Увійти

Готові списки джерел за темами / Охорона правова / Статті в журналах

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Охорона правова.

Статті в журналах з теми "Охорона правова"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Охорона правова".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Melnyk, Oksana, та Vyacheslav Tienshev. "Проблемні питання правового регулювання діяльності суб’єктів, які здійснюють охорону та захист військового майна". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 9, № 3 (30 червня 2019): 3–15. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2019.9.3.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Охорона та захист власності (майна) вимагають наявності чіткого правого регулювання. Визначення дієвих адміністративно-правових механізмів можливе лише за наявності наукового підґрунтя. Наразі в теорії адміністра-тивного права не існує класифікації суб’єктів, які здійснюють охорону та захисту військового майна. Відповідно в законодавстві України не визначено державний орган або систему органів, відповідальних за виконання функцій охорони та захисту військового майна. Дане питання вимагає запровадження чітких державних механізмів контролю за охороною та захистом військового майна, оцінки їхньої ефективності. У статті розглядається така правова категорія, як адміністративно-правовий статус. Більш детально увага автора зупинилася на особливостях правового статусу суб’єктів, які здійснюють охорону та захист військового майна. Аналізуються такі правові категорії як компетенція, завдання, функції та повноваження, права та обов’язки, їх співвідношення між собою. Запропоновано авторське визначення понять «компетенція» та «повноваження».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Костюченко, Я. "Міжнародно-правові аспекти охорони інтелектуальності власності: досвід, правове регулювання, перспективи для національної практики". Юридичний вісник, № 6 (17 лютого 2021): 241–48. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2052.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено міжнародно-правові аспекти охорони інтелектуальної власності. Зазначено, що з розвитком інформаційних правовідносин та інформаційно-комунікаційних технологій правова охорона інтелектуальної власності значно модернізувалась, адже змінилась концепція юридичної відповідальності, виникли нові правовідносини, нові об'єкти правової охорони тощо. Як одну з актуальних проблем у зазначеному контексті виокремлено конкуренцію міжнародно-правових норм охорони інтелектуальної власності. Серед оптимальних варіантів урегулювання проблеми конкуренції норм міжнародного права у сфері охорони інтелектуальної власності у статті запропоновано колізійний підхід до вирішення проблеми множинності застосовного права; за неможливості прив'язати правопорушення, учинене в Інтернеті, до конкретного місця його здійснення застосування правила lex loci delicti; гармонізація міжнародного законодавства, зокрема на рівні великих субрегіонів (США, ЄС, Тихоокеанський регіон тощо). У статті досліджено досвід окремих країн із правової охорони інтелектуальної власності. Зроблено висновок, що у країнах романо-гер-манської правової сім'ї концепція правової охорони інтелектуальної власності відрізняється від підходу, прийнятого у країнах англо-амери-канської правової системи. Однак для отримання даних про правову охорону інтелектуальної власності в конкретній країні мало знати, до якої правової сім'ї вона належить. У законодавстві країн, що входять до однієї правової системи, спостерігаються істотні відмінності в механізмах правової охорони інтелектуальних прав. Така гармонізація може відбуватися на рівні директив, які роз'яснила б і за необхідності осучаснила Директива 2001/29/ЄС Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу «Про гармонізацію деяких аспектів авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві» 2001 р.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Павлюк, Н. М. "ЗАХИСНА ФУНКЦІЯ НОТАРІАТУ В ЦИВІЛЬНОМУ ОБОРОТІ". Знання європейського права, № 3 (7 вересня 2021): 29–33. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.224.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття розкриває особливе місце і роль нотаріату в системі захисту цивільних прав через призму цивілістич- них категорій і широкого кола проблем цивільного права, а також системного розгляду захисної функції нотаріату в цивільному обороті. Розкрито сутність цивільно-правового захисту суб'єктивних прав. За допомогою аналізу проблем теорії предмета цивільного права встановлено співвідношення цивільно-правового регулювання і цивільно-правового захисту. На підставі аналізу поняття суб'єктивного цивільного права і його структури визначена правова природа права на захист у цивільному праві. На основі аналізу існуючих у цивільно-правовій доктрині наукових поглядів і правозастосовчої практики виявлено сутнісні ознаки і вироблений цілісний підхід до нотаріальної охорони і захисту прав як до спеціального публічно-правового інституту, органічно вбудованого в систему цивільного права. Проаналізовано правову природу і характер захисної функції - нотаріату в цивільному обороті. Нотаріальна охорона і захист розглянуті як складова частина цивільно-правового регулювання, спрямована на безперешкодне здійснення суб'єктивних цивільних прав. Визначено призначення нотаріальної охорони і захисту цивільних прав. Виявлені проблеми нотаріального посвідчення угод як інституту щодо забезпечення та захисту майнових прав громадян і організацій. Охарактеризована правова природа виконавчого напису нотаріуса як позасудового способу захисту зобов'язальних прав. Проаналізовані перспективи нотаріального захисту корпоративних прав. Виявлені особливості та правові проблеми нотаріального захисту спадкових прав. Розкрито поняття і значення правових ризиків у цивільному праві. Розглянута система нотаріального провадження як фактора зниження цивільно-правових ризиків. Зроблено висновок, що на сучасному етапі розвитку цивілістики, законодавства і правозастосовчої практики назріла необхідність у визнанні самостійності нотаріального порядку цивільно-правової охорони і захисту цивільних прав.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Кудін, А. В. "Патент як об'єкт адміністративно-правової охорони в Україні". Прикарпатський юридичний вісник, № 5(34) (23 лютого 2021): 116–19. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5(34).659.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті полягає в тому, що охорона та захист прав, свобод і законних інтересів особи є пріоритетним напрямом демократичної соціальної держави, оскільки права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Мета статті полягає в тому, щоб на основі системного аналізу норм законодавства, позицій вчених-адміністративістів та науковців інтелектуального права, статистичної діяльності суб'єктів публічної адміністрації патентної діяльності, визначити патент як об'єкт адміністративно-правової охорони в Україні. В статті розкрито патент як ціннісний об'єкт адміністративно-правової охорони в Україні. Сформовано сутнісні поняття «правова охорона», «адміністративно-правова охорона», «патент». Визначено, що суб'єкти владних повноважень через вчинення адміністративної діяльності охороняють конкретний, індивідуально-персоніфікований документ права промислової власності (патент), посягання на який зумовлює застосування заходів адміністративного примусу з метою захисту прав промислової власності, що нормативно-закріплені цим патентом. Зроблено висновок, що у сфері адміністративно-правової охорони патент відіграє подвійну роль: 1) патент виступає як інструментальний спосіб адміністративно-правової охорони права промислової власності, адже легітимізує правові відносини патентної діяльності, створюючи для них систему правової охорони з метою попередження та припинення посягань і відновлення прав промислової власності як ціннісних об'єктів правового регулювання; 2) патент є ціннісним об'єктом адміністративно-правової охорони в Україні, адже суб'єкти владних повноважень через вчинення адміністративної діяльності охороняють конкретний, індивідуально-персоніфікований документ права промислової власності (патент), посягання на який зумовлює застосування заходів адміністративного примусу з метою захисту прав промислової власності, що нормативно-закріплені цим патентом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Руснак, Л. М. "ПРАВОВА ПРИРОДА ПОНЯТТЯ «ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я»". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 109–12. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).21.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню поняття «охорона здоров’я» та історії формування системи охорони здоров’я в Україні. Однією з проблем, яка постає в контексті цього завдання, є проведення загальнотеоретичного аналізу наукової літератури на предмет визначення поняття природного права людини на охорону здоров’я, а також процесу становлення і розвитку системи охорони здоров’я в її історичному аспекті, що сьогодні потребує на законодавчому рівні відповідного вдосконалення та розширення. З’ясовано, що охорона здоров’я повинна розглядатися як суспільне благо, коли надання медичної допомоги кожній людині має важливе значення для суспільства загалом. У свою чергу, така позиція в більшості європейських країн стала частиною традиційного консенсусу відносно важливості дотримання принципу солідарності та всеохоплюючого доступу населення до ресурсів охорони здоров’я. З іншого боку, ринкові важелі за своєю природою засновані на припущенні, що кожна медична послуга є товаром, який можна продати на відкритому ринку. Наголошено, що законодавче визначення поняття «здоров’я» можна розглядати як абсолютне здоров’я, яке дехто з дослідників, розглядає як ідеальне здоров’я, якого не існує в реальних умовах стану організму, а виступає як стандарт, до якого ми повинні прагнути. Визначено, що здоров’я є важливим соціальним та економічним чинником, від рівня якого значно залежать економічні ресурси, фізичний, духовний і моральний потенціал суспільства. Велике значення здоров’я як вищого і природного блага зумовлює необхідність його охорони і захисту, у т. ч. і міжнародно-правового. Зроблено висновок, що охорона здоров’я – система способів, засобів і методів, здійснюваних органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також кожною фізичною особою окремо, реалізація яких покликана зміцнювати (якщо це не є можливим, – зберігати на такому ж рівні), розвивати та відновлювати рівень фізичного і психічного стану організму людини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Mazur, T. V. "Джерельна база дослідження правової охорони культурної спадщини в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (29 серпня 2019): 8–22. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.04.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Правова охорона культурної спадщини в Україні хоча й не така давня як, приміром, у Франції, проте має власну столітню історію. За цей час сформувалася досить значна джерельна база, яка істотно збагатилася за роки державної незалежності України. Разом із тим спостерігається певна тяглість не лише політики у сфері охорони культурної спадщини, а й відповідних правових джерел. Як наслідок, увесь масив правових джерел з питань охорони культурної спадщини потребує не лише докладного вивчення, систематизації та узагальнення, а й, зрештою, критичного переосмислення.Метою статті є здійснення класифікації джерельної бази правової охорони культурної спадщини в Україні та стислий аналіз окремих видів джерел.Наукова новизна полягає у виділенні й аналізі основних джерел правової охорони культурної спадщини в Україні, передусім міжнародно-правових документів та національних актів законодавства. Розглянуто як джерела права охорони культурної спадщини, так і джерельну базу дослідження. Здійснено класифікацію джерельної бази правової охорони культурної спадщини в Україні. За результатами дослідження виділено чотири основні види джерел.Висновки. Класифікація джерельної бази правової охорони культурної спадщини в Україні базується на поширених класифікаціях джерел права і виділенні основних видів писемних джерел, які застосовуються у джерелознавстві. У нашому дослідженні виділено такі види джерел: 1) національні нормативно-правові акти; 2) міжнародно-правові акти; 3) довідкову літературу, зокрема енциклопедії та словники, путівники та довідники, каталоги та бібліографічні покажчики тощо; 4) аналітичні записки, звернення, заяви, інформаційні повідомлення, листування органів, уповноважених на вироблення та здійснення політики у сфері охорони культурної спадщини, а також пам’яткоохоронних громадських організацій, товариств тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Павлишин, П. "Кримінально-правова охорона конституційного ладу та державної влади в системі кримінально-правової політики України". Юридичний вісник, № 1 (12 квітня 2021): 191–98. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2098.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню кримінально-правової охорони кон-ституційного ладу та державної влади України як складової частини сучасної кримінально-правової полі-тики. Визначено, що сучасна кри-мінально-правова політика України та її реалізація залежить від впливу об’єктивних чинників, вдосконалення якої повинно засновуватися на розу-мінні її основних векторів, серед яких кримінально-правова охорона конституційного ладу та державної влади посідає першочергове місце. На основі наведених наукових концепцій проаналізовано сутність злочинів проти основ національ-ної безпеки України у вітчизняному кримінальному праві та визначено роль, місце злочинів, основною метою яких є посягання на конституцій-ний лад та державну владу. Визна-чено основні умови, які впливають на розуміння відповідних видів зло-чинів у рамках злочинності проти основ національної безпеки України в аспекті їх кримінально-правової характеристики та особливості взаємодії з передбаченими чинним кримі-нальним законодавством України. Доведено, що кримінально-правова охорона конституційного ладу та державної влади є основною скла-довою частиною реалізації сучас-ної кримінально-правової політики України, та визначено місце ст. 109 КК України в як кримінально-правової гарантії охорони конституційного ладу та державної влади в Україні. Представлено авторське розуміння дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади в Україні. У висновках обґрунтовано осно-воположну роль кримінально-право-вої охорони конституційного ладу та державної влади в Україні та представлені шляхи вдосконалення ст. 109 КК України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Антонюк, У. В. "ПРАВОВА ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 12 (6 травня 2019): 257–65. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v12i0.232.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню механізмів правової охорони земель у міжнародному та європейському праві навколишнього середовища. У статті вказується на відсутність комплексних та наявність диференційованих підходів міжнародно-правового та європейського регулювання землеохоронних відносин. The article is sanctified to research of mechanisms of legal safeguard of earth in the international and european law of environment. In the article specified on absence of complex and presence of the differentiated approaches of the international and european adjusting of relations.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Тимофієнко, Л. "Правова охорона фотографічних творів". Інтелектуальна власність, № 6 (2002): 12–19.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Рябець, К. А. "Правова охорона водних ресурсів". Економіка. Фінанси. Право, № 11 (2008): 19–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Вівчаренко, О. А. "Правова охорона земель в Україні". Вісник господарського судочинства, № 4 (2009): 74–83.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Тесленко, М. "Держава і правова охорона конституції". Право України, № 2 (2005): 89–91.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Бадяк, В. "Нормативно-правова охорона культурної спадщини". Вісник Львівської національної академії мистецтв, Вип. 28 (2016): 331–48.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Чернявська, Я. А. "ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ У СФЕРІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ЛІСІВ". Прикарпатський юридичний вісник, № 6(35) (11 травня 2021): 160–66. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(35).710.

Повний текст джерела

Анотація:

ЧернявськаЯ. А. Правові основи діяльності Національної поліції у сфері адміністративно-правової охорони лісів. - Стаття. У статті розглянуто правові основи діяльності Національної поліції у сфері адміністративно-правової охорони лісів, окреслення її місця в системі природоохоронних органів. На основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації визначено сутність та особливості адміністративно-правових засад діяльності правоохоронних органів у сфері охорони лісів в Україні. Надано науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання відносин у зазначеній сфері. Показано, що Національна поліція бере активну участь в охороні навколишнього природного середовища поряд з іншими державними органами, здійснює охорону природних комплексів та окремих об’єктів природи, які підлягають особливій охороні. Доведено, що з прийняттям Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» вперше в історії України визначено основним пріоритетом охорону життя і здоров’я людини та забезпечення сприятливих екологічних умов для життя. Встановлено, що основні функції поліції у сфері лісових відносин доцільно розділити на дві групи: 1) здійснення охорони державного лісового фонду та лісів у взаємодії з охороною громадського порядку та всіх форм власності; 2) проведення сумісної діяльності із суб’єктами природоохоронної діяльності та сприяння в проведенні заходів з боротьби з порушеннями лісового законодавства. Автором запропоновано під взаємодією у сфері охорони лісів розуміти узгоджену за цілями, місцем і часом спільну діяльність зазначених органів з метою попередження, припинення порушень законів про охорону природи та притягнення правопорушників до відповідальності. Наведено, що створення безпечного та сприятливого для життя навколишнього природного середовища можна досягнути за умови вдосконалення адміністративного і природоохоронного законодавства, а також забезпечення взаємодії Національної поліції та природоохоронних структур.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Вівчаренко, О. "Правова охорона земель: питання єдності технічних та правових вимог". Вісник Маріупольського державного університету. Право, Вип. 5 (2013): 46–50.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Mazur, T. V. "Правова охорона культурної спадщини в Україні: стан дослідження проблеми вітчизняними вченими". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (21 червня 2019): 8–28. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.03.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є аналіз праць українських вчених, присвячених питанням правової охорони та збереження культурної спадщини, їх систематизація і виділення основних напрямків дослідження. Наукова новизна полягає в комплексному аналізі стану дослідження питань правової охорони культурної спадщини українськими вченими з часу здобуття незалежності України. Проаналізовані наукові праці систематизовано за проблемним принципом і виділено основні напрямки досліджень. Доведено, що питання правової охорони культурної спадщини досліджувалися не лише вченими-правознавцями, а й представниками суміжних галузей науки – фахівцями з державного управління, міжнародних відносин, історії, культурології, політології та ін. Висновки. Аналіз праць українських вчених дає підстави стверджувати, що питанням охорони та збереження культурної спадщини за роки незалежності України присвячено кілька десятків монографій і дисертаційних досліджень, кількість наукових статей вже перелічується сотнями, ще більше оприлюднених наукових повідомлень і тез виступів на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях, семінарах та інших наукових і експертних форумах. При цьому проблематика правової охорони культурної спадщини досліджувалася не лише вченими-правознавцями, а й представниками суміжних галузей науки – фахівцями з державного управління, міжнародних відносин, історії, культурології, політології та ін. Аналіз наукових праць дав змогу виокремити такі основні напрямки наукових досліджень: 1) узагальнюючі й теоретичні праці з питань охорони культурної спадщини; 2) праці, присвячені міжнародно-правовій охороні культурної спадщини; діяльності міжнародних організацій та інституцій; питанням реституції об’єктів культурної спадщини; 3) праці, присвячені зарубіжному досвіду законодавчого забезпечення та політиці держав/держави у сфері охорони культурної спадщини; порівняльні дослідження зарубіжного й українського законодавства; 4) праці з конституційного й адміністративного права України, пов’язані із забезпеченням культурних прав людини, політикою держави та діяльністю національних інституцій у сфері охорони культурної спадщини; 5) праці, присвячені проблемі відповідальності (адміністративної, кримінальної, цивільної) за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини; 6) праці, які висвітлюють регіональні особливості правової охорони культурної спадщини в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Анатольєва, О. І. "Соціально-правова охорона дитинства: історичний досвід". Право і суспільство, № 2/3 (2008): 103–10.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Горнісевич, А. "Правова охорона сортів рослин в Українї". Інтелектуальна власність, № 7/8 (2002): 10–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

ПРАВОТОРОВА, О. М. "АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ". Scientific Journal of Public and Private Law 3, № 1 (2019): 211–17. http://dx.doi.org/10.32844/2618-1258.2019.3-1.36.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Ярошенко, С. "Адміністративно-правова охорона прав інтелектуальної власності". Підприємництво, господарство і право, № 12 (168) (2009): 50–53.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Ярошенко, С. "Адміністративно-правова охорона прав інтелектуальної власності". Підприємництво, господарство і право, № 12 (168) (2009): 50–53.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Власюк, В. В. "Кримінально-правова охорона діяльності захисника та представника особи по наданню правової допомоги: історико-правові аспекти". Бюлетень Міністерства юстиції України, № 12, грудень (2017): 49–54.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Загрішева, Н. "Технологічний процес: правова охорона та бухгалтерський облік". Теорія і практика інтелектуальної власності, № 1 (51) (2010): 99–109.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Лісова, Т. В. "Правова охорона надр: сутність і тенденції розвитку". Проблеми законності, Вип. 112 (2010): 69–76.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Капіца, Ю. М. "Правова охорона баз даних у Європейському Союзі". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 48, ч. 1 (2004): 139–44.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Немеш, Я. Ф. "Кримінально-правова охорона торговельних марок в Росії". Адвокат, № 11 (122) (2010): 9–13.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Petryshyn, O. V. "Рецензія на монографію Мазур Т. В. «Правова охорона культурної спадщини в Україні»". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 6 (6 грудня 2020): 127–28. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.06.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток людської цивілізації нині характеризується високими досягненнями у сферах комп’ютерних технологій, інженерії, медицини та ін. Водночас культурні досягнення, створені за весь період людського існування, перебувають під загрозою та потребують захисту й охорони. Ця проблема в ХХІ столітті не менш актуальна, ніж вона була сто чи двісті років тому. Особливу загрозу для пам’яток культури несуть збройні конфлікти та переміщення об’єктів, їх нелегальний продаж тощо. Як наслідок, охорона культурної спадщини стала загальною проблемою, яка потребує цілеспрямованої діяльності міжнародної спільноти й захисту міжнародного права. Для України, відомої своєю тисячолітньою історією й культурою, збереження культурної спадщини є не лише турботою про пам’ять предків і прийдешні покоління, а і вагомим чинником піднесення власного авторитету на міжнародній арені. Тож цілком логічно, що наша держава з часу створення ЮНЕСКО є одним із найбільш послідовних борців за збереження культурної спадщини в усьому світі, активно долучаючись до вироблення галузевих міжнародних норм і стандартів. Однак нині Україна сама потребує допомоги міжнародної спільноти у зв’язку з окупацією Криму та збройним конфліктом на Донбасі, що призвело до втрати контролю над численними об’єктами культурної спадщини. Монографічне дослідження Т. В. Мазур є спробою переосмислити розвиток правової охорони культурної спадщини на українських землях упродовж останніх понад сто років – від постання перших українських пам’яткоохоронних органів під час Української революції 1917–1921 років і до сьогодні. Такий підхід і хронологічні рамки видаються цілком логічними з огляду саме на український державотворчий контекст. Зокрема, дослідниця доводить певну тяглість пам’яткоохоронної політики від 1917–1921 років і до нинішнього часу. Ця тяглість, на її переконання, полягає як у правонаступності пам’яткоохоронних установ і організацій, так і роботі самих пам’яткоохоронців, які часто продовжували працювати в новостворених/реорганізованих органах. Виділяючи й обґрунтовуючи три основні хронологічні періоди правової охорони культурної спадщини – української державності 1917–1921 років, радянський 1919–1991 років та сучасний з часу здобуття незалежності України – Т В. Мазур розглядає особливості кожного з періодів у сфері правового забезпечення памяткоохоронної діяльності, вказуючи як на позитиви, так і недоліки, які, зокрема в радянський період, призвели до свідомого нищення тисяч сакральних пам’яток та продажу за кордон унікальних рухомих об’єктів культурної спадщини України. Значний інтерес становить аналіз розвитку міжнародного права охорони культурної спадщини та його імплементації в національне законодавство України. На основі проведеного аналізу виокремлено ряд рекомендацій щодо подальшого удосконалення законодавства України та приведення його у відповідність до міжнародних стандартів пам’яткоохоронної діяльності. Ідеться, зокрема, про необхідність приведення ряду базових термінів і понять у відповідність до Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 р. та Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 р., потребу ратифікації Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями 2017 р. тощо. Цікавим є вивчення зарубіжного досвіду пам’яткоохоронної діяльності у контексті його використання в процесі удосконалення законодавства України. При цьому авторкою виділено досвід Франції, Італії та Польщі. Саме законодавство та пам’яткоохоронна політика цих держав, переконує дослідниця, можуть бути корисним для нашої держави з огляду на ряд спільних рис та прагнення нашої держави у майбутньому стати членом ЄС. Серед можливих запозичень: 1) ухвалення комплексу законодавчих змін, спрямованих на активізацію інституту меценатства; 2) прийняття парламентом програмних законів щодо охорони культурної спадщини на п’ятирічний термін з оприлюдненням щорічного звіту про їх виконання; 3) примусове відчуження пам’ятки у власника, якщо він не дотримується пам’яткоохоронного законодавства; 4) передача управління об’єктами культурної спадщини профільним компаніям; 5) створення культурних парків для захисту культурного ландшафту та збереження ландшафтних територій із нерухомими пам’ятками, характерними для місцевої традиції будівництва і поселення тощо. На основі проведеного дослідження Т. М. Мазур робить ряд слушних, на нашу думку, пропозицій щодо реформування не лише законодавчого, а й інституційного забезпечення охорони культурної спадщини, систематизувавши окремі пропозиції для Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, а також Міністерства культури та інформаційної політики України. Таким чином, поставлені мета та завдання дослідження реалізовані та цілком логічно завершуються не лише теоретичними узагальненнями, а й практичними рекомендаціями, які можуть бути використані в подальшій законодавчій та підзаконній діяльності органів державної влади, а також нормотворчій діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, які отримують значно ширші повноваження у сфері охорони культурної спадщини в процесі децентралізації влади. Слід відзначити, що монографічне дослідження Т. В. Мазур носить міждисциплінарний характер, а тому може бути корисним не лише фахівцям-правознавцям, а й представникам інших суміжних галузей науки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Дорош, Л. В. "Статева недоторканість особи та її кримінально-правова охорона". Питання боротьби зі злочинністю, Вип. 14 (2007): 67–75.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Васьковська, Т. "Правова охорона промислових зразків для виробів технічного призначення". Інтелектуальна власність, № 7 (2010): 20–24.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Андрощук, Г. "Правова охорона комерційної таємниці в країнах Європейського Союзу". Теорія і практика інтелектуальної власності, № 6 (68) (2012): 49–58.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Лазуренко, Ю. В. "Правова охорона інтелектуальної власності в цифроввій мережі Інтернет". Вісник господарського судочинства, № 4 (2003): 196–205.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Афанасієв, Р. "Адміністративно-правова охорона права власности на природні ресурси". Юридична Україна, № 9 (81) (2009): 25–30.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Бочарова, Н. "Конституційно-правова охорона інтелектуальної власності (сучасний зарубіжний досвід)". Теорія і практика інтелектуальної власності, № 4 (2006): 37–45.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Кодинець, А. "Правова охорона географічних значень: новели за законодавством України". Теорія і практика інтелектуальної власності, № 1 (111) (2020): 21–28.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Ковальський, В. "Кримінально-правова охорона права інтелектуальної власності. Загальні питання". Теорія і практика інтелектуальної власності, № 5 (2007): 12–24.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Афанасієв, Р. "Адміністративно-правова охорона права власности на природні ресурси". Юридична Україна, № 9 (81) (2009): 25–30.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Pavko , Ya А. "Міжнародно-правові питання охорони навколишнього середовища Арктики". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (27 квітня 2021): 85–94. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.02.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є визначення особливостей міжнародно-правової охорони навколишнього середовища Арктики в контексті специфіки цього регіону. Наукова новизна полягає у з’ясуванні сучасних тенденцій становлення та розвитку міжнародно-правового режиму охорони довкілля Арктики. Висновки. Міжнародно-правова охорона навколишнього середовища Арктики здійснюється на основі міжнародних договорів універсального та регіонального характеру, які регламентують відносини держав з різних напрямків природоохоронного співробітництва. Незважаючи на велику кількість універсальних міжнародних договорів екологічного спрямування, єдиною регіональною міжнародною угодою, що регулює відносини арктичних держав у даній сфері, є Угода про збереження білих ведмедів 1973 року. Арктична рада є основною міжнародною організацією в північному полярному регіоні, створеною з метою охорони довкілля та забезпечення сталого розвитку в Арктиці, яка координує діяльність арктичних держав. Оскільки в науці міжнародного права немає спільної точки зору щодо удосконалення міжнародно-правового режиму охорони навколишнього середовища в арктичному регіоні‚ слід виокремити такі основні підходи до нього на основі аналізу сучасної юридичної та міжнародно-правової літератури: 1) укладення регіональних угод щодо охорони окремих природних об’єктів; 2) підписання рамкової угоди з протоколами в сфері охорони навколишнього середовища в Арктиці; 3) укладення міжнародного договору універсального характеру‚ беручи за зразок Договір про Антарктику‚ який би врегульовував і природоохоронні питання в регіоні; 4) адаптація універсальних норм міжнародного екологічного права до арктичного регіону. Серед запропонованих варіантів укладення універсального міжнародного договору в Арктиці сприяло б вирішенню багатьох проблемних питань в регіоні, включаючи й питання у сфері охорони довкілля.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Курило, В. І. "Адміністративно-правова охорона та захист у сфері аграрних правовідносин". Адміністративне право і процес, № 1 (7) (2014): 133–39.