Статті в журналах: "Отруєння людини"

1

Зінов'єва, М. Л., Н. В. Курділь, М. Г. Проданчук, О. П. Кравчук та П. Г. Жмінько. "Сучасні аспекти розробки засобів базової терапії та профілактики гострих отруєнь фосфорорганічними сполуками (огляд літератури)". Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 91, № 2 (15 вересня 2021): 91–103. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2021-91-2-91-103.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Незважаючи на значний досвід застосування базових засобів терапії гострих отруєнь фосфорорганічними сполуками (ФОС) антихолінестеразної дії та результати пошукових досліджень, проведених у світі, існуючі наразі методи терапії таких отруєнь виявляються недостатніми та не відповідають сучасним вимогам щодо ефективного лікування та збереження здоров‘я людини. Мета. На підставі аналізу наукових публікацій зробити огляд сучасних лікарських засобів базової терапії та профілактики гострих отруєнь ФОС на етапах їхнього експериментального дослідження, визначити основні напрямки подальшої розробки цих засобів. Методи. Проведено системний контент-аналіз даних літератури з використанням бази даних PubMed. Результати. Сучасні принципи фармакотерапії гострих отруєнь антихолінестеразними ФОС базуються на застосуванні антихолінергічних засобів (переважно атропіну), реактиваторів холінестерази та антиконвульсивної дії. М-холінолітична терапія залишається обов’язковим базовим компонентом терапії гострого отруєння ФОС. Сьогодні дослідження спрямовані на пошук менш токсичних М-холінолітиків з більш широким спектром терапевтичних ефектів. Нині ще не створений реактиватор холінестерази, який має таку характеристику спектру дії і здатний запобігти центральним ефектам при отруєннях ФОС. Недостатньо досліджена й ефективність комбінованої дії реактиваторів АХЕ. Одним з підходів до вирішення проблеми захисту центральної нервової системи при отруєнні ФОС може бути пошук комбінації реактиваторів периферичної холінестерази з нейропротекторами, здатними долати гематоенцефалічний бар’єр. Розробка антиконвульсивних терапевтичних агентів потребує подальшого дослідження механізму епілептичного статусу за гострого отруєння ФОС. Висновки. Триває інтенсивний пошук засобів лікування отруєнь ФОС в усьому світі. Але на часі важливість пошуку і впровадження уніфікованої методології дослідження терапевтичної ефективності широкого спектру фармакологічних засобів на етапі їх доклінічної оцінки. Зусилля щодо пошуку засобів фармакологічної корекції отруєнь ФОС мають супроводжуватися формуванням більш зваженої регуляторної політики у сфері застосування пестицидів. Також необхідно створити чітку і послідовну політику щодо інформаційних заходів, які б зосереджували увагу на небезпечності ФОС, а також сприяли профілактиці ментальних розладів, що провокують суїцидальні наслідки. Ключові слова: фосфорорганічні сполуки, гостре отруєння, засоби базової терапії, засоби профілактики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Кобиш, А. І., О. М. Чечет, С. В. Шуляк, Ю. А. Омельчун, К. С. Мягка, Т. В. Марченко та Н. В. Лінійчук. "ПРОБЛЕМА ПОШИРЕННЯ ТОКСИКАНТІВ У ТВАРИННИЦТВІ І ДОВКІЛЛІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (54) (17 лютого 2022): 17–25. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.3.

Повний текст джерела

Анотація:

Значне розширення масштабів синтезу і застосування у сільському господарстві різних небезпечних хімічних сполук спричинює щоденний небезпечний вплив на організм комах, тварин і, безперечно, людини. Саме тому виникає потреба у контролі за поширенням токсикантів хімічної і біологічної природи у тваринництві і довкіллі. Нами проведено аналіз поширення токсикантів у тваринництві і довкіллі шляхом хіміко-токсикологічного аналізу кормів, посліду, крові, внутрішніх органів, умісту шлунку загиблих від отруєння тварин, а також загиблих бджіл, ґрунту, зеленої маси і продуктів бджільництва. У роботі застосовувалися сучасні методи досліджень. Уміст важких металів визначено методом атомно-абсорбційної спектрометрії, пестицидів – методом газової хроматографії і рідинної хромато-мас-спектрометрії, мікотоксинів – методом високоефективної рідинної хроматографії, імуноферментного аналізу і тонкошарової хроматографії. Ізоніазид досліджено у шлунку собак методом рідинної хроматографії із мас-спектрометричним детектором. Аналіз складу важких металів у біологічному матеріалі загиблих тварин показав, що частіше зустрічаються харчові отруєння їх миш’яком. Окрім того, зареєстровано значну частку отруєнь собак ізоніазидом. Установлено, що продукти бджільництва досить часто контамінуються пестицидами. Досліджено, що кукурудза, порівняно з іншими злаковими, частіше вражається мікроміцетами роду Aspergillus flavus і Fusarium. У кормах найчастіше виявлялися такі мікотоксини, як дезоксиніваленол, Т‑2 токсин і зеараленон, рідше – афлатоксини. Таким чином, токсичне навантаження на екосистему призводить до порушення безпеки харчового ланцюга і зниження ефективності виробництва продукції тваринництва. Контамінація токсикантами кормів, а також медоносних рослин становить загрозу не тільки для сільськогосподарських тварин і корисних комах, але і для споживачів тваринницької продукції. Тому на національному і міжнародному рівнях дуже важливим є здійснення ефективного контролю за виробництвом та імпортом безпечних кормів і харчових продуктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Карпюк, Зоя, та Ірина Нетробчук. "ВПЛИВ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА ГІДРОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВОДИ: ЦВІТІННЯ МОРЯ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 5 (14 червня 2021): 421–25. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.088.

Повний текст джерела

Анотація:

«Цвітіння» води через забруднення біогенними речовинами посилює процес евтрофікації водойм, унаслідок якого порушуються процеси саморегуляції, самоочищення, погіршується стан всієї екосистеми. Шкідливе цвітіння вод найчастіше спричиняють три типи водоростей: ціанобактерії, діатомові водорості, динофлагеляти. Ціанобактерії активно розмножуються в озерах, річках або лиманах. Діатомові водорості і динофлагеляти зазвичай викликають «червоні припливи» на узбережжі заток, морів, океанів. Вони виробляють токсини, що здатні нагромаджуватися в молюсках, безхребетних, морських їжаках, рибі і спричиняти отруєння птахів, ссавців, людей, які їх споживають. Бурхливе цвітіння водоростей спровоковане техногенним забрудненням, розораністю водозабірних ландшафтів, масовим використанням фосфатовмісних мийних засобів. Крім заходів на державному рівні, спрямованих на очищення вод, зміну їх гідрологічних параметрів, проведення інформаційних кампаній щодо питання цвітіння води та його шкідливого впливу на довкілля і здоров’я людини, потрібна усвідомлена відмова кожного від фосфатовмісних мийних засобів у побутовому використанні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Безусов, Анатолій Тимофійович, Тетяна Анатоліївна Манолі, Тетяна Іванівна Нікітчіна та Яна Олегівна Баришева. "ЩОДО ПИТАННЯ ПРО УТВОРЕННЯ БІОГЕННИХ АМІНІВ У ХАРЧОВИХ ПРОДУКТАХ". Scientific Works 82, № 2 (15 лютого 2019): 40–46. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1152.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті показано, що особливої популярності останнім часом набувають фермен-товані продукти. Однак у процесі виробництва зрілих вин, сирів, ковбас і багатьох рибних продуктів утворюються біогенні аміни в результаті декарбоксилювання вільних амінокислот під дією ферментних систем мікробного походження при порушенні умов зберігання. Біогенні аміни - це група азотовмісних органічних сполук з аліфатичною (путресцин, кадаверин, спермін, спермидин), ароматичною (тирамін, фенілетиламін) або гетероциклічною (гістамін, триптаміну) структурою. Деякі з них мають велику біологічну активність (гістамін, серотонін, дофамін, тирамін), інші (путресцин і кадаверин) підсилюють токсичну дію гістаміну на організм людини. В окремих випадках, коли вміст гістаміну в десятки разів перевищує гранично допустимий рівень, риба може набувати гострого смаку. Отруєння гістаміном можуть мати летальний результат. Аналіз літературних даних показав, що до причин утворення біогенних амінів відносять: мікробіологічну якість вихідної сировини, умови і терміни зберігання сировини і готової продукції, наявність декарбоксілазно позитивних мікроорганізмів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Tkachyshyn, V. S. "Інтоксикація бензолом". EMERGENCY MEDICINE 17, № 7 (5 січня 2022): 5–9. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.17.7.2021.244587.

Повний текст джерела

Анотація:

