Добірка наукової літератури з теми "Особливі освітні потреби"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Особливі освітні потреби".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Особливі освітні потреби"
1
Татаренко, Г. В., та О. С. Арсентьєва. "СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ІНКЛЮЗІЇ У СФЕРІ ВИЩОЇ ТА ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 2 (42) (27 січня 2022): 156–67. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-42-2-156-167.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу правовідносин з соціальної інклюзії у сфері вищої та фахової перед-вищої освіти. Пріоритетність інклюзивних підходів обумовлена суспільним запитом на реальне забезпе-чення рівних можливостей в отриманні якісної освіти усіма споживачами освітніх послуг. Освітняінклюзія виступає багаторівневим завданням, яке поєднує як безпосередньо освітні послуги, так і психо-лого-педагогічні, реабілітаційні та соціальні аспекти. Зокрема соціальний зміст інклюзії, пов'язаний зотриманням вищої та фахової передвищої освіти, має спрямування на соціалізацію осіб з інвалідністюта маломобільних груп, на створення підґрунтя для отримання ним високих професійних навичок. Уроботі розглянуто проблемні питання, пов’язані з термінологічним наповненням нормативно-правовихактів, імплементацією міжнародних стандартів, фінансування та розробки механізмів реального вті-лення положень законодавства у життя. Стаття ґрунтується на дослідженнях прикладного характе-ру, що були реалізовані представниками закладу вищої освіти та громадянського суспільства у сферіаналітики щодо реалізації принципів доступності, якості освітніх послуг, що мають інклюзивну складо-ву для всіх учасників освітнього процесу.Ключові слова: освіта, інклюзія, освітнє середовище, маломобільні групи, здобувач вищої освіти, особливі освітні потреби, освітній ландшафт, доступність, розумне пристосування.
2
Плужник, Оксана. "Впровадження STEM-освіти в інклюзивне середовище Нової української школи". Особлива дитина: навчання і виховання 1, № 90 (27 січня 2020): 61–66. http://dx.doi.org/10.33189/ectu.v1i90.18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність STEM-освіти, в основі якої лежить не володіння теорією, а вміння використовувати свої знання на практиці. Визначено важливе значення STEMосвіти у роботі з учнями, що мають особливі освітні потреби. Зокрема, STEM-освіта забезпечує особливим дітям доступність, різноманітність та динамічність навчання, роботу в команді, можливість застосування отриманих знань у реальному житті, розвиток критичного мислення, впевненість у власних можливостях, прямий шлях від навчання до кар’єри.
З’ясовано, що вкрай необхідно під час впровадження STEM-освіти розвивати в учнів «мейкерські» здібності, які сприятимуть кращому втіленню в життя ідей новітніх технологій. Одним із видів «мейкерства» у початковій школі може бути давній вид мистецтва – оригамі. Заняття оригамі добре впливають на особливих дітей та містять величезний корекційний потенціал.
3
Коць, М. О., та Т. М. Ятчук. "СПЕЦИФІКА ДІАГНОСТИКИ ОСОБИСТІСНОЇ СФЕРИ ПІДЛІТКІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ". Психологія: реальність і перспективи, № 12 (3 листопада 2019): 115–20. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.59.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано особливості діагностики особистісної сфери підлітків, що мають особливі освітні потреби. Визначено основні напрямки корекційної роботи. Доведено, що в учнів, які мають порушення в особистісній сфері, наявні проблеми у контролі власних дій та емоційних реакцій. Також присутні тривалі негативні переживання, пригнічений настрій та недостатня розвиненість вольових зусиль та наявні тривожні стани.
Визначені за результатами діагностики особливості особистісної сфери підлітків з особливими освітніми потребами створюють підґрунтя для розроблення програми корекційних занять з метою розвитку вольових зусиль та зняття тривожних станів.