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Курило, В. І. "Адміністративно-правова охорона та захист у сфері аграрних правовідносин". Адміністративне право і процес, № 1 (7) (2014): 133–39.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Бобонич, Є. Ф., П. І. Шпак та І. В. Константинова. "СОРТ РОСЛИН У СИСТЕМІ ОБ'ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ". Знання європейського права, № 3 (2 лютого 2021): 16–19. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.91.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто питання місця селекційних досягнень, зокрема сортів рослин, у структурі об'єктів права інтелектуальної власності. За механізмом виникнення виключних прав юридична наука поділяє інтелектуальну власність на два правових інститути: 1) авторське право і суміжні права; 2) промислова власність. Селекційні досягнення, зокрема сорти рослин, залишаються за межами такої класифікації, що й зумовлює актуальність дослідження. В юридичній науці сорти рослин згадуються в контексті розгляду об'єктів патентного права, із зауваженням, що сорту рослин не надається правова охорона як винахода. Тобто сорт рослин є різновидом винаходу, якому не надається правова охорона як об'єкту патентного права. У статті також розглядаються особливості змісту прав інтелектуальної власності на сорти рослин. Законодавство України передбачає поділ майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин на два види. Також є особливості щодо його розпорядженням та набуття у спільну власність. Зазначається, що об'єктом права спільної власності можуть бути тільки майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин. Загальне та спеціальне законодавство у сфері права інтелектуальної власності передбачають випадки виникнення спільних прав інтелектуальної власності на один сорт рослин: 1) набуття спільних особистих немайнових прав на один сорт рослин у випадках співавторства у створенні сорту; 2) набуття спільних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин у автора (авторів) та роботодавця (замовника); 3) набуття декількома особами майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин в порядку спадкування; 4) набуття спільного майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин підтримувачем сорту; 5) набуття спільних майнових прав інтелектуальної власності на один сорт рослин на підставі цивільного договору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Рябець, К. А. "Адміністративно-правова охорона вод: сучасні проблеми та шляхи їх подолання". Юридична наука, № 1 (2014): 47–52.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Сарнавський, О. М. "Кримінально-правова охорона суспільних відносин у сфері забезпечення обороноздатності держави". Судова апеляція, № 2 (43) (2016): 48–54.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Гулкевич, В. "Кримінально-правова охорона авторського права і суміжних прав в Іспанії". Теорія і практика інтелектуальної власності, № 2 (2006): 40–48.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Рябець, К. А. "Адміністративно-правова охорона вод: сучасні проблеми та шляхи їх подолання". Юридична наука, № 1 (2014): 47–52.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Yuliia, Kanarik, and Marchuk Anna. "Legal protection of non-traditional intellectual property rights objects." Law. Human. Environment 10, no. 1 (April 25, 2019): 114–19. http://dx.doi.org/10.31548/law2019.01.016.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Зайцева, Анастасія Вікторівна. "Правова охорона телевізійних передач та програм як об’єктів права інтелектуальної власності". Культура і мистецтво у сучасному світі, № 20 (25 червня 2019): 77–87. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1915.20.2019.172399.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Петлюк, Ю. "Правова охорона як основний змістоутворюючий елемент правового режиму земель оздоровчого призначення". Юридична Україна, № 7 (2008): 86–90.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Мазур, Т. В. "Правова охорона культурної спадщини в Україні: стан дослідження проблеми вітчизняними вченими". Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, № 3 (2019): 8–28.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Веніславський, Ф. В. "Правова охорона Конституції як передумова стабільності конституційного ладу України: теоретичні аспекти". Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Правознавство, Вип. 478 (2008): 41–47.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Работягова, Л. "Правова охорона винаходів і корисних моделей в Україні та зарубіжних країнах". Інтелектуальна власність, № 8 (2006): 23–29.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!