Добірка наукової літератури з теми "Офіційні мови"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Офіційні мови".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Офіційні мови"
1
Данильчук, А. Л. "ENGXIT ЧИ EURO-ENGLISH: НОВІ РЕАЛІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ЄС". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 54–61. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Вихід Великобританії з Європейського Союзу, відомий як брекзит, привернув увагу політиків і дослідників до майбутнього англійської мови в ЄС. Попри анонсовану політику мультилінгвізму, головними робочими мовами Європейського Союзу впродовж останніх десятиліть були англійська, французька та німецька мови з великим домінуванням англійської як мови міжкультурної комунікації. Серед імовірних прогнозів функціонування англійської мови в ЄС після брекзиту спостерігаються дві радикально протилежні точки зору – від повного припинення її використання у сфері офіційної комунікації Європейського Союзу до утвердження нового європейського варіанта, відмінного від стандартної англійської мови. У статті на матеріалі аналізу англомовного медійного дискурсу ЄС 2016–2021 рр. запропоновано визначення терміна ENGXIT; здійснено огляд медійних і наукових публікацій щодо функціонування англійської мови в Європейському Союзі до та після виходу Великобританії з його складу. Спираючись як на результати аналізу емпіричного матеріалу дослідження, так і на офіційні заяви відповідальних за мовну політику ЄС управлінців і науковців, бачимо, що в найближчому майбутньому англійська мова залишатиметься однією з 24 офіційних мов і трьох активних робочих мов Євроспільноти. Зважаючи на те що в проаналізованих публікаціях англомовних медійних видань ЄС після 2016 року рідко вживається термін ENGXIT, натомість особливо часто зустрічаються висловлювання щодо європейського варіанта англійської мови, так званого Euro-English, припускаємо, що вихід Великобританії з Європейського Союзу може слугувати поштовхом до кодифікації нового варіанта англійської мови та його подальшого активного використання в офіційній комунікації Європейського Союзу. Результати дослідження демонструють унікальну, об’єднавчу роль англійської мови в сучасному глобалізованому суспільстві ЄС і неготовність громадян Євроспільноти відмовлятися від її вжитку в найрізноманітніших сферах життя – від освіти й культури до політики та економіки.
2
Ковальова, Тетяна. "ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ: ЧЕСЬКИЙ ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ". Public management 22, № 2 (26 лютого 2020): 78–92. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-78-92.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються політико-правові аспекти формування мовної політики Чеської Республіки та України в діахронічному зрізі. При зістав- ленні мовних політик цих країн бралися до уваги такі критерії: перебування під окупацією інших держав; чи була національна мова офіційною під час пе- ребування країни під окупацією; найчисельніша етнічна група в країні на мо- мент закріплення державної/офіційної мови; наявність спеціального закону про державну/офіційну/національну мову; кількість державних (офіційних) мов у країні; ратифікація Європейської хартії та набрання нею чинності; чи надано особливий статус окремим мовам національних меншин.
Історія формування Чехії протягом століть була позначена боротьбою за становлення суверенної держави, а мовна політика стала наріжним каменем будівництва ідентичності чехів.
Незважаючи на відсутність у Чехії спеціального закону про державну (офіційну) мову, ключовим моментом мовної політики було витіснення з пу- блічних сфер мови окупанта (німецької та угорської). Боротьба за мову стала маркером боротьби за територію, населення і суверенітет.
Після тривалого періоду мовної експансії чехи почали відновлювати свою мову через художню літературу, театр, створювали національну наукову тер- мінологію, видавали лексикографічні джерела, утворювали державні інсти- туції з мовної політики та мовного планування.
Державна мовна політика в Україні проводилася непослідовно, повільно, що гальмувало вирішення проблемних питань у регулювання мовних відно- син, сприяло породженню правового нігілізму, давало привід для виникнен- ня мовних конфліктів й було використано Росією проти України у 2014 році. Розхитування мовного питання, зволікання з реалізацією мовного закону ставить під загрозу національну безпеку України, її суверенітет і територі- альну цілісність. Сьогодні українське суспільство стоїть перед надважливим завданням, вирішити яке може допомогти досвід Чехії — позбавитися коло- ніального минулого в мовному питанні.
3
Бик, І. "Офіційні та робочі мови Європейського Союзу і мовна політика ЄС". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія міжнародні відносини, Вип. 11 (2004): 245–50.
Знайти повний текст джерела
4
Поповський, Анатолій Михайлович. "Русифікація – суржик – вульгаризація в комунікативному дискурсі українського полікультурного простору". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (27 жовтня 2017): 201–8. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.104.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено питання русифікації українського народу репресивним апаратом царської Росії й ідеологами марксизму-ленінізму СРСР. Акцентовано увагу на стратегічних методах асиміляції українців через заборони навчатися рідною мовою (офіційні, неофіційні циркуляри за часів царату та радянської влади), переслідування національно свідомої української інтелігенції в системі освіти, культури, релігії, видавничої діяльності, а також на прийомах боротьби з «українськими сепаратистами» й методах покарання за непокору щодо дотримання законів тогочасної влади.
Унаслідок тривалої асиміляції українського етносу й безхребетного ставлення владних структур у суверенній Україні успадкувався й продовжує функціонувати всюдисущий суржик, активізувалися іншомовні запозичення, з’явилися мовні покручі та нецензурщина не тільки в побутовому мовленні, а й у засобах масової інформації, художній і науковій літературі, рекламі. Набуває поширення калькування з російської мови тих мовних одиниць, які в українській мові мають свої відповідники як у загальновживаній лексиці, так і в термінології.
5
Бєловецька, Л. Е. "РІВЕНЬ ВОЛОДІННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 96, № 3 (29 червня 2020): 58–68. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-96-3-58-68.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто ключові питання щодо володіння англійською мовою в Україні, акцентується увага, зокрема, на рівні володіння, який повинні мати викладачі англійської мови у ЗВО, щоби викладати англійську відповідно до CEFR. Визначено поняття рівня володіння англійською та як воно зазвичай «вимірюється», представлено деякі дані про знання англійської мови в Україні та Європі. У статті використано звіт Британської Ради щодо тестування невеликої вибірки викладачів англійської мови з використанням тесту Aptis. У роботі автор спирається на звіти EF English Proficiency Index.
Сформульовано актуальність визначення рівня володіння англійською викладачами ЗВО для ефективного викладання. Оскільки багато вчителів не досягли рівня кваліфікації, який вважається достатнім для ефективного викладання, розглянуто теоретичні принципи, які можуть бути використані для розробки навчальної програми для підвищення кваліфікації вчителів.
Установлено, що є нагальна потреба створити національну мережу визначення та відстеження рівня володіння англійською мовою, щоби можна було встановити відповідні стандарти для студентів та викладачів усіх рівнів освіти. Зазначено, що загальнодержавні офіційні дані про знання англійської мови викладачами в основному відсутні, а наявні дані не завжди легко інтерпретувати. Установлено, що для покращення якості викладання корисно було би розпочати зі встановлення мінімальних вимог для всіх викладачів англійської мови університетів на рівні C1 за шкалою Загальноєвропейських рекомендацій із мовної освіти.
Дослідження засноване на доповідях британських експертів та сучасних наукових публікацій, представлених міжнародними дослідниками, які зосередилися на проблемах визначення рівня володіння англійською та перспективах українських університетів в аспекті вивчення англійської мови.
6
Пасічна, Олена Вікторівна. "Лінгвостилістичні особливості офіційно-ділових текстів". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 17 (27 жовтня 2017): 181–91. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v17i0.143.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про комунікативно-прагматичні особливості офіційно-ділового стилю та мовні засоби передавання офіційної інформації на лексичному, морфологічному й синтаксичному рівнях. Окреслено позамовні та мовні чинники, які визначають мовленнєву системність означеного стилю. Наголошено на таких екстралінгвістичних ознаках цього функціонального різновиду мови: офіційний характер, адресність, повторюваність дій і ситуацій, тематична обмеженість, документальність. Охарактеризовано спосіб викладу матеріалу в документах з високим і низьким рівнем стандартизації. Проаналізовано функціонування груп лексики в текстах документів. Розглянуто вживання форм частин мови в ділових паперах. Доведено, що специфічною рисою офіційно-ділових текстів є прямий порядок слів. Поширеним синтаксичним явищем у документах є розщеплені присудки.
