Готові списки джерел за темами / Отримання біогазу

Добірка наукової літератури з теми "Отримання біогазу"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Отримання біогазу".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Отримання біогазу"

1

Klius, V., S. Klius та H. Chetveryk. "УТИЛІЗАЦІЯ СТІЧНИХ ФЕНОЛВМІСНИХ ВОД ГАЗОГЕНЕРАТОРНИХ УСТАНОВОК ШЛЯХОМ МЕТАНОВОЇ АНАЕРОБНОЇ ПЕРЕРОБКИ". Vidnovluvana energetika, № 2(61) (28 червня 2020): 89–95. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.2(61).89-95.

Повний текст джерела
Анотація:
Наведено результати експериментів з метанової анаеробної переробки конденсату сумісно з коров’ячим гноєм. Конденсат було отримано під час часткової газифікації березової тріски. Наведено вихід деревного вугілля та конденсату, сорбційні показники деревного вугілля, а саме питому внутрішню поверхню та йодне число. Визначено концентрацію фенольних сполук в конденсаті. Процес бродіння відбувався за мезофільної температури 35 °С. Незважаючи на інгібування процесу бродіння фенольними сполуками конденсату, що призвело до більш тривалої лаг-фази, має місце переробка органічних речовин конденсату в біогаз та інтенсифікація бродіння. Лаг-фаза під час бродіння конденсат-вмісних субстратів триває довше в 2,9–4,8 рази, ніж для контрольного субстрату, який не містив конденсату. Встановлено гранично допустиму концентрацію фенольних сполук в субстраті 103 мг/дм3, за якої має місце процес бродіння. Визначено вихід та склад біогазу, ступінь переробки органічної речовини та фенольних сполук. Кумулятивний вихід біогазу з одиниці об’єму субстрату на 40,3–58,6 % більший з конденсат-вмісних субстратів. Середня концентрація метану у виробленому біогазі на 9,6–13,6 % більша з конденсат-вмісних субстратів. Показано, що об’єм виробленого біогазу та вміст метану в біогазі підвищився за рахунок переробки фенольних сполук. При цьому деструкція фенольних сполук в конденсат-вмісних субстратах становила від 45,5 % до 80,3 %. На основі отриманих експериментальних результатів розроблена принципова схема для промислової реалізації наведеного способу перероблення конденсату. Це дасть змогу використати фізичну теплоту генераторного газу або для підтримування сталої температури всередині біогазового реактора, або для попереднього підігрівання субстрату. Органічні кислоти, розчинна смола та фенольні сполуки, що присутні в конденсаті переробляються в біогазовому реакторі для отримання біогазу. Бібл. 13, табл.1, рис. 2.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Передерій, Н. О. "Отримання енергії з біогазу - перспективи розвитку технологій". Вісник Житомирського державного технологічного університету. Економічні науки, Вип. 2 (44) (2008): 281–84.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Malovanyy, M. S., V. V. Nikiforov, O. V. Kharlamova та A. D. Sinelnіkov. "РАЦІОНАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ УТИЛІЗАЦІЇ СИНЬО-ЗЕЛЕНИХ ВОДОРОСТЕЙ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 140–49. http://dx.doi.org/10.15421/40251021.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведено аналіз перспективності використання ціанобактерій для отримання енергоносіїв – ліпідів і біогазу. Досліджено ефективність застосування стадії попереднього оброблення біомаси у кавітаційному полі. Встановлено, що під впливом кавітації досягається здатність до ефективного розділення фаз: біомаса та освітлена вода. Кавітаційне оброблення також дає змогу більш ніж у 3 рази збільшити кількість екстрагованих із біомаси водоростей ліпідів і на 30 % збільшити частку синтезованого біогазу. Розроблено раціональну схему збирання приповерхневого шару води, насиченого ціанобактеріями та його попереднього кавітаційного оброблення. Встановлено елементний склад відпрацьованої біомаси, який дає змогу використовувати її як добриво.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Shvorov, S., I. Antypov, and V. Trohanyak. "Improved technology for obtaining biogas taking into account thermal and biotechnological stabilization in biogas installation reactors." Energy and automation 2018, no. 5 (October 23, 2018): 172–82. http://dx.doi.org/10.31548/energiya2018.05.172.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Мазур, Катерина, та Ярослав Гонтарук. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА БІОПАЛИВА В ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ". Підприємництво та інновації, № 23 (29 квітня 2022): 32–36. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.6.

