Статті в журналах з теми "Оцінка ефективності проєкту"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Оцінка ефективності проєкту.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-35 статей у журналах для дослідження на тему "Оцінка ефективності проєкту".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Khoroshko, Volodymyr, Mykhailo Shelest та Yulia Tkach. "БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЄКТІВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 114–23. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-114-123.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Багатокритеріальна оцінка ефективності проєктів є актуальним завданням у сфері кібербезпеки. Постановка проблеми. Виникла нагальна потреба в різносторонньому та багатоаспектному оцінюванні ефективності проєктів із забезпечення кібербезпеки на різних етапах (при відборі проєктів, коли робота над ними ще не починалась, у процесі проведення робіт із виконання проєктів з метою оптимізації менеджменту та після виконання проєктів та коли дослідження завершені й можливо прослідкувати результати впровадження цих досліджень). Проте комплексна методика оцінки відсутня. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зазвичай задачі оцінки та оптимізації об’єднують, вважаючи, що кінцева ціль полягає у зіставленні оцінок декількох альтернатив і вибір кращих із них. При такій постановці не розглядається випадок оцінки єдиного проєкту. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Методику, яка дала б можливість отримання нормованої оцінки одного проєкту безвідносно до наявності (або відсутності) інших проєктів, нині не запропоновано. Постановка завдання. Розроблена методика призначена для вирішення актуального завдання проведення системного аналізу й отримання багатосторонньої характеристики проєктів, підвищення достовірності висновків про наукову значущість результатів, про соціальну й економічну ефективність запланованих і виконаних робіт у кібербезпеці. Виклад основного матеріалу. Задача оцінювання складних об’єктів і процесів передбачають зіставлення безлічі різних, зазвичай суперечливих властивостей, що дає підстави віднести ці задачі до класу багатокритеріальних. Вирішення багатокритеріальних задач є утрудненим унаслідок складності їх формулювання. Розроблена методика багатокритеріальної оцінки ефективності проєктів із забезпечення кібербезпеки дає можливість проведення системного аналізу й отримання багатокритеріальної характеристики проєкту, підвищення достовірності висновків отриманих результатів про соціальну та економічну ефективність запланованих і виконуваних робіт у галузі інформаційної безпеки. За допомогою запропонованої методики вирішуються завдання формування системи критеріїв та показників ефективності забезпечення кібербезпеки; побудови формалізованої аналітичної і якісної оцінки забезпечення кібербезпеки за сукупністю критеріїв якості; візуалізованого представлення оцінки проєкту. У перспективі припускається використовувати отримані результати для оцінки ефективності проєктів в інших предметних галузях. Методика неприйнятна в тих випадках, коли якісні показники принципово не зводяться до кількісних (числових) величин і не можуть бути виміряні за існуючими шкалами. Методику не можна використовувати без додаткової модифікації, якщо є такі критерії, які можуть приймати тільки дискретні (цілочисельні) значення. Висновки відповідно до статті. Розроблену методику при деякій модифікації можна застосовувати у різних галузях, зокрема у сфері кібербезпеки, як на етапі відбору проєктів, так і в процесі проведення робіт з виконання проєктів, а також після виконання проєктів.
2
Kovtun, T. А. "ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ СТРОКУ ОКУПНОСТІ ПРОЄКТУ ЕКОЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ". Transport development, № 2(7) (15 березня 2021): 30–41. http://dx.doi.org/10.33082/td.2020.2-7.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Збереження навколишнього середовища натепер є однією з найважли- віших, невідкладних і всеосяжних проблем, від якої залежить майбутнє людства й життя на планеті в цілому. Логістика як область практичної діяльності вно- сить свій негативний внесок у стан навколишнього середовища. Останнім часом як сучасна концепція логістики застосовується екологістика, яка сприяє запобі- ганню та ліквідації наслідків негативного екодеструктивного впливу на довкілля завдяки трансформації логістичних систем. Метою статті є дослідження впли- ву змін у структурі й тривалості життєвого циклу проєкту екологістичної сис- теми, що зумовлені екологічною орієнтованістю такого типу проєктів, на оцінку ефективності проєкту за допомогою критерію ефективності – дисконтованого строку окупності. Результати. Досліджено специфічні особливості життєво- го циклу проєкту екологістичної системи. Розроблено модель життєвого циклу проєкту екологістичної системи, в якій відбито зв’язки між часовими інтерва- лами й притоками й відтоками грошових коштів, що відповідають етапам фаз життєвого циклу проєкту. Запропоновано математичну формулу для розрахунку дисконтованого строку окупності проєкту, яка враховує специфічні особливості формування потоків грошових коштів окремих фаз життєвого циклу проєкту екологістичної системи. Застосування формули можливе в разі виконання умови сталості потоків етапів експлуатаційної та регенеративної фаз, що відповідає умовам невизначеності під час прогнозування потоків грошових коштів на почат- ку проєкту. Висновки. Екологістична система має специфічні характеристики, що відрізняють її від логістичної системи. Зокрема, життєвий цикл проєкту екологістичної системи містить екологоорієнтовані фази, протягом яких здій- снюються заходи, спрямовані на збереження та відновлення екосистеми. Модель життєвого циклу проєкту екологістичної системи містить п’ять фаз: передін- вестиційну, інвестиційну, експлуатаційну, регенеративну й ревіталізаційну, що протікають упродовж шести часових інтервалів. Кожному часовому інтервалу відповідають потоки грошових коштів певних фаз. Представлено модель жит- тєвого циклу, яка враховує притоки й відтоки грошових коштів протягом часових інтервалів. Оцінка ефективності проєкту здійснюється за допомогою показ- ника дисконтованого строку окупності з урахуванням специфічних особливостей потоків грошових коштів упродовж життєвого циклу екологістичної системи.
3
Кущик, А. П., та А. К. Журавльова. "ОЦІНКА ПРИВАБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 99–102. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто актуальні питання застосування методик оцінки привабливості інвестиційних проєктів. Зазначено, що на сьогодні розвиток багатьох підприємств залежить від ефективної організації інвестиційної діяльності, оскільки значна їх частина вже є учасниками інвестиційного процесу, а ще більше прагне долучитися до нього. Залучення інвестицій є можливістю для підприємств забезпечити конкурентні переваги як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. У статті актуалізується проблема визначення поняття «інвестиційна привабливість проєкту», в зв'язку, з чим наведено ряд погля- дів авторів на дану категорію. Стаття акумулює сукупність існуючих методів оцінки економічної ефективності проєктів з метою вибору інструментарію для визначення поняття інвестиційної привабливості. За допомогою порів- няння існуючих на сьогоднішній день груп методів оцінки інвестиційної привабливості, зроблено висновок про те, що найбільш вдалою комбінацією є комплексне їх застосування в процесі інвестиційного аналізу.
4
Kononenko, Igor V., та Glib V. Sushko. "ФОРМУВАННЯ КОМАНДИ ПРОЄКТУ З РОЗРОБКИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Information Technologies and Learning Tools 73, № 5 (22 жовтня 2019): 307–22. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.2866.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток сучасної освіти безпосередньо пов'язаний з упровадженням інформаційно-комунікаційних технологій. Створення і застосування таких технологій відбувається шляхом реалізації відповідних проєктів. Проєкти в галузі інформаційно-комунікаційних технологій відрізняються складністю і великою вартістю, а для їх здійснення необхідні висококваліфіковані фахівці. Все це входить у протиріччя з незначними ресурсами закладів освіти України. Для реалізації проєктів у таких умовах необхідні жорстка економія коштів і ретельний підбір команди проєкту. При цьому потрібно знайти компроміс між компетентністю фахівців та рівнем оплати їх праці. Завдання ускладнюється тим, що існуючі підходи до оцінювання фахівців відрізняються великою суб'єктивністю. У даній статті проаналізовано аспекти формування команди проєкту з розробки інформаційно-комунікаційних технологій. Досліджено критерії, які необхідно враховувати з метою об’єктивного відбору працівників для такої команди. Розглянуто вимоги до потенціального співробітника, наведені у вітчизняних та іноземних джерелах. Авторами досліджено інформацію, надану рекрутинговими ресурсами щодо існуючих вимог до претендентів на роль у команді проєкту. На основі проаналізованої інформації в статті виділено сукупність вимог, що можуть бути висунуті до претендента на роль у команді проєкту. У такій сукупності авторами статті виділено групи та підгрупи вимог до компетенцій працівника, а також фінансових умов. Використовуючи виділені напрямки вимог до компетенцій потенційного члена команди проєкту, було запропоновано метод багатокритеріального відбору кандидата на основі нечітких коєфіцієнтів важливості до такої команди. Даний метод містить такі кроки: визначення множини кандидатів та їх компетенцій, визначення множини оцінок компетенцій для кожного кандидата, оцінка компетенцій кандидатів з урахуванням вимог та співставлення рівня задоволеності вимог кандидатом з очікуваними кандидатом фінансовими умовами. Запропонований підхід базується на методі багатокритеріального вибору альтернатив з використанням нечітких множин та моделі Парето-ефективності.
5
Stasiuk, B. B. "ОБҐРУНТУВАННЯ УПРАВЛІСЬКИХ РІШЕНЬ ПРИ ВИБОРІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ, ФІНАНСОВИЙ АСПЕКТ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 95 (25 вересня 2021): 131. http://dx.doi.org/10.31713/ve3202112.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито суть та значення обґрунтування інвестицій у великі соціально-екологічні проєкти та проблеми оцінки ефективності таких проєктів. Різні інвестиційні проєкти, що фінансуються за рахунок коштів бюджету всіх рівнів підлягають державній експертизі, що здійснюється уповноваженими на те органами державної влади. Інвестиційні проєкти незалежно від джерел фінансування і форм власності об’єктів капітальних вкладень підлягають експертизі до їх затвердження, зокрема екологічній експертизі. Рішення щодо оцінки інвестиційного проєкту полягає у визначенні різних видів ефективності інвестиційного проєкту: суспільної, комерційної ефективності участі в проєкті. Ефективність участі в проєкті включає: ефективність для підприємствучасників, ефективність для акціонерів підприємств-учасників, бюджетну ефективність. При цьому, під «ефективністю» мається на увазі те,наскільки реалізація даного проєкту відповідає меті і інтересам його учасників, а також тих, кого безпосередньо стосується процес реалізації. Отож, необхідно підібрати критерії оцінки інвестиційних проєктів, які будуть основою для прийняття управлінських рішень. Обґрунтування економічної ефективності інвестиційного проєкту характеризується системою показників, що відображають співвідношення витрат і фінансових результатів реалізації проєкту. Витрати і інші результатипроєкту в розрахунках економічної ефективності виражаються у вигляді грошового потоку. Проаналізовано основні методи оцінки інвестиційних проєктів їх суть, переваги і недоліки. Для визначення ціни ризику рекомендується використовувати показники, які враховують як можливість настання несприятливої події, так і величину збитку від нього. Такими показниками можуть бути дисперсія, середньоквадратичне відхилення і коефіцієнт варіації. Для можливості економічного тлумачення і порівняльного аналізу цих показників рекомендується переводити їх в грошовий формат. Запропоновано комплекс показників для оцінки інвестиційних проєктів з мінімізацією ризиків.
6
Novohatko, Olga, Oksana Zbyrannyk, and Alona Pasenko. "EVALUATION OF ECONOMIC EFFICIENCY OF INNOVATION PROJECT." Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, no. 5(130) (October 27, 2021): 18–23. http://dx.doi.org/10.30929/1995-0519.2021.5.18-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. Evaluate the efficiency of the innovation project. Methodology. It has been generalized, compared and detailed of the information on modern methods of evaluating the innovative project effectiveness by the analysis of the modern literature. Results. The innovative development of enterprises in a developed market environment is a necessary and indispensable condition for ensuring competitiveness. Achievement of high or sufficient indicators of economic efficiency of innovation is an indicator of the result obtained in the course of investing and all resources in a new product, operation or technology. The introduction and practical implementation of even a small-scale innovative project (workshop of an enterprise) will improve the main technical and economic indicators, namely, increase production by 20 % and reduce production costs by 18.75%, increase product profitability by 4.28% and a decrease in production costs by 6.14 %. Originality. Analyzed the works of domestic and foreign economists dedicated to innovative development. Modern approaches to assessing the economic efficiency of an innovative project are considered. Practical value. It is shown that one of the economic criteria, that can be used by enterprises, is the economic effeciency innovation. This criterion means that the result obtained after investing of all resources in a new product, operation or technology has a certain beneficial effect.
7
ВАСИЛЬЧУК, Іван, Олег БОРОВИК, Юлія СТЕПАНОВА та Михайло СТРЕЛЬБІЦЬКИЙ. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПЕРСПЕКТИВНИХ МОДЕЛЕЙ ОСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ: ФІНАНСОВИЙ АСПЕКТ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (17 травня 2022): 18–33. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.974.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено оцінку ефективності реалізації перспективних моделей освітньої підготовки персоналу Державної прикордонної служби України (ДПСУ) з фінансової точки зору. За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки: загалом реалізація перспективних моделей освітньої підготовки персоналу ДПСУ потребує фінансової підтримки за напрямами навчального, методичного, матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу; на даний час стан освітнього забезпечення підготовки персоналу ДПСУ є таким, що за напрямами навчального та методичного забезпечення потреба у фінансовій підтримці реалізації проєкту є номінальною; на сьогодні основна стаття витрат з реалізації перспективних моделей освітньої підготовки персоналу ДПСУ стосується вдосконалення навчальної матеріально-технічної бази; фінансова підтримка реалізації перспективних моделей освітньої підготовки персоналу ДПСУ має бути багатоетапною та систематичною; для ефективної реалізації перспективних моделей освітньої підготовки персоналу ДПСУ перспективним вбачається залучення міжнародної технічної допомоги, підтримка держав-партнерів у питаннях військової освіти та підготовки військ (сил), удосконалення систем управління, автоматизації, логістичного, медичного та іншого забезпечення, розвитку військово-технічного співробітництва. Зроблено попередню позитивну оцінку можливості та доцільності впровадження перспективних моделей підготовки офіцерів-прикордонників за військовими стандартами, прийнятими у збройних силах держав-членів НАТО.
8
Мороз, Світлана Анатоліївна, та Володимир Михайлович Мороз. "ДИСТАНЦІЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: АНАЛІЗ ДУМКИ СТУДЕНТІВ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ". Information Technologies and Learning Tools 83, № 3 (25 червня 2021): 237–58. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v83i3.3896.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено результати опитування студентів вітчизняних закладів вищої освіти щодо проблематики якості та перспектив розвитку дистанційної форми навчання, а також ефективності її використання на різних рівнях вищої освіти. Опитування студентів було проведено в 2019 році в межах авторського проєкту «Оцінка якості вищої освіти». Окремі наукові результати реалізації цього проєкту були висвітлені в межах інших публікацій авторів, а отже, презентовані в межах цієї статті висновки повинні сприйматись через призму змісту раніше оприлюднених статей. Опрацьовані за результатами опитування здобувачів вищої освіти висновки були сформульовані на підставі узагальнення думки опитаних під час експертних інтерв’ю респондентів та аналізу відповідей студентів на питання анкети «Відношення до дистанційної освіти та оцінювання її якості». В анкетуванні взяди участь 544 респонденти з Харківської, Полтавської, Сумської, а також підконтрольних Україні частин Донецької та Луганської областей. Фокус наукової уваги дослідників було зосереджено на з’ясуванні та аналізі думки студентів щодо: здатності дистанційної форми освіти в майбутньому випередити традиційні форми навчання за рівнем своєї популярності серед студентів; ефективності використання дистанційної форми навчання на різних рівнях вищої освіти, а також у системах підвищення кваліфікації та масових інформаційних курсів; перспектив використання дистанційної форми освіти на рівні самостійного інструменту здобуття фаху в системі підготовки фахівців з вищою освітою; наявності у студентів або у знайомих їм осіб досвіду використання дистанційної форми навчання для здобуття професійного фаху. Отримані за результатами аналізу відповідей студентів узагальнення дозволили сформулювати висновки щодо шляхів вдосконалення державної політики у галузі вищої освіти за напрямом підвищення рівнів популярності дистанційної форми навчання в якості одного з самостійних інструментів здобуття фаху та ефективності використання інформаційно-комунікативних технологій у системі підготовки конкурентоспроможних фахівців.
9
ДУМЕНКО, Микола, Вікторія САДИКОВА та Євгеній ПРОКОПЕНКО. "ЗБАЛАНСОВАНА СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЯК ЗАСІБ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 48–64. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.437.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню збалансованої системи показників (ЗСП) як засобу стратегічного управління організацією. З’ясовано: мету та підцілі системи (створення системи управління організацією та показників діяльності керівників, зазначеної організаційно-функціональної структури; забезпечення реалізації стратегії діяльністю всіх підрозділів; усунення розриву між цілями компанії та їх операційною реалізацією; оцінка успішності будь-якого витратного проєкту; узгодження мети компанії з діяльністю персоналу); принципи її організації (причинно-наслідкові зв’язки між цілями та показниками, фактори досягнення результатів, взаємозв’язок із фінансовими результатами); елементи документації ЗСП (як приклад, стратегічна карта); ключові показники ефективності (КРІ) (запізнілі, випереджальні (оперативні)), їх правила (правило “10/80/10”) та принципи впровадження (керованості та контрольованості; партнерства; принцип перенесення зусиль на головні напрямки; принцип інтеграції процесів оцінки показників, звітності та підвищення продуктивності ЗСП; принцип узгодження виробничих показників зі стратегією). Сама ідея збалансування містить у собі врахування під час прийняття управлінських рішень, не лише фінансових даних, а й дані про стан ринку, час і вартість процесів, які виконуються в компанії, інформацію про персонал тощо. При цьому успішне вирішення завдання підвищення продуктивності вимагає встановлення ефективного партнерства між усіма зацікавленими особами та забезпечення широких повноважень співробітників організації. Урахування випереджальних показників дає можливість оцінити діяльність підрозділу та організації в цілому та здійснити прогнозування на майбутнє, з дотриманням високої якості процесів та продукції, ступінь задоволення замовника. Доведено, що збалансована система показників як система управління дає можливість перетворити стратегію організації в систему оперативних цілей і визначень основних показників роботи.
10
Ахновська, І. О., та О. В. Левченко. "РОЗВИТОК КРАУДФАНДИНГУ ДЛЯ ФІНАНСУВАННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ". Підприємництво та інновації, № 16 (26 лютого 2021): 76–82. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/16.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Краудфандинг є одним із найбільш популярних джерел фінансування проєктів малого бізнесу, а також таким, що найбільш динамічно розвивається. Вивчення принципів його функціонування та поширення даної інформації підвищують ефективність використання цього інструменту і дають змогу реалізовуватися новим проєктам. Дане дослідження має на меті розроблення рекомендацій щодо підвищення ефективності краудфандингу та його використання. У статті розглянуто теоретичні засади та зроблено порівняльну характеристику джерел фінансування малого бізнесу, розкрито економічну сутність краудфандингу і досліджено принципи та механізм його функціонування. Виконано оцінку світового досвіду фінансування малого бізнесу за допомогою краудфандингу та проаналізовано наявні краудфандингові платформи, здійснено порівняльний аналіз платформ. Значну частину уваги приділено стану розвитку краудфандингу на території Україні. Як підсумок проведеного аналізу та групування ключової інформації розроблено власний краудфандинговий проєкт і сформульовано рекомендації щодо підвищення ефективності крауфандингу.
11
Kucher, Lesia, Serhii Drokin та Yevhenii Ulko. "Еколого-економічна ефективність зрошувальних проєктів у контексті змін клімату". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 2 (20 червня 2020): 57–77. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.02.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Мета статті полягає в презентації результатів дослідження щодо оцінювання еколого-економічної ефективності реалізації меліоративних проєктів з урахуванням якості зрошувальної води (на прикладі конкретних проєктів у ґрунтово-кліматичних умовах Харківської та Донецької областей).
Методологія / методика / підхід. Методологія проведеного дослідження ґрунтується на використанні міждисциплінарного підходу. У процесі дослідження використано такі методи: монографічний (для узагальнення методологічного та практичного досвіду застосування зрошувальних проєктів); лабораторно-аналітичний (для визначення показників якості зрошувальної води); конструктивно-розрахунковий (під час обчислення показників економічної ефективності приросту врожайності в умовах зрошення); метод Монте-Карло (для імітаційного моделювання врожайності сільськогосподарських культур без зрошення та в умовах зрошення); статистичний (дисперсійний аналіз) (для оцінювання достовірності отриманих результатів); узагальнення (для підведення проміжних і загальних підсумків еколого-економічного аналізу експериментальних і модельних даних).
Результати. У результаті лабораторного аналізу здійснено оцінку якості води, яка може бути використана для зрошення. Обґрунтовано переваги проєкту організації виробництва аграрної продукції в умовах краплинного зрошення, оцінено інвестиційну привабливість цього проєкту. Доведено, що застосування краплинного зрошення сприяє зростанню не лише економічного ефекту, а й адаптації до зміни клімату. Здійснено оцінку економічної ефективності застосування зрошення в землеробстві, зокрема обмежено придатною водою, під час вирощування різних сільськогосподарських культур. З огляду на економічну оцінку, вирощування більшості сільськогосподарських культур в умовах зрошення обмежено придатною водою виявилося малоефективним.
Оригінальність / наукова новизна. Наукова новизна роботи полягає в тому, що дістали дальшого розвитку положення щодо еколого-економічної ефективності застосування меліоративних проєктів з урахуванням якості зрошувальної води. Це одна з перших публікацій, що присвячена економічному управлінню зрошувальними проєктами в аграрному виробництві України в контексті змін клімату.
Практична цінність / значущість. Результати дослідження дозволяють зробити висновки щодо ефективності впровадження проєктів краплинного зрошення, ураховуючи можливі економічні ризики та очікувані вигоди. Результати імітаційного моделювання врожайності сільськогосподарських культур в умовах зрошення можуть бути використані аграрними підприємствами для управління проєктними ризиками.
12
Малиш, І. А. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ РИЗИКІВ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 6 (28 травня 2021): 81–88. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.6.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено дослідження теоретико-методичних підходів до оцінки ризику та ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств аграрного сектору. Шляхом вивчення наукових праць учених та їх опрацювання проведено узагальнення застосовуваних у зарубіжній та вітчизняній практиці показників оцінки ефективності інноваційної діяльності аграрних підприємств. У результаті дослідження методичних підходів до оцінки ефективності інноваційної діяльності за допомогою цілої низки показників з’ясовано їхні основні переваги та недоліки. Визначено критерії прийняття рішення про вкладення інвестицій у конкретний інноваційний проєкт для кожного з показників, обґрунтовано необхідність їх застосування у поєднанні з показниками фінансового стану підприємства, зокрема показниками ліквідності, платоспроможності, а також коефіцієнтами фінансової стійкості, ділової активності тощо. Запропоновані показники можуть бути застосовані для побудови портфеля інноваційних проєктів аграрних підприємств. Обґрунтовано подальші наукові дослідження в напрямі оцінки ефективності кількох інноваційних проєктів та їх порівняння під час вибору об’єктів вкладення коштів.
13
Івасів О. В. "Алгоритмізація розробки критеріїв оцінювання проєктної діяльності". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (11 лютого 2021): 48–56. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.107.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемам оцінювання дієвості проєктної діяльності на основи критеріального підходу. Актуальність піднятої проблеми зумовлена потребою мінімізації суб’єктивного підходу в оцінюванні проєктної діяльності. Метою статті є аналіз теоретичних напрацювань із проблеми сутності критеріального оцінювання, побудова алгоритму оцінювання дієвості проєктної діяльності та дослідження рівня дієвості проєктної діяльності за допомогою параметрично-показникової моделі оцінювання. Аналіз понятійного апарату, пов’язаного з оцінюванням проєктів, доводить, що основні терміни прописані чітко і не потребують додаткового уточнення. У статті подано аналіз понять «проєктна діяльність», «оцінювання», «критерії», «алгоритми» і «процедури». Проаналізовано оцінювання як процес зіставлення мети і результату. Звернено увагу на те, що оцінювання проєкту є одночасно складовою процесу його реалізації і водночас може бути окремою процедурою для визначення його ефективності.
Правильне, грамотне визначення критеріїв оцінки, використання адекватних її вимірників є запорукою коректного оцінювання будь-якого проєкту. На основі аналізу наукових джерел визначено, що найбільш ефективним є оцінювання з використанням критеріального апарату. Крім цього зауважено, що критерії можуть замінювати цілі проєкту, а також слугувати індикаторами його якості. Також у ролі критеріїв можуть бути стандарти, міри, мета. Виділено фактори, що впливають на техніку оцінювання проєктної діяльності.
Запропонований алгоритм укладання критеріїв оцінювання проєктної діяльності був застосований у рамках експериментального дослідження. Для оцінювання якісних характеристик шукають спосіб визначення міри інтенсивності вираження об’єкта. Було запропоновано параметрично-показникову модель оцінювання, у якій показники другого ряду розміщені у градаційному порядку. Для прикладу показано результати оцінювання параметра проєктної діяльності «Участь учнів у проєктній діяльності». Перспективним напрямом роботи в подальшому може бути обґрунтування критеріїв оцінювання міжнародних проєктів.
14
Кузнєцова, А., О. Кліпкова та В. Маслов. "МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЄКТІВ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 339–49. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251466.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Узагальнено аргументи і контраргументи в межах наукової дискусії з питання визначення основних методологічних засад аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства. Основною метою проведеного дослідження є виокремлення та аналіз методів оцінювання ефективності державно-приватного партнерства та спричинених ним ефектів. Систематизація літературних джерел і підходів до розв’язання проблеми засвідчила, що існує велика множина методологічних принципів оцінки ефективності державно-приватного партнерства, що розкривають інвестиційний, економічний, фінансовий, соціальний та інші аспекти його реалізації і можуть бути адаптовані та агреговані в загальну методику, що відображатиме оцінювання всіх альтернативних варіантів отримання доходів i витрат. Актуальність розв’язання цієї наукової проблеми полягає в тому, що доцільність реалізації масштабної програми реалізації проєктів державно-приватного партнерства є значною, а єдиного методологічного підходу до оцінювання їхньої ефективності немає, що призводить до появи подвійного рахунку та неврахування важливих ефектів різного виду і масштабності. Дослідження питання визначення методологічних засад оцінювання ефективності проєктів державно-приватного партнерства здійснено в такій логічній послідовності: визначення кількісних та якісних критеріїв оцінювання ефективності реалізації партнерства, виокремлення видів ефектів від цього реалізації із зазначенням основних показників ефективності та привабливості. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи порівняння при реалізації наукової дискусіє з питань визначення основних засад реалізації державно-приватного партнерства, наукової абстракції — при визначенні можливих ефектів впливу зростання ефективності реалізації державно-приватного партнерства на національну економіку як на макро-, так і на мікрорівні, моделювання — при формуванні загальних методологічних принципів оцінки партнерства. Об’єктом дослідження обрано проєкти державно-приватного партнерства. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для формування державних програм реалізації державно-приватного партнерства у всіх сферах народного господарства. Ключові слова: проєкти, державно-приватне партнерство, методологія оцінювання, показники ефективності державно-приватного партнерства. JEL Classification М10, М48 Формул: 3; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 18.
15
Khioni, Georgii. "УПРАВЛІННЯ МЕТОДИЧНИМИ ПІДХОДАМИ ДО ОЦІНОК ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ У МАЙНОВІ ОБ'ЄКТИ АГРОБІЗНЕСУ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 97–107. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0209.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено аналіз факторів, що мають вплив на прийняття рішення щодо доцільності реалізації інвестиційного проєкту в агробізнесі. Запропоновані методичні підходи щодо оцінки потенціалу підприємств полягають у підготовці пропозицій власнику фінансово-нестабільного підприємства щодо його модернізації з метою підвищення ефективності його виробництва або щодо редевелопменту сільськогосподарської території чи невикористовуваного комплексу з метою подальшого продажу. Підготовка на замовлення власника інвестиційного проєкту щодо модернізації виробництва з метою залучення інвестицій є однією з основних стадій даного методичного підходу. За результатами узагальнення методичних підходів до оцінки інвестицій, запропоновано при розробці та реалізації інвестиційних проектів виділяти дві основні групи факторів: 1) фактори, що впливають на підвищення окупності інвестиційного проекту → фактори економічної ефективності інвестиційних проектів; 2) фактори, що впливають на прийняття рішення інвесторів, щодо доцільності вкладення активів у даний проект → інвестиційні фактори, фактори інвестиційної привабливості. Дістало подальшого розвитку алгоритм управління методичними підходами щодо ефективності залучення інвестицій в майнові об’єкти агробізнесу, що складається з наступних етапів: оцінки наявного стану підприємства, об’єкту; розробки стратегії модернізації підприємства, об’єкта (побудова дорожньої карти); проведення бізнес-діагностики; розробки бізнес-плану з модернізації підприємства, об’єкта; прийняття рішення щодо реалізації проекту; реалізація проєкту. Запропоновані методичні підходи щодо оцінки потенціалу підприємств полягають у підготовці пропозицій власнику фінансово-нестабільного підприємства щодо його модернізації з метою підвищення ефективності його виробництва або щодо редевелопменту сільськогосподарської території чи невикористовуваного комплексу з метою подальшого продажу. Підготовка на замовлення власника бізнес-плану щодо модернізації виробництва з метою залучення інвестицій є однією з основних стадій даного методичного підходу.
16
Кононенко, Інна Анатоліївна. "СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В ЕКОЛОГІЧНІЙ СФЕРІ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 1 (10 травня 2022): 7–12. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.1.1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено значення стратегічного планування в екологічній сфері. З’ясовано, що питання ефективності стратегічного планування вимагають пошуку шляхів впровадження та реалізації різних форм участі громадян у розв’язанні екологічних проблем загальнодержавного та місцевого значення. Встановлено, що ефективним інструментом налагодження взаємодії між усіма суб’єктами екологічної політики є спільна розробка та реалізація стратегічних і програмних документів. Умовою ефективності визнано вирішення можливих конфліктів з урахуванням інтересів усіх суб’єктів співпраці. Охарактеризовано взаємодію різних рівнів публічного управління у процесі стратегічного планування в екологічній сфері. Визнано необхідність формування перспективних напрямів удосконалення стратегічного планування в екологічній сфері. Охарактеризовано Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2030 року» та Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року. Наголошено на необхідності розбудови ефективної взаємодії суспільства й держави в екологічній сфері на засадах співпраці та партнерства. З’ясовано, що на національному рівні впливові організації громадянського суспільства не бажають брати участь у конкурсах проєктів, однак на місцевому рівні такий інтерес присутній. Виявлено проблему низького рівня якості проєктів та складності їх адміністрування. Наголошено на необхідності пошуку шляхів усунення недоліків щодо якості процесу формування та реалізації стратегічних і програмних документів в екологічній сфері. Представлено процес від планування до оцінки стратегічних та програмних документів, що допомагає визначити напрям руху, бачення процесу та результатів стратегії, програми, проєкту. Наведено та охарактеризовано ключові етапи планування, моніторингу та аналізу стратегічних та програмних документів в екологічній сфері.
17
Білик, Вікторія. "МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ МАГІСТЕРСЬКОГО РІВНЯ: З ДОСВІДУ ВИКЛАДАННЯ АНДРАГОГІКИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, № 2 (23 листопада 2021): 72–80. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.72-80.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано актуальність використання методів активізації навчання при викладанні дисциплін у вищій школі. Навчання із використанням методів активізації полягає у взаємному партнерстві педагога і студентів, демократичному, діалогічному, заохочувальному стилі спілкування, максимальному підвищенні суб’єктності магістрів, спрямованості на продуктивну й творчу діяльність, формуванні соціальних навичок. Для підвищення ефективності, результативності, мотивації та активізації навчальної діяльності здобувачів вищої освіти під час вивчення дисципліни «Андрагогіка» встановлено, що доцільним є використання методів активізації навчання, які сприяють більш усвідомленому та ефективному формуванню результатів навчання, підвищенню інтересу до навчання, можливості аналізу власної та командної (групової), діяльності на занятті, посиленню ступеня об’єктивності оцінювання тощо.Схарактеризовано особливості використання методів активізації навчання при вивченні здобувачами вищої освіти андрагогіки. Визначено, що під час навчання магістрів дисципліні «Андрагогіка», ефективним буде використання таких методів активізації навчання: метод проєктів, кейс-метод, ігрові методи та портфоліо. Метод проєктів полягає у розробленні здобувачами вищої освіти якісного кінцевого продукту, готового для впровадження. При розробленні проєкту у студентів формується досвід самостійного аналізу наукової літератури в галузі, відбувається здобуття знань та їх практичне застосування при вирішення завдань. Кейс-метод дозволяє реалізувати колективні форми навчання при вирішенні конкретних ситуацій, наближених до професійних. Ігрові методи передбачають імітацію студентами професійних дій шляхом гри за визначеними правилами. Різновидом ігрових методів, що сприяє формуванню практичних навичок у студентів є навчальний тренінг. Метод портфоліо полягає у формуванні власного портфоліо студента з дисципліни. Цей метод акцентує увагу на досягненнях студента, інтегрує кількісну та якісну оцінку із перевагою самооцінювання над зовнішнім оцінюванням.Ключові слова: метод навчання; метод активізації навчання; андрагогіка; метод проєктів; кейс-метод; ігровий метод; портфоліо.
18
Staryhin, Dmytro, and Olga Guk. "Innovation Project Efficiency Assessment: the Essence and Ways of Improvement." Modern Economics 23, no. 1 (October 27, 2020): 204–10. http://dx.doi.org/10.31521/modecon.v23(2020)-32.
Повний текст джерелаАнотація:
Annotation. Introduction. At the present stage of society development scientific and technical activity which is based on innovative breakthroughs, is the major factor of production intensification and growth of its economic performance. One of the conditions for the creation and successful entry into the innovative market is a high level of organization development processes and implementation of innovative projects. Among all types of projects, innovative is the most risky type of projects. Therefore, it requires a very in-depth analysis of the risks of its implementation and an assessment of project efficiency. Purpose. The purpose of the article is to clarify the essence of the concept of ” innovative project”, its role and significance for the activities of enterprises, as well as the need to assess the effectiveness. Results. The article is focused on the essence of evaluation of innovative projects efficiency. The approaches of domestic and foreign scientists in a direction of development of innovative activity and strategic development of the enterprise are investigated. The necessity to improve methods of innovative projects evaluation has been justified, in accordance with the specificity and complexity of an innovative project implementation, related to many risks. The main methods of the innovative projects evaluation and typical disadvantages of the existing methods were identified, and ways of eliminating these disadvantages were proposed. Review of the interpretation of various authors in terms of the definitions of innovation and innovation project. Conclusions. It is concluded that the importance of evaluation of innovative projects are very important and explained the size of the indicators in its structure, reflecting the prospects and threats of the enterprise in the development and implementation of innovative projects. It has been determined that an innovative project is a complex system of mutually-conditional and related goals and programs to achieve them, which represent a set of research, development, production, organizational and other activities, appropriately designed sets of project documentation and provide an effective solution to a specific scientific and technical problem, expressed in quantitative terms, and leads to the appearance of innovation. Keywords: innovations; innovative activity; innovative project; economic evaluation; efficiency; indicators of economic efficiency.
19
Підвальна, О. Г. "ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ КОМПАНІЙ ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ В РЕГІОНІ". Підприємництво та інновації, № 10 (30 грудня 2019): 107–13. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Упровадження інноваційних технологій виражається у поліпшенні діючих і впровадження нових методів та форм організації виробництва і праці, елементів господарського механізму. Для виробництва туристського продукту необхідно використовувати різноманітні ресурси і відповідну організацію, тобто правильно й ефективно поєднувати живу працю (людський капітал працівників) із речовими елементами виробництва (знаряддя, природні ресурси і предмети праці). У статті розроблено механізм управління інноваційною діяльністю компаній індустрії туризму в регіоні на основі комплексних експертних оцінок впливу результатів інноваційної діяльності на розвиток самої компанії. Економічний компонент полягає у тому, що: по-перше, втілення отриманих результатів інноваційної діяльності в практику діяльності компаній індустрії туризму вимагає витрат; по-друге, ці витрати мають потребу в обґрунтуванні; по-третє, для створення ринково значущих результатів можуть знадобитися певні економічні умови всередині компанії; по-четверте, важливим стає питання оцінки економічної ефективності інноваційної діяльності, різних проєктів, результатів і т. д. та їхній вплив на розвиток регіону.
20
Маслов, Владислав. "ОБҐРУНТУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В ГАЛУЗІ ОСВІТИ". Вісник Університету банківської справи, № 1(40) (24 травня 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(40)2021237569.
Повний текст джерелаАнотація:
Комплексно розглянуто всі аспекти підготовки і впровадження проєктів державно-приватного партнерства у сфері освіти в розрізі економічних, фінансових, соціальних, правових, технічних та екологічних параметрів з метою виявлення потреби і можливості їх реалізації, потрібних вкладень (ресурсів) і очікуваних результатів, а також дає висновки, за якими партнери можуть переконатися в доцільності реалізації таких проєктів державно-приватного партнерства. Розглянуто ризики виконання проєктів ДПП і на основі використання методик оцінки таких ризиків дано рекомендації щодо управління ними учасниками ДПП. Доведено, що реалізація проєктів ДПП у галузі освіти забезпечить: інтенсивний розвиток і підвищення якості освіти й наукових досліджень; спрямованість освітньої та наукової діяльності на узгодження потреб держави, запитів національної економіки, індивідуальних інтересів і вподобань (здобувачів вищої освіти, наукових і науково-педагогічних працівників, підприємців, представників бізнес-середовища та ін.); підвищення ефективності управління майном закладів вищої освіти; залучення приватних інвестицій у розвиток освітніх установ; посилення економічної спроможності та фінансової автономії закладів вищої освіти; підвищення рівня фінансового і соціального забезпечення суб’єктів освітньо-наукового процесу.
21
Стогова, О. "ВПЛИВ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ НА СТАВЛЕННЯ ГРОМАДЯН ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ". Юридичний вісник, № 4 (6 жовтня 2021): 156–62. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.2228.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано впливдецентралізації публічної влади наставлення громадян до Європей-ського Союзу з метою оцінити, чиіснує потенційний компроміс між«локалізмом» та „європеїзмом”.Автором зазначено, що децентра-лізація традиційно розглядаласяяк ключовий фактор, який визна-чає просування справедливостіта ефективності на місцевому,регіональному, національному таєвропейському рівнях, але ступіньдецентралізації у країнах і регіо-нах Європи залишається нерівно-мірним. У результаті дослідженнявизначено, що відмінності в реалі-зації регіональної влади впливаютьна ступінь прихильності громадяндо європейського проекту. Децен-тралізацію у країнах ЄС розгля-дають як один із сприятливихнаслідків європейського проєкту,але збільшення субнаціональноїавтономії підживлює «локалізм»,часто на шкоду європейській єдно-сті. Визначено, що у кризові пері-оди громадяни більш скептичновідносяться до оцінки переваг євро-пейської інтеграції, а під час еко-номічного зростання – частішепідтримують європейську інтегра-цію. З іншого боку, децентраліза-ція і регіональна автономія здатніпідірвати можливості централь-ної влади держав ЄС у виконанніважливої функції – вирівнюваннясоціальних можливостей громадянрізних регіонів. У дослідженні наго-лошено, що відмінності в підтримцірізними державами європейськоїінтеграції зросли після розширенняЄС та економічної кризи, причомубільшість дослідників погоджу-ються з негативною роллю еконо-мічної кризи в посиленні опозиціїєвропейській інтеграції. Потенцій-ний вплив децентралізації владина сприйняття громадянами ЄСавтор пояснює теорією утилітар-них оцінок інтегративної політики,оскільки громадяни ЄС по-різномувідчувають плюси й мінуси децен-тралізації, отже, з цих відміннос-тей формується їхнє сприйняття іставлення до європейської інтегра-ції. Зроблено висновок про суттєвірозбіжності у ставленні громадяндо цієї спільноти у просторі й часів кожній країні-члені ЄС.
22
Kharchenko, Volodymyr, and Hanna Kharchenko. "Simulation Modeling in Assessing the Effectiveness and Risk of Investment Projects." Modern Economics 22, no. 1 (August 27, 2020): 119–24. http://dx.doi.org/10.31521/modecon.v22(2020)-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Introduction. The article deals with the modeling features in the implementation of investment projects using the Monte Carlo method. The purpose of the article is to substantiate the feasibility of using economic and mathematical models to identify the risks of investment projects in agricultural production, taking into account the randomness of factors. Results. The expediency of using this method during the analysis of projects in agriculture is determined. This type of modeling is a universal method of research and evaluation of the effectiveness of open systems, the behavior of which depends on the influence of random factors. Particular attention is paid in such cases to decisions on the implementation of investment projects. The expediency of using this method in the analysis of projects in agriculture is determined. The main characteristics of the investment project are considered: investments involve significant financial costs; investment return can be obtained in a few years; there are elements of risk and uncertainty in forecasting the results of the investment project. The algorithm of the analysis of investment projects consisting of various stages is offered. The importance of investigating the risks of investment projects in agricultural production is substantiated. It is investigated that the basis of the Monte Carlo method is a random number generator, which consists of two stages: generation of a normalized random number (uniformly distributed from 0 to 1) and conversion of a random number into an arbitrary distribution law. The task of choosing an investment project for a pig farm is proposed. The calculations revealed that the amount of the expected NPV is UAH 63,158.80 with a standard deviation of UAH 43,777.90. The coefficient of variation was 0.69, so the risk of this project is generally lower than the average risk of the investment portfolio of the farm. Conclusions. The results of the analysis obtained using the method of Monte Carlo simulation are quite simple to interpret and reflect the change of factors over a significant interval, taking into account the probabilistic nature of economic factors. Thus, this method allows the implementation of the investment project to assess the impact of uncertainty on the final result of the project.
23
Kucher, G. Ya. "Модель максимізації доданої вартості енергосервісних компаній". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 71–75. http://dx.doi.org/10.36930/40300512.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано необхідність розвитку механізму енергосервісу в Україні як напряму енергоефективності. Енергосервісну діяльність розглянуто як засіб реалізації політики енергозбереження для підвищення економічної безпеки України. Доведено, що енергосервіс є найефективнішим механізмом для здійснення швидкої модернізації енергетичної системи. Проаналізовано принципи і схему роботи енергосервісних компаній та особливості їх функціонування на ринку енергосервісних послуг. Розглянуто питання забезпечення фінансування енергоефективних заходів енергосервісними компаніями. Енергосервісна компанія повністю приймає на себе всі фінансові ризики і є відповідальною за реалізацію проєкту з підвищення енергоефективності. Проаналізовано основні методи реалізації енергосервісних контрактів, які використовуються у світовій практиці, визначено їх переваги і недоліки. Розглянуто основні моделі доданої вартості підприємств (ЕVA) у контексті їх застосування у вартісно-орієнтованому управлінні на мікрорівні сучасної економіки і розкрито їх економічний зміст. Вони спрямовані на визначення величини приросту вартості підприємств. Наведено розрахунок показника ефективності енергосервісного договору як суми дисконтованих грошових потоків та охарактеризовано механізм здійснення оплати за цим договором енергосервісній компанії. Обґрунтовано економічний зміст показника доданої вартості. Визначено основні підходи до оцінки доданої вартості компаній. Розглянуто моделі доданої вартості (модель ринкової доданої вартості та модель рентабельності інвестицій), які можуть використовуватися для розрахунку показників ефективності діяльності енергосервісних компаній. Наведено основні підходи до побудови та обґрунтована модель доданої вартості та її максимізації для енергосервісних компаній. Розкрито значення цієї моделі для досягнення економічного ефекту компанії і підвищення енергоефективності всієї економіки.
24
Ребкало, М. М. "Аспекти ефективності охорони екології Чорного моря: міжнародно-правовий огляд". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(30) (13 липня 2020): 227–31. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).551.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена міжнародно-правовому режи-му збереження екології Чорного моря, який базуєть-ся на положеннях міжнародних актів універсального та регіонального характеру. Об’єктами його впливу є джерела забруднення та їх об’єми, екосистема Чор-ного моря, охорона водних об’єктів морського й при-бережного середовища від негативного техногенного впливу, підтримка розвитку господарської та іншої діяльності, яка відповідає встановленим вимогам з охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки, в тому числі із застосуванням доступних екологічно безпечних технологій, ство-рення універсального контролю за природокористу-ванням у регіоні. У статті проаналізовано ефектив-ність охорони Чорного моря в контексті оцінки таких показників: стан міжнародного співробітництва щодо збереження середовища цього регіону; доцільність та реальність програм екологічної безпеки Чорного моря; розвиток законодавства країн Чорноморського басейну з екологічної безпеки; відповідність моніто-рингу Чорного моря сучасним вимогам. Оцінено ре-зультати співпраці міжнародної спільноти з охорони екології Чорного моря, яка здійснюється шляхом під-писання міжнародних актів як на багатосторонній, так і двосторонній основі. Встановлено, що в напрямі екологічної безпеки сформовано та узгоджено низку міжнародних проєктів, в яких інтегровані глобальні та регіональні ініціативи прибережних країн. Еко-логічне законодавство чорноморських країн втілює положення міжнародних актів та власні інтереси, ви-ходячи з ризиків та небезпек, які можуть їм загрожу-вати. Зауважено, що екологічний моніторинг загалом відповідає вимогам міжнародного морського права і реалізується на рівні органів державної виконавчої влади цих країн. Загалом міжнародне регулювання екологічної безпеки в основному сприяє ефективнос-ті охорони навколишнього середовища та створенню правових умов для раціонального використання при-родних ресурсів Чорного моря.
25
Возна, Юлія. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ". Litopys Volyni, № 25 (10 грудня 2021): 131–35. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу сучасних тенденцій та визначальних проблем реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності України. Метою статті є аналіз сучасних тенденцій та визначальних проблем реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності України. Здійснено спробу проаналізувати сучасний стан державного регуляторної політики за допомогою оцінки глобального показника регуляторної діяльності, розробленого Світовим банком, та звітності Державної регуляторної служби України. Для підвищення ефективності регуляторної політики важливо переглянути роль регулюючих органів та їхні повноваження. Нормативне управління дає практичний ефект регуляторній політиці. Ефективне регулювальне управління максимально збільшує вплив регуляторної політики на створення нормативних актів, які матимуть позитивний вплив на економіку та суспільство та які відповідають основним цілям державної політики. Автором систематизовано базові проблеми державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, до яких віднесено: недотримання вимог законодавства та порушення встановлених норм, складний процес розгляду регуляторних актів, порушення принципу прозорості та передбачуваності, неузгодженість інформації стосовно планування та виконання проєктів. Наголошено, що Україна знаходиться на етапі реформування, а тому державна регуляторна політика також змінюється, однак існуючі проблеми потребують негайного вирішення. Подальший соціально-економічний розвиток України та пов’язані із цим реформи передбачають, що першочерговим завданням державного регулювання повинно бути створення та функціонування інституційного середовища національної економіки. Важливим напрямом забезпечення якості інституційної системи, сприятливого середовища для підприємництва та поліпшення ділового клімату в Україні є підвищення ефективності дерегуляції. Авторка вважає за доцільне вибрати проблематику підвищення ефективності дерегуляції як один із напрямів подальших досліджень.
26
Готра, В. В., та А. Я. Ковач. "ВПЛИВ ПРОЦЕСУ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ НА РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 1(57) (2 липня 2021): 30–37. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2021.1(57).30-37.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто процес децентралізації як основний рушійний механізм розвитку сільських територій України. Зосереджено увагу на недосконалості розподілу коштів державного бюджету в цій сфері. Проведено оцінку стану та проблем розвитку сільських територій, зазначено про необхідність значних змін в державній політиці для ефективного управління ними. Визначено, що децентралізація слугує фактором стабілізації соціально-економічної ситуації в Україні, адже сприяє підвищенню ефективності використання коштів бюджеуна всіх гілках управління. Зазначено, що децентралізація виступає, як процес наближення управлінських рішень до громади, розширення повноважень органів місцевого самоврядування, що сприяє розробці стратегій, проєктів та програм щодо розвитку сільських територій та щодо покращення надання послуг, забезпечення соціально-економічних потреб населення громади. З’ясовано, що на досягненні саморозвитку та самозайнятості через використання внутрішнього потенціалу держави повинні базуватись стратегічні цілі управління об’єднаними територіальними громадами. Зроблено висновки, що позитивний вплив процесу децентралізації проявляється через реалізацію можливостей та врегульовану законодавчу базу з урахуванням взаємодії між органами місцевого самоврядування, державної влади та жителями громади.
27
Лов'янова, Ірина Василівна, Катерина Володимирівна Власенко, Андрій Валерійович Краснощок, Денис Сергійович Дмитрієв та Руслан Юрійович Шпонька. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ". Information Technologies and Learning Tools 74, № 6 (30 грудня 2019): 186–200. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.2421.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є побудова моделі формування ІКТ-компетентності майбутнього вчителя математики на основі виокремлення засобів ІКТ, ефективних у підготовці майбутнього вчителя математики. Задачею дослідження є аналіз можливостей засобів ІКТ у створенні умов формування компетентних учителів математики. Об’єктом дослідження є засоби ІКТ у навчанні студентів педагогічних ЗВО. Предметом дослідження є особливості моделювання процесу формування компетентного вчителя математики. Зміст дослідження полягає в тому, що в роботі проаналізовано, узагальнено та систематизовано дослідження з проблеми використання засобів ІКТ у навчальній діяльності студентів ЗВО. Визначено узагальнюючу роль методичної підготовки у формуванні ІКТ-компетентності майбутнього вчителя. Розроблена модель формування ІКТ-компетентності майбутнього вчителя математики у складі цільового, підготовчого, процесуального і підсумкового компонентів. Модель передбачає системний підхід до організації навчальної діяльності студентів у процесі навчання дисциплін циклу професійної і практичної підготовки; організацію дистанційного спілкування з викладачами; інтеграційний характер методичної підготовки. Представлено приклади реалізації процесуального компоненту моделі, на якому виконано експериментальне виконання студентами курсових проєктів з методики навчання математики з тем: «Формування логічного мислення учнів під час розв’язування задач на розрізання» і «Організація дидактичних ігор на уроках математики засобами ІКТ» із залученням засобів ІКТ. Для оцінки ефективності засобів ІКТ у підготовці майбутніх учителів математики заплановано проведення педагогічного експерименту. Результати дослідження засвідчують ефективність процесу моделювання організації діяльності студентів з метою формування їх ІКТ-компетентності, планується узагальнення рекомендацій щодо використання засобів ІКТ у підготовці компетентних фахівців соціономічних професій.
28
Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, Ю. В. Добровольська та О. М. Губченко. "ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПЕРТНИХ МЕТОДІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ РЕГІОНУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 83–91. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаючи ефективність рециклінгу, насамперед необхідно звернути увагу на такі головні пи-тання у сфері ресурсозбереження, а саме: ефективність використання ресурсів і прогнозування за-бруднення навколишнього середовища. Щорічно в Полтавській області утворюється близько 480 тис. т (1,6 млн м3) твердих побутових відходів, які видаляються на 377 санкціонованих полігонах та звалищах твердих побутових відходів та 4,5 млн т промислових відходів (з них 200 тис. т – небе-зпечні відходи). Середній рівень використання відходів як вторинних ресурсів у промисловості скла-дає третину (близько 30 %), а побутових відходів – близько 8 % від загальної маси. У господарський обіг залучають переважно лом і відходи чорних і кольорових металів, високосортні марки макулату-ри, чисті текстильні, полімерні й деревні відходи, склобій. У роботі оцінено ефективність процесу рециклінгу твердих побутових відходів на прикладі Полтавської області. Встановлено, що перешко-дами на шляху використання відходів як вторинних матеріальних ресурсів передусім є такі: недо-статність та недосконалість законодавчої й нормативно-правової бази у сфері поводження з відхо-дами виробництва і споживання; відсутність достатніх економічних стимулів для збору й перероб-ки великої маси відходів; недосконалість інструментів регулювання в цій галузі; недоопрацьованість практики збору й видалення твердих побутових відходів, яка не передбачає селективний збір ресур-соцінних фракцій, придатних для повторного використання; недостатня участь малого й середньо-го бізнесу у сфері діяльності зі збору й переробки вторинних ресурсів; недосконалість інфраструк-тури збору й переробки промислової продукції, термін використання якої вийшов; недостатнє ін-формаційне забезпечення підприємницької спільноти щодо можливостей, перспективи й економічної привабливості роботи у сфері використання вторресурсів. Зважаючи на обмеженість інвестицій у регіонах, які можуть бути направлені на проведення робіт з рециклінгу твердих побутових відходів, розроблено універсальну бальну методику оцінки ефективності технологій рециклінгу побутових від-ходів для відбору інноваційно-інвестиційних проєктів за їхньою економічною й екологічною значущі-стю для двох варіантів подальшої діяльності, а саме: у першому варіанті для комерційної реалізації силами бізнесу, у другому – для реалізації з державною підтримкою. У цьому аспекті визначені про-блеми залучення побутових відходів у господарський обіг та обґрунтовано економіко-екологічну ефе-ктивність залучення побутових відходів у вторинне споживання як фактору ресурсозбереження на прикладі окремого регіону, а саме Полтавської області.
29
Semenova, Tetyana, and Vladyslav Tysjachnyk. "ASSESSMENT OF ECOLOGICAL AND ECONOMIC EFFICIENCY OF THE INVESTMENT PROJECT." Pryazovskyi Economic Herald, no. 6(23) (2020). http://dx.doi.org/10.32840/2522-4263/2020-6-33.
Повний текст джерела
30
Волошина-Сідей, Вікторія. "ІНТЕГРАЛЬНА СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЄКТУ". Економіка та суспільство, № 37 (29 березня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-58.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз поняття інноваційного проєкту з позиціонування його, як двигуна розвитку економіки та стабільного функціонування підприємництва та бізнесу. Проведено дослідження основних показників оцінки ефективності інноваційного проекту, результатом чого стала вдосконалена класифікація показників оцінки якості та ефективності інноваційного бізнесу. Здійснено розробку основних критеріїв оцінки ефективності інноваційного проекту з акцентом на їх інтегральне значення. Дана проблематика особливо є актуальною в умовах нестабільності та криз, так як вихід із цих непростих економічних ситуацій, зазвичай, відбувається через впровадження інновацій у всі сфери суспільного життя. Чітко простежується взаємозв’язок зазначеної проблематики із новітніми науковими доробками у сфері інноваційного проектування, стартап-екосистеми та напрацюваннями вітчизняних та зарубіжних вчених та практиків.
31
Пушкар, Тетяна. "ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЄКТНИХ РІШЕНЬ". Економіка та суспільство, № 28 (29 червня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-28-33.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті охарактеризовано підхід до поняття проєкту в умовах становлення новітньої концепції проєктного менеджменту, при якому проєкт визначається як певна система взаємопов’язаних елементів, спрямованих на отримання визначеного результату. Прийняття проєктного рішення відбувається на базі попередніх обґрунтуваннь, які включають технічні та економічні складові. Технічна розкриває технологічні особливості, доцільність технічних рішень, що пропонуються, можливість реалізації на базі виробничої бази конкретного регіону. Економічні обґрунтування включаються вартісну оцінку, яка повинна визначити доцільність капітальних вкладень на підставі запланованих економічних ефектів та ефективності проєкту. Прийняття висновку щодо доцільності реалізації проєктного рішення базується на системному підході. Пріоритетність технічних або вартісних показників визначається особливістю рішення, метою впровадження проєкту, а також особливістю галузі, в якій він реалізується. Отримання конкурентних переваг, відповідність новітнім технічним та екологічним вимогам при проведенні техніко-економічних обґрунтування стають базовими критеріями прийняття проєктного рішення.
32
Ноздріна, Лариса, та Максим Фалат. "ОСОБЛИВОСТІ ВОЛОНТЕРСЬКИХ ІТ-ПРОЄКТІВ У СОЦІАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ". Вісник Університету банківської справи, № 3(39) (29 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(39)2020225607.
Повний текст джерелаАнотація:
Описано засади волонтерства в соціальній економіці. Проаналізовано стан розвитку соціальної економіки і волонтерської діяльності у світі і в Україні. Зазначено, що волонтерство має суттєвий економічний потенціал і є засобом згуртування та розвитку громадянського суспільства. Розглянуто можливості реалізації волонтерської діяльності за проєктного підходу. Запропоновано класифікацію волонтерських проєктів із виділеною класифікаційною ознакою ІТ-підтримки. Описано особливості волонтерських ІТ-проєктів. Розроблено засади реалізації волонтерського проєкту створення платформи підтримки волонтерської діяльності «HSRG-DIS» із допомогою гнучкої методології управління проєктами і програмними засобами для його реалізації. Запропоновано підхід до визначення ефективності волонтерського ІТ-проєкту. Обґрунтовано, що одним з шляхів поліпшення розроблення волонтерських ІТ-проєктів є поєднання ітеративного та інкрементального підходів, що використовується в сучасних моделях планування ІТ-проєктів. Зокрема, зазначені підходи припускають: вимоги до системиі її архітектура опрацьовуються не один раз, а поступово уточнюються від ітерації до ітерації (ітеративний підхід); результатом кожної ітерації є версія програмного продукту, яка реалізує частину функціональності майбутнього програмного продукту і може бути введена в тестову або дослідну експлуатацію, а також оцінена замовником і майбутніми користувачами (інкрементальний підхід).
33
Терещенко, Лариса. "ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ВІД ВПРОВАДЖЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ: ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОЦІНКИ". Економіка та суспільство, № 29 (27 липня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-29-44.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефективність управлінських інформаційних систем – це характеристика, яка відображає ступінь відповідності системи своєму призначенню, її технічній досконалості і економічній доцільності. У статті розглянуто питання загальні принципи оцінки економічного ефекту від впровадження управлінських інформаційних систем (УІС) та загальні принципи оцінки. Керівництво компанії повинно розуміти, яку вигоду принесе впровадження УІС компанії, наскільки ефективно, з економічної точки зору, зміниться виробничий процес під час використання системи. В статті обґрунтовано сутність, що визначає прямий економічний ефект від впровадження сучасної комплексної системи управління підприємством – системи ERP. Надані рекомендації та пропозиції щодо вибору методів та моделей в оцінці переваг ефективності ІТ-проєктів. Схарактеризовано загальні принципи і підходи, правила щодо процесу оцінки незалежно від методики оцінки, що використовується.
34
Терещенко, Лариса. "ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ВІД ВПРОВАДЖЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ: ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ". Економіка та суспільство, № 30 (31 серпня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-30-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Впровадження управлінської інформаційної системи (УІС), розробка збалансованої системи показників полягає в розробці системи взаємозв'язаних цілей, критичних успіху і ключових показників ефективності що сприяє підвищенню ефективності виробничо-господарської діяльності економічних об’єктів і забезпеченню якості управління. У статті розглянуто показники економічного ефекту від впровадження управлінських інформаційних систем та інформаційних технологій (ІТ-технологій). Представлена сукупність показників, яка визначає індекс ефективності інформаційних систем, критерії ефективності. Обґрунтовано шляхи підвищення ефективності УІС Надано рекомендації щодо розробки збалансованої системи показників що полягає в розробці системи взаємозв'язаних цілей, критичних чинників успіху і ключових показників ефективності. Запропоновано методології та їх основні складові для оцінки ефекту від впровадження інформаційної системи, що дозволить визначити, наскільки передбачуваний проєкт відповідає цілям компанії.
35
Gulik, Tatiana, and Yevheniia Horb. "METHODS OF EVALUATION OF EFFICIENCY OF INVESTMENT PROJECTS TAKING INTO ACCOUNT RISKS IN THE CONDITIONS OF UNCERTAINTY." Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Economy and Management 70, no. 6 (2020). http://dx.doi.org/10.32838/2523-4803/70-6-17.
Повний текст джерела