4
БРУШНЕВСЬКА, Ірина. "ОРГАНІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОЇ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОЦІНКИ РОЗВИТКУ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 205–11. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.30.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є аналіз та обґрунтування основних етапів здійснення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини з особливими освітніми потребами. Сучасний стан розвитку спеціальної освіти Укра- їни характеризується посиленою увагою вчених до поглибленого вивчення особливостей загального, психічного та мовленнєвого розвитку дітей з особливими освітніми потребами з метою забезпечення індивідуального розвитку кожної дитини з урахуванням її психофізичних особливостей, можливостей, здібностей, вподобань. Науково обґрунтована психолого-педагогічна оцінка розвитку, корекція порушеного розвитку дитини, пси- холого-педагогічний супровід її розвитку забезпечує підґрунтя створенню передумов навчальної діяльності, успішної соціалізації дитини із особливими освітніми потребами. Інклюзивно-ресурсні центри – перші сервісні організації, які мають завдання виявити в дитини якомога раніше особливі освітні потреби й надати їй фахову і компетентну допомогу. Комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини є кінцевим результатом процесу оцінювання, що орієнтує фахівців інклюзивно-ресурсних центрів на визначення оптимального освіт- нього маршруту для кожної дитини з особливими освітніми потребами. Важливість комплексної психоло- го-педагогічної оцінки розвитку дитини зумовлена тим фактом, що вона є одним із механізмів забезпечення права дітей із особливими освітніми потребами на належну освіту. В статті проаналізовано передумови проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини з особливими освітніми потребами, пріоритетні напрями проведення, основні етапи реалізації, ефективні методи і прийоми реалізації. Для про- ведення комплексного обстеження когнітивно-мовленнєвого розвитку дітей із особливостями психофізично- го розвитку запропоновано використати розроблену авторську діагностику, апробовану у роботі з дітьми дошкільного віку із порушеннями мовленнєвої діяльності.
5
КОВРІГІНА, Лілія. "ТРИРІВНЕВА МОДЕЛЬ ПІДТРИМКИ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2021): 158–64. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.24.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є визначення особливостей організації в освітньому процесі трирівневої підтримки учнів з особливими освітніми потребами за умов інклюзивного навчання. У дослідженні розкриваються науково-методичні засади організації трирівневої підтримки учнів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. Запропоновано модель узгодженої підтримки для включення «особливої дитини» в освітній процес на рівні з іншими учнями. Включення реалізується завдяки організації гнучкого освітнього середовища, орієнтованого на різноманітні освітні потреби, що забезпечується створенням універсального дизайну навчання, диференціацією викладання, здійсненням адаптацій та модифікацій. Наголошено, що на першому рівні підтримки вчитель разом з асистентом учителя, спільно викладаючи, забезпечують універсальний дизайн освітнього середовища, що передбачає гнучкість змісту, процесу та результатів навчальної діяльності з орієнтацією на різноманітний дитячий колектив інклюзивного класу. Диференціація викладання є засобом забезпечення універсального дизайну навчання. З’ясовано, що другий рівень підтримки забезпечує опанування адаптованої освітньої програми завдяки відповідним адаптаціям (пристосуванням) освітнього середовища, навчальних підходів, матеріалів. Визначено, що третій рівень підтримки учнів з особливими освітніми потребами передбачає допомогу в опануванні модифікованої освітньої програми, яка можлива через спрощення, виключення, інтеграцію типової освітньої програми, у результаті чого «особливі діти» мають змогу включитися у спільну діяльність. На третьому рівні підтримки важливого значення набуває участь спеціальних педагогів. Зроблено висновок, що описана модель підтримки надає можливість школярам з особливостями психофізичного розвитку отримувати якісну освіту, бути успішними повноправними членами учнівського колективу, отримувати необхідну допомогу з боку команди психолого-педагогічного супроводу для успішної реалізації своїх потенційних можливостей.
6
Коць, М. О., та Т. М. Ятчук. "ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ". Психологія: реальність і перспективи, № 10 (18 листопада 2019): 86–91. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi10.98.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовані особливості проведення корекційних занять з дітьми молодшого шкільного віку, які мають особливі освітні потреби. Висвітлено переваги та недоліки корекційних програм та специфіку підбору вправ для такої категорії дітей. Визначено, що порушення емоційно-вольової сфери – одна з найбільш складних та найменш досліджених проблем у психології. Обґрунтовано, що психокорекційна робота базується не на особливостях навчального закладу, а на індивідуальних особливостях дітей, які незалежно від системи освіти мають отримувати весь комплекс необхідних корекційнорозвивальних заходів, спрямованих на її адаптацію у соціальному середовищі.
7
Носенко, Юлія Григорівна. "Хмарні рішення Citrix для навчання дітей з особливими потребами в США". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 217–22. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.906.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження полягає у відображенні досвіду США щодо використання приватної хмари Citrix у процесі навчання учнів, які мають особливі освітні потреби: учні, які в силу соціальних обставин опинилися під загрозою покинути навчання (змушені працювати, доглядати за дитиною, мають проблеми соціалізації тощо) та учні з різного роду відхиленнями: аутизмом, емоційними розладами, затримкою в розвитку. Завдання дослідження: виокремлення процесу навчання дітей з особливими потребами як педагогічної проблеми; окреслення перспектив, що відкривають ІКТ для навчання дітей з особливими потребами; висвітлення досвіду США щодо використання приватної хмари Citrix у процесі навчання учнів з особливими потребами. Об’єкт дослідження: процес навчання учнів з особливими потребами з використанням хмарних технологій. Предмет дослідження: досвід США у використанні хмарних рішень Citrix у процесі навчання учнів з особливими потребами. Методи дослідження: описовий (аналіз джерельної бази, вивчення урядових документів). Результати дослідження. У США закон зобов’язує державні школи надавати спеціальні освітні послуги дітям з особливими потребами. Оскільки не всі школи мають достатньо розвинену для цього інфраструктуру, поширеною практикою стало залучення приватних осередків до вирішення цієї проблеми. Визнаним лідером даного напряму є компанія «Освітні послуги Америки» (Educational Services of America), яка використовує приватну хмару Citrix. Завдяки хмарним рішенням, діти з особливими потребами отримують доступ до дидактичних матеріалів у прийнятному форматі, що дозволяє їм долати бар’єри на шляху до навчання, демонструвати навчальні досягнення, бути успішними. Висновки. Останні роки ознаменувались суттєвими змінами в сфері освіти: зросла кількість електронних ресурсів, процес навчання стає більш незалежним від фізичного розташування його суб’єктів та часових меж, відкриваються додаткові можливості одержання освіти дітьми з особливими потребами.
8
Ткачук, Вікторія Василівна, та Юлія Володимирівна Єчкало. "Освітній портал для студентів з особливими освітніми потребами". New computer technology 16 (14 травня 2018): 175–81. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.834.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження: розробка теоретичних та методичних засад проектування й використання освітнього порталу для студентів з особливими освітніми потребами. Завдання дослідження: дібрати адаптаційні засоби ІКТ, розробити методичні рекомендації щодо їх використання для супроводу навчання студентів із особливими освітніми потребами; виконати інтеграцію адаптаційних засобів ІКТ підтримки навчальної діяльності в освітньому порталі закладу вищої освіти. Об’єкт дослідження: освітній портал для студентів закладів вищої освіти. Предмет дослідження: освітній портал для студентів з особливими освітніми потребами. Результати дослідження: створення й використання в освітньому процесі закладу вищої освіти освітнього порталу для студентів з особливими потребами дозволить, зокрема: максимально розширити охоплення осіб з особливими потребами освітою, що відповідає їх можливостям і потребам; гарантувати студентам з особливими освітніми потребами задоволення спільних з іншими студентами та особливих освітніх потреб, створити оптимальні умови для реалізації інклюзивного навчання; розробити механізм регуляції процесу інтеграції / інклюзії студентів з особливими освітніми потребами.
9
МАТВІЇВ-ЛОЗИНСЬКА, Юлія. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ ДЛЯ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 156–60. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.24.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах вищої освіти. Особливу увагу приділено проблемам вивчення іноземних мов. Розкрито особливості порушень у осіб з особливими освітні- ми потребами. Мета роботи – продемонструвати досвід викладача з Нідерландів у процесі роботи із представниками сту- дентів з особливими освітніми потребами з метою подальшого застосування у навчальному процесі закладу вищої освіти в Україні. Методологія. Наведено приклади різних видів діяльності з метою визначення порушень у студентів, які за зовнішніми ознаками не відрізняються від своїх однолітків без особливих освітніх потреб. Висвітлено умови, в яких спостерігаються порушення, що заважають звичайному засвоєнню навчального матеріалу студентами з особливими освітніми потребами. Наведено авторську методику опрацювання різних аспектів вивчення фран- цузької мови як другої іноземної особами з особливими освітніми потребами. Наведено приклади вивчення іно- земної мови за допомогою сенсорних способів: слухового, візуального, кінестетичного та нюхового. Виокремлено види навчальної діяльності, характерні для кожного із вказаних способів. У статті наголошується на важливос- ті підготовки до навчального процесу, що включає: розуміння аудиторії студентів, їхніх особливостей, освітніх потреб тощо; аналіз викладачем політики проведення занять з урахуванням можливостей та потреб студен- тів; організацію навчального процесу відповідно до потреб студентів; заохочення та мотивацію до навчання; виявлення можливих труднощів у студентів та пошук способів їх вирішення. Наукова новизна. На особливу увагу у статті заслуговує організація заняття викладачем, виявлення освітніх потреб студентів, вибір форм та ефективних методів, розміщення студентів на занятті, ведення журналів комунікації з викладачем та отримання негайного зворотного зв’язку, системна робота над курсом дисципліни. Висновки. У статті наведено рекомендації щодо проведення занять з іноземної мови для студентів з осо- бливими освітніми потребами, особливо щодо видів роботи (робота в групах, запитання до групи, робота в команді, використання культурного аспекту у проєктній діяльності, розроблення різноманітних тестів та завдань і робота зі студентами щодо зниження рівня їх хвилювання та почуття безпеки на заняттях з іноземної мови).
10
Голентовська, Ольга. "Використання leiter-3 у практиці проведення комплексної оцінки розвитку дитини". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T1 (2019): 73–85. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-73-85.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізується проблема проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини як базова функція діяльності команди фахівців інклюзивно-ресурсного центру. Розглядаються основні принципи та вектори роботи інклюзивно-ресурсного центру у відношенні до дитини, яка має особливі освітні потреби: можливість ранньої допомоги (з двох років); повага до індивідуальних особливостей дитини та пріоритетність її інтересів; запобігання дискримінаційним процесам та порушенню прав дитини та її батьків; нерозголошення конфіденційної інформації; визначення особливих освітніх потреб дитини, сильних сторін її особистості; розробка рекомендацій щодо її подальшого інклюзивного навчання; забезпечення надання системного кваліфікованого супроводу їй, а також батькам та педагогічним працівникам того освітнього закладу, в якому вона навчається або навчатиметься. Здійснюється короткий огляд нормативно-правової бази, що визначає порядок проведення комплексного обстеження в межах діяльності інклюзивно-ресурсного центру. Наголошується на тому, що психологічна оцінка дітей в усіх інклюзивно-ресурсних центрах України відбувається відповідно до міжнародних стандартів психодіагностики, зокрема використовуються тести інтелекту, скринінгова шкала розладів аутистичного спектру, індивідуальне психоосвітнє оцінювання дітей з розладами аутистичного спектру за методикою TEACCH, диференційна діагностика розладу дефіциту уваги та гіперактивності разом із супутніми проблемами. У фокусі наукових розвідок – особливості проведення психодіагностичного обстеження за тестом невербального інтелекту та когнітивних здібностей LEITER-3. Цей тест призначений для категорії осіб віком від 3 до 75+ років. Дозволяє здійснити об’єктивну оцінку рівня інтелекту, бо не потребує вербальних навичок. Так, Leiter-3 у роботі з особами, що мають порушення мовлення, розлади аутистичного спектру, порушення слуху та інші супутні розлади є першочерговим у застосуванні. Також наведено приклад оформлення інтерпретації даних за результатами здійснення такої діагностики. Окреслено коло проблемних питань, які потребують подальшого ґрунтовного теоретичного та практичного наукового пошуку.
Дисертації з теми "Особливі освітні потреби"
1
Гаряєва, Ганна Михайлівна. "Деякі аспекти інклюзивної освіти в Україні". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43689.
Повний текст джерела
2
Білик, Олена Володимирівна, та Olena Bilyk. "Психологічна готовність батьків до виховання дитини з особливими освітніми потребами". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43235.
Повний текст джерелаАнотація:
The problem of education children with disabilities remains one of the main problems of both the modern educational space in Ukraine and the institution of parenthood for each particular family. There is much to do in the area of quality inclusive education for children with disabilities, learning disabilities, and the reduction of marking marks in children with disabilities.Проблема виховання дітей з обмеженими можливостями залишається однією з головних проблем як сучасного освітнього простору в Україні, так і інституту батьківства кожної сім'ї. Треба багато зробити в області якісної інклюзивної освіти для дітей з особливими потребами, пов'язаними з фізичними вадами, труднощами в навчанні, а також в скороченні відміток клейма в дітей з обмеженими можливостями.
Звіти організацій з теми "Особливі освітні потреби"
1
Дікунова, О. А. Інноваційний потенціал фахівців бібліотеки сучасного закладу вищої освіти. Київський національний університет культури і мистецтв, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3656.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто процес застосування інноваційних технологій у бібліотечно-інформаційному обслуговуванні користувачів бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету. Акцентовано особливу увагу на електронному бібліотечно-бібліографічному сервісі, що спрямовано на задоволення інформаційних потреб користувачів бібліотеки КДПУ через надання послуг засобами дистанційних комп’ютерних технологій.
2
Семеріков, Сергій Олексійович. Стабілізація курсів інформатики як засіб фундаменталізації інформатичної освіти. Рідна школа, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/896.
Повний текст джерелаАнотація:
Перехід від індустріальної до постіндустріальної цивілізації, що розпочався в останні десятиліття, призводить до підвищення наукомісткості виробництва, впровадження безвідходних технологій, мініатюризації (аж до нанорівня) та гуманізації техніки. Формування інформаційного суспільства, що супроводжує цей процес, призводить до інтернаціоналізації та децентралізації виробництва, створення розподілених виробничих структур. Обумовлене цим зростання швидкості застарівання технологічних знань (особливо в інформатиці) породило концепцію “навчання впродовж усього життя”. Гуманістична спрямованість цієї концепції та відповідна технологічна підтримка роблять її дуже привабливою, особливо при реалізації в системах дистанційного навчання. Будь-який працюючий фахівець при дистанційній формі навчання може швидко оновити знання та навички із своєї предметної області, реалізуючі при цьому власні прагматичні, вузькоспеціалізовані цілі навчання, що призводить до дедалі більшого зростання ролі технологічної (прикладної) складової. Проте при цьому ми неминуче зіштовхуємося з природними обмеженнями, обумовленими відсутністю або недостатністю фундаментальної бази. Так, саме “технологічний уклін” породив одну з головних проблем, з якою стикаються викладачі інформатики – необхідність швидкого реагування на зміни в цій галузі з подальшою адаптацією програмно-методичного забезпечення відповідних курсів. При цьому практично не розрізняються суттєві зміни (такі, що вимагають модифікації окремих теоретичних положень), та несуттєві (пов’язані переважно з оновленням застосовуваного програмного забезпечення). Огляд підручників та навчальних посібників з інформатики показує, що головними причинами їх застарівання є штучне прив’язування змісту курсу інформатики до технологічної складової – використовуваного програмного забезпечення. Особливо яскраво це проявляється в курсах, пов’язаних з вивченням прикладного програмного забезпечення, операційних систем, проектування інтерфейсів користувача, системного програмування та ін. Штучно нав’язувана “мода” на постійне оновлення апаратного та програмного забезпечення, спрямована на задоволення комерційних потреб фірм-виробників, в силу свого походження не повинна впливати на зміст курсу інформатики. Наслідування їй в процесі навчання інформатики не здатне сформувати компетентного спеціаліста, тому що призводить до переорієнтацію інформатичної освіти виключно на прикладну підготовку, що не дозволяє реалізувати в процесі навчання принципи системності, науковості та міждисциплінарності, які забезпечуються саме фундаментальною підготовкою, основу якої складають загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання.
3
Томашевський, Володимир Володимирович. Роль професійної освіти у формуванні естетичної культури майбутніх дизайнерів. Полтавський нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4954.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена з’ясуванню та виокремленню ролі професійної освіти, вищих навчальних закладів у формуванні естетичної культури майбутніх дизайнерів. Сучасна освітньо-вихована практика потребує звернення особливої уваги до проблеми естетичного наповнення теорії і практики професійної підготовки майбутніх дизайнерів та посилення впливу професійної освіти на процес формування естетичної культури майбутніх дизайнерів за умови упровадження особистісно орієнтованої системи, в якій генералізованою ідеєю є розуміння естетичної культури як важливого духовно-функціонального утворення особистості, здатного до самоорганізації. Автор наголошує, що у процесі формування естетичної культури майбутніх фахівців існують значні резерви і недостатньо використані освітньо-виховні можливості. Це зумовлює необхідність посиленням ролі вищих навчальних закладів у розвитку естетичної активності майбутніх дизайнерів, надання педагогічної уваги таким питанням, як спонукання, освоєння та творення естетичного в дійсності та мистецтві тощо.