Повний текст джерела
Анотація:
Отриманні результати включають в себе комплекс напрямів з реалізації заходів з метою розвитку виробництва біопалива в особистими селянськими господарствами та сільськими територіальними громадами та зниження рівня енергозалежності. Визначено найбільш доцільні способи виробництва біопалива в сільській місцевості. Запропоновані заходи з розробки державних програм дотування домогосподарств в сільській місцевості, які утримують три та більше корів та планують виробляти біогаз для власних потреб. Визначено, що використання прогресивних технологій виробництва біогазу та твердого біопалива особистими селянськими господарствами з побічної продукції власного сільськогосподарського виробництва є найбільш доцільним способом зменшення енергонезалежності держави. Сформовано принципову схему переробки відходів сільськогосподарської діяльності в особистих селянських господарств на біогаз та тверде біопаливо.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Афтаназів, І. С., Ю. А. Баландюх, М. С. Мальований, І. С. Тимчук, В. М. Жук та М. Л. Копій. "Вплив віброкавітаційного оброблення суспензії ціанобактерій на інтенсивність синтезу біогазу". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 99–104. http://dx.doi.org/10.36930/40310117.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено вплив віброкавітаційного оброблення біомаси суспензії ціанобактерій на інтенсивність та ефективність синтезу біогазу внаслідок реалізації в подальшому процесу метаногенезу. Показано актуальність розроблення технології утилізації надлишкової біомаси ціанобактерій, яка утворюється внаслідок їх неконтрольованого розвитку у мілководних ділянках штучних водойм і в технологіях біологічного очищення забруднених поверхневих та стічних вод. Запропоновано використання для руйнування міжклітинних перегородок ціанобактерій та вивільнення їх біомаси, яка стає доступною біорозкладу та реалізації метаногенезу, віброкавітаційного оброблення. Наведено опис конструкції віброкавітатора, який сприяє ефективній руйнації міжклітинних перегородок біомаси ціанобактерій та може працювати у безперервному режимі. Сконструйовано та використано для попереднього оброблення ціанобактерій лабораторну установку віброкавітатора, який працює у періодичному режимі. Створено дослідну установку для дослідження динаміки метаногенезу обробленої у віброкавітаторі біомаси ціанобактерій у безперервному режимі із використанням відеореєстрації синтезу біогазу та передачі даних щодо динаміки синтезу біогазу на монітор. Отримано експериментальні залежності динаміки синтезу біогазу із біомаси ціанобактерій від періоду їх оброблення у віброкавітаційному полі. Встановлено що оптимальні параметри синтезу біогазу досягаються після попереднього оброблення біомаси ціанобактерій у віброкавітаторові впродовж 15 хв. Встановлено автокаталітичний характер процесу, що дає змогу висунути припущення про підпорядкованість його рівнянню Міхаеліса – Ментена. Отриманий після закінчення процесу метаногенезу дигестат запропоновано використовувати як ефективне біоорганічне або органомінеральне (у разі створення композиції із природними дисперсними сорбентами) добриво.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Klius, V., H. Chetveryk та Z. Masliukova. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ БІОГАЗОВИХ РЕАКТОРІВ". Vidnovluvana energetika, № 4(59) (27 грудня 2019): 92–99. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.4(59).92-99.

Повний текст джерела
Анотація:
Для невеликих фермерських господарств актуальним є переробка органічних відходів в енергоефективних біогазових реакторах. Метою роботи є підвищення енергоефективності біогазових реакторів. Розроблено дві нові конструкції біогазового реактора, які відрізняються від відомих конструкцій тим, що в них перетворення поступального руху газгольдера в обертання перемішуючого пристрою забезпечується за рахунок використання механізму із зубчасто-рейковою передачею та механізму з канатною тягою відповідно. При цьому для перемішування субстрату використовується вироблений біогаз, що накопичується в газгольдері мокрого типу. Показано, що енергоефективність біогазових реакторів з мокрим газгольдером підвищується шляхом зниження енергетичних витрат на підтримку процесу бродіння. Запропоновані конструкції реакторів можна використовувати під час проектування нових та удосконалення існуючих біогазових реакторів з мокрим газгольдером. Проведено експеримент з анаеробного бродіння коров’ячого гною, до якого вносили біовугілля, отримане способом часткової газифікації стебел соняшнику та деревної тріски. Визначено, що вихід біогазу підвищився на 7,9-14,6 % і вихід метану підвищився на 6,7-11,4 % під час бродіння субстратів, до яких вносили біовугілля у порівнянні з контрольним субстратом. Визначено максимальну інтенсивність виходу біогазу та тривалість лаг-фази під час бродіння коров’ячого гною, у тому числі й із внесеним до коров’ячого гною біовугіллям. Показано, що енергоефективність біогазових реакторів підвищується шляхом інтенсифікації процесу бродіння. Розглянуті у цій роботі види біовугілля пропонується вносити до традиційних субстратів з метою інтенсифікації процесу бродіння. Бібл. 13, рис. 5.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Кухарець, С. М., О. М. Cукманюк, Я. Д. Ярош та М. М. Кухарець. "ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ТА ШЛЯХІВ ВИРОБНИЦТВА ВОДНЮ ІЗ АГРАРНОЇ БІОМАСИ". Vidnovluvana energetika, № 4(63) (28 грудня 2020): 89–99. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).89-99.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є оцінка потенціалу виробництва водню із аграрної біомаси та визначення напрямків технічного забезпечення реалізації цього потенціалу. В статті наведено перспективну модель виробництва та використання біопалива аграрного походження. Згідно до цієї моделі доречно виробляти дизельне біопаливо, біоетанол (в кількості необхідній для забезпечення роботи мобільної техніки), біогаз, біоводень, генераторний газ, тверде біопаливо (рулони, паливні гранули, брикети із соломи). Встановлено, що виробництво водню в аграрному виробництві можливе із використанням, як способу термохімічного перетворення біомаси, так і способу ферментації біомаси. При використанні термохімічного способу частка рослинної біомаси використовується для виробництва паливних гранул. Із гранул виробляється генераторний газ. Генераторний газ використовується для виробництва біоводню. Крім того частка біомаси рослинного походження, а також побічна продукція тваринництва може бути перероблена в біогаз за допомогою темнової ферментації. Для виробництва біоводню термохімічним способом пропонується використання удосконалених газогенераторів, конструкція яких перешкоджає утворенню твердих відкладень на робочих поверхнях в камері утворення газу. Для виробництва біоводню способом ферментації пропонується використання обертових біореакторів. Встановлено, що теоретичний потенціал виробництва водню із аграрної біомаси рослинного походження за допомогою термохімічного перетворення становить біля 4,8 млрд.м3 водню за рік. Теоретичний потенціал отримання водню за способом ферментації становить близько 1,4 млрд.м3 за рік. Для практичної реалізації теоретичного потенціалу водню необхідні подальші теоретичні та експериментальні дослідження обох способів отримання водню в умовах аграрного виробництва. Бібл. 31, рис. 9.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Limar, V. A., та A. O. Limar. "БІОЛОГІЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КАВУНА ЗА КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (25 січня 2022): 36–44. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-36-44.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета. Розробити агротехнічні заходи для покращення родючості чорнозему південного малогумусного супіщаного та удосконалити технології вирощування кавуна за краплинного зрошення. Методи. Польовий – визначення урожаю, біометричні обліки та вимірювання; лабораторний – аналіз якості плодів, вміст елементів мінерального живлення у ґрунті; економічно-математичний – оцінка економічної ефективності досліджуваних елементів та технології в цілому; математично-статистичний – проведення дисперсійного аналізу та статистичної обробки результатів досліду. Результати. За результатами досліджень виділено кращу ґрунтопокривну культуру – жито озиме, яка переважає інші культури за: фактичним надходженням у ґрунт сухої органічної речовини, що у 1,6 разу більше від гірчиці білої та у 2,7 разу – від вики посівної; найвищою біологічною активністю ґрунту, яка при внесенні 1/2 від рекомендованої дози добрив та застосуванні Біограну склала 94,9 мг СО2/м2×год.; найменшою щільністю складення ґрунту перед сівбою у 0–10 см горизонті – 1,24 г/см3, тоді як у контролі – 1,26 г/см3; – позитивним впливом на тепловий режим ґрунту у період отримання сходів кавуна – загортання у ґрунт та мульчування міжряддя рослинною масою підвищує температуру ґрунту на глибині 10 см на 4,2ºС, порівняно з контролем; урожайністю кавуна – 40,6 т/га, отриманою за внесення рекомендованої дози мінеральних добрив та передпосівної інокуляції насіння кавуна Біограном, яка на 8,1 т/га була вищою, ніж у контролі; за показником інтенсивності накопичення енергії в системі «ґрунт – рослина» за допомогою ґрунтопокривної культури, як трансформатора енергії ФАР в органічну речовину та показниками економічної ефективності. Висновки. Досліджено процеси, що визначають поживний стан, біологічну активність ґрунту, оцінено потенційну родючість ґрунту за показником накопиченої енергії в системі «ґрунт – рослина» за допомогою ґрунтопокривної культури як трансформатора енергії ФАР в органічну речовину та виділено кращу ґрунтопокривну культуру для бінарного мікросмугового вирощування кавуна – жито озиме.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Золотухіна, О. Л., Ю. Г. Романова та С. А. Шнайдер. "ХАРАКТЕРИСТИКА ЗМІН МІКРОФЛОРИ ПАРОДОНТАЛЬНИХ КИШЕНЬ ПІСЛЯ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ТЮТЮНОЗАЛЕЖНИХ ПАЦІЄНТІВ З ХРОНІЧНИМ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИМ ПАРОДОНТИТОМ НА ТЛІ ХРОНІЧНОГО ГІПЕРАЦИДНОГО ГАСТРИТУ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 112, № 3 (27 травня 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-37-3-30-35.

Повний текст джерела
Анотація:
На сьогоднішній день запально-дистрофічні захворю-вання пародонта, які розвиваються на тлі факторів ризику та супутньої соматичної патології, залиша-ються актуальною невирішеною проблемою сучасної стоматології.Мета роботи. Охарактеризувати зміни мікрофлори пародонтальних кишень після комплексного лікування тютюнозалежних пацієнтів з хронічним генералізо-ваним пародонтитом на тлі хронічного гіперацидно-го гастриту.Матеріали та методи. Було обстежено 90 пацієн-тів (чоловіків і жінок) віком від 25 до 44 років, які бу-ли розподілені на 3 групи: перша група – 48 пацієнтів, хворих на хронічний генералізований пародонтит (ХГП) на тлі хронічного гіперацидного гастриту (ХГГ), асоційованого з Helicobacter pylori, зі стажем тютюнопаління 5-7 років і кількістю викурених цига-рок від 15 до 20 на добу; друга група – 22 пацієнта, які хворі на ХГП та ХГГ, асоційований з Helicobacter pylori, але без шкідливої звички; третя група – конт-рольна, складалася з 20 здорових осіб.Пацієнти-курці були рандомно розподілені на дві під-групи в залежності від запропонованої схеми лікуван-ня: пацієнтам першої підгрупи (1.1) була застосована базова терапія ХГП та запропонований лікувально-профілактичний комплекс (ЛПК) (процедури ультра-фонофорезу з розробленим гелем «Апісан», пробіоти-чний препарат місцевого застосування – БіоГая Про-Дентіс та ангіопротекторний препарат – Детра-лекс); пацієнтам другої підгрупи (1.2) застосовували базову терапію захворювань пародонта та процедури ультрафонофорезу з плацебо. З метою оцінки мікро-біоценозу пародонтальних і ясенних кишень було про-ведено молекулярно-генетичне дослідження кількісно-го визначення пародонтопатогенів та якісного ви-значення орального Helicobacter pylori.Результати дослідження. Застосування лікувально-профілактичного комплексу у тютюнозалежних хво-рих та пацієнтів без шкідливої звички з ХГП та ХГГ, асоційованого з Helicobacter pylori, показало позитив-ну кількісну та видову редукцію пародонтопатоген-них мікроорганізмів, а також зменшення поширенос-ті оральної інфекції Helicobacter pylori у даної кате-горії хворих.Висновки. Отримані результати ПЛР-аналізу після лікування дозволили встановити ефективність ЛПК у тютюнозалежних пацієнтів та пацієнтів, які не па-лять, хворих на ХГП початкового, I ступеня на тлі кислотозалежних захворювань шлунку. Запропонова-ний ЛПК продемонстрував елімінаційні властивості щодо пародонтопатогенних бактерій та орального Helicobacter pylori, що дозволяє нам рекомендувати ЛПК для використання в комплексному лікуванні ХГП на тлі факторів ризику.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Отримання біогазу"

1

Бровко, О. О., та Василь Васильович Горупа. "Отримання біогазу із природних водойм". Thesis, Інститут математики НАН України, 2011. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/10879.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Булигіна, Тетяна І., та Валерій Іванович Карпенко. "Економічні аспекти отримання біогазу з с/г сировини". Thesis, Національний авіаційний університет, 2010. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/10239.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Васькін, Роман Анатолійович, Роман Анатольевич Васькин, Roman Anatoliiovych Vaskin та Ю. В. Кузьменко. "Екологічні аспекти технології отримання біогазу із відходів цукрового заводу". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25743.

Повний текст джерела
Анотація:
Енергія з відновлюваних ресурсів є наразі однією з найбільш обговорюваних тем у Європі і в усьому світі. У той час як виробництво біоетанолу та біодизелю викликає більше суперечок, а витрати на технології для їх виробництва є високими, зростання кількості заводів із виробництва біогазу в ЄС протягом останніх п'яти років приємно вражає. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25743
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Філатов, Лев Григорович, Лев Григорьевич Филатов, Lev Hryhorovych Filatov та Л. М. Чуб. "Переробка відходів соціально-побутового комплексу з отриманням біогазу". Thesis, Вид-во СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7730.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Дегтяр, Дмитро Іванович, та Валерій Іванович Карпенко. "Утилізація осаду комунально-побутових стічних вод та відходів сільського господарства з отриманням біогазу та біодобрива". Thesis, Національний авіаційний університет, 2010. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/10238.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Шаповалов, Ю. О., М. М. Семенов та В. В. Пивовар. "Аналіз параметрів отримання біогазу для теплоенергетичних установок". Thesis, 2014. http://eir.nuos.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1364.

Повний текст джерела
Анотація:
Шаповалов, Ю. О. Аналіз параметрів отримання біогазу для теплоенергетичних установок / Ю. О. Шаповалов, М. М. Семенов, В. В. Пивовар // Матеріали міжнар. наук.-техн. конф. "Сучасний стан та проблеми двигунобудування". – Миколаїв : НУК, 2014.
Розглянуті параметри, які впливають на вихід біогазу та роботу установки в цілому.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Петріяко, Н. В., Олександр Петрович Будьоний, Александр Петрович Буденный та Oleksandr Petrovych Budonyi. "Розроблення технологічної схеми отримання біогазу з компосту". Thesis, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40079.

Повний текст джерела
Анотація:
Компостування - це природний аеробний процес розкладання органічних відходів в аеробних умовах за участю біологічних організмів. Компост утворюється як результат часткового розкладання окремих продуктів, які містять органічну речовину й неорганічні баластові речовини. Процес компостування представляє собою складну взаємодію між органічними відходами, мікроорганізмами, вологою і киснем.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії