Добірка наукової літератури з теми "Оцінка екологічної безпеки"

У статті розглянуто питання оцінки стану екологічної безпеки селітебних територій Рівненської області. Аналіз останніх досліджень показує, що екологічна безпека формується під дією екологічних, соціально-економічних та техногенних факторів. Оцінено біосфероцентричний складник екологічної безпеки селітебних територій Рівненської області. Оцінку біосфероцентричного складника екологічної безпеки проводили із використанням методики З.В. Герасимчук та А.О. Олексюк. Розрахунок цього складника екологічної безпеки рекомендується здійснювати за двома типами показників: дестимуляторів, за якими перевищення фактичних даних над мінімальними негативно відображається на рівні екологічної безпеки, та стимуляторів, за якими перевищення фактичних даних над максимальними є сприятливими для екологічної безпеки регіону. У біосфероцентричному блоці проаналізуємо показники антропогенного впливу на природне середовище через формування скидів, викидів та відходів. Біосфероцентричний складник екологічної безпеки містить показники сумарних викидів забруднювальних речовин, щільності викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, споживання свіжої води, частини забруднених зворотних вод у загальному обсязі скидання, утворення відходів І–ІІІ класів небезпеки у спеціально відведених місцях. Інтегрований показник екологічної безпеки біосфероцентричної складової Рівненської області оцінюється такими трьома станами, як екологічна небезпека (5 районів), екологічна загроза (9 районів) та екологічний ризик (2 райони). Проведено кластерний аналіз, у результаті якого встановлено групування показників біосфероцентричного складника у 3 субкластери. Установлено, що на селітебні території Рівненської області відбувається значне антропогенне навантаження на природне середовище. Це в майбутньому значно негативно вплине як на показники якості довкілля, так і на якість життя людини. З огляду на це, для забезпечення екологічної безпеки території необхідно формувати основні та допоміжні стратегії, які будуть залежати від стану екологічної безпеки та фінансових можливостей регіону.

Проаналізовано та обґрунтовано поняття еколого-безпечного експортного виробництва лісогосподарських підприємств, як такого, за якого фінансові надходження від реалізації експортної продукції є на рівні, що дає змогу відшкодовувати витрати на виробництво і реалізацію цієї продукції, витрати на відтворення лісу і на відновлення корисних соціальних та екологічних функцій лісу, які внаслідок вирубок понесли відповідні втрати. Встановлено, що для забезпечення екологічно безпечного функціонування лісових екосистем у процесі експортної діяльності лісогосподарських підприємств фінансові надходження від реалізації експортної продукції повинні повністю компенсувати виробничі втрати (вилучені деревинні ресурси), а також втрати соціальних і екологічних функцій лісу. Систематизовано еколого-економічні фактори, які впливають на безпеку експортної діяльності лісогосподарських підприємств, а також проаналізовано величину і характер цього впливу. Запропоновано та обґрунтовано методику оцінювання рівня екологічної безпеки експортної діяльності, яка базується на розрахунку коефіцієнта рівня екологічної безпеки підприємства. Ця методика передбачає здійснення комплексного оцінювання безпеки експортної діяльності показниками, що враховують ступінь екологічної загрози від виробничого навантаження на лісові екосистеми в процесі виробництва лісопродукції на експорт і ступінь навантаження від експортної діяльності на соціальні та екологічні функції лісу. Запропонована методика розрахунку рівня екологічної загрози від експортної діяльності лісогосподарських підприємств з урахуванням впливу зазначених факторів дає змогу оцінити стан еколого-економічної безпеки експортної діяльності цих підприємств. Така оцінка слугуватиме передумовою для розроблення та прийняття підприємством необхідних управлінських рішень для підвищення ефективності експортної діяльності на засадах сталого розвитку. Запропоновану методику можна використати для оцінювання стану еколого-економічної безпеки експортної діяльності підприємств суміжних галузей національного господарства для прийняття ними адекватних управлінських рішень.

Концепція сталого розвитку ґарантує безпечне для життя і здоров’я населення навколишнє середовище. Оцінка стану навколишнього середовища підтверджується аналізом фактичних показників екологічної безпеки, що проведено у даному науковому дослідженні. Особлива увага відведена таким важливим показникам екологічної безпеки, як лісовідновлення, впровадження ресурсозберігаючих, маловідходних, безвідходних інновацій промисловими підприємствами України, витрати на збереження біорізноманіття і середовища існування, тощо. Запропоновано шляхи усунення недоліків у методиці оцінки рівня екологічної безпеки України. Проаналізовано стан екологічної безпеки у країнах Європейського Союзу та визначено нові тенденції її удосконалення на національному рівні відповідно до концепції сталого розвитку. Здійснено аналіз основних індикаторів екологічної безпеки, задля приведення індикаторів до безвимірності проведено їх стандартизацію з урахуванням характеру їхнього впливу на інтегральний індикатор безпеки, розраховано таксономічний показник рівня екологічної безпеки, який комплексно характеризує вплив змін значень індикаторів на сукупний стан економічної безпеки України. У даній статті розглянуто перспективи підвищення рівня екологічної безпеки України відповідно до європейських нормативів і стандартів.

Метою дослідження є: узагальнення на основі міжнародної та вітчизняної практики розвитку бізнесу факторів впливу на оцінку економічної вигоди активів підприємств з урахуванням вимог щодо соціально-економічної та екологічної збалансованості бізнесу; визначення та обґрунтування методичних та організаційних підходів щодо ідентифікації варіативних форм економічної вигоди, її оцінки. Підтверджено, що міжнародна практика підприємництва, враховуючи суспільну корисність бізнесу, виокремлює підвищення впливу на оцінку корисності підприємства результативність вирішення ним питань соціального забезпечення та екологічної безпеки як на рівні своєї діяльності, безпосередньо, так і в регіональному масштабі. Зазначене суттєво міняє роль і доповнює зміст поняття «економічна вигода»: оцінка потребує перегляду з урахуванням використання активу; серед елементів оцінки, крім економічних фінансових показників, з’являються нефінансові – якісні, що в цілому підвищує достовірність облікової інформації. Досліджено альтернативні форми економічної вигоди від використання виробничих ресурсів зарезультатами транзакцій вітчизняних підприємств в контексті політики збалансованого ведення бізнесу. Наведено міжнародну практику визначення фінансових результатів діяльності суб’єктів на основі аналітичного обліку елементів оцінки економічної вигоди, враховуючи їх вплив на вирішення питань економічного розвитку, соціального захисту та екологічної безпеки. В роботі уточнено критерії оцінки економічної та соціально-економічної вигоди, соціального ефекту. Зазначене уможливить проведення результативного стратегічного планування як розрахунково-платіжної дисципліни, так і розвитку бізнесу на перспективу, що, безперечно, позитивно вплине на поступальний збалансований розвиток підприємництва в Україні.

Метою статті є визначення низки загальних ознак і рис, які дозволять виокремити злочини проти екологічної безпеки у відносно самостійну групу для їх дослідження та систематизації. Методологічну основу дослідження становить система загальнонаукових методів і підходів, що забезпечили об’єктивний аналіз досліджуваного предмета. Доведена ієрархічність досліджуваної системи, тобто наявність підпорядкованих підсистем, а також той факт, що система злочинів проти екологічної безпеки являє собою підсистему, тобто складову систему вищого рівня – системи екологічних злочинів. Стверджується, що система кримінально-правових норм у сфері екологічної безпеки являє собою сукупність норм, що встановлюють, які саме конкретні посягання цієї категорії є злочинами, та правового інституту екологічної безпеки, до норм якого відсилають бланкетні диспозиції зазначених норм. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в статті вперше запропоновано авторський варіант системи злочинів проти екологічної безпеки, що має за рівнем локалізації узагальнений об’єкт посягання та залежно від характеру посягання може поділятись на такі категорії: злочини міжнародного характеру, що посягають на екологічну безпеку людства; злочини, які полягають у порушенні порядку здійснення оцінки впливу на довкілля, правил екологічної безпеки під час виробничої діяльності, що заподіяло (або створило небезпеку заподіяння) суттєву екологічну шкоду; злочини у сфері ядерної та радіаційної безпеки; злочини у сфері біологічної безпеки; злочини, які полягають у потуранні екологічній небезпеці, а саме невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення та приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення; злочини у сфері поводження з відходами. Аналіз відповідних кримінально-правових норм із позиції системного підходу надали аргументи для виокремлення злочинів цієї категорії у відносно самостійну групу та обґрунтування авторського варіанта класифікації злочинів проти екологічної безпеки, що сприятиме їх комплексному дослідженню та удосконаленню.

Зважаючи на те, що задача підвищення якості життя населення країни і забезпечення йому умов для здорового способу життя має найвищий державний пріоритет і включена практично у всі соці-альні розділи державних та регіональних цільових програм, шляхи її розв’язання потребують пода-льшого детального вивчення. Зокрема, зостається недостатньо глибоко дослідженою проблема вза-ємообумовленості різних процесів, пов’язаних з ринковими перетвореннями в сільській місцевості та переходом сільських населених пунктів до збалансованого і ефективного функціонування в режимі екологічно чистих поселень на основі чіткої державної інвестиційної політики в цій сфері. До того ж постає необхідність у комплексному дослідженні, яке би включало і екологічні (стан навколиш-нього середовища), і соціальні (якість життя населення), і економічні (дохід населення та країни загалом) аспекти цього питання. Тому у статті проведено еколого-економічну оцінку територій на регіональному та міжрегіональному рівні для визначення напрямів удосконалення структури і підви-щення якості життя населення з огляду використання ринкових інновацій типу екопоселень. У ро-боті запропонована модель еколого-економічної оцінки території, що відображає еколого-економічні залежності «натуральний збиток – соціально-еколого-економічні фактори» та яка є си-стемою одночасних економетричних рівнянь. На основі отриманої економіко-математичної моделі проведена узагальнююча оцінка економічного збитку за забруднення довкілля для регіонів України. Розроблена система вибору селективних збиткомінімізуючих рішень, на основі інтегральної оцінки збитку за забруднення довкілля зважаючи на економічні фактори, яка може використовуватися з погляду гармонізації інтересів екологічної та економічної безпеки з метою створення екопоселень, а також її можуть використовувати регіональні органи управлінь охорони навколишнього середови-ща, економіки як інструмент відбору найбільш пріоритетних стратегій екологічно безпечного еко-номічного розвитку територій, які дають найбільший соціально-економічний ефект.

Стан довкілля значною мірою залежить від компетентності фахівців у галузі екологічної безпеки, які відповідають за прийняття управлінських рішень щодо зменшення негативного впливу на природне навколишнє середовище. Тому важливим є постійне підвищення кваліфікації управлінських кадрів, зокрема щодо застосування автоматизованих системи управління екологічною безпекою. Проаналізовано закордонні та вітчизняні публікації в галузі управління екологічною безпекою за даними моніторингу. На підставі власного багаторічного досвіду роботи в галузі екологічної безпеки та на основі наукових джерел визначено, що важливими є розробка та впровадження спеціалізованих систем управління екологічною безпекою за даними моніторингу. Такі системи необхідні для: виявлення і прогнозування прихованих тенденцій і закономірностей розвитку екологічних процесів, ідентифікації раніше невідомих взаємозв'язків між екологічними параметрами і факторами впливу, розробки оптимізаційних рекомендацій у галузі екологічної безпеки, візуалізації результатів аналізу, підготовки попередніх звітів і проєктів допустимих рішень з відповідним оцінюванням тощо. Розглянуто основні принципи управління екологічною безпекою. Описано основні блоки удосконаленої системи управління екологічною безпекою за даними екологічного моніторингу, а саме: «Задачі стратегічного управління екологічною безпекою», «Бази даних та алгоритми оцінювання ситуації і прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки», «Управління даними», «Система підготовки рішень (на основі економічної оцінки «ризик-ціна-ефект»)», «Система підготовки рішень», «Інтелектуальний аналіз даних», «Система підтримки прийняття рішень (СППР)», «Задачі тактичного управління екологічною безпекою». Запропоновано удосконалену структуру автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою територій, що зазнають техногенного впливу від промислових, потенційно-небезпечних об’єктів та транспорту. Описано призначення блоків (модулів) систем і зв’язків між ними. Побудовано параметричну модель експертно-інформаційної системи, яка охоплює: базу знань, моделювання, підтримку ухвалення рішень та налаштування контрольно-вимірювального блоку. Показано, що розроблені системи забезпечують функціонування системи управління екологічною безпекою, дають змогу описувати структурні елементи та інформаційні зв’язки між ними, що підвищує оперативність опрацювання вихідних даних. Обґрунтовано шляхи застосування автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою в підвищенні кваліфікації фахівців, відповідальних за прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки. Отже, одночасно з удосконаленням складових системи управління екологічною безпекою за даними моніторингу, важливим є підвищення кваліфікації фахівців у галузі екологічної безпеки, зокрема працівників міністерств, підприємств та організацій, які відповідають за прийняття рішень щодо зменшення негативного впливу на довкілля та підготовку майбутніх фахівців у цьому напрямку.

Світ розвивається, і для розвитку потребує щоразу більше енергоресурсів: газу, нафти, вугілля, енергії сонця, вітру, води. Нині виникла потреба з розробки нових джерел енергетичних ресурсів немає і їх технології добування. Єдиним енергоджерелом, що має на сьогоднішній день виняткові якості товару-замінника, є сланцевий газ.

У дисертаційній роботі визначені основні шляхи удосконалення моделей та методичних підходів з оцінювання рівня безпеки складних систем, визначені можливості надання методичного забезпечення з аналізу «система – навколишнє середовище (НС)». Розглянуто характеристику методів дослідження стану «система – НС» відповідно до методичних підходів щодо екологічного, еколого-економічного аналізу з оцінки рівня екологічної безпеки. Запропоновано систему методів для комплексної оцінки інформаційних даних моніторингу різнорідних об’єктів, удосконалення методів і засобів обробки, аналізу і оцінки еколого-соціально-економічної інформації. Розроблено інформаційно-методичне забезпечення комплексного аналізу рівня екологічної безпеки об’єктів на базі ентропійно-інформаційних підходів усвідомленням моніторингових даних. Запропоновано алгоритмічне забезпечення реалізації методичного забезпечення оцінки якості складних систем на рівні дослідження «стан (система – НС) – процес – стан системи». Проаналізовано підходи з розробки інформаційно-програмного забезпечення вирішення комплексних завдань оцінки стану складних різнорідних об’єктів щодо відповідності їх функціонування вимогам екологічної безпеки і сталого екологічного розвитку. Розроблено програмне забезпечення для безперервного контролю рівня екобезпеки в умовах техногенного навантаження територій, нестабільного стану системи, регулювання і вибору ефективних процесів на виробництві за наданим комплексним аналізом та оцінкою стану різнорідних складних систем, небезпечних ситуацій.
В диссертационной работе определены основные пути усовершенствования моделей и методических подходов оценивания экологического качества сложных систем, дан анализ существующих методов оценки состояния «система – окружающая среда (ОС)». Проанализированы подходы для формирования методического обеспечения решения комплексных задач оценки уровня безопасности сложных разнородных объектов, определения соответствия их состояния требованиям гомеостатического функционирования в условиях социально-экономического развития. Определены особенности применения информационных технологий в экологическом анализе безопасности сложных систем, обозначены направления их усовершенствования для обеспечения комплексной оценки экологического качества природно-техногенных объектов. Дана характеристика методов исследования состояния «система – ОС» в сфере экологического, эколого-экономического анализа по оценке уровня экологической безопасности сложных объектов. Предложено применение системы методов с целью последовательного определения уровня дестабилизации «система – ОС», комплексной оценки безопасности состояния сложных объектов любого уровня организации и получение необходимых знаний для формирования информационных баз данных с целью обеспечения экологических исследований и контроля качества природно-техногенных систем в условиях неопределенности их взаимодействия с объектами ОС. Предложены усовершенствования методов анализа и оценки эколого-социально-экономической информации. Разработан обобщенный алгоритм комплексного анализа мониторинговых данных и оценки уровня экологической безопасности системных объектов на основе энтропийно-информационных функций и компараторной идентификации соответствий уровню экологического качества. Предложено информационно-программное обеспечение реализации оценки экологического качества сложных систем в исследованиях «состояние (система – ОС) – процесс – состояние системы». Разработано программное обеспечение для беспрерывного контроля уровня экологической безопасности природно-техногенных объектов в условиях техногенной нагрузки территорий, нестабильного состояния систем промышленных объектов с учетом взаимодействий «система – окружающая среда», идентификации экологически опасных эффектов в течении производственных процессов.
The basic ways to improve the models and methodological approaches to evaluation of complex systems safety and methodological support capability in analysis “system – the environment” are determined in the thesis. Considered investigation methods characteristic of “system – the environment” state according to the methodological approaches in the field of environmental, ecological and economic analysis to assess environmental safety level. The system of methods for integrated assessment information data monitoring of heterogeneous objects, methods and means improvement of the processing, analysis and evaluation of environmental and socio-economic information are proposed. The information and methodological support comprehensive analysis of the environmental safety of objects based on entropy and information awareness approaches of monitoring data. Algorithmic implementation of methodological support software for quality evaluation of complex systems-level research “state (system – the environment) – process – system statе” is proposed. Analyzed approaches in developing information and software support for solving complex tasks of heterogeneous complex objects accordance assessment to their environmental sustainable development operation and environmental safety requirements. The software was developed for continuous environmental safety monitoring in terms of anthropogenic impact areas, the unstable system state, management and selection of effective production processes according to the provided comprehensive analysis and assessment of diverse complex systems and dangerous situations.

Виконано класифікацію та формалізацію факторів, що впливають на технічний стан системи газопостачання для розробки структури узагальненої математичної моделі підтримки управлінського рішення у вигляді дерева логічного висновку цих факторів щодо оцінювання та прогнозування експлуатаційної надійності системи газопостачання. Розробка комплексного інструменту по оцінюванню і прогнозуванню технічного стану системи газопостачання можливе з використанням геоінформаційної системи.
Выполнена классификация и формализацию факторов, влияющих на техническое состояние системы газоснабжения для разработки структуры обобщенной математической модели поддержки управленческих решений в виде дерева логического вывода этих факторов по оценке и прогнозирования эксплуатационной надежности системы газоснабжения. Разработка комплексного инструмента по оценке и прогнозированию технического состояния системы газоснабжения возможно с использованием геоинформационной системы.
Done classification and formalization of factors that influence the technical condition of the gas supply system to develop generalized mathematical model structure support management decisions in a tree inference of these factors for evaluating and predicting the operational reliability of the gas supply system. Design of a tool for evaluation and forecasting technical condition of gas possible with the use of geographic information systems.

У дисертаційній роботі обґрунтована доцільність застосування комплексного підходу щодо розробки методичного забезпечення оцінки якості і безпечності системних об’єктів з позицій сталого розвитку. Визначена необхідність запровадження системної основи об’єкта дослідження для отримання оцінки екологічності за результатами MIPS- і ризик-аналізу, встановлення рівня безпеки для прийняття рішень щодо управління якістю природно-техногенних комплексів (ПТК). Розроблено інформаційно-алгоритмічне забезпечення для практичної реалізації методичної підтримки комплексної оцінки екологічності системних об’єктів з урахуванням зв’язку між їх станом і процесами внутрішньої самооргані-зації і зовнішньої взаємодії з навколишнім середовищем. Об’єктивність і обґрунтованість запропонованого інформаційно-методичного забезпечення комплексної оцінки екологічності ПТК під-тверджена результатами розв’язання завдань оперативного управління безпекою для різнорідних систем «об’єкт – навколишнє середовище» завдяки використанню розробленого програмного продукту в середовищі розробки Visual Studio.
В диссертационной работе представлены результаты разработки информационно-методического обеспечения оценки качества и безопасности системных объектов с учетом позиций концепции устойчивого развития. Определены теоретико-практические положения использования комплексного подхода к оценке экологичности на основе последовательной реализации MIPS- и риск-анализа состояния сложных систем для обеспечения принятия объективных решений управления экологическим качеством окружающей природной среды. Показана целесообразность использования комплексного подхода в методическом обеспечении оценки уровня экологической безопасности природно-техногенных объектов (ПТО) на основе реализации трехуров-невого анализа (глобальный, макро- и микроуровень) системы «состояние1–процесс – состояние2» по таким аспектам: экологическому нарушение целостности экосистем, экономическому – влияние на природно-техногенный комплекс, социальному – оценка уровня здоровья населения. Предложенное методическое обеспечение оценки экологичности и безопасности природно-техногенных комплексов предусматривает выявление негативных внутренних процессов в объекте исследования и внешних его взаимодействий с окружающей средой, что позволяет определить условия стабилизации устойчивого развития системных образований. Риск-анализ применяется для оценки состояния систем и процессов в них для определения негативных факторов реализации опасностей. Риск состояния определяется как несоответствие функциональности системы ее природным качествам. Риск процессов определяется как отклонение совокупности негативных факторов от общей характеристики процессов перехода системы к конечному экологически стабильному состоянию. Особенностью методического обеспечения комплексной оценки экологичности является подтверждение результатов MIPS-анализа общедетальной и детальной риск-оценкой. Такой системно-методический подход позволяет использовать полученные результаты как информационную основу для принятия управленческого решения по регулированию состояния ПТО с помощью активизации экологически позитивных процессов. Практическая реализация методического обеспечения комплексной оценки экологической безопасности системных объектов рассмотрена для различных по организации природно-техногенных образований. Результаты оценки качества таких объектов получены для таких уровней исследования: глобальный уровень – оценка экологического состояния полигонов твердых бытовых отходов в г. Дергачи и г. Ровно; макроуровень – определение уровня безопасности технологии термохимической деструкции изношенных автомобильных шин; микроуровень – определение экологической безопасности технологических процессов утилизации шламов. Объективность и обоснованность предложенного информационно-методического обеспечения комплексной оценки экологичности ПТО подтверждена результатами решения задач оперативного управления безопасностью для разнородных систем «объект – окружающая природная среда» и качеством опасных техногенных объектов с применением полученного программного продукта в среде разработки Visual Studio.
The thesis is focused on complex approach to development of system objects quality and safety assessment methodology. Necessity of MIPS- and risk-assessment for decision making of natural and man-made systems man-agement quality is defined. Algorithmic support for complex evaluation of environmental friendli-ness of system objects considering link between the state and internal self-organization processes and interaction with external environment. Objectivity and validity of the proposed complex environmental natu-ral and man-made objects assessment methodological support is confirmed by the results of environmental management problem-solving in various «object – environment» systems the software for which is developed with Visual Studio.

Передумовами стабільного розвитку як держави в цілому, так і благополуччя окремих її громадян є широке використання відновлювальних джерел енергії та застосування безпечних для довкілля енергетичних технологій. В умовах сучасного розвитку країни актуальним є завдання зростання частки використання відновлюваних джерел енергії по відношенню до інших енергоносіїв. Інтерес до геліосистем викликаний в першу чергу негативною тенденцією розвитку традиційної енергетики зумовленою двома чинниками – швидким виснаженням природних ресурсів та забрудненням навколишнього середовища. Відомо, що Україна лише на половину може забезпечити потреби в паливі за рахунок своїх національних ресурсів. Одним із альтернативних способів зменшення витрат енергоресурсів є використання геліосистем в комунально – побутовому секторі, підприємствах та в приватних оселях. На сьогоднішній день в Україні активно досліджується питання щодо отримання теплової енергії для обігріву будівель та гарячого водопостачання, особливо в приватних оселях та багатоквартирних будинках. На сьогодні рівень розвитку технології гарячого водопостачання із використанням геліосистем дозволяє забезпечити потребу в гарячій воді до 80%, що в перспективі може створити передумови підвищення енергетичної незалежності від різних енергоресурсів та зменшитити рівень техногенного навантаження на навколишнє середовищ. Метою роботи є пошук шляхів зниження техногенного навантаження на навколишнє середовище за рахунок підвищення ефективності роботи геліосистем в системах гарячого водопостачання та опалення.

Дисертація присвячена розробці організаційно-економічного механізму забезпечення екологічної безпеки дорожнього господарства, який повинен відповідати таким вимогам: функціонувати в межах існуючого нормативно-правового поля; забезпечувати надійний захист національних і регіональних інтересів у сфері гарантування природно-техногенної та екологічної безпеки; надавати можливість до прогнозування та своєчасного запобігання загрозам і несприятливим процесам дотримання безпеки. Розкрито зміст економічної категорії «екологічна безпека дорожнього господарства», проведено аналіз, оцінку стану та рівня додержання екологічної безпеки дорожнього господарства Сумської області. Розроблено організаційно-економічний механізм реалізації екологічних програм розвитку дорожнього господарства, запропоновано складання екологічного паспорта автодоріг III класу, створення дорожнього кластера, цільового екологічного фонду; систематизовано методичні підходи до організації екологічного моніторингу. Екологічну безпеку дорожнього господарства як функціональну складову його економічної безпеки запропоновано розглядати з точки зору захищеності його економічних інтересів від екологічних загроз, а також із позиції недопущення дорожнім господарством екологічного збитку довкіллю.
В работе отмечено, что главной задачей развития дорожного хозяйства Украины на период до 2020 года является определение путей решения проблем дальнейшего развития дорожной отрасли, рост спроса на транспортные услуги, активизация процессов интеграции транспортно-дорожного комплекса Украины в европейскую и мировую транспортные системы. Для современного экономического состояния Украины характерно повышение роли дорожного хозяйства, которое обеспечивает жизнедеятельность населения, функционирование и развитие экономики государства, сохранение ее обороноспособности, возможность достижения внешнеэкономических целей страны. Анализ комплекса вопросов, определяющих транспортно-эксплуатационное состояние автомобильных дорог, позволил выделить основные виды деятельности в дорожном хозяйстве, правильная организация которых позволит обеспечить высокое качество автомобильных дорог. Они должны охватить все аспекты функционирования дорожной отрасли от проектирования автомобильных дорог к финансовому обеспечению, а с другой стороны, учитывать деятельность всех участников дорожных работ от регионального органа исполнительной власти к подрядным организациям. Проектирование автомобильных дорог должно осуществляться с применением технических решений, обеспечивающих нормативный (заданный) уровень экологической безопасности, высокую долговечность и межремонтные сроки дорожных объектов. В Украине сеть автомобильных дорог общего пользования составляет почти 170 тыс. км. Географическое и геополитическое положение Украины уникально. Наше государство занимает по транзитному потенциалу одно из первых мест в Европе. Уровень автомобилизации населения в Украине стремительно растет и через несколько лет приблизится к уровню европейских стран. Уже сегодня он составляет 150 автомобилей на 1000 жителей. Приоритетными стратегическими задачами Укравтодора является развитие и ремонт важнейших участков автодорог, которые совпадают с направлениями международных и национальных транспортных коридоров. Предложенен эколого-экономический подход к определению показателя «усталость автодорог» и доказано его влияние на уровень экологической безопасности дорожного хозяйства и размер эколого-экономических убытков при строительстве и эксплуатации автодорог. Разработан экологический паспорт для дорог III класса на примере Конотопского района Сумской области. В работе определена экологическая составляющая безопасности дорожного хозяйства, с помощью которой учитывается влияние различных факторов на оценку функционирования дорожных предприятий, и которая позволяет выявить причинно-следственные связи ценообразования в дорожном производстве. Предложены альтернативные источники финансирования природоохранных работ в форме регионального экологического фонда в составе областного бюджета или внебюджетного регионального экологического фонда. Усовершенствовано системный подход к управлению природопользованием в отрасли дорожного хозяйства, разработано организационно-экономический механизм реализации экологических программ развития дорожного хозяйства.
The thesis is devoted to development of organizational economic mechanism for ensuring environmental safety of the road industry that shall comply with the following requirements: to function within the existing regulatory field; to ensure reliable protection of the national and regional interests in the sphere of assuring a natural technogenic and environmental safety; to give an opportunity for predicting and timely avoiding dangers and unfavourable processes of safety ensuring; to function effectively both in usual and emergency situations; to determine with a well-defined structure and functional differentiation of responsibilities. Economic category “Environmental safety” was defined, analysis was carried out, condition and degree of adhering to the environmental safety of Sumy oblast was evaluated. A systematic approach to nature management in the road sphere was improved. Economic mechanism for implementation of environmental programmes of road industry improvement was developed, execution of road industry component passport, establishment of road cluster, target environmental fund were proposed; methodological approaches to organization of environmental monitoring were systemized. Environmental safety of the road industry as a functional component of its environmental safety is proposed to be considered from the viewpoint of protection of its economic interests from environmental threats as well as from the perspective of avoiding environmental damage by the road industry. Use of economic methods directly or indirectly presupposed evaluation of environmental and economic damage incurred to the national economy owing to a destructive influence of the road industry on environment that is a condition of environmental danger. Volume of the annual damage of the road construction was calculated.

Дисертація присвячена підвищенню екологічної безпеки цементного виробництва при використанні альтернативного палива на основі горючих відходів (відходи оброблення макулатури, відходи тари пластикової дрібної використаної, тирса деревинна і зношені автомобільні шини) для заміщення частки кам’яного вугілля у процесі випалювання портландцементного клінкеру в обертових випалювальних печах. У результаті проведених досліджень розроблено тверде альтернативне паливо на основі відходів оброблення макулатури, відходів тари пластикової дрібної використаної і тирси деревинної для цементної промисловості. Розроблено проекти технічних умов з рекомендаціями щодо промислового застосування альтернативного палива на основі горючих відходів при випалюванні портландцементного клінкеру. Згідно з ІSО 14040-14044 здійснено оцінювання впливу на довкілля часткового заміщення кам’яного вугілля альтернативним паливом в обертових випалювальних печах. Проведено моніторинг викидів забруднюючих речовин обертових випалювальних печей при заміщенні кам’яного вугілля альтернативним паливом. Факторним аналізом підтверджено результати основних статистичних досліджень щодо відсутності статистично значущої залежності підвищення концентрації забруднюючих речовин у відхідних газах обертових випалювальних печей від кількості співспалюваного альтернативного палива на основі горючих відходів. Основні результати роботи впроваджені на ПАТ «Миколаївцемент» у цементному виробництві. Реалізація розроблених технологій використання альтернативного палива дозволила зменшити кількість відходів, скоротити необхідні виробничі витрати на кам’яне вугілля та підвищити екологічну безпечність цементного виробництва.
Диссертационная робота посвящена повышению экологической безопасности цементного производства при использовании альтернативного топлива на основе горючих отходов (отходы обработки макулатуры, отходы тары пластиковой мелкой использованной, опилки древесные и изношенные автомобильные покрышки) для замещения части каменного угля в процессе обжига портландцементного клинкера во вращающихся обжиговых печах. В соответствии с ISО 14040-14044 осуществлена оценка влияния на окружающую среду сгорания топлива во вращающихся обжиговых печах. Установлено снижение потенциального негативного влияния сгорания топлива на все процессы в окружающей среде в случае использования твердого альтернативного топлива ТП-1 в равных пропорциях с изношенными автомобильными покрышками по сравнению с использованием только каменного угля и угля вместе с изношенными автомобильными покрышками, что позволяет замещать 10-40 % в энергетическом эквиваленте угля альтернативным топливом. В случае замещения 40 % в энергетическом эквиваленте каменного угля 20 % изношенными автомобильными покрышками и 20 % ТП-1 ожидается снижение на 27 % негативного влияния на здоровье человека, качество экосистемы - на 18 %, изменения климата - на 8 %, по сравнению с использованием только каменного угля. Основные результаты работы внедрены в производство портландцементного клинкера на цементном заводе ПАО «Николаевцемент». Разработаны проекты технических условий с рекомендациями промышленного применения альтернативного топлива в цементном производстве. Реализация разработанных технологий использования альтернативного топлива в период с 2008 по 2011 гг. позволила снизить выбросы С02 на 43 тис. т, уменьшить количество отходов на 11 тис. т, сократить необходимые производственные затраты на каменный уголь на 9 млн грн (около 14 тыс. т сэкономленного каменного угля) и повысить экологическую безопасность цементного производства.
The thesis is devoted to enhancement of environmental safety of Portland cement clinker sintering in rotary kilns with alternative fuels from combustible waste usage for partial substitution of hard coal. As a result of research there was developed a solid alternative fuel from combustible wastes for the cement industry. Draft technical specifications with recommendations for industrial usage of alternative fuel from combustible waste in cement production were developed. The assessment of the environmental impact of partial substitution of coal by alternative fuels in rotary kilns was conducted. There were monitored pollutants emissions from rotary kiln with coal substitution by alternative fuels. Factor analysis confirmed the main results of statistical studies that stated the lack of statistically significant dependence of the amount of co-processed alternative fuels from combustible waste on the increasing of pollutants concentration in the rotary kilns exhaust gases. The main results of study are introduced in the Portland cement clinker production. Implementation of developed alternative fuels usage technologies had reduced carbon dioxide emissions and the amount of combustible waste and production costs required for coal purchase as well as improved the environmental safety of cement production.

У дисертаційній роботі визначені основні шляхи удосконалення комплексної системи оцінювання рівня безпеки стану складних об’єктів з виявленням факторів їх дестабілізації, механізмів регулювання їх екологічного сталого розвитку. Проаналізовано системи інформаційно-методичного забезпечення ідентифікації рівня екологічної безпеки з позицій сталого розвитку системних утворень, основні підходи подальшого розвитку комплексної аналітичної системи з оцінювання відповідності стану еколого-соціально-економічних об’єктів рівню екологічної безпеки в умовах реалізації концепції сталого розвитку. Надано методичне забезпечення сучасних досліджень у системі екологічної безпеки у контексті концепції сталого розвитку при врахуванні складної ієрархічної структури об’єкта дослідження та виявленні факторів дестабілізації його стану на основі комплексного застосування методів графологічного моделювання, системного аналізу, компараторної ідентифікації і когнітивного аналізу. Запропоновано комплексне інформаційно-методичне забезпечення оцінки рівня екологічної безпеки системних угруповань при розв’язанні задач екологічної якості за результатами локального, регіонального і глобального моніторингу. Практичні завдання з комплексної оцінки рівня екологічної безпеки природно-техногенних об’єктів вирішуються завдяки інформаційно-програмному забезпеченню досліджень еколого-соціально-економічних систем.
В диссертационной работе определены основные пути усовершенствования системы комплексной оценки уровня экологической безопасности состояния природно-техногенных объектов с определением факторов дестабилизации, способов регулирования их экологического качества. Проанализированы основные положения системы экологической безопасности с позиций устойчивого развития системных образований, основные подходы к разработке информационно-методического обеспечения систем поддержки принятия решений по вопросам экологической безопасности. Задача оценки уровня экологической безопасности систем окружающей среды рассмотрена в контексте соответствия совокупности экологических характеристик принятым требованиям поддержки функциональности природных систем. Оценка уровня экологической безопасности состояния сложных объектов определяется как комплексный критерий качества по экологическим, эколого-социальным и эколого-экономическим аспектам исследования устойчивого развития, комплексная характеристика состояния систем и процессов, составляющих функциональность объекта исследования. В основу методов комплексного исследования сложных объектов положены принципы общей теории систем, логико-математических моделей, компараторной идентификации, когнитивного анализа. Разработка модели системного объекта исследования и автоматизация практического применения предложенного методического обеспечения для оценки уровня состояния экологической безопасности поддерживается информационно-программной составляющей исследования, разработанной в среде Microsoft Visual Studio 2010 на языке C#. Продемонстрирована перспективность реализации комплексного подхода для решения практических задач по оценке уровня экологической безопасности природно-техногенных объектов исследования. Обоснованы теоретико-практические положения дальнейшего развития методов графологического моделирования сложных систем вида «система – окружающая среда (ОС)», метода компараторной идентификации в применении к концепции устойчивого развития. Сформировано методическое обеспечение комплексного исследования уровня экологической безопасности в контексте концепции устойчивого развития природно-техногенных объектов с определением факторов дестабилизации и механизмов регулирования качества «система –ОС» по данным локального, регионального и глобального экомониторинга. В работе обоснованы теоретико-практические положения для оценки уровня экологической безопасности «исходное состояние – (система – ОС) – изменения – процесс – конечное состояние системы» на основе дальнейшего развития метода компараторной идентификации, методов графологического моделирования «система – ОС» – топологические графы и когнитивного анализа. Сформирован информационно-программный комплекс решения задач оценки уровня экологической безопасности системных объектов, определению несоответствия рассматриваемых параметров требованиям допустимого уровня экологического качества. Предложено дальнейшее развитие информационно-программного обеспечения системы по оценке состояния сложных объектов различного уровня организации для определения механизмов регулирования экологической безопасности. Представлены результаты практического применения методического обеспечения для проведения многофакторного анализа и комплексной оценки уровня экологической безопасности различных систем «объект – окружающая среда»: предприятий, районов Харьковской области, регионов Украины в рамках концепции устойчивого развития по требованиям ООН относительно качества состояния страны и обеспечения ее эколого-социально-экономического благополучия.
In the thesis, the basic ways to improve the integrated system complex objects` safety state evaluation with the destabilization factors identification, mechanisms of their environmental sustainable development regulation are determined. The information and methodological support of ecological safety identification from the sustainable development system entities standpoint, the main approaches to further development of complex analytical system support of ecological and socio-economic objects state of conformity in terms of implementing the sustainable development concept are analyzed. Methodological support of current researches in ecological safety system in the sustainable development context at the account of a complex hierarchical research object structure of and identifying destabilization factors of its condition through an integrated application of graphological modeling, systems analysis, comparator identification and cognitive analysis is given. A comprehensive information and methodological support for environmental safety assessment of complex system groups in solving problems of ecological quality for local, regional and global monitoring is proposed. The information software for complex research of the ecological and socio-economic objects state is proposed in order to solve practical problems of the natural and man-made objects safety level assessment.