Бензол є представником групи ароматичних вуглеводнів і належить до групи кров’яних отрут, що викликають пригнічення кістковомозкового кровотворення з розвитком гіпопластичної або апластичної анемії. При впливі бензолу можуть розвиватися гострі та хронічні інтоксикації. У виробничих умовах проникнення бензолу і його гомологів в організм людини можливе через легені і неушкоджену шкіру. Симптоматика змін нервової системи і кістковомозкового кровотворення при гострому і хронічному впливі бензолу розрізняється. Гостра інтоксикація проявляється симптоматикою ураження центральної нервової системи із явищами загальних мозкових порушень, аналогічних до отруєння речовинами, що мають наркотичні властивості. Хронічна інтоксикація розвивається повільно, непомітно для хворого і характеризується ураженням кісткового мозку з порушенням процесів утворення клітин крові. Атиповою формою хронічної бензольної інтоксикації є розвиток бензольного лейкозу. Тому бензол відноситься до групи промислових канцерогенів. Типові форми гострої і хронічної бензольної інтоксикації неважко розпізнати. Для встановлення діагнозу бензольної інтоксикації насамперед необхідно мати дані, що підтверджують контакт хворого з бензолом. Важливе значення мають повторні дослідження периферичної крові, пункція кісткового мозку. Специфічних антидотів при бензольній інтоксикації немає. Проводиться симптоматичне лікування. Тому важливе значення має профілактика розвитку бензольної інтоксикації на виробництві до стадії виникнення глибоких необоротних порушень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Проданчук, М. Г., Г. М. Балан, О. П. Кравчук, П. Г. Жмінько, І. М. Максимчук та Н. П. Чермних. "До обґрунтування переліку небезпечних високотоксичних хімічних речовин, які підлягають особливому контролю щодо обігу, зберігання, використання та утилізації. Частина II (сполуки миш'яку та ціаніди)". Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 91, № 2 (15 вересня 2021): 13–21. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2021-91-2-13-21.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Виділити групу високотоксичних хімічних речовин, які за останні десятиліття найчастіше використовуються в умисних кримінальних та суїцидальних інцидентах, диверсійних і терористичних актах, обіг, зберігання, використання та утилізацію яких потрібно особливо прискіпливо контролювати правоохоронним органам. У даній частині статті йдеться про сполуки миш’яку та ціаніди. Матеріали та методи. Аналітичний огляд наукових публікацій виконаний з використанням реферативних баз даних наукових бібліотек Pub Med, Medline і текстових баз даних наукових видавництв Elsevier, Pub Med, Central, BMJ group та інших VIP-баз даних. Використано методи системного, порівняльного та контент-аналізу. Результати та висновки. Проаналізовано наукові публікації, в яких йдеться про високотоксичні сполуки миш’яку та ціаніди, які становлять загрозу життю і здоров’ю людини. Останнім часом, зокрема понад чверть сторіччя, вони стали справжньою зброєю в руках злочинців, кримінальних елементів і терористів у всьому світі. Не можна замовчувати й суїцидальні інциденти, які також мають місце поряд з умисними кримінальними, терористичними та диверсійними актами. На основі аналізу токсичності, клінічних та морфологічних проявів інтоксикації цих хімічних речовин, враховуючи різні шляхи надходження до організму, обґрунтовано необхідність внесення їх до Переліку особливо небезпечних хімічних речовин, обіг яких, зберігання, використання та утилізація потребують більш жорсткого контролю з боку правоохоронних органів. Ключові слова: сполуки миш’яку, ціаніди, ризик для здоров’я, гострі отруєння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Shyshkin, I. O., O. L. Tymchyshyn та V. O. Gelmboldt. "ГОСТРА ТОКСИЧНІСТЬ 4-КАРБОКСИМЕТИЛПІРИДИНІЮ ГЕКСАФТОРОСИЛІКАТУ". Фармацевтичний часопис, № 3 (7 вересня 2018): 80–84. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.3.9319.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Вивчення токсикометричних характеристик 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату як потенційного антbкарієсного препарату в гострому експерименті на щурах при пероральному введенні.Матеріали і методи. Проведено дослідження гострої токсичності 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату на 48 щурах-самцях лінії Вістар масою 180–200 г. Основним критерієм кількісної характеристики токсичності 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату була ЛД50, яка визначалася з використанням методу найменших квадратів. Розраховано такі показники небезпеки: 1/ЛД50 – обернена величина середньосмертельної дози (абсолютна токсичність), ЛД84/ЛД16 – діапазон смертельних доз (зона гострої токсичної дії), 1/(ЛД50 – S) – сумарний показник токсичності та S – функція кута нахилу (варіабельність смертельних доз). Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням програми «StatPlus 2009» (компанія AnalystSoft, США, 2009).Результати й обговорення. Результати визначення гострої токсичності 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату показують, що ця сполука при пероральному шляху введення належить до III класу токсичності (помірно токсичні сполуки). З огляду на варіабельність смертельних доз, вивчений гексафторосилікат можна зарахувати до сполук, які не становлять високої потенційної небезпеки виникнення та розвитку отруєння. Розрахункові показники токсичності та небезпеки 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату показують, що він не становить особливої небезпеки і для людини. Висновки. Гостра токсичність 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату в експерименті на щурах при пероральному шляху введення становить 481,28 мг/кг, що дозволяє віднести це похідне до III класу токсичності (помірно токсичні сполуки).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Проданчук, М. Г., Г. М. Балан, О. П. Кравчук, П. Г. Жмінько, І. М. Максимчук та Н. П. Чермних. "До обґрунтування переліку небезпечних високотоксичних хімічних речовин, які підлягають особливому контролю щодо обігу, зберігання, використання та утилізації. Частина ІІІ (дипіридилові гербіциди паракват і дикват)". Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 91, № 2 (15 вересня 2021): 31–40. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2021-91-2-31-40.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Виділити групу високотоксичних хімічних речовин, які за останні десятиліття найчастіше використовуються в умисних кримінальних та суїцидальних інцидентах, диверсійних і терористичних актах, обіг, зберігання, використання та утилізацію яких потрібно особливо прискіпливо контролювати правоохоронним органам. У даній частині статті йдеться про дипіридилові гербіциди паракват і дикват. Матеріали та методи. Аналітичний огляд наукових публікацій виконаний з використанням реферативних баз даних наукових бібліотек PubMed, Medline і текстових баз даних наукових видавництв Elsevier, PubMed, Central, BMJ group та інших VIP-баз даних. Застосовано методи системного, порівняльного та контент-аналізу. Результати та висновки. Аналітичний огляд літературних даних та досліджень, проведених у ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України», продемонстрував, що високотоксичні дипіридилові гербіциди паракват і дикват можуть становити значну загрозу життю і здоров’ю людини. Останнім часом, зокрема понад чверть сторіччя, вони стали справжньою зброєю в руках злочинців, кримінальних елементів і терористів у всьому світі. Не можна замовчувати й суїцидальні інциденти, які також мають місце поряд з умисними кримінальними, терористичними та диверсійними актами. На основі аналізу токсичності, клінічних та морфологічних проявів інтоксикації за дії цих хімічних речовин, враховуючи різні шляхи надходження до організму, обґрунтовано необхідність внесення їх до Переліку особливо небезпечних хімічних речовин, обіг яких, зберігання, використання та утилізація потребують більш жорсткого контролю з боку правоохоронних органів. Ключові слова: дипіридилові гербіциди, паракват, дикват, ризик для здоров’я, гострі отруєння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Dmukhalska, Ye B., та T. Ya Yaroshenko. "ОКИСНЮВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ В ЩУРІВ РІЗНОГО ВІКУ ЗА КОМБІНОВАНОЇ ДІЇ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ ТА ФОСФОРОРГАНІЧНИХ ПЕСТИЦИДІВ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (11 липня 2019): 97–102. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i2.10301.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Отруєння солями важких металів, таких, як Плюмбум, Купрум, є небезпечним для здоров’я населення. В організм людини велика частина цих сполук надходить із продуктами харчування, питною водою, атмосферним повітрям та ін. Свинець, мідь та їх сполуки проявляють кумулятивну, цитотоксичну дію на організм, викликають активацію окcидативного стресу. Мета дослідження – вивчити коригувальну дію пептиду на окиснювальні процеси у тварин різних вікових періодів, уражених Плюмбуму ацетатом, Купруму сульфатом і гліфосатом у формі раундапу. Методи дослідження. Досліди проводили на лабораторних нелінійних білих щурах-самцях трьох вікових періодів: статевонезрілих (молодих масою 70–90 г і віком 1–3 міс.), статевозрілих (дорослих масою 170–210 г і віком 5–8 міс.), старих (масою 250–300 г і віком 20–24 міс.), яким внутрішньошлунково протягом 30-ти днів вводили водні розчини Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату у формі гербіциду раундапу та виконували корекцію порушень вільнорадикального окиснення ліпідів і білків пептидом цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцином. Швидкість процесів вільнорадикального окиснення оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів, дієнових кон’югатів та окисномодифікованих білків (ОМБ370 і ОМБ430) у сироватці крові. Результати й обговорення. Досліджено комбіновану дію Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату на показники окисної модифікації білків і ліпідів у щурів різних вікових періодів. Встановлено, що досліджувані ксенобіотики підвищують концентрацію ТБК-активних продуктів, дієнових кон’югатів, окисну модифікацію білків. Висновок. Введення Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату у формі раундапу викликає в щурів оксидативний стрес, який супроводжується зростанням вмісту продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів та білків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Dumukhalska, Ye B. "МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В ОРГАНАХ ЩУРІВ ЗА КОМБІНОВАНОЇ ДІЇ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ ТА ФОСФОРОРГАНІЧНИХ ПЕСТИЦИДІВ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (15 квітня 2019): 68–79. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v0.i1.10008.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Отруєння свинцем є небезпечним для здоров’я населення. Свинець і його сполуки використовують у промисловості для виготовлення фарб, емалей та ін., тому одним з основних шляхів потрапляння свинцю в організм людини є вдихання пилу і диму його сполук. Свинець проявляє імунотоксичність, викликає ураження печінки, нирок, органів дихання, кровоносної та нервової систем. Мета дослідження – вивчити вплив Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату у формі раундапу на морфологічні зміни в тканинах серця, нирок та печінки щурів різного віку. Методи дослідження. Досліди проводили на лабораторних нелінійних білих щурах-самцях трьох вікових періодів: статевонезрілих (молодих масою 70–90 г і віком 1–3 міс.), статевозрілих (дорослих масою 170–210 г і віком 5–8 міс.), старих (масою 250–300 г і віком 20–24 місяці), яким внутрішньошлунково протягом 30-ти днів вводили водні розчини Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату (у формі гербіциду раундапу) та виконували корекцію пептидом цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцином. Гістологічні препарати вивчали після забарвлення їх гематоксиліном і еозином за допомогою світлового мікроскопа OLYMPUS “CX 21”. Результати й обговорення. Встановлено, що введення тваринам водних розчинів Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і раундапу впливає на функції їх органів. Під час морфологічних досліджень було виявлено клітинні ураження в тканинах серця, нирок та печінки щурів, викликані введенням ксенобіотиків. Гістологічні ураження включали запалення, гіперхромну анемію, поліморфну інфільтрацію клубочків та клітинну дегенерацію нирок і печінки. Спостерігали дистрофію паренхіматозних клітин, некротичні процеси та застійні явища в серці, нирках і печінці всіх піддослідних тварин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Лихацький, П. Г., В. Д. Фіра, Х. М. Сурман та Д. Б. Фіра. "АКТИВНІСТЬ ЗАПАЛЬНИХ ТА ЦИТОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЩУРІВ РІЗНОГО ВІКУ В ДИНАМІЦІ УРАЖЕННЯ ТЮТЮНОВИМ ДИМОМ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (8 грудня 2021): 35–41. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12567.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Аналіз великої кількості робіт за останні десятиліття, присвячених впливу куріння на організм здорової людини, свідчить, що немає такого органа або системи в організмі, на які б воно не мало шкідливої дії. Тютюнокуріння є агресивним фактором ризику виникнення та прогресування груп захворювань, серед яких рак легенів, ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, остеопороз і деякі інші. Однак до останнього часу в літературі зустрічалася незначна кількість експериментальних робіт, в яких би досліджувався вплив тютюнового диму на організм у віковому аспекті, зокрема на окиснювальні та запальні процеси, проникність клітинних мембран та стан ендогенної інтоксикації, що сприяло б пошуку нових обґрунтованих способів корекції. Мета дослідження – з’ясувати вплив тютюнового диму на розвиток запалення та проникність клітинних мембран у щурів різного віку за тютюнової інтоксикації. Матеріали і методи. Досліди проведені на білих щурах-самцях, яких утримували на стандартному раціоні віварію Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Щурів поділили на три вікові групи: статевонезрілі, статевозрілі та старечого віку. Модель залежності від хронічної дії тютюнового диму створювали за допомогою герметичної камери. Тютюновий дим, що утворювався від горіння 6 сигарет «Прима срібна (синя)» із вмістом 0,6 мг нікотину та 8 мг смоли, через отвори у камері подавався всередину. Через 15; 30 та 45 діб від початку ураження тварин тютюновим димом, їх виводили з експерименту. В сироватці крові та тканинах визначали вміст С-реактивного протеїну, активність лужної фосфатази та гаммаглутамілтранспептидази. Результати. У щурів різного віку спостерігалось підвищення вмісту С-реактивного протеїну в сироватці крові протягом 45 діб отруєння тютюновим димом. Найчутливішими до дії токсиканта виявились старечі щури, у яких даний показник прогресуюче зростав і до кінця експерименту перевищував рівень контрольної групи в 1,4 раза. Поряд з цим у тварин усіх вікових груп (статевонезрілі, статевозрілі та старечі) відмічалось підвищення активності лужної фосфатази у сироватці крові та зниження її у печінці, що підтверджує розвиток холестазу та мембранодеструктивних процесів у печінці токсикованих тварин. На останнє вказує підвищення активності у сироватці крові мембранозалежного ензиму гаммаглутамілтранспептидази протягом усього експерименту. До кінця дослідження вона зросла у статевонезрілих щурів у 1,9 раза, статевозрілих – в 1,35 раза та у старечих – в 1,6 раза. Найбільш виражені зміни проникності клітинних мембран спостерігались у статевонезрілих тварин. Висновки. У старечих щурів запальні процеси прогресували найбільш виражено, підтвердженням чому є підвищення вмісту С-реактивного протеїну в сироватці крові. У статевонезрілих щурів відмічено прогресуюче підвищення активності мембранозалежних ензимів (гаммаглутамілтранспептидази та лужної фосфатази) у сироватці крові після отруєння тютюновим димом, яке до кінця експерименту значно перевищувало рівень щурів статевозрілого та старечого віку. Це дозволяє стверджувати, що статевонезрілі щури більш чутливі до впливу на них тютюнового диму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Boyko, L. A., L. S. Fira та N. I. Burmas. "АКТИВНІСТЬ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ, ОДНОЧАСНО УРАЖЕНИХ КАРБОФОСОМ І ТЕТРАХЛОРМЕТАНОМ, ПІСЛЯ КОРЕКЦІЇ МЕКСИДОЛОМ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (8 листопада 2018): 101–9. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9575.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Потрапляючи в організм людини і тварин, фосфорорганічні речовини викликають активацію вільнорадикальних процесів, пригнічують захисно-компенсаторні сили, інгібують ензими, які беруть участь у процесах енергозабезпечення клітин. Тетрахлорметан, ксенобіотик, який використовують у промисловості, сільському господарстві та побуті, має токсичний вплив на печінку. В реальному житті нерідко трапляється комбінована дія декількох токсичних чинників, які, залежно від умов, можуть порушити рівновагу окиснювальних процесів в організмі та призвести до тяжких захворювань. Мета дослідження –вивчити інтенсивність процесів енергозабезпечення в організмі щурів за умов одночасного ураження їх фосфорорганічними сполуками і тетрахлорметаном, а також ефективність застосування при цьому антиоксиданта мексидолу. Методи дослідження. Дослідження проведено на білих щурах-самцях, яким щоденно протягом 30 днів вводили карбофос (20 мг/кг) і тетрахлорметан дворазово через добу (1 мл/кг). Тварин виводили з експерименту під тіопентал-натрієвим наркозом на 10 і 30 доби отруєння карбофосом та 4 і 7 доби після ураження тетрахлорметаном. У печінці та серці щурів визначали активність сукцинатдегідрогенази, цитохромоксидази та вміст глікогену, в сироватці крові – вміст глюкози. Результати й обговорення. Протягом усього експерименту спостерігали прогресуюче зменшення в печінці та міокарді уражених тварин активності сукцинатдегідрогенази та цитохромоксидази, яка до кінця дослідження виявилась найнижчою. Вміст глюкози в сироватці крові після ураження токсикантами максимально збільшився наприкінці експерименту. В цей же період відзначали максимальне зниження вмісту глікогену в печінці та міокарді уражених тварин. Застосування мексидолу призвело до підвищення активності мітохондріальних ензимів, а також нормалізувало вміст глюкози у сироватці крові та глікогену в печінці й міокарді уражених щурів, що підтвердило його антигіпоксантні властивості. Висновок. Комбіноване ураження щурів тетрахлорметаном і карбофосом призводить до значних порушень в енергозабезпеченні органів тварин. Доведено ефективність застосування мексидолу як антигіпоксанта.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Martyshchuk, T. V., та B. V. Gutyj. "Морфологічні показники крові щурів за умов оксидаційного стресу та за дії кормової добавки «Бутаселмевіт-плюс»". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 94–103. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Вільнорадикальне окиснення відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку багатьох патологічних процесів. Отруєння експериментальних тварин тетрахлорметаном за морфологічною картиною та біохімічними змінами близьке до гострих уражень печінки різної етіології у людини та тварин. Саме тому у нашій роботі використано класичну модель ушкодження субклітинних мембран гепатоцитів та розвитку оксидаційного стресу на основі застосування тетрахлорметану. Метою роботи було вивчити морфологічні показники крові щурів за умов оксидаційного стресу та за дії кормової добавки «Бутаселмевіт-плюс». Дослідження проводили на білих статевозрілих молодих щурах-самцях лінії Вістар, масою тіла 180–200 г, яких утримували на стандартному раціоні інститутського віварію Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок. Тварин було поділено на три групи по 20 тварин у кожній: 1-ша група (К) інтактні тварини; 2-га група (Д1) – щурі, ураженні тетрахлорметаном; 3-тя група (Д2) – щурі, ураженні тетрахлорметаном та яким застосовували кормову добавку “Бутаселмевіт-плюс”. Експериментальну інтоксикацію у тварин проводили шляхом дворазового (через 48 год) внутрішлункового введення тетрахлорметану в дозі 0,1 мл на 100 г маси тіла щура у вигляді 50 % олійного розчину. Дослідній групі Д2 за експериментального токсикозу впродовж 30 діб згодовували кормову добавку “Бутаселмевіт-плюс” в дозі 0,1 г на 100 г маси тіла разом із кормом. Встановлено, що за умов інтоксикації тетрахлорметаном у щурів порушується гемопоетична функція кісткового мозку, що проявляється зменшенням кількості еритроцитів на 26,5 %, вмісту гемоглобіну на 8,7%, концентрації гемоглобіну в еритроциті на 18,9 %, збільшенням маси гемоглобіну в еритроциті на 24,1 %, об’єму еритроцита на 53,9 %. При застосуванні кормової добавки «Бутаселмевіт-плюс» щурам, за умов оксидаційного стресу протягом досліджень, у крові наступає нормалізація активності гематологічних показників, а саме на 25 і 30-ту доби в межах фізіологічних величин були показники кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну, кількості лейкоцитів та індекси червоної крові порівняно з контролем, що вказує на відновлення гемопоетичної функції кісткового мозку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Паславські, Р., У. Паславська та С. Сорокова. "НЕБЕЗПЕЧНІ ПРОДУКТИ ДЛЯ ТВАРИН. ОТРУЄННЯ ЦИБУЛЕЮ І ЧАСНИКОМ СОБАК ТА КОТІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 207–13. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.27.

Повний текст джерела

Анотація:

Найбільш популярні домашні улюбленці – собаки та коти – нині вважаються повноцінними членами більшості родин на всій земній кулі. Вони є товариськими тваринами, добре ладнають як з дорослими, так і з дітьми, завжди раді своєму господарю і всіляко виражають свою любов до нього. Вважається, що собаки й коти не надто вибагливі до продуктів харчування, й інколи можна спостерігати, що тварини залюбки поїдають невластиві цьому виду тварин продукти. Наприклад, собаки можуть ласо куштують цукерки й шоколадні вироби, а коти – мариновані огірки та чіпси. Звичайно, таке харчування негативно впливає на організм улюбленців і навіть тоді, коли на перший погляд це лишається непомітним. Варто відмітити, що переважно поява харчових отруєнь у тварин є причиною повної відсутності або ж браку інформації у власників щодо особливостей годівлі своїх улюбленців. Нині у світі почастішали випадки звернень громадян до лікарів ветеринарної медицини з отруєннями собак та котів різними харчовими продуктами, серед яких є такі, як цибуля (Allium cepa L.) та часник (Allium sativum L.). Незважаючи на користь цих рослин при споживанні їх людиною, все ж для собак та котів вони є токсичними через наявність у їхньому складі таких речовин, як сульфоксиди і сульфіди, особливо аліл і пропіл ді-, три- і тетрасульфіди, що містяться в цибулі, та аліцин (діалліл-дисульфід-S-оксид) і аджоен (2-пропеніл-3[3-(2-пропенілсульфініл)-1-пропеніл] дисульфід), які має у своєму складі часник. Особливо часто випадки отруєнь фіксують серед власників тварин, яким подобається годувати своїх тварин «зі столу», тобто тими ж продуктами, які вживають і самі. Тому метою цієї розвідки було охарактеризувати токсичні властивості, які мають цибуля та часник, дати характеристику змінам, які відбуваються в організмі тварин при вживанні цих овочів, та коротко навести основні принципи лікувальних маніпуляцій при отруєнні ними. Розкриття таких аспектів дасть змогу лікарям ветеринарної медицини отримати додаткові знання в цій області, що, своєю чергою, сприятиме правильному діагностуванню вищенаведеної патології і, відповідно, проведенню лікувальних заходів у разі такої необхідності. Слід мати на увазі, що наведена в розвідці інформація буде корисною не лише для спеціалістів ветеринарного фаху, але і для власників собак та котів, адже дасть певне розуміння щодо особливостей годівлі своїх домашніх улюбленців.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Лихацький, П. Г., Л. С. Фіра, Д. Б. Фіра та К. О. Алексевич. "ДОСЛІДЖЕННЯ АКТИВНОСТІ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЩУРІВ ЗА УМОВ ТЮТЮНОВО-НІТРИТНОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ КАРБОЛАЙНУ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (14 грудня 2021): 10–18. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i3.12557.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Значну роль у розвитку патології відіграють шкідливі звички: тютюнокуріння, зловживання алкологем та медикаментозними засобами. Значною екологічною та медико-біологічною проблемою є комбінована дія на організм людини і тварин неорганічних нітросполук, що супроводжується випадками нітратно-нітритних інтоксикацій. Унаслідок сумації факторів ризику навколишнього середовища може виникнути патологічний процес, в якому задіяні всі органи і тканини. Це зумовлює доцільність вивчення механізмів комбінового впливу на організм нітритів і тютюнового диму. Мета дослідження – вивчити активність процесів енергозабезпечення у щурів за умов тютюново-нітритної інтоксикації та дослідити ефективність застосування при цій патології ентеросорбенту карболайну. Методи дослідження. Дослідження проведено на білих щурах-самцях, яких поділили на 3 вікові групи: статевонезрілі, статевозрілі й старечого віку. Тютюновий дим, що утворювався від горіння 6 сигарет із вмістом 0,6 мг нікотину та 8 мг смоли, через отвори в герметичній камері подавали всередину неї, де одночасно перебувало 6 тварин упродовж 6 хв. Натрію нітрит щури отримували одноразово інтрагастрально в дозі 45 мг/кг маси тіла. З експерименту тварин виводили на 45-ту добу тютюнової інтоксикації (і після 24 та 72 год отруєння натрію нітритом) шляхом евтаназії під тіопенталовим наркозом. У нейтрофілах крові визначали вміст активних форм оксигену (АФО), у крові – мет- (MetHb) і карбоксигемоглобіну (НbCO), в легенях та серці – сукцинатдегідрогеназну (СДГ) і цитохромоксидазну (ЦО) активність. Усі експерименти проводили відповідно до положень Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей. Результати й обговорення. На 45-ту добу нітритно-тютюнового токсикозу в крові щурів вірогідно підвищувався вміст АФО, MetHb і НbCO. Найбільш виражені зміни спостерігали у крові статевонезрілих тварин. До кінця дослідження СДГ активність у легенях статевонезрілих щурів знизилась у 2,1 раза, статевозрілих – в 1,9 раза, тварин старечого віку – в 1,7 раза щодо рівня контрольних щурів. Найбільш виражені зміни активності цих ензимів відмічено в міокарді щурів старечого віку. Застосування карболайну призвело до вірогідного підвищення СДГ активності в легенях тварин усіх дослідних груп, у міокарді спостерігали тенденцію до зростання даного показника. У статевонезрілих і щурів старечого віку ЦО активність у легенях знизилась на 60 % після ураження, у статевозрілих – на 50 %. Міокард щурів старечого віку виявився більш чутливим щодо цього показника. Застосування карболайну призвело до часткового відновлення активності ензимів енергозабезпечення. Висновки. У крові статевонезрілих щурів за умов нітритно-тютюнового токсикозу відмічено найбільш виражене підвищення вмісту активних форм оксигену, який знижувався після застосування ентеросорбенту карболайну. Карболайн спричинив вірогідне зменшення вмісту метгемоглобіну в крові тварин усіх вікових груп. При дослідженні вмісту карбоксигемоглобіну після застосування сорбенту спостерігали тенденцію до його зниження. У міокарді та легенях уражених токсикантами щурів відмічено вірогідне зменшення активності енергетичних ензимів, яке достовірним було у статевонезрілих щурів і тварин старечого віку. Застосування карболайну призвело до незначного підвищення сукцинатдегідрогеназної та цитохромоксидазної активності як у легенях, так і в міокарді щурів усіх вікових груп.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Баюрка, С. В., С. А. Карпушина та Е. Ю. Ахмедов. "ВИЯВЛЕННЯ ПРОДУКТІВ БІОТРАНСФОРМАЦІЇ МІЛНАЦИПРАНУ В СЕЧІ ЗА УМОВ ТШХ-СКРИНІНГУ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (23 лютого 2022): 30–34. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12730.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Тонкошарова хроматографія (ТШХ) є найбільш доступним скринінговим підходом, який використовують у судовій токсикології. Для аналітичної діагностики отруєнь лікарськими препаратами методом (ТШХ) важливе значення має розробка умов виявлення в біологічних об’єктах як нативних сполук, так і продуктів їх біотрансформації. Мета дослідження – розробити методику ізолювання препарату антидепресивної дії “Мілнаципран” із сечі людини за наявності продуктів його біотрансформації і встановити умови їх виявлення методом тонкошарової хроматографії, придатні для проведення аналітичної діагностики інтоксикацій тимолептиками. Методи дослідження. Дослідження проводили з пробами сечі людини, зібраними після прийняття разової терапевтичної дози мілнаципрану. Сечу піддавали кислотному гідролізу та екстрагували антидепресант і його метаболіти з деструктату хлороформом з лужного середовища при рН 8–9. Супутні ендогенні домішки видаляли шляхом екстракції діетиловим етером з кислого середовища при рН 1. Для хроматографічного дослідження екстрактів використовували чотири рухомі фази, рекомендовані Міжнародною асоціацією судових токсикологів для ТШХ-скринінгу лікарських речовин, та хроматографічні пластини Merk. Кольорові реакції проводили на шматочках хроматографічних пластин з низкою найбільш поширених у хіміко-токсикологічному аналізі хромогенних реактивів. Метаболіти мілнаципрану ідентифіковували методом мас-спектрометрії електронного удару. Результати й обговорення. Встановлено параметри хроматографічної рухливості основного (N-дезетилмілнаципран) та мінорного (структури встановити не вдалось) метаболітів мілнаципрану, а також результати реакцій їх візуалізації хромогенними реактивами. Висновки. Запропоновано умови ізолювання мілнаципрану та продуктів його біотрансформації із сечі людини. Розроблено методику виявлення нативної сполуки і метаболітів мілнаципрану в екстрактах із сечі методом ТШХ та кольорових реакцій після прийняття разової терапевтичної дози препарату. Методики рекомендовано для використання у практиці судової та клінічної токсикології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Романенко, Євген Олександрович, та Олександр Михайлович Непомнящий. "ШОСТА РІЧНИЦЯ ПІДПИСАННЯ МІНСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ ЩОДО ПРИПИНЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ НА СХОДІ УКРАЇНИ: АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД". Public management 26, № 1 (19 липня 2021): 218–24. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-218-224.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено, що критичним щодо дій Росії був виступ Постій- ного представника Німеччини Крістофа Ґойсгена. Зокрема, він нагадав Постпреду Росії про Будапештський меморандум, який Москва порушила, а також заявив, що з виступу представника Росії при ООН, “складається вра- ження, що це не Росія вторглася в Україну, а Україна в Росію”. Зазначено, що Україна провела розведення сил на трьох дільницях, а також ініціювала його ще на чотирьох. Київ також прописав план спіль- них кроків з виконання Мінських угод. Документ містить чіткі пропози- ції спрямовані на припинення конфлікту та цілком відповідає духу і букві угод. Відмічено, що Донбас як територія отримав розвиток завдяки величез- ним покладам вугілля протягом близько 200 років. Нині регіон позбавляєть- ся своїх шахт. У Донбасі за всю історію існування гірничої справи близько тисячі гірських стовбурів на 600 шахтах. Цифри приблизні, оскільки бага- то архівів згоріли в Донецьку ще за часів Другої Світової війни. До 2013– 2014 рр. на Донбасі працювало близько 250 шахт, у ході війни залишилося 150, з яких 70 % знаходиться на території “ДНР” і “ЛНР”. В результаті бо- йових дій через перебої з електропостачанням неодноразово відключалися вугледобувні підприємства, що призводило до зупинки систем водовідкачу- вання, а в ряді випадків — і до повного затоплення шахт. Згідно з даними, на сьогодні повністю не працює водовідведення на непідконтрольних територі- ях — від Єнакієве до Горлівки, в районі Первомайська, частково в Донецьку, Макіївці, Шахтарську, Торецькому. На сьогодні відомо про 36 підтоплених шахт. Обґрунтовано, що райони Горлівки, Єнакієвого і Торезький вважаються вкрай токсичними. Саме тут знаходиться шахта 2-біс, яка являє собою закри- тий напівзруйнований ртутний Микитівський рудник. Відкачування води з шахти йде, наскільки це можливо, за допомогою зношених ще радянських насосів. Люди навколо страждають від наслідків отруєння ртуттю, з рудника за всі ці роки її дістали 30 тис. т.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Ворожбіт-Горбатюк, В. В. "ДУХОВНО-МОРАЛЬНІ КОНСТАНТИ У КОНТЕКСТІ СПІЛКУВАННЯ СТУДЕНТІВ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ". Spiritual-intellectual upbringing and teaching of youth in the 21st century, 2019, 406–11. http://dx.doi.org/10.34142//2708-4809.siuty.2019.32.

Повний текст джерела

Анотація:

«Доля цілих народів найбільш залежить від виховання молодих людей. Діти згодом складуть суспільство і будуть його членами. Вони створюють його добробут, якщо з юнацьких років наповнені доброчесністю і любов’ю до Вітчизни; руйнують суспільний порядок і тишу, якщо отруєні духовною розпустою. Якою б славною і могутньою не видавалася держава, але якщо її утвердженню не служить добре виховання, то загине вона і блиск її слави зникне», — писав А. Прокопович-Антонський на межі XVIII — XIX століть [1]. Ці слова не втратили актуального звучання і в наш час. Соціальна мережа — це віртуальне об’єднання людей для обміну певною інформацією. Аналіз впливу соціальних мереж на якість життя людини здійснюється на багатьох рівнях різними академічними галузями. Сьогодення свідчить про те, що соціальні мережі частіше стають епіцентром для розв’язання різних соціальних проблем, висвітлюють роботу організацій, показують як досягають успіху на шляху до власних цілей окремі особистості. Віртуальне спілкування і взаємодія в соціальних мережах, так популярне серед студентства, привело до того, що найважливіші події життя відтепер публікують спочатку на веб-сторінці. Як наслідок — психічне, духовне здоров’я молоді тепер певною мірою залежне і від віртуального оточення. Варто зазначити, що в огляді BBC Future представлено як соціальні медіа, насамперед, Facebook, Twitter та Instagram впливають на наше психічне самопочуття, душевну рівновагу людини загалом. Авторами встановлено, що на період 2016 року понад три мільярди людей у світі, тобто понад 40 % населення, стали користувачами соціальних мереж в інтернеті. Людина витрачає на них в середньому дві години щодня: публікує дописи, обмінюється фото, реагує на пости друзів. Щомиті користувачі соцмереж відправляють майже півмільйона твітів та фотографій у Snapchat [2]. Опитування студентів юридичного факультету ХНПУ імені Г. С. Сковороди, бакалаврат (2 рік навчання), магістри (1 рік навчання) засвідчив про те, що лише 0,1 % має одну сторінку у соціальних мережах. Абсолютна більшість студентської молоді проявляє активність, маючи від 2 до 7 сторінок у соціальних мережах

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Отруєння людини"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями