарії, аналогії, економіко-математичні, експертні оцінки тощо). Запропоновано розрахунок показників рівня ризиків. Досліджено етапи оцінки ризику в системі вартості підприємства. Визначено алгоритм формування вартості підприємства з урахуванням притаманних йому ризиків, що включає кілька етапів. Ключові слова: облік, вартість, ризик, підприємство, оцінка, система. Формул: 1; рис.: 2; табл.: 0; бібл.: 23.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Kovalenko, V. V. "УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАНКІВСЬКИХ ПОЗИЧОК НА ОСНОВІ МЕТОДІВ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ". Actual problems of regional economy development 1, № 12 (11 квітня 2016): 3–10. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.12.3-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття спрямована на дослідження методів та інструментів управління ризиком забезпечення банківських позичок. Обґрунтовано, що ефективність управління ризиком забезпечення банківських позичок залежить від системності, адекватності способів їх оцінки, методів контролю та своєчасності системи реагування з боку банків та регулятора. Метою статті є розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності управління ризиком забезпеченням банківських позичок з урахуванням ризиків, що притаманні процесу супроводження заставного портфеля банків, в умовах значної невизначеності функціонування банків. Доведено, що ризик забезпечення банківських позичок в кредитному менеджменті доцільно розглядати через характеристику ризиків, які формують сукупний кредитний ризик. Обґрунтовано, що управління ризиком забезпечення відповідає класичному ризик-менеджменту, який виділяє чотири основні етапи: ідентифікація; оцінка ризику забезпечення; контроль ризику; мінімізація ризику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

РЄЗНІКОВА, ВІКТОРІЯ, та РУСЛАН СТЕФАНЧУК. "Оцінка ризиків у підприємництві та управління ними". Право України, № 2018/05 (2018): 101. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-101.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема дослідження феномена ризику гостро постала у минулому столітті, що було пов’язано з бурхливим розвитком ринкової економіки. Ризик притаманний усім ринковим процесам, тому управління ризиками є невід’ємною части ною ефективного управління будь-якою організацією. У зв’язку з цим істотного значення набуває питання оцінки ризиків із правової точки зору та удосконалення механізму управління ними, зокрема й за допомогою правових засобів. Мета статті полягає у розкритті правової та економічної сторін оцінки ризику та з’ясуванні особливостей правового управління ними. Розкрито природу феномена ризику, досліджено правову та економічну сторони оцінки ризиків, проаналізовано особливості управління ризиками за допомогою правових засобів, а також надано характеристику основним нормативним актам і міжнародним стандартам у сфері оцінки та управління ризиками. Доведено, що право є універсальним засобом правового управління ризиками, оскільки стабілізує ситуацію вибору (наприклад, між правомірним і неправомірним ризиком), або ж, навпаки, збагачує, розширює вибір ризикуючого суб’єкта різноманітними варіантами, диверсифікує ризики, надає свободу в прийнятті ризику (право на ризик). Визначено управління ризиками в господарському праві як діяльність суб’єктів господарювання, спрямована на аналіз, прогнозування та оцінку ймовірності настання ризику в умовах невизначеності з вибором превентивних заходів з метою мінімізації можливих майнових втрат, а у разі їх виникнення – розподілу тягаря несення таких втрат між учасниками господарських правовідносин належної законодавчої бази для ефективного управління ризиками, оскільки національні стандарти не враховують положення нормативно-правових актів України, що регулюють окремі сторони діяльності організацій при здійсненні процесів ризик-менеджменту, а також культуру менеджменту, яка сформувалася у нашій країні. Тому на часі розробка вітчизняних стандартів управління ризиками, які ґрунтувалися б на міжнародному досвіді, використовували адаптовану термінологію, а також враховували особливості економічної ситуації в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Тимощук, О. М., та О. В. Мельник. "ДОСЛІДЖЕННЯ БЕЗПЕКИ БУНКЕРУВАННЯ НА ВОДНОМУ ТРАНСПОРТІ". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 5–14. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.01.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто безпеку бункерування суден як один із факторів впливу на надійність процесу бункерування на водному транспорті. Розглянуто комплексний підхід та рівні заходів для забезпечення безпеки бункерування. Для оцінки та аналізу ризиків застосовано рекомендації ІМО по відношенню до методів формалізованої оцінки безпеки (FSA) на основі принципу «прийнятного ризику» відомого як принцип ALARP (As Low As Reasonably Practicable)). На основі рекомендацій ІМО, які використовуються в даний час з метою управління безпекою мореплавства, розроблена послідовність дослідження безпеки бункерування. Методологія оцінки ризиків включає п´ять основних етапів [8]: збір даних і оцінка всієї системи; ідентифікація небезпек; аналіз ризиків; оцінка ефективності діючої системи превентивних та змінюваних мір, напрацювання нових рішень; впровадження та вдосконалення системи безпеки. Визначені основні причини інцидентів при проведенні бункерування: несправність обладнання, людський фактор, неякісне паливо, аварії суміжних об’єктів, дії природних сил. Аналітичним способом обчислено відносну частоту появи небезпеки - чинника ризику, що надає негативну дію на процес бункерування. Оцінку наслідків аварій було проведено за чотирибальною шкалою. Проведено ймовірнісну оцінку впливу небезпек і визначено рівні формалізованого ризику. Систему безпеки бункерування досліджено шляхом побудови діаграми в системі координат (вірогідність події-наслідки події) в матричному вигляді. За отриманими результатами виявлено, що людський фактор та несправність обладнання є найбільш небезпечними факторами в рейтингу загроз. Було запропоновано допоміжні заходи по управлінню ризиками, які дозволять понизити рівень ризиків з високого до прийнятного, що дозволить запобігати аваріям при бункеруванні. Ключові слова: безпека, надійність, бункерування, ідентифікація небезпек, ризики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Ставицький, Олег, та Сергій Макаров. "ОСНОВНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ УРАЗЛИВОСТІ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 167–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.197.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті узагальнено основні теоретичні підходи та запропоновані складові методики оцінки уразливості системи охорони державного кордону щодо встановлених загроз. Уточнена загальна схема оцінки ризиків на основі діючих нормативно-правових актів, досвіду оперативно-службової діяльності органів та підрозділів охорони кордону та рекомендацій Агенції Європейського Союзу Frontex щодо оцінки і аналізу ризиків у сфері прикордонної безпеки. Методика оцінка уразливості щодо встановлених загроз включає: блок оцінки проникності кордону (за показниками – ландшафт, інфраструктура, можливості, потоки); блок оцінки операційної діяльності (за показниками – персонал, підготовка, взаємодія); блок оцінки ефективності заходів протидії;блок оцінки факторів тяжіння: Розглянуто декілька методів та стандартів для оцінювання, які можуть бути застосовані (за умов належної адаптації їх науково-методичного апарату) у процесі оцінки і аналізу ризиків прикордонній безпеці органами охорони державного кордону ДПСУ. Зокрема описані методи RiskWatch, CRAMM та ГРИФ. Враховуючи практичність та легкість використання методу ГРИФ, пропонується його адаптація до системи аналізу ризиків у ДПСУ. Наліз проводиться п’ять етапів: на першому етапі розраховують рівень загрози за уразливістю на основі уразливості певного елементу системи охорони та захисту та ймовірності реалізації загрози через цю уразливість; на другому етапі розраховують рівень загроз за всіма уразливостями через які можлива реалізація цієї загрози на певній ділянці державного кордону (ділянці відповідальності органу охорони державного кордону); на третьому етапі розраховують загальний рівень загрози прикордонній та внутрішній безпеці (враховуючи у тому числі всі загрози, що впливають на систему охорони та захисту державного кордону); на четвертому етапів визначають ризик за певною ділянкою (напрямком) відповідальності органу охорони кордону; на п’ятому етапі визначаються загальний ризик. За результатами співставлення оцінок загроз та оцінок уразливості системи охорони державного кордону аналітиками інформаційно-аналітичного відділу визначається рівень залишкового ризику та розробляються прогнозні варіанти (сценарії) дій щодо мінімізації ризику до рівня прийнятного.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Petrenko, Igor, Vasyl Filipchuk та Hryhorii Postryhan. "Підходи до оцінки й аналізу політичних ризиків". Grani 24, № 4 (9 серпня 2021): 38–47. http://dx.doi.org/10.15421/172137.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено підходи до оцінки політичних ризиків. Метою дослідження є комплексний аналіз методів і прикладних моделей аналізу та оцінки політичних ризиків. Автори виходять з того, що політичні ризики мають значний вплив як на політичну діяльність, так і на економічний та фінансові сектори відповідної країни. З огляду на їх інклюзивний характер, необхідним є використання спеціальних методів й моделей, які дозволяють оцінити ризиковану діяльність та мінімізувати негативний розвиток подій як для уряду, так і для міжнародних інвесторів. Встановлено, що методи аналізу й оцінки політичних ризиків пройшли еволюційний шлях від неструктурованих якісних методів до формалізованих структурованих якісно-кількісних моделей. Виокремлено якісні, кількісні та комбіновані підходи до аналізу та оцінки політичних ризиків, кожен з яких має як переваги, так і недоліки. Доведено, що перевагою якісного підходу є можливість оцінити специфіку кожної конкретної ситуації, недоліком – суб’єктивність думок експертів. Перевагою кількісного підходу є можливість порівнювати різні країни та регіони за рівнем ризику, використовуючи єдиний числовий вимір чиннику ризику, недоліком – неврахування якісних чинників, які можуть суттєво впливати на рівень політичного ризику, але не можуть бути враховані статистикою. Обґрунтовано, що оптимальним підходом до оцінки й аналізу політичних ризиків є комбінований підхід, який передбачає поєднання якісних та кількісних методик. Він є доволі гнучким та інтегративним, що дозволяє, з одного боку, мінімізувати суб’єктивність експертних оцінок побудовою числових виразів чинників ризику (там, де це є можливим), з іншого боку, залишається можливість врахування різноманітних нюансів, інформацію про які можуть отримати експерти від обізнаних людей з країни, що оцінюється. Автори доходять висновку, що комбінований підхід є своєрідною відповіддю на питання: яким чином знизити вплив чинника суб’єктивного сприйняття середовища на кінцевий результат, але водночас врахувати його під час аналізу кількісних показників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Kovalenko, O. "МЕТОДИ ЯКІСНОГО АНАЛІЗУ ТА КІЛЬКІСНОЇ ОЦІНКИ РИЗИКІВ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 116–25. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.116.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі визначено і вирішено одне з протиріч, що виникають при розробці ПЗ, яке полягає в нехтуванні фірмамирозробниками ПЗ факторів вразливості безпеки ПЗ. Усі ризики при розробці програмного забезпечення, з більшим або меншим допущенням, можна вважати суб’єктивним результатом виконання процесу, який пов’язаний з нестачею кількісної або якісної інформації про процес, а також її невизначеністю. Зазначені фактори можна вважати головною причиною, яка породжує і супроводжує ризики у всьому їхньому життєвому циклі. В якості вирішення зазначеної проблеми запропоновано використання розроблених методів якісного аналізу та кількісної оцінки ризиків розробки програмного забезпечення.Його відмінною особливістю є врахування факторів експлуатаційних ризиків, особливо ризику невиявлення вразливостей ПЗ і оцінки довільного несуперечливого кінцевого набору «квантів інформації». Доведено, що методика якісної оцінки ризиків проекту є описовою і являє собою процес, спрямований на виявлення конкретних ризиків проекту, а також причин, що їх породжують, з подальшою оцінкою можливих наслідків і вироблення заходів для роботи з ризиками. У процесі якісного аналізу ризиків відбувається вироблення метрик, що відповідають за визначення граничних показників факторів, які сигналізують про прояв ризиків.Розроблено метод кількісної оцінки ризиків розробки ПЗ. Його відмінною особливістю є комплексне використання методики «Аналізу дерева відмов» і способу оцінки показника чистої приведеної вартості проекту розробки ПЗ з урахуванням негативних факторів можливого невиявлення вразливостей безпеки ПЗ. У той же час використання способу оцінки показника чистої приведеної вартості проекту розробки ПЗ дозволяє розглядати проект комплексно, з урахуванням необхідності врахування безпеки і тестування вразливості ПЗ із залученням інструментів, які дозволяють подолати складність, невизначеність і довгостроковість проектів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Вівчар, О. І., О. В. Сталінська, О. І. Дідченко, О. І. Когут-Ференс та А. Я. Шатарський. "СУЧАСНА ПРАКТИКА ОЦІНКИ РИЗИКІВ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТУ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 237–46. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.237-246.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено комплексне дослідження ризиків логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту в сучасних умовах. Встановлено, що ризик логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту - це сукупність економічних, організаційних і технічних дій, спрямованих на встановлення видів, факторів та джерел ризику, оцінку величини ризику, розроблення й реалізацію заходів щодо зниження його рівня й запобігання можливим неґативним наслідкам і враховує фактори впливу зовнішнього середовища – конкурентів, постачальників, урядових рішень, суспільної думки, кон’юнктури, недостачі повноцінної релевантної інформації тощо. Відзначено, що основними функціями ризику є інноваційна, регулятивна, захисна, компенсаційна, соціально-економічна й аналітична. Обґрунтовано, що ризики можуть бути визначені кількісним та якісним аналізом (правило мінімакс (критерій Севіджа); правило Гурвіца). Доведено, що система показників кількісної оцінки ризиків в системі економічної безпеки охоплює абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (ймовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику). Сформовано комплексне дослідження коефіцієнтом ризику логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту. Виокремлено основні методи регулювання ступеню ризику підприємств транспорту: уникнення ризику; компенсація ризику; прогнозування; моніторинг; збереження ризику; створення спеціальних резервних фондів; залучення зовнішніх джерел; передача ризику; хеджування; зниження ризику. На основі чого доведено, що метою зниження ризиків економічної безпеки підприємств транспорту можна вважати комплексну протидію потенційним та реальним загрозам, а також забезпечення високого потенціалу розвитку підприємств транспорту у майбутньому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Tsymbal, Bohdan, Yuriy Dreval, Dmytro Shapovalov, Dmytro Shapovalov та Maksym Shapovalov. "Підвищення рівня охорони праці та удосконалення методики міжнародної організації праці для оцінки професійних ризиків". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 2 (30 квітня 2020): 46–63. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.2.6.

Повний текст джерела

Анотація:

В даній роботі представлено аналіз існуючих методик оцінки професійних ризиків. Було розроблено матрицю для оцінки величини професійного ризику та удосконалено методику Міжнародної організації праці для оцінки професійного ризику. Було розроблено п’ять рівнів серйозності наслідків, п’ять рівнів вірогідності шкоди для працівника та величину ризику від мінімального значення 1 (знехтуваний ризик) до максимального – 10 (критичний ризик). Для визначення величини ризиків, які заподіяні фізичними, хімічними, біологічними факторами небезпеки, частотою виникнення нещасного випадку, не-доліками в ергономіці та психологічними перенавантаженнями було розроблено критерії для матриць. Наслідки заподіяної шкоди можуть бути: незначні, легкі, середні, тяжкі та катастрофічні. Удосконалена методика дає можливість врахувати катастрофічні наслідки, які можуть настати під час надзвичайної ситуації, такої як пожежа, вибух, аварія, катастрофа та ін. Вірогідність професійних ризиків може бути: XS – від «eXtra Small» – дуже мала, S – від «Small» – мала, M – від «Medium» – середня, L – від «Large» – велика, XL – від «eXtra Large» – дуже велика та XXL – від «eXtra eXtra Large» – дуже-дуже велика. Удосконалена методика визначає: знехтуваний, малозначний, малий, помірний, прийнятний, допустимий, значимий, недопустимий, максимальний та критичний ризик. Удосконалену методику оцінки професійних ризиків було випробувано на молочному комбінаті. Було встановлено адекватність і точність результатів визначення величини професійного ризику удосконаленої методики порівняно з результатами існуючої. Для підвищення рівня охорони праці були запропоновані та впровадженні заходи з управління професійними ризиками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Loiko, Valeryia, та Maria Boieva. "УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 4 (5 серпня 2019): 21–29. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0203.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто види фінансових ризиків страхової компанії, виділено причини, які можуть посприяти виникненню фінансових ризиків: економічні фактори, зовнішні втручання в діяльність страхової компанії, юридичні втручання, внутрішні дії (або бездіяльність), нестабільність фінансового ринку. Виділено наступні види фінансових ризиків страхової компанії: ризики, пов’язані із купівельною спроможністю грошей; ризики, пов’язані із вкладанням капіталу; ризики, пов’язані із операційною діяльністю компанії. Виокремлено фінансові ризики, які можна застрахувати і які не можна застрахувати. Виділено найбільш чутливі складові діяльності страхових компаній до фінансових ризиків: продажі, податки, маркетинг, інвестиції, фінанси. Процес управління ризиками передбачає здійснення як внутрішнього, так і зовнішнього факторного аналізу. Виділено п’ять етапів, з яких складається процес управління фінансовими ризиками страхової компанії: ідентифікація, оцінка, пріоритизація, реагування, реалізація плану управління ризиками. До найважливіших загроз фінансової діяльності страхової компанії при оцінці фінансових ризиків віднесено наступні види ризиків: ризик втрати платоспроможності; ризики втрати фінансової стійкості та незалежності. Проведено розрахунки коефіцієнтів оцінки фінансового стану та ризиків страхової компанії. За результатами розрахунків зроблено висновок, що страхова компанія, яку було обрано для дослідження, підтверджує статус фінансово стійкої та надійної компанії. Більшість показників перевищували нормативний рівень в декілька разів, показуючи позитивні тенденції до збільшення. Наведено порівняльну характеристику основних методів, завдяки яким у компаніях відбувається процес мінімізації фінансових ризиків. У страховій компанії, яка досліджувалась, для зниження фінансових ризиків використовується методи диверсифікації, хеджування і страхування ризиків. Зроблено висновок, що стандартизація фінансових ризиків у діяльності страхових компаніях відсутня. Великі страхові компанії нівелюють виникнення фінансових ризиків обсягами надання страхових послуг, а невеликі страхові компанії приймають рішення в основному спираючись на міркуванні їх власників або управляючих компанією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Вівчар О. І. "РИЗИКИ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТУ: ПРАКТИЧНІ КОНТЕКСТИ". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 99–106. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено комплексне дослідження ризиків логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту в сучасних умовах. Встановлено, що ризик логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту - це сукупність економічних, організаційних і технічних дій, спрямованих на встановлення видів, факторів та джерел ризику, оцінку величини ризику, розроблення й реалізацію заходів щодо зниження його рівня й запобігання можливим неґативним наслідкам і враховує фактори впливу зовнішнього середовища – конкурентів, постачальників, урядових рішень, суспільної думки, кон’юнктури, недостачі повноцінної релевантної інформації тощо. Відзначено, що основними функціями ризику є інноваційна, регулятивна, захисна, компенсаційна, соціально-економічна й аналітична. Обґрунтовано, що ризики можуть бути визначені кількісним та якісним аналізом (правило мінімакс (критерій Севіджа); правило Гурвіца). Доведено, що система показників кількісної оцінки ризиків в системі економічної безпеки охоплює абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (ймовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику). Сформовано комплексне дослідження коефіцієнтом ризику логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту. Виокремлено основні методи регулювання ступеню ризику підприємств транспорту: уникнення ризику; компенсація ризику; прогнозування; моніторинг; збереження ризику; створення спеціальних резервних фондів; залучення зовнішніх джерел; передача ризику; хеджування; зниження ризику. На основі чого доведено, що метою зниження ризиків економічної безпеки підприємств транспорту можна вважати комплексну протидію потенційним та реальним загрозам, а також забезпечення високого потенціалу розвитку підприємств транспорту у майбутньому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Medushevskiy, Sergii. "РОЗРОБКА УНІФІКОВАНОЇ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ РИЗИКІВ У ПРОЦЕСІ ВАЛІДАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 151–58. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-151-158.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Інтенсивність впровадження інформаційних систем у виробничі процеси та зростання складності конфігурацій таких систем безпосередньо пов’язано з певною сукупністю ризиків, основною причиною яких є уразливості інформаційних технологій і систем. Коли ризик стає неприйнятно великим, необхідно застосовувати відповідні обґрунтовані заходи для своєчасного виявлення причин і зниження рівня ризику або ж повної ліквідації ризику. Постановка проблеми. Відсутність єдиної уніфікованої методики оцінювання ризиків ставить під загрозу не тільки проект впровадження і валідації системи, а і якість продукції, цілісність даних і безпеку для кінцевого споживача. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останніми роками дослідження зазначеної проблеми проводилося в багатьох наукових вітчизняних і закордонних працях, в яких було запропоновано та апробовано різні варіації методик та підходи до оцінювання ризиків при розробці та експлуатації інформаційних систем відповідного рівня складності. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Усі сучасні системи аналізу та управління ризиками, як вітчизняні, так і зарубіжні, спираються у своїй роботі на досить суб’єктивні думки експертів, або ж допускають застосування спеціальних опитувальників, на питання яких часто змушені відповідати некомпетентні особи. Сучасні методики оцінювання ризиків не дозволяють у повному обсязі виявити і належним чином оцінити можливі ризики під час проектування, розроблення, впровадження та експлуатації АІС на фармацевтичному виробництві. Постановка завдання. Метою роботи є розробка методики управління ризиками проектів, пов’язаних із розробкою, впровадженням валідацією і подальшим супроводом автоматизованих інформаційних систем для фармацевтичних виробництв. Виклад основного матеріалу. У статті представлена покрокова методика управління ризиками в процесі валідації автоматизованих інформаційних систем, запропонована схема розподілу ключових ролей і обов’язків членів групи оцінки ризиків. Розглянуто класифікацію рівнів тяжкості, ймовірності виникнення і ймовірності виявлення в розрізі кількісної та якісної шкали оцінювання. Запропоновано принцип інтерпретації результатів оцінки ризиків. Висновки відповідно до статті. Підсумковим результатом стало створення уніфікованої науково обґрунтованої методики управління ризиками в проектах зі створення автоматизованих інформаційних систем, що дозволяє підвищити ефективність впровадження та експлуатації АІС, унаслідок чого успішне проходження процесу валідації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Kornieva, Anastasii. "БОРГОВА СТІЙКІСТЬ ДЕРЖАВИ: СУЧАСНИЙ СТАН, РИЗИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2(22) (2020): 150–58. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-2(22)-150-158.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті встановлено, що боргова стійкість є комплексною категорією, яка поєднує в собі здатність сплачу-вати за поточними й майбутніми платежами, ліквідність, відсутність неприйнятних управлінських рішень, неможливої до виконання політики та суттєвих коригувань бюджету. Проаналізовано основні показники, що характеризують боргову стійкість держави. Розраховано індикатори й надано оцінку ступеня ризику за Рамками боргової стійкості МВФ, визначено інтегральний показник боргової безпеки держави відповідно до вітчизняної методики за останні 5 років. Побудовано актуальну теплову матрицю і матрицю оцінки ризиків, що дають змогу оцінити потенціал платоспроможності держави і ймовірність, ступінь зовнішніх і внутрішніх ризиків, що впливають на боргову стійкість держави, а також оцінити можливі перспективи і втрати.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

АНДРУСЕНКО, Сергій, Олександр БУГАЙЧУК, Валерій БУДНИЧЕНКО та Владислав ПОДПІСНОВ. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ АВАРІЙНОСТІ НА ТРАНСПОРТІ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 17 (14 листопада 2021): 31–39. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.632.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведений аналіз нормативних документів, наукових та навчально-практичних робіт, присвячених питанням зменшення аварійності на транспорті та застосуванню методів управління ризиками для досягнення цієї мети. Показано, що організація повинна визначити ризики та можливості, які потрібно врахувати, щоб забезпечити впевненість у тому, що підприємство може досягти запланованого результату, збільшити кількість бажаних ефектів, запобігти небажаним ефектам або зменшити їхню кількість, досягти поліпшення. Організація має планувати та інтегрувати в процеси управління дії стосовно цих ризиків і можливостей. Необхідно оцінювати результативність таких дій. Ризики мають бути ідентифіковані та започаткований процес аналізу ризиків. Пропонується контрольними точками процесу визнати такі: невідповідність технічного стану рухомого складу вимогам, які визначають його безпечну експлуатацію (точка 1); невідповідність дій водія вимогам правил дорожнього руху, настанов щодо експлуатації транспортного засобу, інструкцій водія (точка 2). Складається реєстр ризиків. Проводиться кількісний аналіз ризиків, де підраховується значення індикатору ризику, наприклад, відповідно до документу ГКН 00.005.009–2002. Надаються рекомендації щодо зменшення ризику шляхом ухилення від ризику (припинення діяльності, що веде до ризику) або прийняття ризику (не виконується ніяких дій для зниження ймовірності або впливу події). Подальше дослідження має бути спрямоване на розширення реєстру ризиків діяльності на транспорті та удосконалення методів оцінки запровадження в підприємстві системи управління ризиками. Ключові слова: транспорт, безпека руху, аварійність, ризик, управління, аналіз, процес, контрольні точки, ідентифікатор ризику, реєстр ризиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Bezsonnyi, Vitalii, Roman Ponomarenko, Oleg Tretyakov та Kostiantyn Karpets. "Розробка алгоритму оптимального управління ризиками небезпечних подій на машинобудівному підприємстві". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 58–71. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-5.

Повний текст джерела

Анотація:

Підвищено ефективність управління ризиками небезпечних подій у підрозділах машинобудівного підприємства шляхом використання вдосконаленого підходу до оцінки ризиків та вперше для оптимізації витрат на заходи з охорони праці у підрозділах машинобудівного підприємства використана задача «пакування рюкзака», що дозволяє знизити величину ризику до допустимого рівня. Ідентифікація та аналіз існуючих ризиків на ДП «Завод «Електроважмаш» були здійснені з використанням методу структурованої оцінки. При цьому враховувалася не тільки можливість виникнення небезпечної події, а і наслідки, які від неї можуть бути. Встановлено, що найбільш частими ризиками є травмування від рухомого обладнання (39%), травми від падіння з висоти (17%), травми від дії електричного струму (15%). Але найбільшу тяжкість мають небезпеки, пов’язані з отру-єнням. Процедура оптимального управління ризиками полягає у визначенні мінімальних витрат на досягнення кожної з інтегральних оцінок за допомогою матричної згортки. Це завдання про ранці, що ефективно вирішується методом дихотомічного програмування при цілочисельних значеннях параметрів. Перше число в матриці - величина оцінки, друге – витрати на досягнення (або збереження) цієї оцінки. Рухаючись від низу до верху, отримуємо для кожної інтегральної оцінки мінімальні витрати (на зменшення ступеня небезпеки від високого до середнього і низького). Для цього з клітин матриці з однаковими оцінками (перше число) вибираємо осередок з мінімальними витратами (друга клітина). Формування варіанту програми, тобто сукупності оцінок чинників, які забезпечують необхідне значення інтегральної оцінки з мінімальними витратами, відбувається методом зворотного ходу. Для цього послідовно, зверху вниз, визначаємо, які вихідні дані відповіда-ють вибраній комірці матриці. Встановивши ці значення знаходимо їх в матрицях нижнього рівня. Повторюємо це, поки не досягнемо нижнього рівня структури дихотомічного уявлення, тобто конкретних оцінок факторів ризику. Набір цих оцінок є результатом дії алгоритму

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Vinnichuk, Olga. "«ПОРТФЕЛЬ РИЗИКІВ» УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ 2014-2020 РР." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, № 2 (20 грудня 2020): 102–9. http://dx.doi.org/10.15421/342037.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкрито необхідність оцінки ризику в умовах глобалізації сучасного суспільства. З’ясовано теоретичні аспекти політичного ризику, основні аспекти сприйняття суспільством ризиків. Ключовим моментом у дослідженні ризиків сучасного українського суспільства стало його співвідношення з невизначеністю та небезпекою у політиці. Відзначено, що політичні ризики сучасного українського суспільства тяжіють до зростання (тобто поглиблюються). Свідченням цього факту є аналітичні довідки та експертні висновки фахівців Українського незалежного центру політичних досліджень. Особливо увагу приділено «портфелю ризиків» українського суспільства, який щорічно поповнюється в умовах світової кризи, активної терористичної діяльності тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Кійко, С. Г. "Управління ризиками при реалізації енергетичної програми підприємства". Системи озброєння і військова техніка, № 4(64), (17 грудня 2020): 75–85. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.64.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні для авіабудування ПрАТ “Дніпроспецсталь” виплавляє більше ста марок сталей і сплавів з особливими експлуатаційними властивостями. Подальший розвиток підприємства та забезпечення конкурентоспроможності цієї та іншої продукції пов’язано з управлінням портфелем енергозберігаючих проектів, спрямованих на виконання таких завдань, як оптимізація енергетичного балансу, мінімізація споживання енергоресурсів, оптимізація енергоефективності та ін. На прикладі ПрАТ “Дніпроспецсталь” розглянуто основні етапи процесу управління ризиками для підприємств оборонно-промислового комплексу України. Акцент зроблено на розробці методів і моделей формування портфеля проектів енергозбереження з урахуванням стратегічних цілей обмеженості ресурсів і ризиків, яка дозволяла б здійснювати багатокритерійний вибір проектів, враховуючи при цьому: різноманітність вирішуваних завдань на металургійних підприємствах; планування реалізації проектів в різному часовому аспекті, що існують між проектами взаємозв'язку і координаційні узгодження, ризики, а також механізми фінансування. Розглянуто організаційні аспекти управління ризиками при реалізації проектів енергозбереження на металургійному підприємстві. В результаті реалізації процесів системи управління ризиками визначено перелік критичних ризиків і їх власників, проведена оцінка причин ризиків, розроблені заходи щодо їх управління. Розглянуто методи аналізу ризиків та невизначеності при управлінні портфелем проектів з використанням методів матриць взаємовпливу, векторного аналізу і багатокритеріальної експертної оцінки сукупного ризику. Практичне застосування такого підходу істотно підвищує можливість вибору найкращого проекту для реалізації з урахуванням сукупного ризику проекту в портфелі. Крім того, це дає можливість визначити і оцінити взаємовплив проектів через зміну сукупних ризиків проектів при їх одночасній реалізації. За допомогою запропонованого підходу і моделей оцінювання ризиків був сформований портфель проектів енергозбереження ПрАТ “Дніпроспецсталь”, куди увійшли перспективні до реалізації проекти у відповідності до енергетичної стратегії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

ЯКОВЕЦЬ, ІРИНА, та КОСТЯНТИН АВТУХОВ. "Шлях впровадження та подальші перспективи інституту оцінки ризиків вчинення повторного правопорушення в Україні". Право України, № 2019/07 (2019): 152. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-07-152.

Повний текст джерела

Анотація:

Завданням кримінальної юстиції є забезпечення безпеки суспільства, його захист від протиправних посягань. Для досягнення вказаної мети законодавцем кожної країни закріплюються певні механізми превенції нових правопорушень та заходи роботи з особами, що вже вчинили злочин. Радянська, а нині й сучасна українська правоохоронна система послуговується широким колом різноманітних інструментів, утім, такий механізм, як оцінка ризиків вчинення кримінального правопорушення, перебуває лише на початковій стадії впровадження в українську правничу систему. Досвід передових країн світу та міжнародних організацій свідчить про пла номірне поширення практики впровадження інструмента оцінки ризиків. Зростання популярності оцінки ризиків зумовлене запитом суспільства на безпеку, котру можна належно забезпечити науково обґрунтованими методами та політиками (evidence-basedpolicies). Мета статті – висвітлити процес запровадження застосування інституту оцінки ризиків та подальші перспективи розширення сфер застосування оцінки ризиків в Україні. Розвиток вітчизняної науки кримінально-виконавчого права зумовлює все більший інтерес до передових світових підходів до вирішення проблем надмірної дискреції персоналу органів та установ виконання покарань при прийнятті рішень, що впливають на правовий статус засуджених. Крім того, існує гостра потреба у науково-доведених підходах роботи з засудженими та інструментах, ефективність яких можна виміряти шляхом емпіричних досліджень та які вже пройшли апробацію у передових країнах. Інструмент оцінки ризиків вчинення кримінального правопорушення володіє всіма описаними вище характеристиками, саме тому можливо констатувати, що в майбутньому практика застосування цього інструмента лише розширюватиметься. Розробка та впровадження окремих елементів оцінки ризиків та потреб у діяльності органів виконання покарань розпочалися ще у 2000 р. і фактично тривали понад 15 років. Цей процес супроводжувався численними проєктами, у межах яких розроблялися, апробовувалися та валідувалися різні варіації оцінки ризиків. Фактичний результат цього процесу був оформлений у прийнятому у 2015 р. Законі України “Про пробацію”, у якому цей інструмент фігурує серед елементів досудової доповіді та в аспекті здійснення соціально-виховної роботи з засудженими. Утім, процес запровадження в Україні оцінки ризиків триває, і вже в зареєстрованих законопроектах, що перебувають на розгляді у Верховній Раді України, оцінка ризиків набуває все масштабнішого застосування, зокрема у законопроекті № 7337 “Про пенітенціарну систему”.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Shumylo, O. M., O. I. Rossomakha та A. V. Shakhov. "УДОСКОНАЛЕННЯ МОДЕЛІ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ СУДНА". Transport development, № 1(8) (29 квітня 2021): 113–24. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Як основна модель у процесі вирішення задач підвищення ефективності експлуатації суден зазвичай використовується модель визначення вартості жит- тєвого циклу судна. Використання цієї моделі необхідна в процесі вирішення зна- чного кола задач. Однак у зв’язку із значною тривалістю життєвого циклу неви- значеність параметрів моделі дуже висока, що призводить до значних похибок у розрахунку повної вартості. Запроваджене дослідження націлене на вдосконалення моделі вартості життєвого циклу (ЖЦ) судна на основі використання в ній мето- дології управління ризиками. Метою дослідження є вдосконалення моделі визна- чення вартості життєвого циклу судна за рахунок впровадження методів аналізу ризиків. Результати. У роботі запропоновано вирішення проблеми, пов’язаної із значними похибками в розрахунку повної вартості ЖЦ шляхом використання тео- рії ризиків. Основною метою оцінки ризику є уявлення на основі об’єктивних свід- чень інформації, необхідної для прийняття обґрунтованого рішення щодо способів обробки ризику. Оцінка ризику може бути виконана з різним ступенем глибини і деталізації з використанням одного або кількох методів різного рівня складності. Форма оцінки та її вихідні дані мають бути сумісні з критеріями ризику, встанов- леними при визначенні сфери застосування. Під час вибору методу оцінки ризику необхідно враховувати, що метод має відповідати багатьом критеріям. У статті розглядаються два підходи використання теорії ризиків: встановлення значення прийнятного сумарного ризику або використання методу Монте-Карло для транс- формування невизначеності для звичайних аналітичних моделей та розрахунку ймовірностей, якщо аналітичні методи не можуть бути використані. Висновки. У роботі запропонована модель визначення вартості життєвого циклу судна з урахуванням аналізу ризиків, що впливають на її складники.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Поліщук, В. В., Мирослав Келемен, Ю. Ю. Млавець, О. А. Тимошенко та Мартін Келемен. "Концептуальна модель оцінювання рівня керованості процесами у складних системах враховуючи ризик-орієнтовані фактори". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Математика і інформатика 39, № 2 (16 листопада 2021): 158–71. http://dx.doi.org/10.24144/2616-7700.2021.39(2).158-171.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено дослідження актуальної задачі розроблення концептуальної моделі оцінювання рівня керованості процесами у складних системах враховуючи ризик-орієнтовані фактори. У дослідженні вперше запропоновано етапи управління ризиками у процесі оцінювання рівня керованості складних систем. Формалізовано вхідні дані, що використовуються для оцінювання ризиків за допомогою нечітких моделей для різних складних систем, а саме: показники ризику, що оцінюється деяким експертом за допомогою лінгвістичної змінної; кількісної оцінки «достовірностей» експертів щодо міркувань про показник ризику; кількісної оцінки критерію ризику на основі інтелектуального аналізу даних величин, що породжують ризик, із застосуванням теорії нечітких множин та функцій належності; лінгвістичної змінної наслідків реалізації загроз на систему; степінь можливості реалізації загрози в системі; тяжкість наслідків інциденту по активу системи, що оцінюється деяким експертом за допомогою лінгвістичної змінної. Вперше запропоновано концептуальну модель, що розв’язує клас задач оцінювання керованості процесами у складних системах враховуючи ризик-орієнтовані фактори впливу та алгоритм вибору моделі ризик-орієнтованого оцінювання. В результаті отримуємо вихідну оцінку, що несе зміст керованості процесів у системі враховуючи ризик-орієнтовані фактори впливу. Як інструмент прикладного застосування пропонуються узагальнені алгоритми, за допомогою яких можна адекватно вирішити інноваційну проблему. Достовірність отриманих результатів забезпечується коректним використанням теорії нечітких множин для опрацювання експертних знань, системного підходу, що підтверджується результатами досліджень. Проведене дослідження буде корисним інструментом для підтримки прийняття рішень, щодо підвищення керованості процесами у різних складних системах шляхом врахування ризиків та загроз її функціонування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Ющенко, Н. Л. "МЕТОДИ ОЦІНКИ РИЗИКІВ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЦІ ТА ЗАХОДИ ДЛЯ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЇХ ВИНИКНЕННЯ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (16 грудня 2020): 194–204. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.24.

Повний текст джерела

Анотація:

Процес управління ризиками, що триває протягом здійснення державно-приватного партнерства, передбачає разом з виявленням ризиків, визначенням шляхів запобігання їх виникненню, ліквідацією негативних наслідків і передачею ризиків, включаючи страхування, прийняттям ризиків їх оцінку. Стаття присвячена дослідженню державного впливу на розвиток державно-приватного партнерства в енергетиці України та систематизації методів якісної оцінки (оцінка ймовірності настання події, дії або бездіяльності та ступеня її впливу, що визначається як висока, середня або низька) та етапам проведення аналізу чутливості, методу Монте-Карло, варіантам сценарного аналізу за кількісного оцінювання ризиків, що супроводжують співробітництво держави та бізнесу у сферах виробництва, транспортування та постачання теплової енергії і гарячого водопостачання, принципам і методам управління ризиками проєктів державно-приватного партнерства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Yakymchuk, T. I., T. V. Kuznietsova, O. Y. Lesniak та O. A. Stakhiv. "УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМИ РИЗИКАМИ У МІЖНАРОДНОМУ МАРКЕТИНГУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 492. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202044.

Повний текст джерела

Анотація:

У цій роботі представлена модель оцінки ризиків та моделі управління економічною безпекою для компонентів та підсистем міжнародного маркетингу. Розробка моделі базується на принципах та інструментах класичної теорії управління ризиками, пристосованої до особливостей міжнародного маркетингу. На основі ґрунтовного огляду літератури було сформовано вичерпний перелік факторів ризику. Використано структуру аналізу ризиків та розроблено модель для кількісної оцінки факторів ризику. Модель також може бути використана для оцінки та вибору критеріальних підходів в міжнародній маркетинговій діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Танасієва, Марина Миколаївна, та Ірина Іванівна Никифорак. "Ризики як об’єкт внутрішнього контролю: виявлення та оцінка". Економіка, управління та адміністрування, № 3(97) (13 жовтня 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-3(97)-30-35.

Повний текст джерела

Анотація:

Виявлення та оцінка підприємницького ризику, визначення рівня його суттєвості та впливу на функціонування суб’єктів господарювання різних організаційно-правових форм і форм власності можливе за належно організованої системи внутрішнього контролю. Основною метою внутрішнього контролю є забезпечення своєчасного виявлення та аналіз підприємницького ризику, достовірність релевантної інформації, цілісність активів, дотримання нормативно-правових засад, внутрішніх політик і процедур, виконання планів та ефективне використання ресурсів. Визначено особливості методологічного інструментарію внутрішнього контролю виявлення та оцінки ризиків відповідно до характеру й структури процесів підприємницької діяльності, на основі чого сформовано зміст показників: ймовірність появи ризиків та величина можливих втрат. Встановлено, що підприємницький ризик слід розглядати як інтегрований ризик, який має об’єктивно враховувати три основні категорії ризику – кредитний, операційний та ринковий ризик (ризик ліквідності), що дасть змогу охопити не тільки фінансово-економічні аспекти функціонування суб’єктів господарювання, а й соціальні та екологічні. На основі моделювання даних системи бухгалтерського обліку із одночасним зіставленням виробничих балансів, які відображають структуру та аспекти різних господарських процесів підприємства, запропоновано обліково-аналітичне забезпечення внутрішнього контролю економіко-екологічного ризику із урахуванням трьох видів ризиків та рівнем впливу системи внутрішнього контролю на ризик. Таке забезпечення має універсальний характер та дозволить певною мірою відчути вплив сукупного підприємницького ризику та на основі мобілізації внутрішніх і зовнішніх ресурсів створити й регулювати суб’єктами внутрішнього контролю резервної системи підприємства як основного інструменту нейтралізації рівня і ступеня сукупного підприємницького ризику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Sosnovska, Olga, та Liudmyla Dedenko. "РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 3 (24 квітня 2019): 70–79. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0106.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто поняття невизначеності середовища функціонування підприємства, досліджено сутність і природу загроз та ризиків, встановлено відмінність між ризиком та невизначеністю. Досліджено систему ризик-менеджменту на підприємстві. Встановлено, що система ризик-менеджменту є невід’ємною складовою частиною підсистеми менеджменту організації та являє собою систему управління ризиками на основі процесу їх ідентифікації, оцінки та аналізу, а також вибору і використання методів нейтралізації їх наслідків, що спрямована на досягнення необхідного балансу між стратегічними можливостями підприємства та рівнем ризику.Здійснено аналіз міжнародних стандартів ризик-менеджменту та розглянуті особливості національних стандартів. Визначено, що в Україні діє Державний стандарт ДСТУ ISO 31000:2018, який надає можливість суб’єкту господарювання порівняти свою практику управління ризиками з міжнародним досвідом. Узагальнено основні фактори впливу ризиків на систему управління. Доведено, що сьогодення вимагає постійного моніторингу ризикоутворюючих факторів для створення ефективної та гнучкої системи господарювання підприємства в умовах ринкової кон’юнктури. Представлено та деталізовано етапи ризик-менеджменту: аналіз оточення, ідентифікація ризику, аналіз ризику, оптимізація ризиків. Розглянуто особливості управління ризиками та основні методи їх оптимізації на підприємстві для мінімізації їх впливу на результати діяльності підприємства. Встановлено, що ризик для кожного підприємства є індивідуальним, тому і використання того чи іншого методу оптимізації є також індивідуальним і визначається умовами зовнішнього та внутрішнього середовища.Світовий досвід найбільш часто використовує зовнішні методи (страхування, хеджування, диверсифікація, розподіл ризику) та внутрішні методи (самострахування, лімітування, забезпечення якості виготовленої продукції, бізнес-планування) зниження ризиків підприємства. Узагальнено, що від прийнятої концепції управління ризиками значною мірою залежить ефективність всього ризик-менеджменту та результативність діяльності економічних суб’єктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Kukalets, L. "Застосування ймовірнісних методів оцінки ризиків модернізації пасажирських суден внутрішнього та змішаного плавання". Herald of the Odessa National Maritime University, № 59(2) (19 січня 2020): 77–90. http://dx.doi.org/10.33082/2226-1915-2-2019-77-90.

Повний текст джерела

Анотація:

Обґрунтовано доцільність застосування методики формалізованої оцінки ризиків ІМО, ідентифіковані фактори, що зумов-люють необхідність проведення модернізації пасажирських суден, проведено ймовірнісну оцінку впливу небезпек на модернізацію судна та визначено формалізований рівень комерційного ризику. За результатами дос-лідження, моральне старіння судна визначено, як максимальний фактор, що призводить до застосування одного (або декількох) напрямів модернізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Bondarenko, A. M. "ВАКЦИНАЦІЯ – ОЦІНКА ДОЦІЛЬНОСТІ ТА РИЗИКІВ". Інфекційні хвороби, № 2 (30 липня 2019): 75–95. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10329.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження присвячене сучасним проблемам імунопрофілактики керованих інфекцій. Висвітлені актуальні питання індивідуальної вакцинації, оцінки її доцільності, а також профілактика тяжких поствакцинних ускладнень. Наведені дані (з урахуванням рекомендацій ВООЗ) про індивідуальні захисні рівні специфічних антитіл у сироватці крові людини відносно конкретних керованих інфекцій. Висвітлені проблеми уніфікації, стандартизації та міжнародних стандартів показників захисного рівня антитіл, визначених за різними методами дослідження. Описані показники колективного імунітету та їх співвідношення з рівнями індивідуального захисного рівня антитіл. Наведені дані, які базуються на визначенні рівня специфічних захисних антитіл, та обґрунтовують регламент оцінки доцільності, необхідності та небезпеки проведення індивідуальної імунопрофілактики для конкретної керованої інфекції у конкретного пацієнта. Обґрунтована можливість прогнозування тяжких алергічних поствакцинних реакцій з використанням «старих» та невиправдано забутих способів і методів оцінки. Запропоновано відновлення та методологію застосування реакції імунолейкоцитолізу з вакцинними антигенами сучасних вакцин. Об’єктивно обґрунтована необхідність практичної реалізації саме індивідуальних програм вакцинації та ревакцинації. Запропонований наступний алгоритм індивідуальної імунопрофілактики інфекцій: спочатку – оцінка необхідності у конкретній вакцинації, яка визначається за рівнем специфічних захисних антитіл (з урахуванням рекомендацій ВООЗ); на другому етапі – оцінка доцільності вакцинації; на третьому етапі, за необхідності та/або доцільності її проведення – всебічна оцінка можливості специфічної імунопрофілактики з урахуванням клінічних протипоказань, а також індивідуальних ризиків, побічних ефектів та небезпеки розвитку алергічних реакцій негайного типу при використанні конкретної вакцини у конкретного пацієнта. Запропонований алгоритм та використання методів прогнозування імунопатологічних реакцій на вакцини не дає 100 % гарантії безпеки, але безумовно зводить небезпеку імунопрофілактики до досяжного на сьогодні можливого мінімуму і, найголовніше, – дає можливість пацієнту усвідомлено разом із клініцистом ухвалювати рішення про застосування конкретної вакцини, а в разі розвитку можливих, але не прогнозованих, ускладнень вакцинації усуне проблеми юридичної відповідальності клініциста. Рекомендоване обов’язкове створення відповідних нормативних документів, у яких замість бездумного «протоколу» буде детально відображений алгоритм індивідуальної імунопрофілактики з використанням сучасних методів достовірного прогнозування ризиків і небезпеки вакцинації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Antoniuk, О. R. "РИЗИКО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД У ФІНАНСОВОМУ КОНТРОЛІ ЯК ЕЛЕМЕНТ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 91 (20 грудня 2020): 3. http://dx.doi.org/10.31713/ve320201.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто ризики, що виникають в процесі реалізації функцій внутрішнього аудиту в публічних організаціях та формат реалізації ризико-орієнтованого планування у здійсненні управлінських та контрольних функцій. Належну увагу приділено змісту та класифікації видів ризиків та послідовності дій керівництва для оцінки та ідентифікації в процесі менеджменту. Питання розглядається з акцентом на діючі нормативні документи. Визначено основний склад документів для належного відображення процедур ризико-орієнтованого планування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Товстоп"ят, Н. "Міжнародний досвід застосування оцінки ризиків". Фінансовий контроль, № 4 (171), квітень (2020): 36–39.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

ЧЕБЕРЯЧКО, Сергій, Олег ДЕРЮГІН, Олена ТРЕТЯК та Олег МУХА. "ОЦІНКА ЕРГОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ ЗДОРОВ’Ю РОБІТНИКІВ АВТОСЕРВІСУ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 15 (27 листопада 2020): 155–64. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.403.

Повний текст джерела

Анотація:

Професійні захворювання опорно-рухового апарату працівників автосервісу є одними з найрозповсюдженіших серед цієї категорії робітників. Саме вони зменшують продуктивність праці та якість життя. Тому пошук шляхів для забезпечення безпеки і комфорту на робочому місці та обґрунтування рішень щодо удосконалення ергономіки технологічного процесу є актуальним завданням. Мета дослідження - оцінка ергономічних ризиків здоров’ю працівників автосервісу під час здійснення виробничої діяльності, пов’язаної з ремонтом і технічним обслуговуванням автомобілів та обґрунтування способів їх зниження. Для оцінки ризику виникнення професійних захворювань опорно-рухового апарату скористаємось методом швидкої оцінки робочої пози працівників (Rapid Entire Body Assessment worksheet ("REBA")). За результатами проведеного дослідження - встановлено, що найбільша ймовірність захворювання опорно-рухового апарату виникає у працівників шиномонтажу. Для цієї технологічної операції є характерною ручна робота з великим навантаженням при значній кількості незручних поз. Визначено, що найбільш ризикованими операціями з обслуговування є розкручування (закручування шайок) та установка (знімання) колеса, що пов’язано насамперед з поєднанням значного фізичного зусилля і незручної пози. При цьому ймовірність травмування опорно-рухового апарату складає майже - 99%. Наведено характеристику сучасного обладнання для підвищення безпеки праці за ергономічним критерієм – зменшення фізичного навантаження на робітників. Встановлено, що його використання призведе до покращення рівня безпеки на - 60%. В результаті проведеного дослідження, було показано на прикладі проведення оцінки ергономічного ризику, що за його величиною можна визначити найбільш травмонебезпечні операції та обґрунтувати доцільність удосконалення технологічного процесу, зокрема шиномонтажу, за рахунок збільшення використання засобів механізації роботи автомеханіка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Cheberiachko, Serhii, Оleg Deryugin, Volodymyr Mirnenko та Nataliiа Borodina. "Вибір ефективних фільтрувальних респіраторів. Проблеми і можливості". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 4 (16 серпня 2020): 23–41. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.4.3.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи є розкриття можливостей для забезпечення вибору якісного фільтрувального респіратора, який відповідає умовам праці і антропометричним параметрам обличчя користувачів. Встановлено, що критичними питаннями для забезпечення надійного захисту користувачів під час виконання професійної діяльності з використанням засобів індивідуального захисту органів дихання, які не розкриті (не відображені) у відповідних нормативних документах є процедура оцінки ризиків, урахування умов праці, перевірка відповідності півмаски фільтрувального респіратора антропометричним параметрам обличчя користувача, урахування терміну захисної дії фільтрів. Показано, що відповідно нормативних актів організація з оцінки ризиків професійних захворювань як при виборі, так і при експлуатації фільтрувальних респіраторів – обов’язок роботодавця, а контроль за сумлінним виконанням рекомендацій по ефективному використанню фільтрувальних респіраторів повинні здійснювати робітники відділів охорони праці підприємства. Запропоновано проводити оцінку ризиків професійних захворювань під час вибору і експлуатації фільтрувальних респіраторів одним із методів згідно з вимогами ДСТУ ІЕС/ІSО 31010:2013. Надані рекомендації щодо усунення можливих помилок під час цього процесу для зменшення рівня ризику виникнення професійного захворювання. Розроблено нову класифікацію фільтрувальних засобів індивідуального захисту органів дихання, яка дозволяє провести вибір з урахуванням особливостей умов виконуваної роботи. Показано, що за допомогою термографування смуги обтюрації півмаски фільтрувального респіратора можна встановити її відповідність антропометричними параметрам обличчя користувача. Рекомендується проводити заміну фільтрів, виходячи або із розрахунку терміну захисної дії відповідно до умов праці або використавши фільтри з активними/пасивними індикаторами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Бобиль, В. В. "Банківський нагляд на підставі оцінки ризиків". Регіональна економіка, № 2 (68) (2012): 147–54.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Тюленєва, Ю. В. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ ПІДПРИЄМСТВА В ПРОЦЕСІ ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ". Підприємництво та інновації, № 8 (30 грудня 2019): 46–51. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/8.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті було дослідження можливостей врахування ризику у процесі оцінювання вартості підприємства. Розглянуто місце оцінки ризику в процесі оцінювання вартості підприємства. Лише один із запропонованих підходів прямо визначає значення ризику та його вплив на вартість, а саме дохідний, решта підходів опосередковано зазнає впливу ризиків на вартість підприємства. Надано перелік методик визначення значення ризику в розрізі застосування дохідного підходу за рахунок встановлення ставки дисконтування. З’ясовано та подано сутність аналізу фінансового стану підприємства, основних показників, що його визначають, для подальшого застосування цих величин в аналітичній роботі. Визначено, що найкращим методом врахування ризику є метод кумулятивної побудови. Оцінювання вартості підприємства повинна враховувати всі методи, що забезпечить врахування можливих джерел виникнення ризиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Tretyakov, O., B. Harmash, B. Khalmuradov та Ye Biletska. "РИЗИК-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ УМОВ ПРАЦІ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПРАЦІВНИКІВ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 120–26. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.120.

Повний текст джерела

Анотація:

В даній статті розглянуті питання щодо аналізу принципів, методів і критеріїв оцінки ризику. Дано визначення поняттю професійного ризику, як нанесення шкоди здоров'ю людини умовами професійної діяльності. Встановлено, що основним напрямком підвищення безпеки умов праці є системний підхід, заснований на аналізі та оцінці ризиків, обумовлених специфікою процесів у транспортній галузі. Виявлено об'єктивні закономірності виникнення небезпек у професійній діяльності працівників залізничного транспорту. Сучасна тенденція глобалізації світової економіки та регіональної інтеграції підвищила необхідність у співпраці між різними країнами, оскільки об'єктивно існують спільні цілі і підходи в сфері промислової безпеки та гігієни праці, необхідність взаємодії між професійною безпекою і змінами в навколишньому середовищі, а також між гігієною і продуктивністю праці. Метою такої системної політики є попередження нещасних випадків і професійних захворювань працівників в результаті виникнення небезпечних ситуацій і аварій на транспорті. Отримано єдиний підхід до розрахунку виробничого ризику в залежності від параметрів робочої зони з урахуванням часу перебування працюючих у зоні дії небезпечних факторів, який не потребує введення множини шкал для характеристики якості середовища. На основі алгоритму перетворення параметрів середовища в показник виробничого ризику був проведений аналіз карт умов праці за результатами атестації робочих місць регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця». Отримані показники інтегрального ризику свідчать про суб`єктивність оцінки фактичних умов та характеру праці згідно існуючого законодавства. Виявлено протиріччя українського законодавства світовим нормам щодо охорони здоров`я та безпеки праці для створення контрольованих умов, які мінімізують можливі наслідки шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу. Запропоновано метод визначення рівня небезпеки для працівників у робочій зоні за умов сумісної дії шкідливих факторів різних класів, який передбачає, що отримані на основі ризик-орієнтованого підходу залежності можна застосовувати для атестації робочих місць, при визначенні пріоритету щодо заходів з охорони праці з урахуванням рівня виробничого і професійного ризиків

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Z., Zhang, та Maslak N. "ОЦІНКА РИЗИКІВ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ КИТАЙСЬКИХ СІЛЬСЬКОГОС-ПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ". Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, № 44 (20 грудня 2021): 12–17. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-44-2.

Повний текст джерела

Анотація:

With the global trend of foreign direct investment, Chinese agricultural enterprises have also increased the pace of for-eign direct investment. At present, Chinese agricultural enterprises have invested in development in more than 30 countries, including Southeast Asia, Africa and Latin America. Ocean fisheries development is underway in the high seas of the Pacific, Atlantic, and Indian oceans. There are also planting and forestry bases in the Russian Far East and Central Asian countries. The benefits of Chinese agricultural enterprises' overseas investment are obvious. It is not only conducive to Chinese enter-prises to use foreign resources, funds and technology, but also to avoid various barriers and increase the international market share. However, while encouraging China's agricultural enterprises to go global, we should also be clearly aware that the overseas direct investment of China's agricultural enterprises is still in the primary stage. The level of agricultural enterprises is still relatively low, and overseas direct investment faces a variety of risks. Analysis and studying these risks will help Chinese agricultural enterprises to effectively prevent and control them in foreign direct investment. By taking into account the integrity and dynamics of the overseas direct investment environment, the risk evaluation index system of foreign investment projects of Chinese agricultural enterprises is constructed. Representative items were selected for risk evaluation using hierarchical analysis and entropy weight coefficient method. The results show that there are prominent risk factors such as international agricultural market risk, political and legal risks of host countries, domestic institutional barriers and enterprise own technical restrictions. In order to prevent and reduce investment risks, the government should increase policy support and set up special agricultural overseas investment service institutions. Enterprises should establish an effective risk evaluation mechanism to promote the research and development and promotion of agricultural technology.Keywords: agribusiness, direct investment, risk assessment, comprehensive environment. З глобальною тенденцією прямих іноземних інвестицій, китайські сільськогосподарські підприємства також збільшили темпи прямих іноземних інвестицій. В даний час китайські сільськогосподарські підприємства інвестували у розвиток більш ніж 30 країн, включаючи ПівденноСхідну Азію, Африку та Латинську Америку. Розвиток океанічного рибальства ведеться у відкритому морі Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. На російському Далекому Сході та країнах Центральної Азії також є бази з рослинництва і лісівництва. Переваги зарубіжних інвестицій китайських сільськогосподар-ських підприємств є очевидними. Це не тільки сприяє використанню китайськими підприємствами іноземних ресурсів, засобів та технологій, а й дозволяє уникнути різних бар'єрів та збільшити частку на міжнародному ринку. Однак, заохочуючи китайські сільськогосподарські підприємства до виходу на міжнародний ринок, потрібно чітко усвідомлювати, що прямі закордонні інвестиції китайських сільськогосподарських підприємств усе ще перебувають на початковій стадії. Рівень сільськогосподарських підприємств ще відносно низький, і прямі закордонні інвестиції стикаються з різними ризиками. Аналіз та вивчення цих ризиків допоможе китайським сільськогосподарським підприємствам ефективно запобігати та контролювати їх при здійсненні прямих зарубіжних інвестицій. Зважаючи на цілісність та динаміку середовища прямих зарубіжних інвестицій, побудовано систему показників оцінки ризику зарубіжних інвестиційних проектів китайських сіль-ськогосподарських підприємств. Для оцінки ризиків було відібрано репрезентативні пункти за допомогою ієрархічного аналізу та методу вагового коефіцієнта ентропії. Результати показують, що існують значні фактори ризику, такі як ризик міжнародного сільськогосподарського ринку, політичні та правові ризики приймаючих країн, внутрішні інституційні бар'єри та власні технічні обмеження підприємств. Для запобігання та зниження інвестиційних ризиків уряд має посилити політичну підтримку та створити спеціальні установи з обслуговування сільськогосподарських інвестицій за кордоном. Підприємства мають створити ефективний механізм оцінки ризиків для сприяння дослідженням, розробкам та просуванню сільськогосподарських технологій.Ключові слова: агробізнес, прямі інвестиції, оцінка ризиків, комплексне середовище

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Коцеруба, Н. В. "КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНІ ПРОЦЕДУРИ В СИСТЕМІ КРИЗИС-МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 28–34. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-05.

Повний текст джерела

Анотація:

Загострення кризи світової економіки актуалізує необхідність мінімізації впливу кризових ризиків на результати економічної діяльності підприємств. Події попереднього та поточного років свідчать про те, що найбільше потерпають від наслідків кризи мікро-, малі та середні підприємства, які на відміну від великих підприємств не мають ефективних запобіжників для своєчасного виявлення та попередження кризових загроз. Це вимагає від суб’єктів підприємницької діяльності своєчасного виявлення, перш за все, операційних ризиків, до яких належать зменшення обсягів діяльності і, як наслідок, уповільнення зростання операційних доходів і зменшення операційного прибутку, що призводить до загострення фінансових ризиків – зниження рентабельності операційної діяльності, а також рентабельності активів та капіталу підприємства і погіршення фінансового стану підприємств. Чинники кризи як предмет антикризового управління являють собою явища, що є причинами порушення стабільного розвитку підприємства. Залежно від середовища виникнення чинники кризи розподіляються на зовнішні (на зміну яких окреме підприємство впливати не може) та внутрішні (які піддаються регулюванню з боку систем антикризового управління підприємством). Ефективне антикризове управління підприємством торгівлі ґрунтується на використанні інформації стосовно показників операційної і фінансової діяльності, негативна зміна яких призводить до утворення кризових ситуацій. Із метою визначення проблемних ланок діяльності підприємства торгівлі запропоновано моделювання операційного прибутку, що розраховується методом прямого рахунку: збільшення доходів та зменшення витрат створюють приріст прибутку, а зниження доходів та зростання витрат зменшують прибуток на відповідну величину. Для зниження ризику та втрати платоспроможності підприємства рекомендовано використання платіжного календаря. Грошові потоки у платіжному календарі групуються за видами діяльності відповідно до напрямів надходження і витрачання коштів, що дає змогу своєчасно встановити потенційні кризові загрози та сформувати критерії оцінки ризику неплатоспроможності. Доцільне використання методики оцінки потенційного банкрутства за системою формалізованих і неформалізованих критеріїв, що доповнена показником власного оборотного капіталу, від’ємне значення якого є ознакою критичного фінансового стану суб’єкта господарювання. Зважаючи на обмежені ресурси кризис-менеджменту значної кількості підприємств, що діють на товарному ринку України, у статті запропоновано систему контрольно-аналітичних процедур, застосування яких дає змогу оцінити ризики та визначити орієнтири безпечної економічної діяльності, не залучаючи фахівців консалтингових аудиторських фірм та маркетингових агентств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Алексєєв, М. М. "Методика кількісної оцінки ризиків із застосуванням онтології факторного аналізу інформаційних ризиків". Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, № 2-69 (29 вересня 2020): 72–78. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2020-2-69/72-78.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Kolesnyk, S. D. "RISK ASSESSMENT OF CHEMICALS IN FOOD AND IN SILICO TOXICOLOGY (SHORT OVERVIEW)." Inter Collegas 4, no. 1 (April 7, 2017): 23–28. http://dx.doi.org/10.35339/ic.4.1.23-28.

Повний текст джерела

Анотація:

RISK ASSESSMENT OF CHEMICALS IN FOOD AND IN SILICO TOXICOLOGY (SHORT OVERVIEW).Kolesnyk S.D.In the article current internationally accepted approaches to risk assessment of chemicals in food are described and relevant in silico (computational) methods that may be employed at different steps of risk assessment process for different types of chemicals in food are considered.Key words: In silico Toxicology, Food safety, QSAR, Risk Assessment ОЦІНКА РИЗИКУ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН В ХАРЧОВИХ ПРОДУКТАХ ТА ТОКСИКОЛОГІЯ IN SILICO (Короткий огляд).Колесник С.Д.У статті, описані сучасні прийняті на міжнародному рівні підходи до оцінки ризиків хімічних речовин в харчових продуктах і розглядаються актуальні in silico (розрахункові) методи, які можуть бути використані на різних етапах процесу оцінки ризику для різних видів хімічних речовин в харчових продуктах.Ключові слова: Безпечність харчових продуктів, Оцінка ризику, Токсикологія in silico, QSAR ОЦЕНКА РИСКА ХИМИЧЕСКИХ ВЕЩЕСТВ В ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТАХ И ТОКСИКОЛОГИЯ IN SILICO (Краткий обзор).Колесник С.Д. В статье, описаны современные принятые на международном уровне подходы к оценке рисков химических веществ в пищевых продуктах и рассматриваются актуальные in silico (расчетные) методы, которые могут быть использованы на различных этапах процесса оценки риска для различных видов химических веществ в пищевых продуктах.Ключевые слова: Безопасность пищевых продуктов, Оценка риска, Токсикология in silico, QSAR

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

МИСИК, Анатолій, та Олександр БІЛЬОВСЬКИЙ. "МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ УРАЗЛИВОСТІ ПРИКОРДОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЩОДО ЗАГРОЗИ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 179–89. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.566.

Повний текст джерела

Анотація:

За результатами аналізу роботи інформаційно-аналітичних підрозділів у статті зроблено висновок про наявність невідповідності між потребою оцінювання ризику щодо обстановки на державному кордоні для прийняття обґрунтованих рішень та недосконалістю існуючих методик оцінювання ризику, що обумовлює актуальність пропонованого дослідження. У проблемі оцінювання ризиків виокремлено оцінювання уразливості. Проаналізовано проблеми оцінки уразливості за базовою методикою, яка використовується у Державній прикордонній службі України СІМАР 2.0 та підходи до оцінювання спроможностей в методиці оборонного планування. Слабким місцем моделі СІМАР 2.0 є її підходи, що ґрунтуються на експертній оцінці складових уразливості. Порівняльний аналіз методик дозволив виявити розбіжності у підходах, що унеможливлює однозначне розуміння уразливості системи охорони державного кордону. Розроблено модель оцінки уразливості системи охорони державного кордону, яка на відміну від моделі СІМАР 2.0 враховує сценарії дій порушників державного кордону та ситуації, що їх складають, зміст завдань з охорони державного кордону, результати їх виконання (ефект) та складові способів виконання завдань. Модель оцінки уразливості системи охорони кордону включає сценарії та ситуацій за кожною з актуальних загроз, прогнозовані результати охорони державного кордону, модель визначення складу і обсягу ресурсів, моделі способів виконання завдань та формування їх комбінацій, модель визначення необхідного рівня спроможності. Уразливість системи охорони державного кордону визначена як невідповідність наявної спроможності структурної одиниці досягти визначеного результату (ефекту) виконання завдання, встановленого нормативом (стандартом), у визначених умовах обстановки, відповідно до визначених сценаріїв дій (ситуацій), при визначених ресурсах, багаточисельною комбінацією засобів та способів дій до необхідної. На відміну від існуючої, методика дозволяє: отримати кількісну оцінку рівня уразливості за сукупністю впливу факторів на її рівень та прогнозних сценаріїв розвитку обстановки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Меренкова, О. "Інтервальні оцінки ризиків в інноваційних банківських проектах". Вісник Національного банку України, № 1 (2008): 40–42.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Брендак, А. І. "Митний контроль пасажирських переміщень через авіаційні пункти пропуску: формування організаційно-розпорядчих основ механізму аналізу ризиків". Митна безпека, № 1(2) (11 січня 2019): 46–56. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.46-56.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано необхідність внесення змін (доповнень) до чинного законодавства у сфері регулювання надання попередньої інформації про пасажирів, які перетинають кордон у авіаційних пунктах пропуску для приведення у відповідність до міжнародних стандартів. З цією метою проведено порівняльний аналіз з міжнародними рекомендаціями. Обґрунтовано необхідність здійснення таргетингу як такого способу аналізу та оцінки ризиків, який дозволяє оптимально поєднувати автоматизований та неавтоматизований аналіз ризиків та приймати за результатами їхньої оцінки обґрунтовані рішення щодо необхідності посилення митного контролю. Визначено, що для забезпечення застосування уніфікованих підходів до аналізу та оцінки ризиків щодо пасажирів в аеропортах необхідним є визначення єдиного координаційного центру. Зазначено, що визначення чітких організаційно-розпорядчих засад використання відповідної інформації контролюючими відомствами на кордоні стане актуальним після внесення відповідних змін до нормативно-правових актів, направлених на забезпечення функціонування системи попереднього інформування про пасажирів, які перетинають кордон у повітряних пунктах пропуску.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Кузнєцова, Н. В., Ф. А. Чан, М. В. Самсонюк та М. В. Юрчук. "Динамічне оцінювання ризиків і розробка антиризикових стратегій банківської діяльності". Реєстрація, зберігання і обробка даних 23, № 1 (16 березня 2021): 23–37. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2021.23.1.235111.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено розробці єдиного підходу до динамічного оцінювання ризиків і прогнозування можливих втрат банку. Запропоновано методологію, яка передбачає виконання основних етапів дослідження і емпіричного аналізу вхідних даних, оцінювання ймовірності та прогнозування очікуваних втрат, пов’язаних з можливим відтоком клієнтів. Показано два підходи до оцінювання втрат від появи ризиків: на основі втраченого балансу та через математичне сподівання втрат, зважених на ймовірність настання ризику відтоку клієнтів. Запропоновано індекс ризику та оцінювання «ваги» (внеску) клієнта у сукупний банківський баланс, що дозволило визначити допустимий, критичний і катастрофічний рівні та ступені ризику. Виконано дослідження періоду відтоку клієнтів із застосуванням моделей виживання. Розроблені математичні моделі оцінювання ймовірнрсті та прогнозування втрат на основі методу опорних векторів, градієнтного бустингу XGBoost, випадкового лісу, логістичної регресії, наївного байєсівського класифікатора дозволили отримати високі прогнозні оцінки точності і якості прогнозів можливих втрат за обома підходами до оцінювання втрат. Напрацьовані стратегії і рекомендації для банку дозволяють скоригувати стратегію його розвитку з урахуванням визначених і оцінених рівнів ризиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Лялюк-Вітер, Г. Д., Я. М. Семчук та Г. М. Кривенко. "ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ АВАРІЙНОГО РИЗИКУ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ МАГІСТРАЛЬНИХ ГАЗОПРОВОДІВ". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Number, № 16(60) (22 жовтня 2021): 125–31. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7399-2021-16(60)-125-131.

Повний текст джерела

Анотація:

Лінійна частина газопроводів є потенційно небезпечним об’єктом і має значний енергетичний потенціал, що здатний негативно впливати на довкілля. Чинники аварійного ризику призводять до відмов магістральних газопроводів. Метою статті є дослідження аварійного ризику під час експлуатації магістральних газопроводів. Розглянуто послідовність проведення аналізу ризиків небезпеки, вплив чинників аварійного ризику, що призводять до відмов магістральних газопроводів. Теоретичне дослідження аварійного ризику показує, що його аналіз є комплексним складним завданням і складається з чотирьох етапів: визначаються основні потенційні небезпеки, характерні магістральним газопроводам; здійснюється аналіз і кількісна оцінка можливих наслідків від прогнозованих аварій; розраховується інтенсивність ймовірностей аварійних подій. Тільки комплексне застосування методів оцінки ризику виникнення аварійних ситуацій дозволяє розробляти та обґрунтовувати ефективні заходи щодо підвищення безпеки їх експлуатації. Здійснено прогнозування впливу технологічних та природно-кліматичних чинників на розподіл інтенсивності аварій. Розрахунок локальних значень інтенсивності аварій для кожної ділянки траси дасть змогу одержати розподіл питомої частоти аварій вздовж трубопроводу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Vashai, Y. V. "МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ДЕРЖАВ У ГЛОБАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 91 (20 грудня 2020): 39. http://dx.doi.org/10.31713/ve320204.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність досліджуваної проблеми пов’язана з тим, що макроекономічні фінансові ризики та дисбаланси однієї країни можуть стати фактором аналогічних загроз інших держав – торгівельних партнерів, учасників тих же міжнародних організацій тощо. У зв’язку із цим провідні фінансово-аналітичні корпорації світу розробляють та динамічно вдосконалюють методики оцінки фінансового стану держав, їх рейтингування в глобальному просторі задля оперативного виявлення можливих ризиків, прогнозування фінансових криз та адекватного реагування світового співтовариства. Метою статті є дослідження міжнародних фінансових методик оцінки економічного стану держав у глобальному просторі задля оцінки можливостей їх застосування для макроекономічного аналізу в Україні. У статті розглянуто методики оцінки фінансових показників держав міжнародними економічними організаціями та рейтинговими агентствами. Проаналізовано підходи до такої оцінки гідно з процедурою виявлення макроекономічних дисбалансів, визначення індексу ризику країн, що розраховує Euromoney, а також визначення індикаторів фінансової стійкості, розроблених Міжнародним Валютним фондом. Досліджено групи показників за вказаними методиками, їх критичні межі, інформаційну базу та послідовність оцінки. Узагальнено переваги та недоліки зазначених методик в умовах сучасного глобалізованого середовища. Автори дійшли висновку, що застосування в міжнародній практиці показників, що базуються виключно на фінансових аналітичних даних, доцільне для оцінки кредитоспроможності, фінансової стійкості країни, проте для внутрішнього управління не дає відповіді на запитання щодо причин виникнення фінансових проблем, які можуть приховуватись за структурними дисбалансами, політичною та військовою нестабільністю тощо. Проте узагальнені аналітичні дані щодо світових фінансових рейтингів країн дають змогу оперувати важливою міжнародною інформацією для поточного управління та прийняття рішень щодо фіскальної, монетарної політики на рівні держави.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Дебела, І. М. "КЛАСИФІКАЦІЯ СТАНІВ СИСТЕМИ ЗА ВЕКТОРОМ ПАРАМЕТРІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 11 (28 січня 2022): 114–19. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.11.16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано аналітичний алгоритм класифікації станів складної системи, ідентифікованих за вектором параметрів. Алгоритм визначення стану складної системи ґрунтується на принципах дискримінантного аналізу. Множина класів системи розглядається як сукупність багатовимірних випадкових величин, визначених з точністю до значень параметрів. Основою застосування дискримінантного аналізу є припущення про нормальний розподіл багатовимірної випадкової величини, а саме вектору параметрів стану системи. Ризики класифікації оцінюються за Байєсовим вирішуючим правилом, одним із проміжних результатів якого є визначення статистичних оцінок апріорних імовірностей належності досліджуваної системи до кожного класу. Отримані оцінки використовуються в задачах оптимізації прийняття рішення в умовах потенційних економічних ризиків. Байєсовський підхід – це не новий алгоритм оптимальної класифікації, але його застосування до прикладних задач моделювання вимагає аналітичної адаптації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Іваненко, О. І. "Підхід до національної оцінки ризиків для критичної інфраструктури". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2(73) (2020): 9–22. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2020.2.1.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Веріга, Г. В. "Стрес-тестування як інструмент оцінки валютних ризиків підприємства". Економіка. Фінанси. Право, № 7 (2013): 6–9.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Тищенко, О. І. "Дослідження методів оцінки ризиків споживчого кредитування в банку". Управління проектами та розвиток виробництва, № 1 (57) (2016): 76–82.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Машаро, О. "Адекватність оцінки ризиків при застосуванні системи бонус-малус". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 3 (156) (2014): 35–41.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Раєвська, Т. "Практичні підходи до оцінки ризиків у діяльності банків". Вісник Національного банку України, № 8 (2005): 9–14.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Оцінки ризиків"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями