Добірка наукової літератури з теми "Основні критерії результативності"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Основні критерії результативності".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Основні критерії результативності"
1
Дука, А. П. "Критерії оцінювання соціально-економічної дієвості сучасного публічного управління". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, № 2 (5 січня 2022): 76–83. http://dx.doi.org/10.54929/pmtl-issue2-2021-14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано теоретичне обґрунтування необхідності оцінки дієвості публічного управління з позицій його спроможності забезпечувати належний рівень соціально-економічного буття громадянина країни. Виявлено багатоаспектність та відсутність уніфікованого варіанту розгляду сутності та змісту якості та результативності публічного управління, що стало основою для розгляду поняття дієвості публічного управління з позицій його впливу на покращення соціально-економічного розвитку країни. На основі критичного аналізу основних підходів до оцінювання якості публічного управління, в роботі узагальнено результати застосування індексного методу та охарактеризовані основні індекси, які дають змогу оцінити дієвість та соціально-економічну спрямованість публічного управління. У статті запропоновано виокремлення критеріїв дієвості публічного управління в сучасних умовах з позицій взаємозв’язку та причинно-наслідкових зв’язків між економічним розвитком, якістю державного управління та якістю життя громадян країни. Згідно з результатами узагальнення підходів до оцінювання публічного управління обґрунтовано висновок про доцільність оцінювання публічного управління, насамперед, через його здатність забезпечити соціальну підтримку та безпеку громадян. Результати дослідження підтвердили гіпотезу про значний зв’язок публічного управління та рівня соціально-економічного розвитку країн.
2
Нестеренко, Катерина Олександрівна, та Павло Дмитрович Камінський. "КОНТРОЛЬ ЯК ОСНОВНА ФУНКЦІЯ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ". New Ukrainian Law, № 6 (27 грудня 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.6.17.
Повний текст джерелаАнотація:
За сучасних умов розвитку та функціонування державності особливої уваги потребує питання модернізації публічного адміністрування, активізації ролі органів публічної адміністрації. Це зумовлює доцільність підвищення ефективності системи контролю за діяльністю зазначених органів, розроблення заходів щодо вдосконалення нормативно-правового поля здійснення державного й публічного контролю за публічним адмініструванням. Проаналізовано змістове наповнення поняття «контрольна функція органів публічної адміністрації», яка є різновидом функції соціального контролю, що являє собою систему перевірки уповноваженими суб’єктами (державні органи, громадськість) діяльності органів і посадових осіб органів публічного адміністрування, ефективного використання матеріальних і фінансових ресурсів задля ідентифікації порушень законодавчих норм і виявлення невідповідностей результатів поставленим завданням. Визначено основні заходи оцінювання забезпечення ефективності контрольних заходів, що здійснюється за такими етапами: визначення кількісних і якісних параметрів оцінювання ефективності контролю; оцінка компетентності контрольних органів або оцінка результативності внутрішнього й зовнішнього контролю; розроблення заходів підвищення ефективності управлінських рішень при реалізації внутрішнього контролю в організації, установі тощо (характерним є для стадії попереднього контролю). Для оцінки ефективності контрольної функції органів публічної адміністрації запропоновано такі критерії: якість і повнота, достовірність інформації, що надходить до контролюючих органів; своєчасність контролю, регулярність контролю, об’єктивність контролю, необтяжливість заходів контрольного характеру, оперативність і публічність результатів контролю.
3
Опанасюк, Юлія Анатоліївна, Сергій Олександрович Линник, Юлія Миколаївна Мельник та Юлій Григорович Гириченко. "УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ". Науковий вісник: Державне управління 3, № 5 (15 вересня 2020): 177–94. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-177-194.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто теоретичні та практичні основи інформаційного забезпечення надання адміністративних послуг.
Проаналізовано інформаційне забезпечення при реалізації державної політики. Проаналізовані способи реалізації прав доступу громадян до інформації про діяльність державної влади та органів місцевого самоврядування. Розглянута специфіка інформаційного забезпечення електронного урядування в сфері адміністративних послуг. Визначено особливості розвитку електронного урядування, поняття електронних послуг та особливості функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг.
У вітчизняній практиці відсутні формалізовані вимоги, нормативи та критерії, які визначають ефективність надання адміністративних послуг органами публічного управління різних рівнів. В результаті виникає низка адміністративних проблем, оскільки з-поміж значної кількості програмного забезпечення складно визначити оптимальну універсальну платформу для впровадження системи надання адміністративних послуг.
Зазначена проблематика потребує найшвидшого вирішення та чіткого регламентування з боку державних органів через розроблення національних стандартів.
В європейських країнах якісний, швидкий та безпечний доступ до публічної інформації є основним показником ефективності публічного управління. Нормативне забезпечення розвинених країн може стати прикладом для удосконалення вітчизняної нормативної бази.
В рамках дослідження проведено емпіричний аналіз інформаційного забезпечення Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) органів місцевого самоврядування Сумської області, виділені основні проблеми інформаційного забезпечення ЦНАП та обґрунтовані напрями підвищення результативності системи надання адміністративних послуг.
Метою дослідження є удосконалення інструментарію надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування.
Предметом дослідження є відносини, що виникають у процесі інформаційного забезпечення процесу надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування.
Об’єктом дослідження є інформаційне забезпечення Центрів надання адміністративних послуг.
Методи дослідження: системний аналіз, аналіз, синтез, індукція, дедукція, статистичний аналіз, метод експертних оцінок.
4
Priymak, Y. A. "Критеріальна основа оцінки якості соціальних послуг в Україні". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 10 (18 жовтня 2017): 55–60. http://dx.doi.org/10.15421/1717133.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття є складовою теми формування інституціональних засад публічного управління якістю соціального обслуговування. Вона присвячена питанню систематизації та вдосконалення критеріїв оцінки якості соціальних послуг. Відправним її моментом виступає теза про системність зв’язку категорій якості життя та якості соціального обслуговування. З позицій соціологічної науки процес надання/отримання послуги розглянуто як різновид соціальних відносин. Визначено статусно-рольовий набір учасників останніх, а саме: соціально-орієнтованого закладу, соціального працівника та клієнта. Це дало можливість виявити в системі критеріїв оцінки якості три рівні. Визначено, що на перших двох критерії ефективності функціонування закладу сфери соціальної роботи та професійної діяльності соціального працівника мають цілераціональний характер і є дієвими лише в адміністративному ракурсі оцінки підпроцесу надання послуги. Доведено, що критерії третього рівня мають суб’єктивний характер, оскільки пов’язані з проблемою результативності та рівня задоволеності потреб клієнта. Окреслено коло критеріїв оцінки якості соціальних послуг, в якому найбільш важливе місце займають відповідність, відкритість, доступність, безперебійність, точність, своєчасність та безпека надання.
5
Романадзе, Л. Д. "КРИТЕРІЇ МЕДІАБЕЛЬНОСТІ В КОНТЕКСТІ СИСТЕМИ ВИРІШЕННЯ СПОРІВ". Прикарпатський юридичний вісник, № 6(35) (7 травня 2021): 8–13. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(35).676.
Повний текст джерелаАнотація:
Романадзе Л. Д. Критерії медіабельності в контексті системи вирішення спорів. - Стаття.
В Україні останніми роками триває поступове набуття популярності альтернативними методами вирішення спорів, зокрема, медіацією, продовжується законопроектна робота з інституалізації медіації, яка серед іншого полягає у визначенні сфери застосування медіації. Сфера застосування медіації тим не менш не може бути всеосяжною з огляду на суть спору, наявність чи відсутність у спорі інтересів третіх осіб, дієздатність сторін спору та їх суб’єктивного ставлення до вирішення спору у певний спосіб, інші чинники.
Вибір сторонами спору порядку його вирішення повинен бути забезпечений не тільки інституційно, також має бути забезпечена доступна та обґрунтована інформація щодо критеріїв вибору певних процедур вирішення спорів. Розробка чітких та обґрунтованих критеріїв медіабельності спору є запорукою ефективного становлення медіації як альтернативного методу вирішення спорів, формування довіри суспільства до медіації через розуміння її сутності та природи. Під медіабельністю спору слід розуміти сукупність ознак конкретного спору, дієздатності та суб’єктивного ставлення сторін спору, можливість дотримання принципів медіації у певній медіаційній процедурі, які визначають об’єктивну та суб’єктивну можливість проведення медіаційної процедури та впливають на вірогідність її результативності.
На основі проведеного аналізу сформульовано кри- теріїї медіабельності спорів: сталі критерії, вплив яких виключає можливість проведення медіації; змінні критерії, межі впливу яких на медіабельність спору можуть варіюватися в результаті роботи медіатора, представників сторін спору та корегування зовнішніх обставин. Для кращого розуміння сутності як медіа- ційної процедури, так і категорії медіабельності спору пропонується виділяти змінні критерії, які підвищують вірогідність початку медіаційної процедури та її результативного завершення; змінні критерії, які зни
6
Oleksiuk, Vasyl P., Svitlana M. Ivanova та Iryna S. Mintii. "Оцінювання результативності науково-педагогічних досліджень: зарубіжний досвід". Educational Dimension 56, № 4 (29 березня 2021): 58–74. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v56i4.4435.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано зарубіжний досвід щодо оцінювання результативності науково-педагогічних досліджень та виокремлено такі основні актуальні напрями: визначення критеріїв наукового дослідження, використання наукометричних баз даних у процесі оцінювання досліджень для кваліфікованого аналізу джерельної бази, вимірювання формальних наукометричних показників, використання альтметричних підходів і використання цифрових бібліотечних систем. Проте більшість з розглянутих критеріїв для оцінювання результативності науково-педагогічних досліджень мають недоліки, обумовлені формальним характером та можливими маніпуляціями. Тому одним з дієвих факторів слід розглядати експертне оцінювання та рецензування, як це нині відбувається у більшості високорейтингових видань.
7
Лукашова, Л. В. "ДІАГНОСТУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ФАСИЛІТАЦІЇ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА НА РІЗНИХ РІВНЯХ УПРАВЛІННЯ". Підприємництво та інновації, № 12 (3 липня 2020): 68–77. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі діагностування результатів фасилітації малого підприємництва на різних рівнях управління: загальнодержавному, регіональному та рівні територіальних громад. Визначено перелік державних та недержавних інституцій, що беруть участь у процесі фасилітації розвитку малого підприємництва. Дана характеристика основних недержавних інституцій-учасниць. На основі попередньої оцінки результатів фасилітації розвитку малого підприємництва, проведеної на прикладі Харківської області, виявлено «вузькі місця» діагностики та обґрунтовано перелік кількісних та якісних критеріїв діагностування результатів фасилітації. Для підвищення точності діагностики за кількісними параметрами розроблено систему показників результативності фасилітації розвитку малого підприємництва.
8
Редич, О. В. "УПРАВЛІННЯ ПОДАТКОВИМ ВІДОМСТВОМ НА ОСНОВІ КЛЮЧОВИХ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 2 (27 лютого 2018): 169–77. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.2.2018.169-177.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі висвітлюються результати застосування методології інтегральної згортки ключових показників економічної ефективності територіальних підрозділів податкового відомства держави: результати збору податків, продуктивність, затратність, динаміка цих показників. Сформовані критерії для групування територіальних податкових підрозділів за значеннями показника результативності з метою прийняття тактичних і стратегічних управлінських рішень. У роботі сформовані рекомендації щодо використання запропонованого підходу у цілепокладанні при прийнятті управлінських рішень на основі «сігма-управління».
9
Идзиев, Гаджимурад Идзиевич. "КРИТЕРИИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТИ СТРАТЕГИИ ИНДУСТРИАЛИЗАЦИИ ЭКОНОМИКИ РЕГИОНА". Региональные проблемы преобразования экономики, № 5 (22 вересня 2021): 17–24. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2021-5-17-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы. Стратегия индустриальных преобразований экономики региона является долгосрочным планом по развитию региональной промышленности в рамках проводимой местными органами власти промышленной политики. В статье рассматриваются различные методы выбора критериев и показателей оценки ее результативности. Важным моментом в стратегии является ее реалистичность и реализуемость, а для этого необходимо предусмотреть возможность обратной связи, которая является базой для выявления степени воздействия применяемого набора мер на экономическое развитие региона, оценки результативности и действенности разработанной стратегии. Метод или методология проведения работы. В статье проводится анализ методологических подходов к определению критериев оценки результативности стратегических документов и действий, направленных на развитие регионального промышленного комплекса. Результаты. На основе анализа методологических подходов к изучаемой проблеме выявлены их достоинства и недостатки, а также определены основные виды показателей и критериев (интегральных и частных), которые являются характеристикой результативности стратегии индустриальных преобразований экономики региона. Выводы. Формирование и реализация стратегии индустриальных преобразований экономики региона станут существенным вкладом в реализацию формируемой Правительством стратегии социально-экономического развития Республики Дагестан. Рост числа промышленных предприятий, объемов производства продукции, налоговых поступлений является первым показателем положительной динамики регионального инновационного развития.
10
Potapkina, Lesia. "Готовність фахівців готельно-ресторанної справи до інноваційної професійної діяльності: рівнева характеристика". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 108–14. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.108-114.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті представлено рівні готовності фахівців готельно-ресторанної справи до інноваційної професійної діяльності. Досліджено, що даний показник визначається професійною спрямованістю студента, на основі обраної спеціальності, набутою освітою, творчим пошуком і використанням отриманих під час фахової підготовки знань, умінь і навичок на практиці, а також прагненням до самовдосконалення. Для визначення рівня готовності фахівців готельно-ресторанної справи до інноваційної професійної діяльності відповідно до компонентів запропоновано критерії: мотиваційний, особистісний, когнітивний і діяльнісний. Визначення рівня психологічної готовності особистості до діяльності має базуватися на співвідношенні результативності конкретної професійної діяльності з погляду професійно заданих цілей і тих новоутворень, що відбуваються в особистості під впливом професійної діяльності. Як психологічні кореляти результативності діяльності та особистісних новоутворень можуть бути розглянуті мета діяльності та особистісний смисл.
Дисертації з теми "Основні критерії результативності"
1
Демиденко, Богдан Євгенович. "Оцінка результативності діяльності підприємств легкої промисловості на прикладі ПрАТ «КАЛИНА» (Вінницька обл., м. Калинівка)". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11276.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом дослідження є особливості господарювання та оцінка результативності діяльності підприємства легкої промисловості. Підприємство – об’єкт дослідження ПрАТ «КАЛИНА» (м. Калинівка). За результатами дослідження сформульовані рекомендаційні заходи з удосконалення методик здійснення оцінки результативності діяльності ПрАТ «КАЛИНА» та визначені шляхи її зростання. Одержані результати можуть бути використані у практичній діяльності ПрАТ «КАЛИНА» (м. Калинівка).
Книги з теми "Основні критерії результативності"
1
Драч, Ірина, Світлана Калашнікова, Ольга Паламарчук, Володимир Рябченко та Леся Червона. Механізми реалізації ефективного врядування в університетах України в умовах євроінтеграції : колективна монографія. Редактор Світлана Калашнікова. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2020. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7486-37-3-2020.
Повний текст джерелаАнотація:
Дане видання підготовлено авторським колективом Відділу лідерства та інституційного розвитку вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України за результатами виконання НДР «Механізми реалізації ефективного врядування в університетах України в умовах євроінтеграції» (2018-2020 рр.). У монографії обґрунтовано теоретичні основи реалізації ефективного врядування в університетах, проаналізовано провідний вітчизняний та зарубіжний досвід реалізації ефективного врядування в університетах та на основі вище зазначеного визначено механізми реалізації ефективного врядування в університетах та сформульовано практичні рекомендації для їх імплементації у вищій освіті України. Акцентовано, що однією з фундаментальних вимог до успішної євроінтеграції університетів України є забезпечення ними у своєму соціальному середовищі сповідування європейських цінностей, дотримання академічних свобод, соціальної справедливості, відповідальності та доброчесності. Запропоновано розглядати розвиток особистісного потенціалу суб’єктів діяльності університету як інтегральний критерій результативності й ефективності врядування та визначальний чинник забезпечення його конкурентоспроможності. Обґрунтовано, що найсприятливіші умови для розвитку особистісного потенціалу, отже й людського капіталу, створюються лишень у демократичному середовищі, формування якого забезпечується врядуванням. Авторський колектив висловлює надію, що представлені у монографії результати, висновки та рекомендації сприятимуть розвитку досліджень за відповідною тематикою, а також практиці розвитку ефективного врядування в університетах України.
Звіти організацій з теми "Основні критерії результативності"
1
Вакалюк, Т. А., О. М. Спірін, І. С. Мінтій, С. М. Іванова та Т. Л. Новицька. Наукометричні показники оцінювання результативності педагогічних досліджень науковців та науково-педагогічних працівників. ТОВ «Друк плюс», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5054.
Повний текст джерелаАнотація:
Щороку вимоги до науково-педагогічних працівників та науковців інших установ змінюються, змінюються і вимоги до участі в різних конкурсах, грантах, проектах, експертизах тощо. Для участі у таких видах діяльності обов’язковою умовою є наявність публікацій у журналах, що індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus та/або Web of Science. Тому метою статті є виокремлення основних наукометричних показників оцінювання результативності педагогічних досліджень окремих науковців та науково-педагогічних працівників та огляд наукометричних без даних, що доцільно використовувати для їх оцінювання. Визначено, що найбільш вагомими наукометричними показниками оцінювання результативності науково- педагогічних досліджень науковців та науково-педагогічних працівників є: загальна кількість публікацій, що індексуються у певних наукометричних базах даних, індекс Гірша (h-index). Узагальнено, що для визначення цих показників зазвичай користуються наукометричними базами даних, що затверджені Міністерством освіти і науки України, зокрема Scopus, Web of Science, та іншими, менш популярними наукометричними базами даних. Тому у статті розглянуто детально різні наукометричні бази даних та показники, які можуть бути оцінені з їх допомогою, а саме: Scopus, Web of Science, Publons, Google Scholar, dblp, цифровий ідентифікатор науковця ORCID. Розглянуто вітчизняні сервіси "Науковці України" та "Бібліометрика української науки", що містять узагальнені результати з наукометричних баз даних. Встановлено, що для оцінювання результативності педагогічних досліджень окремих науковців та науково-педагогічних працівників закладів освіти, варто використовувати різні наукометричні бази даних, зокрема Web of Science, Scopus, Publons, Google Scholar тощо. Такі наукометричні бази даних дозволяють отримати узагальнене уявлення про науково-педагогічну діяльність коректного науковця чи науковопедагогічного працівника у вигляді статистичних результатів публікаційної активності у різний період часу. Окрім того, варто вдосконалювати українські аналоги для того, що вітчизняні науковці не були залежні від закордонних наукометричних баз даних, що не завжди є у безкоштовному використанні. До перспектив подальших досліджень віднесено виокремлення критеріїв та показників для оцінювання результативності педагогічних досліджень.
2
Основы формирования модельных характеристик психоэмоционального состояния и профиля состояния психической готовности футболистов. Козлов А.А., грудень 2020. http://dx.doi.org/10.14526/2070-4798-2020-15-4-71-77.
Повний текст джерелаАнотація:
Современный спорт высших достижений в игровых видах спорта требует индивидуализированного подхода ко всем видам спортивной подготовки. В первую очередь необходимо определить критерии индивидуализации не только физической, но и психологической подготовки. Разработку модельной характеристики психоэмоционального состояния и профиля состояния психической готовности можно рассматривать как условие повышения эффективности управления спортивной подготовкой на основе расширения возможностей интегральной подготовки футболистов. Исследуемые показатели психоэмоционального состояния и состояния психической готовности могут быть использованы как рычаг эффективного управления спортивной подготовкой, особенно на этапах коррекции тренировочных воздействий каждого футболиста. Отмечено, что при одинаковых условиях физической подготовленности футболистов наблюдаются срывы адаптации в основных и ответственных матчах в случае несвоевременной саморегуляции психического состояния. Мотивация игроков на результативность игры требует оперативности поступления информации не только физического, но и психического состояния. Это требует своевременного проведения диагностики с учетом модельных значений. Методы и материалы исследования. С помощью активациометра (аппарат «АЦ-9К») проведено исследование структурных составляющих психоэмоционального состояния футболистов на тренировочном этапе подготовки. Определены структурные компоненты состояния психической готовности: мотивация достижения цели, склонность к риску и уверенность. Результаты. Выявлены основные факторы, определяющие изменения тактики игры футболистов. Определена значимость психологической подготовки как фактора успешности и результативности матчей при равных условиях готовности футболистов. Разработан модельный диапазон показателей психоэмоционального состояния и профиль состояния готовности футболистов в возрастных периодах 15-17 лет, 18-20 лет и 21-23 года. Заключение. Психоэмоциональное состояние футболистов зависит от возраста и от этапов подготовки. Учет модельного уровня и профиля психоэмоционального состояния и состояния психической готовности футболистов позволяет планировать подготовку с расширенным применением психорегулирующих средств подготовки.