7
Федоренко, С. В., та А. В. Бернадіна. "ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФАХОВОЇ МОВИ ВІЙСЬКОВОЇ СФЕРИ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 257–62. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-37.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття висвітлює лексико-семантичні й жанрові особливості сучасної англомовної військової фахової мови, яка в силу багатогранності військових знань характеризується міждисциплінарністю. Актуальність дослідження зумовлена стрімкою мілітаризацією суспільства на тлі військово-політичних реформ, спричинених загостренням збройних протистоянь світового масштабу, що слугує поштовхом до стрімкого розвитку фахової мови військової сфери, а тому є важливим і цікавим матеріалом для вивчення. Зазначено, що завдяки специфічній комунікативно-функціональній спрямованості фахова мова військової сфери оперує в межах трьох функціональних стилів мови (офіційно-ділового, публіцистичного й наукового). З точки зору загальної типології професійного мовлення велика частина жанрів, закріплених за військовою сферою, стосується інтрапрофесійної комунікації, яка не виходить за межі професійної спільноти. Наголошено, що військова фахова мова отримує найбільший розвиток у періоди воєнних конфліктів під впливом низки екстралінгвістичних чинників, з-поміж яких основними є специфіка діяльності, ступінь участі в збройних конфліктах широких народних мас і, відповідно, ступінь трансформації способу життя всієї мовної спільноти під час таких конфліктів, соціальний тип воєнних конфліктів. Розглянуто інтрапрофесійні жанри у військовій фаховій мові, що розподіляються на: 1) ті, які зорієнтовані на розпредмечування (військова публіцистика, військово-наукова комунікація, військово-дидактична комунікація); 2) жанри регулятивного характеру (настанови, інструкції, накази, команди, розпорядження тощо). Окреслено специфічні риси спілкування в межах досліджуваної фахової мови, які відображаються в жорсткій структурі військової документації, жанрова належність якої визначається засобом зв’язку та рольовими аспектами. Схарактеризовано дві основні групи військової лексики в досліджуваній сфері (військово-прикладна термінологія, що охоплює офіційну/статутну й нестатутну термінологію, яка вживається в усному мовленні військовослужбовців і в деяких видах військової літератури, але не є офіційно прийнятою; та емоційно забарвлена лексика військової сфери. Розкрито специфіку вживання певних військових термінів з огляду на американський і британський військовий контекст.
8
Біскуб, Ірина, та Анна Данильчук. "ОСВІТА ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 17–21. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано статистичні дані, зібрані Європейською комісією, щодо вивчення та використання англійської мови в Європейському Союзі, її поширення й особливості функціонування в межах країн-членів ЄС. Установлено, що особливо важливу роль англійська мова відіграє в професійному, освітньому та науковому середовищах, а також у сфері міжнародної співпраці й Інтернет-комунікації. Простежено вплив освітньої сфери Європейського Союзу на становлення та підтримку англійської мови як lingua franca навіть після виходу Великої Британії з ЄС. Англійська мова традиційно належить до п’ятірки найпоширеніших іноземних мов, якими володіють громадяни ЄС, і хоча Європейський Союз на інституційному рівні впроваджує політику мультилінгвізму, більшість громадян надають перевагу вивченню англійської мови як першої (головної) іноземної. У 19 з 25 держав-членів, де вона не є офіційною, англійська залишається найбільш поширеною іноземною мовою, до того ж понад 30 % опитаних стверджують, що розмовляють нею вільно. Понад 80 % європейців вважають знання іноземних мов дуже корисним, а 67 % опитаних називають англійську однією з двох найбільш корисних для себе мов, приблизно четверо з п’яти громадян ЄС вважають англійську мову однією з найбільш корисних мов для майбутнього власних дітей. Установлено, що найвищий рівень володіння англійської демонструють молоді люди віком 15–24 роки; ті, котрі отримали повну денну освіту у віці понад 20 років; люди, які живуть у великих містах Європейського Союзу; ті, які продовжують професійне навчання; а також люди, які щодня користуються інтернетом. Особливу роль у популяризації вивчення та застосування англійської мови на теренах Європейського Союзу відіграють школи: понад 90 % учнів середньої школи опановують її саме там. Понад дві третини громадян ЄС вивчили іноземну мову таким чином. Спираючись на зібраний матеріал, у дослідженні демонструємо, що передусім сфера освіти відіграє одну з провідних ролей у становленні англійської як lingua franca сучасного глобалізованого світу загалом та Європейського Союзу зокрема.
9
ШЕВЧЕНКО, Ольга Костянтинівна. "ЕПІТЕТ ЯК ЕМОТИВНИЙ ЗАСІБ СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ КРАЇНИ У ТУРИСТИЧНОМУ РЕКЛАМНОМУ СЛОГАНІ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 128–33. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237865.
Повний текст джерелаАнотація:
Емотивно забарвлені епітети виступають ефективним засобом виразності мови при створенні рекламного образу країни, наголошують на її унікальності, виокремлюють суттєві ознаки, передають високий ступінь туристичної привабливості, деталізують уявлення про туристичні пам’ятки, акцентують увагу на значимих цінностях. Отже, актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення стилістичної складової офіційного туристичного слогану країни, оскільки він є найбільш експресивним видом туристичного рекламного тексту, зокрема основних лексичних і фонологічних засобів експресивної дії епітету в рекламному слогані. Мета дослідження – визначити лексичні, фонологічні і компонентні особливості епітету як засобу створення емотивного образу в офіційному туристичному рекламному слогані країни. Матеріалом для дослідження послугували офіційні туристичні слогани 158 країн світу. Об’єктом нашого дослідження є епітети у туристичних рекламних слоганах країн світу. Предметом дослідження виступають семантико-стилістичні особливості функціонування епітетів у туристичних рекламних слоганах країн світу. У результаті різноаспектного аналізу численних моделей слоганів було зроблено такі висновки: 1) лексику туристичного рекламного слогана характеризує емоційна виразність, бо емоційно-забарвлені слова-епітети формують позитивний образ країни; 2) епітет у рекламному слогані вживають у повторі, разом із контрастним словом, у мовній грі; 3) епітет у рекламному туристичному слогані служить меті переконати реципієнта відвідати запропоноване місце.
10
Турчак, О. М. "Вокатив як елемент українського мовленнєвого етикету (особливості та тенденції в межах новітнього комунікативного дискурсу)." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, № 2 (2020): 237–43. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-25.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із проявів дихотомії «мова і мовлення» в українській мові є вокатив. За останні майже 100 років історія вокативу (кличного відмінка) зазнала змін. Ці зміни відчутні й зараз, оскільки й досі, незважаючи на повноправне функціонування вокативу у відмінковій парадигмі української мови з 90-х рр. ХХ ст., можна спостерігати неправильне утворення та використання форм звертання – у на- зивному відмінку замість кличного. В українській мові вокатив вживається з давніх часів. Доказом цього можуть служити фольклорні тексти, де в колядках, щедрівках, веснянках та інших жанрах вико- ристовуються звертання саме в кличному відмінку. Четвертим виданням «Українського правопису» вокатив було введено до відмінкової парадигми української мови, й він посів там 7-ме місце. Клич- ний відмінок в українській мові слід розглядати з урахуванням категорії роду, числа, відміни та гру- пи. Під час утворення форм вокативу треба враховувати різні варіанти імен, які наявні в мові: це по- вне (офіційне) ім’я, скорочений (розмовний) або зменшено-пестливий варіант імені.
Дисертації з теми "Офіційні мови"
1
Рогінський, О. "Питання мовної політики у США, СРСР та в Україні". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22508.
Повний текст джерела
2
Стогова, Ольга Володимирівна, Ольга Владимировна Стогова та Olha Volodymyrivna Stohova. "Особливості використання понять «державна мова» та «офіційна мова» у конституційному законодавстві". Thesis, Університетська книга, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/62563.
Повний текст джерелаАнотація:
Особливості використання понять «державна мова» та «офіційна мова» у конституційному законодавствіFeatures of the use of the concepts of "state language" and "official language" in constitutional law
3
Сушко, О. І. "Фразеологія офіційно-ділового стилю української мови (на матеріалі документів першої половини 20 століття)". Дис. канд. філол. наук, Слов"янський держ. педагогічний ун-т, 2007.
Знайти повний текст джерела
4
Андренко, К. В. "Початок формування української мови". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22129.
Повний текст джерела
5
Кириченко, Д. Д. "Про походження української мови". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22295.
Повний текст джерела
6
Старусєва, Є. О. "Переклад офіційної документації з англійської на українську мову". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81168.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота на здобуття ступеню магістр Старусєвої Євгенії Олексіївни, ПРмз-91сТеоретичне значення: Теоретична значущість роботи полягає в тому,що дані дослідження можуть бути використані студентами-перекладачами для кращого розуміння специфіки перекладу вузькопрофільних текстів Наукова проблема: пошук доцільних варіантів перекладу ділової документації, що є актуальним у наш час через великий попит Методи дослідження: теоретичний аналіз необхідної літератури, описовий та перекладацький аналізи Висновки: У висновку наголошується, що у ході здійсненного дослідження було виявлено такі речі як: 1)переклад документації має свою специфіку, а саме чіткий виклад змісту, застосування кліше, тобто використання стандартизації, що значно полегшує роботу перекладача, відмова від багатозначності документа, адже це позбавляє документ юридичної сили. 2) опираючись на здійснений аналіз різних видів документів, ми виявили, що найбільш часто трапляються такі проблеми при перекладі, як перекладацькі трансформації, калькування, описовий переклад, використання пасивних конструкцій, а також іноді транслітерація.
Цель: Описание особенностей перевода документации официального уровня Теоретическое значение: Теоретическая значимость работы заключается в том, что данные исследования могут быть использованы студентами-переводчиками для лучшего понимания специфики перевода узкопрофильных текстов Научная проблема: поиск подходящих вариантов перевода деловой документации, является актуальным в наше время за большого спроса Методы исследования: теоретический анализ необходимой литературы, описательный и переводческий анализы Выводы: В заключении отмечается, что в ходе осуществленного исследования было выявлено такие вещи как: 1) перевод документации имеет свою специфику, а именно четкое изложение содержания, применения клише, то есть использование стандартизации, что значительно облегчает работу переводчика, отказ от многозначности документа, ведь это лишает документ юридической силы. 2) опираясь на осуществлен анализ различных видов документов, мы обнаружили, что наиболее часто встречаются следующие проблемы при переводе, как переводческие трансформации, калькирование, описательный перевод, использование пассивных конструкций, а также иногда транслитерация.
Goal: Description of the features of translation of official-level documentation Theoretical meaning: The theoretical significance of the work lies in the fact that the research data can be used by translation students for a better understanding of the specifics of translation of narrow-profile texts. Scientific problem: the search for suitable options for the translation of business documents is relevant in our time due to the great demand Research methods: theoretical analysis of the required literature, descriptive and translation analysis Conclusions: In conclusion, it is noted that in the course of the research carried out, such things were identified as: 1) translation of documentation has its own specifics, namely, a clear presentation of the content, the use of clichés, that is, the use of standardization, which greatly facilitates the work of the translator, rejection of the ambiguity of the document, because this deprives the document of legal force. 2) based on the analysis of various types of documents, we found that the most common problems in translation are translation transformations, tracing, descriptive translation, the use of passive constructions, and sometimes transliteration.
7
Кізіцька, А. В. "Особливості перекладу юридичної термінології в офіційно-діловому мовленні". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10934.
Повний текст джерелаАнотація:
Об’єктом дослідження є юридична термінологія в офіційно-діловому мовленні.
Предмет дослідження – типи, функції та способи перекладу юридичної термінології в офіційно-діловому мовленні.
Метою дослідження є визначити основні прийоми перекладу юридичної термінології в офіційно-діловому мовлені.
Для досягнення поставленої мети потрібно виконати наступні завдання:
- розглянути сутність, завдання та проблеми правової лінгвістики на сучасному етапі;
- охарактеризувати офіційно-діловий стиль мовлення;
- зосередити головну увагу на важливих аспектах перекладу англійської юридичної документації;
- визначити основні правила перекладу англійської юридичної термінології;
- розробити рекомендації щодо перекладу юридичної документації.
8
Шемет, Т. М. "Специфіка перекладу текстів англомовного офіційно-ділового дискурсу". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82295.
Повний текст джерелаАнотація:
Офіційно-ділова комунікація спирається на спеціалізований лексикон, що охоплює широкий спектр офіційно-ділової сфери діяльності. Враховуються наявні відмінності в нормативних стандартах держав, особливості текстів англійського та українського офіційно-ділового дискурсу під час перекладу офіційно-ділової документації. У процесі перекладу офіційно-ділових паперів з однієї мови на іншу, перекладач наштовхується на проблему адекватного відтворення змісту тексту оригіналу, що зумовлює конкретні труднощі перекладу. Висвітлюється специфіка перекладу текстів сучасного англомовного офіційно-ділового дискурсу, а також комплекс вправ задля навчання письмового перекладу у сфері ділового листування.Официально деловая коммуникация базируется на специализированном лексиконе, который охватывает широкий спектр официально-деловой сферы деятельности. Учитываться имеющиеся различия в нормативных стандартах государств, особенности текстов английского и украинского официально-делового дискурса при переводе официально-деловой документации. В процессе перевода официально-деловой документации с одного языка на другой, переводчик сталкивается с проблемами адекватного воспроизведения содержания текста оригинала, что создает конкретные трудности перевода. Освещается специфика перевода текстов современного англоязычного официально-делового дискурса, а также комплекс упражнений для обучения письменного перевода в сфере деловой переписки.
Official business communication is based on a specialized vocabulary that covers a wide range of official business areas. Consider the existing differences in the regulatory standards of states, the peculiarities of the texts of the English and Ukrainian official business discourse when translating official business documentation. In the process of translating official business documents from one language into another, the translator is faced with problems of adequate reproduction of the content of the original text, which creates specific translation difficulties. The specificity of the translation of the texts of the modern English-language official-business discourse is highlighted, as well as a set of exercises for teaching written translation in the field of business correspondence.
9
Коваль, М. І. "Лінгвосинергетичний аспект мовної варіативності (на матеріалі актових книг Правобережної України XVI–XVII ст.)". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9792.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі текстів актових книг Правобережної України XVI–XVII ст. виявити та проаналізувати мовні варіанти на фонетичному та морфологічному рівнях, установити й обґрунтувати причини такої мовної варіативності в писемних пам’ятках цього періоду, визначити місце варіативності у формуванні конкретної писемної системи, у процесах еволюції мови.
10
Котелевець, Катерина Вікторівна. "Культура мовлення як один із компонентів професійної компетенції майбутніх офіцерів". Thesis, Sp. z o.o. "Diamond trading tour", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47099.
Повний текст джерелаКниги з теми "Офіційні мови"
1
Мова державна - мова офіційна. Київ: Просвіта, 1995.
Знайти повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Офіційні мови"
1
Остроушко, О. А. Новітні запозичення у сфері побуту: назви кухонної техніки та приладдя. Видавництво "КОД", 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3285.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена виявленню й опису семантичних особливостей низки новітніх запозичень у лексико-тематичних групах на позначення кухонної техніки та кухонного приладдя. Досліджено назви, дібрані з офіційних Інтернет-сайтів магазинів побутової техніки. Описаний матеріал ілюструє значні зміни в побуті українців, спричинені швидким розвитком техніки і технологій та їх широким застосуванням у побутовому щоденному житті, засвідчує характерні для сучасного соціуму міжкультурні контакти, взаємопроникнення культур. Встановлено, що значна частина активно вживаних сьогодні слів досі не кодифікується словниками. Визначено джерела низки новітніх запозичень, дано їх тлумачення. Переважна більшість проаналізованих назв походить із англійської мови. Проведено порівняння дібраних англізмів із тлумаченнями їх у словниках мови-джерела. Виявлено нові лексеми, які поки не відображено і в англійських словниках. Деякі новітні запозичення входять в українську мову як багатозначні слова, що не виключає звуження лексичного значення при запозиченні, а також поповнюють наявні в мові словотвірні гнізда. Наведено приклади фонетичних та орфографічних варіантів новітніх запозичень. Наголошено на потребі лексикографування активно вживаних новітніх запозичень та їх адаптації до фонетичної, лексичної та граматичної систем української мови.
2
Білоконенко, Л. А. Сутність комунікативного міжособистісного конфлікту за даними соціолінгвістичного опитування. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1849.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано результати соціолінгвістичного опитування, проведеного для вирізнення й диференціації засобів мови, які реалізують сталі навички українців у конфліктному спілкуванні з різними опонентами. За даними відповідей респондентів з’ясовано, що конфліктна комунікація може бути зреалізована стилістично маркованими й немаркованими знаками мови залежно від спрямованості на контакт із близьким / чужим, офіційним / неофіційним опонентом, на дотримання українських лінгвокультурних норм.